Світлій пам’яті В.П.Поліщука,
завідувача кафедри вірусології
КНУ ім.Тараса Шевченка, доктора
біологічних наук професора та
гарної Л Ю Д И Н И... *Його планида впала у ранкові роси
Квітучих трав в заплавах Ірпеня…
Йому з медунки щастя назбирали оси,
Й не гаяв він життя… Й не відкладав на осінь
Нагальних справ, працюючи щодня…
Пора осінння все ж підкралась непомітно,
З собою прихопивши купу справ…
Й сія́ли дні йому успішні і привітні,
І він пішов уперто, вспак - супроти вітру,
Й свою заплаву глибоко орав.
Йому лягли до ніг терени України
Й отруєна Чорнобилем земля…
Його знання торкнулись кожної родини,
Його турботу відчувала вся країна,
Антарктика вітала з корабля .
Серпневе сонце, чом палило ти жорстоко
Усе, що й так палаючи горить?
Вже не такі й були у нього довгі роки,
Щоб доставляти світові якусь мороку!
Чому ж укоротилась світла мить?
Бо був би крок у космос – в царство бога Феба**,
Якби дочасно в сонці не згорів...
Його взяло до себе неосяжне Небо,
Мабуть, так треба Їй – його зорі́.
О7.08.2017
_________
*Інформація про кончину професора В.П.Поліщука:
http://virology.com.ua/?p=1716
**Аполло́н, Феб (осяйний) — один із олімпійських богів, покровитель музики, віщування і лікування.
