Відчуй життя на смак. Досконало. В його не досконалості. В радості, зраді, болі, обману, сльозах.
Все це відчучай повністю.
Навчитися все тримати відпускаючи.
Розбиватися на тисячу найдрібніших шматочків. Потім зрозуміти, що таке фантастика.
Коли ці шматочки із найбіднішим віддзеркаленням в найменшому і викривленому впіймають сонячного зайчика і перетворяться в цілісність.
Ти потрібен Всесвіту таким, яким ти є зараз. З твоїми шрамами і помилками в мільйон арів.
Ти просто потрібний.
Ти просто потрібна.
Все, що стається з тобою - все це потрібно для тебе.
Написати для одного читача. Якщо він схоче тебе прочитати. Або не прочитає ніхто.
Це ж твоя розмова з Всесвітом.
Коли ти відчуваєш біль і розчарування - це ж прекрасно. Ти не закрився від Всесвіту. Ти маєш пропустити все через себе.
До одного міліметру своєї душі і тіла.
Значить, ти просто живий.
І не приймай порад, що ти заслуговуєш тільки на краще.
Ти заслуговуєш на всі смаки життя.
Забудь про гальма. Сама призначай собі розмір крил.
Слухай себе. Якщо хтось диктує твою правильність життя.
Торкайся душі людини. І впускай її в свою.
Це не залежить від вікових, соціальних і будь-яких критеріїв.
Це вигадали люди, які нічого більше не можуть вигадати.
Які хочуть засунути тебе в стандартну клітку. Вибач. Та вони її навіть не будують.
Вони хочуть тебе зробити щасливим. Схожим на мільярди нещасних.
Смійся. Ніби це останній день.
Плач. Ніби вимер весь світ. Коли він йде. Значить, в цьому світі ти знайшла його. Ти побачила. Ти відчула.
Закохайся так, ніби на Землі ще не було кращого. Ніби ніколи і не буде.
Не треба мінятися. Страшно ставати схожою не на себе.
Екзальтуй.
Зачиняйся від себе. Народжуйся заново.
Чекай кохання. Кохай. Це відчувається на відстані в мільйони кілометрів.
Просто живи.
В тире, що між датами народження і смерті ти маєш право вписати свій сценарій.
Тільки свій. Правильний.
Слухай себе і довірся Богу.
Зцілюйся. Зцілення включає в себе біль.
Живи живим.
P. S.
З цієї хвилини всі твої бажання матимуть здатність збуватися...
Якщо довіритися Богу, то про гальма забувати все ж не варто. А змінюватися треба, хоча б задля того, щоб реалізувати все, що написану у цій "інструкції". Вона ж для тих, хто не такий?
Ти потрібен Всесвіту таким, яким ти є зараз. З твоїми шрамами і помилками в мільйон арів...
Такі прості істини, а люди спотворюють себе, своє "я", ніби сьогоднішнє життя - чернетка...