вимкни свідомість
кому вона здалась до біса
ходиш мов мрець
запасаєш кредити зневіри
люди приймають релігію хмурого міста
і ти прийми
не лишайся у власному вимірі
так тобі скажуть пересічні свідки кар'єри
що затуляють насильно недоспані очі
вищі годують розруху
вбивають вже мертвих
хочуть не дати народу збудити дні й ночі
вулиці майже не бачать щасливі обличчя
гнуть викривляють кути до прямих або гострих
у хребтів
вартові таборів стиха хочуть нас вивчити
аби видати потім піщинок із певною дозою
вектори мас напрямляються кожного ранку
на одну точку встановлену після співбесіди
тоді кожна піщина стає непотрібним товаром
щоб їм не було ні сумно
ні злісно
ні весело
вмикаєш свідомість
а там опустошені парки
заборонені знаки наказують відступ здійснити
дороги ведуть коли їм нема що показати
зі свідомістю рухи спиняються
настає вічність
іншим боком медалі є світ без механіки влади
ні корупції ні панібратства ані монополій
аби вижити люди з низів часто спалюють ватри
що повинні палати в палатах життєво хворих
запитай
що тебе може збити при натиску диму
тільки натиск режиму з яким ти не згоден й на метр
|||
старі коридори потовчених часом будівель
ламають уяву типовими барвами смерті
вересень - xxi.xi.mmxvii.
