Я розсиплюсь на сотні шматочків,
Від голосу ніжного, терпкого щоночі
Впаду в твоїй руки, в тобі утоплюся,
Закрию думки, вимкну уяву
І ніжно в тобі засну наостанок,
До світлого ранку,
До перших перлових променів світла,
Я зостанусь в тобі,
Допоки не завершить земля своє круговертя,
Допоки не зникне повітря і сила туману,
Допоки земля не зіткнеться з небом.
