Легко ступайте, близько труна.
Сніг замітає…
Шум припиніть! Бо чує вона:
Ряст виростає.
Золото кіс укрила іржа…
Молодість, праця –
Тлінні! Мов гострим лезом ножа
Втято життя це…
Лілія чиста, біла, як сніг,
Знала наврядчи
Той найсолодший жіночий гріх.
Лялька і мʼячик
Сплять у кімнаті. Смуток тяжкий,
Радість забута!
Надто вже рано камінь важкий
Ліг їй на груди,
Миру прошу, а мов на війні
Ліра замовкла,
Ціле життя лежить у землі
Від сліз розмоклій…
Оригінал:
Tread lightly, she is near
Under the snow,
Speak gently, she can hear
The daisies grow
All her bright golden hair
Tarnished with rust,
She that was young and fair
Fallen to dust.
Lily-like, white as snow,
She hardly knew
She was a woman, so
Sweetly she grew.
Coffin-board, heavy stone,
Lie on her breast,
I vex my heart alone,
She is at rest.
Peace, peace, she cannot hear
Lyre or sonnet,
All my life's buried here,
Heap earth upon it.
ID:
841490
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 10.07.2019 15:59:41
© дата внесення змiн: 22.07.2019 10:53:12
автор: макарчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
