1
Чуєте?
Cлух і звук.
Взяти хоча б Тамару Синявську (опера) з її рідкісним, одиничним інтерв’ю на телебаченні Києва.
Опери в Москві більш нема. Є трішки в Києві, Львові і Одесі, і можливо, що не стане.
Якщо не вдержать вільних конкурсів співаків і співачок.
Вдержать — виживуть.
Жахливе є це — слух вільний і звук. Звук, що є до порогу реалізації! Світова культура стала без цього — муляжем-симулятором...
Церква давно програла світським — весь відеоряд. Патріарх Кирил, без справді нової церквокультури, ризикує загинути, не відаючи основного...
Здригніться і самі собі дайте запевнення — і в слові, і в дусі, — що Ви втримаєте посеред конаючих звук і свій слух: Синявська без молотка весь Київ переколошматила б, аби заговорила: про звук справжній... Хоча вона і не Церква.
Кілька людей мають — ними верхотворить — церковне слово і голос: з слуху, з вільного звуку.
Вам сяйнуло що є слух і — до творення — звук?
2
Найважливіше-таки назавжди — Покров Богородиці. Воістину — нема нічого дорожчого за Заступництво Богородиці.
Бо вона умовляє навіть Сина-Бога свого. І просить за покинутих.
Вона посередниця між Творцем і його творінням.
Чи всі про це знають? Ви це знаєте: Вона творить з Сином.
А диявол не творить, він — ззовні, де всі. Тобто, він є поліцаєм, підсіювачем спокус, обману. Далі — вполонення розумів всіх обдурених, зневолення.Так він непомітно обманом веде до технологій всесвітнього уряду і концентраційного табору з всього світу.
Як так? Просто: відкинулись Христа і Її творчості зсередини — маєте бути скрученими ззовні єдиним урядом із зовнішнім антихристом-поліцаєм.
Порядок? Причім добровільно.
Десь вихід для свобідних є? В творчості з Христовим духом, в Церкві Христовій.
Це знаходження в живому зв’язкові із Христом: в церквокультурі.
Самоцінне це! — Христова просвітлена нова культура. Інше — вичерпалось, дохне...
Що в вас є? Дух Небес?
Христос? — чи зовнішні нанотехнології?
Презентація книги «Чи мені дихати не стидно...» показала що?
Працює і спрацьовує одне тільки слово з художніми христоцентричними образами, — і світ відкрив рота! Бо він цивілізацією з’їдається, стараннями диявола, пропадають всі, — а це слово живе...
Знищується все і всі як попередні створення, з’їдають і самі себе, — а це живе... Ще є з ним дитинне невинне первісне сприйняття...
Нове — з Богородиці і Духу Небесного: є конкретність і — любов-пластика...
Жодних схем. Чи раціо. Чи моделей.
Інтелігентного — нема.
Друга Атлантида — гине сама собою.
Ноосфера гине: бруд... бруд. Все є відеоряд — зовнішній же... програний.
Звук — зсередини!
Зворотні зв’язки де і в чім? В поезії, співі, мистецтвах — від Христа-Слова. Справжній цільний спів — поезія, «найвищий поверх».
Зворотній зв’язок від аудиторії існує.
Друге: нова церковна культура окремих творчих особистостей є! Є.
В усіх рухах — живе. В поезії моїй, в ірмологіоні. В польотах на крилах. Є мистецтво, зв’язок. І моральна сила є: зсередини — є.
І справа не в тенденціях у світокривих усвідомленнях, цих брудних міражах, а у нових підходах, новизні, потоках натхненних від Христового Духа, новій творчості.
Бо світ вже непомітно взятий в технології від диявола, до загибелі.
Сказане — не технології.
Небесна ідея Творця-Христа дає напрямок. Натхнення — Богородицею і Богом...
3
Чого не хочуть біси, люди, що навчені бісами, й диявол? Правди. Будіння совісті, того, що є в поезії.
А найбільш?
Простої правди.
Не подрібненої, а зцілюючої правди Богородиці і Христа.
Правда про четверту стадію зцілення на шляху — блаженство.
Стадія ця утримує і всі попередні:
1) очищення, 2) звільнення, 3) святе ведення.
Тому 4) блаженство: щастя все в Христі і Богома-тері. Є — воно.
Як талант: як є — то він є, а як його нема — то нема.
І щастя теж: раз воно є — значить, все життя в Богородиці і Сині-Бозі; проте буває, що й талант є, та щастя нема, чомусь нема. Чому? — На ваш здогад гостро залишаю…
А чому під час першої частини презентації — сльози до очей підходили в слухачів?
Простота близького блаженства переживається серцями й духом, а людина іще не в тім стані! — ось від контрасту і сльози…
Чому я весь час пишу мов би не на злобу дня, що гнітить всіх в світі? Я поєдную ніби не близькі один до одного реалії, при цьому йде вибух духа — звільнення й блаженство.
Плакатимуть від нісенітниці?
Під час моїх читань на літвечорах в есересерівськім Києві плакали студентки. А чому?
Сергій Ковалевич їх запитав: «Чому сльози?..»
Вони сказали: «Ми не думали, що в наш час є ще така людина…»
Щось змінилось? Нічого не змінено. Ось — в блаженство від всіх таємно ведуть Ісус і Богородиця — ось що змінилося!
В євреїв-мільярдерів майже до кінця зникли енергетичні оболонки рук, художники намалюють маслом портрети — буде видно. Руки їхні вигляд мають як в мерців…
В деяких колах пекла — руки чи потрібні? Дияволу душа без лишнього потрібна. І ніхто серцем не вірить й не чує: я рятуватиму євреїв чи не більш ніж єврей ап. Павло…
Бачите режисера М. Захарова? Бачите — в 78 років? Кутики вуст опущено донизу — розумієте? Нема друга — підказати людині, дорослій дитині. Для цього мати цілувала його, пестила і кохала? Який смисл в тім, щоб заполонити світ, а свою душу — до пекла?..
Хочете всі перемогти Бога і вбити сам біблійний дух?
Від квітучого в любові серця — і очі сяють!
Тож в праведника обличчя підняте щасливо догори!! (енергії догори в дитинно-невинної душі!). Так і до Давида, і після Давида… А особливо ж Блаженство в мені — у переплавлюючій душу й мене геніальній і юній Отроковиці-Богині! Бо не служив і не служитиму нечесним, лиш — Христу і Їй, Божій Матері.
* * *
се є тонкість
...а між тим
як синичка: пінь... пінь... пінь...
пінь...
пінь... срібна з Неба
тож найтоншим відголоском
срібна в серці волосінь!..
в усього з усім понижче крижа:
многоженство
а від серця — хоч правців
розтисни:
а на тім кінці
а на тім кінці —
Блаженство!!!
...не морочте все, сліпці
глухці
проповзаю — сядуть —
відповзаю — в рух на ціль —
а на тім кінці
на святім кінці —
Блаженство!..
Третя милість, взяття грішника Святим...
...як чумного, що спростивсь
до зимних лілій,
на цей бік крижин —
з — це нічо собі — води! —
витягне, за півгодини як ходьби,
білу плахту кладе
і руки білі:
покладе тепліш новіш на грішне тіло
й сам Любов почує чисту —
без борби...
На серце — люби.
...а між тим: баби
мовлять: взяла грішного святим
вела грішного святить
а вже в серці,
а вже в серці всі мости!
е, не бачили б в Росії та й краси
та й красоти...
а цінити можуть,
й підвезти...
З Неба ж...
з обдарунком Неба — Ти!
(2005)
В Неї Захаров як режисер — перепросивсь було за виставу.
Андрій Вознесенський сам чи здогадався б?
«Сильні пишуть правду…» Я і говорю.
Чому (вперше!) все-таки не записала професійна телекамера першу третину презентації «Чи мені дихати…»? — Найвольовитішу та найкращу, — не записала чому?? Інтернет, вся електроніка не держать смислового удару сильного, розпливаються, никнуть, вимикаються. Доля всіх людей, що залежить від цього всім їхнім душам, упала й вами здогадувана. Що є страшніше?
Може, ви є праведні в Христі душі, які прямо оживають в передчутті блаженства вибраної душі іншої?..
Нехристиянам чи не всім в майбутті не світить ніщо.
Цілуйте Матір самого Ісуса Христа: моліться ви до Неї!
Дякую.
«Ведь нет ничего более сложного для умного человека, чем быть простым».
(Реут)
Кажу: c т а т и простим... великою, Божою простотою.
Видно, як євреї наближують себе до істини й не переступають кута глухого, гинуть. Їх чи не пожаліти??
14.10.2011, Покрова Божої Матері
ID:
882125
ТИП: Проза СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Епічний ВИД ТВОРУ: Поетичний маніфест ТЕМАТИКА: Релігійна лірика й духовні вірші дата надходження: 08.07.2020 11:37:34
© дата внесення змiн: 08.07.2020 11:37:34
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|