Миколаївська осінь барвисто-янтарна,
Ще розправить вітрила теплом вітерець,
Білий вельон сповиє погода безхмарна
І в Каштановім сквері заграє митець!
В Миколаївську осінь на Бугські маршрути
Нібулонівські велетні знов постають,
Гліноземним копалинам вічно тут бути,
У Європу з портів прокладаючи путь.
Миколаївська осінь безмежно щаслива –
Молодята стають на весільний рушник,
А чи бабине літо, чи щедрая злива,
До усіх твоїх примхів, осінь, я звик!
Олександр Сичов