Всі діючі особи видумані,
і ніякого відношення до
Президента України та
його родини - не мають.
Автор – В.Небайдужий
НАТО
Виліз Тарас з БМВ, тай питає - Тато,
А навіщо нам оте заморськеє НАТО?
Чом не СЕНТО, не СЕАТО, АНЗЮС
чи АЗПАК,
Беруть туди всіх хто хоче,
Без грошей – за так.
Та і що тебе тривоже?
Нас ніхто не переможе!
У нас армійські вояки,
У нас є браві козаки.
Військовики –то просто жуть,
Не цілячись – літак убʼють.
Ракети наші до пори,
Літали в місто Бровари...
А ще із танкових гармат,
Поцілили в своїх солдат.
Вони такий вчиняють гам,
Що страшно нашим ворогам.
Ну а козацький гурт – курень,
Зрубає ворогів на пень.
Ще б відродить неандертальців,
Хоча би для народних танців.
Кордони наші всі закриті,
Пости - дороги перериті.
Там на кордоні просто лють,
Все що знайдуть – собі беруть.
Бо прокорми себе й собак,
Та й штаб їх їсти не дурак...
У нас є внутрішні війська,
Ніхто з них не дріма пока.
Та їх ще Дучма озадачив,
А де вони – ніхто не бачив.
А злих міліціянтів кучі,
Коли ти їдеш – їх там тучі.
Є МНС , на всяк випадок,
Від непредбачених нападок.
А СБУ, давно всі знають,
Як про державу добре дбають.
У нас є митників навалом,
Беруть, бува щоправда “ налом”.
А наші налоговики!!!
Оце опора, це Бики.
І генеральний прокурор,
Бува вчиня комусь терор.
І є хлопʼята із “Девʼятки”,
Що нам з тобою лижуть пʼятки.
Ще є “прикольна” субмарина,
Хоча ще не прийшла ій днина...
Є батальйон, що салютує,
І ще резерв, що теж лютує.
Ще є народні депутати,
Щоправда , на народ їм чхати.
Представники місцевих влад,
І держслужбовців – повний штат.
Ще рахункова є палата,
А ще забув я твого свата.
Куми , та ще і “любі друзі”,
Всі мають добре й по заслузі...
А прийдуть натівські солдати,
А ти не знаєш як сказати
“бонжур мадам”, то треба нам?
І так уже все гарно склалось,
Навіщо то воно нам здалось?
Вже в депутатах їхні діти,
Не треба досвіду й освіти.
І я вже мав патентів кучу,
Та й справи непогано кручу.
І ти собі дубки саджаєш,
Та бджілок в вулики пускаєш...
Всі позбирав старинні речі,
Горшки та глечики до печі.
Народ “по українськи дума”,
Яка в старців нелегка сума...
Та вже й забув про обіцянки,
Бо зна, що то пусті цяцянки.
Тато чмокнув, тато смокнув,
Потрогав за носа.
Та не зна як відповісти,
Треба спитать Боса.
Та не боса, гарно взута,
Добре разодіта.
Біля неї англійською ,
Мовлять ії діти...
Підтягнув рукава,
Кивнув головою,
Учись сину захищатись,
Бо що це з тобою.
Це тобі не “журнал юзі” .
Кинуть “ксіву” в пику,
Тут закони зовсім другі,
Я ще сам не звикну.
А ну проснуться шахтарі,
Та візьмуть в руки дубарі.
Пока їх там що сили має,
Ахмет в наморднику тримає.
Не злі в Хоружівці селяни,
Але ж – голодні подоляни,
Та і гуцули добре биті,
Не всі накормлені та ситі.
Чуть, що – є Натівський солдат,
А він для них не кум, не сват.
Всім – хто бузує, як намисто,
Ярлик повісить терориста…
Та й бачиш – „старшая сестра”,
Уже не добра і проста.
То перекрила нафту й газ,
А то візьме й пришле спецназ.
Хоть буде час зібрать монатки,
Й за океан „намазать” п”ятки.
В ті Штати, в Юту чи в Техас,
Вони давно чекають нас…
©В.Небайдужий 14.05.20006 року.
ID:
918038
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Політичний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Історична лірика
дата надходження: 28.06.2021 08:58:47
© дата внесення змiн: 28.06.2021 08:58:47
автор: Небайдужий
Вкажіть причину вашої скарги
|
