Я міг би стати поетом , писати красиві вірші ,
здаватись світу коректним, та не почутим в душі ,
так гарно: красиво, надійно , шепчуть мої думки
я маю бути кмітливим та зрозумілим…
Скажи !
«А чи може людина , створити нове ?
Коли так все в нотаціях в’язне ?,
коли кожне слово це вбивця світів ,
коли кожного доля в руках у катів .
Коли сам він нічого в житті не створив
Коли серцем не слухав, але римами жив .»
Я відповім :
«Світ, не цирк, не танок ,
Без бажань, та зірок!
Це все сміх, що викликає черговий зівок ,
мене втомлюють спроби, хоч чужі ,хоч свої,
проти вітру, та проти течії йти
Є у світі закони , досвід предків не тлінний
Слухати старших то єдиний твій правильний вибір .»
А чи маю я дух? , маю волю бунтарства?
На Глибині жерло вулкана не згасло?
Маю хвилю натхнення та не зламану надію?
поки маю я Вибір , доти маю я силу !