| Сторінки (8/750): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Довірлива людина в обіцянках купалась,
Але мрії мінливі у солдатській печалі...
Осіннє дихання вляглося на скроні мої.
І хтось, ніби той камінь кинув у серце мені.
Нас всіх у державі зносять на будматеріал.
Довірливость тут розбилась у скорботі їхній.
...І двері закрились на небі, не дав інтервал.
Нам досить склепу сирого і дивитись на них!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Людина третього тисячоліття...
Та хто ж ти сьогодні без дружби, любові!?
Дивись - на бумазі твій розум лежить,
А особистість стала світилом крові.
Нема ціни материнського слова.
Істота не може знайти місця в житті,
Себе реалізувати - умова...
Хвороба та війна чи майданом пройти!
Стримить на нашій землі, ще один хрест,
Але прямо у серці людини стримить...
Краплиною смутку став кожний протест
За строге щастя жити, призначену мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023
Стоїть наречена одна у білому вбранні,
Яка квітуча весною ,та гарна понині.
...Невже згідно легенди виросла на подвір'ї
З великої дівочої любові і віри!?
Гудуть вітри про символ дівочості рослини...
Червоними коралами вкрилася калина.
...Повір'я: з неї зробити сопілку без крові,
То з'явиться в родині син - продовжувач роду!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
У смертного, останнього рубежу
Стоїш навіки. Гранітні долоні...
Душа лиш там - на небі, без міражу,
Хоч кров'ю освячений вічний твій сон.
Стоїш... І в руках остання граната.
...Багрове полум'я струїться без слів.
Тут серце батька і сина і брата.
Їх сила дихання, вже мають свій спів...
І горе людське достигло в мовчанні.
Не тушить сльоза багрове полум'я.
Притулок їхній не погасить рани,
Де хвиля правди цікава поволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Людино! Себе ти загубила між снами.
Єдиний, хто тебе врятує - лиш ти сама.
...Лиш тільки цілюща, у кого серце чуле.
Хто збереже в історії усе минуле,
Хто вміє шанувати правдиво сучасне.
Така людина звершить ,мабуть, все прекрасне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Владні люди потрапили під вплив великих грошей.
Накопичення багатства стало їхнім сенсом життя.
Задля цього вибрали шлях набивати кишені...
Наживаються на посадах. ...Закон розтоптали.
...Грабежі, хабарі, високі премії, зарплати.
Маючи можливість залишитися "невидимими",
Піддалися спокусі! Купатись в розкоші стали.
Загубивши моральні норми, десь вишукують виграш...
Забезпечення миру, безпеки і добробуту...
Звідкіля їм взятися, де відповідальність відсутня.
Зрада, злочини "панського роду" - в справі нагород.
За сьогоднішним станом совість і честь не має суті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Різні обличчя, вік і водночас - щось спільне в усіх.
Вальс об'єднав... Це найтонше торкання до серця.
Музика витончена, легка і рухи - на втіху.
Доказ тому, хто поруч з тобою, хто знає все...
Музика тут вражає поетичністю, ніжністю.
Все, ніби казка, ніби наснилось... Жива любов.
Люди вальс танцюють повсюди не за вірністю ніг.
Радість, натхнення... У глядачів багато розмов.
Люди завжди шепочуть:"Вони мабуть закохані".
Вальс - спів вітру, мелодія душ, зачарування...
Це і ніжна квітка , жива вода з чужим докором,
Поцілунок зворушливий, легкий - сподівання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
Далека даль щось без краю і межі.
Гарячі ночі без сну і кохання.
Мені мало твоїх безсонних стежин...
Мені в житті не потрібні ці рани.
Дороги високі й круті в родині -
Іти, підніматись і там - мужніти,
Пожертвував життя все до хвилини,
До краплі... Забули себе у світі!
Мені мало смерті. Безсмертя віддай!
...Могили загиблих зрівняли трави.
Несуться тіні пролітаючих зграй...
Один Бог знає, чиї долі тьмаві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Куля для воїна ворогом відлита.
Владні точать ніж - Україна велика!
Свій обов'язок кожен герой виконав.
Серце з грудей орли кігтями вирвали.
І гарячу кров звірі з тіла випили!
З часом і у ворона помутнішав зір...
Став розгублений, хижий обережний звір!
Звився орел і каменем упав до ніг...
Славен будь воїн повік, хто за правду ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Щоб змогли всі люди спокійно перебувати
В мирі і в радості, зупинимо зло на Землі!
Знищемо носіїв... Не дамо себе вбивати!
Чую я рік єдиного серцебиття без слів...
Дні минулі - не забути, майбутнє - відчути!
Злу не знати спокійних ночей за наші муки.
Далі я знаю не все, хоч очі і далеч п'ють.
...Все переплелось теперішнє й колишнє в тугу.
Що нас жде в зимовому тумані - пильнує страх.
Біле тіло він до кісток протер від поглядів.
Тане дим, підозріло висне над проваллям шлях.
Літо бабине стоїть, зневаживши неспокій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Всі відносини і любов у житті вагомі,
Сенсом наповнені. Замислитись треба над цим!
...Відповідь у людському серці усвідомлена.
Бо на світ дивитись тяжко чесними очима.
... Тут ми бачимо відносини всі між собою,
Де практично невинним ще й близьким чиниться зло.
Люди недоброзичливі тягнуться до зброї.
Їхній розгул руйнівний знищує Боже слово!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
" Вибираючи богів для поклоніння,
Ми вибираємо джерело сили
Для своєї душі".
Карфаген 214 р.до н.е.
Журналісти пишуть "правду" з тієї руки,
Із якої бажають добре "поїсти"...
Не потрібно лукавити і брать на штики!
З ваших трудів мало, що вийде без звісток.
Ви впряглись, не жаліючи люд, у плуг війни.
Всюди порались швидкоруч... Шлях у судьбу?
І для фактів шкідливих зорали полини...
Величатись, пишатись - ждуть незабутні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Земна твердь і хлопець на протезі,
Як пам'ять про жахливу війну,
Як думка про військове залізо.
Людина сива любить весну!
Вона відкрила героя в собі.
...Нездоланність. Зірка на небі
Відкрито людям світить із глибин.
Її світ - початок, не кінець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Земному сонцю нас не обігріть.
Зайшло і світить... Це все і тільки.
Та осінь надламала скорбну віть -
Йде дощ, вітер гне калини гілку.
І двері навстіж протягом відкрив,
Завіски набито вздулись у такт...
Як постріл, холод гострий і без крил
Проник у оторопівшу хату.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
Рашисти порушили нашу мирну рань,
Набравши злоби десь, хитнули орки світ...
Віками створене руйнується не раз.
В думках не зрада, війна - мрія давніх літ.
Сп'яніли владні від тиш, удач і слави.
Земля скривавіла, мов плаха - царський сказ.
Тож повернути хоче хтось державний глас.
Розгул безбожний - шукають орки блазнів...
Вже світ не впізнати, став, як ракетний "тир".
Ріка життя дише з дитинства війною.
Її нема кінця , схрестилися хрести...
Прислухайся: струна сумує мінорна.
Стає і пульс високим у тілі Землі.
Згорають хати, дерева від справ війни.
Асфальт роздувся, мов нарив - снарядів слід.
Скляне багрово-сіре повітря з весни...
Сувора й тяжка доля мого народу,
Але вийдемо ми, я вірю, з давніх пут
І вистоїм у суворій борні гордо.
Ця справа жива, тож знешкодим і спрута!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
.
Навколо втомлена і спалена священна земля.
Реалії утримання позиції, межі...
Тут прикладів героїзму воїнів, як і не глянь...
Ми звільнемо Україну і будемо жити!
Рашисти втопталися із руками в крові до нас.
Відчують вони на собі пекло не даремно!
Дробарка війни меле життя усіх одночасно
І незалежно, чи поглядів маєш мережу...
Хто руки простягнув на невинних - злочин відкритий
І будуть покарані! Знешкодим їх джерело!
І хочеш, чи не хочеш - злочинцям далі не жити.
Їх пальчиком іконним не злякати за все зло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Барвінок - загадкова квітка столунна...
Існує безліч легенд та повір'їв.
Його легкий, теплий квіт - чиєсь відлуння,
Бо ніжність є витонченість синеви.
Не розлучай людина її з росою,
Короткого віку її не давай.
Благословенна і чарівна під сонцем,
Хрещата і прямо задивлена в рай...
У квітки сила жива - кохання вбрання.
Рослина здержує хмар, вітру вантаж.
Своє владне - люблю, де час підганяє...
З небес синь рум'янець несе і життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Це квапливе, скупе й коштовно-складне
Незалежне, шумливе людське життя.
Над проваллям висне світле майбуття.
Мудрості забракло всім на планеті.
Роздуми тут потрібні лиш серйозні...
Чи залишити рішення "на потім"?
Відкладем до довгої скрині... До згод!
Піддамося течії рабства, погроз...
Не достукатись у всі темні душі,
В серці яких не дух,- густе хиже зло...
Чи байдужість духовного полону!?
Нащо Земля годує таких дурнів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023
Наче зовсім недавно прокотився гул...
Ми були між минулим і майбутнім,
Захищали інтереси минулого
І любили пряме слово почути...
Ми орієнтовані на демократію,
Де основою нашого суспільства
Стане людина з її правами без втрат?!
Хоч не зможемо стулити щільно крил!
Треба йти в майбутнє шляхом очищення,
Піраміду корупції знищити!
Досить війни "дивацької", загоїм свищ...
Світ! Не дамо Україні зникнути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
Господаркою чистоплотною
Осінь повсюди землю прибрала -
І ліси, і поля та болота.
Добре вітрами усе підмела.
І родник припороскала злегка
Чистою життєвою водою
І росою струмка вмила скали,
Де не має зорові кордону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
Кров'ю своєю змити повинні
Зрадники-олігархи, які винні...
-У" розвазі" під назвою Війна!
...Ось чому стала у полоні Весна!
Під прицілом люди і хатини!
Світ під ним вмирає, гине, мабуть, все!
Чую, як до кожної кровини
Ворог, голод, наче гадина повзе...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023
Самоткана тиша в країні
Тягнеться до пшеничної зорі.
Спить летюча миш... Ми - не винні.
Не повинні і жити у норі.
У квітів купола розкрились,
Хоч згоріла ніч вся дотла, горять...
День такий народжують вітри,
Роду нашого безсмертя гарант.
Без вітрів нас не розпізнати,
Пам'ять людська завжди бродить з ранку.
Все минуле хочеться знати...
Правда не промайне, як Майдан...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023
...Дихали трави мирним літом.
Води земні світились теплом.
Раптом над озером і лісом
Грім пролунав - зник птахів гомін.
Незабаром грім розпластався -
Напружено, густо, вороже.
- Ти чому сюди увірвався?
Не порушуй тишу і вроду...
В мить дерева розтривожились
В тон набіглої злої хвилі.
Збуджено всі нашорошились,
Захитались та зашуміли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
Факти у світі свідчать, що не все так просто...
Розмаїття життя брудне в кожнім народі.
Люди не всі знають ціну потові й крові.
...Це тріумф не демократичного підходу!
Бідні - об'єкт свідомого регулювання
З боку інших - тих, хто заніс себе у божки.
Створення хаосу - їх задумка зарання,
Як сценарій життя і смертей - горе-років.
Все узгоджено і без свідомості людства!
Аргумент цей на сьогодні незаперечний,
Хоч в очах публіки не помітна правди лють...
Мозок і тіло людей мертвими безпечні!
Ось чому ніхто не здатний зберегти тебе,
Звикли тут більшість люду мовчати, чекати.
Хтось збайдужив до горя, Бога небесного.
Чути від них: "Щось нема за чим жалкувати".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Істото! Не убий, не руйнуй, не будь рвачем,
Не будь лжесвідком, не будь гнобителем,
Не обмовляй язиком, сльоза і так пече.
...Людина себе скасовує швидко!
Тому ми обминаєм моральні закони...
Зникає і культурна традиція.
Освіта на фальші, знання за гроші і тон.
Кому ж потрібна така " ідилія"?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Не знаючи війни і бурі рвійної,
Побоюючись на шляху порушити строк,
У теміні , у землі на дотик світла
З поривом паросток іде... Йде крок за кроком.
Дорогою тісною, незнайомою
Крізь сито перетлілого листка. ...Ось межа.
Живець йде крізь шар з ораної соломи,
Вагу важкого пласту, розгортуючи жар.
Ще трохи - проб'є заслон останній. Вийде...
Туди, де шлях нестриманим вітрам відкритий,
Де у ранкову пору побачить вихід...
І зрозуміє, що у ньому світ теж горить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Здатність до співчуття вже зникає в людині...
Владні сьогодні не в стані відчути себе,
Уявити на місці інших в цю годину.
Не спроможні оцінювати, творять безлад...
Промовляють думи всякі ситі холуї,
Що не відірвати від пишнот , позолоти.
...Із палат відправити в бойові людські рої.
Зброю в руки і ... Вперед чинодралів роти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Брехливість знов набуває хронічної форми.
Людські відносини зазнають звучного краху.
Обман паразитує... Неприхований ворог.
Тож соціальна безпека не знає добрих справ...
Де інформація дискредитує всі втрати.
Сімейна й ділова сфери життя не стабільні,
Посилюють зрадницьку ненадійність безкраю.
А совість - мовчить. ...Приборкана злом зрозуміло.
Хтось думає, це ознака розуму, зрілості!
Приймає шлях такий для досягнення успіху.
Не розуміє: істину зло не пересилить...
У правди вродливі слова і чиста усмішка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Зранку замовкають пташині трелі.
Схід стає лінивим, бешкетує скрізь.
Дні коротші клопітні та ще не дремні.
Ось закіньчується не стандартний рік.
Я в життя закоханий і в нашу землю,
Рвусь до неба і до сонця, до дощів.
Світе вічний! Хіба спалах мій даремний?
Дай же сил рости і жити без горе-днів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
Усім сказати нелюдям стало просто:
-Моя країно! Щиро я тебе кохаю
Безкрило і пишно, і , навіть без проби...
Але любов треба доказати без "раю".
Усім серцем і м'язами та нервами
І працею в непокірному вогні життя,
Ні зі скляними зіницями неука,
Хоч з поглядом відкритим сліпого майбуття.
Буває, що треба кров свою давати,
Стояти донором Батьківщині навічно.
Лиш після цього ти зможеш всім сказати:
-Тебе я люблю, люблю, Україно! Я - твій...
Тоді це не стане мовою пустою,
Хоч пан ти вельможний, гроші не приворожать...
І дбати про себе забудеш рукою...
Нехай тебе славлять, ти пишатись не зможеш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Що вабить цих ворогів у нашій стороні -
Краса життя, може, червоно-чорні вишні?
І хто вони такі ці орки? ...Бідні й дурні,
Що добривом всміхаються в землі - колишні...
Відмовив розум і не проясніли очі.
Вглядаюся і мислю: вони - чиїсь раби.
...Не вийде вдало - всіх війна не озолоче.
Вслухаюся : в підгрунтя тих, хто її зробив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Дорога по полю плутає.
Про щось так хоче забути...
І наче не там пролягає,-
Потрібна в пам'яті бути.
Ліворуч, праворуч - знайомий -
Стволистий, тінистий стоїть...
Безмовно підвласний земному
Закоханий сонях у світ.
Хвилюється поле без краю...
Натруджене сонце блистить.
...Його зустрічаємо радо,
Як лагідне й гоже світило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023
Культура в часи війни... В серці знову рани.
Розмова з людьми різних статків і поглядів
Та соціальних статусів, різних вподобань...
Втрачаємо ми себе від " переполоху".
Палає Україна, і землю топче кат,
І стогне наша ненька з таврами на тілі.
А зрадники й хапуги не знають грат і втрат.
Добро в собі лукаво затулили тінню.
Жахає поведінка світ... Там думка своя.
У пам'ять я вбираю все сьогодні пильно.
Дивуюсь - чиновники роблять собі "ім'я".
У груди б'ють себе... І нам брешуть невпинно.
Де здатність допомогти людям, країні,
Готовність щось для свого народу робити!
... Згадались пророчі слова. - Вони покинуть.
Їх кличе "Віз". Панам дороги всі відкриті.
Патріотизм - поняття дієве, активне.
Це включеність в ситуацію, взаємодія...
Це здатність сприймати в бутті правду і кривду.
Любити щиро країну, дати надію...
Для себе не вимірюй скарби і державу.
Люби її реальну... Тож віддайся ділу.
Твоя співучасть і підримка дасть їй славу.
Нас жде перемога, якій усе під силу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023
Фінал... Вийшов на широку долину
І кинув свій погляд у синю вись.
- Куди подіти мені цю гординю?!
І прогриміла відповідь - Змирись!
Поникла думка, зникли поривання.
Пориви серця знову уляглись,
Але тяжке, тяжке угамування...
Тут прогриміла відповідь - Молись!
Молитва дає просвітлення вчасно,
Як свіжість та ранкова на Дніпрі.
- Але схилить коліна чи впасти...
- Таке не можу я! - Тоді - Помри .
Ось усмішка обличчя освітила
І світло щастя блиснуло в очах.
Тут смерть без суперечки відступила.
Замовк і голос владний в небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
...Неоголошена чужинцями чи своїми?
Історія у брудному вигляді, як війна.
Людина людині принесла горе в мирний дім.
Дивись, яка страшна стала наша земля... Сумна.
Залізним валом проходить війна в Україні.
Дивись навгад, ще вчора усюди райський був сад.
У нашому пристаніщі чути стогін нині.
Не ждіть якогось чуда люди, хто не хоче в ад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
Далекий глухо обізвався дзвін.
Дзвенить, неначе із того світу.
Скликає для чого, кого - живих!
Чи, може, журиться над чим-то він7
Геть обпікає душу знову нам.
Неспокій знано говорить його...
- Планету заливає кров одна.
...Війна, розруха, тривоги голос
Без тих, хто віддалив себе від нас.
У час війни з розмахом грабує.
Боргів в країні безліч - зради знак.
В запасі все... Втечуть коли-небудь!
Таким світ потрібний для наживи.
-Я говорити мушу без кінця.
Для них ми засіб напружених жил.
Релігіозність смерті - без лиця.
Одурених час устиг оплести.
Безодня давить на розум людський,
Тож продали люди гадки святі,
Забули про наших предків кістки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
Закінчується наше життя не тоді,
Коли - як стужею думки охолонуть.
Хто зна, коли судилось нам... Не май надій.
Шляхи до перемоги із добрим словом!
Холодна криця прийде, ляже в інший час.
Наступить інша хвилина ввібрати суть...
Прийде і віддалиться в даль серце від нас
З безмовністю. ...Безсильна даремна смута.
Тож серце відчує тугу, смертельну тьму
І вгомониться, затремтіти забуде.
Та тяжко в завмиранні не буде йому,
Бо зустрічі ні з ким теж більше не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023
У Всесвіті немає бога вище Бога.
Життя істот, наче призначене суворо,
Хоч поглядом вимірюють собі дороги,
Приречені на смерть і страх, але не в пору...
Всевишній чути глас та голос свій не мати.
Правдиве хочу я слово мовити однак.
Виміряний наш час і довірливий , як смак.
І, мабуть, здогадались ви, хто господар наш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023
Мимоволі я помітив, в темінь задививсь.
В двері стукнув, хоч моє серце не сміливе.
Чую кроки - шурхіт пробився із темноти.
Ось звучить, як дихання ніжно - Синок, це ти?
- Мамо! Так, це я. Вона квапливо, тривожно
Довго, наче незрячою рукою водить...
Із зворотнього боку дверей і по волі -
Нишпорить, шарить ключ. Швидко, щасливо мовить...
За не часті додому дзвінки дорікає
Та говорить й говорить все... Не замовкає.
Я від слів жалісних не стримав сліз гіркоти.
Поклонився їй і обнявши сказав: "Прости"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2023
Квітнення - в'янення... Люд не стає мудріше.
Розумом своїм, хоч перевершуєм тварин.
Наше серце наповнене болем, ще мріє
І палає, горить, ще терпить муки війни.
На короткий чи довгий строк діє рішення.
Дике, егоїстичне, зле, наче нас нема...
Продане і зраджене наше життя, як річ.
Хтось рукостисканням наснажений чує смак...
Драматично все доволі. ...Ось другий етап.
Думаю, що він почався із владних вини.
А були відкриті й щирі... Світу не тайна,
Що культура стала зброєю в роки сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
Спроба добути всю біологічну інформацію...
Ту, яка знаходиться лиш у генетичному коді.
Корчиться від болю природа... Замок коду зламали.
Це є безглуздість інтелекту владного, голодного...
І події минулого повторюються і не раз...
Тож руйнується природа зі швидкими плесками змін.
Треба людям із добром поріднитися, знов погаслим...
В невідомість понесе нас жадоба і лихо руїн.
...Твориться воно без свідомості, що має статися.
Богом ні одній людині не бути під жовтим сяйвом.
Бо зруйнується древо життя. Про людей треба дбати...
Треба дітей, майбуття врятувати. І ми - не зайві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2023
Жіночі й чоловічі початки створені небом.
Як темні, так і світлі притаманні людям, звірам.
Всі різко різноманітні, лише коріння одне...
Там зло - тут добро і там страх - тут без страху з вірністю.
О, скільки горя, причин та переплітань у всьому!
Що не можливо їх усіх перелічити зразу.
То ж ким же накреслені долі людей? Знати - не двом...
Душа заходиться плачем за життя людей, правду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Тут немає нічого найкраще сну.
Надихання в ньому і дивний спокій,
Безтурботність душі. Люблю тишину.
Спиш, зброя в руці, молодий мій подив...
Ніч тривожна, смутна, гуляють тіні...
Сон дарить мені теплий спомин сполна.
Він про тебе несе привіт скрізь тишу.
...Розтяглась розлука, тяжка зі снами.
Де з тобою я радію і плачу...
Сон, мов втіха є притулок чудовий.
Він для мене, як друг, лиш не звичайний,
Бо незнано прокладає шлях додому...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
Реальність і погляди змінили гармонію,
Яка пов'язана зі свідомістю людини...
Де внутрішня узгодженість, точність, домовленість?
Де збалансований механізм для всіх єдиний?
Наш світ - випадковість, необхідність, спланованість!
Матеріальний факт - вся Земля є нашим домом,
Це доказ нашого буття... Мир - кому основа?
Хай крила в житті не зітре знемога-утома.
Присутність наша в цьому світі передбачена.
Історія країни легендарною стала.
Тож самовизначення мить не жадана хіба!
Матеріали, структури, процеси для життя...
"Раціональність" людини - феномен цього світу.
Хоч і він сам - практика величного розуму.
"Мислителі" наших часів дійшли до висновку:
Джерела існування - влада, сила і гроші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023
Життєва катастрофа... В інших - пристосування.
Політика й бізнес розсадина корупції.
Грабіж, шахрайство... Тож кожен щось хоче урвати.
Убивства, підлість і обман, мов насіння в грунті.
Агресія, жорстокість - придушення свободи.
Війна і геноцид - це що фінал життя в людей?
По-справжньому не всі збагнули, що дали згоду...
І душу зрушили собі. Знати доведеться.
Будівля долі людської... Хто ж тут архітектор?
Що не турбується про справедливість на Землі.
Над усім бринить розгул безбожий зброї-стерви,
Страждання невідомщені тих, хто невинно ліг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Штовхнула жадібність на дії безчестя,
Чужі ниви, ріллю присвоїли без прав,
Навіяв чорних ідей для ворожнечі
Із царства тьми, де на всіх одна голова...
Де б кат не був і до чого не тягнувся
Вже всюди марення зустрічають його
І погляд розплати палить нить рятівну.
Розгублений тиран шукає угоди...
Він зневажав всі творіння словесності
І мудрість не мав, захворів його розум.
Війна звідкіля... Чому не завершена?!
Театр дій бойових - чиновників розтік.
Війна чинить не лиш руйнування, шкоду...
А знищує людей, як бур'яни коса.
...Відповідальна раша не випадково!
Всі злодіяння тут робить найвищий сан...
Їх злочини не вміщаються в країні...
Вітчизна має відкрилені простори.
Прокльони кату впиваються і нині
Потрібно світло всім у вікно прозоре.
Глобалізація - проекти цифрові.
Утилізація слав'ян - один із них.
Утверджує час миті, хвилини живих.
Війна, мов м'ясорубка - не для наших втіх.
Істото Землі! Чому ти блазень та раб?
Тож путін заслаб, чи може вже і нема...
Війна-планове зло, смерті подруга стара.
Тут никне все, але проектам замало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023
Сокира лісоруба в самих грудей... Що за почесті?
Столітня мітка на стволі - зарубка на все життя.
Що бачив дідуган крислатий, в якого дупла очі?!
Але ніяка темінь не погасить земне буття.
Одною рукою - і сто поколінь усі наповал...
Коли б це так і було? Де б жили птахи і звіри?
Чи спав лісник, а може знав про це, лише сподівався.
Колодою впасти не хоче ніхто! І це звісно.
Картина... Неначе в життя казок двері відчинила.
У царстві лісовому в дуплі білченя, як в полоні.
...Пухнастий устав, полюбив пастки краси небосхилу.
У ньому вогонь молодий і що йому погоня?!
Стрибав так наш руденький розбишака, що гнулись гілля.
А на опорі живій схоже шепче зелений світ...
Дерева не гніваються, хоч ця малеча частий гість.
..Повчає віть, як добре всім розквітнути улітку.
І дуб без пухнастих сумував би під небом у тиші.
Його осінньо-хворий лист у природних капканах
Не льнув до землі, і став би трухою свого дитинства.
Тоді опеньок гриб не ріс би у ніг цього пана.
Ніщо у світі не кінчається, як молодість року..
Живе ось так дідуган стороковий у родині.
Кидає златі листки, мов монети в кошик,
Що б жадібність пізнати в людей у літню годину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023
Так більшість видів тварин здатні до комунікацій,
Однак лише людина опанувала кращі багатства
І символічну складність мови - культурного скарба
Та форму розумного поводження в світі благодаті.
Сьогоднішнє життя знайде вже кінцевий результат...
Ми розпізнаємо зрадників і провокаторів всюди!
І наша мова не носить спекулятивний мандат...
Вона, мов квітка ніжна, чудова... Не соромтися люди!
Хоч загадки її мають принципове значення
І кидають виклик іншим. Це результат еволюції,
Бо мова більшою мірою є інстинкт нації...
Той божевільний, хто не хоче знати. Неук-недолюдок.
Такі не мають право і назватись українцем.
Такі не бажають бачити свою державу вільною
Та не залежною, а слово - пишною нивою.
Не віддамо країну й мову в притулок дикого світу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
В природі відстань видно до мети...
Тож розпочався дивний рух в повітрі.
Не сором йому все до нас нести.
Так тополиний пух мандрує світом...
Та скільки таємниць стало в ньому...
Чому з'являється білим і ніжним?
Чому цей клубок про муки спомин?
Хто зна, може це у русі самі сни...
Сни тих, хто впав, не вернувся з бою,
Летять до рідної хати з неволі,
Із облоги вирвались юрбою.
...З полону прагнуть додому, відколи!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023
Кому правда рідна, війна там не потрібна.
Тому наша пам'ять, мабуть, вічна ноша!
Дива творить в тіні і в світлі, у звуків грім...
Зволожена таїна слізьми, як вікно.
Її несли до нас... Далі - нести всім і нам!
Як гірко згадувать, хоч думка не одна...
Пройдем ще не мало шліфовок тримаючись.
Війна впише полеглих синів імена.
Не згасне материнська не байдужа сльоза.
Роками треба вже мірять наші втрати.
Людей час погнав на ці ворожі кулі за...
Бійці виживають за життя яскраве...
Вдовіють, сиротіють, себе не жаліють.
Війна... Тут смерть чатує ніжність людини.
Тут продане і зраджене священне тіло
В рішучу мить світу, в суджену годину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Угорі під небом тонко видзвонюють жайворонки.
...Мелодійні і співзвучні, лиш ледве вловимі звуки
Тануть в просторі й знову народжуються в небокраї.
Душу бентежать і кличуть за собою від людських мук.
Невидимки в небі та радість змужніло людям несуть.
Знаю: розквітне краса і зникне наша сумовитість.
Доля щиру дружбу нам дала, об'єднала, кличе в путь...
Воїне! В добрий час, в добру путь! Ворог буде розбитий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023
Приємлю розмовляти, де шанують честь і працю,
Не гомонять про гроші і,- де є люди не скажені...
Десь краще вийти з хати, ніж принижено з палацу,
Де набивають добром чужим "кроти" свої кишені.
Які країну розділили, ще і верховодять...
Мов кулю в більярді, ладні загнати так люд в небуття.
Керують - хвостом метлять, ніби каламутять воду...
Остання справа в них - не дати правді хід у майбуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Знов я прийшов, зелена ниво, тобі поклониться
І простягаю руки до пагонів щедрих твоїх.
Дивлюсь - не надивлюсь, втішаюсь - не натішусь нині.
Зринає думка чиста, мов сльоза... Пережив лихо.
З яким трудом хліба розштовхують степи країни.
Від них віє невимірною силою природи,
Здоровою і трудовою працею людини.
Спасти людей від голоду, чи дружній дотик плодить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023
Тернистий шлях людина вибрала в свому житті,
Де самовпевненість. зухвальство й пиха верх беруть.
Поглянь на людство, яке воно... Всім стало тісно.
Мізерність видно, як ту блискучу отруту - ртуть.
Багато розумників стало схожих на папуг,
Які навчились лиш брехати красою мови.
Науку покуштуючи трохи - зникає слух...
Що не підступися. Він на горі - "майстер" слова.
Для кого пишете "генії" глибинних думок.
Гучні вірші проникають в розум, в серце без звань...
По суті, де ввічливість, делікатність для ока!
Бо творчість не тільки палітра емоцій і знань...
Іде з віку в вік у поезії заздрість, неспокій.
Де щирість, мудрість світу? Збережіть хоч це в серцях!
У путь тисячоліть несіть мир яскравих думок
І стиглу твердість правди на крикливих рубежах.
Асоціація письменників і Спілка теж...
Дивують всіх! Там зв'язки і гроші досі діють.
Коли прості... Голоси збирають і крихти з веж...
Як душить гнів! Несправедливість, війна - це дійсність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023
Багряний священний вогонь струїться крилато,
Де шелест палахтіння його, мов подих життя.
У ньому трепет серця батька, сина і брата.
Безсмертя торкається висі. В димку́ висота...
Стою, як на острові слави і гніву ревно.
В розпеченому горінні шукаю відповідь:
Невже, ця планета мала́, щоб звеліти древо
Зрубати, коли до зірок так тягнуться віти...
А горе невпинне людське застигло в мовчанні.
Багровий вогонь в Україні не тушить сльоза.
Святе вічне полум'я не погасиш печаллю.
Його підпалила страшна ця велика гроза...
Світ рятують воїни наші, щоб світився для нас.
В красі своїй скромній, щоб він горів нам світанно.
Далеко - шал страшного бою. Йде, гримить війна!
У сяйві ратних подвигів слава, хоч незнана...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023
Початок дев'яностих - внесок в наше сьогодення...
Першопричини злочинів - хаос, розпад суспільства.
Не жарт - переділ, захоплення підприємств день у день.
Шлях шахраїв проліг скрізь кров... Ми стали під прицілом.
Тому оборонні об'єкти держави знищені!
Будова приватизована. Тут влада згрішила.
Неначе вкрали всю економіку принижено.
Заводи і норми життя без надії згубили...
Так посадові "пани" вкрали в народу мрію вір.
Керують сьогодні "шановні" їхні внуки, сини.
Стезя злочинів - умовна категорія міри.
Всі дії поза закону, судді не бачать вини.
В погонах кришують зло і це склалось історично.
Це соціальні проблеми і кримінальні справи...
Антигромадська поведінка злочинність відкрила.
Вітчизни біль озвався у народі зеленаво...
Всіх крадіїв зв'язує середовище, спадковість.
Безпосередній зв'язок - генетична приреченість,
Де виховання, психопатичні риси мутять кров...
Не варто знімати з комплексу причин суперечок...
Добро - дружнє плече, мирні дії, душевне тепло,
Коли чужі стають рідними, близькими в час скрути.
Тут досконалість людини в здатності нести не зло,
Людську порядність, щирість і чесність, дружній потиск рук.
Між сильних, великих країн, між гордовитих держав
Історія - великий третейський суддя, світило...
Фінал соціально-політичних систем показав -
Немає ще ідеального людського суспільства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023
Довголіття, чи це реальність? В міфи про безсмертних богів
Втілили люди світлу мрію свою про вічне життя.
Смерть не суперечить людині, йдучи дорогами гріхів.
І вона явище історичне, як і наші літа...
Тож людина - істота біологічна і соціальна,
І вона є прямим нащадком вищих тварин на Землі.
Для яких строк життя - скільки треба, кого доля обрала
...Після себе ще залишити потомство для поколінь.
Виникнення суспільства вже вийшло із-під влади природи.
В результаті природнього відбору зріс наш організм...
Навіть здоров'я його склалось за весь час розвитку роду.
Розумієш, смерть сьогодні - історичний анахронізм.
Весь граничний вік залежить від владних... Та від нас самих.
Від народу, коли знає він всю причину старіння...
Смерть - тривалості життя межа, яка залежить від миру.
...Механізм війн виникає в процесі горе-правління.
День останній істоти вже обгрунтований і звісно ким.
Він сьогодні, мабуть, має не тимчасову розмірність.
Знищення життєво важливих процесів у нас не екстрим.
В розпаді психологічний стереотип. Гине і звір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Серце людини мріяло, втішалось, любило цей світ.
Не один пращур своє тіло з кістками втратив за правду...
З кров'ю доля йому встромила чорний хрест під блакиттю.
І здається комусь, надзвичайного не сталось... Не ридав.
Кожна істота не повинна зайва бути на Землі!
Лихо руїн, втрати наповнені болем... Є все на війні.
Люд життям наділений у світі , погляди без ліку...
Пережив, проріс, пробився, вижив... Що очі проясніли?
Україні потрібна дорога, щоб відкрила нове...
Щоб понесла світу всьому правду, не відділяя себе.
Гірко згадувать про те, що нам відомо, де зло живе...
Шлях у вічність тут одна - всім злодіям зламаємо хребет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Не розучіться люди вчувати голос тишини!
У неї свої закони, влада її особлива...
Збагни тиші знайому премудру мову без вини.
Красу планети вона навчає берегти, як колись.
Вишнева віть, біліє усмішка , а серце мріє...
Як згусток тепла вишень в пишнім цвітінні, ще молоді.
Весняний день, радість на душі , сонце хоче погріть.
Скажи, чи помітив ти, як для тебе розквітли сади?
Неначе немає війни, кольори - тайна рослин...
Тюльпани, царські корони, кульбаби біля оселі,
У їхнім погляді, мов лагідний струм Батьківщини.
Оаза втішає мене і кличе думи веселі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
Ніхто не таїться так, як чиста вода в природі.
Лиш тільки іноді може серце в тілі людини.
Воно за грудьми, як щирий друг і ворог без зброї...
Наповнене болем, турботами й війною нині.
Крізь серце проходять всі теперішні муки земні.
Співмірний час стукає в ньому, душу обпалює...
Негасне, палає, несе замість кисню в серце гнів,
Де тепла кров не гість, навіть і не будматеріал...
А в неї світ, нестримані сили, спіткань буйноцвіт.
Та серце шукає і користь, і зиску... Лукаве.
Буває в славі, в ганьбі, тільки признатись не вільно.
Воно вміє кохати, сваритись і здивувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
До дерев наші пращури відносились завжди з любов'ю.
Навіть відносились, як до живих істот, поважаючи.
Їх вони наділяли людськими здібностями, судьбою...
Це творити добро на планеті. Доля рослин - не чужа.
В давні роки з радістю на душі народився цей звичай -
Прикрашати духмяну смереку, робити підношення...
Тож пройтися удосвіта біля неї стало за звичку,
Добрих духів її просили про бажане, "бити" ноги.
...Чисте повітря добре настояне не тільки зимою.
Просяться тут мудрі слова на волю, не спиняючи хід.
Наша смерека втілює безсмертя та вічну молодість.
Стала вона символом довголіття, мужності й гідності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
Люба мала батьківщина, колиска мого життя,
Рідна домівка, моя сторона - батьківська хата.
Рози цвітуть під вікном і пахнуть любисток, м'ята.
З ними пов'язані чисті спогади і почуття...
Двері повсякчас відкриті для чесних, добрих людей.
Житло просте... Тут панує добробут і злагода.
Створено все руками батьків із любов'ю, без зла.
Це осередок нашого роду! Він був і буде...
Спогади квітнуть, як маки... Любо юнь пригадати.
Лиш сльоза від думок, мов крапля гірка на калині.
В давні роки ми розлетілись із рідної хати.
Досі, ще гріє вона те добре, світле дитинство...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
Виспівують дзвони на весь білий світ велику радість:
Христос Воскрес! Із уст в уста летить щаслива вість:
Христос Воскрес! - Воістину воскрес! ...І цей день найкращий.
Іде народ з усіх сторін. Дзвенить воскресний дзвін.
Вітає в день Воскресіння Христа люд один одного.
Святкують християнське свято Паски - Великдень.
З'єднав тепло свічок, молитов у солдатському поході.
Шукаєм крок до Перемоги, Віра нас веде.
Хай голос церковних дзвонів розбудить байдужі серця
Та перетворить їх у храм чистої любові,
Який берегти людина повинна без обіця́нки.
...Сьогодні на виду суть карбованого слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
Усувають із нашого розуму рефлекс - думати.
Позбавляють тим самим здатність до проведення розходжень.
Віднімають спроможність поняття реальності незгод...
Ось чому ми сліпо "приймаєм" норми, закони без струму.
І вивчаючи цей історико - філософський процес
Та культурні норми суспільств... Бачимо - людина ще сліпа.
Релігійна система витримує ту ж агресію.
Де розвели панство, суперечки, що Всевишній очі вп'яв...
Тут порушений міст поміж серцями і тривожна суть.
...На Землі Господь поки рухається, як об'єкт бажання.
Бог не може виходити в світ, коли не йдуть на зустріч.
Він не може турбуватись про тих, хто себе ображає...
Бо людина повільно і шляхом послідовних кроків
Вже відходить від віри в Розум і починає йти за тим,
Називають кого прихованим відбитком пороків,
Той, який хоче хаос, війни, колотнечу. ...На трон ввійти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
Сорока цілісінький білий день завжди стрікоче.
У неї свої замашки. Плітки переказує...
Зозуля все перераховує по-жіночому
І час підганяє, помиляється... Все, як в казці.
Ку-ку... Знайома закувала - мороз одігнала.
Грайлива пташка - в чужі гнізда свої яйця кладе.
Істоті відчути щастя, мабуть мета головна,
Бо центр життя - у кожній бадилинці. Так і в людей.
Ось пугач вночі всіх лякає... Справа тут не одна.
Він має круглі, банькаті очі і це йому йде.
В таких, як ці птахи схожість не з кожним із нас.
Свої не бачуть здобутки, звуки втрачають що день...
Нікому пу... спати не дає, кричить: Пугу, пу-гу.
Є ще Бугай Болотяний не останній дивний птах.
Прийшовши до річки дзьоба опустить, мовчки гулькне...
Гудить, що на іншому боці чути, гуде собі в такт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Ми наближались до лісу вже, як гості...
Його соковиті хащі повнилися
Пташиним тисячоголосим гомоном.
Зелений світ умитий дощами в пору.
Переливається ліс щедрістю звуків,
Різноманітністю акордів і тонів...
Весні радується птаство так наяву.
Веде мене згадка в даль минулих років.
Птахи творять музику живої краси...
Синиці, зозулі й солов'ї в просторі.
А поруч струмок. Глянь-набирає сили.
Втішаюсь під голубим безмежним морем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
Починається з першого материнського слова
Нероздільність дитини з мовою своєї родини.
Все онукам нашим мова розповість спрямовано,
Що перейдено, прожито... "Вись" не чиста наша нині...
Пам'ятай доросла людино цю просту істину -
Зречення рідної мови - вільне духовне каліцтво.
Пам'ятай повсякчас - наша мова в країні не гість!
Стогне гордовита держава із ранами на тілі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
В Україні в сльозах багато бачимо чесних людей.
А таких холуїв, панів-шкуродерів - не бачили.
Всім таким - кайдани на руки і за грати. Жде лиш день...
У рішучу мить людської незгоди буття б'є набат!
У пихатих інша "культура" думок, усіх почуттів...
Краща втіха у них - це нести повну ложку до рота.
"Я" - активним стає, програмує мозок "повноліття",
Робить із них тупих гомункулюсів без всякої проби...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Ось стояв осокір спокійний, мов антична колона.
Цілий світ зеленів на безборонній опорі живій...
Всі дерева, як камертони, вітру підвладні крони.
Руки свої простяг розбишака - руйнівний буревій.
Гнівається господар над небом, людьми, степом, містом...
Він жене сіро-білі хмари по небесній блакиті.
Всім дарма сперечатись з ним, бо з нього не буде зиску.
...З неймовірною швидкістю ураган, зі свистом летить.
Люди на вулицях всі низенько схиляють голови,
Жмуряться і кліпають очима та біжать додому.
Виникають то зникають пориви... Лютує вволю.
В буревія безтямне щастя, все руйнує без втоми.
Хиляться дерева і трусяться кущі, тріщать гілки.
Раптом поруч затріщала деревина і падає...
Швидко, з гулом опускається наш великий осокір.
Вітер, як той пан, шипить, кричить, безжально рве, ламає.
І ні впину йому, ні перепону нема,- гасає...
Світом сила верховодить, яка його позначила.
Незвичайне робиться в природі. Хтось це дозволяє.
Тільки крила не складає птаство, а людей метушня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Неймовірно важкі часи в нашій країні сьогодні.
Тут міста, села зруйновані, драматизм деяких боїв.
Тут солдатські ходжені стежки, горем обгороджені,
Знищення життя людей, їхніх домівок, родинний гнів.
Україну неможливо впізнати вже на планеті.
Вибрала нечиста сила красу, і війна не згасає.
...Для держави внутрішний ворог гірше кулі й багнета.
Політична й духовна руйнація - це недремна гроза.
Ділять країну, ділять владу, наші труди і віру.
Тут катастрофічні втрати, руїни і поразки хапуг.
Тут злочинці-пани державу розривають, як звірі,
А народу розбрат несуть і втілюють духовні пута.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Вельможний... Заглянь до скарбниці народної мудрості
І сторінки книг погортай, кращі збірки прислів'їв
Та приказок. Може зникне у твоїх думках каламуть,
Зростуть благородні, правильні дії. Не відхились...
Відкриється патріотизм в державних випробуваннях.
...Чому не живеш тим, чим живе сьогодні країна?
Чому твої діти не тут, за межами, не з народом?
Розгул безбожний ведуть, залишивши Батьківщину...
Будують собі золоте склепіння без сліз гіркоти.
І бідній хаті, людині не хочуть поклонитись
Та помовчати в тиші, помолитись, сказати: "Прости".
Тож не потрібні Землі такі люди, ще з давнини.
"Товчи ти правду в калюжу, а вона все чиста буде́!"
Народ проходить шлях бойовий... А ти хто тут такий?
Чинуша продажний? Нелюд і зрадник, як той іудей?
Шкідлива ти гусінь, неук, шахрай, крадій - непростий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023
Мабуть, Ви всі чули пісню соловейка!?
В нашому краю є така маленька пташка,
Голосно, яка співає і для людей,
Поклоняється сонцю, теплу до нестями.
Хто не бачив його, повір моїм вустам:
Це неабиякий птах, він любить затьохкать...
І щодня нас усіх сердечно вітає.
...Підкрадись до нього та роздивись без тривог.
Він такий непоказний, тож темно-сірий.
Дзвінко співає, дуже гарно, незрівнянно.
Радість у кожне серце майстерно сіє...
Спів його - найчутливіша струна, як Весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
І що за люди живуть в цей час на Землі!
Забаргнені їхні душі, мілкі, жорстокі...
Хвилюється планета, злякалась, як слід.
Багато каламуті, тут - війни, неспокій.
Людей не навчила життєва наука.
Палає світ і безжально топче ниви кат.
Злочинцям ніде, нічим не змити руки...
Перемогти повинен люд, а не згасати!
Височіє владне, мужнє слово "треба"...
Вимогливе до нас, воно ж народ єднає.
Єднає з тими, хто живе не для себе.
...Які не зрадять, як та рада і владна "знать".
Притихла віра, обезлюдніла Лавра.
Хтось змінює світ... Нема опори живої.
Щось примовкає підвладний "державний" глас.
Веде чужий іконостас знову в неволю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Зацвіли проліски в лісі, засиніли фіалки.
Засвітилась після сну природа, ладнаючи путь...
А дерева голі і сонцем облиті без фальші.
Дивлячись довго на них уловлюєм їхній смуток.
Де-не-де вкраплений у похмурий хаос світанку.
Тут повітря якесь безпристрастно стримане, п'янке
І духмяне від шалу пахощів квітів веснянки...
Не спинити цвітіння вбране в роси мрійне,юнке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Прогнила стріха нависає у простенькій хаті.
Низенькі скособочені двері перед очима.
Надсліпуваті віконечка... Їх з нічим не зрівнять.
Селянський стіл, сонечко цілується з лучиною.
А мимо ветхого паркана невідома стежка.
Там на кілках старого тину є старі череп'я.
Даремно п'яти не збивай, доріжка не має меж.
Сьогодні бронзовий поет кличе всіх своїх вперед...
А поряд нього лежить великий камінь - мрій граніт...
На місці цей сивий моноліт - постаті могили.
Холодний він, священний, як поривання давніх літ.
Надійне за свій народ і за Україну милу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Людський рід, мов велике плодове дерево,
Яке дає плоди, які мають своє життя.
І кожен плід з кожним роком живе сердешним...
Нескінчений цикл народження, де ріст на страстях.
Ніхто не зайвий в природі, кожен у користь...
Незбагненне вершиться, що суджене людині.
Усе скороминуле, як глибоке горе.
Всьому - фінал...У підгрунтя ляже - не єдиний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Скільки є значень у термінах: справедливість, культура?
Об'єктивні стандарти, норми, цінності - безпорадні...
Люди, політичні партії, країни, їх уряди
Не дійшли до згоди, вкрилися злобою війни обрав.
Підкорились диктату окремих індивідуумів
В згадках яких свої пріоритети, потреби, смаки...
Круторогі пізнали спокуси і стали, як звірі.
Інших почали вони розпинати, пішли навпрошки...
Бо складається в таких ще одна помилкова думка:
Люди займають багато місця на планеті - Земля.
Запустили вірус, замислили війну-криваву біду.
Трусить планету вона, хоч всі знають прийшла звідкіля.
Соціальні сили у суспільствах, які мають "плями"
Завжди грішать проти істини в світі, кажуть неправду.
Тут панує зло в царині судочинства, удач , слави.
Тут на запах влади лізе і всякий блазень чорних справ.
Тут шахрайство, корупція є звичною практикою...
Тут хабар - для хапуг, ухиляється гад від податків.
Світу підкуп несе обстріл ворожнечі людської й зрад.
...Під заставу злочинцям легко "вийти сухим із води".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Доля дарувала Україні передзвін голосний.
Хлібом із сіллю зустрічала, співучість мові дала.
...Ставим кличне слово на своєму в природі з давнини.
Наша мова полум'яна і вже має вічну славу.
Зречення від неї веде до каліцтва духовності.
...Тільки слабодухі, божевільні в розраді понині.
Нищення слова - це не повага до нашої мови.
Рівноцінна злочину проти своєї Батьківщини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
До нас прилетіла весна на зрілих крилах сміливих.
Давно ми чекали на неї, не відпочили ноги.
Ходили, виглядали на луки, до лісу безкрилі...
Здається, ми трохи передчасно подались в дорогу.
Відтане скоро земля... Видно - оживе і травичка.
Потягне до сонця свої вушка зелені з полону,
Які прислухаються, коли зацвіте кожна вишня,
Що схилить білу гілку, мов голуб'я миру в долоні.
Запахло весною. Чують її аромат синички...
Вони вже співають гімни красі теплу і любові.
Десь тиждень мине та другий прийде, як невмирущі дні.
Розливом барв ми будем милуватись у кожнім слові.
Я чую шелест наших прожитих і прийдешніх думок
І прислухаюсь до їхніх благань. До вподоби пошук...
Із часом не лукавлять, хвилина несе життя ковток.
Тривожать звуки змовні, які закликають не впору...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Чую з вишин голубого неба журавлиний поклик.
Це зраділо сурмлять чорногузи у веселі сурми.
Лине щасливий перегук все ближче, наче вже в полі...
Кажуть: весну приносять лелеки. минаючи бурі.
Бусли цибаті походжують нашими болотами,
Бо немає нічого милішого за рідну землю.
Тут ніде вони не будуть зайвими і голодними.
Не чужа країна блукальцям... Дружбі краю не кладем.
Хоч сіріють ще в низовинах плями брудного снігу,
Сковує дзвінковим льодком дрібні калюжі приморо́зь.
В згадках птахів оживає життя те, що було раніш.
...Повертає планида їх у свої дитячі кроки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Купає і обіймає краса мої сині очі.
Назустріч віє лагідне шовковисте повітря.
Земля випромінює благодатну снагу охоче,
Яка допомогає рослинам рости, нам жити...
Війнула в груди мені весна, щось таке тепле, сильне
Із своїх тонких, привітних і пам'ятних запахів.
...Пульсують мрії в душі. Знову зелень і ниви та синь.
Все миле оку для оновлення цілющих крапель...
Моя Україна, люба земля рідної сторони.
Мій перший рух, вічний слід і незвичайний краєвид.
Сіяй на весь високий білий світ в космічній глибині.
Неси нам силу й надію серед гордих "пірамід"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
Мова народу є основа культури нації,
Це найбільший наш скарб і на полі історії знань.
Відбирати його в людині, в народу - це злочин,
Значить - забрати минуле і сучасне в злотові...
Це позбавити суспільство в творчому існуванні,
Права користуватися рідним словом в коханні.
Чуєш. країно! Чуєш, хороша... Цькують холуї...
Серед нелюдів є вбивці в ликах вовка і змії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Людина мусить триматися ближче до природи,
А не забруднювати її і не знищувати...
І жити простіше, щоб бути душею народу.
Не штурмувати, а лиш гартувати свій організм.
Людина вільна - це продукт свідомості простору,
Який може ще стати господарем свого життя,
Своєї долі, коли буде власна точка зору...
І це, лиш тільки. проста необхідність свого буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Війна... Ми направлені болем. Ворог до нас увірвавсь.
У розпачі слова і плач. Горює мати і вдова...
Людське житття зовсім не проста річ і не зовсім - товар,
Який можна знищувати і ним маніпулювати...
Поорана наша вся земля ворожею зброєю,
Политая кров'ю і засіяна тілами дітей...
У кожному народі горде серце і щедра врода,
Але не може бути виправданим це вбивство людей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Буває горе, наче та космата ведмедиця.
Накинеться, рве, шматує - світ ненавидиш увесь.
Відвалить - і нічого, ще далі можна дихати,
Ще далі - жити, діяти... Як не було! Не дивно?
Буває дрібничка чи помилка, якийсь недогляд...
Чи необхідність, чи, мабуть, зрада, чи така доля?
Так, дріб'ячок, який і тягне за собою таке,
Що не дай Бог нікому... Те злочинне, зле і тяжке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Війна... Рубежі...Умови боротьби сьогодні складні.
Тривожні чесні шляхи Батьківщини до Перемоги.
Не чутна солдатська тінь там, де небезпечні дороги.
Припали бійці до сирої землі, а навкруг - вогні...
Противник веде невтомне спостереження в двобої.
Колаборанти гадюкою жалять в серце без втоми.
...Схололи долоні, стерня під нами, тут все - знайоме.
І хочеш, чи не хочеш... Наші воїни є герої!
Бо наші бійці оркам завдають відчутні удари.
Нічні рейди, сміливі операції гори зрушать.
... Розвідувальні, штурмові і винищувальні групи.
Тут люди високої відваги і завжди на варті.
Країна знає: зробимо зачин для завтрашнього дня.
Розумні люди на Землі мир приймають, як належне.
Загиблим поклонившись, дивись на радість обережно,
Коли колихається світ... Чи він не тверезий? Хто зна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Сьогодні Україна в диму, засіяна горем.
Ця сонячна середина між Заходом і Сходом,
Поміж Північчю і між заплаканим Чорним морем
Не раз була палима... І нерозлучна з народом.
Країна - це не тільки наш любий серцю краєвид.
Не тільки звично зацвяхований життєвий уклад.
Ми любимо її не тільки за щедрість надр, квітів.
Куди б не йшли ми з нею, вірю, не підемо навгад.
Тут сила народного духу за справедливість зове,
Нікому не прощають кривду. Правда понад усе.
Тож знищемо зла носіїв. Хай Україна - живе!
Аби невинні люди спокійно жили , мали сенс...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Всесвітній уряд не може забезпечити мир,
Безпеку і добробут та свободу - ввись і вшир...
Суспільство саме у своїй боротьбі проти зла
Безсильне стримати, обмежити й ослабити...
Стає очевидним, яку несе шкоду воно.
Вже досить дивитись крізь темне скло серед ночі...
Підірване управління у декількох держав,
Які стали кату товкачем ... Це не плід уяв.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Скотився туман, далечінь закрив безмежну.
Безсовісний, сивий вбивця на планеті.
В годину цю обманну будьте обережні.
Донині є багато спіткань без прикмет...
Він шле катастрофи і збиває з дороги.
Він тихо маскує стежки, навіть, краде.
Він втомлює очі і вкриває природу...
Окутує кроки та вбиває людей.
У цьому йому не вільно признатись собі...
Ціну знає схований, пелени обман.
Усе легенько й вміло він бере в обійми.
...Мандрує волога, лиш на ім'я - туман!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Розправляє спину ворог холодний, безликий...
Хто - кого? Тремтять... Живе й чесне тисне годину!
Царство тьми стукає в вікно простої людини.
Тільки життя не здасиш до архіву, це не лист...
Розгубили себе... Ми не ті, що були раніш.
Серце стогне:" Нелюди весь світ у війну втягли!"
Розум шепоче:" Ці вбивці на святе посягли,
Продали майбутнє... Вкрали щастя, роки і дні!"
Світової допомоги потік не доходить...
Совісті повеліти: вгомонись... Хтось не може.
Чистої висі законам придбати - "не гоже".
Бо колаборанти в управі, завжди в доході.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Вмираюче слово чути... Повір, народе!
Тут жаль недитяча, тут війна . Біль тут не свій.
Тут знищують людей із-за природних пород.
Всі злочини неостиглі збудоражили світ...
Все продане, зраджене - погане й хороше.
Став графік по світлу ні на користь людині...
Час шахраїв не погас. Тисне кожен їх крок.
Не втримати сліз гіркоти. Крадуть невпинно...
Закон зачинився, відділив чинуш від нас.
Овіяний гнівом народ! Розкрадають край.
Презирством знищуй крадіїв! ...Міра не одна.
Спрямованість не забувай! Недругів карай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Схвильована скрипка озвалась, віолончель творила...
Єднатись закликає планета, берегти світило.
Розгублена Земля, неначе подих жіночих плечей.
Вона, ніби дитина, забилась від тривожних ночей...
Нема на світі найгіршого видива, ніж людина.
У космосі - це підступна і небезпечна "крижина".
Забракло працьовитості і правдивості під небом.
Тверезості й мужності в самооцінці їй - потреба!
Вважає істота себе повік жертвою обставин,
Ще гірше , як невизначеним генієм. Скоріше так,
Бо сутність людська така - не рада навіть хмарній днині.
Ідуть дощі - печаль, настала осінь - лихо. Хто ж вони!?
Безсонна течія... Кипить тут заздрість, злоба і змова.
Не чують і не бачать люди свій гріх у цьому знову.
Горять і гаснуть, як свічі, душі їхні, світ калічать...
Палає світ, землю топче кат, а ти ... Лиш шкодиш, тлієш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
Важко, важко йти... І поглядом вимірювать дороги.
Світе ясний, світе тужний! Люди наші - не байдужі!
Звідкиля ж і черпаємо справжню силу для перемог.
Ми наповнені вірою і збагачені дружбою...
Тут цілковите довір'я добра і воля симпатій...
Тут будуються і глибокі відносини між людьми.
В борні запеклій не треба сьогодні світу мовчати...
Скільки туги і мук, і скільки помирають щомиті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Перед лицем щоденних небезпек в країні
Війна серця гуртує чесних, простих людей.
Об'єднує нас в одне почуття родинне
Єдиної дружньої сім'ї світлих ідей...
Яке залишиться найдорожчим спогадом.
Прихід Перемоги відкладати не можна,
Бо прожитий час не повернеться до тривог.
Реальність не далека, як і допомога...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
Вимагати поваги до себе - це цілком природно.
Мати власну точку зору для нас - проста необхідність.
Працювати на свою Батьківщину і на свій народ.
...Все повинно бути звернено найперше сюди, як слід!
Знаємо ми потенціальні можливості країни.
Бачимо перед собою все... Бачимо рівень її.
Треба трудитись, ще більш на благо Держави, не інших...
Ні на владних, егоїстичних панів отчої землі!
Дивимся на світ лиш своїми, не чужими очима... Тих продажних політиків та "найвищих володарів".
Їм незгода завжди на "лапу". Розкрадають Вітчизну.
Рідний край, не знай війн, пожеж і хмар... Цвіти ясноголово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
З долею притаманні кращі якості воїнам нашим,
Всім захисникам України - людям козацького роду.
Це хоробрість і сила, людяність, любов і благородство.
Світлі заморозки в їхніх серцях, їх кожний подих - весна.
Їм би жити і жити та виховувати в мирі дітей,
Не лягати в землю - в траншеях-вужах на дорогах війни
За планету, за правду, за волю, за зрілі наші лани.
Батьківщино, живи! Хай щастя наше із тобою росте!
Треба дізнатись, чому героїв вже дні на порох стерлись!?
Тож послухаємо, що відбувається і кажуть вони...
Спільна дума й найчутливіша струна від цієї війни.
Втишся, незримий... Не бачиш, сяє в небі сонце золоте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
Слова: іменник "реальність" і прикметник "реальний",
Прислівник "реально". Вони мають різний зміст,
Критерії правди, відсутність ілюзій, глобальність...
Осмислення тут залишається незмінним.
Засвоєння норм нашої мови - тривалий процес.
Знайомі буденні слова, різні звороти,
Пов'язані з потребами життя, мислення, честі.
Невтомно тут думка шукає форму і роль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
В цьому житті хтось цінує розкіш, титули людини.
Інші - правду, розум, відвагу і мужність у зеницях.
Горем серце вражене, білий світ не радує нині...
Не згаса сирітська і материнська сльоза в родині.
Що там далі!? Хмариться знов... Ми і війна на сто доріг.
Знаємо про всі пороки, розпусту світської знаті.
Добре усвідомили "пани", як треба панувати.
Множились... Хоч не дасть рятунку їм ні замок, ні барліг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Наче риба в глибині, так не помітно пливуть роки...
Не зловити їх неводом, не знищити на вітрах,
Не догнати кіньми ворожими, не взяти на штики
І не прийдуть вони самі до нас на своїх правах,
Як далекі родичі в гості... Не топчені дороги.
Кожен із нас має в серці заряд, силу любові,
Силу ніжності, що ведуть до мети і перемоги,
Що наповнені болем, лихом руїн з безмовністю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023
Куди не глянь - самі вожді і вони - всезнаючі.
Чому ж Земля горем обгороджена, іде війна!?
Родючий "ґрунт" підвладний їм від Альфи до Омеги...
З рахунку не скидає нас з інтелектуальних меж.
Модель країни творча Богова приманює всіх...
І захід, і північ, і південь, навіть зухвалий схід.
В Нас вигідне є геополітичне положення
І зручне географічне, що здавна вже відбулось...
Всі розміри, господарський комплекс і потенціал
Нас ставить у ряд європейських держав і вічних слав.
Природні багатства зраджені своїми синами.
А кровна єдність вже продана сьогодні і з нами!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023