Маг Грінчук

Сторінки (8/750):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Вражає!

Пісню,  яка  народжена  любов'ю
До  добра,  до  краси,  до  Батьківщини
Люд  сприймає  завжди  щедро  й  духовно,
Бо  шанує  свій  рідний  край,  родину...

"У  хорошій  пісні  є  довга  доля  "-  
Зазнавав  видатний  митець  пан  Білан...
Є  у  неї  день  народження  й  воля
І  немає  дня  смерті  і  чорних  плям...

Тут  слова,  голос  і  більше  нічого!
Слухаєш...  Серце  б'ється,  оживає.
Струни  мови  торкаються  живого,
Завжди  виходять  із  вогню...  Вражає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024


Впливає…

Ми  маємо  сьогодні  самосвідомість
І  усвідомлюємо,  як  всі  живемо!
Але  не  маємо  вибору  свободи...
Впливають  бажання  хапуг,  їхнє  кермо!

Впливає  і  слава    безтямного  щастя
Та  форма  існування  хижацьких  істот...
Тут  висновок:  Нам  треба  вийти  із  пастки.
Життя  дано  всім  для  добрих  справ  і  висот!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024


Над красою земною…

...Погляд  на  нас  самих,  на  усе  земне  суспільство,
На  питання  буття,  на  саму  цінність  людини.
Просвіт  розуму  чи  наступить  у  людей  нині?!
Символи  святі...  Зневага.  Кому  ми  не  милі7

Не  було  й  немає  щось  розумного  під  небом.
Всесвіт  існує,  де  вираз  свідомості  істот!
...Ні  мети,  ні  програми,  ні  правил,  нема  чеснот.
Хвора  людина  робить  все,  що  їй  заманеться.

Слід  кривавий...  Знищення  хижацькою  рукою.
Всі  події  і  факти  -  моральність  соціальна.
Не  втихає  стогін.  Людські  серця  зло  зазнали.
Світова  біда  стоїть  над  красою  земною!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024


Чому…

Як  зрозуміти  упорядкований  всесвіт?!
...Бездумне  життя,  догми,  думки,  енергія.
Яка  сутність  людської  природи  і  серця.
Чому  людські  істоти  полюбляють  нелад,

Наносять  шкоду  собі.  державі,  суспільству?
Що  може  допомогти  цього  уникнути?
Кому  потрібно  наше  життя  ще  і  тіло!
...Палає  світ  і  ниви  топче  кат  ще  й  нині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024


…Опустошений!

Холодіє  люд  духовно!  ...Опустошений!
Це  сквернить  сучасність,  немов  сліпе  суспільство.
Роду  людського  єдинство  злом  оточено.
Ворожнеча,  війни,  як  іскри  заясніли.

Не  люблю,  коли  суспільство  світове  мовчить!
Дії  повинні  мати  напрямок  розуму.
Люд  орієнтируючи  на  мир  всіх  століть,
На  високу,  благородну  мету  озоро!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024


Сором…

Мозок  істоти  досяг  повної  зрілості,
Не  створив  чистоту  тепла  серця  людського.
Лиш  вселяє  здатність  кохати,  грітися...
З  горем  знатися,  пройти  всі  дороги.

Людям  у  життя  не  можна  гратися!  Сором...
Нам  потрібно  всім  певно  матися  з  правдою.
Треба  в  неї  влитися  яскраво,  прозоро.
За  життя  варто  битися,  хоч  і  безславно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024


Відбитки…

Природа,  як  відомо,  гранічно  економна...
Вона  нічого  не  робить  на  Землі  даремно.
Істота,  яка  не  дотримується  законів
В  житті  залишає  свої  відбитки  "таємні"...

В  руках  людини  є  невичерпане  джерело
Таких  злочинів:  вбивств,  крадіжок,  ненаситності...
Всю  зовнішність  вигляду  звіра  полюбляє  зло.
У  лініях  долонів  -  риси  особистості,

Які  формуються  під  впливом  сім'ї,  суспільства,
Освіти...  Визначились  юридичні  особи.
Ми  бачимо  їхні  злочини  і  народу  біль
Та  певний  стан  правової  системи,  хвороби...

Чи  відкрила  очі  громаді  сучасна  війна?!
Забуло  хитромудре  "зло"  на  чому  світ  стоїть.
Яке  забирає  право  жити.  Така  ціна...
Хто  нами  верховодить?  Руки  крадіїв  століть.

На  шкірі  пальців  є  певні  закономірності.
Малюнок  і  рубці.  Вони  не  можуть  коритись...
Відбитки  -  індивідуальність  не  покірлива.
Це  засіб  для  упізнання  злочинця  для  слідчих!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024


Пустун не злякав…

Пожовкла  вже  зелень  рідного  краю,
Під  літнім  сонцем  виплекана  яка.
Вітрець  роздмухує  в  небі  заграву.
Дерева  стоять,  їх  пустун  не  злякав.

Вони,  як  намальовані...  Часу  плин,
Коли  вдягнені  у  багряні  шати.
Від  гілки  вишні  відривається  лист...
Летить  золотий!  Де  ж  та  тяжкість  злата?

Природа  -  найкращий  художник-митець.
Давай  підем  у  гай  і  вростем  у  степ,
Де  всі    жалі  спалить  "вогнище"  густе.
Давай  відчалим  подалі,  хоч  тепер...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024


Справа в погоді

Дивна  рівновага  стоїть...Справа  в  погоді.
Поки  місяць  жовтень,  ще  не  золота  осінь.
...Трави  -  зелені,  хоч  вже  і  птахи  голосять.
Сипе  тепло,  йдуть  дощі  і,  мабуть,  без  згоди.

Знаємо  ми,  хто  тут  сильно  чекає  миті...
Прийде  час  і  візьме  своє  сильніша  пора.
Ворухнеться  у  сонних  речах  небо  щораз.
Догоряє  сонце,  в  глода  горять    намиста.

Поетичний  спокій  почався  в  хмарні  днини.
Вечорова  година,  наче  стала  смутна...
Дивна  картина  -  ця  рідна  моя  сторона.
Дні  стоять  туманні,  в  самотність  проникнули.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024


П'є народ муки свої…

Серце  людини  стає  чомусь  мовчазнішим!
...Вже  воно  і  не  хоче  знати,  ані  про  те,
Що  було,  ані  про  те,  що  буде  пізніше.
Кожен  тіло  своє  до  кісток  горем  протер.

...Серце  колись  говорило,  воно  давало
Силу  і  стимул  для  віри  і  виживання.
Все  розповідало  і  нікого  не  кляло
І  звертало  увагу  на  свіжі  "кургани"...

Кровна  війна  здавна  не  згасає  "титанів"!
Слава  безтямному  щастю  й  нашому  болю!
П'є  народ  муки  свої,  тривожуть  надбання,
Що  не  спиться  кволому  серцю  вільна  воля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024


Зло горе Україні несе…

Правду  треба  людям  казати  -  і  скрізь,  і  завжди.
І  насамперед  у  рідній  хаті,  на  рідній  землі...
Треба  націю  зберегти  і  живити  ряди.
Можновладця  у  державі  шлях  до  людей  не  проліг.

Несправедливість  "панів"  розповсюджується.
Йде  війна,  краща  гине  молодь  та  руйнується  все...
Розум  і  порядок  відсутні  у"  натруджених".
Спокій  зневажений...  Зло  горе  Україні  несе.

...Правити  хочеш  на  троні  і  жити  спокійно!
Не  охороняй  тут  себе  зброєю,  а  любов'ю.
Всякого  панства  вже  було  -  здуло  традиційно...
Люди  здіймають  нецензурне  і  співзвучне  слово!

...Поліцейських  для  чого,  більш  ніж  в  інших  країнах?
Над  собою  посмійся,  вмийся  святою  водою
І  без  крику  сходь  зі  шляху,  негай  ні  хвилини.
Розкрадають  державу  чини  і  світу  відомо!

З  дозволу  твого  всіх  гоне  бульдозер  безжальний...
Не  дає  зріднитися  із  правдою  мирних  ідей.
Поліцейських  рої  сліпо  до  владних  припали.
Погляд  свій  вже  відвели  від  близьких  і  рідних  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024


Легендарним став

Київ...Русь...Київська  Русь  -  це  корінь  Батьківщини...
Звідкиля  є  і  походження  України.
Це  ж  яка  широчинь!  Яка  краса  її  днини!
Велич...  Серце  тріпоче,  бо  гріє  країна...

Мова  журчить,  як  діяльність  багатьох  поколінь.
Це  матеріальний,  духовний    творчий  процес,
Втілюються    крила  Вітчизни  за  часи  століть.
Це  поля,клімат,  гори  й  долини,  синь  небес.

Це  думки  і  почуття,  навіть  -  голос  природи,
Що  нас  з'єднує  в  солоному  труді  життя
У  одно  -  велике  історичне  живе  -  народ!
Подвиг  якого,  вже  давно  легендарним  став.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024


Біль знов у серці мати

Закони  в  країні  подібні  павутині...
"Тендітні",  але  спрямовано  зв'язують  люд.
Коли  у  них  попадеш,  бачиш  тьмяні  тіні,
Бо  легкою  здобиччю  ти  стаєш  чорних  душ...

Прості  люди  безсильні,  доступні  до  страти.
Багаті  ж  розривають  і  вириваються.
Колише  становище  всіх,  лиш  не  пихатих.
...Всьому  на  землі  є  межа,  це  ж  не  вакуум!

Бентежно  відгукнуться  усі  страти  владним
За  муки  й  болі,  за  долі  дітей  і  батьків...
Тяжкі  віддатки  воїнів,  де  смерть  тривала.
Біль  знов  у  серці  мати,  мов  кольнув  осколок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024


Ми ж люди!

Дивлюсь  я  сьогодні  на  море  або  на  вогонь,
Годинами  перебуваючи  в  мовчанці.
Не  думаю  ні  про  що  в  час  повітряних  тривог.
В  безмежність  поринаю,  а  там  -  все  захланно...

Приймаю  вітер  на  себе  -  не  дихається  чисто.
...Нестримані  сльози,  пронизливі  і  зрілі.
Ми  ж  люди  -  не  дерева,  а  над  проваллям  виснем!
Вглядаюся  і  мислю:  думка  й  наболіла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024


Не довіряю я…

Універсальний  потік  життя  на  Землі  не  впинний,
В  якому  історія,  ще  нікого  не  забула.
Людино!  Опануй  мову  своєї  Батьківщини.
Вона  знає  минуле,  сучасне.  баче  майбутнє...

Війна  -  хибна  і  підла  властивість  людського  роду.
Життя  -  це  свято  і  торжество  любові  в  природі.
Воно  є  тією  хвилиною,  миттю,  що  плодить...
На  світ  треба  дивитись  чесними  очима  й  гордо!

Не  довіряю  я  часам  прийдешнім,всяким  гадам...
І  прагну  зараз  правди,  миру  на  усій  планеті,
Щоб  німбом  чистий  небосхил  яснів  та  не  для  катів...
Бо  через  них  цей  світ  горить,  став  він,  як  тир  ракетний.

Мій  вільний  дух  ворожий  для  "панів"  за  кражу  й  зраду.
Гнітить  мене  покірливість  і  неуцтво  громади,
Бо  розпинають  нас  усіх  імперій  чинодрали,
Які  війну  почали,  а  нас  кинули  до  страти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024


Цікава просинь…

Це  ранкове  таємниче  світання  приходить
В  час,  коли  на  небі  з'являється  знана  Зоря  -
Вісниця  народження  нового  дня  в  природі.
Все  скорилось  наміру  чарівних  сил  і  без  втрат.

...Над  Землею  нависає  вранішна  тишина.
Всі  дерева,  кущі  і  навіть  трава  -  приникли.
Злі  язики  подейкують  на  Зорю.  -  Винна  вона!
Усипляє  перед  світанком  усе.  Так  звикла.

...Все,  що  може  спати,  щоб  красу  ніхто  не  бачив.
Хочеш  не  хочеш,  мусиш  склепіти  свої  очі
І  чекаєш,  поки  не  вдягнеться...Не  пробачить.
Не  сховається  в  небесних  хоромах  жіночих.

...Не  засне,  поки  не  скупається  в  білих  хмарах.
Скільки  живе  -  не  старіє.  Така  вічна  врода!
...Потім  робиться  диво:  світло  змінює  барви.
Милі  оку  далі  космічні...  Цікава  просинь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024


Явище давнє…

Творчий  процес  століть  породжує  мову...
Це  природнє  і  найміцніше  єднання
І  суспільства,  й  народу...  Не  випадково.
Нації  без  мов  не  існує  -  це  знано!

Як  мов  не  існує  без  нації  в  житті.
Тож  мова  -  здобуток  культури  народу.
Треба  цінити,  Вітчизну  теж  зберегти,
Бо  не  буде  країни  -  позбавлять  роду!

Українська  мова  -  це  явище  давнє.
І  коріння  сягають  її  в  минуле.
...Доля  тяжка,  героїчна  і  страждала...
Перешкоди,  лихоліття,  дні  понурі.

Мова  -  віддзеркалює  душу  народу,
І  вона  -  є  освіченістю  людини,
 Ворогам  -  це  ознака  про  силу  роду.
Тож  продажний  "лихослов"  хай  уже  згине!

Той,  хто  проти  мови,  він  хоче  розради
І  перестає  плекати,  захищати,
Намагається  умертвити  розладдям  -
Тим  самозрікається  від  "Неньки"  -  мати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024


Запитай себе…

Запитай  себе,  чи  є    твоє  життя  щасливим,
Де  стан  справ  аморальний,  ростуть  біда,  страждання,
Не  кінчається  доба  воєнних  дій  наживи,
Змінюють  божки  всі  закони  під  голос  дальній...

Принципи  яких  деспотичні,  смутні  й  ворожі.
Радість  і  добро  -  це  щось  хитке,  скороминуще.
Кожна  війна  -  це  смерть,  печаль,  геноцид  народу.
Никне  все,  що  кров'ю  підтекло,  де  мир  хитнувся

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024


Мірило.

Один  із  одним  спілкуємось  без  німоти,
Один  із  одним  ми  часто  сперечаємось.
Здається,  є  щось  вище  самої  правоти.
...Мірило!  Невгамовно  кличне,  незвичайне.

Йдемо  по  одній  стежці  разом  ми  з  тобою
І  чуємо,  що  поруч  є  третій,  як  привид.
Щось  шепче,  стогне,  плаче,  снує,  мов  від  болю.
Якась  мова  хижа  -  і  обпалить,  обріже...

Ось  входимо  в  гай,  десь  туди,  де  далекий  брід.
Наш  зір  ніжить  рідну  землю,  милі  простори.
...Минули  озерце,  піднялися  -  чигарі.
Всі  замираємо:  я,  ти  й  осінні  зорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024


Цікаве походження…

"Однині  довіку  я  велю  на  храм  давати,
Що  маю  -  десятину...",  -  так  сказав  Володимир.
Історії  й  не  віриться,  що  це  хтось    пригадав.
Цікаве  походження.  Тож  спогадам  вклонімось!

Так  став  божий  дім  Пресвятої  Богородиці
Із  серця  вільного  називатись    десятинним.
...З  Подолу,  з  берегів  видно  люду  дорожньому,
Як  храм  виростає  з  гущавин  дерев,  з  їхніх  хустин.

Він  ніби  вінчав  славний  "град"  відважного  Кия.
Тому,  хто  йде  до  міста  суходолом,  водою,
Ця  пагода  -  дивне  видіння  мрії  -  надія!
У  доброму  серці  так  ріднить  віру  з  душею.

Був  дивом  цей  храм,  більш  в  світі  такого  немає  -
 Так  говорили  про  нього.  Була  слава  гучна!
Був  зведений  він  із  легкої  цегли  руками.
...Тут  грецький  мармур,  шифер  карпатський,  кримська  яшна.

Із  білої  глини  зроблене  пальмове  гілля,
Лоза  виноградна  цвіла  навкруг  вікон,  дверей.
Всі  стіни  тут  розмальовані  фарбою  вільно.
Фантазії  милі  сповнені  великих  ідей...

Дізнайся...  Божниця  мала  двадцять  п'ять  куполів.
...Із  смальти  над  престолом  -образ  Богородиці.
Останній  свідок  проминулих  святилища  днів.
І  правда  тихо  схлипує,  як  і  мої  строфи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024


Ранок породжує день.

Самотканна  тиша.
Зріє  пшенична  зоря.
Спить    летюча  миша.
Схованка  -  краща  нора.

Степ...Квітів  купола
Поразкривались,  горять.
Ніч  змарніла  дотла.
...Ясність-птахам  благодать.

Гомонять  про  літо.
Ранок  породжує  день.
Світ  вітрам  відкритий.
Тягне  усіх  до  пісень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024


Зав'язь в'язалась думок

Що  ти  тут  шукаєш  на  похилих
Позабуто-безлюдних  пагорбах?
Мовчки  блукаєш  серед  трав  сухих,
Наче  неба  досягнути  прагнеш.

...Тут  на  схилах  ми  все  відчували,
Мріяли,  зав'язь  в'язалась  думок.
У  дитинстві  всі  щастя  шукали,
А  воно  стало  далеким  само.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024


Прийдеться…

Коли  звучить  всевишнього  дієслово...
І  грім  зненацька  чутливо  вибухне,
Він  смертно  зріє,  щоб  і  згоріти  знову
Та  перетворитись  і  розквітнути...

Утворюється  світло,  ясніє  зі  тьми,
І  блискавкою  на  твердь  падаючи.
Можливо,  як  пронизливий  холод  зими
Проникає  в  тіло  люд  жахаючи.

Пихатий!  Тобі  прийдеться  зробити  звіт!
Ти  взяв  на  себе  вже  дуже  багато,
Що  і  невинні  люди  зникають  навік...
Війна,  смерть  блукає.  Комусь  не  встати?

Себе  царем  вважаєш,  оглядаючи  світ.
...Миттєвою  гординею  ти  хворий,
Що  вільно  тільки  слухаєш  лиш  голос  свій,
А  голоси  людей  не  чути  "волєн"!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024


Нині ти не перший

На  цвинтарі  ми  бачимо  дні  й  віки...
В  могильній  стоячи  сирій  глибині,
Беру  швидко  я  предків  людські  кістки.
Їх  у  руки  брати  нестрашно  мені.

Без  кольору  -  твердь  ідуча  на  збиток.
Гладка,  неначе,  ціна  людська  із  скла.
Крихка  і  легка  під  шматом  блакиті.
З  останків  зникло  життя  і  смерть  пішла...

Копни,  копни  і  побачиш  корінь  свій.
І  не  біда,  що  нині  ти  не  перший.
Байдужим  пнем,  хоч  на  пращурах  не  стій.
Тягнись  увись,  до  зір  себе  вивершуй!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024


Не цінуємо людей.

Судьбою  пройшла  біда.
Дивлюсь  крізь  серпанок  років.
Ось  тінь  такого  труда,
Де  підкуп,  знай,  своє  творив...

Біда  нас  кудись  веде.
Вона  гнітить,  а  ми  йдемо...
Не  цінуємо  людей.
Долаєм  смерть.  ...Пророк  замовк!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024


Не випадково…

Не  все  -  просте,  що  кличе  і  зове.
...Таке  братерство  наше  світове.
Нам  слуху  частіш  не  вистачає
І  правди  розуму  не  достає...

Не  випадково  від  двоголових
Страждає  і  Україна  й  мова...
Від  перших  днів  війни  ми  бачим  смерть.
Є  поруч  вороги  -  виковуй  меч!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2024


Остання мить

Вітер  шумить...  Чути  гудіння  напруги  дерев.
Розкривається  вись  ,  світло  вгорі  проясніло.
В  небі  -  дерево  розлоге...  Більшого  не  треба.
...Полихнуло,  розсіялось.    Серце  обпалило.

Залишилось  лиш  покірливе  заціпеніння.
Гілля,  немов  руки  обгорілі,  до  чорноти.
Стовбур  подався  до  нерухомості  у  днині.
Пристрастно  загострені  риси  ,  як  остання  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2024


Він - чужий…

Мозок  -  це  неозора,  дивовижна  "країна"...
Це  країна  Свідомості,  бо  на  мапі  отій,
Ще  багато  білих  плям.  Не  розкриті  і  нині.
Хтось  одвіку  топче  стежки  між  людьми.  ...Він  -  чужий!

Вся  діяльність  людей  і  взаємини  між  ними,
Види  творчості,  надії  та  всі  перспективи  -
Це  душевне  життя.  Мозку  на  мить  не  спинитись.
Дихання,  сон  ,  праця  органів  -  життя  мотиви.

Відчуття  голоду,  спраги...  Агресивність  подій.
...Кожна  клітина  мозку  регулятор  уваги,
Розуму  стан  і  координатор  рухів  та  дій.
Мислення,  мовлення  і  пам'ять  всьому  голова...

І  однакових  людей  все  ж  у  світі  немає,
І  клітинна  будова  мозку  не  однакова.
Про  слова  "розумію",  "думаю"  не  кожний  дбає.
Поважати  інших  -  людське...  Не  для  руйнації.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2024


Погляд розплати

Дерева  також  на  Землі  воювали,
Нас  рятували  від  хижацької  війни,
Під  кулі  свої  стовбури  підставляли.
...За  рубежі  гинули  гордо  теж  вони!

Стояли  з  людьми  на  смерть  під  натиском  хвиль...
Разом  пламеніли  серця  під  блакиттю  -
Увічнювали  землю  величчю  могил.
...Завмерлий  ліс  чорним  мороком  покритий.

Дерева  також  на  Землі  воювали
І  винесли  стійко  темну  лихо-війну.
Вони  не  даремно  за  ландшафт  вмирали.
Корінням  міцно  тримались  за  твердь  земну.

Від  нас  згиньте  думи  журливі  недбалі.
Хоч  наша  земля,  ще  подерта  на  "клапті",
Але  прийде  час  рости  й  квітнуть  їй  далі!
За  обрій  біжить  і  дерев  погляд  розплати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2024


Дорога

Над  щільною  насип'ю  зростала
Напружена,  пряма,  не  убога...
Мов  приголомшений  стисний  состав,
Рванулась  у  даль,  у  вись  -  дорога.

Тугою  натягнутою  струною
Вона  підвелась,  гордо  повстала...
І  тут  же  своєю  довжиною
Безсильна  вся  до  землі  припала.

Серед  лугів,  лісів  одиноких
Горить  закликаючи  красою
Полуобірваний  її  зв'язок
Із  незворотною  висотою...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024


І водночас…

Усі  ми  знаємо,як  треба  діяти  -  не  малі...
Чому  ж  нас  так  тисне  обов'язок  громадянина?
І  водночас,  по  -  людські  ми  не  робимо  так,  як  слід.
Більш  того  робим  прямо  не  на  користь  Батьківщині.

Так  випливає  зло  із  серйозних  хвороб  суспільства.
Це  деградація,  рост  злочинності,  суперечки...
І  ,навіть,  війна!  В  людей  очі  так  не  проясніли.
Морально-культурний  вакум  їх  наводить  на  втечу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2024


Тільки ж де ти?

Людство  може  і  повинно  зберегти
Україну  -  між  Заходом  і  Сходом...
Все  зробити!  ...Дружби  руку  простягти.
Зберегти  красу  й  людей.  ...Думать  годі!

Піклування  про  збереження  миру
І  відвернення  усіх  війн  на  Землі!
...На  губах  чую  й  досі  сльози  віри
Виринають  які  з  пітьми  віддалік.

Треба  боротись  за  чисте  повітря,
За  рослинний  світ,  за  мир  на  планеті,
Бо  не  існували  б  зима  і  літо,
Бога  проект.О,Господь!  Тільки  ж  де  ти?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2024


Ми різні позиції займаєм…

Людина  тяжко  починає  замислюватись,
Коли  їй  зовсім  гірше  жити  стає  суттєво...
Здобутки  бачить  усіх,  хто  над  проваллям  виснуть.
І  ясно  втрати  баче,  не  лиш  свої  життєві.

Мовчать  одурені  народи  земної  кулі!
...Цілують  руки  чинодралам,  хапугам  владним,
Які  світ  окручують  гуртом,  дають  нам  дулі.
Ми  різні  позиції  займаєм,  маєм  зраду...

Опрягли  людей,  майже  всіх,  прожиточним  ярмом.
Самі  ж  радіють,  п'ють  нектар,  купаються  в  раю
І  оди  пишні  слухають  про  свій  сухий  "побкорм"...
Елей  стікає  з  язиків  лакуз  в  нашім  краю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2024


Кому…

Кому  податок?  -  Податок  народу.
Кому  мито?  -  Мито  тільки  народу.
Така  етична  система  багатих!
...Нам  стискують  горло  -  їм  добре  спати.

Живуть  у  достатку  за  сльози  чиїсь.
Обплутали  правду,  як  тут  і  колись...
Добро  і  слова  чинодралів  хижі.
Є  панство  таке  у  нас  "дивовижне".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024


Із рахунком…

Недруги  живуть  у  безпечних  об'ємах,
Серед  повітряних  площин  планети.
...Це  хапуги  і  вбивці  -  злочинна  "темінь".
На  виду  у  всього  людства  снується.

В  Україні  не  вщухає  горе-війна.
Втомлений  вир  і  смерть  задихається...
З  попелом  і  з  лихом  руїн  -  і  так  щодня.
Із  рахунком  час  зрадний  достигає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024


Що бачиш?

Людина,  яка  вдивляється  в  даль.
У  неї  лице,  неначе  -  інше...
Глухе,  нерухоме  в  цю  годину.
Що  бачиш  в  обличчі  його?  Печаль?

Чи  зріюча  незакута  думка
У  пильних  і  руйнованих  доріг...
У  хвилях  війни,  гуркіта  й  шума
Рятунку  не  дає  замок  ,  барліг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024


Мізерність видно

Зажерлись  трутні  владні  від  великого  міста,
Геть  до  маленького...  А  псується  все  з  голови.
Чинуша  в  державі  краде.  Тож  і  руки  в  крові.
Вже  не  бояться  ні  Бога,  ні  силу  нечисту...

І,  навіть  ні  гнівного  правосуддя  людського.
Вітчизну  спокійно  й  хижо  вони  роздягають...
Мізерність  видно,  як  ти  не  гадай  всіх  багатих.
До  адресату  не  доходить    гум.  допомога...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2024


Йдуть не туди…

Вража  кров  проникла  в  українську  хату.
В  темну  гру,  мов  грає  генералів  дует.
Не  за  темою  працюють  і  пихаті...
Звільнення  офіцерів  ми  бачимо  теж.

Ефективний  люд  не  потрібний  затінку.
Всі  деталі  відпрацьовані  для  біди.
Бойові  комплекти  лежать  у  "засіках".
У  важку  годину  вони  йдуть  не  туди...

Так  елітні  підрозділи  гинуть!  ...Сини!
А  корупція  знає  призначену  мить.
Україно!  Нелюдям  не  дай  ширину.
Люде!  Чистим  оком  подивися,  щоб  встиг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2024


…Як кожний день!

Що  перетворює  люд  на  слабовільних  істот
Та  на  отари  баранів,  на  лакуз  і  лохів?
Чому  не  бачуть  життєву  мету  своїх  "висот"!
Де  горде  серце  твоє  ,  народе!?  Час  -  не  рабів.

Чому  одурені  знов  ,  чому  палає  війна...
А  ціни  зростають  на  наше,  державне  добро.
Стратегичні  об'єкти  у  жорнах  чиїх,  хто  зна...
Наш  народ  вперед  позбавили  впевнених  кроків.

Байдужість  веде  всіх  до  наслідків  незворотніх...
Війна  забрала  активних  і  розумних  людей.
Вбивають  шодня...  Виє  лютий  смерч  над  народом.
На  клапті  подерта  наша  земля,  як  кожний  день!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2024


Метри останні…

Стрілки  час  підганяє.  Де  там  спокій?
Сонце  на  небі,-  як  вугілля  в  золі.
Ти  лежиш  щось  нерухомо  в  окопі,
Ти  лежиш  поки  непорушно  в  землі.

Танк  ворожий  будить  мирну  місцевість.
Нашу  землю  тяжким  залізом  скребе.
Метри  останні,  наче  стали  свинцем.
Прямуючі  траки  не  бачуть  себе.

...Ти  свого  погляду  не  пам'ятаєш,
Ти  не  чуєш  тепер  пекельного  дня.
Танк  замовк  наповзаючий.  Що  сталось!
Не  від  погляду  вже  палає  броня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2024


Тісний зв'язок

Земля  не  кінчається  на  рубежах  відомого
І  не  кінчається  на  кордоні  води  та  суші...
Роль  Сонця  для  істот,  десь  животворно  втомлена,
Хоч  світ  наповнює  вона  красою,  гріє  душі...

Чудовий  схід  Сонця  на  космічному  обрії.
Зоря  піднімається  на  горізонті  привітно...
Хлюпочуть  сонячні  хвилі  в  різному  обсязі.
Проміння  сонця  обіймають  всі  народи  звісно...

Це  денне  світило  причепне  до  тяжких  хвороб.
Всі  різні  епідемії  мають  ритм  зловорожий.
Відповідає  він  активності  сплесків  злоби.
Ця  ядерна  піч  дає  енергію...  Хтось  пророче.

Діяльність  Сонця,  як  наше  все  життя  на  Землі!
Існує  тут  тісний  зв'язок,  навіть  дивна  циклічність...
Всі  спалахи  діють  на  нас  із  вогню  віддалік,
Які  із  часом  принесуть  нам  кінець  протиріччя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024


Мов хижі тварини

Влада  людини  робить  над  собою  усе,
Що  їй  заманеться...  Це  і  не  бути  людьми,
І  жити  без  правди.  Куди  мета  їх  несе?
Не  потрібні  таким  у  світі  злагода  й  мир.

Вже  якого  не  стало  на  цієї  Землі.
Тут  немає  вже  чесного,  хто  не  загинув.
Тож  історію  творять  "божки"  в  синій  імлі.
Люд  планети  сьогодні,  мов  хижі  тварини.

Мають  злобу,  ворожнечу  до  інших  людей.
З  поглядом  вимірюють  кроваві  дороги.
Небо  у  купоросі  вже  стає  день  у  день
І  нормальній  людині  хтось  лізе  під  ноги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024


Раніш тут церква стояла…

Трава  на  стежинах  незабутих
Вже  захлинулась  кров'ю  людською.
Із  вікон,  що  хрест  -  нахрест  забитих
Несе  тишею  геть  неживою...

Мов  мертво...  Ні  людей,  ні  скотини,
Лиш  чути  трави  дихання  густе.
Дорога,  безповідно-пустельна,
Людські  безхатні  двори...  Щось  росте.

Я  далі  йду  і  бачу  руїни,
Де  тиша  льодяна  звільнила  гнів.
...Лежить  яма  глибока  в  долині,
Лиш  обгоріла  цеглина  на  дні.

Росте  з  краю  вирви  трава,  мов  дива...
Мутніста,  м'ясиста  і  пекуча
Та  темно-густа  "жива"  кропива.
...Раніш  тут  церква  стояла  звучна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024


Хочеш помріяти…

Хочеш  помріяти  -  глянь  на  простір  синій!
Навигадуєш  ясної  ночі  усе...
Це  комусь,  мабуть,  і  знайома  картина.
...Зоряні  світи,  від  яких  холод  повзе.

Мерехтять  всі  сузір'я  далеким  світом.
Мов  мачинки  вони  для  нашого  ока,
Зібрані  у  різні  фігури  не  вітром.
Як  зумисно  між  ними  міряли  кроки...

Позбирали  докупи  в  космічній  безодні,
Вишив,  як  хтось  на  небесному  килимі.
Всі  вигадливі  візерунки  природні.
Зачаровуйся  і  задивляйся,  німій!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024


…Що заманеться

Об'єктами  свідомого  обману  стають  люди
Зі  сторони  недоумкуватих  і  скупих  владних.
Всі  нелюди  впливають  на  особистість  "колюче",
Що  інтелект  та  поведінка  із  мозком  не  ладять...

Вельможі  ситі  роблять  на  Землі,  що  заманеться...
Від  смути  до  війни!  ...Люди  стають  артефактами.
Поскиглює  воля,  скиглить  біда.  Нас  "суче"  свінець...
Ознаки  подій  геть  геноцидного  характеру!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024


Безліч роздумів, слів і розмов.

Знову  безліч  роздумів  на  тему  суспільства...
Звісно  безліч  порожніх  слів  на  адресу  тих,
Хто  так  нічого  не  зробив  проти  насильства.
Безліч  розмов  про  війну,  про  загиблих  ,  живих...

Неймовірний  обсяг  робіт  чекає  народ:
Визначення,  здоровий  глузд  і  Перемога,
Викорінювання  корупції,  їх  нагород...
Щоб  наш  рід  не  зник  у  світі  і  не  знав  горя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024


Немає впину.

Ми  набираємо  повітря  в  легені
І  починаємо  вимовляти  звуки...
Так  з  наших  уст  злітають  слова  день  у  день.
...  Для  модної  артикуляції  -  руки.

Абстрактна  психічна  сутність  -  людська  мова.
Письмо  і  жести...  Думкам  немає  впину.
Кого  повчає  одвіку  чесне  слово!?
Таке  пізнання  лиш  суджене  людині...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024


Загадка

Змогло  горе  і  мене  полонити...
Підношу  знову  руки  свої  до  неба
І  тихо  читаю  земні  молитви...
Звертаюсь  до  Бога!  Іншого  не  треба.

З  тривогою  молюсь  за  Батьківщину.
Сльоза...  Наче  крапля  гірка  на  калині.
Війна  -  загадка  для  раба  і  нині.
Потрібна  правда  лиш  нормальній  людині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024


Край чудес…

Скільки  життя  і  зворушливої  поезії
У  людських  прозорих  джерелах  душ,  сердець,
Де  культура  мови  є  своєрідним  дзеркалом,
А  приязність  ,  ввічливість  -  добрий  край  чудес...

Відчуття  величі  і  багатства  та  шик  життя
Стимулюють  низький  інтелект  людини...
Що  змінили  мораль  і  мрії  та  всі  почуття.
Тисне  на  витоки  культури  "одежина"...

Квітне  каламуть  і  жабуриння  словесності.
У  собі  вчувають  бога  блазні  пера.
Лауреатами  стають  "патріоти"  нечесні.
Стали  вони  дошкулять  мові  Кобзаря.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024


Що з тобою!?

Випадковий  зустрічний  погляд
І,  кивок!  ...Жива  слизька  посмішка,
Мов  із  рота  отрути  подих...
Подив  "зміїних"  очей  -  не  почесть.

Ти  що  поріднився  з  ізгоєм!?
Кепкування  це  лиш  над  собою.
Де  твої  друзі?  Що  з  тобою!?
Свідчить  -  не  дружиш  із  головою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024


Де вогник живої душі…

Як  худобу  ведуть  люд  у  неволю...  На  бойню.
Молоді  їх  літа,  неначе,  зорі  погаслі.
Серце  в  крові  задихається,  працює  з  болем...
Плаче  за  тими,  хто  впав,  вже  не  відчують  щастя.

На  війні  горьовій,  яку  породила  раша,
Наші  втрати  важкі:  народ,  Вітчизна  страждає...
Неньчин  світ,  де  вогник  живої  душі  у  ранах
Не  скорився,  горить...  Шлях  до  правди  заростає!

Прагне  люд  на  цій  планеті  бою  із  собою...
Тож,  істото,  хоч  глянь  у  літописні  сувої!
Всесвіт,  мов  криниця  із  застійною  "водою"...
Не  навчила  істина  історії  в  двобої!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024


Фінансовий інструмент

Чи  існує  державна  система  чистих  стандартів,
Чесна  оцінка  всіх  культурних  цінностей  мистецтва!?
Все  продажне,  як  і  словесний  "туман"  легендарних.
Тут  розмежували  ворожнечу  і  клич  та  втечу...

Механізм  атестації  -  фінансовий  інструмент
За  публічність,  їхню  кваліфікацію  за  "класом"...
Актуальність  проблем  -  зв'язки  і  гроші,  як  аргумент
Всіх  організацій  владних  при  "заграві"  гривастій...

Люд  забув  мову  батьків,  мамині  цілунки  й  співи.
...Риму  кульгаву,  підстьобну  читає,  костур  дає.
Вибухає,  вибухає  війна  -  "слави"  склепіння.
Над  безладдям  гірким  наша  Батьківщина  ридає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024


Як було раніш…

Летить  повільно,  пильнує  чорний  ворон...
Мою  щоку  тінь  торкнувши  обпалила.
Дивись,  які  у  нього  крила...  Дар  волі.
Він  мешканець  верховного  царства  сили.

Летить  птах  під  синявою  широкою
І  втомлено  голову  донизу  пригнув...
Вдивись  -  дивиться  його  жадібне  око
Та  хижо  нависає  дзьоб,  де  б  він  не  був.

Летить  цей  сивий,  старий  із  минулого...
Із  спалених  темно-густих  давніх  лісів,
Здаля  із  згорілого...  Не  призабулось,
Хоч  відтоді  проминуло  стільки  років.

...Над  гулкою  й  переможною  славою,
Над  сіттю  всіх  ландшафів  живих,  давніх  рік,
Над  моєю  незборимою  державою.
Здаля  із  попелу  й  диму  в  прийдешний  вік.

...Зв'язки  земного  і  небесного  тісні.
Тут  віддзеркалені  дні  і  віки  життя
І  результат  програм  зла,  як  було  раніш...
Ворожнеча  людська  ,  зрада  і  небуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024


Лоскоче хвора клітина…

Суспільства  роздирають  глибокі  протиріччя.
Людей  -  простачків  ловлять  на  соціальний  гачок
Для  вигідних  передбачень...  Стає  це  за  звичку.
Цей  світоглядний  хаос  гучний  -  не  перший  урок...

Де  носії  моральності  дискридитовані,
Там  тиранія  егоїстичних  "реплікаторів"...
Виживають  в  країнах  найбільш  "пристосовані":
Злочинці  глобалістів,  владні  -  провокатори...

Порушені  бастіони  життя  та  істини.
Став  етики  смисл  -  навіяти  нам  ілюзії,
Які  тиснуть  на  мозок  для  підлого  "іспиту"...
Ось  звідкіля  всі  суперечки  і  вбивства  люду!

...Зажерливість,  злоба,  заздрість  -  винахідники  зла
І  головна  причина  у  всьому,  лиш  -  людина!
Її  психика,  розум,  всі  почуття  без  тепла,
Бо  мозок  істоти  лоскоче  хвора  клітина  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024


Бо єднає дух і тіло…

Мова  -  це  вітер  і  хвилі,  суть  глибини...  І  краса.
Гомін  полів  і  лісів,  рік  і  гір  наших  предків  землі.
Це  мережа  між  сходом  і  заходом  сонця,  гроза...
Велетенська  сила,  яка  діє  поруч  і  віддалік.

Це  багатство  гаптоване  сяйвом  синього  неба.
Зіткане  калиною,  вишневим  цвітом  і  колоссям...
Кожна  ниточка  -  плескіт  Дніпра,  Дунаю  сонети,
Зрілість  людська  і  пізнання  висот  "багатоголосся"...

Тут  є  праця  моралі  й  інтелект  наших  пращурів!
Всі  слова  створені  з  тучі  і  грому,  з  води  і  роси...
Чуєш?  -  Ніжна,  тендітна...  Дужче  зброї,  як  правило,
Бо  єднає  дух  і  тіло  в  сучасні  воєнні  часи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024


Вчитись треба жити.

Діє  в  історії  життя  -  диктатура  партії...
Це  не  благанний  "закон",  що  для  "порятунку"  людства.
Влада  й  держава.  як  апарат  примусу  армії...
Змінюють  властивості  духу.  ...Люди  стають  злющі!

"Зносить"  волю,  активність,  розум,  свідомість  людини.
І  собі  спорудили  ідола,  боввана  свого...
Люд  стає  навколішки,  ниць  припадає  -  гне  спину.
 ...Моляться  "молі",  роблять  тату  її  на  тілі  свому.

У  народу,  яка  забрала  світлі  думки  й  віру...
І  майструє  з  себе  бога,  втілює  уявлення
Про  обмежених  в  існуванні  і  потрібності  війн!
Щоб  майдани  обезлюднили,  як  і  свідки  явищ...

Кожній  владі  потрібна  маніпуляція  людьми,
Це  пояснює  вже  чимало  історичних  фактів...
Не  викликають  вони  і  сумніву  в  сучасну  мить.
...Вчитись  треба  жити  без  агресії  і  без  атак!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024


Як повинно…

Демократія,  мораль  та  право  і  ресурси  людства...
Ідеали  ці  виявляються  ілюзією,
Де  авторитет  існуючого  уряду  "скупають"...
А  народні  маси  сліпо  правду  в  світі  шукають,

Де  розбещені  і  зіпсовані  пани  на  посадах.
Люде,  чи  розраховувать  нам  на  краще  від  влади,
Де  закони  не  діють  до  всіх  на  Землі  однаково.
...Відображення  розуму  поряд  темне,  злякане.

Бо  безкарність  багатих  і  всіх  владних,  ще  не  зникає.
Податкового  режиму  порушення  лякають...
Знов  корупція  і  та  ж  брехня,  і  групова  злочинність.
Тож  "взиваю"  покарання  -  страту,  як  це  повинно...

Пенсія  вчительки  -  п'ять...  А  у  суддів  -  дев'яносто  п'ять!
Що  вони  знають  за  зраду,  хабар,  замішану  знать?!
Безкорисне  служіння  беремо  з  давна  до  уваги...
Нелюди  ,  сучасні  форми  правління  Нас  вбивають!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024


Богу молюсь!

Буває  горе,як  космата  ведмедиця...
Навалиться  і  рве,  муче!  ...Ненавидиш  світ.
Відвалиться  воно  і  мабуть...  Обмежився!
І  мабуть  дихати  можно,  і  зникає  звір.

Вже  чуєш,  як  серце  вистукує  і  б'ється...
І  чуєш  барабанний  дріб  від  переляку.
Зозуля  рахує  чиїсь  роки...  Вдається!
Я  буду  жити!  Долі  своїй  шлю  подяку.

Як  не  було.    Це  дрібничка,  якийсь  недогляд...
Який  тягне  таке,  що  не  дай  боже  комусь.
Не  знаю...  Але  все  це  приємлю,  як  долю.
Чутливий  сон,  може  дія  зла...  Богу  молюсь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024


Сон

Що  таке  часи  і  хвилини  під  час  нашого  сну?
Це  уривок  фази,  декількогодинний  період...
Відпочинок  спокійний,  рівний,  що  дає  глибину
Ритму  діяльності  притаманій  людині  й  звіру...

Сон  швидкий  і  парадоксальний  необхідний  тілу,
Організму  нормальній  істоті  у  цій  блакиті.
Сон  -  це  відновлення  мозкового  тонусу  й  сили.
Розвиток  зору,  зміцнення  пам'яті,  відродитись...

Це  припливи  творчої  активності  наших  клітин,
Спазми  шлункові,  які  виникають  у  години
Відчуття  голоду,  неспокою  та  гірких  сльозин.
Сон  і  неспання  -  це  причина  показників  зміни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024


Мудрість астролога

Якось  астролог,щось  не  догодив  тирану-царю...
А  вони,як  відомо,  не  люблять  церемонитись  з  ними.
За  "традиціями"  розправитись  рішив  за  Зорю...
Вбити  він  наказав,  не  здолав  своєї  гордині  ницість!

-  Ти  так  добре,  їй-богу,  провіщуєш  долі  людей  -
З  цими  словами  можновладець  звернувся  до  астролога,
Вже  готуючись  катові  подати  знак  смутком  очей...
 -  Тож,  скажи,  скільки  залишилось  жити  тобі  згідно  долі!  -

І  відчувши,  щось  недобре  та  зле  відповів  звездар:
 -  Ваша  величність,  зірки  показали  і  загибель  мою,
А  загину  за  три  дні  до  вашої  смерті,  мій  цар!  -
...  Виявилось  цілком  досить  цього,  щоб  приручити  "змію".

Почала  піклуватись  вона  про  здоров'я  його,
Як  про  власне  своє!  Ясніє  німбом  щасливим    небосхил.
...Є  перо,  папір  і  ще  -  трохи  сил  і  в  серці  вогонь.
Мудрість  астролога  увічнює  розум  і  велич  могил...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024


…Без болю!

Мозок  -  це  наша  "країна"  думок  і  свідомості.
На  якій  дуже  багато  загадкових  білих  плям...
Мозок  -  "  мапа"речовини  клітин  невідомності.
...Він  безмежний  у  своїй  складності  озвучених  гам!

Неозорий,  дивовижний  у  зоряному  світі.
Криє  який  у  собі,  унікальні  всі  здібності...
Це  є  орган  знання  й  можливостей  мати  свій  "вітер",
Де  взаємини  між  людьми  в  основі  його  дії.

Мозок  -  це  драма  всесвіту,  де  сила  його  -  порох...
Всі  процеси  відбуваються  в  ньому.  ...Зов  до  бою!
Це  історія  запеклої  боротьби  поглядів,
Де    -  "розумію",  "думаю"і  "згадую"  без  болю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024


Є частиною родини…

Кожна  людина  є  частиною  родини,
Соціальної  групи,  нації,  держави,
Врешті  -  світового  співтовариства  нині.
Ми,  якщо  бажаємо  жити  величаво...

Маємо  досягти  згоди,  миру  на  Землі,
Розрізняти  всезагальні  етичні  норми...
І  осмислити  смерть    тих,  хто  за  країну  ліг!
Щоб  не  випливла  десь  там  думка  одинока...

Будівельні  блоки  життя  -  наші  процеси!
Хоч  вони  внутрішньо  завжди  суперечливі.
Пізнавання,  гармонія  -  "щедрість"  не  чесна.
...Всіх  імперій  чинодралів  карати  треба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024


…Від відомої точки.

Мова  -  не    філософський  бар'єр  і  не  країни  маштаб...
Ми  не  носим  спекулятивний  характер  теорій.
Еволюція  мови  не  синтезована,  не  пуста...
Мова  кожна  -  камінь  спотикання  життя"  мозолів".

Це  етап  людського  суспільства,  кожній,  навіть  держави.
Це  найбільший  імпульс  є  розуміння  Батьківщини,
Повний  рецепт  буття  народу  -  це  інстинг  виживання!
Мова  -  вершина  процесу  еволюції  людини.

Вся  передісторія  її  тут  надійна,  як  світло...
І  царина  досліджень  є  від  відомої  точки.
Члени  спільноти  вже  проходять  мутації  у  світі...
Зраджують  Україну,  не  дивлячись  людям  в  очі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024


Єднайтесь народи!

Україно!  Світ  оглядає  тебе  з  "ніг  до  голови".
...Багатьох  кличем  до  себе.  Добро  відчуваєм  здаля.
Та  хтось  хоче  і  руки  погріть,  як  ці  -  злочинці  москви...
Знає  Земля,  хто  шкіриться  драконом  до  нас  звеселя.

Зло  використовує  здібності  свої  максимально...
Та  використовує  можливості  всі  й  чужий  розум.
Максімум  бере  від  усіх  обставин  -  гуртує  хмари...
Скільки  продажних  урядів  ждуть  подарунків  на"  Возі".

Поки  наш  мозок  не  став,  ще  трухою  під  натиском  "  хвиль".
Будьте  Люди  стійкі  й  непохитні,  як  зірка  Героя!
Щоб,  як  порох  крізь  пальці  не  розсіялась  смерть  свідусіль.
Будьте  люди  Людьми!  Усі  за  мир  єднайтесь  народи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024


Лиш вчасно прийди!

Страшно  далеко  хтось  неоново  курить  на  небі...
Хмари  купчасті  подібні  до    "димних",  великих  гір,
Вкритих  снігом,  але  лиш  так  виглядає  при  дневі...
Скрізь  видно  ці  гребені  білі  і  вершини  ушир.

Та  чим  далі,  тим  менш  чітко  бачим  риси  картини...
Синювата  імла  окутала  сталисту  даль  дна.
Вкрила  вона  похмурим  сірим  туманом  годину...
Хмари,  якими  б  не  були,  це  одна  речовина.

Всім  потрібні  для  росту  й  життя  ці  краплини  води.
Хмари  кличуть  пагони,  щоб  жили  всі  повноліття.
...Зачаровуйся,  дихай!  Дощику,  лиш  вчасно  прийди!
І  повік  не  стерти,  не  спалити  буття  у  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024


Мир в родині

Мова  -  це  сигнал  і  носій  інформації...
Хвиля  центру  кори  головного  мозгу,
Що  впливає  потужно  на  окупацію...
Мудрий  тут  зрадою  пишатись  не  може!

...Гине  люд,  руїни  в  крові  з  кожним  днем  війни.
У  нещасті  білий  світ.  ...Ждун  живе,  як  кріт.
Відцурався  "патріот"...  -  Це  не  вірні  сини!
А  на  плечі  Героїв  обвалився  звід...

Без  знання  мови  ми  не  будемо  свідомі,
Бо  сприймає  вона  тут  потужну  дію
І  справляє  інформацію  непритомну...
Про  яку  мріємо  вічно  -  мир  в  родині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024


Ллється…

Із  використання  довільних  звуків,  спрямованих  слів
Уявляти  речі,  ідеї,  навіть,  їх  розуміти...
Виражати  за  допомогою  синтаксису  рядків
У  логічні  зв'язки  думки,  щоб  голосно  їх  "погріти"....

Здатність  така  є  у  людини,  та  ще  -  в  ранньому  віці.
Будь-яка  мова  засвоюється  дитиною  легко...
Розуміє  вона  всі  логічні  зв'язки  заповітні...
По  Землі  собівартість  українського  слова  ллється!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024


Нерозумна година

Часова  дистанція  не  змінює  розум  людини.
Тягне  її  в  минуле,  де  війни  -  кінцевий  результат...
Гору  бере  бездушна,  якась  нерозумна  година.
Обростає  ненавистю,  жадобою,  щоб  вкрасти  шмат...

Злість  і  вся  недовіра  поїдає  самого  себе.
Всі  досягнення  мозку,  відкриття  людства,  мабуть,  зникнуть...
Знову  на  поминки  буде  ходити  небо  голубе.
Будуть  сіятись  дні,  роки  через  сито  наших  синів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024


Як факт…

Чому  сьогодні  моральність  не  діє,  відсутня...
Співтовариство,  людська  доброта...  Зникає  кодекс.
Де  чесність,  щось  людяне?  Як  факт  -  зло  скрізь  і  всюди.
Де  колективний  розум  -  цей  хвастливий  "полководець"?

Не  усвідомлює  люд,  що  робиться  на  Землі.
Ніхто  тут  не  повинен  жити  за  рахунок  інших...
І  мова  йде  не  тільки  про  ситий  капіталізм,
Де  демократія  хибна  росте  чорним  пагінням.

Приписування  правил  і  здійснення  заборон...
А  здійснює  їх  хто?  Не  лиш  недозріле  суспільство.
Універсальний  мозок  в  людей,  без  захисту  схрон...
Війна...  Парує  кров  по  землі,  життя  під  прицілом.

Під  сумнівом,  без  довір'я  владних  справ  людина!
...Не  ждіть  від  народу  поклонів,  більш  не  повториться.
Людський  розум  має  бути  простим  і  єдиним.
І  головним  суддею  всього,  що  у  нас  твориться...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024


Справа

Страшна  "програма"  проклала  кровавий  шлях  у  природі,
І  ворог  Землю  пустує,  порушує  закон  Бога...
Він  знищує  та  розтискує  життя  всього  живого.
А  хтось  байдужий  до  цього  пливе  кригою  в  народі...

Вбиває  своїми  законами  подвійної  дії...
Вони  не  здорового  глузду  і  по  собі  -  огидні
І  аморальні,  неприпустимі,  бо  несуть  погибель...
Впадають  слова  крізь  сльози  -  так  течуть  цілющі  мрії.

Для  нас  рідна  земля,  мов  під  власною  шкірою  кістка.
Дивися  -  в  серці  простих  людей,  як  в  криниці  чиста  вись...
Сирітська,  материнська  сльоза  не  згаса!  ...Зло  -  вгомонись!
Життя  загрузло  в  неправді  -  справа  "ілюзіоністів"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024


Під загрозою…

На  планеті  все  більше  стає  хвороб,  загроз  для  людства.
Профілактика  і  попередження  війн  тут  відсутні.
Глобалістам,  їхнім  блазням  потрібні  землі  безлюдні.
Міжнародний  інструмент  ООН  не  діє...  Має  пута.

Де  дотримання  прав  людини?  Справа  зависла  здавна...
Сфера  міжнародного  миру,  безпеки  порушена.
Де  суттєвий  внесок  держав...  Тож  комусь  потрібна  війна!
Люди!  Допоможіть  собі...  Ми  разом  гори  зрушимо.

Третя  світова,  це  що  лиш  українців  передчуття?
Глобалісти  і  ду́рні  на  Землі    її  поробили?!
Під  загрозою  цивілізація  вся,  мир  і  життя...
Стався  в  світі  парадокс,  бо  хворими  усіх  зробили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024


Тебе вони ждуть…

Вини  твоєї  тобі  вже  не  збутися,  хоч  молився...
Одного  разу  прийде  у  двері  твої,  "щирий"  мольфар.
Із  тих,  хто  пророчить    все  майбутнє  по  рисах  обличчя...
Тож  корені  зла  в  тобі  дуже  глибокі.  Зовсім  -  кошмар!

Ростки  відплати  чую  ось-ось  проростуть  у  суспільстві
І  поведуть  тебе  на  судилище,  яке  не  снилось...
Заслухають  там  звинувачення  про  твоє  свавілля.
А  натворив  ти  беззаконня  багато  в  кожній  днині...

Тож  за  твоїми  наказами  вбивають  мирних  людей
І  рушать  все:  хати,  майно  і  могили...  Слали  нам  смерть.
Вже  не  уникнути  біди  тобі  злодію-шкуродер!
Хоч  поклоняєшся  духам  і  приносиш  жертви  тепер...

Вже  печі  палають  вогнем,  в  котлах  кипить,  скиглить  масло,
А  поруч  істоти,  бісовські  голови  в  них  на  плечах...
В  одних  руках  мотузки,  в  інших  -  вили.  Все  без  обману.
Тебе  вони  ждуть  і  всіх  ,  хто  створив  в  Україні  цей  жах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024


Це наші діти…

Три  господарки-жінки  беруть  воду  з  криниці.
Слова  ковтають  шматок  за  шматком  і  не  ждали...
До  кожної  підійшли  сини.  ...Співають  птиці.
Один  поцілував  свою  матір,  побіг  далі...

А  другий  спитав:  "Матусю,  Ви  не  втомилися?".
Охоче  став  свого  товариша  доганяти.
...Хлопчисько,  як  вітрисько,  мабуть  завихрилося.
Лиш  третій  мовчки  відра  взяв  і  поніс  до  хати.

А  очі  жінок  далеч  п'ють...  Згадали  мудреця.
Його  і  спитали  мами:  "Чий  син  тут  найкращий?".
-  Побачив  я  сина  одного...  -  почули  ченця.
Ця  притча  дає  не  тільки  словесну  пораду.

Сьогодні  намучені  душі  у  різних  батьків.
Дихання  їхнє  чути,  немов  шепіт  криниці.
Із  часом  доноситься  стогін,  зростає  в  них  гнів.
В  серцях  несказанний  біль...  І  вологі  зіниці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024


Вигнанці…

У  народів  світу  існує  таке  повір'я...
Той,  хто  вже  забуває  звичаї  своїх  батьків
Богом,  людьми  карається.  Не  має  довір'я...
Він  блукає  в  пітьмі,  щоб  його  ніхто  не  зустрів.

В  нашого  народу  є  також  люд  гірш  собаки...
Від  батьків,  які  не  дотримуються  звичаїв
Родяться  діти,  на  гріх-досаду  -  вовкулаки...
Люди    ворожі,  із  людського  роду  -  вигнанці.

Завжди  незадоволені,  вже  фактів  список  зріс.
В  день  Святого  Юрія  виють  вовками,  страх  ширять...
Бігають  разом  з  іншими  звірами  по  лісі.
Мають  лише  пасок  на  своїх  кудлатих  шиях.

В  день  зимового  Миколи  знову  стають  людьми...
У  людській  постаті  вони  не  ходять  до  церкви
І  з  людьми  не  вітаються...  Безбожні  не  на  мить.
Очі  червоні  зі  смутком,  а  душі  підшерхлі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024


Благословляється у реальність.

І  до  якого  суспільства  скоро  прийдемо  ми  -  грішні...
Якщо  життя  одних  людей  на  цій  багатій  планеті
Приноситься  на  "вівтар"  щастя  й  задоволення  інших.
Чому  тут  ставлення  таке...  Це  що  всі  кращі  злети!

А  в  серці  заморозки,  темна  і  захолола  душа.
Тривожні:  природа,  земля,  дороги  в  майбутні  "поля"...
Увірує  люд!  ...Хоч  кожна  влада  нова,  наче  чужа.
Дійде,  чи  живе  слово  до  них:  "Не  мине  всіх  доля  зла!".

Істото!  Ти  лише  хвиля  на  планеті  інтелекту.
Жорстокість  твоя  придбала  права,  порядки,  несталість.
Кровопролиття  не  обмежуються  менталітетом.
Війна...  Тут  і  чорне  горе  формується  в  результаті.

Дискусії,  теорії  і  критерії  відбору...
На  простір  країна  благословляється  у  реальність.
Чия  спроба  бачити  виживання  люду  в  цю  пору!
Закони,  тож  ні  є  фактом  розумної  діяльності...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024


…Яких вершин досягла!. Трактат

Серед  загального  замішання  і  хаосу  в  світі,
Серед  зрадництва,  боягузтва,  наживи  і  відчаю...
Встав  на  захист  люд  благословенної  землі  й  блакиті.
Встав  не  просто,  мужньо,  хоч  героїв  багато  втрачає.

Бачимо  ми  суспільне  обличчя  кожне  по-справжньому.
Поіменно,  конкретно  не  лише  владної  людини
На  планеті,  яка  криє  в  собі  небезпеку  щораз.
Нелюди  такі  стають  джерелом  нещастя  понині...

Вибухи  війн,  "осмислений"  геноцид,  етнічні  чистки  -
Це  здобутки  соціального,  економічного  "раю".
Вік  жорстокий  закував  крила  волі  в  кайдани,  стиснув...
І  над  безладдю  гіркою  владарює  горе  й  втрати...

Де  проста  універсальна  константа  справедливості!?
Навіть  вона  перетворена  на  інструмент  мук  і  зла.
Звідки  всі  віруси  і  нова  нищівна  зброя,  злидні...
Ось  хвороба  лібералізму,  яких  вершин  досягла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024


Недоцільно…

Суспільство  поділено  на  соціальні  групи
У  рамках  сучасної  жорстокої  системи,
Причинно-наслідкових  зв'язків,  хижацьких  рухів,
Які  визначають  глибинно-злочинні  схеми...

Недоцільно  заперечувати  світу  цей  факт.
Всі  війни,  це  не  ілюзії,  а  зла  результат,
І  дії  наповнені  смислом  -  іти  на  "контакт"...
Хто  виніс  вердикт  Україні,  який  супостат!?

Усім  нам  добре  відомо,  хто  знецінює  люд.
І  скільки  ж  ненависті  в  них  до  роду  людського!
Це  звинувачення  до  продажних  кривавих  паскуд,
Яким  мало  смертей,  мало  багатства  земного...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024


Стався добре, як до себе!

Люди  живуть  і  старіють  по-різному:
Одним  роки  дають  лише  хворість,  нездужання,
А  інші  в  похилому  віці  -  залізні...
Бо  зберігають  здоров'я,  розвивають  душу.

У  них  не  спиняється  творча  активність.
Багато  залежить  від  того,  що  є  у  пробі...
Профілактичні  заходи  є  позитив.
Тож  організм  починає  старіти  в  утробі...

Істото!  Стався  добре,  не  шукай  біду
І  до  людей.  Стався  добре,  як  до  себе.
Все  показне  лише  залежить  від  тебе  в  роду.
Всі  добрі,  врівноважені  стосунки  під  небом...

Напевно,  впливають  і  щоденні  сварки,
Тривалі  чвари,  жовчна  заздрість  -  всі  пориви  зла.
...Нагадують  про  них  зморшки,  старість,  "марка".
Хоч  і  на  сонці  є  звичайно  родимі  плями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024


Час початку…

Дріт,  необережність  і  сталося  несщастя...
Струм  вдарив  дівчину.  Смерть  була  миттєвою.
Вже  минуло  чверть  години.  Не  дише  Настя.
Та  лікарня  спогадом  пече  всіх  життєво.

Скільки  чути  слів  хороших  без  затихання.
У  той  день  ішла  боротьба  за  людське  життя.
Дівчині  підримують  штучне  дихання.
...Не  допустять  її  в  сад  вічного  небуття!

Ось  оголюють  "ділянку"...  Працює  хірург.
Він  бере  до  рук  нерухоме,  тихе  серце,
Робить  масаж:  стиснення,  розширення...  Вдруге  -
Стиснення,  розширення...  Все  робить  не  вперше.

Так  минає  хвилина...  Смерть  не  відступає.
...Пройшло  більш  години  -  лікарі  не  здаються
Серце  через  декілька  хвилин  оживає...
Факт  торкнувся  життя.  Знанню  всі  віддаються.

Cor  -  скорочуватись  ритмічно,  чомусь  не  стало.
М'яз  серцевий  починає  стріпуватися...
Небезпечно,  коли  його  так  "калатає".
Лікар  -  хірург  "  від  Бога".  Йде  час  рятування...

Електричний  дефібрілятор  -  ось  допомога.
І  померла  дівчина  вже  робить  перший  вдих...
З  органами  зв'язок  відновлений,  їй-богу!
Молоде  тіло  живе!  Радіє  людина...

Світло  і  любов  палять  ширми  в  невідомість.
На  Землі  танцюють  вічний  вальс  життя  і  смерть.
Час  початку  -  безсмертя  роду  є  свідомість...
Головне  -  відчути  щастя  всіх  живих  без  жертв!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024


І майбутнє наше в неї!

Для  серця  найдорожчою  зорею  є  Батьківщина.
Відчуте,  пережите  все...  І  майбутнє  наше  в  неї!
Людський  рід  міг  би  непогано  існувати  в  родині...
Це  безперечно  краще  ніж  війна,  руїни  ,  траншеї.

Нам  гарно  говорять  чинуші  про  співчуття,  прихильність
Та  при  нагоді  пробують,  щось  "хороше"  учинити.
І  разом  з  цим,  де  тільки  можна  брешуть  нам  вже  всесильно...
Обдурюють,  крадуть,  добре  почуваються  у  світі!

Так  зраджують  права  людини  у  більшості  випадків...
Для  бідних  закон  один,  для  упирів-багатих  -  інший.
Де  правда,  там  і  щастя!  Не  повинно  бути  винятків!
-  Прості,  немов  насущий  хліб,  слова  -  крові  голосіння!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024


Гострота - не злицемірить!

Чую  і  бачу,  хто  куди  клонить,  та  чим  дихає.
Бачу  "ждунів"  по  віршах,  які  зачинившись  від  нас
День  у  день  шукають  у  минуле  квітки  і  сліди.
...Роблять  вклад  у  культуру  чужу,  чим  і  зраджують  враз.

Слово  їх  вороже,  що  онукам  нашим  розповість?  -
Знову  нацизм,  ллється  свинець  ,  "руський  мир"  рятує  світ...
Не  потрібна  нам  війна!  Рос...  -  не  очікуваний  "гість"  -
Голос  України  мовить  мовою  цілих  століть.

Мова  українська  має  чудодійну  властивість.
Мелодійні  добрі  слова  западають  у  пам'ять.
Кожне  покоління  збагачувало  це  світило.
...На  виду  воно.  Не  впаде  німота  нашим  вустам.

Тут  нездоланна  творчість  народу,  його  героїзм.
Тут  гігантські  думки  свободи  і  поклик  до  миру,
Єдність  тримає  ряди...  Не  до  вподоби    егоїзм.
...Мудрість  мови  глибока,  гострота  -  не  злицемірить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024


"Тільки родина, як зірка єдина. Твій порятунок, надійний причал"

"Письмо"  -  це  поле    графічних  знаків  із  правилами...
Які  роблять  його  вимовним  і  звуковим,  гарним.
Цей  ланцюжок  слів  не  кожного  може  і  вразити,
Але  читачу  ясно,  що  задумане  не  марне.

Все  необхідно  використовувать  із  розумом,
Як  поняття  знака  і,  що  за  ним  позначається,
Збагнути  значення  цих  чорних  слів  "війна"  і  "зброя"
Та  подолати  невдачі  і  відчай.  ...Не  маяться.

Поети!  І  де  почуття  взаємної  поваги?
При  спілкуванні  нас  мова  повинна  зближувати...
А  Ви  що  робите?  ...Приниження  без  порад,  чвари.
Де  ж  єдність,  звичайна  людська  доброта!  ...Зло  щасливе.

Нас    знищують,  обкрадають  і  використовують...
Сумні  цифри,  незвичні,  страшні  та  це  правда  життя.
Що  ж  Ви  за  люди?  Що  в  час  війни,  ще  не  згуртовані.
Нас  ділять  на  "колоди",  пиляють  на  "тирсу"  для  биття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024


Совість не пробудилась (трактат)


Питання  таке  завжди  залишається  цікавим:
"Як  здобути  на  Землі  кращу  якість  життя?!"
І  відповідь:"  Форму  правління  змінити  лукаву".
За  фактами  людського  досвіду  є  пуття...

Коли  демократія  стане  міцно  тямковита,
Щоб  у  суспільстві  були  всі  люди  щасливі!
...В  єдиному  моральному  напрямку  треба  жити  -
І  спільною  волею  всіх,  -  знищити  злидні.

Державні  закони  всі  повинен  приймати  народ,
Як  і  однаково  діють  на  всіх  без  вагань!
Ось  це  реальне  втілення  рівності  і  свободи.
...Людина  -  розбещена  під  "аплодування".

Де  почуття  обов'язку  у  верхів?  Зіпсовано!
Вже  надивились  -  "дитя",  як  пташка  забилась...
У  неї  там...  Замки,  повний  комфорт  ізольований.
А  тут  -  "чиясь"  війна...  Совість  не  пробудилась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024


Блазень нищить мову.

Чому  підлабузництво  хвилює  всіх  знову,
Втрачає  значення  слово,  росте  безчестя?!
Де  виразність,  музика?  ...Блазень  нищить  мову.
Пильнуй,  люде!  Бережися  від  зла  нашестя...

Сліпе  сприйняття  написаного  читачем  -
До  автора  доброзичлива  позиція.
Але  це  спотворення  є  продажним  різцем.
Тут  зло  проти  правди  і  краси  "композицій"...

Письменник,  поет  одночасно  все  і  ніщо!
Писати,  не  намагаючись,  щось  сказати...
Без  смислу  створення  твору  пером.  Абищо.
Незграбний,  безглуздий  текст  чи  треба  обрати!

Де  і  немає  найніжнішої  рисочки...
Нема  логічної  послідовності  явищ.
Розумні  люди  такий  текст  не  підримують,
Не  люблять  і  брехливих  коментарів  звалищ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024


Змеле дробарка всіх…

Проситься  людиною...  Стає  нелюддю  на  службі.
Плутає  язиком,  швидко  руками  загрібає...
Депутатська  посада  доходна,  міри  не  знає.
Горем  людським  обгороджена!  ...Має  захист  і  слуг.

Наче  достатньо  всього  та  однак  це  їм  замало.
Збільшують  собі  зарплати  і  ладні  нас  загнати...
Впевнені  не  знайдеться  управи,  вдасться  тікати...
Думають,  все    зійде  безнаказано,  обіграли!

Час  війни...  Матері  пошепки  набирають  голос.
Не  уникне  кари  вбивця,  ні  зрадник,  ні  утікач...
Чуєш  внутрішний  ворог  -  службовець,  війни  наглядач.
Змеле  дробарка  всіх,  за  майбутнє  скалічених  доль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024


Це очевидне

Людська  природа  зазнала  спотворень,  мабуть,  здавна.
Сьогодні  істота  вже  стала  настільки  порочна...
Сказати  правду  чи  збрехати!?  Нас  шукає  вина.
Якщо  не  покаємось,  то  смерть  усіх  привороже.

Сприятні  умови  -  людина  тендітна,  ранима,
А  в  інших  випадках,  слід  визнати,  це  щось  огидне...
Питання  війни  й  миру  головними  є  донині
Та  не  по  добрій  волі  -  поневолі...  Очевидне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023


Освячена кров'ю…

Людина  не  подолала  засмаглий  свій  егоїзм.
Звичайно,  себе  утягнула  в  злочинний  світ.
Історія  відкриває,  як  і  хто  славить  Вітчизну...
Від  злого  початку  зло  залишає  свій  слід.

Всі  владні  люди  не  тримаються  в  рамках  закону.
Порушені  норми  і  немає  контролю...
Безкарними  залишаються  провини  під  сонцем.
...  Проява  темних  сторін  людської  природи.

Недобра  люду  натура  гору  бере  на  Землі.
Зростає  злочинність  на  верхах  і  в  погонах.
І  втрати  розлилися,  як  моря  великі  й  малі.
...Ця  "куля"  освячена  кров'ю  безборонно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023


Що робиться?

Рік  чотирнадцятий  -  "цар"  ворушить  колишнє...
І  сутінь  сіла  на  мозок  людський  нечутно.
"  Хазяїн"  чорних  справ  білий  хліб  пересолив...
Конфлікти,  брехня  в  мережі,  ідей  -  каламуть.

І  майже  вдалось  розчахнути  ворогу  нас.
...Як  розгорталась  картина  ми  знаємо  всі.
Війна  гучна...  Роки  лихоліття  -  з'єднали...
Народ  загарбникам  відсіч  дає  звідусіль.

А  скільки  злочинів!  Та  скільки  гине  людей.
Живі  стали  свідками  безсмертної  слави,
Лиш  слави  -  простих  людей.  ...Честь  і  совість  веде.
А  хтось  не  там,  де  потрібний!  Нема  управи.

Всі  бачать:  у  багатих  тіла  розпухають,
А  гроші  з  розуму  зводять  майже  до  зради.
Що  робиться?Замисляться,  чи  всі  пихаті?
Дивлюсь  і  дивуюсь:  їх  ніхто  не  карає,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023


Не наша дорога…

Війна-біда  різного  "  штибу"  конфлікту.
...Тут  не  згасити    всі  фальшиві  новини.
Заглянь  у  дзеркало  літописних  століть:
Усі    завзяття,  наче  зрадна  година.

Вся  інформація  -  життя  реакція,
Яка  несе  горе  й  зло  чи  перемогу.
Знаменна  точка  зору,  а  не  подяка...
Потік  іносказань  -  не  наша  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023


Розійшовся свинець…

 Струсонули  терористичні  держави  небо,
 Роздираючи  його  на  шматки  споживача...
 Обвалилися...  По  світу  розійшовся  свинець.
 Трусить  лихоманка  наживи  Всесвіт  у  цей  час.

 Спалені  круговиди  відкривають  нам  рани
 З  вечорами  тривожними,  з  думками  темними,
 З  іншим  русим  небом  у  холодному  тумані.
 Ми  цей  путь  у  куряві  земній  не  всі  пройдемо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023


Що за диво є правда

Розкажу  Вам,  що  за  диво  є  правда
І  чому  вона  є  проти  зла  лікарем...
Обпікає  душу,  не  спадає  з  лиць
Та  роздмухує  брехню,  немов  заграву.

Своєчасне  чесне  слово  лякає...
Совість  журиться,  стає  обережною.
Люд  простий  жахається,  наче  ката.
Хитрі,  лиш  приймають  життя  все  безмежне...

Миру  і  війни  проблеми  зростають.
Що  в  твоєму  серці,  це  в  тобі  самому.
...Винні  владні  і  пастухи  всіх  "отар"!
Правильні  думки  "топчать"  і  роблять  змову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023


Хто ж ти тепер…

"В  добрий  час  і  в  добру  путь  милий"  -  казала,
Проводжала  жінка  чоловіка  й  сина
В  даль,  на  роботу  -    сліпнули  очі  в  сльозах.
Це  було  колись  і  влада  винна  була.

Всіх  благаю  -  зупиніть  війну  й  інше  зло...
Перше  місце  жінка  займала  в  суспільстві.
Під  її  крилом  завжди  спокійно  було.
В  серці  її  затишок,  добро  горіло.

Хто  ж  тепер  ти  сучасна  російська  жінка!?
Кожна,  яка  вже  байдуже  прагне  війни.
За  брехню,  за  гроші,  за  смерть...  Живе  нині.
...Нелюди,  слуги  сатани  -  їхні  сини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023


Ще не навчились…

Бруд  житейський  усіх  тиранів  виповз  на  поверхню.
Зло  -  хазяїв,  "праця"  -  крадіїв,  злочин  -  шкуродерів...
Вже  усього  довелось  на  Землі  нам  надивитись.
Не  навчились...  Тож  скільки  істотам  прийдеться  вчитись!?

У  серцях  живе  жадоба,  нездолана  крадіжка.
Правда  гине  в  похмурих  очах  і  на  -  чистих  ліжках.
Де  злочинність,  корупція,  підкуп  безмірно  течуть.
Люди  сумні  і  злі  ,  лиш  сльози    на  обличчі  печуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023


Душевні прояви…

Доброта  і  милосердя  -  багатоликі
І  потреба  у  них  на  планеті  повсякчас.
Навіть  тоді,  коли  немає  біди  й  лиха.
Навіть  там,  де  гори  спокійні,  здатні  мовчать.

Твердь  земна  не  хитається  ще  під  ногами,
Лід  не  скував    душу  кожної  людини...
Є  душевні  прояви  й  думки  зі  слідами,
Навіть  щось  ще  більше  -  любов  до  Батьківщини.

Має  свою  душу  кожна  істота  жива
І  у  чистій  душі  свій  дивний,  чутливий  світ.
...Трепетне  і  щемне  почуття,  як  не  ховай!
Це  усе  те,  на  чому  стоїть  життя  повік...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023


Щось не звичайне.

Все  тягнеться  в  світі  до  життя  лиш  поволі.
І  всьому  торжествує  тут  промінь  терпіння.
Перемога  гряде  одвічного  живого...
Хоч  не  всі  пізнали  почому  сіль,  людський  піт.

І  не  всі  роблять  зачин  для  завтрашнього  дня.
На  планеті  ще  є  що  славити,  звичайно.
Дивно,  не  цінують  труд,  бо  люд,  як  та  свиня...
Цю  біду  пустили  в  хату...  Щось  незвичайне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023


Справжнє свято…

Зима...  Хвала  засніженій  дорозі,
Яка  виблискує  під  трійкою  ,  під  нами...
Біжить,  зупинитись  ми  вже  не  в  змозі
По  сніжних  нерозгаданих  слідах,  полями.

...Занурена  у  мрії  всяка  Земля,
А  трійка  коней  міцно  впряжена  сьогодні.
Прийшла  зима  -  віжки  туже  звідсіля.
Привиділось  уві  сні  -  радієм  погоді.

..Не  жарт  -  не  обійти  своє  зимівля
І  снігом  випавшим  нам  прийдеться  дихати,
І  стужу  гріти  будем  лиш  кров'ю  ми!
Під  сонцем  справжнє  свято  -  народу  діяти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023


Не розв'язана справа…

Коли  кожна  людина  живе  в  світі  з  Богом,
Примирення  легке  людини  з  людиною.
Якщо  Господь  з  висоти  не  чує  любові,
То  віра  вже  душу  істоти  покинула!

Із  недругом  ро́змир  -  не  розв'язана  справа.
Собі  ти  не  в  силі  відмовити  -  вижити...
Пізнав  спокуси  світу,  продав  і  державу.
Любити  Батьківщину  ти  відроду  не  звик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023


В звичці…

В  небезпеці  планета  -  ходять  по  ній  убивці.
Тож  трагедія  Другої  Світової  в  звичці...
Печальні  уроки  не  передались  людині.
Бракує  надійність  владних  істот  і  по  нині!

Отямся  народ!  Спинися  і  владна  істота!
Свою  роль  усвідом  у  суспільстві.  Ти  є  квота
В  житті  Батьківщини,  кожного  громадянина...
Щаслива  будь  -  час  тебе  обрав  здолати  ницість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023


…. Повторили.

Війна...Смерть,  злість  і  смуток  посіяні  в  народі.
Як  павутина  влади,  зростає  вже  незгода.
Це  результат  обману,  що  суджено  людині...
Істота,  глянь  у  глибочинь  земної  години,

Де  зрада  і  меч  та  підкуп,  знай,  своє  творили...
Сьогодні  владних  "щурів"  ручиськи  повторили.
Хитнувся  мир  і  на  планеті  -  кров'ю  підтекло.
Імлою  на  декілько  років  світ  заволокло.

Не  треба  звісток  ждати,  собі  судьбу  благати.
З  безсонням,  під  прицілом  з  "панами"  розмовляти.
Кроти    мовчазно  ,  нахабно  здирають  шкіру  з  нас.
Війну    нав'язали.  ...  Їм  треба  знищити  маси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023


… Не останній.

Більшість  людей  відчувають,  що  за  них  забули...
Економічна  скрута  відчутна  і  на  собі.
Ця  війна,  чи  у  всіх  сферах  напруга  в  боротьбі?
Час  погнав  крізь  хуртовини  на  ворожі  кулі.

Стримати  агресора  може  сильна  держава.
Вибір  гарантує  безпеку,  повернемо  мир.
Хай  оселя  мирна  з  попелу  постане,  зникне  "тир".
Громадяни!  Робіть  внесок  для  Вітчизни  слави!

Кожний  подих  наділений  життям  -  не  останній.
Треба  спільного  протистояння  на  планеті!
Як  не  думай,  не  крути  -  краса  буття  це  єдність!
Щоб  навіки  чорне  горе  зникло  без  вертання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023