Маг Грінчук

Сторінки (8/750):  « 1 2 3 4 5 6 7 8»

Не зігнути нас вітрами скрути

Правдивим  словом,  розумним  ділом  спасемо  Україну.
Держава  -  не  латаний  шматок,  і  колонії  не  буде!
Вже  люд  з  очей  своїх  зігнав  полуду.  Міцна  ми  родина.
Здолаєм,  "вийдем  в  люди",  не  зігнути  нас  вітрами  скрути.

Боротися  -  це    велич  за  щасливе  життя  наших  дітей.
Одержимо  перемогу  ми  і  за  своє  існування.
Брехнею  повита  гордовита  святковість  сонця,  ночей.
Якщо  не  збережемо  країну,  вже  не  буде  світання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840634
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.07.2019


Обдирають нас продажні душі

Коли  люд  працює  і  радіє  плодам  своєї  праці
Досягне  успіху  в  житті.  Ця  правда  немає  новини.
Сьогодні  далечінь  така  мутна,  а  відстань  жде  мутацій.
Торкнулась  "Закона"  рука  сатани  і  знов  -  нечисть,  пани.

Злословієм,  шахрайством  обдирають  нас  продажні  душі.
На  банківським  рахунку  крадїїв  гроші  з    безліччю  нулів.
Вони  не  відходять  від  "корита",  та  їх  ніщо  не  зрушить.
У  Раді  навчились  тільки  брати.  Зло  тримає  брехунів.

"  Життя  людини  не  залежить  від  того,  що  має  вона
Та  навіть  за  багатства  всього"-  так,  мудрі  Ісуса  слова.
Глумління  честі  і  совісті  у  світі  живого  гучне,
А  на  вершинах  і  в  глибинах  духовність  вмерла  без  крова.

Потребу-недоторканість  зняти  чують  нари  і  грати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840376
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2019


Під кривдою п*ят

Темрява  бурхлива.  Байдужість  влади  на  виду.
Правда,  честь  і  совість,  щастя,  труд,  знання  в  неволі.
Всі  багаті  лізуть  в  Раду  -  чекати  знов  біду.
Втопить  незване  нас  горе  щербатої  долі.

Час  осяяний  вогнем  і  нелюдь  на  свободі,
Мабуть,  хтось  надів  чужу  корону  важкувату.
Мов  гарант  безсмертя,  нині  він  шукає  згоди.
Тлінна  всяка  влада,  бо  не  вміє  керувати.

Тихо  вмірковуються  думки  чужі  у  життя
І  високі,  святі  поривання  стали  смутні.
З  хвилями  лиха,  в  Законі  гине  кожна  стаття,
Правда  вмирає  під  кривдою  п*ят,  світ  у  багні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840103
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.06.2019


Філософія моралі

По  світу  іде  війна,  горем  обгороджені  поля...
Люди!  Попліч  треба  проростати  нам.  Зраджена  земля.
Ходжені  по  ній  солдатські  стежки.  Злом  вражені  серця.
Знов  душі  обпікає  це  життя,  і  не  знає  кінця

Емпірична  дисципліна  -  філософія  моралі.
Рефлекторна,  емоційна  хвиля  завжди  клич  печалі.
Нормативна  поведінка  плід  діяльності  людської.
Він  зове  живих,  живе  творити  діло  прав,  не  зброї.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839999
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2019


Блукають тіні людські

Людина  -  закрита  причина-наслідкових  стосунків  система.
ЇЇ  вчинки  -  це  умов  результат.  Вже  треба  мірять  втрати  величин.
Ось  звідки  нищівні  ви6ухи  дикунства,  убивста,  їх  ділема.
Етнічна  чистка,  геноцид  і  корупція  -  це  олігархів  почин.

Заглянь  у  розбещеність  людської  природи  своїх  депутатів.
Це  люди  сповнені  пихи  і  заздрощів,  вони  скупі  і  лукаві.
У  владі  пливуть    без  весла,  радість  -  війна  з  допомогою  Штатів.
Всі  хиби:  брехня,  амбіційність,  помста,  ненависть  сьогодні  у  славі.

Людина  стала  глуха  до  моралі.  Агресія  -  мова  дітей.
Хворобою  заражені  інститути  державні  і  бізнес  висот.
Їх  простір  гуркоче,  кривить  свій  шлях,  наче  немає    добрих  ідей.
Вступивши  в  коло  нове  блукають  тіні  людські  над  безладом  турбот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839901
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2019


Не допустим біди

Чимало  людейпідпадає  під  вплив  етичних  теорій,
Які  розвивають  ідею  сенсу  життя.  Зло  вікове...
Проблеми,  бо  масса  людей  забула  про  мову  прозору,
Характер  законів  в  полоні  слів  не  випадково  живе.

Реальна  ситуація  в  країні  ще  сьогодні  складна.
Порушили  заповідь  цю  "Не  вкради"  депутати,  суди.
Неначе  люд  безсмертність  втрачає.  Свідчить  мінорна  струна
Багатство  і  власність  душі  калічать.  Не    допустим  біди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838928
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2019


Шануйте всі народні скарби

Воєнних  бід  і  чварів  в  Україні  набрид  час  доби.
Все  минуле  -  шлях  слави,  помилок,  ідей...Пам*ятайте!
Пам*ятники  спровадить  у  світ  сміття  -    не  поспішайте.
Болюче  і  трепетно  шануйте  всі  народні  скарби.

Це  дорога  наших  предків,  батьків,  їхнього  творіння
З  бронзи,  граніту,  бетону,  чи  з  живих  дерев  і  рослин,
Чи  зі  звучного  слова,  з  високих  мелодійних  вершин.
Даль  років  у  болю  донині  від  слідів  покоління.

Монументи,  меморіальні  дошки  і  обеліски,
Велетні,  сторожила-дерева  -  це  пам*ять  нащадкам.
Над  духовною  діяльністю  предків  годі  знущатись!
Мати-природа  в  печалі.  Гине  все  і  велетнів  ліс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838534
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.06.2019


Розпутство

Світ,  мов  чисте  джерело,  людям  дарував  любов,  тепло.
Сонце,  світлий  день,  пахучі  трави.  Все  наяву  було.
Серце,  що  з  тобою  -  тріпочиш  у  владній  павутині.
Ніч  безмежна.  Знов  очі  червоні  без  сліз  в  Україні.

Пам*ять  -  це  нескінченна  книга,  в  якій  записано  все.
Чорним,  кривавим  історія  факти  в  майбутнє  несе.
Є  межа  і  строки  всьому,  тому  що  не  гоже,  гниле.
Навіть  життя  людини,  країни  вже  холодне  і  зле.

Страх  -  зникає  мова,  корені  історії  нечулі...
Нелюди  намагаються  рушить,  шарпають  минуле,
Стала  верхівка  на  шлях  найбільшого  злочину  людства.
Що  ні  день  -  вже  у  людей  гірше  політичне  розпутство.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838127
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2019


Дарувала Земля

Матуся,  неня,  ненечка  -  найрідніша  є  людина.
Жіноча  постать  свята,  провісниця  добра  родині.
Багато  сказано  про  неї  і  співано  велично.
Хай  ласкаво  завжди  віє  теплом  від  рук  і  обличчя.

Ніколи  не  закінчаться  про  матір  ці  мудрі  слова.
Коли  немовлятко  кричить...  Ридання  душу  порива.
Бо  щире  серце  її  кохає,  захищає  маля.
В  любові  благословенна  сила.  Дарувала  Земля.

У  дитині  мати  знаходить  увесь  світ  і  почуття.
На  материнських  руках  найкраще  почуває  дитя.
Зорить  душа  у  сяйві  віри  поривання  майбуття.
...Матуся  вчить  і  благословляє  у  велике  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837500
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2019


Злочинців за грати

Хвороби,  моральна  отрута,  тяжкий  психічний  стан.
...Помітно  рівень  життя  народу  в  державі  упав.
Отримано  вже  безліч  боргів  від  одержаних  ран,
Порушена  система  споживача  захисту  прав.

Реформи  погіршили  якість  продуктів,  товарів.
Як  бритвою  щастя  відтято  на  козацькій  землі.
Крізь  тьму  Вітчизни  недолі  вже  оспівані  нари.
"Злочинців  за  грати"  -  достатньо  паленіючих  слів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836828
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.05.2019


Злу подаруємо злидні

Звичайно,  в  Україні  те,  що  карати,  забуто  судом.
Посада  і  недоторканність  зробили  його  божеством.
Де  суто  порочна  істота  використовує  владу,
Щоб  обікрасти  людей  і  державу.  Торжествує  зрада...

Він  ставився  до  свого  життя,  як  до  вічного  бенкету.
Ворожа  рада,  майно  і  гроші  забруднили  "газету".
Ні  норм  об*єктивних  і  ні  критерій  в  системі  моралі.
Старіє,  вмирає  життя,  серце  сиротою  в  печалі.

Набридлі  ті  пишні  оди  здавна.  Правді  відкриєм  вікно.
Відпали  у  них  любов  і  добро,  наче  архівне  кіно.
Година  остання  -  судити  за  зраду,  дії  злочинні.
Більш  віри  не  буде  нікому.  Злу  подаруємо  злидні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836400
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2019


Чий жах?

Колись  Гете  писав:  "Перед  розумним  голову  схили  ,
А  перед  добрим  серцем  не  марно  стати  на  коліна".
Одна  мета  була,  яка  єднала  нас...Не  зберегли.
Церкви,  блакить  жива,  вулиці  круті  -  моя  країна.

Дивіться  на  речі  прямо,  не  уникайте  питання.
Убогість,  злидні,  знедоленість  та  економічний  крах...
Всю  правду  твою  катували.  Чуєш  землі  ридання?
Щоденні  страждання,  життєві  розчарування  -  чий  жах?

Бо  доля  кожної  людини  -  це  не  кучка  пороху.
В  природі  життя  душу  з  метою  крилату  здобула.
Струмує  почин,  знов  в  отчому  краю  світяться  зорі.
За  царством  холоду  плаче  лиш  та  "співуча"  зозуля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835933
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2019


Хитнулась сьогодні мораль

Поточився  солдат,  повільно,  неохоче  упав.
Куля  роки  його  молоді  скосила  наповал.
Він  упав  спиною  на  траву    і  на  віки  застиг.
Мимоволі  згас  останній  день  всіх  сонячних  доріг.

Юшила  кров  темно-червона  густа  з  рани  бійця.
Гаснуть  зорі  ,  наче  свічки  від  ворожого  свинця.
Багатьом  не  повернутися  до  рідної  хати,
Не  побачити  неба,  ні  роду  свого,  ні  матір...

Не  всі  розуміють  цю  безмовну  солдатську  печаль.
З  лихим  маревом  згарищ  хитнулась  сьогодні  мораль.
Перед  тими,  хто  ліг  на  дорогах  гіркої  війни
Добре  подумай,  людино,  скільки  вже  маєш  вини!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835363
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.05.2019


Слова на камінні

Найперші  хвилини  і  дні  -  сили  нерівні.
"Вмираю  та  не  здаюсь"-  слова  на  камінні...
Залізним  валом  над  світом  пройшлася  війна.
Та,  що  вписала  полеглих  синів  імена.

Дивись,  онучко,  яка  сумовита  стіна.
До  наших  днів  зберігся  запис  кров*ю  здавна.
Шанобливо  доторкнись,  почуєш  відбуле,
Розкажуть  камені  про  тривожне  минуле,

За  час  важкий,  який  перейдено  й  прожито
Ми  розгортали  книгу  слави  гордовито.
Блукала  смерті  тінь,  забираючи  життя.
Збороти  душу,  волю  -  нацистів  поняття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835128
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.05.2019


Сліди небуття

Як  тихо  в  небі,  і  лиш  лелека  стрекотить  на  стрісі.
Чорнобиль  -  куточок  рідний  українського  Полісся.
Здавалось  нам:  ніщо  і  ніколи  не  затмарить  його,
Не  зрушити  дихання  непогрішимого,  святого.

Пригадую  пишне  цвітіння  у  теплий  блакитний  день.
Весна  розквітала  і  чарувала  свіжістю  людей.
Струмує  повітря,  тиша  мліє,  біжать  ритми  ночей.
Глобальне  завдання:  скорити  природу  -  слава  "плечей".

Гігантські  греблі  на  ріках,  мужні  проекти  країни,
Все  здійснювалось  під  гаслом:  *Усе  для  блага  людини  *.
Погоня  за  цим  стала  забирати  і  власне  життя.
Матеріальний  добробут  народу  -  зажура  буття.

І  скрізь  краса  панує.  Згодом  місто  Прип*ять  возвели.
На  честь  тихої  повноводної  ріки  назву  дали.
Алеї,  сквери,  парки  всіх  людей  любо  зазивали.
Час  добрих  справ.  Ще  спала  біда,  висоти  чарували.

У  зелені  свіжій  це  містечко  завжди  потопало.
Дітей  до  тривожного  дня  здалека  було  немало.
Тут  всі  збирали  трави  цілющі  і  полісські  плоди.
Вишневий,  яблуневий  цвіт  ,  наші  прикрашали  сади.

Початок  атомної  доби  -  вічна  реальність  страшна.
Час  утверджує  миті,  хвилини.  В  Україні  весна.
Усі  спали  сном  безтурботним.  У  МЧС  не  змовкав  телефон.
Жорстока  ніч  і  вість  одна  -  росте  радіаційний  фон.

Четвертий  блок  полум*ям  розірвав  надземну  темноту.
Вогонь  не  вщухав,  лютував,  швидко  набирав  висоту.
Прибули  пожежники  ВПЧ-2  на  працю  просту,  не  на  страту.
Скінчились  дивні  сни,  час  обличчя  смерті  вибирати.

Чорнобиль  -  потужна  катастрофа  нашої  держави.
Біда  стукала  в  кожну  хату.  Горе  ще  без  уяви.
Уражено  тисячі  героїв,  приречених  на  смерть,
Які  йшли  у  пекло,  щоб  життя  інших  людей  не  смеркло.

Ховаючи  зусильно  у  своєму  серці  смуток,  жах
Зупинили  зрілого  монстра  у  потужний  саркофаг.
Та  небезпека  розчинена  у  хмурому  повітрі
По  всій  природі,  у  воді  сільських  криниць  цього  світу.

Мовчали  новини,  мов  правду  влада  бажала  згасить.
Важкі  хмари  ядовитого  пару  закрили  блакить.
Їх  чорні  дощі  горем  травили  неповторне  життя.
І  вітром  шуміли  та  залишали  сліди  небуття.




                                                                 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834361
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2019


Як далі бути?

У  небесах  темна  хмара  важка,  мов  граніт.
Профспілки  дім  став  для  людей  могилою.
Очима  лиха  він  відзеркалює  наш  світ.
Майдан,  наче  загадкою  є  зрілою.

Тіла  не  можуть  обгорілі  спочивати...
Роки  минулі,  чи  слід  вас  ворушити?
Вогонь  роздутий  палає.  Як  далі  бути?
Ці  вбивства  всім  нам  навіки  не  забути.

Бо  вільний  дух  народу  відлякує  раба.
Тому  земля  подерта,  як  та  недоля.
Ворожий  він  для  кожного  владного  "  жлоба"
Життя  немов  чума.  Прикладів  доволі.

Парує  Рада  знову  зраду  і,  це  не  слух.
Іскрин  буття  ще  нікому  не  розп*яти.
Гріхів  здобутки  -  в  Україні  бентежний  рух.
Винним  вирок  є...  Не  допоможуть  п*яти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833603
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2019


Годі


Розуміли  люди  і  у  сиву  давнину.
Кажуть:  "Чисте  сяйво  доброти  знищить  війну."
Бо  добро  творилося  тоді  за  просто  так,
Не  чекаючи  грошей  і  плати,  Бога  знак.

Милосердя  -  не  наука,  дія  лиш  людська.
Важко  уявити  наперед,  що  хоче  люд.
На  межі  життя  і  багряно  там  на  сході
Свідчить  все,  мов  присуд  долі.  То  скажем:"  Годі."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832614
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.04.2019


Не тільки багатство сем*ї

Актуальна  стає  проблема  захисту  прав  дитини.
Політичні,  економічні  стосунки  все  змінили.
Жертвами  стають  діти  від  рішень  владної  людини.
Правовий  статус  маленьких  істот  в  суспільстві  без  сили.

Розуміти  варто:  діти  не  тільки  багатство  сім*ї.
Їхнє  життя  особисто  висловлює  світу  протест,
Бо  Конвенція  прав  дитини  втрачає  норми  свої,
Де  законодавство  країни  лише  для  захисту  тест.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832465
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.04.2019


Молодіє земля

Ліс.  Знов  звучить  мелодія  для  кожного  із  нас.
Квіти,  спів  птахів,  таємниче  кування  зозулі  -
Ніжні  чари  весни,  з  п*янкими  пахощами  час.
Цвіт  -  спалах  рослин,  мудрості  символ  райської  кулі.

Вражень  пора,  коли  усі  пелюстки  майорять.
Незрівнянна  краса  -  одягом  молодіє  земля.
Теплі  промені  сонця  під  небом  дивно  горять,
Райдуги  барви  злились,  світ  веселки  йде  звеселя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832446
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.04.2019


Голубкою лети щастя країни

Немало  сходжено  було  доріг  скрізь  грози  й  палкі  розмови.
Зволожені  потом,  слізьми  та  омиті  краплинами  крові.
Шляхи-доріжки  розійшлись:  прямо,  криво,  а  десь  і  навпрошки.
Фальсифікація,  адмінресурс,  брехня  збивають  вже  вершки.

Хоч  нині  наші  люди  можуть  зрушити  гору,  знаю:  мало.
Щоб  пізнати  світ  зачин  треба  на  майбутнє,  ще  він  несталий.
Вельможний  тот,  хто  увесь  віддався  цьому  праведному  ділу.
Хай  буде  славен  чесний  труд  людини,  якому  все  під  силу.

Голубкою  лети  щастя  наше  назустріч  несплячій  весні.
Спинися  у  кожного  на  ріднім  порозі  в  білому  вбранні.
Вже  досить  народу  бути  в  наркозі  та  рабськи  впадати  ниць.
Агонія  душить  владних  істот,  чекаючи  стріл  громовиць.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832157
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.04.2019


Плід уяви

Є  істина  стара  -  "людина  починається  з  добра"
І  доброта  її  ознака  сили,  а  не  слабкості  просвіт.
Людську  любов,  повагу  не  купити,  як  календаря.
Буття  здобутки  видно  ясно,  вже  фінал  його  лякає  світ.

Лише  споживачами  проросли  всі  люди  на  землі.
Чому  дрімає  душевна  доброта,  чому    серце  охололо
У  цій  піднесеній  блакиті  і  приземленій  імлі?
Життя  щасливе  -  плід  уяви  і  колисає  місце  голе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830905
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.03.2019


Чи прийде свято весни?

Багато  горя  і  біди  довкола  нас.  Жити  лиш  потреба...
Не  менше  звірів  стає  у  подобі  людській,  в  ликах  вовка,  змії.
У  час  важкий  живемо  в  Україні,  коли  гребуть  під  себе:
Грабіжники  і  вбивці,  владні  шахраї,  їхні  ситі  холуї.
На  нашій  землі,  правом  жити  наділена,  в  полоні  війни
Цікавиться  кожна,  чесна  людина:  чи  прийде  то  свято  весни?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830840
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.03.2019


Надії дерев*яні

З  роками  в  Україні  тільки  втрати.  Народ  наш  досі  в  багні.
Смердить  покора,  ледарство,  шахрайство.  Все  діється  відомо.
Обплутали  сноби  людей  та  ось  прийшли  тривожно-рвійні  дні.
Цей  час  потомки  зв*яжуть  і  факти  правду  доведуть  свідомо.

Взагалі,  ми  всі  пройшли  дороги  з  великими  незгодами
І  пройшли,  щоб  долею  людини  врости  у  долю  світову.
Шляхи  крадіїв  "спасти"  країну,  як  завжди  з  перешкодами,
Оскільки  незалежності  тягар  -  злочинність  влади  наяву.

Гудить  юрба  на  різні  голоси,  наче  спалахи  багряні.
О  господи,  рятуй  державу.  У  людей  багато  гніву  й  зла.
Народ  покинутий  на  злидні  має  надії  дерев*яні.
Не  можна  більш  сліпими  жити,  лютує  владна  чорна  імла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830262
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2019


Веры сорвал всю опору

Он,  боясь  нарушить  срок,    рвался  к  строгому  запрету.
Время  тянет  сквозь  слой  истлевших  душ    всех  нас  к  ответу.
Пыл  тревожный  свой  останови,  не  лети  ты  в  гору.
Много  кто  сделал  всего?  -  Веры  сорвал  всю  опору...

Тот  зловредней  шакала  и  волка  в  жизни  шумящей,
Душу  обнажил  напоказ,  будто  ветер  летящий.
На  бесчестье,  позор  злая  алчность  толкает  его.
Он  корону  занес  над  челом,  не  ценя  берегов.

Пылью  безжизненной  нашу  землю  накрыли  ветра.
Воровские  руки,  теневые  звуки  -  не  игра.
И  с  вершины  блестящей  спускаться  наверно  пора.
В  царстве  высот  ты  уже  набрался  богатства,  добра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828708
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.03.2019


Не жди якогось чуда

Крить  не  треба  від  правди    народу  сльози  і  болі.
Годі  ждать  від  цього  життя  ласки,  щирої  долі.
З  розумом  некрученим-прямим  згадаєм  приманки:
Усміх  "щирий",  "дружній"  потиск  рук,  "щирі"  обіцянки,
"Подарунки"  з  круп  та  грошенята.  Це  зла  облуда.
Позбавляйся  люд  від  смути,  не  жди  якогось  чуда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828578
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2019


Немає і хвилини

Природа  проблем,  які  стоять  перед  нами,    є  така  -
Обов*язково  ми  всі  потребуєм  собі  вожака.
У  президенти  чомусь  обираєм  завжди  хробака.
Час  настає,  мова  зі  смутком  і  загорілась  щока.

Дубовий  хрест,  повалений  лежить.  Правда  нас  вражає.
Над  усіма  панує  язва  люта.  Життя  карає.
Вже  що  ні  день,  то  втрачаєм  мир  і  більш  ростуть  руїни.
Скотилась  з  неба  справа,  але  немає  і  хвилини...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826836
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.02.2019


Жадібні тролі

Кровавим  мороком  сповита  вся  українська  земля.
В  годину  чорну  зрадники  мозок  точать,  неначе  тля.
Кому  потрібна  ця  братовбивча,  ненаситна  війна,
Вписавши  свинцем  на  віки  полеглих  синів  імена.

Зневажена  і  зраджена  ктистами  наша  країна.
У  пам*яті  правда  Майдану.  Всюди  зрада  понині.
Гнітить  звіряче  зло  гідність  людську  до  рабської  долі.
Калічать,  труять,  знищують  народ  ці  жадібні  тролі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826667
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.02.2019


Дихать не дала

Багатством  нашоі  держави  повинна  бути  кожна  людина.
У  нас  же  не  цінують  громадян,  не  потрібні  ми  країні.
Пухлина  демократії  безрадісно  спливає  у  світі  зла,
Вітаючи  волю,  зграя  гадюча  правді  дихать  не  дала.

Зневага  до  людей  похилого  віку  -  горя  тяжчого  нема.
Для  них  кожен  рік  і,  мабуть,  мить  це  болі,  муки,  безодні  тьма.
Тому  голосно  стукає  в  серце  час,  грюкає  немов  у  шпали.
І  знову  милість  влади  замість  поваги  злидні  дарували.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826249
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.02.2019


Рубіж

Сьогодні  владою  узурпована  рідна  країна.
Хоч  Основний  закон  змінювати  належить  тільки  народу,
Ми  далі  дозволили  кривдити  себе,  Батьківщину.
Геть  мозок  нам  одурманили,  якщо  даємо  все  на  згоду.

Проте  кінець  прийде  злочинам,  смертям.  Їх  рубіж  дістав.
У  ближній,  мабуть,  час  зірвуться  хвилі  на  захист  України,
Осудять  люди  всіх  гнобителів  природних  наших  прав.
Хитка,  але  надія  зрине  у  державі  на  кращі  зміни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825756
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2019


На варті буття

Темне  життя  стало  сьогодні  народу  за  звичку.
Дні  та  тижні  голодні  вже  стоять  на  варті  буття.
Послуги  комунальні  наче  глибокі  кринички.
В  Україні  влада  вбиває  кожне  третє  дитя.

Ось  пливе  весна,час  сновидіння  змахнути  з  чола.
Скільки  тих  літ,  признаюсь,  так  пролетіло  безслідно.
Хочеш  живого  життя,  там  де  зіронька  не  зійшла,
Де  правда  мертва  і  корупція  росте  свавільно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825347
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.02.2019


Неначе ті телята

Чому  собі  ми  завжди  бажаєм  небагато,
Та  гасне  наше  світло,  бідніє  наша  хата.
Цілуєм  руки  ката,  неначе  ті  телята.
Припало  серце  млою,  життя  до  рук  прибрате.

Не  довіряйся  дням,  істото,  сліпим,  похмурим.
Суворою  красою  мови  учись  минулим.
На  білім  світі  никне  все,  що  кров*ю  підтекло,
Тому  похитнулася  земля,  смутком  затягло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824868
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2019


Не шкодуй нічого в ім*я рідної землі

Збережи  чистоту  ідеалів  людини.
Захворіла,  страждає  важко  наша  бідна  калина.
Щось  забилось  дихання,  то  в  людях  причина.
Забруднилось  хибне  життя  і  тягне  рутина.

Не  шкодуй  нічого  в  ім*я  рідної  землі.
До  Вітчизни  любов  відповідальна,  хлопчино.
Та  не  забувай,  що  ти  народився  в  селі.
Захищай  країну  мужнім  духом  слов*янина.

Пригадай  матір  -  лагідну,  любу,  єдину,
Що  тебе  народила  у  потрібну  годину.
Згадай  батька,  який  заробляв  копійчину.
На  освіту,  харчі,  щоб  прокормити  родину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824090
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2019


Тривожусь

Дивлюсь  на  стіл,  немов  давно  його  не  бачив  досі.
Лежить  на  ньому  тоненька  невеличка  синя  книжка,
І  на  обкладинці  слова,  і,  мабуть,  безголосі...
Слова  пульсують,  але  зростає  не  одна  інтрижка.

Для  себе  пишуть  владні  люди  хижі  всі  закони.
І  вибори  весняні  чекаєм  незвичайно  дивні.
Дивлюсь,  тривожусь.  Чим  закінчаться  ці  перегони,  
Коли  вже  продаються  голос,  совість  і  честь  за  гривні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823856
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2019


Все, що минуло, немає вини.

Пахощами  зваблювали  молодь  вишневі  сади.
Білим  полум*ям  світились  вони  вдень  і  вночі.
Дівчину,  наче  манило  це  слово  палке  "прийди",
Вперше  не  послухала  мати,  видали  очі...

Сонце  велике  спадало.  втомлена  ненька  лягла.  
Не  спинити  юне  кохання,  любов,  як  краса.
Ось  простору  цілющого  вогню  година  прийшла.
Свіжими  краплями  соку  стала  перша  роса.

Розгорнули  життя,  мов  цікаву  книгу  молоді.
Все  відкрите  незаймане  мають  чари  весни.
Їхні  серця  були  закохані,  нестримні  тоді.
...Роки  пройшли,  все,  що  минуло,  немає  вини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2019


Добре на серці

Сніг  пухнастий  в  круговерті  матінки-природи.
Очі  далеч  п*ють  у  холодний  час  погоди.
Перший  вальс  зими  танцюють  молоді  сніжинки,
В*ється  біла  завірюха  -  летять  пушинки.

Сонячне  проміння  грає  на  снігу  у  шахи.
Непомітно  тануть  гарнесенькі  мурахи.
Знов  блакить...З  відлигами  чергуються  морози.
Шаль  віхоли  несе  замети,  людям  -  сльози.

Бо  космічні  сніжинки  беруть  високий  розбіг.
Хай  морозець  скрипить  і  пече  в  підошви  сніг.
Добре  на  серці,  коли  йдеш  до  рідної  хати.
Йдеш  провідати,  обняти  стареньку  мати.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823546
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019


Болем помічені…

Є  у  всьому  початок,  який  залишає  плоди.
За  тугим  вітрилом  шукаємо  свої  береги.
Засвітились  запашними  квітами  білі  сади.
Збудженим  жовтим  сяйвом  поплило  тепло  навкруги.

День  за  днем  небайдужі  ідем  до  своєї  мети.
Болем  помічені  наші  долі  і  власні  шляхи.
Спільним  горем  вражена  людськість  -  оберіг  доброти.
Вже  набридли  пошук,  неспокій  і  руїнні  страхи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2019


Соромно мовчати

Люди  кам*яніють  у  душі,  крижаніють  їх  серця.
Вчать  розумних  давні  рани,  вже  навіщо  нові  втрати,
Хоч  жорстокості  і  війнам  нема  на  планеті  кінця.
Озирнись  на  чорні  дати,  зараз  соромно  мовчати.

Доторкнись  вічності,  солдате,  слав  Україну-мати.
Лиш  у  серцях  патріотів  є  нездоланне  горіння.
Стежка  честі  і  слави  дає  їм  усе  подолати.
Задля  дружби,  любові,  краси,  збережи  покоління.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823071
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.01.2019


Мов родимі плями

Січень.  Перші  дні.  Початок  року.
Сніг  лежить  і  шерхіт  під  ногами.
Присмак  соски,  скрип  колиски,  кроки
Ось  пустили  в  світ  життєві  гами.
Іншого  нема,  лиш  драми  поки
Тягнуть  обіцянки  дні  за  днями.
По  неволі  пролетіли  роки...
Аферисти,  мов  родимі  плями!
Скільки  горя  у  народі  з  вами!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822282
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 22.01.2019


Благословенні дні начала

Земля  відпочила  та  вдосталь  вод  напилася.
Суворий  і  чудотворний  календарний  білий  світ.
Весна  спішить,  ще  пора  зими  не  завершилась.
Мета  струмує  без  життя,  залишає  кров  і  піт.

Багато  слів  зітерлось,  призабулось,  як  і  мук.
Помітно  мало  змін  в  державі,  яким  всьому  ганьба...
Брехні  очима  стали  владні  вибори  навкруг.
Благословенні  дні  начала...Брудна  лиш  та  судьба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2019


Всюди тьма…

Стоїть  село,  як  мертве,  людей  нема.
В  розбитих  вікнах  вітру  голосіння.
Давно  не  чути  дзвін  ключа.  Всюди  тьма.
Тут  стогнуть  стіни,  падає  каміння.

Обпала  штукатурка,  куча  глини  -  
Куди  іде  країна?  -  Скрізь  руїна.
Похила  хата,  плаче  слід  людини.
Зітнута  голова,  нема  причини...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821738
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.01.2019


Порадниця судьби

Між  землею  і  небом  знов  вітер  гуляє.
Плачуть  маленькі  хмаринки,  надходить  гроза.
Ось  темніє,  але  чорна  хмара  минає.
Стає  після  грому  солоним  дощ,  як  сльоза.

Із  сусіднього  будинку  пісня  лунає.
І  лунає  тихо,  що  ледве  чути  слова.
Мрійна  туга  бринить,  тут  когось  хтось  чекає.
Дійсність  її  почуття  знову  рідна,  жива.

Дівчина  співає,  як  підвладна  чарам  слів,
Не  боїться  грому,  хоч  шлях  вибрала  собі,
Наче  кличе  вітер  до  далеких  берегів.
Відстань  видно,  бо  мета  -  порадниця  судьби.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821618
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019


Холодна доза

Зима-чарівниця  норовиста  завітала  в  наші  края.
Ось  наче  небо  хитнулося,  холодніше  стало  повітря.
І  розкрили  хмари  скрині  свої  та  сипнули  сніг  звеселя...
Кружляючи,  летіли  білі  метелики  під  пісню  вітру.

Сніжинки  полохливо  торкаючись  геть  чіпляються  за  все,
Аби  тільки  не  впасти  на  чисту  неохолоджену  землю.
А  вітер,  неначе  парубок  благородно  веде  і  несе.
Вони  кружляють  у  веселому  танку  і  це  недаремно...

Невидно  меж,  лиш  білий  простір  сніговий  і  повітря  біле.
Мороз  на  славу  потрудився  сьогодні  із  духом  наркозу.
На  втіху  малює  зима.  Річки  й  озера  привела  в  ціле.
Дрімає,  спить  під  ковдрою  земля,  прийнявши  холоду  дозу.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821494
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2019


Історія - загадкова дорога

Історія  -  загадкова  дорога  у  світ  таємниць.
Повік  особлива,  яку  можна,  навіть  треба  пізнати.
Вона  тече  і  тече  в  глибину  всіх  великих  криниць,
Ввібравши  суть  карбованого  слова,  щоб  її  плекати.

Історія  -  ознака  розуму  людського  й  культури.
Її  мають  кожна  істота,  рід,  село,  місто,  країна.
Велика  героїчна  Україна    пройшла  тортури.
Народ  все  пережив,  здолав,  але  не  став  він  на  коліна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019


Досить

Час  підсумки  підбити  та  геть  в  ім*я  закону  це  зробити...
Економіку  підняти:  труд  не  треба  було  руйнувати,
Красти  й  об*єкти  стратегічні  продавати,  робити  страти.
Владолюбство  -  це  олігархів  сказ,  вже  йому  потрібні  грати.

Створимо,  друзі,  майбутнє  своє  ми  самі  на  нашій  землі.
Будемо  йти  ми  щасливо,  впевнено  вперед,  у  завтрашні  дні...
Усьому  на  планеті  межа    і  строки,  й    війні  в  тому  числі.
Річка  життя  не  зміліє  ніколи,  де  світять  дружні  вогні.

Все  повинно  темне  зникнути,  що  бідою  й  кров*ю  затекло.
Раз  є  ноги,  мусять  бути  довгі  руки,  розумна  голова.
Досить  між  людей  нечесно  жити  та  у  буття  вселяти  зло,
Де  вітри    холодні  і  ворожі  забирають  в  нас  права.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821100
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 12.01.2019


Річки гірські - бунтівники

Річки  гірські  -  це  бунтівники,  їх  нікому  не  здолати.
Ревуть  вони,  бурчать,  несуться  недбайливо  на  каміння,
Пірнають  з  порогів  безстрашно,  а  далі  час  штурмувати...
Пощади  не  дають,  лютують,  ідуть  дорогою  вміння.

Угамувавшись,  труться  об  скелі,  і  цей  труд  недаремний.
Ніколи  гори  не  сплять,  тихо  пильнують  за  водами  рік,
Які  дужими  руками  вмить  розітруть  усе  буремно.
І  можуть  назавжди  втопить  останки  гір  в  безодні  повік.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019


Куточок краси України

Стоїть  непорушно  граніт,  чимось  схожий  на  погруддя  людське.
На  плечі  йому  спадають  чисті,  водяні  пасма  волосся.
І  росянистий  чуб  сріблиться  на  лобі,  де  струміння  гладке.
Це  незабутнє,  прекрасне  видовище  від  Бога  взялося.

Загадка  Всесвіту  -  водоспад,  куточок  краси  України,
Ансамбль  води  і  каміння,  здатний  квітнути  перед  очими.
Контрастна  дійсність,  чарівне  явище  та  яскрава  картина.
Краса  і  велич  падаючих  вод  карпатських  рік  незборима.

Вслухаюся  в  говір  ріки,  співучість  її,  у  рівний  подих.
Вируючи  і  шаленіючи,  вона  падає  в  безодну,
З  уступу  утворюючи  хаос  із  піни,  бризок  і  води.
Втомленості  наче    в  природі  нема,  діє  сила  Господня...

Тому  з  часом  знову  тече  тихо,  спокійно,  змиває  сліди,
Де  погляд  не  кинь,  радість  весни  у  рухливому  плесі  ріки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820759
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019


Пульсують у вені Дніпра…

Твою  славу,  Києве,  несли  в  віках  кобзарі  стародавні.
Це  вічні  і  світлі  посланці  народної  мудрості,  правди,
Журливих  дум  і  пісень  про  подвиги,  муки,  горе,  страждання.
Рікою  серця  доля  заплила  літописом  в  наші  права.

Сучасний  Київ  -  зоряна  славна  столиця,  центр  Батьківщини,
Квітучий  сад  і  місто  веселих  пісень  та  творчої  праці.
Чарує  земля  України  людей  всього  світу  віднині.
Не  тільки  красою  тополів,  квітучий  каштанів,  акацій...

Пульсують  у  вені  Дніпра  віддзеркалені  роки  і  віки,
Не  дремний  вічності  світ  і  Київська  Русь  літописних  століть.
Безсмертна  слава  живе  у  цьому  рухливому  плесі  ріки.
Наш  на  дніпровських  схилах  золотоверховий  "град"-Київ  стоїть.

Колиска  свободи,  державності  і  символ  вічної  слави,
Як  гордий  знак  непохитності,  непереможності,  гідності.
З  давен  випала  їй  важлива  роль  у  формуванні  держави,
Чий  образ  благає  усіх  громадян,  всі  клани  до  єдності.

Дніпро,  наче  постійний  свідок  минулих  днів  в  найкраще  зове.
Хай  спільним  горем  серце  вражене,  що  єдність  вже  таврована,
Духовна  близькість  до  землі  своїх  батьків  не  в  кожному  живе.
Росте  єднання  в  одностайності  -  корупція  годована...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820170
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2019


Як у хвилях пісень

Як  у  хвилях  пісень,  душа  завжди  вільна  в  народі.
Правова  країна  на  Землі  має  щастя,  вроду.
Ллється  сміх  сонцебризний  дитячий  в  рідній  природі.
Кожна  в  державі  родина  не  без  батька  і  роду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820034
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.01.2019


Не хились, калино!

Щось  незбагненне  вершиться  у  нас,  як  у  погоді.
Розійшлись  свинець  та  вбивча  сила  в  ту  мить  незгоди,
Наче  сьогодні  тільки  смуток  світом  верховодить.
І  зневіра  знов  пече,  на  душі  безсилля  плодить.
Вірю:  прийде  день  і  люди  наші  прийдуть  до  згоди.
Не  хились,  калино,  не  плач,  країно.  Досить,  годі.
Час  зіниці  всім  розкрити  від  цієї  свободи.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819878
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2019


І Батьківщини біль озветься

Не  личить  ,  люди,  нам  себе  міняти,
Лишаймось  такими  всі  ми  назавжди.
Душі  нам  велич  треба  зберігати,
Щоб  батьків  не  мучили  важкі  труди.

В  житті  всю  правду  знай  людської  ціни.
Байдужість,  друже,  не  пускай  до  серця.
Сьогодні  не  відболіли  ще  вони.
 І  Батьківщини  біль  в  твоїм  озветься.

Не  дайся  горю,  не  стій,  не  погасни,
Тримайся,  будь  мудрим,  коли  дише  гнів.
Відповідай  злослів*ю  мужньо,  вчасно.
Однак  знищуй  брехунів  і  ворогів.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819732
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.01.2019