Маг Грінчук

Сторінки (8/750):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Люд їй до "балди".

Зрозумійте,  люди,  нас  усіх  стосується  проблема  зла.
Досить  зі  спостеріганнями  впадати  ниць.  Сказ  цей  власний!
Не  продовжуйте  вкладати  в  порочність  світу  внесок  свій.
Репутація  розуму  стогне  і  зникає  відвіку.

Тож  істоті    лакузи  продажні  несуть  лиш  горе  й  шкоду.
Люд  піддався  спокусі  влади,  грошей,  розладдю  свободи.
Наче  ворог  з  нами  поруч,  лютує  серед  нас  щоднини.
Слух  іде:  "  Політика,  торгівля  прагнуть  глибини  війни".

Кожному-по  дозі  і  людина  на  прицілі.  Волі  -  крах.
Панування  скривавіло,  мов  плаха.  Ідуть  закони  прахом.
Легше  інших  розпинати  та  ще,-  накликати  біди.
...В  неуцтві  і  Рада.  Не  думай,  не  крути  люд  їй  до  "балди".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021


Сіяться дні

Світ...Аналізуючи  етичні  норми  і  практики
З  починаючих  принципів  до  спільних  складних  моделей,
Ми  знаходимо  відповіді  у  своїй  Галактиці.
Сіяться  всі  дні  через  сито  на  кожній  "  паралелі".

Визначив  тут  хтось,  що  таке  добре,  а  що  є  погане.
Підкорив  диктату  культуру,  не  для  мудрих  роздумів.
Відобразив  власні  смаки,  пріоритети  на  екрані.
Де  ж  життя  в  мирі  і  злагоді,  наші  простори  без  "гроз"!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2021


Пожинаєм лаври

Триумф  допитливого  розуму  -  пожинаєм  лаври.
Складання  карти  геному  людини  -  вогонь  світання.
Це  зміна  нуклеотидних  послідовностей  для  блага,
Це  надія  відкриття  нових  способів  лікування.

Так  відкриваючи,  думали  вчені  про  скритність  генів.
...Монополізували  компанії  науковий  факт.
Не  уявити  люди  Вам  про  наслідки  "праці"  вчених.
Глобалізація  торгівлі  владою  сили  не  фарс.

Насильна  вакцинація,  мов  "здоров'я"  компонент.
Чи  може,  -  контроль  над  цінним  природним  матеріалом?
Бажання  "божками"  володіти  світом  взяли  "  патент".
Складні  етичні  колізії  -  загроза  життю!  Аврал...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021


Кожен з нас…

Кожен  з  нас  живе  у  світі  почуттів  і  роздумів
Та  приймає  рішення,  логічно  аналізує  проблеми,
Йде  Чумацьким  шляхом,  йде  у  безпорадну  дорогу
Для  розпізнавання  намірів  і  мотивів  життя  з  мечем.

Кожен  з  нас  усвідомлює,  за  що  переживає.
Формулюючи  проблеми  буття,  мріє  під  зоряним  небом.
Розвиваючи  ідеї,  робить  вибір,  чекає...
Потім  не  знає  спокійних  днів  і  ночей  від  буденних  потреб.

Розум  шепоче:  "Що  ж  ми  маєм?  Лиш  брак  правдивих  слів!?"
На  Землі  зневіра  круком  кряче.  На  душі  безсилля  плодить.
Тягарем  задуха  брови  супить,  залишаючи  слід.
Обсідає  горе  із  висот,  нечисте  діється  в  природі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2021


Обов'язки на рівні з правами

За  принципом,  за  результатами
Оцінюється  моральність  людини.
Обов'язки  на  рівні  з  правами...
Вирішують  долі  гроші  понині.

Підхід  людини  до  власних  проблем
Холоне  на  особистих  ресурсах  -
Позбавлений  підтримки  системи...
Різцем  позначив  лиця  вік  похмурий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021


Ознака розуму

Джерело  і  вся  природа  морального  закону
Залишається  предметом  гострої  діскусії.
З  точки  зору  освіти  ми  бачим  погляди  кодла...
Люди  займають  різні  позиції,  їх  не  закути.

І  вони  надзвичайно  важливі  в  житті  людини.
Почуття  справедливості  -  орієнтир  у  світі,
Бо  потворство  і  неподобство,  лише  для  рослини...
Поведінка  -  ознака  розуму  й  зрілості,  віри!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021


Знищені людські почуття

Відповідальні  люди  всі  за  це,  що  робиться  в  природі,
За  стан  трагічний,  у  якому  перебуває  білий  світ.
Тут  заслуговують  обвинувачення  вожді  народів.
Цей  факт  чомусь  впродовж  історії  живе.  Свідки  -  кров  і  піт.

Скрізь  каламутить  зрадницька  ненадійність  влади  в  державах.
Людські  відносини  вже  зазнали  краху  у  сфері  життя.
І  соціальна  нестабільність  свідчить  сьогодні,  хто  що  придбав...
Таємне  завжди  стає  явним.  Знищені  людські  почуття!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2021


Як механізм…

Мораль  у  процесі  життя  не  бере  й  участі.
Людина,  врешті  -  решт,-  ніщо  інше  вже,  як  механізм.
Наділений  душею  шмат  матерії  сучої,
Яка  не  знає  цінності  і  у  сивій  далині.

Для  влади  люд  вже  ніщо  інше,  як  добрива  масса.
Чому  життя  новонародженого  немовляти
Таке  бідне,  що  зраджують  рідні:  батько  і  мати.
Та  залишають  на  дорозі,  ідуть  без  оглядки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2021


Не ситі очі

Звертаємось  ми  до  аналітичних  питань  про  буття.
Ніхто  не  повинен  мати  влади  над  життям  і  смертю.
Приходимо  ми  в  цей  світ  без  свого  рішення,  без  тями.
Наділені  розумом  розкрити  істину,  замети...

Свободою  волі  наділені,  щоб  вірити  в  правду.
Та  завдяки  чому  виникло  все,  що  нас  оточує...
Куди  не  глянь  -  злоба,  живе  пора  поневірянь  і  брань.
Старе  й  мале  не  дійшло  до  згоди  і  не  ситі  очі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2021


Їм не потрібно актів

В  мисленні  -  дефект  людського  розуму,  живе  без  теми.
Та  описує  устрій  Всесвіту  і  його  закони...
Розум  створює  абстрактні  математичні  системи  -
Це  питання  усвідомлення  життя,  його  докору.

Істина  існує,  і  вона  може  бути  відкрита,
Хоч  отримує  натиск  впертих  сьогоднішніх  фактів.
Будучи  реалістом  -  усе  перевірено  світом.
Дуже  важливо  розуміти  -  їм  не  потрібно  актів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2021


Зве їх у вирій

Птахи,  звісно,  це  друзі  наші  в  царстві  природи.
На  всій  земній  кулі  їх  живуть  багато  видів.
Від  Арктики  до  Антарктиди  кожний  має  вроду.
Планида  повертає  й  знову  зве  їх  у  вирій...

Збіднів  би,  мабуть,  світ  без  співу  солов'їного.
Збідніло  б  горде  серце  і  людини  й  щось  іще...
Пісні  чарують  слух  та  ласкає  душу  інше...
Находить  глибину  її,  несе  журливий  щем.

Птахи  винищують  на  ланах  Землі  гризунів.
Охороняють  від  нечисті  ліси  та  сади.
Виконують  працю  "санітарів"  селищ,  степів.
Звичайно  на  планеті  є  що  славити,  судити...

Птахи  підказали  людям  ідею  польоту.
Пташине  крило  так  стало  символом  для  людства
В  підкоренні  повітряних  океанських  широт
І  виразом  нестримної  швидкості.  Славен  труд!

Пернаті  є  і  символом  хатнього  затишку.
Ми  кажемо  "родиме  гніздо",  як  рідне  тощо.
Як  ніби  на  знак  подяки,  за  все  добре...  Захист.
Хай  не  забуде  ніхто  турботу  про  потомство!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021


Змушує замислитись

Владні  люди  стали  подобою  тлінної  людини,
Хижих  чотириногих  і  плазунів  без  Батьківщини.
Досвід  життєвий  змушує  замислитись  Україні,
Чи  потрібні  винахідники  зла  народу,  країні!?

Вони  сповнені  всякої  неправди  ,злоби  ,лукавства,
Зради,  зажерливості,  поганих  звичок  і  пліткарства.
Повні  заздрості,  вбивства,  суперечок  і  владолюбства.
В  кожну  хату  тулять  біду,  обкрадують  нахабно  люд...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2021


Перше вересня

Малечі  відкривається  юний  шлях  у  майбутній  час.
Шкільне  життя  і  перший  вчитель  та  безмежна  висота
Ведуть  у  чудову  країну  знань.  Не  згас  державний  глас...
І  вчителя  люблять  наші  учні,  хоч  минають  літа.

У  будь-  яку  погоду  він  зігріє,  як  любляча  мати.
Пишатись  вчить  величчю  народу  і  вчить  -  добрим  справам.
Юнацьки  роки...  Про  школу  спогади  квітнуть,  як  маки.
Наш  кожен  вчитель  цю  професію  щирим  серцем  обрав.

Тому  -  Перше  вересня  -  справжнє  свято  в  житті  школярів.
День  знань  -  пам'ять  розуму.  ...Все  повинно  служити  добру.
Це  свято  студентів,  педагогів,  навіть  кожних  батьків.
...  Іде  молодий  народ  у  школу  і  гордо,  і  дружньо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


Несе ріка життя надії

Школярики  до  школи  потяглись,    ввись  -  стара  калина.                                                                                                                
 У  класі  тихо.  Неважко  збагнути  чому.  Ще  не  строк...
Очима  й  серцем  відзеркалює  світ  добра  людина.
Життям  наділена  вона  збирає  молодь  на  урок.

У  цьому  дивне  щастя,  гордість  учнів  смислом  пройнялись.
...З  криниці  знань  пили  жадібно  та  нестримко  молоді.
І  після  школи  сто  доріг  в  один  великий  шлях  злились.
Несе  ріка  життя  надії,  бо  її  краса  в  труді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021


Стяг країни

Два  кольори:  жовтий,  синій  дають    любов  до  природи.
Це  народна  святиня,  якій  поклоняються  люди
З  вірою  й  сподіванням  на  заступництво  свого  роду,
За  простори  отчого  краю,  за  джерела  цілющі...

Степ  золотий,  синє  небо,  гори,  козацькі  стежини,
Ріки  з  жовтими  очеретами,  жито  ,  жовті  ниви...
Поєднання  цих  кольорів  -  історія  -  стяг  країни.
Україно  -  це  диво  чарівне  на  вроду  манливе.

Нам  дано  підставу  назвати  ці  барви  державними.
Це  вони  розмовляють  із  сонцем  лиш  щирими  словами.
Тішать  зір,  вросли  у  долю  та  чатують  вічну  славу.
З  прапором  подих  народу,    сила,  думка  оживають...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2021


Це знають свідки

Сьогодні  світу  потрібна  наша  охорона,
А  людям  планети  -  і  заступництво  природи,-
Це  чисте  повітря,  добра  земля,  її  води.
І  небо,  і  сонце,  як  жаданий  друг,-не  дракон...

Природа  вічна,  нескінчена  породила  нас.
Вона  була  і  завжди  буде  сильніш  людини,
Бо  не  підвладна  вись  злої  людської  гордині.
Не  стати  Богом  ні  одній  істоті  і  скрізь  час!

Нікому  не  бути  царем  і  тіні  ,  і  світла,
Лиш  не  віддільною  часткою,  другом  природи.
Тож  вчись  владарювати  для  людей,  для  народу!
Життя,  як  дробарка  меле  всіх...  Це  знають  свідки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2021


Не чинять шкоди

Ліс...  Між  дерев  видно  охайно  вивержена  будівля,
Збудована  дрібними  гілочками  -  ціла  країна...
У  якій  своє  життя,  порядки,    і  закон  -  не  заскнів.
Ти  спинися,  глянь  на  лісових  мурашок  -  дружня  родина!

Здавна  ми  всі  вже  вражені  їхньою  працьовитістю.
У  мурашок  досить  сили,  їм  не  потрібні  машини,
Їм  підсилу  вантаж  важчий  за  тіло...  Крізь  тямковиті.
У  родині  їх  близько  шести  тисяч  видів  понині.

І  свої  гнізда  будують  у  землі  з  рослинних  решток.
Це  надійні  захисники,  роботяги  наших  лісів,
Бо  одна  колонія  мурах-санітарів  -  тутешніх,
Знищує  за  день  кілограм  гусені,  лялечок  жуків...

Риючи  нірку,  вони  покращують  родючість  землі,
Перемішують  шари  ґрунту  і  розпушують  любо.
Так  трудом  своїм  безкорисливо  оберігають  ліс
І  не  чинять  шкоди  навколишній  природі,  як  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


Не знає згод

Душа  -  Боже  вродливе  творіння,  вкладене  в  плід,
Який  в  розвитку  між  зачаттям  та  народженням.
Ядро,це  внутрішнє  унікальне  -  це  не  граніт.                                                                                                                        
 На  диво  закохане  в  світ,  але  не  знає  згод.

Та  мозок  і  розум  чи  є  одним  і  тим  самим!?
Людина,  не  просто  -  емоції,  тіло.  Не  лід...
Чому  ж  втратила  гармонійний  стан?  Ладу  не  дам.
Я  вірю  -  від  нас  нашадкам  дійде  розуму  слід!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2021


Треба вийти з пастки

Де  демократія,  там  життя  без  хвиль
Жорстокості,  гноблення  й  насильства.
Там  в  суспільстві  добробут,  гармонія.
Там  справедливість,  а  не  буття  морок.

Там  максимальний  підхід  до  моралі,
Всі  кроки  людей  до  доброї  справи.
Але  наш  світ  не  таким  виглядає,
Війна  мучить  душу...  Росте,  виростає.

Чому  не  знаєм,  що  зло  все  пустує?
Хтось  каже  не  просте  -  народ  не  чує!
Ми  прирікаєм  себе  на  нещастя...
Безтямству  -  баста,  треба  вийти  з  пастки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021


Набирають акорд…

Пошук  людиною  свого  місця  у  світі  -
Це  похмурий,  гіркий  сенс  свого  існування.
...  Інтелекту  нестача  скувала  душу  в  лід.
Страх  і  ворожість  серця  людського  туманні.

Хитра  фальшивість  ідей  відкрила  безмежність...
Хтось  сипнув  незалежність,  шукаючи  комфорт.
Сіють  дні  через  сито  сліпучу  мережу
І  слова  афішують,  набирають  акорд...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021


Сльози землі - не жарт

У  розшуках  патріотів  держава.  Сльози  землі  -  не  жарт.
Це  відлуння  війни,  тяжість  свинцю  і  шмат  неба  червоний.
Надвечір'я...  Засипають  очерети,  останні  жаби.
Чути,  мов  потроху  ще  кумкають,  неначе  плачуть  скрізь  сон.

Берег  і  луки,  кущі  та  людей  поодинокі  серця...
Клапті  цілинної  землі  забирають  душу  у  полон.
Зарость  вербова,  наче  дітвора,  гомонить  це  без  кінця:
"  Бешкетує  влади  бездарність,  тупість  -  стогне  кожний  район".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021


Відтято горизонт

Не  впусти  зречення  свого  кореня,  своїх  предків
Святої  віри  і  своєї  мови,  свого  прізвища.
В  країні  з'явилися  перевертні,  зрадники  рідкі.
Не  думай,  не  крути,  це  не  плід  уяви  й  не  рідкість...

Хоч  голос  нашої  держави  почули  у  світі,
Не  приняли  нас  до  сім'ї  європейських  народів.
Глумляться  над  нею  і  нині,  сміються  у  вічі,
Бо  владні  люди  не  можуть  наситить  утробу.

Ворота  розчинені  в  поле,  віє  болем  й  горем.
Що  творять  вони,  які  землю  не  цінять  роками.
Відчинені  двері  й  вікна  -  нас  ведуть  через  борню.
Немов  звірі  вже  люди,  тому  живуть  ворогами.

Бо  кожній  владі  було  не  сором  зло  у  світ  нести.
Народ  свій  грабували  і  грабують!  Добавлю  слів...
В  житті  нічого  не  зосталось.  Ні  надії  і  ні  мети.
Летіли  мрії  стільки  літ  та  шукали  щастя  слід...

Пенсіонери  до  безтямності  бідні,  безсилі.
А  молоді  знову  виїжджають  із  Батьківщини.
Відчалюють  подалі,  поки  несуть  ще  свої  крила,
Там  поважаючи  роботу  всяку,  ночі  й  днини.

Тому  запізніла  "демократія"  пізнала  крах.
Крізь  тьму  державної  неволі  ми  не  знаєм  долі.
Як  міст  поміж  серцями  наша  путь.  Свій  шукаєм  дах.
Мов  бритвою  відтято  горизонт  на  кровном  полі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021


Це наш - передсвіт

Рослина  не  хвилюється  від  вітру.
Про  неї  слава  в  житті  не  зна  кінця.
Від  сонця  не  сохне,  сила  подвійна.
Чарують  пахощі  чебрецю  серця.

Він  квітне  червоно-бузковим  цвітом
Та  пахне  літом,  і  сонцем,  і  медом.
У  ньому  щирість  і  молодість  світу.
Це  захист  людей  і  це  наш  -  передсвіт.

Колись  дівчата  і  збирали  його
Та  посипали  ним  долівки  дому.
Такого  більш  не  стрінеш  ти,  лиш  горе...
Бо  кров  важка  у  жилах,  мов  добриво.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2021


Оглянеш все своє життя…

Людина  кожна,  мабуть,  повинна  знати  в  Україні:
За  порушення  закону  лиш  винних  жде  покарання.
Всі  злочини  проти  народу  і  держави  -  зрілі  рани.
Сьогодні  основні  і  не  єдині  у  владній  тіні.

Система  повинна  відвертати  людей  від  порушень,
Яка  змушуватиме  замислюватись  усіх  над  тим,
Чи  варто  порушувати  і  тим  ,  хто  займає  пости...
Нам  відомо  :  що,  коли,  кому  і  звідкіля  ця  руна.

Та  досить,  досить  красти!  Скоро  це  "геройство"  замаячить...
Дождешся  чесних  нагород  за  брехню  від  свого  роду,
Оглянеш  все  своє  життя...  Та  вже  пізно  станеш  зрячим.
І  хочеш,  чи  не  хочеш  ти  згадаєш,  що  злочин  плодить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021


Всіх спіткань - "буйноцвіт"

І  слід  зауважити  всім  від  самого  початку:
Сьогодні  більш  важливе  є  наше  майбутнє  життя,
Літа,  щоб  не  було  би  болю,  страждань,  кражі  часу,
Не  проходити  далі  шляхами  борні  і  звитяг.

І  для  досягнення  мети...  Застосувати  силу
Та  зачерпнути  води  лиш  для  перетворення  світу.
...Мудрішими  будьте,  час  підганяє,  -  шепче  нам  синь.
Усі  розлуки  в  тривозі,  вже  всіх  спіткань  -  "буйноцвіт".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2021


Як майбутнє зле…

Людський  інтелект  знищити  допомагає  себе.
І  врешті-решт  пануючі  сили  доб'ються  цього.
Одного  разу  може  зникнути  світ,  простір  небес,
Історія  людська  поповнить  пласт  -  Ніщо  до  того...

Хижацький  капіталізм...  Багаті  -  об'їздчика  тінь,
Яка  згодом  зруйнує  і  всю  сонячну  систему!
Психічнохворі  керують  світом.  Влада  павутинна.
Нема  для  слави  місця,  та  чи  дасть  рятунку  тема?!

Дивись  на  синь,  там  вини  немає.  Там  спільна  крапка
Для  тисячі  окликів  знаків  на  злочинні  злети.
Віками  створене  на  Землі  руйнується  не  враз.
Це  почуття  злетіло  до  людей,  як  майбутнє  зле...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2021


Україна незборима

У  мареві  дум  розчарування  й  занепад  духу.
Вони  з  людських  найбільш  гірких  сторін  страждання.
Якийсь  нерозумний  вірус,  бактерія  на  виду.
Якась  очманіла  клітина  руйнує  мирну  рань...

І  жодна  медицина,  ще  не  зробила  відкриття.
Вакцина  -  хитнула  світ,  але  не  гарант  початку.
Бо  чужерідні  сили,  процеси  руйнують  життя.
Брехню  і  ненаситність  ми  розсіємо,  нащадку.

Що  краще  є  за  злагоду  і  спокій  у  родині?
Не  світові  новини  і  не  сумовита  скрипка...
Хитнувся  світ  і  все,  що  кров*ю  підтекло  вже  нині.
Підвладні  точать  ніж  та  Україна  незборима!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021


Знайди силу

Чого  лякатися  сьогодні?!  Що  нема  в  людей  лиця...
О,  Боже!  Хай  зляже  непотрібність  бліда  та  долі  тьма.
Вчуй  край  пречистого  хреста...  Земна  людина  -  не  вівця.
Що,  дочекаємось  кінця  випробування?  ...Зла  нема?

Зневірився,  стисла  журба!  ...Ніколи  не  сходь  зі  шляху.
Знайди  силу  в  собі,  зруш  гори  зла  і  легше  стане  путь.
Колодою  не  лягай,  мозок  розкуй,  угамуй  мить  лиху.
Розсій  правду  по  Землі,  розірви  неприродні  пута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021


Десь оживе добра атлант

На  чому  ґрунтується  сприйняття  на  планеті  краси.
Знання  чи  інтуїція,  чи  естетичні  почуття...
І  правильна  відповідь  -  глибина  душі,  земні  часи.
Наука,  література,  філософія  -  сенс  життя.

Всі  погляди  складні,  художник  класно  вчить  нас  бачити.
Його  зір  блукає  по  землі...  Помітив  він  скорботу.
Розвинуті  квітують  почуття,  їх  сяйво  бажане.
Ці  кольори  і  світло,  форми  -  краса  його  роботи.

І  володіючи  відточеним  пером  майстра  слова,
Поет  використовує  метафори,  ілюзії
Та  особливий  ритм,  і  образи,  мови  позолоту.
І  горло  палять  звуки  запальні,  тоді  хвилюється.

Повік  не  стерти  і  не  спалити  світ  краси  твоєї...
Художники,  поети  -  сили  і  надії  наш  гарант.
І  неспроста  ми  бачим  очі  в  небі  Кассіопеї.
Чи  в  слові,  чи  на  полотні,  десь  оживе  добра  атлант.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021


Знаменна мить

Як  можна  писати  щедрої  вроди  слова,
Не  намагаючись,  щось  правдиве  сказати.
Бідніє  людина  простори  не  осява,
Чомусь  не  може  полум*я  з  серця  кресати.

Епітетів  сад  -  це  ще  не  створення  твору.
Відсутність  значення  смислу  -  не  жди  нагород.
Де  рима?  ...Обдерті  мелодичнні  простори.
Незважене  слово  точить  житейське  море.

Поезія,  наче  магія  на  полі  знань.
Сьогодні  поет-  одночасно  все  і  ніщо.
Намріяв  він  світ  мандрівних  думок,  міркувань,
Навчився  поміж  зір  літати,  прагнув  якщо.

Поезія  -  нескінчена  гра  смислів  і  слів!
Це  вираження  величних  ідей  і  надій.
Це  склад  мови  розумний,  літературний  спів,
Який  зове  красу,  любов  творити  діло...

Відсутність  цього  -  приречений  він  на  провал,
Хоч  і  здаватись  буде  комусь  ще  шедевром.
...Це  ризик-стати  ніким.  Життю,  -це  замало.
Знаменна  мить:  лід  не  вічний  -  вічний  рух,  Едем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2021


Дві зброї

Колись  у  нас  було  дві  зброї  -  гострі...  Слово.
Коли  вибиває  ворог  шаблю  з  наших  рук,
Тоді  на  зміну  приходить  могутня  мова...
Слова  звучать,  як  клекіт  орла  з  високих  круч.

Із  Божого  веління  палають  на  вустах.
У  них  найкоротший  шлях.  Ти  чуєш  їх  силу?
Вони  мають  звук  і  корінь  буйно  пророста.
Природа    декого  піднесла,  посадила...

Любіть  красу  своєї  мови,  звучання  слів,
Які  взяті  з  ніжності  і  грому,  із  вроди.
Це  річка  й  квітка  чудових  козацьких  степів,
Душа,  журба  країни,  та  всього  народу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021


Підкорила жадоба

Дев*яності  -  розкрали  країну.  Спадок-злочинний  шлях.
Саме  тих  нелюдів  синам  достались  посади  -  це  жах...
Не  прикриють  духовне  жебрацтво  сьогодні  їх  блага.
У  душі  владолюбців  мірило  -  це  гроші  і  лаври.

Накопиченням  злата  стало  головним  сенсом  життя.
В  жертву  принесли  спокій,  здоров*я,  совість,  честь,  майбуття.
Задля  цього  вишукують  злочинці  нечесні  шляхи.
Неспроста  -  біда...  Бідують  пенсіонери,  дітлахи.

Гроші  дуже  важливі  у  житті  земної  людини:
Визначають  добробут  держави,  достатки  родини...
Це  помічники  для  досягнення  потрібної  мети
І  рукам  натруженим  не  сором  добро  у  світ  нести.

Всі  здобутки  видно  ясно  і  втрати  наші  видно  теж.
Ці  лихі  закони  і  грабіж...  Скупість,  ти  куди  ведеш?
Ще  не  досталь  нажилась  життя  ціною  простих  людей?
...Підкорила  жадоба,  заручником  зробила  грошей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021


Кортить загадка

Із  давніх-давен  зоряне  небо  вабило  думку  людську.
Про  нього  створено  безліч  легенд  і  казок  та  гіпотез
Наївних  і  поетичних,  хибких.  Усяких  ідей  повідь.
Вони  незгасно  горять  питальним  знаком  не  лиш  на  листку.

Кортить  нас  загадка  протягом  довгих  століть,  зве  у  політ.
І  не  біда,  що  нині  ти  не  перший,  тож  тягнись,  вивершуй
Та  таємниця  в  тумані  покличе  до  радісних  звершень.
Дивись,  зірок  на  небі  скільки,  як  маку  в  полі  буйноцвіт.

На  півдні  неба  густою  білизною  курить  дорога.
Немов  орда,  на  екрані  йде  славнозвісний  Чумацький  Шлях.
Прозора  курява  -    вірний  орієнтир  для  земних  "мурах"
В  путі  на  возі  колесо  скрипить.  Немає  запасного.

Мандрують  до  Криму  чумаки,  над  ними  висі  голубі.
Ночами  тихими  у  просі  чутливий  перепел  не  спить.
В  спіралях  чужі  світи  неоново  продовжують  курить.
Відчути  людям  щастя  головне,  не  десь  знайти,  а  в  собі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2021


Спіши у Карпати

Музика  гір  і  води  -  невгамовна  мелодія
І  стрімка,  як  кінь  баский  ,  та  пришпорена  урвищем.
Річка  рветься,  шукає  русла,  як  вогнене  слово...
Скелі  гостроверхі  перетинають,  б*ють  у  сурми.

Не  скорилась    річка  і  вимиває  зручне  русло
Так  вода  наповнена  болем  знаходить  дорогу.
Так  утворюються    водоспади,    ріки  голодні,
Де  довкола  свіже,  вологе  повітря,  пороги...

Хочеш  помріяти,  масу  краси,  напруженість  жил!?
Хоч  на  клапті  подерта  земля,  спіши  у  Карпати.
В  мандри  йди  до  валунів  мохастих...  Обережно  схил!
В  лісі  ,  у  воді  ти  забудеш  хвороби,  палати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2021


Наш світ вродливий

Що  ніколи  не  в'яне  і  вічно  розпускається?
Зрозуміло.  Найкраща  в  світі  квітка  -  рідна  мова.
Тут  словесний  лад,  звуків  клад  і  гарне  кожне  слово.
В  неї  пращурів  відлуння,  вічність,  танець  гопака...

Мова  -  могутній  зв'язок  усіх  поколінь  народу.
В  мові  втілюється  небо  держави,  наша  земля
Та  її  повітря,  клімат,  гори  й  долини,  поля,
Ріки,  ліси,  бурі  і  грози.  Це  ж  голос  природи!

Це  народ,  його  Батьківщина  і  духовна  сила.
Сій    слова  щирі,  плекай  їх,  мов  зерна  в  колоскові.
І  сплітати  звуки  вчись  у  не  зраджену  ще  мову.
Не  калічте,  люди,  промінь  слова,  наш  світ  вродливий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021


Нові "гаранти"

Вслухаємося  в  серцебиття  людини  в  країні.
Мелодія  життя  ще  плаче  сьогодні  донині.
Шукаю  філософську  наповненість  і  конкретність,
Де  думка  тремтяча,  наче  живий  нерв,  на  планеті.

Схвильованість  віри  і  добра,  мудрості  і  краси
Повільно  пульсує  у  вені.  Та  мовчать  голоси...
Як  бути  нам  без  рідного  краю,  де  ми  вродились?
Нові  "гаранти"  -  гроші  і  підкуп  за  життя  взялись...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021


Незримі

Найбільш  не  захищений  компонент  у  людини  -  розум.
Для  нього  глобалізація  зробила  світ  єдиним,
Для  позитивних,  так  і  для  негативних  впливів  розпал...
Збагнути  комусь  важко,  незримі  в  не  добру  годину.

Усі  технології  інформацій,  ніби  наснились.
Світ  вільних  фантазій,  тільки  не  вільно  признатись  собі:
Вони  вийшли  на  когнітивний  простір,  все  захламили.
І  розколисують  брехню,  як  у  славі  і  стільки  в  ганьбі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021


Повідай людям живим

Земля,  обгорожена  горем,  стала  ціллю.
Реальність  -  життя  продажне,  як  те  вугілля.
Було  ж  єдине,  не  розчленоване  ціле...
Тож  поклонись  простим  незвіданим  дорогам,
Ще  поклонись  сльозам  і  майбутнім  тривогам.
І  бідній  хаті  своїй  поклонись,  і  -  батькам.

Та  помовчи  в  тиші,  нестримуй  сліз  гіркоти...
Повідай  людям  живим  із  глибин  бідноти.
...І  в  жменю  землиці  візьмеш  і  скажеш:  "Прости".
Реальність  -  це  правда,  яка  все  ще  існує.
Як  інтелект  і  розум,  які  звуть  на  війну.
Це  самоокупація  у  неволі  сну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021


Збагнуть і мірить

Слони  і  крокодили  та  інші  тварини  й  птахи
Сьогодні  поводять  себе,  так  само,  як  і  завжди.
Будують  пернаті  дивовижні  гнізда  несхибні,
А  деякі  долають  відстані  -  туди  і  сюди...

Хист  кажанів  суворий  має  схожість  до  радарів,
За  допомогою  яких  хитро  полюють  вони.
Ці  надзвичайно  складні  властивості  -  природи  дар.
Птахи  й  тварини  незмінні  залишаються  нині.

Свідомо  удосконалюється  тільки  людина.
Свої  техничні  навички,  здібності  тішать  думки
І  прагнуть  до  глибших  пізнань  Всесвіту  ще  з  давнини.
Збагнуть  і  мірить...  Йти  шляхами  батьків  нам  залюбки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021


Заглянь у природу…

Краса  сама  по  собі,  якщо  визначена  правильно,
То  може  поступово  розквітати  і  більшати.
Та  швидко  і  поступово  в'янути,  псуватися,
З  любов'ю  йти  у  путь,  бути  порадницею  в  судьбі...

Вона  не  припускає  жодних  ступенів  хвиль  блиску,
Але  має  реальні  форми  в  реальному  житті.
У  скверах  і  садах,  всюди  ти  -  величний  світу  плід,
Який  вміє  із  серця  полум'я  кресати,  тішить...

Заглянь  у  природу...  Любо  подивись  на  людину.
Краса  приголубить  і  озветься  в  тобі  доброта.
Ця  сила  пробуджує  людяність,  щирість  понині.
...Країна  набідкалась,  наплакалась,  як  сирота.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021


Істота - не живність

Наші  вчинки  значимі,  ми  чинемо  війни  і  брань
І  порушуємо  екосистему  теж  реально.
Наше  життя  -  серйозна  і  відповідальна  справа.
Влада  заслуговує  обвинувачення  моральне...

Не  можливо  жити,  задля  того,  кто  хоче  дехто,
Щоб  були  ми  виключно  засобом  мети  наживи
Для  досягнення  цілей  в  країні  злочинних  людей...
А  формальний  принцип  гласить,  що  істота  -  не  живність!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021


Час природньої гри

На  квітучому  лузі    гарно  раннього  літа.
Зором  вбираєм  зачаровано  всі  кольори:
Ніжну  зелень  трави,  багатобарвного  квіту...
Сонця  бризки  казкові,  наче  не  знають  пори.

З  прохолодою  мчать  назустріч  з  вітанням  вітри
І  картини  краси  порушують  шквальні  дощі.
Вибухло  небо  знаменно  -  час  природньої  гри.
Ось  нуртує  характер  природи  в  день  і  в  ночі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2021


Несуть слова до покоління наші крила

Природа  створює  тіло  й  душу  людини,
Яка  формує  мову,  культуру,  суспільство-
Національно  свідомий  згусток  родини.
Логічне  поняття  всього  -  від  Бога  пільга.

Привітно  чую  в  неї  природи  відлунки,
Протяжних  та  задумливих  голоси  лісів,
Кульгаву  риму  підстьобну,  продажні  цілунки.
Хто  контур  їм  дав!  Щоб  хвилини  ти  зрозумів.

Майстерно  вигранено  слово  людиною,
Сподобалось  іншій,  яка  це  підхопила.
За  нею  сотні  й  тисячи  людей,  ...Країна!
Несуть  слова  до  покоління  наші  крила...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2021


Все, наче гріх

Підвладні  ми  всім  чарам  слів    тривалих,
Гірких  і  ніжних,  гнівних  і  величних,
Чомусь  продажних  та  ще  підкупних  лих.
Емоції  розкажуть  про  бувале...

Вульгарне  і  банальне.  Все,  наче  гріх.
В  серцях  людей  -  нездолане  горіння
Та  дружба  наша  схожа  на  каміння.
Надіє,  шанобливо  доторкнись  до  них!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021


Не знають торг…

Що  сьогодні  утверджує  розум  людини?
Хаос  в  думках,  відсутнє  духовне  обличчя.
Тож  мовчання  істот  -_це  схов  душі  понині.
Ось  втрачаємо  свій  образ  щирий,  величний.

Йде  повселюдний  грабіж,  комусь  злата  обмаль
Та  сідлають  того,  хто  куня  жде  порядки.
Будеш  мовчати,  то  запряжуть  у  голоблі.
Хата  твоя  вже  не  скраю,  свідчать  і  грядки...

Стали  люди  байдужі  не  тільки  до  мови,
Також  до  політики  та  долі  держави.
У  душі  людей  стало  кам*яніти  слово.
Кожен  третій  краде,  вже  немає  управи.

Сила  уваги  на  матеріальних  речах:
На  посаді,  добробуті,  ситості  тощо.
Безліч  боргів,  Україно,  на  твоїх  плечах,
Стомлених  на  тілі  з  таврами,  не  знають  торг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021


Мов Фенікс

У  вогнях  світових  потрясінь  зникає  усе,
Навіть  цілі  народи  і  цивілізації.
Руйнувались  у  вогнищах  війн  міста,селища,
Мури  й  фортеці.  Горіли  храми  і  палаци.

Нищились  фрески,  мозаїки,  привітні  хати.
Попеліли  картини,  літописи  і  книги  -
Геніїв  творіння.  ...Голоднів  злочин  темноти.
Гибли  мільйонами  люди,-  чиїсь  діти,  сини.

І  комусь  важко  збагнути,  що  пісня,  мов  Фенікс,
Бо  вона  супроводить  нас  взагалі  все  життя.
Від  колиски  до  смерті.  Тож  вічна,  безіменна...
Всі  живі  слова  -  це  не  гірка  кутя,  почуття!

У  годину  великих  торжеств,  народних  гулянь,
У  хвилину  самотності  дає  снаги  ,  сили.
Пісня  -  це  диво  таке  столунне,  мов  поле  знань.
Як  вогонь,  як  магніт,  як  добрі  незмірні  ліси.

У  праці,  у  відпочинку,  в  горі  і  в  радості
Ти  розцвічуєш  все  наше  спалахнувше  життя.
Робиш  жаданим,  легшим,  світлішим.  Думи  ладиш
Та  осріблюєш  душу,  твориш  добрі  відчуття.

Багатьох  робиш  мужнішим,  лихого  -  добрішим.
То  запалиш  вогнем,  щиро  надихнеш  на  творчість.
Кидаєш  в  бій,  ведеш  на  смерть,  вмієш  серце  погріть.
Наша  дружба  міцна  з  тобою,  хист  несе  гордо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021


Наче загублений

Хто  забуває  звичаї  своїх  батьків,
Той  завжди  карається  людьми  і  Богом.
Таке  повір*я  існує  з  давніх  віків.
Блукає  той,  як  блудний  син  без  любові.

Ніде  не  може  знайти  собі  притулку,
Знайти  пристанища,  наче  загублений...
Загублений  для  свого  народу,  тужний.
Землі  не  чує.  ...Став  на  всесвіт  гукати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021


Це наша властивість

Люди  кулі  земної  не  є  досконалими.
Ми  егоїстичні  за  своєю  натурою.
Дружньо  не  можемо  люте  лихо  відігнати,
І  спинити  хвиль  зла  і  війн,  щоб  не  смеркла  лазур.

Свідчить  правда...  Розум,  людяність  забились  в  куток.
Сповнені  пихи  і  заздрощів  ми,  ще  й  брехливі.
Та  байдужі,  ревниві,  скупі,  лукаві  тощо...
Саме  в  цих  рисах  зло  народжується  жахливе:

Злочини  і  ненависть,  підлі  вчинки  і  зрада.
Власна  цікавість,  амбіції  -  долі  частина.
Тож  агресія  з  ворожістю  зрослися  разом.
Помста,  жадоба,  гординя  -  це  наша  властивість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021


Дзвенить весна…

Влада  глуха  до  моральних  приписів  і  правди.
І  вона  не  базується  на  мудрості  добра.  
Де  чорнобильцям,  військовим  законні  пенсії?
У  людей  простих  -  прожитковий  мінімум.  Це  що  сенс...

Ось  зростають  ціни,  тарифи,  стягнення,  пеня.
Все  народу...  Чинушам  більше  влади  ,  грошенят.
Індексація,  компенсація,  все  -  зростає.
І  лягає  в  один  карман.  Такий  держави  стан.

За  несплату  ЖКХ  застосовують  відповідальність...
Більш  широким  інтересам  людства  сказали:  "Да".
Де  раціональні,  чинні  дослідження  життя?
Що  .  Це  цінять  гідність  і  свободу?!  Ми,  що-взуття?

Нас  взувають!  Всі  цифри  сумні  і  незвичайні.
Владні  люди  несуть  Україні  свічі  тайні...
Чуєм  гуркіт  грому  -  по  дорогах  іде  війна.
Стрепенулись  жайворині  крила,  дзвенить  весна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2021


Слово за безсмертним…

Ви  чули  люди,  історію  Давнього  Світу!?
Культура  Давнього  Єгипту-це  вхід  у  вічність.
Приємно  знати  -  шанували  люди  зачин  дня.
Тягнуло  їх  до  лірики.  Їх  думи  -  це  знання.

Щож  сохранився  давній  документ  "  Книга  мертвих".
Душа  людини  немає  ще  поганих  вчинків.
Вона  свідчить  правду  дум  у  мареві  і  нині.
Це  декларація-повідомлення,  чи  втіха  меж...

Бо  плоть  не  порушувала  законів  моралі.
Господь  рішав,  кому  той  ковток  надпити  з  грані,
Куди  допустити  померлого,  рятуя  світ.
Він  всім  потрібний  був.  Летіли  мрії  стільки  літ.

І  люди  несли  відповідальність  після  смерті.
Чи  допустити  у  вічність?!  Слово  за  безсмертним...
Істота  знов  постане  перед  Останнім  Судом.
Він  насувається  блище...  Стане  здатним  плодом.

Тоді  частіш  судили  знать  за  зраду  і  хабар,
Хоч  владні  люди  з  чужих  країн  пили  теж  нектар.
Надходить  час  стиглій  думі,  чутливішій  струні.
Життям  наділеним  у  світі  вдячні  ми,  чи  ні?!

Цей  факт  є  свідченням  на  користь  обличчя  честі.
І  задивившись  на  темний  сволок,  античний  хрест,
Універсальності  й  об*єктивності  моралі.
Напевно  здогадались...  Сліпа,  ще  буде  страта!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2021


Це не гоже!

Сьогодні  людина  ніщо  інше,  як  безформна  маса,
Яка  не  має  цінності  не  тільки  для  самого  себе...
Наділена  душею  матерії  господньої  шмат.
Механізм,  який  знищує  все  під  капелюхом  небес.

Озлоблене  створіння  вже  стало  на  Землі  хижаком.
Невіруючий  і  грішний,  налаштований  вороже
Порушує  Божий  закон.  Насильство  насичене  злом.
Тож  люди  вбивають  один  одного.  А  це  не  гоже...

Корупція,  образи,  жорстокість,  приховані  муки.
Велика  несправедливість  на  Землі  знається  з  горем.
Крізь  темне    скло  хтось  дивиться  на  світ,    і  холонуть  руки.
Обсіли  думи-вороги  ,  плачуть  люди  й  осокори...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2021


Не буде більше спроби

Що  за  печаль?!  І  що,  за  біда?!  Ідуть  дощі  з  людських  очей.
Бо  сповнене  життя  всякої  неправди,  лукавства  й  злоби
Зажерливості  і  заздрості  та  різних  вогнищ  хвороби.
Тобі  останній  шанс  дає    Господь.  Знай,  не  буде  більше  спроби.
Інакше  уся  жовч  людська  і  закипить,  і  заклекоче...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2021


Як не ховай!

Життя  -  це  джерело,  що  породжує  інформацію,
Основа  умов  необхідних  для  його  існування.
Порушені  міжнародні  стандарти  без  покарання...
Тож  нам  сподіватись  на  чиюсь  допомогу  вже  марно.

Щоб  іншим  стало  наукою,    покладем  безчестю  край.
Вітаючи  волю,  з  вірою  в  серці  пред*явим  права.
Ми  -  українці  повинні  купатись  в  славі,  в  повазі.
Душа  злочинців  мізерна,зачерствіла,  як  не  ховай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2021


Народ супить брови…

Мова  -  не  камінь  спотикання,  скоріш  -  інстинкт,  чи  дар  Творця,
Який  володіє  потужно  більшими  можливостями,
Ніж  результат  природнього  відбору  й  ворожого  свинця.
Мова  є  прикладом  класу  артефактів,  -  дітей  колиска.

Чому  ж  людина  почала  соромиться  рідної  мови?
Така  тендітна  і  співуча  стає  неперспективною!?
Історія  вимірює  дороги,  народ  супить  брови...
Культура  рідна  висне  в  розвитку,  бо  неучів  зростили.

Людина  стає,  мов  дерево  без  коріння,  даремною.
Тривожно  робиться,  коли  дізнаємось  перелік  списку.
Все  більше  рослин  заносять  до  Червоної  книги  чемно.
Рослин,  яких  втрачаємо...  Зникають  сьогодні,  не  колись.

Та  устократ  трагічніше  знищення  цілого  народу.
Згадаймо  зникнення  культури  ацтеків,  інків  і  майя.
Всім  треба  збагнути,  як  вижити,  в  чому  щедра  врода.
...Ні  друга,  ні  надії,  ні  мети.  Щось    нічого  немає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2021


Богом позначен

Потрібно  всім  усвідомити  своє  життя,
Чому  світло  тисне,  та  що  -  живе  і  чесне,
Яку  цінність  має  для  Землі  кожне  дитя.
Кому  важлива  доля  людини,  її  честь?

Усі  ми  на  землі  начебто  живі  люди
І  всі  живемо  понині  на  цьому  світі.
Це  важливіше  досвіду,  досить  відлуння,
Бо  значимість  життя  -  це  не  мова  про  війни.

Не  залежно  від  того,  чим  воно  сповнене,
Хто  має  применшувати  його  значимість?
Тим  паче  "марати"  і  руйнувати  кровно...
Не  всім  зрозуміло,-що  вік  Богом  позначен.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2021


Дивуйся, німій…

Чернівці  -  місто,  яке  виросло  на  свідках  доброт.
Краєвид  -  людей  і  книжок,  мудрий  світ  "Малого  Відня".
Красень    куточок  і  велике  місце  праці,  турбот,
Витвір  мистецтва  європейського  типу  тіні  й  світла.

Тут  врочистість  та  свіжість  і  святковість  сонця  й  ночей.
Наче  богатир  стоїть  на  річці  Прут  -  місто  Чернівці.
Дихає  свято  історією  і  любить  людей.
Сяє  срібло,  злато  і  сяє  справа  у  добрій  руці...

Галицька  держава,  як  перша  літописна  згадка...
Тут  старовинний  початок,  яскрава  архітектура
І  природна  краса  та  від  щедрих  душ  мешканців  вклад.
Все  наповнює  шарм,  привабливість  міста  без  зажури.

Дивовижні  за  своєю  красою  всі  споруди.
Легко  в  них  вповнюються  елементи  місцевих  стилів:
Візерунки,  вишивки,  писанки...  В  яких  сила  -  труд!
Приїжджайте  всі  милуватись  розмахом  веселих  тиш.

Ратуша,  церква  Вірменська,  сінагога  Єврейська,
Драматичний  театр,  палац  правосуддя  -  культури  лад.
Залізничний  вокзал,  поштамп  -  краси  зосередженість.
Розгортаю  книгу  слави...  Що  не  сторінка  -  дивоглядь.

Площа  Турецька,  колодязь  і  храм  минувшим  гримлять.
Це  легенда  про  невзаємне  кохання,  лиш  трагічне.
Храм  Успіння  Марії  сяйвом  зустрічає  здаля
І  костел  Пресвятого  Серця  Ісуса  -  пам*ять  вічна.

Вулиця    Ольги  Кобилянської  -  це  серце  міста.
...Скрізь  зразки  чудові  садово-паркового  мистецтва.
Добре  поріднитися  з  красою.  Дивуйся,  німій...
Славно  очима  відзеркалювати  світ,  любити  -  теж.

В  Україні  -  це  краще  місто  для  вогників  життя.
Тут  потенціал  культурний  держить  імідж  незвичайний.
Щоб  не  злицемірить,  -  вивчай  активність  ділову  буття.
В  долі  кожен  дім,  парк  і  сад.  Бо  наша  це  сучасність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2021


Кам*яні склепіння

На  світі  різні  люди  і    геть  з  різними  натурами.
В  яких  різні  характери,  інтереси,  навіть  смаки.
Людську  доброту,  добросердечність  кличуть  Бога  сурми.
Задумайтесь  усі  над  цим,  вже  досить  слухати  байки!

Все  ж  хочеться  вірити  нам,  що  більше  хороших  людей.
...Істота,  яка  не  відчуває  приязні  до  інших
Руйнує  себе,  як  особистість,  обкрадає...  Щось  жде...
Ось  так  звелися  поміж  нас  мости  -  кам*яні  склепіння.

Людина  не  вміє  відкрито  любити  і  сміятись,
По  -  справжньому  радіти,  іти  попліч  та  чесно  жити.
Ідеологія  породжує,  майже  всіх  з  одним  Я...
Тих,  що  не  люблять  працювати,  якими  світ  полонить.

Вони  обростають  ненавистю,  злобою,  заздрістю.
Душа  черствіє,  а  серце  стає  замшілим  і  слабим.
Де  гідність  людини?  Честь  і  чесність  для  таких  -  зазубень.
А  справедливість  і  обов*язок  кимось  знеславлені...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2021


Одвічний рух

За  кораблем  зграєю  вирують  мужні  чайки.
Розгублені,  верескливі,  сіро-білі  птахи.
Поскиглюють,  наче  скиглить,  вся  біда  невчасна.
Їх  клич  зове  подивитись  на  прибережний  схил.

Відходимо  ми  від  берегів  Чорного  моря,
Де  скаламучена  ця  зелено-руда  вода...
Знов  залишаємо  тісні  причали  і  горе.
Країну  вогником  гріють  непогасні  далі.

...Одвічний  рух  -  хвиля  моря,  здибиться  і  гине.
Її  бризги  -  сила  злої  молочної  піни.
Несе  в  невідомість  морська  вода  весни  почин.
Пташиних  зграй  голоси  проклинають  тремтіння...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2021


Хтось прослухав

Щоденний  досвід,  наче  каже  людям,
Що  кілька  рівнів  має  питна  вода.
Існує  в  різних  станах  наша  люба.
Буває:  рідка,  газоподібна,  тверда.

Вродлива  Божа,  не  завжди  волога.
В  газоподібному  стані,  лиш  -  суха.
Але,  хай  обминуть  Землю  тривоги.
Здається  шкільні  знання,  хтось  прослухав...

Вода  тільки  на  повітрі  видима.
Її  складова  -  це  кисень  та  водень.
Вони  не  вологі  й  рухом  повиті.
Вичерпується  вся  правда  про  воду...

Беріть  її  значення  до  уваги.
Це  необхідна  речовина  в  житті.
Сьогодні  нема  до  неї  поваги.
Вмирає  вона,  -  забруднили  в  бутті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2021


Вони не здатні любити

Здається,  що  в  Україні  розвелись  вовкулаки.
Зі  звичаєм  людським  не  знаються.  Хижацький  славлять  смак.
Снують  поодинці  та  з  іншими  не  вітаються.
Лукавлять  завжди,  неначе,  віри  в  Бога  в  них  не  стало...

Ці  лицеміри  стають  манкуртами,  без  коріння.
В  їхньому  погляді  -  лід,  у  грудях  -  холодне  каміння.
Вони  не  здатні  любити,  стерли    поняття  -  народ.
Їм  в  радість  -  війни,  сльози,  жах,  ніч  і  морок  та  незгода...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021


В тумані час всього початку

Корупція  гойдає  ненаситно  світ,  що  никне  вік.
Хитнулася  планета.  В  тумані  час  всього  початку,
Але  невгасла  зірка,  на  якій  ми  колишемо  світ.
Цей  Covid  -  злочин  трутнів  -  відомих  ворогів  нащадків.

Тож  непомірні  їхні  злодіяння...  Комусь  замало.
Карати  треба  ситих  холуїв  жорстоко  в  мірі  повній.
Нелегко  жити.  Хто  вилюднів  серед  людей,  громади  -
Вже  через  таких  світ  горів  і  палав  не  раз  господній!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021


Немає слів…

Я  вірю  у  духовне  очищення  свого  народу.
Усі  помисли  наші  стануть  світлими  і  чистими.
Та  справи  будуть  добрими,  проростуть  пророка  сходи,
І  знищемо  кривду,  корупцію,  злидарства  причини.

Тоді  навчимося  дарувати,  хоч  краплину  добра
Не  тільки  родичам,  а  і  всьому  живому  на  землі.
Важливо  -  твердо  братися  і  влада  не  зможе  красти.
Минуле  нечутне.  Всіх  вина  перед  тими,  хто  поліг...

Про  все,  про  все  гудуть  вітри  посеред  селищ  і  степів,
Щоб  люди  знали,  що  не  знали,  -  в  кого  більш  за  всіх  гріхів...
"Сам  туркіт  горлиць  -  мова  суму",  -  ще  нам  пращур  говорив.
Ой,  зрозумійте  люди,  що  накоїли?!  Немає  слів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2021


Цінність світу

По-дівочому  мовчить  вода,  чомусь  безмовний  пісок.
Позитивні  зміни  людині  дають  купання  морські.
Тож  вони  підвищують  життєвий  тонус  не  для  ока.
Невсипучий,  білосніжний  рух  води,  не  завжди  стрімкий.

Значно  покращує  вода  морська  організм  людини...
Наче  сприятлливо  впливає  на  функції  дихання,
На  сердечно-судинну  та  нервову  "картину".
Добре  тренуються  захисні  механізми  в  тиху  рань...

Так  зростає  імунологічна  активність  істоти.
Ще  невгасні  цілющі  якості  морського  повітря,
Обумовлені  його  чистотою,  кількостю  йоду,
Рівнем  насичення  озоном  і  киснем.  Цінність  світу...

Та  морській  воді  властиві  не  лиш  корисні  якості.
В  ній  размножуються  хвороботворні  мікроорганізми.
"Никне  живність  у  Чорному  морі"  -  глаголить  нам  рибак.
Щось  дрімає  в  неуцтві  вся  влада  у  рідній  стороні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021


Синьогубий сказ

Владолюбство  -  це,  наче,  синьогубий  сказ.
Б*ються  люди  ті,  як  пірати  за  баркас.
Українці!  Де  наш  державний  сильний  глас,
Хоч  у  нас  натура  бунтарська,  з  барикад...

Нам  потрібний  лиш  мирний  і  щасливий  час.
Тож  покажем  їм  наш  прямий  дороговказ.
Хто  вогонь  роздув?  ...Впізнали  -  хто  грабує  нас!
Свідчить  все:  девіз,  кермо  і  всі  ціни  враз!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2021


Не перший урок

Звістку  про  людину  нам  приносять  люди.
Квітів  аромат  приносить  легкий  вітер.
..."Тонус  життя  зростає,-  каже  чоловік,  -
Лиш  в  красі,  в  духмяності-  сила  цілюща".

Він  пригадує  в  пишнім  цвітінні  жінок,
Бо  парфуми  мають  ефект  брати  в  полон...
Дівчина  кожна  в  коханні,  наче  вогонь.
Дії  ефірних  олій  не  перший  урок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021


Небезпечна гра

Ненаситними  стали  наші  хижі  "  люди".
Неспокійно  в  країні,  мов  небезпечна  гра.
Братія  байдужа...  В  краю  стає  безлюдно.
Наче  пропав  вогонь  в  очах,  замість  втіхи  -  страх.

Знов  у  пастки  ми  і  парують  злодіяння.
Ось  притихли  селища,  міста.  Зав*ялі  дні.
Не  збираються  друзі,  немає  єднання.
Виринає  темна  сила,  важка,  мов  граніт.

По  усіх  кольорах  вже  розійшовся  свинець.
Там  блукають  тіні  і  світ  не  спить  серед  звань.
Хтось  покинув  народ,  бо  надів  срібний  вінець...
Твій  кінець  почався  без  віри,  фаху  і  знань!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2021


Він не зайвий…

Кличе  нас  наука  ціла,  вчить  ходити  босоніж
По  росі,  траві,  піску,  стерні,  гравію  і  хвої.
По  утоптаних  стежинах,  наче  при  сплячім  сонці
Шлях  призначено  пройти  у  духовному  двобої.

Чим  фактура  ґрунту  різноманітніша  під  нами,
Тим  корисніші  дії  для  нашого  організму.
У  собі  вчуваєм  Бога,  світ  квітне  під  ногами,
Де  красуються  сади,  ліси,  поле  зеленіє...

Безліч  рецепторів  міститься  у  подошвах  ступней,
Більш  чутливих  місць  фізіологічно  прив*язаних
З  внутрішними  органами  тіла  цих  божих  людей.
Добре  знає  і  навчений  чернець,  що  гріє  м*язи?

Бо  ходіння  босоніж  -  вдячний  ефективний  засіб
Профілактики  і  лікування  багатьох  хвороб.
І  надходить  час  найглибшій  думі,    ще  він  не  зайвий...
День  у  день  світ  в  земній  турботі,  щастя  лиш  в  дорозі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2021


Не скує нам душу лід

Світ  дитинства,  неначе  казка  переповнена  світом.
Для  душі  зачаровані  роки,  а  так  необхідні.
...Щось  чудове  ,  що  пам*ять  несе  упродовж  всього  життя.
Там  свої  діброви,  сни  рожеві,  вчинки,  там  -  юний  слід.

Добре  почуватися  у  світі  рідним  і  собою,
Бути  щасливим  між  щасливих  на  голубій  планеті.
Кожна  зірка  в  зеніті  світила  нашою  судьбою.
Та  одного  нам  знать  не  довелось  -  час  щастя  нас  мине.

Мимохідь  кинуте  кимось  слово  добре  чи  глумливе.
Випадкова  чиясь  давня  ласка  й  маленька  образа,
Кривда,  чи,  навпаки,  підтримка  і  на  диво  вродлива...
Лиш  чому  все  це  має  здатність  оживати  та  не  раз?

Наче  все  відбувалося  на  неозорій  планеті.
...Де  ніхто  із  нас  не  повинен  незнайдено  зникнути.
Були  ми  тоді  "немрущі",  невмирущі,  як  головне.
І  здавалося  завжди  всі  будемо  мати  планиду.

Та  ніколи  не  знатимо  втрат  і  чути  болі  землі,
Будемо  щасливі  дитячою  дружбою  без  вини.
Будемо  завжди  такі  як  є.  ...Не  скує  нам  душу  лід.
І  ціну  ми  знаємо  потові  і  крові  та  війни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2021


Справа цього часу

Кожна  людина  індивідуально  сприймає  світ...
У  житті  багато  проблем  та  нам  треба  навчатись
З  допомогою  плідної  праці  подолати  слід.
Більше  рішучості  в  задумах  -    справа  цього  часу.

Завжди  сумлінність  добрий  правдивий  дає  результат.
Треба  вільно  духовно  зростати,  збагачуватись,
Не  просити  щастя  за  сльози  чиїсь  та  хліба  шмат.
Хай  доля  колюча  та    світ  тужний  і  непогасний...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021


Загадкова душа у дерев…

Яка  багата  і  загадкова  душа  у  дерев...
І  особливо  навесні,  коли  покриваються
Знов  міріадами  молодих  листочків  черешні.
Негучно  кожен  з  них  говорить  на  свій  лад  ожива.

І,  наче  дітвора,  разом  вони  розповідають
Безмежну  і  нескінченну  таємницю  природи.
Невтомлено  діляться  красою,  далі  -  плодами.
Росте  таємниця,  розвивається  на  свободі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021


У них закрита "ширма".

Лінуються  люди  осмислити  все,  що  творять,
Осмислити  своє  призначення  у  природі...
В  душі  задуха,  мов  світом  смуток  верховодить.
Вже  звірі  дикі  навіть  кричать  всесвітнім  хором...

Матеріальні  цінності  підійшли  до  прірви.
Сьогодні  наше  людство  в  погоні  за  грошима.
Історію  не  знають,  у  них  закрита  "  ширма".
Земному  сонцю  сьогодні  людей  не  обігріть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2021


Цікавий час

Своїми  очима  ось  дивиться  мені  в  очі  весна.
Вся  тишею  мов  озвалася,  ще  молода  та  ніжна.
В  даль  усміхається  щиро  і  чисто...  Зникла  білизна.
Суєтність  прийшла,  скоро  злетяться  вже  птахи  голосні.

Гряде  невідворотня,  знаменна  пора.  Цікавий  час,
В  якому  збудлива  таємниця  -  щедра,  горда  врода.
Синіє  небокрай.  Свіжість  краси  природи  манить  нас.
,,,Іде  весна,  та  повільно  пульсує  ще  прохолода.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021


Відстань видно до мети

Моральні  орієнтири  людства  -  світ  втілених  думок,
Верховні  володарі  в  природі  вільні  і  глибокі.
...Страждання  і  задоволення  закликають  до  праці.
Вони  одні  вказують  нам,  що  робити,  що  втратити.

Аби  уникати  страждань  та  досягти  задоволень,
Вони  вказують,  у  чому  суть  сили  людської  волі.
Моральний  обов*язок  полягає  вибрати  долю
Таку,  щоби  придбати  щастя  і  уникнути  болю.

Лише  у  демократичній  державі  шлях  не  зароста,
Де  інших  не  позбавляють  волі  й  правду  люблять  вуста.
Натрудженим  рукам  не  сором,  щоб  добро  у  світ  нести.
Майбутнє    є  прозорим,  коли  відстань  видно  до  мети.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021


Це гірко бачити

Заплямлений  кров*ю  історичний  процес  -
Це  збурювані  ситуації,  страйки,
Економічний  кризис,  війни,  найманці...
Проява  темних  сторін  істот  -  це  прогрес?!

Чим  більше  багатою  стає  людина,
Тим  більше  витонченим  стає  її  гріх
І  шлях  тривожний  у  неї...  Живе,  мов  кріт.
...Чомусь  так  виглядає  добру  годину.

Провини  всі  залишились  безкарними.
Злочинці  керують  нами.  Всюди  "дурман".
"Незмислені"  часи  ворог  переймає...
Зарплати,  пенсії  підвладні  жебракам.

Сьогодні  люд  не  хвилюється  даремно.
Буденний  ритм  і  тарифи  -  щедрість  влади.
Мов  кулю  у  більярді  всіх  "загнати"  раді.
Це  гірко  бачити,  навіть  чути  ремство.

Ми  бачим,  зло  властиве  людській  природі.
Вже  не  тримають  рамки    законів  людей.
Суспільство  наше  колише  світ.  Що  ж    гряде?
Система  стримування  впала  без  згоди...

Нестійкі  люди  втягнуті  в  злочинний  світ,
А  хитрі  зайнялись  пишатись,  "панувати"...
Хіба  нелегше  так  інших  розпинати.
Вони  при  владі,  впевнені  в  собі,  як  слід.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021


Біль з пам*яті геть

Деякі  відчуття  у  головному  мозку...
Відбувається  безсонного  болю  процес.
Свідчить,  що  з  Вашим  зубом  щось  не  так,  йде  ексцес.
Вас  наводить  на  думку,  зубний  лікар  -    козир.

Світ,  знання  та  розуміння  -  причина  болю.
В  погляді  раціональний  намір,  рішення...
Позбавляєтесь  зуба  -  дум  нервовий  рівень,
Кресло,  анастезія,  лікар  над    тобою.

Час  пройшов...  Пацієнт  залишає  кабінет.
...Незабутній  стоматологічний  інструмент.
Добре  почуватися,  коли  поруч  твій  кент.
Думку  на  волю  пускаєш.  Біль  з  пам*яті  геть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021


Звучить живе вогненне слово

Одна  Україна  у  нас  і  одна  мати.
Пророк  та  геній  Шевченко  Тарас  теж  один.
Художник  і  живописець  -  пейзажу  майстер.
Поет,  прозаїк,  драматург  та  вітчизни  син...

Це  він  є  батьком  літературної  мови.
В  його  творах  вся  мова  українська  бринить,
Звучить  музика  чиста  душевного  слова
У  всіх  країнах  світу.  Тож  летить  вогниста...

Лунає  з  голосним,  бентежно-гордим  дзвоном,
Щоб  засудили  злочинців  діти  і  внуки,
Щоб  встала  овіяна  правда  перед  троном
Та  зачитала  вирок  і  вручила  в  руки...

Суворою  красою  мови  на  білий  світ
Сьогодні  теж  звучить  живе  вогненне  слово,
Бо  обпікає  душу  Тараса  "Заповіт"!
Зове  прочистити  джерела  долі  знову!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021


Це не спів пташиний…

Україна  була  колись  символом  миру,
Символом  людяності  і  ще,  навіть  прогресу.
Зараз  трусить  країну  лихоманка  віри...
Почуття  єдиної  родини  має  стрес.

І  нема  злочинцям  судового  процесу.
Никне  все  у  державі,  що  кров*ю  підтекло...
Ось  хитнувся  в  течії  народ...  Росте  ексцес,
Бо  на  запах  влади  всяке  лізе  хиже  зло.

Люд,  задивляйся,  дивуйся  чи  далі  німій.
Прокує  чи  зозуля  тобі,  хоч  долю  вві  сні?
Українська  земля,  мов  полігон  чужих  мрій...
Хай  озветься  у  Вас  патріотизм,  мов  той  гнів.

Хай  озвуться  в  душі  всі  слова  "Заповіту".
Заповідь  Тараса  Шевченко  -  клич  пророка.
В  ньому  любов,  серця  щирість  і  мудрість  світу,
Із  життям  правдивим  без  прикрас,  але  з  добром.

...Підняли  знов  зарплати  собі  владні  "друзі".
Час  надходить  пройдисвітам  милити  шию.
Досить  скубати  нас  і  бюджет,  гріти  руки,
Досить  труїти  людей!  Це  не  спів  пташиний...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021


Треба мужніти

Підриває  обман  соціальну  безпеку.
Ризикує  обманщик  поховати  себе.
Власна  брехня  навічно  заткне  йому  пельку,
Бо  дискредитує,  навіть  народ  і  тебе...

І  в  ошуканця  інформація  злослівна.
Любить  такий  зрадити  і  завдати  шкоди.
Користується    падло  довір*ям  "  осліплих"...
І  посилює  ненависть  до  світу  й  вроди.

Та  не  думайте  люди,  що  правда  потоне.
Звідусіль  її  чути,  лиш  треба  мужніти.
З  Вами  вона  зможе  і  пробити  бетони.
Треба  мислити,  бо  це  вміє  навіть  граніт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2021


Признатись собі…

Темним  примарам  і  справді  тут  вільно,
Тільки  не  вільно  лиш  признатись  собі...
Всюди  чується  огуда  безцільна,
Всюди  люд  живе  у  стражданнях,  ганьбі.

І  чому  ми  звикли  скромно  мовчати?
...Навіть  суспільство  не  змогли  зберегти!
Тяжко  і  чудно  по  світу  блукати,
Передчасно  тешем  собі  ми  хрести...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021


Тут хапуг зростає рот

Світ.  ...Торжествує  у  всьому  терпіння,
Перемога  одвічного,  живого.
Лавра  все  пам*ятає  без  сумління.
Хоч  було  усе  з  голосу  чужого.

Київ!  Скарб  навіки  в  сутності  своїй,
Живчик,  сивий  моноліт,  граніт  епох.
Київ  -  миле  місто,  древній  красень  мій.
Тут  лише  забутий  з  милосердям  Бог.

Краще  нам  було  цього  не  знати  всім.
Лиш  чому  не  здатний  зберегти  народ.
...  Хтось  не  спиняється  на  нього  сісти...
Що  за  диво?  Тут  хапуг  зростає    рот!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021


Мов зірка в очах нащадків

Любо  людьми  овіяне  митця  ім*я.
Це  людина  чистої  принциповості,
Мужності,  бо  струменить  її  течія
І  гримлять  над  Землею  твори  сполохом.

Леся  Українка  -  безмежність  таланту:
Лірик-поет,  перекладач  та  фольклорист.
Задля  правди  і  звитяг  великих  жила
Драматург,  новатор,  прозаїк,  публіцист...

І  любила  співати  і  танцювати
Все  звучало  про  щастя,  долю  народу.
Поклонитись  вміла  сльозам  та    жартувати.
Поетеса  лагідна  вся  від  природи.

...Молоде  дівча,  а  на  шляху  хвороба.
Леся  вивчає  грецьку,  латинську  мови
Та  туберкульоз,  мов  ворон,  точить  дзьоба.
...В  серці  зростає  поезії  основа.

І  росте,  виростає,  розвиває  дух...
Бачить  тих,  хто  інших  позбавляє  волі.
Ширше  стає  круг  життя,  ясніють  думи.
...Батьківщина!  Чому  сліз  усюди  є  доволі?

Мужньо  зносить  Леся  повільне  згасання.
Жодним  словом  не  нарікає  на  долю,
Не  чекає  на  співчуття  і  смеркання...
Час  не  милував,  не  зломив  дух  і  волю.

Любляча  жінка,  ніжна,  тендітна,  струнка
Заслуговує  найвищої  поваги.
Леся  здатна  на  будь-які  жертви.  Близька...
І  заради  кохання  творить  дива.

Геніальність,  вогонь  і  розум  -  доказ.
Відданість  і  любов  народові  -  щастя.
Леся  -  це  жінка  з  трагічною  долею.
Ця  людина,  мов  зірка  в  очах  нащадків.

Стала  вона  зразком  всього  почуття...
Невгамонний  пекучий  біль  взяв  у  полон,
Поїдає  тіло  й  душу  в  часі  життя.
Добре,  що  тепло  кохання  душу  сповило.

Віриш,  не  віриш,  їй  хотілось  кричати,
До  землі  припасти  -  віддати  муки  свої.
Праця,  слово,  боротьба  -  не  дають  вмирати.
Оптимізм  її  гладить  всі  думки  мої.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021


Сила коду

Якщо  ти  байдужий  до  рідної  мови,
В  душі  вмирає  краса  рідної  землі.
Тоді  стискають  нас  свободи  окови
І  ми,  наче,  без  роду  стаєм  взагалі.

В  безодню  знов  бездуховності  котимся!
...Слова  віддзеркалюють  душу  народу.
Це  не  байдужий  скарб  історії,  висот.
Вони,  мов  зерна  в  колоскові,  сила  коду.

В  процесі  творчому  незборима  мова.
І  з  нею  невтримне  природне  єднання...
Краса  лине  завжди  у  натхненне  слово,
До  всіх  прихильні  і  почуття  кохання.

Земна  врода  забирає  душу  в  полон:
Цей  чудодійний  шепіт  річок,  спів  дібров...
Яка  то  година  щаслива,  наче  сон,
Її  зігріває  наша  вічна  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021


Проблем розрадник

Будь  обережним,  Covid  знов  активізується!
Зненацька  він  приходить  і  нас  кладе  у  ліжко.
...З  якими  бідами  ми  бачим  небо  і  лазур?
Цей  вірус  циркулює  в  біосфері  на  Землі.

Вже  декілька  років  у  нас  живе,  злобно  тисне.
Мутирує  в  голодні  тижні,  росте  в  дорозі.
А  ефективного  захисту  немає,  лиш  риск...
Впливає  на  різні  хвороби.  Люди  в  тривозі.

Нестримані  сльози  і  горе  світ  застилили,
Бо  Covid  мандрує,  навіть  живе  поруч  з  нами.
"Вакцина  в  Україні"  -  Лукаво,  недбайливо...
Зникає  віра.  Види  ми  вакцин  знаємо    сповна.

Ось  перший  -  з  убитих  вірусів  білків  найкращих,
А  другий  -  з  ослаблено  живих,  зате  надійний.
Цей  препарат-більш  перспективний,  проблем  розрадник,
Лише  вакцинуватись  не  зможе  кожний  мрійник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021


Потрібен Божий суд!

Кожен  у  дитинстві  з  нас  мріяв  і  ходив  у  школу  -  вчився...
І  одержував  причуханки  від  батьків  і  педагогів
За  витівки,  пустощі  свої.  ...Слізьми  за  непослух  вмився.
Кожна  сім*я  унікальна  по-своєму.  Природа  в  згоді...

Наш  народ  підвладний  чарам  слів  і  пронизливих,  урочих,
Ніжних  і  гірких,  гнівних  і  величних  -  невгамовно  кличних.
Так  зникає  спомин  про  муки  й  зло.  ...Замилюють  нам  очі.
Скільки  слів  зітерлось,  призабулось,  ворогом  позичені.

Декому  здається,  що  вогнем  думок  сягають  висоти
І  працюють  в  уряді  талановитий,  геніальний  люд.
Та  якби  отак  було,  ми  змогли  б  душі  величчя  зберегти.
В  мирі  і  в  багатстві  жили  би  давно.  Потрібен  Божий  суд!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021


Ключем далеких мук

Осінь  -  пора  до  відльоту  птахів...  Їх  ждуть  маршрути  в  небесах.
За  горами,  лісами  й  морями  теплий  дім  шукати  мусять.
...Різав  мороз  лице,  ранковий  ставок  остигає  на  очах.
Задихалась  остання  жива  вода  у  морозному  диму.

Злий  туман  завис  там,  де  красувались  великі  білі  птахи.
Лебеді  не  хотіли  відлітати,  кидати  рідні  місця.
Крилами  розбивали  лід,  поки  в  ньому  була  м*яка  хибкість,
Не  давали  зникнути  воді.  ...Щедро  палахтіли  їх  серця.

В  перші  часи  птиця,  наче  перемагала,  і  лід  відступав.
Приклика  увагу,  лебеді  плавали,  але  мороз  брав  верх.
Завмирає  в  диму  вода  та  скляніє,  інших  шансів  не  мав.
...Птиці  відлітали  вночі.  Звісно,  голос  голосу  озветься!

До  весни  вони  нам  залишили  лебедину  пісню.
Та  до  мене  долітає  ледве  чутний  прощальний  перегук.
Я  шукаю  очима  по  всьому  небосхилу.  Вирій  був  над  лісом.
Дружньо  летять  птахи  сумним  трикутником  -  ключем  далеких  мук...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021


Не ідея керівна

Цивілізацією  розбещена,  зіпсована  людина.
Чомусь  поступився  народ  природними  своїми  правами
Цій  горстці  злочинців,  групі  маючих  силу  грошей  і  нині,
Нечесно  здобувши  весь  капітал.  І  тепер  керують  нами...

Хіба  збагне  та  істота,  в  якої  жадібність  немає  дна.
Крадіть,  але  знайте,  що  в  кінці  приходе  смерть  та  правосуддя...
Розумне  влаштування  миру  бачу:  не  ідея  керівна
І  судова  сфера  -  обслуговування  галузь...  Правда  суща!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2021


Нас гойдає

Владні  люди  в  Україну  пустили  горе  і  біду.
І  тепер  живи,  терпи,  бо  іншого  життя  немає.
Живемо  ми  бідно,  здавна  у  всього  людства  на  виду.
Совість  у  багатьох  безповідальна.  А  нас  -  гойдає...

Ставлення  громадянина  до  себе,  до  інших  істот
Завжди  залежить  від  його  самооцінки  відносин.
Та  інакше  кажучи,  етика  -  ніть  розуміння  висот.
Це  вона  становить  етичну  рамку  поведінки  норм.

Незалежно  усвідомляємо  ,  а  хочеться  жити.
...Стати  багатим  хотів,  а  став  жебраком  через  кого!
І  сміялися  люди  і  сміху  повік  не  згасити...
Ненароджений  звук  та  згадай  мертвого  брата  свого...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021


Хлюпоче сумне

Чи  існує  у  світі,  щось  об*єктивно  правильне,
Незалежне  від  суджень,  висновків  й  уявлень  людей?
Правильність  залежить  від  культури  та  норм  прагнення.
І  майбутнє  наше  все  у  нім,  бо  немає  ідей...

Визнаємо:  життя  в  Україні  сьогодні  складне...
Ми  не  впевнені  в  правильності  усіх  своїх  рішень.
Неможливо  передбачити  все.  Хлюпоче  сумне.
Батьківщину  знедолену  знову  принизили  скрізь.

Та  знеславили  народ.  ...Виплив  місяць  нелюдимим.
Влади  рішення  не  відповідають  жодним  нормам,
Ні  духовним,  ні  моральним.  І  щось  було  правдивим?
Повноправний  день  новий  -  депутат  спішить  до  ночви...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021


Сам подивись у далеч

Чому  сьогодні  людське  життя  -  це  просто  річ,
Товар,  яким  може  маніпулювати  влада,
Який  хтось  може  знищити,  щоб  руки  погріть?
Ніщо  не  виправдовує  уряд.  Біжить  "слава"...

В  політиці  рішає  час,  його  немає.
Єдину  має  приняти  позицію  народ.
Лише  істина  до  неї  передбачає:
Ретельне  зважування  доводів  "за"  і  "проти".

Нам  треба  діяти  на  підставі  совісті.
Передумова  дії  -  результативні  вчинки.
Щасливий,  хто  увесь  віддався  ділу  й  слову.
Твої  права  в  правах  народу,  знов  себе  не  кинь...

Де  ти  -  кмітлива  і  мудрочола  людина?
Не  вірю,  що  у  нас  в  Україні  всі  продажні!
Людське  довір*я  виправдай,  іде  година...
Достали  чинодрали,  сам  подивись  у  далеч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021


Шум

Чудно,  дивно  на  Землі...Доля  нам  не  дарувала
І  до  самої  межі  муки  наші,  як  чужі.
Не  по  добрій  волі  -  всіх  по  неволі  роз*єднали.
Гуркіт,  шум  і  все  таке,  лиш  ведуть  до  грабежів.

Шум  надмірний  впливає    на  серце,  органи  слуху
І  життя  гучне  з  використанням  "навушників"
Розвиває  приглухуватість  і  давить  на  "вуха".
Шум  відволікає,  травить  добру  нашу  душу.

Так  впливають  на  нервову  систему  звуки  біди.
Під  діянням  їхнім  зростає  пульсу  чистота,
Змінюються  ритмічність,  навіть  глибина  дихання.
Шум  -  забруднювач  середовища,  губить  світа.

Всі  шкідливі  ці  чадні  газоподібні  домішки
Швидше  потрапляють  до  організму  людини.
Тривалість  шуму  призводить  до  швидкої  утоми
Та  погіршення  пам*яті  і  чварам  в  родині...

Шум  чинить  погіршений  сон,  слабкість  та  біль  головний.
Люди  втрачають  працездатність  і  силу  свою.
Він  повільний  вбивця.  Нудливо,  сонно  тягне  до  труни.
Зрозуміло,  що  ми  зростили  ядовиту  змію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021


Зоряний посів…

Зоряний  посів...Світи  пливуть,  приманюють  казками.
Власних  бажань  поєднання  із  запитами  суспільства.
І  тяжкі  думки  вмірковуються  не  тільки  руками.
Це  ж  не  що  інше,  як  питання  громадської  зрілості!

Треба  бути  режисером  свого  життя.  Правда  -  доказ.
Будь-яку  поразку  перетворювати  в  перемогу
І  видобувати  з  цього  світлі  уроки  і  досвід
Та  аналізувати  вчинки.  Гріхи  -  не  ждіть  підмогу.

Створити  правову  систему  -  за  урядом  догляд,
Щоб  не  допускати  повторення  помилок  й  фіаско.
...Ворожнеча  людська  і  зрада  --шлях  в  Європу  не  добрий.
Безліч  боргів  держави  -  досягнення  межі  хапуг  касти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021


Лікар - це воїн

Лікар  -  це  воїн,  який  захищає  здоров*я  людини.
Приступаючи  до  своєї  праці,  дає  клятву  долі...
Клятві  Гіппократа,  щоб  лікар-початківець  усвідомив  -
Необхідність  наслідування  етичних  норм  медицини.

Прикликає  тут  Бога  засвідчити  свою  обіцянку,
Закликає  ще  покарати  у  випадку  порушення,
Бо  здоров*я  людини  є  цінністю  життєвої  склянки.
Має  бути  спрямована  на  захист,  не  забруднюючи  рук.

Лікар  не  може  використовувати  знання  й  уміння,
Щоб  нашкодити  людині,  або  причинити  лихо,  смерть.
Не  повідомляти  стороннім  про  стан  здоров*я  більше  стін.
Не  повинен  він  зловживати  довірою  хворих  вперто...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021


Холодом віє

Сила  притяжіння  змішала  сіль  Землі  із  сіллю  крові.
Так  літальні  апарати  простелили  дороги  увись.
Ми  літаємо,  усвідомлюючи  свій  неспокій,  віддаль...
Та  сповиті  в  ранній  тіні  не  завжди  у  небі  бачим  вир.

Милі  оку  просторі  ці  далі,  ще  незнайомі,  чужі.
Несправність  двигуна,  щось  заніміла  річ.  Холодом  віє.
Притяжіння  Землі  гучно  знищить  літак  з  пасажирами.
Стиснув  страх,  розум  має  надію  -  зачепитись  за  віру...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021


Не все продається

Чимала  частина  страждань  людини  залежить  від  влади?
Органи  керування  вже  стали  самі  джерелом  всього  зла.
Як  призначити  найкращий  тип  державного  управління?
Болісний  досвід  має  народ  до  загублених  кривдою  літ.

Мир,  безпека,  добробут,  правопорядок  пущені  на  дим.
Хоч  пізнали  добро  і  зло  та  сміємось  над  минулим,  старим...
Не  розчавить  нас  зло...  Не  все  продається  у  п*янім  хмелю.
Бо  надія  на  еволюціонний  процес  не  ілюзія...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021


Мов відляск

Генетики  стверджують,  що  старіння  і  смерть  вічні-
Це  зношування  теломерів  у  ході  мутацій.
Припинення  життя  -  плоть  без  душі,  лихо  на  вустах...
Тривожний  разлом,  поділ  клітини,  день,  як  ніч  -    відляск.


Холоне  кров  і  мозок  ціпеніє  в  організмі.
Незряча  темінь  вперезала,  серце  покрила  мла.
Закреслила  життя  вона.  Світло  звогнила  дотла.
Так  незавершено  всіх  згорає  душа  у  труні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021


Поєднала, що змогла

У  світі  усе  неповторне...  Люд,  кожну  рослину  жалій.
Конвалія  -  це  мирна  окраса  наших  лісів  і  дібров.
Весняні  всюди  барви  і  всюди  ласки  та  багато  мрій.
Рослина  втілює  в  собі  дух  радощів  весни  і  вроди...

Ще  мало  змін  помітно  в  лісі,  зате  не  меркне  білизна.
Легенди  і  повір*я,  міфи  люди  склали  про  чари  квіт.
Це  мов  з  казками  книга,  де  розкривається  в  красі  весна.
...Життя,  яке  не  зна  кінця,  а  в  ньому  щирий  та  мудрий  світ.

Дзвіночки  білі  ніжні,  є  ще  з  тих  чудових  ранніх  квітів,
Які  бринять  привітно,  зустрічають  зі  свіжістю  вини
І  сяють  сніжно,  зеленаво,  не  поспішая  шлють  привіт.
На  все  душа  людини  відлунилась,  лиш  в  казці  -    бачим  сни...

Конвалія  цвітінням  загойда,  є  лікарська  рослина.
І  ліки  з  неї  роботу  серця  регулюють,  роблять  лад.
Підвищують  діяльність,  працездатність  у  тяжкі  години.
,,,Природа  на  Землі  нерозривно  поєднала,  що  змогла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021


Ми - не "люди з вулиці"…

Шкуродери  підняли  тарифи  і  з  МВФ  у  згоді.
Наш  терпець  урвавсь.  Негоже  -  всюди,  облуда  -  скрізь.
Ми  -  не  "люди  з  вулиці",  ми  -  України  народ
І  володарі  скарбів  її  усіх  -  урівні!

Зло  винищує  народ  хижацькою  рукою.
Істина  спотворена  і  шкіриться  драконом.
Правосуддя  не  іде  на  боротьбу  з  бідою.
...Кров*ю  забруднені  руки,  пальці  -  беззаконням.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021


Це все ж зима

Вже  не  перший  день,  як  холод...Ще  і  снігу  мало.
Проглядає  крізь  порошу  трава  то  там,  то  сям
До  землі  з  примерзлими  листками.  Це  все  ж  зима.
Навіть  чорне  поле  -  ще  не  безнадійна  пляма...

Всі  дерева  обсипані  інеєм  та  снігом.
Нерухомі,  кришталеві,  як  у  казці  стоять,
Сяють  самоцвітами,  що  очі  проясніли.
Незвичайне  твориться  в  природі,  суцільна  благодать...

Тихо  навкруги  й  затишно,  лиш  шумлять  голуби.
Воркують  молоді,вже  не  помічаючи  сніг.
Спрагою  їхньої  мови,  звучало  в  них:"  Люби".
А  сніжинки  пухнасті  брали  високий  розбіг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021


Повні докору

Батьківщина  моя  -  мальовничі  села  й  великі  міста.
Це  безмежні  колосисті  поля,  вишневі  пахучі  сади,
Повноводні  ріки,  синьоокі  озера.  Все  неспроста...
Різнобарвні  луки,    затишні  гаї  і  закличне:  "Прийди".

Україна  завжди  була  багатим,  ласим,  добрим  шматком.
Обікрали  країну  гендлярі,  продали  віру  свою.
Рік  двадцятий  минув  в  темряві  і  в  безодні.  Хаос  -  кругом.
Честь  і  совість  згасли  негадано  у  керівному  строю...

Охолола  влада  до  історії,  кинула  під  ноги.
Можете  глумитись,    реготать,  все  Іудам  дали  топтать.
Ми  на  власні  не  поклалися  чомусь  надійні  дороги.
Розгубили  друзів,    де  шукать?  Що  знов  до  янків  завітать?

Незалежні  ми!  Де  ж  правда,  де?  Скільки  народ  чекав  на  це.
А  у  нас  далеко  все  не  благополучно  і  не  в  користь.
Серед  розвинутих  держав,  України  відсутне  лице.
Тягнуться  дні  за  днями,  роки  за  роками  повні  докору...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021


Невелика таїна

Різдво  Христове  -  свято  примирення.
Ісус  народився.  Він  прийшов  у  світ...
Істоту  примирити  з  Богом,  як  слід.
Людину  з  людиною  -  зіткати  мир...

Весь  гріх,  що  живе  у  нашому  серці
Істоту  робить  ворогом  Богові.
Напевно  треба  пригасити  вогонь...
І  це  розуміє  Ісус  більш  за  все.

Одне  -  це  уклонитися  людині,
А  інше  -  це  вклонитися  Богові,
Віддати  людям  себе  ,  свою  любов...
Як  розмах  сили  велетня  з  билини.

Життя  в  мирі  з  Богом  -  це  не  проблема,
Коли  у  серці  є  місце  для  нього.
...Благання  про  милість  щастя  простого.
Та  легше  чомусь  спалахнути  вогнем!

Примирення  людини  з  людиною
І    з  недругом  -  нерозв*язна  проблема.
Що  твориться  в  світі  -  людини  дилема.
Тож  Божий  гнів  невелика  таїна...

Провину  цю  знати  лиш  може  Христос.
Величне  свято  є  початком  життя
Та  гарне,  повчальне  душі  співчуття.
Народження  Бога  давніх  свідчень  стос...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021