| Сторінки (11/1035): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Орелі хочуть дітвори.
Від вибухів стає їм страшно.
Їх б’ють ракетами згори,
а вони терплять, бідолашні.
Їм мариться дитячий сміх,
заливчастий дівчаток щебет,
вкриває присок, а не сніг
пожарища війни із неба.
Перетерпіти треба жах,
тривогу викинути з серця
і вщент зруйновані міста
дитячий передзвін вернеться.
08.02.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Отут був дім. А нині просто – вирва.
Стікає кров ще тепла до землі.
Будь – Прометеєм, своє серце вирви,
хай світить людям у війни імлі,
нехай побачать всю немилість неба:
розбиті храми, знищене життя.
А чи була у бійні цій потреба?
Чи план такий Всевишнього Творця?
Яка любов до ближнього у вбивстві?
Мій розум марно хоче осягти.
Можливо хтось промовить: «Це блюзнірство».
Та, мов гриби на цвинтарі хрести.
07.02.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
На долоню сіло пташеня,
полохливо дивиться у вічі.
Другий рік не кінчиться війна.
На могилах воїв плачуть свічі.
Воском наче з’єднує світи.
По сльозах та вирвах плине кача.
Свіче, ти дорогу освіти
хай до Бога йде душа козача.
Трохи ще спочине на руці,
набереться сили, шлях далекий.
Забринить сльозою на щоці.
Як хотілось, щоб то був – лелека.
06.02.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
Вересневі роздуми легкі,
як тенета бабиного літа,
ще немає срібла у росі,
хризантеми сонечком зігріті
та уже полощеться пожар
поміж вишень батьківського саду
і парує зранку від стожар*,
наче загорілася левада,
небо перерізане ключем
і така жура від нього лине,
журавлі прощаються крізь щем
до весни з тобою, Україно.
03.02.24р.
*Стожар – від старого слова сто́жар («місце, де стоять снопи сіна» або «жердина, що ставиться посеред копиць або навколо них»)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Вичахне кава. З твоїм поцілунком
губи терпкими не стануть ніколи.
Все, що набуте у наших стосунках,
пахне, здається, мов квіт матіоли.
Вітер фіранку легенько тріпоче.
Хоче спочити натомлене тіло.
Де там спочинеш в обіймах дівочих?
Серце у грудях, мов птах, затремтіло.
Риком драконовим вирветься стогін.
Тіло, як змій-перелесник зав’ється…
Ніжною Гердою стала сьогодні.
Лід розтопила у Каєвім серці.
02.02.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Що може бути краще тиші,
коли замовкають гармати?
Вітер листячко заколише
і ворог підрахує втрати,
хтось шукає слово предтечі,
а хтось у зневіру подався,
у війни оголені плечі
та вищир скривавлений, трясця.
Тиша на фронті – блага звістка
чи проклята воїном тричі –
року страшного передвістя –
ніщо не страшніше тиші
31.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Кажуть, в епоху драконів
люди були добріші,
бувало крилаті коні
нам дарували вірші,
посеред буйноквіття трав,
як котенята – леви,
змій ще у затінку дрімав,
не спокусивши Єви.
А десь у смороді боліт
святкує тьма подію –
для диких чупрунів гаспид
зліпив з лайна – росію.
30.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024
В епоху нанотехнологій
так мало місця для душі.
Чи стали ми надто убогі?
Чи більш гострішими ножі?
Спішим ужалити сильніше
і зруйнувати мир хиткий.
Чомусь тепер не в моді вірші
та узус Божий: не убий.
У світі сіємо насилля
і радощам немає меж,
а зупинити це несила
на згарищі війни пожеж –
в епоху нанотехнологій.
27.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Горе нам. Бо, то дурні, то бідні,
ще й на повню люто виє пес.
Інтерес бубновий (або мідний)
весь цивілізації прогрес.
Хто ж полишив нас напризволяще?
Сам подався, певно, по гриби.
Та не лізе оковита натще,
риби до пивасика акби.
Але риба мні не по кишені,
на гурок солоний нашкребу
і насіння соняшника жменю,
але мрію я про Малібу.
Та хіба нам достобіса треба?
Дайте тютюну та сірника,
бо людина це така амеба,
що і душу бісові продасть.
26.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Як носить це суче плем’я земля?
Опоросились матки: «Йдіть, вбивайте!» –
нема потвори гірше москаля.
Не вірите? То полистайте сайти,
в яких палає Харків чи Херсон,
де плач дитячий лине з-під завалів.
Це сьогодення, не маркітний сон,
страшна пора наших жаских реалій.
Ця рана не загоїться повік.
Ще й попередня сильно кровоточить.
Москва зростила виродків, калік,
нащадків кровожерних поторочі.
Я вірю в силу світла, а не тьми,
у перемогу розуми, а саме:
дай, Боже, сили нам лишитися людьми
і не зрівнятися у звірствах з москалями.
25.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Я дощ люблю за розмаїття фарб,
за тротуари від ватаги вільні.
Його краплини – це безцінний скарб
дарований природою людині.
Без парасольки я кудись бреду
і дощовиця йде зі мною поруч,
нам затишно у змоклому саду
та мжа, на жаль, скінчиться надто скоро.
Розвидніється в небі божий день,
із пригоршні розсипле перехожих.
Чекаю в небесах нових знамень,
бо ми з дощем, напевно, надто схожі.
21.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024
До річки тягнеться сонечко,
спити води прохолодної.
Що ти сумна, моя ненечко?
Кари боїшся Господньої?
Карані ми, перекарені,
тричі «совєтами» знищені,
ти відпусти своє марення,
ми від біди не захищені.
Плачуть удови та сироти,
небо сміється, заходиться.
Щоб Українцеві вирости,
виплекай свій острів Хортицю.
Вольний клейнодів не требує,
вітер не носить коштовностей.
Все, що наразі потребою:
люлька, тютюн та пістоль іще.
Викурим бидло московське ми,
слово примножим Тарасове.
Як важко зостатися людьми,
де править усім кодло бісове.
20.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
У древнім храмі між розсохлих стін
ікона кровоточить, тихо плаче.
Ми ратаї, ми нація терпляча.
Тож не питай по кому лине дзвін.
Чи вкотре по тисині плине ка́ча.
Мов рвана рана у моїй душі
ця вирва долі, часу лихоліття,
ідуть на вірну смерть сьогодні діти
і розум вже, здається, на межі,
але не хоче з мойрою змиритись.
Святою вічно буде тільки – Русь –
її границі виплекані кров’ю:
від гір Карпатських, аж до Приазов’я
збирали хліборобів ми в союз
і хліб ростили з чистою любов'ю...
16.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024
Зимова ніч сипне леліток,
устеле білі килими
і на вікні малює квіти –
холодні проліски зими.
Січе січневими снігами,
льодами сковує річки.
Мов паперове оригамі
злітає сніг з її руки.
Переінакшує довкілля,
фарбує чистим увсебіч,
наповнюючи місто білим,
така вона – зимова ніч.
15.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024
Колісниця гучно гуркоче небом.
Вітер силиться дуба зламати.
Краплі дощу між смарагдових стебел.
Хмара нависла чорна й чубата.
Як розійшлася в три простори хвища.
Хвилі Дніпро до неба здіймає.
Вітер біснується, казиться, свище…
Грай про долю, козаче Мамаю.
Хай буря принишкне, пісню почувши.
Чайка у море Чорне проб’ється.
Висвіти піснею стомлені душі.
Край своїм співом змучене серце.
Все промайне. І ця сквира не вічна.
Блискавка згасла, певно, остання.
Буде гроза і в середині січня.
Випаде й сніг колись на Івана.
14.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2024
Намалюй на вікні дивні квіти, неначе в дитинстві.
Зі смаків залиши на губах лише бабці узвар.
Посрібли до схід сонця морозом в саду моїм вишні.
Іще хочеться дива і, звісно, краплиночку чар.
Скам’яніє душа, збайдужіє, нап’ється трутини.
У житті так було споконвіку, так буде і є.
Чи багато лишає нащадкам у спадок людина?
Тільки дрібку думок та ще іноді ймення своє.
Вся бундючність і лоск потьмяніють, усіються прахом.
Ще ніхто в потойбіччя й копійки не зміг пронести.
Але ти обираєш дорогу широку на плаху,
і схиляєш в покорі коліна за крок до мети.
11.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Пролісками втішиться зоря,
як морози вимерзнуть до грама
та осяє сонце з олтаря
далечінь охоплену снігами
і зрадіють перші ручаї,
заспіває птаха п’янко-п’янко
гімн не надто смілій течії,
що бере початок у серпанку
і торує березневі шлях
поміж буйних рік та верболозу,
березень уже уздрів у снах,
як шумлять дощі й лунають грози.
10.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024
Промінець осяяв далечінь,
час іти туди, де стиглі мрії,
дозріває у полях ячмінь,
син дрімає на руках Марії,
ллється пісня з материнських уст,
мальви цідять соковитий спадень*,
ще тебе згадає Златоуст,
буде і Ґоґота, і Великдень,
будуть і війна й голодомор,
небо дуже міцно сплющить очі,
кров стече у чашу на Кагор…
Поки ж спи в обіймах неньки, хлопче.
08.01.24р.
*Спадень – захід сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024
В’язала із соломи доні ляльку,
її в розшиту плахту одягала.
Хіба тобі для доні долі жалко?
Аби їй щастя не було замало.
Щоб не зреклася свого краю й роду
і не шукала щастя в іншім світі,
любила над усе свою свободу,
лише у ній зростуть щасливі діти.
Хай мотанка її оберігає,
живе у ляльці вічно подих мами.
Як соловей затьохкає у гаї,
перше кохання не хворіє снами.
Змотай і ти своїй дитині ляльку.
В малечі втіхи буде хай по вінця.
Щоби любила Україну палко.
Такі ми з прапрадіда – Українці.
07.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024
У нас Дніпро, а ми Йорданську воду
освячуємо роду з року в рік.
Яку ж ти долю, Господи, народу
вготуєш для розбещених калік?
Як не війна, то голод остогидлий,
як не ґвалтують, то на дибу шлях.
Ніяк життя не стане нам повидлом.
Частіше, то хустинка на хрестах.
У вічності святих не так багато.
Але ікон у храмах ого-го!
Тому й п’ємо трунке вино розплати,
за те, що відріклися від свого.
06.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
(Тарасюку Дмитру)
Тричі: хай Бог пробачить,
злетіло і стихло все.
Спи вічним сном, козаче,
Бог твою душу спасе.
Тільки йому підвладно
вбити людину чи ні.
Ми, на жаль, безпорадні.
Згораємо у війні.
Тіло наше не вічне,
але ж ти так рано, так…
шлях завершив трагічно
на гостряку атак.
06.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024
Зимонько, морозом напої.
Забинтуй снігами по́ля рани.
Де криваві точаться бої,
ніч шматує воїнів вітрами.
Та вони тримаються, стоять.
Барвлять сніг і небо пурпуровим.
Козаки сучасні, наша рать,
не з граніту, з плоті та із крові.
Це для нас – Тарасові стовпи,
що тримають небо над степами.
У звитяжній вашій боротьбі
меркнуть і Титани перед вами.
Помолюсь за кожного із вас,
хай дарує небо ласку Божу
і оберігає повсякчас
від підступних нападів ворожих
05.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024
(із циклу Карашинські жита)
Впаде світанок в золотаві ниви
і заспіває поле до межі.
Були з тобою там не раз щасливі
та стали один одному чужі.
Мені буває пам'ять залоскоче
і я іду відразу у поля.
Чумацький Шлях веде ж мене щоночі
туди, де має кінчитись земля.
А їй немає ні кінця ні краю,
лиш обважнілі золотом лани.
Народжуюсь щодня та помираю,
щоб повернутись у незбутні сни.
03.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
Коли нап’ється сили тиша,
зблудять оракули з тропи,
вгамує апетити хвища,
з’явися, Боже, світу Ти.
Зруйнуй іще раз стіни храму,
бо треба, кажуть, вісім раз.
Єва ребро вирве Адаму,
вб’є брата Каїн напоказ…
І все завертиться по-колу,
таке невтішне дежавю,
подай пігулку валідолу,
я змієві гніздо зів’ю.
врятую вкотре лиходія.
Нехай готує зради яд.
Ми ж чатуватимем месію
у пастку втрапивши тріад.
02.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Рік не прийшов, а гепнувся, ось на,
скалічених тепер сприймай за рідних.
Хмеліє в Підмосков’ї сатана,
п’є кров дітей потворище огидне.
Сьогодні знову він зірвав джек-пот,
«шахедами» старався надто браво,
ти говори по-рюZькі – ідійот,
поки ґвалтують орки твою маму.
На припічку сидять одні пани,
холопи подихають ув окопах.
Від миру крок маленький до війни.
А шлях до миру вже по гороскопу.
Козацтво нині втратило престиж.
Загинув, кажеш, син? Хіба, то горе?
Он пам’ятник поставили чорти,
пішли, молитись будем на мінору.
01.01.24р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2024
Пропаде у вічності цей день.
Ніч нехай розгубить постулати.
Запитає доня: «А де тато?»
Вичахнуть букети хризантем.
Розвіває вітер прапори.
І сосна свої гойдає лапи.
На «Алеї Слави» сплять солдати.
Говори із ними, говори.
Тут нема загиблих. Всі живі.
Тільки тиша. Їх війна втомила.
Поруч вже насипана могила.
І дитячі сльози на землі.
Осягнути розуму несила…
Я вас проклинаю – москалі!
31.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023
Невістульки* тягнуться до сонця,
задрімала хмарка на межі,
ворожи, красунечко, на хлопця,
що боронить дальні рубежі.
Хай на все вам буде ласка Божа,
дочекайся судженого і…
щоб дитинка на обох вас схожа
через рік побігла по землі.
Пломеніють щічки, мов світанок,
солов’їний спів наповнив гай…
Чи тобі належить серце Йвана?
Ти про це рум’янку* запитай.
30.12.23р.
*Невістулька, рум’янок – ромашка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
Ракети падали, як груші,
та завивали тут і там.
Навіщо Вам невинних душі?
Питання ставлю небесам.
Дитині б цій іще пожити
у пишності дитячих мрій.
Її ж убили московити
й радіють підлості своїй.
Це все залишиться безкарним
таке було уже не раз.
Чи небожителям захмарним
плювати з відтіля на нас?
Нових сьогодні на поталу
жбурнуть двоглавому орлу.
Цих жертв ще трапиться чимало,
поки здолаємо орду.
30.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
Чи є у заздрощів ім’я?
Напевно є. Душі немає.
Вони покотиться кураєм
і розповсюдяться сміттям,
в’їдаючись корінням в серце,
зависть не зійдеться у герці.
Безчестя їй довічний храм.
Молю до Бога про одне:
Не дай скотитися в безодню
в якій завидники сьогодні
плюють отрутою в людей.
Дай Совісті мені та Честі,
не схибити на перехресті
та в їхній вляпатись бурдей.
29.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023
Як сльозою на склі заплаче світанок.
Ти очі розплющиш життя це чи ніч?
А син прошепоче: «Ну, здрастуйте, мамо,
за те що загинув, пробачте мені».
Поспішно борвій пролетить вертоградом,
аж сказиться десь попід вікнами сич,
присяде у ліжку вона безпорадно:
«Мене за собою, синочку, поклич».
І стане так сумно, аж очі росіють.
Лелека на стрісі гніздечко не в’є.
Остання лишилась у неї надія –
уздріти у маренні чадо своє.
Вдивляються очі у марево світу,
вслухається чутко у будь-який звук…
Але ні привіту нема, ні просвіту.
Де сокіл гніздився, тепер кряче крук.
28.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
***
Поправок внесено багато
у заповідь: «Не укради»,
ох, важко з нею депутатам
іти до звершення мети.
* * *
Тема – канабіс – здратувала Юлю,
у БЮТі знову пісня соловя:
«Хворієте? Отримуєте – дулю! –
це просто монополія моя»!
* * *
Анекдот про маму і про тата,
і про воду, що тече із крана…
Породила нам Верховна Рада
це безглуздя на ім’я – Мар’яна
* * *
Є мистецтво бою – муай-тай
в Таїланді всі його секрети.
А тепер, мій друже, угадай
мо́, в спецназ готовили «котлету»?
* * *
Єрмачків у нас вагон і віз,
а ще є такке: не лох/не тряпка
в Раді повно баранів та кіз
є усе, але нема порядку.
24.12.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
На землі чумацький шлях важкий.
А на небі? Не скажу, не знаю.
Дід веде Вози по небокраю,
вітре, не казися і не вий,
тих возів ніколи ти не здмеш,
там, де ходить дід дороги інші,
нам туди не можна, надто грішні.
Хочеться до діда? Та авжеж.
Потерпи, всьому настане час.
Порахуй ще хвилі Борисфену,
воду спий освячену й священну,
доторкнись таємності причасть.
Прийме і тебе Чумацький Шлях,
що розлився молоком у небі
пращур твій тебе з небес розгледить
й поведе до Бога по зірках.
23.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
Коли впаде до ніг офіра,
Боги не змилуються, ні,
розбурхають нового звіра
і світ потопне у війні.
Вбивати легше чим мирити.
Безумним виросте дитя
і схимницькі зруйнує скити,
і заволає: «Це не я!» –
віддай йому кохану жінку,
вбий ненароджену ще плоть…
Ну, що ти, друже, плачеш гірко?
Такий життя коловорот.
Опричників цінують завжди.
Святих карають у вогні.
У слові не сховаєш правди,
в зрадливім спокої – брехні.
Переінакшать, що завгодно,
а винен будеш, знову ж, – Ти.
Сьогодні випала нагода,
себе у жертву принести.
22.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Замріється зима про білий сніг.
Оце халепа задощило небо.
Стоїть берізка мокра й сухоребра,
пташиний не лунає більше сміх.
Аж здичавіло поле за селом.
Пило, пило, а потім геть розкисло.
Така погода. Якщо дуже стисло, –
на Водохрещу проросте зело.
Та хай росте. Аби скоріше мир.
Якщо точнішим бути – перемога,
тоді святою стане і волога,
коли російський знищимо ясир*.
21.12.23р.
*Ясир – полон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023
Бачиш, іде вертеп
із мертвою головою?
Це для російських скреп
зветься – святою ходою.
Глянь-но, ікони вряд
на них зґвалтовані діти,
а поряд стоїть кат,
готовий іще убити.
Небо сліпе й німе
антихриста породило.
Вітер північний дме,
руйнує дідів могили.
Рясно посіє смерть
ще двоголова химера.
Нині ця круговерть –
путіноїдів ера.
Бачиш іде вертеп?
20.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2023
Серед леліток прохололих
струмує сяйво ліхтаря.
Красиво в парку, як ніколи,
хоч день швиденько вигора,
породжуючи тіні дивні,
переіначуючи сни,
були з тобою ми наївні,
в чеканні красної весни.
Та поміж нами стала хвижа*,
я стримати її не зміг
і обертала стужа хижа
лелітки на холодний сніг.
19.12.23р.
*Хвижа – заметіль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023
Старий маестро грає на дротах,
у димарі протяжно завиває.
Йому коханка, певно, самота.
Навіть птахи збираються у зграї.
А він один відроду на землі.
Перелітає сміло океани.
Та казиться самотньо ув імлі.
Хай казиться. Але чи легше стане?
Нехай здуває цю нічну пітьму.
А промінь сонця всім подасть надію.
Знайти, лишилось, відповідь чому
так одиноко уночі борвію.
17.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2023
Ось-ось надир постукає у двері.
Сипне снігів, зморозить геть усе.
Зимі підкине шарму та містерій.
Возів у небі місце непусте.
Чумацький Шлях позве до себе в гості.
Та не по сіль поплентаю по нім.
Здається, що у неба високості,
мов фіміам* сільських пічурок дим.
Напитися зимового причастя,
пірнаю з головою у цей вир,
лиш раз на рік і це не надто часто –
у двері тихо стукає – надир.
16.12.23р.
*Фіміам – ладан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Скипень розправляє пазурі,
лід тріщить і тьохкає до краю.
Прилетить синичка на зорі,
під вікно погрітись. Задрімає.
І насниться пташечці розмай,
із грозою ллє травнева злива…
Спи, синичко, пташко, спочивай.
Ти відроду надто полохлива.
Набирайся сили і лети
крізь снігів завії та морози
до своєї мрії, до мети,
де ідуть дощі й лунають грози.
15.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Аж змій-спокусник на хвилину зблід,
побачивши, як Єви ніжні руки
зірвали з гілки недозрілий плід,
завмер, принишк в очікуванні світ
під галасливе: «Не торкайся!» – крука.
А жінці що? Хіба їй Бог указ?
Вона старих дідів не розуміє.
Таке ще, мабуть, трапиться не раз,
такий тепер планеті нашій час –
не Богові ми віримо, а змію.
Летить, мандрує людство шкереберть.
Вони могли б зостатися в Едемі.
До раю шлях віднині через смерть.
Закінчиться життя чим круговерть?
Для чого плід зірвали той? – дилема.
14.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Таку хіба ти спати укладеш?
Кров з молоком. Гарцює, мов левиця.
Вона і гейша, і кохання жриця
з фантазіями, що не мають меж.
Хто поряд ти? Лише покірний раб.
Віддай усе за ніч хитку заласся,
щоб кров у венах згусла й запеклася,
це час в якому забагато забагато зваб.
Безпам’ятно впади поміж світів.
Заклякни весь, закам’яній в любові.
Нікому тільки не кажи ні слова
про те, як її тілом володів.
13.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Сувій думок. Не розкручу ніяк.
Переплелися, що не розірвати.
Ходи до мене, дам тобі мідяк
на оберіг твоїй душі та хаті.
Купи на гріш якогось відьмака,
таких тепер до біса на базарі.
Твоя статура, дівчино, юнка
і мрії поки чисті та безхмарі.
Ще буде грім і дощ, і снігопад.
Життя переінакшить, як захоче.
Але дороги не ведуть назад.
Чому сумні твої блакитні очі?
Забудь про все, не те шукаю я.
Поки живуть у світі дивні люди,
то житиме й скалічена земля
і будуть жити віра в Бога й чудо.
12.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2023
Під обстрілом ракет столиця.
По вінця горя та біди.
росіє, клята дияволице,
згори скоріш у пеклі ти!
Нехай твої байстрючі діти
нап’ються досхочу смоли.
Скільки людей у цьому світі
зараз невбитими були б.
11.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
Промовчи. Не обмовся нікому.
Швидкоплинно кінчається ніч.
Обвиває улеслива втома,
як цілунки торкаються пліч.
Опускаються ніжно на груди,
аж німіє довкіл заметіль.
Ну і що, що за вікнами грудень.
Пахкотить від розпечених тіл.
Чи це гріх мить такої спокуси?
Знає відповідь, певно, лиш Бог.
З неба сніг янголяточко трусить…
Збережи таємницю на двох.
10.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023
Ворон тихо не кряче.
Біда не ходить сама.
Сном забудься, козаче,
на видноколі війна.
Вибілить чисто снігом.
Млява потухне свіча.
Стишся забутий світом
та завари Іван-чай.
Поле воно не Дике,
ріднесеньке і живе.
Ніч у колір індиго.
Смерть побратимів пожне.
Мало кого залишить
кодло московське, суче.
Дай хоч дрібочку тиші.
Тихо! Не кавкай, круче.
09.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2023
Що ти, ноче, хочеш тут знайти?
Тобі місяць брат, але ж не рідний.
І мотиви західні чи східні
не співай мені до ранку ти.
Я напився сонячних заграв,
цілував тумани, чисті роси,
ти ж мене немов коханка просиш,
щоб тобі коханцем вірним став
і забув про дихання весни,
солов’їв травневі переспіви,
вітру суголосся у верхів’ї
чи грози погрози голосні.
Тісно переплетені світи.
Поруч явне йде й фата-моргана,
ніч тьмяніє, наступає ранок.
Не співай даремно, ноче, ти.
08.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023
Вербою чи тополею? Яка різниця.
Бачиш лелека шукає домівку,
там, де зміліла водою свята криниця.
Наші діти збідніли щедрівкою.
Язик чи мова? Мені не кажи ні слова.
Пнуться танки відв’язані степами,
хочуть стоптати пам'ять про бійців «Азова».
А вона не топчеться. Вона з нами.
Перевертні пишуть московською мовою,
запевняють, що вони – патріоти.
Та було слово завжди основ основою.
Дай собі відповідь сам зараз – хто Ти?
Плащаниця струхла, ікони потьмяніли,
у храмі душі спустошення віри,
мироточать образи та рани на тілі,
а з півночі йдуть до нас бузувіри…
Збудеться пророцтво точно і неминуче.
Коли страшно просто сидіть удома.
І Каїн теж був братом, і Юда був учнем,
але результат нам більш чим відомий.
Боже, укріпи мне у вірі.
07.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023
Свічею окопною висвітли ніч.
Виведи тьму. Вибіли начисто.
Кулею плюється в лице потойбіч.
Фосфором кине з неба вогнисто.
Випалить спогад про мирне минуле.
Поруч засне побратим вічним сном…
Тиша? Ні-ні, ми про неї не чули.
Кров полилася на землю вином.
Лізуть на сморід стерв’ятини о.р.ки.
Свої пожирають трупи своїх.
Аж смерть потьмяніла, стишила кроки, –
у «православ’ї» московськім не гріх
глумитися з вбитого тіла, плоті.
Я маю одне питання: Ти хто?
Чи чуєш, паскудо російська, хто Ти?
Як довго лине:
Ніч.
Війна.
Різдво.
06.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Біль нестерпний пронизує груди.
У безвихіддя сіре лице.
Не питаю чи завтра ще буде.
Дотліває життя каганцем.
Поторочею брама відкрита.
Це дорога в Едемські сади?
Хтось на брилі стоїть моноліту,
Миколаю, Святителю, ти?
Я не тямлю в церковних обрядах,
по краплині спивав сік життя.
Тому, певно, мені тут не раді,
доступитися зась до Вітця.
Аж закляк, придивився довкола,
буревієм дере хоругви…
Обізвався до мене Микола:
«Відпустило у грудях? Живи».
05.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2023
Поговори зі мною, ноче,
про зорепадів буревії,
що небо трусить неохоче,
не полишаючи надії,
останню скинути додолу
й пітьма заволодіє світом
і буде темно, як ніколи,
і холодом пройметься літо,
і скрижаніють наші душі,
яким не до тепла сьогодні
усе це, ноче, неминуче.
Незвідані шляхи Господні.
04.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2023
Переінакшити усе
й забути стріти Новоріччя,
кипить, бурлить життя столичне,
сніги мороз у небі тче,
але тому я не радію,
він після висипле завію,
ворона казиться натще,
така вона груднева байка
жупан одяг старий бабайко,
а сніг січе, а сніг січе…
03.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023
(бездієслівний вірш (проба))
Грудневі переспіви лісу
крізь лід замерзлого Дніпра,
через снігів густу завісу
там перелякана мара
безладно на початку ночі
у тьмяно-голубій зорі,
а ви до вищого охочі,
де красні зорі угорі.
02.12.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
Мазанки душа у вишиванці,
у садах вишневих солов’єм,
а віднині – у холоднім шанці
під вогнем ворожих артсистем.
Ця душа не скам’яніє, враже,
бо любити вміє, як ніхто,
коли важко вона тихо скаже:
«Будь сильнішим за старий Дніпро».
І відразу серце затеплиться,
ти збагнеш: у світі не один.
З вольною душею українця
ми сягнемо світових вершин.
30.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2023
Вона красива, наче перший сніг.
Жаданіша завії на світанку.
Для неї кави зранку філіжанка,
увечері впаду до нейних* ніг,
скажу: «Царице, вибір за тобою» –
вона ж сипне холодною югою
чи спепелить мене байдужий сміх.
Іще не знаю. Але якось буде.
Хай захолодить моє серце студень
чи плазуном лишуся її втіх.
То, певно, небо так рабів карає –
напризволяще відпустивши плаєм.
І душі в прірву скочуються їх.
29.11.23р.
*Нейних – її.
Фото з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
Недопалок, немов худа рука,
приліг на попільнички покривало,
а запальнички змучене кресало
вогню здобути не могло ніяк.
Уже й світанок тихо лізе в дім
і мрії, мабуть, саме час здійснитись, –
дихнути тютюновим оксамитом
й згубитися у грішнім світі цім.
Чи порятує папіросний чад?
Відвіту на питання це немає.
Хай безпорадність запарує чаєм
і геть іде крізь посивілий сад.
28.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2023
Під припічком живе цвіркун.
І, що йому негода?
Невидимих торкнеться струн,
тікає враз із хати сум,
та нам його не шкода.
Як замітає снігопад
(скажу для вас відверто),
у ніжнім сяянні лампад
із увертюр та серенад
я слухаю концерти.
27.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
(з народного гумору)
Каже дядько гучно з возу,
аж реве довкілля:
«Поки ще нема морозу,
я привіз вугілля»!
Шкапа глянула журливо
на вугілля віз
і сказала: «От брехливе!
Він його привіз».
26.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Згрудніє листопад, загрубіє,
зашаріє сонце на межі,
відьмою посиплеться завія
і мороз наточує ножі.
Нині час прудкий та швидкоплинний,
вигорають ледь почавшись дні,
маковіють губи горобини,
що мені привиділись у сні.
Дай тебе нап’юся до знемоги,
серед не розхристаних снігів
до зими приводять всі дороги,
скільки б не лишалось наших днів.
25.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
(воїн після контузії зміг
пригадати лише позивний)
… і… позивний «Псих».
Згадав наче всих,
що полягли в бою
і не пройшли крізь прю,
а вітер жбурляє сніг,
пробачте мені, я зміг,
Лету в той день підкорити,
шанці тепер мої скити,
горю і в бою, і в молитві
за вас, побратими, помститись.
24.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023
Хитається під сирістю небес
стара верба, похила та розлога,
їй хочеться, не має сил, до Бога
і білий світ щоби навіки скрес.
Усе життя прикута до села,
точніше до дороги, що на цвинтар,
де гірко плаче найтихіший вітер,
як доленька дитя не вберегла.
А це пробився пагін навесні,
позеленів серед гілля сухого
і ожила рокита біля нього,
і син біля матусі заяснів.
23.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023
Клопоче ніч про білий сніг,
на ранок – вибілене поле,
таке красиве, як ніколи,
під вікнами синички сміх
вона шукає, певно, сала,
що завірюха прив’язала
і бідкатися птасі гріх
на перші передзимні примхи
та сніг, що танув стрімко-стрімко
й стікав хутесенько зі стріх.
22.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Завія не тяжіє, а летить,
неначе пух, на спогади осінні,
які тобі ще, аж до болю рідні,
але чужими стануть в одну мить
і ця миттєвість поруч, за вікном,
під білим снігом кригне ледь помітно,
а він горить, струмить сріблястим світлом
та пахне ще коханням і вином,
така собі небезпідставна гра,
коли удвох під білим покривалом
волає тіло: мало, мало, мало…
а час шепоче: «Годі, вже пора».
21.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023
Ніч принишкла.
Гарна мить.
Яка тиша,
аж дзумить
й шелевіє
листячко
в безнадії
літечко,
хоч краплину
дай «Esse»*
за хвилину –
вересень
20.11.23р.
* Esse – вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2023
Помовч до ранку. Нехай світло
зітре померклі фарби ночі.
Ирань* попід вікном розквітла
та пахнути чомусь не хоче.
Втомилася вона від літа,
від зорепадової зливи
і наче сонечком зігріта,
але здається нещаслива.
Прикованою до вазону
вона лишається, а мріє,
що зможе у кінці сезону
в обіймах канути завії.
19.11.23р.
*Журавець, иранія – герань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
То не питай чому прийшли вбивати.
Це за язик російський наша плата.
І ворог із московщини заклятий
поцілив мирний люд із автомата.
Упала жінка на змертвіле тіло,
своєї п’ятирічної дитини,
кричала так, що аж в ушах гриміло,
а з неї здерли спіднє і кофтину,
глумилися кати по черзі з плоті,
було їм весело, а ще – безкарно.
І не важливо в Ірпені чи Поті
настигне за російську мову кара.
Не кличу я до Совісті та Честі,
запроданці того добра не мають.
Заждався Юда другого пришестя…
Сидить з Ісусом у кафе за чаєм.
17.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
Надриває зранку «геній» пуп,
аж заходяться зі сміху люди.
До макітри тулить хула-хуп,
промовляє: «Мені німбом буде»!
Десь на хмарі впало янголя
і Архангел покосився строго.
Якщо тут сказати, що теля,
наче й не промовити нічого.
Треба хлопу дати напуття,
щоб спасти його від колотнечі –
недовчило «генія» життя –
лисий і святий, то різні речі!
16.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
Скажи, Руфе, твоя жертва була даремною?
Твої вірші читали пацюкам?
Твоя душа тепер летить у небі птахою.
І нам не легше, ой, як важко нам.
Засіє Гундарєв* слова свої змоскальщені,
зросте поміж поезії бур’ян,
такі, як він, Юрко, росією скріпачені,
хоч тезки ви, але , мов їнь та янь.
Твій вольний дух навік посіяно між зорями,
нащадкам будуть гарні врожаї.
Хто ж гундарівщиною лишається хворими –
сконають, як московські холуї.
Світла пам'ять тобі, Руфе.
15.11.23р.
*Руф - Юрій Руф (Юрій Романович Дадак; 26 вересня 1980, Бережани, Тернопільська область — 1 квітня 2022) — український поет, видавець, сценарист, засновник концептуального літературного проєкту «Дух Нації»
Гундарєв (гундарівщина) – Юрій Гундарєв якийсь там заслужений журналіст, людина, що просуває російську мову в український літературний простір і вважає себе ну прямо неперевершеним пописуном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2023
Листя заграє сонату настрою,
закружляє у вальсі спокуси.
Осінь здається дивною казкою.
Леді у модному капелюсі
йде, оминаючи плями калюжні.
Їй самотньо. Чи може здається?
На плащі красіє брошка – три ружі
і – тук-тук-тук відбиває серце
чи каблучки по намоклій бруківці.
Їй хочеться глінтвейну чи грогу.
Той, хто вгадає, що хочеться жінці,
кажуть, вгадає бажання Бога.
14.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
Історію творять такі, як Да Вінчі,
а записують такі, як гундарєв.
Перші є світочами Української Нації,
останні чітко знають де розставити
розділові знаки, щоб догодити
своїм московським властителям.
Скільки нас ще поляже
у ці лихі години?
Чур тебе, клятий враже,
подохни в Україні.
Тобі землі замало?
Хочеш жінок красивих?
Братику Коцюбайло,
це лиш «Вовкам» властиво –
переплетуться руки
на автомата цівці,
житимуть наші внуки
й знатимуть – українці –
мирні люди, заможні –
ратаї, гречкосії,
вони непереможні,
у гаслі: Смерть росії!
Видохне суче плем’я.
Буде їм кара Божа!
Зіркою Віфлеєма
сяє нам перемога.
12.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
У криївці холодно та сиро
на стіні ледь тліє каганець,
слухає уважно командира
молодий та стомлений боєць.
Він зоставив рідних у верхів’ї,
де тепер вирує сніговій,
москалі ховаються, мов звірі
чи скоріш не звірі, а щурі.
«Треба зупинити, хлопче, валку
в неї курс на вузлову із гір…
жалко люд невинний, дуже жалко,
їх везуть етапом у Сибір.
Ти місцину знаєш дуже добре,
проведеш нас плаєм поміж гір,
серце в тебе, воїне, – хоробре» –
мовив наостанок командир.
Десь під ранок засідка ОУНа
вже чекала на кривавий бій,
аж юнак промовив тихо: «Будьмо» –
й до машини кинувся мерщій,
вихватив кермо, ніби відрізав,
нерви мав, напевно, як струну.
Й два десятки виродків-чекістів
за собою в прірву потягнув.
12.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Грушко, сипни на землю
своїх плодів, що аж під небом,
цілують хмари, певно,
їх смак давно зрівнявся з медом,
обарвлення з місяцем,
цілющий сік з богів нектаром…
а листя, ніби серце,
що б’ється в унісон із вітром
вростаючи у пам'ять
кожною гілочкою кожним
листочком від Адама,
аж до останнього дня буття.
11.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2023
Ховається у передмісті осінь.
У місті не сховаєшся – асфальт.
А тут поміж беріз, дубів та сосон
ти не помітний для газетних шпальт.
Стоїш собі, а все проходить мимо,
секундна стрілка не спішить, – летить.
І усмішка святого пілігрима
нехай торкнеться губ твоїх в цю мить.
Ти відцурався метушіння світу
й закон тепер не діє – зуб за зуб.
Вклонися небу, сонцю, лісу, вітру,
що серцем до кінця не зашкаруб.
Не кожен може осягнути всесвіт
на перепутті лісових шляхів.
Близьке душі уздріти та далеке…
Вітаю, друже, якщо ти зумів.
10.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
Сонце проковтнула хмарка
і відразу всім не жарко.
Щоб могли купатись діти,
треба сонечко звільнити.
Побіжу мерщій за гору,
буде в небі ясно скоро.
Бо, як хмарно ненька зроду,
не дозволить йти у воду.
А, яке ж тоді це літо?
Запитають батьків діти.
08.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Приворожити не зуміла.
Зачарувати не змогла.
Вона хотіла тільки тіла,
а не любові чи тепла.
Дала дання* йому надпити,
лишивши часточку собі.
І доторкнулася струн цитри*,
ховаючи нагу в габі.
Але не все підвладне відьмі
поміж смерек Карпатських гір,
не мали сили чари східні
й не мають, кляті, до сих пір.
Вона ж промовила несміло:
«Моє життя, немов зола –
приворожити не зуміла,
причарувати не змогла».
08.11.23р.
*Дання – знахарський напій, чар-зілля;
Цитра – музичний інструмент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
Слимак – огидний в своїй слизі,
коли ж копнути трохи глибше,
він наче патріот Вітчизни,
але прислужується й іншим,
така собі слизька потвора,
від нього користі ні граму,
уява слимакова хвора
про мову, віру та державу,
переіначить що завгодно,
пропхне риторику ворожу,
я мрію про одне сьогодні –
на слимака не стати схожим.
07.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023
Не слів бракує, відчуття провини,
за Курбаса, за Стуса, за, за, за…
за кожного, хто без вини загинув,
та наостанок нам крізь біль сказав:
Плекайте мови джерело священне.
Бо де той Бог серед горбів могил?
А якщо слово безнадійно згине,
тоді народ своїх лишиться крил
і кане ниць у відхлані* тартару…
Щоб не настала ця гнітюча мить
не накликайте незміренну кару –
плекайте рідну мову та любіть.
07.11.23р.
*Відхлань – безодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
Поет був млявеньким настільки,
що бракувало хлопу слів.
Насиплю бідоласі кільки,
щоб він хоч трішечки під’їв.
Бо, як голодний скаженіє
і дурість пише, наче тать,
а тут з’явилася надія,
що зможе хлоп защебетать.
Та де там щебет? Лиш ґелґоче
тепер наїдений трухан,
я па-расійскі, каже, хочу,
то, що поробиш, як бовван.
07.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
У полисках осіннього дощу,
напівжурба, напівлюбов, півмряка…
мелодія з кафе лунає млява,
а дощопад на вулиці не вщух.
Він ювелірно підбирає такт,
аж ринви попід вікнами ридають,
а я сиджу на мокрій лаві скраю,
любуюся на листопаду смак.
Смарагдове, багряне, золоте…
А півтонів ніхто не помічає.
Хіба це дощ? Довкола водограї.
Та скоро це снігами замете.
06.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2023
(із розділу банальна гундарівщина)
Стара калоша вчила кеди жити:
«Послухайте, недомірки, сюди…» –
Здавалося у погляді сердитім,
геть зовсім недалеко до біди.
А кедам що? Вони нові та справні
їм подавай Европу та Париж.
Калоша хоче по-старому править
і, звісно, «топить» за московський движ.
Йдуть вулицею кеди Champs Élysées*
Їм на калошу якось все одно.
А мокроступ* лайном російським лізе,
пробивши, власне, головою дно.
05.11.23р.
* Champs Élysées – вулиця Шампз-Елізе;
мокроступ – калоша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
У ті часи коли листи
летіли до поштових скриньок,
в руці конверт аж шелестить
і вітер підганяє в спину,
мерщій дізнатися новин
на білім аркуші паперу,
поміж дощів та хуртовин
своя царила атмосфера
і ти лишався сам на сам,
закрайок відривав конверта
спивав по літерах листа
думок далеких та відвертих.
05.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Ранок зігріється чаєм
чи кавою.
Давай зіркам помахаєм.
Загравою
зайдеться небо над нами,
яскравою.
Торкнеться, наче губами.
Так починається день.
04.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023
(байка)
Хотів осел заржати наче кінь,
як ненормальний роздуває писок,
аж мізки в голові – тілінь-тілінь…
аби ж він був у віслюка той мізок,
то може і не трапилось біди,
а так суціль трагедія і драма,
але так буде з кожним і завжди,
коли летить, мов камінь в рило – карма.
І все нічого тільки ішака
десь повели крізь потаємні двері…
щодуху він до родичів гукав,
скінчивши шлях земний у шкуродерні.
Якщо тобі ці риси притаманні –
таких ослів «рятують» – росіяни!
03.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Подивись у закохані очі,
в них безмежно радіє життя,
ніч тобі – я кохаю шепоче,
бо ти грішна і надто свята.
До світанку ще час є напитись
з твоїх губ і глибин таїни.
Це не зорі на небі, а жито
і його пожинатимем ми.
Ув обжинки впаду, як в обійми,
так потрібно, мабуть, небесам,
навіть грішні бувають святими,
коли тіло вкриває роса.
03.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2023
Привіт. Ось і ти, коханцю осені.
Прочини таємницю небес:
чому сад не цвіте більше росами?
Чому лід під обід ще не скрес?
Він на лаві до мене притулиться,
чуєш, лист як в саду гомонить?
І тихішають з кожним днем вулиці
й павутини порідшала нить.
Дні згорають осінні, мов блискавка,
розпочався й відразу нема.
Та невдовзі розкидає блискавки
по багряному саду зима.
01.11.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Ця павутинка з бабиного літа,
вона ще пахне лебедя крильми,
коли птахи збираються летіти,
свою журу розносять між людьми,
щоб ті могли, бодай, поспівчувати
і помахати хоч рукою вслід,
а павоть ця ні в чім не винувата,
що вистигли світанки на землі.
31.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Каштани устелили землю,
їх так багато цьогоріч.
Дозріли в кошику своєму
і розлетілись увсебіч.
Один упав через дорогу –
це для каштана інший світ.
А там стоїть уже за рогом
ні днів не знаючи, ні літ
першогруднева тінь холодна
в своїй довічній самоті.
Каштани ж сиплються сьогодні,
немов востаннє у житті.
30.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Вірші –
недоспані ночі
чи ранки солоні.
Грішні,
прості та пророчі
мені ви сьогодні.
Втішно
пишу вас на щастя,
йому ви – основа.
Пізно.
Зректися не вдасться
жодного слова.
29.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023
Своя дружина, то своя. А от сусідка…
(і тут перелік переваг звучить не рідко).
У неї в ліфчику – ого, у неї попа…
(мабуть порвало від цих див конкретно хлопа,
що він тікає із сім’ї, без гардеробу).
Тепер вони живуть отак – напроти двері,
вигулюють удвох собак своїх у сквері…
Але у нього дежавю тепер не рідко.
Своя дружина, то своя, а от сусідка…
28.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Козацькі вежі не згоріли й понині
і громаки їх ситі та в строю.
Війни гуляє вітер по долині,
вишукуючи де зачати прю.
Розродиться смертями Дике поле,
таке було у краї цім не раз.
Одне питання постає: доколи
московські орди нищитимуть нас?
Чи зійде на вражину Божа кара?
Не уповай на небо, сильно звик.
Страшні не ятаганом яничари
мене лякає лютий їх язик.
Ти, брате, віриш у безсмертя звіра?
Це, певно, є найгірша із облуд.
Коли є непохитні мова й віра,
самі до ніг ті звірі упадуть.
27.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023
Полинь у роздуми про вирій,
про безпорадність сірих днів.
Цьогоріч ув осінній сквирі
не буде так, як ти хотів.
Переінакшити не зможу,
забути не під силу теж.
Побуду просто перехожим
в порталі Ейфелевих веж.
Хай про кохання дощ благає
й любові просить білий світ.
Але один прогін трамвая
цінується у повний квит.
27.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Переінакшити цей світ.
Але чи зможем?
Ми породили стільки бід
собі тотожних.
Спливає місяць, тоне рік
на перехресті,
ти до насильства просто звик
і маніфестів.
Коли рахують день за три
не все так просто.
Аби не змеркли кольори
у високості.
27.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
А ти зітхнеш. І підеш далі.
Таке життя. Іди.
Вітер обійме за талію,
поруч його сліди.
Небо тихцем виплаче очі,
приревнує гроза…
та справи це суто дівочі.
Вітер хоч, що сказав?
Наобіцяв, аж три кошики
Та після цього зник.
А ще промовила пошепки:
«Так, то й так, – чоловік».
25.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023
Зубата матерія часу гризе плоть.
Сточує камінь вода безперервно.
Кров сочиться на землю із вен і аорт.
Життя, наче Колізею арена.
Хто ти в нім? Обирає, звичайно, – юрба.
Вкаже пальцем (великим чи середнім)
із найпершого подиху йде боротьба
і ми скубемося, ніби скажені.
Аж зуби вибиті летять геть із ясен.
Перехрестилися й знову у бійку.
Життя неординарне, палке, прекрасне…
тебе розіпнуть у нім за копійку
чи за думку. Але хіба це важливо?
Важливо те, що приносить прибуток
і вириває людям зуби, можливо.
Та всі ми до свого життя прикуті.
Але ж, хто ж ми беззубі
супроти зубатої матерії часу?
24.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
(байка)
Вчив жеребця віслюк мистецтву бігу.
Але, як тренер був він, так собі.
Багато літом бачили ви снігу?
Отак і перемог у боротьбі.
Сміється стайня, наповал регоче,
бо лідер нині кормових пасе.
Якщо до перемоги ви охочі,
чому навчити може вас осел?
Скипає кров у жилах від турніру.
Трибуни вимагають: Уперед!
Та замість пальми першості допіру
спиває дьоготь жеребець, не мед.
Наука ця повчальна та гірка –
не обирай за гуру віслюка.
23.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023
На мої мешти. Пройди хоч пів життя.
Важко? Не рюмсай, я зміг.
Час пожинати золотаві жита,
йти на батьківський поріг.
Пора. Небо не терпить знесилених,
дух наш є стрижнем всього.
Та падають долілиць знекрилені.
Вічний тартару вогонь.
Чи переплигнеш? Чи під силу тобі?
Але навряд чи злетиш.
Ти сліпенький кротик у сірій юрбі.
А заздрість – це твій фетиш.
22.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
На Юрія гурки садила,
слізьми вмивала кожну бубку,
аби ж подарував Бог крила,
перетворилася б в голубку
і принесла б на землю грішну
із піднебес оливи гілку
й сказала б вою: «Йди, я втішу,
а вмісто зброї на сопілку,
заграй для мене «Ще не вмерла»
хай казиться в москві чувирло,
й гармані остигають жерла…
Даруй мні, Боже, білі крила».
На Юрія гурки садила...
21.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Плачуть Авдіївські зорі,
з неба стікають слізьми.
Ви бачили стільки горя,
скільки побачили ми?
Доки терпіти нам, Боже?
Світ переповнило зло.
Крові боятись негоже.
Вмерло живим, що було.
Душі грубішими стали.
Тіло покрили рубці.
Кажуть ми вої зі сталі
та перемоги взірці.
Так. Переможемо звірів.
Авдіївка – наш редут.
Скільки своїх побратимів
навіки полишимо тут?
20.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Були часи важкі, були славетні.
Історія розкаже все сама.
Поете, ти звичайний захребетник
до Совісті б звернутись та катма.
Язик вбиває, правда, не відразу,
московське слово гірше за ножа.
Не сій у душі омелу, заразу,
збиратимеш на цвинтарі врожай.
17.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Спочатку було слово.
Нам нав’язали язик.
Учи обов’язково
мос-ковит-ської ази.
Потім голодомором,
але вже надто сміло,
висилками, терором
гнали нарід у стійло.
Правильно все це чи ні?
Судити не беруся.
Замало було ру-сні –
вбили Бандеру, Стуса…
Надто висока ціна.
Що у москви святого?
Сьогодні іде війна.
Чи мова ні до чого?
Думай.
16.10.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
З калюжі воду горобці
спивають у серпневу спеку,
здається, осінь недалеко.
Синицею в моїй руці
дозріле яблуко, налите,
росою вранішньою вмите,
в тумані, наче в молоці,
дбайливо виплекане літом,
йому не можна не радіти,
немов синиці у руці.
15.10.23р.
*Малинівка – сорт яблук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023