| Сторінки (11/1035): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
На тихих вулицях дитинства
живе і досі той ласун,
який цукерками ділився –
сіресенький вухань-пустун –
тепер передає для доці
смаколики через мене,
знаходить скрізь в життя потоці
і вас нехай не омине.
Цінуйте щиро ті хвилини,
в яких дзвінкий лунає сміх,
украсти усмішку дитини,
напевно, це найтяжчий гріх.
30.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Мовчать вітри, замовкли зливи,
калини кім’яхи горять
і снігурі такі щасливі
летять до кетягів багать
немов зігрітися тут хочуть
і це для них найвища ціль.
Всміхнеться сонечко напрочуд,
коли ущухне заметіль.
29.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022
Упав каштан під ноги, як і дощ.
Штовхає вітер навіжено в спину.
Стікає осінь з лабіринтів сош,
немов життя із серця безупинно.
Чомусь нуртує сквира, ще й така,
що можу ледь розгледіти дорогу.
Але ж її мелодія дзвінка.
Давай на брудершафт по трохи грогу.
І підемо з тобою хто куди.
На те воно, напевно, і розпуття.
І від біди веде, і до біди.
Аж до країв наповнюючи сутність.
28.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Напийся сонця, горобино,
коротшають осінні дні.
І скоро перші хуртовини
заряботять в моїм вікні.
Запахне листопад снігами,
запахкотить надвечір піч,
мороз гулятиме дворами,
аж до світанку, цілу ніч…
На ранок висрібляться трави
і хризантем німі кущі.
А поки вдосталь пий заграву,
тумани осені й дощі.
26.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
Моя Україна болить у мені,
моя Україна ридає.
Сьогодні держава в борні та вогні,
а вчора була тихим раєм.
Хоронимо нині жінок і дітей –
могили, могили, могили…
Чомусь не втішає церковний єлей
чи ладан свої втратив сили.
Не зможе ніхто подолати народ
і віру відняти у Бога.
Не треба мені від вождів нагород.
Я вірю в твою перемогу!
25.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Сльози з дощем не солоні,
навіть чомусь не гіркі
час, що провів у полоні
був до нестями жаским.
Скільки кати побратимів
стратили ліку нема.
Зимно, о, Боже, як зимно
стелиться в серці зима.
Снігом усипано скроні
стільки світанків в імлі.
Персті візьму у долоні
та поцілую її.
24.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Часи важкі. Не меркніть, світлі люди.
Бо це не ніч, якась суцільна мла.
Поміж руїн почвара мовчки блудить,
живих шукає, породілля зла.
Дивись, он тягне душу немовляти,
гаряче серце згасить залюбки.
Ридає над дитям нещасна мати,
із рук не випускаючи руки…
Вона ж пішла туди, де чути стогін,
де запах крові, біль, суцільний жах…
Біда і смерть усі її пологи
та вічний трупний запах на руках.
Часи важкі. Не меркніть, світлі люди!
Не час тепер солодкі здріти сни.
Бо, хто тоді добру світити буде
і, хто цей мир врятує від війни?
22.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Сьогодні дощ мене приспав
до ранку, аж не звично.
Поміж в саду пожухлих трав
він цокотів музично.
В нічній мелодії дощу
купається планета...
Нехай наспиться досхочу
усім в його тенетах.
21.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
(нашим полоненим дівчатам)
Чайка надриває крила,
п’є Дніпрові хвилі…
Де Тарасова могила
на високім схилі.
Полетіти б їй у вирій…
Та даремно, всує.
Бачиш, в Україні милій
люта пря вирує.
Закохатися б у скелі,
у далекі пляжі…
Але думи невеселі
й серце туга в’яже.
Не печалься, птахо люба,
бо тобі негоже.
Буде й ворогові згуба –
в землю він поляже!
20.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Жовтопора багать каштанів –
бульварних велетнів краси,
як димом стеляться тумани,
їх з неба гасить дощ рясний,
але упоратись не сила
з цією ватрою дощу…
і наче цілу ніч дощило,
але пожар так і не вщух.
19.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Шукаєш сло́ва? Ось воно, бери.
І не кажи, що ти чекав на інше
воно тверде, як моноліт гори
та може бути, звісно, і м’якішим.
Усе лежить у площі де шукав –
млинці одним, а іншим папіроси.
Не любить слово телепнів і ґав,
але себе любити дуже просить.
Без слова не збувається народ,
вмирають села, висихають ріки…
То Українців надпотужний код.
Ми ж перед ним зросійщені каліки.
18.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Іди до мене, донечко, удвох
мороз лютневий легше пережити.
Чи бачить ці тортури з неба Бог
і те, які безбожні московити?
Лягай ось тут, даремно, що підвал,
що холодно і дуже сильно страшно
у тебе, доню, надвисокий пал.
Лягай-но спати, мила моя пташко…
Ні хліба, ні водички, ні тепла…
І янголи чомусь були безкрилі.
Лише імла. Одна лише імла!
Отак в ту ніч удвох й заледеніли.
16.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Степи не люблять лаптєногих,
бо там живе козачий дух.
Він не терпітиме остроги,
його не взяти на ланцюг…
Це вольниці свята обитель,
мабуть, аж до останніх днів.
Тікай додому, кат-гнобитель!
Не любить вольний степ рабів.
15.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Ні сну, ні снів, лиш тихе небо
і вітер грає над Дніпром,
тополі гомонять і верби,
усе довкіл покрите сном,
а я не сплю, рахую зорі,
шукаю впалі у траву,
у небозводі неозорім
Стрілець натягне тятиву,
ось-ось помчить стріла у всесвіт…
а далі буде так, як є:
роса, світанок, бусла клекіт
й безсоння зранене моє.
14.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Російська велич – міф і лжа,
байстрючі діти Катерини
тільки й уміють, що ножа
убгати по руків'я в спину…
і співчувають.
Далеко Каїну до них.
Вони не з роду вовкулаків.
Убивство ближнього не гріх,
такі собі – свинособаки –
безславна зграя.
Як ще виносить їх земля?
Натомість навіть сам не знаю.
Коли вбивають москаля
його душиця не до раю,
але до пекла відлітає.
Аж серце крає.
13.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Кажуть – осінь безкрила.
Ви у те вірите, люди?
Так, як вона любила,
любити ніхто не буде.
Людям немає діла,
хмурі стоять на зупинці.
Як же вона раділа
сонечку чи павутинці.
Осінь така чутлива
лиш спробуй сказати зайве,
з неба заплаче злива,
а після веселки сяйво.
Листя фарбує у парку,
верби стоять жовтокосі,
людям, то зимно, то жарко…
Гляньте, іде – леді осінь.
11.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
(чорний гумор)
Стали розумніші хробаки,
не їдять убитих московитів,
але мало бути навпаки,
мабуть, хробаку охота жити.
Он лежить танкістів екіпаж,
ще парує, мов свиня на бійні…
Вміст його: C2H5OH
не смакує черв’яку покійник.
Не людина московит – лайно
у прямім і переноснім сенсі.
Навіть хробаку не все одно!
Чим таке лайно, то краще пепсі.
09.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022
Заждалася земля озимини,
граки на південь крила розминають,
все більшають і більшають їх зграї
й дерев зростають тіні до весни.
Сумнішає діброва за селом,
уродить на останок ще грибами,
порадується й зрадує нас з вами,
й забудеться міцним, зимовим сном.
Заскиглить хуга, землю замете,
підвиють їй голодні гурми вовчі,
темнішають до Миколая ночі,
ледь сонце встало, вже й згорає день.
Але розтане дим із димарів,
як задзюрчать стрімкі струмки із ранку,
і заспіває під вікном веснянка…
й озимина проб’ється з під снігів.
08.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
А листя хоч і золоте
та, що воно людині значить?
Дощить за вікнами на вдачу.
Але, я певно не про те.
Дивись, як дивні тіні ночі
йдуть тротуаром неохоче…
А лист під ноги їм мете,
зриває й кидає додолу,
немов життям розбиті долі
єдине, осені святе –
останнє листя золоте.
07.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Шукаєш істин і вина
у їх єдинім поєднанні.
Чому ж, скажи мені, сумна
твоя мелодія кохання?
Троянський кінь біля воріт.
І Купідона стріли влучні.
Ми не змогли змінити світ.
Навіщо мойра серце мучить?
Пора покинути цей день,
пішла з Олімпу Афродіта,
а ми з тобою щастя ждем
на капищі згорілім літа.
Але прощають все боги
своїм сліпим, заблудлим дітям.
За душу тільки йдуть торги,
ще б знати у якому світі.
Коли в потоці вічнім рим
безвісний кане пілігрим,
то ціль лишається одна:
шукати істин чи вина.
06.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Коли змішається палітра
у небі чистім та ріці
і вичахле вночі повітря
стече сльозою по щоці,
засяє місяця уламок –
на грудях ночі пектораль…
лиш вітер гомонить під ранок,
що журавлям у путь пора.
04.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Заплаче перший дощ осінній,
завередує за вікном.
Проситись буде хоч у сіни,
які ще дихають теплом,
в яких ще спогади серпневі
мов привиди старі живуть…
Як розтлумачити дощеві,
йому немає місця тут.
03.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Немає рим, немає ритму,
слова кошлаті, як бомжі…
Що напишу, відразу витру.
Здається, нерви на межі.
Це вересень іде по листу,
аж під ногами шарудить.
І неба просинь чиста-чиста
й тендітна павутинки нить
веде до бабиного літа,
що вже настане ось-ось-ось…
Й вино малинове налите…
Давай, за все, що не збулось.
02.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Пора, пора…
відкрити б двері школі,
дзвінкому б сміху литись першачків…
Але питання постає: доколи
не чути дітям на урок дзвінків?
Чому ж у нас напівзабута мова?
Чи може я до того надто звик?
Коріння від добра та зла у слові.
Тебе прийшли убити за язик.
То ж не кажи, що мова не на часі.
У нас війна за Неньку, а не гра.
Неси свят-слово українське в маси,
поете, друже мій, давно пора.
01.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
У березні берези війною покосило.
Чи квітнули у квітні сади у нас, чи ні?
У травні оборону тримали ми щосили.
У червні дожирали хлібів лани вогні…
І рік не високосний, і наче гречкосії
у полі є робота і діточки ростуть.
Але пішла війною завожена росія.
Що принесеш ти людям окрім ярма чи пут?
Не надить українців кремля криваве мрево.
Вони уже уздріли своїх небес ясу.
І хай пуйло скотина, і лукашеко – стерво,
але я вірю свято у силу ЗСУ!
31.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Не тремти немов ягнятко,
москалю, надвечір.
Чуєш ходить Бавовнятко,
розпрямляє плечі…
Не сховаєшся від долі,
не біжи, не треба,
приведе тебе поволі
воно до Ереба.
Що не спиться, с*уч*ий сину,
жах під шкіру лізе?
Забавовняться сьогодні
орки та залізо.
Все тобі землі замало,
що ти за людина?
Але ж дурневі казали:
«Не лізь в Україну!»
Чай парує у горнятку…
Морок понад гаєм…
Вилітає Бавовнятко,
москаля шукає…
28.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Коли утомляться Титани
тримати небо на плечах
ілюзії, мов сон розтануть,
злетить над світом вогнептах,
і загоряться смолоскипи,
і кров поллється у борні,
і будуть всюди вбитих кипи…
Та чи повірите мені?
Але навряд-бо хто зігріє
осиротілий світ людей
в нім згинуть і душа, і тіло
на пласі збочених ідей.
27.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Заплачуть в небі Персеїди,
коли покошені жита,
пече ще сонце по обіді,
але це спека вже не та.
Тумани ллються, мов із глека
після удою молоко.
«Пора, пора…» – кричать лелеки
і не зупинить їх ніхто.
26.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
(з народного гумору)
На горі реве трембіта
ніби ся питає:
«Куме, чи пішла кобіта
в магазин за гаєм?
Як проходив я недавно
біля водокачки,
то жона ховала вправно
сулії заначку.
До Вас маю добре діло
(натякаю тільки)
хоче моє грішне тіло,
випити горілки!»
Заридала ще трембіта:
«Доля нас не пеще*!
В лавку двинула кобіта,
приїхала – теща»!
25.08.22р.
*Пеще – пестить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Коли зґвалтоване дитя
в останній раз шептало: «Мамо…» –
у власнім домі, сім’ї храмі,
під виродків хмільне виття,
під їхній сміх над голим тілом,
яке вже й жити не хотіло,
зібравшись десь у небуття
душа іще молила Бога
й сльоза котилась на підлогу
з її хрестильного хреста…
24.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Не вий, сирено, не буди дітей.
І хоч війна розкрила чорні крила,
та безіменні множаться могили
і менше стало радісних вістей…
А ти не вий! І не буди дітей.
23.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Згадати можна і простити,
а повернути, на жаль, – ні.
Окопи це по суті скити
молитвослівні на війні.
Навряд чи церква чула більше
до Бога щирих молитов.
Не сперечаюсь – люди грішні.
Де ж та Всевишнього любов?
Сичім: Давай за око – око…
Чи може те російський сказ?
Не був ти в шанці одиноким –
Бог поруч кожного із вас.
21.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Чесала косу над ставком верба
гнучкі стелила по водиці стебла.
Така журба, в душі така журба
ген літо промайнуло наше тепле.
Вже скоро затривожить жовтопад,
червонолистень забагрянить всюди
і прохолоди зоряних лампад
хай досхочу тепер нап’ються люди.
Природа верне трішечки тепла,
ще промінець у спину буде гріти.
Ставок з вербою на краю села
удвох чекають бабиного літа.
20.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Горнятко кави й де вона біда?
Стоїш на перехресті міжусобиць
красива, вперта, вічно молода,
не будемо вдаватись до подробиць.
А там, на розі вулиць хоч потоп.
На відповідь сто літ чекають чати
прихильники з Америк та Европ
тебе собі благають шлях обрати,
не меседжі написані – есе…
Та де ж той камінь долі при дорозі?
Можливо кава вирішить усе
не десь там чи колись, а тут, на розі…
19.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
О, як смакували гнилушки,
що впали поміж бур’яни,
жовтіючі місяцем груші
спадають ще й досі у сни
чи будять мене серед ночі,
коли я високу траву
серпом вирізаю охоче
так, ніби усе наяву,
аж серце тріпочеться дужче
і спогадам б’ється у такт,
де в снах я збираю гнилушки,
оті, що найкращі на смак.
17.08.22р.
*Гнилушка – гниличка, гнилиця дика груша яку
чомусь моя бабця називала саме – гнилушкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Учора ти був щасливий,
і радував батьків.
Та їх росіяни вбили,
а ти – осиротів.
Зайчик не носить цукерки,
казки до сну нема…
От бачиш, як може стерти
щастя сім’ї війна.
Кажуть, що треба прощати
навіть найтяжчий гріх.
Ні! Хай знають орки кляті,
за що ти ненавидиш їх.
16.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Радіонову Володимиру Олександровичу
20.01.1989 – 10.08.2022
Мовчи, козаче, тут слова безсилі,
тут навіть вітер множиться на нуль.
Стоїш у побратима на могилі,
це він тебе прикрив од вражих куль.
Його чекала донечка удома,
він мав і бізнес, і круте авто…
Але, як нині кажуть: був «свідомим»
і пам’ятав: якщо не я, то хто?!
Таких, на жаль, не любить суча влада,
але вони надійніші за щит
ідуть на танки, на ворожі гради…
Ці люди мов могутній моноліт.
Можливо сотворив нас Бог із пилу.
Такі ж, як він із тектонічних плит.
Мовчи, козаче, тут слова безсилі
навіть оці, що в’їлися в граніт.
14.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
(трохи гумору після вчорашньої зустрічі з поетами)
Еротики потрібно більше віршу,
щоб не відмер навіки м’яз слабкий.
Нехай мені пробачать мову грішну!
Насправді я далеко не такий.
Не опишу принизливого блуду.
І те, як після сексу йде тютюн.
Тримає жінку чоловік за груди…
У нього ж не поруччя – риба в’юн.
За що ж скажіть триматись молодиці?
Коли бажання з неї просто пре…
Розтермосив ярижник пружні циці,
а далі прогундосив: «Зая, все…» –
Розбурхана відьмиця мстити вміє.
Скоріш ховайся, дурень, у сарай!
Не знаєш, як приборкати стихію,
то краще взагалі не починай.
13.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Серпнева ніч розбудить цвіркунів.
Чи цвіркуни пробудять морок ночі?
Гадати я не буду і не хочу,
але до ранку не побачу снів.
Хай ватра пломеніє край води
і завмирає дим понад травою,
де вітер обіймає ніжно хвою…
І однорогів губляться сліди.
Мовчи і ти. Не треба зайвих слів.
Казкову ніч до дна потрібно спити.
Вогні погаснуть у зіркових скитах,
як сонечко торкнеться берегів.
Розтане все, аж ніби не було
і ватри дим, і однорогів тіні,
і цвіркунова пісня-берегиня
й останнє серпнем спалене зело.
13.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
(з народного гумору)
* * *
– Скажіть, Безрукове Сергію,
де Ваш акторський апогей?
– Про роль одну я дуже мрію…
зіграти хочу – Сашу Грей.
* * *
– Куме, чув такі я слухи у мистецькім світі –
в Моісеєва дитина з’явиться у квітні!
– Що Ви, куме, оце диво. Аж кусаю лікті.
Новину я десь проґавив, що він був вагітний?
* * *
У дівчаток Тані й Марії
була про Третяківку мрія.
Але грошей, небесне диво,
лишень вистачало на пиво.
* * *
У російського народу є така прикмета:
треба мордою обличчя стати до Царьграда
ну, а далі усе піде, як впаде монета
як – вона, то буде к*рва, якщо він, – то «Лада»!
* * *
Безногий десантник повзе до порогу,
на милицях влазить в хатину…
«Ну, Шарік, к ногє, мля!» – командує строго
і… Шарік побіг в Україну…
12.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
(мій перший верлібр
(якщо це можна таким назвати))
Господи, ми грішні!
Та ніколи не зраджували хліба,
ні землі своєї не зраджували ніколи.
Борисфен тому свідок і зоряне небо,
могили пращурів і степові шляхи,
які ведуть до батьківської колисанки,
до хрестів на прадідівських могилах…
Звідти й сила наша від Перуна до Ісуса,
і Матір Божа вступиться за дітей своїх,
їм час поле сіяти, за сохою йти…
Згине нечистий, що прийшов з півночі
та орда його поляже в степах наших.
Так було, так є, так довіку буде –
Амінь.
12.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Відкорковуй вино молоде,
ще зима не стоїть на порозі,
ще далеко тріскучі морози…
тільки іній в саду де-не-де.
Та і той щойно сонце розтане.
Хоч зело не таке вже й духмяне,
але мова тепер не про те,
що тремтить край дороги осичка,
то можливо для осені й звично…
Відкорковуй вино молоде.
11.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Зґвалтовані та вбиті не кричать.
Сліпі мовчать. Їм нічого сказати.
І небо сипле, ой, не благодать
на окупантів голови трикляті.
А буде ще для них і суд страшний
за: Бородянку, Маріупіль, Бучу…
Хто заповідь порушив: Не убий!,
і ненависть в собі зростив їдучу.
За нашу неоправдану війну,
що принесла орда московська, клята
тепер я знаю регулу одну:
нема паскудніше російського солдата
11.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Жарінь за вікнами нестерпна
ген вигорає день палкий.
Розпечений край літа – серпень –
під вересень згориш таки.
Хіба ти хочеш? Мусиш! Доля.
Заплаче небо уночі,
потягнуться тумани з поля
і хоч ридай собі, кричи.
Але нічого не змінити.
Протоптаний ув осінь плай.
Птахи лишають свої скити…
Тому гори тепер, палай.
10.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Немов дурне лоша по колу
моє стривожене життя,
то шкутильгає надто кволо,
то метеором дні летять,
залистопадить чи розквітне,
здається все одно мені…
Наче учора жив у квітні,
а вже й гірлянди на вікні.
08.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Читаю вірші мов листи,
алея парку прагне тиші,
вже павукові час плести
в єдино спогади колишні.
Хай заплітає у росу
гаразди всі та негаразди…
Люблю я осені красу
і літа бабиного ґазду.
05.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Коту, що мешкав у підвалі,
не снились кольорові сни.
Йому покою не давали
легенькі віяння весни.
Буває сяде серед ночі
та глипає в її вікно,
хоч спати оченята хочуть,
але ж бажанню все одно.
Мороз іще малює квіти
і груба їсть наруччя дров…
Не міг котяра зрозуміти:
кохання в нього чи любофф.
01.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Ця ніч не плакала й не вила,
як попередня у димар.
Вона була украй безсила
чи від, чи до фатальних чвар.
Вона стомилася і, певно,
перебувала на межі…
Як біснувала. Та даремно.
Ми стали з нею геть чужі.
31.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
(мініатюри з народного гумору)
Як билися ув унісон серця
і душі їх, напевно, мали крила…
А, як сім’єю вийшли з під вінця –
він цапом став, ну, а вони – кобила.
* * *
Любов пройшла. Стосунків геть нема.
У ліжку та на кухні теж непруха…
Хіба ж ти винувата в цім сама?
Тут винуваті: чоловік й свекруха.
* * *
В народі кажуть: що, то за кума…
Та й куми теж не козаки, а – лосі!
Було б воно те горе від ума,
то й динозаври бігали б ще досі.
* * *
Цебро води не випити ніяк
(не влізе одне місце ув одвірки)
яйцем тре буде виливати ляк.
…От інша річ, якщо відро горілки.
* * *
Куму не взнав ні в профіль, ні в анфас,
ні за столом в садочку біля хати.
Та зір мені вертається нараз,
коли вона город стає сапати.
29.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Каштани наїжачились на вітер,
тремтять у росах досвіту жоржини…
Тобі пора, стрімкоминуле літо,
бреди собі тихенько по стежині,
не оглядайся, лиха б не назвати,
усе минає, ось і ти проходиш,
і вересня летять вітри крилаті
й зоря похолоднішала на сході,
нам день дарує усе менше світла,
і дощ малюнки на асфальті витер…
А ще жоржина у саду розквітла
й каштани наїжачились на вітер.
27.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Сади вдягають позолоту,
напевно, вже прийшла пора.
Красуня вишня біла плоту,
немов осіння пектораль
туманові лягла на груди
і гріє крапельки роси…
Але спішать десь дивні люди.
Не помічаючи краси.
23.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Чи то були світліші люди?
Чи то були такі часи?
Плив сморід перегару всюди
і по 2.20 ковбаси…
Ніяк обіцяне майбутнє
не входило в радянський дім.
Вже й зуби постирались кутні
і п’ятниць вісім, а не сім
спливло від їхніх обіцянок:
у баби вихолола піч,
у діда меншало коханок
й Рябко пішов із дому пріч.
Мабуть, шукати – світле буде,
бо, що було відомо всім.
То чи були світліші люди,
де п’ятниць на седмицю сім.
22.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Ура! Мені оцінка: «Як зайшло»!
Під хвіст коту десятки літ педстажу.
Тепер я знаю, що білило – сажа.
Ув інциденті данім зауважу:
що ладний пацик* це не ремесло.
Цілком можливо, що воно і діва.
Та чи багато пес Бровко дасть співу?
Оцінка та не викликає дива,
як критикун до рук бере стило.
Благою дуже, недруги і друзі,
хто бурситет закінчував, хто ВУЗи
ви в гуморі сьогодні чи у тузі
не ставте людям балу: «Як зайшло»!
21.07.22р.
*Пацик - хлопець.
Вірш відповідь на оцінку «Як зайшло» від: Koala Wild Grizli (K.W.G.). Дорогі учасники спільноти мене привчили вірші вилизувати щодо розмірів, збігів, дієслівних рим чи рим взагалі, тому коли ви ставите занижену оцінку будьте готові аргументувати її (розділові знаки – моє слабке місце). Бо навряд чи є аргументом вислів: «Мені сподобалось. Задум бомба - щопрада лірики невистачило та читається важкувато.» Бо це більше говорить про примітивізм читача, а не автора.
P.S. Вірш друкую тільки у цій спільноті і у своїх робочих нотатках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Російське православ’я – виток тьми.
Окрім війни, що принесло ти людям?
Скільки тобою знищено ще буде?
Скількох людей розтопчеш чобітьми
за руZZкий мир? Хіба хто знає те.
Ти спалиш душі на Червоній площі
де труп лежить, але ніяк не мощі.
Для троглодитів мавзолей – святе.
Імперський морок мозку то біда
його, здається, вже не злікувати.
Женіть попів російських геть із хати!
Бо за попом убивць іде орда.
20.07.22р.
Вірш написано лише за декількома історичними подіями: І Світова війна, кривавий переворот на росії сім’ї Ульянових, червоний терор, голодомор, культ особистості, ІІ Світова війна, повоєнний терор, вознесення РПЦ (УПЦ) війни росії проти країн колишнього СРСР і об’єднання церкви-криміналітету-влади на московії і їх прихлєбателей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Полетіти б до вирію, мила,
і забути про біди свої
та зламав ураган мої крила
ще й надії втопив у воді.
Десь на березі Мертвого моря
спочиває розбита душа.
Ти для чого, скажи мені мойро,
четвертуєш мене без ножа.
Не жалій моє зморене тіло.
Хочеш пий до останнього кров…
Відчуваю, уже відтремтіла
моя перша й остання любов.
17.07.22р.
Ех! Ризикну вляпатись у риму – кров–любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Запатякав мерин язиком:
всюди вороги одні та змова!
Те, що крили фіговим листком,
відтепер приховують – Лавровим.
16.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
Як перша птаха заспіває
межи каштана білих свіч,
дай спити губ твоїх розмаю,
допоки не скінчилась ніч,
допоки темрява ще мріє
і сонечко про травень снить…
Між нами жевріє надія,
що буде поцілунку мить.
16.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
(загиблим від рук росіян)
Ранок німослівний і душа порожня.
Вітер не розбудить стомлені думки.
Хочеться горілки. Але зась, не можна!
Осушив би зараз пляшку залюбки.
Та чи допоможе клята оковита?
Жінка у лікарні, донечки нема…
Що ви наробили, сучі московити?
Вас я зневажаю фібрами всіма.
Без росії точно гіршим світ не стане
і можливо війни вщухнуть взагалі.
Як же остогидло кодло вічно п’яне,
що усе прекрасне нищить на землі.
На зорі сьогодні відійшла й кохана.
Більше не почую своїх рідних сміх.
Чи загоїть часом цю глибоку рану?
Упокой на небі, Боже, душі їх.
15.07.22р.
*Requiem æternam dona eis, Domine –
даруй їм вічний спокій, Господи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Скажи мені, Хрещатий яре,
про що ти Господа молив?
Коли лани горіли ярі
й диміло так від наших нив,
що небожителі Едему
зійшли укласти вічний мир…
Але, я вам скажу, даремно.
Не йде на це московський чмир.
У пекла, мабуть, інші плани,
геть не до миру чортівні.
І саксо-галльскі надтитани
даремно скиглять: «Ні війні!»
Зрадіє небо над землею
даруючи свою ясу
де на руїнах мавзолею
короткий надпис – ЗСУ!
14.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2022
(з народного гумору)
– Дайте ліверної трошки…
…шмат, що на прилавку,
буде Шарику пожерти з кашею в добавку.
– Звідки в нас той песик, мила? У дворі лиш травка!
– Стули пельку, дорогенький!
Стій собі й не гавкай!
13.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Мовчали ваші ссучені роти.
Й питали очі: а, що буде далі?
І не кажи мені, що був не ти,
коли дитину в Бучі ґвалтували.
У кров людську замащено манжет…
Чи є в російських нелюдів святині?
Рашисти по живому символ: «Z»-ет»
ножем різьбили на жіночій спині.
У танку, звісно, Совість ніпочім
продовжуйте сміятись і радіти.
Фугасом розірвало мирний дім
із позначкою: Обережно діти!
Я маю зовсім небагато мрій,
але одну скажу тобі, катюга:
хай небо ще при пам’яті моїй
воздасть вам, суче плем’я, по заслугах!
13.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
Лукашисти, путіністи –
нелюди з одного тіста.
Прийде час, а з ним розплата
ой, завиють супостати!
Олександра чи Володю
не спасе війна на сході.
Зірве вітер звіру шати
й буде ніженьки гойдати…
09.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
Чомусь весна нагадувала осінь,
де вітер дер картини полотно
і не хотілось, навіть жити зовсім,
і світ сірів у вицвіле вікно.
Дорогою ішли колони танків.
Назад – швидкі машини й «віщуни»*…
Розбуркували обстріли світанки
і ніби зовсім не було весни.
Та чорногузи в неба високості
мене картали за душевний стан.
Війна війною, а лелеки просто
вселяли спокій крізь війни туман.
08.07.22р.
*Віщун – одна з назв транспорту,
що перевозить загиблих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Купальська ніч грозою йде зі сходу.
Із тих країв, напевно, що й орда.
Що ти несеш слов’янському народу?
Чому з тобою поруч йде біда?
Купальська ніч, хай вогнище осяє
твою довіку нескінченну тьму.
І сонце зійде хай над небокраєм,
щоб ранок не запирхав у диму.
Я свято вірю – правда переможе,
у всі віки була за неї Січ.
Молюсь за воїв, бережи їх Боже,
і ти їх бережи, Купальська ніч.
07.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Мовчать світанки, ніби оніміли.
І небо не розродиться дощем.
Вишукуючи уцілілі цілі,
летять ракети гаспида бичем.
Усе живе паде відразу мертвим.
Шматує плоть гартована шрапнель.
Людина все вигадує для смерті
та руйнування створених осель.
А їй добро б у світ генерувати
та споглядати вишню, що цвіте…
Здавалося на душі ми багаті,
але оцей короткий префікс – де.
06.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2022
Допоки мізки промивала клізма
дядьки сурйозні, певно, із обкома
на трьох ділили благо комунізма
і піонерку, що завжди готова.
Вона була підкована ідейно,
у комсомол чекаючи посвяти
уся наука цінностей сімейних –
вождям комуни треба догоджати.
Шлях нелегкий пройшов товариш Ленін,
щоб голодранці захопили владу.
Тепер у ній і о́лені й оле́ні…
Парторг – олігофрен. Хіба це вада?
А нас кормили: завтра буде краще.
Не від харчів порепалась комора.
Зросла синюча молодь непутяща.
Яка волає: «Краще було вчора!»
05.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Тихими кроками, стишено
небо сіріє в імлі.
Буря прикрилася тишею.
Чи те здається мені?
Скоро розродиться хвищею,
люттю, борвієм в зелі.
Силами правиться вищими.
Ніч настає на землі.
Горбина ніч.
04.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Спогади затесалися скабкою під нігтем.
Ой, летіть, летіть у вирій кляті.
Протирала окуляри доля брудним віхтем.
Тому, певно, і не бачу свята.
Закувала зозуленька на Миколи в травні.
На городі сходили бур’яни.
Відбивала чиюсь вдачу зозулиця справно.
Прийдуть спадщину поділять сини.
Кому зигзиця наврочить горя забагато
не зіб’ється той з дороги вже ніяк.
І нема чого на світі мойру проклинати,
поміняй зозулі пісню на мідяк.
03.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2022
Про любов не пишеться ні слова,
про кохання серце теж мовчить.
Не життя, хтось скаже, а полова,
не людина – здичавілий сич.
Нехай кажуть. Що мені пересуд?
Друзів не нажив, а ворогів…
але й ті, як лід весною скреснуть.
Не таю на жодного свій гнів.
Не шукаю Бога серед лісу,
там живуть мольфари та вітри.
Відчуваю під життя завісу,
що посіяв трохи десь жури.
Але те без умислу лихого
мо’ свідомо, але швидше ні.
То ж куди так стелишся, дорого?
Таємницю прочини мені.
02.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Сьогодні причиняє двері школа,
у добру путь, попереду життя.
І хай у нім не стрінеться ніколи
презирства збайдужілого сміття.
Хай небеса дарують одкровення,
шкільні знання тобі осяють шлях:
не все блискуче – золото черлене,
що має крила, то не все жар птах.
А ти лети на зло вітрам чи зливам
і сій добро усюди, і без меж.
Тобі бажаю, щоб була щаслива.
Та пам’ятай: що сієш те й пожнеш.
01.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
Твоє зруйноване дитинство
не зацікавить сюзеренів.
Війна життю научить стисло.
Лунають обстріли щоденні.
І з кожним часом ближче, ближче…
Уже під вікнами розриви.
Здається скоро смерть покличе.
Бинти, як білих коней гриви.
Не ампутовані кінцівки –
вони відірвані, мов доля.
Димить на карабіні цівка,
горить зруйнована стодола…
Чекають світ голодні смерті.
В кремлі наповнюють фужери.
Тобі, дитинко, краще вмерти,
ідуть російські людожери.
За що це, Господи помилуй,
посеред двору чорні вирви.
Ти мамі власноруч могилу
попід стіною дому вирив.
…Пробиті кулею легені.
Дитини смерть москві не вбивство.
Бо не цікавить сюзеренів
її зруйноване дитинство.
29.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Чи віра сліпа, чи люди?
Чуєш? Це голос Іуди.
Від страху тремтить осина.
Що ти, скажи, за людина?
Багацько тобі подібніх
так просто за тридцять срібних
навіть ріднесеньку матір
запросто зможуть продати.
І не пустивши сльозину
Зрадять на раз Батьківщину.
Ти раб-прислужник УПЦ
і не бентежить тебе це.
28.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Ніч готує ракети,
сажею маже небо,
Боже Всевишній, де Ти?
Царство прийшло Ереба.
Зірка одна – кремлівська.
Мо’ Віфлеємська згасла?
Кров пролилась синівська,
вільні пустують ясла.
Нехристи в рясах чорних
ставлять орду до бою.
Смерть перетре у жорнах
легко мене з тобою.
Нелюди правлять світом,
кажуть: вони від Бога.
Гинуть частіше діти.
Чекаю некролога…
28.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2022
Гординю сховай за сльози,
вітер збери у жменю,
вибери вірші чи проза…
Жити – це так буденно.
Дощ наливає калюжі,
грім від люті гуркоче:
– А люди?
– Вони байдужі, –
руку дають неохоче.
Ще й плюнуть тобі у спину
ніби все так і треба
отрутою замість слини.
Та чи була потреба?
Але не про те промовка.
Посмішка на обличчі.
У шкурах овечих во́вки.
Це ХХІ сторіччя.
27.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2022
Мовчи, солдате, твоя Совість чиста.
Бо землю боронити – це святе.
Тебе стрічає уціліле місто
і на душі спокійно через те.
А від Херсону до Лугані – пекло,
то «Гради»* землю б’ють, то «Сонцепек»*.
Твоє волосся інієм примерзло
від остогидлих серцю небезпек.
Мовчи, солдат, бо тут слова залишні.
Хай пам'ять про минуле гомонить.
Як не буває воїнів колишніх,
так й небо не розсіює блакить.
Не повернути убієнних друзів,
вони живуть у полум’ї свічі,
в скупій сльозі, у відчаї, у тузі…
Згадай їх всіх. Й мовчи, солдат, мовчи.
26.06.22р.
*Гради – РСЗВ БМ-21;
Сонцепек – важка вогнеметна система.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2022
Ранок який. Тиша. За вісім п’ять.
У соннім саду пахощі м’яти.
А з Білорусі ракети летять:
українців ще сплячих вбивати.
Страшніше нацистів стали сябри,
минуле забули своє і святині.
Єдине питання: як ви могли
із пам’яті витерти звірства Хатині?
Манкуртство народу породжує зло.
Подейкують, гріх те людей убивати.
Я знаю, що зараз сябрам все одно
та прийде за кожну ракету розплата.
25.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
Безпритульні душі, огрубілі,
зранені, спаплюжені війною
доживають свого віку в тілі
оповиті смутком та журбою.
А колись летіли ген у небо,
плани будували на майбутнє…
Висохли. Як винограду стебла.
Під ударом градами у лютім.
Боязко їм стало жити в плоті.
Грім здається пострілом гармати.
Відпочити б від війни сьогодні.
Де там. Треба стрій тримати.
23.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2022
(байка)
Моєму колишньому другові –
Ушакову В.М. колишньому президенту
однієї з федерацій карате кіокушин
який неодноразово їв сало
у мене за столом, а тепер
розповідає про лютих фожистів в Україні.
Фу – гидота!
Забрів осел у стайню рисаків:
«Які ж стоять тут вишукані коні!» –
кульбаку з позолотою уздрів
і думає: «Відразу до погоні
готовим буду, тільки одягну
оце сідло на себе в позолоті…» –
але віслюк не антилопа Гну
немає духу ув ішачій плоті.
Сідельце приміряє так і так,
суне вузду до рота й поміж вуха
та громаком не зробиться ніяк
немає у раба свободи духу.
Мораль доступна і проста,
вона щоденно на вустах:
хоч відшмагай себе дубцем,
віслюк не стане жеребцем.
22.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Блукала правда на задвірках світу,
чекала правда правди від людей,
а їх олжа продовжувала гріти
вона й тепліша, й ближча до грудей.
Неправда править впевнено і вперто,
ще й істину зведе на ешафот.
За неї люду солодко померти
і мре за лжу піддурений народ.
А правдонька з’являється все рідше.
Нащо собою дратувати люд?
Відкриєш очі стане тільки гірше
для тих, що ждуть солодшу із отрут.
21.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2022
Настане час летіти в ирій,
не допоможе й частка – не,
у вітер не втрачайте віри
він хмари чорні розжене.
Не все збувається відразу
є дивний дядько – Прозапас,
а є цейтнот який наразі
торкнувся кожного із нас.
Ви просто розминайте крила
й миттєвість кожну бережіть.
Любов – то неймовірна сила
яка рятує на межі.
20.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Літо спивають волошки
і небо синє до дна –
опілля житнього брошки
вас не лякає війна.
Плачуть рясні зорепади,
цвіт омивають дощі.
У вигромі канонади
тяжко стає на душі.
Ходять у полі лелеки,
бджоли за медом летять…
Скільки тут літньої спеки?
Присмак вже осені свят.
Квітніть, благаю, ще трошки
нерви коли на межі
ви, мої милі волошки, –
ліки нужденній душі.
19.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2022
За селом сьогодні здичавілі трави
не хлібами родить зранена земля.
Колос одинокий гомонить з вітрами.
Витоптав посіви чобіт москаля.
Повмирало жито геть до виднокола,
чорноземи танки перетерли в прах.
Як ти це стерпіло, вимучене поле?
Витираю сльози горя на очах.
Не журися, лане, ми їх переможем,
не здолать ніколи Святу Русь орді.
Вої йдуть до бою, бережи їх Боже,
щоб заколосились злаки золоті.
16.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2022
Тополина заметіль,
мов завія в січні.
Білим пухом звідусіль
переддень магічно
устеляє у саду
килими пухнаті,
люди прохолоди ждуть
сидячі в кімнаті.
Хоча мова не про те,
як померзнуть стріхи,
по лутки аж замете
справжнім білим снігом.
15.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Куди ж, скажи, тобі летіти?
В яку землі чи неба сторону?
Зруйновано усі орбіти,
в степу подохнеш клятим вороном,
орел двоглавий.
Отямишся та пізно буде.
Могилу матері розкопано,
не бий тепер себе у груди,
вікно закладено з Європою
твоїй державі.
На крові не збудуєш братства.
Немає святості у грішників.
Країна зла і святотатства –
ви суче плем’я ненависників
15.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
(моїй рідній бабці Галі
(Погорєловій Анастасії Мусіївні))
Казала бабця: «Внуче, свят, свят, свят
прийшла до нас пора зелених свят,
русалок бережися і води,
щоб не накликав із небес біди…» –
А ми малі з сестрою, що з нас взяти?
В торбинку покладем полин і м’яти,
І гонем Зорьку де чудес сліди…
Вона у воду…
…ну і ми – туди ж.
14.06.20р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2022
(з народного гумору)
Реве сусід під тином, як дитина.
Хоч наче і здоровий чоловік.
І знаєте у чому сліз причина?
Все надто просто – перехідний вік.
«Така біда, аж нікому сказати.
Не люб мені ні Львів уже, ні Стрий.
Для пенсії ще молодий, не платять.
Дівчата ж не дають, бо застарий!»
10.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Ніби й дні не гірчать
і солодкі ще ночі,
рік поставив печать
на чоло неохоче
і можливо тому
колір срібла та сталі
я все більше люблю,
й час веде мене далі.
09.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
І старовіри й рідновіри
геть всі торкнулися біди.
Таке воно нашестя звіра,
нащадка дикої орди.
Померкла зірка Віфлеєма,
побачила безвинну крів.
Не християни, суче плем’я,
осатанілий рід катів.
За все заплатять ваші діти
Із душ не змити вбивства бруд.
В геєні вам повік горіти.
Таким хай буде Божий суд.
08.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022
Щось не так зі світом чи зі мною?
Мабуть, увімкну режим офлайн.
Тре відгородитися стіною
від фейсбучних, нездорових тайн.
Зрозуміло ж кожному хто ворог,
(тут до бабці навіть не ходи)
у всіх бідах винуватий – Порох,
там, де зрада скрізь його сліди.
Не торгуйся ми не на базарі.
Каже кум, що наче бачив сам,
хто поцупив міни на Чонгарі
та вказав дорогу ворогам.
Треба його кинути за ґрати!
Вафлі йому будуть і безе…
Підкажіть, як правильно писати –
Зе-команда чи команда – Zе?
06.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
(сатира)
Ув освіті чудо із чудес.
Поле дурнів у знання долині.
Викупи кредит ЕКТС,
для колег це коштує – сто гривень.
Безкоштовним буде вебінар,
бо науку продавати сором.
А сертифікат за гонорар.
Що скривився? Сотка! Майже даром.
Подивись на левів і левиць,
що кують знання тобі невтомно.
Ти ж на печі спиш, неначе Гриць
ще й отримаєш підтвердження удома.
Схема ця працює на всі сто.
(Незалежно ніч глуха чи днина).
Кажуть: без бомаги ти – ніхто,
а з сертифікатом, то й людина.
04.06.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Прощався травень понад вечір мжею,
лишаючи у небі грому схлип.
Йому час йти зеленою межею.
Хай червень свій запалить смолоскип.
І будуть літом пахкотіти трави,
росою вмиє сонечко чоло,
попід косою упадуть отави
в яких налите, молоде зело.
А в небі хмари білі, наче коні,
а інколи і чорні, грозові.
Дай, травне, зачерпну тебе в долоні.
І не вагайся, йди уже собі.
31.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2022
Перекатами річка співає,
жебонить, наче доля моя,
повертає удаль попід гаєм
де лунають пісні солов’я,
вщент любов’ю наповнює серце,
а від того і думи ясні
скільки раз обіцяв рідній ненці,
повернутись сюди навесні,
але завжди часу бракувало
(чи бажання) від подиху мли,
ти пробач мені, мамочко, мамо,
що без мене сади відцвіли.
28.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Іграшки сумують вдома:
«Де ти наше янголятко?
Коли будеш? Невідомо?» –
запитало слоненятко.
Мавпочка прикрила очі
та рахує, аж до втоми.
Вона просто дуже хоче
здріти усмішку знайому.
І шукає собі друга,
переляканий війною,
твій улюблений папуга
впав між кріслом і стіною.
Та й стіни уже немає
догорають в мрію сходи…
Це російський «мир» гуляє.
Вбиті діти не приходять.
25.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Дай-но косу розплету тобі.
Дзюркотять у спеку водограї.
Двадцять три години у добі
шістдесят хвилин не вистачає.
Звідси метушіння у людей
вічні: поспіх, біготня, ревіння…
Та ніхто ніколи і ніде
в заметні ще не знайшов спасіння.
Не біжи, спинися, сядь окрай.
Чуєш в тиші, як дзумлять хвилини?
Дзиґарі зупиняться нехай.
Час всього лиш окрик журавлиний.
22.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Наші зорі ворогу не сяють
(зчитують його координати)
зорепади світлом водограю
вказують політ снарядам НАТО…
Happy End уже не за горами.
Смажить орків «Джавелін» у танку.
Подзвони, кацапчику, до мами
і скажи, що ти спалив їй парку.
Хай вона зречеться курви-сина,
бо невдаха сучці не потрібен.
Ще скажи поможе хай грошима
(лугандонія ніяк не Відень).
Хочеш тут отримати весь сервіс?
Ось лопатка викопай могилку.
Ручки, ніжки… Задовбав цей тетріс!
Краще б ти сидів удома, синку!
21.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Примирення було лише за крок.
Мабуть, не нам написано сценарій.
Це твій останній вихід, Мата Харі.
Усьому на землі приходить строк.
Укутана у півпрозору шаль,
яка скриває таємничу вічність
і не важливо в серпні чи у січні
впаде остання крапка на скрижаль.
А нині час. Тобі пора іти.
У цих краях нема невинуватих.
Як сіє місяць срібло коло хати!
Але чомусь видніються хрести.
Чи збудеться? Нам не відомо те.
У піжмурки загралися із часом:
– Здійсниться все?
– На жаль наступним разом,
як папороть у лісі зацвіте…
21.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2022
Ллється зрада прямо з Ради
з Банкової теж.
Прижилась вона при владі
і не має меж.
Її пестять, її люблять
вона всім рідня.
Виціловують у губи
мало не щодня.
А вона тому і рада
випускає пар
та проводить окупанта
далі крізь Чонгар…
20.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
Я ж тебе не лаю. Вітер дме в долину.
Москалі не дуже схожі на людину.
Ніби руки, ноги, голова і паща.
Та душі немає. Орки геть пропащі.
Ходить воно, бродить… (ні живе ні мертве)
цокотить у грудях скам’яніле серце.
Він шукає жертву: жінку чи дитину.
Та в штани напудить, як припреш до тину.
То шакали, внуче, ув овечій шкірі
їх «мочити» треба навіть у сортирі*.
Вираз є: безчесні чи плюгаві люди,
оце москалеві синонім і буде.
19.05.22р.
*Мочити у сортирі – вираз найвідомішого
терориста світу Путіна В.В.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Півонії розквітнуть днями –
найкращі квіти на землі.
І забукетяться від мами
у день народження мені.
Ще ранок роси п’є червневі
та сонце вишні червонить…
А вже букетиком від нені
пробуджує ранкова мить…
І хочеться вернутись знову,
щоб осягнути вічну суть,
ув ароматі світанковім
коли півонії цвітуть.
18.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022
П’ята колона церкви
посіє російський «мир».
Скоро паростки смерті
кремлівський пожне упир.
Любить він плоть дитячу,
висотує геть життя.
Чом ти стоїш не плачеш?
Бо це не твоє дитя?
Буде твоїм наступне!
Не переймайся про це.
Воду товчи у ступі,
гроші неси в УПЦ.
Треба катам подачка.
У храмі не світло. Тьма…
Наче й не труп, одначе,
у тебе душі нема.
17.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022