| Сторінки (11/1080): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Політиків почався променад.
Нацупили химери біле пір’я.
У шанці й камуфляжі знад і знад…
і, певно, романтизму в надвечір’я.
Тепер до зброї потяг, а не клич,
пройшла пора лютневої навали,
настала ера «наднових» облич
і запитання: «Шо, мля, не чекали»?
За бонусами ринули усі
Шарій і Шухрич нині – патріоти
баяють нам у всій своїй ясі,
тримаючи нарід за ідіотів.
Військова справа це вам ого-го!
Бунчук і булава й козача люлька.
У руки автомата взяв Ляшко,
у розвідку, мабуть, пішла – тігрЮлька!
12.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
Залистападить мою душу,
закрасоточить осінь знов,
ти, клене, листячко не струшуй
багряний колір – це не кров,
то інею передмороззя
і літа бабиного жар,
ще висріблить твоє волосся
мороз, а зараз хай пожар
своїм порфірним поцілунком
тебе зігріє у цю мить,
хоча розсвіт й налитий трунком,
не гріє вже та, як горить.
10.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
Любить море тишу. Але шторм.
Господи Всевишній, де той мир?
Гради-урагани під вікном
крові хоче свіжої упир.
Не нап’ється виродок ніяк.
І дітей вбиває, і жінок.
Щоб ти, чорний виродку, закляк,
хай тебе розтопче твій же рок.
Ви за все заплатите сповна.
Склеп кремлівський не спасе від мсти.
В дім ваш ще повернеться війна,
Бог рахує сльози сироти.
07.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Поезія осіннього дощу
ти неповторна
й ні на що не схожа –
опале листя і квітуча рожа –
пробач мене
і я тебе прощу
за цю красу жовтневих листопадів,
за тихий ліс
й журливий крик птахів,
за вітру недоспівану руладу
й за те, чого в тобі недолюбив.
06.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Червоній армії хана.
Нема великої росії!
Кремляді не мужі – шпана,
які лише нещастя сіють.
Але й пожнуть вони за те,
своєю захлинувшись кров’ю,
бо, як посіяне зросте
й до рук своїх ухопить зброю,
буде відтята голова
і не одна летіти з плахи
й царків, й двоглавого орла.
Такий собі нарід-невдахи.
05.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
(трохи дурні для настрою)
А пузу просто хочеться млинців.
Яке кохання коли їсти хочеш?
Я бачу їх, як закриваю очі,
тримаю (по три штуки) у руці.
По млинчиках смачний стікає лярд*
й на бороді свинячий жир маститься…
Навіщо у руці мені синиця?
Млинець і сало… (вимовлю, мов бард).
Смачніше, певно, тільки деруни,
ця страва так пасує під горілку,
а ще коли їх смажить ку́ма жінка
тоді немов цукерочки вони.
Промовлю тихо: «Кумонько, давай…» –
хіба цей вислів може бути грішним?
Я про млинці, ну, а кума́ про інше…
Шкварчить пательня наче водограй.
Млинців наївся ніби досхочу.
Наситився і дерунами майже.
Але кума біля порогу каже:
«Приходь узавтра, наварю борщу»…
04.11.21р.
*Лярд – смалець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
Ну, що, російський Ґоліяте*,
ти спіднє виправ після Криму?
Драконові хвоста відтято,
тепер хай блимає очима,
бо сорому сховати ніде.
Великоросіє держави
таке ж задрипане, як спіднє
і зброя геть до тла іржава
лежи собі на смертнім одрі
очима блимай, мов сновида,
затаскана російська шльондра,
Залужний буде за Давида.
03.11.22р.
*Ґоліяте – Голіафе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Де роздуми глевкі, як глина –
знеструмлені міста живуть
й згадати те, що ти людина
із кожним днем складніше тут.
Там тхне отрутою із вирви
і нерви майже на межі,
а ще недавно мир був мирним
і не воєнні рубежі.
Віконним рамам протяг ребра
в розбитий «градом» склопакет
лоскоче, ніби так і треба,
під «дружнім» обстрілом ракет.
03.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Я птаха-смерть, яка шматує небо
і тінь моя скажено по землі
кудись біжить між сухостою ребер,
поміж дубів розлогих, ясенів…
Я сію згубу мирним гречкосіям,
бодай пізнають – вічна тільки смерть,
а я її слуга, її месія
і не земля мій дім, небесна твердь.
Я звідти бачу всіх, кого убити
і набиваю хрестика в приціл,
нехай згорять в садках і школах діти…
живі хай виють поміж мертвих тіл!
Та, щось уїлось під крило болюче,
востаннє глянув у небес ясу…
А хтось промовив: «Долітався, суче?
Палкий тобі привіт від ЗСУ».
31.10.22р.
*Ка – 52 – російський ударний гвинтокрил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
(диптих)
Хто винуватий
Не може мир нести росія.
Посіяти Війну? То так!
І ґвалтувати добре вміє.
У мирі жити, аж ніяк.
Із іграшок – пістоль і танки,
візок дитячий, ніби трак…
А винуваті, звісно, – янкі,
у тім, що кацапет мудак.
Що робити
Пора поставити всі яті
й забити в домовину цвях,
бо скільки в московитів клятих
може зсуватися той дах?
Русня збагне коли по морді
й припинить враз свою бузу.
Так буде завтра, а сьогодні –
я вірю в силу ЗСУ!
30.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
А жовтень – шлях у листопад,
бо навпростець ніяк не можна
і знає це людина кожна,
як поміж зоряних лампад
вже Рігель* засвітив тривожно
і Бетельгейзе* снігопад
такий близенький провіщає,
це Оріон* над небокраєм
спустошує порожній сад
і зиму нам передрікає.
29.10.22р.
*Оріон – сузір’я, яке в північній півкулі з’являється
у зимовий період, а Рігель та Бетельгейзе – зірки цього сузір’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Чи маєш ти ключі від раю,
моя поранена душа?
Я точно не скажу та знаю,
як тебе ріжуть без ножа,
як розпинаючи за слово,
хтось просто харкне залюбки.
А ти простити все готова,
щоб світ розчулити жорсткий.
Бо відчуваєш, як струмками
біжить знедолених сльоза,
тому і прагне зняти камінь
із їхніх душ моя душа.
29.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Вставайте, братчики, егей!,
така сьогодні нічка.
Пора загнати цих чертєй*
додому, в потойбіччя.
Нехай у Пітері й Москві
святкують свято духів,
бо кажуть все одно мордві,
що куля, що сивуха.
Для них святе - це мавзолей
і труп вошдя-народів...
Вставайте, братчики, егей!,
до зброї, за свободу!
28.10.22р.
*Черті - сленгове слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
Налий мені життя із глека...
У полі жарко. Тут жнива.
Здається осінь ще далеко
і тільки неймовірна спека
й вода із глечика жива.
Як щедро уродила нива.
І не здається те мені.
Раптово б не упала злива
де ще лани стоять цнотливо
нам не віддавши хлібодні.
Не трать, Перуне, грому стріли,
щоб не насупились гаї.
І провели зорю й зустріли...
даруй, Всевишній Боже, сили,
зібрати в полі врожаї.
27.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
Впаде печаль на ранні роси,
на ще незорані поля,
моя ти земле стоголоса,
чекаєш пісні солов'я,
чекай, чекай вона ще буде,
ще квітом вкриються сади.
Хай лютий відболить у грудях,
а потім мні* розквітнеш ти.
Нескорена московській черні,
тебе не зломить комісар,
хай світять шлях тобі крізь терни
вогні оспіваних Стожар.
Хай наливається колосся,
ти тільки свято у це вір,
моя ти земле стоголоса,
що прийде довгожданий мир.
26.10.22р.
*Мні - мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
(з народного гумору)
Щоб не увібгатися в халепу
й не пізнати розпачі й жалі,
я подумав, що назвати треба
кицьку, як коханку – Наталі.
Сиплю деміургові осанну!
Хто б, скажіть, придумати це міг?
Так же можна Інну чи Оксану
притягнути жінці на поріг.
А сьогодні оце диво зранку
від здуміння, аж роззявив рот
стрів мене прив’язаний до ґанку
пес добротний на ім’я – Ашот.
25.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
Вовік благословенний Борисфен
й ріка Ірпінь вовік благословенна
і води ваші нам святі здавен
де Княжий град* розправивши знамена,
чекав навалу з півночі орди,
сябри на Київ йшли і московити
і дві ріки потоками води
нашестя це зуміли зупинити…
Боїться вод священних чортівня.
Чорномосковський, підлий ворог нидів
і у вогні він вигорав щодня…
Хвала тобі село-Герой – Демидів.
24.10.22р.
*Святий потоп 2022 року – підрив дамби ріки Ірпінь,
у районі села Демидів, що унеможливило прохід
ворога на Київ через місто Вишгород.
Княжий град – Вишгород колискове місто багатьох
Київських князів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Сьогодні повня спила крові,
умила в ній своє лице…
Всі люди надто принципові,
можливо й війни через це.
До влади вперто лізе покруч,
будинки спалює й мости…
Свавілля й беззаконня поруч,
а після них одні хрести.
І не важливо це в Ізюмі
чи в Бучі посеред двора.
Диктатори усі безумні!
Питання, а електорат?
Який надав безмежжя влади,
й волав щодуху: «Розіпни!» –
сіяв убивству надто радий.
Та чи не був між ними Ти?
Тепер гризеш невинно нігті
й пускаєш носом бульбашки.
Грішити просто в цьому світі.
Та порахунку час гіркий.
22.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2022
Дивись, палає небосхил
усюди чорні хмари…
Дай, Боже, витримки та сил
ракетного удару
здолати наслідки страшні
і вистояти вкотре.
Ми на війні. А на війні
твій капітал – непотріб.
Колись у мирному бутті
здолавши люту стужу
ти зрозумієш у житті
ціннішого за душу
нема нічого.
21.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
– Чому ти плачеш?
– Я не знаю.
Мені здається, що нема
там, за межею небокраю
життя, лише одна зима
і лютий вітер понад Стіксом,
який здолає лиш Харон…
А тут…
…у бабці пахне тістом
і піч, неначе Вавилон.
Хіба ж я думав про Елладу?
Та, що мені Харон і Стікс?
Коли у тиші снігопаду
дідусь від зайчика приніс
цукерочок, аж цілу жменю
і вітру вольного з полів,
як діставав їх із кишені,
наче навмисно шарудів,
щоб ми збігалися, мов миші
на запах сиру на столі.
А зараз тільки пам'ять пише
про час дитинства у селі.
20.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
Можливо хтось і прошипить,
що недоречно пити роси.
А я по ній гуляю босий,
стрічаю вранішню блакить.
Хай заздрять люди та мовчать.
Бо, що мені перестороги?
Яка трава окрай дороги!
Вдихніть хоч раз цей аромат
і зрозумієте, вона
лікує за пігулки краще,
а ви вважали я пропащий
гуляючи по ній щодня.
18.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Візьму за наречену осінь,
за дружбу дощ нехай іде.
Чомусь не сумно мені зовсім
у днях, де листячко руде.
Ну чім, скажіть, не наречений?
У тиші кинутих алей,
де тільки лавочки зелені
й туман лікує, мов єлей.
Хіба ж багато треба людям
подалі від шумливих площ?
Вдихнути лиш на повні груди,
де тільки осінь, ти і дощ.
18.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
(пам’яті Цивірка Миколи)
Земля осиротіла на поета.
У засвіти пішов Микола, друг,
як вміло розставляє смерть тенета
і зупиняє серця перестук
навіки.
Що є буття? Ніколи не пізнаєм.
Куди веде опісля смерті шлях?
Твоє життя, наповнене розмаєм,
у вірші буде жити на вустах,
бо слово – вічне.
Поети, люди кажуть, не вмирають,
вони від нас ідуть за небокрай.
Тепер і ти знайшов ключі від раю.
Прощай, Миколо, з Богом спочивай.
17.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Пам’яті маестро
(Керпатенко Юрію Леонідовичу)
Живіть, маестро, в пам’яті людей,
душі не можуть росіяни вбити.
І навіть серце вирвавши з грудей,
Вас не скорили кляті московити.
Бо хто вони? – недолюдки, орда
таким Господь не дав добро творити
біда, біда… від них одна біда
і тхне несамовито оковита,
і смерть смердить довкола мос*каля
від Кенігсбергу й за кордон Сибіру.
Не відаю, як носить їх земля.
Ну, що ж, маестро, спочивайте з миром.
16.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Дозрів і виноград, і груші,
і сонце вигоріло вщент.
Чи то зміліли наші душі,
чи заслабким нам став абсент?
Сказати точно? Я не знаю.
Лише здогадками живу.
Птахів летять на південь зграї,
хтось десь допалює траву.
Димами сходить наша осінь
та інеєм в саду цвіте.
Я літечко люблю і досі
хоч бабине, але ж проте –
таке гарнюнє.
16.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
На Ечки-Дазі біля джерела
де Бакир-Баш* рятує всіх од спеки
солоний піт струмочками з чола
у воду капав і тікав далеко.
А я все пив дарунок Кримських гір
і не було смачнішої водиці.
Приносить вітер липневі офір,
під ноги сипле ялівцеву глицю.
І величають це хори цикад,
сюрчать довкола: «Липневі осанна!»,
а приспів доспіває часопад
співочими світанку голосами.
15.10.22р.
*Ечки-Даг – Козяча гора (Крим)
Бакир-Баш – джерело на Ечки-Дазі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022
Для тих, хто має уші віслюка
й ковтає все лайно з телеекрана
роздули культ – Сашка Пово**знюка
і крутять на вечерю та сніданок.
Це, певно, все, що любить наш народ:
хамло, судимість, матюки із рота…
А для таких усі ми бидло й скот,
панам ніколи не указ голота.
Питаю вкотре всіх: «То хто ми є?
Чийого роду, племені ми діти?» –
Та кажуть: душу гріє лиш своє.
А звідти і ростуть всі наші біди.
14.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Моїм друзям Анні та Василю Белмегам
село Устеріки Франківської області
І не старий ще наче зовсім
лиш просидь як туман у вітах…
З яких країв приходить осінь,
спитай у бабиного літа.
Спитай його про сум лелеки,
про крик прощальний, журавлиний…
Стоять задумливі смереки
Карпат одвічні берегині.
І тільки води Черемошу
шукають прихистку в Дунаю.
У спину дощ мене полоще…
Чи є межа йому не знаю?
З яких країв приходить осінь,
спитай у бабиного літа
і не старий ще наче зовсім
лиш просидь, як туман у вітах…
13.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022
Дзвени булатом, рідна мово,
рубай мені до світла шлях,
нехай твоє воскресне слово
у наших зморених устах.
Засяє сонце крізь тумани
проб’ється парость із землі…
тебе бояться бусурмани,
а ти дзвени, дзвени, мені.
Немає кращої й не буде
на всі століття і віки,
шануйте рідну мову, люди, –
живець цілющої ріки.
13.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022
Нехай горить свіча за вас і нас.
І за живих, і за безвинно вбитих.
Не залікує мої рани час.
Народ воскресне у кривавій битві.
За що нас Бог Всевишній незлюбив?
І горя нам налив по самі вінця.
Ми вистоїмо між кривавих битв.
Хіба це вперше?, браття Українці.
Єднаймося у нашій боротьбі,
усі до бою поки ще не пізно!
Я, братику, одне скажу тобі:
справляти рано по козацтву тризну!
12.10.12р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
* * *
Не вдаюся надто у деталі,
в небі знов стерв’ятники летять…
Із «Калібрів» почали й «Кинджалів».
Ну, а кінчать, лохи, на «ЗІС-5»!
* * *
З гір до нас прийшли не аксакали.
То «круті» дон-дона пацани.
Після бою горців видавали
з характерним запахом штани.
* * *
Їхав руZZкий Ванька на війну,
бандерологів лютих убивати.
Міну в полі ніжкою лигнув…
Й взад його повіз рефрижератор.
* * *
Зустрічай коханого, жона,
родичі стрічайте і колеги…
Трохи, звісно, хлопа не впізнать,
бо додому повернулось – Lego.
* * *
От біда очільнику кремля
де не вбгає носа там – руїни.
Та коли ж ти здохнеш підла тля,
хай тебе подавить Україной!
11.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Ракетами нас ви не скорите, ні.
Гарматами теж не скорили.
Не маю віднині братів між русні
від Ставрополя до Курилів.
Ви кажете нам: «Воювали діди…» –
а виросла суча порода –
нащадки кривавих тиранів орди,
ніяк не слов’янського роду.
Пора, Стольний граде, збирай свою рать,
гуртуймося не для параду.
Б’є армія орків, аж лапті летять.
Не буде ординцю пощади.
11.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Чи я кохав? Та я люблю і досі
цей вітру запах у твоїм волоссі,
ці очі за небес ясну ясу
і губи за коралову красу.
Люблю ці плечі, що такі тендітні,
немов сади, що розцвіли у квітні…
Зіграй мені мій друже, скрипалю
проте, як я одну її люблю.
10.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Під ранок вгледів у саду,
де місяця гуляли тіні
роса на радість чи біду
в холодний оберталась іній
у несміливій сивині
по вінця осені налито.
Чи те здавалося мені,
чи то прощалося так літо.
10.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Благаю, Отче:
Перепиши історію буття.
Не дай зустріти гаду-змію Єви.
На рала перекуй мечі сталеві.
Не вбий ще не розп’ятого Христа…
Нехай планета не почує війн.
Який журливий колір вбивства – хакі.
І Хіросіма хай, і Нагасакі
із ядерних воскреснуть безнадій.
Верни убите матері дитя
ув Ірпені, Лимані, Пісках, Бучі…
Мені болять ці спогади їдучі.
Якщо тобі потрібне так життя, –
бери моє.
09.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Лиши цю осінь у тривожних снах
нехай вона ще визріє дощами,
її ми любим тільки на словах,
бо жовтопад листів стоїть між нами.
А, що листи? – слова, слова, слова…
вони німі й холодні наче крига.
Куди ведеш ти, стежко, лісова?
Вже й листопад у сиву даль поклигав.
Від сонця бані на церквах горять.
Та цей вогонь душі мені не гріє.
Перегорну листок календаря.
Можливо ще у завтра є надія.
08.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Прокиньтесь, Змієві вали,
пора спинити московитів,
які нічого крім імли
не спромоглися дати світу.
Пора двоглавому орлу
дурні довбешки геть відтяти!
Покласти край насильству й злу.
Хай на планеті буде свято.
07.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Приречений на муки жити вічно
він і донині гріх тяжкий несе
хоч бганками пронизане лице,
хіба важливо в травні чи у січні,
чи сніг, чи дощ стікає, як сльоза
гуляє вітер, чи гримить гроза…
у цьому, певно, наша вся трагічність
нести свою біду за краєвид:
іти, брести, повзти, як вічний ж*и* д…
й на землю повертатися циклічно.
06.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Ой, не чіпайте кам’яних бабів!
Не знає скіфський меч врагу пощади.
Ти чуєш ніч, а в ночі вітру спів,
який зове у степ мокшу́ вмирати…
Заради чого лиш скажи мені
ви пробудили духів наших предків?
Згорить Москва в пекельному вогні,
в оселі ж наші прилетять лелеки
і принесуть сюди нове життя,
не вмре ніколи ненька Україна,
піднімуться над вбитими жита…
народить мати козаченьком сина…
Не бути тут смердоті москалів.
Не смій чіпати кам’яних бабів!
06.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Зима все вибілить. А душі?
Зчорнілі душі, мабуть, ні.
Вони і досі на війні.
Тому, напевно, небайдужі
до лихоліть і до страждань
єдине маючи з бажань –
напитися земної стужі
й летіти десь за небокрай.
Туди, де обіцяли рай.
І відлітають воїв душі.
05.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022
Коли душі захочеться співати,
нехай співає, що їй тій душі.
Вона знайшла у тілі свої ґрати
і сльози їй, немов комусь дощі.
Нехай співає, не переч, не треба,
поринь і ти до світлих перемін.
Настане час злетіти їй у небо,
як заячить про те церковний дзвін.
04.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Павук у лісі плів тенета,
гукав кохану тетерук,
а вже стріла із арбалета
летіла на пташиний звук.
На жаль так створена людина –
вбивати будь-що, будь-коли,
підступно ціляться у спину
іржею з’їдені стволи.
Ідуть війною брат на брата*.
Чи мо́, то їх веде лихий?
Знов одягають маскхалати,
забувши заповідь: «Не вбий»!
03.10.22р.
*Ідуть війною брат на брата – це не
про російське «братство», а взагалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Ні бабиного літа, ні тепла.
Дощі, дощі…,
а поміж ними зливи
і клен стоїть самотній, сиротливо
розглядує себе крізь сльози скла…
Одна скотилась, як моя печаль.
А інші вслід їм байдуже, що осінь.
Крик журавлиний пролетів між сосен…
А я лиш чув: на жаль, на жаль, на жаль…
Не може бути в осені жалю
їй все одно ідуть дощі чи зливи,
то тільки ми щасливі й не щасливі.
Мабуть, за це я так її люблю.
02.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Пізнавши ночі божевілля
назад не буде вороття
коли твого торкнувся тіла
була ти грішна і свята.
І подиху легке тремтіння,
і плоть розбурхана вогнем…
Чи то було гріхопадіння?
Чи шлях, що двох веде в Едем?
Тепер лишився тільки спомин
й на два розділені світи…
Коли знесилені від втоми
лежали поруч я і ти.
02.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Тихими переливами, дзвонами зорі́
заспівала пісню квітневу Десна.
Небо ще холодне й скупе, але десь в горі
вперше чорногузи клекочуть. Весна
цього року воєнна ні сну, ні спокою…
птахи ледь взнають місцевість згорілу.
Попелища сіл. Кружляючи над рікою
шукають вони хатину вцілілу,
бо принесли найцінніше – немовляточко –
дарунок неба народу нашому,
щастя омріяне у вцілілу хаточку…
У Бога не буває по іншому.
Нічогісінько, люди, відбудуємо на славу
і гнізда свої, і нашу, превелику Державу.
Шануймося!
01.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
На тихих вулицях дитинства
живе і досі той ласун,
який цукерками ділився –
сіресенький вухань-пустун –
тепер передає для доці
смаколики через мене,
знаходить скрізь в життя потоці
і вас нехай не омине.
Цінуйте щиро ті хвилини,
в яких дзвінкий лунає сміх,
украсти усмішку дитини,
напевно, це найтяжчий гріх.
30.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Мовчать вітри, замовкли зливи,
калини кім’яхи горять
і снігурі такі щасливі
летять до кетягів багать
немов зігрітися тут хочуть
і це для них найвища ціль.
Всміхнеться сонечко напрочуд,
коли ущухне заметіль.
29.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961234
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022
Упав каштан під ноги, як і дощ.
Штовхає вітер навіжено в спину.
Стікає осінь з лабіринтів сош,
немов життя із серця безупинно.
Чомусь нуртує сквира, ще й така,
що можу ледь розгледіти дорогу.
Але ж її мелодія дзвінка.
Давай на брудершафт по трохи грогу.
І підемо з тобою хто куди.
На те воно, напевно, і розпуття.
І від біди веде, і до біди.
Аж до країв наповнюючи сутність.
28.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Напийся сонця, горобино,
коротшають осінні дні.
І скоро перші хуртовини
заряботять в моїм вікні.
Запахне листопад снігами,
запахкотить надвечір піч,
мороз гулятиме дворами,
аж до світанку, цілу ніч…
На ранок висрібляться трави
і хризантем німі кущі.
А поки вдосталь пий заграву,
тумани осені й дощі.
26.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2022
Моя Україна болить у мені,
моя Україна ридає.
Сьогодні держава в борні та вогні,
а вчора була тихим раєм.
Хоронимо нині жінок і дітей –
могили, могили, могили…
Чомусь не втішає церковний єлей
чи ладан свої втратив сили.
Не зможе ніхто подолати народ
і віру відняти у Бога.
Не треба мені від вождів нагород.
Я вірю в твою перемогу!
25.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2022
Сльози з дощем не солоні,
навіть чомусь не гіркі
час, що провів у полоні
був до нестями жаским.
Скільки кати побратимів
стратили ліку нема.
Зимно, о, Боже, як зимно
стелиться в серці зима.
Снігом усипано скроні
стільки світанків в імлі.
Персті візьму у долоні
та поцілую її.
24.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022
Часи важкі. Не меркніть, світлі люди.
Бо це не ніч, якась суцільна мла.
Поміж руїн почвара мовчки блудить,
живих шукає, породілля зла.
Дивись, он тягне душу немовляти,
гаряче серце згасить залюбки.
Ридає над дитям нещасна мати,
із рук не випускаючи руки…
Вона ж пішла туди, де чути стогін,
де запах крові, біль, суцільний жах…
Біда і смерть усі її пологи
та вічний трупний запах на руках.
Часи важкі. Не меркніть, світлі люди!
Не час тепер солодкі здріти сни.
Бо, хто тоді добру світити буде
і, хто цей мир врятує від війни?
22.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Сьогодні дощ мене приспав
до ранку, аж не звично.
Поміж в саду пожухлих трав
він цокотів музично.
В нічній мелодії дощу
купається планета...
Нехай наспиться досхочу
усім в його тенетах.
21.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
(нашим полоненим дівчатам)
Чайка надриває крила,
п’є Дніпрові хвилі…
Де Тарасова могила
на високім схилі.
Полетіти б їй у вирій…
Та даремно, всує.
Бачиш, в Україні милій
люта пря вирує.
Закохатися б у скелі,
у далекі пляжі…
Але думи невеселі
й серце туга в’яже.
Не печалься, птахо люба,
бо тобі негоже.
Буде й ворогові згуба –
в землю він поляже!
20.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2022
Жовтопора багать каштанів –
бульварних велетнів краси,
як димом стеляться тумани,
їх з неба гасить дощ рясний,
але упоратись не сила
з цією ватрою дощу…
і наче цілу ніч дощило,
але пожар так і не вщух.
19.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Шукаєш сло́ва? Ось воно, бери.
І не кажи, що ти чекав на інше
воно тверде, як моноліт гори
та може бути, звісно, і м’якішим.
Усе лежить у площі де шукав –
млинці одним, а іншим папіроси.
Не любить слово телепнів і ґав,
але себе любити дуже просить.
Без слова не збувається народ,
вмирають села, висихають ріки…
То Українців надпотужний код.
Ми ж перед ним зросійщені каліки.
18.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2022
Іди до мене, донечко, удвох
мороз лютневий легше пережити.
Чи бачить ці тортури з неба Бог
і те, які безбожні московити?
Лягай ось тут, даремно, що підвал,
що холодно і дуже сильно страшно
у тебе, доню, надвисокий пал.
Лягай-но спати, мила моя пташко…
Ні хліба, ні водички, ні тепла…
І янголи чомусь були безкрилі.
Лише імла. Одна лише імла!
Отак в ту ніч удвох й заледеніли.
16.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2022
Степи не люблять лаптєногих,
бо там живе козачий дух.
Він не терпітиме остроги,
його не взяти на ланцюг…
Це вольниці свята обитель,
мабуть, аж до останніх днів.
Тікай додому, кат-гнобитель!
Не любить вольний степ рабів.
15.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2022
Ні сну, ні снів, лиш тихе небо
і вітер грає над Дніпром,
тополі гомонять і верби,
усе довкіл покрите сном,
а я не сплю, рахую зорі,
шукаю впалі у траву,
у небозводі неозорім
Стрілець натягне тятиву,
ось-ось помчить стріла у всесвіт…
а далі буде так, як є:
роса, світанок, бусла клекіт
й безсоння зранене моє.
14.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
Російська велич – міф і лжа,
байстрючі діти Катерини
тільки й уміють, що ножа
убгати по руків'я в спину…
і співчувають.
Далеко Каїну до них.
Вони не з роду вовкулаків.
Убивство ближнього не гріх,
такі собі – свинособаки –
безславна зграя.
Як ще виносить їх земля?
Натомість навіть сам не знаю.
Коли вбивають москаля
його душиця не до раю,
але до пекла відлітає.
Аж серце крає.
13.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Кажуть – осінь безкрила.
Ви у те вірите, люди?
Так, як вона любила,
любити ніхто не буде.
Людям немає діла,
хмурі стоять на зупинці.
Як же вона раділа
сонечку чи павутинці.
Осінь така чутлива
лиш спробуй сказати зайве,
з неба заплаче злива,
а після веселки сяйво.
Листя фарбує у парку,
верби стоять жовтокосі,
людям, то зимно, то жарко…
Гляньте, іде – леді осінь.
11.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
(чорний гумор)
Стали розумніші хробаки,
не їдять убитих московитів,
але мало бути навпаки,
мабуть, хробаку охота жити.
Он лежить танкістів екіпаж,
ще парує, мов свиня на бійні…
Вміст його: C2H5OH
не смакує черв’яку покійник.
Не людина московит – лайно
у прямім і переноснім сенсі.
Навіть хробаку не все одно!
Чим таке лайно, то краще пепсі.
09.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022
Заждалася земля озимини,
граки на південь крила розминають,
все більшають і більшають їх зграї
й дерев зростають тіні до весни.
Сумнішає діброва за селом,
уродить на останок ще грибами,
порадується й зрадує нас з вами,
й забудеться міцним, зимовим сном.
Заскиглить хуга, землю замете,
підвиють їй голодні гурми вовчі,
темнішають до Миколая ночі,
ледь сонце встало, вже й згорає день.
Але розтане дим із димарів,
як задзюрчать стрімкі струмки із ранку,
і заспіває під вікном веснянка…
й озимина проб’ється з під снігів.
08.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
А листя хоч і золоте
та, що воно людині значить?
Дощить за вікнами на вдачу.
Але, я певно не про те.
Дивись, як дивні тіні ночі
йдуть тротуаром неохоче…
А лист під ноги їм мете,
зриває й кидає додолу,
немов життям розбиті долі
єдине, осені святе –
останнє листя золоте.
07.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Шукаєш істин і вина
у їх єдинім поєднанні.
Чому ж, скажи мені, сумна
твоя мелодія кохання?
Троянський кінь біля воріт.
І Купідона стріли влучні.
Ми не змогли змінити світ.
Навіщо мойра серце мучить?
Пора покинути цей день,
пішла з Олімпу Афродіта,
а ми з тобою щастя ждем
на капищі згорілім літа.
Але прощають все боги
своїм сліпим, заблудлим дітям.
За душу тільки йдуть торги,
ще б знати у якому світі.
Коли в потоці вічнім рим
безвісний кане пілігрим,
то ціль лишається одна:
шукати істин чи вина.
06.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Коли змішається палітра
у небі чистім та ріці
і вичахле вночі повітря
стече сльозою по щоці,
засяє місяця уламок –
на грудях ночі пектораль…
лиш вітер гомонить під ранок,
що журавлям у путь пора.
04.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
Заплаче перший дощ осінній,
завередує за вікном.
Проситись буде хоч у сіни,
які ще дихають теплом,
в яких ще спогади серпневі
мов привиди старі живуть…
Як розтлумачити дощеві,
йому немає місця тут.
03.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022
Немає рим, немає ритму,
слова кошлаті, як бомжі…
Що напишу, відразу витру.
Здається, нерви на межі.
Це вересень іде по листу,
аж під ногами шарудить.
І неба просинь чиста-чиста
й тендітна павутинки нить
веде до бабиного літа,
що вже настане ось-ось-ось…
Й вино малинове налите…
Давай, за все, що не збулось.
02.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2022
Пора, пора…
відкрити б двері школі,
дзвінкому б сміху литись першачків…
Але питання постає: доколи
не чути дітям на урок дзвінків?
Чому ж у нас напівзабута мова?
Чи може я до того надто звик?
Коріння від добра та зла у слові.
Тебе прийшли убити за язик.
То ж не кажи, що мова не на часі.
У нас війна за Неньку, а не гра.
Неси свят-слово українське в маси,
поете, друже мій, давно пора.
01.09.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022
У березні берези війною покосило.
Чи квітнули у квітні сади у нас, чи ні?
У травні оборону тримали ми щосили.
У червні дожирали хлібів лани вогні…
І рік не високосний, і наче гречкосії
у полі є робота і діточки ростуть.
Але пішла війною завожена росія.
Що принесеш ти людям окрім ярма чи пут?
Не надить українців кремля криваве мрево.
Вони уже уздріли своїх небес ясу.
І хай пуйло скотина, і лукашеко – стерво,
але я вірю свято у силу ЗСУ!
31.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Не тремти немов ягнятко,
москалю, надвечір.
Чуєш ходить Бавовнятко,
розпрямляє плечі…
Не сховаєшся від долі,
не біжи, не треба,
приведе тебе поволі
воно до Ереба.
Що не спиться, с*уч*ий сину,
жах під шкіру лізе?
Забавовняться сьогодні
орки та залізо.
Все тобі землі замало,
що ти за людина?
Але ж дурневі казали:
«Не лізь в Україну!»
Чай парує у горнятку…
Морок понад гаєм…
Вилітає Бавовнятко,
москаля шукає…
28.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Коли утомляться Титани
тримати небо на плечах
ілюзії, мов сон розтануть,
злетить над світом вогнептах,
і загоряться смолоскипи,
і кров поллється у борні,
і будуть всюди вбитих кипи…
Та чи повірите мені?
Але навряд-бо хто зігріє
осиротілий світ людей
в нім згинуть і душа, і тіло
на пласі збочених ідей.
27.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Заплачуть в небі Персеїди,
коли покошені жита,
пече ще сонце по обіді,
але це спека вже не та.
Тумани ллються, мов із глека
після удою молоко.
«Пора, пора…» – кричать лелеки
і не зупинить їх ніхто.
26.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2022
(з народного гумору)
На горі реве трембіта
ніби ся питає:
«Куме, чи пішла кобіта
в магазин за гаєм?
Як проходив я недавно
біля водокачки,
то жона ховала вправно
сулії заначку.
До Вас маю добре діло
(натякаю тільки)
хоче моє грішне тіло,
випити горілки!»
Заридала ще трембіта:
«Доля нас не пеще*!
В лавку двинула кобіта,
приїхала – теща»!
25.08.22р.
*Пеще – пестить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022
Коли зґвалтоване дитя
в останній раз шептало: «Мамо…» –
у власнім домі, сім’ї храмі,
під виродків хмільне виття,
під їхній сміх над голим тілом,
яке вже й жити не хотіло,
зібравшись десь у небуття
душа іще молила Бога
й сльоза котилась на підлогу
з її хрестильного хреста…
24.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2022
Не вий, сирено, не буди дітей.
І хоч війна розкрила чорні крила,
та безіменні множаться могили
і менше стало радісних вістей…
А ти не вий! І не буди дітей.
23.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Згадати можна і простити,
а повернути, на жаль, – ні.
Окопи це по суті скити
молитвослівні на війні.
Навряд чи церква чула більше
до Бога щирих молитов.
Не сперечаюсь – люди грішні.
Де ж та Всевишнього любов?
Сичім: Давай за око – око…
Чи може те російський сказ?
Не був ти в шанці одиноким –
Бог поруч кожного із вас.
21.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Чесала косу над ставком верба
гнучкі стелила по водиці стебла.
Така журба, в душі така журба
ген літо промайнуло наше тепле.
Вже скоро затривожить жовтопад,
червонолистень забагрянить всюди
і прохолоди зоряних лампад
хай досхочу тепер нап’ються люди.
Природа верне трішечки тепла,
ще промінець у спину буде гріти.
Ставок з вербою на краю села
удвох чекають бабиного літа.
20.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2022
Горнятко кави й де вона біда?
Стоїш на перехресті міжусобиць
красива, вперта, вічно молода,
не будемо вдаватись до подробиць.
А там, на розі вулиць хоч потоп.
На відповідь сто літ чекають чати
прихильники з Америк та Европ
тебе собі благають шлях обрати,
не меседжі написані – есе…
Та де ж той камінь долі при дорозі?
Можливо кава вирішить усе
не десь там чи колись, а тут, на розі…
19.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2022
О, як смакували гнилушки,
що впали поміж бур’яни,
жовтіючі місяцем груші
спадають ще й досі у сни
чи будять мене серед ночі,
коли я високу траву
серпом вирізаю охоче
так, ніби усе наяву,
аж серце тріпочеться дужче
і спогадам б’ється у такт,
де в снах я збираю гнилушки,
оті, що найкращі на смак.
17.08.22р.
*Гнилушка – гниличка, гнилиця дика груша яку
чомусь моя бабця називала саме – гнилушкою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2022
Учора ти був щасливий,
і радував батьків.
Та їх росіяни вбили,
а ти – осиротів.
Зайчик не носить цукерки,
казки до сну нема…
От бачиш, як може стерти
щастя сім’ї війна.
Кажуть, що треба прощати
навіть найтяжчий гріх.
Ні! Хай знають орки кляті,
за що ти ненавидиш їх.
16.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2022
Радіонову Володимиру Олександровичу
20.01.1989 – 10.08.2022
Мовчи, козаче, тут слова безсилі,
тут навіть вітер множиться на нуль.
Стоїш у побратима на могилі,
це він тебе прикрив од вражих куль.
Його чекала донечка удома,
він мав і бізнес, і круте авто…
Але, як нині кажуть: був «свідомим»
і пам’ятав: якщо не я, то хто?!
Таких, на жаль, не любить суча влада,
але вони надійніші за щит
ідуть на танки, на ворожі гради…
Ці люди мов могутній моноліт.
Можливо сотворив нас Бог із пилу.
Такі ж, як він із тектонічних плит.
Мовчи, козаче, тут слова безсилі
навіть оці, що в’їлися в граніт.
14.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2022
(трохи гумору після вчорашньої зустрічі з поетами)
Еротики потрібно більше віршу,
щоб не відмер навіки м’яз слабкий.
Нехай мені пробачать мову грішну!
Насправді я далеко не такий.
Не опишу принизливого блуду.
І те, як після сексу йде тютюн.
Тримає жінку чоловік за груди…
У нього ж не поруччя – риба в’юн.
За що ж скажіть триматись молодиці?
Коли бажання з неї просто пре…
Розтермосив ярижник пружні циці,
а далі прогундосив: «Зая, все…» –
Розбурхана відьмиця мстити вміє.
Скоріш ховайся, дурень, у сарай!
Не знаєш, як приборкати стихію,
то краще взагалі не починай.
13.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
Серпнева ніч розбудить цвіркунів.
Чи цвіркуни пробудять морок ночі?
Гадати я не буду і не хочу,
але до ранку не побачу снів.
Хай ватра пломеніє край води
і завмирає дим понад травою,
де вітер обіймає ніжно хвою…
І однорогів губляться сліди.
Мовчи і ти. Не треба зайвих слів.
Казкову ніч до дна потрібно спити.
Вогні погаснуть у зіркових скитах,
як сонечко торкнеться берегів.
Розтане все, аж ніби не було
і ватри дим, і однорогів тіні,
і цвіркунова пісня-берегиня
й останнє серпнем спалене зело.
13.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2022
(з народного гумору)
* * *
– Скажіть, Безрукове Сергію,
де Ваш акторський апогей?
– Про роль одну я дуже мрію…
зіграти хочу – Сашу Грей.
* * *
– Куме, чув такі я слухи у мистецькім світі –
в Моісеєва дитина з’явиться у квітні!
– Що Ви, куме, оце диво. Аж кусаю лікті.
Новину я десь проґавив, що він був вагітний?
* * *
У дівчаток Тані й Марії
була про Третяківку мрія.
Але грошей, небесне диво,
лишень вистачало на пиво.
* * *
У російського народу є така прикмета:
треба мордою обличчя стати до Царьграда
ну, а далі усе піде, як впаде монета
як – вона, то буде к*рва, якщо він, – то «Лада»!
* * *
Безногий десантник повзе до порогу,
на милицях влазить в хатину…
«Ну, Шарік, к ногє, мля!» – командує строго
і… Шарік побіг в Україну…
12.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
(мій перший верлібр
(якщо це можна таким назвати))
Господи, ми грішні!
Та ніколи не зраджували хліба,
ні землі своєї не зраджували ніколи.
Борисфен тому свідок і зоряне небо,
могили пращурів і степові шляхи,
які ведуть до батьківської колисанки,
до хрестів на прадідівських могилах…
Звідти й сила наша від Перуна до Ісуса,
і Матір Божа вступиться за дітей своїх,
їм час поле сіяти, за сохою йти…
Згине нечистий, що прийшов з півночі
та орда його поляже в степах наших.
Так було, так є, так довіку буде –
Амінь.
12.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2022
Відкорковуй вино молоде,
ще зима не стоїть на порозі,
ще далеко тріскучі морози…
тільки іній в саду де-не-де.
Та і той щойно сонце розтане.
Хоч зело не таке вже й духмяне,
але мова тепер не про те,
що тремтить край дороги осичка,
то можливо для осені й звично…
Відкорковуй вино молоде.
11.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Зґвалтовані та вбиті не кричать.
Сліпі мовчать. Їм нічого сказати.
І небо сипле, ой, не благодать
на окупантів голови трикляті.
А буде ще для них і суд страшний
за: Бородянку, Маріупіль, Бучу…
Хто заповідь порушив: Не убий!,
і ненависть в собі зростив їдучу.
За нашу неоправдану війну,
що принесла орда московська, клята
тепер я знаю регулу одну:
нема паскудніше російського солдата
11.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Жарінь за вікнами нестерпна
ген вигорає день палкий.
Розпечений край літа – серпень –
під вересень згориш таки.
Хіба ти хочеш? Мусиш! Доля.
Заплаче небо уночі,
потягнуться тумани з поля
і хоч ридай собі, кричи.
Але нічого не змінити.
Протоптаний ув осінь плай.
Птахи лишають свої скити…
Тому гори тепер, палай.
10.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2022
Немов дурне лоша по колу
моє стривожене життя,
то шкутильгає надто кволо,
то метеором дні летять,
залистопадить чи розквітне,
здається все одно мені…
Наче учора жив у квітні,
а вже й гірлянди на вікні.
08.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Читаю вірші мов листи,
алея парку прагне тиші,
вже павукові час плести
в єдино спогади колишні.
Хай заплітає у росу
гаразди всі та негаразди…
Люблю я осені красу
і літа бабиного ґазду.
05.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2022
Коту, що мешкав у підвалі,
не снились кольорові сни.
Йому покою не давали
легенькі віяння весни.
Буває сяде серед ночі
та глипає в її вікно,
хоч спати оченята хочуть,
але ж бажанню все одно.
Мороз іще малює квіти
і груба їсть наруччя дров…
Не міг котяра зрозуміти:
кохання в нього чи любофф.
01.08.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2022
Ця ніч не плакала й не вила,
як попередня у димар.
Вона була украй безсила
чи від, чи до фатальних чвар.
Вона стомилася і, певно,
перебувала на межі…
Як біснувала. Та даремно.
Ми стали з нею геть чужі.
31.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
(мініатюри з народного гумору)
Як билися ув унісон серця
і душі їх, напевно, мали крила…
А, як сім’єю вийшли з під вінця –
він цапом став, ну, а вони – кобила.
* * *
Любов пройшла. Стосунків геть нема.
У ліжку та на кухні теж непруха…
Хіба ж ти винувата в цім сама?
Тут винуваті: чоловік й свекруха.
* * *
В народі кажуть: що, то за кума…
Та й куми теж не козаки, а – лосі!
Було б воно те горе від ума,
то й динозаври бігали б ще досі.
* * *
Цебро води не випити ніяк
(не влізе одне місце ув одвірки)
яйцем тре буде виливати ляк.
…От інша річ, якщо відро горілки.
* * *
Куму не взнав ні в профіль, ні в анфас,
ні за столом в садочку біля хати.
Та зір мені вертається нараз,
коли вона город стає сапати.
29.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2022
Каштани наїжачились на вітер,
тремтять у росах досвіту жоржини…
Тобі пора, стрімкоминуле літо,
бреди собі тихенько по стежині,
не оглядайся, лиха б не назвати,
усе минає, ось і ти проходиш,
і вересня летять вітри крилаті
й зоря похолоднішала на сході,
нам день дарує усе менше світла,
і дощ малюнки на асфальті витер…
А ще жоржина у саду розквітла
й каштани наїжачились на вітер.
27.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2022
Сади вдягають позолоту,
напевно, вже прийшла пора.
Красуня вишня біла плоту,
немов осіння пектораль
туманові лягла на груди
і гріє крапельки роси…
Але спішать десь дивні люди.
Не помічаючи краси.
23.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2022
Чи то були світліші люди?
Чи то були такі часи?
Плив сморід перегару всюди
і по 2.20 ковбаси…
Ніяк обіцяне майбутнє
не входило в радянський дім.
Вже й зуби постирались кутні
і п’ятниць вісім, а не сім
спливло від їхніх обіцянок:
у баби вихолола піч,
у діда меншало коханок
й Рябко пішов із дому пріч.
Мабуть, шукати – світле буде,
бо, що було відомо всім.
То чи були світліші люди,
де п’ятниць на седмицю сім.
22.07.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2022
Ура! Мені оцінка: «Як зайшло»!
Під хвіст коту десятки літ педстажу.
Тепер я знаю, що білило – сажа.
Ув інциденті данім зауважу:
що ладний пацик* це не ремесло.
Цілком можливо, що воно і діва.
Та чи багато пес Бровко дасть співу?
Оцінка та не викликає дива,
як критикун до рук бере стило.
Благою дуже, недруги і друзі,
хто бурситет закінчував, хто ВУЗи
ви в гуморі сьогодні чи у тузі
не ставте людям балу: «Як зайшло»!
21.07.22р.
*Пацик - хлопець.
Вірш відповідь на оцінку «Як зайшло» від: Koala Wild Grizli (K.W.G.). Дорогі учасники спільноти мене привчили вірші вилизувати щодо розмірів, збігів, дієслівних рим чи рим взагалі, тому коли ви ставите занижену оцінку будьте готові аргументувати її (розділові знаки – моє слабке місце). Бо навряд чи є аргументом вислів: «Мені сподобалось. Задум бомба - щопрада лірики невистачило та читається важкувато.» Бо це більше говорить про примітивізм читача, а не автора.
P.S. Вірш друкую тільки у цій спільноті і у своїх робочих нотатках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2022
Російське православ’я – виток тьми.
Окрім війни, що принесло ти людям?
Скільки тобою знищено ще буде?
Скількох людей розтопчеш чобітьми
за руZZкий мир? Хіба хто знає те.
Ти спалиш душі на Червоній площі
де труп лежить, але ніяк не мощі.
Для троглодитів мавзолей – святе.
Імперський морок мозку то біда
його, здається, вже не злікувати.
Женіть попів російських геть із хати!
Бо за попом убивць іде орда.
20.07.22р.
Вірш написано лише за декількома історичними подіями: І Світова війна, кривавий переворот на росії сім’ї Ульянових, червоний терор, голодомор, культ особистості, ІІ Світова війна, повоєнний терор, вознесення РПЦ (УПЦ) війни росії проти країн колишнього СРСР і об’єднання церкви-криміналітету-влади на московії і їх прихлєбателей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2022
Полетіти б до вирію, мила,
і забути про біди свої
та зламав ураган мої крила
ще й надії втопив у воді.
Десь на березі Мертвого моря
спочиває розбита душа.
Ти для чого, скажи мені мойро,
четвертуєш мене без ножа.
Не жалій моє зморене тіло.
Хочеш пий до останнього кров…
Відчуваю, уже відтремтіла
моя перша й остання любов.
17.07.22р.
Ех! Ризикну вляпатись у риму – кров–любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022