| Сторінки (11/1035): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Відверто говорю зі зміями,
про Маріуполь вщент розбитий,
про мир далекий і омріяний,
про безсердечність московитів.
Країна повниться руїнами,
до Господа ідуть Герої.
Але не станем на коліна ми
перед московською ордою.
13.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Ні Совісті не маєм, ні стида.
Подай, Господь, хоч фігового листика!
Бо наче смерть людини – це біда,
а вбивство тисяч, то лише статистика.
12.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Йди, налисник їсти, лиско,
бо не хоче доня.
Залюлюкаю в колисці
я твоє безсоння.
Разом будемо радіти,
мріяти про диво.
Швидко виростають діти
і минають зливи.
Ходь, наллю тобі сметанки,
ще й добавлю рути…
Хочеш сядемо на ґанку
подалі від скрути.
Їж же, лиско, їж налисник
це тобі на вдачу.
Може доля так навмисно?
Гладжу лиску й плачу.
12.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Яка незвична тиша, аж дзумить.
Травневий день у вишитій сорочці.
Дими війни розвіялись. Блакить.
Без остраху багряне сходить сонце.
А, як співають збуджено птахи.
Розтала вічність в їхнім суголоссі.
На вишні цвіт, на трави, на дахи…
Мов благодать спадають перші роси.
І днішає потроху небосхил.
Господь іде погледіти на вруна…
Далекий грім старається: щосил
настроює дощу сріблясті струни
–
це мир настав.
10.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
Віл волає, бик – бикує
і дрантя червоне в ряд.
Щось казати марно, всує –
дебілоїдів парад.
З голоду скриплять зубами
ще й з похмілля дрижаки:
«Ей, таварищ, ти нє с нами?
Как не снами? С кєм же ти?» –
В голові палає вата,
жаба в ковбику реве…
Як людина дурнувата,
то й старе, немов нове.
Посірілі силуети,
земле, розплодила тлю.
Сталіна несуть портрети
Боже мій! Чи я не сплю?
Коли ближчає дев’яте
травня знову з року в рік
на червоній площі свято
для юродивих калік.
09.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022
Які гидотні люди та нікчемні.
Країна їм дарує хліб і сіль,
благає: вивчи мову! Та даремно.
Московський говір чути звідусіль.
А потім кров’ю платимо за це ми:
Батурин, Крути, Пі́ски чи Ірпінь…
Але, якщо відверто – це система
на знищення прийдешніх поколінь.
Дітей уб’ють потому з автомату,
спочатку нам прищеплюють чуже:
чужий священник, вчитель… і гармати
такі ж чужі розчохлені уже.
Одного разу, коли зрадиш мову,
запам’ятай, як сильно ти радів.
І надто не дивуйся чому знову
на Київ сунуть полчища катів…
08.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Сни розлетілись хороші.
Ніч не оставила мрій.
Розпач стоїть насторожі.
Донечко, вічка відкрий!
Руці твої холодіють.
Впала іконка з творцем.
Тиша. Вмирають надії.
Восковим стало лице.
І розімкнулись долоні.
Погляд завмер на стіні.
Сльози твої не солоні
більше ні граму мені.
Так розривається долі
Божої вічне кільце.
Не вберегла тебе, доню,
вибач матусю за це.
06.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2022
Там де юність швендяла полями,
поросли волошки на весні,
ще й полин духмяний до нестями,
щойно день травневий прояснів.
Я тепер не знаю навіть де ти.
Може лиш наснилася мені?
А в дитинство тут здається лету
лічені секунди, але ж ні.
Часового ладу не порушиш
і назад немає вороття.
Тільки пам'ять розхвилює душу
день за днем спливає ген життя.
05.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Ця нелюбов іде, мов поклик серця.
Ще однією заповіддю – знищ!
Ти українців убивати пнешся
московська покруч, імбецильний дрищ.
Та станеться усе не так, як хочеш.
Як сонечко випалює росу,
коли прозріють від туману очі,
тебе змете у прірву ЗСУ.
Лети в тартар. Туди тобі дорога.
Тебе там стріне покидьок рябий.
Коли війна приходить до порога,
не діє Божий припис – не убий.
04.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
В обіймах ночі шепотить Десна
і тихо гомонять сади русяві,
а со́вка відчуває, що весна
полоще крильця в місячному сяйві.
І гарно так, аж серце тріпотить,
палають наче зорі в небі очі.
В таку чудову, неповторну мить
душа до віршів і краси охоча.
Вирує рух сузір’їв і планет.
Земля в безмежжі космосу – піщина.
Коли стрічаєш вічність тет-а-тет,
то розумієш що таке – людина.
04.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2022
«Безсмертний полк» загнувся під Ізюмом.
Безславно пали виродки дідів.
В дурного люду і думки безумні,
і в безтолковці повно тарганів.
Йому б скоріш в обійми санітарів
та хоче він «героя», хоч убий!
Летять увись від вибуху сандалі…
(не став хероєм, бузувір тупий).
Складуть ошмаття у пакетик чорний
є: руки, ноги, мозку жаль нема.
Хотів зрівняти із землею гори…
Але на те не стачило ума.
03.05.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Горять знедолені міста,
домівкам вибиває очі,
а немовляті смерть шепоче:
«До пострілу готова «Мста»*,
снаряд цей твій...» – О, Боже, де Ти!?
Тридцять секунд від сили лету…
Чи встигнуть матінки уста,
останню прочитать молитву?
Чи прийме небо кров пролиту?
(хоч проливали вже й Христа).
Але кремлю потрібно жерти,
вона готова йти на жертви…
А ми посіємо – життя.
02.05.22р.
*Мста – 152 мм самохідна артустановка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
(московська орда розстріляла
військовополоненого уродженця
міста Донецьк, бійця полку «Азов»
та карате кіокушин Звоника Дана.
Світла пам'ять тобі, воїне.)
Тиша стоїть над татамі,
очі окутав туман.
Ти відсьогодні не з нами
воїн, боєць – Звоник Дан.
Боже, впокой його душу,
земле, ти тіло прийми…
Визнати, Господи, мушу
важко лишатись людьми
там, де російські потвори
творять страшний самосуд.
Хай Маріупольські зорі
нашим нащадкам живуть.
Ні, не вмирають Герої!
Поміж розстріляних гроз
пам'ять довіку з тобою…
Вічний покій, вою, – «ОС»*.
01.05.22р.
*Ос (ОСУ) – вираз який максимально може
осягнути лише людина на бойових мистецтв
здебільшого кіокушин карате.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Своє життя відбухкають снаряди,
ракети упадуть додолу всі…
Не ради воєн, а життя заради
весна розквітне у своїй красі.
І в ній кульбабки, наче сни дитячі –
герої із бабусиних казок.
Вже оболонь від вибухів не плаче
й дощі лікують вирвища стежок.
А квіти ці немов чекають в гості.
Росою умиваються в саду
і жайвір лине в неба високості,
переконатись прагне чи прийду.
30.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
(трішечки для настрою)
Російський танк (де командир бурят)
заїхав у город до баби Пріськи
і сів на «пузо» ні вперед, ні взад.
Дала йому, як кажуть жаба цицьку.
Тікав би дурень, скопана земля.
Та з танком як? Це – бойова машина!
Сапою вчить бабуся москаля:
«По копаному ти куди, скотина!»
Мабуть, хороший із бурята тук –
уродить бульби просто забагацько!
А вже квасолька викинула струк…
Де взяти добрив? Їдь у гості, бацька!
29.24.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Чого стоїш? Заплач, маленький,
нехай стікає біль сльозою.
Померла у підвалі ненька
і діточок лишила двоє.
Віддавши їм черствий окрайчик,
що снядіти почав морозом.
Але, що передав це зайчик,
відмовився сприймати розум.
…Лежала матінка холодна.
Її вже не могли зігріти.
Такі реалії сьогодні...
А хлібчик доїдали діти.
28.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Стоїть московська церква. Б’ють у дзвони.
Із уст попів зрікає чорт хулу:
«Неси, раб божий, гроші на патрони
вбивати вже нема за що пуйлу!»
Кирюхі (людожеру) теж пожертвуй,
він має освятити «Сатану*»!
Убиті українці, то не жертви.
Не плутай: операцію й війну.
Ми хохляків примусимо до миру.
По аналою кров тече дітей…
А трупний сморід уже навіть мирра
не переб’є, не зменшить і єлей.
Така російська православна віра –
убив хохла тобі до раю путь.
А тупаки йдуть в лігвище до звіра
і грошики на вбивство нас несуть.
27.04.22р.
*Сатана – стратегічна ядерна ракета
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
(цього котика знайшли мертвим
через 45 днів у дитячому ліжечку)
Тобі тут, певно, пахло молочком.
І зігрівали спогади родинні,
як муркотів на добрий сон дитині
й війна ще не гриміла за вікном.
У вас на двох один був теплий плед
і пестили тебе дитячі руки…
Попереду ж були пекельні муки:
прийшли в Ірпінь кати команди «Zет».
Людей вбивав російський живодер
і не щадив ні стариків, ні юні
дивились очі крізь приціл безумні…
А ти в дитячім ліжечку помер
чи, мо, міцним заснув, мов пам'ять сном?
Тобі там, певно, пахло – молочком.
26.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
Господи, воскресни, подивись
на залитий кров’ю Маріуполь.
Кажуть з мертвих Ти повстав колись.
А сьогодні – «Азовсталь» – некрополь.
Вої мовлять: «Вмремо, не здамо
ворогові наше славне місто,
момачко, матусенько, мамо́!» –
сараною рушили рашисти.
Викормила виродків москва,
«вишукана» виросла зараза.
Полк «Азов» атаку відбива
рве на шмаття ворога щоразу.
Віддає борги за драмтеатр
і дітей понівечені долі.
Кожен з орків сплатить у стократ
за будівлі знищені та школи.
Ратоборці, заточіть мечі,
знищуйте цей виплодок зміїний!
Коли зло подохне уночі,
зранку зійде сонце України.
25.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
Весна і жінка йдуть собі та йдуть
у них одна на двох лежить дорога.
Одна на двох і радість, і тривога,
і загадка у цьому їх мабу́ть.
Хіба важливо день який та час?
Травневої чекаючи релізи,
з таких портрети пишуть Мони Лізи,
їм вірші на крилі несе Пегас.
Допевне це і є найвища суть.
Ця таємниця не підвладна люду
та хтось таки зумів уздріти чудо –
весна і жінка йдуть собі та йдуть.
24.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Чи п’є туман росу, чи землю поїть?
Світанок не відкриє таїни.
Коли ще ходять біля хати сни
і сили набираються левкої
й ростуть в батьків не для війни сини…
Та гряне громовиця рукотворна
побивши «градом» землю і дітей,
життя людей зібравши, мов трофей –
іде війна юродива потвора
та жах її довічний корифей.
І сіють смерть, бо іншого не вміють.
Які страшні сьогодні врожаї.
Мовчать після артобстрілів гаї.
Та поки в серці жевріє надія,
що пісню заспівають солов’ї.
Й орда відступить в мочарі гнітючі.
Вставай, мій брате, ти не вмер, ти спиш,
давай навпіл ділитимемо книш…
Час вибілить у небі чорні тучі,
але ядучою зробилась тиш.
23.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Вітер шматує хмари,
диму чорного шлейф…
Після ракет удару
крейсер упав у дрейф.
А в апогеї цейтноту
(хоч кажуть не тоне лайно)
гордість російського флоту
пішов з екіпажем на дно.
Горить на росії вата,
рот Симонян, мов клозет…
А в Україні свято –
втопили – аноло-говнєт.
20.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2022
Тобі ще мріяти і жити,
дітей народжувати і
заповнювати колоритом
буденно-відсірілі дні.
Спостерігати зорепади,
ходити берегом Дніпра,
де твої щічки вітер гладив
й дзвінка буяла дітвора.
Ще буде все. А зараз, доню,
країною страшна йде пря.
Й твоє дитинство у полоні
під обстрілами вигора.
Та окупанти хай не мріють
перемогти дитячий сміх.
Коли є діти, є надія,
що ми здолаємо усіх.
19.04.22р.
P.S. Коли ворожі обстріли впритул наблизилися
до нашого міста, шестирічна донечка
знаходила в собі сили заспокоїти кожного
і мене у тому числі. А коли таких сил їй
вже бракувало, вона горнулася до мене,
тремтіла, як листочок у злу негоду і казала:
«Таточку, мені дуже страшно». І тоді вже мені
доводилося заспокоював свого маленького сміливчика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Далеко так до Ватикану,
а до Голгофи тільки крок.
Армійські виросли титани
в диму їдкому цигарок.
Їх душі під бронежилетом
та не зачерствіли вони.
Війною змучена плането
чи сняться мирні тобі сни?
Бинтом скривавленим рокада
по вирвищах гарматних ран,
по гнійниках ворожих «градів»
веде до сонця крізь туман.
Там, де сучасності титани
звитяги наближають дні
і переможна мить настане
в їх титанічному труді.
17.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Танцювали лебеді, розбудили ранок,
в молоці туманному плуталась зоря,
в небі прокидалося сонечко багряне,
зігрівало променем вистиглі поля.
Наливались паростки неземної сили,
цілувала кожен з них, мов дитя весна
і рясними росами все довкілля вмилось…
Мир тобі на всі віки, земле запашна.
16.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2022
Тихими переливами, піснею квітня,
струмки потечуть десь під гуркіт грози.
Гарматами змучене поле розквітне
і мати старенькі протре образи –
Великдень.
Як вітер торкається зранених вишень,
скипається сік наче кров на гіллі.
Здається, боятися стали ми тиші
і бачити очі позвикли в імлі –
жахіття.
Війни промайнуть дні злиденні, холодні,
литаври звістять перемогу в бою.
Хай міць України воскресне сьогодні,
молюся за кожного воя в строю –
навіки!
15.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2022
Тепер я знаю звідки лютий
наймення місяцю узяв.
Двадцять четверте не забути –
протистояння двох держав.
Ми на чуже не зазіхали,
не крали ношених трусів.
Але із півночі шакали
прийшли під прапором русні.
Міста палили нам і села,
жінок вбивали та дітей
і захарастили джерела
води святої для людей.
Та буде ще і місяць травень,
звитяжні визріють вітри
й великих кривдників держава
до ніг складе нам прапори.
14.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Вітер ламає крила,
тонкі вигинає віти.
Де ти, убита мила?
Чи поруч з тобою діти?
Стіни сирі підвалу
тебе вберегти не вміли.
Крові врагу замало
вони захотіли – тіла.
Боже! Дивись, Всевишній,
на муки мого народу.
Невже ми стали грішні,
коли обрали свободу?
Під автоматну чергу
дітки поснули навіки,
світло в очах померкло
та не стулилися війки.
Плаче небо сьогодні
за кожним вбитим безвинно,
їх забрала безодня…
руський, хіба ти людина?
13.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2022
Дитяча іграшка лишилась
сама лежати на землі.
Ти їй даруй, о Боже, крила
й дорогу освіти в імлі.
Дітей не можна убивати!
Для кожного це вальний гріх.
Дитиночка була і мати…
Тепер шукати де їх всіх?
І тільки іграшка зосталась,
чекаючи тривоги мов
на дебаркадері вокзалу
й по ній текла дитяча кров.
11.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Весни обгорілі крила.
Чорного льоху прокльон.
Смерть попід вікнами вила
мінам з небес в унісон.
Опілля чавили танки,
у кашлі сухім гармат
ворог стирав Бородянку
безбожно за шматом шмат…
Але зі сторін далеких
в край, де запеклі бої
спішили з небес лелеки,
вимостить гнізда свої.
Любов, то велика сила,
що переповнює вщерть.
Й весни почорнілі крила
птахів не лякали геть.
10.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022
Цей хліб святий. Він знав війну.
Його ворожі м’яли траки
та вижили у полі злаки,
любов всотавши неземну.
Одна печаль спасти не встиг
померлих з голоду у Бучі.
Болять ці спогади пекучі
в хлібах налитих, золотих.
Навіть в кривавих згустках тьми,
в своїх містах ущент розбитих
на протилежність московитам
ми залишалися – людьми.
09.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2022
Імперія впаде, як стіни
фортець в облогу вікову,
як дощ в смарагдову траву…
Пощезнуть згодом і руїни.
Натягне небо тятиву
у блискавці тиранів тіні
в покорі стануть на коліна
до плахи притулив главу.
08.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2022
На грані банкрутства розуму
існує сьогодні земля.
Тяжкі крають душу роздуми
і спогади попіл встеля.
Постали міста руїнами
та братські могили зросли.
Дим чорний над Україною
розвієшся ти коли?
05.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022
Мовчить садочок. І садок,
хоч скоро яблунька розквітне.
Куди ж усі поділись дітки?
А бусли прилетіли в строк.
Така весна, що через край
кипить дитячими сльозами,
лежать убиті: доня й мама…
Ірпінь, російський «мир» стрічай.
Ти світиш ребрами домів,
які ледь встояли під «градом»,
а я іду спустілим садом,
де сміх дитячий так дзумів.
За все заплатиш, *** син, –
рашизм не вічний на планеті
за сльози всі, за кров, за смерті
і за спустілий сад весни.
01.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022
Хай ніч не будять сполохи ракет.
А доця міцно обнімає зайку
вона ж йому і подруга й хазяйка
у них на двох завжди один секрет.
А я чекати буду до світанку
і берегти дитячий, ніжний сон.
Отак приходить янголяток сонм.
Потрібен спокій, а не постріл з танку
і мир тоді потрібен за вікном.
Спи…
01.04.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022
Пограюсь з лялечкою доні,
казок їй безліч розповім.
Вона засне в моїй долоні.
Не бійся, спи це просто грім
і хай тебе він не лякає,
бо гради не завжди такі.
Вертаються пташині зграї
у села знищені, пусті.
Тікають люди за кордони.
Орди навала йде на нас.
А я втішаю ляльку доні:
"Все - Україна! Спати час."
20.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
І знову ніч жаска, мов подих смерті.
Опівночі стерв’ятники летять.
І вибухів із пам’яті не стерти.
Осатанілий в хату лізе тать.
Він хоче спити немовляти крові
та ґвалтувати залишки душі.
Але і зараз є, що не готові
орді сказати: «Ви мені – чужі!»
19.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2022
Кожна ніч, мов пекло,
кожен день – тартар.
Битися запекло –
Українців дар.
Ворог в землю ляже,
як смердючий пес:
«Ось, паскудний враже!»
…Працює АГС!
17.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
І можливо живу я минулим.
Страх потужно штовхає у спину.
Батареї розродяться гулом.
я тебе, краю мій, не покину!
Рознесуть все снаряди у шмаття.
І не знайдете правди ніколи.
Не для мене палає багаття -
"миролюбів" в Буйнічінськім полі.
15.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022
Я побачив чудовий захід.
Та не знаю чи сонечко стріну?
Кажуть мудрість дарує нам схід
та не той, що бомбить Україну.
Хай згадає мене білорус,
що загнав жаске жало у спину...
Ні, брати, вмерти я не боюсь!
Бо не втратив обличчя людини.
11.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022
Згадую радість Олени Дорофієвської, яка отримала декілька дипломів за вірші від росії в той саме час коли росіяни вбили трьох наших захисників. Олена після того, як я запитав щодо її совісті видалила мене з друзів і заблокувала на фейсбуці. От питаю ще раз, шановна Елена Дорофиевская, як сьогодні ті дипломи не муляють чи повісите їх на стіні Маріупольського пологового будинку чи в будинку письменника в Ірпіні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022
Перший день весни прийшов зі снігом.
«Гради» б’ють по стомленим містам.
Зійде сніг, розстане разом з ігом.
Не зломити козаків катам.
І буде мир. А тепер до зброї!
Хто, як може бороніть свій край!
Можеш – словом, а, як ні набої,
хто стріляти вміє подавай!
Вірую, що правда переможе,
брат по зброї чистить кулемет.
Вої рідні, бережи вас Боже,
хай пощезне кляте – іхтамнєт!
01.03.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022
(трохи позитиву у ці паскудні дні!)
Мовчать задумливі сади,
поміж гілля гуляє вітер,
зове мене: «До нас іди,
морелеві погладиш віти.
Вона найперша розцвіте,
вдихаючи весни розраду…
Та зараз зовсім не про те,
до нас іди, ми будем раді.»
І покидаючи свій сплін,
іду до вранішнього саду,
бо знаю, що чекає він
та зустрічі безмежно радий.
25.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2022
Хай війна прокотиться по миру,
нехай правлять світом: біль і жах…
Сотворили нелюди кумира
і до рук своїх взяли ножа.
Їм сьогодні бозя не вказівка
(де насилля Бога не знайти).
На тобі прикладом від гвинтівки…
Щось не до вподоби? Ми ж брати!
Боже, вбережи від цього «братства»!
Бо де ступить лапоть москаля,
буде перегаром святотатства
до сконвіку гикати земля!
23.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022
А, що робити, якщо братом Каїн
самоназвав себе і вже прийшов з мечем?
Ховаючи за пазухою камінь,
кастет чи автомат, а може щось іще?
Хіба воно важливо? Аби – вбити.
Він любить страх дітей і розпач матерів.
Це все в собі зріднили московити:
жорстокість, ницість, зраду, дику лють катів…
Єднаймося, брати, в козачі сотні!
Уже не дивлячись на погляди й Богів.
Якщо свободу зрадимо сьогодні,
то завтра станем скопищем рабів!
22.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Читаю вірш і хоч сиди та плач.
Ти ж, певно, мітиш бути майстром слова!
Чи автор деградує, чи читач?
Та більш за все втрачає, звісно, – мова.
Ти ж маєш працювати, як орач,
а сходить лиш посіяна полова.
21.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Зажурилася зоря
на два береги.
Нема нині кобзаря –
тільки вороги.
Облітає при воді
із калини цвіт,
гинуть хлопці молоді
у розквіті літ.
Генде ворон закричить,
зареве Дніпро,
посивіє мати вмить
і згадає про…
Стріне воїна домівка,
дзвони в церкві б’ють.
Діти проведуть і жінка
ув останню путь.
21.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Сніг сирий. Сіріє ранок
і стікає по вікну.
Це зима нам наостанок
відкриває таїну:
що їй буде журно в світі,
як дерева розцвітуть:
«Спокою немає в літі…»
от і хниче вона тут.
А яке мені є діло
до фальшивих її сліз?
І чомусь так закортіло
соку свіжого з беріз.
Хочеться кульбабок в полі,
громовиці в небесах
й зріти в чистім видноколі
райдуги барвистий стяг.
20.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Боги, Боги, чи Ви готові
нові збирати врожаї?
Козачої Вам мало крові?
Навіщо вбитому раї́?
Невже Ви волею своєю
не в силі зупинити прю?
І над Вкраїнською землею
у кров заюшите зорю.
Нам не звикати. Це не вперше
до смерті зорити зіниць.
Та хай Кремля кривавий вершник
паде своїм обличчям ниць!
19.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
– Чи Вам далеко?
– Через місто.
Дорогу світять ліхтарі.
А на акації намистом
мімози квітнуть в цій порі.
– Дозвольте поруч?
– Так, будь ласка.
– Ви чуєте хори зірок?
Отак народжується казка:
обруч йдучи за кроком крок.
Так непомітно, швидко-швидко
років пролине сіножать…
– Дивись, попереду, лебідко,
онуки радісно біжать.
17.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
Бабаї поховались у нори,
так морози лютневі тріщать,
чистим снігом вкриваються гори,
йде завія хребтами Карпат.
Застогнали від вітру смереки,
захитались та з місця ні-ні.
До весни наче вже недалеко.
Чи то може здається мені?
Поміж краків* старих бродить щезник*
і вишукує ягід шипшин:
ще з десяточок є, хоч померзлих…
Він у лісі самотній, – один.
До мольфара іти задалеко
та й немає уже відунів.
І струнку обійнявши смереку
попід нею навік скам’янів.
16.02.22р.
*Крак – кущ;
Щезник – лісовик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Буде казка для провінцій
зустрічайте гранд-митця.
Грає вітер на сопілці,
ще й від першого лиця.
Де бурчак, там баркарола
ну, куди ж їй без води?
Ще й вороні своє соло
увібгати тре сюди.
Одягається в намисто
білих котиків верба
і високе небо, чисте –
просинь ніжно-голуба.
Оживає все довкола,
прокидається від сну
і підставить спину поле,
як відчує борону.
Хай сьогодні диво-майстер
на краплинах грає туш
за вікном весна вже майже –
відзимки – бальзам для душ.
15.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
Політична «еліта»
дорогий п’є коньяк.
Й дуже хоче навчити
без грошви жити як,
як цукерку дитині
не купити батькам
і, як горбити спину,
мов шляхетним рабам.
Де ж ти вольність козача
чи поснула в бою?
Чуєш, матінка плаче
за дитинку свою.
Як завиють гармати
посилаючи смерть…
Першими депутати
будуть драпати геть.
14.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Ти знаєш свою справу, бокорашу,
гірський потік невпевнених не любить,
ідуть плоти Прутом чи Черемошем,
тебе штовхає стрічний вітер в груди.
Біжить дараба вниз за течією
до Чернівців, а може й по Дунаю…
Хай Божа Матір ласкою своєю
таких у небезпеці огортає.
Народжує Гуцульщина сміливих,
не кожному підкориться стихія.
І неважливо у жару чи зливу
сплавляти ліс лиш бокораш уміє.
13.02.22р.
*Бокораш – людина, що керує
сплавом лісу по гірських річках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Як загірчить кохання на губах,
у грудях серце збайдужіле згрубне…
Десь одиноко заридає птах
у його зойку безпорадність й жах.
І тільки кров пульсує в скронях бубном.
Немов іще запитує: чому?
Хоч відповіді з нас ніхто не знає.
Де пломінь почуттів рине в пітьму,
ми тишу не порушивши німу,
йдемо у різні боки небокраю.
13.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
На тему: що в нас на обід –
найкраще розбирався кіт.
Можливо через це його
і недолюблював Сірко?
Гавкун маслак хова під буду
на випадок: як голод буде.
А скрута вже була не раз,
коли в хазяїна газ-квас*.
Чи на Різдво, чи, то на Паску,
чи в гості зазирне Параска…
Коток зі столу ж їжу – хап!
Й тікає з дому геть сатрап!
Сіркові – ретязь не дає!
Та кажуть: кожному своє.
Коту з ікрицею налисник –
порожню миску лиже песик…
12.02.22р.
*Газ-квас – пияцтво.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
(Г. Г. та подібним)
Нам єдності б у нашій боротьбі.
Шматують Україну супостати.
До зброї час, а не людей повчати,
бо згинемо в безчесті та ганьбі.
По миру підем з торбою в руках.
Забувши те, чиїх батьків ми діти.
Як просто в світі цім осиротіти
і танцювати легко на кістках.
Ділити потім будемо Богів.
(Їх вистачить на кожного в уяві).
Єднаймося у Честі та у славі,
ставай супроти спільних ворогів!
Мо, досить мовою кремля
віщати мов сліпе теля?
11.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022
Терпи, мій братику, ти воїн,
давай один ривок: на три!
Із рук не випустимо зброї,
хай під врагом земля горить.
Нехай кирпата їх огорне,
я це не менш за тебе жду
і встряне степ поперек горла…
Пора прогнати геть орду.
Нащадки скіфів і сарматів
ми – гречкосії, ратаї.
Та замість плуга – автомати
тримаємо в руках своїх.
Допоки ворог землю топче
й батьки відспівують синів…
Благослови на битву, Отче,
щоб небокрай наш голубів.
10.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
Люблю фейсбук за сонмище талантів.
Хтось про любов рече, а хтось про зраду.
Словесних почитаю надатлантів
і розумію місце те, що ззаду.
Як не крути, а ззаду буде #опа.
Вкуси себе за ліктя чи за вухо.
Кульбачить хтось вівцю, хтось антилопу…
Пегасові за щастя ця житуха.
Крилатий кінь не зраджує піїтам,
мене не любить і веде в оману.
Мо, чим останнім гнити в «літ.еліті»,
то краще бути першим в графоманах?
09.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
Сліди дороги польової
ведуть у спогади дитячі,
де жито скошене косою,
складали у снопи на вдачу.
Снопів тепер ніхто не в’яже,
не люблять жнивувати люди.
Та й ко́си не клепають майже.
Бензомоторів рев усюди.
Їдким село пропахло димом.
Тхне перегар нафтопродуктів,
а від людей частіше – пивом,
ніж запах молока й покути.
08.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
А вітер летом через гай
перетікає в передосінь
там, де берізки жовтокосі
пригадують життя розмай.
Іще до холоду не звик
(можливо, те мені здалося)
напився зранку чисторосся,
тенета в’яже хрестовик.
Стою на березі Дніпра.
А десь перед рікою в лузі
заклекотали чорногузи:
«Пора, до вирію пора»…
05.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Тієї вже нема криниці,
яка стояла край села.
Тікає молодь до столиці.
Скрізь бур’яни та омела.
Осиротіло рідне поле,
чортополохом поросло.
Схилились до землі тополі,
мов три сестриці у неволі…
До них уже не йде ніхто.
Вмирає батьківське село.
06.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
І сміх, і гріх, і Божа кара
усе б минулося, але
нашамкотів лихий Ікару:
«Лети уверх, пташа мале!»
Аби ж були не з воску крила,
і послух був до слів Батьків
тоді б і неньки не тужили
над домовинами синів.
Вже підросли Дедала діти
вони із крилами чи без
увись не можуть не летіти
у вічнім поклику небес.
05.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Дитяча радість: сніг і гірка.
А решта? Решта хай зажде.
Уже зійшла найперша зірка
та охолонув каркаде…
Летять, мов лебеді санчата
і ллється сміх, життя дзумить.
Для щастя треба небагато
лишень таку впіймати мить.
Заплющу очі – казка дивна,
відкрию, ні, все наяву
і відчуваю в ці хвилини:
цього заради я живу
04.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022
В тихім омуті чорти,
наче на параді –
гляну, Господи прости,
хто ж тоді у Раді?
Понажерли ряхи ситі
гаспидові діти.
Щоб людей так одурити,
точно треба вміти.
Ходять-бродять люципери
в кулуарах влади
усі бідні на папері
ще й московські зайди.
Не рахуються з народом,
їм би красти. Трясця…
Чи побачиш ти свободу,
Україно, й щастя?
02.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Вклоніться жінці! В ній святе – життя.
Вона нове несе у лоні серце
і відлік поки йде у межах терцій
та вже зійшлися всі світи у герці,
а хтось шепоче: «Матінко свята.»
О, так! Свята! У цю блаженну мить
освітить промінь вічну тьму Ереба,
сонм янголів хай сповіщає небо
і межи зір їх розлетиться щебет,
і на пологи Бог благословить.
02.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022
(з народного гумору)
У дитинстві все так просто
захотілося… і… раз!
Син питає біля мосту:
«Мамо, що таке оргазм?»
Та не так страшне питання
у маршрутці жарким днем,
як на відповідь чекання
пасажирів з водієм.
01.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
Колись усі мікроінфаркти
переростуть в нестерпний біль,
ти усвідомиш: жити варто
й любити, – то найвища ціль.
Немає Бога крім любові
все решта домисли земні.
Любов живе у кожнім слові,
вона запалює вогні,
дарує радість і надію,
і творить безліч різних див…
Я так чомусь це розумію:
якщо болить, значить – любив!
01.02.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
Лютує лютий, бо йому
не додали два повні дні.
От він і казиться тому
підніжки ставлячи весні.
Розпустить нюні, потече,
завередує, кине сніг,
підставить скипневі плече,
по вікна замете поріг,
тікає з двору на зорі,
аж видуває в шибці шкло,
завиє вовком в димарі…
Нуртуючи весні на зло.
31.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Де правда? Де віра?
Де лігвище звіра?
Стоїм на розпутті
безправні, безпутні
чекаєм від влади –
великої зради.
Сумна одіссея
немає Мойсея
одні – Мойсенята
керують затято.
Ведуть нас кумири
у згарище миру.
Говорять красиво.
У кожного ксива.
А м’яко, як стелять
пухові постелі…
Настане і кара –
будуються – нари.
30.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Уже буде так, як буде
(та навряд щоб краще).
Привели до влади люди
одне непутяще.
Нам би воя, козаченька
із конем у збруї…
Зажурилась рідна Ненька:
«Не сини, – холу́ї!»
Підступили під кордони
варвари-ординці,
зариваються і стогнуть
в шанцях українці.
Ніби й треба небагато –
спини військо хиже,
а воно собі в Карпатах:
то шашлик, то лижі…
Лихо, лихо Україні
і така ж година.
Зустрічає в домовині
мати свого сина.
Поголосить, поридає
омиє сльозами…
То для них війни немає,
а сина для мами.
Не дивіться винувато
у гарматні жерла.
Чи дадуть нам заспівати
колись: «Ще не вмерла…»?
29.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2022
Як відбивало серце: тьох-тьох-тьох…
Сеанс і ряд останні в кінозалі.
Лишитися ми мріяли удвох,
а, що робити з цим, на жаль, не знали.
Життєва проза: осені сльота
ховає повню в хмарах почорнілих,
з тобою ми отримали квитка
та долі поєднати не зуміли.
О, юносте, розхристана душа
тобі давалось все, а ти не брала.
Не раз я потім мойру спокушав…
Але так і не зміг у кінозалі.
28.01.22р.
Микола Соболь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2022
Дивись – це щастя! (Просто вигляд ззаду).
Нічого не кажи мені про такт.
Фортуна повернулась до громади
й стоятиме віднині саме так.
Анфас хотіли? Ви наївні дурні!
Стояти так є тисячі причин.
Давай дістанем голос твій із урни!
Тепер сиди та думай, як є чим.
27.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2022
Тихо, тихо, тихо
ніч іде і сніг.
О, яка це втіха,
навіть краще снів.
Десь посеред лісу
дерево рипить…
Снігова завіса
йому каже: «Цить!»
слухається майже,
тиша настає…
Заспівав Чугайстер
пісню про своє.
Засинає лихо,
лізе у барліг.
Тихо, тихо, тихо
ніч іде і сніг…
26.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2022
Своїх Героїв тобі мало?
Чи ти не знаєш про таких?
Ідеш на поступки шакалам
породжуючи смертний гріх.
Але і там за тінню часу
не буде прощення тобі,
немає зрадникові спасу
через погиблих в боротьбі.
Чийого племені ти роду?
Не зрозумію я ніяк.
Але не з тих, хто за свободу
і знає волі справжній смак
25.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
Не бідкайся на зиму, все мине.
Кульбабки змінять біле покривало
і сонечко всміхнеться, ніби знало:
час повертати до життя земне.
Напоїть соком пагонець бруньки,
струмки довкіл синиць переспівають…
Прийшла пора зеленого розмаю,
це відчувають на полях граки.
Вирує вдень пробуджене життя.
І хоч вночі вертаються відзимки –
дорогами весна крокує стрімко.
І райдугою визріє сльота.
24.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2022
Коли німує білий світ
перед зорею у морози,
буває прочитає лід
поезію свою чи прозу.
Стою на березі ріки,
нових чекаючи куплетів,
а крига шепче залюбки
після есе свої сонети…
Аж серце в грудях завмира
і небо світиться багряно.
Іду до сивого Дніпра
з поезії почати ранок.
23.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2022
Завила біла заметіль.
Немає сну, немає сну…
Заплющу очі і весну:
квітучу, яру, запашну
угледжу ніби мимовіль.
Все білосніжне навкруги
і тихо так. І тихо так
метуть за вікнами сніги –
словам у такт, словам у такт…
22.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2022
Падають зорі у роси
тиша така, що аж-аж.
Берегом річки йду босий
вітер зі мною мов паж.
Гладить волосся і плечі,
ніжно торкається щік,
мовить словами предтечі:
«Знову ти прийдеш за рік,
буду чекати у травах,
тут на краєчку води
стрінемо разом заграву,
ти не забудь і прийди».
21.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2022
Шини горіли, погорять і танки,
але не бути імперії тут!
Одягне мати сину вишиванку
й сади вишневі в травні зацвітуть.
І буде мир. Така настане тиша,
якої не було ще на землі.
У небі місяць зорі заколише
й на рала перетопляться шаблі́.
Зорає прадід українське поле,
посіє жито впевнено рука.
На щастя буде сіятись й на долю,
на мир і спокій роду у віках.
Війна стоїть сьогодні на порозі
та це ніяк не наші забаганки.
Ми незалежність захистити в змозі –
горіли шини, то згорять і танки!
20.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2022
Лізуть п’яні орки у святий Дніпро,
щоб на Водохрещу гріх із дупи змити.
А ти, українцю, брате, тут ніхто.
Твою славу й віру топчуть московити.
Розіп’яли душу на своїй землі.
За свободу й волю видають кормигу.
Україна-ненька триста літ у млі,
а попи московські кажуть: «Й далі клигай!»
Вибір за тобою, йти до них чи ні.
Але кров братів не змити їм водою.
Пів країни наче в летаргічнім сні.
Пам'ятай, що вибір за тобою.
19.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2022
Все повернеться на круги своя
і відповіді будуть, і дилеми.
Хай не змовкає пісня солов’я
та про кохання пишуться поеми.
Ми, звісно, в Божім світі не святі.
Можливо й нам вготовані Едеми?
Ніщо так не цінується в житті,
як чай гарячий і тепло взаємин.
18.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2022
Зламані крила у мрії.
Ранок в кімнаті німий.
Серце вкриває завія
і телефон мовчазний.
Пісня твоя лебедина
й досі лунає мені,
ласкою сповнена лине,
як забуваюсь у сні.
Бачу закохані очі,
ллється дзвіночками сміх…
І прокидатись не хочу,
щоб не замів згадки сніг.
Вітром розтріпані коси,
губи червоні, мов мак.
Я пам’ятаю і досі,
яка ти на смак.
17.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2022
Чи є хоч щось жаскіше для людини,
чим рев землі та сліз по домовині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
В чагарях російськомовних,
паростки синів козачих
переповнили жертовник,
волю схоронили й вдачу.
Виміняли на горілку:
шаблю срібну, лук і стріли…
Москалю продали жінку,
бо так випити хотіли.
Байстрюки зійшли за рідних,
язиком лабають вміло,
а московські зливи мідні
насолоджують їх тіло.
Дух помер у вражій церкві
під іконами святими.
Є живі – мертвіше мертвих.
Постає питання: хто ми?
15.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2022
(з народного гумору)
Народини тата – це велике свято
(тут до бабці навіть не ходи).
Будуть подарунки, квітів забагато
і: Шевченків, Лесь, Сковороди…
Теплі обнімашки та цілунки в губи,
тости із красивих дуже фраз…
Але оковита приведе до згуби
і почнеться те, що дітям – зась!
Ніби перфоратор татко в залі скаче
і кричить щодуху: «Наливай!» –
наче і не хворий, в розумі неначе,
мо, вселився в татуся бабай?
Мама на танцполі стала, як ікона
(треба виганяти духів злих).
Хоч не вірить батько у ці забобони,
на дружину глянувши притих.
Надарили тату грошенят багато,
їх перерахуєм ще разок…
Вирішили дружно, їдем купувати:
мамці тухфлі, а мені – свисток.
15.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
А, як це – старий-новий рік?
Це, мов колишній чоловік,
який і бив, і був гулящий,
але сказав: «Сусідка краще!» –
пішов те «краще» лупцювати,
тепер вертається до хати
із лютим криком: «Ну давай,
неси торішній коровай
й по самі вінця наливай»!
І ти даєш. А що робити?
Воно – нащадок московитів,
а в тих катів – тюрма за Бога,
за Божу Матір – зона строга
ідуть вклонятися мерцю
сво́му «духовному» отцю.
Мабуть, тому ці некрофіли
мільйони душ безвинних вбили.
Але воскресне дух із плоті
і згинуть орки у болоті…
На цьому й держиться земля.
Стрічайте краще – Василя.
14.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936918
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2022
Тихо ступає розсвіт, ніби котик,
месенджер каже: «Тобі есемес!»
Доброго ранку, шановні задроти!
І науково-технічний прогрес.
Муза з Пегасом тікають із дому,
браму свою закриває Парнас…
Що, мій колего, тобі це знайомо? –
Кицьок гламурних і зайчиків час.
Далі сидиш і рішаєш дилему:
літери є, але тема не та.
Можна було б дописати поему.
Зобразився кінь, показавши хвоста.
13.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022
(з народного гумору)
Кашоварство справа непроста.
Головне не втратити надії.
Закипіло? Порахуй до ста…
Ось вона – фінальна ейфорія!
Тебе носять гості на руках
й неважливо закусь чи десерти.
Чути за столами: ох та ах…
Неможливо з пам’яті це стерти.
Наливають вина і саке,
заздоровне промовляють слово…
Майстер-шеф колись казав таке:
«Навіть коли зроблена полова,
не рости хоч після нас трава
та якщо попалася у страві
волосина довга і пряма
краще чим коротка й кучерява!»
12.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Ліси благають спокою і тиші.
А всюди п’яні крики пилорам.
Чи киснем ти, людинонько, не дишеш?
Ду́ші дерев це не дешевий крам.
Вони живі. В них є своє потомство.
Вони колишуть, мов дітей, – гілля.
Настане і твоїм онукам помста –
безчинств не терплять небо і земля.
За все в житті нам прийдеться сплатити.
За кожне древо і за кожний кущ.
Бо зрубані ліси, як вбиті діти.
Тож не вбивай і не тривож їх душ!
11.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2022
Щось собі собака лиже.
Сніг немов ягня бліде.
Їде головний на лижах…
А у нас війна іде.
Буковель – то вам не Альпи
тут потрібен капітал.
Хай країна зникне з мапи
це все висміє «Квартал».
Вбили воя, ой, як смішно,
ги-ги-ги – йде сиротюк.
Господи, прости нас грішних!
Чи це може вже каюк?
Всі якесь чекали чудо
і воно таки прийшло.
Тільки жити стало худо
і не радує зело.
Короля не обирають.
Ну, а блазня? Інша річ!
Он віслюк всю вовчу зграю
тягне у болото пріч.
Посміялися, телята?
Слуги служать та не тим.
Кожен другий в «слугах» – вата,
а не тільки вошдь один.
Ми загралися в актора.
Може й досить нам уже.
Коломойський. Свято. Гори…
Лиже Бобік фаберже.
10.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022
(із циклу Карашинські жита)
Як вичахають димарі
у них вселяються химери.
І можна чути на зорі,
шкребуть, як їхні пазурі
під світлопадами Венери.
Сьогодні ранок у селі
стає від скипню синім-синім.
Змальовує мороз на шклі
великі квіти і малі
й тріщить, крокуючи під тином.
Розсвіт Різдвяний, як він є
у пам’яті моїй дитячій:
зима дорогами снує
і засіває всім на вдачу.
09.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
Березові сни потривожить відлига
та ще замете всі стежки до весни.
Насупиться небо у колір індиго,
але промовчить, бо поснули громи.
І тільки вітрами завіє завія
уложить у заструги білі сніги…
Нехай про веснянки Ярило помріє.
Але ще зарано. Зима навкруги.
08.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022
Смак лайму і текіли,
і пахітоски дим…
Ти стала надто сміла,
напевно, річ у тім,
що плакати й сміятись
однако на землі,
грайливі оченята
йому не скажуть: «Ні!»
Уже занадто пізно
і не у часі річ.
Закінчується пісня,
спадає плаття з пліч…
На жаль, фінальна сцена –
банальна з віку в вік,
вона така буденна
де жінка й чоловік.
07.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
Москалі безмежно раді –
хохляки шукають зраду!
Стануть посеред села
й зради, дивляться, нема?
Мені весело до сліз:
подивились вгору, вниз,
покрутилися на місці…
Може десь вона у лісі?
Треба ставити тавро:
буде зрадником – Петро!
З власних панталонів лізе
українець дядя Ізя
і кричить всім: «Еге-гей!
Подивіться ж він – єврей!»
А за це нарід йому
всучив в руки – булаву:
«Най веде нас у нірвану!
Ми перечити не станем
та й ума у нас катма...»
А країни вже й нема.
Розідрали геть шакали.
Поки зрадництво шукали.
07.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2022
Сніговик не боявся сльоти
і чекав гамірливу малечу.
Хоч краплини, як сльози на плечі
накрапали йому цілий вечір…
Він терпіти не міг самоти.
У жданні відкривається суть.
У чеканні ми вірим і любим,
і солодшають милої губи…
А дощі? А дощі хай ідуть.
Хай ідуть, хай згущається мла.
Десь є та, що у відблисках шкла
до останньої краплі була.
І не слухала слова огуди.
Що поробиш: всі люди, як люди.
Лиш сніжинка сльозою стекла.
06.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
Чуєш лелечий клекіт?
Жайвір у високості…
Осінь вона далеко
літо прийшло у гості.
Скошені пахнуть отави.
Грізно рокочуть грози.
Верби стоять кучеряві
легіт їм чеше коси.
Вмита дощем діброва.
Сонечко знову світить.
Райдуга кольорова
їй так радіють діти.
Місяць у небі чистім.
Свіжість лягла садами.
Зорі горять намистом…
Червень сьогодні з нами.
05.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2022
Прісноводні прагнуть океану,
а морські – пірнути до ріки…
Син сусідський пише на паркані
звідкіля беруться всі гріхи.
Відчуває напрямок у русі,
хоч тремтить дитяча ще рука,
але зрозуміло, що спокуса
витоки бере на букву «Х(а)».
Хороше тобі, або не дуже –
маєш примиритися із цим:
все проходить, все минає, друже,
і життя розтане, наче дим.
Я сьогодні аж прозрів раптово:
молодь вміє скинути з коня!
Дописав таки на «Х» він слово
вийшло просто – хорошогодня!
P.S.
Гарного дня всім і гарного настрою!!!
04.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2022
Цупкі обійми безсоння
тре заварити чай.
Сплять квіти на підвіконні
та мерехтить свіча.
Падає час ніби попіл
на волосся моє.
А дощ все гуляє окіл
і не перестає.
03.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2022
Маленьке, затишне кафе
нас прихистило від дощу.
Грімниця навпіл небо рве…
«Я кавою Вас пригощу,
дозвольте?»
Негода творить чудеса,
ми б не зустрілися ніде
і очі ці, яка краса!
Хай дощ іде, хай дощ іде…
Безперестану.
Кафе мов створено для нас,
в нім посилилась благодать,
негадано спинився час
і тільки каплі дріботять…
Для нас з тобою.
02.01.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2022