| Сторінки (11/1035): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
(збройні сили росії)
Сьогодні день ґвалтівників та вбивць
на болотах вся нечисть при параді
читається в юрмі тупеньких лиць
маніакально-дуркувата радість
за безліч поґвалтованих дітей,
за вирізьблену «Zет» на жінки спині…
сказати можу посеред свиней,
ви, найогидніші російські свині
в мундирах камерального зразка
вони пройшли гріхопадінь етапи
і хоч життя дорога нетривка
та всім вже остобісіли кацапи.
23.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
(на серйозність не претендую)
Ніч дратує звуками,
аж мурахи по шкірі
точними науками
щось не тхне у квартирі,
ляпну холодильника
я щосили дверима,
духи морозильника
утікають нестримно,
розлетілись привиди
урізнобіч щомочі,
певно, час поснідати…
і так щоночі.
22.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Сніг замітає околиці,
мабуть, не скоро весна.
Лютий борвієві молиться
і підливає вина.
В кожнім промовленім тостові
я відчуваю печаль,
а захмелілому гостеві
снігу ні граму не жаль.
Сядем пліч-о-пліч, любов моя,
мов у саду навесні,
в шатах квітучих сади стоять,
то прикрашає їх сніг.
В’ється метіль оксамитова,
ніби з плечей твоїх шаль…
світло дарує сніг світові
та він розтане на жаль.
21.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023
На хмаринці янголя сидить
і збирає душі, мов малину,
шарпає за ледь помітну нить,
обриваючи життя людині.
В кожного, здебільшого – гріхи,
є «безгрішні» (та вони з росії)
у тайожних закутках глухих
переважно лиш антипко сіє.
Звідти і безгрішшя у русні.
Тягнуть до чужого свої лапи…
Та здається все-таки мені –
цар не з’їсть, якщо не видасть гаспид.
Отака держава «святорусь»,
з ідолом кривавим в мавзолеї.
Янголя судити не берусь.
О! Дісталось ниточки моєї..
20.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
Небо зорі струшує стиглими морелями,
світанкові роси щедрі схожі на дощі,
вештається вітерець сонними алеями,
заспівай но, друже серпню, пісню для душі.
Підспіваю я тобі два рядки у приспіві,
обіймемося, друзяко, вип’єм брудершафт…
роздере таки Самсон, певно, пащу левові,
«Closed» – вивіска іскриться, там де пиво «Craft».
Не самотньо нам удвох на самотніх вулицях
полягали мовчки спати навіть ліхтарі
тільки на моє плече місяць серпень тулиться
та викрешує зірками небо угорі.
Тихо відступає ніч вулицями й площами,
темрява жахнулася трамвайного дзвінка…
не тікай у холоди, серпне, ти хороший мій
і не кінчається нехай ніч твоя п’янка.
19.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
(з народного гумору)
Ходім до Ероса у гості,
для цього знайдено мотив:
у насолод приємній млості
спочинемо і я, і ти…
чудні миттєвості кохання,
я ж, слава Богу, не монах,
давай мерщій, пішли кохана,
у вічно стомлене ох-ах…
А ти промовила: «Не хочу,
у мене голова болить...» –
потупивши в екрана очі
й довіри втративши кредит.
Та ну його усе в болото!
Любов хіба вона взірець?
Ерекція. Ручна робота.
До Ероса я не ходець!
18.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Кораблик спогадів поринув
у хвиль безмежну давнину,
аж кров пульсує по судинах
і я у споминах тону…
…Ось усміхається матуся
і батько теше край сосни,
за Ненів* Богу помолюся,
нехай приходять хоч у сни,
хоч там дитиною побуду
мені здається це не гріх,
тому й пливе за мною всюди –
кораблик спогадів моїх.
18.02.23р.
*За Ненів – за Батьків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Переливи струмків зачаровують піснею зранку,
ще відзимки тремтливі кошлата поборе зима
та весна приміряє нарядні тумани серпанку
і калюжі промінчик спиває до самого дна.
На дорогах лісних відкривається більше проталин,
скороліски* до неба всміхаються і до людей,
і щебече довкілля: ми знали, ми знали, ми знали…
і кружляють у танці комахи із виглядом фей.
Оживає усе, набирається сили Ярило,
переможе весна, бо по-іншому просто ніяк,
розправляють граки в заметілі знесилені крила
і стрілу громовиця вкладає у свій сагайдак*…
17.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Тіла чи постаріють, чи не дуже,
хіба важливо люблячим серцям?
Заходь на вогник, мій найкращий друже,
бо не владика час безликий нам,
хіба, що трохи – висріблені скроні,
але гуляють бісики в очах,
давай зігрію я твої долоні
цілунками хмільними і хоча
уже, здається, юність промайнула
і хтось не суне й носа за поріг…
у нас є сьогодення і… минуле
й любов одна на двох наш оберіг.
15.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Поміж виходом і прильотом
промайнуло життя.
І зовсім неважливо, хто ти
шлях один – до звитяг.
Не ми розпочали цю бійню
та закінчимо ми.
Як важ(н)ко у війни стихії
залишатись людьми.
14.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Котику-муркотику, де ж бо твої китиці,
ой, замітає-стелиться за вікном зима,
навіть повня стратила, в небесах не світиться,
розлилась до небокраю ніченька німа.
А за сивим овидом хіба що угледіти?
Виринає чорний човен серед білих грон…
Покидали дітлахів горді птиці-лебеді.
Хвилі б’є, аж піниться у скелі Ахерон*.
Чи доб’ється правди він? Чи йому дозволено?
Зупини час настав цей горе-зорепад.
Котику-муркотику, кожен нерв оголено,
як людиною зостатись ти мені порадь.
12.02.23р.
*Ахерон – ріка мертвих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
Намистинками по світу,
перлами роси,
розлетілись наші діти,
доню, й ти лети.
Чи зігріє Батьківщина
сиріт і калік?,
схоронила мати сина
у сирій землі,
а вона тоді так пахла,
батьківська земля,
жаским приском божі ясла
гаспид устеля.
Натворило суче плем’я
на землі біди,
світить зірка Віфлеєма
та не для орди.
Чи зберетеся іще ви,
дітки, у степах?,
де пташиний лине щебет
в наливних житах,
якщо буде Божа ласка
серед буйних трав
словом пом’яніть Тараса
й, хто за волю пав.
08.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Осінній ночі сльози витру,
хай не ревнує нас борвій,
лише листок пручався вітру
на гілці втомленій своїй,
здавалося, минуло літо,
лети собі у листопад,
тебе тут ні́кому зігріти,
геть замерзає вертоград,
туман йому вдягає митру,
за свічі зорі у пітьмі…
і тільки лист пручався вітру
та, що там вітрові – зимі.
07.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Знову атака, знов
ворог повзе на редути,
п’є Бахмут вражу кров,
ніяк не може збагнути.
Сила-силенна днів.
А ночі? Кожна з них – пекло.
Враже, що ти хотів?
Згуба твоя недалеко.
Вип’є й тебе Бахмут,
вихаркне кісткою з горла.
Маки на білім цвітуть…
Ніч. Що від крові, аж чорна.
06.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Мороз шукає ще лазівки,
як тільки ніч, він у село.
А зранку сонце, птаха цівка…
і скипня наче й не було.
Така пора передвесіння
хлюпочуть перші ручаї
та відчуває кущ калини
тепло на пагінцях своїх.
Хоч ще під снігом сплять озимі
і річку сковують льоди
та неба очі сині-сині,
як відступають холоди.
06.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Від слів уже втомився записник,
але й без слова, як людина тужить,
любов йому відома і байдужість,
до вічних правок поетичних звик
і знає після крапки у кінці
десь на глухих теренах інтернету
шукає хтось бальзамові куплети,
що залікують зранені рубці
й бажання подарують далі жити
тому й радіє він єдиній миті…
та мужньо терпить виправлення ці.
05.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Химероводять снігопади,
витьохкує під ранок лід…
це місяць лютий безпорадно
звільняє так шляхи весні,
бо вже пора.
Ось-ось розпустять верболози
суцвіття котиків пухкі,
а там не за горами – грози
й озонові дощі пахкі,
немов весна.
А зараз холодно і жаско,
і ночі – во́рона крило.
Але душі потрібна казка
там, де тепло перемогло.
І скресне лід.
02.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Лети, лелеко, крила заживуть.
Тобі нелегко у цій чорній днині.
Серед війни, посеред вбивств і смут,
ти – святоптах – потрібен людям нині.
Даруй життя, де рясно сіє смерть,
де на святе, здається, вже не здатні,
коли людей заповнить жовч ущерть,
сильнішим будь за постріли гарматні.
Бо ти – Любов і Віра й Благодать
неси на крилах благовіст стражденним.
Супроти зла стоїть на фронті рать.
Ти ж сій життя над вічним Борисфеном.
25.01.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
У поштовій скриньці дві платіжки –
за доставку газу та за газ,
щось мене цей папірець не тішить,
любить влада оббирати нас.
На вікні хизується Crassula*,
наче мало бути б і леве*,
замість м’яса – смажена цибуля,
морква з буряком за Олів’є.
Вчора слухав проповідь прем’єра,
каже статки значно підросли,
бідності закінчується ера…
(тож платіжок може бути – три!)
Перевірив пошту нині зранку,
аж зомлів сказавши: шоб я здох!
Дві прийшло за газ і за доставку, –
третя за доставку перших двох.
23.01.23р.
*Crassula – грошове дерево;
Леве – гроші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
Ще ніч гуляла на задвірках
і зорі глипали у сад,
на протягу скрипіла хвіртка
свої пісні, на свій же лад,
а вже зоря над небокраєм
все більше набиралась сил,
багряним зарево-розмаєм
ген підпаливши небосхил.
І я дивився на схід сонця
через росинки кришталю
що вниз плили по оболонці…
Світанку, я тебе люблю.
22.01.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
Летить синичка під вікно
і плачеться: «Зима дістала –
та чи почує її хто? –
Ой щедрик, щедрик дайте сала
і нагодуйте пташеня,
така нуртує завірюха,
морози дужчають щодня…» –
голосить птаха-відчайдуха.
Беру шмат сала, йду у сад,
колише вітер годівнички,
вщухає трохи снігопад,
анумо снідати, синички.
08.01.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
На ранок пахкотіла груба,
димар здавався паровозом,
до хати забігала Буба*,
що пахла сіном і морозом.
Настоювався чай із липи,
мастились бутерброди маслом,
а в грубці наче смолоскипи
горіли дрова та не гасли.
Ховала Буба носик в лапки
коли лежала на порозі,
а бабця узувавши капці
казала – бачиш, до морозу…
Куди ж іще і так вже люто
позамітало ген дороги.
Таким тоді був місяць лютий:
морозним, сніжним, самим довгим.
08.01.23р.
*Буба – так чомусь бабця назвала одну з кицьок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
На площі Ринок зранку задощило.
Таке Різдво, таке сумне Різдво,
що небу сліз утримати несила
собор Юра поплаче з ним удвох.
Хай виплачуться, натерпілось вдосталь
не високосний, але чорний рік
добавилося сивини в волоссі,
як нескінченним дням утратив лік.
Цих сліз спинити людям не під силу.
У кожній краплі вічність, або мить.
А ще ростуть і множаться могили
і небо в нас дощить, дощить, дощить…
07.01.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023
(відповідь на заяву російського кіокушину,
що їх спортсмени вирушають на війну в Україну)
Який же ти боєць кіокушин*?,
хіба ти воїн?, ні – сцикопіхота!
Немає в тебе Честі ні на йоту
Ояма* гартував з людей машин,
а ти продався за брудний мідяк,
за рваного рубля ідеш вбивати,
на душогубство хрестить тебе мати…
У голові не в’яжеться ніяк.
Але погибель знайде і тебе.
Поляжеш перегноєм в чорноземах,
впоперек горла тобі стануть землі…
І не таким зламаємо хребет.
Ніколи не здолати наш народ,
який боронить землю і свободу.
Козачого ми, степового роду
в нас вольність духу генетичний код.
Переможемо, ОСУ!
05.01.23р.
*Кіокушин – стиль повноконтактного карате.
Ояма – Ояма Масутатсу засновник карате кіокушин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
Недоспівана пісня. У лебедя зламані крила.
Не злетіти йому в піднебесся, де мрії живуть.
І хотів би увись та здобути безсмертя несила
надломила росія пташині ракетою путь.
Не дивись на зірки, вони плачуть устами поета
і туманами дим устеляє небесну ясу…
Та вирішує долю тепер один вибух ракети
і спиває земля кров дітей, мов холодну росу.
П’є земля кров людську та не може уволю напитись.
Спопеляє міста цей диявольський з неба вогонь.
Ой, як рясно ми сіємо смерть, а хотілося б жито.
Це реальність життя, але нам ще здається, що сон.
Добіжить до кінця час правління кривавого звіра.
Його вб’є без вагань власноруч ним же зрощена лють
І воскресне Вкраїна і люди, і мова, і віра
й п’ятикутні боввани кремля у руїни впадуть.
30.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Дружина каже: вірші – це хула,
читай псалми, ходи, як люди в церкву…
Змела нотатки із мого стола
і придала вогню у вічну жертву.
Горіло, наче на кострі відьмак,
вогонь дожер всі літери до суті.
За що мені? Я не збагну ніяк.
Та не тримаю на кохану люті.
Ще буде і паперу, і думок,
і занотую не одну я фразу.
Розвіявся з рукопису димок
і нагадав – люблю її заразу.
Прокинувся. Стираю з лоба піт,
не розумію чи я ще при тямі.
Жона шепоче: давай спи – піїт.
Таке ж насниться, трясця його мамі.
29.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Напитися б. Та де те джерело? –
роса Дзвонкової криниці.
Мечі кують із рала криці,
ллють кров людську на почорніле тло
святих ікон, нехай замироточать,
хай проридають за нас грішних очі.
Вже чорні крила розпрямляє зло.
Невже комусь такі потрібні жертви?
Пішли, мій друже, ти ж іще не мертвий,
пішли, допоки сонце не зійшло,
я заведу за небокрай, до раю,
Герої, люди кажуть, не вмирають…
Пішли святе шукати джерело.
27.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Запахло дідухом у хаті,
парує зварена кутя,
заходьте люди, чим багаті…
Господнє славімо дитя.
Звізда у небі не погасла,
волхви дари несуть на схід.
Хай будуть завжди повні ясла
і мир вирує сотні літ.
Присядьмо всі гуртом до столу
Святвечір ллється по землі,
кутя розходиться по колу,
і світло множиться в імлі…
Христос ся рождається!
26.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Раніше дим із димарів
будив село: «Вставайте, ранок!
Виходь, хазяїне, на ґанок,
пора, хазяйко, до корів.» –
І прокидалися усі,
кипіла поспіхом робота,
хвіртки скрипіли і ворота…
була й синиця у руці.
А нині де? Усюди газ,
не в’ється дим над димоходом
перед ранковим сонцесходом
вже й вітер не співає джаз
у труби хат осиротілих
і янголята відлетіли…
напризволяще кинув нас.
25.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Ти до вирію чи до пристанища,
моя душе, зібралась летіти?
Хто зове тебе з пагорба капища
на планет невідомі орбіти?
Хто?
У безмежному мо́році космосу
чи ти знайдеш хоч дрібочку світла?
Подолай опір часу та простору
й в Україні назавжди розквітни.
24.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Помовчати я хочу, як і ти.
Мовчи, мовчи воно тобі так личить,
живе своїм життям шосе Столичне
і радощів тут повно, і біди.
Вогонь цигарки блимне де-не-де,
хороші тут снують і не хороші,
хтось продає любов свою за гроші
допоки тіло пружне й молоде.
А далі? Хоч травою не рости.
Доріг багато котрі м’яко стелять,
не найскладніші обирає челядь
й прямує, їй здається, до мети.
І тільки самогону перегар
такий собі дешевий модерн-віскі
не упади, життя – це надто слизько
і яма не перина з білих хмар.
Уперше? Ну вітаю, це почин.
Іще таких уперше буде й буде.
І не осудять і осудять люди.
А ти мовчи. Прошу тебе, мовчи.
22.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Посеред ночі з неба хвища,
під ранок дощ рясний іде.
Зварити б каші з топорища
та, де ж його узяти? Де?
Кмітливості не позичати.
До діла! І нетреба слів.
Така розвага у солдата –
на сало ловить москалів.
А, що робити? Цюця-паця
ще вчора лаптем сьорбав щі
сьогодні ж лазять новобраці
доїсти кучки у кущі.
Земельки їм було замало.
Не тітка голод, ой же ні.
Тому і ловляться на сало
навіть кадирівці дурні.
20.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
На тихих берегах Дунаю
защебетали солов’ї.
Минає все. І ніч минає
під тріск поліна у вогні.
Чи буде ще так? Я не знаю.
Торкнутися б дівочих пліч…
Як ллються іскри водограєм,
але хіба у тому річ.
Згорять усі метеорити
і попелом впадуть до ніг.
Тебе не міг я не любити,
але й зізнатися не міг.
18.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
А, як шуміли, як вони текли
струмком спочатку, а за ним рікою
і тільки додавали сивини
лишаючи дитинство супокою.
Тому і бережу я доні сміх
щоб доля не розкрала ні перлини,
бо красти щастя у дитини – гріх –
найтяжчий Богом даний для людини.
Але ж хіба тут діло у гріху?
Дивіться, як горять щасливі очі!
Люблю я доні усмішку палку
ніхто не має щастя їй зурочить.
17.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Блекаут нам, що гусаку вода.
Немає світла? Йдем, кохана, спати.
Хай вітер виє вовком, не біда,
і лішаки гуляють навкіл хати.
Давай-но вріжем сала при свічках,
наллємо грамів триста бурячихи…
Який с тобою може бути страх?
Погас ліхтар – це саме час для втіхи.
Сірко здурів на хвіртку гав та гав…
Чи хто прийшов, чи просто дурень бреше?
Далеко видно сяяння заграв,
але мені від того геть не легше.
Тепер у нас є царства світла й тьми
їх контролює кровожерний гаспид.
Два місяці ще до кінця зими.
Хай не згасає світло в Коча-Заспі.
16.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
(з циклу Карашинські жита)
Між двох полів неспішно коні йшли
та і життя ішло тоді не швидко.
Лиш вітер ледь торкався ковили
і в небі хмарка схожа на лебідку
пливла над лісом ближче до села,
вдивлялася в дзеркальні води Здвижу…
Куди мене дорога та вела?
Уже й не бачу крізь життєві брижі.
Згубилися дитинства маяки.
Життя тьмяніші горизонти стали.
Були часи коли я залюбки
міняв ще незміцнілі ідеали.
Але закостеніли і вони
утиснувшись в єдине слово – досвід.
Мене ж ночами повертає в сни,
де коні між полями йдуть і досі.
15.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Боги безсмертні. Але ж люди ні.
Вставляю стрічку в ПКМ четверту.
Чомусь сьогодні мариться мені,
що я небес посланець, – янгол смерті.
Усіяне відстрілами «гніздо»,
а кулі ще мету свою шукають…
насвистуючи пісню: хто, хто, хто
свою дорогу віднайде до раю?
Спіткнувся п’яно стомлений вояк,
захаркав у грузьку багнюку кров’ю…
Усе нормально, братику, ніштяк,
така вона закономірність бою.
Свою ми долю творимо самі,
ще й бачимо фінал її нетлінним.
Останнє, що побачилось - вогні...
Кіна не буде. Прилетіла міна.
14.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
І заповіді й заповіти
перетворилися на прах.
Які ж ви в біса божі діти
по лікті крові на руках?
Як не зґвалтовані, то вбиті
лежать каліки та мерці,
прийшли «дружити» московити,
ножа тримаючи в руці.
Попереду несуть ікони
та трупний дух між них снує…
Для когось може й забобони,
але ж у мене очі є.
12.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Травневі ночі вигорять ущент,
росу отави до схід сонця вип’ють,
зайдеться небо проливним дощем
і проридає, певно, аж до липня…
А там уже і липи відцвітуть.
Не буде у сльозах дощу розради.
Коли настане час важких спокут,
пощезне мрево мрій про Ельдорадо.
Та хтось прошепче тихо: «Це – життя.
Тільки мовчи. Прошу. Табу. Наврочиш.» –
На серці запеклося відчуття,
що ті слова тоді були пророчі.
11.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Пора цікава – післязим’є,
ще не весна та вже струмок
схмеліла птаха зранку вип’є,
із печі ж тягнеться димок,
але тепер не в сизе небо,
а більше якось до землі
і радісно злітає щебет
у круговерті веремій.
Мене зігрій! – волає птаха,
шукає ніжний промінець.
Рясніше капає із даху.
Зима спадає нанівець.
09.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
Зледеніле небо. Залізних стерв’ятників злети.
Матінка молиться в укритті над дитям.
Не снігом порошить, летять на країну ракети…
Хтось навіть не встиг, попрощатись із життям.
Упав убитим.
Янголи смерті збирають багаті покоси.
Там вимагають душі безвинних дітей.
От чорнокрилі уламками вибухів й косять…
Ховаймося!
Ниць!
Чуєш?
Ракета гуде…
Вибух!
Мало я вірю у милість Великого Бога.
Нащо йому на землі стільки горя і сліз?
Вилазьмо з підвалу, вже відлунала тривога.
Миру живим. Убієнним знайти ж парадиз.
07.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
Полилися відтінки зимові
у пастельно-холодних тонах.
Час не статися нашій розмові.
Не вертайся до мене у снах.
Нехай грудень штовхає у груди,
щоб не стрілися ми на землі.
Оминеться. І все у нас буде.
Хай малює морозом на склі
це холодно-сріблясте кохання
я губами торкнуся вікна,
мо, тебе і уперше й востаннє...
Королево моя крижана.
02.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Чим завинив перед тобою,
великий Боже, наш нарід?
Голодомором чи війною
не захід як іде, то схід...
Дніпрові кручі, мов Голгофа,
а мова, ніби плоть Христа...
Спивають діти кров потроху,
щоби народ цей перестав,
являтися перед очима
Великославного Творця...
Можливо це війни причина,
а може жертвою жерця
нам стало стати в цьому світі
та чи страждання бачиш Ти?
За що, скажи, вмирають діти
від недоруської орди?
01.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
Це сніг чи метелики? Студень.
Ярило з неба пішов.
Входить до двору грудень,
снігу заносить мішок:
"Нате!
Нате, беріть хто хоче
і ті, хто не хоче теж, -
сипле поміж урочищ
білі зернята без меж -
Хай вродять на зимоньку нині,
буде і хліба єство"...
Пря гуде по долині.
Та прийде іще й Різдво.
30.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Дожере собака орка,
набереться люті.
Дайте тупіну касторки,
може стане путнім.
Піп московський з юним хлопом
шлях знайшли до раю,
"натрудили" свої ж*пи,
а дітей не мають.
Шли за родіну сьогодні
москлі в атаку...
Потягнув їх у безодню
люцепер у паках.
Все стандартно - паки чорні,
але є і білі,
на них стрічечки червоні,
певно, - командири.
Темна ніч передової -
зорі та багаття...
Слава Українським воям,
Переможем, браття!
29.11.22р[url=""][/url]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
Серце налите сумом,
болем сповнене теж.
Як ти тепер без струму,
місто моє, живеш?
Знову летять потвори
в небі їх силует.
Сіє росія горе
запусками ракет.
Плаче шкелет будинку
вікон очі пусті,
в пустку задме сніжинку
на обгорілий стіл.
Зійдуться душі вбитих –
дітлахів і батьків.
Долі людські розбиті.
Боже, ти цьо́го хотів?
25.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
То не рубін, – то кров людська,
від неї навіть площа красна
і мавзолей – лихого ясла…
Трикляті будьте у віках!
За вбитих наших діточок,
за війни всі й голодомори,
за черствість до чужого горя…
Настигне й вас небесний рок.
Коли ваш батько – сатана
свій плід розтрощить об ненависть,
а поки він тобою править,
притулок збоченців і зла.
24.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022
(із циклу Карашинські жита)
Ранок плекає Здвиж,
спить на стовпі лелека,
я полюбив цю тиш
і молоко із глека.
Ген за селом поля
поміж лісів соснових
пахне рідна земля
у ясі світанковій.
І солов’їний спів,
радісний і високий
будить усе від снів,
блаженний даруючи спокій.
23.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
…Як дивно сніг зашарудів,
де свіжовириті могили.
Чи мало Господу хрестів
країна наша породила?
Летять до вирію сини
під прапорами на погості,
тепер являються вони
лишень у неба високості.
А ще у снах коли болить
душа матусина і виє,
і тільки сон – остання нить,
а опісля мете завія.
…як дивно сніг зашарудів…
22.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Ще теплиться на лозах виноград
налитий сонцем і дощами вмитий,
але шукає прихистку чи скиту,
бо рясно устеляє снігопад
його червоні, захмелілі грона
і прорікає зі стовпа ворона,
що залишає осінь листопад
у переноснім і прямому смислі,
вона грудневі прочитала мислі
і принесла цю звістку нам у сад.
19.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
Коли тебе дістане ностальгія
і дзиґарів замре веретено,
як снігова, ревнуюча завія
вдиратиметься у нічне вікно,
навиворіт щоб вивернути душу
і висотати пам'ять унівець,
ти із волосся сніговій не струшуй,
мине під ранок цей тривожний герць…
Перегорнувши спогадів сторінку,
іди вперед, накинувши пальто.
Як хтось, колись сказав: шукайте жінку –
без неї у цім світі ми ніхто.
18.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
Я не люблю липкої крові
і не липкої не люблю,
насип-но, доле, козакові
кишені повні тютюну,
іще даруй коня до шаблі
і до пищалі срібних куль,
хай ворог каже: «Ви ослаблі!» –
а ми їх множимо на нуль.
Зриває вітер шапку-бирку,
дощем запахло у степу…
налий коряк мені горілки,
дай змити споминів ропу.
Речуть на все є воля Божа
для домозрощених рабів.
На долю скиглити негоже
й на Бога проливати гнів.
Розкочегарю носогрійку*,
додам туди чортополох,
нехай біжить судьба-злодійка
з куцим навперегін удвох.
А ми з конем у степ широкий
де вольності буяє дух.
Спокійно нам там, де неспокій.
Пора. Здається, дощ ущух.
17.11.22р.
*Носогрійка – люлька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
Коли за вікнами зима
одягне білосніжні шати,
то й вітру протрубить сурма:
пора дерева прикрашати!
Здощилися до чорноти,
аж листя скинули додолу,
а їм так хочеться цноти
і снігу, певно, як ніколи.
16.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
Коли над Києвом литаври
благу нам звістку проречуть:
Звершилося, звільнилась Лавра,
не місце московитам тут!
Нехай погані та хороші
відновлюють собі улус,
на мочарі хай пнуться мокші
творити з жабами союз.
А Русь Святу нехай полишать
не місце тут ніяк орді.
І оттоді настане тиша.
І мир зажевріє тоді.
15.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Не поетиться слово сьогодні,
здичавів безнадійно Пегас
та і вірші писати не модно,
для поезії кажуть не час.
Не трапляється в зошиті дива,
не римуються зовсім слова.
Йду на кухню, наллю собі пива,
проясниться хай тьма вікова.
Це не трунок, нектар, дар від Бога
без якого людці чомусь злі.
Кварту пива, одну, за Ван-Гога
й невеличке цебро за Далі.
Чим поети художників гірші?
Просто в нас помість пензлів слова.
Прояснилось. Писатиму вірша.
Поки це не уздріла жона!
13.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Політиків почався променад.
Нацупили химери біле пір’я.
У шанці й камуфляжі знад і знад…
і, певно, романтизму в надвечір’я.
Тепер до зброї потяг, а не клич,
пройшла пора лютневої навали,
настала ера «наднових» облич
і запитання: «Шо, мля, не чекали»?
За бонусами ринули усі
Шарій і Шухрич нині – патріоти
баяють нам у всій своїй ясі,
тримаючи нарід за ідіотів.
Військова справа це вам ого-го!
Бунчук і булава й козача люлька.
У руки автомата взяв Ляшко,
у розвідку, мабуть, пішла – тігрЮлька!
12.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
Залистападить мою душу,
закрасоточить осінь знов,
ти, клене, листячко не струшуй
багряний колір – це не кров,
то інею передмороззя
і літа бабиного жар,
ще висріблить твоє волосся
мороз, а зараз хай пожар
своїм порфірним поцілунком
тебе зігріє у цю мить,
хоча розсвіт й налитий трунком,
не гріє вже та, як горить.
10.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
Любить море тишу. Але шторм.
Господи Всевишній, де той мир?
Гради-урагани під вікном
крові хоче свіжої упир.
Не нап’ється виродок ніяк.
І дітей вбиває, і жінок.
Щоб ти, чорний виродку, закляк,
хай тебе розтопче твій же рок.
Ви за все заплатите сповна.
Склеп кремлівський не спасе від мсти.
В дім ваш ще повернеться війна,
Бог рахує сльози сироти.
07.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Поезія осіннього дощу
ти неповторна
й ні на що не схожа –
опале листя і квітуча рожа –
пробач мене
і я тебе прощу
за цю красу жовтневих листопадів,
за тихий ліс
й журливий крик птахів,
за вітру недоспівану руладу
й за те, чого в тобі недолюбив.
06.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Червоній армії хана.
Нема великої росії!
Кремляді не мужі – шпана,
які лише нещастя сіють.
Але й пожнуть вони за те,
своєю захлинувшись кров’ю,
бо, як посіяне зросте
й до рук своїх ухопить зброю,
буде відтята голова
і не одна летіти з плахи
й царків, й двоглавого орла.
Такий собі нарід-невдахи.
05.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
(трохи дурні для настрою)
А пузу просто хочеться млинців.
Яке кохання коли їсти хочеш?
Я бачу їх, як закриваю очі,
тримаю (по три штуки) у руці.
По млинчиках смачний стікає лярд*
й на бороді свинячий жир маститься…
Навіщо у руці мені синиця?
Млинець і сало… (вимовлю, мов бард).
Смачніше, певно, тільки деруни,
ця страва так пасує під горілку,
а ще коли їх смажить ку́ма жінка
тоді немов цукерочки вони.
Промовлю тихо: «Кумонько, давай…» –
хіба цей вислів може бути грішним?
Я про млинці, ну, а кума́ про інше…
Шкварчить пательня наче водограй.
Млинців наївся ніби досхочу.
Наситився і дерунами майже.
Але кума біля порогу каже:
«Приходь узавтра, наварю борщу»…
04.11.21р.
*Лярд – смалець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
Ну, що, російський Ґоліяте*,
ти спіднє виправ після Криму?
Драконові хвоста відтято,
тепер хай блимає очима,
бо сорому сховати ніде.
Великоросіє держави
таке ж задрипане, як спіднє
і зброя геть до тла іржава
лежи собі на смертнім одрі
очима блимай, мов сновида,
затаскана російська шльондра,
Залужний буде за Давида.
03.11.22р.
*Ґоліяте – Голіафе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Де роздуми глевкі, як глина –
знеструмлені міста живуть
й згадати те, що ти людина
із кожним днем складніше тут.
Там тхне отрутою із вирви
і нерви майже на межі,
а ще недавно мир був мирним
і не воєнні рубежі.
Віконним рамам протяг ребра
в розбитий «градом» склопакет
лоскоче, ніби так і треба,
під «дружнім» обстрілом ракет.
03.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Я птаха-смерть, яка шматує небо
і тінь моя скажено по землі
кудись біжить між сухостою ребер,
поміж дубів розлогих, ясенів…
Я сію згубу мирним гречкосіям,
бодай пізнають – вічна тільки смерть,
а я її слуга, її месія
і не земля мій дім, небесна твердь.
Я звідти бачу всіх, кого убити
і набиваю хрестика в приціл,
нехай згорять в садках і школах діти…
живі хай виють поміж мертвих тіл!
Та, щось уїлось під крило болюче,
востаннє глянув у небес ясу…
А хтось промовив: «Долітався, суче?
Палкий тобі привіт від ЗСУ».
31.10.22р.
*Ка – 52 – російський ударний гвинтокрил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
(диптих)
Хто винуватий
Не може мир нести росія.
Посіяти Війну? То так!
І ґвалтувати добре вміє.
У мирі жити, аж ніяк.
Із іграшок – пістоль і танки,
візок дитячий, ніби трак…
А винуваті, звісно, – янкі,
у тім, що кацапет мудак.
Що робити
Пора поставити всі яті
й забити в домовину цвях,
бо скільки в московитів клятих
може зсуватися той дах?
Русня збагне коли по морді
й припинить враз свою бузу.
Так буде завтра, а сьогодні –
я вірю в силу ЗСУ!
30.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
А жовтень – шлях у листопад,
бо навпростець ніяк не можна
і знає це людина кожна,
як поміж зоряних лампад
вже Рігель* засвітив тривожно
і Бетельгейзе* снігопад
такий близенький провіщає,
це Оріон* над небокраєм
спустошує порожній сад
і зиму нам передрікає.
29.10.22р.
*Оріон – сузір’я, яке в північній півкулі з’являється
у зимовий період, а Рігель та Бетельгейзе – зірки цього сузір’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Чи маєш ти ключі від раю,
моя поранена душа?
Я точно не скажу та знаю,
як тебе ріжуть без ножа,
як розпинаючи за слово,
хтось просто харкне залюбки.
А ти простити все готова,
щоб світ розчулити жорсткий.
Бо відчуваєш, як струмками
біжить знедолених сльоза,
тому і прагне зняти камінь
із їхніх душ моя душа.
29.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
Вставайте, братчики, егей!,
така сьогодні нічка.
Пора загнати цих чертєй*
додому, в потойбіччя.
Нехай у Пітері й Москві
святкують свято духів,
бо кажуть все одно мордві,
що куля, що сивуха.
Для них святе - це мавзолей
і труп вошдя-народів...
Вставайте, братчики, егей!,
до зброї, за свободу!
28.10.22р.
*Черті - сленгове слово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
Налий мені життя із глека...
У полі жарко. Тут жнива.
Здається осінь ще далеко
і тільки неймовірна спека
й вода із глечика жива.
Як щедро уродила нива.
І не здається те мені.
Раптово б не упала злива
де ще лани стоять цнотливо
нам не віддавши хлібодні.
Не трать, Перуне, грому стріли,
щоб не насупились гаї.
І провели зорю й зустріли...
даруй, Всевишній Боже, сили,
зібрати в полі врожаї.
27.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963953
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
Впаде печаль на ранні роси,
на ще незорані поля,
моя ти земле стоголоса,
чекаєш пісні солов'я,
чекай, чекай вона ще буде,
ще квітом вкриються сади.
Хай лютий відболить у грудях,
а потім мні* розквітнеш ти.
Нескорена московській черні,
тебе не зломить комісар,
хай світять шлях тобі крізь терни
вогні оспіваних Стожар.
Хай наливається колосся,
ти тільки свято у це вір,
моя ти земле стоголоса,
що прийде довгожданий мир.
26.10.22р.
*Мні - мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
(з народного гумору)
Щоб не увібгатися в халепу
й не пізнати розпачі й жалі,
я подумав, що назвати треба
кицьку, як коханку – Наталі.
Сиплю деміургові осанну!
Хто б, скажіть, придумати це міг?
Так же можна Інну чи Оксану
притягнути жінці на поріг.
А сьогодні оце диво зранку
від здуміння, аж роззявив рот
стрів мене прив’язаний до ґанку
пес добротний на ім’я – Ашот.
25.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
Вовік благословенний Борисфен
й ріка Ірпінь вовік благословенна
і води ваші нам святі здавен
де Княжий град* розправивши знамена,
чекав навалу з півночі орди,
сябри на Київ йшли і московити
і дві ріки потоками води
нашестя це зуміли зупинити…
Боїться вод священних чортівня.
Чорномосковський, підлий ворог нидів
і у вогні він вигорав щодня…
Хвала тобі село-Герой – Демидів.
24.10.22р.
*Святий потоп 2022 року – підрив дамби ріки Ірпінь,
у районі села Демидів, що унеможливило прохід
ворога на Київ через місто Вишгород.
Княжий град – Вишгород колискове місто багатьох
Київських князів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Сьогодні повня спила крові,
умила в ній своє лице…
Всі люди надто принципові,
можливо й війни через це.
До влади вперто лізе покруч,
будинки спалює й мости…
Свавілля й беззаконня поруч,
а після них одні хрести.
І не важливо це в Ізюмі
чи в Бучі посеред двора.
Диктатори усі безумні!
Питання, а електорат?
Який надав безмежжя влади,
й волав щодуху: «Розіпни!» –
сіяв убивству надто радий.
Та чи не був між ними Ти?
Тепер гризеш невинно нігті
й пускаєш носом бульбашки.
Грішити просто в цьому світі.
Та порахунку час гіркий.
22.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2022
Дивись, палає небосхил
усюди чорні хмари…
Дай, Боже, витримки та сил
ракетного удару
здолати наслідки страшні
і вистояти вкотре.
Ми на війні. А на війні
твій капітал – непотріб.
Колись у мирному бутті
здолавши люту стужу
ти зрозумієш у житті
ціннішого за душу
нема нічого.
21.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
– Чому ти плачеш?
– Я не знаю.
Мені здається, що нема
там, за межею небокраю
життя, лише одна зима
і лютий вітер понад Стіксом,
який здолає лиш Харон…
А тут…
…у бабці пахне тістом
і піч, неначе Вавилон.
Хіба ж я думав про Елладу?
Та, що мені Харон і Стікс?
Коли у тиші снігопаду
дідусь від зайчика приніс
цукерочок, аж цілу жменю
і вітру вольного з полів,
як діставав їх із кишені,
наче навмисно шарудів,
щоб ми збігалися, мов миші
на запах сиру на столі.
А зараз тільки пам'ять пише
про час дитинства у селі.
20.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963352
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2022
Можливо хтось і прошипить,
що недоречно пити роси.
А я по ній гуляю босий,
стрічаю вранішню блакить.
Хай заздрять люди та мовчать.
Бо, що мені перестороги?
Яка трава окрай дороги!
Вдихніть хоч раз цей аромат
і зрозумієте, вона
лікує за пігулки краще,
а ви вважали я пропащий
гуляючи по ній щодня.
18.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Візьму за наречену осінь,
за дружбу дощ нехай іде.
Чомусь не сумно мені зовсім
у днях, де листячко руде.
Ну чім, скажіть, не наречений?
У тиші кинутих алей,
де тільки лавочки зелені
й туман лікує, мов єлей.
Хіба ж багато треба людям
подалі від шумливих площ?
Вдихнути лиш на повні груди,
де тільки осінь, ти і дощ.
18.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
(пам’яті Цивірка Миколи)
Земля осиротіла на поета.
У засвіти пішов Микола, друг,
як вміло розставляє смерть тенета
і зупиняє серця перестук
навіки.
Що є буття? Ніколи не пізнаєм.
Куди веде опісля смерті шлях?
Твоє життя, наповнене розмаєм,
у вірші буде жити на вустах,
бо слово – вічне.
Поети, люди кажуть, не вмирають,
вони від нас ідуть за небокрай.
Тепер і ти знайшов ключі від раю.
Прощай, Миколо, з Богом спочивай.
17.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Пам’яті маестро
(Керпатенко Юрію Леонідовичу)
Живіть, маестро, в пам’яті людей,
душі не можуть росіяни вбити.
І навіть серце вирвавши з грудей,
Вас не скорили кляті московити.
Бо хто вони? – недолюдки, орда
таким Господь не дав добро творити
біда, біда… від них одна біда
і тхне несамовито оковита,
і смерть смердить довкола мос*каля
від Кенігсбергу й за кордон Сибіру.
Не відаю, як носить їх земля.
Ну, що ж, маестро, спочивайте з миром.
16.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Дозрів і виноград, і груші,
і сонце вигоріло вщент.
Чи то зміліли наші душі,
чи заслабким нам став абсент?
Сказати точно? Я не знаю.
Лише здогадками живу.
Птахів летять на південь зграї,
хтось десь допалює траву.
Димами сходить наша осінь
та інеєм в саду цвіте.
Я літечко люблю і досі
хоч бабине, але ж проте –
таке гарнюнє.
16.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
На Ечки-Дазі біля джерела
де Бакир-Баш* рятує всіх од спеки
солоний піт струмочками з чола
у воду капав і тікав далеко.
А я все пив дарунок Кримських гір
і не було смачнішої водиці.
Приносить вітер липневі офір,
під ноги сипле ялівцеву глицю.
І величають це хори цикад,
сюрчать довкола: «Липневі осанна!»,
а приспів доспіває часопад
співочими світанку голосами.
15.10.22р.
*Ечки-Даг – Козяча гора (Крим)
Бакир-Баш – джерело на Ечки-Дазі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2022
Для тих, хто має уші віслюка
й ковтає все лайно з телеекрана
роздули культ – Сашка Пово**знюка
і крутять на вечерю та сніданок.
Це, певно, все, що любить наш народ:
хамло, судимість, матюки із рота…
А для таких усі ми бидло й скот,
панам ніколи не указ голота.
Питаю вкотре всіх: «То хто ми є?
Чийого роду, племені ми діти?» –
Та кажуть: душу гріє лиш своє.
А звідти і ростуть всі наші біди.
14.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
Моїм друзям Анні та Василю Белмегам
село Устеріки Франківської області
І не старий ще наче зовсім
лиш просидь як туман у вітах…
З яких країв приходить осінь,
спитай у бабиного літа.
Спитай його про сум лелеки,
про крик прощальний, журавлиний…
Стоять задумливі смереки
Карпат одвічні берегині.
І тільки води Черемошу
шукають прихистку в Дунаю.
У спину дощ мене полоще…
Чи є межа йому не знаю?
З яких країв приходить осінь,
спитай у бабиного літа
і не старий ще наче зовсім
лиш просидь, як туман у вітах…
13.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022
Дзвени булатом, рідна мово,
рубай мені до світла шлях,
нехай твоє воскресне слово
у наших зморених устах.
Засяє сонце крізь тумани
проб’ється парость із землі…
тебе бояться бусурмани,
а ти дзвени, дзвени, мені.
Немає кращої й не буде
на всі століття і віки,
шануйте рідну мову, люди, –
живець цілющої ріки.
13.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2022
Нехай горить свіча за вас і нас.
І за живих, і за безвинно вбитих.
Не залікує мої рани час.
Народ воскресне у кривавій битві.
За що нас Бог Всевишній незлюбив?
І горя нам налив по самі вінця.
Ми вистоїмо між кривавих битв.
Хіба це вперше?, браття Українці.
Єднаймося у нашій боротьбі,
усі до бою поки ще не пізно!
Я, братику, одне скажу тобі:
справляти рано по козацтву тризну!
12.10.12р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
* * *
Не вдаюся надто у деталі,
в небі знов стерв’ятники летять…
Із «Калібрів» почали й «Кинджалів».
Ну, а кінчать, лохи, на «ЗІС-5»!
* * *
З гір до нас прийшли не аксакали.
То «круті» дон-дона пацани.
Після бою горців видавали
з характерним запахом штани.
* * *
Їхав руZZкий Ванька на війну,
бандерологів лютих убивати.
Міну в полі ніжкою лигнув…
Й взад його повіз рефрижератор.
* * *
Зустрічай коханого, жона,
родичі стрічайте і колеги…
Трохи, звісно, хлопа не впізнать,
бо додому повернулось – Lego.
* * *
От біда очільнику кремля
де не вбгає носа там – руїни.
Та коли ж ти здохнеш підла тля,
хай тебе подавить Україной!
11.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Ракетами нас ви не скорите, ні.
Гарматами теж не скорили.
Не маю віднині братів між русні
від Ставрополя до Курилів.
Ви кажете нам: «Воювали діди…» –
а виросла суча порода –
нащадки кривавих тиранів орди,
ніяк не слов’янського роду.
Пора, Стольний граде, збирай свою рать,
гуртуймося не для параду.
Б’є армія орків, аж лапті летять.
Не буде ординцю пощади.
11.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Чи я кохав? Та я люблю і досі
цей вітру запах у твоїм волоссі,
ці очі за небес ясну ясу
і губи за коралову красу.
Люблю ці плечі, що такі тендітні,
немов сади, що розцвіли у квітні…
Зіграй мені мій друже, скрипалю
проте, як я одну її люблю.
10.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Під ранок вгледів у саду,
де місяця гуляли тіні
роса на радість чи біду
в холодний оберталась іній
у несміливій сивині
по вінця осені налито.
Чи те здавалося мені,
чи то прощалося так літо.
10.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Благаю, Отче:
Перепиши історію буття.
Не дай зустріти гаду-змію Єви.
На рала перекуй мечі сталеві.
Не вбий ще не розп’ятого Христа…
Нехай планета не почує війн.
Який журливий колір вбивства – хакі.
І Хіросіма хай, і Нагасакі
із ядерних воскреснуть безнадій.
Верни убите матері дитя
ув Ірпені, Лимані, Пісках, Бучі…
Мені болять ці спогади їдучі.
Якщо тобі потрібне так життя, –
бери моє.
09.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Лиши цю осінь у тривожних снах
нехай вона ще визріє дощами,
її ми любим тільки на словах,
бо жовтопад листів стоїть між нами.
А, що листи? – слова, слова, слова…
вони німі й холодні наче крига.
Куди ведеш ти, стежко, лісова?
Вже й листопад у сиву даль поклигав.
Від сонця бані на церквах горять.
Та цей вогонь душі мені не гріє.
Перегорну листок календаря.
Можливо ще у завтра є надія.
08.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Прокиньтесь, Змієві вали,
пора спинити московитів,
які нічого крім імли
не спромоглися дати світу.
Пора двоглавому орлу
дурні довбешки геть відтяти!
Покласти край насильству й злу.
Хай на планеті буде свято.
07.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Приречений на муки жити вічно
він і донині гріх тяжкий несе
хоч бганками пронизане лице,
хіба важливо в травні чи у січні,
чи сніг, чи дощ стікає, як сльоза
гуляє вітер, чи гримить гроза…
у цьому, певно, наша вся трагічність
нести свою біду за краєвид:
іти, брести, повзти, як вічний ж*и* д…
й на землю повертатися циклічно.
06.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Ой, не чіпайте кам’яних бабів!
Не знає скіфський меч врагу пощади.
Ти чуєш ніч, а в ночі вітру спів,
який зове у степ мокшу́ вмирати…
Заради чого лиш скажи мені
ви пробудили духів наших предків?
Згорить Москва в пекельному вогні,
в оселі ж наші прилетять лелеки
і принесуть сюди нове життя,
не вмре ніколи ненька Україна,
піднімуться над вбитими жита…
народить мати козаченьком сина…
Не бути тут смердоті москалів.
Не смій чіпати кам’яних бабів!
06.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Зима все вибілить. А душі?
Зчорнілі душі, мабуть, ні.
Вони і досі на війні.
Тому, напевно, небайдужі
до лихоліть і до страждань
єдине маючи з бажань –
напитися земної стужі
й летіти десь за небокрай.
Туди, де обіцяли рай.
І відлітають воїв душі.
05.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022
Коли душі захочеться співати,
нехай співає, що їй тій душі.
Вона знайшла у тілі свої ґрати
і сльози їй, немов комусь дощі.
Нехай співає, не переч, не треба,
поринь і ти до світлих перемін.
Настане час злетіти їй у небо,
як заячить про те церковний дзвін.
04.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Павук у лісі плів тенета,
гукав кохану тетерук,
а вже стріла із арбалета
летіла на пташиний звук.
На жаль так створена людина –
вбивати будь-що, будь-коли,
підступно ціляться у спину
іржею з’їдені стволи.
Ідуть війною брат на брата*.
Чи мо́, то їх веде лихий?
Знов одягають маскхалати,
забувши заповідь: «Не вбий»!
03.10.22р.
*Ідуть війною брат на брата – це не
про російське «братство», а взагалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Ні бабиного літа, ні тепла.
Дощі, дощі…,
а поміж ними зливи
і клен стоїть самотній, сиротливо
розглядує себе крізь сльози скла…
Одна скотилась, як моя печаль.
А інші вслід їм байдуже, що осінь.
Крик журавлиний пролетів між сосен…
А я лиш чув: на жаль, на жаль, на жаль…
Не може бути в осені жалю
їй все одно ідуть дощі чи зливи,
то тільки ми щасливі й не щасливі.
Мабуть, за це я так її люблю.
02.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Пізнавши ночі божевілля
назад не буде вороття
коли твого торкнувся тіла
була ти грішна і свята.
І подиху легке тремтіння,
і плоть розбурхана вогнем…
Чи то було гріхопадіння?
Чи шлях, що двох веде в Едем?
Тепер лишився тільки спомин
й на два розділені світи…
Коли знесилені від втоми
лежали поруч я і ти.
02.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022
Тихими переливами, дзвонами зорі́
заспівала пісню квітневу Десна.
Небо ще холодне й скупе, але десь в горі
вперше чорногузи клекочуть. Весна
цього року воєнна ні сну, ні спокою…
птахи ледь взнають місцевість згорілу.
Попелища сіл. Кружляючи над рікою
шукають вони хатину вцілілу,
бо принесли найцінніше – немовляточко –
дарунок неба народу нашому,
щастя омріяне у вцілілу хаточку…
У Бога не буває по іншому.
Нічогісінько, люди, відбудуємо на славу
і гнізда свої, і нашу, превелику Державу.
Шануймося!
01.10.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022