| Сторінки (13/1204): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Таких засніжених світанків
В моїх краях давно вже не було.
За ніч так снігу випало багато,
Та й вранці він ще густо падав за вікном.
Земля прекрасна, біла й чиста
Від тих снігів, що падають небес,
Старанно замітають всі стежинки,
І спогади зникають від таких чудес.
На цей покров пухнастий, білий,
На непорочний і чистенький сніг,
Лягає перший, боязкий, несмілий,
Здається, схожий із твоїм, відбиток ніг.
Такі незаймані розлоги
Лежать до світанкової зорі…
Але я хочу вірити, що скоро
До мене добереться по снігу твій слід.
13.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
* * *
Моя печаль спокутує усі провини,
І не померкне світлосяйна радість днів,
Мені ще будуть посміхатись ночі сині,
І не погаснуть у душі життя вогні.
12.02.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Дмитро Мережковський
* * *
Подекуди схилила листя вниз
Поламана грозою гілка,
А дощ із сяєвом таким повис,
Неначе блискотлива сітка.
Він був утішливий і наспівний,
У нім стрижі купались сміло,
Листки іскрили білими грудьми
В місцях, де сонце променіло
На фоні синіх, грозових хмарин.
10.02.2017
(з російської)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Ти світла зірка нерозгаданого світу,
Куди я лину із земної тісноти,
Де ліра жде мене, теплом твоїм зігріта,
І мрії ждуть мене, які бентежиш ти.
Хмаринка ти моя, якою день мій хмурий,
Коли замріяно я згадую тебе,
Чи виміряю шлях, що доля нам дарує,
Й призначення її твоїй судьбі чуже.
Ти тихий сутінок, що груди ним свіжіють,
Коли на заході турботливого дня
Відпочиває розум, серце вечоріє,
Й на мене смертні тіні зволять поглядать.
29.01.2017
(з російської)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2023
Відлунок давнини бере мене в полон
І заважає уночі заснути,
Сіянням ночі заглядає у вікно,
Мереживо плете із днів минулих.
Вирує в безгомінні ураган думок,
Проймає спогади печаль любові,
Настирливо тривожить мій солодкий сон, –
Із давнини приходять тіні знову.
Не пересилити колишніх помилок, –
Забутий день знайде свої печалі.
Нічних примар політ приймає на крило
І переносить в пережиті далі.
Та не згасає світлосяйна радість днів, –
В душі печаль тамує всі провини.
Не притлумляються мого життя вогні,
Ще довго жеврітимуть ночі сині.
Щоб виправдати цих думок круговорот,
Я заплатити спокоєм повинна,
Бо ти – моя любов, ти – мій солодкий сон!
Оце і є безсонниці причина.
20.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Дивитися приємно, як від щастя
Всміхаються людські вуста й душа,
І маю набагато більшу радість,
Коли причиною цього́ є я!
І жити хочу так, щоб посміхались
Всі люди, що назустріч йдуть мені,
А ті, котрі зі мною спілкувались, –
Завжди були щасливі й не сумні.
Ціную кожну мить, яка минає,
Своїм шляхом іду у майбуття,
Не прагну відшукати ідеалу, –
Щасливим упиваюся життям.
Близьку не ігнорую я людину,
Переживаю щиро і люблю,
Вона – щасливого життя причина,
Із нею й радощі, і сум ділю.
Що маєте – шануйте, стережіться,
Щоб не настигнули часи гіркі!
Бо втратити так легко можна місяць,
Як бачити лиш сяючі зірки.
20.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
Чекала я туманного, імлистого світанку,
За вікнами були суцільна хмарність і вітрець.
Будівлі лиш дахами виглядали із туману,
А низом щільно сиза мла закрила силует.
Я піднялася на високу гору, над туманом.
Обабіч стежки – в діамантовій росі трава
Виблискує срібло́м, як чарівна́ усмі́шка ранку
В промінні сонця, що пробилось крізь густий туман.
Клубились жовтуваті і малинові тумани,
Носило вітром їх, то накриваючи мене,
То відкриваючи мені прекрасний вид світанку,
Тоді й роса у травах дивним сяйвом спалахне.
Коли вже згодом сонце трохи вище піднялося,
І нижче опустилася туману сивина,
То відкривалося дерев скуйовджене волосся
Й ранкового проміння, що лилося крізь туман.
Ось сивину почав потроху вітер розганяти,
Але іще в долині линула його ріка.
Пронизували гілочки дерев, густі тумани
Промінням сонця мальовниче й дивно небеса...
19.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Ніколи я не зможу точно взнати
Кінець наступної історії життя.
Та доки буде ця історія тривати,
Хвилину кожну цінувати буду я!
Якщо чогось насправді я захочу,
То Всесвіт весь допомагатиме тому́,
Щоби моє бажання це збулося.
Щораз, як можу я допомогти комусь,
То з щирим серцем це роблю й радію,
Втішаюсь тим, що відгукнувся світ увесь
На молитви чиї-небудь і мрії
І вибрав для таємних дій своїх мене.
15.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
М’яким покровом сніг лягає, –
Втішає землю сковану зима…
Як знати, завтра що чекає?
Як буде там, де зараз нас нема?
Земля немов чогось чекає,
Завмерши, лине у морозні сни…
Як швидко час життя збігає! –
Моєї стежечки кінець близький…
Пронизує проміння сонця
Небес далеку крижану блакить…
Чи вибрать іншу стежку можна? –
Ніхто не знає, як душа болить.
Як можна вибрати – не знаю…
Із дійсністю робити що мені? –
На жаль, я рішення не маю…
Зміняє день морозна темна ніч…
І знову крізь проміння ранку,
Без жалкування, болю і страху
У завтра йду безперестанку,
Долаючи холодну ніч глуху…
14.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Дощ може керувати почуттям
Й емоціями кожної людини.
Він здатен нагадати щохвилини
Якісь забуті миті із життя –
Чи, навпаки, всі згадки змити вщент
Із пам’яті. Дощ вміє очищати…
Коли мені погано – постояти
Виходжу я під проливним дощем.
Впливає дія крапель дощових
На почуття мої, думки і волю,
Які пробуджують утіхи долю
І надають емоціям тим сил.
13.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Як добре, що така існує далеч,
В якій надійно можу я сховатись,
Коли гнітять тривоги і печалі,
І якось хочеться пригальмувати,
Межи чужих страждань і мук сховатись
І відректися від себе самої,
Піщинкою світобудови стати
Чи листячком на дереві весною.
Я думаю, що́ вислів означає,
Який гласить:«Не сотвори кумира»?
Але мені потрібно він щоб сяяв, –
Без нього не прожити в цьому мирі.
Боюся загубить свою стежину
І не знайти у темноті суцільній,
У лабіринті розгубитись нині
Й безгрішну душу втратити невільно.
Кумир мені потрібен, як підказка:
Куди іти і по якій дорозі,
Потрапить щоби на вершину щастя, –
Я досягну цього́ з Тобою, Боже!
10.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
* * *
Крокує серпень по планеті,
Тепло поволі тане в день такий,
Вночі – привілля холоднечі,
А вдень задумливо мовчать пташки…
09.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2023
Широкий світ наш повний чарівних
Незмірно голосних мелодій дивних.
Життя по вінця сповнюють вони
І не вщухають навіть на хвилину.
Мелодії матерія тонка,
Торкнутися якої неможливо,
Немов шовкова, ніжна і легка,
Що сплетена з тонкої павутини.
І, як обійме дивних звуків сіть,
Мені не вибратися з цього дива, –
Гніздиться пісня в серці і в душі,
Лиш з нею відчуваю: я – щаслива.
Не припиняючи, вночі і вдень
Принадлива мелодія лунає
І губиться у піднебессі десь,
Торкнувши тихим дивним звуком хмари.
Вона послухать тишу не дає,
Порушує мовчання мудрий досвід,
Що ним, буває, повняться гаї,
Поля й природа навкруги під осінь.
Я хочу милуватись звуком тим,
Душею й серцем наспів смакувати
І, щоб на потім трохи залишить,
По крихітній краплинці випивати.
Ця музика показує мені
Можливості безмежні і величчя,
Які існують у людській душі
І прикрашають кожному обличчя.
Тож, настрій вибираючи собі,
Я пам’ятаю, що й маленька нота
Міняє всю симфонію подій,
Удосконалює її красоти.
08.01. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
* * *
Нехай у кожної людини
Знайдеться в долі той причал,
Який врятує і укриє
Від бід, самотності й меча…
05.01. 2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Чи сон то був, чи то було́ насправді:
Ти йшов, прощаючись, торкнув теплом
Мої розгублені холодні пальці, –
Й по тілі розіллялося тепло.
Таке тепло, що змусило проснутись!
Я відчувала мить якусь його,
А потім намагалась повернути
І плакала… та то був тільки сон…
Цініть тепло коханої людини,
Бо найбагатший дар життя – любов!
Якщо кохання те навзаєм нині, –
Це справжнє щастя, бережіть його!
04.01.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Хотілося в самотності і тиші
Невимушено відійти від справ
І подивитися на таємничий
Безвітрий день, що тихо погасав.
Пішла на берег, піднялась на гору,
На лавочку присіла відпочить, –
Там вечорами особливо добре
Спостерігати дня стихання мить.
Вже сонечко низенько опустилось,
Невловно дня примеркла яснота.
Ліси і ниви, парки і будинки
Повільно огортала темнота.
Вечірні сутінки вже за годину
Вдягнули вулиці в прозору тінь,
І потягнулась смугою в долину
Ріка туману поміж берегів.
Вже й сонечко за обрій закотилось,
Покрівлі лиш найвищі у церков,
І бані їх високі золотились
Промінням сонця, що спочить ішло.
Для мене світ цей представляв собою
Видовище вмирання красоти.
Було так шкода сонця й дня історій,
Що канули у царстві темноти.
Так само жаль років безповоротних
Того життя, що в пам’ять відійшло…
Ловила жадібно останній промінь
І заходу яскраве полотно.
Ще у вечірніх сутінках не зникли
Будівель силуети у вогнях,
Церковний дзвін здававсь таким далеким,
Що тихо сповіщав кончину дня.
03.01.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Думки за мить долають кілометри,
Проходять крізь життєвий буревій,
Моє тепло до тебе щоб донести
І об’єднати із теплом твоїм.
Тому так часто сон я бачу дивний, –
Такого неможливо й уявить:
Твоє тепло струмує по судинах,
Моя рука в твоїй руці лежить…
29.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
У кожної душі людської
Свій особливий аромат,
Який собою непокоїть,
Принаджує й хвилює нас.
Не зовнішність і не характер,
А саме аромат душі
Дає нам почуття яскраві,
В житті – найщасливіші дні.
Життя – це як красивий танець!
Потрібен особливий хист,
Щоб серцем музику сприйняти,
Зуміти увійти у ритм.
І це залежить від уміння
Життя ловити дивний ритм,
А не від того, під веління
Чиє танцюєш ти в цю мить.
Там проростають незабудки,
Де ритм торкається душі…
Цінуй життя, щоб не минути
Часи щасливі й дорогі.
І день минулий і прийдешній,
Що довелось тобі прожить,
Цінуй, назад тобі сердешній
Не буде жодної з стежин.
30.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Мені здається, чую тихі кроки,
Приходить і сідає поруч хтось,
Тоді я згадую минулі роки,
Торкаюся майбутнього крилом.
Думки долають різні перепони, –
Збагнути можу долю я чужу,
Коли спілкуюсь, Господи, з Тобою,
То розумію ближнього біду …
Ятряться рани серця від тривоги,
Як погибає дорога душа,
Але не можу я знайти дороги,
Яка б усі нещастя обійшла…
28.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Який мені приснився дивовижний дощ!
Такий густий, тихесенький і рівний!
Немов якесь коштовне з неба полотно
Звисає, чи нитки блискучі, срібні.
І ледве видно, як ворушиться їх блиск,
Здається, що повільно вниз спливає,
Сріблясто-сизим затуляє неба вись
І землю всю тим волокном встеляє.
Ось чую шуми наполегливі краплин:
Дощ лунко так у шибку барабанить,
А по баюрах бризкає і ляпотить,
І гучно дзвонить по дахах бляшаних.
Я прислухалася до музики його
І зачаровано на дощ дивилась,
Ізнов за краплями полинула у сон
І у новій картині опинилась.
Бо це ж був сон, це тільки дивовижний сон! –
Один малюнок іншого міняє,
А ось уже й красуня-осінь за вікном
Відтінками осінніми сіяє…
25.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Спокійний, безтурботний розум наш
Спроможний значно краще міркувати,
Ніж збуджений, схвильований, відтак
Йому потрібно трохи тиші дати.
Він швидко допоможе вийти нам
На бажаний життєвий шлях єдиний, –
Душа завжди ухвалює сама,
Вчинити я́к потрібно, щоб зцілитись.
Лиш треба заспокоїть розум свій,
І не збирати помилки поволі,
Й оправдувати елегантно їх, –
Повинно бути так, моя це доля.
23.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Як тільки рано-вранці пробудилась,
То серцем чарівний відчула спів,
Що від погідного світанку линув,
Торкав принишклі почуття мої.
Хотілось слухати ранкову пісню
І зберегти мелодію в душі,
Таку приємну, ніжну, теплу й світлу,
І неодмінно заспівать тобі.
Щоби не стихла в суєті ранковій
І не розвіялась, як ночі тінь,
А залунала дзвінко і чудово,
І став щасливим той, хто чув її!
23.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023
Маленькі сніжинки злітають з небес,
Легенько і плавно в повітрі кружляють.
Я серед сніжинок криштальних тебе
В холодному білому вальсі шукаю.
Земля одягається в свіжий наряд,
Із ніжних біленьких сніжинок зітканий,
Пухнасто-легкий, – а на серці тягар,
Тому що без тебе я дуже скучаю.
Ось чую – проворна хода твоїх ніг
У тихому пошумі вітру лунає,
Але то лиш падає, сиплеться сніг
Із неба й повільно в повітрі кружляє.
Біленькі сніжинки злітають з небес
І легко, і радісно шлях свій долають.
Я серед сніжинок шукаю тебе
У білому вальсі...
і дуже скучаю…
20.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993704
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
Яка спокійна і погідлива зима!
Як осявають ніч зірок сріблясті очі!
Поважно місяць спочиває поміж хмар
І мружиться від сяйва зір в темно́ті ночі.
Спокійна і безпристрасна й душа моя
До того, як спішать години пролітати,
Як на частини ділить час моє життя,
Казкові й чарівні даруючи світанки.
В такій байдужості, – чи відповім собі,
Чому мене так тягне йти в зимовий вечір
В спокійну бездоганну білизну снігів,
Де заніміло все від злої холоднечі?
Напевне, світлом очищалася душа,
Коли у синяві небес зірки сіяли,
А місяченько срібним блиском спокушав,
Щоб радо я нові світанки зустрічала …
17.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2023
Я пам’ятаю дощ отой осінній,
Якого кожна крапля падала з душі…
Ні, я не плакала, хоч і хотілось,
Бо сльози – прояв слабкості, що не кажіть.
А просто я пішла в той дощ осінній…
Пішла, щоб стати з краплями дощу в танок
І під вітрів осінніх голосіння
Шалено танцювати з ними заодно.
Пішла, щоби тебе не пам’ятати,
Побачити, як скачуть крапельки дощу,
Як сонце прагне землю оглядати
Крізь хмарами розлиту щільно сивину.
Я пам’ятаю дощ отой осінній,
І осінь я люблю, бо є оці дощі...
Осінні дні міняються на інші,
А танець під дощем живе в моїй душі…
12.12.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
Коли вечірні сутінки сідають
І замовкають шуми у селі,
Тихенький шелест чується у гаї, –
Меланхолійні осені пісні.
То вітер пожовтілий лист розносить,
Шепоче з ним, ховає у траві, –
Розсипала листки красуня-осінь
Брунатно-золотистих кольорів,
Дощем помила вкриті пилом крони,
Прийшла пора осіння у сади:
Шумлять дерева, сіють тихі ноти, –
Я чую ніжний осені мотив.
11.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
* * *
Зими початок, а надворі осінь…
Хоч і поблякли кольори осінні,
Тримає осінь землю у полоні,
Не допускає, навіть вранці, іній.
09.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
На зміну осені щороку
Холодна настає зима,
І небеса стають глибокі,
Й незвично-сірим небокрай.
Призбирувала сиві хмари
Зима-чаклунка кілька днів,
Пуховим вкрила покривалом,
Що з білих виткала снігів.
Я крізь вікно спостерігаю
Й любуюсь дійством чарівним:
Летять сніжинки і кружляють, –
Казок чудесних віщуни.
Захоплена зими красою
На сніг дивлюся, як дитя.
Торкається душі казкове
Зими чаклунство – снігопад.
10.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
Так несподівано прийшла зима, –
Безперестанно падали сніжинки
І на дерева, й на дахи в домах,
І на людьми протоптані стежинки.
Я крізь вікно дивилася на сніг
І диханням холодну шибку гріла,
Щось малювала пальчиком на склі,
Від теплих подихів моїх спітнілім.
Дивилася на дивний снігопад,
Мені було самотньо так і сумно,
Немов чекала поблизу вікна
Якогось неіснуючого чуда.
Сріблястий сніг злітав, злітав, злітав,
Здавалось, між сніжинок щастя лине,
Його мій погляд прагнув, а душа
Шукала затишку в цій хуртовині.
Зима хазяйкою в мій край прийшла
І холод привнесла в стосунки наші,
Стежки до тебе снігом замела,
І приязнь у сніги пішла назавше.
Слова кохання стихли у снігах,
І почуттів у серці більш немає…
На самоті нудьгую край вікна
І від метелиці чогось чекаю…
09.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
В моїм селі такі красиві снігопади!
Із неба падає такий пухнастий сніг!
Як спромагається товсти́м укрити шаром
Сади, й будівлі, і землі поверхню він?
Який прекрасний снігопад в вечірню пору!
А як сніжинки чарівні під ліхтарем
На темно-синім тлі небеснім хороводять!
Принаджують вони в святкову гру мене.
Виблискував зимо́вий вечір білим снігом,
Мене проводив по сріблястих килимах
У освіжаючі обійми сніжних віхол,
Туди, де з казкою знайомила зима…
08.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023
Надво́рі потепліло,
Морозу вже нема,
А тільки снігом білим
Притрушує зима,
Стежинки устеляє
Покровом срібляни́м,
Слизький льодок ховає
Під пухом снігови́м.
Я йшла і послизнулась,
І впала на покров,
До себе посміхнулась:
– Зловила зайця знов.
06.12. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Прокинувшись уранці, я відчула
Якесь незвичне світло від вікна.
А глянула надвір – там справжнє чудо, –
Укрився білим пухом виднокрай.
Земля тонким встелилась шаром снігу,
Гілки дерев, що дивляться в вікно,
Також припорошились пухом ніжним, –
Між небом і землею хоровод!
Неспішно пурхають легкі сніжинки,
Вони лягти на землю не спішать
І, тихий щоб знайти собі спочинок,
Десь на дерева, чи на дах сідать.
Сніжинки наче тішились польотом,
Кружляючи у білому танку,
Перелітаючи від стін високих
Чи до дерев, чи до кущів в садку.
Красотами зими милуюсь, рада,
Коли здіймає вітер сніг легкий,
Утворюючи вихорів каскади,
Сніжинок білих сяючі танки.
Танцюють з вітром весело сніжинки,
Кружляючи, лягають відпочить
На незамерзлу землю, на стежинки,
На спини й плечі людям, на шапки…
21.11. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Надворі панувала нерухома сірість
Останніх хмурих і сирих осінніх днів.
Коли всі спали, уночі, сніжинки білі
Спустилися з небес на вулиці сумні.
Сніжиночки кружляли в танці чарівному,
Їм тільки ліхтарі освітлювали шлях, –
У візерунчастому білому таночку
Між небом і землею магія жила.
Лиш кілька митей – і сніжинки кришталеві
Встелили все біленьким на своїм шляху.
У диві цьому я вбачала достеменну,
На погляд мій, реальність чарівну й живу.
Здавався таємничим ранок з снігом першим, –
Іскрились і сіяли білі півтони,
Гілки дерев у зимовім покрові пишнім
Хвалились небесам своїм вбранням новим.
……………………
Мене так охопило чародійство біле,
Аж викликала радість сніжна дивина, –
З найпершої сніжинки, що з небес злетіла,
Морозна і казкова почалась зима.
18.11. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
Мрійливо прикрила повіками очі,
В уяві постала в’юниста тропа,
Що кличе мене у місця непорочні,
Де в пишнім убранні красується парк.
В яскравих красотах розкішного раю
Приємно вдихати повітря грудьми,
Насичене запахами різнотрав’я,
Де рясно квітують трави килими.
Мрійливо іду по стежині в’юнистій,
Рвуть тишу піснями своїми пташки,
Дивуюсь сяйливій красі променистій
Веселки над дзеркалом тихим ріки.
14.11. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2023
Здається, осінь – найчарівніша пора.
Вона уміє заколисувати мрії,
Торкнутися повік, подарувати рай,
Теплом ласкаво приголубити, як літом.
Так, щастя є, – в таку я розумію мить.
Коли годинник стрілочки свої зупинить,
І скільки місяців лишилось до весни,
І, як надворі зараз, – зовсім не важливо!
Як добре, що для світу Бог подарував
Цю неймовірну дивовижну пору року!
Як гарно, що молитва створює дива,
А заповітні наші мрії благо творять!
І є у кожного із нас найкращий дар:
На цій землі прекрасній щастя будувати!
Я думаю, це варто спробувати нам,
Відчути серцем і ніколи не втрачати...
09.11. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
Дощ – казковий, справжня таємниця
І чаклунство дивної природи, –
Безліч крапель чистої водиці
Неупинним з неба ллє потоком.
Перші краплі падають на землю,
І вона неначе оживає.
Зразу ці живильні краплі перші
В лоно спрагнене своє приймає.
Напоївши спраглу землю вдосталь,
Крапельки зливаються в струмочки
Й дзюркотять собі у світ широкий,
Для життя несуть живильні води.
Тільки дощик не завжди буває
Радісним, яскравим і тепленьким.
Часто насувають темні хмари
І собою заслоняють небо.
Краплі ллються, як з відра, на землю,
А сліпучі блискавки при цьому
Осявають спохмурніле небо
І вражають гуркотами грому.
08.11. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2023
Злітав із клена золотистий листопад,
І небо опускало зблідле скельце…
Я відчувала в цім самотності печаль,
Тривожно якось в грудях билось серце.
Здавалось, начебто сильнішою стаю, –
Бадьорість відчувалася в повітрі,
І я в осінніх днях, на самому краю,
В передчутті зимових сніжних віхол.
10.11. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
Яскравими барвами осінь сіяє,
Бадьорого вітру пестливий порив
На сонячних струнах мелодію грає, –
Тихенький, сумливий і світлий мотив.
Ця ніжна мелодія лине в повітрі,
В думках воскрешає забуті пісні,
І серце, печалям осіннім покірне,
Сприймає осінні казки чарівні.
Мелодія осені чується всюди,
Ось вітер танцює вже танго з дощем…
Ці миті прекрасні, повір, не забуду,
Не раз ми у них побуваємо ще!
Ще трохи, – і осінь розлучиться з нами,
Два місяці тільки лишається нам,
Щоб насолодитись мандрівками гарно,
Душею сприйняти осінній бальзам,
Під кронами жовтого листя пройтися
І свіжого вітру вдихнути грудьми,
Махнути рукою вслід зграї пташиній…
Ще трохи, – і влада почнеться зими!
Давайте ж у вікна поглянемо разом
І щиро всміхнемось осінній красі!
Життя, попри всі негаразди, – прекрасне!
Цю істину знають і стверджують всі.
07.11. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
А в горах осінь вже зустрілася з зимою...
До гір Карпатських наближається зима,
Хоч поки там панує ще прекрасна осінь,
Та разом дві пори – це чарівний пейзаж.
Природи чудо – зустріч осені з зимою.
Яке прекрасне й різнобарвне рандеву!
Які картини швидкоплинні в світі цьому!
А скільки дивовижних митей в нім живуть!
Це в горах осінь зустрічається з зимою,
І неймовірно гарну зустрічі красу
В засніжених осінніх барвах міжсезоння
Для нас видовищами дивними несуть.
06.11. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
Прекрасний цей осінній місяць жовтень,
Прекрасніший, напевне, інших місяців,
І, навіть, за весняний травень гожий,
Що мучить вірою у здійснення надій.
Нічого жовтень нам не обіцяє,
А навпаки – найменші шанси для надій.
Красивий у осінньому розмаї,
Та вслід за ним – сирі і прохолодні дні.
А як красиво зараз парки сяють!
Як гарно вкрили листя золото і мідь!
Як зеленіють незів’ялі трави,
Яскраво зеленню ялиночка маїть!
І над усім – блакитне небо чисте,
А під ногами – скована, тверда земля,
Осінні калюжки́ вже не цукристий,
А непрозорий і міцний льодок встеля.
Стоїть велика порожнеча й тиша:
Ніде ні птаха, ні звірятка, ні комах,
Ні шереху, ні свисту, ані писку, –
Сьогодні з осінню зустрілася зима.
Вони не сперечались між собою, –
Припорошився простір срібляним сніжком,
Гуляв вітрець рівниною рябою,
Танцюючи в снігах із золотим листком…
25.10. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023
Вона спадає із гілок дерев
Водночас із краплинами дощу,
Вона встеляє росами траву,
В блакитнім небі з хмарами пливе,
Співає разом з птицями вона,
Тече криштальним і дзвінким струмком,
Де я тамую спрагу з чистих вод,
Вона у найпрекрасніших дарах.
Щораз кортить побачити красу
І під склепіннями зеленими пройти, –
Мою любов викохують сади,
За їх дари низький уклін Творцю!
15.10. 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
Осінній сад мовчав,
Лиш злегка вітер грав
І ледь торкав листочки золотисті.
Вони ж сіяли радо срібним блиском,
Купаючись у сонячнім промінні,
Оздоблюючи миті безгомінні.
О, саде золотий!
Куточку мій святий!
В твоєму лоні я черпаю щастя!
На самоті я тут міркую часто…
Залитий сонечком садок осінній –
Чистилище моїй душі безцінне…
13.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
Осіннє листячко зриває вітер знов
І, ніби граючись в долині із туманом,
Розчісує його розмите волокно
Й летить розвіювати в небі сиві хмари.
А сад мовчить, лиш злегка листя золоте
Тремтить, купаючись у сяючій блакиті,
Зривається, кружляє, радує мене…
Садочку мій! Куточок, щастям оповитий!
Всміхається мені сором’язливо сад,
Впівголоса наспівує сумливу пісню,
Вторить їй тихим шелестінням листопад,
Шепоче під ногами килим живописний.
Хоча в мелодії осінній чути жаль
Від неминучого розлучення із літом,
Та втішлива якась осіння та печаль, –
Весняних почуттів я чую в ній просві́ток…
10.10.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Я чекатиму на тебе золотою осінню,
З ластівкою, що прилине у весняний день,
На світанку серед літніх спілих трав зарошених,
Я чекатиму на тебе й під рясним дощем.
Я чекатиму на тебе вечором морозяним,
Як зима холодним вітром замалює скло,
Я чекатиму на тебе за вікном мальованим, –
Ти прийдеш, ти подаруєш ніжність і тепло.
Буде у душі вогонь надії жевріти
Й віра в щастя, що колись з собою принесеш…
Я чекатиму лише на тебе самозречено,
Я чекатиму…та чи застанеш, як прийдеш…
27.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Промінчик сонця заглядає у вікно,
І випромінює блакитне небо радість,
Вернулась ластівочка у своє гніздо
Й співає весело весняні серенади.
Маленька ластівочка, жвава і прудка,
Кружляє біля хати і щебече дзвінко, –
Від ранку і до ночі пісня гомінка
Пробуджує весняної любові втіху.
Охоплює коханням серденько моє,
Чутлива ніжність тихо в душу проникає,
Як човником надворі ластівка снує
Й веселу пісеньку літаючи співає.
Пора казок весняних швидко відцвіла,
І скоро ластівка полине з мого двору.
О, ластівочко, дай напитися тепла,
Весни діждати і тебе зустріти знову!
26.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023
Так наполегливо котрий вже день
Осінній дощ лушпарить за вікном.
У хмарах світлих плям нема ніде,
Ні сонця, ні надії на тепло.
Осінні приворожливі панно
Зафарбувались в сірі кольори,
А десь було задушливо й пекло
В цей час проміння сонячне згори.
Там так чекали крапельок дощу
І прохолоди свіжих крапелин,
Щоб випити вологи досхочу,
Й подякувати небу за дари.
Сьогодні хай собі періщить дощ,
А завтра сонячний устане день
Й зігріє неприємний холодок
Теплом осіннє сонце золоте.
25.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023
Сьогодні з вами поділюся щастям,
Не приховаю я від вас його,
І меншим щастя те моє не стане,
А тільки вдвічі збільшиться воно.
Й свічок багато можем запалити
Від однієї свічки, що горить,
І тим життя не можем вкоротити
Свічі, – вона продовжує зоріть!
Тож я сьогодні щастям поділюся,
Хай множиться і збільшиться воно,
Щоб випромінювали радість люди,
А душі їх світилися добром!
21.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023
Помилуй, Господи, мене, помилуй,
Бо виправдання жодного не маю,
Коли Тобі я, грішна, як Владиці,
Душі своєї молитви складаю.
Помилуй, Боже, хоч перед Тобою
Я не вчинила доброго нічого,
Ти визволи мене з гріха лихого,
Хай лиш Твоя в мені панує Воля.
Щоб завжди неосудно відкривала
Уста свої, гріхом сповиті сильним,
Й Святе Ім’я Господнє прославляла,
Святого Духа, і Отця, і Сина.
18.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023
СИНДРОМ
Даремно думаєш, що викликає гнів
Твоя байдужість і твоє мовчання.
Не гніваюсь я зовсім, тільки сум і біль
Плетуть з мережива думок страждання.
Не винен ти у тому, що забракло слів
І не знайшлося зайвої хвилини.
У всьому винна я й постійний смуток мій,
Що родить ряд емоцій негативних.
Це почуття руйнує вперто всі зв’язки
І методично убиває приязнь.
Це ти мені пробач, будь-ласка, за гіркий,
Від спілкування ненавмисний присмак.
Іще не пізно! Нанівець зведу синдром,
Оздоблю храм душі осіннім листям,
Нехай там збережеться приязні ядро,
Думки солодкі й перспективи чисті …
15.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023
Не сіє тиша ані гнів, ані печаль,
Лиш душу щільно вкутує туманом,
Німого смутку мовчазливого печать
На серце опускається пластами.
Мій синій птах майнув широкими крильми,
І тінь від них на мене накотилась,
Нерадісні думки щипати почали
І голова додолу похилилась.
Тобі не зрозуміти те, про що мовчу, –
Його сховаю глибоко у серці,
Солодку незворотність і печаль гірку
Розмию у життєвій круговерті.
Нараз не хочу мати радість і печаль, –
Невпевненість спустошує стосунки,
Здається щирості вже справжньої нема,
Лиш збільшився тягар німого смутку…
14.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023
Восени дощить доволі часто.
Як подобається дощ оцей мені!
У погоди теплий ніжний настрій,
І стоять дерева в листі чепурні.
Дощ старанно пил змиває всюди, –
Барви осені стають такі ясні!
Та якщо буває дощ тягучий,
То стає самотньо й холодно мені,
Всюди появляються калюжі,
Підіймається простиглий вітерець.
Сумно краплі падають байдужі,
Гарний настрій дощ цей зводить нанівець.
Вже не можна вийти погуляти,
І не хочеться виходить взагалі
На подвір’я з теплої кімнати…
А залишив дощ іще й приємну річ:
Хоч сховав за хмари небо чисте
Й водною стіною сонце затулив,
Та повітря свіже радо лине
Після дощику такого восени.
07.09.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
За серпнем неспішно йде осінь барвиста
І стелить на землю свої килими,
Змовкають пташині пісні голосисті,
Рослини вмиває дощем проливним.
У кронах між вітами вітер гуляє,
Гойдає їх ніжно й зриває бурштин,
І замість прикраси негайно чіпляє
Шовкову тоненьку вуаль з павутин.
Її він сплітає із брижів туманних,
Що в сяючій чистій блакиті пливуть.
І гай завмирає, у золото вбраний,
Осінню наспівує пісню свою.
В мелодії чути журливі зітхання –
Шепочуть сумливо листочки сухі.
Наповнений жалем сезон розставання...
Весною повернуться радісні дні!
26.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Діточки у жмурки грали:
Раз, два, три – всі рахували
І ховались хто – куди,
Спробуй зараз їх знайди!
Лічимо: чотири, п’ять, –
Всіх потрібно відшукать,
Хто за кущиком сидить,
Хто за деревом стоїть.
На рахунок шість і сім
Вже знайшлися дітки всі,
Вісім діточок знайшлись,
і один, той що жмуривсь:
Загалом всіх діток дев’ять,
Їм прийшла нова ідея,
І на десять в дітвори
Стався старт нової гри.
Хто погано вмів ховатись,
Вів нову гру і жмуривсь.
Знову стали в жмурки грати:
Й рахували: раз, два, три …
24.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023
Знання подібні світлу на світанні,
Що зачаровує й приваблює мене,
Несе в собі якусь нову реальність,
Воно, як диво, унікальне, видатне.
Знання зворушують чутливу душу, –
Дивуюся тому, як мало знаю я
У цьому світі, і признати мушу:
Для мене кожен крок здається відкриттям.
Як поведе у інший край дорога
Й хоч раз ступлю за межі рідної землі,
Відкриються для мене невідомі
Знання, – як світло на світанні, чарівні.
17.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023
Творю привабливі картини
У лоні мрій, –
Не ті, що в пам'яті лишились
З минулих днів.
Про ті забути намагаюсь
Я назавжди,
Хоча і зрідка випливають,
Як із води.
Нікому й знати не потрібно
Мрій мовчазних,
Які творю одноосібно
Із тишини.
Яка обтяжлива недоля! –
В душі печаль.
Але така вже Божа воля –
Завжди мовчать…
14.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Напевне, передбачила так доля,
Як вкрила паморозь картаті килими,
У серденьку проснулась мимоволі
Любов моя остання з подихом зими.
Лише про тебе мрії і зітхання,
А чи навзаєм ця моя любов, скажи?
Я хочу знати, чи і я кохана?
Чи зовсім ні? Прошу, мені допоможи!
Я знаю – путь життя вже пилом вкритий,
І шлях відміряний для кожного із нас,
Але любов останню, щиру, чисту
Не можна в серці тамувати повсякчас!
11.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Коли зустріла несподівано тебе,
У серці ожили минулого картини, –
Розсипані, як зорі в синяві небес,
Неначе різнокольорові намистини.
Я пригадала юності часи святі,
Й приємне почуття по серці розлилося
І розчинилось у весняній теплоті,
Обвіяне забутим подихом тих років.
На тебе я дивлюсь, неначе уві сні,
Поволі впізнаю твого обличчя риси,
І оживає почуття минулих днів,
Що ти назавжди у душі моїй залишив.
Не тільки в спогадах моїх воно живе,
А тут саме життя заговорило знову,
Засяяло в очах сузір’я рокове,
Довірливо відкрилось серце для любові.
10.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023
Поміж срібних осик і суворих тополь
Молода білокора берізка зростає,
А вони похилились, немов від недоль,
Від вітрів ніжну постать її захищають.
Величава і світла берізка струнка
Шелестить собі весело й радісно листям,
Щиро дякує всім, хто садив, поливав,
І дарує зелену красу променисту.
Ніжно віти легенькі на плечі кладе,
А листочки зелені шумлять і тріпочуть,
Так співає без слів деревце молоде
І без музики листячком пісню шепоче.
Поміж срібних осик і суворих тополь
Молода білокора берізка зростає,
І тривожиться серце величчям красот,
Що берізка привітно мені посилає.
06.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023
Препишний кущ чарівно так розцвів!
В душі моїй він викликає спокій
І переносить в екзотичний світ
Яскравої незвичної природи:
Там недосяжні сині небеса
І дивовижний золотий пісочок,
Морська зелено-синя глибина
В яскравих квітах, що на блюдця схожі.
Привабливість рослини і краса,
Що б не було, вмить піднімають настрій
І творять з почуттями чудеса
Та атмосферу карнавалу й щастя.
Яскравий, досконалої краси,
Із воронкоподібними простими
Махровими квітками між рослин
Цей кущ в саду моєму особливий.
Колірна гама квітів цих рослин
Милує погляд безліччю відтінків:
Від синіх і до ніжних, як блакить,
Червоних, фіолетових і білих.
Садовий кущ гібіскусу розцвів.
Голублять, тішать погляд мій красою
Привабливі, казкові, чарівні
Квітки жінок прекрасних і любові.
05.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023
Завмерло все. Повітря мов струна.
Вечірня зірка в небесах горить,
В човні взялась за весла, попливла,
Ледь чути, як водичка хлюпотить.
Услід іскриться стежка срібляна,
А з вуст моїх аж до небес летить,
Вривається у тишу пісня голосна
Й під хмарами вечірніми звучить.
Вода затихла і не хлюпотить,
А місяць посміхається мені,
І вітер тихо з листям гомонить, –
Я зачарована сиджу в човні.
Сум невимовний мучить і гнітить,
Сльозами погляд мій заволокло,
Та срібний місяць шлях мій освітив,
І я взялася знову за весло.
Поглянула на зорі й ожила,
Схотілося уваги і тепла,
І віднайти отой привітний світ,
Без суму, в щасті жити сотні літ!
04.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2023
Вода, як дзеркало, блищить,
У ній блакиттю сяє небо,
Ростуть вздовж берегів кущі,
Свою купають в річці зелень.
Між берегами на човні
Пливу сама, сама веслую,
І рвуться із душі пісні,
Хоча й на самоті сумую.
Любовно пестить борт човна,
Немов шовкова синя стрічка,
Й плюскоче радісно вода.
Коли пливу в човні по річці,
Мені співати до снаги
Пісні зажуреного серця.
Відлунюють звук береги,
Мелодія журлива ллється.
Вода, як дзеркало, блищить,
В ній темно-синє сяє небо,
З боків високі береги,
В човні – нікого, окрім мене.
«Вечірня вже зійшла зоря,
Гуляє з місяцем у парі,
Моя лиш радість за моря
Десь попливла у сивій хмарі» .
Мені співати до снаги
Пісні зажуреного серця;
Відлунюють звук береги,
Мелодія журлива ллється:
« Яка ж висока та гора,
Від неї вища кожна друга!
Яка ж тяжка в душі жура,
А в серці невимовна туга…»
04.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023
Перлами ясни́ми виграє трава,
Небо сяє, наче зоряний сапфір,
Я світанками вимірюю життя,
П’ю красу нового дня до перших зір.
А блакить щодня сіяє в вишині,
Самоцвітами виблискує роса,
Аж співає серце й пишуться вірші, –
Це душі джерельна тиха течія.
Листям сад старий задумливо шумить,
В тиші чути чарівні його думки,
Тихий ангел в мене за плечем сидить,
Радить мрії формувати у рядки.
Зранку ро́си – сонце цілий день пече,
Котить по блакиті золотистий диск,
І на денці серця осідає щем…
Тихий ангел каже: «долі посміхнись».
Я повинна бути сильною щодня…
Боже, за скупу сльозу мене прости!
Ангеле мій добрий, нас не покидай,
Стежкою до щастя й миру проведи!
02.08.2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023
А знаєте, туман – та ж сама хмара,
Яку ми звикли бачити у небі.
Лише одна відмінність є в туманах, –
Вони завжди встеляються низенько.
Туман утворюється вранці-рано,
Або ж вночі над річкою, в низинах,
Коли холодного повітря лава
Спускається до теплої долини.
Тумани часто восени бувають, –
Повітря значно швидше холодніє,
Аніж землі поверхня остигає, –
Й красу землі беруть в свої обійми.
Це явище природи зрозуміле,
Та, незважаючи на це, тумани
В нас викликають інтерес незмінний
Своїм красивим видом унікальним.
02.08.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023
Космея – квітка із далекого дитинства,
Народжена немов із сяйва чар небесних,
У неї витончений ніжний аромат іскристий,
Краса природна неуловна і чудесна!
Оточення пухнастих і тонких мережив
Яскраві квіти оживляють зірочками,
Контрасти й протиріччя в квітах цих бентежить, –
Романтики сплетіння і краса захмарна.
Поєднуються в квітах простота й загадка,
Сподіванки принцес і попелюшок мрії,
Осінніх марень мудрість, стримані зітхання,
І весняна непогамована стихія.
27.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023
Осінній дощ чомусь для всіх сумний
І часто в душі поселяє тугу,
А на відміну – літній, весняний
Дарують радість, знищують посуху.
З осінніми дощами холод йде,
І чинить дискомфорт осіння сирість.
Як тільки цей холодний дощ пройде,
То літнього тепла послабить милість.
Не хочеться миритися із тим,
Що вже на зміну лагідного літа
Холодна осінь зволила прийти
Та остудити землю і повітря.
Хотілося, щоб літо не пройшло,
Затрималося ще на кілька тижнів,
Та це, на жаль, немислимо було,
Бо осінь вимагала зміни рішень.
Як цілий день іде осінній дощ,
На вулицю гуляти вже не вийти,
Лише спостерігати крізь вікно
За цим дощем і сумувати нишком.
Осінній дощ іде такий сумний,
Хоч і наймальовничіші пейзажі,
Та тільки жаль чудової краси,
Що в’яне під осінніми дощами.
21.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
Під впливом ніжного проміння,
Що посилає сонечко весни,
Від талих вод і потепління
Прокинулися до життя бруньки.
Це у стеблі душа проснулась
І показались молоді листки,
Бутони квітів розгорнулись
І випустили кволі пелюстки.
Розкрились квіти, заясніли,
Як на бенкеті чаша золота,
Наповнена вином, – і ніжність
Від їх краси у серці ожила…
21.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
Не вмію я прикли́кати хмарки́
Чи мріями розвіяти негоду,
У час нічний зібрати зірочки,
Холодний вітер збурити в спеко́ту.
Не знаю я, як пахне едельвейс,
Не передам в малюнку квіток вроду,
Веселкою не порідню сердець
І не продовжу щастя мить до року.
Ожити не спроможна навесні,
Щоб храм душі причепурити віршем…
Так мало залишається мені
Можливостей для втіхи в цьому світі.
Переміщу у мелодійний світ
Самотність, сховану у жменьці тиші,
Яка лежить у серці десь на дні
І викликає творення молитви.
На відстані молитви – світ життя,
У гармонійнім поєднанні звуків
Бринить: Бог, Україна і Весна, –
І тішать серце миті незабутні.
15.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Ми так поспішаємо жити,
І вкотре вже нам недостатньо доби,
Щоб день повноцінно прожити, –
Проходить все мимо нас, що не роби.
Не можемо встигнуть відчути
Ні настрою літніх рясненьких дощів,
Ні пахощів квітів на клумбах,
Ні посмішок, котрі б торкались душі.
Торкнутися ми не встигаєм
Своєю душею до світла й добра,
В турботах знак Божий минаєм,
Який, може, хоче до нас щось сказать.
Свій внутрішній голос не чуєм
І ні шумовиння думок, ні себе…
Порою бажання тамуєм
Побачить годину, що мимо пливе.
Чомусь за́вжди треба спішити,
Але кожен з нас зупинитись би зміг,
Збагнути любові величність,
Присутність Господню побачити скрізь.
13.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
СОНЯШНИК
Соняшник – це символ сонця в світі,
Праці і достатку, сили і добра.
Він є найсильнішим серед квітів,
Бо орієнтиром сонечко обрав.
Залюбки знайшов під сонцем місце,
Соняшник не міг його там не знайти,
І на сонце дивиться постійно,
Повертає голову свою за ним.
Квітку не засліплює проміння,
Означає це, що не боїться він
Сяянням зашкодити сумлінню
Чи осліпнути від успіхів своїх...
Він відображає безпроблемність,
Має невибагливі цвітіння й ріст.
Не розгубиться в житті щоденнім,
Завжди невідступно йде за сонцем він.
Як сховається за обрій сонце,
Піде на спочинок у часи нічні,
Сонцеликий цвіт додолу клонить
І згортає жовті пелюстки свої.
Соняшник – це символ Батьківщини.
Як за сонцем невідступно він іде,
Так і ділом, думкою людина
До Вітчизни повертається завжди.
Як для соняшника сонце – напрям,
Незамінний і один орієнтир,
Так і Батьківщина всім мирянам –
Найдорожча цінність між усіх перлин.
02.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
З пониклим поглядом сиджу в своїй кімнаті
Й уважно стежу за думками й відчуттям.
Усі свої страхи приймаю і невдачі,
Провини, сором, помилки і сум’яття.
Думки пливуть… нічого не аналізую
І висновків ніяких не роблю з того …
Так дивно в безперервних спогадах мандрую,
Невпевненості повних, страху і тривог.
Усі емоції змовкають поступово,
На зміну їм приходять спокій і знання,
І відповіді, й прийняття себе, й любові …
Свою я цінність розуміти почала.
Відчула цінність обраного мною шляху,
Значущість ритму, поглядів своїх, провин,
І зрозуміла, що́ таке – «себе прийняти»,
Зробити я́к життя яскравим і легким.
Я користуюсь методом самопізнання,
Щоб бездоганною життя долати шлях,
Утіху маю від тих роздумів, вагання,
Сповняюсь силою і радістю життя.
01.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
Як тільки сходить сніг весною,
Пробуджуються до життя
Дерева з білою корою,
Які ростуть у цих місцях.
Вони – прикраса наших парків,
Узлісь, полів, і вулиць сіл.
Стрункі, гнучкі і дуже гарні
Ростуть берези майже скрізь.
Весна ще не запанувала,
А під корою вже біжать
Цілющі соки ароматні,
Щоб крону ними напувать.
Це гарне дерево проснулось
До зустрічі тепла весни, –
Бруньки малесенькі набухли,
Розкрилися в клейкі листки.
Обожнюю берези запах
Опісля запахів зими,
Адже це справжні аромати
Пробудження життя весни.
Спочатку ці листки маленькі
І схожі трохи на серця
Стають все більші й в зелененьке
Вдягають білі деревця.
Стоять дерева білокорі
В зелених шатах запашних,
Весняні вішають оздоби, –
Сережки на гілках тонких.
Береза біла – найгарніша,
Як юна дівчина – тонка,
Одягнена в сліпучо-біле
Вбрання, лиш зрідка в чорний крап.
А зверху макінтош зелений,
Сережки на гіллі висять.
Берізки, крім краси своєї,
Живильний точать аромат.
Я насолоджуюсь красою,
Берізку білу бережу,
Щороку радуюсь весною,
Як бачу постать цю струнку.
Красуня у сережках довгих
Дарує свіжий аромат,
Живильного дає напою,
Зміцнити щоб здоров’я нам.
25.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023
На пагорбі росте могутній дуб,
Кремезний стовбур, а гілки розлогі
Й міцні, що крону втримують густу…
Це найгарніший дуб в усій діброві.
Дуб – дивовижне дерево дібров,
А виріс він із жолудя малого,
Щасливого, й завади поборов,
(бо прорости не кожен може жолудь).
Проріс, росточком пнеться аж до хмар,
І листя гілочки тоненькі вкрили,
Та дивовижно: як такий тягар
Тримають кволі гілочки безсилі?
Дуб – сонцелюбне дерево дібров,
Його широке величезне листя
Й густе, та дозволяє все одно
Пройти крізь нього світлу аж до низу.
Просвічує проміння до землі,
Хоч крону густо листя укриває.
Рослинок безліч там росте малих,
Коріння дуба дружить із грибами.
Як гусінь на дерева нападе,
То виживе лиш дуб і не загине, –
Вже того ж літа крона в ріст іде
І укривається розкішним листям.
Дуб не загине навіть і тоді,
Коли його зрубають лісоруби.
Пройде час – і листочки молоді
До сонця з сонної проб’ються бруньки.
Бруньки десятиліття, чи й віки
У сні чекають слушної години,
З них знову проростають гілочки,
А найсильніша – стовбуром рослини.
Шанується в народів світу дуб,
Як символ мудрості і довголіття.
Людські він бачив радощі й біду,
Бо цей могутній дуб прожив століття.
На пагорбі росте могутній дуб,
Кремезний стовбур, сильний і гілчастий,
Могутню силу в ньому я знайду,
Що здатна дарувати людям щастя…
21.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023
Ти чуєш, як шепочуться тополі
Й за вітром линуть їх шуми легкі?
Увись здіймаються зелені крони,
Високі, гостроверхі та стрункі.
Найпершими вітаються із сонцем, –
Блакить співуча прикликає їх,
А темної погідливої ночі
Шепочуть між собою без вітрів.
Шумлять, гойдаються і листям грають, –
Щось жалісливе чути серед віт, –
Щоб вислухав хтось оповідь, благають,
І зрозумів, і розповів усім.
Ось вечоріє й сонечко сідає,
Його в обійми предковічний ліс
Із зарум’янених небес приймає,
Яскравий промінь падає навскіс.
Спинило сонце погляд свій останній
На кронах гостроверхих тополин,
І вітерець, прощаючись до рання,
Ще раз торкнув, поколихав верхи.
Промчався пустотливо по верхів’ях,
Безладно захиталося гілля
І, начебто сердито, зашуміло,
А вітер вже понісся звідтіля.
Все задрімало, поночі і тихо,
Зірниця згасла, темна вже блакить,
Лише тополі шепчуть щось журливо,
І поглядають небеса на них.
З-за обрію вже й місяць випливає
Ясний, приємний, – усміхнулось все,
І блиснула ріка, і просіяла,
Що у долині поміж трав пливе.
Тополі, як черниці в темних ризах,
Шепочуть тихо і стоять сумні.
Все зосередилось, щоб слухать дивні
Казки тополь у шелесті нічнім.
Кивнули віттям перший раз тополі, –
Півсон тихенький світ весь полонив,
Хитнулись вдруге – зникло все поволі,
І місяць хмаркою свій вид прикрив…
Стоять тополі і шумлять тихенько,
Воркує з ними річка в унісон,
Неначе плаче – не пускає берег,
Щоб пригорнутись до сумних тополь…
13.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2023
Ще не сьогодні… я чекаю завтра,
І з чистої сторінки розпочну життя,
Усмішкою світ буду пригортати,
Розчарування ж відпущу у небуття.
Хоч завтра просто новий день настане,
І вкотре ясне сонце зійде в небесах,
Та яскравіше сяятиме. Завтра
Прилине щастя з мрій у кольорових снах.
Я покладу в свою кишеню завтра
Веселки барви всі, візьму в своє життя
Шмат радості із прожилками щастя.
Для спогадів сумних не буде вороття!
Зумію розпогоджувати настрій,
Звільнятись від бурхливих гроз в своїй душі
Ще не сьогодні… я чекаю завтра
І буду іншою, хоч звичною для всіх!
05.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2023
Заквітчане прекрасне тепле літо,
Усі знаходжу барви у тобі,
Які торкають погляд мій привітно,
Лишають ніжні почуття в душі!
Незвідане вривається у серце
І будить особливе відчуття,
Яке зароджується десь на денці
І наповняє радістю життя.
Це – найприємніша пора для мене,
Це – просто літо тепле, гомінке,
Це – квітів пахощі в садах зелених,
Які хвилюють і п’янять мене.
Так ніжно заколисуються мрії,
Коли тепло торкається лиця.
Так чарувати тільки літо вміє, –
Найдивовижніша пора Творця!
04.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023
Через царину стежиночка біжить,
Кущики й дерева обминає –
То управо, то уліво путь лежить,
Пишні трави по боках буяють.
Я занурююсь ранкової пори
У духмяні царини тенета,
Там красивих веселкових кольорів
По траві розкидані букети.
Через царину малий струмок біжить.
У прозорих водах водограю
Видно трави, неба сяючу блакить…
А які пісні пташки співають!
Там алмазами виблискує роса
У ранковім сонячнім промінні.
Пишна царини захоплює краса
І пташина стоголоса пісня.
30.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023
Водоспад – природи найгарніший вияв.
Це – потоки кришталевої води,
Що неспинно ллються з гуркотом великим
Із запаморочливої висоти.
Дробиться і грає у промінні сонця
Та вода на фоні прямовисних скель.
А які препишні зарості навколо! –
Зачаровує видовище мене.
Велич і потужність вод тих неймовірна,
А яка цілюща біля них роса!
Водоспад – природи вияв найгарніший,
Як мене захоплює його краса!
03.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
У супокої серця знов шукаю диво
Й знаходжу щось незвідане у світі,
Таке непередбачливе й мінливе
Між завершальними часами літа...
І радості були, і хвилювання,
В твоїх долонях пахощі квіткові,
Сунично-липові, – і розставання,
Й тепло, що пахне спогадом медовим.
Коли весь світ мовчить, мені здається:
Тоді говорять мрії голосніше,
В душі так затишно і радість в’ється
Лише від спогадів про тепле літо.
Дарма, що швидко літа дні минають,
У плині часу особливі ноти:
Це – незабутність митей, що спливають,
Непередбачливість тих, що приходять.
Тримаю крихту літа у долонях,
А у душі своїй шукаю диво,
Думок читаю багатоголосся
І спогадів про літні дні щасливі.
Я впевнена, що вміє світ чекати,
І я навчусь усмішки теплі, добрі
У відповідь привітно дарувати,
Як розсипало літо квітам колір…
27.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2023
Я обожнюю землі зелені зони,
Соковиті трави поблизу ріки,
Де тихесенько шепоче вітер в кронах
І гойдає ніжно тіней острівки.
Змійкою там в’ється стежка косогором
І дерев минає стовбури товсті,
Над стежиною дуби і осокори
Розгорнули сплетення гілок густі.
Вітер коливає листячком зеленим,
Трав розчісує врунисті береги,
Прохолода освіжаюче-блаженна
І така безжурна тиша навкруги...
Я люблю оцей куточок мальовничий,
Де тече ріка природно, без зусиль,
Берегам приємну пісеньку мугиче
Срібно-кришталевим передзвоном хвиль…
26.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023
Людина я звичайна і проста,
І по́милки роблю, як всі, і каюсь,
Рівняю потім старанно свій шлях
І далі ним іду, і утішаюсь.
На полотно шляху кладу канву,
По ній узори долі вишиваю.
Я задоволена тим, що живу
І свята й будні з радістю стрічаю.
17.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023
ВЕСНЯНИЙ ДОЩ
Весняний дощ, спокійний і неспішний,
Раптово не приходить зазвичай.
З’являється спочатку сильний вітер,
Вкривають сірі хмари небокрай,
Дощ згодом починає накрапать.
Він може перейти у сильну зливу,
Потроху може мжити цілий день.
Пухка земля на господарських нивах
Від мокроти чорнішою стає,
Як дощ весняний килими пряде.
Калюжі, наче озерця великі,
Утворюються у низовині,
Обірване поривом вітру листя
Гойдається на дощовій воді…
До горизонту небо в сивині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023
Весна – яскрава сонячна пора,
Пора просвітленого щастя,
Святкового цвітіння у садах
І грозових дощів причастя.
Погода неймовірна – ця гроза...
Влаштовуюся біля підвіконня,
Дивлюся, як по склу пливе сльоза
І просто мрію в напівсонні,
Чи слухаю мелодію дощу,
Як з парасолькою гуляю,
І ноги у баюрах полощу,
Й під музику дощу співаю.
Мелодія весняного дощу
Породжує мрійливий настрій.
У танець крапель мрії відпущу,
Щоб в серці панувала радість!
16.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023
Бувають і весною прикрі миті,
Коли своїми барвами не тішить світ,
А на душі незатишно і дико,
Як цілий день не припиняються дощі…
Себе шукаю у безодні вражень,
В куточку жоднім серця спокою нема,
Так хочеться хоч кілька митей щастя,
Твоїх обіймів, ніжних слів, твого тепла.
Весняне диво серце не торкає,
Й чомусь не гріють душу ніжності слова,
А після зливи й сонечко не сяє,
Поволі й мрії починають розтавать...
Мені натомість хочеться безмежжя
Любові, правди, віри в весняну красу,
Що на землі формує рай бентежний,
І лагідних вітрів, що пахощі несуть.
Так хочеться тепла і літніх квітів!
Здається, що про щастя не шепоче світ,
В долонях не тримає небо й вітер,
Веселку загубив за межами воріт.
Я залюбки простих навчаюсь істин,
І мимоволі забуваю головні:
Щоб мати радість, – маю я радіти,
Весну відчути й тішитись весні,
Щоб здійснювались мрії – їх творити,
А щоб любити – серце слухати своє,
На дні якого Бог, свята молитва,
Навколо – мир і вільна Україна є.
15.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
Похмурий дощовий весняний вечір...
Мовчання тиші приголомшливо дзвінке ...
Так хочеться розради й від негоди втечі,
Де мріям затишок дає тепло хистке.
Весь світ отой вміщається в моїй кімнаті,
Здається, пахне вишнями і літом в ній,
Хоч зрідка й відчуваю прохолоду в хаті,
Що крізь відчинену кватирку лине в дім.
Ця свіжість надає енергії і сили:
Я між комп’ютером і клаптиком душі
Замріяно на моніторі щохвилини
Себе шукаю, заховавшись від дощів.
14.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
Нехай Вас щастя у свої впіймає сіті,
І радість зустрічається на будь-якій з доріг,
І квіти всі, які лише існують в світі,
Розквітнуть веселково й рясно біля Ваших ніг!
09.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023
Я знову зустрічаю чарівну весну,
Вона примушує шалено битись серце,
За мріями полинути, вдихнуть красу,
Навчитись пробачати дії недоречні.
Я знову з радістю закохуюсь в життя...
Мені щасливою знов захотілось бути,
Не сумувати й не боятись майбуття,
І не питати долю: завтра що готує?..
Чекатиму весну із нетерпінням знов,
Молитись, вірити, надіятися буду,
Усім зустрічним людям дарувать тепло,
Всміхатись щиро, дихати на повні груди.
Дарма, що пролісків не знаю аромат,
Що іноді уже роблю непевні кроки,
Буває часто, що боюсь своїх бажань,
Але ніхто не спинить мрій моїх потоки…
Собою залишатимусь, – дівчам простим,
Якому треба небагато так для раю,
Лише усмішки радості і доброти
Від рідних і від тих людей, кого не знаю...
08.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2023
Густий туман над річкою висить, –
Уся долина вкрита млою.
На березі в ранковій млі шумить
Верба, схилившись над водою.
Панує вже надворі білий день,
Та крізь молочну поволоку
За кілька кроків не пізнать людей,
І шуми стишує волога.
Кудлаті посірілі небеса
Звисають низько над землею,
Йде з вогкої землі легкий опар
І застеляє галерею…
04.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
Прийшла весна і знову серце б'ється
Так, як колись, ізнову лине дух
У ті краї, де сонечко сміється
Й про щастя шепче вітерець в саду.
Дерева весняні, святково вбрані,
Любові шати створюють для нас,
В’ють квіти почуттів крихких коралі
Й малює долю росами весна...
Мій смуток пелюстками обпадає...
Несміло ніжність в травах шелестить…
Поволі я звільняюсь від страждання
І світла радість серденько п’янить…
03.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023
У небі сиві хмари хвилями пливуть,
Їх темна тінь лягла, змішалася з травою,
Зірниці спалахами синій обрій рвуть,
Пташки шугають над моєю головою.
Мені подобаються сутінки такі,
Захоплює і ця коротка мить натхнення,
До тіла – прохолоди дотики легкі,
Трави шептання таємниче і тихеньке.
Над обрієм короткий спалах уночі
Без грому, наче блискавка моєї думки,
А згодом чути десь далеко звук громів –
Найперших слів на рідній мові перегуки.
Із темних хмар зривається і падає вода,
Біжить по тілу прохолодними струмками,
І трави непритомніють, вмовкає птах,
Ховається в зеленій кроні між гілками.
Громами в сірих хмарах виграє гроза
І грізне рокотання котиться над світом,
Краплини кришталево-чисті, як сльоза,
І сяючі зволожують щасливі квіти.
02.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023
Христос воскрес!
Йому увесь радіє світ!
Дзвін малиновий до небес
Возносить цю щасливу вість!
Христос воскрес!
Святково вбралися сади
І на обличчях у людей
Усмішки щастя розцвіли.
Христос воскрес!
Вітаю щиро з святом Вас!
Воістину Христос воскрес
На радісне життя для нас!
30.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023
На землю влігся хмарою туман,
Розмив картини чарівні світання,
Мої думки у сивій млі сховав,
В них молитви, мій сум, моє кохання.
Своїй любові, небу і весні,
Нічним світилам: місяцю з зірками –
Слова журби, розспівані в пісні,
На самоті проказую віршами.
В розсіяних думках нема гріхів,
В них молитви, мій сум і заклинання,
Приховане в туманній сивині
Безмовне й змучене моє кохання.
Обривки пам’яті в імлі ловлю,
А ти, мабуть, не згадуєш про мене…
Зосталась наша яблуня в раю
І яблука висять на ній зелені…
29.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
Немає змоги вільно линуть мріям, –
Обплутала життєва метушня думки,
Зламали ніжні крила буревії,
Що підганяють в небі синьому хмарки.
Та все ж твої обійми уявляю
І відчуваю лиш на мить твоє тепло…
Пробач, що я без тебе так страждаю, –
Палке кохання узяло мене в полон.
Немає меж у почуттів, коханий.
Хоча б росинкою в долоню упади!
Не ігноруй тяжкі мої зітхання, –
Ковток повітря можеш дати тільки ти!
Тебе немає поряд – порожнеча…
Літає в ній, як попіл, мій живий вогонь…
Стараюсь не вдивлятися у небо, –
Бо гірше так бракує погляду твого.
Пірнаю у роботу з головою, –
Розлука отруїла серденько моє.
Хвилинку кожну в мріях я з тобою,
Та, шкода, згодом це видіння розтає.
26.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
ГРА ДОЩУ
Просинається світанок над селом.
Задощило із захмарених небес
Так, немов там народилось джерело.
Невеселим стало небо голубе.
Напівсонний ранок із дощами йде,
Я сумую за минулим разом з ним.
Серце стукає і рветься із грудей,
Щоб вернутися до радощів весни.
Просинається світанок за вікном,
Краплями дощу тривожить напівсон, –
Барабанить діамантове зерно,
Ніби про кохання грає ксилофон.
Шелестить, хлюпоче дощик за вікном.
Сумовито якось стало на душі, –
Безтурботне існування вже давно
Загубилось в череді таких дощів.
Мокрий слід лишають краплі на вікні
І мереживо малюють на шибках,
Про твою любов нашіптують мені…
Чи ти чуєш тему цю в дощу «словах»?
20.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
* * *
Якщо у житті нам судилося стрітись,
не владні обставини, місце і час
над здійсненням справді такої події,
бо нитка невидима з’єднує нас.
Надміру вона розтягнутися може
чи сплутатись так, що не знайдеш кінців,
та не розірветься ця нитка ніколи,
якщо нам судилося стрітись в житті.
21.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
* * *
Сонечко встає, і росяна трава
У його промінні веселково сяє.
Хтось пройшов, байдуже роси позбивав
Із трави, що біля стежечки буяє…
17.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
В мої краї прийшла вже пізня осінь,
Все мовчазніші та сумніші стали дні,
З’являтись зовсім рідко стало сонце,
І вид осінньої барвистості змарнів.
Купчасті хмари на блакитнім небі
Змінила потьмяніла сіра пелена,
За нею сонце неможливо вгледіть,
І зовсім вже не залишилося тепла.
А сніг, якщо і випаде, – то мало,
І сніговий покров, звичайно, нестійкий,
Від чого і погода нетривала,
Здається, що найбільш холодні дмуть вітри.
Побляклі трави, вже давно посохлі,
Тяжкий вкриває й приминає мокрий сніг.
Утворюється на воді поволі,
Неначе скло, тонесенький прозорий лід.
То дощ зі снігом вихором кружляє,
То ллється мрякою дрібною досхочу,
Буває, зрідка й сонце виглядає,
Та знов ховається за лінію дощу.
10.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
ЗУСТРІЧ СВІТАНКУ
Вражає ранку незабутній вид!
Не втомлена мелодіями ночі,
З утіхою стрічаю день новий
Відкритими обіймами охоче.
Ось прокидається посеред трав
У літньому ранковому промінні
Мале містечко із наметів-хат,
Красиве, кольорове, у півтіні.
Назустріч сонцю в тьмяні небеса
Повітряні я запускаю кулі, –
Здіймається все вище ця краса
Над мальовничим селищем заснулим.
Великі, різнобарвні вверх летять…
Ось їх уже освічує проміння!
Світанок пам’ятний я стріла там
В передранковім сонячнім промінні…
09.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
Зимовий ранок, тихий і безхмарний.
Тускніє світло ліхтарів поволі,
Яскравій поступаючись заграві,
Що в небі розгорається на сході.
Блакитне чисте небо обіцяє,
Що скоро я зустріну перший промінь
Світила, що зовсім не зігріває, –
Ранковий промінь сонця ще холодний.
Проте його ясне грайливе світло
Збадьорює мене і всю природу,
Як починає мило блискотіти,
Мов гранями каміння дорогого.
Виблискує на сонці покрив снігу…
Зимовий ранок тихий і морозний…
Не чутні у садах пташині співи,
Не чути й гавкоту собак голодних.
Навколо тиша… чути лиш скрипіння
Покрову сніжного, що під ногами…
Спішать у справах люди в безгомінні,
Їх тішить велич і краса світанку.
08.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
Ще предки за́вжди уважали гори
Місцинами святими, де живуть боги.
І невідомо скільки років поспіль
Вони з пошаною приходили туди.
Приходили вклонитись Богу-Сонцю,
Святилищам давнішнім, культовим місцям,
Курганам, храмам, долі охоронцям,
Священної енергії черпнути там.
У час, коли великий диск світила
Нестримно вище підіймався в небозвід,
Благословляв він землю і людину,
Енергія та відчувалася сильніш.
І ранок предковічного Купала,
Що переходив у сонцестояння день,
Вітали щиро, з чистими думками
І просьбами на справи всі благословень…
06.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023
Мамо! Тату! Дочко! Сину! –
Приязно з кімнати лине.
Тут живе моя сім’я:
Мама, тато, брат і я.
Ще собачка є і киця
На подвір’ї, як годиться,
Песик Маркус дім вартує,
Киця на мишей полює.
А як вийду я із хати:
– Маркусе, іди гуляти! –
Ну а він мені на те
Тільки хвостиком мете.
Киця тулиться близенько,
Ніжна, тепла і м’якенька,
Проситься зайти в кімнату,
Щоб у затишку поспати.
Ось така у нас сім’я:
Мама, тато, брат і я,
Кольорова киця Ася,
Песик Маркус – рижим вдався…
27.03.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023