| Сторінки (13/1204): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Між притихлих дерев
над землею жарота струмує…
Посвітлілий відтінок небес…
Сонця коло вогненне й жарке
на блакиті безхмарній панує,
вітру наче зовсім не існує…
Спека літнього дня
утомила людей і природу,
та приємним і любим для нас
буде літнього вечора час,
що жадану дає прохолоду
й від пташиних пісень насолоду.
В повечір’ї луна
у саду дивовижна й весела,
і не схожа з одною одна,
підбадьорлива пісня чудна,
між дерев розсипаючи перли
солов’їних чаруючих трелей.
Пісня – наче тропа,
що садочком біжить поміж квітів,
і зове у незвідану даль,
десь туди, звідки спів долітав,
де тінисті у дерева віти,
й прохолодний збадьорює вітер…
17.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2021
Приємно стежити, як устає світанок.
Повітря рано-вранці чисте і прозоре,
І можна інколи побачити серпанок
Легкого чистого туману золотого.
Край неба, звернений до сходу, рожевіє;
Ясніє небо, і на синім тлі видніють
Дерев виразні силуети; ніби вітер
Із них туман здуває тихо і повільно.
Аж ось над обрієм і сонце показалось, –
Навколо заіскрилося, заблискотіло,
Різноколірними вогнями розіллялось,
Які спалахували, грали й миготіли.
А сонце зачекало, наче зачепилось,
І раптом викотилось диском золотавим,
Промінням вогняним природу освітило,
І світлом волошковим небо засіяло.
Тоді осяяна яскравим сонця світлом
Уся природа починає оживати.
Тихенько ніжно повіває теплий вітер.
Відчувши ранок, прокидаються пернаті…
13.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2021
Йду гаєм по протоптаній стежині,
Довкола тиша, віддалік лиш чути звук:
Струмок дзюркоче срібно у ліщині,
По дереві глухий скрипучий дятла стук.
Ось бачу, що назустріч йде людина,
І, порівнявшись, я вітаюсь: «Добрий день!»
Здається, враз навколо все змінилось, –
Ясніше сонце засіяло із небес,
Пробіг легенький вітер по верхів’ях,
Заграло, затремтіло листя і стебло
І поруч у кущах пташині співи
Зачулись, а раніш їх ніби й не було.
І на душі мені так легко стало
Від цього привітання – теплих добрих слів, –
Які дарують усмішку і ласку,
Повагу, і добробут, і щасливі дні.
Вітаймося ж один із одним щиро,
Вітання кожному хай радість принесе,
І в душах проростуть рослини миру,
Любов цвістиме, ласка і добро людське.
02.08.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Тихенько день спеко́тливий згасав,
Вечірня розгоралася зоря,
Рожево-пурпуровий небокрай
В багряний колір землю одягав.
Був вечір особливий; золотий,
Густий на землю осідав туман,
Найтонший в ньому золотився пил,
Що у вечірніх променях кружляв.
Все навкруги вишнево-золоте...
Розвіявся глибокий сум, повір,
Лишилось серце радісно-хмільне,
Тепер багатше, ніж який банкір.
Зоря вечірня принесла мені
Твій лист, у привітанні – цілий світ:
Ліси, і ріки, і пташиний спів,
І білих едельвейсів дивоцвіт.
Які малі потреби у душі!
Один лиш лист від тебе, лиш один, –
Прийшло натхнення, пишуться вірші,
І став благословенним часу плин…
31.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Ось воно, літо! Таке довгождане,
Радісне і дивовижно-ясне!
День починається. Сонечко встане,
Пестити буде промінням мене.
Ще після ночі легка прохолода,
Сяє на травах срібляста роса,
Що під промінням зникатиме скоро,
Висохне силою сонця й тепла.
Сонце у небі підійметься швидко,
Промінь загляне у кожний куток,
Далі все й далі усюди проникне
І прожене прохолоду в садок.
В чистій блакиті нема ні хмарини.
Сад зеленіє під сонцем жарким,
Та прохолода від затінку лине, –
Свіжістю дихають в листі гілки.
31.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
Чому мовчить близька людина вперто?
Чому товариш без причин кричить?
Чом ходить невдоволений колега?
Чому начальник зраночку сичить,
Немов із ланцюга зірвалось серце?
Так важко іноді те зрозуміти,
Чом злитись раптом починає хтось?
Вся річ у тому, що ми непомітно
І ненавмисне учиняєм щось,
До чого інші люди непривітні.
Ті вчинки не підходять їх натурі.
Уникнуть можна неприємну мить,
Як знати, що понад усе дратує
Тих, що із нами поруч є завжди,
Тоді й життя для нас приємним буде…
31.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
* * *
Прекрасна літечка пора –
Це щастя просвіт:
Тепло, і сонце, і жара,
І квітів розсип.
Із нетерпінням літа жду
І завжди хочу,
Було щоб менше днів дощу
І більше сонця.
Тоді купатись, загорать
Я зможу вволю,
Щоб сил, енергії набрать
На рік доволі.
Затим в засніжену зиму
Із легким сумом
Пригадувати теплоту
І літа трунок.
У згадках – відпочинку дні ,
Із другом зустріч …
Чекаю враження нові
І незабутні…
31.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
Люблю я осінь за мінливу вдачу,
Її характер чимось схожий із моїм:
Лиш зблисне сонечко над мокрим дахом,
Знов зачастять колючі проливні дощі.
Люблю я осінь тиху і мрійливу,
Як падає багряне листя на газон…
З тобою, милий, я така щаслива, –
Не на заваді чарівний дощів сезон!
Як радісно, коли задзвонить треллю
Й збентежить мрії несподіваний дзвінок!
Тоді ясніше сяють акварелі
Сезону дощових осінніх сторінок.
Люблю я осінь, їй безмежно вірю, –
Твоя прихильність не розмиється дощем,
Кохання щире, виважене й вірне, –
Нас осінь тільки зріднює своїм плачéм.
Нам «літо бабине» дарує осінь, –
Недовгі тихі дні осіннього тепла,
А скільки ласки, ніжності й любові
Сезон дощів в твоїх розташував словах!
Як вогнище веселе запалила
У серці осені погода дощова,
Коли освідчився, що любиш, щиро,
І я прихильністю тобі відповіла…
13.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2021
Дивно-синє небо і бездонне,
Видається, що воно безмірне.
Линуть ось перисті хмари, схожі
На легкі пушинки білосніжні.
Разом з ними і щаслива юність
Попливла в безмежні сині далі,
Залишаючи мене безжурно
В нерозплаканій моїй печалі.
Зрідка лиш промінчиком торкає
І погойдує на крилах вітру,
Ароматом ніжно обіймає
Трав пахучих і духмяних квітів.
Я дивлюся у блакитне небо,
Звільна в спогадах про дні щасливі
На примарну юності планету
За хмарками в сині далі лину…
12.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Ще над землею сутінки лежать,
Густа панує тінь ранкова,
Ні звуку, ані шереху нема
І навіть вітер стих шовковий.
Здається, що спинилося життя,
Та ось розпочало світати, –
Ранковий перший вітерець зліта,
Береться листячко торкати.
Блакитне небо чисте, без хмарин, –
Вражає неба урочистість!
Цвірінькнув горобець із гущини,
Пташки озвались голосисто.
Зачервонівсь на сході небосхил, –
Це почало вже сонце сходить,
Насичено-червоні кольори
Пом’якшували прохолоду.
Вставало сонце прямо на очах,
Лилося світло на розлоги,
Здіймалось вище й вище в небесах, –
Міняв ніч ранок веселковий.
В промінні ранку сяяла роса
На травах, що відпочивали
Вночі, – прокинулась землі краса,
І бадьорила, й освіжала.
Схопив на крила вітер і поніс
П’янкі ранкові аромати
І землю ніжно розбудив від снів, –
Новий день заступив на варту.
11.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Пливла насуплена хмарина,
Півнеба обложивши вдалині,
Пливла – густа, важка й велика, –
Сердито гуркотіло в вишині…
Дощ лив суцільною стіною,
Палахкотіли блискавки щомить.
Здавалась вічною негода,
Та дощ цей несподівано затих.
Мигтіли рідше блискавиці,
Віддалено й тихіш тарахкав грім.
Калю́жки променились блиском
Від сонця, що з’явилося вгорі.
І ожила уся природа,
Засяяла, як в пишному вбранні;
Миттєвим спалахом вологи
Поблискували крапельки в траві.
П’янке повітря чисте й свіже…
Я згадую давно минулі дні…
Бреду босоніж по калюжах
І з трав збиваю роси чепурні…
10.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020
Туман накочується хвилями в долину,
Прозорим прошарком лягає на траву,
А із блакиті сяюче проміння лине,
І світанкова свіжість розтає в яру.
Щемлива тиша, мов розбилась на уламки,–
Дзвінким пташиним щебетанням ожила
В яскраво-веселковому промінні ранку,
І стоголоса пісня гаєм попливла.
Можливо, долей у світанку цім сплетіння,
Мереживо печалі і предивні сни,
Що кличуть в молоде туманне безгоміння
Із скороплинних митей давнини…
07.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2020
Чому так гірко плаче літо,
Безперестанку землю миє?
Пронизливий холодний вітер
Розвіяв нереальні мрії…
І стали барви неживими,
Немов картина заніміла.
Мої бажання зупинились,
Лише одне ще ледве тліє.
Щодня чекаю, щохвилини
Твого люб’язного: «вітаю», –
Набуде сенсу часу плин і
Обличчя радістю засяє.
І стане знову небо світлим.
В душі вітрил веселий трепет,
Бо горизонт близький відкритий.
Я радо йтиму в день прийдешній.
04.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Я іду в осінню паркову алею,
Під ногами лист опалий шарудить,
Оволодіває сум легкий душею, –
В ній осіння тиха музика звучить.
П р и с п і в:
Музика – це головна моя розрада, –
Утішає всі печалі у душі.
Від осінньої хмелію серенади
Й осені нових мінливих барв, тонів…
Лине звук повільно задушевний, ніжний,
В’ється із осіннім золотим листком,
Будить пристрасті, невідані раніше,
Й цілий світ високих почуттів, думок…
П р и с п і в.
03.07.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
Було задушливо. Зійшов багряний місяць,
Похмурий, ніби хворий; а зірки також
Насупились, і темнота була густіша,
Й мутніша височінь. Природа наче щось
Передчувала і терпіла. Ось направо
Мигнула блискавка й відбилась вдалині,
Неначе віддзеркалилась вона негайно, –
Помітно дуже потемніла далечінь,
Вона уже частіше, аніж щохвилини,
Як віями, мигала сяєвом блідим,
І неба чорнота, як від ваги, схилилась
Управо. Блискавка сяйнула знов згори,
І так яскраво, що частину освітила
Села і місце, де проходила межа
Між ясним небом і сумним, яке чорніло.
Неспішно хмара насувалася страшна,
Суцільна, чорна; на її краю висіло
Велике темне щось, подібне до рвання.
Лахміття однотипне тислось обопільно
Й громадилося справа й зліва навмання.
Ось грім прогуркотів виразно і не глухо.
Зірвався вітер і зі свистом по степу
Понісся, закрутив безладні в травах звуки,
Що через шум не чути й грому в ніч сліпу...
Із чорних хмар холодний вітер дув щосили,
Дощу й землі сирої аромати ніс…
Раптово загримів так грізно грім сердитий,
І покотився звук по небі й по землі…
30.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Люблю весну і пахощі цвітінь,
Бруньки набухлі на деревах,
Калюжі теплі весняних дощів,
Цвірінькання птахів веселе.
Природа виглядає навесні,
Як чисто вимита красуня,
Вона, – мов перед дзеркалом стоїть
І приміряє гарну сукню.
А дзеркало – блакитні небеса,
По них біжать пушинки-хмари…
Птахи весною прилітають в сад
І вити гнізда починають.
Люблю красу казкової весни, –
Пора це дивовижна року,
Світанок це природи осяйний,
Пробудження від снів глибоких.
27.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Спалахнули калини червоні коралі
І збентежився вечір відльотом птахів…
Ти так гарно, калино, завжди розцвітала,
Прикрашалася в білі вінки навесні.
Зеленіла ти пишно у сонячнім літі,
Шепотіла із вітром про вірну любов,
І плоди зав’язались в твоєму суцвітті, –
Променіла надія і щастя росло.
Розпустила довірливо віти-волосся,
Намистини червоні яскраві вплела…
Як пожежі кохання сумний відголосок,
Приховає покровом холодним зима…
26.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
З наближенням осінніх днів,
Коли земля збідніє зовсім,
Й порадувати нічим їй
Уважної людини очі,
Стає помітнішим одне
З дерев, що не впадає в вічі,
Як прийде літо запашне
І ніжно сонце з неба світить.
Не помічаєм навесні
І незавидний цвіт рослини,
А як прийдуть осінні дні,
То спалахнуть межи долини
Яскравим вогнищем плоди –
Червоні грона горобини.
Така вона була завжди,
Преславна сонечка дитина.
Корисна звірам, і пташкам,
І людям – джерело здоров’я.
Така росте в садах, лісах
Прикраса щедрої природи.
25.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Сьогодні благодаті мить відчула:
Немов до мене небо пригорнулось,
Стражденної торкнулося душі
І розтопило смуток в метушні.
О! Як приємно все це відчувати!
Хотілось хоч би квант її сховати
Десь у бездонній серця глибині,
На згадку щоб лишилась там мені.
Напевне, я змогла би поділитись
І рідних, друзів нею наділити:
В частинці сотій дарувати рай,
Безмежну радість, втіху – благодать.
Яке то щастя – в суєті відчути
Ту милість Божу, щедру, незабутню!
Тобі возношу славу й каяття,
Молю для людства мирного життя,
Пошли землі тієї благодаті,
Якою ніч міняється світанком,
В людській любові сонце щастя сходить
І щедро на полях пшениця родить…
24.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
Навкруг – підступна невиразна тиша, –
Принишкло все зелене: ниви, гай, садок.
Між пишної діброви таємничо,
Як кинуте в яр дзеркало, блищить ставок.
І раптом щось ліниво обізвалось,
А потім звуки наростати почали,
Вони то розпливались, то зливались,
То виринали інші, дивні і… росли.
Мінився гай, мигтів, переливався,
По зелені неначе хвилі пропливли.
Мінилось небо – барви вигравали,
Торкаючи сіянням крони пишних лип.
Їх пахощі стелились низиною,
Розносилися вітром по усій землі…
Втішалась я природною красою
І звуками, що підіймались в небозвід.
17.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
Ти чарівна магічна зірка,
Що розважає вечір мій,
Шле осяйне мрійливе світло
З своєї висоти мені.
Твоє обличчя завжди бачу,
Що ясно сяє, як зоря,
Яскравий знак його тремтячий
Охороняє небокрай.
Бажаю мати небо мирне,
Зорю, що сонцем вдень сія,
Твою любов і дружбу щиру,
Усмішку й радісне життя.
16.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020
Лине пісня пташина в діброві,
Вітер листям шумить, виграє…
Там, між вітами вільхи старої,
Літо тепле згубилось моє.
Незвичайно і смішно напевне,
Що на тебе чекаю тепер
Там, де листя шепоче зелене
Молоденьких берізок і верб.
Достигаючих трав ароматом
Рину я у чекання своє.
Буду теплим дощем виливатись,
Стукотіти в віконце твоє.
Доторкнуся промінчиком сонця
І квітучим теплом обійму…
Запитань задавати не хочу,
І без них мій розвіється сум…
Лине пісня пташина в діброві,
Вітер листям невтомно шумить.
Як же тішать ці звуки ранкові
І природи чаруюча мить!
16.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020
Вітаю, Сонечко моє!
Чому таке затишшя?
Я так послання жду твоє
І вірю, ти ж напишеш?
Я так скучаю за твоїм
Простим і незвичайним,
Розумним словом, зрозумій
І не обходь мовчанням,
Бо так твоїх бракує слів,
Невідання вбиває...
Низький я шлю тобі уклін
І ніжно обіймаю!
15.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020
Чомусь завжди чекати дуже тяжко…
В чеканні час повільно так сплива,
А на душі завжди тривожно й страшно, –
Той зрозуміє, хто хоч раз чекав.
Я так чекаю слів твоїх правдивих,
Якби ти знав, якби ти зрозумів…
Не хочу виправдань, які, можливо,
Для тебе є найважливіші з слів.
Як сходу сонця, вісточку чекаю,
Лише б не стихла сутність слів твоїх,
І написала я про це, бо знаю, –
Надії марні й помисли мої!
А як же шкода…швидко час спливає,
Між нами лиш поезії рядки…
Сумний самотній вечір обіцяє
Мелодію кохання в тихі сни.
12.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020
Зненацька сонця літній лик жаркий
Нестримно грізні хмари затуляють,
Темніє небо, сяючу блакить
Пітьма, що насувалась, поглинає.
Суцільним фронтом морок все покрив,
Стривожилась природа, стихли птáхи.
Безжально вітру сильного порив
Силкується гілки з дерев зірвати.
Ось першим залпом ударяє грім,
Відразу, як з відра, дощем линýло, –
Не видно неба… блискавок лиш тріск
І спалахи – по черзі з грому гулом.
І так же несподівано гроза
Стихає, як і почалася. Небо
Ясніє, рідше блискавки іскрять,
І гуркіт грому йде убік далеко.
У парках оживає знов життя,
Як перший промінь сонця проникає
Крізь щі́лину у хмурних небесах
Й в калюжах заіскриться і засяє.
Знов защебечуть радісно пташки,
Тварини вийдуть із своїх криївок,
А в лісі перші з’являться гриби, –
Початок літа й чарівних мандрівок.
09.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020
Як боляче, коли втрачаєш друга,
Як гірко втрату цю оплакує душа, –
Тяжка вселяється у серце туга,
Печаль глибока гасить вогники в очах…
Хто зможе смуток твій тяжкий відчути,
Що тінню болі відбивається в очах,
І на обличчі мармуровім скутий
Гірким смаком на міцно стиснутих губах?
Лукавити душа не здатна, звісно,
Не вміє приховати всіх своїх страждань,
Й на рани їй хтось сіллю трусить злісно,
Коли вона потрапить в гнівний чийсь капкан.
Болючіші стають душевні рани,
Дошкульно прорізає наскрізь душу біль,
Вона тихенько плаче й замерзає,
Рядном самотності закривши рани слід…
08.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2020
З промінням сонця ожила роса,
Засяяла і звеселила ранок.
Невинна, неприхована сльоза
Нахлинула від захвату світанком.
В криштально-чистих крапельках роса
Красиво по краях листків осіла.
На краплях сяяли блакиттю небеса,
Дерева, трави й квіти в них зоріли;
У них відбилась світу простота:
Неначе він – одна велика крапля,
І сенс його – криштальна чистота,
Як настанова, заповіт нащадкам.
Щоб кожному хотілось, як вона,
Так сяяти святою чистотою,
Безгрішною, прозорою до дна,
І бути гідним Божої любові.
04.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
* * *
Дощем, туманом, по баюрах
Прийшло тихенько й непомітно,
Неначе у якійсь зажурі,
Довгоочікуване літо…
03.06.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Світанок барви звеселив
І розбудив принишклий вітер,
Зі сходу промінь засвітив
Утішливим, ласкавим світлом.
Бузку кущ спалахнув в саду
Лілово-бархатним суцвіттям,
Поширився приємний дух,
Думок збентежив розмаїття.
Лилася із верхів'їв крон
На гру сопілки пісня схожа,
І плавила, й дробила сон,
Пестлива і всепереможна.
А вітер свіжістю дихнув,
Злетів під звук срібноголосий
І прохолодою торкнув
Моє скуйовджене волосся.
Це навкруги весни краса
До мене ніжно посміхалась,
Блакить сіяла – небеса
Благословення посилали.
30.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
Ти часто на побачення приносив квіти –
Великий оберемок білих хризантем;
Дощ тихо накрапав, і листя мокре вітром
У деяких місцях зривалося з дерев
І стрімко падало на вогку землю з віття.
Ти часто на побачення приносив квіти –
Великий оберемок білих хризантем;
Дощ тихо накрапав… німі природи свідки
Підказували, що взаємин не сплетем
З приречених подібних, хоч і пишних, квітів.
Дощ за вікном… у вазі білі хризантеми
З гіркими пахощами сирості й нудьги.
Вони уже не викликають сліз у мене,
Лиш смуток і гнітючих спогадів думки,
Які забути й досі неспроможне серце.
23.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870841
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
Ти часто на побачення приносив квіти –
Великий оберемок білих хризантем;
Дощ тихо накрапав, і листя мокре вітром
У деяких місцях зривалося з дерев
І стрімко падало на вогку землю з віття.
Ти часто на побачення приносив квіти –
Великий оберемок білих хризантем;
Дощ тихо накрапав… німі природи свідки
Підказували, що взаємин не сплетем
З приречених подібних, хоч і пишних, квітів.
Дощ за вікном… у вазі білі хризантеми
З гіркими пахощами сирості й нудьги.
Вони уже не викликають сліз у мене,
Лиш смуток і гнітючих спогадів думки,
Які забути й досі неспроможне серце.
23.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020
У цей весняний теплий вечір
Надворі плаче дощ рясний,
У шибку однозвучно плеще, –
Біжать струмками краплі вниз.
На мене холодом війнуло
В обіймах сутінків густих.
Самотньо стало так і сумно, –
Цьому причина тільки ти.
Погода вітряна шумлива, –
Не втриматись мені від сліз.
Дощ за вікном – на серці злива,
Думок горючих фаталізм.
Як боляче мені, як тяжко
Розлуки розчинити біль!
Печально як – від втрати щастя –
Душі, що вірила тобі!
Моє розлука серце крає, –
Тепер ти зовсім став чужим.
Уламки щастя розсипаю,
Бо що мені тепер до них?
Колись же стихне, згасне спогад,
Розтане туги в серці лід
І повний ніжності мій погляд
Спрямує думку долі вслід…
21.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867314
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2020
Дзюрчання лагідне води в струмку,
Звук капежу дзвінкий і мелодійний,
Красиві візерунки на піску,
І мерехтливе сонячне проміння,
Що дивиться у водну глибину,
Величне сяйво місяця згори,
Зірок із неба, що дрімає мирно,
Тихенький шепіт квітів польових,
І легкість хмар, що пропливають мимо,
Повітря чистого приємний плин, –
Цілюще відбиваються на нас.
Дозволю я клітинці кожній тіла
Бадьорості, енергії нараз
Ввібрати чарівну живильну силу,
І настрій гарний буде довгий час!
20.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
Дощі, дощі, дощі…Холодне літо…
Де спосіб той, щоб душу відігріти
Всепереможним променем тепла,
Шляхетності, любові і добра?
Великий жах повстав по всій землі.
Душа – неначе чаша ревних сліз.
Здається, доброта уся згоріла! –
Та намагайся пробачати й вірить.
Всепрощення шляхетне, як бальзам,
Лікує рани й болі різних драм.
Лише прощай – і словом, і душею,
Прощай всією сутністю своєю.
В любові щирій переможеш зло,
Яким би клятим, дужим не було!
Проси в молитві кривдникам прощати
Й твої провини також пробачати.
15.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
В морі безкраїм лазурного неба
Линуть, мов піняві хвилі, хмарки.
Ранком заливиста трель соловейка
Ллється з гаїв і бентежить думки.
Море блакиті! В незвідані далі
Білим вітрилом мене забери!
І на світанку, як росяні краплі,
Ніжністю сонця свідомість скори.
Хмарка-вітрило у сині полине,
Швидко у вічність мене понесе.
Там, як у казці, я буду щаслива, –
Простір безмежний від болю спасе.
14.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2020
Жила собі вівця на волі,
Їй усього було доволі:
Ходила в літній час на пашу,
Траву щипала скрізь найкращу.
Зустріла там подружку старшу
Й пішла за нею у отару,
Заночувала у кошарі, –
Здавалося життя там гарним.
Спочатку їй було цікаво,
Не сумно, весело і славно,
Та тут всі вівці мали пільги,
Лиш їй не дозволялось бігти,
Де хочеться траву щипати
Й з отарою в полях гуляти.
Вівцю на прив’язі тримали,
На волю зовсім не пускали,
Нема для неї преференцій,
Приблуда! – наче камінь в серці.
Жадану волю як здобути?
Міцні як розірвати пута? –
Тепер в неволі мусить жити,
Весь час прив’язаній ходити…
Пригода в байці цій повчає:
Не йдіть туди, де не чекають!
13.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2020
Ти тим не журись, що весна відцвіла,
Чекає ж попереду сонячне літо,
Що виллє на тебе потоки тепла
Й навколо розсіє веселчасті квіти.
І світло, і сонце, і море тепла,
І зайчика сонячного поцілунок,
І настрій хороший, і щастя пора, –
Це літечка щедрий тобі подарунок.
Бо літо – це сонце ясне в небесах,
Це – настрій хороший, це – сонячне щастя,
Від радості свята – іскринки в очах,
Приємно! аж хочеш не йти, а літати.
Повітря улітку і свіже, й міцне,
На свіжім зеленім настояне листі…
Як мрія зими, обіцянка весни,
Чекання осінніх подій особистих…
10.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2020
Вода у річці чиста і дзеркальна,
В ній неба відображена блакить,
І диск горить на ньому сонцесяйний,
Погойдує їх вітерець легкий.
Земні розлоги, як і всю Вселенну,
Освічує проміння золоте.
П’янке повітря, ца́рини зелені,
Кульбаба уздовж берега цвіте.
Місцина дивовижна мріє в тиші,
І відпочинком пеститься душа:
Над головою шепче тихо листя,
Сріблястим блиском мерехтить вода.
Безлюдно тут, так тихо і спокійно, –
Куточок непорочної краси,
Сюди приходить буду неодмінно
Послухати природи голоси.
04.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2020
Ми той народ, якого правда й віра
Понищена ніким ще не була!
Нас викохала ненька Україна, –
Зміцніла наша сила і зросла.
Нас нищили і голодом морили,
За волю хто вставав на боротьбу.
За прагнення людей достойно жити
Вбивали чи садили у тюрму.
Народ із вірою у перемогу
За гідність сміло став на боротьбу,
І молодь віддала життя для того,
Щоби перемогти брехні ганьбу.
Сини і доньки неньки України,
За мужність вам вклоняюсь до землі,
Не залякали точні вас приціли
І втрати не поставили заслін.
Ми мужній люд великого народу,
Дух козаків із нами на чолі,
Обов’язково виборем свободу,
І матимем здобутки чималі̀.
Єднаймося ж і серцем, і душею
До честі, правди, цінностей, ідей, –
Одвічної стихії дух зорею
До волі горьової поведе.
04.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860866
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020
Крізь холодні і росяні ночі
Посміхається місяць з небес,
Жду весняний світанок охоче,
Щоб побачити в ньому тебе.
Цокотить на стіні неупинно,
Підганяє годинник весну,
І дрібні дощові крапелини
Шарудять, лопотять по вікну.
Аромат відчуваю весняний, –
І до ранку не спиться мені.
Ти прийди, появись, мій коханий,
Несподівано, хоч би у сні.
Вже займається тихо світанок,
Ти не хочеш приходити в сни,
А я вперто на тебе чекаю
На порозі моєї весни.
03.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2020
Зароджуючись в озері Фіала,
що у Ливані край підніжжя гір,
над рівнем моря високо, з-під хмари
біжить в Хулá-долину водяний потік.
Виходячи з долини, упадає
у озеро Кинéрет цей потік,
й несе бурхлива течія Йордану
свої величні води далі по землі.
А заспокоюється на рівнині
Ієрихону річки течія, –
Йордану води далі тихо линуть,
завершують в солонім Мертвім морі шлях.
02.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860674
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2020
Ловить слух чутки́́й знайомі звуки, –
Це звучить мелодія весни:
Уверху над головою чути
Радісний дзвенячий стук чи скрип.
Не скрипіння дерева старого
Чути в лісі ранньої весни,
Це на гілці дерева сухого
Дятел різнобарвний стукотить.
Якось по-весняному він грає,
Цей завзятий лісу музикант, –
Перегукуються барабани,
Урочисто тут і там звучать.
І мелодія весняна лине,
Тишу лісу збуджує від сну
Барабанним стукотом неспинним, –
Зустрічають дятлики весну.
01.05.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2020
Перша брунька крихітним листочком
Тягнеться до сяючих небес,
Вище й ближче до проміння сонця
Й літнього тепла, що надійде.
Сповнені пташиними піснями
Схили берегів ріки й ліси.
Пташечки об’єднуються в пари,
Гнізда вити кожна з них спішить.
Настає ясна пора розкішна
У пташинім світі навесні
Шлюбних чарівних стосунків ніжних, –
Линуть в небо про любов пісні.
Ліс, ще майже голий і вологий,
Сповнений весь звуків чарівних,
Прокидається від снів зимових
До життя від ніжності весни.
29.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
Блищить дзеркально річки тиха площина,
Росте навколо неї свіжа зелень,
Її теплом збудила тільки що весна,
В сережки одягнулися берези.
Стрункі, пригожі у весняному вбранні
Стоять в очікуванні перетворень,
Краса їх вимальовується у воді,
В її пласкій поверхні нерухомій.
В гаю лунають радісні пісні птахів,
Заповнюють довкілля дивні звуки –
Весни найкрасивіший мелодійний спів, –
У ньому ніжність і кохання чути.
До сонячного неба тягнуться бруньки
Маленькими листками, до проміння
Ласкавого і ніжного тепла весни;
Птахи шукають пари, мостять гнізда.
Життя зароджується всюди навесні:
В травинці і в живій істоті кожній,
Весна пробуджує жагу життя в мені,
Дає надію, силу і бадьорість…
22.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2020
Так радісно всміхалася весна,
І весело в гаях пташки співали,
Знайомою стежиною я йшла,
Що білими встелилась пелюстками.
Лилася щира благодать з небес
І сонце так яскраво променилось, –
Торжествував це світ: Христос воскрес! –
І світлом Божим душі освітились…
20.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020
Візьми, прийми мою свободу, Боже,
Моє уміння, розум, пам’ять, волю.
Все, ким я є, що маю і що можу –
Ти цілковитою дав повнотою.
Молю: терпіння, Боже, дай прийняти,
Що я не маю сили поміняти;
Дай сил мені змінити, що можливо,
І мудрість дай мені, бо це важливо,
Щоб ті події вміти відрізняти,
Щоб кожний день прожити повноцінно,
І кожну мить з утіхою приймати,
Всі труднощі долати неодмінно,
Вважаючи дорогою до щастя;
По-Божому на грішний світ дивитись,
А не в якому я б хотіла жити;
І вірити, – влаштує Він на краще,
Якщо Його прийняти зможу волю,
Щоби тепер могла щасливо жити
І у прийдешньому, із Ним обов’язково,
Я житиму незміряно щасливо.
18.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860172
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2020
Мені утішливе щось вітер шепотів,
Весна квітуча навкруги буяла,
Сад розмовляв зі мною й листям шелестів,
Зігріта сонечком земля зітхала.
Нічне проміння приголублювало сад,
Доторкуючись піснею кохання
Незайманої зелені розкритого листка, –
Її я чула в тихому шептанні.
У таємничім сяйві ночі срібна тінь
Поблискувала в листі, миготіла.
Я бачила в ній неба сиву височінь
І кришталеві сяючі світила.
Промінням сяючого неба тиха ніч
Землі свою виказувала ласку,
А вітер про кохання шепотів мені,
Надію й віру у безмежне щастя.
16.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Розвію присмутку сліди, –
Я не самотня в цьому світі!
Всевишній поряд є завжди
Зі мною у найтяжчі миті.
Мене покинув – іншу стрів…
Як боляче мені, чи знаєш?
Як зрада в серце, ніби грім,
Ударила, чи уявляєш?
Не жалюгідний я жебрак,
Хоч не принцеса, й не царівна,
Свій хрест нестиму тихо вкрай, –
Покаже час, чого хто гідний…
З тобою був прекрасним світ
І далі він чудесним буде, –
Нема причин йому марніть,
Лиш боляче у серці дуже.
Та все пройде, неначе мить…
Огля́нешся одного разу,
І обґрунтований вердикт
Час люто й сліпо враз прокаже.
Тож насолоджуюсь життям, –
Воно таке крихке й не вічне…
Назад не буде вороття,
Тож зараз встигнуть треба більше!
І я впиваюся життям…
15.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2019
Іде весна по всіх дорогах –
В степах, лісах, по нивах, горах,
Пливе, неначе королева,
Духмяна, свіжа і зелена.
Йде по алеях парку тихо
І молодим шумує листом.
Приємно й радісно мені
Бродити парком навесні.
Не можна в весни сумувати,
Не можна в самоті блукати.
Коханий, відданий товариш
Зі мною поряд бути має.
Мелодія над парком лине,
Звучить і ніжно, і вразливо, –
Вальс, повний марень і вогню…
Я так обожнюю весну!
10.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858832
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2019
Серце розривається від болю,
А в очах німа мольба: «Не йди!»
І гірка сльоза, відчувши волю,
На щоці зали́шила сліди.
Від безвиході щемить у грудях,
Краєвид весни не тішить зір.
Як же в цей розрив повірить трудно
Сонячному дню наперекір!
Так блакиттю ясно сяє небо,
І цвітуть нарциси в квітнику,
Бростки зеленіють на деревах,
Кетяги суцвіття на бузку.
Здалеку звучить скупим благанням
Милозвучна пісня, чи романс,
Ніжний наспів, сповнений кохання,
Сподівання й туги водночас.
Шириться мелодія до неба,
Не завбачує ніщо біди…
Лиш на серці: «Я помру без тебе!» –
І в очах німа мольба: «Не йди!»
06.04.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2019
На пагорбі зеленім вздовж ріки
Біленькі квіти пишно розцвіли –
Стоять ромашки в травах, мов свічки,
Голівки їх похитують вітри…
24.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2019
Веселий струмок хлюпотить у долині,
Ромашка на березі пишно цвіте…
До квіток біленьких іду неквапливо,
Зірву й загадаю бажання просте.
Чи збутись йому, на ромашці гадаю, –
Додолу біленькі летять пелюстки:
Один – то є «так», другий – «ні» означає,
Останній – заключний виносить вердикт.
Так хочеться, щоб пелюстків вистачало,
Й останній зали́шив душі позитив,
Щоб сонце над світом моїм засіяло
І синій птах щастя у небо злетів.
Щоб в серці зросло щось святе і велике,
Таке, що у роки життя не вмістить,
Щоб, як у дитинстві, спокійно і тихо
Було на душі, щоб хотілося жить…
20.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
До вечора хилився дощовитий день,
І небо розчищалося помалу,
На хвильку показалось сонце осяйне,
Між хмар затиснене… Воно сідало.
Проміння бронзою метнулося у двір,
Позолотивши дзеркало калюжі;
А в затишку недвижимо вода стоїть, –
Її поверхню вітер не ворушить.
Зате дощем налита на шосе вода
На вітрі коливається помалу,
По водній площині дрібні брижі біжать
І ряботить калюжа кіноваром.
27.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858240
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2019
Якщо поваги ви не маєте до себе,
Немає почуття поваги до людей –
До вас кохання справжнє й щастя не прийде –
Лише такий вердикт вам проголосить Всесвіт.
Або, як в соціально-побутовім світі,
Байдужим будете й поблажливим до зла,
То швидко станете байдужим до добра, –
Це безконтрольно станеться і непомітно.
Забути можна зло лише тоді, як кривдник
Розкаявся щиросердечно в скоєних ділах,
Інакше зробить підлість він іще не раз,
І не лиш вам, –
підтверджує життя невпинно....
18.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Яскраво сяє небосхилу просинь,
Тепло пробуджує зелений світ.
Весна мені дарує ніжне сонце
І в золотім промінні дивоцвіт.
Ледь березень на варту заступає,
А вже летять із півдня журавлі:
«Курли-курли!» – у темноті лунає
Вечірньою порою угорі.
П’янке повітря – і так дихать легко!
Сади відпочивають в тишині;
Земне привілля і безмежне небо
Зірками втішно осяває ніч.
16.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
З уло́говини видно мальовничий сад,
Могутнім деревом порослі гори
З жмутами волохатих сніжно-білих хмар,
Що зачепились за верхівку крони.
Поміж дерев видніє кам’янистий схил,
Як гола лисина в потертій шкурі.
Прокинувся світанок, сірий і сирий,
Пригнічений висотами й задушний;
Туман молочний по улоговині тік,
Курилось все і струменіла пара…
Як дим, звивались в небо сірий піт лугів,
І сірі гори, і ліси, і хмари…
04.03.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855744
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019
Приємно, затишно і тихо в лісі:
З галявин зрідка зимний вітер дме,
А тиша там хрумтлива, зледеніла,
Бо лине із захмарених небес.
Хмарки висять над лісом низько-низько,
І крони сповиваються в туман.
Терпкий в повітрі лине запах листя,
Що аж судомить шкіру на руках.
Вода в ріці зеленувато-чорна,
Лежить зотліла на землі трава…
У лісі думка лине легко й просто,
Немов хто з ароматом поєднав.
Вітри холодні дмуть, понурі хмари
Волочать свій обшарпаний поділ…
Мені чомусь на серці легко стало,
Й лягало вільно слово на папір…
25.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.11.2019
Над Немішаєвим блакиттю сяє небо,
Між хат грайливо в'ється річка Топірець,
Гаї розкішні, квіти і сади зелені, –
Землі Вкраїнської маленький острівець.
Живуть тут чесні, добрі, працьовиті люди.
У ріднім селищі – Господня благодать.
Воно – як покровитель батьківського роду,
Надії, віри нашої і сподівань.
Жива перлина Бородянського району.
Наповннює земля ця світлом небокрай
Людей, що нації гартують світлий розум,
Щодня зробити прагнуть кращим рідний край.
Тому-то Немішаєве таке усім нам рідне, –
Довічна немішаєвських сердець любов,
Вишиваний рушник майбутнім поколінням,
Що стелить їм стежини долі знов і знов…
20.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019
Яка прозора, тиха ніч!
Як лине місячне проміння
Крізь чисті шибки у вікні
І на підлогу, і на стіни!
Дрімає світ в обіймах сну,
Натхненно срібні зорі сяють
І з неба темряву нічну
Ясним промінням розбавляють.
Сховались тіні по кутках,
І під гучні акорди тиші
Літають мрії у хмарках,
А зорі сяють ще світліше.
Дарують віру в чудеса
Душі моїй, коли не спиться,
Благословенні небеса
І сяюча їх таємниця.
18.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2019
Як непомітно день розтав, –
За обрій сонечко схилилось,
Бузково-синя темнота
На землю тихо опустилась…
Вночі я думала про тих,
Кому в цей час не зовсім добре,
Про тих, кому душа болить
І від тривоги серце стогне.
Так захотілось втішить їх
В обіймах щирої любові,
Забрати весь той біль собі,
Звільнити від печалі й болю,
У радощах, що ожили,
Спалити, в променях щасливих
Отих очей, колись сумних,
І в посмішках привітних, щирих.
13.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2019
Гілок сплетіння ранньої весни
Усе прокинулось, зазеленіло:
Береза, клен, верхівочки сосни,
Оновлені, сіяли і дзвеніли.
Маленький сірий дивовижний птах
В зеленому мереживі яскравім
У тихий шелест листя уплітав
Трель заворожливу свою і жваву.
Звучала в пісні радісній весна,
Вона, мов срібний передзвін, лунала,
У ній любов, захоплення життям, –
Заслухаєшся й клопіт забуваєш.
Під ранок зарості в рясній росі
У відповідь на солов’їні трелі,
Немов від лоскоту, здригались всі,
Обтрушувались, – чисті і веселі.
А я, коли почую навесні
Трель чарівну розкішну солов’їну,
Надовго збережу в душі пісні,
Як заповітну і таємну мрію.
12.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2019
Купава – квітка досконалої краси, –
Уранці пелюстки розкриє білі,
І, як заходить сонце, їх закриє вмить,
Неначе втілює віднову світла,
А, значить, і віднову іншу будь-яку,
Оновлення, безсмертя і плодючість, –
Життя творіння в кожнім пелюстку,
І непорочність в лілії квітучій.
Росте німфея сніжно-біла у воді
Болотній, каламутній, серед ставу,
Незаплямована з’являється на світ –
Біленька чиста квіточка латаття.
Чому ж, людино, ти, народжена в гріхах,
Хоч є володарем живого світу,
Зрости не можеш, щоби сяяла душа
Добром, любов’ю пломеніла й світлом?
01.02.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849671
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2019
Незрозуміле споглядала я видіння,
Чи, може, це приснилося мені:
Неначе над землею лине у повітрі
Осяяний нічним світилом дім.
При світлі місячнім видніють гір верхів’я,
Що тягнуться у небо вище хмар,
І лицар чарівний вниз дивиться з нагір’я…
Зірок мигтінням небо ожива…
Мені б іще хоч раз у тих краях побути,
Під сяйвом місяця, у тихім сні
З блідим самотнім лицарем могутнім,
Який молився у пітьмі нічній…
Там ніби сила чарівна була в світилах,
Що загадково сяяли згори
І оживляли небо срібним блиском, –
Витала таємниця навкруги…
31.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2019
Як з лебединого крила легенький пух,
Сніжиночки летять з небес поволі,
Сіяючим покровом стеляться навкруг
Під тиху музику вітрів холодних,
Кружляють, заглядаючи в моє вікно,
Беззастережно туляться до шибки
Й відразу тануть, відчуваючи тепло,
Лишаючи на склі дрібні сльозинки.
Змирившись з долею, утративши красу,
Сніжинки тихо плачуть за зимою...
Які проказують слова, яку мольбу
Возносять небу ранньою весною?
Сніг тихо тане, відчуваючи тепло…
Так стихнемо, напевне, й ми з тобою:
Розтанем вдалині уже без сил і просьб
За щільною стіною сніговою...
27.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2019
У грудні відразу зима почалась.
Прийшли холоди нескінченні зимові.
Верталися інколи крихти тепла, –
Відлиги міняли морози раптові.
Снігами багата і щедра зима:
Порошить, сніжинками стелить довкілля, –
Схил берега річки, мов біла стіна,
Зимові дерева, як зніяковілі.
Природа спокійно і затишно спить,
Закутавшись ковдрою білих заметів,
І, сковані льодом дзеркальним, річки
В чеканні весняного сонця завмерли.
25.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2019
Утіха від доброї справи,
Що душу зігріла чиюсь,
Міцною опорою стане,
Упевненість збільшить твою,
Надасть оптимізму, бажання
Змінити на краще життя,
Навколишній світ вдосконалить,
Щоб світлим було майбуття.
Як іншим приносиш ти користь
Учинком, зразковим життям,
То відповідь знати й не зможеш
На запит: «Сенс в чому життя?»
Про сенс ти не думаєш зовсім,
Лише відчуваєш його
У зробленій справі, у слові,
Де вдячність, повага, й любов.
Життя сенс – у кóрисній праці
Заради людей, це вона
Приносить нам щастя і радість,
Вдоволення повне життям.
22.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019
У грудні відразу зима почалась.
Прийшли холоди нескінченні зимові.
Верталися інколи крихти тепла, –
Відлиги міняли морози раптові.
Снігами багата і щедра зима:
Порошить, сніжинками стелить довкілля, –
Схил берега річки, мов біла стіна,
Зимові дерева, як зніяковілі.
Природа спокійно і затишно спить,
Закутавшись ковдрою білих заметів,
І, сковані льодом дзеркальним, річки
В чеканні весняного сонця завмерли.
25.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2019
Напередодні свята грала хуртовина:
Сніжинок хороводи вітер підкидав
До піднебесся, як легесенькі хмарини,
І білим вихором на землю повертав.
Вони глибóко в темну вулицю летіли,
Затримувались недалеко від землі,
Неначе затишок шукали, щоб осісти,
Й стелились пеленою білою до ніг.
Метелиця, немов сповзаюча запона,
Закрила вулицю біленьким полотном
Від неба до землі, і тіпались пацьорки,
І плуталось в ногах хурделиці рядно.
Метіль мела й сердито віяла снігами,
І в мене пропадало руху відчуття,
Здавалося, топчу на місці сніг ногами,
Хотілося скоріш дійти до укриття.
20.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844626
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
Веселку бачу я, в захмареній блакиті
Над хатою барвистим пломенить містком,
В основі тягнуться дроти, немов тяти́ви…
Зелені трави, стигла нива і гайок …
Здається, ось лазур’ю засіяє небо,
Маленький жайворонок випурхне з трави,
Угору швидко підійметься жвавим летом
І защебече дзвінко й весело згори…
Веселка сяє в хмарнім небі на картині…
А я дивлюсь на неї й ніби йду селом
По непомітній у густій траві стежині,
Широким полем, що травою поросло…
12.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
Когось, можливо, не вражає красота природи,
Не надихає радісна мелодія дощу,
Ні сонця промені, що чудно сяють ранком в росах,
Ані пташиний стоголосий щебет у ліску.
І душу не торкає шепіт вітру таємничий,
Ні грозової громовиці спалах в небесах,
Поважні неквапливі танці срібляних сніжинок,
Ані розкішно-чарівне цвітіння у садах.
О! Як багато дивини існує у природі!
Красу творінь Господніх рахувати не берусь.
Пробачте, що люблю понад усе оті красоти
У повсякденному житті й нікуди не спішу.
Смакую кожну мить життя, бо швидко час спливає,
І щастя може іншою стежиною пройти.
Від горя різні політичні ігри не спасають,
Лише відволікають від любові до краси.
Пробачте, що любов моя не наділяє щастям…
Але, як кожен з нас любов поселить у душі,
Життя він зможе зрозуміти набагато краще,
І швидко шлях легкий знайде до виконання мрій.
03.08.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2019
Я зовсім не відношусь до поетів,
Скоріш до тих, що прагнуть римувати.
Можливо, ставлю в джунглях слів тенета,
Та здобичі не намагаюсь мати.
Так, я пишу про те, що можу бачить,
Природи барви чарівні і звуки.
Нікого не примушую читати,
Красою милуватися і слухать.
Та душу ранили слова поета,
Таких назвав він дріб’язком строкатим,
Зневажливо, без тіні етикету,
Що міниться залежно від обставин.
Коли ти є поетом геніальним,
Осуджувати так не маєш інших.
Умієш сам – зроби комусь підказку,
Читати гидко - не читай подібне.
Я бути знаменитістю не прагну,
Бо - не поет, римую для забави,
А ти – поет, ти пишеш бездоганно,
Зумій віддати людям частку слави.
Найкращі прагнення душі не знищуй,
І не вбивай людське натхнення словом,
Від цього п’єдестал не стане вищим,
З людьми ділись талантом даним Богом.
16.09 2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825025
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019
Утомлений схилявсь до ночі день,
А ми все йшли з тобою й говорили,
Не помічали ні вечірніх сцен,
Ні того, як дорогу тіні вкрили…
Попереду темнів маленький гай…
Червоним вугликом горіло сонце,
Вогнястий промінь крізь гілки палав
І золотим тягнувся волоконцем.
Сосни високий стовбур і стрункий
Червоний захід вихопив промінням
На зелені, як свічка, він світивсь,
А землю прошарок встелив кармінний.
І вже тягнулась довга чорна тінь
Від кожного горбочка на дорозі,
І золотим вінцем в вечірній млі
Світилось звихрене твоє волосся…
Утомлений схилявсь до ночі день,
Але не перервало це розмови,
Лилася задушевно, і лишень
Все про безсмертя і красу любові…
10.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019
Так хочеться, щоб ти вгадав мої думки
І відповідь в блакитнім небі написав,
Всі сумніви розвіяв вітром весняни́м,
Щоб жодна хмарка на заваді не була.
Запроменіють з голубих небес рядки,
І спалахне вогонь любові у очах,
З лазурі засіяють золоті зірки,
Постане світ в рожево-срібних кольорах…
Ловлю твій погляд, тільки важко зрозуміть,
В очах побачить душу й серця таїну…
Коли так ніжно ти всміхаєшся мені,
Втрачаю спокій, в світлій глибині тону,
І розцвітаю, як дерева навесні…
У небо зоряне з тобою попливу,
Розмалювавши у яскраві барви ніч,
Коханням кришталевим в мріях оживу…
02.01.2014
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2019
У білім мороці сіріє далина,
Увесь хмарками заснувався небосхил,
Розмита біло-сіра таїна нічна,
Вгорі не видно жодного з нічних світил…
Всю ніч безперестанку сніг надворі йшов,
Сніжинками запорошився виднокіл,
Від снігу білизни так стало видно, що
Встає, здавалось, ранок, запалає схід…
Під серенаду вітру весело кружляв
Сніжинок-квітів тріумфальний хоровод,
Їм вгору й вниз летіти вітер дозволяв,
Лиш жменьками часами кидав у вікно.
У білім мороці сіріє даль нічна,
Пухнатим снігом заліпилося вікно,
Та царства сніжного видніє таїна,
Хоч кругозір встелився білим полотном…
З1.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019
Ой, мороз, мороз, не морозь мене!
Дай тепла зігріть серце мовчазне.
Ой, мороз, мороз, снігом не мети,
У снігах отих щастя не знайти.
Білий цвіт розвій по землі кругом,
Хай іскриться світ, променить сріблóм.
В новорічну ніч сяду край вікна,
Ранок зустрічать буду там одна.
Принеси ти всім радості, добра,
Жартів, жвавості, ласки і тепла
Та на щастя дай щось таке й мені,
Тихо поклади на моїм вікні…
29.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019
На небі повний місяць сяє
Й на землю дивиться спокійно.
Хоч тьмяне і слабке світіння,
Та всюди морок розсіває.
Тисячоліттями він світить
В пустій безмежності холодній
Із неба темної безодні,
Щоб землю роздивитись звідти.
Краса землі зачарувала,
І ясний місяць втратив спокій,
Тяжіння силою навколо
Кружляє, вертиться віками.
Порою з темряви нічної
Вертається у світло місяць, –
Під дахом дня знаходить місце
І сяє в небі разом з сонцем.
21.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019
Сніжиночки, – білі, сріблясті, красиві,
Криштальні, і чисті, й настільки сміливі, –
Буремні шляхи самостійно долають,
Привільно і легко в повітрі кружляють.
Яскраво-пухнасті сніжиночки білі,
Такі невагомі, веселі і вільні,
Свою залишають оселю в блакиті, –
Земля вже іскристими квітами вкрита.
17.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822977
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019
Я не чекаю, щоб скоріш прийшла зима,
Але морозним утішаюся творінням.
Всього так хочеться напитися сповна,
Хоч це і не краса весняного цвітіння.
Безпристрасний вкриває землю чистий сніг,
Звичайно, це не пишні кольори осінні;
Ялин спокійний сон у шубі сніговій –
Це не пташок веселий щебет на подвір'ї.
А ще втішаюсь, як по срібних килимах
До нас Святе Різдво тихесенько приходить.
І душу щастям, радістю, теплом пройма,
Як перша зіронька Різдвяна в небі сходить.
17.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2019
Я жду весну, свою найбільшу втіху,
«коли життя цвіте, як пишний сад»,
Як тануть сірі кучугури снігу
Й водичкою біжать в дзвінких струмках.
Природа починає оживати,
Немов виспівує і струменить, –
Байдуже деревце не відшукати,
І жодної дрібненької трави.
І жодної не стрінеться істоти,
Що не раділа б істинно весні
І сонечка яскравій позолоті,
В гаях пташиній пісеньці дзвінкій.
Я жду весну, свою найбільшу втіху,
«коли життя цвіте, як пишний сад»…
Вона дарує нам нові надії,
Несе з собою потяг до життя.
17.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822816
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.01.2019
За переліском, далеко за селом
Запалав рожевий ранок над ставком,
І на плесі нерухомому води
Пуп’янки зринать зелені почали.
Золоте проміння сяяло згори,
І розкрилися смарагдові бруньки,
Обернулися на білі чашечки,
А у центрі сонця ніжного пучки.
Розгорівся день над лісом і селом,
На ставку латаття біле розцвіло –
Ніжна лілія розкішна водяна, –
Й засвітилась, засіяла далина.
16.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2019
З великим нетерпінням я чекаю
Наближення любимої пори:
Від літнього тепла все розцвітає,
Яскраве сонце дивиться згори.
Природа ніжиться в теплі повітря,
Довкілля наповняє аромат:
Цвітуть сади, шовкові трави, квіти,
А душу щастя й радість перейма.
Земля вдягається в яскраві барви,
А неповторний кожен літній день
Дає багато незабутніх вражень
І миті щастям сповнені пряде.
Так хочеться, щоб літо не кінчалось,
Але здійснити неможливо це…
Я накопичую моменти щастя,
Своїм теплом щоб гріли рік увесь.
13.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2019
У права поволі входить літо…
Дні попереду спекотливі й жаркі,
Сонце прокидається і світить
Рано, і стоять приємні теплі дні.
Довгі вечори дають уволю
Нагулятися і добре відпочить, –
Сонечко зайде не дуже скоро,
Щоб занурить світ у сутінки нічні.
Як зачне вже сонце припікати,
І встановляться жаркі, спекотні дні,
Веселково й пишно квітнуть трави,
Приоздоблюючи простори земні.
Небо зазвичай блакитне й чисте,
Час від часу пропливають в нім хмарки,
У прогрітому повітрі лине
Від цвітіння квітів аромат п'янкий…
02.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
Настало літо. Розцвіла природа,
Стоять у пишній зелені сади,
Терéн лугів, немов тканням широким,
Покрив шар оксамитної трави.
Пливуть неквапом в небі величезні
Важкі купчасті хмари-кораблі.
Нерідко перші дні жаркі і теплі
Міняють прохолодні, дощові.
Але погода затяжна похмура
На перших кроках літа нестійка, –
Очиститься хмурних небес зажура,
Знов сонячна погода і жарка.
А літні вечори такі яскраві!
Темніє пізно. У вечірній час
Люблю я відпочити й погуляти.
Здається, літо – наймиліше з свят!
01.12.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822290
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
Море, сполохане вітром спекотним,
Брижами дрібно тремтить і мигтить,
Переливається блиском прозорим
В сонячнім сяйві, що лине згори.
Біля пологого берега злегка
Весело плещуться хвилі морські,
І у повітрі гарячім від спеки
Їх перемови пливуть гомінкі.
Берег піщаний весь сонцем залитий,
В небі всміхається голубизна, –
Рай цілковитий – яскрава картина
Повного радістю літнього дня.
Сонце щасливе блищить гордовито,
Море іскриться промінням, теплом
І тріумфують, поблискують хвилі,
Лижуть піски, спокушають немов…
30.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Всі астрономи признаються чесно,
Що перерахувати хоч би ті зірки,
Які ми бачимо в нічному небі,
Своїми власними очима навзнаки,
Чи спеціальним приладом – незмога,
Й за допомогою комп’ютерів також.
Учені порівняння нам наводять:
На чистім небі стільки видимих зірок,
Як взяти їх у вигляді піщинок,
То можна… ну... засипати Європи чверть,
Піщаним шаром землю там покрити,
І шар піску завтовшки буде цілий метр!
29.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
У давній час, коли Господь
Давав для квітів назви,
Цвіла неподалік від вод
Блакитна квітка в травах.
Забули дати їй ім’я, –
Спитала квітка в Бога:
«Ну, а мене назвете як?» –
В очах тремтить тривога.
«О квітко, пам’ятай мене,
Тебе я не забуду,
Твій цвіт ясніший від небес,
Зовешся – Незабудка».
28.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019
Ніч опустила темне покривало, –
Відпочивати від трудів пора…
Часи повільно в темряві спливали,
Бо день важкий спокійний сон украв.
Душа в густім тумані заблукала;
Здавалося, в жалобі вся земля
Зі мною в темну ніч оцю не спала,
Аж показалась вранішня зоря.
Світанок зашарівсь на горизонті,
Легенько вітер коливав гілки,
Блакить позолотилася на сході,
Біленькі поспішали десь хмарки…
І я в ранковім вітрі розчинилась,
У свіжості згубила смуток свій,
Ураз від туги й прикрощів звільнилась,
В промінні сонечка спалила біль …
26.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822089
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019
Поглянь, як крокує весна синьоока
І ніжно голубить сонливі сади,
Як цвіт розпустили дерева високі,
П’янкий аромат його в небо летить.
Послухай, як пісня пташина лунає
Сріблястим заливистим дзвоном весни,
Як серденько радісним трунком сповняє
Охоплений сонечком сад чарівний.
Весна запашна промине непомітно,
Залишить у серці солодку любов,
Нічну соловейка чаруючу пісню,
Що дзвінко лунала з квітучих дібров.
Прийде за весняною звабою літо,
І сонячним світлом наповняться дні,
Прикрасять довкілля веселкові квіти,
Красу чарівну подарують мені…
23.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019
Світися, зіронько моя, не гасни, –
Надії, віри і життя маяк,
Дорогу освіти мені до щастя,
Привітна ясна зіронько моя.
Чи заснують блакить небесну хмари,
Чи ніч погасить світло на землі,
Розвій своїм промінням золотавим
Печалі морок, що на серце ліг,
І чарівною силою проміння
Життя мого простори відігрій.
Не гасни, зіронько мого спасіння,
Маяк священний заповітних мрій.
21.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019
Маленька спритна білочка в саду,
Янтарно-рижа, хвіст пухнастий, пишний,
А кінчик – білий, попри шерсть руду,
Немов сметанним соусом политий.
Хвіст набагато більший від звірка,
А лапки в білочки малі й короткі,
Зате міцні, – і хватка в них цупка,
Бо сильні пальчики і кігті гострі.
Вона між стовбурів дерев в гілках
Пересувається швиденько й вправно,
Рухлива, жвава і поворотка,
Непосидюча й надзвичайно гарна.
В тваринки зуби гострі і міцні,
І білка ними легко розгризає
Щонайміцніший жолудь чи горіх, –
Їх на зиму в гаях, садах збирає.
Із мешканців, що бачила в садах,
Найкраща ніжна білочка пухнаста.
Мені подобається білочка руда,
За нею я люблю спостерігати.
20.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820973
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Прокинулося сонце, стало тепло,
Розтанув сніг, в наш край прийшла весна,
Маленькі ластівки з країв далеких
Вернулись, довгий подолавши шлях.
Пташки такі красиві: грудка біла,
Із гострими чорненькими крильми,
Що огортають невеличке тіло,
І довгий хвостик – має вилки вид.
У ластівок слабкі маленькі лапки,
Тому вони не ходять по землі,
Будують свій будиночок під дахом
Чи на крутих скелястих схилах рік.
Маленькі ластівки – пташки це Божі,
Знак щастя, і відродження, й добра…
Чекаю їх повернення весною,
А з ними щастя, радості, й тепла.
17.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Тихенько стукає весна в моє віконце…
Розкішно в білий цвіт вдягнулися сади…
Солодкою надією знов серце повне,
І, чується, неначе щастя йде сюди.
Дерева в білих сукнях, наче наречені
На бал прийшли і вийшли дружно у танок, –
І линуть пахощі духмяні нескінченно
В розчинене назустріч звабі цій вікно.
Проходить величаво по земних просторах
Така заквітчана, пахуча, чарівна…
Любов’ю серце повне стукає бадьоро,
Вінок сміливих мрій сплітає нам весна…
11.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2019
Багаття розіклала я в саду,
І розгорілось полум’я яскраве,
Тепло лилося від вогню навкруг,
Летіли вгору іскри золотаві.
В вечірній тиші чувся спів вогню,
Немов палахкотів платок шовковий,
Шипіло і тріщало в тиш нічну, –
Гарячі язики лизали дрова.
Багаття проганяло темну млу,
А танці вогнища вселяли спокій,
З душі моєї проганяли сум,
Наспівуючи серенаду ночі.
Нечутно майже вітру, – і димок,
Помітний ледве, піднімався вгору.
Мене п’янило вогнища тепло
І огортали пахощі садові.
Дим загубився десь у млі нічній…
Свою я тихо осінь проводжала:
Мої горіли мрії у вогні,
Мене частинка і душі скрижалі…
10.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820022
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2019
Знов весна у віконце моє заглядає,
І пташки серенади натхненно співають,
А сади в білі сукні вдягнулись ошатні, –
Забуяло життя,
В пишнім цвіті весняний сад.
Плюскотить і виблискує річка на сонці,
Відчуває весни дивину кожна бростка,
Аромат розпускають квітуючі крони.
Навесні ожива,
І до світла й тепла
Проростає ускрізь трава.
Ось і прийшла довгождана весна –
Повна чудес дивина,
Бо закохані всі
Навесні.
І серця стукотять все сильніше й сильніше,
Виникають і мрії в душі сміливіші,
Навесні і закохані – найщасливіші, –
Світлий вид на лиці,
І в очах сяють промінці.
Над землею розквітлою, повною марень,
Лине вальсу мелодія дивно-прекрасна,
І звучить в ній чуттєве і ніжне кохання.
Ми танцюєм, як в сні,
Ніжний вальс «Навесні»,
Оп’яняє весна усіх.
03.11.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2019
Йду по осінній стежечці в’юнистій,
Рідкий дрібненький дощик шелестить,
Сухе опале під ногами листя
Під звук дощу тихенько шарудить.
Дощу краплини падають під ноги,
На стежці залишають мокрий слід,
І листя, відсиріле від вологи,
Перестає поволі шепотіть…
Ось промінь засіяв із-за облоги,
Дощ перестав… в повітрі пар стоїть, –
Під сонцем сохнуть листя і дороги,
Шепочуть знову золоті гаї…
30.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2019
Приходить із роками розуміння:
Не головне в житті, щоби тобі
Казали, що кохають, неодмінно,
Як гарно виглядаєш, далебі…
А головне – комусь потрібним бути…
Щоб, розлучаючись хоча б на мить,
Було кого до серця пригорнути
Й почути в відповідь: скоріш вернись!
Без тебе, серденько, я так скучаю,
Всі починання й помисли – пусті…
Скоріш вернись, на тебе я чекаю,
З тобою поруч бачу сенс в житті…
29.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815773
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2018
Ніч утомою таємно
Надійшла на нас,
Тіні дивні і непевні
Розстелила враз.
Тишею співала дзвінко
Нам нічний романс.
Все застигло, темні вікна, –
Ночі тихий час.
Тільки маятник рахує
Час, що десь пливе,
Мовчки уночі мандрує,
До світанку йде.
Неквапливо сон приходить
В затишок нічний,
В нім картини хороводять…
Мир і супокій…
27.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.11.2018
Любов дає нам сили відновлятись,
В тяжкий час допоможе посміхатись,
Коли поселиться у серці смуток,
І як тропа життя поверне круто.
Колись переболить, минеться лихо,
І мить повернеться у серце тиха.
Ти зрозумієш: той з тобою поруч,
Розділить хто і радощі, і горе.
Які б події у житті не стались,
Ти мусиш істину запам’ятати:
Потрібний ти мені, моя любове.
Хворію я і дихаю тобою,
Живу тобою, це напевне знаю,
Всім серцем самовіддано кохаю.
19.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2018
Так само швидко дні летять,
Як листя ронить листопад…
І все, що зараз відбувається,
Лише у спогад обертається…
19.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2018
Як серцю своєму відкритися дати?
Як викликати розуміння твоє?
Чи схочеш у мрії мої ти вникати?
Чи в думці і слові життя постає?
Думки мої линуть стрімкою рікою,
Як повінь весняна, ідуть з берегів,
Заливши довкілля, рвуть греблі тернові
І збурюють наміри серця благі…
В тужливому мороці темної ночі
Твоє повторяю у думці ім’я,
Відлуння до серця торкається мовчки,
«Прийди хоч у сон мій!» – прошу тебе я.
19.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2018