| Сторінки (13/1204): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ти пробач мені, Господи, грішній,
Що, можливо, образило слово,
Погляд строгий чи дія невтішна, –
Стану кращою обов'язково!
Не тримаю образ ні на кого,
Всім здоров'я бажаю і щастя.
Захисти всіх святим омофором,
Хай добро благодаттю воздасться.
Пробач, Господи, каюся щиро,
Дай завзяття звільнитись від смутку.
За провини усі мені прикро,
Важкувату несу я покуту.
Ти пробач мені…
18.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810887
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2018
Позолотила щедро осінь крони,
Багрянцем всюди пломенять садки,
Між вітами холодний вітер стогне,
Зриває різноколірні листки.
Один за одним лине лист додолу,
Землі торкнувшись, зразу завмира, –
Встеляє осінь золотом дорогу,
Прощальні шепче листячком слова…
14.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2018
Ти стоїш окрай відчинених дверей
І шукаєш привід залишитись…
Серце б’ється, аж вискакує з грудей, –
Як підеш, ми можем розлучитись…
Рветься із душі: «Не залишай мене! –
Погляд повний муки і печалі, –
Непорозуміння скоро промине!» –
Та обоє стоїмо в мовчанні…
Наші голови поникли від жалю…
Хочу я, аби ти залишився…
Як наважитись сказати, що люблю?
Ще не пізно, зрозумій сам швидше!
Я не вірю у раптовий цей розрив, –
Серце одиноке, наче острів,
Відчай непроглядним смутком душу вкрив,
І без тебе став безлюдним простір.
– Залишися, я не хочу, щоб ти йшов, –
Серце в самоті не раде світу,
Швидко без любові охолоне кров,
Хоч воно і вільне, наче вітер…
06.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2018
Рослини доцвітали навкруги,
На кожнім кроці квітів безліч,
В повітрі чулись пахощі сосни,
І шишки устеляли землю.
По річці зрідка вітер пробігав
З низин, чи із полів просторих,
Звідтіль, де у осінніх небесах
Горіло тихе і жарке ще сонце.
Навколо найчудеснішим було
Повітря – чисте й досконале;
Усе, що у повітрі цім жило,
Чіткіш виднілось і блищало.
І кожну гілочку суху сосни
Далеко видно серед хвої,
Й тонке стебло зеленої трави,
І шишки у сосновій кроні.
І серце завмирало від краси,
Цнотливо-чистої такої…
Навік її хотілось зберегти
Пренепорочною, святою…
02.10.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2018
Ніч місячна, прозора... У моїм саду
Гойдає вітер віти і ворушить листом...
В цю таємничу ніч я, мабуть, не засну, –
У вікна заглядають зірочки іскристі.
А небо темне сяєвом світил
Немов підкреслює мою журбу й розпуку…
Мелодія здіймається каскадом хвиль,
Дзвенить, – та розсипає невеселі звуки...
Я в серці все ж одну надію бережу
І з посмішкою день прийдешній зустрічаю,
Бо вірю, що не уві сні, а наяву
З тобою неодмінно стрінутися маю...
30.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2018
Межи дерев на пóкрив листяний
Під тьмяним таємничим світлом ночі
Зима порозстеляла килими
І загасила жар сухих листочків.
Поклала білі на дахи шапки,
В мереживо закутала рослини
Зима, проникла у ліси й садки
І землю підморозила скрадливо.
Злітає сніг… приблякла ніч… зима…
Сніжинки крилами розгонить вітер…
Навколо тільки білий сніг і тьма, –
В туманнім небі ледве видно місяць.
Зима й самотність викликають сум,
У душу проникає прохолода…
Сніжинки обертаються в росу,
Як в теплу падають мою долоню…
Я уявляю, як біжать струмки,
Сіяє веснянé блакиттю небо,
Повітря дотик теплий і легкий,
І поруч ти…
Нічого більш не треба…
24.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2018
Чи дмуть вітри і листям грають,
Чи сніг лапатий пролітає,
Чи дощ іде, чи сонце світить,
Чи сяють зірочки привітні, –
Посеред ночі мовчазної
Ім’я твоє я повторяю,
Неначе долю прикликаю,
Що в небі стежечкою в’ється;
Моє сильніше серце б’ється,
Й світ не здається пустотою.
Ім’я твоє я повторяю,
Неначе ниточку тримаю
Тонку й боюся відпускати,
Щоби зв’язок не обірвати,
Наскільки стане сил і вміння.
Звучить воно печально й тихо,
Проноситься в думках, як вихор,
Далеко, близько, – як прийдеться, –
Луною в серці відізветься
Й душі торкнеться мимовільно.
20.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2018
ПОВЕРНИСЯ
(на музику Ернесто Кортазара
«Dancing on the Clouds»)
Тихо ніч опустила на землю крило,
І за хмари сховав срібний місяць чоло,
Вітер гілкою стукає в темне вікно,
Ніжно шепче мені про забуте давно, –
Відзивається серце і губиться спокій ізнов.
І до ранку тепер не заснути мені, –
Напливають у тиші картини ясні:
Я люблю, коли очі сміються твої,
І приємно, як бачу тебе уві сні,
А без тебе вселяється смуток у думи мої.
Ніч сумує до світання
Й тихо дивиться в вікно…
Повернися, мій коханий, –
Я щаслива буду знов.
Срібний місяць повільно за хмари зайшов,
Нічка темне розвісила скрізь полотно,
Там гуляє між вітами вітер м’який,
І тріпочуть веселі зелені листки, –
Чути музику ночі – ноктюрн поетичний легкий.
Пролітають без тебе хвилини святі…
Я сумую, чекаю тебе в самоті…
Появись і зігрій у обіймах міцних,
Ніжно-ніжно до серця свого пригорни,
Подаруй незабутнєє щастя мені хоч на мить.
Повернися, мій коханий, –
Я щаслива буду знов.
17.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808666
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2018
Іде осінній дощ, і краплі дощові
Малюють на калюжах концентричні кола…
Пожовклий, мокрий і важкий, листок із віт
Зірвавсь поривом вітру й падає додолу…
В гіллястому і ще зеленому кущі
Знайшли притулок від осінньої негоди
Малі коричнювато-бурі горобці
Й, цвірінькаючи голосно, ведуть розмови…
В густому верховітті вікових дерев
Шумить тихенько з потемнілим листям вітер…
В саду безперестанку дощ дрібний пере
Звабливі ніжні пелюстки осінніх квітів.
Змочили все й помили краплі дощові.
За хмарами ласкаве сонце причаїлось,
Не осяває усмішка сліпуча світ,
Не блискотить проміннячком на землю сміло.
Під парасолькою крізь дощ повільно йду,
Старанно обминаю дощові баюри
І слухаю спокійну музику дощу,
Що монотонно лине із небес похмурих.
16.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2018
Без тебе я не бачу контурів доріг,
Також швидкий не помічаю часу плин,
Ніщо не доторкається до струн душі…
Блукаю навмання… хоч уві сні прилинь!
Бо дзвін промов твоїх, як навесні струмок,
І погляд теплий вже не зможу я забуть!
Свої посію мрії посеред зірок,
Хай квітами у небі пишно розцвітуть.
Троянди білі, оксамитні, серед хмар
Лише для тебе по блакиті розстелю…
Іскристі квіти в небі – то любові жар.
Нове сузір’я іменем твоїм назву.
04.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2018
На сході небо ледве почало світліти
І з густо-синього переливалось в бірюзове.
Яке ж бездонне, чисте і тендітне
Засяяло над нами небо лазурове!
В аквамаринових ласкавих хвильках моря
Зненацька спалахнули
ся́йні порошинки іскор,
Відобразилися небес узори,
Наповнюючи водний простір іншим змістом.
І море стало враз чарівно-барвінковим,
Неначе половину виднокругу хтось земного
Закутав у сувій широкий шовку
Блакитного відтінку дивно-чарівного.
01.09.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2018
Як гарно вранці йти землею навманці!
Повітря так приємно освіжає,
Вже не холодне, й не спекотні промінці
Ранкові ніжно-ніжно зігрівають.
Ранкове світло косим променем ясним
Рельєфно вимальовує деталі,
І все здається випуклим і більш чітким,
Ніж в полуденнім сяйві споглядали.
Ось невеликий піднімається місток
Над темним дзеркалом води – склепінням,
Вузенький водами виблискує струмок…
Підніжжя дерева ще вкрите тінню…
А зелень верховіть вологою блищить
(Крізь крони світить сонячне проміння),
І невисокі, вкриті листячком, кущі
Поблискують в ранковому тремтінні.
І навіть виступи на стежці незначні
Кладуть свої маленькі сірі тіні,
Малюючи химерні знаки на землі,
Чого вже не побачити опівдні.
25.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808263
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2018
Безкраї та сухі степи в моїй уяві –
Це цілі пригорщі пустельного піску,
Що кидає в обличчя неласкавий
Сухий гарячий вітер... вітер у степу.
А серед цього степу, і повірить складно,
Є понад сорок тисяч чарівних озер,
І сотні різновидів перелітних птахів
Туди весною прибувають дотепер.
А про гірські озера й розказати важко.
Поверхні їх гладенькі й рівні, як зі скла,
І так сіяють приголомшливо-прекрасно
В блакитно-синіх соковитих кольорах.
Які принадливі лазу́рові озера!
Коли дивлюся на казкову цю красу,
То відчуваю чарування атмосферу:
Між гір зелених – синя купіль… у степу…
09.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808262
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2018
Окраса й середина літа – липень!
Хоч парко і стоять спекотні дні,
Та розлучатися шкода із ними
І утрачати сумно їх мені.
Колоситься у липні рясно жито,
У полі починаються жнива,
А у коморах прибрано і чисто, –
Готово для збереження зерна.
Спекотний липень – місяць сіножаті,
Йде заготівля сіна на зиму.
Він грозовий – не будеш довго спати,
Мерщій в погідні дні коси траву!
Годує не сокира селянина, –
Виснажливий липневий труд.
Всім люба сонячна липнева днина,
Та літа маківка важка, мабу́ть…
08.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807926
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2018
Який красивий краєвид гірський!
І, навіть, висить хмарка, де потрібно, –
На небі штрих поставила легкий…
Гора жива і дивно благоліпна…
Дерева також відчувають це, –
На схилах влаштувалися зати́шно,
Корінням учепившись за край скель,
На стінах зеленіють прямовисних...
Як тут пливе і котиться луна!
Відбившись від каміння, звук зиґзаґом
Вертається, як пісня голосна,
Щораз відповідає іншими гласом.
Луна торкає душу, зве мене,
Приваблює, як таємниця, манить
Відлуння повторити мандрівне:
– Е-ге-ге-гей! – що десь в долині тане.
Як пам’ять, у душі луна звучить
І котиться по ній, як тінь кохання,
Що хвилею зненацька набіжить
І трепетним охопить хвилюванням …
05.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807925
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2018
Як непомітно пролітають дні!
Не так давно нас засипало снігом,
Пролинули картини весняні,
Вже до кінця спливає тепле літо,
І за дощами осінь вдалині.
Надійде у розкішному вбранні,
Дерева позолотить і роздягне,
Порозстеляє іній в низині,
І холоднішати надворі стане,
А потім знов зима розсипле сніг.
Покриє землю біла заметіль,
Огорне холодом зима байдужа.
Закована льодами, в забутті,
Замріяна природа незворушна
Ізнов в очікуванні теплих днів.
Так непомітно прийде і весна,
Вся в ароматах свіжості і квітів,
А зараз теплий літній день зрина…
І дні летять... ще сонце ясно світить,
А смуток мій, на жаль, не промина…
04.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2018
Серпневий прохолодний ранок.
Йду в тиші парку, далі від юрби,
А навкруги високі, гарні
Дерева: клени, липи і дуби.
Ранкове сонечко верхів’я
Освічує промінням осяйним.
Легенький свіжий вітер віє,
Гуляє між гілками, бадьорить.
Гойдає їх, ворушить листя,
Що, сяючи, тріпоче й шелестить.
Навколо ще панує тиша,
А гомін вітру душу веселить.
Здається, вдвох з тобою ходим,
Ведем приємний тихий діалог…
Веселий голос це природи
І дня нового радісний пролог.
03.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2018
Цвіте троянда край моєї хати,
Довірливо до мене нахилилась,
Щоб аромат її могла вдихати,
І ніжною красою поділилась.
Шкода, що ця краса така мінлива:
В розкритому бутоні сяє свіжість,
А згодом пелюстки всі соромливо
Скидає, роздягаючись повільно.
Але я довго буду пам’ятати
Її красу і аромат шовковий.
В глибинах серця буду зберігати
Той щирий вияв ніжності й любові…
02.08.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806890
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2018
Я цього вечора сумую знову,
І не самотня у печалі я своїй, –
Зі мною плаче небо волошкове,
Закрив його обличчя сірих хмар сувій.
Сирітство небо також відчуває, –
Не видно місячного сяйва і зірок.
Ніч не шепоче і не зазиває…
Чи хоч світанок принесе своїх щедрот?
А зараз я сумую за тобою,
Гіркі невільно сльози ллються в самоті,
Бо наодинці зостаюсь з журбою,
Й печаль в думках спливає у душі моїй.
Коли тебе нема, гучніший стогін,
І завмирає час, не лине уперед.
Лиш ти даруєш спокій грізній долі.
Не поруч зараз, а в душі моїй живеш.
30 .07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2018
В осінні, ясні та холоднуваті,
Морозяні під ранок і прозорі дні
Стоїть береза, в золото убрана
І майорить красиво на блакитнім тлі.
Поблідле небо, сонце ходить низько
І вже не гріє, хоч яскравіше горить,
Ніж літнє, і маленький гай з осики
Увесь іскриться у промінні й мерехтить.
Здається, наче весело і легко
Стояти голими деревам молодим.
Морозний ранок і блищить далеко,
Біліє паморозь в траві на дні долин.
Тихенько свіжий вітерець ворушить,
Жене пожмаканий опалий м’ятий лист,
І сині хвилі радісні, сліпучі
Біжать по водах незамерзлої ріки.
За річкою стоїть новобудова,
Напівзакрита вербами удалині.
Рябіють в чистих небесах прозорих,
Кружляють голуби над нею в вишині…
29.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2018
Мені хотілось би, щоб мрії
Таємні, і бажання, й сни
Цвіли, немов квітки живії,
В саду моєму щовесни!
Утіху в снах своїх пізнати,
Щоб юні почуття жили,
Й про них хотілося співати,
І звуки пісні щоб росли.
Таку наснагу щоби мати
Й піднесення в своїй душі,
Щоб незабутні написати
Лірично-пафосні вірші.
Нащадкам передам у слові,
Змалюю всю земну красу
І ніжне почуття любові
До серця віршем донесу.
28.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806448
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2018
Спекотний день осяяного літа.
Сиджу під вишнею у холодку…
Від сонячного сяйва листя мліє,
І тихий шелест чути у садку.
Мене приласкує липнева спека,
І ніжить вітру теплого порив, –
Я згадую минуле і далеке,
Що виринає з молодих років.
Я нудилась загальною жагою
В давно минулі юності роки:
Мені хотілось щирої любові,
А зовсім не розчарувань гірких.
Та зараз миті ніжності чудові
Мені дарує неба благодать,
Таке ж томління відчуваю знову,
Такі ж мелодії в душі звучать.
Я умліваю від тепліні літа.
Повітря ток цілющий струменить,
Його я ніжності співаю пісню,
Що, народившись, у душі дзвенить.
28.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803538
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2018
Дивлюсь не відриваючи очей
Замріяно на різнобарвні квіти.
Стоїть такий прозорий літній день, –
Сере́дина полум’яніє літа.
Я не в кімнаті, а в своїм саду
Йду стежкою поміж суцвіть барвистих.
Ледь голова п’яніє на ходу
Від аромату і щедрот препишних.
Який же чарівний квітковий світ!
Тут квітів неможливо не любити, –
Вони щодня беззастережно всі
Мені свою красу дарують чисту.
25.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2018
Таємної енергії наявність
Я помічаю скрізь без перешкоди:
В безмовному нічному океані,
І в сяйві дня, і в явищах природи,
У прохолоднім диханні вітрів,
У шелесті листочків на деревах,
В задумливому спокої садів,
І як потік наповнюють джерела,
У спалахах миттєвих блискавиці,
У опадах рясних дощів і снігу,
В зеленім різнотрав’ї шовковистім,
У чарівній красі барвистих квітів.
Цвіте розкішно і живе земля,
Енергією всесвіту сповита,
Б’є невсипуще джерело здаля,
І в часі змінює життя неспинно…
20.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2018
Згори так ллється ніжністю блакить;
Виблискуючи, сяючи на сонці,
Як білі лебеді, пливуть хмарки.
Поглянь! Хоч підніми угору очі!
Безмежна і прекрасна далина
Усіяна букетами із лілій…
Чи, може, хтось своїй коханій там
Дбайливо розіклав троянди білі?
20.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2018
Шепіт листячка весною
Я замріяно ловлю.
Наче десь над головою
Чую я твоє «люблю».
У повітрі запах квітів,
Пахне свіжістю трава, –
Паморочиться від мрії
Й туманіє голова.
Я повіки прикриваю
І на крилах мрій лечу,
Чи здійсняться – я не знаю,
Задоволена й мовчу.
20. 07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2018
Пролинув ще один тужливий день…
Так ніжно неба сяяла блакить,
Згори світило сонце золоте,
Біленькі поспішали десь хмарки.
Я не люблю самотні вечори
І холоднечу нездійсненних мрій.
Тьмяніють літа пишні кольори,
І довшою стає поволі тінь.
День розчинився в самоті, як сон,
І на душі лишився сум гіркий,
Ліг тягарем на дно і взяв в полон
У пустоті розгублені думки…
Окрасився в рожеве виднокрай,
Вечірня стихла синява небес…
Мені незатишно в цей вечір, знай,
Тому що поблизу нема тебе.
18.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2018
Великі вікна місяць ніжно осявав.
Так гарно видно срібло місячне з кімнати!
Крізь темні шибки втішний промінь проникав
І морок розганяв у всіх куточках хати.
Мене казковим світлом місяць обливав.
Піднявши очі, глянула на лик щербатий.
Своє він сяйво крізь гардини посилав,
Пом’якшуючи сутінки в моїй кімнаті.
Не бачила такої ночі я давно!
Вернулась думка до часів далеких знову,
Забутих майже днів красивого панно,
Яке я бачила колись в родиннім домі.
І подумки на мить привиділось мені,
Немов з височини дивилася в низину:
Так гарно колосилось поле вдалині,
А біля річки у бузку – старий будинок.
Дивився місяць чарівний під рідний дах.
Там вперше я побачила і полюбила
Його бліде обличчя в синіх небесах,
Що таємниче й лагідно згори світило.
В кімнату проникає світло осяйне…
Невже це той же самий місяць бачать очі?
Це він зумів так заспокоїти мене
У опроміненому тихім царстві ночі.
19.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2018
Продовжує цвісти бузок рум’яний,
Пливе околицями аромат.
Розноситься в повітрі запах пряний
Вже не квітковий, а від різних трав.
Ось час уже й суницям достигати,
За ними і чорниці спіють вслід.
У ліс мерщій іду, щоб назбирати
Пахучих в кошик лісових ягід.
Тополя пух з насінням розпустила,
Щоб розповсюдити нове життя,
І біла хуртовина тополина
З легким поривом вітру проліта.
Галявини покриті білим пухом, –
Відцвілими голівками кульбаб,
Легкі зриває вітер парашути,
Й несе насіння в поле і у сад.
Розноситься звук пташенят пискливих,
Крик ластівок звучить в ранковий час,
А вечором трель солов'їна лине,
Вдень чути кумкання в водоймах жаб.
Це червня благодатного природа
Для праці, для прогулянок, розваг…
Пора шовкова, ніжна, тепла року,
Що душу пестує і зігріва.
16.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.08.2018
По вулицях і по зелених зонах
Розлитий дивовижний аромат,
І, як торкне легенько вітер крони,
Він відгукнеться хвилею назад.
Це рясно липа всюди розцвітає, –
Настала літа запашна пора.
Медова свіжість ніжно огортає,
Природи літа найцінніший крам.
Струмує у повітрі досконалий,
М’який солодкуватий аромат.
Від липових гаїв він лине далі
Й заполоняє пахощами сад.
Дороги прикрашають, сквери й парки
Тінисті крони й стовбури стрункі,
Вони дарують прохолоди ласку
У дні спекотні, сонячні, жаркі.
В пошані липа у народі всюди,
Любов до неї в серці я несу,
Бо липа – це природи справжнє чудо,
Дає комфорт, здоров’я і красу.
14.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801964
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2018
За придорожніми кущами таємничо
Полискує вода на сонці у ставку.
Край ставу берегом біжить стежина й кличе
Мене пройти межи дерев і лозняку.
Якої незвичайної краси природа:
Зелені липи, клени, верби й осока,
Що відбиваються у нерухомих водах
Розбірливо і чітко, мовби від дзеркал.
Посеред ставу, наче зорі, спочивають
Величні рідкісні лілеї водяні.
Красу і ніжну білизну я помічаю
На чистий водній гладі ставу вдалині.
Так гарно вирізнялась кожна квітка біла
На темнім дзеркалі глибокої води,
Притягувала погляд , начебто хотіла,
Щоб я щонайчастіш приходила сюди.
12.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801963
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2018
Хмаринкою сірою ніч опустилась,
Великою тишею оповила,
У синяві неба зірки засвітились,
Замріялась в місячнім сяйві земля.
Повітря наповнилось свіжістю ночі,
У чарах природи – суворість і сум.
Легесенько вітер колише листочки,
І шелесту чути тихесенький шум.
Хмаринкою сірою ніч опустилась…
Ось тиша у серці притулок знайшла,
У мороці ночі думки зупинились
І склали докупи обидва крила.
Поглинула ніч всі таємні бажання,
Розвіяла вітром у височині,
Спинилось реальне моє існування, –
Я лину на крилах душі в тихім сні.
08.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801750
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2018
Блакиттю ніжною сіяють пелюстки,
Серединка, як золота, яскраво жовта, –
Оздоблюють весняний килим залюбки
Яскраві незабудки голубі болотні.
Ростуть собі прикрасою по берегах
Лазурні незабудки на ґрунтах вологих.
Побачити їх можна на сирих лугах, –
Чарують зір, цвітуть розкішно і святково.
Пливе у простір їх цілющий аромат,
П’янить він душу нездійсненною весною.
Томливо-ніжна незабудка запашна, –
Небесний погляд зачаровує красою.
Як я люблю відкриту й чисту цю блакить
Дітей канав, які сором’язливо мріють
Під місячним сіянням, склавши пелюстки,
А на світанку бірюзою знов ясніють.
Легенда є про незабудки чарівні,
Що ніби сік із них таку властивість має:
Як гартувати в нім гарячу сталь клинків, –
Залізо різатиме і точильний камінь.
05.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2018
Згасає літній вечір у саду,
Дрімота сповила дерева сонні,
Вже стало темно й сиро унизу,
Лиш ніжним блиском променіють крони.
Сухий, спекотний аромат гілок
Слабішає, зате сильніше чути
Крізь нього від машин їдкий душок
І від асфальту випари жагучі.
Спускається на землю тиха ніч.
Сховалась за́грава за горизонтом.
По небесах розсипались вогні,
Птахи замовкли із захо́дом сонця.
Пітьма суцільна огорнула сад,
Але до темряви вже погляд звиклий
Ще розрізняє яблунь темний ряд,
Примарні сірі силуети вишень.
Затихло все, і шереху не чуть,
В повітрі відчувається тягучий
І мéдяний трави солодкий дух,
Що лине вільно із полів квітучих.
01.07.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2018
Рідкісна квітка росте у Карпатах,
Дивна, шляхетна і біла, як сніг,
На зеленіючих скелях кудлатих
У піднебесній цвіте вишині.
Квіти – неначе сріблясті перлини,
Чи променисті блискучі зірки.
Може знайти її чесний, сміливий,
Що покохає лиш раз на роки.
Візьме цю квітку в дарунок дівчині,
Що покохає його назавжди.
Цвіт едельвейсу – в народі й понині
Щастя й кохання є символ святий.
30.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801623
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2018
Прекрасні літні затуманені світанки
У поволоці нерухомої імли.
Які ж спокійні й невимовно тихі ранки!–
Хоч і прокинулося все, та все мовчить.
Дерева ніжаться в тумані непорушні.
А крізь розлиту у повітрі сиву млу
Ледь видно темні силуети їх могутні,
І найтихіший звук не потривожить слух.
Легенько віє вітер, і шматок блакиті
Видніється нечітко крізь густий туман,
Що нависа молочною імлою низько,
Немов задимлена і сизувата тьма.
Та промінь золотистий увірвався раптом,
Заструменив потоком, вдарив по полях
І зупинився, вперся в гай, як у загату, –
Й за поволокою сховалася земля…
Тривала довго боротьба між млою й світлом;
Але який прекрасний день ясний стає,
Коли молочний морок порозносить вітром
І переможе сонця світло осяйне!
Туману підігрітого останні хвилі,
То скочуються й стеляться у низині,
А то звиваються й зникають у блакитній
Так ніжно сяючій вгорі височині.
29.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2018
Туман весняний сивою імлою
Прикрив вишневі білі квіточки,
Що так сіяли пишною красою,
А нині опадають пелюстки.
Від щонайменшого пориву вітру
Зриваються й злітають пелюстки,
Кружляють, – перламутрові, тендітні, –
Встеляючи перлинками стежки.
Не встигла вродою намилуватись,
Ранковим блиском, кращим від перлин…
Але не цвіт лиш може чарувати,
А й в’янення захоплююча мить.
23.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2018
Люблю я літні зливи й громовиці,
Коли стіною ллється з неба дощ,
Гримлять громи і сяє блискавиця
Помежи сизих грозових хмарок.
Неначе небо грається зі мною,
Гурчить сердито, хоче налякать.
Стоять калюжі з теплою водою,
І бризки діамантові летять.
Це відчинила браму Пеперуна ,
Алмазами сипнула щедро вниз,
У серце літом молодим зирнула,
Торкнулась пустотливої струни.
Ллє злива і гуркочуть громовиці,
Вода біжить дзюркоче до низин.
Богиня чарівна – дощу цариця
Дарує краплі сили і краси.
22.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801208
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2018
Ось і літо довгождане завітало
Після сніжних і морозних холодів, –
Сонце обіймає променем ласкаво,
Ніжно пестить теплим дотиком вітрів.
Як приємно влітку у тінистім парку,
Вдалині від суєтливих шумних міст
Насолоджуватись свіжістю світанку
У прекрасні сонячні погожі дні,
Бачити, як перший світанковий промінь,
Стиха линучи по сонній ще землі
Й натрапляючи на кришталеві роси,
Сяє безліччю брильянтових вогнів.
Влітку так цікаво у зеленім раї:
Слухаю дзвінкий безладний спів пташок,
І комашок різних тихі рухи в травах,
І приглушений шум вітру між гілок.
Саме на природі можу я забути
Всі проблеми і образи на цей час,
Втамувати стан душевної напруги
Й відновити сили після втоми враз.
21.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2018
Ще спить земля, дрімає тихо сад,
Прозорі води річки спочивають,
У вибалку встає туман із дна
І поволокою усе вкриває.
Густий опар над річкою повис,
Долини всі заповнилися млою,
Сховала сива паморока вись
Й далекі зорі понад головою.
Вже біла тайна обіймає світ,
А на сторожі височать тополі,
Гуляє вітер поміж верховіть,
Шумить тихенько щось про наші долі…
20.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2018
Неначе прозора біленька хмарина,
Спустився над тихим ставочком туман,
Над водною гладдю поплив неквапливо,
За млою молочною берег сховав.
Світанок густою сповив пеленою…
Все вище здіймається сонечка диск,
Проміням сіяє понад сивиною,
Туману розсіює морок густий…
19.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2018
Любити – це природно для людини,
Але її належить віднайти, –
Достойну і шановану святиню
Великої поваги й чистоти.
Нема нічого більшого любові.
Любов – цнотливий осяйни́й вогонь
Життя, спонтанного нектару повінь,
Захоплення, ентузіазм, підйом.
Любов – це справжня благодатна сила
В людській природі і людськім житті.
Любов волає до життя щосили
І бореться у самозабутті.
Любов стає в кінцевому рахунку
Безсмертним і божественним життям.
Коли в людині покохаєм душу,
Любов нам силу дасть на майбуття.
17.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2018
Свіжим ніжним подихом окутав вечір…
Зорі падають рясним дощем з небес …
Хусткою легенькою прикрию плечі
Й споглядатиму життя зіркових плес.
Ось зоря зірвалась з місця й покотилась,
По собі лишаючи яскравий слід.
І про добре й вічне я в думках просила
Ту зорю, що покидала небозвід.
Хай розсіються всі біди і печалі!
Сад замріявся зі мною, вітер стих…
Збудеться усе, про що зорю прохала,
Як прокинеться світанок золотий…
15.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2018
Як хочеться мені злетіти вище хмар,
Скупатися у сонячнім промінні,
Енергії й тепла напитись задарма
У піднебеснім синім безгомінні.
Рукою ніжно доторкнутись до хмарин,
Між них почути вітру срібну пісню,
Не відчувати часу невгамовний плин,
Який без вороття пливе у вічність…
14.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2018
Розкажи, розкажи мені, друже,
Як живеться тобі на планеті твоїй,
Які думи тривожать і сушать,
Сни з малюнком яким розгортають сувій?
Як світанки встають золотисті,
Розмаїті бувають які вечори,
І як хмари горять багрянисто,
І як дивляться зорі тремтливі згори.
Про що мріється вечором синім,
Які бродять в пустелях твоїх міражі?
Зазирнути в твій світ соколиний
Так хотілося б нині… про все розкажи…
11.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2018
* * *
Вирує день погожий за вікном,
Шумить завзято карусель зелена,
Показується світ барвистим сном,
Що вималювався лише для мене.
Виблискують на сонечку листки…
Застиг мій погляд на зеленім танці…
Схвильовані, заплетені думки
Полинули на волю, наче бранці…
10.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2018
Безлисті клени біля річки навесні
Стоять спокійні, тихі, ще в зимовім сні.
Відбилась тінь дерев у дзеркалі води
І мерехтять на сонечку її сліди.
Блакитним паводком хлюпочеться ріка,
Біжить весела, каламутна, гомінка,
Ховає під розлийводою береги,
Долини швидко заповняє навкруги.
Підтоплені дерева дивляться у воду,
І синява небес відображає вроду…
Привітно огортає подих вітерцю…
Як хочеться дивитись на картину цю!
09.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2018
Ніч відступає й владу віддає,
Її міняють сутінки досвітні.
Із темряви, що сірою стає,
Неясні обриси видніють світу.
Яснішає на сході небосхил,
Навкруг панує цілковита тиша,
Дме прохолодний вітерець легкий,
На землю роси стеляться густіше.
Готуючись неначе до чудес,
Природа поступово завмирає.
Стає чіткішим будь-який предмет,
Все далі погляд речі розрізняє.
Ось біля горизонту спалахнув
Сліпучий окрай сонячного кола;
Таким маленьким і тонким він був,
Вражаюче яскравим і чудовим.
У цей момент прокинулись птахи, –
Тихенький шурхіт чується у кронах
Дерев, в кущах і заростях густих, –
Ранкові перші трепетні розмови.
Щораз все вище сонця диск горів,
Вже й половину над землею видно.
Заповзали мурашки у траві,
Здійнявся птах, хитнувши гілку дивно.
Десь чути скрип дверей і голоси.
Собака чийсь прокинувся й загавкав.
А сонця диск все яскравіш світив,
Над світом вище й вище піднімався.
Ось лик іскристий над землею зріс,
І сонце теплий промінь розіслало,
Й такий блискучий, боляче до сліз
Дивитися мені на нього стало.
І ніби відірвалось від землі
Сліпуче сонце через кілька митей,
Даруючи енергію і міць,
І попливло все вище у блакиті…
Зійшло вже сонце… День настав новий…
08.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2018
Не треба нічого боятись, коли ти один, –
Самотній у храмі свого духу кожен.
У світі не так вже й багато людей, чи родин,
Котрі зрозуміють, підтримати зможуть.
Часами здається у перипетіях подій,
Що жити не вільно уже й нестерпимо.
Колись ти сказав: чому думаєш завжди в біді,
Що конче щасливою бути повинна?
І справді, питання це допомагало мені,
В скрутний час донині воно помагає…
Благаю тебе, не згубись у земній метушні,
І буду щасливою я… обіцяю …
02.06.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798312
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.07.2018
Чому так місяць погляд привертає,
І мерехтливі зорі в небесах?
Чи не тому, що в чарівному сяйві
Життям омріяним живе фантаст?
Я також відчуваю насолоду,
Як фантазую і пишу вірші,
Бо серцю, творячи, даю свободу,
Передаю мелодію душі.
Так швидко плине час – життя коротке,
Та творчість існуватиме літа.
Вона ж бо, не як хліб і не як здоба,
А, безперечно, є вином життя.
31.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2018
Безлюдною стежиною поволі
Задумливо іду на самоті,
Застиглий погляд опустився долі
Безпристрасно на зарослі густі.
Своїх знайомих стріти не бажаю,
Пусті шаблонні фрази чути їх,
І захист у самотності шукаю,
Розкуто лину в вирі дум своїх:
Життя спливає дуже-дуже швидко,
Його стежини дикі і пусті
Кайданами кохання оповиті, –
Такі життєві мудрості прості…
Переживання, прагнення і мрії
Стороннім не довірю я судам,
А краще в лоні парків їх розсію,
Творінню на збереження віддам.
30.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2018
Пам’ятаю зустріч в той останній вечір…
Чітко пам’ятаю сказані слова…
Ти взірцем для мене був беззаперечним,
Тільки разом бути не судилось нам.
Ти знайшов людину, що тобі до серця,
То чому ж кохання скінчилося знов?
Покохав ти іншу, що ж за мною в’єшся? –
Не вернуть довіру і мою любов.
Не шукай зі мною зустріч випадкову,
Не шукай прихильність в глибині очей.
Плакала я гірко, сумувала довго,
І від того погляд згаснув, наче день.
Пригадай все в сяйві місячної ночі,
Зрозумій, напевне, відданість мою…
За палке кохання вдячним бути хочеш?
Краще повинитись в кривді не забудь…
29.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2018
Мені так небагато треба від життя,
Лише щоб біль у серці втамувати…
Щоб залишили всі тривоги й каяття,
Хоч подзвони і попроси пробачить...
Я знаю й впевнена, що неможливо знов
В кохання диво віру повернути,
Тож обережно не заводь пустих розмов,
Щоб ненароком душу не вжахнути.
Прошу у Господа пробачити за зло,
Бо всі твої здобутки убували…
Напевне знаю, що не відав ти того, –
Признання чесні ті мене вбивали...
24.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2018
Той, хто єдиним поглядом живий,
Добро і зло відчує дуже тонко:
Так хочеться поплакати завжди,
Коли нас пошкодують ненароком.
Мов гостра голка, коле серце зло
І від образи викликає сльози,
Коли нам ні за що і ні про що,
Неначе ніж у спину хтось устромить.
Звичайно, кривду треба пробачать,
Про те завіщано в Святім Писанні,
Хоч важко пережить її, на жаль, –
Пробачить можна і в такому стані.
Та неможливо віру повернуть,
Коли відносно нас хтось скоїв зраду,
Хоч нам і хочеться, щоб не забув
Той кривдник повинитися відразу.
Мені тебе шкода, що не збагнув
Провину, не перепросив востаннє…
Звільнися від провини, не забудь,
Від того набагато легше стане.
23.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790308
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2018
У таємничу тишу відчиню вікно,
Вдихну ранкову прохолоду неба, –
Безмовно майорить блакитне полотно,
Багряна заграва встає впівнеба.
До тебе свіжістю світанку пригорнусь
І ніжно обійму рожевим ранком,
Промінням сонячним у очі загляну
І в золотому розчинюсь серпанку.
Криштальною росою злегка доторкнусь,
Туманом рос вуста твої зволожу
І подарую пісню серця чарівну
На дивні трелі солов’їні схожу.
І залунає та мелодія без слів,
Омиє душу сирістю туману.
Відлунням несподіваних пророцтв мені
Чудова пісня неодмінно стане.
22.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2018
В лице холодний вітер віє,
Немає спокою в душі моїй.
Я лину у потоці мрії,
Несе мене на крилах вітровій.
У бурях борсаюсь старанно,
Тримаюсь на плаву у міражах
І перетворюю в світанок
Солодкі мрії, що приходять в снах.
Як поруч ти, мені спокійно,
З тобою й люта не страшна біда,
Життя проходить гармонійно
І ми з тобою нерозлийвода…
21.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788160
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2018
Уже бовваніє рожевий світанок
Крізь крони розкішні струнких тополин,
І світлом хвилюючим жевріє ранок
У спокої й тиші півсонних рівнин.
Струмує блакиттю висока і чиста
Гладь неба, і хма́ри біленькі летять…
В садочку прокинувся птах голосистий,
І тіні сполохані злегка тремтять.
Над гаєм туманним розноситься знову
Заливиста трель солов’їна дзвінка.
Веселою, наче тугою струною,
Бринить, миготить срібна стрічка струмка.
Брильянтові краплі траву шовковисту
Цілують, в них блиск чарівний виграє.
Легесенько вітром колишеться листя,
Тихенько багряний світанок встає.
20.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2018
Так сонце неяскраво світить,
Затьмарилась уся земна краса…
Холодний неприємний вітер,
І пишним цвітом не буяє сад…
Зелене листя потемніло,
Свої згорнули квіти пелюстки…
У хмарах небо, задощило,
Не сяють в небі місяць і зірки…
Засумувала я без тебе,
Без лагідного голосу твого,
Не тішать ні блакитне небо,
Ні сяєво усіх світил його.
Розвіялась кохання казка,
Впав погляд і блукає по землі,
Зажури на обличчі маска
Створила зморшку на моїм чолі.
Без тебе я, а ти без мене…
Повільно линуть дні у пустоту…
Постійно ти в думках шалених
Зумовлюєш поривів чистоту…
19.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787508
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2018
До тебе ніжно-ніжно пригорнуся,
Торкнуся, наче вітром, до щоки,
Теплом щемким по серцю розіллюся
І запалю в очах твоїх зірки.
У диханні уривчатому ночі,
У місячнім промінні чарівнім,
Слова кохання серце прошепоче
В пестливій оксамитній тишині.
Поглянь, я так сумую за тобою,
Як кришталеві крапельки роси,
Як дощ, що стукотить по підвіконню,
Як зорі сяючі з нічної висоти.
Нехай долине музика любові,
У сни признання донесе мої,
А на світанку треллю золотою
Нехай тебе розбудять солов'ї.
Хай небо не мовчить, нехай наповнить
Шовковим переливом душі нам,
Хай Бог благословить і охоронить,
Щоб перли щастя кожен з нас пізнав…
15.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787507
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2018
Місяць яскравий із неба зухвало
Дивиться сміло в затемнене скло.
Вечір казково-красивий, на славу,
Ніжно мене огортає теплом.
Місяць новий народився сьогодні,
Сяє препишно з безхмарних небес,
Простір кімнати тим сяйвом пригожим
Ніжно-блакитним наповнився весь.
Навіть ліхтар за яскравістю світла
Місяця сяєву першість віддасть…
Бачити ясно так сяючим місяць
Щедро дозволить нам тільки весна…
06.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785019
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2018
Розтанув мій сон у небесній блакиті,
Як птиця, що зринула вище від хмар.
Щасливі малює фантазія миті,
У серце вливає надії нектар.
Міраж чарівний…і якимось він чином
Мені несподівано став дорогим…
Шкода, на світанку у небо полинув, –
Порвалися щастя тонкі ланцюги.
Розвіялись вмить, наче подихом вітру,
Безрадісні думи, розтала душа…
Прощай, птице щастя, дарунку мій світлий,
В самотності довго мене не лишай.
02.05.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2018
Ти приходив у сни мої вранці,
Так реально, немов наяву,
Сивочолий, у світлій вдяганці…
Це – зворушлива мить рандеву.
Ти так близько стояв і твій погляд
Випромінював стільки тепла,–
Прокотилася хвиля солодка,
Благодаттю мене обдала.
Я торкнулась твоєї сорочки,
Щоб поправити в ній комірець,
Відвела від лиця твого очі,
І настав сновидінню кінець.
Так хотілося не прокидатись,
Ще побути в щасливому сні, –
Невгамовно це марення вабить,
В снах частіше являйся мені…
24.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2018
Під музику заквітчаного саду
У безгоміннім супокої ночі
Я слухаю весняну серенаду,
Замріяно свої прикривши очі.
І уявляю, як колише вітер
Дерев прикрашені святково крони,
Тріпочуть пелюстками білі квіти
І нахиляють голови бутони.
Десь поблизу струмок хлюпоче тихо…
У синяві кудись хмарки мандрують …
Весняним ароматом вітер диха…
Яскраві зорі в небі розкошують…
Я слухаю весняну серенаду
Й тебе фізично відчуваю поряд
Теплом на серці в повній тиші саду, –
Мрійливо світиться любов’ю погляд.
У музиці весняній розчиняюсь,
А серце з туги спокій утрачає,
До скла щокою злегка притуляюсь…
Чи знаєш, як без тебе я скучаю?
21.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783514
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2018
Помежи невиразного життя
І нечітких попереду картин
Усмішка осяває майбуття,
Із нею легше й веселіше йти.
Не залишай приклеєну на склі,
Хай краще сяє на твоїх устах,
У відповідь тоді всміхнеться світ,
Розпливчастий тобі освітить шлях…
15.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782938
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2018
Не знаю навіть я, чому сумую так:
Прокинулася вранці і раптово
Побачила твої усміхнені уста,
Твої я очі уявила, брови…
Нахлинули непевні спогади слабкі,
Подумала про тебе із любов’ю
І посміхнулася у відповідь тобі, –
Засумувала, отже, за тобою.
Прикривши очі, попливла на крилах мрій, –
Утратило у тузі серце спокій…
Найжахливіше, – як скажу про це тобі, –
У відповідь лиш тишина жорстока.
Тому лише в своїх думках тебе зову
І вірю, ти почуєш неодмінно,
Відчуєш всі мої думки, мою нудьгу,
І зрозумієш сум цей неймовірний.
Ні втома, ні недуга не гнітять мене,
Я не дзвоню і не надокучаю,
Але й не можу вибратися із тенет
І мовчки за тобою знов скучаю.
14.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.03.2018
* * *
Я вам подарувати хочу радість,
Краплиночку уваги і тепла,
Щоб посмішка засяяла й цікавість
В очах і на обличчі ожила.
Щоб сум ніколи не торкався серця,
Щоб кожна мить цвіла, немов весна,
Хай щастя повне через вінця ллється
Й любов із глибини душі зрина...
13.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2018
Тепло́ весняне розбудило квіти,
Розтанув сніг, дзвенять, біжать струмки, –
Панує знову на планеті квітень,
Томління ронить аромат п’янкий.
Який весняний перший промінь ніжний!
Які народжуються мрії й сни!
І розцвітає в серці, як підсніжник,
Принадливе кохання – дар весни.
Я вірю в щирість, чистоту кохання,
Його чекати можу все життя.
Мої несмілі в таїні зітхання
Виказують властиві почуття.
Любов зростає ранньою весною
Й цвіте, як квітка запашна й крихка,
Чарує серце ніжністю й красою,
Дарує віру в здійснення чекань.
10.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782158
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.03.2018
Я вийшла з теплої зати́шної кімнати, –
Повітря свіжістю мене обійняло.
Весняний вечір…тихо… почало смеркати …
В останніх променях все небо зайнялось.
Не опускався вечір, як йому належить,
Здавалось, ніби стрімко радісно злітав.
Птахи, кружляючи, прокреслювали небо...
Рожевий вечір ніжно щось мені шептав.
На небосхилі сяяли блискучі зорі, –
Хтось рано їх і марнотратно засвітив,
Неначе світло денне, в небесах прозорих,
І срібний місяць серед них палахкотів.
Так чарувало погляд світло загадкове,
Томила вечора щемлива тишина,
А навкруги така гармонія і спокій, –
Їх не збагнути і ніколи не спізнать…
08.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778810
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2018
Сіяє краще золота і срібла
Яскравий місяць в синіх небесах
Якимось загадковим, дивним світлом,
То в жовтих, то в рожевих кольорах.
Буває, сяйво місячне ледь видно
Крізь сивого туману щільний шар.
Буває, що блищить у небі сильно, –
Вночі так світло, хоч голки збирай.
Міняє форму він свою постійно:
То круглий, то щербатий однобіч,
То зовсім, наче серп, вузький, тендітний...
Красивий місяць!... Як чарує ніч!
05.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2018
Я пам’ятаю ранок волошковий,
Як свіжість линула з усіх боків,
Ледь сонце появлялося з-за крони
Й лежали довгі тіні на землі.
Із холодом вмираючої ночі
Зливалось перших променів тепло,
В душі будило почуттів клубочок, –
Солодкого томління джерело.
Ще молодого дня ясний промінчик
У сад мій радісно не проникав,
Лиш у верхів’ї крон густі сплетіння
Ледь золотим промінням приласкав.
Над нами низько опускались віти
І майже закривали небеса.
При щонайменшому пориві вітру
Криштальна обсипала нас роса.
З цікавістю вдивлялись ми в росинки,
Що боязко тремтіли на листках,
І веселкових променів іскринки
В семи відсвічувались кольорах.
Ловили крапельки роси губами,
Цілуючи зволожені листки,
А сонце піднімалося над нами,
Втікала тінь… прокинулись пташки…
Як жадібно мій погляд намагався
Проникнути в казкову таїну…
А сонця диск все вище піднімався,
І ранок поборов пітьму нічну…
04.04.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2018
Промінь сонця світанкового проник
До кімнати крізь склепінчасте вікно
І прогнав умить мої казкові сни, –
Я, зітхнувши, попрощалась з чаклуном.
Ледь відчинена кватирка у вікні, –
Крізь ту шпарку не просунути й руки,
Та щілиночки достатньо в ширині,
Щоби плив весняний аромат п’янкий.
В неї зазирнуло сонце осяйне
Золотистим сяйвом пишної краси,
А в промінні світла дійство чарівне:
Танцювали неквапливо три оси.
Я завмерла й відчуваю, як тремчу:
Оси сяяли у світлі золотім,
Крильця загорались іскрами вогню
І переливались блискітками всі.
Схожі на коштовні камені вони
З іскрометними прозорими крильми.
Очі темними й блискучими були, –
Страх пробрав впродовж отих хвилин.
Наді мною повисівши мить, вони,
Подзижчавши дзвінко, скільки мали сил,
До вікна повільно дружно піднялись
І назовні полетіли в небосхил…
30.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2018
В бузковий вечір ми зустрілись біля моря,
Там бриз легкий нас ніжно обіймав,
Срібло́м у темних водах мерехтіли зорі,
Низенько серпик місяця звисав.
У сутінках звучало фантастичне танго,
Слабкий і ледве чутний плескіт хвиль…
Це – парний танець,
танго ніжності й кохання,
Ласкава тиха музика весни.
У тьмянім світлі бірюзи і перламутру,
Що линуло крізь задум бунтівний,
Несміло раптом ти узяв мене за руку, –
Ми танго танцювати почали.
Не чути дихання нічної прохолоди…
Бентежить ніжна посмішка твоя…
І славна музика звучить, як нагорода, –
Любові розгоралася зоря.
11.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2018
Відповідна обставинам грань –
Своєчасна між світлом і тінню…
Змусив змовкнути Бог без прохань
Ніч і день – підневільні творіння.
Небеса у червоне вдягнув,
В компаньйони зірок дав серпанок,
Наче світло в синизні ввімкнув,
Та вони поступово зникали.
На світанок дивлюсь, а в думках:
Як усі ми до нього подібні!
Суміш холоду й ласки тепла,
Неба, пекла, і світла, і тіні…
23.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776569
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2018
Вітер надворі віє снігами,
Каплі стікають по склу, –
Тануть неквапно сніги на душі і на рамі,
Я подумки щастя зову.
Вірю, відчуєш ти неодмінно,–
Дуже вже сумно мені:
Бачити хочу усмі́шку і погляд привітний
Твій хоч би в казковому сні.
П р и с п і в:
Сніг стежки замітає,
Вітер крони хитає,
Я тихенько читаю
Листи твої.
Трохи боляче й сумно…
Я чіпляюсь за струни
Й найніжніші відлуння
В душі моїй.
Сум від сонця і тепла розтане,
Почуття відновить знов весна.
Сторінки дні гортають,
Пісня серця лунає,
Мрії збудуться, знаю,
Не тільки в снах.
Чи відчуваєш, дихання вітру
Ніжно торкнулось щоки,
І кольорове сіяння у серці надміру
Теплом розлилося легким?
Я це до тебе м’яко торкнулась
Трепетним ночі крилом,
І, хоч зима навесні у наш край повернулась,
Та гріє кохання тепло.
П р и с п і в.
22.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018
Швидко линуть води поміж берегами
В звивистому руслі течії ріки.
Зрідка виступають чорні перевали, –
Із граніту й гнейсу скромні острівки.
Вздовж ріки підходять гори близько-близько,
Створюють долину з нешироким дном.
Стінами над нею скали скрізь нависли,
Сформували пишний дивний там каньйон.
З кручі прямо в річку падають потоки,
Створюючи мальовничий водоспад.
Скали зрідка в дірках від печер і гротів,
Що колись служили людям для життя.
Виноградники встеляють берег дивний,
Чи над кручею нависне ліс густий,
Всюди бачу я закінчену картину,
Що свій має особливий колорит.
В незліченних комбінаціях дерева,
Скелі кам’яні різноманітних форм
Змінюють ландшафт казковий безперервно,
Проситься краса Дністра на полотно.
20.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2018
У закінчення вірить земного буття
Відмовляється серце стражденне,
Зберігаючи пам’ять про вічне життя,
Про Едем – Рай блаженний учення.
А біблейське учення про щастя в раю
Й муки в пеклі не є випадковим.
У Писанні життя я земне впізнаю,
Вічну істину в кожному слові.
Де проводити вічність збираємось ми? –
Для людини питання конкретне.
Не здається душа в битві світла і тьми, –
Вічно житиме в Божій оселі.
І для неї у тлінному тілі життя –
Це короткий відрізок лиш часу,
Де готує покутою і каяттям
Існування своє безпечальне.
Смерть – всього лише двері у вічний приют,
І душі обирати оселю:
Необмежене щастя в небеснім в раю,
Чи засудження вічне у пеклі.
19.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
Борг – те, що необхідно повернути,
Здебільшого стосується банкнот,
Або активів інших, чи услуги,
Чи інших наданих в кредит щедрот.
А може бути і в моральнім плані,
Як борг перед батьками їх дітей,
Що виростили, виховали файно, –
Немає ближчих, дорогих людей.
Віддати ніжність їм свою і ласку,
Турботу, добре слово і любов.
І не дай, Господи, мені, будь ласка,
Не відізватися на горя зов.
Повинна друга втішити в печалі
І поділитися своїм добром,
Не відвернутись від біди в мовчанні, –
Молитися за щастя всіх – мій борг…
18.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2018
День особливий – Прощена неділя –
Для нас всіх, православних християн.
У вас пробачення просити смію
За все, що не зробила чи зробила я.
Пробачте, як образило вас слово,
Чи погляд, дія, похвала в речах,
Що вам не виказана випадково.
Пробачте все мені, як є що пробачать.
Нехай Господь за ту великодушність,
З якою прощені чужі гріхи,
Наділить щастям кожну чисту душу,
Яка розкаятися щиро поспішить.
Я не тримаю зла, мене хто скривдив,
І пробачаю всі провини їм...
Прощати вміти – мудрість це найвища,
Що окриляє і дарує сенс в житті.
17.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2018
Надворі все віщує добру днину:
Ледь повіває теплий вітер низовий,
Вгорі прозоро-чисте небо синє,
На ньому зорі й серпик місяця ясний.
Він срібний ріг свій опустив додолу
І заглядає в тихе дзеркало ріки…
Під ранок вмилася земля росою,
Прокинулись, перекликаються птахи…
Над обрієм, як вогняним жигалом*
Провів хтось і лишив вогню гарячий слід, –
Рожева смужечка, що розгорталась,
Від неї промені текли у небозвід.
Поволі сонечка блискучий промінь
Спустився нижче і поглянув на вікно.
В кімнату світло вторгнулось, як повінь, –
Світанок сонячний змінити ніч прийшов…
16.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773951
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2018
Схилився день утомлений до ночі,
Погасло сонце, і з усіх боків
Світ огорнула темрява молочна…
Тихенько вітер в кронах шепотів.
На сизувато-чорнім небосхилі
Задумливо холодний місяць плив
І кришталеві зірочки світились,
Їх блиск поверхню озера сріблив.
Чагарники темніли берегами…
Божественна ніч чарівних знамень,
І одкровення уночі бували,
Яких ніколи не зазнає день.
14.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
На небі чистім не пливла хмаринка жодна…
Осяяні промінням сонячним ясним,
У озері погойдувались тихо води, –
Котились хвилі і мінялись кольори.
Вода була в одному місці досить темна,
У другому – немов світилися вогні,
А далі синьо-чорна, сіра і зелена, –
Сіяли різнобарв’ям хвилі мовчазні.
Вода приваблювала, кликала до себе,
Навіювала гармонійних дум мінор…
Мінливих срібних хвиль
живі котились ребра…
На озері був сонячний казковий шторм.
12.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773786
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2018
Полудень настав… Яскраве сонце зранку
Золотом розплавленим блищить у озерцí,
А вершини гір купаються в серпанку
Фіолетовім і тягнуться у височінь.
Гори, бачиться, ідуть у нескінченність…
На далекім березі громадяться немов
Купи каменів безформних величезних,
І дерева зеленіють біля їх основ.
Кипариси обрамляють бережину
Наче пошматована кошлата бахрома,
Кидають на воду довгі тіні сині…
В сонячнім промінні сяє й мерехтить вода…
11.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
В житті найважливіші є три слова,
Вони звучать не « я тебе люблю»,
А так: «тобі я вірю». І раптово
Це почуття даруєш без жалю.
Довіра виникає непомітно
З якоїсь поведінки, чи зі слів.
Яке ж то щастя віднайти у світі,
Кому б відкрити душу ти посмів!
А той, кому ти викажеш довіру,
В руках триматиме безжальний меч.
Тебе ним може захистити вміло,
Чи зрадити і знищити вкінець.
Отримати довіру так непросто,
Для цього треба вчинки і роки.
Щоб втратити, одного вчинку досить, –
І пропаде довіра на віки.
А душу біль та пустота вбиває,
Як траурний обряд звершиш для мрій.
Знай, набагато більше той втрачає,
Твою хто віру розтоптати зміг.
10.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Спливає ще один яскравий день,
Із неба гріє сонечко охоче.
Зима помалу відступає, йде,
І вже по коліях біжать струмочки.
Наїжджені заглибинки доріг
Наповнилися талою водою.
Подекуди розтанув зовсім сніг,
Повітря пахне свіжістю й весною.
Обожнюю весняний аромат!
Народжуються мрії нездійсненні,
Як в листя молоде вдягнеться сад,
То брама відчиняється натхненню…
28.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773258
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Опівночі весна прийшла сьогодні…
Засяяв місяць яскравіше срібла,
Замерехтіли зірочки привітно
І відблиском чаруючого світла
Заполонили ніч безперешкодно.
Хазяйкою з’явилася планеті
І на світанку сонцем посміхнулась,
Пестливим ніжним вітром огорнула,
До кожної рослинки доторкнулась, –
Від ласки ожили простори мертві.
Зимовий сум лишився за плечима,
І розчинились в сутінках страждання,
А серце розтривожилось чеканням:
Сьогодні ж бо також твоє кохання
На мене глянуло весни очима...
09.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773256
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2018
Хоч би й найменші радощі для серця,
Які даруєш щиро ти мені,
Багато дуже важать, – вмить заб’ється
Моє шалено серце в глибині.
Я так люблю, коли береш за руку,
Як ми удвох по вулиці йдемо.
Немає місця у душі для смутку,
Коли при зустрічі обіймеш знов.
Не завжди говорю тобі відразу
Про це, але я помічаю все, –
І поведінка, і коротка фраза
Маленьку радість в серце принесе.
Я дякую лиш долі, що ми разом.
Маленьку радість в серці поселю.
Провірена прихильність щира часом:
Ти – наймиліший, лиш тебе люблю.
08.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Провина – негативне почуття,
Тяжке для нас нерідко й неприємне,
Приводить в роздумах до каяття,
Бо осуд заслуговує щоденний.
Провина – наше прагнення змінить
Минуле, сьогодення і майбутнє
На користь ближніх. Просто це зробить,
Як можеш усвідомити вину ти.
Якщо вина відома тільки нам,
Ми легко забуваємо провину, –
І необтяжена душа ясна.
Провина мимовільна лиш не винна.
Коли вина на серці тягарем
Лежить, проси пробачення, покайся,
Тоді печаль і смуток відійде,
І до провини більше не вертайся…
05.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773043
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Киця Ася до сніданку
Миє лапки спозаранку,
Потім очі, вуха, шию,
Хвостика і спинку миє.
Біля столика сідає
І на мене поглядає:
«Няв!» – мене тихенько просить
Дати їй ковбаски досить.
Як насититься шматочком,
Згорнеться собі клубочком
І мурличе тихо пісню
Ніжну, колискову, звісно.
Відпочивши, з нудьгування,
Киця йде на полювання.
Ось тепер тримайтесь, миші,
Ася чує вас і в тиші.
04.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
* * *
Життя проходить непомітно,
І праведні мої труди
Не возсіяють дивним світлом
Незайманої чистоти.
Та все одно я на світанку
Змальовую свій рідний край, –
Творю вірші безперестанку,
Від щастя серце завмира.
02.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2018
Коли на самоті з природою у мріях
втопаю і у тиші подумки веду
розмови з нею, вірю в Боже провидіння,
завжди собі відраду й спокій віднайду.
У висоту дивлюся на мінливе небо,
творю молитви Богові і сльози ллю,
Йому Одному викладаю всі потреби,
надією втішаюсь, смуток попелю.
Знаходжу я у спілкуванні цьому щастя
і волю скромним почуттям своїм даю, –
очистить душу Неба світлого причастя,
невловно заспокоїть всю журбу мою.
01.03.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756766
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017
Сіяє небо лазурове в вишині
Обрамлене над горизонтом світлим,
Немов легким туманом білим, вдалині
Прозорим хмаровинням ледь помітним.
З яскравої блакиті сяючих небес
Сліпуче сонце радісно ясніє
Й промінням грає. А з долин, чи з гаю десь,
Якийсь різкий холодний вітер віє.
Помалу тане сніговий покров землі,
Біжать собі струмочки блискотливі,
На віражах іскряться хвилечки малі
Піщинками алмазів пустотливих.
Божественно приємний перший день весни!
Як світить сонце й ніжно пригріває
Наперекір різкому вітру із долин!
Від пестування серце завмирає…
27.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017
Зустрів Вітер Квітку прекрасну
І так закохався в красу!
Дарив він їй ніжність і ласку,
Підсушував вранці росу.
Вона йому також любов’ю
Ще більшою відповіла:
Свої аромати чудові
І всі кольори віддала.
Та Вітру здалося замало:
«Всю силу кохання дам їй,
Так хочеться, щоб дарувала
Ще більше любові мені»
Потужним дихнув він коханням…
Не знесла таких почуттів, –
Під натиском сильним зламалась,
Схилилася у забутті.
Попробував Вітер підняти
Стебло, – оживити не зміг…
Знов ніжність почав дарувати,
Та квітку свою не зберіг.
І крикнув у розпачі Вітер:
«Свою я віддав всю любов,
А ти поламалася, Квітко!
Кохання в тобі не було!»
Та Квітка не відповідала,
Зів’яли стебло і слова…
Любові вона не сприймала, –
Давно вже була нежива…
Повинні ми всі пам’ятати –
Не пристрастю сильна Любов,
І трепетно, й ніжно кохати,
Своїх не ламати Квіток.
26.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2017
Після вранішньої кави
до роботи спішимо,
в суєті не відчуваєм
пісню всесвіту всього.
Музикою обійнятий,
створений цей світ для нас, –
треба це не забувати,
пам’ятати повсякчас.
Вийди вранці на повітря
і зроби глибокий вдих,
музику живого світу
серцем, як є слух, сприйми.
Увійди у світ той дивний,
слухай, – як серцебиття
тої любої людини,
що кохаєш все життя.
25.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2017
(за однойменною картиною швейцарського художника Арнольда Бекліна)
Пустинний берег моря… Вдалині
Видніє острів невеликий,
Там височіють скелі кам’яні
І зеленіють кипариси.
Важкі кудлаті хмари сповили
Безкрайнє спохмурніле небо,
Котились-плескотіли гребні хвиль, –
Морське погойдувалось плесо.
Гойдаючись на хвилях, човен плив.
Весляр, закутаний у біле,
Підвозив ящик. Берег кам’яний
Створив прохід в одному місці.
Оточене стіною сірих скель
Безлюдне місце – острів мертвих –
І найтихіше із земних осель,
Нову приймало жертву смерті.
Котилися повільно гребні хвиль,
Плескались тихо, мерехтіли,
Нічним світились сяйвом до глибин…
Щось кипариси шепотіли…
24.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733011
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2017
Ліс поскидав із крон шапки,
І сад відкрив своє обличчя.
Це березень кладе шляхи,
У шати маренням сповиті.
Ще дихає морозом ніч,
Та денне сонце зігріває, –
Щезає, пропадає сніг
І землю щедро напуває.
В часи, коли згасає день,
У зоряні морозні ночі
До нас весна, весна іде
І по снігу стежину топче.
Духмяні, свіжі, запашні
Літають пахощі в повітрі,
Проталинки на борозні
Темніють в сніговій палітрі.
23.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733010
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2017
(на музику Берта Кемпферта,
виконавець – Френк Сінатра)
Вечір чарівний, такий чудовий,
в синіх небесах сіяють зорі,
ллється з висоти світ хороводів
там.
Сріблом променить яскраво місяць,
зорі мерехтять до нас привітно,
сяйво із небес у очі світить
нам.
Відблиском ясним
яскріє вечір і кохання осява.
Прекрасна зустріч, не потрібні тут слова,
як душа співа.
Погляд твій і поцілунок,–
ніжний серцю подарунок.
Вечір чарівний, такий чудовий,
в синіх небесах сіяють зорі,
ллється з висоти світ хороводів
там.
Відблиском ясним
яскріє вечір і кохання осява.
Прекрасна зустріч, не потрібні тут слова,
як душа співа.
Погляд твій і поцілунок,–
ніжний серцю подарунок.
Блискає срібло́м красивий місяць,
зорі мерехтять до нас привітно,
сяйво із небес у очі світить нам…
у очі світить нам…
22.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732941
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2017
(на мелодію Альфреда Ньюмена
«Anastasia», виконавець – Пет Бун)
О Настуню, розкажи хто ти?
Ти, напевне, не із цих світил!
О Настуню, видалось мені, –
В тебе очі печальні й сумні.
Чом так тремтиш ти й зітхаєш у сні,
Начебто знаєш, як сумно мені?
Ти пам'ятаєш, як літо пройшло
В іншім житті, в житті, що для нас цвіло?
О Настуню, посміхнись хоч раз.
О Настуню, вже весна прийшла.
Феє прекрасна, спустися з небес,
Я зізнаюсь, досі люблю тільки тебе.
Настю, де ти… Настю, де ти…
Феє прекрасна, спустися з небес,
Я зізнаюсь, досі люблю тільки тебе.
21.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.05.2017
Хто з нас купатися не хоче в щасті?
А щастя не залежить від того,
Хто ти й що маєш; пам’ятай також,
Воно залежить дуже-дуже часто
Від мрій твоїх, думок, і поривання,
І володіння благами буття,
Від твого задоволення життям,
Від сильних радощів, переживання.
Залежить щастя, доля, і удача
І від твоєї віри, й сподівань.
Буває, буйна хвиля бідувань
Нас раптом викине на берег щастя.
Щасливу долю має та людина,
Назустріч що пливе своїй меті,
Ніколи не спиняється в путі,
Своє шукає щастя щохвилини.
20.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2017
Повільно місяць бліднути почав,
зануритись готовий в хмари темні,
які вкривали щільно небеса,
немов завіси клаптики подерті,
що на верхів’ях лісових дерев
висіли десь на заході далеко.
Погода прояснилася… Сире
повітря прохолодне, й дихать легко, –
це обіцяє тихий ранок нам.
Зірниць яскраві хороводи милим
узором поспліталися у снах
на синьому безмежжі небосхилу,
одна за óдною взялись згасать,
коли бліде зринало сяйво сходу
і розливалося у небесах
по темному ліловім небозводі,
невільно проганяло ночі тінь,
наповнюючи світлом поступово
і осяваючи укритий світ
невинним чистим сніговим покровом…
19.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732718
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2017
Прийде стежками березень слизькими,
Розтопить смуток сонечком весни,
Життя заграє барвами новими, –
І збудуться бажання наші й сни,
І сповненим кохання стане серце,
Любов’ю чистою обійме світ…
Весна кохання подарує вперше,
Прекрасне, чарівне – лише тобі!
І щастя буде поруч із тобою,
Зігріє ніжним лагідним теплом,
Замінить смуток відчуття любові,
Бо так весняне сонце прирекло!
18.02.2013
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2017