| Сторінки (9/826): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Знов ти? Не зачіпай мене…
І не кажи, що не забула…
Життя й так болісно скубе,
Розкривши пащу, як акула.
Каміння купу накидав
В минуле – ту безжальну прірву,
Та одного, лишень, не знав,
Що дійсність схована за ширму…
Навіщо знов потрібен я?
Так, борсаюсь ще у болоті…
Та час веде до забуття –
Тому не сподівайся! Годі!
Був вибір твій… Не треба слів
Що й як було – яка різниця…
Загоїться брехні нарив
І я злечу, злечу як птиця.
Минуле не займай тепер –
Заможністю любов накрила.
Для тебе я – колишній… Вмер…
Ти маєш те, чого хотіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2017
На твоє і моє не поділим,
Бо зрослось в купу наше життя,
Всі болотяні бризки брехливі
Заховаєм в архів забуття.
Манівцями не ходимо – просто
Є потреба завжди йти разом,
Враз без тебе стає якось млосно,
А без мене -- в душі твоїй ком.
Час безжальний прийде… Неодмінно…
Тільки він в змозі взяти життя.
Чи можливо є виняток? Спірно,
Але мрія болюче жива.
Знаю, вірю, що все буде вдалим,
Живемо щасно вірою в нас.
Я без тебе, як явір опалий,
Ти без мене — наш дім без прикрас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2017
Не віддаєш його нікому,
Хоч кожний день, як на війні,
Любовну все плекаєш втому,
Не вірячи сама собі:
А раптом… А що буде далі?
В надіях крутиться вітряк…
Любов навпіл не розділяла,
Влаштовував формальний брак.
Та є межа – відчула втому,
Бажала ніжності душа,
Не поспішала йти додому,
Чекала казки від життя.
Вдивлялася в дзеркальне поле,
У відблиск прийшлий, мов живий,
І серце відзивалось болем
За марність втрачених надій…
Собі як виклик – на пероні
У привокзальній суєтні
Зустрілася в людському морі
З тим, хто завжди кохав її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2017
Не треба дозволу – візьми,
Вважай – прощальний подарунок,
Взамін – на пам’ять поцілунок
Нічної теплої пори.
Так моторошно на душі,
Стенає пустка – знов розлука…
Чому ціна коханню – мука,
Що є межею на межі?
Ти воювати будеш там,
Де що завгодно може статись…
Собі не треба опиратись, –
Цноту лише тобі віддам.
Любов та серця молитви –
Все віддаю тобі свідомо,
Лиш повертайсь скоріш додому,
Благаю – тільки щоб живий…
2017
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2017
Всі мої вірші – частка гри:
Вночі мордують заморочки,
Із букв старанно зшиті шви
Єднають неслухи-рядочки.
Думки – що зграя вороння!
Їх круговерть – психічний вивих.
Фінал нервового спання
Народжує віршовий вибух.
Та ямбом приспана душа
Оклигати сама не в змозі, –
Знов притьмом вибрана стезя
Жонглює словом на порозі.
Гра затягнулася, в пітьмі
Слова біснуються, мов хворі…
Навіщо цей тягар мені?
Пора згортати гру… Доволі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751582
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.09.2017
Збираюсь подумки в дорогу.
Ось тихо встану і піду,
В кав’ярні посмакую грогу
І все про все тобі скажу:
Як ранили слова колючі,
Зрадливо як сміялась мла,
Від болю як чорніли очі
І рвалась на шматки душа…
Напевно, сповідь й не потрібна…
Піду собі, як пілігрим,
Нам поруч стало не сумісно,
Але ж і бути нема з ким.
Від пустоти в душі нудота.
Чому не хочу, а іду?
Я знов повівся ідіотом…
Знов повертаюсь, бо люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2017
Ні, не безхатько ти. Ні, ні!
Ти – п’ятірні мізинчик.
Колись ти у святій борні
Був як міцний камінчик.
Тепер живеш, як пілігрим,
У пошуках даремних.
Болотом мрію замулив
Потік років буремних.
Обсіли душу камінці
Великі, сірі, важні…
Себе потрібно у собі
Знайти й мерщій до лазні.
Ні, не безхатько ти, ні, ні,
Хоч і живеш безхатьком,
Вгамуй життя – бо як завжди
Для нього ти мов цяцька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751088
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2017
Лист кленовий упав на коліна
Як тоді, Боже мій, як тоді…
Під копною пахучого сіна
Признавався в коханні тобі.
Лист кленовий змахнула недбало…
Що тобі він, зав’ялий листок?
Все, що дав тобі, все то замало,
Потонуло у купі пліток.
Відхили від очей своїх браму
І відчуження зло загаси,
Я прощу тобі хвилю омани,
Та зі смутком дитя не носи.
Забери лист кленовий з собою,
Може стане все знов, як завжди.
Разом сядемо втрьох під копною
Як тоді, як тоді, як тоді…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2017
Пробач, я їду назавжди,
Повернення назад не буде.
Ми розчинились між людьми
І притомилися, мій друже.
Не сталося, як не крути…
Кохання, певно, то замало…
Життя, як злодій у ночі,
Безмежність почуттів украло.
У пустці борсаюсь давно,
Вона, як спрут, здавила груди.
Нараз облишмо – все одно
Між нас минулого не буде.
Цей лист лишаю на столі.
В державі цій гнізда не звили.
Пробач, ще раз пробач мені
За втрачене, мій друже милий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2017
Зашльопав дощ густий сильніше,
Похнюпилися горобці,
Забившись у карнизні ніші,
Мигнуло вогником таксі.
Стою уперто у надії,
Що ти приїдеш чи прийдеш,
У сутінках згортаю мрії,
Які роїлися без меж.
Дощ розійшовся хвалькувато.
Шлю смс на телефон…
Питаю сам себе: чи варто?
Чому любов це тільки сон?
А телефон дзвонив тривожно,
Мій сон нараз розпакував.
Та не усім сказати можна,
Як уві сні тебе бажав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750444
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2017
Під сонцем гріюся в сто ват
Й дивлюся в штукатурне небо.
На вулиці гримить парад,
А я лежу, як та амеба,
Та згадую батьків своїх,
Які трудилися завзято,
Як з мамою мелясу їв,
Як на війні загинув тато.
І думаю: навіщо це,
Кому потрібне і для чого?
Як пам’ять хай про них живе
У покоління молодого?
Парад навіщо? Йде війна
У брязканні тупим залізом,
Вшануйте краще імена
Та закарбуйте правим ділом.
А силу нашу на війні
Всім демонструйте, ляльководи!
Не доведеться вам тоді
Мутити зверхньо чисту воду.
Гасю я сонце у сто ват,
Мерщій жену з думок халепу…
Привиклий ще гуде парад,
Я мимо йду… Кому це треба…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750331
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.09.2017
Все марно, не шукай в юрбі
Завзяття і бажання.
Хіба не чуєш, як в душі
Росте стіна мовчання?
Втомились від даремних смут,
Обіцянок примарних,
Жирує лише владний люд
І множить статки гарно.
Вже брехні звичними стають,
Хабарництво і жертви,
Всім байдуже – куди ведуть,
Що ще живі, не мертві.
Так всі навкруг, ще й в унісон…
Забули про що йдеться?
В патронник хто загнав патрон?
Невже так й обійдеться?
Руйнується в юрбі стіна,
Стіна протистояння.
Втомилася людська душа
Йти на нові діяння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750199
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.09.2017
Все ніби так… Та все ж не так…
Слова, слова… Де їх подіти?
Хоч запускай брехні верстак
Та дай можливість їм радіти.
Радіти з того, що ми є
Такі довірливі, як вівці,
Що думаємо: ось прийде
Вона чи він в лавровій гілці
Й поверне враз твоє, моє,
В державі буде лад, як треба…
Куди ж подінуть все своє,
А чи прихватять ще півнеба?
Чи не дозрів, чи перезрів
Люд український. Боже, Боже…
Ми стадом йшли, як на заріз,
Та зараз жити так негоже.
Зроби вперед, народе, крок,
Відкинь наразі гречкосіїв,
Зроби з минулого урок,
Єднайся і торуй до цілі.
Та, певно, люд ще не дозрів
І вибере того ж по суті,
І розіллється потік слів
Брехні та знов тієї ж муті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749694
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.09.2017
Навстріч йшла тихо, й золоте
Волосся віялось від вітру.
І серце тьохнуло моє,
Неначе падало у прірву.
– «Дозвольте, я вас проведу»
– «Ні, дякую, сама, не треба…»
І усміхнулася. Кому?
У далечінь, у простір неба.
Був вражений і зрозумів -
Беззахисні блакитні очі,
Застигли в них любов і гнів
До вічної сліпої ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2017
Відчужено, без парасольки йшла,
І падав дощ здивований на плечі.
У сутінках ховалася душа,
Знітившись від пустої порожнечі.
Навстріч котився торопкий потік
Людей, байдужих до чужої долі.
Він не прийшов… Він просто підло втік,
Забравши все, окрім її любові.
Що там в осінній далі світить їй:
Надії промінь чи образ сувої?
Душа більш не бажала марних мрій
І рабства від обручки золотої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2017
Не вірю, не вірю, не вірю…
Невже, як в минулому, крах?
Здобуту заплутали мрію, –
Зійшов на престол олігарх.
Не вірю, не вірю… Ніколи
Людських не почує він скарг,
Спустошились люди від втоми,
І знов, як раніше, без прав.
Що ж, певно, нам всім так і треба,
Лиш боляче пам’ять щемить,
Закрила зневіра півнеба…
Та дійсність для влади лиш мить.
Обабіч, як ті цуценята,
Вищить підлабузників рать,
Де совість навпіл розіп’ята
І змінює вигідно масть.
Чи є в тебе, друже, ще сили
Спитати у влади: «Хто ти?»
Сумнівно, бо дух твій убили
Все ті ж пострадянські совки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746698
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.08.2017
Забудь про літо, осінь, зиму…
Є лиш весна, лет пелюсток,
Тебе, довірливу і милу,
Я понесу у наш садок.
Там вишні в білому цвітінні,
Там спів бджолиного роя,
Там дух любові й оп’яніння,
І в ложе стелиться трава.
Як тільки ранок росянистий
Розбудить променем зорі,
Постанеш в пелюстковім листі,
Мов Мавка в білому вбранні.
А потім, поєднавши руки,
Повернемось в брутальний світ.
Захочеться все повернути,
Та вже злетить весняний цвіт…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2017
Весна й літо промчать,
І настане заплакана осінь.
А за нею, мов тать,
Прийде схиблена в часі зима.
В порах року іду
Я невпинно до тебе наосліп,
Прикусивши узду,
Затискаю блудливі слова.
То була не любов,
Лише лагідна вдячність за спробу
Полюбити і знов
Повернутись на поле життя,
Тож болить і болить
В світлі дні та похмуру негоду,
Що була лише мить
І немає в любов вороття.
Весна й літо промчать
пролетить та ж заплакана осінь,
З різнобарвних багать
прийде схиблена в часі зима.
І тоді я скажу,
Що не зміг ще сказати і досі:
«Я так щиро люблю,
Я вернувся в любов для життя!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Злий вітер стогне за вікном
І плачуть чорні хмари,
А блискавка, мов батогом,
Наносить їм удари.
Грім невдоволено гурчить,
До дійства підганяє,
А хмари й так в сльозах: « Болить,
Куди нас вітер пхає?»
Закляк злий вітер, не сніжать
Дерева пелюстками.
Летить у сад бджолина рать…
Все. Завершилась драма.
Ще раз зайнявся горизонт,
Грім покотився далі.
Бреде калюжами народ,
І всі веселці раді.
Та знов у далі голубій
Збираються хмаринки,
Щоб віднайти в душі людській
Ще радості краплинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743279
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 24.07.2017
А сонце, ніби ненароком,
Зійшовши, зиркнуло в вікно
І світлим, золотим потоком
Лягло на заспане чоло.
Не від снодійного, від втіхи
Скував сон тіло і лице,
Ще сповнене відлунням сміху,
Від пристрасті німе й бліде.
У мріях зібгана подушка,
На ній оголене плече.
Розморена, лежала тушка,
Віддавши напрокат себе.
І сонце мовчки відступило:
Напевне, то любов така,
За дім зайшло сором’язливо,
Згустивши тінь біля вікна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2017
Проходить день, навстріч йде новий,
Можливо, мрія з ним прийде.
Як не прийде – чекаєш знову,
Обманюючи сам себе.
І вже сидиш, як на приколі
П’янкої дози наркоти,
Хоч сумнів давить, що ніколи
Не здійсняться твої думки.
Та все тому, що тільки мрієш,
В їх сонмі тихому сидиш
І не живеш, лиш гидко тлієш, –
В холопських мріях все проспиш.
То ж вийди із хлівця холопа, –
Ти ж прагнеш й досі рівних прав,
А з Гідністю – тяжка робота:
Її ти так старанно дбав.
То ж не мовчи, ще є надія, –
Не зчавлять душі вороги.
Із Гідності повстане мрія.
Лиш не мовчи, лиш не мовчи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742458
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.07.2017
Я кожний раз, як засинаю,
У Бога спокою прошу.
Прокинувшись, знов забуваю
Сказати «дякую» йому.
Та день пройде, й тоді, як завжди,
В дім заповзе примара ніч.
Куди подітися від правди, –
Бог знову йде мені навстріч.
Колись таки зійду до неба
Чи уві сні, чи наяву,
І скаже Бог: «Заходь, так треба»…
Тоді й подякую йому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740869
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.07.2017
Я іду тобі назустріч,
Щоб життя без кривди разом
Нам пройти,
Щоб у вірності пліч-о-пліч
Проживали, як наразі,
В простоті.
А як зло загляне в хату,
Болем схоче нас здолати –
Не дамо,
Проженемо зло пихате,
В парі будемо кохати
Злу на зло.
Та якщо прийдеться впасти
На життєвім полі щастя,
То – разом,
Світ кохання злу не вкрасти,
Бо ніколи це не вдасться, –
Йдем з добром.
Простягни нам, Боже, руки, –
Дай натішитися часом
У житті,
Коли прийде мить розлуки
Тільки разом, тільки разом
Забери.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2017
Дивлюсь вірша рядочки:
В них радість є і біль,
Життєві заморочки,
Та ворожнечі тінь,
Але нема в них злоби,
Ненависті нема.
Пишу уперто, щоби
Цвіла душа людська.
Затюкана брехнею,
Цинізмом владних сил, –
Літати буду з нею,
Хоч і не маю крил.
В моїх рядках віршових
Призив – «За душу, в бій!»
Та грузну у заторах
Давно убитих мрій.
Охоплює зневіра:
Де правда, де брехня?
Затюкана, покірна,
Бреде людська душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2017
Задовбали запроданські чвари
В круговерті земного життя,
Бродять привиді-тіні заради
Обіцянь у весні забуття.
Крадькома не тривожте ночами,
Не поцупите совість – дарма,
Я брехливими ситий словами,
Розум вперто волає – війна!
Земля крутиться обертом стрімко,
Та йде кожен окремим шляхом.
Мій складний шлях, як та заковика, –
Покидаю жадоби дурдом.
Знахабніли безкарно не в міру –
Зупиніть мені Землю, прошу,
Поверну вам шагреневу шкіру
Та на берег Надії зійду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729660
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.04.2017
Я до мрії іду,
Рахувати втомивсь марні кроки, –
Скільки часу пройшло,
А тебе безнадійно нема.
Не зустрілася ти
У моєму житті ще допоки,
А на голову враз
Опустилася тихо зима.
Розпливлися кудись
В серці похапцем зібрані мрії,
Не зійшлися вони
На зарослій стежині життя.
І болить, і болить,
Що втрачаю останню надію,
Що завітрить її
Білим снігом холодна зима.
Я до мрії іду,
Ти – десь поруч, а може – навпроти,
Відізвися, скажи,
Що не треба далеко іти,
Я втомився уже
Рахувати непевності кроки,
Поспіши, не чекай
Одиноко моєї зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2017
Такий холодний і такий злий вітер,
Рве одежину, хльостко б’є дощем,
Холодну душу хочеться зігріти,
В холодну душу заповзає щем.
І хочеться скоріш дійти до дому,
Де згода і тепло ріднять усіх,
Поділять де з тобою навпіл втому,
Де не радіти – просто буде гріх.
Чому тоді ще там, на повороті,
Пішов шляхом, забутим назавжди?
Що там шукав? Чом волю дав підлоті
В цей день тебе в минуле привести?
Раділа підлість, дощ лупив по пиці,
Зоря похмуро гнала в рідний дім.
Тремтів в душі, як воша на гребінці,
У чисті очі глянути не смів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2017
Проукраїнський я, не проросійський…
Та прикрість світ затьмарює мені –
Рішуче ЗМІ бомблять Угоди мінські.
Невже застрягли знову у брехні?
Проукраїнський я, не проросійський…
Та, на загал, брехня панує скрізь.
Іде війна з гібридним братнім військом,
І рветься в дім військовий бандитизм.
Проукраїнській я, не проросійський…
Та все ж – чому АТО, а не війна?
Чому тоді парламент наш прокислий
Знов клеїть дурня, наче то броня.
Проукраїнський я, не проросійський…
Все ж підло багатіти на крові!
Мовчить гарант! Скажу по-українські:
До біса влада отака мені!
Хіба за це вмирали на Майдані?
Чом у людей сплюндроване життя?
Знов у закритому від люду шарабані
Панує недоторкана брехня.
Проукраїнський я, проукраїнський…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726632
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.03.2017
Він ходить по лезу – робота така:
Сьогодні – траншеї копати,
А завтра наказ – так диктує війна –
У ворога буде стріляти.
Він мовчки гарує, біжить день за днем
В чеканні від бою до бою,
Малює в час тиші простим олівцем
Пейзажі, розбиті війною.
А поруч робочий лежить інструмент:
Калашніков з боєкомплектом.
І недомальований бою фрагмент
Летить разом з кулями степом.
Закінчився бій, побратими живі,
Страшне обійшло цього разу…
Робота така на окопній війні –
Чекати, чекати до сказу.
Зриваються міни, він знову в бою.
Листаю ескізи строкаті.
Внизу на однім з них з любов’ю пишу:
«Герої ви наші, солдати»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726630
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 31.03.2017
Посивілі гори,
Посивілий дім,
Посивіле море
На шляху моїм.
Я пливу до краю,
Де горить вода,
Де сонце сідає,
Тягнеться вверх мла.
Сатаніє небо,
Хвиля б’є у борт,
Вітер розвертає
Мій маленький бот.
Але ж ти десь поряд –
Руку простягни,
Зачекай ще трохи,
Тільки не мовчи.
Вечір вже підходить –
Тебе не почув…
Море злістю сходить,
Донний чути гул.
Хвиля б’є у ботик,
Стогнуть паруса.
Я уже напроти,
Та між нас – вода.
Лиш над головою
Лине сонця сніп,
Ось я і з тобою,
Хоч і довго плів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017
Простягни мені теплі долоні,
Поверни в моє серце тепло.
Дні настали сирі та холодні,
Давить душу приховане зло.
Утопити б його в морі правди…
Але як туди шлях віднайти?
Я готовий з тобою, як завжди,
Хоч до чорта у пекло іти.
Не наважилася, й заблукала, –
Хвилі бились об ноги чужі.
На вечірці співала гітара,
Не залишивши місця мені.
Море правди вже кригою взялось
Розійшлися шляхи наші враз.
Чи почулось, а чи показалось,
Чи то плакала ти напоказ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2017
Так дратує безглузде життя,
Марно згублені юності мрії.
Лише ти, як та птаха, одна
Не згорнула ще крила надії.
На підтримку зневіру давлю,
Довіряюсь твоїй вірі в правду,
Поважаю наївність твою,
Хай хоч що – нашу єдність не зраджу.
Хочу вірити в правду, як ти,
Хочу бути наївним до крику.
Тільки, як її, рідна, знайти?
Дати хочеться владі у пику.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724395
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2017
В його руці твоя рука
В переплетінні пальців.
У злеті стомлені серця
В життєвій пересварці.
Не стримуй. Істина проста:
Удвох не грають соло,
На чистій стороні листа
Окресліть нове коло.
Безжально викинь з голови
Підступну мить гордині,
Коханню світ відкрий новий,
Де сонце, море, хвилі…
Впаде неправедна стіна
На розчині із глини,
Твоя душа, його душа
Злетять увись від вирви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2017
Зачекай, не хвилюйся, не треба…
Дай-но руку! Тут слизько – впадеш,
В забутті між землею та небом
Балансуєш, не знаючи меж.
Обернись, дітлахи біля тебе
В тихій заводі сліз та плачу,
Не ховайся в минуле, не треба, –
Я держу в своїй руку твою.
Держу міцно, бо дав йому слово,
І малечу твою пригорну.
Не гори, як калинове гроно, –
Проводжала ти не на війну.
Його вибір – пішов, не усидів,
Вірив в правду, в Країну свою.
Полетіли птахи ген у вирій,
Щоб розвіяти світом журбу.
Задля діток – вгамуй своє горе,
Небо плаче над ним, як і ти.
Чи скараєш відступників, Боже?
Просять помсти численні хрести.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721988
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 06.03.2017
Я повертаю все назад,
Все, що з тобою не нажите:
Любов, що не цвіла мов сад,
Та дні в неспокої прожиті.
Я повертаюся в той дім,
Де сонце гріє, а не палить,
У затишку сховаюсь в нім –
Мене лиш тут ніхто не зрадить.
Я повертаю все назад,
Щоб більш мене не плутав з нею…
І як би й що би не казав –
Те каяття знов тхне брехнею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2017
Півні завзято проспівали,
Що вранішня зійшла зоря,
З’явилися кудлаті хмари, –
А ти ще спиш, як те дитя.
В невинній усмішці несміло
Сховавсь зрадливий талісман,
Розморене у млості тіло
Шепоче пристрасті роман.
Життя любовною дугою
Вже приголубило твій стан.
Пробач, прощаюся з тобою,
Поки ще зовсім не пропав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2017
Там так було і завжди буде:
Базарний гамір, метушня,
Ще іскрометні пересуди,
Завуальована брехня.
Помпезні, в світській надбудові
На фоні бідності і зла,
Хизуються кумири нові.
А там, на Сході, йде війна…
Не переймаються, одначе,
Ніким й нічим окрім себе,
Кують залізо ще гаряче,
Та кожний з них кує своє.
З цинізмом хапають банкноти,
Щоб рай відбудувати свій,
А поруч гинуть патріоти
В протистоянні силі злій.
Тож, не до світських вихилясів
Бабла зеленого рабів, –
Невдовзі змиє час наразі
Всю позолоту з багачів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718239
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.02.2017
Злітають мрії в висоту…
Злітають, щоб упасти.
Чому стається так, чому?
Чи я згущаю краски?
Та певно ні, у світлі дня
Нічний кошмар зникає,
І знову мрійлива душа,
Покою вже не має.
Одначе, як там не було,
Без висі не прожити.
Де ж обнадійливе зерно,
Що звало рай творити?
Зіпріло в часі, не зійшло,
Осиротіли мрії.
Набридле як збороти зло,
Що процвітає й нині?
Не голуба, а сіра вись
І мрії, й душі крає.
Вже не літаю, як колись…
Від того лиш страждаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711944
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.01.2017
Безжальна затиснула втома,
Навколо все в сірім вбранні,
Лякає журба з-за порога,
Вглядаючись в очі мені.
Зливається ніч з днем убогим,
Бешкетники ангели сплять.
Тріщать переповнені схрони,
То втоми йде глибами рать.
Де ангел-хранитель? Благаю,
Від втоми мене захисти.
Думок розкуйовджених зграю
До ладу зведеш лише ти.
За сірою втомою вирва,
Я в білім вбранні край стою.
Та де ж ти, любов моя вірна?
Спіши, я ось-ось упаду…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711562
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2017
Сміюся з того, що ти в мене є,
Зневірою в любові утішаюсь.
Та серце, ніби кінь, копитом б’є,
І журно якось, і душею маюсь.
То в чому ж річ? Неспокій, а чи крик
Душі в полоні справжнього кохання,
Чи совісті невтомний в правді клик
Мою пиху кидає на заклання?
Та певно так – її природний дар
Наївність, вірність у душі шукати,
Без надоїдливих та безпричинних чвар
Так просто ні за що тебе кохати.
Радію з того, що ти в мене є,
Що вже зневірою в любові не втішаюсь.
Здається, що давно люблю тебе,
І з тим, ким був, назавжди я прощаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2017
Не велася ніяк до неправди,
Знаю добре, що ти – не вона,
Та вернутися хочу назавжди
У світ мрій твоїх біля вікна.
В’яжеш долі петлю за петлею,
Спиці вправно єднають клубки.
Завихрила зима над землею,
Забиваючи снігом шибки.
Не журися даремно, не треба,
Свято зиму в твій дім занесе.
Скоро, скоро приїду до тебе,
Бо чекав мить цю понад усе.
Нащо сльози? Від радості, кажеш?
Рік новий вже стоїть за вікном.
Всі клубочки у тебе, тож зв’яжеш
Наші долі єдиним клубком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017
Падає, падає сніг,
Нашу стежину заносить.
Сон біля мене присів:
«Нумо, журитися досить».
Туга, мов зранений звір…
Досі тебе ще чекаю,
Пусткою дихає двір,
Далі як бути – не знаю.
Падає, падає сніг,
Не припадай, сон, не треба!
Час довгим маревом збіг…
Я вже зібрався до тебе.
Падає, падає сніг
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2017
Евробус, ніби кіт на лежанці,
Муркотів на зупинці, і я
Видивлявся в вікно, як йшли бранці
Вздовж дороги туди, де війна.
А опісля, в вечірніх новинах
Віщували стандартно з АТО:
«На сьогодні немає загиблих…» –
Тобто горе когось обійшло.
Сторінки перегортує пам’ять,
Протиріччя фіксує в словах,
Що на душу неправдою давлять,
А у правді – прихований жах.
Евробус загарчав, як собака,
Покотився подалі від веж.
Розгулялася «правда» горбата
В цій державі, не знаючи меж.
Затуляю вікно евробуса,
А на серці – зіпрілий полин.
Мовчки риюся в книжечці Стуса,
Серцем краюся разом із ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709239
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.12.2016
В тролейбусі хмурі обличчя
Вдивляються мовчки в вікно,
Та інколи блисне в зіницях
Розбуджене бідністю зло.
Тож посмішка никне, спадає,
Дивлюся у скло, як усі,
Тролейбус мені відчиняє
Совдепівські двері свої.
А сонце так приязно гріє,
Припрошує до каяття.
Якийсь молодик сатаніє,
Картає своє він життя.
Потоком навстріч перехожі
З пустими очима спішать.
Так хочеться крикнути: «Годі!
Чому мовчите, …вашу мать!?»
Сміюся, йдучи, сам до себе –
В тролейбусі довго мовчав.
А сонце уїдливо з неба:
«Життя у розстрочку віддав?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708822
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.12.2016
Скрутившись, болісно чекаю:
Майнула тінь чиясь чужа.
Сном переповнена до краю
Тривогою горить душа.
Здається, ніби зорі з неба
Ось-ось на землю упадуть,
Кричати хочеться: «Не треба!»
І просинаюся. В чім суть?
Чому перевертнем ніч скаче:
То зве сюди, то зве туди…
Чому душа від болю плаче
І так боїться темноти?
Сон відійшов, надворі тихо,
Зоря заглянула в вікно.
Нічне, скуйовджене сном лихо
Саме від остраху втекло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708657
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.12.2016
Мороз вдів в іній все, хоч снігу ще немає,
Дерева в білім сні задумливо стоять,
Та втомлена душа красу цю не сприймає,
Думки наперебій навстріч тобі летять.
Вже потяг засвистів, вагон здригнувся жорстко.
Душа чекає все ж… Чого? Не знаю й сам.
Вертатися назад нелегко і непросто,
Гнітить страх пустоти, бо ти зосталась там.
Лапатий сніг пішов, засліплюючи очі,
Підсоленим струмком стікаючи з повік.
Торкнувся хтось плеча, і сльози вже дівочі
Солодкими здались… І падав, падав сніг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2016
Гнів ревнощів душить? Не треба,
Бо сумнів – то вже не любов,
Його чіпкі, пристрасні стебла
Б’ють хльостко, немов батогом.
Гнів вперто жадає розлуки,
Відрізати правду від зла –
В тенетах любовної муки
Мов птаха, тріпоче душа.
А згодом той сумнів дражливо
Сховається в схронах душі,
Бо знає вердикт: неможливо
Чорніти на білій стіні.
Ревнивий є сумнів? Та, годі!...
Любов, як і правда, терпка,
Тортурами в’яже сьогодні,
А завтра засяє душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2016
Здавалося, що вже ніколи
Не вийде сонце з-під землі, –
Ніч проковтнула все навколо.
Що ж залишилося мені?
Невтішна у душі самотність,
Шматок тривожної журби,
Думок нестримних ілюзорність
Та страх, коли не поруч ти.
Для ночі й шпарки закриваю,
Включивши лампу в сто свічок,
Доти зоря не вийде з гаю
І день навстріч не зробить крок.
Тоді вже відкриваю двері
У світлий і прозорий храм,
Стаю творцем в своїй оселі
На зло розбещеним ночам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=708285
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.12.2016
Давно, давно крик журавлиний
Запав у серце, як журба:
Політ у небі рваним клином,
Прощальні помахи крила.
В той день пронизливо-болючий
Прощально матері махав,
Як журавель, цибаті ноги
Від туги ледь переставляв.
Життя пройшло, що кінострічка,
Та журавлиний ключ все зве
Туди, де мамина домівка,
Де й досі дух її живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697073
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.10.2016
Двір постоялий, а не Рада:
Ведуть базар чоловіки,
В тіні їх козиряться баби,
Прижились тишком вояки.
І той, хто керував Майданом,
І побратими по борні
Статечно походжають залом, –
Гусей нагадують мені.
Крізь дух ганьби в славетній залі
Я повертаюсь в той Майдан,
Коли жінки брук розбирали
На виручку чоловікам.
І не від втоми, не від страху –
Від гідності за свій народ
Повстали люди за державу,
Бо кожний з них був патріот.
І голос рятівний Майдану,
І гімн величний та простий
Вмить здобули всесвітню славу,
Наш прапор став для всіх близьким.
Вдивляючись в присутніх в залі,
Впадаю в летаргійний сон:
Не видно там мужів держави
І знову чую дзвони: «БОМ!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696527
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.10.2016
І раптом все. Завмерла пісня,
Відчувши тіла наготу.
Любов розм’якла – тиха й прісна,
Стриноживши мою ходу.
В стоячім заблукала руслі,
Кохання міст не перейшла,
Стежки минула трав’янисті,
Згасила промені тепла.
Чому ж тоді, на тому боці
Біля бурхливої ріки,
В полоні збуджених емоцій,
Міст перейшла ти залюбки?
Чомусь непевний: чи надовго
Розрадить душу новизна,
Чи кинеш знов мене самого
У заводі шукати дна?
Волію, щоби в руслі звичнім
Любові надихала спів.
Не збудять сумнів протиріччя –
Співатиму тобі без слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2016
Не треба всяк час говорити,
Що змін необхідність прийшла.
Якщо вже несила терпіти,
То діяти треба. Пора!
До влади прийшли небораки,
Пасуть обіцянками нас,
Мерщій поспішають забрати
Усе, всюди і повсякчас.
Пора прояснити суть правди,
Пора віднайти суть брехні
Та дати злодюгам пораду,
Як далі пливти в цім човні.
Дубова звалилася гривня,
Під доларом криком кричить.
Дубові направлені бивні
Й на нас. Владна совість – мовчить.
Та марно про це говорити, –
Розмовам не буде кінця.
Якщо так влаштовує жити,
То йди на забій, як вівця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695871
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.10.2016
Співати відійшла потреба –
У грубощах всі живемо:
Матюччя гнеться аж до неба,
Йде гра з диявольським гріхом.
Абсурд, як бажане, прижився.
Творець це знає, та мовчить.
Він мабуть з дійсністю змирився
Під плин закровлених століть.
Та, в світлі зоряних софітів
Крізь товщу грубості і тлінь,
Новітні підростають діти.
Але жива старого тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695676
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2016
Тупцюємо. В чеканні жив
Усі роки – набридло:
За течією не поплив,
А мрій згубилось світло.
Що далі? В тихе забуття –
Такий сценарій, брате.
Навіщо ж віддають життя
В гібрид-війні солдати?
Себе питаю: багачам
Невже достатків мало?
У душу лізе цей дурман,
Роїть думки зухвало.
На жаль, ще не прийшов кінець
Подвійним вихилясам,
Та вибухне колись терпець,
Бо ми НАРОД – не маса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695475
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.10.2016
Я пізнав тебе лише під ранок
На давно некошеній траві.
Побілілий місяця серпанок
Все тікав, ховався від війни.
А під вечір танки з того місця
Били зло по наших бліндажах.
Згарищем згустилося повітря,
І розбився крик в твоїх очах,
Болі крик, любові і прощання –
Мертвий крик душі: «Навіщо так?»
Помирало юності кохання,
Плакав з ним зрешечений вітряк.
Знову я кружляю в тому місці,
Знов дивлюся в небо горілиць –
Там, як ти, хмаринки чисті-чисті...
Сльози застять сонцю глиб зіниць.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2016
Я не хочу брехні, тож чекаю на правду в надії:
Як прийде, то віддам її ангелу, як оберіг, –
Хай боронить усіх і заходить в хати пообідні,
Щоби кожний в собі мою правду у серці зберіг.
Я не хочу брехні, та вона, як заразна короста,
Проникає в тіла та у душі непевних людей.
Тож кидаю її без жалю і без суду у простір,
Де немає життя для брехливих, підступних ідей.
І, напевне, тому диваком я в юрбі почуваюсь,
Все ж затято іду по дорозі до правди й брехні.
Може краще брехню запросити до власного раю –
Стану жити життям, яке мають державні мужі.
Але ж правда стоїть сиротою обабіч дороги.
Снують люди, ховаючи очі блудливі свої.
Я за руку беру, веду правду у ЗМІ коридори, –
Може там вона знайде належний притулок собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695028
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.10.2016
Нервово сіпнулась рука,
Щоб тицьнути його в обличчя,
Та він замовк, без слів благав,
Щоб зникли кляті протиріччя.
Будь-що, не вірила йому,
Росла, мов гриб, стіна обману…
Навіщо вести боротьбу
І ятрити відкриту рану?
Пішла… А він дивився вслід,
І від напруги серце нило, –
В навалі вибраних доріг
До неї доля прихилила.
Ще мить і зникне силует,
Розтане у людській толоці.
А він стояв безсило, вщент
Розчавлений в жаріні сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2016
Пропащий час, і безобличні дні,
І втома, ніби дар усього світу.
Я хочу більшого, ніж є. Чому б і ні?
Та воза бідності нема куди подіти.
А лямка сильно давить на плече,
І до «безвізу», як до моря рачки.
Мені «безвіз» той – зовсім не пече:
Я б долю іншу вибрав – не жебрачки.
Скуйовдилась у бідності душа.
Розгулює по банкам євро-дишло.
Ох бідна ти Вкраїнонко моя,
Чого тобі хотілося – не вийшло!
Пропащий час і безобличні дні,
«Сусаніни» державою керують.
Віддайте награбоване мені,
Тоді я і без візи помандрую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694017
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.10.2016
Вже від бідності втомився,
Ледь шматки кінців зводжу,
В їх обіцянках згубився,
Перетнувши зла межу.
І ламаю списи правди
За знедолених усіх,
Та втомивсь в багні блукати:
Чи потрібно це для них?
Тупо на межі тупцюю
Безпорадний та без сил,
А нардеп трамбує клуню
І пускає в очі пил.
Я від бідності втомився.
Поспитай мене: «Чому?..»
Певно, я тут забарився.
Тож за візою іду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693822
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.10.2016
Під пахощі акації
Прийшла любов-мана,
Забулися всі пасії,
Вона – лише одна
У серці збайдужілому,
У втомленій душі.
В чеканні марив тижнями,
Спливали й місяці.
Долались довгі відстані –
Єднали літаки
Нас, наче в рідній пристані.
Та не просив руки:
Яке це мало значення,
Нам добре й так було…
Та романтичне бачення
Затьмарилось давно.
Під пахощі акації,
Коли зустрілись знов,
Відчув, мов в давній пасії,
Лиш звичку, не любов.
Збентежені стояли ми
На відстані руки.
Серця були зболілими,
Проститись не змогли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2016
Біля відкритого вікна,
За столиком на дві персони,
Сиділа стомлено вдова,
Вслухаючись в церковні дзвони.
Людський потік в вікні спішив
У хвилях радості і горя.
«А твій помер ще повний сил!» –
Вже вкотре нагадала доля.
Колише серце блюзу сум
І зве синкопами в неволю,
Життя покірно йде під шум:
Він кличе, кличе за собою…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693239
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.10.2016
Як прикро, що я мушу йти,
Що мить прощання вже настала,
Що ми не знаємо, коли
Знов доля нас зведе зухвало.
Затерлися межи людьми
І, в нескінченній штовханині,
Ми біжимо кудись… Куди?
Пройшли роки, юнацькі, милі.
Але любов, як з гір струмок,
Дзюрчить і досі чистотою.
Став в горлі насухо ковток,
Бо вже прощаюся з тобою.
Літак піднявся, з висоти
Тебе відшукую очима.
Чекай мене й прости, прости…
Заплакана щезає рима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2016
Втомився трохи, огрубіли
Душа і тіло, та вона
Мене, як лицаря, зустріла,
Вітала щиро, як могла.
Хотів ледь збайдужілим бути,
Хоч сам купався в похвалах:
Занурювались в чуба руки,
Журчали ніжністю слова.
І, як завжди, така далека
Й близька водночас кожен раз,
Не повелася на поета,
З ним не злетіла на Парнас.
Не склалося! Вже після ночі
У раннім відблиску зорі
Сказала, дивлячись повз очі:
«Більш не прийду, пробач мені…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2016
Сьогодні, як вчора: знов холодно й сиро.
До маркета вносять смачні калачі.
Блукати під куполом неба набридло,
Набридло дивитися в очі пусті.
Жую калача, а навколо висотки,
Як демони в сірім тумані стоять.
Так хочеться сонця і радості трошки,
Та бачити усмішки замість проклять.
Багато їх стало, чому так – не знаю:
Чи влади убогість, чи може війна…
Я час надаремно між демонів гаю –
Нічого не вдієш, як дійсність така.
Сьогодні, як вчора: знов холодно й сиро,
Від вітру зсутулившись люди бредуть.
Здається мені, що їм все остогидло,
Що знову до них повертається лють!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691337
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.09.2016
Думок липуче павутиння
Зв’язало сили, волю, час
І сором’язливе уміння,
І скромну мрію про Парнас.
Знімаю сумнів п’ятірнею,
Здираю з голови, лиця…
Чи може попрощатись з нею,
Навіщо їй пусте життя?
То ж в дикі нетрі глухомані
Я шлю поезію свою,
Як у заслання відправляли,
Як посилали на війну.
Так краще, ніж видань приколи,
Коли за гроші зроблять все.
Щасливої тобі дороги!
А слушний час колись прийде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691140
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.09.2016
Розпашіла, розцвіла,
Обличчя вродливе,
А була, як гусеня,
Та ще й верескливе.
В здивуванні підняла
Витончені брови:
«Нумо, нумо, дзеркала!
Чи то все розмови?»
А звідтіль, із глибини,
Назустріч йшло диво.
Шепнув ангел: «Зупинись,
Ти така красива!»
Розлетівсь на скалки час,
В дзеркалах засяяв.
Захололо серце враз:
«Невже так буває?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690951
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.09.2016
«Іди, іди, проклята ніч,
Дай тілу відпочити.
Ти розумієш в чому річ? –
Спокійно хочу жити.
Не хочу бачити ті сни,
Які мені малюєш,
Страшні, виснажливі вони,
А ти з цього глузуєш.
На захист мій – ось «шах» тобі,
Невдовзі «мат» поставлю:
Діждусь суворої зими,
На полюс враз відправлю».
Та, звісно, не злякалась ніч,
За ранок заховалась,
Не зрозуміла в чому річ,
Тому й не попрощалась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690395
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.09.2016
Не вір, не вір! Ця вся брехня
Не привід для образи.
Хто наклеп звів, неначе я
У когось був наразі?
Хто клин дубовий вбив між нас?
Але не в цьому справа…
З тобою все, як в перший раз…
То звідки ця примара?
Твоя розгнівана душа,
Попри свою наївність,
Плекає зло біля вікна
Й жбурляє в двері милість.
Ні те, ні друге не прийму.
Брехня – разюча сила.
Ти все ж повірила… Чому?
Куди любов поділась?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2016
Сумно мені… Зайшов місяць за хмару.
Спить на порозі мале кошеня,
Руку протягую – муркає зразу.
Де ж твоя мама, чому не прийшла?
Бач – приблудилось. Ось тулиться ніжно,
Вдячно облизує руки і спить.
Душно на вулиці, небо вже блідне,
Ранок іде, – знов життя закипить.
Сумно чомусь… Вже півні проспівали,
Вдень принесуть з військкомату пакет.
Зріють питання під острах зухвалий:
Чи є у списках брехливий нардеп?
Скільки і хто заробив на цій бойні?
Щільно чесноту сповила брехня.
Бемкати вранці почнуть дзвони сонні.
Тільки по кому?.. Щось млява зоря…
Спить кошеня, його ранок безликий
Вже не лякає страхіттям нічним.
Місяць сховали туманисті ріки,
Сум, певно, теж піде слідом за ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688959
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2016
Жадоба в нас живе, як той бур’ян:
Лиш прополов – він знову проростає.
Не допоможе Гідності Майдан –
Потрібен меч, що жалує й карає.
Законів меч, щоб щільно назавжди
Закрив усі шпарини партократам –
Не вберегти міняйлам голови,
Коли той меч надумають міняти.
Встань з чотирьох, зіпнись на свої дві
Та голову тримай по вертикалі,
І не жалійся, що пресують дні,
Бо в цім бою не видають медалі.
Можливо, ми спроможемось тоді
Відкрити двері вільної Європи.
А поки що ми не на тій війні,
І пливемо не в течії — супроти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688311
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.09.2016
Пігулку вип’ю кардіомагнілу,
Розріджену пущу по жилах кров.
Як цензор, вільний час знайду в неділю
І розберу віршований улов:
Про майбуття та наше сьогодення,
В них про життя і про любов, про гріх –
Яке ж бо дати віршикам наймення,
Щоби торкнутись струн сердець усіх.
Хто свою совість бавить до сьогодні
Зі злістю скажуть: «Він безкрилим став»,
Мабуть, вже квіти вибрали надгробні,
Щоби для них слів правди не дібрав.
Та доберу, хоч в неладах зі чтивом
Спустошених сюсюканням віршів.
Свої ж я пропущу через горнило
Й таки назву їх іменем своїм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687851
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2016
На вулиці дихати важко.
Спекотно. В задумі стоять
Стрункі кипариси. Асфальтом
Несеться чиновницька рать.
Під деревом хекає песик,
З-за рогу бомжа слід смердить.
Пожовкла від давності преса
Обривками в рамках висить.
Здається, в минулім столітті
Ковбоєм по вулиці йду.
Життя, в якімсь тихім квилінні,
Граничну проходить межу.
Від подиху вітра здригнувся,
Ловлю капелюх на ходу,
З питанням в бік влади дивлюся,
А звідти лиш чую брехню.
Під звуки сучасних клаксонів,
Мов привид, іду на війну.
Та годі! Не треба патронів.
Палаємо й так ми в аду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687040
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.09.2016
Я знаю, що ти зробиш все
Можливе й неможливе,
Коли, на жаль, Вона прийде
І душу з мене вирве.
Тоді ніхто, і навіть ти,
Не стане на заваді,
Похмурі в голові думки
Поплакатися раді.
Та що тут вдієш? Так і є,
Хоч пульс життя ще кличе
В високе небо голубе,
Та серце просить – вище!
Пробач за егоїзм, пробач.
Без тебе так самотньо.
В куток заб’юся, як деркач,
І закричу німотно.
Та в двері не зайшла Вона.
Можливо, помилилась?
Ти вірила в моє життя,
Воно знов відтворилось!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686853
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2016
По криші гулко ліпить дощ,
Залиті тротуари,
Троянд звалився никлий кущ,
І квіти вмить зів’яли.
Під неба куполом цілком
Все вкрилось сіризною.
Бреде дівчина босяком
Вихлястою ходою.
Води двір повен, вже нема
Куди від неї дітись:
Без парасоль йдуть фраєра,
Стрибають втішні діти.
Усі чекають: хоч-не хоч,
Прорвала небо злива…
Чи зможу переждати дощ,
Щоби піти за пивом.
Життя тече, як сірий день.
Не скажеш долі: «Годі!»
І біль ятрить, що та мігрень:
Як наші там, на Сході…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686675
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 30.08.2016
Ішов у темряві під гавкіт злих собак,
Варнякав поруч десь сп’янілий неборак,
І місяць здиблений блукав посеред хмар,
Та він ішов у рідний дім, неначе в храм.
Вікно зачинене, дві тіні у вікні…
Від глуму онімів – волав в собі, в душі.
Завмер на місці срібний місяць угорі,
Замовк гультяй й настирний гавкіт у дворі.
В журбі схилилася над ним стара верба,
Та гучно хукала обурена сова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2016
Нікому не вірю, ні-ко-му!
Брехнею сповите усе,
Надія давно вже у комі.
Хто зрадив Майдан і мене?
Цинічність, інтриг павутиння
Й безкарність зайшли за межу.
Яке ж треба мати уміння
Ганьбити державу мою!
І страшно в цім хаосі жити:
Навколо одні крадії.
Подайте, злодюги, на ліки,
Подайте на ліки й мені!
Напоказ на телеканалах
Готівкою долари сплять.
Та, певно, їх потайки вкрали…
Чи то для пі-ару? Мовчать.
Згинаюся знову у бублик,
Засовую правду в карман.
Надії в душі тліє вогник,
Що прийде ще світлий Майдан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686301
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.08.2016
Неподалік, майже навпроти,
Живе маленький бізнесмен,
На нім ледь завеликі шорти,
Бейсболка – справжній дядько Сем.
Машину браво розвантажив:
Рахує все і в дім несе
З синами – то в майбутнє важіль!
В таких турботах і живе.
А за бухгалтера – дружина,
Статечно заправляє всім,
Опікує малого сина,
Та бізнес все ж – передусім.
Так помаленьку, потихеньку,
Хатинку поряд возвели,
Та завели домохазяйку,
Щоб хизувалися сини.
А бізнес – наче геть нічого:
Купи—продай, продай—купи.
Дохід великий має з того –
Сусідські плещуть язики.
Їм революції не треба…
Який із неї буде зиск?
В ній не вбачає він потреби,
Бо торгувати тільки звик.
Його уділ, то хата скраю.
Він в тихій заводі рибак.
Чи правильно? Того не знаю:
Як патріот – то скрізь дурак.
Дивлюся згодом, а навпроти
Крутий жирує бізнесмен!
Десь там солдати, танки, дзоти…
Він власний створює Едем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685961
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2016
Дивися, якщо маєш очі, –
І в світлий день побачиш ніч,
Яка ховає їхні душі,
Що дню не хочуть йти навстріч.
Втім, із холодними серцями,
З усмішкою заходять в день,
І дерев’яними ногами
На владний дряпаються пень.
Та за прозорою плівою
На чатах знову ніч стоїть.
Готуйся, друже мій, до бою.
На схилі літ, на схилі літ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685960
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.08.2016
Сон відлетів, дозволяючи ночі
Спокій забрати під настрій важкий,
Щоб не наснилися ласки дівочі,
А колотились тривожні думки.
Зраду нікому не можна прощати –
Сон віроломно дратує мене,
Хоч научала завжди мене мати:
«Сном не обдуриш ти серце своє».
Сон чи повернеться в лагідне русло,
Чи в нім сполохає звабливий крик?
Ніч потаємна знов бавиться слушно:
Сон ще чекає… До зради я звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683909
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.08.2016
Тим й не прощу, що не забуду:
Не появлюся, навіть, в снах.
Іще не вимучену тугу,
Роками наболілий страх
Тобі здавати буду довго:
Можливо рік, можливо два,
Допоки серце не застогне,
Можливо, й до кінця життя.
Твого життя… Моє згоріло,
На згарищі кричав твій гріх,
І стомлене страждало тіло,
Здолавши зрадництва поріг.
Тому, не вмолиш, не завадиш…
Порада, вочевидь, проста:
Хоч як, мене ти не побачиш
Й на плаху кинувши життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Бувало, віддавав до крихти
Що накопичив, заробив,
До кожного хотів добігти,
Радів, як щиро хтось хвалив.
Тепер часи настали інші:
Я став розумним і скупим,
І кроки не роблю поспішні,
Від справ благих зостався дим.
І з усміхом дивлюся в натовп
Перед палацом владаря –
Там «липова» дорожня мапа,
То ж, скривджена кричить юрба,
Згвалтована, чогось ще хоче…
А там падлюка за столом
Якісь обіцянки бурмоче,
Хизуючись своїм добром.
Та тільки маска лицеміра
Не стане справжньою ніяк.
Знов затужила моя ліра,
Душа без неї – сліпий рак.
Тепер я ліри не ображу
І скупість в серце не впущу.
Чим зможу – підлості заваджу,
Її до ката віднесу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683283
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.08.2016
Років прожитих множину
В цей день не стану відзначати.
Ради пристойності – всіх жду,
Не хочу жадібним постати.
Чого радіти цьому дню?
Він кожен рік мене дратує.
Скажи, мій янголе, йому,
Що він з життям моїм фліртує:
На глум, нагадує мені
Про недалекий полустанок,
З якого відлік у житті
До траурних зійдеться чарок.
Щорік підступний день такий!
Минув його б я стороною…
Для когось – свято залюбки,
Мені ж – морока із тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2016
Проходять дні, роки… Та поки
Ти все така ж, як і була,
Лише осунулася трохи,
Примовкла скривджена душа.
Така ж терпляча і смиренна,
Попри не зігнутий ще стан,
Така ж ошукана й злиденна,
Хоч і виходиш на Майдан.
Чому так підло та безкарно
В тобі помножилося зло,
І лицемірно, підло, владно,
Тебе ошукує воно?
Дух правди, гідність, соромливість –
Що ще потрібно вбити, що?
Щоб зло фарбуючи у милість
Не перевтілитись в ніщо!
Буремні дні пройшли, а поки
Ти все така ж, як і була.
Лиш уповільнилися кроки
Та спохмурнішала душа.
Тебе люблю я, Україно,
Не безталанну, не дурну…
Хоч жити так осточортіло,
Все ж вірою тобі служу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682552
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2016
Колись тут жито золотом горіло,
Вузька стежинка бігла навпростець,
Пахтіло пряно з васильками сіно,
Гуляв над полем теплий вітерець.
Ти бігала по ній назустріч лісу,
Та якось зойкнув на поляні дуб, –
До дерев’яного кладу я обеліску
Палкого серця незагойний зруб.
Схилився дуб, згадавши ніжну фею,
Сердито вітер ворушив гілля,
А навпростець, вже чорною ріллею,
Йшла та, в якій твоя душа жила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016
Вечір в спогадах суне в мій дім,
Пригортається в тихому смутку.
Тож готуюся, передусім,
Розкурити, в піч дивлячись, люльку.
Запалала вже в дровах смола,
І по стінах забігали тіні,
Я туди підкидаю слова
Самовпевнені та знахабнілі.
Вже опісля, як стихне вогонь,
Вигрібаю слова все ж живими,
Та тужавою стала їх плоть,
І ще важче домовитись з ними.
Призиваю тоді я роки:
Ті, далекі, тяжкі і глумливі.
Сам дивуюся: як і коли,
Те, що сталося, стало можливим.
Тож палайте слова у печі,
Хай ваш попіл розвіється вітром.
І, можливо, я стану тоді
Тим ким був, без пихи і привітним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682179
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2016
Журливий сад, а біля нього хатка
Прилипла, ніби ластівки гніздо.
На стільчику сидить, схилившись, бабка,
Тереблячи позбиване руно.
Убогість прижилася у садибі:
В очах цибатих, жадібних курчат,
На тин надітих глеків, мов на диби,
Занедбаних та погнутих знарядь.
Убогість тиха, як завжди покірна.
Через старе, облуплене вікно
Дивилося дівча на мене сумно,
Так ніби дивом вражене було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682029
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2016
Я в них читаю, як все добре:
Навкруг співає все й цвіте,
І вже таке собі, народне
У віршах щастячко пливе.
Мана висока, незбагненна
Любов’ю тішить навсібіч,
А тут життя біжить злиденне,
Вірш пафосний несе, як клич.
Навколо барви посіріли
Від нестерпимого буття…
Давно читати надоїло
Солодкі співи віршаря.
Вдивляюся у даль прозору,
Вслухаюся у грім гармат
І відчуваю лише прозу
Страждань вмираючих солдат.
Тому й не хочеться співати
Про квіточки та про любов,
Коли десь тихо плаче мати
На цинковий схилившись гроб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682026
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.08.2016
Перем’ятий життям грубим
Від фавору до наруги,
Мовчки йду до вівтаря.
Поясни, служитель Бога,
Нас чому обходить доля
Європейського життя?
Нема очі де подіти,
Тож ховає за повіки -
Закривається вікно.
Та роки, прожиті даром
В промайдановім угарі,
Давлять душу все одно.
Після них, як на долоні,
Бачу, хто тепер в законі
Майдан зводить нанівець.
Сном майнула й зникла мрія:
Влада знову, як повія,
Обумовила кінець.
Тож нові потрібні сили,
Щоб непотріб розчавили,
Повернули сон назад.
А якщо той сон наснився,
Хочу, щоб він відтворився
У новий, сучасний лад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678241
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.07.2016
Вдивляючись у небо, зрозумів, –
Даремно я чекаю на порозі,
Боги мовчать, не чують моїх слів,
Хоча ще йду у Божому обозі.
Смиренно звик не вірити усім,
Ганебно звик до підлої неправди
Богів земних, небесних… Хто я їм?
Все так було і є, і буде завжди.
З порога йду у віри благодать,
Під куполом відшукуючи правду.
Але і тут повірені мовчать,
Бо входять теж у правлячу команду.
Зневірою стрічаю кожний день,
Де сум висить, мов кетяги шипшини.
Відчужено б’ють дзвони: «Дзен-дзелень…»
З-під купола глядять богів картини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674794
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.06.2016
Хто там говорить, що ти є
Самодостатнім, принциповим?..
Звідкіль це вітер слух несе
Про тебе, хворого синдромом.
Самозвеличення давно
В твоїй душі заворушилось,
Та не прикриє й руно зло,
Яке в тобі уже звершилось.
А після віддавати, знай,
Все будеш, що дарма далося,
Тож шкіра барана - не рай,
Так вже для дурнів повелося.
А вітер звідтіля несе –
Самодостатніх їм не треба,
Тож, барана з пап’є-маше
Давно приміряли на тебе.
Ти, дурню, схаменися, встань,
На свої дві, не на чотири!
До влади пхатись перестань, –
Прочуняєшся біля вирви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672301
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2016
«Останню сторінку в блокнотнім листку
Тобі я присвячую в тузі.
З рядків не відчуєш, як вірно люблю,
Як сумно без тебе, без друзів.
У літньому потягу шум, духота,
В загальнім вагоні тхне пивом.
Приїхав туди, де вирує війна,
Де друг мій під «дембель» загинув.
Тобі не сказав цього, не хвилював,
Щоб думала – знову в «резерві»,
То ж вдруге тобі безсоромно збрехав,
Здали трохи стомлені нерви.
Вернуся, чекай, цей блокнот принесу,
Не майся, мов птаха у клітці.
Пробач, бій почався…» Блокнот їй везуть
З листом на останній сторінці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
Все не цікаве, пустота,
Зникає тихо радість,
На серці осінь, і в життя
Тайком заходить старість.
Проходять мимо дні, часи
У переспілій втомі.
Навпроти сяють куполи,
І чути спів церковний.
А здалеку, як світлий сон,
Під дзвонів передзвони
Спливає віддана любов
І сліз прощальних схрони.
Не зупинити часу біг,
Вперед йти не під силу,
То ж, видершись на самий пік,
Спокійно йду по схилу, –
Лиш опліч щоб вона була,
Та взятися за руки,
І схил пробігти до кінця
Без болісної муки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671828
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.06.2016
Скло лише б’ється, не горить,
На вогнищі синіє.
Ось так і я – коли болить,
Синію в скруті й скнію.
Здається, краще б вже було
З балкону, як у прірву,
Хто не хворів – їм все одно,
Хоч у глибоку вирву.
Та потім, дивлячись в вікно,
Пригадую молитву,
І затихає підле зло
В борні програвши битву.
То ж думаю: чи так, чи ні,
Чи то нерозуміння?
Кому ще вірити тоді?
Збирати час каміння.
Молитву обійшла злоба,
З’їдають біль пігулки,
І знов у вену медсестра
Життя встромляє голки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671253
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2016
Вже майже поруч б’ють дитинства дзвони,
Блищать на сонці жовті куполи.
Відкрилися душі закриті схрони
В день поминальний тихої журби.
І вже снують турботливі та милі
Всі, хто чекав і не чекав мене,
Накрили стіл на батьківській могилі.
Він там - ми тут: таке життя земне.
Воно біжить й нас тягне за собою
В світ очевидності – від злоби до добра,
І ми йдемо великою юрбою
Туди, де поки нас іще нема.
Вдивляюся в жіночі спритні руки,
У загрубілі руки мужиків:
Кому на часі першому там бути,
Кого потягне спритний плин років.
Нехай земля, як кажуть, буде пухом,
Та я ніким туди не хочу йти.
Будь, ангеле, хранителем і другом,
Але ж чим зможеш ти допомогти…
Давно замовкли хори, передзвони,
Шлях не скінчився, на душі журба.
В холодний лик вдивляюся ікони,
А та мовчить… Тож, виходу нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670862
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.06.2016
Втік від набридлого прогресу
У тиху заводь рибака,
Де розляглося літнє плесо
Біля сонливого ставка.
Такий собі шматочок раю,
Що на поталу не здали,
Та вже з журбою завбачаю –
Жадоба теж прийде сюди:
Піднімуться совків хороми,
Застогне зранена земля,
Загоготять байдужі клони
У п’янім гвалті пікніка.
І так все піде п’ядь за п’яддю, –
Землі великий переділ.
Такого теж не хочу раю.
Коли ж закінчиться цей гін?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670459
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.06.2016
Ударив грім і у дворі
Упали град-краплини,
Холодні сльози, льодяні,
Блудливої хмарини.
Закахкали брудні качки,
Зайшлося сонце сміхом.
Мелькнула радість між людьми
Усмішками на втіху.
Щоб Їм на хвильку відійти
Від смутку сьогодення,
Цвітні веселки кольори
Зайшли в життя буденне.
Та ніколи їм в цім житті,
Хоч похапцем, все ж раді,
Бо кожний день, як на війні,
Де грім гримить із «Градів».
А влада, ніби батогом,
Підстьобує дбайливо,
Все заофшорила кругом,
Життя їм перекрила.
І засмутилися боги,
Що грім гримить не в небі,
Що дощ – то сльози удови
Самотньої, далебі.
Що не веселкою весна
Зайшла в життя буденне,
Загравою прийшла війна
У їх життя злиденне.
Що то не кахкали качки,
А били кулемети.
Спливають дні, біжать роки…
Життя чудове, де ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670250
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.06.2016
Я вибрав ніч – в ній думам легше,
Хай день сховає всі сліди.
Не повернусь до тебе—перше!
А друге — більше не дзвони!
Причина — втома, твоя втома,
Бо вимушено тут сидиш.
Хто жде тебе на цей раз вдома,
Чом серце холодом ятриш?
Тебе таксі чекає, кажеш?
Той глум я бачу кожен день,
Коли з ним вранці приїжджаєш
І скаржишся знов на мігрень.
Мій порятунок буде скоро,
То ж – заказав твоє таксі.
Безглуздо бавитись в розмови,
Розлучимось – й проблеми всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2016
Ще поки радістю живеш,
І сам собі здаєшся сильним,
Душа квітує вся, без меж,
І до людей стаєш прихильним
З добром сердечним. Все для них,
Щоби теж звикли щиро дбати
Про нас, а також про других,
Душі пориви віддавати.
Та інколи приходить зло
І їх думки, як вірш читаєш:
«Чому це раптом? А він хто?...»
Від того болісно страждаєш.
Тим прикро вражений в душі
Невдячністю собі подібних,
Шукаєш нішу на межі
Терпіння, в засіках надійних.
Та згодом, в боротьбі зі злом,
Образу викинувши з серця,
Знов жити хочеться з добром.
А може так мені здається?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669908
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2016
Навіщо звеш, – я не прийду
Морочитись тим самим,
Перенесу і цю біду, –
Кохання цвіт зав’яне.
Хоч серце болісно щемить,
Душа вже оживає.
Навчив оцінювати мить –
Відмінницю і маєш.
То ж марно звеш, я не прийду,
Для себе щастя хочу,
І долю скривджену свою
На біль не наурочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2016
Почуті, не чужих, слова,
Осіли в серці камінцями.
Чи доля скривджена така,
Чи вже пора іти до ями?
Все розложила на столі:
На дім папери, поряд гроші,
Записку стислу: «Це – тобі»,
І розчинила двері ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.05.2016