| Сторінки (9/826): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Прийшов весняний вир у двір,
Від ароматів квітів п’янко.
На вулицях люд подобрів,
Сміється радісно Іванко.
Марічку стрівши на шляху,
Накинув оком на хазяйку,
А та голубкою йому
Вже вибачає давню лайку.
Як хочеться, щоб все було
Весняно-радісним назавжди,
Та вже посіяне зерно
Зростає черешком неправди.
Іванків усміх вже для нас
На Дошці Пам’яті звітує…
Навіщо в цей воєнний час
Людська жадоба так лютує?
Замовкніть прихвосні, мовчіть
Нікчеми кволих президентів,
І що для понту не робіть
Вас те ж чатує привид смерті.
Мовчать дзвіниці куполів, –
Набат гуде, коли їм треба.
Де справедливість у богів,
Чи їх кришує навіть небо?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668539
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2016
Десь ти ходиш у мріях одна
В штурханині людського потоку
Та шукаєш мене, як і я,
Виглядаю тебе, синьооку.
Чи зійдуться шляхи наші? Ні.
Чи знайдемо заміну? Можливо.
То ж не хочу, в новому житті
Щоб шукали друг друга журливо.
У потоці байдужих людей
Відшукати себе не зуміли,
То ж не треба співати, Орфей, –
Мрії наші давно посивіли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2016
Ні, не знайду тепер натхнення я
Для підсолоджених віршів.
Чи забаганка, а чи видумка,
Можливо, щось сплете із них.
Та і того, певно, не станеться.
У круговерті брудних справ
Притьмом жадобою всі маються,
Тупий на душу давить хам.
Бреду по грязі цій розпатланий,
Сухий шукаю шмат землі.
Даремно – світ уже розчавлений!
То що ж робити тут мені?
Дощ б’є по вікнах затуманених,
А з телевізора «шнурок»
Брехню ллє людям задурманеним, –
Зімкнулось коло на замок.
Ось так і шльопаю по грязі я,
Натхнення мить вже не прийде.
А під вікном квітує яблуня,
До віршів безнадійно зве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668316
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.05.2016
Впусти в ворота раю,
Я не погруз в гріхах,
Про віру тихо дбаю,
Хоча і не монах.
Відкрий ворота раю,
Що тут є, на землі!
Та не відкриєш, знаю,
За ними лиш круті, –
Фальш звідтіля лунає,
Догідливість тобі.
За що ж ти нас караєш
Розп’яттям на крові?
Замкни ворота раю,
Замкни від наших мрій.
Я вже не відчуваю
Тебе в душі своїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667032
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2016
Не віриш, що твоє життя
Без суму кинуть в забуття,
І вже про спадок за столом
Словесний виникне содом.
Можливо так, можливо ні, –
Батьки завжди, як на війні,
Медалей тільки не дають,
Нема потреби — внуків ждуть.
І знову, як роки назад,
Турбот, що з неба зорепад.
Коли підніметься внуча,
Ти станеш сам, як дитинча,
На цьому й скінчиться любов,
Забувши про спадкову кров.
То йди вже, друже, до кінця –
Віддай і дім, і гаманця.
Тоді, дай Боже, загребуть
Та раз в день смерті пом’януть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667030
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.05.2016
Гріш жданий в руки взяв жебрак,
Услід володарю дивився.
І дивувався – щось не так,
Від несподіванки знітився.
Не завершився ще цей день,
Та жебрака зустрів я знову:
Було їх двоє й полісмен,
Вели напружену розмову.
Той, другий, втік, віддавши гріш,
Жебрак вслід глянув винувато.
«Що сталось, чом сумний стоїш?»
«Я сина тільки-но утратив».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666541
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2016
Блокнот, як шмат шагреневої шкіри,
Мерщій скорочується в плідній боротьбі
Словесних правок, що, як ті вампіри,
Сторінки черкають безжалісно твої.
Пробач, що так, але пора в шкатулку,
Віднині статус твій – душевний мій архів.
Думкам в тобі вже не знайду притулку,
Бо то минулого лиш буде переспів.
Блокнот же другий – то сама помпезність
І сторінки його – не місце для душі,
Та часом я втрачаю в цьому певність,
Це буде зрадою передусім тобі.
Пишу? Та ні, я став від всього вищим,
Кому потрібна ця осиротілість душ.
Думок, чеснот – велике кладовище.
Тобі поскаржуся... А то іще кому ж?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666539
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.05.2016
Життя не вберегло від зла,
Що в душу забрело, як ворог.
В ім'я добра свята борня
Завмерла, не б’ючи на сполох.
А зло спішить, і на шляху,
Прихоплюючи недолугих,
Торочить їм свою брехню,
І видає за думку мудрих.
Та зло є зло, чим не прикрась,
Його пізнають неодмінно,
Минулого цинічний фарс
Сьогоднішнє торує плідно.
Людино, джерело добра,
І неймовірної жадоби,
Одна лиш мить твоє життя,
Так здавна визначили боги.
То ж схаменися і скажи
Сама собі, що ти—ЛЮДИНА,
Бо шлях веде цей до біди,
Лиш гідність – заповіт єдиний.
О, Господи, якщо ти є,
Допоможи людським істотам
В добрі знайти самих себе,
А не ховатися по дзотам.
Десь гуркотить війна, і біль
Пронизує серця дитячі,
І злоба ллється звідусіль…
Не бачать це лише незрячі.
Стань перед дзеркалом і глянь
В свої лихі чи добрі очі.
Та не побачиш це, на жаль,
Бо засліпили луди-гроші. 475
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665498
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.05.2016
Хмаринки білі, ніби діти
Бродили в небі голяком.
Від подиву шарілись квіти,
Ховався вітер за горбом.
Цнотливе сонце оніміло.
Мерщій із гнівом і без слів
Тіла хмаринок присмалило,
Тим розбудивши вітровій.
Хмаринки збилися докупи
Сердито-темні, наче тінь,
Зійшли сльозами від розпуки.
Дощем зійшов на землю біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665496
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 12.05.2016
Не треба! Хватить! Я уже не хочу
Промов обманних, революцій теж.
Навіщо йти зневіреним на площу
До олігархів, що не знають меж.
Хто там на площі заново пророчить?
Голодний син, Майдану чесний син,
Тих обіцянок слухати не хоче
І у борні не буде вже ні з ким.
А далі що? Примовкли прості люди.
Самодостатнім сходить з рук усе,
Несуть брехню з високої трибуни,
Ілюзіями тішачи себе.
Як сталося, що олігарх на троні?
На грейдері—це ще куди не йшло.
Я не держу портрета його в домі –
Панам вклонятись честю не дано.
Та нашім думам тісно у неволі,
Бо влада вже знеславила людей,
Що встояли в кривавому двобої
Заради щастя і життя дітей.
Вже котрий рік в саду квітують вишні,
Дурман свободи канув в забуття,
Вже пелюстки з дерев спадають тишком,
А жданого, майданного чортма.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.05.2016
Рука холодна, хоч і в рукавичці,
Але ж ти поряд й зовсім не чужа.
Я відчуваю, ось-ось загориться,
Вогнем любовним стомлена душа.
Нехай болять, нехай замерзли ноги,
А я стою, так ніби уві сні,
Виходжу з нього, як ведмідь з барлогу,
В долонях руки держачи твої.
Невже здійснились мрії про кохання,
Не згасне у душі моїй весна?
Свідомість захлинулась хвилюванням,
Що ти зі мною і така близька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2016
Не вір запевненням в словах.
Так сталося, іду назавжди –
Над головою горить дах,
Бо серце стогне від неправди.
Пробач за те, що не любив.
Можливо, переплутав днину,
Любов давнішню загубив…
А чи тепер її зустріну?
І по життю, як пілігрим,
Брести у пошуках втомився.
То ж повернуся, але з чим?
Можливо, все ж я помилився…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
(До 25річчя Чорнобильської катастрофи)
Троянд приховані шипи
Впивалися болюче в тіло.
А їх, як віники, несли
Совки рядами та несміло
Складали квіти напоказ,
Всім демонструючи постави,
Та вмить щезали всі нараз –
Народу слуги ситі й браві.
Що з цього тим, хто там лежить,
Які без зброї помирали?
Життя для них було як мить
Чорнобильської техно-драми.
Що їм совкова суєта,
Завуальована брехливість,
Та внутрішня їх пустота,
І слів написаних нещирість?
Совки - на то вони й совки,
Совдепівські гартують звички.
Віддали ми дух боротьби
Тим, хто над ним лаштує свічки.
Ще хтось приходить на Майдан
Як пам’ять іменам і датам.
Читав тут вірші Нігоян,
Що вмер за нас простим солдатом.
Хто нам цей дух занапастив,
Зібгав все у жадоби русло?
І знову на шляху обрив,
І знову Сонце світить тускло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665074
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.05.2016
Дорогу щупає сліпий,
Вперед вглядаючись незряче,
Навколо темрява, хоч вий,
Мов провалився в царство ночі.
Та неба відблиск синизни
І сонця жар, немов жар-птиця,
В очах застигли назавжди
Малюнками тонкого ситцю.
Ціпком вистукує сліпий,
Так нібито шукає броду.
Навкруг вирує рій людський,
Про власну дбаючи свободу.
Ціпком вистукує сліпий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663907
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.05.2016
Зараз маєш те, що маєш,
Якщо хочеш — можеш йти.
Нащо серце собі краєш,
Час накрутиш до біди.
Не цілуй мене даремно,
Не заміниш ти її.
Невезучий в житті, певно,
Нема спокою в мені.
Дні стікають, як годиться,
В тиху заводь забуття.
Де ти, втрачена жар-птиця,
Біль безцільного життя.
Не стогну я, не жаліюсь,
Тільки ти все ж не вона,
Біля тебе тихо тлію.
Нащо нам таке життя?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2016
То на матрац, то на масаж,
То ще якісь там процедури…
Я хочу птахою хоч раз
Сягнути в неба верхотуру.
На дворі неба синизни
Так забагато, а чи треба?
Горять церковні куполи
Під куполом святого неба.
Чи вдасться шлях увесь пройти?
А за вікном дерева білі,
Квітують ніжні пелюстки,
Та вже злітають омертвілі.
Так і життя моє тонке -
Усупереч пересторогам -
На землю тихо упаде
Й сконає, як жебрак убогий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662289
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.04.2016
Вже хочеться кусатися! Як скоро
Короста жадності руйнує розум наш.
Лжепатріоти криються в офшорах,
Який до біса тут віршований Парнас.
Не до віршів… Літають в небі гроші,
Зроби лиш крок у бік від рівної стезі,
А там дівки на ляльок дуже схожі,
Ще владна нечисть у подобі діячів.
Скрипить перо, оспівуючи долі
Тих, хто ще з нами поряд і кого нема.
Пристойність – атрибут благої волі,
Вона свята для нас, для інших – мішура.
Можливо, сонце і до нас загляне,
В тьму корупційних обіцянок, блудних слів,
Відкриється вікно для честі й шани,
І свіжий вітер освіжить наш затхлий дім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661174
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.04.2016
В задумі глянув у вікно:
Там неба синь, внизу народ –
Задавнене німе кіно,
Як раритетний мій комод.
В нім все незмінністю живе,
Лиш я приречено іду
До тої, що терпляче жде,
Спіткавши вічності стезю.
Дивлюся, ніби в перший раз,
У неба синь, небесну даль.
Блищи, світи душі алмаз,
Та він затьмарився, на жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2016
То ж відізвися, де ти є,
Моє невипите кохання.
Зустріну я колись тебе,
Чи ти лиш мрія віршування?
Та певно – ні, покіс один,
Стандарт пресує досконалість,
І крутить сексуальний млин,
В омріянім вбиває радість.
Все ж де ти, нумо, відізвись!
Та в пустоті зникає голос.
Надіюсь, що знайду колись…
Любові никне тихо колос.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016
Чи наяву, чи уві сні –
Сміливо відкриваю двері.
Чомусь примарилось мені,
Що я вже був у цій оселі.
Стояли в акурат гроби,
Під ними імена та дати –
Лиш прізвище своє впиши
І можеш в той світ мандрувати.
Його Величність, сам Кощій,
Галантно вийшов, привітавшись.
«Шовк, бархат, стильний чи простий –
Зробіть, будь ласка, в книзі запис,
Свій телефон та на коли…» –
І вийшов з усмішкою тишком.
Я записався на роки
Вперед, так з переляку вийшло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2016
Дверима хряпнув він – і все,
Лиш пустота, а потім сльози.
Схилилась на моє плече,
Картаючи життєву прозу.
І раптом злість в її очах
Всі тайники душі відкрила,
Потік проклять бурлив в словах,
Їх стримати було несила.
Страждання справжні, а чи ні,
Чи просто хитрощі жіночі?
Для нього потім, повесні,
Її слова стали пророчі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016
Проснувся – прощається нічка,
Проснувся – вже сходить зоря,
Дивлюся – на пальці обручка,
Скінчилась свобода моя.
Питань, як у діжці гороху:
Навіщо, як міг і коли?
Здається, від них скоро всохну,
Повзуть думи, наче воли.
А згодом здивовані друзі
Те саме: чого та коли?
Ховаюсь, як заєць в облозі,
Сумнівні блукають думки.
Іду, як собака побитий,
На пальці обручка горить.
«Смутний чом?» – шепоче хтось хитро,
І я завмираю на мить.
А поряд вона знов сміється,
А очі – небес синизна…
Ні, я не смутний, так здається,
Щасливий! Ох, доле моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Не все так просто, як здається нам,
Бо живемо на віллах, в юртах, в хатах…
Здолати важко мовний перевал,
Щоб нам між них, а їм між нас блукати.
Розрісся світ і зблизив всіх людей,
Та душі залишилися холодні.
На полі брані тисячі смертей –
Так кожний день: і вчора, і сьогодні…
Чиї це ігри, хто за цим стоїть,
Кому потрібні землі Ван-Хун-Дуя,
Чи турка, русака, хохла… Чий хід?
Брехня, маневри, блеф – життя вирує…
Я не візьму зелений автомат
І не піду комусь щось заробляти,
Бо «карликові гноми» дурять нас,
То ж гинуть за своє «ніщо» солдати.
Всесвітній, вселюдський живе обман,
Втішаються затяті божевіллям.
Коли російський чи сірійський танк
Був знаком миру мирного подвір’я?
Не знаю, може правий той ІГІЛ,
Бо ми в брехні давно вже заблукали,
Тож недолугі недолугий мир
В моїй державі похапцем забрали.
Наступні, що прийдуть, чи не зі злом?
Надіюся на Боже провидіння.
Як можна побороти зло добром
Та не піддатися в борні гріхопадінню?
А поки що, Всевишній, все не так,
Добром своїм я зло не переважу,
Тож я візьму зелений автомат
І захищатиму свою державу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657955
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.04.2016
Сніг ніби дражнить мою душу,
Бо я весною вже живу.
Та, мабуть, вибачатись мушу
Перед пагінням в квітнику,
Де крокуси сигналять ніжно,
Схиливши голови на сніг,
Нарцисів пнеться зелень пишна,
Тюльпан листом стирчить, як ріг.
В чеканні теплового буму
З підвалин темної землі
Спішить все рвучко на свободу,
На клик весняної сурми.
Безжальний сніг жахає квіти,
Та неморозна круговерть
Не в змозі бажане зробити:
Принести вирок квітам - смерть.
Безсило тане у калюжі
Дощем розмитий сірий сніг,
А вітер теплий, ніжний, дружній
Несе весняний оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657212
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 04.04.2016
Ти поруч, тільки не зі мною…
Що нас тримає: звичок страх
Чи шлюб? З любов’ю неземною
Чому звернув на хибний шлях?
Я закриваю на все очі
У сумніві – невже це ти? –
І згадую літа дівочі…
Як розлучитись назавжди?
Ти маєшся, я відчуваю,
Все знаю, та мовчу, либонь,
Лечу то в пекло, то до раю,
А серце спалює вогонь.
«…ну що ти, що ти…» – чую голос,
За руки ніжно держить він.
І заридала, як ніколи,
Виплакуючи нічний біль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016
Упевнений, бо досвід маю:
Віддачі не чекай на сто.
Людина до всього звикає…
Кістками ляже хто? Ніхто!
Хто ти ся є: природи старець,
Перелопачений життям,
Усохлий в часі новобранець,
Сповзаючий у забуття?
Ну, що поробиш, любий друже,
Природа обманула нас –
Життя дала, та їй байдужі
Стареча хворість і колапс.
Не нарікай… Твоє то діло?
Сиди й мовчи, якщо живеш,
Дивися в небо отупіло,
Можливо, в рай ще попадеш.
А поки Бога виглядаєш,
Ще біля тебе хтось сидить,
Гидливо тіло прикриває
Із співчуттям, коли болить.
Природа, ніби так і треба,
Без згоди нам дала життя.
Тепер надійся лиш на себе,
Назад немає вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655886
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.03.2016
Стурбованість завбачливу твою
У кожній добрій вісточці вбачаю,
Її завжди, як совість, бережу
І розпач з нею у житті долаю.
Можливо, ради цього і живу,
Можливо, задля цього і страждаю,
Сердечний біль сприймаю, як зиму,
А посмішку — веселкою розмаю.
Та часом спотикаюся і я,
І холодом стискаються судини,
Горить тоді від сорому душа,
Як грона вже примерзлої калини.
Відтанути спішу до тебе знов,
Мене сприймаєш ждано, як жар-птицю.
Я вдячна Богу за твою любов,
Яку я п’ю, як воду із криниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2016
Не впізнаю тебе. Не знаю
Що то було: брехня, гра слів?
Здається ми дійшли до краю…
То хто до краху нас призвів?
Ще крок - в обрив летить каміння…
Злякались згарячу чого -
Взаємного нерозуміння,
Чи злості гонору свого?
Ні те, ні друге, ані третє…
За що ж караєш, Боже, нас?
Чом перевтілилась Джульєтта,
Куди подівся мій Пегас?
Жили, розслабившись на піку
Шляху, дарованого нам,
Доказуючи всьому світу,
Що є життя без мелодрам.
Надлом зловив на полу-слові,
Щось сказано було не так,
І тріснув дім в своїй основі,
Довіри закінчився смак.
Сміявся вітер злої волі,
Брехня раділа уві сні –
Прокинувся миттєво з болем
І стало соромно мені
За домисли. Джульєтта поряд,
Пегас літає за вікном,
У злагоді душа і доля…
Зло йшло під траурним вінком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016
Настирно дістає потреба:
Залізти в схрон, в диванний чад,
Тупити штукатурне небо
І біле сонце у сто ват.
Душа і тіло спочивають,
В обіймах сну забули все,
А вранці журавлині зграї
Розбудять тугою мене.
Піду, як завжди, в світ блекотний,
Де кожний схований в собі.
Чому в юрбі такий самотній?
Чому кричать так журавлі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655355
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2016
Під мармурним небом-зонтом,
Світлини небесної сотні.
Опівніч всі сходять гуртом
До місця безбожної бойні.
Вдивляються в лиця свої
У місячнім журнім світінні,
Запитують, ніби живі:
«То як живуть друзі та рідні?»
Я квіти героям кладу
На паперть майбутнього храму
І тихо в напрузі стою:
Чекаю на прощення й кару.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654243
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2016
І знову бреду, як тоді,
В полоні зіркової ночі,
Світлинами бачу в собі
Журливі, заплакані очі.
Зірки тихо тануть на тлі
Зорею підбитого неба.
А я все шукаю її…
Та може шукати не треба?
Все сплуталось: дійсність і сон.
Надворі півні вже співають.
Дозрілий любові бутон
Вручити їй палко бажаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016
Не хочеться дивитись у вікно…
Чи скоро час розлуки – я не знаю.
Його настирні випади давно
І тілом, і душею відчуваю.
Та неминучість висне мов туман,
Від неї не відкупишся за гроші,
Родинний не врятує талісман,
Не допоможуть також святі мощі.
До звабливого неба шлю уклін,
А звідтіля лиш дощ осінній хлище.
Останній чи здолаю перегін,
Чи може строк розплати значно ближче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652340
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.03.2016
Горить душа… З дороги геть,
Забовтана пуста словесність!
Я чую майже кожний день
Про демократію та єдність,
Про рівність праведну усіх
Перед Величністю – Законом.
Та як раніш, совковий псих
Злітає з VIP аеродрому.
Їх не беруть, як і тоді,
До відома у військкоматах.
Їх світ – машини, гольф, бали…
А десь над сином плаче мати.
Дурманить правда-блекота.
Закони – їх не бачать очі.
Навколо згубна пустота,
А в ній про візи хтось бурмоче.
В затилок дихають совки.
В лот розіграли Україну.
Повільно тягнуться роки,
Коли на Сході хлопці гинуть.
Буксує все, волами йде,
Тягуче зволікання всюди,
У Тартар, наче дим, пливе…
Та мертвих чи простять їм люди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652092
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2016
Я мало сплю: з повік тікає сон,
А потім день в тривожнім непокої,
Шукаю для душі надійний схрон
І ввечері валюсь у ліжко долі.
Та й уві сні тривога та в мені,
То ж з переляку зву на допомогу
І никаю у дійсності чи сні,
Щоб врешті-решт проснутись мати змогу.
То Божа благодать, чи маячня,
Чи витівки безсмертної Психеї –
Так хочеться позбутись смутку дня
І тихим сном заснути біля неї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650834
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.03.2016
Горить, мов полум’я, калина,
Журчить з-під каменю вода,
Я біля рідної хатини,
Де мрійна молодість пройшла.
Та почуваюсь незатишно,
Не склався з дійсністю тандем.
Чому знов так облудно вийшло?
Чому? І серце давить щем.
Навкруг усе так постаріло,
Все бур’янами поросло,
Так, наче вражина побила,
Зав’яло юності село.
Чи владні сили подуріли,
Чи не нажерлися? Гребуть!
Як всі усім осточортіли,
В безсмертних граються, мабуть.
Життя лиш мить для всіх і всюди,
То ж не поводьтесь, як щури.
В зневазі вижидають люди:
Чого ще ждати, крім війни?
Горять вогнем калини грона,
З-під каменю тече вода.
Стискається в кулак долоня,
Щоб пхнути владного совка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650578
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.03.2016
Я згадую, чого не встиг зробити
В своєму недолугому житті.
Погано одному без тебе жити,
Замало одного життя мені.
Ровесник - дуб вдивляється довкола,
У борознах поморщилась кора,
Чекає на берізку білокору,
Та не прийде берізонька моя.
Нависли хмари над гіллям високим,
Та стовбур обняла моя журба,
І неважливо, що вже буде потім:
Без тебе сохне і болить душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2016
Я буду думати, і спати,
І дощ вітати уночі.
Для когось він немов би грати,
Мені ж він справді до душі.
А завтра зранку сонце бризне,
І світлом день зайде в мій дім,
Я закриваюся навмисне
Від дійсності передусім:
Від шуму, натовпу людського,
Від грубості, від суєти…
Я дня чекаю дощового,
Щоб під дощем йшли я і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2016
Як так сталось, що я розлюбив?
І ти права, що цим дорікала.
Талісман вінчальний загубив,
То ж грозить мені небесна кара.
Чорна хмара плакала дощем,
На лиху ознаку дуже схожа,
Груди задавив проклятий щем,
Хоч душа й кричала: «Так не можна!»
Мовчки подивилась і пішла,
Загубилась, мов у сіні голка.
Сварка та помилкою була,
Скрізь тебе шукаю та без толку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
Так ніби світ затьмарився. Кінець.
Обоє вмить замовкли на півслові.
Комусь урвався в ревнощах терпець,
Комусь хотілось більшої любові.
Світлина зі смішинкою в очах,
Як і учора, дивиться на мене,
І пустка навкруги… Невже це крах?
Самотності росте чуття шалене.
Застигло небо мармурним зонтом,
У вікна пнуться віти чорнотою,
І затухає ревності надлом,
Стрічати хочу знову день з тобою.
Зболілу душу, смутку, не чіпай,
Ніщо мене не спинить у дорозі.
Спішу мерщій до тебе в ніжний рай,
Якщо пробачити ще будеш в змозі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2016
Стрибаю в ніч зі сну святого,
Шукаючи прокляте Я,
Що знахабніло до дурного,
Кривляючись у сонці дня.
Та не знайшов. Втекло. З-за рогу
Майнуло тінню навпростець…
То ж повертаюся в сон знову,
В якім для Я настав кінець.
День зустрічаю насторожі:
В собі, як страж, за ним сліджу,
Та стриматися вже не можу,
Боюся – зараз задавлю
Забуте Я, що знову пнеться
До честолюбства і пихи.
Чи може, то лише здається,
Що Я в мені не назавжди?
Та певно – ні. Постійно поруч
Сидить невидимим в мені
Й стискає душу, ніби обруч.
Хто переможе в цій борні?
У мовчазнім оціпенінні
Від Я ховаю відчуття.
Дай, Господи, мені терпіння
Не закричати: хто ж є я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648479
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2016
Давно заросла бур’янами
Стежина у старім саду.
Немає вже сили у мами
На ношу дворову тяжку.
А ми – і пузаті, і статні -
Невміло за щось беремось.
Запрошує мама до хати,
З подолу виймаючи щось.
Графинчик, в льоху запітнілий,
Усмішливо ставить на стіл.
Ніяково якось, знесили,
Смакуємо радість і біль.
В минуле вернутися знову
Бракує сміливості, слів,
Та просяться душі додому
В обійми старих матерів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648194
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2016
Край вітринного скла, за квадратним столом,
В закутку пожовтілої пальми
П’ю вино сам-на-сам, споглядаю тайком
За фіналом банальної драми.
Там ображена фея – так здалося мені
Через збурені погляди друга –
Ледь тримала «фасон» на красивім лиці,
А в очах теж збентежена мука.
Рвучко встала, сховалася в шторах вікна
Та в момент повернулася з миром…
Хепі енд! Лиш закохана бранка-душа
Розлилася в очах сумом сірим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2016
Любил язык русский за то,
Что им разговаривал Пушкин,
Но жаль – это было давно.
Сейчас – разглагольствует Путин.
Настолько паскудно душе,
Что в выборе я не свободен –
Так вышло, что в «братской» войне
В ругательствах стал он пригоден.
Ведь там, в ДНР- ЛНР,
Сходняк разномастных бандитов,
На русском они сеют смерть
И думают – все шито-крыто.
Великая Русь так сильна!..
Вновь выбрала слабую жертву?
Идет в Украине война,
Русь вновь «строит» серое гетто.
Кто дал, Путин, право тебе,
Когда-то два братских народа
Столкнуть в этой грязной войне
Интригами псевдосвободы.
Я русский теперь – не люблю,
Лишь классиков старых листаю.
На русском стихов не пишу
И с гневом блокнот закрываю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647427
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 27.02.2016
Я не король – за паспортом ним є,
Тим королем, який без королівства,
Але в душі двоїстість ця живе
І кличе уві сні мене до дійства.
Я згоден, то ж ми разом ідемо
У замок короля того століття,
Даю наказ поставити вино
І випити за наше довголіття.
«Віват, король!» – кричить холопська рать,
І як приємно слухати це знову,
А вірні слуги все кричать, кричать
І урочисто вмощують корону.
«Де королева?» – злюся я на слуг.
Корона впала… Відкриваю очі
І чую поруч: «Королева тут…» –
І сміху сплеск, і лестощі дівочі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016
Не місяці – роки пройшли –
Ми стали до війни звикати…
Хай вибачать нам без вини
Загиблі в цій війні солдати.
Ми витрачаєм марно час:
Війна – то смерть, то не забава.
Я хочу, щоби кожен раз
Стрічали їх: «Героям слава!»
"Не слід звикати до війни!" -
Попереджають знов герої,
І закликають кіборги
До вічної між нас любові.
В буденнім хаосі життя,
В брехні, що ллється без упину,
Не заколисуйте чуття
Тривоги за свою країну.
Не слід звикати до війни:
«Смерть ворогам – героям слава!»
Бо варварів лише вони
Розчавлять разом з їх тираном!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647134
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2016
Мовчали тіні… В непокої
Крізь штори місяць заглядав
На ту єдину, для якої
Місток хлопчина збудував.
Він з нетерпінням, мов примара,
Ступнув і раз, і два, і три…
Знущався місяць з переправи:
«Ну ж гайда, йди, мерщій іди!»
А за містком – зелене поле
Й вона, вся зіткана із мрій…
Та з тіней міст – споруда квола,
Мов віртуальний сувенір.
І захиталася опора…
Її простягнута рука
Вже зовсім близько… Клята доля!
Міст рухнув… Де ж тепер вона?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2016
І ранок, і день, і пора надвечірня
Приходять завжди, доки сонце ще є.
Холоне від страху голодне подвір’я,
Не злим-тихим словом згадавши мене.
Та я не спішу туди їхати, друже.
Нічого не хочу – не треба мені.
Той спадок давно мою гідність спаплюжив,
Нехай відійде від моєї душі.
Встановленим ладом не слід перейматись:
Продай, роздари – не обтяжуй мене,
Та тільки не думай, я дуром не маюсь,
А хочу лиш в небо зійти голубе.
Я хочу відмити буденну грязюку
І чистим зайти в дике царство землі.
Дай, друже, свою незамарену руку,
Шмат чистого неба дарю я й тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646901
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.02.2016
Не вірив я, що буде так.
Та він повівся на розмову,
Махнув рукою, як жебрак,
Й поплентався до свого схову.
Не футболіст я, він – не м’яч.
Не хочу на життєвім полі
Взамін коротких передач
Роки втрачати в його долі.
То ж не рубай з плеча: прийде!
І в ту любов, що є між вами,
Я вірю, тільки то пусте
Впиратись, як бики, лобами.
Гони свій смуток із душі,
Він вдома буде вже сьогодні.
З тобою ж бути як мені?
Душа горить вогнем спекотним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2016
Я мрію про неї. Вона,
Коли сонце вранці розбудить
І білим білішого буде,
Прийде сюди й скаже: «Це я!»
І пальці прозоро-легкі
Торкнуться жорсткого обличчя,
У провесінь ніжно покличуть,
Розрадять мовчання жаги.
Та сном вона мимо пройшла,
А потім… Не буде вже потім.
Ох, мрії мої, дайте спокій!
Згубились у снах чудеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2016
Ось і пройшов ще один день
Без сміху й радості, в тривозі.
Моя турботлива мігрень
Тебе зустріне на порозі.
Якщо прийшла, то вже заходь,
Не думай, що радіти буду,
Бо безтілесна твоя плоть
Мов неминучий вирок суду.
Сиди в кутку й не ворушись,
Бо запалю свічу, крадійко.
За всі гріхи свої колись
Відповіси, хоч невидимка:
За зраджену чиюсь любов,
За витівки пітьми злодійські…
Зоря ледь виглянула знов.
Геть з дому, Ніч, вже День у місті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646645
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2016
Ніч в дім мій холодом зайшла,
По шибках розкидала квіти,
З морозом тішиться вона,
Щоби сильніш приворожити.
Скрипить, сопе морозний дух,
Та день пускати в дім не хоче,
Холодні квіти з шибок здув
У подарунок милій ночі.
Я радий, що прийшла зоря,
Ласкавим світлом привітала,
День сприйняла, як жениха,
То ж не віддала на поталу.
А потім ніч… Так і живу,
Мені то холодно, то жарко.
Я радий милому теплу,
За холод – все ж хильнув би чарку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646374
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2016
Я з криком вставав серед ночі,
Коли вона раптом з’являлась,
Вдивлявся в її пусті очі,
Вона ж наді мною знущалась:
«Ну що, попрощався, поїхав?
До потягу все ж проводжала…
А зараз те ліжко їй втіха,
Там любо з ним тільки що спала».
Той голос, до болю знайомий,
Словами колошкав непевність.
Без сну, весь розбитий від втоми,
Впізнав свою страчену ревність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2016
Надворі дощ, надворі сніг,
Із сірим настом кучугури,
Дерева чорні, без птахів,
В воді сріблиться день похмурий.
Ще вітер, ніби батогом,
В лице дощем холодним свище.
Кохання гріло нас теплом,
Тепер один бреду в колишнє.
Додому йти нема потреб,
Там пустка, бо тебе немає.
Байдужий на столі портрет
Мене і тішить, і лякає.
За сірим столиком кафе
Вдивляюсь у холодну днину,
Журба так відчаєм бере –
Хоч на вокзал, без тебе гину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2016
В цьому світі вкрай зіпсованім
Стерлась совісті межа.
Тюхтієм закомплексованим
Тяжко мається душа.
На узвишші не шукай мене,
Для елітних там місця,
Бо душа моя обшарпана,
Без початку, без кінця.
То ж шукай в веснянім промені
На скелястих берегах,
Поспитай про мене в осені:
«Де літає вільний птах?»
А знайдеш - втечемо разом ми
На безлюдні острови.
Заблищить життя топазами
У згвалтованій душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646106
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.02.2016
День прісним стояв, певно спав біля ночі,
А сонце сміялося прямо в лице.
З вікна подивлялися очі дівочі,
Сховавши ще заспане тіло своє.
І все тут здавалося добрим і славним,
Ліниво несла свої води ріка.
Здавалося голос звучав Ярославни,
Здавалося тут похрестилась вона.
Тут добре… Та грому журливі розкати
Щоденно бентежать душі супокій:
Висять в розмаїтті крикливі плакати
Оголених тіл та примружених вій,
Тут вітер гарячий, не злий та брехливий,
З-за рогу поткнеться і знову назад.
То дай мені, Боже, наснаги, ще й сили,
Забути війну, пом’янути солдат.
День прісний, і люди так ніби й не знають,
Що десь там на Сході гуляє війна.
В церковній обителі тихо співають
Та молиться Богу якась там вдова.
І хочеться крикнути: «Нумо, прокиньтесь!»
Стискаються пальці в жилавий кулак.
То ж досить ідилії, серцем прилиньте
До горя людей тих. Час бити в набат!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644733
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.02.2016
Дивлюся вдаль, а там косяк
Дощу завислого стіною.
Думок невтішний бумеранг –
Чому я тут, а не з тобою?
Робота-дім, робота-дім,
То доля вся, як на долоні,
І необізнаний лиш в тім,
Коли впадеш на перегоні.
Що скажеш, день? Зайди в мій дім,
Але не в сірому жупані,
Хай сіризну розверзне грім
І блискавка освітить далі.
А зараз, змучений в борні
Передзвоню по телефону.
Що скаже подруга мені –
Іти до неї чи додому?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644729
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.02.2016
Насправді, то було давно,
На спомин – нібито сьогодні:
Вечірні танці і кіно,
Акацій запах Великодній.
А потім ВИШі і борги,
Державні гроші за навчання,
Розподілялися всі ми
У глушину, мов на заслання.
Так, справді, це було давно,
Того не має вже й не буде,
Давно не те іде кіно,
Давно не ті зростають люди.
Ті пахощі акацій я
Ніде й ніколи не відчую,
І звук басистого джмеля,
В весняних квітах не забуду.
Те, що було, то все моє,
Та всі ми гості в сьогоденні.
Сміється сонце золоте,
Летять роки, мов навіжені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643638
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2016
Ми з тобою зараз не в ладу,
Ведемо себе так, ніби діти.
То ж скажи, хто завинив кому?
Не дай Бог комусь з нас овдовіти.
Не дай Бог! Тому спішу назад ,
При мені усі твої світлини.
Хай сто раз все буде негаразд,
Та без тебе я не буду й днини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016
Ти вже тут!.. Згадала про любов!
Та, можливо, я вже не кохаю…
То чому ізнов сюди прийшов
І чому думками все блукаю?
Щож, минуле ще живе, живе,
І болить душа від того крику,
Пам’ятаю сльози та себе,
Як просив остатись, хоч на хвильку.
Ту розпуку бачив кипарис,
Пустоту в скорботній безнадії,
Бо життя втрачало всякий смисл
Без любові, про яку так мріяв.
Я образу більше не держу,
Та не бачу сенсу разом бути.
Тільки про одне молю, прошу:
Відпусти, щоб міг тебе забути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016
Я, зачаївшись, жду, коли ударить
Когось із друзів чи мене, життя.
І, як листок сухий на дубі старім,
У вирві копирсаюся буття.
Не песиміст я, але все ж боюся,
Що гряне буря і зірве листок,
Так, як і він, по ринвам покочуся
Й не стане сил на рятівний стрибок.
Сухий листок не стане вже зеленим,
Хоч я готовий стрітити весну,
Та, певно, не прийму світ навіжений,
То ж краще в невідоме утечу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643318
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.02.2016
Бурлить тривожна суєта
Живих істот на цій планеті,
Що називається Земля, –
Її малюю на мольберті.
Там безнадією горить
Мазками стомленого пензля
І радість, і тужлива мить,
І вояків криваві леза,
Вогнем спотворені сади,
Розгромлені ущент мечеті,
Злорадство дике сатани
І крик невинної малечі.
Тривожна пнеться суєта
Та біль і страх по всій планеті.
Немає віри вже, нема,
Тривога стогне на мольберті.
Іще мазок, іще, іще, –
Немає місця вже для горя,
Картини поле мовчазне
Заполонила людська доля.
Малюю небо голубе,
Всевидюще в нім Бога око.
Почує звисока мене,
Чи відійде нечутним кроком?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643092
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.02.2016
Нарешті в душі рівновага,
Любов перетнула поріг,
А поруч зозуля віщала,
Що долю я все ж переміг.
Співуче природи створіння,
Що пташка в наш дім принесла:
Життя довголітнього тління,
Чи світло майбутнього дня?
Я вірю тобі, не зозулі,
І хочу, була щоб завжди
І в радісні дні, і в похмурі
За руно ціннішою ти.
У душах росте рівновага,
Любові повага в серцях…
То ж, пташко, кукуй, як кувала,
Прикуй нездоланний мій страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016
«Чому так пізно? – гнівно запитала.
Той погляд попроз очі свідчив про брехню,
І щоб не говорив – було замало
Для того, як колись повірити йому.
В брехні сплелись потреба і причина:
Зробила вигляд, що повірила словам,
Бо не свого ростив в коханні сина.
То ж став спокутою для неї цей обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016
Чи хтось почує крик провінціала,
Зажатого в лещатах владних сил,
Опору волелюбного майдану,
Приниженого нижче плінтусів?
Того, що кинув все напризволяще,
Пішов на захист гідного життя.
Чи стало нам хоч трішечки та краще?
Невже вина в цім – спрощена війна?
Спростили все: і голос на Майдані,
І сотні тисяч вогників на нім,
І жіночок, які довбали камінь,
Політ надій і оплески гучні.
Спростили все: і сніжні барикади,
Молебні, страх і кров, життя людське,
Як віддавали все, Європи ради,
Як не ділили на твоє – моє.
Спростили все: і дух патріотизму,
І віру в демократію святу,
Задля якої проти комунізму
Піднявся весь народ на боротьбу.
Чому так сталось? Всі стояли поряд,
Хтось з грейдера, як Ленін говорив,
А хтось, за хвіст вхопивши свою долю,
Ледь кулю-дуру в лоба не пустив.
Що ж сталося? Ярмо те знову пнеться
На шию сісти. Слухайте мене:
З кілка терпіння ось-ось обірветься
І вас, як дим, за вітром рознесе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642837
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.02.2016
Віддай душу правді - і станеш потрібним
Лиш тільки самому собі.
О, лібен гер Сеня, майн лібен гер Пітер,
Що скажете: згодні чи ні?
Віддай душу Богу, даси собі раду
І станеш як ангел. То й що?
Що скажете, Ангела, лібен майн фрау?
Що скажете Пітер на то?
Віддай душу чорту - і станеш багатим,
Успішним і жадним ссавцем.
Що скажете, Пітер, великий мій брате,
Чи дійсно спрацьовує це?
Ну що, український майн лібен народе,
Не час припиняти борню.
Вже вибори скоро і поле просторе,
Кому вручиш душу свою?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642300
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.02.2016
Рік за роком йде життя униз
І стікає річкою в пустелю.
Пам’ятаєш, як пливли колись,
Проти течії, а не за нею?
Сидимо в човні ми без руля
І ждемо: чи винесе, чи втопить.
Так бракує нам того весла,
Щоб гребти могли, пливти навпроти.
Я не знаю, що нас жде в кінці,
То ж скажу, що мав давно сказати, –
Я життя своє віддам тобі,
Якщо нам прийдеться вибирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2016
Ну що, життя, чіпляюсь я до тебе?
І не відстану, поки ти ще є.
Позабираю все, що конче треба,
А поверну лиш те, що не моє.
Все заберу! Диктує право зрілість.
Кінець жадобі – пити мою кров.
Вже не бажаю, щоби свою милість
Мені дарило разом з тихим злом.
Я і без тебе злий на все у світі:
І що родився, що живу не так…
Дивися, стерво, там у передмісті
Вже «владний» знову преться вверх лайдак.
Віддай моє, зароблене, падлюко,
Байками ситий вщерть від Сень і Петь.
Осколки гідності я не збираю тупо,
Я їх відроджую тобі на смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641814
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.02.2016
Ранок без дозволу лізе в вікно,
Ніч з дому в сад виганяє,
Сон обійнявся із сонцем давно…
Щось твій запізно чекає.
Скинь покривало підступного сну,
В нім не зібрати осколки
Тих почуттів, що були наяву
І так зненацька примовкли.
Любиш - не любиш, пелюстки не рви,
Сонце і вітер готові -
Поки не пізно – з тобою іти
Просто назустріч любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016
Задзеленчав десь телефон…
Замовк, не чути.
Над головою хтось пройшов.
На дворі – лютий.
Замерзли вікна, лиш одне
До світла пнеться.
Почуй, почуй, любов, мене,
Біль мого серця.
Чи поруч, чи в чужих краях,
Я точно знаю:
Ти будеш снитись по ночах,
Без тебе маюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
Спадає листя, зеленіє поле,
Озимі піднялися на вершок.
Ми ідемо, завітрені обоє
Пожовклим листям, єдністю думок
Та мовчимо, хоч вже серця зболіли
І хочеться сказати: «Стій, не йди!
Які внесла в стосунки наші зміни
Жадана зустріч, коли їдеш ти?»
Ми ідемо, задумливі, як небо,
Заходить сонце, давить гіркота,
В душі кричу я: «Їхати не треба!»
А ти вже кажеш: «Їхати пора…»
Опали руки, ніби вербне гілля.
Нестерпний потяг свиснув в котрий раз.
Я не сказав: «Люблю тебе я, рідна»,
Ти не сказала: «Лину без образ».
Ліхтарик зник останнього вагону,
Упало небо чорнотою вниз.
І змучений нестерпною пихою,
Спішу я потягу, як тінь, напереріз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016
Життя спливає краплями свічі,
Лиш остаються плями стеарину.
І, будучи на лінії межі,
Ти ще вбачаєш у собі людину.
Свічі останки – днів минулих суть,
Їх на смітник з журбою мовчки кинуть.
Натомість заблистить сльоза, як ртуть,
І в забуття думки про нас полинуть.
Верстай хвалу, допоки ти живий,
Карбуй діла, які приносять славу,
Бо, може, скажуть в згадках: не такий,
А може, й пам’ять кинуть на поталу.
Віват, життя, від нас тобі віват!
Хто на межі – крокують тільки прямо,
Та враз – обрив і падаючий старт
У забуття, що ти приготувало.
Віват, життя, усе ти нам дало,
Що ми змогли у тебе відірвати:
Комусь притулком радості було,
Мені ж турбот наслало повну хату.
Привіт, життя, там новий брат стоїть,
І звісно, теж він роги обламає…
Де та межа? Коли остання мить?
Того, на щастя, ще ніхто не знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639128
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.01.2016
Не переходь з пустим відром дорогу,
І не кажи: «Пробач мені, прости…»
Я сам звітую перед своїм Богом,
Бо вірю в те, у що не віриш ти.
І не повіриш, не оціниш… Спільно
Нам не судилось бути на землі.
Я йшов в АТО свідомо, добровільно,
До зустрічі відлічуючи дні.
То ж не слідкуй, коли у двір виходжу,
Стрічай свого альфонса і радій.
Я віддаю себе на милість Божу,
Та гірко не пізнати щастя мрій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016
«Забери, я прошу, забери,
Хоч на ешафот, але з тобою.
Зграєю ворон летять думки,
Та чорніють хмари наді мною.
Не іди, не їдь… Я тут одна,
І до біса долари і євро,
Мимо нас спливає, як вода,
Те життя, що склалося непевно».
Не почув, поїхав, ну й нехай!
Бризнула джерельною водою
І пішла в розбурханий розмай,
Де шептались вишні між собою.
Заблукала думами в саду,
У вишневім зрадила суцвітті
І зайшлась квилінням на біду,
Проклинаючи його і все на світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016
Десь заблукала мрія про любов
Серед страстей розпусного хаосу,
Які заполонили, ніби мор,
І вже любов шукають, як роботу.
Де ті ромео, що жили колись,
Де ті джульєти, що кохали вірно?
Все стерлося, любові зникла вись,
В пошані присмак хтивості надмірний.
Мені болить, душі я чую крик,
Підставити спішу любові крила.
Запізно вже, бо голос її зник,
І назавжди осталася лиш мрія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016
Наді мною хмари,
Під ногами сніг,
Снігові забави
І замерзлий ніс,
Мокра рукавичка
І слова, слова
Вперті, наче звичка:
«Ти моя, моя…»
По замерзлій річці
Їх пишу, пишу…
Ті слова, як вічність:
«Я тебе люблю!»
Минулого радість,
Минулого тінь,
Минулому заздрість,
Минулого біль.
Зараз я по річці
Тихо сам бреду,
І на тому місці
Ті ж слова пишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
Блищать ще роси берегами,
Та побілішала трава,
Коротшими вже ранки стали,
Ось-ось прийде до нас зима.
Вогнем горять калини грона,
Багрянцем сипле листопад,
А ніч, прийшовши до порога,
Відкриє неба зорепад.
Та потім день прийде на зміну,
І снігом вкриється земля,
Щоб зміг знайти тебе по сліду,
Прозоро-чисту, як зима.
Горять вогнем калини грона,
Горить вогнем любов моя.
Чекаю я, моя Мадонно,
Без тебе тьмариться життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2016
В полоні справжньої тривоги,
В полоні справжніх почуттів
Здолати можна сиві гори,
Дістатись до семи морів,
Якщо шукаєш. Не знайшовши,
Коли на серці маячня,
Не зупиняйся, пнися мовчки,
Якщо жива любов твоя.
Не зупиняйся, бо роздавить
Тебе зневіра і нудьга,
І хай душа від туги марить,
А ти іди, йди до кінця.
Я не дійшов, я здався силі,
Зневіра викрала мене,
То ж і кульгаю ще донині…
Чи хочеш ти життя таке?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2016
Чи був то сон, і я у нім
Стояв на здибленім майдані,
А тисячі співали гімн,
Всім присягаючи державі.
І барикади, і вогні,
І згублена небесна сотня…
То був не сон! Чому ж тоді
Між нами й владою безодня?
Не хочу вірити, що так.
Це неможливо! Боже правий,
Ми ж були разом, як кулак,
І був початок таким вдалим.
Знов закрутився шарабан,
Зминає все… Та лине мрія,
То ж гайда, друже, на Майдан,
В нім жевріє іще надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633000
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2016
Коли душа кричить: «Ніч, геть!»
Коли душа бажає сонця,
Здається, що прийшов кінець,
І молишся на Миротворця.
А ніч злорадствує собі,
Чорти їй потурають тихо.
Я знов прошу усіх Богів,
Щоби прибрали нічне лихо.
Мій ангел, справжній чи фантом,
Тріпає крильцями між ними,
А чорт чатує за вікном,
Очима споглядає злими.
Бог день послав мені ясний,
Зігрівши серце задубіле.
Чи переможе ангел мій?
Дарма – здолати зло несила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628000
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.12.2015
Здається, день ще не прийшов,
Який відкрила б ти для тяжби:
«Віддай назад мою любов,
Віддай тепер і вже назавжди.
Віддай, віддай, бо не прощу
Життя облудного з тобою,
Помилку визнану свою
Знайду за сивою горою».
Не вірячи у день такий,
Роки назад перегортаю.
В кутку хихоче домовий,
Звідтіль за мною підглядає
І вже за голову бере…
Я відкриваю з ляком очі –
Дивлюсь в усміхнене лице,
Горнусь до ніжних рук жіночих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2015
Вітер скрутився у ніг,
Піт дражнить втомлені очі,
Сонце випалює в них
Сльози журливі дівочі.
Довго, ох, довго як йшла…
Вітер втомився чекати.
Там гуркотить знов війна,
Тут помирають солдати.
Тільки навіщо все то?
Очі вдивляються в небо –
Змовчало підло воно,
Певно, комусь було треба.
Тихо звернула за ріг,
Стиснула хрестик в долоні.
Як допустити Він міг,
Те, що не в Божім законі?
Дзвоном гуде голова,
Серце роз’ятрюють терни.
Де вона, правда свята,
Хто до життя їх поверне?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627720
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.12.2015
Чи знаю тепер їхні статки?
Законів багато вже є.
Дурня то все, кажуть, де-факто,
Де-юре – притягнуть тебе.
О, Боже, та стільки вже можна
Народу впихати брехню,
В годину лиху і тривожну
Терзати країну свою.
Мерзотно, втомився я дуже,
Дістала жадоба людська.
Я хочу до моря, мій друже,
Де білі горять паруса,
Де б’ються зі скелями хвилі
І піною море шипить,
Де далі змикаються сині,
І вітер свободи не спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627440
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.12.2015
Зникає надії шпаринка,
Та вихід, на щастя, ще є:
Приходь на кінцеву зупинку,
Де вперше зустрів я тебе.
Приходь, тут ялинки у смутку
В морознім убранстві стоять.
Тут серце шукає притулку,
Бо туги захльостує рать.
Чи є це шпаринкою згоди,
Єднанням зболілих сердець,
Чи то лиш незграбні є спроби
Здолати розрив під кінець?
Сніг падав, і в шатах ялини
Суворо дивилися вдаль.
Немає надії в шпарині,
Без тебе приїхав трамвай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2015
Ніч сумніву… Та день розвіяв страх,
То ж в заводі приємності купаюсь.
Іде назустріч стомлений монах,
З слугою Божим ввічливо вітаюсь.
Горять на сонці церкви купола,
Дзеленькають на радість людям дзвони,
І радується зболена душа.
Що зберегли там в тайні її схрони?
Чи зможемо пройти тунель життя,
В кінці якого світло ще не смеркло,
Йти впевнено до самого кінця,
Чи зупинившись, ринути у пекло?
В тунелі світло ще горить, горить,
До нього йдуть всі різними шляхами,
Та досягнувши, матимем лиш мить
Злетіти ввись над тяжкими роками.
Ніч сумніву прийде іще не раз,
Та не прийде день радості завчасно.
І згасне факел світла в певний час –
Мене ще манить і горить, як гасло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627169
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2015
Замовкли вже крики… Знов ти
Ідеш, ніби пава, до кручі
І чуєш слова вслід пекучі:
«Ненапнута, Боже прости!»
Запрошує тиха ріка, –
Присіла, тут поряд сиділи,
І очі любов’ю горіли,
В руці зігрівалась рука.
Любив він такою її,
Любив цілувати волосся…
Не можна повірити й досі,
Що більше немає сім’ї.
В собі як убити любов?
В очах, наче фільм, живе пам’ять…
Слова, мов жахи, все знеславлять:
«Така не засидиться знов…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2015
І знову те саме, те саме…
І знову ті самі граблі…
Чому стоїмо, капітане,
А поряд пливуть кораблі?
Спустіть мені шлюпку на воду,
За ними я вслід попливу.
Не треба шукати вже броду,
В кільватері з ними дійду
До гір, що синіють у далі,
До зір, що горять в вишині,
До мрії, яку в мене вкрали, –
Знайду там розраду собі.
Спустіть мені шлюпку на воду, –
Я тут задихнусь уві сні.
До вільного, чистого броду
На цім не дійти кораблі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626934
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.12.2015
Стояла осінь тепла і ясна,
Стояв і дім у золотавім листі,
Як в Андерсена, там жила вона.
Він теж призупинявся в цьому місці.
Вже дім наосліп знав, як пальців п’ять,
І лавочку, і дворик чепурненький.
Було бажання тінню її стать
Та ніжно обнімати стан тоненький.
Боготворив, бо не така, як всі,
Кохав таємно… Звати ж за собою
Все не рішався: що, як скаже "ні",
Душа замкнеться тихою журбою.
Стояв так, думав… Та побачив їх,
На лавочці сиділи, цілувались,
Риженький котик терся біля ніг,
А люди соромливо відвертались.
Сплакнула мрія, зморщилась любов,
Опале листя змовкло під ногами.
Червоним сяйвом майорів десь сон
Про корабель з простими парусами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015
Він брів кудись, не знаючи куди.
Навколо все давно осточортіло:
Міщанське місто з сірими людьми
Вже не сприймали ні душа, ні тіло.
Брехливість часу та плітки, плітки,
Ще інтриганство лицемірних друзів
Давили тяжко. Де той шарм мети?
Вона зависла, ніби шар у лузі.
Так думав він, ступаючи на міст,
Який піднявся над рікою страху.
На мить здалося, що це був не він
І голову не він несе на плаху.
Ступнув ще раз - і полетів, як птах,
Зімкнулись хвилі, чайки закричали…
Згори дивився згорблений монах,
Простягши Богу руки з молитвами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625889
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2015
Вернись на берег з корабля пихи,
Чи вже забувся: ти людина, брате!
І тлінне тіло, як і всі неси
Та пір’ячко не розпускай завзято.
Проснеться совість, схована колись,
І страх заїсть на фініші строкатім,
Зійде прокляттям над тобою вись
Сльозами вдів загублених солдатів.
Зійди на берег, поки я прошу,
Бо корабель розіб’ється об скали.
Вже на своєму гідному шляху
Доб’єшся знову і любові, й слави.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625887
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.12.2015
Твоє чекання – недолуге,
Хоч і тверде, як той горіх.
Вже не повернеться минуле,
Спішить майбутнє на поріг.
Тож, бути на плаву як хочеш,
Позмінюй погляди нараз,
Можливо, хитрість допоможе
Зійти на бажаний Парнас.
А там великі бенкетують
Та держать вила про запас.
Тож їм скрути велику дулю, –
Розсудить всіх невпинний Час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621609
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2015
І знову над тобою страху тінь,
І знову небо затягнули хмари…
Хай усміхнеться василькова синь,
Припиняться нав’язані кошмари.
Ти так багато бід пережила:
Голодомор та гноблення фашистське,
Великий бум руйнації села,
Удар під дих «крутого» комунізму.
Витримує як зранена земля
Набіги варварів і зраду друзів,
Які глузують, що гібридна йде війна,
Пиху свою втішають у нарузі.
Коли ж настане твій великий час,
Коли піднімеш голову високо,
І чи знайдеться лицар серед нас,
Який тебе повів би в світ широкий.
Ти найбідніша зараз серед всіх
Держав Європи, та я вірю в тебе,
То ж положися на людей простих,
Бо ми з тобою, і живі допоки.
Настане час, закінчиться війна,
За горло візьмем казнокрадів сталих
І закарбуємо у вічності слова:
«Вкраїні слава від героїв славних!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621605
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.11.2015
Я не любив і не люблю
Слова тріскучі, феєрверки.
Стою на праведнім посту,
А світ без правди тихо меркне.
І мається німа душа,
До чистого все пнеться, пнеться,
А навкруги гуде попса,
І совість нишком продається.
Злетіла птиця щастя ввись
Від них, забруднених душею, –
Хоч і на Біблії клялись,
Та об’єднались з Фарисеєм.
Милуюся хоч тим, що є,
Дивуюся людській жадобі.
Одне в цім світі, що моє, –
Це спрага світлої любові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015
Як день за днем летять роки…
Те, що оставила нам мати
Не слід було би зачіпати, –
Ми все ж пірнаємо туди.
Як вихор крутиться життя
І вже нема нікому діла
Що та чарунка спорожніла, –
Всі квапимось без каяття.
Слова, що ми одна сім’я,
Що будуть нас завжди любити
Звичайно легко говорити,
Нав’язуючи всім і вся.
Все віддають заради нас…
Слова, слова – чи є їм віра?
Плекати спогади несила, –
Пора, мій друже, прийшов час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618427
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.11.2015
Не встигло сонце ще зайти,
А ніч уже чатує,
Там, де за вербами хати,
Під стінами лютує.
Вповзає, схожа на змію,
У вікна заглядає,
Усіх примушує до сну –
Сама з дружком гасає.
Однаково їй: свій, чужий,
Із Заходу чи Сходу.
В полон бере, як хан Батий,
Без дозволу на квоту.
Лише лещата темноти
Стискає ще сильніше.
Опісля кинуться дружки,
В свої замшілі ніші,
Бо міднолобий вже утік,
За хмари заховався.
На тім й скінчився їх пікнік –
Вже ранок підіймався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618424
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 04.11.2015
Приснився сон, що хтось наскоком
На ринку совість мою вкрав.
У перший раз під пильне око
Я совісті не підпадав.
Все навкруги стабільним стало,
Я вже не спорив, не кричав,
Ще й заробляти став чимало,
Під благодійність приховав.
Придбав машину й хатку оптом,
АТОвський зляпав документ…
Все було б добре, тільки раптом
З’явився бравий полісмен:
«Ось ваша совість, злодій здався,
Ще й з переляку гроші дав».
Я в документі розписався
І совість вкрадену забрав.
Одразу в сумніви поринув:
Чи праведно майно придбав?..
Знов доведеться йти на ринок,
Щоб совість в мене ще хтось вкрав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617931
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.11.2015
До пелюсток, що на землі,
Схилилась у журбі троянда,
В розквітлій райдузі її
Таке розкішне різнобарв’я.
Пелюстки ті – немов сміття…
Усім до них немає діла,
Черствіють між людьми чуття,
Хиріють і душа, і тіло.
Не оживити пелюсток,
Та розкриваються бутони –
Як хочеться добра ковток
Та трішки співчуття людського.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617922
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2015
Він заблукав і тихо плакав…
Щенячі сльози, мов зірки,
Тремтіли на очах від страху:
Йому не стало теплоти.
Ще неслухняними ногами
Брів навмання кудись... Навзрид
Тепла хотілося від мами
І носом вткнутися в живіт.
Так страшно стало, одиноко…
Присівши в розпачі на зад
Жалівся він з вищанням, тонко,
Хотів вернутись до щенят.
Навколо рухалося, бігло,
І зупинялося, і йшло…
Всім не було до нього діла.
Та як же радісно було,
Коли за шию раптом міцно
З гарчанням рідним хтось узяв!
І песик заскавчав так ніжно,
Від щастя й хвостиком виляв…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617674
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 01.11.2015
Не будь, не будь таким, як є,
І Музи слів не слухай,
Вона талант лиш визнає,
Ти ж – пороху не нюхав.
Із чистоводдя джерела
Ти ще не спив водиці,
Крилатого не стрів коня, –
Те бачу в твоїй пиці.
Пегаса осідлати враз
Не так то просто, брате.
Обходься без амбітних фраз
І без віршів строкатих.
Не стань, не стань таким, як є,
Перш осідлай Пегаса,
Оцінить Муза і тебе,
Ще поки невігласа.
Вперед, пихате немовля,
Вганяй вірші у лузу.
Впіймаєш з крилами коня,
Тоді обіймеш Музу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2015
Зникає тишком день,
І знову ніч нестерпна
Прийшла в мій дім. О, день,
Гони її вертепну!
Гони і передай
Лихим потали силам,
І переможцем стань
Назавжди, день мій милий.
Небажана ніч, геть,
Ненавиджу я морок,
Ти біль моя, мігрень,
Надії хижий ворог.
Знов вередує зло
В твоїм багнищі чорнім,
Затягує на дно
Пекельної безодні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2015
Горожа, столик, тихий спів…
У скронях пульс вирує током,
Не полічити скільки днів
Ходжу навкруг нечутним кроком.
Пробач, що так, ніби чужий…
Душа пробачення просила, –
Сімейний ти вела двобій,
Все ж нашу тайну схоронила.
Її довічно збережу,
Хоч серце біль б’є, ніби клином.
Та я нікому не скажу,
Що ВІН зостався з нашим сином.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015