| Сторінки (9/826): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Ти полуниці принеси,
Подай вина п’янкого,
Галантно в ліжко запроси.
Чи не чекав такого?
Так, я давно вже не твоя.
З наївністю чекала
Того, єдиного - дарма! -
Ви всі лиш псів орава.
Плати за тіло, за любов,
За зраду обоюдну.
Тепер іди звідкіль прийшов.
Прийде колись день судний.
Ніч закінчилася давно,
День приласкав повію.
Пролите висохло вино,
Безвихідь вп’ялась тінню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015
Уже і світ не той, що був,
Чогось, може, не знаю...
Чи, може, в душу вкрався сум,
Що час життя вкрадає?
Чи вже не хочеться мені
Новому присягати?
Так і живу, як на війні,
Між цим і тим проклятим.
Нове, хоч як то не крути, –
Хижак в овечій шкурі.
Обкрадені ним я і ти,
В олігархічній змові.
Вкраїно, земле ти моя,
Навіщо світ карає,
За тебе віддають життя,
Чи бачить Бог, чи знає?
Світ лиш нервує, та мовчить,
Як пес на вітер бреше,
Та він змінити може мить
Воєнного прогресу,
Де купка світових акул
Все всім розподіляє.
Забрали Крим, роздався гул:
Калінінград ридає!
Мені цей світ не до душі,
В нім підлість рве вуздечку.
Не дай же, Господи, мені,
Мов раб, жити з колечком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616040
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.10.2015
У тихій заводі ріки
До схилу нишком день спустився,
Останній промінь провалився,
В рядок шикуються качки,
Замукало в хліву теля,
Десь бовкнуло відро в криниці,
Зачиркали журливо птиці –
До сну зібралася земля.
А у вікні твій силует…
Ніч опускає темні штори,
Мигтять зіркові коридори,
У місячний зовуть вертеп.
В провалах хмар спішить до нас
Блискучий місяць міднолобий,
І мовчки тінь за нами бродить,
В кружлянні обіймає вальс.
Затихла стомлена земля,
Забився місяць в темні хмари
Та зорі в місячні кошари
В чеканні сонячного дня.
Став горизонт, як маків цвіт,
З провалу промінь підійнявся,
І новий день для нас почався,
Осяявши небесний звід.
Прощай, зваблива тепла ніч,
Розрада для душі і тіла,
Кохання радість подарила,
Закривши схрони протиріч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
Я пам’ятаю день і час,
Як дзенькнув сумнів заморочок,
Мов попередження для нас…
Тож, як розплутати клубочок
Цього несталого життя,
В якім ще порпається совість,
Й розділена навпіл душа
Порозуміння мовчки просить?
Клубок вислизує із рук,
Від вузликів німіють пальці,
А здалеку вже чую звук,
Як тріпотять надії в пастці.
Щоб не відчути день і час,
Коли дзвінок задзвонить знову,
В останній раз, в останній раз
Іду тобі на допомогу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2015
Вже нікому не вірю, нікому.
І болить мені, дуже болить.
Революція гідності знову
Просипається, поки ж – мовчить.
Чи то пам’ять така недолуга,
Чи пиха роз’їдає, як ржа,
Ви ж стояли щитом друг за друга…
Що тепер – міжусобна війна?
Знов життя ніби впало у кому,
На Майдані вже гімн не звучить.
Не потрібна ворожість нікому,
Тільки влада пихата мовчить.
Знову бродять минулого тіні
І сміються цій владі в лице.
Сотня дивиться з неба й донині:
«Хіба ми помирали за це?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.10.2015
Скажи мені, друже, чом пару шукаєш:
Чи хочеш любові, чи хочеш дітей,
Чи може підтримки для себе чекаєш?
Дивись, тьма розведених бродить людей.
Чи зможеш коханню віддатись довічно
Посеред хаосу буденних проблем,
Зів’ялу троянду підтримати ніжно
Опісля провалу омріяних схем?
Все ж побут заїсть, як хомут конячину,
Поблідлі з троянд упадуть пелюстки.
Чи зможеш тоді в ній вбачати любиму,
Не дивлячись вже на прожиті роки?
Мовчиш, хоч минулим втомився страждати,
У сумнівах стогне зболіла душа.
Не треба її без надії шукати,
Вона відгукнеться на поклик сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2015
Скажи, скажи, що ти – то я,
Що все єство твоє співає,
І спокій серця не втомляє
Любов зворушлива моя.
Скажи мерщій: я не один,
Що нам іти ще разом довго,
І що з тобою нам до того,
Що плітки тишком крутять млин.
От тільки в хаосі турбот
Серед людської штовханини
Приходять інколи хвилини,
Неначе йду на ешафот.
Чи так все буде, як тепер,
Коли прийдуть часи розлуки,
І перейдуть в фізичні муки,
Так ніби не живеш, а вмер?
Хоча дзвіночок злегка дзенькнув,
І в душі вкралася журба –
Ми поряд, і твоя рука
Мене підтримує легенько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015
Я внуку віддаю все те,
Що не додав своїй дитині.
Як виросте, то що зросте
В душі його наївно-милій?
Не завинив нічим, ні-ні,
Перед дитиною, ну що ти,
Раніш часи були не ті…
А зараз – привід для скорботи.
І серце ниє, і болить,
І хочеться що сил кричати.
Онук все бачить та мовчить,
Щоб наш запал не ображати.
Вдивляється в лице війни,
Російську книгу відкладає.
Що далі? Чи не схибим ми?
І сумнів душу роздирає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608440
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2015
Ти пам’ятаєш сад навпроти,
Стареньку хвіртку у кущах,
Як негараздам всім супроти
Ми ним жили, забувши страх?
Як по алеях жовтих, жовтих
Брели у тихий листопад.
А потім сірим днем, холодним,
Ввірвались звуки канонад.
Сад постарів, ми знову стрілись,
В очах читали всі слова –
І серце болісно забилось,
І цвітом плакала весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2015
Ну, що робити? Вірити вже хочу!
Але кому? Нема кому, нема…
Були вже Льоні, Віті та Петруччо –
Та й досі заправляє всім брехня.
Так що ж робити? Революцій досить!
Що ми за люди – хочеться борні?
А давня пошесть косить, косить, косить
І молодняк підкорює собі.
Замкнулось коло – кожен раз те саме.
Який же вихід, читачу, який?
Нерозуміння - то велика драма,
А ще страшніше, коли ти пустий.
Пустий, засохлий, мов дубова бочка…
Забувши добрі, радісні слова,
Щось бормотаєш, ніби стара квочка,
І все чекаєш доброго царька.
Я віри хочу, а вона тікає,
Всміхаючись облудливим словам.
Бог, як завжди, багатим потурає,
Народ же знову виживає сам.
Я віри хочу, а її не має…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601010
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2015
«Тільки так, тільки так, тільки так», –
Відбивають колеса вагону,
Та віднині я вже не з тобою
Без пояснень до шлюбних звитяг.
В турботливій людській біготні
У похмурості дня на пероні,
Потискаючи ніжні долоні,
Відчував щось тривожне в собі.
«Тільки так…», – мов зловтішний коршак,
Б’ють колеса, як півроку тому.
На пероні прощання я знову,
Тільки ти не прийшла… Як же так?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2015
Не пам’ятаю, але щось подібне
Відчув в холоднім потиску руки –
Воно ніяке, а тому і підле,
З ним душу мучать прожиті роки.
Тоді не зміг, а зараз руки мию
І потиск той ніяк не відшкребу,
Бо потім, усміхнувшись, стисне шию
Та піднесе, як Божу доброту.
Бач, ангеле мій, мало що ти можеш,
Я від життя не хочу бозна-що,
Від підлості його не заскородиш,
Таке вже в людстві прижилось воно.
Одне прошу: злітай до Бога в гості
І попроси життя для доброти:
Щоб пустка прижилася на погості,
Та потиск був лиш доброї руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599487
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.08.2015
Чому так складається, Боже,
У чім її дійсно вина,
Чи довго ще жити так зможе
Невинна Вкраїна моя?
Як би ж то пани й паненята
Народу ще здавна йняли,
Не було б собак Путіняти
І в злагоді люди жили.
Чому так, скажи нам, будь ласка,
Майдан за майданом іде?
Там правила баба Параска,
Тут кум тихим ходом бреде.
І скрізь обіцянки брехливі,
А діла нема та й нема.
Ох, люди мої, люди милі,
Вам гречки замало, пшона?
Просякла зневірою влада, –
Один крок вперед, два назад.
Дай, Боже, їм гарну пораду:
Іти у відставку нараз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599053
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2015
Несподівано осінь
Жовтим листям прийшла.
Потемнішала просинь
Біля мого вікна.
І в саду стало журно, –
Тут вмирала любов.
Де ти, радість амурна?
Пам’ять крається знов.
Прощавай сад розлуки
І невинність твоя.
Збігли стомлені роки,
Та біль в серці жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2015
Не довіряючи війні,
На розсуд їй віддався.
І щиро вірив: чом би й ні,
Кому цей клопіт здався?
З великим щастям клопіт дня
На плечі ліг жіночі.
Та не жалілася, війна ж,
Ждала все листоноші.
Не довіряючи очам
Його зазвала в хату,
І клопіт дня там закричав,
Благав до Бога взяти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596066
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2015
Дві правди є, то правда і неправда.
Комусь болить за них, комусь вже ні.
Запеклий бій іде між ними здавна,
Виборюючи першість у борні.
А поміж них іде життя людини,
І ллється сміх, і радість, і журба.
Та правди все щось ділять, як ділили,
Шматуючи навпіл людське життя.
Не вір, мій друже, правда, як повія,
Що подарує, те і забере.
Та, що неправда, в правду грати вміє,
А та, що правда, в рай не приведе.
На жаль, немає третьої для мене,
Хоч і вдивлявся довго в неба синь.
Та пустоту відчув навколо себе
У сумнівах до богів та богинь.
То ж вір, мій друже, в мамину лиш правду,
Вона не зрадить і не підведе,
Бо все життя і навіть в мить останню
Була зі мною й берегла мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595701
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.07.2015
Звучить десь вальс, кружляє жовте листя,
Над озером засмучена верба.
Зістарилося мамине помістя,
І назавжди осіла в нім журба.
А вальс звучить, прекрасний вальс прощання
З тим, що було, що зараз йде з життя,
Осінній вальс любові і кохання,
Які зійдуть у вічне забуття.
Не замовкай, хоч вередиш знов душу.
Творець пішов, чуття віддав свої.
Прийшла пора, я вслід іти теж мушу…
За світлий сум все ж дякую тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2015
Дощ, дощ, дощ…
Вітер підхльостує хмари,
Краплі в шибках як примари.
Мокне бомж.
Гавкнув пес.
Мовчки, прижавшись до тину,
Втупився в бомжа торбину,
В бруді весь.
Хряснув грім.
Вийшла панянка з під’їзду.
Блиснула блискавка грізно.
Страшно всім.
Виплив франт,
З ямки водою хлюпнувся,
Гучно, як бомж, матюкнувся, –
Наш стандарт.
Дощ, дощ, дощ…
Як там на Сході? Рахую
Скільки життів дощ врятує.
Лий же дощ!
Зріє сум,
Правди вичікують люди,
Та пнеться хижість повсюди, –
Згусток дум.
Дощ, дощ, дощ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=595178
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.07.2015
Чому зневіра породила право
Собі не вірити: люблю чи ні?
Я восьмий тон запам’ятав октави,
Який звучить у голосі її.
Вже котрий раз стою на перехресті
Думок та дій – невичерпаність зла,
Вже не витримую ні тещ, ні тестів…
Лише для неї – вічне каяття.
І наступаю на ті ж самі граблі,
І коло випрямляється в пряму.
В октаві тони майже всі підвладні,
Та восьмий тон я більш за все люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2015
І знову не те, що хотіли…
Даремно страждали, раділи.
І той, хто кричав: «…куля в лоб»,
Владує без наших турбот.
Не чують, не бачать сіреньких,
То ж хочеться взяти обценьки
І вирвати зуб отому,
Хто в нас забиває брехню.
Пасок знов затягую туго,
В нім дірку пробив уже другу.
Та все майже так, як й було,
Панує, панує ще зло.
Надіюся—Саакашвілі
Покаже їм приклад на ділі.
Півроку чекатиму ще:
Знесе влада правди яйце?
Вони знов під захистом сили,
А ми постимо, як постили.
Півроку ще – баста, кінець,
Урветься і в мене терпець.
Вже рік, півтора, ще півроку…
Не можете — геть на толоку!
Зігріли достатньо місця,
З яких дурно пахне брехня.
Надії, надії, надії…
Чи буде той лад в Україні.
На владний зійшли п’єдестал,
Забувши про власний Майдан!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590433
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2015
Підбитий вітром і дощем,
Підсушений на сонці,
Спішив додому манівцем
До милої віконця.
Призупинився, збився дух,
Почувши голос рідний,
Комусь він шепотів: «Мій друг,
Приходь завжди, як вільний».
Солдатська здибилась душа,
І мов струна бриніла,
І темна ніч кудись втекла,
Все полум`ям горіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2015
На схилі небо догорало,
А на гілках старих дубів
Ворон сімейство спочивало,
Так ніби хтось доріжку плів.
Темніші сутінки ставали,
Ніч підкорила горизонт,
Приречено гаї мовчали –
Злилося все в єдиний фон.
Могутня ніч – велична сила,
Зваливши в сон все навкруги,
Назустріч ранок запросила
Біля небесної дуги.
І відійшла, зустрівши ранок.
Нічним обнятий холодком,
Благав він втіхи наостанок,
Та день вставав вже над ставком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589345
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 23.06.2015
Забути треба, коли сумнів віри
В пізнанні є чи в сказаних словах,
Коли хоч трохи зіграно над міри,
І холодок відчутний в почуттях.
Забути треба, бо бракує сміху,
Простих до болю і наївних слів,
Обом серцям дарованих на втіху,
Щоб разом довго йти на заздрість всім.
Забути треба, бо пустотні ями
Вриваються в словесний діалог,
Холодними прощаються губами,
Так ніби знову віддають свій борг.
Забути треба, адже сонце світить,
І чудний день всміхається тобі.
У сумнівах пройде квітучий квітень,
Забути ж треба назавжди її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2015
Забруднена штора, обідраний стіл,
Стілець, посивілий від грязі.
Зустрітися знову із нею не смів,
Бо хто він і ким є наразі?
Самотності біль вгамував почуття:
Вона там, де й він міг би бути.
Та мить розділила надвоє життя,
І важко минуле забути.
Схопилося сонце, заглянуло в дім,
Здивовано стало в зеніті.
Стояв на колінах, раз зраджений він,
Тією, найліпшою в світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2015
Плакали вікна, і небо злилось,
Сіра моква оповила.
Хряпнув дверима у тамбурі хтось,
Кожне купе, як могила.
Потяг, що свиснув не раз і не два,
Ніби в імлу провалився.
Тихо вагоном бреде сатана:
Хто на той світ забарився?
З вирви дрімотного тяжкого сну
Голос на світ Божий просить.
Хочу сказати спасибі йому:
Душу тривожити досить.
Збігли дерева уздовж полотна,
Знову мелькнув полустанок.
Запах вагонний не терпить душа.
Де ти, ну де ж ти, мій ранок!
Ранок прийшов перестуком дверей,
Марним людським метушінням.
Мало навколо щасливих людей
Із українським корінням.
Потяг вистукує пісню свою,
Дражнить в вікні перша зірка,
Темінь байдужно ховає брехню...
Отже, самотньо і гірко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578498
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2015
Десь забарилася краса.
Чому прийшла під сорок?
Втомилася від мрій душа,
Життя піднявши полог.
Тривожать погляди масні
І серце в неспокої,
Тепер запізно вже… Ні, ні,
Так хочеться любові
Омріяної, як тоді
Бридкому гусеняті.
Ці очі ніжно-голубі
Вже не дозволять спати.
Схрестились погляди нараз
В садовому цвітінні,
Любові схований алмаз
Сіяв в гріхопадінні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2015
Вже квітень завалився в двір,
Нарциси шаленіють,
Крикливі зграї горобців
На сонці пір’я гріють.
І раптом дощ, і сніг, і грязь,
Холодний вітер хлинув,
І заплела осіння бязь
Весняну в році днину.
Спішить, зігнувшись, чепурун,
То в сніг, то в воду ступить.
Вповзає в серце тихий сум
Та душу каламутить.
Оце так квітень - неборак,
Ні зелені, ні цвіту.
Караєш задарма, чувак,
Тебе ж так люблять діти!
Не вередуй, віддай тепло,
Усім, хто радо стрітив,
Та воїнам, щоб де було
І тіло, й душу гріти.
На Сході вирви прикрашай,
Людей весняним цвітом,
Іди, мій друже, поспішай,
Неси тепло і світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574413
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 14.04.2015
Мелодія, мелодія, мелодія…
В її звучанні чую голос твій,
Любові надзвичайної історію,
Розбурханих бажань і наших мрій.
Вона мені в часи, що в прірву линули,
Великої довіри та страху
Нагадує про тебе, мов світлинами,
І з нею йду до тебе, цим живу.
Мелодія, мелодія, мелодія…
Ти ятриш мою душу, серця стук.
Кохана надихала, що все зможу я.
Ну, як без тебе жити, милий друг?
Мелодія, мелодія, мелодія...
Тобою зачарований мовчу,
Душі відтак завершена історія.
Тобою тільки в спогадах живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2015
Вікно. В нім дощ по шибках б’є,
Стікають жирні краплі,
Він заколисує мене,
І мозок, ніби ватний.
Думок втрачаю стрункий ряд,
Вниз опускаю вії,
Сон огортає, та навряд
Я втрачу в тиші мрії.
Спів монотонного дощу
Розбурхав вітер злісний.
Ударив градом по вікну,
О, Боже! Чи навмисно?
Сон залишає теплий дім,
Спішить назустріч вітру.
Знов загримів сердито грім,
Прогнавши спеку літню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574137
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 13.04.2015
Ще сьогодення не пройшло,
Ще Бог приймає душі,
Ще б’ється неймовірне зло –
Боятися ще мушу.
Як надокучила війна,
Так хочеться любові
І тихого без «Градів» дня,
І без людської крові.
Щоб над дібровою пташки
Ще до зорі співали,
Та довгі, довгі нам роки
Зозулі рахували.
Щоби не тільки люд гуртом,
А й браві олігархи,
Чиновний набрід загалом
Війни тягнули лямку.
Як дошкуляє ця війна,
Так хочеться любові.
Я вірю, що прийде весна
Все ж без людської крові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572505
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2015
Останній позов до життя,
Останній раунд битви –
Можливо, сповниться моя
Благих бажань молитва.
Чекання, ніби гра в лото,
Пройшло в тенетах віри,
Та був то лиш обман. За що
Мене лишили мрії?
Спливають болісно роки
У сподіваннях щастя.
Коли ж закінчиться, коли,
Брехня – оплот напасті.
Двозначністю закутий фронт,
Зневіра бере гору,
Брехнею напханий народ
Підступно гне додолу.
Останній шанс тобі, життя,
Інакше – у три вирви,
Безславний шлях без каяття
До путінської прірви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570674
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2015
Чомусь не весело. Мовчать
У непокої люди.
На Сході – «Град», на Сході – ад,
Біль роздирає груди.
Земля моя, земля моя,
Ти крихта в цьому світі,
А на тобі вже стільки зла,
Що нікуди подіти.
Чи втримаєш, чи збережеш
Ласкаву неповторність,
Коли летить за смерчем смерч…
І чвар кубло натомість.
А самовпевнена пиха
На карликових тронах
Людські розчавлює життя,
Сховавши правду в схронах.
Наш шлях короткий, а тоді
Лещата стиснуть грізно
І відсахнуться всі свої…
Та може бути пізно.
І все. І крапка. Путінізм
Зійде в могилу часу,
А поки квітне тероризм,
Та точить Світ баляси.
Тому не весело мені,
Неспокій нишкне всюди…
Там гинуть люди на війні,
Біль роздирає груди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563230
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.02.2015
Вже рік пройшов, та пам'ять воскресила
Річниці час і той скорботний путь.
Там хрест стоїть, уквітчана могила
І тиша, як життя людського суть.
Горять тюльпани, ріже сонце очі,
Гудуть машини, люд кудись спішить.
Відкрий тут правду, на могилі, отче, –
Чим можна Смерть від смерті задобрить?
Рік проминув – суєтні поминання,
Присохлий біль, як те сухе зерно.
Шлемо даремно Богові прохання,
Вона прийде й за нами все одно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558790
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.02.2015
На фотографії так славно
Ясніла посмішка чужа.
Здалося, буцімто недавно
Вона моделлю тут була.
І вже душа горить думками:
Що з нею сталось, чи жива,
Звела з чим доля: зі сльозами
Чи одягла в мережива?
В очах сховався сум прощальний,
На смуток посмішка лягла.
Хто він тобі у мріях давніх?
Можливо, та любов пройшла…
Та, певно, так, чужинко мрійна,
Прекрасне все єство твоє.
Любов примхлива чи спокійна
В тобі чекатиме мене.
Я – пілігрим, в твоїй оселі
Свій оставляю оберіг.
Із мандрів дальніх, невеселих,
Вернувшись, припаду до ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2015
Вікно. А за вікном ліхтар
І прогнуті від снігу віти.
На підвіконні горять квіти.
У дзвони бемкає дзвонар.
В морозній димці куполи
З душі тривогу витісняють.
Повільно дзвони замовкають,
Навкруг все в тишу одягли.
Легкий, лапатий сніг мете,
Пушистим падає на руки,
Такі тремтливі від розлуки,
І тішить холодом тебе.
Як струмениться білий сніг!
Він ніжно падає на вії,
Твої улещує надії
Та вірно стелиться до ніг.
У ніжнім захваті глядиш
На мене з-попід вій сріблястих,
Тримаю, не даю упасти,
Бо торопко вперед спішиш.
А сніг летить, пухнастий сніг,
Так ніби провалилось небо.
Щасливі ми йдемо до тебе.
І сніг сміється нам услід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2015
У сивім тумані підкашлює хтось –
Звук в тиші розноситься лунко.
Так холодно стало, лютує мороз,
Б’є снігом в обличчя відчутно.
Скалки тисячами вчепилися в ніс,
Ось-ось мороз щоки прихватить.
І боляче, боляче стало до сліз:
Як там, на Донбасі, солдати?
Мороз, забирайся під всі три чорти,
Туди, де жирують чинуші,
Заходь в їх хороми, добротні хати,
Видавлюй з них вкрадені гроші,
Навік заморозь їх ділянки землі,
Прописані в паркових зонах.
Даю завдання, морозище, тобі:
Усіх збережи, хто в окопах,
Та лагідним будь, доброзичливим будь,
Шкарпетки дружини в’язали...
Рушай, друже мій, в добрий путь, в добрий путь,
І слава героям всім, слава!
Вертайся скоріш, час прийшов обіцянь:
Тряхни генеральські погони,
Суддю-хапуна та у Раду заглянь:
Стриже хто там борзо купони?
А ще скоріш звістку зі Сходу подай,
Що там ПТН не хазяїн,
Що там Україна. Іди, поспішай
До міст та забутих окраїн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553800
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 22.01.2015
І знову спалена земля,
Як і тоді, у сорок п’ятім
Тут не АТО, тут йде війна,
Жахлива, бо з народом братнім.
І гірко, й болісно душі
Через роки це визнавати.
Державні граються мужі,
А там на смерть ідуть солдати.
Російська бавиться брехня,
А за горбом чомусь фліртують.
Де Англія, де США?
Та поки що тихцем жирують.
Не вийде, бо наступні – ВИ.
Зганьбивши сталий в світі устрій,
Прийдуть російські вояки
При європейськім легкодумстві.
Ми - зона буферна для вас,
В пісок ховатися не треба.
То ж український спіч-колапс
Прийде, Європо, і до тебе.
Єднаймося, і Бог простить
Нас перемогою в двобої.
Врятуємо від лихоліть
Країну цю на браннім полі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553798
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2015
Мені б відкрити двері в рай!
Ні, не того на небесах, –
Земного, чистого, я знаю
Він є, лиш тільки не для нас.
Туди перепустка зелена,
Я ж гривню сторожко держу,
І очі зводячи до неба
Всевишнього про те прошу.
«Твій рай – то хатка біля річки,
Шматок землі, вишневий сад,
Задля душі хлебнути трішки…
Куди Багамським островам!
Перепустка в цей рай відома:
Сапа, лопата та граблі,
Кравчучка, ще снага-невтома –
Такий твій рай на цій землі».
Поради Бога учуваю,
Знімаю весь свій пенсіон
І на лопаті спочиваю,
Хлебнувши трішечки на сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551884
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.01.2015
Туман над річкою зійшов,
Крадеться краєм човен.
Про тишком вкрадену любов
В селі не знає жоден.
Верба таїну збереже,
Вже коси розпускає,
Ось-ось зоря зійде – пусте -
Їх пристрасть огортає.
Зоря прокинулася враз
І стала на заваді,
А під вербою плаче страх
І присягає зраді.
Брехню зі щирим каяттям
Довірливо єднає:
«Поїхав, не скоривсь мольбам,
Та все ж його чекаю…»
Сміявся сонцем день, вночі
Тривога роздирала,
А вранці лист прийшов… Тоді
Психея заридала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2015
Спалахнуло місто, вітер зник,
Замигав ліхтарик перед домом,
Карусель сніжинок золотих,
Роєм закрутилася над входом.
Сніг лапатий падав, падав сніг, –
Недолугий двір покрився пухом.
Кіт сусідський скочив на поріг,
Попросився стати мені другом.
Йду назустріч, – дременув мій друг.
Знову застигаю в сірій сфері.
Там пухнастий світ іскрить навкруг, –
В казку снігову закрив я двері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551587
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.01.2015
Стало сумно, на серці сльоза,
А в очах наші хлопці в Донбасі.
Там лютує гібридна війна,
Тут – гуляють політики наші.
Ні, не вірю в любов між людьми,
Коли в час надважкий для держави,
Улаштовують владні батьки
Своїм чадам мільйонні забави.
Ні, не вірю, бо раптом в душі,
На правах «пересічного» друга,
Я відчув у відомій «косі»
Запашок політичного трупа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551004
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.01.2015
Стояли, позирали в очі
Широкі, ясні, неземні.
Співали сумовито півчі,
Спливали краплями свічки.
Набрались ладаном церковним
Вінки, лампадки, чорний креп.
Усе здавалося умовним,
І, навіть, в чорному портрет.
«Чому я тут? – питали очі, –
Чому хтось плаче у журбі?»
Ледь всміхнені вуста дівочі
Немов не вірили собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550619
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2015
Холодний вітер, дощ, і сніг,
І темна лісосмуга.
Тут загубив свій оберіг,
А з ним утратив друга.
Навпроти - ворога пости,
За спиною - розруха,
Щось причаїлись «козачки»,
І не стріляє «Муха».
Цинізмом вразила війна,
Як та лиха повія.
Незрозуміло, хто вона
У цій війні, Росія...
Для Заходу і для людей,
Що сам на сам з бідою,
Де плачуть тисячі смертей,
Де ллється кров рікою.
То – ворог! Так і говоріть,
Панове президенте,
Росія – ярмарок страхіть,
І всі тут сентименти.
Не будемо ніколи ми,
Як то раніш, братами.
Ми - українці, не раби.
Що ж спільного між нами?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549843
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.01.2015
Летіли гуси голубі
У хмарах легкосніжних,
Здавалося, що все в житті
Створили феї ніжні:
І ніжний шепіт хвиль ріки,
У луках трав буяння,
Людей душевної краси
Та світлого кохання.
Як хочеться, щоб це було
Постійно і назавжди.
Та вже затягує вікно
Пиха людська й неправда.
Так допекла година зла,
Облуди грязь заїла!
То ж мається моя душа
Серед людей без діла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547371
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.12.2014
Відчув ти, як спомин ізнову
Потрібним став, навіть близьким?
Здається, ось вийде з-за рогу
Й, нарешті, зустрінешся з ним.
Він вдарив, як грім в яснім небі,
Шокуючи серце твоє,
В минуле відкрив шлюзи-двері,
Далеке таке і чуже.
У світ, де ти спокій свій втратив
В квітучім вишневім саду,
Де серце від ревнощів зрадив,
Де вперше сказав: «Я люблю».
"Відчув - і забудь", - розум просить.
Минуле промчало. То ж – все!..
Воно, як той вітер, що схопить
Й прожогом в смітник занесе.
Забудь, шлях торує вже осінь,
Загляне невдовзі зима
І снігом все те припорошить…
З тобою ж – дружина твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2014
Літо забарилось у дворі,
Осені потуги відбиває.
А вона спішить, як на війні,
За парканом плани розробляє.
Та недовгою була війна –
Стомлено жовтіти стало листя,
Посивіла у дворі трава,
Сиротливо плакало обійстя.
Власне літо я також віддав
Осені, що сивиною ллється.
В боротьбі її я не здолав,
Та й вона в полон зимі здається.
Але літо знову прийде в двір,
Забуяє свіжою красою…
Я ж віднині міцно подружив
З гордою суворою зимою.
І нехай повіють холоди,
Додадуть ще зморшок на обличчі,
Та в душі моїй завжди весна,
І життя в руслі квітує звичнім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546436
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2014
Упасти першим, як говориш ти,
Я не повинен і не маю права:
Земне тяжіння – примха висоти,
Життя падіння, то спокою слава.
Я упаду, коли впадеш і ти,
Який в тім сенс: без тебе прозябати?
Чергуються напружено думки:
Коли іти і що з собою взяти.
За спиною вже діток дітлахи
Повиростали – стали відвикати,
Мабуть, забули в клопітні вони,
Як колисала їх бабуся-мати.
Та, певно, ні! Бо інколи прийдуть
Стривожені, та в часі небагаті.
Такі відвідини, як печія, печуть,
То ж згадую себе і свою матір.
Складалось так, що ми потрібні всім –
Тому багато зроблено з любові,
Та що поробиш, став тісним наш дім,
Лише святкуємо в родиннім колі.
І все б нічого, тільки холодком
Так інколи повіє із порога.
Тоді мовчиш і маєшся тайком:
Яка без тебе буде моя доля?
Я упаду, як тільки ти впадеш,
Раніше – знаю - я не маю права.
Але мене з собою забереш,
Одному бути – це смертельна рана.
206
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2014
Ти першою не підеш за межу:
Не маєш права без моєї згоди.
Я Бога сильно, сильно попрошу
Мені віддати всі твої знегоди.
Коли ж прийду до тебе уві сні,
Покаюся і попрошу прощення,
Що в перший раз я обманув тоді
Твою довіру для твого спасіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2014
Сходить ранок, і вже над рікою
Промінь сонця густий рве туман.
Я чекаю, щоб разом з тобою
Вглиб поринути, в сизий обман.
У косматім, туманнім привидді
Попливемо до дамби надій.
Там, в рожевім від сонця промінні,
Оберіг відшукаємо свій.
Розпливлися кудлаті затори,
Щез у вербах туманний потік.
Брама сонця відкриється скоро.
Нам пора: час присутності збіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546188
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 24.12.2014
Що минуло, в тім нема потреби…
Тільки знову ти кудись спішиш:
Мало висі, мало всього неба,
На вогонь метеликом летиш.
Спалахнеш - і в тихім непокої
Не злетиш вже більше в неба синь.
Не пізнаєш і себе самої
В ореолі здиблених гординь.
Зупинись, ще поки сонце світить,
Не любов то - мара уві сні.
Там в чеканні зло, як привід, бродить.
Не роби так боляче мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2014
Осінь ще не відчула зими:
Прихватили морози зненацька.
Метушливо у леті птахи
Надолужують втрачене хвацько.
По замерзлим калюжам повзу
І борюся з бажанням дитинства:
Відламати гілячку тяжку
І погризти із льоду намиста.
А назустріч біжить дітвора,
Вибухає заливчастим сміхом.
Відійшла за дитинством журба, –
В віці кожному є своя втіха.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545926
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 23.12.2014
Знову снігом хурделить зима,
Замальовує вікна вночі,
А тебе все нема і нема,
В серце вп’ялися скіп тисячі.
Дрова мирно в каміні сичать,
Рожевіє від полум’я тьма,
Скачуть тіні і мовчки кричать:
«Не твоя, не твоя, не твоя!»
Хвіртка хряпнула. Двері навстіж,
Посивілий від снігу біжу…
Мов дарунок, я сторожко ніс,
Пригортаючи, долю свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2014
Квадратна стеля, по кутках
Звисає сіре павутиння –
Там схов здобрілим павукам,
Огидне мухам животіння.
Припалий пилом стіл, на нім
Творив забутий Ходасевич.
Держу одне з його творінь –
Поета відчуваю велич.
І серце огортає сум,
Що є загублені поети.
ТV, кіно – розважний глум,
На читання наклали «вето».
Поезію на поталу
Вже віддали давно, мій брате.
Ради забави – не пишу.
Що написав – віддам до страти!
Владислав Ходасевич – поет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545681
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2014
На подвір`ї випав сніг,
З небом посварився.
Брат Мороз за ним прибіг,
Те ж чомусь лишився.
Але люди на землі
Сніг перетоптали,
Тож сказали втікачі:
«Нам погано з вами».
Та вернутися назад
Сили вже не стало,
То ж сльозами вмився брат,
І весна настала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545239
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 21.12.2014
Очима пестуєш красу:
Рухливий стан – яке блаженство!
А розпізнаєш, і чомусь
Вбачаєш в ній одне кокетство.
Троянд красивість не люблю,
Вони на кшталт красі дівочій.
То ж душу стомлену свою
Троянді не віддам колючій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2014
Встрепенулась душа – слушал новости,
Наблюдал, как волнуешься ты,
Балансировал, стоя над пропастью
Не сложившейся нашей судьбы.
Разобраться бы, только все некогда,
Счастлив тот, кто лелеет мечты.
Та любовь – то ль была, то ли не была,
Раскидал ветер чувств лепестки.
Не сумели простить непрощенное,
Не сумели сберечь простоту.
Оказалась та пропасть бездонною…
Только разве лишь этим живу?
Нелегко пройти путь одиночества,
Но над каждым висит он, как рок.
Понимание, радости горсточка –
Хватит мне на оставшийся срок.
Осень прячется в ночи бессонные,
Пролегло много зим, много лет.
Я прощаю тебе непрощенное,
Выбрось тоже в былое билет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544978
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2014
Міняється все. І життя аксіоми,
І сталість – лиш привід для гри.
Проходять по колу новітні ньютони,
Незмінними є тільки ми.
Незмінні у праведності, у пороках,
У вірі, жадобі, брехні, –
В усьому, що світу приносить неспокій
І приводом є для борні.
То ж знову миряни ідуть за тобою,
Надія усіх сподівань.
Ідуть всі до тебе, мій Боже, ордою.
І я з ними – без коливань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544967
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2014
Забудь про терни і мости,
Про тонкощі єднання.
Тепер є тільки я і ти,
І стримане кохання.
Тернистий шлях давно пройшли,
Все вберегли хороше.
І хочемо, щоб прожили
Один другого довше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2014
Так само цокають вони…
Те саме ліжко, запах хвої,
Так, ніби й не пройшли роки,
Застигло все в німім покої.
Ще половиці скрип нараз
Нагадує, що я тут вдома.
А зі стіни слідкує Спас,
В очах його застигла втома.
З собою образ заберу —
Пора прощатися з дитинством.
Усім завдячую йому,
Усім, що є в мені ще чистим.
Пробач, дитинство нелегке,
Так пам'ять хоче все ввібрати…
Я з внуком згадую тебе
Попри твоєї в часі зради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544735
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.12.2014
Як хочеться зійти на трон
Великої любові,
Серед вишневих білих грон
Стрічати разом зорі.
І попри витівки життя
Цей трон не оставляти,
Щоби не було каяття,
Як прийде час вмирати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2014
Сад старий став для мене чужим,
Сум на дереві кожнім прижився.
Я стояв у журбі перед ним
І за долю його помолився.
З болем йшов занепалим селом,
Вітер бився сварливо у спину.
Б`ю вам, люди села, я чолом
За терпіння у цю важку днину.
Постаріли дитинства сади, –
Не старіє сваволя лиш владна.
Розкажи мені, друже, коли ж
Ці сади позаквітчує правда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544524
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 17.12.2014
Так, ніби вітер з-за бугра,
Майнула ти. Мабуть, по скруті
Потоком хлинули слова,
Давно тобою позабуті.
«Не вір, не вір, бо то брехня,
Завуальована стражданням!» –
Кричало серце. Тільки я
Знов обійшов той крик мовчанням.
Не помилилося – ні, ні, –
Зболіле серце на приколі.
Співало знову повесні,
З полегкістю про різні долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2014
Я Ходасевича читаю,
Вслухаюсь в глибину порад,
На них вірші свої рівняю,
Хоч з ним не смію стати в ряд.
«Весенний лепет не разнежит
Сурово стиснутых стихов», –
В моїх віршах лиш ржавий скрегіт
Пісень нічних дозорців-сов.
«Смотрю в окно – и презираю.
Смотрю в себя – презрен я сам».
Все перечитую, читаю
І думаю: що ж я віддам?
«Во мне конец, во мне начало.
Мной совершенное так мало!»
Я заздрю потайки йому,
Поету Ходасевичу!
Прийдешнє згодом покоління
Можливо, щось знайде й в мені,
Можливо, і мої творіння
Комусь потрібні. Певно, ні…
Владислав Ходасевич. Стихотворения. Библиотека ХХ век: поэт и время, вып.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544283
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2014
Ти все мовчиш, і я мовчу…
Це те, що нас єднає.
Та зараз встану й закричу:
"Любов так не вмирає!"
Мовчиш – мовчи. І я мовчу.
Свіча життя згорає.
Я вже іду, до тебе йду…
Скажи щось, я благаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2014
Димиться паром річка сиза,
Карась десь бовкнув в комиші,
Кує зозуля тихо в лісі,
Зоря розніжилась в імлі.
Із-за дерев червоним шаром
Виходить сонце із пітьми…
Церковний дзвін розвіяв чари
Краси земної навесні:
Легенький вітер розполохав
Понад рікою пар нічний,
І соловей, що палко тьохкав,
Замовк, почувши звук сумний.
Чи то на горе, чи на радість,
Чи з п’яних послуг дзвонаря,
Закохана в природу старість
Цей дзвін з досади прокляла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544033
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 15.12.2014
Чуть потемневший небосвод
Тревогой в сердце отзывался.
Под крики сбившихся ворон,
Еще тревожнее казался.
Плотнее сумерки сошлись,
Размыв предметов очертанья.
Тревога, в образе явись,
Я приглашаю на свиданье!
Зоря вечерняя ушла,
Ночь коротать мы будем вместе,
Ты не сведешь меня с ума.
И так тебе не много ль чести?
Что ты молчишь? В моей груди
Нашла приют уединенья,
Но с первым проблеском зари
С тобой расстанусь, без сомненья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543798
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.12.2014
Я бачив, як долала гідність голод
З останніх сил, затиснувши ковток,
Здалося їй, глузує кожен поряд,
Надкушений підняла пиріжок.
Тайком доїла разом із сльозами,
У сутінках сховалася душа.
Пішла туди, де «Гради» між домами –
Диктатори голодного життя.
Ні, не здолав проклятий голод гідність.
Хоч як, пішла нескорена ніким!
А поруч бігла біснувата підлість
З душком російським, злісним і дурним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543797
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 14.12.2014
Ну, где же ты, мой друг сердечный?
Я так скучаю без тебя…
В тот вечер прихотью беспечной
Решилась вмиг моя судьба:
Лихой в строптивости натуры,
Холодной в выборе друзей,
Влюбленной в зарево Авроры, –
С избытком все смешалось в ней!
Одно, однако, утешает:
Твой улыбающийся взгляд!
И сердце сладостно страдает,
Цинизма исчезает яд.
Ну, где же ты? Конечно, в зале
Танцуешь белый танец с ним.
Смешно! Он, правда, в идеале
Тебе под стать… Но не любим!
Ну, вот и ты, моя царица,
Обворожительно скромна!
Мелькают в зале чьи-то лица,
Душа ж спокойствием полна.
Застыли удивленно взгляды
Друзей, веселых от вина,
Словесные пошли тирады,
Но фальшью обросли сердца.
Как ты прелестна и наивна
Средь разыгравшихся страстей!
Моя дурная половина
Все благородней и теплей
Становится. Моя мадонна!
Душа ликует и поет,
Пусть впредь завистница Горгона
От нас взгляд злобный отведет.
Чего я медлю, друг прелестный?
Склонив колени, сам не свой
Ловлю твой взгляд, как солнце ясный,
Прошу руки – стать мне женой.
И сладок миг, звенят бокалы,
Пьянит весельем кутерьма…
В ней я кружусь, как лист опалый,
Ведь с ним танцует вновь она…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543515
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2014
І дім у вінку білих вишень,
Доріжка в траві до ставка,
І трохи розбещений квітень,
І рання, мов перли, роса…
То все незабутнє і миле.
Та пам'ять верстає роки:
Гніздо вже своє, не родинне,
Відтворюють в серці думки.
Хоч як знов хотілось босоніж
Брести по росистій траві –
Сприймати тут мушу, як клонів,
Асфальт і машини в вікні.
Спішить осінь холодом, гряззю
Родинний заповнити двір…
Від вікон із сірою бяззю
Нікуди вже йти не хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543513
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.12.2014
Отам, біля річки в тіні під вербою,
Прив’язаний човен лежав.
Хто поряд проходив, сідав і рукою
Ласкаво його привітав.
І звично, так, нібито з другом чи братом,
Ділився турботами дня,
А човен розтрісканий, з днищем горбатим,
Вважав, що то ніби рідня.
Та якось надвечір сирий над рікою
Гуляла велика вода,
Підняла човна й потягла за собою
До мулу глибокого дна.
Верба вперто віти тягнула до схову,
Вдивляючись в воду брудну,
Просила з мольбою віддати їй човен
Хоча б на хвилинку одну.
Проходили люди, старизну забувши,
Верба ж тихо сохла в журбі.
Проходили «друзі і браття» байдужі –
Про човен забули усі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543316
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2014
Не зустріну тебе, не зустріну…
Вже давно півні спів почали,
Ранок днину приніс мокро сиву
І раниму тужливість мені.
Завітай, оковита, до мене
І самітності викинь шмаття,
Хай засвітиться світло рожеве,
Скрасить пустку мого каяття.
Не зустріну тебе, не зустріну,
Марно, ти - у далекім краю.
Не заповню нічим порожнину,
Тож до тебе спішу я, спішу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2014
Я думав, що уже ніколи
Не зможу так любити Вас,
Кохання скалка гострим болем
Не зранить, як у перший раз.
Протистояння, сила волі –
І птиці гордої політ,
Де серце, зрікшись від любові,
Кричало: «Вільний!» – на весь світ.
Та помилився, знов зустрівши
В тінистім парку навесні:
Забуте все, у сховах тиші,
Тремтливо ожило в мені.
І я, в німому здивуванні,
Під ніжним потиском руки
Відчув таємне хвилювання
Могутнім подихом краси.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2014
Природи тиша мовчазна
Мене лякає. Спозаранку
Тюпцем швидкую до ставка,
А там – омріяна рибалка.
Парує мовчазна вода,
Ніде ні плюсне, ні шелесне.
Закутий тишею сповна,
Скоріш хапаюся за весла.
І хочеться, щоб десь завив
Двигун несправної машини.
Невже так тишу незлюбив,
Чи, може, я вже не людина?
Запрограмований боєць
Кібернетичного хаосу!..
Це Божий глум або кінець…
За що несу покарну ношу?
Не спиться в тиші-німоті,
Спішу в ревучий шум моторів,
Озоном дихати мені
Вже важко без аеродромів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543113
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 11.12.2014
Висить на шиї талісман,
Таїн життя скупий хранитель.
Він – атрибут всіх світських дам,
Їх вірний паж і довгожитель.
Я б талісманом залюбки
Схилив би голову на груди…
Ох, очі, синьо-голубі,
І соковиті, ніжні губи.
А талісман на персах тих
Принишк предметом бездиханним,
Тому сплеск ревнощів затих,
Згубився в мріях безпідставних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2014
І кладка, і з ряскою річка навколо,
І виводок сірих качок на воді,
І ластівок посвист, літаючих колом –
То все незабутнє, назавжди в мені.
Все з часом змінилось. Що скажеш, мій друже?
Немає вже кладки, нема ластівок,
Від річки зосталась глибока калюжа
Та схиблений часом трухлявий місток.
Прогресу зажерливий хобот, всмоктавшись
В поранене тіло матусі землі,
Життя відбирає. Йому підкорившись,
Ми риємо братську могилу собі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542880
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.12.2014
Давно болить мені, давно…
Завітрилися протиріччя.
Колись посіяне зерно
Зійшло травою на узбіччі.
Життєва стежка без запруд
Ще вільною прямує й досі,
Та сподіваюся, мій друг,
Тебе зустріти на порозі.
Давно болить мені, давно,
Прощенням кається минуле,
В моїй душі оте зерно
Лежить невидне і нечуле.
Я жду тебе, я жду, я жду,
Життя нас мудрості навчило.
Без тебе серцем не живу,
Воно мовчить осиротіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2014
На лежанці зимую з блаженством:
Кіт розлігся, і я поруч з ним.
Внук настирно студіює тести,
Виє хуга за рогом глухим.
Незлобливо сичать в пічці дрова,
Опускатися сутінкам час.
З ними в дім заповзає тривога
І блаженство щезає нараз.
Все довкола таке ненадійне,
Душу тисне безглуздість людська:
І любов, й неймовірне терпіння
Убиває проклята війна.
Там хаос, там підвали, землянки,
Там життя під розривами мін,
Там гуляють по вулицях танки
І прокльони нестриманих слів.
Я прошу тебе, Господи Боже,
Лад навести на грішній землі,
Бо ніхто з переможців не зможе
Жити гідно з руками в крові.
Не мовчи, дай заблудним прозріти,
Хай завершиться миром двобій,
Щоб ніколи не плакали діти,
Щоб ніколи не бачили війн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542644
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 09.12.2014
От мудрости немного устаешь:
Душа перебродила скептицизмом,
Жирует на виду сплошная ложь
В обнимку с чванством и паразитизмом.
И потому так плохо мне порой –
Рожденный с Честью, незнаком я с Благо.
Так объясни, духовный ангел мой,
За что мне выпала судьбина-скряга?
Не ведаешь? Ну, так тому и быть,
Ведь мудрецов на свете Божьем много,
Да не хотят с народом землю грызть,
Чтоб не набраться запаха дурного.
Достойный из честнейших, ангел мой,
Ты убедил меня быть выше этих,
Похожих на осиный злобный рой,
Что прут за благом в дьявольские сети,
Чтобы потом жить в неге и добре
Да Божьим слугам кланяться по ходу.
А что же делать в этом мире мне?
Терпеть и молча проклинать Иуду?
Я с высоты не модной простоты
Смотрю на них голодными глазами
И думаю, может и мне войти
В их мир жадобы с чистыми руками?
Что скажешь мне, мой ангел чистоты?
Они «в понтах» и в рай на «мэрсах» въедут.
Так расскажи, милейший, Богу ты,
Что «пацаны» и на него наедут.
И потому не убеждай меня,
Что выше их быть — Божья добродетель.
По-прежнему сижу я без гроша
До синевы морально чист и светел.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536990
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.11.2014
Чи відчуваєш швидкоплинність днини,
Як тіло й душу зраджують роки,
Як від життя маленької дитини
Вони безжально знищують сліди?
Чи відчуваєш, як душа згасає,
Як остиває трепетна любов,
А хмурний позір радість не сприймає,
Не будоражить, охоловши, кров?
То ж не питай, чому такий журливий,
Чому дивлюся в сад через вікно, –
Там знову бачу юнь свою щасливу.
Як це було недавно і давно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536286
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.11.2014
«Я повернуся, я прийду,
Чекання огортає смуток,
Гібридну скінчимо війну.
Ще поцілуй за мене діток.
Щоб не було, я тут, живий,
Хоч і забув, як треба спати.
Держава – двір, хоч і хмурний,
В дворі потрібно прибирати.
Ми повернемося й тоді
Наведемо в дворі порядок…»
Слова спіткнулися в листі:
Стрільбою розпочався ранок.
Бій закінчився, і листа
Бійці читали хмуро, мовчки,
Ятрила ненависть серця,
Туманились в очах рядочки…
Не дописав, не долюбив,
У небуття зійшов героєм.
Російський брат по-братські вбив
У не братерському двобої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536283
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 11.11.2014
То що, так і будемо скніти,
Ворожий вдихаючи дух?
Гуляють російські бандити
Та «укрів» поганять чимдуж.
Гуляють і підло триножать
Надію і волю людей.
І множать, і множать, і множать
Ряди ненависні смертей.
Війна ця – не гра автоматів.
То ж хочеться знати чому
Так мало в АТО генералів?
Туди їх, в гібридну війну!
Туди, де промерзлі солдати
Тримають, будь що, рубежі.
І втрати, і втрати, і втрати…
Чи змиряться з цим матері?
Велика, совкова Росіє,
Зухвала, холуйські німа,
Скажи – хто твій друг: Україна,
Чи Грузія, Польща, Литва?
Ніхто! Та, напевне, даремно
З тобою браталися ми.
Не браття ми, знаю це твердо,
Ти просто потвора війни.
Народе Росії, прокинься,
Зашореність з серця зніми,
В тенетах брехні пробудися,
Не стань винуватцем Війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536054
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.11.2014
Коли не хочеться до хати,
Коли боїшся пустоти,
Коли любима, ніби мати
Не піджидає, як завжди,
Стаєш ранимим. Бо в облозі
Приречений до суєти,
У мурашиному хаосі
Нема притулку для душі.
Безвихідь бродить закутками,
По вікнах шастає нудьга,
Й найкрасивіші світські дами
Не варті милого лиця.
Вдивляючись в вікно журливо,
Гортаючи роки назад,
Сприймаєш надто особливо
Душі прозорої смарагд.
І з нетерпінням, одиноко
Чекаєш завтрашнього дня,
Бо прийде ранок сіроокий,
А з ним і суджена твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2014
Вона стоїть задумлива:
Як вахту їй нести?
Чомусь земля оголена
Сповзає до ріки,
Цвіркун сюрчить, схвильована
Вода кудись біжить,
І вітер, ніччю зморений,
По закутках ще спить.
Чомусь зоря настирливо
Тьму відтісняє вбік
І свіжістю грайливою
Вже озаряє схід,
Де сонце шаром вогненним
Усміхнено повзе…
Знов ніч бійцем нескореним
В свої хороми йде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534500
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 03.11.2014
Знімай кайдани, вільні рухи
Надай рукам, надай ногам.
Знов іскру тліючу роздмухай,
Не потурай своїм рокам.
Завжди усміхнена, як сонце,
Поставу, голову неси,
Відкрий зачинене віконце
В душевній схованці краси.
Похмурість не прикрасить старість,
І навіть срібна сивина
Зашорену у серці радість
Не захолодить, мов зима.
Понад усе – дай серцю волю
І знов в собі знайди красу!
Скажу, обманюючи долю,
Я всякою тебе люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2014
"Ти захищав мене від зла!
Устань чи забери з собою!
Ні радості, ані тепла
Без тебе... Сильною рукою
Ти нищив страх, який в душі
Закарбувався чорним пилом,
Та безнадію у житті,
Яка пішла за небосхилом.
Благаю: забери, візьми,
Я ж тут, я поруч, я з тобою.
Прошу тебе, лиш не мовчи!» –
Зайшлася криком над труною.
Війна сміялась над вдовою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528478
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.10.2014
Святкує потайки брехня,
Непереможна, як і завжди,
Усміхнена та молода,
На тлі скаліченої правди.
І вже не сотня – тисячі
Небесних воїнів у Бога.
Як докір, душі мовчазні
Прийдуть до кожного порога.
Прийде той час! А поки що
Брехня гуляє, як повія,
І знову суне темне зло.
Від змін зосталися лиш мрії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528468
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.10.2014
Я не чую тебе, ні, не чую,
Мов німі замовчали слова.
Хто місточок між нами збудує,
Щоби знову сміялась душа.
Ніч пройшла, півні десь проспівали,
Збіг туман, зайнялася зоря.
Ми з тобою в цей день попрощались –
Заблукали безмовні слова.
Хто відкрив першим ящик Пандори,
А у нім недовіру, брехню.
Нумо разом відкриємо шори
Й проженемо чванливу війну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2014
Я з дому осінь виганяю,
Сльоту холодну не люблю,
І воронів набридлу зграю
Вже не сприймаю й не сприйму,
А з ними і калюжі сірі,
І грязь, і дощ – все впереміж,
Потуги бідності несмілі,
Що ріжуть душу, наче ніж.
Така хитка пора осіння,
Зневірюється в ній душа,
Де волі, народившись, пісня
Вмирає в серці жебрака.
Прийде потому холод, вітер,
Мороз від люті заскрипить,
І на шибках холодні квіти
Намалювати поспішить.
Нащо мені ті візерунки?
Я жду весну, в ній – сміх дітей.
То ж забирайся осінь хутко
Подалі від моїх дверей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527204
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2014
Держав руками цупко стиглий плід,
Очима споглядаючи пустими.
Беззубі ясна оставляли слід
На тілі плоду плямами рудими.
Угрузнув головою між плечей,
Він, як павук, висмоктував сік з плоду.
Весь скрючений, так, ніби сто смертей
Ось-ось ударять, маючи нагоду.
Вдивляючись у сутінки вікна,
Вже відчував присутність її в домі.
То ж поспішав плід з`їсти до кінця
З якоюсь люттю, мов зловісний спомин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527203
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.10.2014
Розмокле поле, ліс сирий,
На видноті дерева голі,
Холодний дощ, ніби сліпий,
То ткнеться в ліс, то зійде в полі.
По лісу бродить рід людський,
Полює на гриби затято.
Чого я тут?.. Ген навкруги,
Мов відьмин шабаш, все пом’ято:
Роздерте шмаття з-під ножа,
З корінням вирвані грибниці…
Які потрібні тут слова,
Як тільки: «Варвари і Вбивці!»
Навкруг поламане гілля.
Я втомлено іду завалом.
Страждає матінка-земля,
Туманним вкрившись покривалом.
І вже не радісно мені
Від пересічної охоти.
В очах мигтять ножі, ножі,
Й криваві сонця повороти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525842
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.09.2014
Років минулих зовсім не жалію,
Ночей бенкетних і таїн душі,
Надій великих і забуту мрію,
Любовних втіх – не жалко їх мені.
Не жалко тих, хто зиск шукав у дружбі,
Спокусливих в коханні хтивих дам,
І навіть тих, хто вчинки робив слушні,
Та стерлось їх життя, як давній крам.
Років не жалко, – плин їх незворотний,
Та тільки інколи так хочеться мені
Вернутися в життя те безтурботне
Без дієтичної, нудної метушні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525838
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2014
Не розколоти ті слова
Округлі, мов горіхи,
Замало навіть молотка,
Щоби добитись втіхи.
В них правильність гуде, як дзвін,
В свавіллі вередує,
Самозакоханий розгін
Мої чуття пресує.
Я буду жити, як і жив:
Щасливий з помилками.
Слова, які я не розбив,
Лягли, мов тінь, між нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2014
Осінь сльозами зійшла,
Холодом вдарила в двері.
Забіснувалась зима,
Ліплячи сніжні химери.
І задубіла земля,
Вітер заскиглив тужливо.
Що мені в дім принесла
Ти, самовпевнена зимо?
Холод і сум на душі,
Трохи самітності в домі,
Вісті болючі в листі,
Передчуття невідомі…
День тихим зайчиком збіг,
Сутінки вікна заслали.
Сиплеться, сиплеться сніг,
Думи мої заблукали.
Тільки б не схибити… Ні,
Ранок стоїть на порозі.
Думи болючі мої
Згубляться в сніжній пороші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525147
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.09.2014
Ти не відступиш, ні,
Фарби змішаєш різні
І намалюєш її
Очі, наївно-ніжні.
Контури обведеш,
Пензлем сховаєш мрію,
Тільки цим не спасеш
Биту життям повію.
В жилах холоне кров,
Серце біль зради точить.
Плаче гріхом любов,
Знову прощення просить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2014
Минулися суворі зими.
Розбещена теплом земля
До спротиву не мала сили,
Безпомічна, мов немовля.
Так думав я, на кшталт амебі
Під сонцем лежачи в воді,
І, придивляючись, у небі
Шукав намети снігові.
То був обман: білясті хмари,
Гуртуючись в гірську гряду,
Від сонця землю закривали
І танули, як на біду.
Вона ж від пестощів згорала:
Пожухли трави, ліс посох,
Вже невдоволено стогнала,
Відчувши зрадницький підкоп.
І, дивлячись у вись небесну,
Просила хмари дощові
Обмити біль її тілесну,
Дощі наслати проливні.
І вмить десь блиснуло, навколо
Загуркотіло, загуло.
Земля шептала, що ніколи
Так благодатно не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523876
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 16.09.2014
Навіщо листаєш щоденник?
Вже стерлися всі сторінки:
Від днів неймовірно буремних
До мрійних – пробігли роки.
Замучить тебе ностальгія…
В буденності цього життя
Згубилась злеліяна мрія,
То ж зараз – навіщо вона?
Ти знову листаєш щоденник,
Відшукуєш юні сліди,
Душі освітляється темник
І спогадом манить туди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523268
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.09.2014
А промені сонця гарячі,
Й задуха нічної пітьми
У мозку моєму маячать
І дзвінко кують молотки.
Тож сон обіймає під ранок…
І гаснуть коли ліхтарі,
З`являється сонця серпанок,
З`являєшся ти уві сні.
Розставивши руки, мов крила,
Біжиш по колючій стерні,
Біжиш молода і красива…
«Не треба!» – кричу я тобі.
І промені сонця гарячі,
Й задуха нічної пітьми
Знов болем у мозку маячать.
«Від мене, – кричу їй – біжи!».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2014
Руками розхиляю жито,
Шукаю сині васильки,
Вернувшись у своє дитинство
З років прожитих висоти.
Куди поділися? Немає…
Без них і жито - що трава,
Мишій лише у нім гуляє,
Та дефілює лобода.
Були колись зерно й полова,
Хати вкривалися стеблом.
Була і нація здорова.
Дружило жито з васильком!
Та, певно, все кінець свій має,
І швидкоплинний час біжить
Так, що Начало вже вмирає, –
Вперед мерщій прогрес спішить.
Та не до споминів. Навіщо,
Яка ще ностальгія? Геть!
Знесли давно на кладовище
Те, що в душі розбилось вщент.
Із коліщатами прогресу
Зросла і сила руйнівна.
Про васильки співай, Час, месу…
Така ця істина проста!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522863
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.09.2014
Десь там, за рікою, у тиші дібров,
Зозуля роки кукувала
Дівчині на щастя, велику любов,
Омріяній долі начало.
Хотілося більше, хотілося ще
Із птахою вести розмову,
Бурлила душа, як вино молоде,
Та птаха замовкла раптово.
Зозулині роки – в одну п’ятірню…
Ледь пахощі чутно у спальні:
Троянди були в інваліднім візку.
Зозуля ж мовчала безжально.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522845
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.09.2014
Йшов тихим кроком до мети
Давно омріяної слави.
Спливали втілені роки –
Та не звучали вже фанфари.
Все ж тихим кроком, як й тоді
Знов йшов до заданої цілі,
Співали янголи в душі,
Злітали ввись блакитні мрії.
Забуті, славні імена.
Є і його… Але для чого?
Тут, наверху, голубизна,
Життя шматочок над людського.
Вдивляючись у глибину
Морського дна, стрибнувши в хвилі,
Ще встиг подумати: чому
Ці хвилі чорні, а не сині?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.09.2014