| Сторінки (9/826): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Звенит разменная монета –
Он пятаком стучит об стол.
Стоит последним у буфета
И просит: «Отпусти, друг, в долг».
Известно, платежом долг красен.
Уставившись в проем окна,
Он был по-своему прекрасен –
Тем заслужил бокал вина.
И сник, как лев после охоты,
Раскинув гриву по плечам.
Афганские рычали доты
И дрожь стегала по рукам.
Бокал сжимали пальцы крепко,
Стекали капли по стеклу.
Открыв глаза, взглянул так цепко,
Как будто целил в грудь врагу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298713
рубрика: Поезія, Военная лирика
дата поступления 08.12.2011
Люблю я землю цю чи ні,
Чи просто так по ній блукаю,
Чи може тільки навесні
В ній задоволення шукаю?
Жили тут прадіди мої –
Земля теплом їх огортала.
Їй віддавали по зимі
Все, що весною споживала.
В подяку раз у раз несла
Лани пшениці золотої,
І наповнялися міста
Їством від щедрості земної.
А зараз, зараз, Боже мій,
Шматують землю яничари.
Чи правда є в країні цій,
Чи злодіям звучать фанфари?
Люблю я землю цю чи ні?
О так, моя ти Україно.
За тебе болісно мені,
Тому що рідна і едина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298711
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.12.2011
Реки заснувшая вода
Покрылась льдом, в глазах искрится,
Играет солнцем, как слюда...
Так захотелось прокатиться!
Еще играют пузырьки
Под тонким льдом перемещаясь,
Еще у края – полыньи
И лед трещит, чуть прогибаясь.
Но я спешу стать на коньки…
Несусь, как птица над водою!
И не страшны мне полыньи, –
Я наконец в ладу с собою.
Взлетает снег из-под коньков,
Сталь, в синий лед вгрызаясь, свищет.
А в сердце просится любовь,
Которую так тщетно ищет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298509
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 07.12.2011
Завтра - то немов чорна діра, що поглинає наміри, сподівання, врешті саме життя... Мудрим є той, вчора хто гарно прожив.
Марціал
Що ж, небо є небо, а зорі є зорі,
А місяць є місяць, а я - то є я.
Казав давній грек, начеб Завтра – у долі
То прірва безмежна, бо Завтра – діра.
Казав Марціал, що запізно Сьогодні,
Бо мудрий ще Вчора так гарно прожив.
Та, дивлячись в небо, в цій чорній безодні
Вбачаю я хибність подібних доктрин .
У Завтрашнє вірю, воно недалеке,
І жити не вмію сьогоднішнім днем.
В домівці моїй, як в гнізді у лелеки,
Гніздиться малеча – і серце б’є щем.
Можливо, що Завтра – діра то для мене,
Та й Вчора так гарно прожити не зміг…
Тому завжди вірю, що зло в долі щезне
І схлине потоком нових перемін.
Можливо, не я, але діти, напевне,
Вчорашнім назвуть цей Сьогоднішній день.
Сьогодні так в Завтра прийде! То ж даремне
Розводити нам філософську дуель.
Я в Завтрашнє вірю. І в тому – суть щастя,
Його не задіне рушійна рука.
Воно вже іде і нікому не вдасться
На Вчора змінити Майбутнє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298508
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2011
Смешно бывает, как нам ловко лгут,
Что кто-то там о нас переживает.
И ощутив свободы раз хомут,
Ментальностью ее же убиваем.
Но было же! Мы верили, мы шли,
Светились радостью в надежде лица.
Как идола его мы вознесли,
Но оказалось, - это был убийца
Свободы нашей, нашей веры в то,
Что он придет. И мы за ним, как стадо,
В который раз примерили ярмо,
Играючи свободой, как наградой.
Что двадцать лет? Мгновение одно.
И я не верю в скорую потеху,
В сухую землю брошено зерно,
Не в силах приподняться дружно кверху.
Но верить надо, но – в самих себя.
И не должно быть – «моя хата с краю».
Лет через двадцать, может быть, и я
Венок свободы тихо приласкаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298301
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 06.12.2011
Йшли довгі дні, і місяці, і роки…
Та як би там, і щоб там не було –
Взірцем була їй вірність Пенелопи,
Застигла в ній, чекаючи його.
Війну Троянську не нав’яжеш долі:
І світ не той, країна вже не та.
Та все чекала, як берізка в полі,
Ще вірячи в химерні чудеса.
«Його не буде» – острах серце тисне.
«Я так втомилась» – нітиться душа.
Гаряча кров ще не забула піcні
Бажань солодких, радощів життя.
А ще ті очі – так на нього схожі -
Проникливі, аж острахом бере.
Ніяк душа забути сум не може
В словах зів’ялих: «Ти прости мене».
Вогонь троянд рвав сутінки вечірні,
Акацій запах збуджував чуття,
Заколисали поцілунки ніжні…
Все, що було, спливало в небуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2011
Бывает больно и смешно
Смотреть в расстроенные лица,
Когда от бедности скупиться
Они не могут все равно.
Когда в аптеках цены бойки,
А жизнь измерена ценой –
Не оставляют им иной,
Лишь выброшенной на задворки.
Когда растерянно глядят
В глаза бесстрастным продавщицам,
Пытаясь скромно объясниться
И подешевле что-то взять.
Когда на старческие руки,
С презреньем к тощим кошелькам
Глядят глаза аптечных дам,
Зевая и томясь от скуки.
Когда достигла горечь дна
Души, мятущейся в загоне,
И на прижатые ладони
Незримо падает слеза.
Так больно иногда смотреть…
При этом восхвалять и петь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298072
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.12.2011
Хтось із дзеркала дивиться в очі
І здається мені, що це – я.
Та реальність сприймати не хочу:
Ті мішки під очима пророчі…
Невже в дзеркалі постать моя?
Невже він – той, хто бігав так прудко,
Мрію стати поетом плекав,
І блакитні любив незабудки,
Вирізав очеретяні трубки,
Під вербою кохану чекав,
І любився в розмаї до ранку,
Зводив з креслень надводні мости –
То є я – все віддав без останку,
Своїм мріям співав колисанку,
Міг сказати любові «прости»?
Відійди! Ти – не я, але ж я – ти!
Душу розпач охоплює враз.
Що б йому, що навпроти, утнути
Щоб ще раз міг на хвильку відчути
Молодої енергії спазм?
Прощавай! Мабуть, все я покину.
Краще буду дивитись в вікно…
Закривається дійсності днина,
А на тім – принесуть довгу скриню
І завершиться наше кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298071
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2011
Часы пробили только пять,
А небосвод свалился в темень.
Куда бежать? Зачем опять
Ко мне пришло ночное время?
Мне не поднять завесу тьмы
И не раздвинуть шторы ночи.
Я здесь один, один... И вы
Вползаете, как стаи волчьи.
Для вас ведь ночь – родная мать,
Вы привидений побратимы.
Теней невиданная рать
Меня преследует незримо.
Шуршат обои по углам,
Вздыхает половица странно.
Не привидение ли там,
Что ищет жертву неустанно?
Измятая постель и я
Встречаем нежный лучик света.
Туманом утреннего дня
Сплывает вдаль ночное гетто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297822
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 04.12.2011
Оголена душа,
Мороз щипає пальці.
На вогник вдалині,
Метеликом лечу.
Там, в хаті, спить Мурко,
Скрутившись на лежанці,
І милий серцю сад
Чекає весь в снігу…
Горять дрова в печі,
Тінь язиків на стінах
Танцює свій танок
Веселих чортенят.
І мариться мені,
Що я зникаю в тінях –
Все більше вверх росту,
Чим більш дрова горять.
Набився сніг пухкий
Кагатами на шибках.
А на столі – кутя,
Освячене їство
І теплий з печі хліб
Нарізую на скибки…
О, матінко моя,
Як це було давно!
Немає вже того…
Тримає що людину?
Невже технопрогрес?
То є наживи суть!
Чи може та попса,
Що гатить кожну днину,
Чи домішки в їду,
Що по-живому б’ють.
Немає вже того…
Немає і не буде.
Оманливий прогрес
Давно біля дверей.
То ж зупинись – вже час,
Ошуканий народе!
Оглянься навкруги,
Завісу скинь з очей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297820
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.12.2011
И вновь вечерняя заря
Зависла, словно на приколе.
Румянцем разлилась она
И слушает людское море.
Как многозначен взгляд ее,
В нем грусть и тихая усталость.
И, поднимая луч-копье,
Уходит в ночь… Какая жалость!
Зарю на ужин проглотив,
Стал небосвод тяжел и мрачен.
И вечер был уже не мил, –
Он стал коварен и опасен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297614
рубрика: Поезія, Поэтический, природный набросок
дата поступления 03.12.2011
Ох ви, вірші, мої вірші,
Що ж то буде з вами?
Рецензенти – люди грізні,
Вийшли з друшляками.
Тож зоставлю вас на потім
Для людей майбутніх.
Колись сів я не в той потяг,
І серед присутніх
Не знайшов того, чим дихав,
І – не відтворився,
Безталанно жив і никав,
Поки не згубився.
Ох ви, вірші, мої вірші,
Нащо ви з’явились?
Часом здиблені, невтішні,
Мені ж – полюбились.
Оставайтесь, живіть з Богом
В моєму блокноті,
І не майтесь, з яким родом
Жити вам в чесноті.
Безіменні, обласкані,
Живіть у спокої.
В домовину останніми
Ляжете зі мною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297612
рубрика: Поезія,
дата поступления 03.12.2011
Я прожить хотел бы все сначала,
Но, увы, послушен я судьбе.
Вот уже кукушка прокричала,
Отсчитав последний годик мне.
Жизнь, тебя не хаю, не порочу,
Не ворчу, что так прожил с тобой.
Ну, а вдруг навеет ветер порчу –
И сорвусь, и понесусь строкой.
Я порой бывал тебе утесом,
Иногда и каменной грядой…
Убегаешь перекатным плесом,
Насмехаясь тихо надо мной.
Я уйду, но рядом встанет кто-то,
может быть , с презрением к тебе.
Но как все, закончит очень просто –
Покорится собственной судьбе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297452
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.12.2011
Холодно. Дощик осінній сіється,
Жовте листя на асфальті спить.
Скоро сніг завіє і метелиця
В трубах ночі вітром задуднить.
І природа холодом бентежиться:
Он дерева плачуть по весні…
Янголом дорога в небо стелиться,
То ж чи виберу її, чи ні?
Скоро вітер прийде, напомаджений
Теплотою, подихом весни.
Скаже хтось, що я не врівноважений…
Може, й праві в домислах вони?
Та в природі все щось оновляється –
В кругообіг не вписались ми.
Дощ на вулиці все сіється і сіється…
Може все ж за янголом піти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297451
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2011
Вдали от родного селения,
Средь сопок монгольских степей,
Приснилась мне вишня весенняя
И пара, как снег, лебедей.
Мне сонник вещал непонятное…
Так сбудется сон или нет?
Просторы вокруг необъятные,
Мне ж окон родных нужен свет.
Оставьте меня, сны летучие!
Жжет солнце и ветер в лицо.
Мне б лебедя крылья могучие –
Слетал бы я к вишням в село.
Там Родина. Силы небесные,
Мне надо все это пройти!
Я сам выбирал неизвестное
И нет мне другого пути.
Вечерние сопки с надменностью
Застыли, как зубья пилы.
И вновь с непонятною нежностью
В палатку летят ко мне сны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297229
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 01.12.2011
Щож, я межу свою пізнав,
Що відділяє пік від спаду,
Та не находжу в тім відради,
То ж краще б я її не знав.
І рік новий, як не новий…
Душа то в радості, то в тузі.
Клопочуться навколо друзі,
Не бачать настрій мій сумний.
Ще розум думами горить,
Та тіло, як та риба в сітці.
Тому й душа, як птаха в клітці,
Хоч серце ще кудись спішить.
І вже не купиш, не вкрадеш
Кусок життя. До болю гірко
З межі летіти вниз так стрімко –
І байдуже, як упадеш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297227
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2011
Значит, веришь, что есть
Тот, кто звездами правит,
И что может он здесь
Наши души исправить?
Ты себя не тревожь –
В этом мире фальшивом
Благородную ложь
Выставляют кумиром.
Я хотел бы прожить
Веря в истинность правды,
Только как полюбить
Мне поповские фалды,
А под ними агнца
С мертвой хваткой бульдога,
Святотатство отца,
Что служить призван Богу?
Посмотри, оглянись –
Век жестокости грянул.
И молись, не молись,
Бог от бедных отпрянул.
Не сердись на меня, –
Совесть верностью вяжет.
Верь в себя, не в попа,
Он ведь правды не скажет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297014
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 30.11.2011
Вже сум пройшов, та пам'ять зберегла
Все, що було й чого не буде більше.
Рояться думи і тремтить рука,
Тремтить на фото і обличчя ніжне.
Я не з тобою – не прийшла пора,
Зима ще тільки в очі заглядає.
Та вже дописую нам пам’ятні слова,
Бо серце скору зустріч відчуває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2011
Колдовским окружением роз
Очарован – как был недогадлив,
Улыбался, смеялся до слез,
Рядом с ней я впервые был счастлив.
Вновь надеждой блеснула мечта
И в груди от любви защемило.
Но взглянул незаметно в глаза –
Все во мне в один миг опустилось.
…Тот же дом и все те же глаза,
В них светилась и боль, и усталость.
Вот и встретились годы спустя
Одиночества два, с ними – старость.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296823
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2011
Таки прижився, ніби так і треба,
Став забувати церкви дзвін в селі.
Та Свят-Різдво і Великоднє небо
Пробуджували спомини в мені.
А чи хотілось цього? Я не знаю,
Та інколи дзвенить сердечний дзвін.
І вже тоді летить душа до краю,
Де босоніж ганяв на перегін,
Де гомоніли верби над рікою,
А по городі слались кавуни,
Де покривалась божою росою
Спориш-трава – по ній бродили ми.
Уже прижився, всі поприбивались
До дня нового, в старому вбранні.
І як би в сьогодення не вписались,
Ми ще в минулому, то ж трошечки сумні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296820
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2011
Сырой, почти призрачный вечер
Напомнил мне вновь о тебе,
О том, как на столике свечи
Огнем нас ласкали в тепле.
И радостно было, и больно –
То был наш последний приют.
А после, что ж, – вольному воля…
Ошибочным был твой маршрут.
Ушла. Я другою тропою
Прокладывал долгий свой путь.
И вот, не в ладах с сединою,
О прошлом жалею чуть-чуть.
Сгорают на столике свечи.
Огонь словно дразнит меня,
Он ждет, как и я, нашей встречи,
Но тает надежды свеча.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296506
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2011
Скінчилося літо – закінчився вірш.
Зібралися вдалеч лелеки.
Нікому, нікому, нікому не вір,
Що серцем від тебе далеко.
Тут море, і хвилі, і неба лазур –
Звичайність буденна без тебе.
Немає облуди, то - мнимий гламур,
Будити зневіру не треба.
Вона баламутить всі вірші мої,
В них смуток і серця зітхання.
Як тяжко розпуку держати в узді,
Коли я втрачаю кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2011
В доме прохладно, но греет лежанка,
К боку прижавшись лежат три щенка.
Мать копошится в печи спозаранку…
С пола, в глаза мне – собачьи глаза.
Было все, было: и холод, и голод,
НКВД, обыск, наглый погром…
Шумный, с деревней в сравнении, город
Был нам мечтою в величьи своем.
Тлели в углах допоздна керосинки,
Прядки сучили мотки конопли.
В клубе колхозном – всегда вечеринки,
После – домой по разбухшей грязи.
Было все, было, – прошло, как виденье…
Все обновилось. Да вижу я вновь
Те деревушки, и их возрожденье,
Только играет в них прежняя кровь.
О, деревушки, забытые, в грязи…
Память картинки рисует тайком.
Сумерек с проседью павшие пряди
В тихих раздумьях тревожат мой дом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296331
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 27.11.2011
Звучав надмірно камертон,
Хтось в гніванні по нім ударив.
Мій перервався ранній сон, –
Настирний звук його затьмарив.
Дзвенів ще довго дивний звук…
Його звучання пам’ятаю,
І слабим змахом сонних рук
Йому я в тон відповідаю.
А одинокий камертон
Вже затихав, віддавшись далі.
І тут згадав я дивний сон
Про камертон, що скнів в печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.11.2011
Боль раздражает и кругом
Все неприятно. Надоело.
Психея плачет за окном,
Покинув страждущее тело.
Уразумей, душа моя,
И восприми все, как должно быть,
И слейся с телом до конца,
Чтоб силы слабые умножить.
И не рыдай, и не кричи,
Вернись смиренно в оболочку.
Творца лишь тихо попроси
Забрать к себе, но не в рассрочку.
Над головою потолок,
Седая лампочка не греет…
А за окном поет сверчок,
Но грустных мыслей не развеет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296143
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 26.11.2011
Я тут, серед вас, іду рядом,
Відчути я хочу людське
Тепло, а вони, ніби стадо,
Ідуть і не бачать мене.
Штовхаюсь, кричу, та не чують…
Німіють долоні, вуста.
Розтрощені душі плюндрують
Строкаті до них почуття.
Даремно шукаю, що хочу,
Кругом сюртуки, сюртуки…
І я закриваю потроху
До них почуття на замки.
А ранок такий променистий…
Росою троянди горять.
То ж, може, попутав нечистий
Мене ? Чи то їх? Яку стать?
І хочеться, хочеться навстіж
Розкрити сюртук, як піджак.
Чи стріну тих, хто мене бачить?
Чи в дім закопаюсь, мов рак?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296142
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2011
Расставив руки, я лечу, лечу
В ущелье горном, замирая в страхе.
А там внизу, к бурлящему ручью,
На лошади спешит черкес в папахе.
Он мчится вниз извилистой тропой,
Из-под копыт взлетают грязи комья.
Пуль пересвист, как на передовой, –
Несется следом конная погоня.
Черкеса лошадь, пеной исходя,
Все медленней взлетает на подъеме.
Нести двоих – задача нелегка,
И силы беглецов уж на исходе.
Тут я рванулся, в воздухе паря,
К ним поспешил на крыльях невидимкой,
Взял под уздцы усталого коня
И полетел… То были сна картинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295926
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.11.2011
Я за віршами не сліджу,
Як той ігумен за ченцями.
Вони збиваються в юрбу
І спати не дають ночами.
А рано-вранці, на зорі,
Ховаються куди попало.
Як хочеться тоді мені
Загнати їх під укривало,
І сунуть під гарячий душ,
Пропарити і причесати,
Та витурити в дику глуш –
Корінням в душах проростати.
Там люди трудяться прості,
І на добро добром віддячать,
Моїми ж віршами мені
Всі висловлять думки гарячі.
Вірші, як стадо, не пасу,
Добро хай роблять безкорисно,
На невгамовних – не кричу
І не наказую навмисно.
Я не ігумен, не чернець,
То ж надаю віршам свободу.
Мені урвався вже терпець
Їм посвящати палко оду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2011
Приходи,
если плохо тебе одному,
Если страшно
глядеть на вечернюю мглу.
Приходи,
если утро не радует день,
Даже если
осенняя давит мигрень.
Приходи,
если страхи разбудят твой сон,
Даже если
услышишь ночной перезвон.
Приходи,
успокою любовью тебя.
Умолчу,
как боюсь этих страхов и я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295700
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2011
Віддав усе, чого хотіло.
І не картаю в тім себе.
Тоді – відстань. І щоб не сміло
Торкатися тепер мене.
Твоєю сповнився пихою,
Хитлява суть б'є через край,
Її між іншими й собою
Діли, про мене - забувай!
Ще лине грюкіт бочконосів,
Відлуння по Майдану йде.
Та з мене досить, досить, досить!
Іди собі, не муч мене…
Я відробив своє. Втомився.
Життя, не каламуть душі!
Я в тиху заводь віддалився,
А ти живи, шуми собі.
Та все ж болючі перекати
Покою не дають мені.
Слова, як гвардії солдати,
Вплітаються в вірші мої.
Я вже на слух тебе сприймаю,
Вже йду навстріч тобі, життя!
А тиху заводь залишаю
Тим, хто не хоче вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295682
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2011
Мне уютно с тобой,
Только сердце молчит.
Мчится ветер лихой,
Чтобы нас разлучить.
Мчится ветер лихой,
Закусив удила.
«Ну, постой же, постой!
У меня ведь дела…
Ну, постой, не спеши,
Мой далек еще срок.
Что нас ждет впереди?
Ты же ведь не пророк.
Ее сердце не спит,
Алым цветом горит.
Я устал не любить,
Я устал уходить»…
Мне уютно с тобой,
Не вернуться ли вновь?
«Скажи, ветер лихой,
Может это любовь?»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295469
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.11.2011
Цей суд відбувся… Не забули!
Народ зібрався біля Юлі.
Хоч і не той, та все ж Майдан.
Він тільки, що владав загалом,
Стояв – з накинутим забралом,
Її здаля спостерігав.
Оранжевий вітрильник знову
В очах майнув, зціпило мову.
Та вже не буде того, зась!
Його бухгалтерське тяжіння
І владне непорозуміння
Її втягнули в липку грязь.
Митрополита де молебні?
Бо справи вельми тут ганебні:
Цинізму хвиля булькотить.
І за косою золотою
Полює чорною рукою
Совдепія, та ще й спішить.
Ймовірно, кинуть на заклання…
Що ж друзі? Нехтують братанням,
Щоб звести глум весь нанівець.
І в романтичному тумані
Вже оселилась на Майдані
Ментальність нації – Терпець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295463
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.11.2011
А роки підпирають вже.
По нім життя мій строк верстає,
І Дама в савані мене,
Напевно, з радістю чекає.
То ж смішно, що ще розум мій
Так чітко відчуває днину.
Навіщо ж я потрібен Їй?
Чи може там беруть данину
Від живності, що на Землі
Росте, пливе, біжить, плазує.
О, Господи, скажи мені
Невже цього так потребуєш?
Чому людей так не злюбив,
І разом з ними їх обійстя,
І вірно хто тобі служив,
І хто на ноги ледве звівся?
Невже не бачиш звідтіля?
Попівські проповіді чую…
Не Там хотів би, тут – земля,
Її тепла я потребую.
А так – зрівнялівка гряде
Багатому і волоцюзі.
Чеснота в бідності бреде,
Похнюпившись, навстріч катюзі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295168
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2011
Из прошлого все невозможно вспомнить,
Из дневников не все можно понять.
Но если прошлое чего-то стоит, –
Его обратно нужно возвращать
Так возвращать, чтобы в мозгах трещало,
Чтоб по порядку шло все, как в кино,
Чтоб мог сказать тогда судье устало:
Вот это Ваше, это все – Мое.
Я многое и без напряга вспомнил,
Все больше темного, а светлого чуть-чуть:
Как кто-то тихо вновь меня подставил,
И не дала любовь мне утонуть.
Пусть ложь накрыла правду покрывалом,
Ей сделан «шах» и вскоре будет «мат».
Мне Юлю жаль, с незащищенным правом,
И я как будто в чем-то виноват.
А жизнь идет… И новь в обложках старых
Повисла паутиной на глазах.
Кружится бедность, как листва, что пала
С деревьев спящих, путаясь в ветвях.
Из прошлого я не могу все помнить.
Все знать хочу сегодня и теперь, –
И не желаю ползать, как паломник,
И драться за еду, как дикий зверь.
Пора уйти от тех воспоминаний,
Не мстить прошедшему, не доказав вины.
Глядят в толпу решетки окон зданий,
Где можем оказаться вдруг и мы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295159
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.11.2011
Не держи нараспашку врата
И щедроты душевного рая.
Не спеши, присмотрись иногда
К тем, кто входит, тебя привечая.
Может кто-то припрятал кинжал,
Одержимый давно жаждой мести,
Но с готовностью держит бокал,
Льет бальзам поздравлений и лести.
Стой всегда, как солдат, на посту!
Даже если удастся такое,
Все равно не усмотришь беду, –
Таково наше племя людское.
Девятнадцатый век позади,
Там осталось понятие чести.
Двадцать первый в наш мир насадил
Зуд жестокости, силы и мести.
Ты – романтик. Прячь глубже всегда
Честь, достоинство, верность и славу.
Не держи нараспашку врата –
Не оценят, сочтут за браваду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294923
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.11.2011
Що б вибрав ти:
Багатство, а чи славу,
Чи може бідність
Та порядність в ній?
Яку обрав би ти собі державу:
Державу бідних
Чи багатіїв?
Але, на жаль, питання риторичні.
На них не треба відповіді.
Втім,
Чому ж слова такі не поетичні
Бездумно так
Подобаються
Всім.
Для бідності багатство –
то є мрія.
Вони –
анти-полярні близнюки.
А поміж них держава,
як повія,
То бідність пестить,
а то – навпаки.
Немає слів,
нема в питанні смислу:
Не можна бідність зачавити.
Ні!
Вона живе,
зігнувшись коромислом,
Спішить до близнюка,
що жде її.
А той, як завжди,
осідлавши бідність,
Летить вперед,
як вершник без сідла.
Вони – разом,
хоч поміж них – нерівність.
То ж все навкруг -
безглузда
суєта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294918
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2011
Поздний вечер ушел, пора сон привечать.
Расстаемся с тобой лишь до завтра.
А я в мыслях мечусь: ну так что же опять
Позабыл очень важное, правда.
Утро снова такое же, как и вчера,
Я прощаюсь с тобой у порога.
Только что же так мучает снова меня,
И волнуется сердце немного.
Вечер поздний пришел, чемоданом маня.
Уезжать надо… Ты хлопотала…
Подойдя, понял вдруг, что хотел от себя:
«Я люблю» – за меня ты сказала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294655
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2011
Я в пеклі був, Едему ще не знаю,
Бо в цім краю, де мусив бути він,
Бажання у творців не відчуваю,
Лиш словоблуддя чую передзвін.
Все є у нас: ліси, поля і ріки…
Та розуму у декого катма –
Зацьковані ментальністю навіки
В очікуванні гарного царька.
Куди не глянь – від краю і до краю
Байдужістю спустошена земля.
Напевно, не вкушу того я Раю,
До райського не втовплюсь пирога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294652
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2011
А я и не думал спешить.
За тучами неба не видно
И холодом дождь моросит,
И шлепать по лужам противно.
Петр сверху глядит на меня.
Бежит мимо зонт синий в клетку.
Холодные струйки дождя
Смеются с иронией едкой.
Но я ведь не думал спешить!
Уплыли косматые тучи,
Лишь солнце надменно слепит,
Играя со мною от скуки.
Напрасно я все же спешил…
Не будет, Великий, свиданья!
Ах, лучше бы дождь долго лил,
Он был бы тебе оправданьем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294432
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.11.2011
Їм відвернути хочеться кончину:
Багатство стало стимулом буття.
Навіщо ждати, доки Україну
Розірвуть на занедбане шмаття.
Навіщо, коли поряд чисті Альпи
Швейцарії, долини синіх гір.
Пропалюють життя новітні «гранди»,
Хизуючись витратами на спір.
Вже світ земний приборкано, а статку
Хватає ще на сотню-дві років.
Та не втекти від смерті без оглядки,
І за хабар ніхто ще не вмолив..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294431
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2011
Люблю життя, побідкатися в ньому…
Літа, літа, де дінешся від них.
І лиш тоді не думаю про втому,
Коли не бачу я очей сумних.
Твоїх очей, що в радісній напрузі
Завжди вбачали в людях доброту.
То ж віддавали в твої руки друзі
Свій біль і горе, втіху, пустоту.
Але ж і ти, плід Божого творіння,
Своє таїш в безодній глибині.
Чи то душа, чи то твоє уміння –
Нести любов і радість на лиці.
Не хочу бачить в смутку твої очі…
Так зажадав поохати тобі!
Прийшли на згадку враз слова пророчі:
Спочатку людям, потім вже собі.
Тепер вже я тобі радіти буду,
Свій біль душі залиш лише мені,
Я все для тебе в світі роздобуду,
Щоб усмішка ясніла на лиці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2011
Как я люблю свой тихий уголок!
Здесь я живу и сладостно мечтаю.
Горит камин, а за окном снежок…
И, сидя в кресле, тихо засыпаю.
Заброшу надоевшие дела,
Останусь здесь и не вернусь я в город.
Но к телефону тянется рука
И по привычке поправляет ворот.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294216
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 18.11.2011
Не сетуй, не рискуй удачей.
Поставь свечу и уходи.
Кто проклинал – в гробу заплачет,
Кто ненавидел – тех прости.
Иди тропинкой проторенной,
Живи надеждой и умом.
Любовью радостной, свободной
Душевный устрани надлом.
Пусть сыплются к ногам несчастья,
Но ангел твой хранит тебя.
Поверь, что есть по духу братья,
Там, среди них, найдешь себя.
И волны жизненного моря
Тебя, как щепку, не сомнут.
Люби людей и, ради Бога,
Оставь воинственный редут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293923
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.11.2011
Я парком іду… Бачу знов
В осінній обнові дерева.
Колись тут вмирала любов,
Притуга звивалась до неба.
Стьобав хльостко вітер дощем,
Краплинами падали сльози.
Відтоді живу я вдівцем
В тенетах буденної прози.
Можливо, я знову її
Зустріну ось тут, на алеї…
Тож довго стою в однині
В чеканні примарної феї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2011
По Пушкину – «октябрь уж наступил!»
Смотрю в окно – октябрь уже уходит.
Облокотившись на конец перил
Ищу – где пушкинская осень бродит?
И не найду – везде лишь дождь и грязь,
Воспетый лист бомжует на асфальте,
И скоро грянет ледяная гладь –
Увядшее с деревьев снимет платье.
Со льдом, промозглых – не люблю дождей.
И в двадцать первом – жить осточертело.
Мне было б в девятнадцатом теплей,
Но то столетие уйти успело…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293704
рубрика: Поезія, Поэтический, природный набросок
дата поступления 16.11.2011
У рибній заводі, де плесо,
Ікрою сходять карасі.
Життя чіпляє, наче лезом,
Я ж тут, як риба, у воді.
Хвостом, плавцями ледь махаю,
Повітря – голуба вода.
До когось стиха озиваюсь,
Навколо – рибна німота.
Життя, що трактор, давить пресом,
Кого розчавить, кого – ні.
А в рибній заводі, де плесо,
Вже жирні граються лящі.
Враз серце стиснулось від туги:
Були то люди, не лящі,
Їх так багато – геть усюди…
А я вже плаваю в багні.
Сиджу на плесі і здригаюсь:
Людей я бачив, чи їх клон?
Нарешті зовсім просинаюсь...
Як добре, що то був лиш сон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293701
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 16.11.2011
А за окном немая тишина,
Садится солнце, сопками задето.
И видится мне чудная страна,
Где то же солнце, но другое лето.
Там сад вишневый… Мне б на миг взглянуть
И потрепать Днепра седые волны!
Так хочется кусочек мне глотнуть
Родной Отчизны в тишине безмолвной.
Я открываю в сумерки окно, –
Оттуда веет свежестью сирени.
Ах, как на сердце тихо и легко…
Но только вновь в моем воображенье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293386
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 15.11.2011
Чи ти поряд, чи ні, –
Все на серці тривожно.
Підпирають вже дні –
Становлюся набожним.
Задубілі думки,
Трохи злякані очі, –
Пролетіли роки,
Вже внучата сокочуть.
В естафеті життя
Загубилися друзі, –
І когось вже нема,
І зима на порозі.
Все частіше до нас
Стали зими приходить.
Ось і вечір настав,
Серце зустрічі просить.
Світло рве темноту, –
Засмутилися очі.
Нащо там ми Йому?
І в якому все ж році?
Та тривожить одне
В цій сердечній напрузі –
А чи нас він позве,
Чи когось з наших друзів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293385
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.11.2011
Ударила зеркалом проседь
По линии бритых висков.
Дождями нахмурилась осень
И грустью холодных ветров.
Я грусть эту не подпускаю, –
Закрыл ей все створки души,
На зов ее не отвечаю.
Я осень люблю без тоски.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293158
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.11.2011
Який холодний , сірий день,
У вікнах скло дощем туманить.
На дворі тільки вересень,
А осінь вже вітрами марить.
Сум огортає і щемить,
Що поховала осінь мрію.
А втім, нехай собі летить…
Навіщо пестити надію?
Вже білим снігом сивина
Покрила голову довічно.
А мрія ще жива, жива,
Хоч і летять роки поспішно.
Все ж часу трохи в мене є,
Не встигну – що ж, віддам онуку
Ту мрію, що в мені живе,
І кожному потисну руку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293156
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.11.2011
Як швидко молодість пройшла…
Життя іде в тенета ночі, –
Не повернути ті літа,
Не обманути свої очі.
Але ж, не вірячи собі,
Прискорюю повільні кроки,
Та зупиняюся: мене
Знов стримують роки жорстокі.
І, споглядаючи на мить
Своє і літніх всіх обличчя,
Я бачу, як і в них бринить
Невигадане протиріччя
Між тим і нинішнім буттям,
Що ясно так вбачають очі.
Я згадую слова пророчі:
Не переймайся забуттям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292861
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2011
У теплих променях зорі,
В трояндах пишних та колючих
Не бджоли мед збирали, ні.
Там буйствувала тля їдуча.
Троянди в гордості своїй
Бутонами все скніли, скніли…
Та вітер жаркий, суховій
Обняв – і враз повеселіли.
Пелюстки відійшли в теплі,
Всміхнулися вітрам нескромним
І запалились, як вогні,
Червоним оксамитом томним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292858
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 13.11.2011
Плаксиве небо, сірий день
І жовте листя на деревах,
І надокучлива мігрень,
І нотний ряд, що б’є по нервах.
Все проти стало, все кричить,
Навмисно душу колобродить .
Мішають стіни… І щемить,
Що все так болісно проходить.
Хто там на східцях під вікном?
Промоклий бомж гризе скоринку.
А поряд церква і псалом
Читає батюшка невпинно.
Зітхає жалібно струна…
Спішать чимдуж парафіяни.
Дощем омитого бомжа
Обходять люди під зонтами.
Кімната давить, вже біжу
Повітря глибоко вдихнути.
Під купол втік я від дощу,
І хочеться про все забути.
І плаче небо, плачу я,
Вечірній морок огортає.
Та совість здиблена моя
Мене в кімнату заганяє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292602
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2011
Сізіфу камінь той страшний
Уже давно не докучає.
Він тут лежить, в моїй душі,
На серце давить, заважає
Вдихнути свіжої струї
Повітря, ситого озоном,
Відчути подихом її,
Любовним сповнитись мусоном.
Запізно вже, та вірю я
Що спхнути камінь поталанить.
Як добре, що твоє буття
Надією до світла манить.
На грані лінії життя,
За руки держачись з тобою,
Зійдемо тихо в забуття,
Обманюючи сміхом долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292601
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2011
Спішу я додому так, наче щось сталось,
А вечір чатує з-за хмар.
Чи то наяву, а чи то показалось –
Оголений в сутінках стан.
Криштальні у небо здійнялися бризки,
Як Мавка, стан зник в глибині,
Із сінного стогу, так, ніби з колиски,
Почулись зітхання сумні.
І вже пригортається тіло до тіла,
Скотилося сонце у схов,
Осиковим листям пітьма затремтіла –
Таємну боронить любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292386
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.11.2011
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292383
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.11.2011
Сміюся, а душа болить, –
Я в дзеркалі когось стрічаю.
Він дивиться так, ніби спить, –
Його єством всім відторгаю.
Ні, то – не я! Я – не старий!
Ослаблі руки, тіло дряхле...
Та все ж , облиште. Я – такий.
Десь поруч молодістю пахне.
Лунає сміх і радість б’є
Із їх напруженого тіла.
Не зрозуміти їм мене,
Чого б душа моя хотіла.
Та і навіщо їм старе,
Де кров холодна вже не грає?…
Не осягнути їм одне,
Що серце й дотепер кохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292171
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2011
А в домі не змінилося нічого:
На місці меблі, килим на полу,
Рояль і репродукція Ван Гога,
І око телевізора в кутку.
А за вікном, в саду, квітують вишні,
Тепло травневе сонце віддає.
Лунають звуки маршу урочисті,
Та тільки зараз все це не моє.
Блукаю, ніби привід по кімнатах –
Тут в кожнім дріб’язку - її рука.
Рахую все життя наше по датах,
Шукаю, в чому є моя вина.
Я все віддав - там все для неї роблять…
Надію дали, але я мовчу.
Лише одна болюча думка бродить:
Потрібна нащо там вона Йому?
О, Господи, своє життя віддам я!
Якщо так треба, то візьми його.
Її душа, хиткий струмок кохання,
Відправ їй ангела, рятівника свого.
Вже в домі все змінилося на краще.
Вона ось тут, і поряд я сиджу.
Навпроти образ дивиться - неначе
Спитати хоче: то коли ж прийду?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2011
Заглянула гілка крізь скло,
Так ніби сказати щось хоче.
Я їй відкриваю вікно
І чую, як ніжно шепоче
Вона, вся в убранстві весни,
Пелюстками пестує руку
І вже віддає для бджоли
Нектар – їх життя запоруку.
Я тихо вікно причинив,
Бентежити бджілку не стану.
Та вітер вже гілку трусив,
Пелюстки шпурляв безустанку.
Дзижчала сердито бджола,
А вітер нахабно сміявся,
Бо знав, що не в силі вона
Себе захистити, – і грався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291944
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 09.11.2011
Моє дитинство – житнє поле,
Садок вишневий над ставком
І руки матері, що з болем
Збирали пасти над гуртом
Колгоспне стадо. Рано вранці
Брели по росяній траві,
Де вже на вигоні, в вушанці,
Чекав нас дід Іван в гарбі.
Під вечір, з битими ногами,
Вручивши стадо сторожам,
В ставок кидалися качками,
Забувши відлік трудодням.
До забуття, до дрожі в тілі,
В воді плескались, як могли.
А потім сутінки вечірні
Нас поглинали в тихі сни.
Болить мені моє дитинство:
Важка робота на полях
Батьків, що керувались ким-то,
Перед вождями вічний страх.
І впроголодь, і босоноге,
В заплатах, лежачі в стерні,
Вдивлялось вдалеч – ген за поле,
Де мрійні марилися дні.
Вони пройшли, а з ними роки.
Чому ж душа болить за ним,
За тим дитинством карооким,
Таким голодним і тяжким?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291941
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.11.2011
Как болит голова… А на улице снег
Бьет крупою в окно, налипая на стекла.
Я на старт выхожу, в свой последний забег,
Подымая душой мыслей тяжкие бревна.
Я не знаю, нет, нет. Все еще впереди…
Мой пробег может быть и короче, и дольше.
Но зачем же тогда, ты мне, жизнь, подскажи,
Я тащу за собой свое снежное ложе?
Заметался вдали белый саван Мадам,
Исчезая порой в мутно-снежном тумане.
Так куда же плывет дум моих караван,
И зачем мне тогда бежать первым в финале?
Как болит голова… Мыслей тяжкий хомут
Тянет голову вниз, натирает мне кожу.
Я беру в своей жизни последний редут
И противно мне думать об этом, до дрожи.
Жаль, что лето ушло на глубокий покой,
А то я попросил бы кукушку лесную
Посчитать, сколько лет буду вместе с тобой,
И поверил бы в это, как в правду святую.
Старту подан сигнал. Ну, замедли свой бег,
Время жизни моей… Стрелка вспять повернула!
Так приятно лицо остужает мне снег,
И вдали где-то слышу я: «…температура».
Открываю глаза – белым пухом постель,
Руки нежно твои на челе поселились.
Как болит голова и как воет метель…
Неужели в бреду это все мне приснилось?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291585
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.11.2011
Я вийшов із хати, а сонця немає,
Сховалось у хмари воно.
А вітер зловтішно весь двір підмітає,
Кватиркою б’є у вікно.
Гарматами небо зарокотало,
Лякливо сокоче душа.
Захмар’я сліпуче пронизує жало,
І спраглістю стогне земля.
Зацокали краплі по даху залізнім
Так, ніби копита коня.
Бреде перехожий у мороці грізнім –
Здивовано стихла гроза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291583
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2011
Белый стелется над рекой туман,
Ивы тихо спят, чуть качаются.
Птица ранняя поет песню нам,
О своей любви убивается.
А придешь ли вновь? Не свободен ведь,
Ты любовь моя, горемычная.
Не хочу мешать и не стану впредь
Приходить к тебе – страсть не вечная.
Поутихнет страсть, жизнь покатится,
Повернется вдруг бытом сумрачным.
И любовь твоя поубавится.
Счастье горькое станет призрачным.
Птица ранняя, пой прощальную.
Ранний свет зари – расставание.
Ах, любовь у нас – окаянная.
Обними меня на прощание…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291452
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.11.2011
Сховалася річка в тумані,
Топчу росянисту траву,
В молочній шукаючи далі
Причалену юність свою.
Та біллю сполохані думи
Злетіли на старім човні.
Згадав, як стискалися скули,
Коли говорив тобі «ні».
Наш якір з човном на причалі,
Від часу давно заржавів.
Всихають вже верби в печалі,
Під жалібний вивільги спів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2011
Холодний місяць соромливо,
Тихенько заглядав в вікно,
На бронзове в постелі диво
Дивився через темне скло.
А диво тілом розляглося
На білосніжних подушках.
Морською хвилею волосся
Застигло на його щоках.
В знемозі губи щось шептали:
Бентежністю томили сни.
А вітер з місяцем гуляли,
На диво дивлячись згори.
Хмарина їх любовний погляд
Відгородила від вікна.
І вже стояла темінь поряд,
Те диво-тіло берегла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291245
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.11.2011
Прийшло блаженство, і я тіло
У ліжко на спочив кладу.
Душа, як вивертень, несміло
Спішить втекти в простори сну.
І, відірвавшись від земного,
Шляхами болісних видінь,
Біжить із тіла, ще живого,
Щоб наздогнати хвіст надій.
«Вернись!», – кричу я безголосо.
«Це тільки сон, ти ж – не чужа!»
Що ж так глядить на мене косо
Моя замучена душа?
Пробудження тяжке настало.
Брутальність нашого буття
В безсиле тіло душу гнала,
Щоб знову об’єднатися.
Все залишилось, як раніше:
Дорога, дім і кущ плюща…
Та стало тіло зовсім іншим:
Зайшла оновлена душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2011
Дамоклов меч завис над головой,
Так жаждущий моей коснуться шеи.
Опасен путь, коварен, и порой
Мне хочется укрыться в сладкой лени.
Чтоб жить и думать просто ни о чем,
Меча угрозу сбросить безвозвратно…
Покажется тогда, что жизнь в заем
Подарена мне Богом троекратно.
Но время вновь преследует меня,
Покой души в поток бросает мутный.
Куда спешу я, голову сломя,
Покинув снова уголок уютный?
Не убежать от самого себя.
На все гляжу с глубокою тоскою.
Я так хочу всех обнимать, любя,
Чтоб был не меч, а крест над головою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290104
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.11.2011
Сміється дощ. Я босоніж
Калюжами бреду додому.
Пружинить м’якістю шпориш –
То ж забуваю вже про втому.
А з неба ллється благодать,
Теплом все тіло огортає,
Я вже не хочу на асфальт –
Мені землі не вистачає.
Моя ти матінко земля,
Колись приймеш ти тлінне тіло,
А зараз сісти б на коня –
І в леті щоб гуло, вітрило!..
Так пахне свіжістю трава,
Сміється у хмаринках сонце…
Чому ж так журиться душа?
Скажи мені, духовний Отче.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290103
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.11.2011
Сказал не так и сделал все не так…
Тень раздражения кипит в душе усталой.
Тревожит сердце солнечный закат.
Куда деваться от тоски нежданной?
На смену дню ночь жадная пришла,
В тиши ночной лишь лай собачий слышен.
Ты рядом, но чужая, не моя…
Вздыхает ветер на чердачной крыше.
А солнце свет, тревоживший вчера,
Наутро осветил наш дом с улыбкой.
К тебе иду с надеждой, как всегда…
Как сладок шаг! Но дверь нашел закрытой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289886
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2011
А літо вже скінчилось… Пізній лист
Прикрасився жовтневим різнобарв’ям,
Поникнув кущ, що пломенів колись, –
Все вбралось павутиновим в’язанням.
А потім дощ і сніг, і злий мороз,
Все знітиться від холоду і туги,
Та навесні із березневих лоз
Полізе листячко, – щем стисне груди.
Весна прийде - зазеленіє враз
Уся земля квітучими садами,
І станеться уже у котрий раз
Те диво, що не може бути з нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289885
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2011
Не даруйте квіти,
Не ріжте троянд, –
Плакатимуть віти
Від болючих ран.
Пелюстки зів’януть,
Висохнуть від сліз
І запам’ятають
Тих, хто їх приніс.
Підсвідомо жахом
Обійме вночі.
Обернеться прахом,
Ляже на душі.
Вранці, в сяйві сонця,
Заквітує цвіт.
Красою по вінця
Наповниться світ.
Не ламайте квітів,
Не даруйте сліз.
Цвіт в жорстокім світі
Зривати не слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289666
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2011
Чи втрачу я тебе, чи ні?
В молитві Бога поспитаю.
О, Господи, спини Її –
На кого руку підіймає!
То ж не мовчи, скажи мені,
Бо я, як соняшник до сонця,
Тягнуся, люблячи в Тобі,
Душі своєї охоронця.
Я не почув тебе – не знав,
Що в небесах не чують сірих.
Я храм в душі свій збудував,
Він приютить всіх: чорних, білих.
Та болю час колись пройде,
Кохана встане, посміхнеться,
За руку знову поведе,
Однак все на Тобі зійдеться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289665
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2011
Ластівка літає
В небі голубім.
Вітер обвіває
Подихом своїм.
А за нею зграя
Весело спішить,
Купою в захмар’я
Полетіли вмить.
Потім знову стрімко
Зграя вниз летить,
А за ними гулко
Грім уже гримить.
Грізно хмара чорна
Небо полонить.
Ластівка моторна
Вже в гнізді сидить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289462
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 29.10.2011
Я не боявся ради миті
Промайнувати все, а там
Думки, відвертістю сповиті,
Вели рахунок п’ятакам.
Літав, як птах, і не боявся
Клюки тієї, що висить,
І тих, хто гудив чи сміявся,
Коли в мені горіла мить.
Я став розумний і багатий
Життєвим досвідом своїм
І небезпеку, як сохатий,
Чатую на горбі своїм.
І вже нема тієї миті –
Ввібрали очі-п’ятаки.
Лишились спогади розбиті
Та в тусклім сяйві мідяки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289460
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2011
Я под шум монотонного стука
Засыпаю. И видится мне
Нереальное что-то… Так жутко!
Будто я нахожусь на Луне
Бреду в Божий храм по ступеням
Под дождем лепестков белых роз,
Умиленный неслыханным пеньем
К алтарю на коленях прирос.
Из туманности светлой и нежной
Появился вдруг облик святой,
Заглянул мне в глаза безмятежно
И погладил простертой рукой.
Тихо стало, и я безголосо
Обратился… Развеялся сон.
Как на веялке сорное просо,
Очищал душу грешную он.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289201
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 28.10.2011
День пішов натужно, вечір тихо плаче,
Ніч прийде, злодійка, візьме всіх в полон.
А назавтра знову буде день терпляче,
Як і день минулий, відганяти сон.
Весело і сумно. День із днем так схожі,
Дзюркотять струмочком внуків голоси.
А на квітах всілись бархатні вельможі,
Гул джмелів лунає – баритон й баси.
День такий прозорий і, на диво, довгий.
Я шаную світ цей і його люблю.
Хочу до природи – може я не модний –
І держати руку у своїй твою.
Вечір каламутить думи мої сиві,
Знову ніч затягне в темряву і страх.
Сном відійдуть квіти, на безмежній ниві
Сонного дурману свій побачу прах.
Ніч так довго держить душу у полоні,
Надаремне кличу я тебе у сні.
Ти, мій добрий ангел! Дай свої долоні,
Поверни спокійний сон моїй душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289199
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.10.2011
Я так сміявся і радів,
Що вже тікаю сам від себе:
Гадав, що вийду за поріг
І птахою злечу до неба.
Що вже не буду я скубти
В надіях невгамовне серце,
А суперечливі думки
Складу під непрозоре скельце.
Як добре йти по цій стезі –
Вже ні про що не треба дбати.
Та щось замуляло мені:
Навіщо боязно тікати?
Потухла радість – за поріг
Стаю розбитим черевиком.
Куди ішов, куди я біг?
Все так погано зшите ликом.
А поряд крісло, поряд стіл
І за вікном буденна сірість.
Та розривається навпіл
Моя зарозуміла зрілість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289011
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2011
Регоче вітер, грім гримить,
Колискою дерев верхів’я
Хитаються. І вже горить
Вогнем небесне піднебіння.
Чорніє день, і всі спішать,
Ховаються у нірках темних,
І тільки ластівки летять,
Кружляють в вихрі хмар буремних.
І розродилася вона
Води потоком – синя хмара.
Ревли від болю небеса –
То блискавка їх роздирала.
А він, як старий дуб, стояв,
Ціпком все тикаючи в небо,
Беззубим ротом щось казав
Та накладав хрести на себе.
Замовкло… Вітер-бурелом
Тікав від нього далі, далі
І в полі чистім, за селом
Знітився, стих в німій печалі.
Схиливши голову сумну,
Стояв він, ніби щось забрали…
Солоні крапельки дощу
По зморщених щоках стікали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289008
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2011
Як іпомея, в’ється у житті,
Чіпляється за все, що пнеться в небо.
Та, зносячись все далі від землі,
Вона жовтіє, і всихають стебла.
Там сонця більше, і воно пече –
Назад запізно і вперед лиш треба.
Та нікому підставити плече,
Тож зависає, не діставши неба.
А небо зовсім поряд, голубе…
Торкнутися рукою не вдається.
І никне іпомея – не живе,
Нікому не потрібна. Та ще в’ється…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288770
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2011
Усе робив, як-то годиться,
І все до самозабуття,
Бо сподівався - повернеться
Не задом, передом життя.
Не повернулося. І знову
Великі коршаки й малі
Життя це рвали по-живому,
Так, ніби був кінець Землі.
Вже роки снігом заплелися,
Душа втомилася від скрут.
В ярмо брехні таки впряглися –
Вона затисла, наче спрут.
Немає віри ні до чого,
Зневіра тягнеться хвостом.
Мовчить Всевишній, бо до нього
Багаті ринули гуртом.
І хрестяться, і б’ють поклони,
І благодійність роздають.
Але мовчать в церквах ікони
І в тиші думу сумно в’ють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288768
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.10.2011
Не треба слів, прошу, не треба.
Вже відлітають журавлі.
Мені немає в тім потреби
Летіти з ними край землі.
Та журавлі вернуться знову, –
Навіщо ж маємося ми?
Я повернувся вже додому.
Я повернувся назавжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2011
Живи, як і завжди, сповна,
Не мчи за літами в погоню,
Вважай: то чарунка-зима
Зоставила мітки на скронях.
Люби, якщо зможеш, до ста,
Даруй милій квіти щоденно –
І знову вас стріне весна
В житті цім, до болі буденнім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288348
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.10.2011
Я згадую дитинства сон:
На кручі – я, внизу провалля,
І з ластівкою в унісон
Лечу над ним, кричу вітання.
Відтоді вже пройшли роки.
Вві сні я більше не літаю,
Та помахом крила-руки
Себе ще птахом відчуваю.
І болісно, і смішно все, –
Я за онука вболіваю.
А він повторює мене:
З пенька впаде – кричить: «Літаю!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287824
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2011
Не треба, не купуйся, друже,
На ті обгризені шматки,
Якими так тебе паплюжать
Магнати і магнатики.
Не треба, не купуйся, друже,
Бо той, хто меч держав в руці,
Обманить раз, обманить вдруге
І обірве усі кінці.
Не треба, не купуйся, друже,
Вони твоє – тобі ж дають.
Навіщо ж так, скажи, о Боже,
Вони з людей кровинку п’ють?
Не вір солодким побрехенькам,
Готуйся і згадай Сірка.
Гей, де ви, славні козаченьки?
Не та громада, ні, не та…
Не треба, не купуйся, друже.
Іди, сопи, кричи, реви!
Бо тільки мертвому байдуже,
Як рвуть Вкраїну на шматки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287817
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.10.2011
Здається, тільки-но зоря
Ранкову свіжість пригортала,
І ніжним співом солов’я
Мене так радісно стрічала.
Та вже вечірньої зорі
Я відчуваю тихі кроки.
Невже такі короткі дні,
А з ними – місяці і роки?
Здається, і життя моє
Шматком шагреневої шкіри
Скорочується й постає
Кінцем забутої зневіри.
Надходить вечір вже м’який,
Квітуче пахне конюшина,
І відблиск неба золотий
Вже в забуття зганяє днину.
Ніч оксамитовим крилом
Накриє буйство дня, і очі
Зійдуться чудодійним сном
І попливуть в тенета ночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287684
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2011
Вітер кружляє, вітер спішить,
Хмари хлистом підганяє.
Зараз по даху залопотить
Дощ, шумовинням заграє.
Ляскіт і гуркіт – враз тишина,
Вітер листком не шелесне.
Схоже, за північ, буде гроза –
Світить горнило небесне.
Вже по дорозі, що до села,
Ляпають краплі по пилу.
Суне на хату чорна стіна –
Морок пливе очманілий.
Грім все рокоче, як грізний лев,
Блискає сяйвом розмитим.
Знаю, стихати має тепер,
Тільки дощем буде лити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287479
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 20.10.2011
Засіли знову двоє «я»
В моїй душі, такій несмілій,
І розкололася вона,
На два шматочки задубілі.
У день затишний і ясний
Один із них теплом відходить.
І настрій дратівливо злий
Десь на задвірках душі бродить.
Тоді я з радістю живу,
В житті ціную кожну днину,
Тобі любов всю віддаю,
Жалію, як малу дитину.
І відчуваю, що то гріх -
Псувати це життя коротке.
Та в темних затінках моїх
Близнюк сидить і тихо стогне.
Тьмяніє радість на очах,
Вже сходиться з кінцем початок.
І сміх холоне на губах –
Всіх посилаю геть завзято.
Плюси і мінуси мої
Дозволь з твоїми об’єднати.
Заряд від замкнення іскри
Два «я» ще зміг би врятувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2011
Сніг, сніг, сніг,
Падають тихо сніжинки.
Я сповільняю потроху свій біг.
Сніг, сніг, сніг.
Гнів, гнів, гнів
Виразив наші стосунки.
В зломі твоїх не підведених брів
Гнів, гнів, гнів.
Біль, біль, біль.
Зводимо давні рахунки.
Краще б ніколи тебе я не стрів…
Біль, біль, біль.
Сніг, сніг, сніг.
Падають сльози-льодинки.
Я віддаю тобі першості біг.
Сніг, сніг, сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2011
Я відсахнуся білим снігом,
Минуле льодом обкладу,
Вдаль попливу вітрильним бригом,
Можливо там її знайду:
Там, де любовно сонце світить,
Де радість ллється через борт,
Там, де ніхто мене не гнітить,
Не відпускає щастя в борг.
Лети, лети, мій бриг пурпурний,
Вітрила вітер наповняй.
У бухті зупинись лазурній,
Де шаленіє край розмай.
Там, в світі чарів і гротесків,
У плутанині ночі-дня,
Шукатиму її на фресках,
І день шукатиму, і два,
І рік, і три… А чи потрібно?
Художник втілив свій порив, –
Творіння пестив пензлем ніжно,
Та лиш своє у нім любив.
В наш вік оголеного тіла
Простіше все. Чи варто ще
Шукати, що душа хотіла,
Не розуміючи себе.
Не треба. Ідеал – перлина,
А доля в кожного така,
Щоб жити просто, як людина,
Без рангів принца й жебрака.
Думками линь кудись за хмари,
П'янить хай в мріях красота.
Не забувай лиш, Бога ради,
Що поряд – суджена твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2011
Твої очі сині, сині,
Твої очі голубі, –
Як туман той у долині
З поволокою сумні.
А коли, супроти ночі,
День спливає в іншу стать,
Твої очі, сині очі,
Як дві зіроньки горять.
В синизні очей, як в морі,
В глибині їх утону.
Признаюся я в любові,
Тільки заміж не візьму.
Твої очі сині, сині,
Твої очі голубі,
Дивним маревом в долині
Лиш наснилися мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2011
Я сам собі тебе придумав:
В звичайності вбачав все те,
Чого не зміг, чого не здужав
І в чому не знайшов себе.
Та щирість, ніжність від природи
Манили в тінь твоїх очей.
Між нами не було угоди,
Що так єднає всіх людей.
Той фатум, що так душу вабить,
Надію слабому дає,
Здавалося: ось приголубить…
Та в тім було щось не моє.
Прийшла й до нас зимова хуга.
І я, спіткнувшись лиш на мить,
Відчув нерозуміння друга -
Як серце ниє і болить!
Я сам собі тебе придумав…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2011
Як ниє серце, в домі ще висить
Гнітюча тиша і скандальний сморід.
Тяжіє сумнів і мені болить,
Що відтепер не будемо ми поряд.
І переймаюсь в сутінках одним:
Навіщо почуття зганьбили чисті?
Я так не вірив витівкам твоїм,
Що схоронили все в пожовклім листі.
А лист надії вже давно зів’яв,
Він тихо скнів в мінливому загалі.
Запізно той листок я в руки взяв,
Тепер би не страждав в німій печалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2011
Обійди стороною хоч раз,
Не стрічайся мені на дорозі,
Не всміхайся, все наче гаразд,
Бо вернутись до тебе не в змозі.
І хоч крає ще серце любов,
І бувають заплакані очі –
В моїх жилах пульсуюча кров
Вже не гріє холодної ночі.
Образ твій поглинає туман,
Розтворяє в уяві обличчя.
Серце ятрить нестерпно обман,
Хоч його навпіл рве протиріччя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2011
Засіли по різних кутках,
Минуле нічим не тримало –
Хіба тільки мотлох, і дах,
І те, що вже звичкою стало.
Знов чаша гіркоти сповна
Отрутою їх напоїла.
Була б тут самотність одна,
А двом – то вже жити несила.
Хто першим струну обірвав?
Приречення, мабуть, збулося…
А вітер їм пісню співав
Про те, що так сумно сплелося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2011
Вже вечір сутінками сплив,
Ніч темна заповзає.
Навіщо день занапастив
І ніч навіщо краєш?
Чи з добрим наміром прийшов?
А чи життя згубити?
Не забувай: була любов, –
Вона не може мстити.
Вагання місяцем повзе.
А може ще вернеться?
Пішов, а серце біль пече…
Невже не обернеться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2011
Натхнення не приходить враз,
Його відчуєш з часом.
Як осідлаєш – вже не злазь,
Щоб не умчалось з фарсом.
Все вижимай до забуття,
Ганяй себе до поту.
Не треба в тому каяття –
Люби натхнення цноту.
І збагатишся ти його
Любовною красою.
Чи вистачить часу того,
Що надано судьбою?
Воно негадано прийде
І збудить стукіт серця.
І знову в небуття піде,
А потім – чи вернеться?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277803
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2011
Обліпилася рука
Жабуринням ставу.
Невидимкою прийшла
Мавка під заставу.
Затягнула в очерет,
Бавиться водою…
Я відтоді й дотепер –
Не в ладу з собою.
Водохрещення прийшло,
А її – немає.
Ось і сонце вже зайшло, –
Вода підмерзає.
Із глибинної пітьми
Бульбашки спливають.
Чую голос: «Йди сюди,
Тут тебе чекаю».
Руки тягнуться: «Прийми!»
Лід пече голками.
Це не чесно, коли в сни
Входять голограми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277800
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2011
Навіщо говорити про народ,
Його добро, якого вже немає?
Є ще земля, яку без всяких квот
Чужинець, або свій, вже забирає.
Хто ти тепер? Хто я на цій землі?
Чи маєш право ще по ній ходити?
Чи землю цю лише на цвинтарі
Дадуть можливість «два на два» купити?
Згадай той час, як ти колись ішов:
Земля ходу твою стрічала цвітом,
І, до землі плекаючи любов,
Ти гордо нісся серед хмар над світом.
Не зупиняйсь! Як і тоді -- іди!
Не опускай донизу з біллю очі.
Я скопіюю і твої сліди,
І твої думи, і слова пророчі.
То ж може вийде з цього зиск якийсь –
Проснеться той, у кого «хата з краю»…
То ж так і йди, лише не оступись,
І я з тобою, доки не сконаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276342
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2011
Живу для того, щоб померти, –
Безглуздий, прикрий парадокс!
Так наче для експерименту
Життя відрізали шматок,
Недбало кинули на Землю –
В покарі і живи собі!
Та возвели прозору стелю
І віддалились від Землі.
Хтось, може, Бог, – того не знаю -
Життю граничний термін дав.
Коли зустрінусь, поспитаю:
Хто ж з них мене так покарав.
Чому роздвоїв душу й тіло:
Душі – небесне, тілу – ниць?
А може, тіло ще б хотіло
З душею злинути у вись.
Століття канули у вічність.
Я ж – сьогоденний, я – ще тут.
Зійди, Творець, дай іншу дійсність,
І стане кращим грішний люд.
В життя початок не вникаю –
То незбагненний, дивний сон.
Та все ж смиренно заклинаю:
Призупини армагеддон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275991
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2011
Іти крізь дощі, крізь тумани і бурі,
Іти, не схиляючись ниць,
Так важко. І навіть коли поруч друзі,
Так важко без рідних облич.
Зима, що приходить в холодній розпусті,
Зажурену душу гнітить.
У натовпі шумнім іду, ніби в пустці,
Боюсь сам себе насмішить.
І глипають вікна, одягнені в штори,
І холодно, тяжко мені.
Дивлюся на них, як той місяць на зорі,
В холодній, як він, однині.
Та хочеться знову кудись заховатись,
Та ніде вже – сміховина!
Навкруг снують люди та годі чекати,
Бо віри в святе вже нема.
Спішу поділитися досвідом щиро
Та віру вернути, любов.
А більшість проноситься мимо похмуро
І я усамітнений знов.
Іду між людьми, як в пустелі безводній,
А думи, що дюни піском,
Сповзають в воронку страшної безодні,
Востаннє змахнувши крилом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275986
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2011