| Сторінки (9/826): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 | » |
Тебя могу я сравнивать с весной,
Ведь в ней так много нежности и света.
Но, отцветая, мы пойдем с тобой
В начало наступающего лета.
Тебя и с летом я могу сравнить,
Души тепло нам полем руки вяжет.
Стыдливую ромашку вновь сорву
И тропка в васильках судьбою ляжет.
Сравнить могу ли я с зимой тебя,
Когда метели бьют по окнам шибко?
Сравнить сравню, но только ведь зима
Тебя встречает и сама с улыбкой.
Про осень мне писать невмоготу –
Ей никогда с тобою не сравниться.
Я желтый лист поймаю на лету,
Чтобы тебе в любви вновь объясниться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370265
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2012
Кільцем нездійсненних бажань
Стискається душа і тіло,
Що все життя чогось хотіло
І звикло до чужих страждань.
Та інколи себе питаю:
Чому не сталося тоді
Те, що бажалося мені!
Нараз з цим тихо примиряюсь.
Втомився певно. Все життя
За горизонтом біг настирно.
Зловити хтілося за гривну
Золотоносного коня.
Не сталося і назавжди
Призупинився з тим, що маю,
Та книгу чесності листаю,
Якої мало між людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370250
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2012
Иду, как будто червь ползу,
Подошвою асфальт ровняю.
Дойти я, Боже, не смогу…
Так помоги, к Тебе взываю!
Но вижу только звездный мрак.
Душа неверием объята.
Так вьется по земле червяк,
Когда над ним висит лопата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368438
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 03.10.2012
Жовтим листям, і зеленню хвої,
І вогнем перестиглих рябин,
Павутинням у сонячнім полі,
Я стрічав колись осені дзвін.
Ніби в казку, дитяча уява
Звала в мандри багряних лісів.
Та руками пришерхлими мама
Повертала в реальність мій спів.
Спів душі, що так солодко нила
В пурпурах і осінніх дощах,
І любила, любила, любила
Неба синь в журавлиних ключах.
Та ні грязь, ні вода по коліна,
Ні струмочки в дірявім даху,
Ні супи, які їли без хліба,
Не бентежили душу мою.
Я любив цю пору величаву
В її проявах зла і добра,
В ній холодно-криваву заграву
І проміння людського тепла.
Літо бабине тихо губилось
В бурячинні на чорних полях,
На ставку сивиною мутилось
І злітало в холодних вітрах.
Знову осінь прийшла, як годиться,
Тільки жаль, що не та вже, не та.
Я з літами від неї втомився,
На душі – павутинням журба.
Осінь, осінь, бридка і прекрасна,
Грієш ласкою, б’єш холодком.
Задубілі хитаються пасма
Спогадань моїх чистим вікном.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.10.2012
Наодинці буває тривожно,
Мимо линуть омріяні дні.
Скільки їх? Полічити не можна –
Всі до cкону належать мені.
За вікном тихо падає листя,
Краплі сірі по склу ледь пливуть.
На сосні скрипить в’їдливо птиця:
“Не прийдуть, не прийдуть, не прийдуть».
То брехня! Але, може, так треба?
Я – один, і зі мною журба.
Я її відганяю від себе,
Але їм чи потрібна вона?
«Не прийдуть, не прийдуть…», - скрипить птиця.
Але вже на стежині лісній
Вирізняю знайомі обличчя
І онука… Такий він смішний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2012
Ладонь к ладони прижимая,
Идем по улице седой,
И скрип дежурного трамвая
Нам детской кажется игрой.
Морозно, город отдыхает,
Притормозило время бег.
Да жемчуга порой роняет
С деревьев перезревший снег.
Но жизнь заждалась у порога,
Хотим того мы или нет.
У сказок всех своя дорога,
Для нас туда билетов нет.
Проснулся город, шумно ожил,
С деревьев пали жемчуга.
Я время сказочное прожил,
Осиротела вновь душа.
Ладонь к ладони прижимая,
Идем по улице иной.
Вернусь ли в сказку, я не знаю,
Но обязательно - с тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367078
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2012
Та ще не задзвонили дзвони дзвінко,
Ще не зійшлася сірістю пітьма.
Без світла в’яне волелюбна квітка,
А проблисків в тумані все нема.
Прийдуть дощі і змиють бруд на вікнах,
І теплий вітер зрине в низині,
І скресне крига на великих річках,
І дзвони радо присягнуть Тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366367
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.09.2012
Вікно
Моква осіння..
Сонце пригріває.
На підвіконні горобці шумлять.
Сусід удруге щось оповідає…
Як нашвидку
Дні в старості летять!
Навіщо біль?
Невже Всевишній хоче,
Щоб в муках,
Як з’явились,
Так й пішли?
Яка жорстка теорія!
Мій Отче!
Навіщо так
І в чому суть вини?
Я вже не хочу бавитися в ігри
Життя чи смерті…
Чи не все одно!?
Вже чути подих голубої прірви.
Так хочеться стрибнути
У вікно!
Горобчики цвірінькають любовно,
Мене не помічають через скло.
З надією дивлюсь у небо сумно,
Як віднайти там ангела вікно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366366
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2012
Журба заїла. Знову пустота.
Не радують угіддя та маєтки.
Ким був? Ким став? Скорилась висота.
На злет такий чи сподівались предки?
Ще не зійшов величності туман,
Ще помаранчева стихія тішить мозок, –
Даремно… Тихо зраджений Майдан
Втомився від спланованих поразок.
Щоб не казав, то все не від душі,
Ховається у «списках» від народу.
Я вже давно не вірю, як і всі
В облуду слів зрадливого наброду.
То ж лицедійством не займайся ти,
Бог помаранчевих, тепер уже стагнацій,
О, Господи, помилуй і прости
Таких нездар талановитих націй.
Ти був кумир та в душах наших згас,
Бо не того чекала Україна.
Остав, великомученику, нас,
Бо той, хто зрадив, то вже – не Людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364777
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2012
Ударив грім, рокоче небо,
Рве темне тло зигзаг вогню.
І тиша. Тільки хмари вербно
Схилились вітами дощу.
Враз хряснуло, залопотіло,
Земля умилася дощем.
І вітерець-пустун несміло
З-за рогу випорснув тихцем.
Швидкує злякана природа,
А разом з нею я спішу,
Мерщій звертаючись до Бога,
Землі цій милості прошу.
Іди і ти зі мною, брате,
Під шум дощу і гнів небес.
Земля страждає, ніби мати,
Для нас благаючи чудес.
Затихло. Десь зарокотало.
Оновлена лежить земля,
Віддана людям на поталу,
Беззахисна, мов немовля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364775
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.09.2012
І ранок не ранок, і роси не роси,
І сонце не сонце, і все не таке…
Ми разом з тобою в останнім покосі
На полі любові згубили себе.
Навкруг гомонять, поспішаючи, люди, –
Нестримний потік, що несеться кудись.
Вбачаю тебе я у всьому і всюди,
І хочеться знову з тобою увись.
Безжальна зима припорошила поле,
Останній покіс наш давно замело.
Та в серці назавжди залишиться болем
Останній покіс і все те, що було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2012
Спішу до завороту річки,
Де верб плакучих тихий ряд,
Журби зоставлені відмітки,
Заполонили водну гладь.
І трохи сум свій запізнілий
Від верболозу приховав,
Бо в небі синім журавлиний
Ключ в далеч журно закликав.
Немає крил, не знаю мови,
Шепоче стиха очерет,
І річка хмуро зводить брови…
Так хочеться за ними в лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362471
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2012
И взлеты были, и паденья,
Ведь сладкой не была мне жизнь.
Так много лет земных прожил я,
А сердце просит: «Напрягись!»
Но сказок в жизни не бывает.
Предела в интеграле два:
Тот, нижний, формулу рождает,
А верхний – то предел конца.
Сижу на гриве интеграла,
Он пристально глядит в глаза,
А тот, внизу, что дал начало,
Рисует сказку для меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335989
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.05.2012
За ордени я вболіваю,
Що продають, як «секонд хенд».
Так хочеться цю сіру зграю
Прилюдно розчавити, вщент.
А ті, чиїсь сини й онуки,
Батьків продавши імена,
Торгують ордени на штуку,
Для них це – бізнес, не війна.
Владущі невидющим оком
В День Перемоги – День Війни,
Ввертають, ніби ненароком:
«Чиї там бавляться сини?»
Війна пекельна міднолобим
Лиш офіційний атрибут.
В гробах риплять батьків суглоби
Так, ніби на війну ідуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335978
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2012
Шатаясь, плакала земля,
Дома трещали, пыль клубилась.
А он стоял, и с ним – дитя
Ручонками в него вцепилось.
Но семибальный мародер,
Осатанев от злой натуги,
Срывал накидку с плеч, и рев
Его был слышен всей округе.
А он стоял, с мечом в руке,
Дитя спасая вновь от бури,
С презреньем в каменном лице
На бег годов, что промелькнули.
В бессильи ветер стал стихать,
Дань героизму отдавая.
России-матери солдат
Стоял, Отчизну прославляя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335748
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.05.2012
Душа, розкрийся чистим полем,
А серце – златом колосів.
Нехай воно не сходить болем
Від вже загоєних рубців.
Нехай воно палає цвітом
Садів весняних, запашних,
І янголом над білим світом
Не допускає чвар людських.
Хто совість, рівність, стид придумав?
Не той, хто у жадобі злій
Своє з чужим чомусь поплутав
І виграв підлістю двобій?
Вони, та совість й стид, присутні
Лиш неборакам, що в житті
Не йшли на поступки могутнім,
Порядність їх – єство душі.
А тим, хто править балом владним,
То є завіса, що стає
Лиш прикриттям, шляхом обманним, –
Їм треба взяти не своє.
Їх так багато в світі чиннім.
А світу то всього – Земля.
В житті цім неминуче тліннім,
Наступить льодова весна.
І вже повзе на північ південь,
Північний полюс лід несе, –
То ж океанський водний рівень
Накриє хвилею усе.
Так з’єднання жадоби й свинства
До кризи світ наш приведе.
То ж зупиніться – безкорисна
Потрібна поміч над усе
Землі і загалом природі.
І совість, рівність, стид ізнов
Зійдуться разом, скажуть – годі!
Пора знайти людську любов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335744
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.05.2012
Бывает, что стихи я рву,
В них слов весомых не хватает,
Их в памяти не нахожу –
И суть стиха свой смысл теряет.
Так и судьбу свою я рву
И раздаю ее частями.
Хватило б внуку моему,
Когда затопает ногами.
Но что успею – я ему
Зарезервирую и спрячу,
Чтоб не досталось никому:
Он для меня так много значит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333378
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.04.2012
Закривши очі, кину камінь –
В підлоту прямо й попаду.
Її багато, то ж порядним
Немає місця в цім ряду.
Вони, як одиниці роду,
Що вимирають, та ще є.
І серед підлого наброду
Душа їх тліє, не живе.
Вже біллю стискується коло,
За горло давить гіркота:
Куди звернутися, до кого?
Кругом не світло, а пітьма.
Чесноті тут забракло місця –
Хіба на цвинтарі дадуть.
Тоді знекровлене обійстя
На розпродажу віддадуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333375
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2012
Сквозь листву пожелтевшего парка
Веет северных туч холодком.
Над обрывом склонилась оградка,
Плача ржавчиной тихо, тайком.
От натуги подорваны крыши,
Дребезжит цепь хромого коня –
Все мертво и лишь бегают мыши,
Тишину и покой хороня.
На песке задубевших дорожек
Не резвится давно детвора.
Как же так? Все обидно похоже…
Неужели вновь брать на «ура»?
Сквозь листву пожелтевшего парка
Конь устало глядит на меня.
Люди, делайте детям подарки,
Подарите им парк от себя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332868
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 24.04.2012
Оте невипите кохання,
Оте бурхливе море слів,
Солодке пальців доторкання,
Таємний подив в злеті брів.
І загадковість у поставі,
І сніжний подих теплих губ
Томили ніжністю і далі
Згорталися в сплетінні рук.
Така тремтлива неповторність,
Невипита любов до дна –
Кохання пише довгу повість,
Де непотрібні вже слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2012
Бледнеет ночь, уставшие глаза
В тумане сонном открывают веки:
Глядит в окно холодная звезда,
Стучат в стекло расплывчатые ветви.
И каждый раз, когда я обойдён
Твоим давно утраченным вниманьем,
К тебе летит мой выстраданный сон,
Как облако в тумане утром ранним.
Я не хочу, быть может, не могу
Остановить восторг его безбрежный,
А потому я сдержанно молчу,
Когда с тобой он ласковый и нежный.
Не знаешь ведь, что я с ним – тождество,
И смотришь сон с улыбкой чуть приметной.
Бледнеет ночь. И я не сплю давно…
Придёт ли сон влюблённый безответно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332604
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2012
На Великдень не самотня
Їх невидима душа.
Цілий тиждень ллє безодня
Поминального життя.
Заблукавши в царстві неба
І Всевишнього Отця,
Звуть нас болісно до себе,
Манять снами в забуття.
І вже там, на кладовищі,
Де горить для них свіча,
Споглядаємо, як прийшлі,
Ще й за пляшкою вина.
Поминально землю пухом
Їм бажаємо, а сни
Вже не зводять тіло з духом –
Над могилами лиш ми.
Рік за роком – менше туги.
Чи забудуться вони?
П’ють на кладовищі люди
Винуваті без вини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=332596
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.04.2012
Пришла пора,
Когда с полей сошли снега,
И в наготе
Открылась черная земля,
И по столбам
Бежали в небо провода,
И пели так:
«Весна, весна, весна, весна…»
И я спешил
Подсохшей тропкою туда,
Где средь берез
Промчались юности года.
Там среди всех
Я выбрал лишь тебя одну,
Тем сохранив
Навеки молодость мою.
Прошли года…
И, убеленный сединой,
Пришел сюда,
Чтоб встретить молодость с тобой.
Но нет тебя,
И я березоньку твою
Ищу давно,
А вместе с ней – судьбу свою.
Теперь стою
Средь усыхающих берез,
Здесь мы росли,
И здесь смеялись мы до слез,
И надо мной
Поют все также провода,
Но слышу я:
«Весна прошла, прошла весна…»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329616
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2012
А крокуси цвітуть, цвітуть:
Бузкові, жовті, сині…
Тож, холоди вже не прийдуть,
Зійшли в краї глибинні.
Розмаю квітів ще нема.
Десь крокус білий дівся…
Невже затримала зима?
Вже і тюльпан підвівся,
Нарциси зеленню кричать, –
Земля—в Едем віконце.
Качки із вирію летять,
Їх зустрічає сонце.
А крокус білий все ще спить
Під жовтою травою.
Напевне і йому болить
Прощання із зимою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329613
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 11.04.2012
Забыть всего я не смогу…
Судьба нас разлучила.
Хоть тяжко сердцу моему,
Решиться – хватит силы.
И, с прошлого сдувая пыль,
Я в нем копаюсь рьяно –
Ты отрабатывала стиль,
Как на фортепиано.
А клавишами был лишь я.
В надежде терпеливой
Измучилась душа моя,
Любовь стала постылой.
Как жить прекрасно не любя,
Как жизнь стала богата!
А прошлое – одна тоска
И нет к нему возврата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329331
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.04.2012
Немає розквіту, немає,
Вік золотий давно зійшов.
Земля від голоду страждає,
Завмерши над пустим зерном.
Якесь зійде зернятко кволо…
Чи зможе прорости воно?
Чи на трубі зіграє соло,
Яке не чути так давно?
Стагнація до безнадії...
Непередбачлива весна
Захолодила наші мрії.
Не грає, а хрипить труба.
Безстидно чваниться багатство,
Цинізм фліртує на трубі,
Довкілля заросло злорадством.
Що ж я забув в такім житті?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329329
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.04.2012
Ты горечь тоски унеси,
Разлей ее в море глубоком,
И грусть мою с ней забери,
Развей ее в небе высоком.
Как знать? Зазвучит вдруг мотив,
Рожденный твоею любовью,
И выльется радостью стих,
Написанный легкой рукою.
Я вновь обрету жизни вкус,
Открою все шлюзы, воспряну,
Как прежде, с тобою пройдусь,
От счастья и радости пьяный.
Пройдем мы вдвоем до конца
Дорогой, для нас отведенной.
Досрочной кончины гонцы
Вернутся назад обреченно.
Над нами горит неба высь,
И мне до кукушки нет дела,
Скажу ей: «А ну-ка, вернись,
Считай от нуля до предела!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329055
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2012
Паску посвятив нам панотець.
За столом їство їмо свячене,
І чарки налиті, повні вщерть,
Соромливо дивляться на мене.
Воскресіння Бога залили,
За здоров’я рідних помолились…
І цвіли від сорому чарки
Та святої їжі сторонились.
Гомінливо плямкали роти, -
Ситістю розперезалась бідність.
Господи, помилуй і прости
За роздерту і сп’янілу гідність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329051
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.04.2012
Мне кажется, что в сумраке ночном
Из-за угла светящегося дома,
Выходит чертик с вьющимся хвостом,
Ведя за руку маленького гнома.
Его ведет он в темные кусты,
Следя за мной горящими глазами.
Мне от калитки к дому бы пройти,
Так на пороге черт стоит с рогами.
Я побежал, от ужаса крича,
А он за мной погнался, дико воя…
«Проснись, родной» - и нежная рука
Прогнала прочь мохнатого героя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327744
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 04.04.2012
В порядок денний цього дня
Для зубожілого народу
Вже знову вноситься дурня –
Аби місити в ступі воду.
Вам краще стане вже тепер! –
Святочно так звучать фанфари.
Вперед, вітрильник мій, вперед,
Поки ведуться тари-бари!
Але де ж вітер? Бот несе
За волею морської хвилі,
Та сонце болісно пече,
Змагаючись із нею в силі.
На сході моря і землі
Хід зачала свій грізна хмара.
І пролились рясні дощі –
Довгенько буря їх чекала.
В перебігу важкого дня,
Ховаючись від бурелому,
Корегувалась та дурня,
Як дар народу дорогому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327735
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.04.2012
Букет забытых роз
И мокрая скамейка.
И плечи, как вопрос…
А ну-ка, друг, налей-ка!
Ушла. И мир оглох.
Один во всей Вселенной.
И лишь тяжелый вздох
Любви не современной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327454
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.04.2012
Я воду пив з річки –
Вода, як сльоза!
Топтала доріжки
В траві дітвора.
Я колос пшеничний
В руках розминав,
Пахучий і чистий,
Як жуйку, жував.
Цвіла конюшина,
В ній перепел спав,
А в сонячну днину
Нам пісню співав.
Під вечір бродили
По тихім ставку,
Та ряску ловили
Поміж комишу.
…Пташина у небі
І річки кришталь
Минули, далебі
Зосталась печаль.
Іду – не та річка,
Не той уже край,
Немає Марічки,
Не той вже розмай,
Немає малечі…
Усього шкода!...
Вернися, лелече!
Не та вже вода!..
Скалічена плаче
Безмовно земля.
Та душі, одначе,
Не збудить сльоза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327451
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2012
Разбежались ручьи, потемнел вокруг снег,
Обнажив неприглядность творенья людского.
Тихо плачет весна, замедляя свой бег,
Обходя островки эти снова и снова.
Я гляжу в ее синь, удрученно молчу,
Искалеченный ствол обнимая березки
И, внимая бегущему грустно ручью,
Закрываю корой вниз текущие слезки.
Неохотно идут к нам апрельские дни,
Умоляя март месяц еще задержаться.
Но как быть им тогда с человеко-детьми,
Что снежками так радостно, шумно резвятся.
Улыбнулась весна, пакость взрослых забыв,
Подтолкнула апрель, что томился у старта,
Удивленный теплом ветер истово взвыл,
Уносясь в глубину уходящего марта.
Скоро зелен-трава приукрасит грехи
Задубелых бомжей, разгулявшихся леших.
Всем раскроет природа объятья свои
И оставит навеки любовь в душах детских.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327179
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 02.04.2012
А я сиджу
тихенько і безпечно,
А поряд кіт,
як лис Микита, спить.
Все підчищаю те,
що недоречно
впритул за мною
все життя біжить.
А щастя тут,
в чеканні притомилось…
"Чи скоро там?" – питає.
Підожди,
Останній штрих…
Куди ж воно поділось?
Трикляте щастя!
Згублені роки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327169
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012
Я ветку подарил тебе с цветами,
Она началом стала между нами,
Покрыта нежным цветом, как фатою,
Но не сравнится красотой с тобою.
А осенью, с любовными словами,
Такую ж ветку подарил с плодами.
Другая жизнь красу цветов вобрала,
Но вновь с тобою рядом проиграла.
Я сравниваю их между собою
И заменяю первую – другою.
Та, первая – краса и вдохновенье,
Вторая – то любви прикосновенье.
Уверен, что ты цену себе знаешь.
Какую ты из них предпочитаешь?
Их совместить друг с другом невозможно,
И потому ты очень осторожна.
Я ветку подарил тебе с цветами,
А осенью – с прекрасными плодами.
Иду к тебе в надежде тайной, все же,
Что ты ответишь, что тебе дороже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323937
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.03.2012
«То чорне п’є земля, то біле млеко,
І чорне млеко – з білого сосця.»
Л.Хворост
Хтось хоче зміст в свої вірші
Вписати мутними словами,
Подати значення прості
Незрозумілими рядками.
Смачне корівок молоко
Примхливо млеком обзиває.
А чорне, чи в пастель воно,
Чи ворохобне – хто там знає?
Слова ж, що начебто прості,
Як пасербиці на задвірках…
Та чорне млеко на сосці
Не пахне молоком у віршах.
Франко, Сосюра, наш Тарас, –
То живодайна слова сила.
Писаки рвуться на Парнас
Повз класиків, але з грошима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323930
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 21.03.2012
Тоскливо так, когда идут дожди
И льют на землю моросящей сеткой.
Тогда сижу я в комнате все дни,
Сродни Жар-птице в золоченой клетке.
И день – не день, и сыростью несет,
И мокрый лист, прилипший на асфальте –
Все это душу, как и сердце, жмет,
Тревогой бьет, как будто я на старте.
Камин горит, и отблески огня
Ложатся тенью по закрытым окнам.
А ветер воет, душу леденя,
Стуча змеиным языком по стеклам.
Наутро задождит, как и вчера,
Так хочется в кабак пойти напиться…
Но душу не излечишь, господа!
Пусть лучше мне любимая приснится.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323630
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2012
Живи, живи, моя надіє!
І хоч життя дає уроки,
Віщують крах лихі пророки,
Та нею все ж таки живу
Й на перехрестях всіх кричу –
Забрати це ніхто не сміє!
Та чи діждусь її – не знаю.
Кому віддати це буття,
Що дарувало нам життя?
Воно згорає від терпіння,
Чийогось підлого невміння
Відкрити людям браму раю.
Не треба маятися, птахо,
Не бийся крилами в вікно, –
Воно відчинене давно.
Та тільки там брехня і підлість
Тих, хто уже забув про гідність.
Там все застигло вічним прахом.
Живи, живи, моя надіє!
Хоч і брехня одна кругом,
Освячена святим попом,
Та я за неї вболіваю
І що робити – я не знаю.
Її народ вже не воліє.
Міраж серця не сповиває.
І вже зневірена душа
Спіткнулася на два крила.
Байдужістю ментальність б’ється,
А хтось до крісла притьмом рветься.
Народ в голоблях засинає.
Живи, живи, моя надіє!
І не надійся на Майдан,
Його нечистий зґвалтував.
Та все ж надією живу,
Й на перехрестях ще кричу, –
Забрати це ніхто не сміє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323620
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.03.2012
В листве осенней затерялся вечер,
Опавший лист ложится на плечо.
Стегнул лошадку отдохнувший кучер
На новый круг. А я все жду ее.
Клиентов нет, со мной скучает кучер:
Его удел – наматывать круги.
А ну-ка , друг, подай мне лучше штопор,
Глотнем с горла за дружбу, от души.
Уснула ночь, и я стою напрасно
У окон дома, сон твой берегу.
Ты не пришла – и это так ужасно!
Я ухожу – уйти все не могу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323312
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.03.2012
В моїй палаті лікар, ніби гість.
Лікуюся і Чехова читаю, –
Я твір його «Палата номер шість»
Для себе по-новому відкриваю.
Сплили роки сторіччям в забуття.
А медицина краща стала з того?
Тож рятування нашого життя,
Нікого не хвилює, навіть Бога.
Все ж зміни є, – хвороба завелась
На ліки, на одужання, на чергу.
Міцне здоров’я хочеш мати? Зась.
Купюрами помаж хворобу спершу.
Чомусь так довго лікар не іде.
Я Чехова вже більше не читаю.
А може все ж хвороба не візьме?
І краплі поту тужно витираю.
Сьогодні був відмінений обхід,
Аналізи чомусь ще не готові,
і завтра прошибати буде піт -
мені вже сняться очі ті сіркові.
Лікуюсь так в палаті номер шість.
Біль докучає, та втечу додому,
Бо тут я зайвий, як космічний гість.
То ж про землян не розкажу нікому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323310
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2012
Как хочется просто любить
Все то, что меня окружает.
Но сердце тревожно знобит,
Да взгляд встречный больно пронзает.
И кажется хмурым тогда
День светлый. И ласковый ветер,
Наполнив обид паруса,
Несет меня в сумрачный вечер.
Неистово мчится прогресс
В содружестве с наглым цинизмом.
И хитрость людская, и спесь
Врываются в жизнь реализмом.
Так хочется просто любить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323038
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 18.03.2012
Дивуються… Чому одначе?
Що так за все мені болить?
Болить, болить, і серце плаче,
Як немовля чомусь кричить,
Тремтить, немов в очах собачих,
Великий смуток доброти
За страх слабкіших і незрячих.
Цьому дивуєтеся Ви?
Хтось повз пройде, хтось за плечима
У скроні пальцем колупне,
А хтось сірковими очима
Промацає лице моє:
Бува, чи розуму вже з’їхав,
Чи то об’ївся блекоти...
У глумі жартів жадна втіха:
Ворона біла вже є ти.
Тавро трикляте хлище стеком
Ранимі душі диваків,
Широким розлилася спектром
Отрута зубожілих слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=323034
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2012
Слова бегут, а мысли – тормозят
Стремления в распахнутой надежде.
Я возвращаюсь в прошлое опять,
Где будет старт и финиш, как и прежде.
Мне не подняться, глядя ввысь душой,
Так велико земное притяженье.
А вдалеке, за синею чертой,
Рисует мир другой воображенье.
И я стартую раз, и два… и пять,
Назад не глядя, – пусть идет все прахом,
Но задыхаюсь и ползу опять
На старт надежд, вперед гонимый страхом.
Не хочется так в мире этом пасть…
Ну разве ты подымишь, друг мой близкий!
И, нахлебавшись этой жизни всласть,
Тебе поклон я посылаю низкий.
А хочется, так хочется мне вновь
С надеждами проснуться в упоеньи
И неземную испытать любовь –
Не ощущать мучительных смятений.
Так манит мир за синею чертой,
Он близок мне, в нем брызжет смех и радость.
Готов к нему, но только лишь с тобой!
Да тянет вниз грехов земная тяжесть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322718
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.03.2012
З’єдналися біль і досада:
Вертаються тіні назад,
Нахабністю б’ється бравада
І труби брехнею сурмлять.
Все може не так, як я знаю, –
Бо люд все ж з надією спить?
Тінь хмари торкнулася краю –
Вона ще до них долетить.
Біжить по полях і яругах,
Лісами спішить напролом –
То страму велика наруга
Все ближче, стрибок за стрибком.
Вже страчена совість на пласі,
І страхом занила душа:
Спішать новоспечені «наці»
До влади, як та сарана.
І никне правдивості голос:
Вони що бетонна стіна.
І чахне пробудження поросль –
Надія людського життя.
І віє байдужістю всюди,
Приречений кожний твій крок.
Так страшно! Знедолені люди,
Який вам ще треба урок?
Так страшно! Бо там, за плечима,
Маячать хрести бідних літ.
Чому ж ті – з пустими очима –
Тарасів здають Заповіт.
Мовчання? Живіть, як раніше,
Без зайвих думок в голові.
З ким встанеш – сьогодні вирішуй!
Відкинь лінь і страх, що в тобі.
Поля мої, гори і ріки,
Наснилися щойно мені.
Злипаються тяжко повіки,
Здається, що я на війні.
Собакою виє тривога,
Мечем наді мною висить.
І котиться в прірву дорога…
Чому ж наша совість мовчить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322717
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.03.2012
Он уходил – и дверь ждала,
В проем врывался ветер.
Глаза застлала пелена.
Стучался в окна вечер.
Еще чуть-чуть – и за порог
Ступил ногой поспешно.
Семьей и домом пренебрег, –
К другой ушел небрежно.
В вечерней тьме двоился дом,
Скрипела дверь упрямо.
Ей все казалось вздорным сном –
Стонал лишь ветер рядом.
Стучали капли о стекло…
Полился дождь потоком…
А вместе с ним любовь ее
Плыла, рыдая, к стокам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322457
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.03.2012
Я інколи життям не переймаюсь:
Нехай собі, кудись – та приведе,
І птахою в пружисту вись злітаю…
Дістати спробуй тут, життя, мене!
Та згодом я в озоні задихаюсь,
Бо дихати звик брудом на землі.
В адамів світ я знову повертаюсь,
Де почуваюся, як риба у воді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322449
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2012
Так сколько сбросить лет назад,
Чтобы судьба не повторилась
И дряхлым телом не трусилась,
И остротой светился взгляд?
Чтобы несведущую рать
Учить примером своим зримо
Тянуться ввысь неодолимо,
В ошибках нас не повторять.
Как много можно сделать дел,
Идя к мечте дорогой знавших,
И сколько лет, в былом пропавших,
Продлило бы ее предел.
Так сколько лет отбросить нам?
А может все менять не надо?
Ведь человеку так отрадно
Петь гимн непознанным делам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322178
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.03.2012
Струмочками вже потекли
Великі снігові простори.
Ось-ось вже ранньої весни
Проснуться промені Аврори.
Провісники тепла птахів
З далеких мандрів звуть додому,
І гомін втомлених грачів
Я радо чую над собою.
Обманний березень прийшов,
Птахам всі плани переплутав,
І сонечко весняне знов
Мороз туманами окутав.
З безодні неба сніг летить,
Навколо біле покривало.
З журбою зграя десь кричить,
Що прилетіла рано, рано…
А сніг нещадно б’є в крило,
Вже силам строк прийшов граничний,
Жене вниз зграю… Й замело
Безслідно їх в стерні пшеничній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322176
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 15.03.2012
Темніє сніг, і рихлі кучугури,
Осівши від величності буття,
Заплакали, як плачуть тихо люди,
Коли страждає тіло і душа.
Земля їм сльози тихо витирала,
Забувши норов гордої зими,
З тоненькими струмочками дзюрчала
Про сенс життя і лагідність весни.
Льодком під вечір висохли їх очі
І заблищали в світлі ліхтарів.
Слова Землі, утішливі, пророчі,
Постали враз дороговказом їм.
Морозець ранній ще морозив сльози,
А сонце ніжно гладило тіла.
Вони сплили, як і зійшли морози, –
Їх пригортала приязно весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321851
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.03.2012
Спешит навстречу мне другая,
Не та, с которой был вчера.
Под солнцем юга загорая,
Делю: ей - день, а ночь – моя.
Жизнь, как волна, шипящей пеной
Обдаст и снова отойдет,
Улыбкой непритворно-нежной
То правду скажет, то соврет.
Лежу ленивою амебой
Средь здоровеющих людей.
На фоне голубого неба
Она – в фантазии моей.
Не та, не эта и не третья…
Единственная! Видит Бог,
Ищу давно на этом свете
Мой затерявшийся цветок.
Цветочек аленький, аукни!
Молчит пустая синева…
В задумчивой смотрю я грусти,
На распростертые тела.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321850
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.03.2012
Прощалися ми з матерями,
Коли від’їжджали із дому,
Чи то до студентської лави,
Чи в мандри за долею знову.
Збирали всього нам потрохи,
А ми поспішали невпинно.
Звучали їх болісні охи,
Світилися голови зимно.
Тривогою стомлені очі,
Засмучено нас проводжали,
А потім вже – очі дівочі…
І в буднях про мам забували.
Любили їх якось невміло,
Трясло нас життя, ніби грушу.
Ниць совість кладемо спізніло
Гранітом на змучені душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2012
В этом доме холодно и пусто,
Нити-паутинки спят в углах.
Вспоминать о днях прошедших грустно,
Все былое превратилось в прах.
И теперь мне ничего не жалко,
Раздирает грудь мою печаль.
Подойди цветущею фиалкой,
Уведи в синеющую даль.
Отвори в забытом доме створки,
Пригласи в дом этот солнца луч.
Паутины тонкие веревки
Оборви средь пылевидных туч.
И тогда, быть может, я поверю
В светлый призрак сердца твоего,
Оживу в тепле за этой дверью,
Растоплю лед сердца своего.
А сейчас там холодно и пусто.
Ты ушла, как жить мне без тебя?
Как во сне, иду по жизни грустно…
Разбуди теплом своим меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319918
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2012
На улице мороз, мне холодно,
Скрипит под каблуками снег.
Идем мы рядом. Много отдано
Друг другу самых лучших лет.
Развод? О нем ты и не думаешь,
Ревнуешь также, как и я,
Страдаешь, но собой любуешься
В попытке подразнить меня.
Какая глупость – эти ссоры!
Тебя люблю, и мне смешны
Твои нелепые укоры
И объявление войны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315012
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.02.2012
І знову йдеться про земне тяжіння,
Про крик душі змарнілих матерів,
Про можновладців наших й зарубіжних,
Про пустослів’я парламентарів.
Про найістотніше, але забуте…
Екрани так зазивно миготять
Про лицедійство сталих атрибутів,
Про онкохворих діточок – мовчать.
Невже ця «справедливість» завжди буде?
Зійшли віки і цей непевний вік
Зажерливість твою, блюзнірський люде,
Як спадщину, добропорядно стрів.
Та ще не вмерла живодайна сила:
Хтось за свій кошт безхатченкам несе
Кусочок хліба, бо то є людина,
Яку держава геть не визнає,
Хтось гаманець худенький відкриває,
На відчай відкликається душі.
Зажерливість потроху відступає,
Надій в серцях спалахують вогні.
Немає пісні, коли сум стискає, –
Маленька радість й та не по нутру.
Вона оманлива, ось-ось – і заридає,
Бо в леті зачепила всю брехню.
Немає пісні, коли є ті діти,
Іще живі, – та смерть їх стереже.
Дай, Боже, їм ніколи не змарніти.
Тебе благаю, тож – почуй мене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315010
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.02.2012
Перебирая старый хлам,
Ненужное швыряя в печку,
Я шарю взглядом по углам,
Чтоб отыскать одну страничку.
Измятая – зато цела,
В ней желтизна наветов грубых,
Так ядовитая змея
Свои показывает зубы.
В ней буквы, что ползли строкой
Дышали смертоносным ядом.
Ты, как всегда, был прав, друг мой,
Все оказалось просто бредом.
Лист-пасквиль позабыт, как сон.
В душе, от мук освобожденной,
Рождался звуков перезвон
Счастливых и непобежденных.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314526
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 16.02.2012
Не говори, що сильно любиш,
Не обіцяй із неба зір.
Лиш поцілуй від щастя в губи
І пригорни, як за поріг
Ступнеш. І потім, вже під вечір,
А може, через день чи два
Повернешся... Тоді як втечу
Розцінить любляча душа –
Твоя душа. Бо вже назустріч,
Розкривши руки золоті,
Летить голубкою до кручі,
Спускаєшся з якої ти,
Вона. Не спинить холод, голод,
Чи біль розбурханих думок, –
Вже серце стукає, як молот,
І горло здавлює клубок.
Не говори, що сильно любиш,
Не обіцяй холодних зір,
Лиш прикуси від болю губи,
Що щастя пізно углядів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2012
Поседевшая грусть
В утомленной улыбке.
И твое: «Возвращусь…»,
И терзанья – в избытке.
А затем тишина –
И душевные пляски,
И чужая жена,
И семейные сказки.
Шелестит тихий дождь,
Плачут каплями стекла.
А за стеклами – ложь
Вновь стучит в мои окна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314278
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.02.2012
Доброзичливий ельф зазиває мене до місточка,
Де кружляють качки і біжать баранці по воді,
До веселих пісень, у зеленому лузі струмочка,
Де калиновий кущ віддається смарагдом росі.
Там – машини шумлять і тісняться у грязі провулки,
Чахне місто в диму, і свічками горять ліхтарі.
Тут – шумить очерет, понад ставом цвітуть незабудки,
Заколисують душу, зацьковану Там, у пітьмі.
Доброзичливий ельф у чеканні дедалі смутніє,
Затискає його плід жадоби людського життя.
Та на березі цім ще природи шматок пломеніє
І не лячно піти в недалеке уже забуття.
Сколихнеться душа і навіки прилипне неспокій,
Промінь сонця спізнілий засвітиться знов у душі.
Та засне очерет з баранцями на річці широкій
І загубиться ельф, доброзичливий ельф, в давнині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314275
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 15.02.2012
Пустота вновь в душе ожила,
Переполнен я ею до края.
Я не знаю, с чего ты взяла,
Что во сне, как в жару, был вчера я.
И, страдая, отчаянно звал
Ту, что жизнь мне давно поломала.
И тебя, как пришла, не признал…
Расскажи все, как было, сначала.
Может быть так и было вчера.
Оттого и тоска меня травит.
Я ведь знаю: меня без тебя
Жизнь, как муху, безмолвно раздавит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314056
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.02.2012
Літак розбігся і злетів
Над різнобарв’ям суші.
Червоним кольором дахів
Заполонило душі.
Пейзаж, натомість, щезнув десь:
Піднялися в захмар’я.
Тут, певно, ангели небес
Свої ведуть зібрання.
Хранитель-ангел, збережи
Моє затерпле тіло!
Ковточок випити б води…
О, Боже, прилетіли!
Завмерлі душі лопотять
І дякують словами.
А ті вже знову полетять
На зустріч із Богами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=314045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2012
Какой чудесный перезвон…
Вот дверь в собор входная –
Внутри, средь множества икон,
Таинственность немая.
Я застываю у двери,
Разглядывая лики, –
Кошмары вспомнил, детства дни,
Детей голодных крики.
Я так молился и просил
Икону в нашем доме
Спасти всех тех, кого любил,
Купаясь в Божьем слове.
А может я не так просил?
Что мог сказать другое?
Как жизнь тогда я невзлюбил
И все, что в ней земное.
…Икона смотрит на меня
В серебряном уборе.
Но не услышала она
Тогда немое горе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313737
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 13.02.2012
Багато снігу намело,
Ще сіється пороша.
Давно такого не було, –
Яка ж зима хороша!
Жалію тільки голубів,
Горобчиків, синичок,
Та ще червоних снігурів…
Який в снігу прожиток?
То ж, зимонько, призупинись
І не мети так сніжно.
Теплом до мене повернись,
Бо людям теж невтішно.
Пора вже березню прийти,
Забитися струмками.
Ти, місяць лютий, не скрипи,
Давно стікав дощами?
Здається, то в останній раз
Людей попереджає
Волаючий природи глас,
Що хтось їй заважає.
А може в лютості зими
Природа спочиває?
Чому ж при зустрічі з людьми
Вона, як тінь, зникає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313733
рубрика: Поезія, Поетичний, природний нарис
дата поступления 13.02.2012
Встречались мы в Карловых Варах –
На русском и там говорят.
Я приязнь нашел в чехах старых,
Среди молодых и ребят.
И гордость мне в сердце вонзалась
За русский могучий язык.
И мне, украинцу, казалось,
Что он, в самом деле, велик.
Велик, как и мой, соловьиный.
Но больно бывает всегда,
Что кто-то с ухмылкой змеиной
Корежит родные слова.
Простить я могу иностранца,
У нас кто живет – никогда.
Устои гнетет государства
Тупая азаровщина.
Всего мы наслушались вдоволь.
К чему наши души ломать?
Язык ценим русский, как Гоголь,
Родной же мы любим, как мать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313471
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 12.02.2012
Торкнувся кігтиком і зник,
Нічний сполохав настрій.
Сховав свій міднолобий лик
У штовханині хмарній.
Неспокій розігнав туман
Нічного сновидіння.
Навіщо, місяченьку, нам
Оте нічне дражніння.
Перевтомився молодик,
Враз збліднув і розплився.
Блудити в хмарах ще не звик,
То ж в світлі дня згубився.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313470
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.02.2012
Нападки тихо предвкушая,
Ловлю забытую строку.
Стихи на холоде читая,
Жую из баночки треску.
Транзистор проруби вещает
О бреднях избранных властей.
Мне ветер слушать помогает
Ко льду прикованных людей.
Я слышал думы непростые
В признаниях замерзших губ:
О жизни лучшей, чем есть ныне,
Простой вздыхает тяжко люд.
А чертов ветер хриплым воем
Напрасно голос гнал на клев.
Их мысли буксовали в споре
И стыли мертвым мотылем.
И громко стих читая снова,
Вбивая каждую строку,
Я пробуждал в них жажду слова,
Я пробуждал их на борьбу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312108
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 07.02.2012
Пам'ять з часом ослаблює туга
І життя повертає за ріг.
Образ твій запорошила хуга,
Загубив в ній я свій оберіг.
А за ним – незахищені мрії,
Нездоланність шляху вороття.
Перехрестям злилися з ним тіні,
Зазивають в полон забуття.
Переймаюся тільки одною
І, запавшись на неї, біжу:
«Забери мене знову з собою,
Я без тебе давно не живу!
Забери… Забери…» Спотикаюсь…
А на тіні лежить оберіг.
Хтось торкається і… просинаюсь.
Шлях до тебе здолати не зміг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2012
Мелькали дали черные, слепые…
Под монотонный, гулкий перестук
Рождались мысли чуждые, немые,
Прообразы моих душевных мук.
Вдруг в глубине ночного мельтешенья,
Во мраке надоедливых степей,
Встал памятник – и он промчался тенью
Людей, тачанки, вздыбленных коней.
Промчался… Протянул на занавесках
Полоску света, а затем вдали
Сверкнул огонь – блуждающий повеса,
Случайный луч, резвящийся в степи.
А стук колес твердил неумолимо:
"Ты жив еще, ты жив, ты жив еще?"
В купе витают призраки незримо
И болью давят в левое плечо.
Рассвет в окно пробрался осторожно,
По рельсам ход замедлил поезд мой.
Я выхожу. На сердце вновь тревожно,
Ведь я вернулся навсегда домой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311885
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 06.02.2012
Світить сонце в вікно,
Журавлино на дворі.
Мрії збігли давно
Борознами долоні.
І не сум, тільки факт
Мене в’їдливо давить:
Не завжди і не так
Життя голову гладить.
Та напевне ще є
В моїй долі везіння:
Твоє поруч плече,
Твоє мудре терпіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311881
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.02.2012
«Навчилась
ставити
крапки..."
Леся Геник
Крапки
Розставляти крапки – важка втома,
Часто сумнів по строчках бреде.
Де тут крапка, чи три, чи тут кома?
Може вставити краще тире?
В складних реченнях все не так просто, –
Кожний знак виражає твій стиль.
Якщо паличка з крапкою – гостро,
Так писав Симоненко Василь.
Розставляти крапки – то є доля,
В ній падіння і величі гріх,
І великого Стуса неволя,
І здобуток для себе, для всіх.
Розставляти крапки, то є скельце
Для усіх, хто питає під час:
«Скажи, Лесю, про що воно йдеться
У віршах, що ти пишеш для нас?»
Відійдуть навіть ті, хто був рядом,
Сумнів стане повзти крадькома.
Недостойних замінить відрада –
Неймовірна любов до вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311610
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.02.2012
Земна юдоль заполонила душу.
Де мрій високість? Чом закутий став?
Хто теліпає совість, наче грушу?
Чому не в леті? …Крила обламав.
В осінніх барвах зупинився кленом,
Думки летять, як з гілок листопад.
Життя клекоче виром безперервно,
В нім бредемо до цілі наздогад.
А ціль он там: захмарна, непідкупна,
Одинаком так просто не дійти…
Та чернь в очах вже обраного трутня
Зостанеться лиш «бидлом» назавжди.
Вшанована, на жаль, зарозумілість,
Бундючність і брехливість гучних слів.
Як на Русі, об’єднання можливість
Від недолугих згинула князьків.
Така ментальність, а чи сутність часу?
Десь б’ють на сполох, – рівність боронять.
Ми ж сидимо і точимо баляси,
Бо ж хата скраю, – демократи сплять:
Обличчя ситі, шиї у краватках,
І Феофанія – лиш руку простягни.
А ми, як пси, в гонитві по лікарнях,
Бо гривні «найн», то ж хворий – назавжди!
Так і стою я кленом при дорозі:
Направо йти – за грати попадеш,
Наліво йти – там демократ в облозі,
А прямо йти – від голоду впадеш.
Ой, клену, мій ти клену кучерявий…
Немає крони, лиш гілля стирчить.
Останній лист засохлий, занепалий,
Віддавшись вітру, сторчаком летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311605
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.02.2012
Нельзя сравнить, что не сравнимо…
Реальность затянул туман.
Ты в нем присутствуешь незримо,
Но это лишь мираж, обман.
Привычное – все стало мукой,
Сей жизни – неуместен бег.
Живу, пустой охвачен скукой,
Как бутафорный человек.
И снова ночь, и снова утро:
И там, и здесь – блажен мой час.
Я возрождаюсь вновь как будто,
Тебя увидев еще раз.
Нельзя сравнить, что не сравнимо…
Та жизнь – как будто за стеклом.
Скользишь в тумане, лебединым
Взмахнув под утро мне крылом.
Забился ветер на пороге –
Раскрылся видимостью сон.
Невыплаканное мной горе
Завыло с ветром в унисон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311295
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2012
Я в світ цей пірнув з головою,
Та тільки встигаю на мить
Піднятися ледь над водою,
Як хвиля нова вже летить.
Невже доплисти сил не стане
До острова наших надій?
Видніється скелля квітчане –
Ген, бачу рятунок я свій.
Та хвилею знову накрило,
І очі той морок забив.
Мене, як ту тріску носило –
Знов острів жаданий згубив.
Шукати його? Ні, не треба.
Втомився я, вже на межі…
І тягнуться руки до неба:
"О, Господи, допоможи!"
Не чує. З води випливаю
На берег безбарвний, пустий.
До тебе я, Боже, гукаю:
"Невже ти насправді такий?"
Летить каламутним потоком
Життя моє дном догори.
Все ближче до судного строку
Женуть його долі вітри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311283
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2012
Меня обмануть очень просто,
Душа – что родник на лугу.
Не мог разобраться в прохвостах,
И дверь открывал я врагу.
Предательства сразу не видно,
Всем верил, как верил себе.
Поэтому мне и обидно,
Что был очень предан тебе.
Не ложь твоя мелочно колет,
Тут дело-то вовсе не в том…
Как жить мне, когда сердце стонет
Не веря, что стала врагом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310241
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.01.2012
Чи день остався, а чи два,
А може більше? Скільки?
Тож переслідує журба,
Стуляються повіки.
Здавалося, життя – то є
Примхлива нескінченність:
Земля і сонце – все моє,
Й років швидка буденність.
Та молодість проходить сном, –
Життя рахує роки.
За вже заштореним вікном
Пишу журливі строки.
Зима постукує в шибки,
На п’яти наступає,
А сніг давно вже з голови
Над аркушем звисає.
І не повернеться назад
Ніщо, як пори року
Вертаються , то ж смуток- брат
В мені сидить допоки.
А втім ніхто, ніхто, ніхто
Без смутку не відходить.
То ж розчиняю в ніч вікно:
Хто там? Нехай заходить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310240
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.01.2012
Поднимается пар над водою.
Заиграла роса на лугу,
И над рощей дремотно немою
Разгорается небо в свету.
Гладь реки вдруг подернулась рябью,
Разорвался на клочья туман.
Затаился под ивовой сенью
Стаей рыбьей голодный сазан.
А заря разливалась над рощей,
Заискрилась лучами река.
Все проснулось. Уж кто-то полощет
Кучу серого в дымке белья.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309337
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 26.01.2012
Ненароком згубив свою мрію
В сірім натовпі прісних людей.
А чи знову колись її стріну,
Синизну чи побачу очей?
Вітер хльостко дубасить обличчя,
Зігрівається в полах пальто,
Будить знову в душі протиріччя:
Може то лиш наслання було?
Забери мене, вітер , з собою:
В людських джунглях згубилась вона.
Безнадія злилася з нудьгою…
Забирається в серце зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2012
Там, в небе, как снежные горы,
Громада плывет облаков.
В них видятся башни, соборы,
А сверху – огни куполов.
Плывут, на зарю не взирая,
И путь их торжественно тих…
И тень облаков неземная
Ложится тревогою в стих.
Мираж исказился в минуту,
Поплыл, как в кривых зеркалах.
И мир, такой прежде уютный,
Расплылся в седых облаках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309106
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 25.01.2012
Розчавлений в досягненні мети,
Опалений холодними вітрами,
Я з долею не говорю на Ти:
Її, як пісню, в мене відібрали.
Можливо, ще повернеться вона
В тій іпостасі, що була на волі.
Та тільки у вдоволенні життям
Відійдуть думи хворобливо кволі.
І вже не вітер, а моя душа
Не хоче злагоди між долею і мною.
Теперішня – від роду не моя,
А та – зійшла до вічного спокою.
Супроти вітру вже не хочу йти,
Шукаю нішу вдячності людської.
Її так важко зараз віднайти,
Хоч і намотуєш добра сувої.
Як зірка блисне і впаде життя.
Навіщо пнуться всі наверх безтямно?
Стезя протистояння – не моя,
На ній працюють недолугі вправно.
Дивлюся в небо – цвітом сніг летить.
Перевертнем обабіч доля скаче,
І щохвилини пильно сторожить,
А загублюся – тихо плаче, плаче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309105
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2012
Красиво, старательно кто-то
Оставил слова на стене:
«Пошли все…». Два слова всего-то,
Да подпись, как вызов судьбе!
Не глядя, проходят все мимо…
Так, видимо, легче прожить,
Привыкли к словесности лживой –
Зачем же на стенке тужить?..
Томятся протестные души, –
Не снять им ментальности шор,
Не слышат закрытые уши
Реалий опасных повтор.
В рекламных щитах на биллбордах
От сырости блекнут слова.
А надпись на стенке — надолго!
Под ней подписался бы я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308646
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 23.01.2012
Я спішив, та даремно – тебе ще немає.
Нащо зараз мені молитовна ця мить?
Хтось на п’ятому клавіші перебирає, –
Відчуваю: душа скоро в небо злетить.
Прозвучали внизу недоречні удари.
Захиталася стеля в молочній імлі...
І лечу я, лечу десь далеко, за хмари,
Знов забувши лишити записку тобі.
Дивно так… Де ти є? Чом так довго немає?
Мабуть, знову сховала мобільний в портфель.
Мій мені надоїдливо відповідає:
– В недосяжній VIP-зоні клієнт відтепер…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2012
Белые крыши, искрящийся снег,
Шум и вокзальная скука.
Бьет по затылку натянутый смех,
Сердце сжимает разлука.
Я на прощание руку не жму, –
Только минутка осталась –
Не поцелую, не обниму…
Грустно, но ты улыбалась.
В поезд садился уже на ходу.
Снег падал тихий, пушистый.
Я увозил расставанья тоску,
Вечер с тобой серебристый.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308405
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.01.2012
Спозаранку снігом завихрило,
Лебедями вишні край стоять,
Спохвату доріжкою несміло
Дітлахи – колядники біжать.
Ох, мої ви коляд-колядниці,
Спозаранку – недосип вві сні,
Від чекання стомлені зіниці,
Та похід на вранішній зорі.
Згадки линуть сірими снігами,
І позором в школі на весь клас,
І теплом, що линуло від мами,
І журбою, що гнітила нас.
Не зійдуться нинішнє й минуле.
В пелені тлумачень і порад,
Релігійне виорали поле
І тепер плазуємо назад.
Тож не треба їм в двох іпостасях
Бути, як і ми колись були.
Тім чесноти, хто в попівських рясах,
Щоб всі діти з вірою жили.
Згадки линуть сірими снігами,
Дітлахи співають під вікном.
Загубився Образ між роками,
Хоч й донині – над моїм столом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308403
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.01.2012
Ах, не все ли равно… То ли ты, то ли я
Нашей жизни окно нараспашку раскрыли.
И наполнил наш дом ветер сплетен сполна,
А закрыть вновь его мы с тобой позабыли.
Давит сердце порой камень тяжкий в груди,
Оттого этот мир стал мне тягостно мерзок.
Прежней чистой любви мы сберечь не смогли,
Ты ушла, рассчитав все до мелочи, трезво.
Я закрыл то окно. Ворох сплетен смыл дождь,
Черным ртом поспешил ветер в окна другие.
Но ведь прошлое вновь в дом надежд не вернешь,
Не вернуться и мне в дни иллюзий пустые.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303074
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2011
Бомжує осінь на порозі
Листком зчорнілим. Дощ блистить
Вже на укоченім узвозі.
А небо все дощить, дощить…
Нащо мені ця осінь мокра?
Вона, як поминальний дзвін.
І далечінь, така глибока,
Ховається в квартальну тінь.
Бредуть калюжами прохожі,
Словами владу кудись шлють.
Спішать машинами заможні.
…На серці біль і каламуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2011
Тебе дарю я вечер свой.
В твои нападки – не вникаю.
Но вечер, вечер-то какой!
Устала? Что ж, не возражаю
Тебя я слушать. Но уймись,
Ведь все произошло спонтанно.
Прошу тебя, не заводись,
Мы разойдемся вновь скандально.
Так долог вечер мой теперь…
Как жизнь страдает вместе с нами!
В моей душе открыта дверь –
Но с добрыми войди словами.
Ведь сказок в жизни нашей нет,
Все это выдумка, при этом
Жизнь нам не дарит роз букет…
Как тяжело мне быть поэтом.
Но завершился вечер мой.
Тебя домой я провожаю.
Но вечер, вечер-то какой!
Идем к тебе? Не возражаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2011
Вже осінь за вікном, за спиною – мов літо,
бо жаром обдає – горить камін в кутку.
А під кущем в дворі, підкинуте безстидно,
Вмирає кошеня, геть мокре від дощу.
Згорайте дрова вщент, віддайте більше жару!
Я принесу сюди згасаюче життя.
І в язиках вогню та в сутінках кошмару
Згадав усе нараз, що збігло в забуття.
Складалося все так, як те життя котяче…
То ж потерпи, малий, я вже цей шлях здолав.
А тим, хто пхнув тебе, зневагою віддячу.
Мабуть, ніхто із них в житті не потерпав…
Ти витримаєш, друг, бійцем великим станеш
І в мандри стрибонеш на клич котячих дам.
Та в вірності своїй ніколи не обманеш,
І я тепло душі сповна тобі віддам.
Вже осінь за вікном грозить холодним вітром,
Горить камін в кутку, затишком віддає.
Згорнувшись на руках, худим котячим тілом
Здригається вві сні, щось муркає своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302890
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 28.12.2011
Замерзли руки, ветер воет,
Украсил иней морду пса.
У бака мусорного трое:
Голодный Пес, Он и Она.
Скользит толпа в холодной дрожи:
Сюда – туда, туда – сюда.
Бомжи, не глядя на прохожих,
Клондайк открыли для себя.
Холодный день, морозный вечер,
Тяжелый камень на душе.
Кусается противно ветер,
Взывая к жалости во мне.
И мучает меня вопрос –
Как с этим общество сжилось?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302686
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 27.12.2011
Душа, як ластівка, тремтливо,
Зложивши крила, вниз летить.
Я поспіхом шукаю риму,
Щоб стримати жахну ту мить.
І щільно стискується коло
Зі слів буденних і простих,
І вже волаю за те слово
До ангелів своїх й чужих.
Ось-ось душа відійде з тіла,
Вслід ремствую: «Ще підожди!
Якщо стомилася – не діло
Летіти в прірву назавжди!»
І ангел мій, душі хранитель,
Слів низку бережно несе.
Їх віддаю в її обитель:
«Я так люблю, життя, тебе».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302685
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.12.2011
Я в глубине скалистых гор
Рубил наверх ступени к Раю,
Сносил насмешек всякий вздор,
На милость Божью уповая.
Добрался до крутых вершин –
Тропинка к небу оборвалась…
На высоте стою один,
Гляжу на небо, озираясь.
Стоял так долго, вдруг во мгле
Увидел свет земного рая –
Моей тропинкою ко мне
Любовь шла вверх, изнемогая.
На грани яви, миража
Тебя я крепко обнимаю.
А в небе ангелы, маня,
Мне отворяли врата Рая.
Я так трудился, долго ждал,
Теперь в затее сомневаюсь.
Идя наверх – ничуть не лгал,
И все же к дому возвращаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302488
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.12.2011
Піднявся в небо, та тяжіння знову
Притиснуло до матінки землі.
Напевне, на контактність мінусову
Потрібна негативність на душі.
А я плекаю душу в позитиві,
Щось праведне шукаючи в собі,
То ж і труджуся на цій довгій ниві,
В нерівній , остогидлій боротьбі.
Вже голову негоди забілили,
Вже друзі на від’ємність перейшли,
Та в сутінках ще дзвони не дзвонили,
І знову чути запахи весни.
Наповняться обвислі крила вітром,
Душа зболіла здійметься увись.
Не треба вже розплачуватись митом –
Їй не завадять в леті, як колись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302487
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.12.2011
Я видел белую луну –
Светила блеклым солнцем.
А я, прижавшись лбом к стеклу,
Выглядывал в оконце.
Тот лунный свет казался мне
Суровым и тревожным.
Хоть не было здесь места тьме,
Мне все казалось ложным.
На бледный свет бреду во двор:
Строения – гробницы,
Окаменевший столбик дров
Ожил фигурой птицы.
Вокруг так тихо и мертво,
Лишь сердца стук был слышен.
С глазами лунными стекло
Слилось в оконной нише.
Мне показалось, что пришел
Печальный ангел в черном
И словно пригвоздил гвоздем
Меня в том царстве сонном.
От страха убежал домой,
Зашторив окна низко:
Я первый раз с такой луной
Увиделся так близко.
Быть может, показалось мне,
А может, так и было,
Но как-то маюсь при луне,
Теряя жизни силы.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301897
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 23.12.2011
Серце пророче віщує,
Дзвін стогне звуками: «Дзень…»
Дощ – ще в надії! – плюндрує
Зустрічі день.
Горбиться сонце з-за хмари,
Поїзд на старті сичить,
Б’ють каблуки тротуари…
Згублена мить.
Скрипнув колесами потяг,
Дзвін застогнав з біллю «Дзень…»
А чи зустрінемось потім?
Чорним став день.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2011
Им серенады не поют
И о любви не просят, –
Они и так на все идут.
Затем их просто бросят.
Под своды нынешней любви
Порой Шекспир заходит, –
Сменили чувства муляжи:
И призрак геев бродит,
И лесбиянок пруд пруди…
Свою здесь королеву
Ты, Мастер жанра, не ищи,
И не ищи Ромео.
Они исчезли. Книжный след –
Как память о Джульетте.
Я шлю той девушке привет
Из этого столетья.
А может где-то здесь она,
Стоит со мною рядом?..
Я видел девушки глаза,
Что шла тихонько садом.
Задумчива, тиха, как тень,
Как будто мне приснилась,
Шагнула под деревьев сень
И, словно, растворилась.
То призрак или явь была?
Или свисали ветви?
Неужто в наши времена
Еще живут Джульетты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301680
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.12.2011
Сховався. За парканом. В хаті.
А за вікном – туман і люд,
Дерева сирістю розп’яті,
І звичний тротуарний бруд.
Куди ідуть ці пілігрими,
Бажань примарних трударі,
Надію бережуть в нестримі
І молоді, і вже старі.
А та надія – птаха в небі,
Помайорить й махне крилом…
І люд зневірений, далебі,
Втрачає марево зі злом.
Навіщо нам Fata morgana?
Вже суне лихо на поріг.
В цей час сидіти за парканом
Ганебно – то великий гріх.
Fata morgana - різновид міражу, щось
нереальне, оманливе, недовготривале
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301677
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.12.2011
Сегодня солнце одолело дождь,
Холодная земля вздохнула паром.
А к вечеру вернулись тучи вновь
И разродились белоснежным градом.
Осенняя капризная пора
То холодом, а то теплом прижмется.
Я сравниваю с осенью тебя –
Ведь вам обеим, как всегда, неймется.
Вдаль улетают клином журавли,
Стоят деревья в золоте из листьев.
Дай мне возможность от себя уйти
И с ними улететь в край теплый, чистый.
Но солнце снова одолело дождь,
И ты теплом прильнула безобидно.
А мысли, как рябиновая гроздь,
Огнем горят, за них мне даже стыдно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301493
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.12.2011
Зустрітися треба? Для чого?
Згадати когось і про щось?
Все те, що дано було Богом,
Давно вже в сім’ї прижилось.
І вже ні сто грамів, ні пиво,
Ні лящ, ні цигарка в зубах –
Не стали б для нас зараз дивом,
Як в тих холостяцьких очах.
Я хочу сховатися в тиші,
У мудрість самітником йти,
В ландшафті шукаючи ніші
Своїй неспокійній душі.
Засіла ненависна скруха,
Лампадкою в серці димить.
А слідом невловна, як хуга,
З косою стара вже спішить.
Можливо, й зустрінемось, друже,
Якщо на це знайдемо час…
Скажи мені, праведний Боже,
Яку мені свічку припас?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301489
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.12.2011
Я домоседом стал, но нет покоя мне,
И днем, и ночью беспокойно на душе.
И хоть уютен, безопасен новый дом,
Но в нем пишу и обживаюсь я с трудом.
Брожу по комнатам, как одинокий волк,
Ушел в себя, так и не выполнив свой долг.
Воспоминаний цепь, плывущая рекой,
Сдавила сердце мне безжалостной рукой.
И потеряв в пути всех преданных друзей,
Хочу найти средь окружающих людей
И сострадание, и радость, и печаль…
Признаться, часто ошибаюсь я. Как жаль!
Куда податься мне – в далекие края?
А будут ли они счастливей для меня?
Меж мной и прошлым днем – зияющий провал,
Я столько горя за всю жизнь свою узнал.
Пусть кто-то в адрес мой проклятья тихо слал,
От них Всевышний, сколько мог, меня спасал.
Я их прощаю, хоть не видел этих лиц,
Ведь человеческому эго нет границ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299095
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 10.12.2011
Ох, Бита дорога, розбита дорога,
Куди ти мене завела?
Покинувши хату на Господа Бога,
Тікав від тяжкого життя.
На відстані збігли у пошуках роки.
Без мене старіло село,
Терпіло й терпить негаразди допоки,
Надалі зійдеться й воно.
І вже не природою манить до себе,
Не тихим серпанком ріки.
Того вже немає, а може й не треба,
Щоб плакали скрипом хати.
А в думах хатина, що скраю стояла,
Де Бита дорога була.
Так хочеться вірити в те, що не сталось,
Та віри в душі вже чортма.
А хата, як мама, чекає, чекає,
Мене виглядає здаля.
Боїться, що скоро від туги сконає,
Бо ж поруч нікого нема.
Ох, Бита дорога, розбита дорога,
Тебе вже немає, а я
Спішу навпростець до старого порога,
Де сталася юність моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299091
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2011
Я давно лечу усталой птицей.
Не пойму: куда и почему?
Мне откликнулись грехи сторицей,
Потому с тобой быть не могу.
Солнце светит ярко в чистом небе.
Я сажусь на склон горы крутой,
Засыпаю… Снится сон о хлебе,
Что делюсь я корочкой с тобой.
Распахнулся ворот куртки синей
И большие синие глаза…
Просыпаюсь – в изголовье иней
Да тоской разбитая душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298965
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.12.2011
Якщо не так, то – не навмисно.
Помилкам теж приходить строк.
І щоб не гнутись коромислом,
Скажу відверто, це – урок.
І вже з досягнутої далі
Помилок щирих метушня
Не виділялася в загалі,
То ж не ганьбилася душа.
Та в далі цій не сталось дива,
Ошукана душа щемить.
Хоч мати сина не корила,
Та серце й досі ще болить.
І мрії чистого єднання,
Як стадо в полі, розбрелись.
Тепер спішу туди, назад я,
Де з помилками жив колись.
Де поле грає пшеницями,
Де жайвір падає в траву,
Де пісня лине над хатами,
Де все так просто, наяву!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298963
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2011