| Сторінки (6/510): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Твій теплий голос колисає смуток.
Нехай засне навік і відійде,
Луною в ніч осінню упаде,
Твій голос - золотого листя жмуток.
Для полинових днів гірких - спочинок,
Багряних снів змережена печаль.
Душі відлуння в роздумах з проваль
У пам"яті, де час - потік піщинок.
Тридцята осінь, чи двохсота?.. вкотре,
Заколисай невіри сивину.
Гадаєш спину з остраху зігну,
Гадаєш, доля більше не пригорне?
Пригорне, - попелище зродить колос.
Твоя сльоза, очищенням до ніг
Впаде, а лихо - сміттям - за поріг...
Молитвою летить твій теплий голос.
13.10.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2016
Ти плакав, збираючи крихти
розлук.
Спіралі міняючи дивних
сполук.
Такі невловимо-легкі,
Майнули за вітром віки.
Ти плакав, косивши бадилля
сухе.
Зів"ялі пелюстки минуле
лихе
Ховали в пожовклий спориш,
Таємні стежини...облиш.
Ти плакав, закинувши душу,
мені,
Спаплюжену, згублену вкотре,
чи ні?
Молились затерплі вуста, -
Писали у вічність листа.
Ти плакав, чорнило прозоре,
як скло.
На сині скрижалі так дивно
лягло.
Шукаю століттями ключ -
Відкрийся, нарешті, не муч.
Ти плакав, сміялись глумливо
Усі,
Коли ти повторював дивне: Сім-Сім...
Не скарби манили - мине.
Розлуки ховали...мене.
11.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2016
Вчора,9 жовтня 2016року у місті Соснівка,Львівської області,відбувся Міжнародний фестиваль української духовної творчості "КРАСА ДУШІ".
Мені випала честь бути присутньою на цьому святі краси та надзвичайної людяності і сердечного тепла.Тут були присутні мої друзі,тут я познайомилась з новими цікавими особистостями і зрозуміла,що сила слова,що йде від серця - непереможна.
Я познайомилась з друзями з Польщі та багатьма видатними людьми.
Щиро вдячна подружжю Савчуків, Вірі Олеш, пані Ірині Харчук і всім тим,хто створив цю казку української пісенної душі.Я не забуду ці чудові миті допоки й житиму.Уклін вам сердечний всім,хто був поряд зі мною.До зустрічей в майбутньому.
Люблю вас всіх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693675
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.10.2016
Вдихати...вдихати поволі
Нестримного вітру потоки.
Образи розчиняться, може,
І згинуть.
У снах і у витівках долі
Майнуть, озираючись, роки
І знову погрози вороже
Закинуть.
Тікати, тікати, бо знову
Періщать дощем без упину
Зловісні і заздрісні хмари
Без ліку.
За медом я чую обмову
І стріли направлені в спину.
Як важко уникнути кари...
Одвіку,
Замучена власним безсиллям,
Шукаю відьомськії лахи, -
На рунах не вказані дати
Спасіння.
Хизуєшся вкотре похміллям,
Мені залишаючи страхи,
А може не час розкидати
Каміння?
Вдихати...вдихати, без кисню -
Вже й водень не водень - дейтерій.
Смолою заліплено очі
Порожні.
Затягуєш немічно пісню,
З обряду пекельних містерій.
Гаптуєш видіння щоночі
Безбожні?
Вдихати...вдихати.
05.09.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692640
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 05.10.2016
Голодний ситому не вірить
Чи навпаки? - ніхто й нікому.
Мабуть,там - крапка? Чом же кому
Лишила, може ще й помирить?
А може й ні?.. надія в приймах
Усе життя і навіть більше.
Ніхто й нікому не напише,
Не стисне палко у обіймах.
Ніхто й нікому... Обіцяю
Зсипати зорі у долоні
І нишком цілувати скроні,
Коли заснеш, я почекаю.
Я почекаю, не спитавши,
Чи хочеш ти, чи в серці крига?
Як кров скипить, от і відлига -
"Ніхто й нікому" вгамувавши.
Все починається з любові.
"Ніхто й нікому" відгукнеться
І болем в серці озоветься.
Вручати не вінки тернові, -
Віддати душу... не балади
Тобі для зцілення - розмова;
А щирість сказаного слова,
Без сумніву, поверне вклади.
02.10.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2016
У порожнечі душ відлуння не шукай,
Його ні сонцю не знайти, ані вітрам.
Не злись, байдужістю не бий, не докоряй,
Бо незнайома навіть тінь жалю катам.
У порожнечі душ – пітьма, хоч ріж ножем.
Ще не проросле, згине в темряві зерно.
Без світла дихати?..та й не зітхнути вже,
Там замуровано невидиме вікно.
У порожнечі душ не знайдеш і куток,
Щоб від зотління сивим пилом звечоріть.
Відлуння котиться від зболених думок,
Безодня вкотре виллє гнів тисячоліть.
У порожнечі душ завмерли відчуття, -
Скотились в безум у погорді кажани.*
Презирство глумом обернулось викриття -
Глухий не хоче чути, скільки не стогни…
У порожнечі душ…
03.01.2015.
Ред .30.09.16.
*Коли готи підступно розіп’яли Божа та його синів і воєвод, на підмогу антам прийшов не лише Велимир із смолянами.
Бог сили та війни предужий Тур злетів на землю і став у ряди воїв яко лицар землі слов’янської..
Одного разу Тур далеко заглибився в готські землі й самотужки, своєю страшною булавою розмахуючи, здобув готський город. Та його нічого не привабило – тільки одна юна полонянка, руда царівна на ім’я Гертруда. І закохався могутній слов’янський лицар-бог у тендітну чужинку .
Та готська царівна не любила слов"ян, не любила й Тура, навіть четверо спільних дітей навчила ненавидіти батька та його рід.
Розгнівався Тур,бо був же таки богом і прокляв всіх готів,свою дружину і дітей.
Так з’явилися на світ і розповзлися , розлетілися усюди щури-пацюки, миші та кажани, що їх готська злість спородила…
Легенда з книги С.Плачинди “Київські фрески”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692061
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2016
Вона була...щоднини, щохвилини.
Як зручна річ і завжди під рукою.
Безмовно йшла, як кликав за собою,
Вона з ребра, а він таки із глини.
Вона була в коханні невгамовна,
А він топив ті пристрасті у настрій.
Вона любила до нестями, айстри,
Спорідненість якась, неначе кровна.
Вона була спокійно-домовита,
А він за обрій день який збирався.
В піжмурки з мріями укотре, грався,
А мрія та така несамовита.
Вона була звичайна і буденна,
Йому бажалось Анджеліну Джолі
І сипав їй на рани жмені солі.
Душа його чомусь така злиденна?
Вона була, а він ногами в двері...
Хотів розправити без неї крила.
Вона ж любила, так його любила,
Забула мудрість Тайної вечері.
Вона була метелик легкокрилий,
В косі шовковій осінь заблукала.
Ще майже півжиття його чекала
Ну як він там, розгублений, безсилий?
Вона була...коли він схаменувся, -
Ще може в ноги впасти, та запізно.
Сміялась доля так дошкульно й грізно,
Куди ти пнувся? Навіть не здригнувся.
Вона була, тепер її немає.
В краях заморських квилить, як зозуля.
Коли той спомин дошкуляє й муля,
Тоді він руки в відчаї ламає.
Вона у квітах губиться росою,
Колись, як айстра, відцвіте і піде.
Росою очі, доки сонце зійде,
Нехай не виїсть, вмиється сльозою.
Вона була...щоднини, щохвилини.
Як зручна річ і завжди під рукою.
Безмовно йшла, як кликав за собою,
Вона з ребра, а він таки із глини.
26.09 16
Персефона – нещасна дружина Аіда, який правив підземним царством. Він насильно взяв її в дружини, викравши у матері Деметри. Боги наказали їй проводити не менше половини свого життя (осінь і зиму) в обителі чоловіка, тому рік за роком вона опускалася під землю з приходом холодів.
Легенда про квітку стверджує, що колись, в кінці серпня Персефона помітила закоханих юнака і дівчину, які обмінювалися поцілунками, будучи прихованими нічним мороком. Персефона, позбавлена любові і вимушена незабаром вирушити до Аїду, заридала від відчаю. Сльози страдниці перетворювалися в зоряний пил, що опускається на землю і розквітає чудовими айстрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2016
У безлад впала ніч,
Опівночі - блакить.
Щось тихо цокотить,
То час іде навстріч.
[img]http://www.gif-mir.com/_ph/24/2/717907099.gif[/img]
В оковах протиріч,
Спішить напитись німоти.
У щасті сліпота -
Окраса сірих днів,
В солодкому вогні.
Та болем пророста
[img]https://www.stihi.ru/pics/2010/06/17/3839.gif[/img]
Підступна гіркота -
Тобі безвихідь і мені.
У безвість за пером
Злетіла птиця-жар,
Душа, як той лихвар,
Завмерла, бо зеро
[img]http://www.onelegend.ru/images/more/firebird_4.jpg[/img]
Від безпричинних чвар
Неспокою пече тавро.
Серцям і невтямки,
Що завше, сльози й сміх,
І за найменший гріх
Розплата на віки...
[img]http://flower.onego.ru/other/enc_0040.jpg[/img]
Барвінкові вінки
Сплітає меч або батіг.[img]http://cft2.mirf.ru/Articles/27/5510/Combat_crosss.jpg[/img]
22.09.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2016
Не додай долоням плачу,
Там і так через край.
Зачерствілому калачу
Не рідня коровай.
Через край для пташок вода.
Хоч сухар не зерня,
Кинь окрайчик той до гнізда, -
Завмира метушня.
Не мости стежок, відійди,
Сіллю блисне роса
Не багато у ній води,
Зате чиста - сльоза.
Зате чиста й душа твоя,
Не байдужа до бід.
Невгамовна, як течія,
Хоч і кожному - брід.
Краще буде, не розцвіло, -
У гілля заплелось.
Течія підмиває зло,
Щоб воно не збулось.
18.09.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2016
Не змушуй любити не тих...
Розірветься серце навіки, -
Не зцілять тієї каліки
Ні десять, ні сорок святих.
Не змушуй, бо кулю з багна
Не вилити; хай непотрібних
Всього дев"ять грамів, та срібних,
Чогось таки варта вона?
Не змушуй в обійстя зайти,
Де трунком наповнені чари.
Я бажана там, як татари -
До столу сідай і тремти.
Не змушуй дивитись униз,
Коли розправляються плечі
І відсіч даю колотнечі, -
Мене не штовхай на карниз.
Не змушуй любити не тих,
Розірветься серце і стане.
Надія повік не дістане,
Бо час, зупинившись, застиг...
Не змушуй любити не тих.
17.09.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2016
Нездоланна жаги знемога
Розірвала терпіння шов, -
Ти сьогодні мене знайшов,
Від учора - безбарвний спогад.
Всі прощання і всі розриви
Візерунками заплетеш.
Обпікаючи, доженеш,
Горобиної Ночі Злива.
Затягнувши ланцюг уяви,
Смакуватимеш подих так,
Що побачиш, як зійде знак, -
Феромони насіють мальви.
Спокушають вуста гарячі,
Залишають рожевий слід.
Квітнуть мальви, а усміх зблід,
Тільки хто там його побачить?
Пелюстки розіпнуть і зітнуть,
Зойком вирветься подив знов.
Стогне лава - вирує кров,
І беззахисно мальви квітнуть.
10.09.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688965
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.09.2016
Загорнусь у прозору вуаль,
Що упала сріблястим туманом.
І за вітром розвію печаль.
Хай росою перлистою рано
Наливається вічний Грааль,
Незбагненно так і невблаганно.
Усвідомлена мудрість століть,
У безсмерті прощенням любові,
Їй не зникнути і не зотліть,
Хоч вінки заплелися тернові,
Із примарних шипів лихоліть
Навесні у бутони шовкові
І троянд, і шипшини кущі
Приберуться, а мудрість обачна
На амвоні в ліловім плащі.
Хай біда - та сусідка невдячна,
Учепилась, як кляті кліщі,
Навіть мудрості іноді лячно.
Як те лихо їй перемогти?
Ледь тремтяче торкнулась рукою,
Щоб від тебе біду відвести, -
Через прірву звелися мости,
Дев"ять кіл розлилися рікою,
Каяттям прокотилось "прости..."
Заплелося у ніжну вуаль,
Павутиння - серпанком у просинь.
У хмаринках небесна скрижаль.
В мелірованім снігом волоссі -
Перманентно-грайлива спіраль.
Жаль у мудрості вибілив коси?
Просто бабине літо, а Осінь
Приміряє бурштинову шаль...
Вереснева сумна пастораль.
04.09.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Підступна уяво, караєш?
Вона не така.
Її не такою душа малювала.
Оту найніжнішу сховаєш
У сон жебрака -
Видінням майнула і зачарувала.
Сережкою Місяць ясніє,
Скидає місток
І марення срібне зійшло з п"єдесталу.
Душа жебрака навісніє -
Ну де закуток
Знайти, щоб зігріти ту Зірку зухвалу?
Уявному богу молився:
До вежі - кортеж!
Та Зірка далека зваблива й холодна.
Вогонь веселився,
Бо жодна із веж
Сузір"ям не стане, не сяє ж бо жодна.
Хоч би копійчина знайшлася,
Або золотий.
Вином напувати і пестити коси.
І мрія рожева збулася,
У бік сироти
Скотилась перлисто-небачена Осінь.
Вбрання оксамитно- багряне,
Роса осяйна
Скотилась за вітром, цілуючи крони.
Вщерть медом горня полив"яне,
Сміється хмільна
І чарами бавиться без заборони.
Підступна уяво, навіщо?
Вона не така
Її не такою душа малювала,
Її - найніжнішу; найвища
Із мрій жебрака,
Блукаючи, іншому в ноги упала.
Знущається доля вертка.
02.09.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2016
Скотилося сонце за обрій,
Неначе у прірву.
Серпневі вчорашні світанки розтанули в мить.
Зійшов хтось чужий і недобрий,
Чекаючи зриву.
Нервового зриву мого, та нехай, - відгримить.
Скотилося теплим і ніжним,
Малим та пухнастим
Клубочком мостилось грайливо, як те кошеня.
Бажали невпевнені й грішні
Ми крихту украсти
Осяйного дива, збирали його навмання.
Скотилося сумом і глумом,
Бо див не буває.
Факіри і маги давно поділили бюджет.
У снах залишаючись струмом,
Який розриває
Химери і тіні, неначе одну із газет.
Скотилося в літо, а осінь
У щедрій господі
Готує обіди, хмільним пригощає вином.
Всміхаючись, тихо голосить, -
Пече щось на споді
Душі та невтомно зростає озимим зерном.
30.08.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2016
Спали мене у попіл, я - сльоза,
Або суха засушена пилина,
Яку не приголубить і ліпнина.
Спали мене, хай править бал краса!
Спали мене у відчаї зими,
Чи в осені зарьованої в приймах.
Самотньою у нелюба обіймах,
Спали мене в полоні у пітьми.
Спали мене, одягнену у віск,
У старовиннім канделябрі плачу.
Рве серце Страдіварі на додачу,
Спали мене, як ту любов - на біс.
31.08.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2016
Помалу небо розриваю на стрічки,
Від синьо-чорних до імлисто-сірих.
Зміяться блискавки - річки та потічки
Розкроюють божественну порфиру.
Не вміючи, з хмарок я викроїла клин,
В барвистому вбранні - чабан ошатний.
Мелодія трембіт з гуцульських полонин -
То душ вогонь нестримно- благодатний.
Залізний човник - голка, заполоч - дощі,
Нанизані перлини сиплють стиха.
У китицях стоять калинові кущі
Те коло - трійці неймовірна втіха.[img]http://www.volynpost.com/img/modules/news/d/30/bf73472125b38ef2a257bb75da3ae30d/top-photo.jpg[/img]
На плахту вниз габу, мережки сиву тінь.
Гаптую каптур Осені з туману.
Прошу у неба: "Льону синій клаптик кинь,
Волошками розвіяти оману".
Помалу небо розриваю на стрічки,
Від синьо-чорних до імлисто-сірих.
Серед пітьми знайду палаючі свічки -
Молитві - шовк з любові та довіри.
28.11 15
Ред. 02.09.16.
Кущ калини у вишивці - символ трійці Сонця, Місяця і Зірок.
Саме слово КАЛИНА бере свій початк від слова КОЛО - стародавньої назви Сонця.
Калина - це символ українського народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687176
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.09.2016
Люблю тебе? Не знаю, може й так.
Безсонням мучить, поглядом шукає,
Пекучим щемом душу сповиває
Загострення безжалісних атак.
Люблю тебе? Одне із потрясінь,
Що голос твій різниться в стоголоссі.
Спекотний серпень стиха манить осінь
І струмом б"є одне із тих видінь.
Люблю тебе...до захвату і сліз,
До сміху серед бід і серед ночі.
Нехай собі та доля щось торочить,
Лякає, зупиняє і пророчить,
Що завтра мені дертись на узвіз,
Чумацький той, - готовий вже ескіз:
Фінальний постріл, завмирає ліс...
Навіть його сумління мабуть точить,
А я люблю...невидимий надріз
В душі моїй помалу кровоточить;
Чи шип уп"явся, чи з кураре спис?
Між Я і Ти - вузесенький карниз,
Невидимий, як павутиння звис...
Ступить куди?.. неначе хто наврочив,-
Під затяжним дощем палає хмиз.
01.09
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2016
Заглянути в шпарку твоєї душі
Своїм відображенням миті
І викласти спалах в короткі вірші,
Де тіні замріяно злиті.
Короткі задихані серцебиття, -
Розпалюють дикі цілунки.
Накриє задухою передчуття,
В очах вогняні візерунки.
Так лоскітно-плинно шепоче душа,
В обіймах тріпочеться й рветься...
П"янить матіола, бажанням втіша
Терпіння ось-ось увірветься.
Дві тіні зливаються спрагло в одну,
Стікаючи доторком в стогін.
Терзають вуста потаємну струну,
А пестощі мостять дороги.
Не вивчений досі крутий серпантин
Угору-униз і до схову.
Злітають на вигині, падають в згин,
Скоряючись вічному зову.
Заглянути в шпарку твоєї душі
Своїм відображенням миті...
Так млосно зливаються на спориші
Дві тіні коханням розмиті.
28.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686874
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.08.2016
Безгрішна діво, дай торкнутись вуст,
Заглянути у безкінечне плесо
Твоїх очей; загострене вже лезо,
Приречено меча підняв Прокруст.
Безгрішна діво - викликом оаз,
Серед бедламу лиха і розпусти,
Зігрій на мить і повінню відпустить
У лід заклякле серце від образ.
Безгрішна діво, сяючий вітраж
Зібрав все світло і проллється в душу.
Щоб стати ангелом для тебе, мушу
Повірити, - ти більше не міраж.
Безгрішна діво, ти - із див - дива,
А я біжу по місячній стежині,
Збираю твої сльози по перлині,
Разки намиста доля намива.
Безгрішна діво, так бажає Бог,
Тобі до ніг упасти і завмерти,
Всі лихоліття з пам"яті зітерти,
Чекаєш, знаю.Твій Єдинорог.
30.08.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Мені докоряти не смій,
Люблю, як умію.
По вінця зневаги у келихи не наливай.
Шаленства розгублений рій
Розсиплю, розвію.
Кохаючи іншу, мені лишень не докоряй.
Із докору виросте гнів
На себе і тільки.
Покинути хочеш та міцно тримають, мабуть,
Оті почуття навісні,
Настільки, наскільки
Зв"язали?.. замучила трепетним порухом ртуть.
Кричи, а недолікам лік
Почни від сьогодні.
Так легше прощатися, душу втопивши в багно.
Ті докори неподалік
Неначе умови погодні,
Дощем несподіваним впали...таке от кіно.
Дощитиме довго, пробач,
Женитися бідним -
Всі ночі короткі; прощатися - зайва сльоза.
Ти скажеш, укотре:" Не плач,
Копійчано-мідним
Лишуся"...
не плачу, тремчу...
холод в ніч заповза.
28.08.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Смішним думкам - без ліку сподівань.
Затьмарення - колискою печалям.
На пошуки священного Грааля
Стрімкою огневицею в провалля...
Допоки дихаю, чекатимеш зізнань.
Смішним думкам у відповідь - імла,
Впливає щось прозоро-світанкове,
Рожево-сіре, інколи бузкове,
А за вікном одвічно-сутінкове,
Бо страх і сумнів - радощі дотла,
Смішним вогненним "не мені, забудь..."
Безжалісно десь скрипка докоряє,
На нотний стан слоьзинки позбирає,
Несамовито серце мені крає.
Під шкіру струмом тихо заповзуть
Смішним, терпким, щоб розбудити суть -
Жагу життя... мої смішні думки
Допоки дихаю, ховаю у рядки.
28.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016
Ні зимового подиху вже,
Ні пекельної літньої спеки,
Тільки доля і та негліже
Накидає - оплачені чеки
Рахувати прийдеться мені.
Ні холодного слова "прощай"
Ні гарячої пристрасті потім.
Із гарячого - вистиглий чай
І байдужість холодна на дроті, -
Сповідається погляд стіні.
Ні тебе, ні мене, навіть нас,
Ні сьогодні, ні завтра не буде.
Усміхається яблучний Спас,
А у серці - господарем Грудень.
Крижаніють серця в однині.
25.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016
Не випали дотла.
Вогненний подих твій,
Торкаючись долонь моїх на мить,
Зненацька захопив і вже тремтить
Бажанням із-під вій,
А мить така мала.
Не відведи очей.
Покличеш, я піду
Забувши день, чи ніч - до прірви крок.
Я вже не встигну вивчити урок,
Як відвести біду,
Бо голова з плечей.
Чи може й не було?
А може й не жила?
Несе за вітром, жаром струменить.
Хмільна обіцянка вином п"янить.
Розбили два крила
Пекельний лід, чи скло?
Душа в"юнка вплелась
Плющем з рожевих снів
І проросла углиб пустельних веж.
Одна-єдина мить - сади без меж,
А ти вогнем в мені...
Я лаві віддалась.
Не випали дотла.
Вогненний подих твій
Торкнувся ось долонь моїх, за мить
Всередині завмерло і тремтить.
Осяяння з-під вій,
А мить така мала...
26.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685919
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.08.2016
Піти не важко, падати - ще легше,
А от піднятись і не забруднитись,
Без крил злітати знову й не розбитись,́́
Допоки доля твої коси чеше,
Ох...та мотузці як не витись, -
На кінчику - обрив.
Глумливий сміх приниженням обійме -
Короткий спалах гніву і... байдужість,
Віночки знов собі плете із ружі,
Додолу очі, навіть не підійме;
Чужу біду, однак, не прийме -
Нехай собі горить.
Не важко жити, важко животіти,
Листочком шепотіти бур"янині,
Що все гаразд було і є понині.
Себе обманювати і тремтіти,
З дощем по осені жовтіти,
Міняти кольори.
Якщо зірвало вітром, по спіралі
Витки угору-вниз, карають грізно,
Не радощі пророчать, а печалі;
Бо сам-на-сам, із гілкою нарізно.
Кінець... боятися запізно,
Ти - долі пілігрим.
26.08.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2016
Подружжю Баницьких.
Сіре з білим, виднокіл дзеркально, -
Горнуться сріблясті серпантини,
Палко обійнявши полонини,
Губляться у просторі прощально.[img]http://static.tonkosti.ru/images/5/59/%D0%94%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%B0_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%84%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%88,_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%8F.jpg[/img]
Сіре з білим, шелестом за вітром,
Неба край - мереживо фестонно.
Смерековий ліс грайливо-сонно,
Спалахом хизується над світом.
[img]http://www.rakhivnews.in.ua/uploads/posts/2016-07/1467369390_rahiv-city.jpg[/img]
Сіре з білим, бронза в оксамиті,
Кинуті коралі; від зневіри
Плачуть скрипки, скаржаться клавіри
Безнадійно голосній трембіті:
"Сіре з білим - чорним відгриміло,
Вогняні мечі нагнали страху,
Кинувши горянку ту на плаху,
Розколовши навпіл її тіло.[img]https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/e/e0/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D1%96_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE.JPG[/img]
Сіре з білим...з нелюбом вінчали,
Вишкребли зсередини всю душу.
Стогне хрест, закоханий у ружу,
Колючки кохання заквітчали."
Сіре з білим - коло біля броду.
Кладку водоспаду - на поталу.
Думу молитовно-досконалу
Про спаплюжену навіки вроду.
Сіре з білим, вже давно не з вами,
Голосні засмучені трембіти.
Віддались в мелодіях сивіти
Медвяному явору у найми.[img]http://ua.igotoworld.com/frontend/webcontent/websites/1/images/events/41174_800x600_1.jpg[/img]
23.08
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2016
Біжи,
розірване на шмаття почуття.
Кудись та прийдеш,бо життя - шосе.
Спливеш водою, з листям віднесе
В той "рай", де править балом каяття.
Біжи,
розкришене,спаплюжено-тривке.
На стежці пам"яті - кривавий слід
Не вигорів і від сльози не зблід.
Зійшли спориш, полин і щось гірке.
Біжи,
до краю прірви дійдеш, - не зірвись.
Впадеш відлунням, - злякані птахи -
Не ангели; розкидані страхи
По зернятку не понесуть у вись.
Біжи,
коли ж осліпнеш від переживань,
Згадай тоді окрайчик на столі -
Шматочок серця, сонця і землі,
Що так стомилися від марних сподівань...
Біжи.
16.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2016
Як не ховайся, я перечекаю.
Упав на світ оцей спекотний день, -
І відчинилися ворота Раю,
А небо сонце сипле із кишень -
Ніч спопелить; і ковзає вужами
Під ковдрою по шкірі, вже й не спиш.
Розірве навпіл, розітне ножами
Серця й тіла, як теплий круглий книш.
Укриє лихоманкою, як пледом,
Холодним потом виллється - тремти.
Солоні сльози стануть диким медом -
Кортить вустам торкнутися?..кортить.
Біжи, ховайся, чи втечеш від себе?
Палає пристрасть, як суха трава.
Співай акафіст, чи замов молебень,
Бо не втечеш, допоки я жива.
11.02.2016.
дата внесення змiн: 15.08.2016
Відредагований.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
Не можу...погляд відведи.
Куди іти, щоби сховатись?
Нема вже сили для ходи,
Заклякла і не одірватись,
Не одірватись від землі.
Не можу, он буяє день,
Чи ніч, не знаю,бо завмерла
Одним з небачених знамень,
Рожево-сірим блиском перла...
Таке бува, хіба в імлі.
Не можу, годі! Схаменись!
Німа молитва, чи закляття? -
"Не обернись, не обернись..."
Як приберуся у латаття,
Розквітну лотосом на склі.
Не можу, видно неспроста
Щось чула, про якогось Лота, -
Тремтить душа, тремтять вуста,
Бо насувається скорбота.
Не можу...плачуть скрипалі.
Сум щемом в серце пророста -
Така глибинна...висота.
15.08.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2016
Я задихаюсь, бо свічки - не квіти.
На зойки рветься ця спекотна ніч.
Паркетом дзеркала хіба ходити? -
Вдивлятися разом, як потойбіч
Поглянь, мрійливо тінь чиясь зітхнула,
Так безпорадно ходить біля стін;
А інша онде келихом жбурнула,
Бо третя не підніметься з колін.
Дивись: в одну - дві тіні, рук сплетіння
І ковзають, наначе на льоду.
Злились жагуче диво-мерехтінням,
Це я до тебе подумки іду,
Допоки нерозлучні у гавоті
Кларнет і скрипка, чи віолончель
І хабанера; скрапує по ноті
Сумний, колись невизнаний Равель.
Спливає ніч у доторках лукаво,
Без жодної ознаки каяття.
Дві наші тіні - шепіт і уява,
Передчуттям солодкого злиття.
12 08 2016
Равель,всесвітньовідомий композитор,був тричі не допущений до конкурсу на Велику Римську Премію.В конкурсі приймали участь лишень учні Шарля Ленве - члена жюрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2016
Міцно в"яже мотуззям руки,
Щось невидиме; шле гінця
Чорний ворон - кохання муки.
Волох - в прірву і без вінця.
Тихо-тихо лоскоче подих,
Тільки б встигнути...мозку струс
Божевіллям знов колобродить,
Розсипаючи скалки друз.
Сліпну в захваті, лишень кола
Заплелися у ланцюги.
Обпеклися вуста, спроквола
Закипіли у ключ сніги.
Що замерзли дев"ятим наче,
Чи на першому ще лишень?
Чорний ворон уже не кряче,
Він стріла ж бо, а я - мішень...
11.08.16.
Чорний ворон - це дуже неоднозначний символ.Він може бути Пам"яттю и Думкою,як у Едгара По,а може бути амбівалентним символом гріха з одного боку,та мудрості і довголіття з іншого...Багатогранний образ невідомого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016
Ідеш мені услід, навіщо? Хто ти?
Забутим - спраги вже не вгамувати, -
Заплутались у Всесвіті істоти.
Прощатися прийшов, або прощати?
Ти хто? Куди і з ким?.. думок - шереги.
У попіл радість, косу на одвірок, -
То для господи, кажуть обереги,
Манити щастя, кленучи офіру.
Зотліла пам"ять, лише твої кроки,
Як шум дощу, як метроному звуки.
Замріяна душа бере уроки,
Серед повчань - багатослів"я муки.
Сміятись хочеться до сліз, дарує
Небесна кухня тести загадкові.
Ти хто? Скажи, якщо мене почуєш,
За що цей хрест одвічної любові?
23.03 15
Ред.21.06.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2016
Думаєш час полікує?
Зцілення - вигадка просто,
Наче розсипане просо -
Котиться та не смакує.
Гарне таке, золотаве.
Може колись і здалося?
Чом же душа стоголоссям
В розпачі... де її аве?
Душі - мережки-вуалі.
Свистом пронизує вітер.
Слів вже нема, кілька літер,
Інше все - зайві деталі.
Час не прийде, він минає.
Те, що було, на поталу.
Витекло тихо, помалу
Нас до землі нагинає.
Кажуть, забудеться...де там!
З пам"яттю знов у двобої
Сваряться вірші й гобої, -
От вже біда диригентам.
Лихо не менше поетам...
06.08.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2016
Знов пишу казна що,
Бо кохання, як мить, ефемерне,
Чи то тінь, чи то марення - хворого розуму клопіт.
Просто так, нізащо -
Ні за гріш, ні за "добре" - мізерне,
Все, що рветься з душі, відганяючи мантрою допит,
Чи пишу не тобі?
Просто крається знов безпорадне...
Ти ж бо знаєш, його не зупиниш, тріпочеться ревно.
Попрошу, далебі
Наздогнати оте непідвладне,
Невідоме на дотик, палаюче в Вічності кревно.
...........................................................................
Хай хтось скоса зирне:
"Он банальність в обіймах спочила,
Кілометрами пише бездумно - короткі рядки."
Може й камінь жбурне
Або глумом підніме на вила, -
Бур"янам не здолати уперті шипшини ростки.
Стародавні греки присвячували шипшину дочці Зевса-громовержця Афродіті — богині кохання і краси.
29.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2016
Наздожени химеру - обійняти,
Притиснути до серця і завмерши,
Відчути незбагненне, бути першим...
Тремтить невинність, - серце не відняти.
Тремтить неупокорена цілунком.
Надію пий з маленької долоні,
До ніг її троянди кинь червоні,
Упийся солодко- жагучим трунком.
Слізьми упийся солоно- шалено,
Щоб млосно усміхатися потому,
Коли прийдеш оновлений додому
І задрімаєш під розлогим кленом.
І задрімаєш в травах біля хати.
Заплющиш очі - зваба на порозі,
Роздягнена; щось біле на підлозі,
Крило неначе?
Шепіт:"... обійняти..."
28.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680579
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.07.2016
Вклинилось майже нахабно...
Мовчки, зітхнувши впустила.
Дивиться так безпорадно:
"Віку собі вкоротила?
Що за приблудна халепа?
Спати вже зовсім не можу.
Очі звернути до неба?
Тільки думки розтривожу."
Щастя - перлинкою наче,
Впало опівночі раптом.
Вузлики в"яже і плаче,
Впоєне снів ароматом.
Млосно тремтять матіоли,
Вузлик на пам"ять, а вранці
Взута принцеса в постоли, -
Тіні тремтять на фіранці.
24.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2016
Я плакала,бо ніч така коротка,
Росою виціловує світанки.
На пелюстки перлиста впала нотка
Засмучено.
Я плакала, збираючи в долоні
Амброзію, - душі ятрились ранки,
А час туманом осідав на скроні
Розлючено.
Я плакала від щастя, що те горе,
Коли твій усміх - ніжні колисанки?
Те неможливе, знаю, переборе,
Закриє тінь мереживом фіранки -
Оте палке одвічне і прозоре.
Озвучено.
21.07.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679366
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2016
У безсоння впливаєш знов?
Розлетілось на друзки скло -
Задзвеніло.
Демонічних не бачу змов,
У любові втопилось зло -
Перетліло.
По руці прокотився жар,
Надихає липнева ніч -
Пекло згарищ.
Альціоно, сім"ї Стожар,
Мою душу не покаліч
Серед марищ.
Блиском очі не засліпи,
Серце кригою не злякай
Зледеніло.
Доля, знаю,- лихвар скупий,
Виллє долу хіба Токай*
Скаженіло.
На уламках метеорит
Зупинився, розбивши час,
Бий на сполох.
Гнівно корчиться фаворит,
Розсипається та не згас,
Виє Молох.
У безсоння спливаєш знов?
Розлетілось на друзки скло
Споночіло.
Демонічних не бачу змов,
У любові втопилось зло
Заясніло.
17.07.2016.
*Токайський землетрус.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2016
Коливалось бруднопінне тихо.
Утопившись поглядом, чекала:
Зайде байдуже, аж застогнала,
До господи знов безжальне лихо.
І розстебне гудзики, і кине
Долу одяганку заскорузлу.
А надію, в щілинку загрузлу,
У куток поставить на коліна.
Всі картини віялом безладдя
Розлетяться, скімлячи безсило, -
Спомини безхмарного...Могило,
В пащі вогняній гаси багаття.
Коливалось димне і прокляття
Витискало з болем вдих помалу,
У гіркім передчутті причалу,
Рвало душу на криваві шмаття.
Сили забирає моровиця.
Низиною спалено-зотліло,
Лишенько криваве захмеліло...
Це ж бо треба, отаке насниться!..
19.06.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678972
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 19.07.2016
Привіт...стіна двурушна, майже меч,
На приспане довірою, плече
Впаде і голосінням розпече.
В безжальності глумливих порожнеч,
Скотився диск, затягнута петля.
Відміряно прожите, озирнись,
У вічності сувоєм розгорнись;
День промайнув, а вечір - немовля.
Привіт...скотився золотий пісок,
Веснянками потроху, навмання.
Ті твої страхи просто маячня,
Рука уявна натиска курок
І косить, поливає всіх і все.
Оскал безжальний - заздрісна коса,
Що не ржавіє, вкотре зависа.
Нехай собі, одначе пронесе...
Привіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2016
"Випий мене поволі,"- твій подих лоскоче,
Звабно шепоче.
Покликом палиш безладним -
Владним.
Гнаному вітром надай притулок охоче -
Злива клекоче.
І пташеням безпорадним
Знадним
Падаю в руки тобі, знетямлений досі.
У безголоссі
Дихати важко і спрагло
Стало.
Душі зустріли цю мить оголені й босі,
Мойра на розі.
Слізьми бажання спливало -
Звало:
"Випий мене поволі і келихом повним
Стану." Жертовним,
Каменем сповненим змісту? -
Звісно."
Скрапую сангрію білу млосно-гріховним,
Невиліковним.
Виллю перлисто-ігристу...
Нині і прісно.
15.07.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678129
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.07.2016
Сірим тіні... чи сто, чи надцять?
Абонент недосяжний давно.
Знову кожне число - тринадцять,
"Лімбу коло" - незмінне кіно.
Нескінченне кіно без ліку,
Про могло бути... тільки ж нема.
На стіні серпатинну плівку
Мстиво крутить лихе сінема.
Та колись... у фіналі стріну,
Усміхнусь катуванню вогнем,
Одяганку вустам кармінну -
Несподіваний хід конем:
"Хочеш віски?.. та зовсім трохи, -
Золотавий бурштиновий хміль."
Із минулої вже епохи
Повернувся смішний водевіль.
"Як життя, чи смакує кава?
Виглядаєш, повір, на всі сто!"
А зсередини рветься лава,
Хоче душу собі Мефісто
Зав"язати вузлом навіки,
Йому байдуже - заприсяглась...
Від любові скінчились ліки,
А вона ж бо і не почалась.
Тільки струмом вночі торохне -
І пекельний закублиться біль,
Давить в горлі, як в спеку сохне...
"Перше коло" - сумний водевіль.
11.07.16
Вірш спочатку був названий"День сурка".Але мені зауважили,що сурок,російське слово.Тож змушена була змінити назву та відредагувати зміст про єдине,що залишається незмінним - одвічне почуття,яке не зникає...Воно повторюється з року в рік,з дня у день...
Однією з версій фільму "День сурка"є фільм"Лімб".Лімб - це перше коло пекла, де душа ще не визначилась,куди вона потрапить,в пекло,чи рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2016
Краще сто тисяч разів твоє слово почути, -
Душу незайману втримати, заколисати.
Більше ста тисяч разів визволяти зі скрути,
Аніж не бачити в снах, не знайти, не пізнати.
Краще сто тисяч разів лист розбить на цитати.
Там кожна літера - ніжність блакитно-рожева.
Більше ста тисяч разів недовіру приспати,
Аніж ота копійчана самотність дешева.
Краще сто тисяч разів розбиватися знову,
Стіни мовчання і вежі туманні не зрушу.
Більше ста тисяч разів не помітити змову,
Аніж не знати твою розхвильовану душу.
Краще сто тисяч разів написати і стерти
Щось недолуге таке, нарекаючи віршем.
Більше ста тисяч разів замість тебе померти,
Аніж забудеш мене... та й куди уже гірше?
09.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016
Що там завтра, розлуки-втрати
Розіпнуть, яко на хресті?
Хоче доля тебе скарати,
У нелюбі взявши зяті?
Що там завтра, розпачем гроно
У долоні, солоним - град?
Надоум і осяй, іконо,
Що там завтра, сто літ підряд?
Що там завтра, чи страх,чи відчай,
Чи нап"єшся жагою вщерть?
Завтра ранок прийде зазвичай,
З ним народження, або смерть.
Що там завтра? Розкриймо очі,
Он буяє полин-трава.
Серед полудня і до ночі
Стогне хмаронька грозова.
Що там завтра, дощами вкриє
Чи снігами впаде в жнива?
Хоч неволя лютує й виє,
Та надія досі жива.
Що там завтра, кохання знайде,
Чи покине глузливо знов?
Завтра сонце, зазвичай зайде
Без усяких там передмов.
Що там завтра, недужі й кволі
Завмирають серцебиття?
Бо заплутались у подолі
Наші сльози і сміх, - життя...
10.07.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677149
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2016
Все,що маємо - кілька нечуваних слів
Із магічно- всевладного зблиску вночі.
Я тебе не чекала, а ти й поготів...
Та зсудомили душу, напевно, корчі.
Десь комусь акварельні серпанки і сни,
Як прозорому мареву - пісня сирен,
А для нас оцей світ аж надміру тісний,
Ми його розгойдали, чи вісь дала крен?
Все, що бажане, келихом б"ється за мить.
На стіні виноградна лоза розплелась,
Висихає і їй уже менше болить, -
Вицвітає під сонцем орнаменту в"язь.
Десь, комусь просто в жмені нектаром хмільним,
Донесхочу всього доля вщерть налива,
Та від ока лихого щитом кам"яним
Закривається навіть одвічна вдова.
Все, що маємо, рветься і палахкотить,
По судинах і нервах, загати - ущент.
Нам з тобою у пеклі наснилась блакить,
Розсипаючись в попіл, попросимо ще.
08.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2016
Я - спалах і дотик
Гребінки чарівної феї.
Поглянь у люстерко,
Там янгола сяючий лик.
З кураре, я дротик
Втопила напевне, в єлеї,
Наливши цеберко,
Пришила навіки гаплик.
Ліліт щось городить
Ночами, шукаючи втіху,
А Єва покірна,
Ну що ти хотів із ребра?
Жага колобродить
І зовсім тобі не до сміху, -
Уперта й манірна,
Словами стікає з пера.
Я - спогад і муки,
Тавруючи болісно й щемно,
Вустами стежину
До раю, повір, протопчу.
І душ перегуки
Відлунням століть недаремно
Зривають жоржину?
Бо знаєш, бо бачиш...мовчу...
О7.07.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
Картинно по дрібці на день,
Годину, на вічність, поволі
Малесеньку щілину стулиш,
Щоб сонячний промінь злякався.
Не вислизнув раптом з кишень,
Вужем просковзнувши з неволі,
Допоки ламаєш, сутулиш
Ту душу, - він з нею побрався.
Картинно те дзеркало вщент
І навіть відлуння замовкло,
З гори покотилося, кволі
Бажання руйнуючи криком.
Хоч серце тріпочеться ще,
Але вже, як листя, пожовкло.
В обіймах чумної неволі
Волає чужий "гоп со смыком".
[img]http://jivukakdura.ru/wp-content/uploads/2016/07/tresnutoe-zerkalo.jpg[/img]
Картинно латаєш кожух,
Пошитий з блохи, чи блохою?
Накинеш біді на рамена.
Хай гріється в спеку... зимою,
Як зірветься долі обух -
Погрозою висне ж лихою
І вирветься лава вогненна,
То й пекло накриє пітьмою.
05.06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2016
знову пішов затуливши для відступу шпарку
вже не чекатиму тінь що застигла на розі
сонного царства торкнулись омріяно-босі
темні видіння мені пропонуючи чарку
наші розмови як безлад неприбрані досі
кришиться пам"ять від болю і тане помалу
я ще не зовсім забула байдужість недбалу
холодом віє занедбане десь у дорозі
те співчуття некероване глумом і шквалом
вкриє порадами скибку засохлого хліба
меду немає і сяйво сріблястого німба
натяки брудом заллють упокорені вдало
знову пішов може стане біді на заваді
зранене серце розламане вщент і надовго
кроки відлунням бентежать опівночі справді
і затихають щоночі за вдаваним рогом
02.07.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
колеться відчай, образою
вимкнувши розум і глузд
у карамболі до луз
стигло-пекучою фразою
спалено знищено сточено
порозуміння мости
може то зовсім не ти
може то кимось наврочено
згублене стомлене впоєне
ниє давно без тепла
скільки посіяно зла
що воно нині накоєно
колеться відчай розлючений
серцю - криваві шипи
може душею скупий
може самотністю змучений
27.06.2016
Карамболь - в більярді: удар києм по кулі,яка відскочивши від іншої поцілює рикошетом третю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.06.2016
озовись не спинився час
з рук вужем вислизає мить
мимоволі погляд склянить
коли серце втрачає шанс
неспокійно тремтить ліхтар
поглядає вітрам услід
наша зустріч - дірявий пліт
крапля щастя і море чвар
синусоїд то зріст то спад
грозові змалюють дощі
просять пити душа й кущі
тліє спеки ядучий чад
не гукала сама зайшла
вщент спалити і відійти
оте поле як перейти
не вчепивши битого скла
і обабіч, і усебіч
сяйвом сонця гримаси друз
крапом бруду козирний туз
і у пеклі палає піч
не впади зупинись не руш
все зникає у тім вогні
закривавлені й мовчазні
гострі леза розбитих душ
тінню постаті у вікні
докоряють мені лишень
як їжак мовчазна мішень
доки вершники на коні
у відлунні бездумних фраз
злу душею борги платить
сумнів маревом мерехтить
озовись не спинився час
26.06.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016
Душі нестерпно на осонні, -
Рожева сірість
У восени не розквітає,
Хіба не знаєм?
Збирала черствість у долоні,
Приспати пристрасть.
Вона за нами небокраєм,
Хіба не знаєм?
Котились десь Чумацьким Шляхом
Вози з зірками
Комусь до ніг, мо` й назбирає,
Хіба не знаєм?
Чиясь біда з останнім цвяхом,
Реве волами
І серце в муках калатає,
Хіба не знаєм?
Хтось стереже чужу невірність, -
Себе не бачить,
Ламає руки, розпинає,
Хіба не знаєм?
Глузує вдавана покірність,
Як розтлумачить? -
Довіра тільки об"єднає,
Хіба не знаєм?
22.06.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2016
Погляд обпік огнисто -
Зоряним пилом стану,
Бувай.
Сипле гроза намисто,
Перлів холодну манну,
Збирай.
Збираним заморозить -
Взяв за розраду душу,
Вітай.
Відчай під корінь косить,
Хоч і кохаю, - мушу...
Звикай.
Подихом завмираю,
Якось навчуся жити.
Нехай.
Більше вже не чекаю,
Спробую не любити,
Бувай.
22.06.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2016
Вона розкривала двері,
А я розривала душу, -
Фрагменти сумних містерій
Застигли, ніяк не зрушу.
Вона крокувала з даху,
Вважала, що має крила
І він натерпівся страху.
Я ж слухала й "розуміла".
Він майже не спав, до ранку
Стеріг, коли скрипне шиба.
Вона ж на стрічки фіранку, -
І ось у "квітках" садиба.
Ламав те гілля в букети,
А потім, в обіймах тихо
Читав про любов сонети.
В кутку зачаїлось лихо.
Вона в молитвах - прокльони,
Ночами сидить у чаті.
Зламала всі телефони
І стрілки на циферблаті.
Він ніжив її, а потім
У дощ і у сніг - до мене.
Подзвонить, що на роботі,
І гонить авто шалено.
Я мовчки плела серветку,
І слухала жахів сповідь.
Втопив не одну жилетку
У сліз нескінченну повідь.
Палив без кінця і краю,
Мене не чув і не бачив.
На тихе моє - "Не кохаю"
Здригнувся і... не пробачив.
22.06.
[img]https://pp.vk.me/c424620/v424620721/89a1/OGf5r0BWGNI.jpg[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016
Не вимолити приязні повік.
Коли прозорим, ніби-то серпанком,
Чи сірим дощовим розтану ранком, -
"Та десь була сьогодні ще", - убік...
"Та що ти! Вже тому минає рік,
Як донесхочу щось там жебоніла,
Співала, реготала, шепотіла,
Не чуючи зловісних крил шулік."
Не випросити крихточку жалю
У серця, що завмерло в летаргії.
Чекає, ось почнуть збуваться мрії,
Діастола наповниться - "люблю" -
Хмільним вином; червона та густа,
В прощання виливається сльозами
І вже на лаві, он під образами,
Під захистом ікони і хреста.
Не вимолити долю, що вже є,
Те і несем, стенаючи, до скону.
Не вічний трон, не забереш корону,
Коли тебе Морана з ніг зіб"є.
15.06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2016
Я вкоротила віку лукавим думкам,
Кличуть в обійми химери днями й ночами.
Разом з гріхами любляться по закуткам, -
Горщиком зваблює пекло і рогачами.
Я вкоротила віку спідницям до п"ят,
Вже завмирала не раз, в обіймах подолу.
Може хто й христиться?.. чула сичали "свят".
А озирнуся глумливо, - очі додолу.
Я вкоротила віку образам смішним
Хай собі казяться десь і вкриються пилом.
Променем лагідним усміх - в бажані сни,
Наче завіса, падає ніч небосхилом.
21 06 2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2016
Сяйвом спогади - на поріг,
У пустелі сніги в пісок,
Бригантини і шхуни на дні морському.
Різних доль урожай достиг,
Здичавів, не цвіте бузок,
Переживши століть нетривку оскому.
Наші долі колись ще Ной
У човні рятував від зла.
Те - "по парі" здається, про нас з тобою.
Не заквітчаний аналой,
Видно ангел мій без крила,
Знову звінчані Чара і Дзвін Журбою.
[img]http://econet.ru/uploads/pictures/125370/content_kubok-likurga__econet_ru.jpg[/img]
У моїх зіницях твої
Назавжди залишились, знай.
І нехай зірки не зійшлися і досі.
В океан впадуть ручаї,
Бистриною рік, почекай
Оніміла квилить душа в безголоссі.
Сяйвом спогади через край.
Вкаже шлях паперовий змій -
За вітрами грайливо тріпоче нитка.
Хмари чорної уникай
І зневіру пити не смій, -
Бо зотліла непослана чорна мітка.
Загадковий древній Римський кубок Лікурга вилитий із скла і нагадуює формою дзвін.Чара має здатність міняти колір,залежно від освітлення від зеленого до червоного.Це пояснюється тим,що дихроїчне скло містить колоїдне срібло і золото.
Техніка виготовлення чари настільки досконала,що може бути віднесена до того,що ми ЗАРАЗ звемо нанотехнологіями.
Які ще скарби і таємниці ховає від нас минуле,хто зна?..
17.06.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2016
Не втримаю, вислизне маревом,
Без сумніву, трепетно-сяюче,
Коли розливається варево
Чар-зіллям, тебе не питаючи.
Біжить полохливо-нестримане.
Заснеш, поведе, не отямишся.
Останнє покинеш, отримане
Сховаєш і вже не похвалишся.
Не втримаю, вихором вирветься,
Щоб знищити, вирвати, випити.
Коли ще самотність зустрінеться
З душею - сплатити за іспити?
Мелодії в снах озиваються,
На звуки - нестримна сомнамбула.
І як вона там не вагається
Одвічного марева фабула?
Не втримаю, вислизне маревом.
Без сумніву, трепетом сяючи,
Коли розливається жарево
Чар-зіллям, у нас не питаючи.
13.06.16
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2016
Котилося серце розбите до ніг.
Слова, як медяник отруйний
Навідліг періщили, мовби батіг,
Зучора - розіпнуті струни.
Засмічена мова брутально-гірка
Жорстоку співала "осанну".
Розірване навпіл стриба гопака
Під музику ту невблаганну.
Захекалось, вмилось сльозами...чи піт
Пролився солоним нарзаном?
Скотилося і скрижаніло у лід
Запізно, а може й зарано?
Тому, хто до серця, найбільше страждань
Ми сміхом зумовим і глумом,
Втопившись у повені переживань,
Образим найближчого, нумо...
Караєм людину кохану, без мір,
Бо тільки вона і почує.
У гніві - до Бога!.. сліпий поводир,
Не згадуй імен Його всує.
14.06.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2016
Ні не втома, байдужість банальна
Одягається в ношені джинси.
Вкотре тане свіча поминальна, -
У сльозах розпливаються риси.
Краєвиди зникають помалу,
Гірко плаче засмучене селфі.
Хто тебе віддає на поталу,
Найгарнішу, з небачених ельфів?
Він обернеться і пожалкує,
Що торкнутись боїться і досі.
Страх по краплі без тебе смакує,
В снах цілуючи пальчики босі
Не твої...Тихим шелестом ранку
Завітає під ковдру, а завтра
Віднайде неутішену бранку.
Квітне папороть, - душ ваших ватра.
11.06.2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016
Мої розтерзані у розпачі думки
Прийшли, нарешті, щоб тебе впізнати
І визволити з темної кімнати.
Душі натхненній - мить - незлічені роки.
Логін, новий пароль, - клавіатури стук,
Он за вікном хмарки цілують небо...
Комусь до ніг впаде рунічне Гебо,
А десь самотність випромінює в клобук.
Повзе змією нескінченне сум"яття
І точить камінь по краплині тихо.
Вирує кров, рве перепони вихор
Картковий дім, повір, не краще укриття.
Гебо - магнетична руна,що означає БОЖЕСТВЕННИЙ ДАР,єдність протилежностей,партнерства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2016
Як не втримаюсь, то скочусь
Несподіваним звуком мантри.
Не помітиш, то й розіб"юсь,
Ось такі невеселі мандри.
Як не втримаюсь, бо руки
Над безоднею більш немає,
Заплетуть інтригу віки
У смішній надії - "Чекає".
Як не втримаюсь, перевір
Мою душу, там щось тремтіло.
Може то людський поговір,
Розлютив і застугоніло.
Як не втримаюся - лечу...
Тихо-тихо - гудки короткі.
Я не плачу, я вже плачу
По рахункам розбитих Nokia.
30.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2016
Не засмучена, а озвучена.
Не розпалена, а розлючена.
Фрази розбратом - у аккорди.
Зимним холодом - клавікорди.
Не розгублена, а розгнівана.
Не доспівана, несподівана!
Хочеш любощів? не сьогодні,
Щойно вирвалась із безодні.
Не розтерзана, трохи стомлена,
Не розлюблена - невдоволена.
Стиглим колосом в ноги зерня...
Стане пухом колюче терня.
29.05.
[img]http://xn--d1aiaffnedrlat.xn--p1ai.images.1c-bitrix-cdn.ru/upload/medialibrary/cc5/cc587f5c3e4d4b38761f6becb02e342b.png?1451074233341017[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2016
Не випити мені твоїх страждань,
У маренні мій голос не почуєш.
Видінь оману в сіре розмалюєш,
Розсиплеш сни намарних сподівань.
Болить? Колотить, лихоманка б"є,
Сріблястий стовпчик доганяє сорок.
Холодний піт тече, як Стікс у морок
І голова, неначе прес-пап"є.
Заплющиш очі, той кривавий слід
Розірве меч вогненного нашестя.
Позначила Геката перехрестя
І закипів бурхливо в пеклі лід.
Зловісні тіні, демонів оскал
Наводять жах...чого круки чекають?
Їх проженуть мої вуста, - я знаю
Одужання одвічний ритуал.
28.05.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Застигла тінню сонячного вітру,
Долоньками торкалась повсякчас.
Шукала незбагненності палітру,
В однім словечку - безліч теплих фраз.
Застигла нишком, в муках оніміла.
Вбирала в себе втому і жахи
Теплом примарним так і не зігріла,
В рожеве сповиваючи страхи.
Застигла ніжним перлистим видінням
Так ненадовго, вранішній туман
Розсіявся, наляканий промінням, -
Фатин в руках, якоїсь із Морган.
20.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2016
Знову чекаю,у трубці бринить шелест гравію.
Котиться приспане ніччю, сріблясте авто.
Може спитати:"Чому я без тебе дичавію?"
Може й наважусь, ось келих міцного порто.
Ніколи - зайнято; руки заламані відчаєм ,
Тільки тремтяче шукає контакт манікюр.
Ти зазвичай, порахуєш дзвінки, я за звичаєм,
Навіть крізь сльози, вберусь у зелений гіпюр.
Хай шелестить, наче листя, уява і спомином
Стануть дві ноти і кави духмяної смак.
Спалимо душі безжально, що вирвуться комином,
Безум і спрага: Вогненна і дикий Відьмак.
21.05.3016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2016
Ти, як усі приречені до страти,
Шукав не вихід, крапельку жалю, -
Отруйної солодкої гербати
Із присмаком гіркого мигдалю.
Духмяним упиватись ароматом,
Згубитись в споминах останній раз,
Коли минуле ще не стало катом,
Мечами не кувалось із образ.
Ти, як усі приречені, молився:
"Нема любові, дай хоч співчуття,
Я ж Тобі вірив, я Тобі корився
Всі заповіді втілив у життя..."
Тепер розкол байдуже серце крає,
Нехай, воно застигло і мовчить.
Чому те пекло раєм називає,
Бездумного злиття єдина мить?
20.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2016
Боже, як смішно, чекати не бачивши зроду,
Посмішки тінь; чи почувши мелодії звуки,
Випити щастя до денця, як з келиха воду,
Що розлили з хвилюванням натруджені руки.
Боже, як смішно у дзеркалі вихід шукати.
Там лише вхід в Задзеркалля один і без тебе.
Хижий павук вже розвісив сріблясті канати
Стебел небачених квітів, та все-таки стебел.
Боже, як смішно до сліз та до крику німого,
Падати, склавшись удвоє, розбивши коліна.
Ти в Задзеркаллі не знайдеш, де виходи з нього,
Жевріє десь біля ніг, як разочок, - калина.
Боже, як смішно коралі на низку збирати,
Тануть в руках, як льодяники, ті намистини.
Чом же не рвуться прозорі, здавалось, канати?
Драпрі від болю, чи долі чергові хрестини?
13.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
А ти мені - ніхто і...цілий світ.
Розкриленим думкам моїм утіха
І схованка від будь-якого лиха,
Ось уже декілька тисячоліть.
А ти мені - ніхто, у Всесвіт вхід,
Маленький принц з далекої планети,
Натхнення, не озвучені сонети,
Ти - роздумів і сумнівів політ.
А ти мені - ніхто, тебе нема,
Коли до ніг засмучені світанки
Росою зійдуть, тінями з фіранки
Міняє літо, вкотре вже, зима.
А ти мені - ніхто, уяви плід,
Чи спомину останнього видіння?
Та тільки іменем твоїм, проміння
Пригріло й скрес душі моєї лід.
10.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Кортів той біль, ота жагуча спрага,
Пекельні достигали врожаї,
А я сміялась, думала - розвага,
З дощами обіймаються гаї.
Дощить слізьми, бо щастя вмите ними,
Розіп"яте, той хрест не кленучи,
Злетіло в ніч хмаринками легкими, -
Вустам цілунок пристрасний гірчить.
Короткий біль... потроху витікає
Життя із вен, порепаних вві сні,
Та тільки знов душа моя питає:
"Коли ти болю завдаси мені?"
І я прийму його, в пісок ті сльози
Впадуть, лишивши опіки навік.
Тор вогняні із неба шле погрози,
Але тим болем ти мене прирік.
Нехай недовгий вік сумного щему,
Ще довший у чекання без надій.
Переступити вдвох поріг Едему,
Небесний обіцяє Лицедій...
09.05.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2016
Як журавля у небі не дістати,
Тріпочеться синиця у руках.
Хоча Амур і сам, неначе птах,
Його утіха - змусити кохати.
І озирнеться, капосний, лукаво,
Стріла із арбалету шурхотить.
Ще й не знайомі, а вона летить,
Не зверне вбік, ні вліво, ані вправо.
До нас безсилих лащиться, вповзає
Вужем у серце, солодко проткне
І назавжди у темряві замкне...
Душа наосліп журавля шукає.
03.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2016
Знов уява малює квіти, -
Пережитого не було.
Ми і досі наївні діти,
Сонце котиться за село.
Зачепився за ганок промінь,
Я - ромашка в твоїх руках.
Ще сльозою не вкрила повінь
Поцілунків невинний шлях.
Ще траву шовковисту хилить
Тіл незайманих наших хіть,
І зозуля до ранку квилить,
Ще сто років удвох нам жить.
Запашна зеленіє м"ята,
Стереже неспокійний сон.
Нетерпінням твоїм розп"ята...
Наближається унісон.
07.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2016
Мого болю краплина - твоя насолода,
Мого крику німого тобі не почути.
Зійде молодість повінню, в розпачі врода
Розлетиться, розвіється - так тому й бути.
Не інакше...собі не належу й думками.
Граєм ролі - бездарні жорстокі актори.
Мабуть хтось помилився, чи кара віками? -
Переплутані долі в обійсті у Мори -
Ткала ранком із тіней туманні вуалі,
Накидала на очі тому, хто ділився.
Прірву щастя оманою вкрили печалі,
А клубок вів до нього, та десь закотився.
Він чекає не знаючи, де я і досі?
Просто тим, що дісталось його ж і рятую.
Сняться знову до ранку дві постаті босі, -
Він чекає мене, а я душу катую.
05.05.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016
Просто тебе я любила.
Снігом окроплені квіти,
Вітром розвіяне листя
Килимом вкрило обійстя.
Сльози на руки не злити,
Вмитись туманом несила.
Просто придумала втіху:
Призьбі - бурштинову глину,
Стінам білесеньким - синьку.
Лист твій, єдиний - у скриньку,
Подумки пташкою лину,
Небо дощить, не до сміху.
Просто зустрілась на розі
Та, куди краща за мене.
Поглядом кликала звично
І обпекла блискавично
Полум"ям...стій, навіжене!
Тільки ще б"ється і досі...
03.05
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2016
Дзеркало - крихтами сяйва до ніг,
Скалки нещастя підморгують ясно.
Згублений долею мій оберіг?
Холодом віє, як завжди невчасно.
Може зібрати докупи?..облиш,
Кривляться усміхом гірким фрагменти
Наших розгніваних досі, облич -
Друзки безумства, безглуздя моменти.
Небо і зорі, чи сльози і сміх?
Навіть роботи!?.. вже більше немає.
Дзеркало друзками знову до ніг, -
Поле безмежного болю безкрає.
Хліб колосився, згадай і зітхни,
Пісня лунала і сіялось щастя.
Навіть волошки нема, - бур`яни
Звуться людьми і чекають причастя.
Хай собі... сяйво розлите зберем,
Всі будяки разом із тарганами
Виведем, виорем і "Кобзарем"
Душі прикрасим, а волю - синами.
01.05.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663192
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.05.2016
Серед сплетіння слів сплетіння тіл бринить,
Мереживо в сплетінні тіней тане.
Вино бажання знов хлюпочеться,тремтить
Несказано-далеке і жадане.
Серед сплетіння слів розхристані дощі
Сльозами ллються, спрагою розкуті.
Сплетіння сновидінь про лози та плющі
Давно минулі, досі не забуті.
Серед сплетіння слів засліплена душа,
Спіткнувшись, впала і за мить прозріла:
Чи зайде хтось тепер, коли я без гроша,
Засмучена, самотня і безсила?
Серед сплетіння слів любов колишня - глум...
Прислухайся, неначе птаха кличе?
На нитку перлами нанизуючи сум,
Журливо так недоля знов курличе.
Серед сплетіння слів сплетіння тіл і щем
Розірве ті обіцянки урочі.
Крихкий дзвенить кришталь, вже нетерпіння вщент,
Малиновий заспів ховають очі...
29.04.16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2016
Вкрившись образою, наче завісою,
Світ десь залишений в темряві.
Вітер зриває бешкетним гульвісою
Гойдалки з гілок на дереві.
Що ти згубив, може десь закотилося?
Глянь, за одвірком сховалося, -
Билося-билося, билося-билося,
Що тепер вдієш, так сталося...
Здалеку бачу: сріблястою кригою
Сяєш, як сонячним променем.
Важко зцілитись сльозами-відлигою,
Ранам, що ятряться спомином.
Хилиться обрій, до ніг твоїх хилиться,
Ніч - безпросвітною мукою.
Знехтуй образою, - доля замислиться,
Хоч і карає розлукою.
27.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2016
На день народження віки
Дарують квіти й подарунки,
Цукерки, ніжні поцілунки
Своїм жінкам - чоловіки.
Букети з багатьох квіток,
Для наших дорогих жінок.
В блакиті сонце сяє,
І теж жінок вітає.
23.04.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Ти - моя тінь, а я твоє ніхто.
Розірваному серцю по краплині,
Життя вливаєш на одній хвилині.
Ти - моя тінь, моїх думок хітон.
Відлуння ти, малиновий кришталь
Так плаче в поцілунках наостанку,
А я карбую посміхом чеканку
Душі, - небесну вилить пектораль.
Комусь сплітаєш казку із жалю.
Ще вчора був, та й досі там за рогом,
Шукаєш тінь, то й залишайся з Богом...
Зцілилась я і більше не люблю.
Не обернусь, вуаллю на стіні
Твій погляд нездійсненне намалює -
То світло ліхтаря, що знов вполює
Маленьку цяточку у бурштині.
24.04.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2016
Кортить мені, як кава запашна,
Той погляд твій, гарячий, як глінтвейн.
Та я ховаюсь від усіх - смішна,
Моїх думок злякався б Франкенштейн.
Так хочеться роздягнуту весну
До вітру відіслати, під дощем
Знять сукню пелюстково-затісну,
Щоб очманіло обвивав плющем,
Тремтячими руками боронив
Від безсоромних заздрісних очей.
П"янкими поцілунками манив
І сипав зорі тисячі ночей.
КВІТЕНЬ 16.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661570
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.04.2016
"Завтра чекай, - дев"ятий
І зустрічай о восьмій.
Вже намастила п"яти,
Їду, все інше - поспіль."
Глянеш і розцілуєш,
Квіти купив червоні,
Ще одну ніч змарнуєш,
Зорі на підвіконні.
Тільки цигарку спалиш,
Свічка давно згоріла, -
Знітиться, як розхвалиш:
"Гарна, хоча й хворіла".
Брют у холодне з ночі,
Змелена кава зранку.
Точить чекання,точить
Звечора до світанку.
Ранок хвилина крає,
Сон не прийшов і досі.
Поїзд прийшов, - стрічає...
Хто він? - примари босі.
Хто він?.. вуста таврує,
Пальчики ніжно тисне.
Натовп навкруг вирує,
В нього на шиї висне.
Погляд злодійкувато
Кинула, випадково?
Дихати важкувато, -
Піниться брют святково.
22.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2016
Дякую за натхнення.
Автор: Systematic Age
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660789
Одна краплина, перша - сирота.
Її униз зіпхнули раптом хмари,
Оті бундючні, злії яничари,
Той ятаган, що кине висота.
І лине вниз у безвісті жахіть,
Бо що чекає одиноку птаху,
Малесеньку краплиночку-комаху,
Прийдешню із засмучених століть?
Вона летить і роки, як мусон,
А з неї і моря, і океани,
І навіть темні мовчазні екрани
У заздрощах зітхають в унісон.
Вона недовго тут, життя мине...
Та раптом губи спраглі окропила,
Сльозою тихо землю напоїла, -
В твоїм зітханні подихом майне.
20.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2016
Не буває повітряних трас у воді,
А на сонці не світяться плями.
Не буває сузір"я зірок в лободі.
І шляхи не буяють хлібами.
Не буває той смуток, забутий колись,
У долонях вбиваючим струмом.
Не буває розлук, що у зустріч зрослись,
Віддзеркаленим в серці глумом.
Не буває, щоб десь від печалі горіх
Сипав в кошики щедрим врожаєм.
Не буває небачених нами утіх,
Бо небачених НАС не буває...
Не буває без міри чогось, бо відтак
Раптом зникла, погасла, скінчилась.
Не буває льодяником мідний п"ятак.
Тільки присмак любові - наснилась...
19.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Струна замовкла, бо лишень у снах
Небесна Ліра кориться Орфею.
Розкинув срібні крила дивний Птах.
В саду буяють кущі, де колись
Спокусник-змій в ребрі побачив фею.
Лоза і плющ навіки заплелись.
Де вперше вирувало вогняне
Нестримне, до жорстокого свавільне,
Змітало страх осяйне і тьмяне.
І відтепер шаленство наших душ -
Небачене, хмільне і неподільне.
Настиг той сон в обіймах диких руж.
Упевнено ступає на поріг,
Гаптує долі шовком вишиванку,
Якщо любов для серця - оберіг.
Лунає блюз, чи котиться романс,
Вслухаючись, віддатись до останку,
Небесній Лірі, що єднає нас.
18.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2016
Вільний переспів вірша.
Я СОБИРАЮ ПРОШЛОГО СЛЕДЫ
Автор: poettom
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660279
Збираю я минулого сліди,
Там ти мене ховала від напасті.
Конвалії я дарував завжди,
Маленьку смерть вітаючи від щастя.
В минулому давно ота весна,
За вікнами нас місто не впізнає.
Моя Чаклунка мабуть не одна,
А я її в очах чужих шукаю.
Засну - і пам"яттю з тобою вдвох,
У Всесвіт твій - безумного шаленства;
У погляд, що зелений наче мох,
Стирає грані ніжністю блаженства.
[img]http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00660279.jpg[/img]
===========================
Я собираю прошлого следы,
где ты... меня,
спасала от ненастья,
а я дарил
весенние цветы,
и умирал...
в объятиях...
от счастья.
В далёком прошлом...
лучшая весна,
за окнами
не помнящий нас город,
моя Волшебница...
сегодня не одна...
и я уже...
не так бездумно молод.
В снах возвращаюсь
памятью к тебе,
в твоё тепло...
с безумными страстями...
к глазам,
с вселенской нежностью в себе,
...и...
нету расстоянья...
...между нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
Нам жодної філіжанки
Із кавою вдвох не пити.
Зі мною мої світанки, -
Ні вимкнути, ні спинити.
Щодня макіяж і усміх,
Чекає ця роль на Канни.
Приреченням зветься успіх,
А ніжністю - жменя манни.
Фрагментами снів - повтори,
Розтрощені буревієм.
Закручені в світлофори,
Вузли якимось Гордієм.
Зусиллям себе докупи,
Зберімо сьогодні й завтра.
У дзьобик ні хліб, ні крупи,
Яка б не звучала мантра.
Нам жодної філіжанки
На друзки вже й не розбити
Печаллю неповні склянки
Ущерть спішимо налити.
Тим спомином, як водою
Умиємось в безголоссі:
Кав"ярня, думки ордою,
Самотній ліхтар на розі.
16.04.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2016
У свавіллі думок,
Незбагненності величі духу
Розлилися річки через край.
Та один лишень крок
Лише намір, без жодного руху
Може дати команду: вбивай.
У свавіллі бажань
Розплітаєм небесні канати,
Не побачивши "десь і колись",
Сліз пекучих страждань,
Від гіркого звучання кантати,
Що запізно лунає: спинись...
У свавіллі жадоб
Не віддати, нехай хоч накриє
Непотрібним, якби лиш моє.
ВІН позвав тебе, щоб
Показати, Диявол вже риє
Ту безодню, що зашморг снує.
У свавіллі жаги
Коливаються сонце і небо
І Чумацький розхристаний Шлях.
Не заплатиш борги
Передчасно відвернеться Геба
Хрест важкий, та зотліє у прах.
16.04.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660008
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.04.2016
А що там всередині є, окрім болю?
Ворушиться щось, донедавна прозоре.
То стогне, то скімлить і хоче на волю,
Бурхливе, як хвилі, можливо то - море?
А он де, таке невимовно прекрасне,
Пригорне, укриє, на крилах підніме?
Небачене зроду тому і невчасне,
Сльозу витиратиме, потім обніме.
А що там, як відтиск брудне, хоч і схоже
На те кошеня світле і пустотливе.
Близням народилось, чи родичі може? -
Втопилось у підлості, нице й зрадливе.
А що там за чвари, хто ким наостанку,
Звойований буде, любові нап"ється?
Забуте згубилось і любощам планку
Усе піднімає, а серце не б"ється.
А он де вона, беззмістовно-порожня?
Кохання хотіла та встигла роздати.
Душа - це тобі не корчма придорожня
І вірність - безцінні невидимі шати.
15.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016
Не розвій мене на семи вітрах,
Не спали мене у семи вогнях,
Не втопи вночі у семи річках,
Не залиш десь біді на поталу.
Не віддай мене, аж за сім морів,
Не покинь мене сонцю на горі.
Не вмовляй зотліть прахом димарів,
Не мене, неслухняно-зухвалу.
Не шукай мене, стежкою в ярах,
Не картай мене, колисай у снах.
Не тримай без сил у міцних руках
Не в обіймах, що ніби похмілля.
Не голуб мене та слізьми не вмий,
Не прощай мене, а жагою вкрий.
Не кохаючи, вкотре, шаленій...
Не любові прошу, - божевілля.
15.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2016
Я ще повернуся, чекай.
Отам, за знайомим рогом,
В кав"ярні сумний саксофон
Сплакнувши, виспівує блюз.
Від мене страждань не ховай,
Прошу, іди собі з Богом,
Отой наш нестриманий сон
З обійстя неприспаних Муз.
Я ще повернуся, люби
Оте забуття прадавнє.
Цигарок без ліку, потім
Цілісінький день не пали.
Вином не залити журби,
Не вперше і не востаннє...
Бурштин, що у позолоті,
Смертельна спокуса смоли.
14.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016
У мене крило лиш одне
І в тебе, - так кажуть скрижалі.
Одне, хоч кричи, не проймає,
Повік не злетіти до хмар.
Як доля вітрами змахне,
І сіллю розсипле печалі -
Іще одна зірка засяє
В сузір"ї далеких Стожар.
Там нас повінчали боги -
Зіткнули і кинули в простір,
От пам"ять і повниться болем,
Шукаємо друге крило.
Віддавши завчасно, борги -
З барвінку віночки і в гості,
Обнявшись, покинемо поле
Злетівши, бо так вже було...
14.04.2016.
Кожний з нас ангел, але лишень з одним крилом.І ми можемо літати,тільки обійнявшись один з одним.
Лучано де Кресченцо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659464
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 14.04.2016
І завтра прийде, як сьогодні і вчора.
Робота лаштунками душу сховає,
Ніхто не помітить; Содом і Гоморра
Давно розвалились, вже й згадки немає.
Давно розвалились, лишилась покора
Та щирі молитви, щоб зглянувся, може...
А серце розмахує молотом Тора
І кров стугонить так бурхливо - негоже.
І кров стугонить, бо жива ніби й досі,
Хоч іноді хочеться з мосту та в річку.
І лотосом сяяти у безголоссі -
Німого страждання ввімкнуть кінострічку,
Німого страждання... роками безсило
Відлуння котилось, знайшло,та запізно.
Торкнулось, завмерло і заголосило,
Упало в провалля укотре, нарізно.
13.04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
Хто там не впав у відчай ,
Хто там вікно прокрив,
Ще й на біду, зазвичай,
Протяг душі створив?
Хто там листів не пише,
Хто там гойдає світ,
Поглядом заколише,
Трепетом вкриє слід?
Хто там зітхає мовчки,
Хто там до ранку вже
Вистрибнув із сорочки, -
Душу не вбереже.
Хто там, - питаю знову,
Хто там, солодким сном,
Ніжну задумав змову
І опоїв вином?
Хто там? - цвірінька птаха,
Хто там, - дзвенить луна.
Навіть мала комаха
Відає, то - ВЕСНА!
13.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2016
І що той дощ, коли горить камін?
І що та спека десь там у Сахарі,
Коли ти поряд і мугиче Сплін,
А твоя кішка зветься Мата Харі?
Той жарт колись наміцно приліпивсь.
Сміялись ми до сліз і до півночі,
І вітер за вікном до сказу зливсь,
А ти дививсь подовгу в мої очі.
І що той сон, коли в душі весна
Забула всі усміхнені світанки?
І кава о четвертій запашна,
І на вустах щемлять маленькі ранки.
12.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
У сум"ятті думок і снів
Із тих бажань першооснови
Твій голос тихий заблукав.
Мене ніхто не сповідав,
Не дарував образ обнови,
А ти знайшов і знавіснів.
А ти знайшов і озирнувсь,
Поцілувавши кожний пальчик ,
Крутилась обертом земля.
Та я й не бачила здаля,
Що стиглий місячний окрайчик
До хмарки лагідно горнувсь.
У сум"ятті торкалась веж,
А дим свічок туманним флером
Дурманив і п"янив щораз.
Серпанком вкрита без прикрас,
Я вчила роль з палким суфлером,
Не маючи шаленству меж.
11.04.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658898
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.04.2016
Кохай мене тоді, коли слабка,
Коли в боргу у Бога і у долі,
Коли в біді, не вирватись з неволі,
Кохай мене, як повінню стіка
Душа моя і на порозі ніч.
Надій і мрій залишилося мало.
Кохай мене, хоч позовом дістало
Оте незриме, що не варте свіч.
Оте, що занавісить світлу мить,
Наливши трунку на пекучі рани.
Мигтять у чорно-білому екрани -
Яскраве наказало довго жить.
Кохай мене у квітах і в росі,
Кохай у сивині і у розлуках.
У пестощах згуби, втоплюся в муках -
Забула щоб, хто ми і де усі.
Кохай мене тоді, коли літа
Лякатимуть і кликатимуть Бога;
Коли до неба стелеться дорога,
У очі глянь, без тебе - самота.
11.04.2106
Кохай мене тоді, коли я найменше цього варта, саме в цю мить - це те, що мені необхідно найбільше.
Шведське прислів"я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2016
Я не чекаю подарунків, доле,
Бо ти, на диво, щедрою була.
Засіяла безумств широке поле,
А врожаї зібрати не дала.
А врожаї колосяться на сонці,
Цілуються і кличуть буревій.
Зернинкою залишаться в долоньці
Із сліз і сміху, втрачених надій.
Із сліз і сміху, хто там не заплаче,
Коли усе щоденно шкереберть?
Коли і радість, покритка неначе,
Бо щастя те - одна маленька смерть...
Бо щастя те зухвале, випадкове,
А далі біль, сум"яття і печаль.
Смерч не минає поле волошкове,
Понівечив гримасами проваль.
Понівечив волошку синьооку -
Зів"яла серед золота пшениць.
Побачив дощ ту витівку жорстоку,
Лежала проти неба долілиць.
10.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2016
Ніхто не почує, мовчи,
Солоними сходиш сльозами.
Не гнівайся, як пелюстками, -
Вустами торкнуся вночі.
Вустами торкнуся, пробач,
Так серце твоє калатає,
Допоки мене упізнає,
Рве душу надривний той плач.
Рве душу, а темінь бринить,
Хоч виколи око, не видно,
Я в пристрасті шалу безслідно
В тобі пропадаю за мить.
В тобі пропадаю сама.
Гарячим і шерхлим тремтінням
Жагу випиваю, видінням
Розтану до ранку - нема...
09.04.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2016
Смеркалось, горіли свічки.
Розпатланий Вітер гонився,
Догнати хотів потічки,
У відчаї бив і казився.
Трощилось, ламалось гілля,
Ридали десь двері і шибки.
А Річечка сяйвом здаля
Уперто ставала на дибки.
Вривається Вітру терпець -
Так хочеться спрагло припасти.
По небу пливе Каганець,
Так ясно, хоч шити, хоч прясти.
Смеркалось, розсипалась сіль,
З Чумацького Шляху додолу.
Зіркова пливла заметіль
Із Вітром все швидше, по колу.
В шаленому танці забувсь,
Затих, розсипаючи жарти.
До стиглої Хмари горнувсь,
Дощу розливаючи кварти.
08.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2016
Та перина м"яка, як стерня
І холодна - довічності скрута.
Моя згадка у пам"яті путах:
Проростає без сонця зерня.
Лишень ніч, не розкрилена ніч,
У обійстя дарунком упала.
Сповивала серця, сповивала,
Наче мачуха - голови з пліч.
Хай собі, розлютилась, пробач,
Невимовно жорстокі уроки -
Попід долею мостяться кроки,
Квилить птахом пораненим плач
І подушка наскрізь...чи вода?
Видно дощ заливає щоночі,
Дах і стіни...то - примхи жіночі -
Щось наснилось - ото вже біда!
Тільки льодом до ранку взялось -
В кригу серце, як в панцир закуте
Невеличке гаряче, забуте,
Наче б"ється ще? слухаю,ось...
06.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016
Мені не треба ваше, заберіть.
Своїх ідей удосталь, назбираю
По крихті, - підійти дам короваю
І пригощу, якщо не підгорить.
До кави - про печаль і вечори,
Повінчані зі смутком і плачами.
Укриті сірими холодними ночами
Десь за вікном принишкли явори.
Шматочок з сіллю, тільки не для сліз,
А просто гостроти додати дрібку.
От забажалось мерзлого в Петрівку, -
Сміється над рікою верболіз.
А коли в грудях раптом запече ,
З корицею й ваніллю на додачу,
Смакує? Та й мені...чого я плачу? -
Боюсь, голодна Муза утече.
04.04.2016.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657203
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2016
Життя завмерло, бо любов пішла,
Забрала дні, а ночі залишила.
Колись втішала, ніби-то зцілила -
Така м"яка була ота смола,
Така м"яка і тепла, - обійми -
Просилась десь малесенька комашка,
І квилила в траві сіренька пташка.
Пішла любов, погодься і прийми.
Пішла любов, мабуть когось знайшла,
Всміхнулась ніжно і занапастила.
Глянь, почорніли білі мої крила,
Без тебе я,як Ангел без крила.
Без тебе я,як Ангел без крила
Живу помалу, звечора до ранку,
Не сплю, гаптую долі вишиванку, -
Життя завмерло, бо любов пішла.
01.04.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2016