| Сторінки (6/510): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Там, за сімсот-вісімсот кілометрів
Сонце спалює ніч.
Яблуні білі доношують гетри,
Соняхи увсібіч.
І обійнявши уяву, спокуса
Лащиться в унісон.
Вкотре, по черзі читаючи Стуса,
Ніжаться двоє он:
Любляча пара - рудий і брюнетка.
Кішка в обіймах спить,
Чорна й пухнаста, неначе чернетка
Нового вірша,
Цить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Я не матиму слів,
Як учепиться вереском
Відчайдушна сирена ,
Узявши найвищу з октав.
Озиваються злі,
Мов пустелі обпалені, вересні, -
Що тобі, нескінченна? -
Ну хто б ще її запитав?
Я не матиму сліз.
Ув очах запорошених
Тільки сіллю пектиме,
Бо й кров обернулася в пил.
Може б Ти подививсь,
Вже укотре в молитвах запрошений,
І над нами й над ними
Двохсоті трясуть небосхил.
Я не матиму вже
Безтурботності споминів,
Вибухають щосили
Зневіра й надія удвох.
Хто ще нас збереже,
Поміж крику, прокльонів і стогонів,
Підійнявши на вила
Ту нечисть, хіба тільки Бог?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2024
Крізь імлисту спітнілу шибу,
Попри сльози і сумнів, дихай!
І молися до Нього стиха,
Хоч укотре зненацька схибив.
На замерзлі у лід долоні,
Незігріті ще й зашкарублі,
Скалки серця, що душу чублять,
Хай скривавлені, хай солоні,
Кидай...Зрештою, все скінчиться,
Навіть лиху покута свідчить.
Завтра грудень, а десь у січні
Знов народиться зоряниця -
Споконвічне...
30.11.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Люблю тебе, хоч до хреста припни,
Хоч намертво прибий - душі не втримать.
Із серця виповзають нишком рими,
З упертістю палкої купини.
Люблю тебе у лабіринтах веж
Життя важкого й сновидінь солодких.
Ті марення - лукаві жарти Локі,
А може, помста виплекана теж?
Люблю тебе і дякую богам,
Хай тішаться ще й місяць перекинуть,
За кожну мить мізерну, швидкоплинну,
Що небо дарувало тільки нам.
Люблю тебе...
2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2022
Куди іти?
Де досвіти не сплять,
Де ніч прозорим пологом укриє
Безсиле нарікання чорторию,
Допоки не загоїла земля?
Від стогону її тремтять вітри,
У блискавки відлуння очманіле
Підбитим птахом опускає крила,
Вдивляючись на поруби згори.
Внизу ні крапель сонячних видінь,
У росяних горошинах намиста,
Ні цвіту, тільки ринви лиховісні
В очікуванні гаданих падінь.
Заким війна колискою біди
Гойдається, могил не полічити...
До сонця рученята тягнуть звідти,
Нащадки, виставляючи щити.
Меч заважкий - нема де правди діти
Ще й шолом наскрізь ворогом пробитий -
Розправлять плечі, скільки того літа,
В одвічнім заклинанні -
ПРОПАДИ!
22.05.22. Вроцлав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2022
Тремка прозора ніч, голосить повня,
Крізь душу позирнувши навпрошки.
Навсібіч зорі стисли кулаки,
У співчуття закутуючи зовні.
Ще мить тому, пульсуючи від грому,
Ковтнувши димний присмак гіркоти,
Тьмяніли ледве, бо заплакав Ти ,
Як ми тікали в засвіти із дому,
Як бігли сторч… життям розбитим навпіл,
Окреслюючи межі на межі -
Десь реготали виляски чужі
Вогненні стріли ковзали по мапі.
Здригався світ, розгойдуючи тіні,
У дзенькоті навік замовкло скло,
Коли оте нескорене БУЛО
Співало ревно AVE Батьківщині.
Остання нота – реквієм загиблим.
В сутану загортаючи буття,
Вдова самотня в докорі нестям
Нагадує про братовбивчі вила.
27.03.22
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2022
Душа старцює, хоч би тіні тінь
Вхопити і прожогом бігти в осінь -
Під небом у дощів розради просить,
А звідти лишень позирки святі.
І сум вселенський - випраний вельон,
Від опадів солоних кам"яніє
І важко шурхотять пудові вії,
Одвічний накликаючи прокльон.
Душа старцює - сниться жебраку,
Новенький човен хвилі розсікає,
Оклунок див і ні кінця, ні краю
Тій осені... За кладочку хистку
Сріблястий Янгол, учепився скраю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Спиною до стіни, а раптом вщент?
Не бачать очі - серцю не тужити.
Солодкий смак гріховного: "ІЩЕ..."
Не втримати у жодному із жител.
Хоч прив"яжи, хоч дошками забий -
Тріщатимуть віконниця і двері,
Якби ще й стіни...Стіни ще якби
Не наливались відчаєм артерій.
Повзуть зміїсті, оголивши нерв,
Чи день, чи ніч, уже й не розібрати.
В очах прозорі кола - вдих завмер -
Anima mundi чорного квадрату.
2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Збери проміння місячне в долоні,
Втопи у ньому всі свої жалі –
Дощитимуть напівпрозорі й сонні
Короткі сни, до болю замалі.
Ковзни з плечей гарячою рукою.
Нехай єдиний раз, але ковзни...
Здаються краплі ртуттю боязкою –
Солона ніч – сріблясті ковзани.
Збери в долоні миті невловимі,
Піском крізь пальці, стрілками вперед ,
Вертатись щоби спомином за ними,
Вдихаючи серцебиття амбре.
Зі збірки "Смарагдова скрижаль"
2019р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Так смішно плакати за болем -
Переболіло... та куди
Налити талої води? -
У березень лини спроквола, -
Переброди.
Нехай та мука заніміє.
Отерпла пам"ять - у дими.
Один-єдиний, із семи,
Гріх смертний опускає вії
Серед юрми.
Він знає наслідки причастя...
Назад уже не повернуть.
Спаплюжену впізнати суть
Осліпнувши, навряд чи вдасться,
Хіба відчуть?..
02.19.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866455
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020
Я не зітхаю...Про мене, хоча й не мені,
Пишеш повільно - лінивому не до печалі.
Хтось наближається тінню на змерзлім вікні,
Ти ще і досі незвідані косиш причали.
Я не зітхаю...Голодних нема блискавиць.
Серця мого донедавна нечитана збірка
Молиться сьомому небу, коли горілиць,
Ще не розгорнута, нишком натомлено зирка.
Я не зітхаю...В любові - ні суддів, ні вбивць.
Хоч проклинай, хоч молитву народжуй довічно.
Душу зіщулену вийму з вологих зіниць
І притулюсь, забігаючи із Потойбіччя.
Я не зітхаю...У пристрасті ризики ті ж,
Як і над прірвою, тільки невидимі зразу.
Закуток райського саду й нагострений ніж, -
Дикий хамсин, що до смерті кохає оазу.
05.10.19.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850555
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2019
Ще дощ не плаче, літо кленучи,
Та Осінь серпню в очі зазирає.
Побралися веселка з небокраєм,
А день сумний натомлено мовчить.
От підрости б, хай на хвилину лиш!..
Шукає, де б за обрій зачепитись.
Закинувши пісок в діряве сито,
Час невблаганний знічено принишк.
Ще дощ не плаче, сліз не назбирав.
Медовий Спас частує всіх зухвало.
Спекотні ночі виснажені шалом.
В обіймах Осені скипає звабник Ра -
Спокуса нині наймодніший крам.
07.08.19.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2019
Я знову напишу, не знати що...
Із слів химерний заплету сюжет.
Воно ж бо й не горітиме, якщо
Перо небесне підписалось вже.
Заношених і, в попіл стертих, фраз
Не полічити - винахід старий
Давно в цім світі згаданий не раз.
Як тільки хтось назавжди вийшов з гри -
Не вічні ролі вічних травесті.
Надумані фривольні ТАК і НІ
Спіткнуться, опинившись на хресті,
До того ж, рай вбачаючи в багні.
Безликі, наспіх стулені слова...
Немає інших - порожньо в душі.
Сім покривал - в тарелі - голова -
Для Саломеї - пекла вітражі.
Кричати? Хто почує саломей?
За них розпишуть кару на віки.
Забуті аромати Mary Kay
І травесті розтоптані вінки.
30.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831856
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.04.2019
Тебе гукаю, хоч би не зомліть.
Почуй і повернись, назло неволі
Все ж озирнусь, століття мимоволі
Пощезнуть, скільки там отих століть?
Вогненний вихор ріже ночі й дні...
Не спопелити первістка надії -
Оте, що маю, те, чим володію,
Однаково залишиться мені.
01.2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
Цей сивий дощ, як сивий гріх
З"їдає сніг, неначе пранці
Длубають плоть вночі і вранці.
І місяць лютий не поміг -
Принишк занедбано...тремтить
Земля, шматована дощами,
Ряднину латану, між нами,
Вже не натягне - рветься нить.
Не рюмсай, небо, не тужи -
Твоя блакить їй - оберегом.
Зашамотить зловісний регіт,
Застигне нотою для регі
У березневім вітражі.
18.02.2019.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
Мені б руки ламати, мені б голосить,
Тільки хто у тім винен? - сама.
У веселки скарбницю проси не проси,
Сумовито скидає: НЕМА.
Скажеш, грішна?.. та звісно, яка там стаття,
Як посміла? То заборони.
Десь за осудом зиркне чиєсь співчуття, -
Вкотре палять і знов без вини.
За наказом кохати не буду - йду геть!
Як наказуєш - сам розлюби.
Розливаю солоних дощів круговерть,
Я ж бо сильна? якби ж...
14.07.2015.
перекл. 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2018
Минає ніч і день, і весни теж.
Вчепившись поглядом в ліхтар,
Метелик рветься і зліта...
А потім кожна з веж,
Розсиплеться в піски.
Не ті, не той, не та.
За вітром той пісок - на дно морів -
Перлиною до ніг колись.
І збудуться, як не збулись,
Рожеві нагорі,
Омріяні казки,
Бо мрією сплелись
Оті, отой, ота.
11.05.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792414
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2018
Затихне день, а стишене "цвірінь..."
Закотиться в обійми і принишкне,
Із-під крила виспівуючи нишком,
Зізнання спантеличеній весні.
Весні, чи літу, хто там розбере,
Коли пташа закохано зітхає,
Тікаючи від батьківської зграї?
Зізнання мовчазне,
як світ старе...
19.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2018
У нелюбові світ оцей втопив
Зухвалий день, приречений до страти.
Щоби щось мати, мало відібрати
Зернину, коли складені снопи.
У нелюбові покликом бравад,
Вмирає, передчасно скрижаніле,
Хоча й тріпочеться іще в півсили,
Маленьке серце, - точка больова.
У нелюбові тіні самоти
Із Задзеркалля знову визирають,
Олію ллють, хоча оті трамваї
Ще так далеко, близько тільки ти, -
Відлуння неозначеного раю.
У нелюбові скупана душа,
Вже долю набіло, не перепише.
Розкаже про тугу багато більше,
Остання крапка, не твого вірша...
10.04.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2018
Короткий спалах болю й гніву...
Спішила з кленом обійнятись,
Хіба не ти?
Нестримну душу бунтівливу,
Щоби світ за очі, - і... з хати, -
Без слів, прости.
На голім вітті - сльози, - не дощі.
Збери в долоні павутиння, -
Воно нагадує вуалі,
Чом не фатин?
Блакитна мрія? - темно-синя!
Давно відсунута подалі,
Не відпусти!
Мо, істина опівночі, блищить?
Пекельним жаром у забуте
Журливо, заглядають тіні
Десь у імлі.
Чекай не кари, не спокути,
Хто знає, винні, чи невинні?
Та й взагалі...
Хрести сплелись в обіймах і плющі.
07.04.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2018
Кинь камінь у неї, чи брилу,
Однак, не болітиме більше.
Так муляє кісточка з вишень,
Непевне, босоніж, ступила?
Напевне, босоніж, вугілля
Хотіла в пітьмі оминути?
Безсила, в боргу у спокути,
Не в серці лишилась, а біля...
Лишилась уламком камеї
І шкрябає шию нащадно.
Згубила клубок Аріадна? -
Кинь камінь, кинь камінь у неї...
29.03.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2018
Переступи і йди, нехай сичать,
Нехай плюють услід... слабкі
Не подадуть тобі руки,
Хіба під ноги кинуть сікача,
Чи злоби кухлів два?.. не пий, не руш.
Умиються сльозами, знай.
Розтане, яко сни, одчай.
Верба ще й досі не родила груш
І не народить тим, хто пестить глум,
Вбиває заздрощами мить.
У них найдужче і болить,
Бо душу дав Господь таку малу...
Що не впаде у неї - рветься шов,
Гойдаючи Сріблястий міст.
Вже друге, третє коло... шість
Попереду, і не шукав - знайшов.
Переступи... зловісне, - де-не-де.
Благому ділу - помах крил,
Щоб вирватись з горнил
Пекельної печі...
Клото шовки пряде.
15.03.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2018
Десь другий шанс,
Засмучена й безсила,
Просила в Бога знічено, зима.
Легкий туман
Від осені лишила
І вбралася у той фатин сама.
"Я другий раз
Зіграю краще ролі.
Повір мені, сріблястій, навесні
І без прикрас,
Мені своїх доволі,
Одну-єдину мить, даруй мені.
А що Господь?
Мовчав і сипав снігом.
Сивіли коси, убрання в дірках, -
Час не збороть.
Заплакала відлига
Солодким соком, - весняна ріка
І сонцезлоть,
Як круговерті дзига.
26.02 18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780719
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2018
Зледеніла котилась сльоза,
По холодній щоці, на морозі.
Безпритульна тремтіла душа, - сама.
У солоний кристал замерза,
Відігрітись, укотре, не в змозі.
Сніг колючий тулився до ніг -
зима…
Заметіллю засніжену даль,
Не знайти, не дістать, не відчути.
І крихка, ополонкою, зве ріка.
Випромінює серце печаль, -
Необачності вічна спокута.
Неминуча розлука гірчить:
" пока…"
Так журливо бриніли слова.
Та чи ти, хоч коли, дослухалась?
Той глухий, хто НЕ ХОЧЕ і крик почуть.
Певно, вірила, смуток сплива,
Вже тоді, як крижинкою стала,
То ж, від сліз і осліпла, в снігах,
мабуть...
09.01.2015.
ред.02.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2018
Розважалися боги.
Добре напідпитку,
Озирнулись навкруги:
Угледіли...литку.
Нічогенька, так собі
Кругла до коліна,
Вище краща, далебі,
Пухка, як перина.
А солодша від безе,
Бо рожева й стигла,
Комусь точно повезе,
І слина побігла,
Чи вино поза вуста?
Мастить око ласо...
Бог - істота непроста,
Попри хміль і ляси.
Жінка в травах прилягла,
На кущі - кофтина, -
Кров у голову: бла-бла...
Гатить безупину.
Тягнуть руки за плече,
Чи за що дістануть,
Видно так вогонь пече,
Ніякої шани.
Про Олімп давно забув,
Як заліз у нетрі.
Ніс ту литку на горбу...
Голою? - у светрі!
Зачепилася чомусь,
Та ганчірка й тисне
Він її то чмок,то кусь,
Ніби не зумисне.
Так вже палко обіймав,
Шалом оповитий,
А вона, хоч і "німа",
Обіцяла вбити.
Прохмелів, аж ніц нема...
Персефона, чи кума?
В голові думки сторчма!
Менше треба пити.
27.02.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2018
Якби ти, через силу, знов
Стрічав схід сонця опівночі,
Почув би, - гучно хтось регоче,
А може лід з гори зійшов?
Якби я з мішковини - шовк...
Вбрання весільне для учора
Зліпила з бунту й непокори,
Ти б онімів...куди там! - шок!
Якби прощався дощ... іще
До ранку випивши безсоння, -
Зійшлися б душі в міжсезонні.
Під тим небаченим дощем,
Вуста пошерхлі і солоні
Солодкий дарували б щем...
12.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2018
Ну нащо, якби знати, нащо,
Живе зашорений планктон ?
Не оминути часу пащу,
Бо долю, у віках пропащу,
Боги писали в унісон.
Хоч як себе не утішати,
А небо глумиться,- плащем
Накриє непромокні шати
І душу вижене із хати,
Поки немає зливи ще.
Нехай ти і не корм, а просто
Маленький безхребетний хтось,
Який в чужий заглянув простір,
У власній величі від млості,
Злетиш за хмароньку ось-ось...
Злетить і бульбашка із мила,
Хіба не гарна, так блищить?
Летить собі, хоч і безкрила,
Допоки дотик не зустріла, -
Грайливо-феєрична мить.
Їх навкруги силенна-сила...
13.02.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2018
Прости мене, Господи!.. вчора
У сні загубила печаль.
Сміюся, як треба мовчать.
Прости, що забула покору.
Прости, що така навіжена.
Кохаю його і весь світ
Радіє, нехай і не свій
Розкинула доля сувій
До ніг моїх, вірю, - блаженна.
Прости мене, Господи, знаю,
Пробачиш мене, а гріхи
Коли спокушає лихий,
Спокутую... виженеш з Раю?
За віщо? розраду шукає
У Пеклі глухий і сліпий.
Хіба від любові вмирають?
Накажеш мені: "Відступи", -
Схилюся...над прірвою скраю...
Прости мене, руки ламаю:
Прости мене, Боже, прости.
18.02.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777731
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2018
Кохай її, як триста літ тому,
Коли мечі писали слід кривавий,
У заметіль цвіли пожеж заграви,
А ти шукав одну її...Чому?
На поле спрагле випала роса
І напоїла день, зітхнувши тяжко.
Непоказна квітує десь ромашка,
Непоказна? - хто отаке сказав?
Вже триста літ на пелюстках її
Ворожимо, - розіпнута прощає,
Бо може подарує крихту раю,
Коли кохання проти течії,
Через віки. Вона тебе чекає,
Кохай її.
10.02.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2018
А хто там учора про слово,
Яке було, ніби-то першим?
Я сльози ковтала, завмерши,
Хоч нового мало, те нове
Про сточену часом і міллю,
Стареньку полатану свитку...
Кажіть уже голосно й швидко,
Про нитки, недавно ще білі.
А завтра ніяких не стане.
Зотліє у пил і у попіл
Хустина і хата, і окіл,
А слово?..а слово останнє
Учепиться в душу на роки.
01.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775942
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2018
Втомлена безголоссям,
Сивіє недарма.
Хай би колись збулося! -
Тиша глуха й німа.
Як поцілунком втомить,
В повінь розтане біль.
І не додому - з дому...
Вистуджена постіль
Втомлену і забуту,
Кригою обійма.
Виплакана спокута:
Осене, вже зима...
12.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775758
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2018
У них не буде, ні спільних дітей,
Ні спільного сміху у власній оселі.
Непроханих їм не стріти гостей,
Лишень ілюзорні світи невеселі.
У них не буде попкорну в кіно...
П"ють німоту, щоб не вити на місяць.
Якщо не судився ефект доміно,-
Червоні вітрила і сни не повісять.
У них не буде?.. ніколи, ні з ким?..
Самотністю в"яже, приречено, доля
На нотнім стані змарнілі роки.
Мелодія та, в чотири руки,
Не зіграна й досі, але мимоволі,
Уперті душі - навстріч навпрошки.
23.01.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2018
Вітаю всіх друзів і не зовсім друзів! Я вже не раз приходжу сюди і, сподіваюсь,приходитиму ще, бо ОТУТ в Клубі Поезії я зробила свої перші кроки.Ніколи я не ображалась,слухала зауваження, слухаю й досі, тільки реагувати почала інакше.
Саме про це і мова.
Так от: моє звернення сьогодні стосується новачків.Не тих, хто сюди приходить під сімдесят сьомим ніком,чи й того більше, щоб справити враження нової людини, а саме до новачків. Ви приходите сюди писати вірші і чекаєте,що їх не просто читатимуть,а похвалять, відзначать, допоможуть..
Якщо ви прийшли саме за цим,то хочу вас засмутити.Тут одиниці авторів, яким хоч хтось з вас небайдужий. Вони підкажуть,зроблять зауваження (приватно,щоб не ославити),прислухайтесь до них, цінуйте їх,але це не означає, що вам треба зразу відмовлятись від написаного.Бачите, що не виходить написати краще, залиште у спокої те віршеня, хай воно почекає, доки ви підростете настільки, щоб побачите ті недоліки.САМІ ПОБАЧИТЕ, а не тоді,коли над вами глумитиметься дехто. До речі,не просіть інших поправити ваш твір.Виправлений вірш уже не ваш, він щось придбав,але щось і втратив НАЗАВЖДИ. Бо вірші пише наша душа...У кожного з авторів вона болить, не варто її "поліпшувати",вона сама вирішить, що й до чого.
Є теорія віршування, не забувайте туди час від часу заглядати, навіть якщо Господь вам таланту виділив незміряно. До надто самовпевнених доля жорстока...Не тільки до тих, хто пише, а й до тих, хто ганить, щоб отримати задоволення.Таких тут теж хоч греблю гати.Тишком-нишком двійку втулять, нехай...(я регочу, коли щось подібне бачу, бо надто вже воно на дитсадок схоже: ну яка оцінка,люди? Судить читач і начхати йому на вашу думку,бо ви спочатку самі ідеалом станьте, щоб інших потім судити). Оцінку СПРАВЖНЮ вам поставить Його Величність - Час. Ради цього ми вчимось, не спимо,переписуємо,ховаємо у душі нові ідеї і ладні горло перегризти тим, хто ображає наш твір - крихту наших вразливих душ.
Саме Час відсіє і тих, кого іменують графоманами. А доти, хай пишуть, хай...Серед плевел є й зерня, колись воно впаде у благодатний грунт і проросте.Хіба це зле,що людина хоче щось гарне створити? Ключові слова ХОЧЕ і ГАРНЕ...
Задумайтесь. А лаяти когось легко, зрозуміти важче, - зробіть краще, а ми почитаємо і повчимось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774896
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2018
В стражденнім краї, перехрестя кожне
Окроплено брехнею сім віків.
Нужденний люд, зневірений такий,
Розправить плечі досі неспроможний,
Та завтра, - перегорне сторінки.
В стражденнім краї душі потерпають
Засліплені, од відчаю, німі.
Чого голодній хочеться кумі?..
Чого нема, того вона й бажає, -
Сьогодні статків, післязавтра - слави!
Накинув оком посланець чуми...
Ніколи від тюрми і від суми
Не зарікайся, не дріма Лукавий.
Прозріє люд, літопис перепише, -
Торкнуться неба мертві і живі.
Вороже сім"я, вкотре, булаві
На вірність присягне посеред тиші.
І стануть раєм пустки степові.
18.01.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2018
Десь зеленіший ліс, ясніше небо,
Чистіші ріки, помисли; туман
Не мучить північ думкою: сама!
Бо може так і треба? Так і треба...
Десь пташка мовчазна, весна, як осінь.
Іржа з"їдає зламане гілля,
А хмара чорна скалиться здаля,
Бо ми з тобою ще живі і досі.
Десь лихо із Лукавим розкошують
І жадібно ковтають все підряд.
Застрягнуть в горлі сонце і зоря,
І я предсмертний хрип отой почую.
Десь, може і кохання не зів"яне, -
Ненависть пригадала, як любить?
Бо їй відомі лише злість і хіть,
Тепер щаслива і жагою п"яна.
Десь сиві брами Раю і Ереба
В обійми кличуть душі і серця, -
То промисел Великого Творця,
Щоби прозріння сяяло в півнеба.
15.01.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773352
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.01.2018
Терпкий у пізніх квітів аромат
Примхливий цвіт задимленого снігу.
Марніє лід у серці - на відлигу, -
Весна у листопаді не сама.
Заквітчану тумани сповили,
У лестощах заплутали, сп"янілі,
А завтра стануть бранцями золи -
Пелюстки, передчасно, почорнілі.
01.01.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773186
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
Хіба це я? Малюєш мій портрет?
Іще не демон, але близько так...
Ціна йому пощерблений п"ятак?
Не віддавай, хтось інший забере.
За сотні миль - клубочиться гроза.
Розпалить літо посеред зими.
Візьми промінчик сонечка, візьми
У душу, чуєш холод виповза?
Рипить не сніг, а стишена хода
Осмислених думок, - скресає лід.
Тиняються по світу добрі й злі,
Як чорний дим, чи блискавка руда,
Звичайні люди в пошуках тепла.
Налякані, зневірені, сумні,
Кострище палять. Димом на стіні
Малюють лики дивні, неземні.
Страхіття!.. на війні, як на війні.
Там свічечка тремтить, така мала,
Пітьму ковтнула і слізьми спливла,
Зігріла душу, щезла вдалині.
Кого малюєш? Чорно-сіре тло
Сріблястим перекресли і забудь.
Свою нестерпну безпричинну лють
Розвій за вітром, наче й не було.
21.01.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2018
На тлі вечірніх ліхтарів -
Сніжинок круговерть.
Злітає вітер - геть,
Моргає Місяць угорі.
Зупинка, вкотре, не моя...
Ховає дикий шал
Нестримана душа, -
Твоє повторює ім"я.
Біжу, ковтаючи сльозу,
Смішного мало в тім,
Що десь у німоті
Через "боюсь" повзу...
На тлі вечірньої зими
На вікнах тане сніг
І гальма голосні,
Нагадують: не час, прийми...
15.01.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2018
У криниці глибокій втопився не місяць, а лиш
Невеликий промінчик чужого забутого "здрастуй".
Ти по кварті черпаєш напитись, як серце-м"якиш
Розливається слізьми кривавими, - це не відкласти.
Не відкласти, - криниця джерельним хизується дном,
Хай не тямить, коли і навіщо, вода прибуває.
Щось ще ниє, пручаючись, тисне, немовби паском,
Обіймає...не дихаю майже, звисаючи скраю.
Наче, бульбашку мильну покинув повітряний змій,
А хотілось за хмари, - гукали з собою лелеки? -
Тільки мовило небо тій крапельці:"Мріять не смій!.."
І туманом скотилась, а всі поривання далеко.
Хай забутому "здрастуй" невіра плете личаки,
Озирнись, жодне коло кінця і початку не має.
Якщо вперто шукати і йти, навіть край той вузький
Чиюсь долю уперто в обіймах і досі тримає.
03.10.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2018
Ви забули мене, не пізнали збентежений погляд,
Не згадали той вечір, коли, як тепер, падав сніг.
У єдиній троянді ховались покора й сваволя,
Та беззахисна квітка мене нагадала мені.
Ви забули мій сміх, як вустами колючки виймали.
Білосніжні пелюстки, зів"яли й зотліли давно.
Дотепер лиш обвуглені миті, під колір марсали,
Збайдужілій мені наливають холодне вино.
Ви забули ім"я, яке вигадать більше не сміли,
Щоб назвати ту, іншу, не схожу на мене ніяк.
Тільки чом і сьогодні букет ваш трояндово-білий,
Якщо любить криваву марсалу вона, а не я?..
16.01.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2018
Напевне, у тумані знов
Твій слід і тінь твоя
Обіймуть не мене.
Засмучений ліхтар,
Гризе помалу ніч.
І заглядає у вікно
Твоє на склі ім"я.
Душі не омине
Самотності нуар -
Обабіч, увсібіч,
У тиші, - у відлунні слів,
Яких давно нема...
Мелодія сумна
Злітає навздогін,
Я споминам молюсь.
Терзають, жоден не змілів.
Дощить, хоч і зима.
Безжалісна війна
Сумління і жаги,
Не відає жалю -
Люблю...
06. 01.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2018
Така красива, ніжна і чужа...
У чорний оксамит убрався день.
На вістрі нескінченного ножа
Її душа затишшя не знайде.
Уже й не плаче, у косі заснув
Не зайчик сонячний, а поцілунок твій.
Приманювала восени весну,
Щоб зараз обійняти сніговій.
Вона красива, іншої нема
На цьому світі, хоч кричи, хоч плач,
Хоч до ворожки...стелиться туман,
Неначе люта, серед жнив, зима
Під ноги кинула імлистий плащ
І в натовпі лишилася сама, -
Перлиста, недосяжна і німа.
01.01.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2018
Ти знов не спав, хіба що трішки, -
Заснув, друкуючи листи.
Комусь писав учора ти,
Чи Муза накидала віжки?
Народжував, як не шедевр,
Роздаючи себе помалу, -
Жорстокій долі на поталу,
Шукав себе в собі і де? -
В міжряддях не своїх думок;
Або пригод у Мінотавра
Збираючи "гербарій" з тари,
А винен хто? Її клубок.
Куди завів, у пекло?..бачив!
Ти був там вчора цілий день
І ніч, питаючи бліде
У дзеркалі обличчя, наче?
Своє, чи ні? очей таких
Не бачив досі...полохливі
Засмучені і сиві - сиві,
Ще й тіні пазлами із крихт.
Туман і дим повзуть по стінах,
У глум втопити...чадний газ
Не вивітрився, на Парнас
Хмариною повзе невпинно.
Заснуло тіло, а душа
Поволі убрання скидала,
Їй тісно в ньому, бо замало
Одного, на віки!.. вірша.
Ти знов не спав?
03.01.18.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2018
Ступають зміни тихо на поріг,
А завтра Новий Рік...чи вже сьогодні?
Он Місяць-залицяльник угорі
Всміхається засмученій Безодні.
Бешкетник і гульвіса Вітровій
Забув у жмені снігу кинуть трішки, -
Сховати у перинці пуховій
Вустам цілунки і до ранку смішки.
Закотиться жура у закуток,
Як Новий Рік постукає у двері
І серпантину кине завиток, -
Зітхне відлуння неземних містерій.
Сльоза діймає спалах на свічках -
Щасливий кисень у обіймах водню,
Веселки заблукали у стрічках,
А Новий Рік, здається, вже сьогодні!
31.12.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769112
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 01.01.2018
Не божевілля - втілення мари
Минулого, - ескіз сумного раю.
Печалить сміх, навіяний згори,
Шукаючи тебе, ще зазираю
У лабіринт, де знівечена тінь,
Душі моєї - диво суголосся.
Я дика ружа на твоїм Хресті,
Полин-вино і те, що не збулося.
Блукаючи в світах, не звеселю,
Вібрацій вікових, безликі милі.
Повторюю, як мантру: "...із жалю
Любові не зійти, і ми безсилі..."
Кармічне лезо ріже силует.
Услід, чи глум, чи Бога засторога? -
Та сіра тінь - одвічний амулет
Моїх недосконалих аналогій.
23.12.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767914
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 24.12.2017
Усе не так, усе не до душі
Прийде прозріння, тільки не одразу.
Поріже долі, як м"які книші,
Бо пащекує поряд прірва часу.
Здригається від захвату і злість
Немилосердну, виплюнути хоче.
А ми - комахи, крапельки малі
Безодню вкотре, прагнем перескочить.
На край ступи і руки простягни,
До неба доторкнись, якщо не впало,
Не закотилося у віщі сни;
Останній раз, бо знову буде мало
Хвилин для смутку, щастя й відкриттів.
Тягнись, воно в очах, нехай не сьоме,
А перше, третє... небеса оті
Шукають нас свідомо й несвідомо
Нахиляться, щоб ти зумів злетіть.
30.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766655
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2017
Є час для мовчання, - хвилина щодень,
Чи більше? - сузір"я Стожар
Зливає перлистий нектар,
Коли хтось попросить, укотре, знамень
Єдиної миті, - не злюблень - злиття.
Лиш спалаху вирветься трек,
Як небо ось-ось відбере,
Оте безголосся, що звуть майбуттям.
Мовчати і слухати... падають вниз
Німі і прекрасні вогні, -
На щастя тобі і мені -
Останньої нашої ночі каприз.
Є час говорити не вголос... Чомусь
На клаптик паперу - рядок.
Моє перо - від, твоє - до...
Нехай запитання, - душею тулюсь.
Нехай мої вірші не рівня псалму,
Є час для зізнання Йому...
11.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2017
Осторонь день і лихо
Стукає в шибку знов.
Їй уже не до сміху,
Тільки й світу - вікно.
Думає: відчиняти,
Чи на усі замки -
Двері, кватирки? - грати...
У чотири руки,
З тугою опівночі,
Вальс заплести душі? -
Щось там вона шепоче,
Може, зірку Ковші
Кинуть до ніг зненацька?
Диво...Та див нема.
Впала з ялинки цяцька -
На порозі зима.
09.12.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2017
Ти ще шукатимеш її
У кожному з облич,
Дощитимуть навстріч
Безсонням ночі, полохливі дні
Десь голоситимуть до скону:"Не мені..."
Ти ще шукатимеш...
Прощай і йди,
Допоки можеш.
Замете сліди
Чи віхола, чи сум?
Ти ще шукатимеш,
Не омине, -
Прозорим сном надії течія,
Занурена у сховану сльозу.
Відлуння поривань, де знову я
Лиш тінь, ти ще шукатимеш мене.
Ти ще шукатимеш її...
Життя крилом майне,
На мить наздожене
Прозору тінь в дірявому човні,
Як хвиля сумно прошепоче:" Не мені..."
07.12.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2017
Коли хмелем п"янким слова
Заплітають твої стежки,
Відчуваю, що я - ЖИВА!
Відчуваю, що навпрошки
Пробіжу сотні миль дівчам
Босим...
Розіллю на тумани сміх.
У недбалім безладді лад
Наведу!.. хай не мій, не смій
Забувати, що я була!
Сива ніч нас на мить вінча
Й досі.
Тільки ти дивом стати зміг,
Тільки я одна теж змогла,
Осінь...
28.11.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017
Ти чуєш? Вони ось-ось...
Завмерлі горять цурпалки.
Чийсь погляд жадібно й палко
Торкнувся? - не довелось.
Услід знедолений дим
Вилизує сіре небо,
З"їдає, хоч і не треба,
Одвічне: звідки, куди?
В минуле, де на траві
Ще бавиться сонне хочу,
Допоки день проти ночі,
Ми жевріли, бо живі.
Вціловує спину мох,-
У оксамитних лаштунків
Смолисті тіні-малюнки,
То ми серед прірви вдвох.
Ти чуєш? Вітри гудуть
У демонів на підхваті
Багаття розклали кляті,
Примару будять руду.
Щоб хрумала нас, як хмиз?
Ми й так догорим, безсило.
Боги, що ми сотворили
Щоб кара дістала скрізь?
Чи предки клянуть з могили?
Не дим, а душі униз,
Угору?.. хмарами сліз,-
Прокляття заголосили.
25.09.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762356
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2017
Коли за вікном не ніч, –
осені каламуть,
Коли без питання, прожогом стискуєш миті, –
Тоді до світання час
спалять, або задмуть,
Смакуючи біль, а не сни, медами залиті.
У відчай не поринай,
ніжністю обійми
Солона краплина сльози, помалу, зігріє.
Тремтяче пташа, у серці
виспівує, – ми
Берем у кредит щораз, неоплачені мрії.
Коли за вікном не ніч, –
сивих туманів крок, –
А день пережитий стисне в обійми безсилі,
Відчути короткий дотик,
пробачити, про...
Затиснуту мить у подих, на гребені хвилі.
19.11.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2017
Не бійся нічого, я проти
Страхів твоїх, бід і жахіть
Із ніжності плетиво...цить! -
Змережу, - цілунками дотик.
Не змерзнеш, укрийся й засни
В обіймах не літа, - весни.
Не бійся, поламані весла
Уже не потрібні, - лети,
На плесо поглянь з висоти, -
Цвіт яблуні хвиля принесла.
Злетівши, до сонця торкнись, -
Розхитуй реальності вісь.
Не бійся останню скоринку
Віддати, - хай з"їсть, - жебраку.
Надію, - примару тремку,
З собою візьми у хустинку,
Любові в долоньку візьми,
Хоч віру і кропиш слізьми.
Без них і кохання світи
Безсилі, - то наші щити.
Не бійся, бери і лети.
15.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2017
Не клич мене, Маестро! Громовиць
Не надсилай, спокутою до страти
Мій вірш короткий стане... небагато
У ньому слів; вчеплюся долілиць
В прокляття, - молитов не омине!
Не клич, Маестро!.. тільки не мене.
У грозовому безладі почвар
Не кидай долу, виспіваю Ave...
За обрієм прокинеться криваве
Умите сяйво - посланець Стожар.
Мені до нього через нотний стан
Ще перейти, рахуючи до ста.
Ще зустрічі прощенням огортай
Як і гріхи, що не пускають в Рай.
Без каяття грозу не відвести,
Молюсь смиренно, Господи прости...
10.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2017
Збочений світ - не задимлене , БАЧ!
Навпіл розірвані хмари
Вирваним краєм почвари, -
Листя, що впало під жалісний плач.
Не розбивай на хвилини роки, -
В присмерку день збайдужілий.
Витягнуть душу і жили
Ті телефонні короткі гудки.
Збочений світ - не заплачений борг.
Сутінкам в очі не глянуть, -
Виїсть їх змучена пам"ять :
Зашморгом виснуть вмовляння і торг.
Збочений світ - неозначений глум.
Тіні розбіглись в бентезі,
Місяць звисає на лезі,
Шкрябає променем просто по склу
Чи не прокинеться крейзі? -
Збочений світ...
18. 09.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2017
Доки сокира дрова вибирає, -
Ллється олія на рейки, - трамваю
Слизько і страшно: не впасти б на бік.
Доки небесний ще дах не протік
І не втопив у дощах і в сльозі
Дрова порубані, хоч і не всі.
М"язи, як струни, напружені - важко...
Не наступи, - під ногами ромашка.
Мила й тендітна у осінь зайшла,
Мабуть, ніколи не бачила зла.
Тягнеться мовчки, зібравши тепло.
Може й не буде, а мо`й не було
Слів: "не поранься" тремкими вустами? -
Не віддавай розпинати хрестами,
Кинь перехрестями для переправ, -
Через безодні мостами постав.
Сьомого неба надкусиш окраєць,
Доки сокира дрова вибирає.
16.09.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.10.2017
Жаль тобі? Жаль мене, жаль?
Ще плечу не плачУ і жива.
Сухостій - не зелена трава,
Осені-літа,- скрижаль.
Сходинки... кроки, - почуй,
Зазирає подряпаний ключ?
Повертайся, відкрийся, - не муч!
Віку ночам вкорочу.
Жаль тобі? Сміхом, без слів,
Не спіши загортати Сувій*, -
Скине зерня, - збирати не смій.
На зеро не поставиш - нулі, -
Ті, народжені жалем, жалі.
*Доля
09.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2017
Байдуже, чи вмерла, чи жива...
Що тут скарги, коли є відмовка? -
Я - такий! І я... як тятива,
Між було і буде - нитка з шовку.
Полиском зманіжених видінь,
Марево з реальністю єднаю.
Срібний промінь янь в обіймах інь
На порозі знищеного раю.
27.09.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2017
За віщо, Боже кинув нам страждань
І безнадії величезний жмут?
Дивлюсь на небо... годі вже ридань,
Не кидай стріли, не сама я тут.
Гріхам моїм відпущення даруй.
За віщо словом мучиш, як тавром,
Печеш і розриваєш на шматки?
Про що я? Про діряве те цебро,
Що звуть душею тисячі віків.
В те решето всього і не зберу.
За віщо сивим інеєм печаль
На коси кинеш серед щастя жнив?
Коханням нащо золоту скрижаль
Руйнуєш, відібравши мої сни?
Навіщо дихати, як завтра стріне смерть?
За віщо палить до нестями кров?
За віщо...Господи?!.. "Я чую, не гніви...
Дощу краплина, - зернятку - відро,
Опівніч сяйво - посмішка вдови.
А там і сонця вічна круговерть.
Де ненависть - любов шукать дарма,
А без розлук і зустрічей нема.
Якщо кохання лити, - тільки вщерть,
Тоді й Голгофа - Рай і лихо - геть.
Мій промисел - прозрінь твоїх покров, -
Не знаєш зла, впізнати як добро?"
08.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754375
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.10.2017
Він і вона - у поспіх поспіль.
Жнива зіщулились - дощі...
Вже й листопад лаштує постіль
Вкривайся, Осене, мерщій.
Він і вона образ відразу
Не відчували, не могли, -
У світ приходять не одразу
Оті: НЕ БУДЕ і БУЛИ...
Він і вона - у різні боки,
Бо гордість, - мудрості сестра,
З"явилась першою, допоки
Місили глину для ребра.
01.10
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017
На нову стежку, чи найтонший лід,
Ступаю обережно, хоч і лячно.
А з неба долу зорі необачні
До ніг скотились не мені - землі,
У Шамбалу ховаючись за мить.
Закрутять у спіраль шляхи незвичні,
Випалюючи кола концентричні.
Мішень зітхає, а стріла бринить.
Бо думка-звабниця, - свідомості дочка,
До нутрощів її , як заманеться,
Шалено і без спросу, добереться
І навіть Яма* зірветься з гачка.
*Цар пекла в індуїзмі
13.09.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752546
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 27.09.2017
Як же важко сказати правду.
Ну й кому воно?.. якось так,
Може буде? Чи можна зраду
Не означити, без ознак?
Може просто утома й туга?
Щось робити, це ж скільки сил!
Ну нащо вона, - та наруга?
Скільки Господа не проси,
Щоб на істинний путь без болю,
Щоб забулось, - як не було.
Ну хіба я когось неволю? -
Ну хіба я комусь і...зло?
Що не так у моїй господі?
Наперед роздаю - адью!
Відучора душа не в моді,
Ниє й ниє...мою, твою!
Якже важко... неправда - камінь
Тягне й тягне, так близько дно.
Боже, чом саме так і з нами? -
Не пробачить, я знаю ...amen!
Як же важко...Кому воно?..
10.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2017
В осінній сон заглянув Листопад:
"Тук-тук, ти ще не спиш?
Я поцілую лиш..."
Короткий сон і ніч така скупа.
До Осені, багрянцями бентег,
Летів кленовий лист,
За пазуху скотивсь...
Лоскоче сни похмілля золоте.
Оголеній і заспаній уже,
Перина та м"яка -
Обійми вишняка, -
Хмільною хіттю ночі стереже.
Знічев"я, в сни загляне Листопад,
І помахом серпа,
Як туга проступа,
Розріже смуток спалахом розрад:
Не зрадь, прошу, не зрадь...
16.09.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2017
Не відкрию, не відкриюсь,
В душу не впущу,
Зроду не скорюся кию,
Скіпетру й мечу.
Не засклити порожнечу
Диханням твоїм.
Може хто й замислив втечу, -
Не вини її...
Замурую вхід і вихід.
Десь у далині
До вечірні, дзвони тихо:
Ще не лихо,
Ні.
У біди своє причастя -
Рани посолить.
Може розлюбити вдасться,
Та знаття б, коли?
За світанки, ніч - розплата, -
Вік не калатай.
Краще змучене стакато
Серця, хоч і страшнувато,
Аніж німота.
01.09.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2017
Обійми мене синій туман,
Заплітаючи коси не сосен,
А мої, хоч мене ще нема,
Тільки крапелька стукає: осінь...
Обійми, розливаючи тінь.
Спеленіло бентежно осоння,
Розсипаючи шепіт мигтінь.
Я ж бо поряд, хоча і стороння.
Обійми, не надовго прийду,
Поки серпень зневажний, плаче,
Поки сонце не стишить ходу,
Заблукавши у любощах, наче...
29.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2017
Думаєш, вчепишся в небо, як стане
Десь голосити принишкле пташа?
Виросте, дасть і не раз, відкоша.
Не поспішай злу співати осанну, -
Влучить самотність - безлика лівша,
Кине з кадила ядучого диму, -
Бо не горіти, як спалена вже.
Може надію коли й запряжеш,
Не хомута накидаючи, - схиму?
Довго не мнись, - божевілля ірже.
Випусти марення на пасовисько,
Сонячні леза затиснуть туман.
Скривджене зерня зійде крадькома,
Лагідне небо нахилиться близько,
Кине веселку - заплаче пітьма:
"Щезни навіки заброда німа..."
25.08.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748541
рубрика: Поезія,
дата поступления 31.08.2017
У лицемірстві НЕ втопись,
Хоч і мілка та ополонка,
Та лід крихкий, так тонко-тонко,
Що крок, то - хрусь!..впадеш кудись.
У лицемірстві НЕ втопись.
У сни прочинений тунель,
Вогонь в кінці немилосердний
Та крига в серці... Де ті Герди,
Як вийти їм із підземель?
У сни прочинений тунель.
Удосвіта й меди гірчать,
Якщо застукає прозріння,
І день, як ніч, колись і нині, -
Душа згорає, як свіча...
Удосвіта й меди гірчать.
Усі слова, НЕ просто так.
Всі зустрічі - серцям домівка.
І вірші наші - кіноплівка:
За кадром, фрагментарно, - знак!
Надійна почуттям криївка.
Усі слова - НЕ просто так.
У лицемірстві НЕ втопись.
НЕ королева, - покоївка,
Слова - безсилля облямівка, -
У порожнечі власний зиск...
Засліплює всевладдя блиск?
У лицемірстві НЕ втопись.
13.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748339
рубрика: Поезія,
дата поступления 29.08.2017
Знудило...певно від присмаку меду
В кожному, болем народженім, слові.
Бал НЕДОрим, - у набридлій любові
Знову загрузло приречене НЕДО...
Все йому муляє, як не харизма,
То безталанності мовні ознаки.
Десь же зимують омари, чи раки,
Доки не виловлять, хай і запізно.
НЕДОсмакує, - закинуть подалі,
Хто розбереться, де кращі, де гірші?
Завтра, як вежі, піднімуться інші
Крутяться ж рими, як НЕДОпедалі.
Гострі, як лезо, бо колють, як шило,
Цвяхи вбивають!.. коли вже залишать
Нівечить душі отим НЕДОвіршем?
Господи, дай мені хоч НЕДОсили
Витерпіть згіркле, скалічене схоже,
Словоплетіння хай непоказного,
НЕДосконалого, сірого...МОГО!
Серцем малюю, не вміючи, Боже!
Знудило вже, чи ще знудить, не знаю.
Що не напишеш, назвуть бур"янами,
Зріжуть під корінь, посіяне нами,
НЕДОдивившись, - стежина до Раю
Онде, над прірвою щулиться, скраю.
26.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748045
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.08.2017
Урвававсь терпець!.. по самі вінця, -
Піднявсь зухвало маринад.
На денце кину все підряд
Ще й перцю струк, хай промениться.
Як мантру повторю: "Стояти!"
Окропом піниться мінор,
Бо червоніє той синьйор,
Що вже готується до страти.
Наприндив від образи щічки,
Зухвало виставив бочок,
Вщипнув легенько часничок?
Не побивайся, дам водички
І оцту з сіллю, хай смакує.
У хованку скляну колись
Зима загляне, - усміхнись,
Допоки серпень чимчикує, -
Наш красень чумакує скрізь.
23.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747760
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.08.2017
Як літо засне,
Перекинеться з неба місток
У осінь, зливаючи сяйво.
На мить спалахне,
Запаливши ясне,
І спрагло-безжальне, невтомне єство...
Уславленям - Господи аве! -
Підступне прозріння.
Якщо вже засне,
За хмаринкою сходи знайду,
Гукаючи Єдинорога.
Мине не мене,
Безтілесно- сумне...
Так видно судилось мені на роду,
В любові торкнутися Бога.
І прісно і нині.
18.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2017
Що ти замислив, серпню?
Літо - під корінь і день!
Це ж бо нечувано! Де
Крапель останній дзенькіт,
Дощиком на потемнілий кущ?
Що ти ховаєш нині, -
Гостриш опівночі серп?
Час налякавсь і затерп, -
Скоро дощі осінні.
Спекою ранки буди, не лущ.
Що ти залишиш завтра? -
Кинеш осонню мигтінь,
Грозами на видноті
Промені будеш патрать?
Чи зажадаєш надпити пущ?
Не нахваляйся, очі розплющ:
Зливи з гір стоголосі
І чорнобривці босі
Вимокнуть, п"яні у хлющ...
Скоро вже осінь.
Що ти замислив, серпню?
21.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2017
Неприручена птаха вирвалась
Із прокляття сивих сторіч.
Стогне прірва там увсібіч
І безсоння, і пам"ять брилами.
Здичавіле, надбите відчаєм,
Жовтодзьобе серце тремтить,
Чи обніме його блакить,
Бо й пітьма не буває вічною?
Як усі... павутину визбира
Серед ненависті і чвар,
Сколихне чарівний ліхтар
За чужими дверима й призьбами.
Неприручена сяйвом виллється
В порожнечу, денця дістать.
Розпинаючи нотний стан,
Рахуватиме не до ста,
До тих пір, поки хмелем піниться.
Неприручена, неспроста,
І бешкетниця, і невільниця.
17.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=747045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2017
Не мовчи. Як вода у піски,
Плюскотить наша пам"ять.
Світ настільки тісний, -
Безпритульному в сни,
Стежку вкажуть боги, отже, - там я.
Зайвих слів, не тремти, не зроню,
Хіба вкину в криницю,
Вже замерзлому дню
Хоч жарину вогню,
Відірвавши від сонця дещицю.
Не пиши, що слова без імен.
Безіменним востаннє,
Доторкнися рамен.
Розпаливши одвічно-німе,
Не зникай, залишись сподіванням.
17.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2017
Пішов? Іди, іди, допоки ніч
Кохання не накинула на очі,
Від сміху захлинаючись до сліз.
Летять не зорі - голови із пліч.
Летять у безвість всі слова пророчі,
Які ти ніс мені, ще вчора ніс.
Збиває з толку невідомий шлях,
Який здавався стежкою, не більше? -
Повстав стіною, обрій затулив.
Пішов? Куди? Ридає тут земля.
Стихій відлуння колихає тиша, -
Прокляття не народжують молитв.
Лоскоче легіт, у обіймах снів
Смаглява ніч, дощами капризує, -
Твої сліди змиває у грозу.
Вони ще десь отам - удалині.
Пішов? Іди...Марнуєш роки всує.
Тебе стрічати завтра не мені?
Мені...ось тільки нищечком, сльозу
Зітру... іди, допоки ніч, допоки
Нуртує кров, не затихають кроки
Не від, а до... вертаєшся, чи ні?
Бо стежка та давно у бур"яні,
Коротка ніч, а світ такий широкий,
І ми дві крапки серед метушні, -
Дві тіні на невидимій стіні.
22.07.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2017
(за мотивами роману Е.Джеймс "50 відтінків Сірого")
Пломеніла десь згуба звабою
Безугаву, поїла вином:
"Не торкайся, навіть кульбабою,
Не пручайся, бо я все одно
Не пробачу, якщо не втримаєш
Почуття на міцнім повідку, -
Йдеш назавжди, зникаєш, кидаєш..."
Заклинання, чи мантру гірку
Вчила мовчки, сльозами солена, -
Чаклувати жінкам на віку.
Ще Ліліт, палка й невдоволена,
Віщувала свободу щемку.
Чарувала невпинно Сірого, -
Мимоволі шукала блакить
І богині меткій довірою,
Заплатила прийдешня мить.
Пломеніла не згуба пристрастю,
Відчайдушність - безсиллям бажань.
Блискавиці злітали стрільчасті,
Від жаги іскрила душа.
У відтінках тих переливчастих -
Попелястий, сріблястий шал -
Смерть маленька - осанна Вічності, -
Перламутр і вістря ножа.
22.02.2015.
ред.14.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746344
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.08.2017
Серпнева ніч молилася й молила,
Хай спека не розбурхує уяв.
Слона із мухи? Де ти його взяв?
У Спасівку тих мух, кусючих, - сила.
Одна вчорашній день шукає й досі,
Дзижчить тоді, коли бринять дроти.
В мовчання утопив би і затих, -
Та струмом розриває безголосся
Обвуглена зоря - під ноги... друга, -
Портал відкривсь, - метеоритний дощ
Відчудження і безнадії прощ.
Який вже день дзвенить така напруга?
На мед і шершні, - з медом тільки бджоли.
Серпнева ніч - притулок комашні,
Думки розкудлані, такі смішні.
Ніколи, прошу, не кажи, ніколи...
15.08.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2017
Збирався сніг... мені здавалось, - літо.
Тополі у весільному вбранні,
І квіти скрізь, такі яскраві квіти
Серед дощів всміхалися мені.
Збирався лютий, звісно що не місяць,
А холод, скрижаніло, цілував,
Допоки душу біль і сумнів місять.
Таке буває іноді, бува...
Збирався сніг завчасно, захурделив
Нахабний, долу нахилив кущі .
Тріпочуть крильця, змучений метелик,
Гукає сонце, - тільки лід тріщить.
Збирався політати, у пухнасте
Упасти ліжко, - на листочку он.
Тепер же, молить, хоч би не пропасти,
Бо для біди немає перепон.
11.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2017
На латаття - сніги,
Певно, сонцю забракло вогню?
На далекій орбіті конвалії пестили весни.
Тільки ніч навкруги...
Тільки тіні я ті не спиню,
Під нещадною зливою айсберги повінню скресли.
Вирували моря,
Із безодні вставали хребти.
Перекинулись плеса, дощем покотились у прірву.
День фату приміряв, -
На вінок хоч би жмут, нагребти,
Бо засніжені квіти стихія віднайде і зірве.
На латаття - сніги,
Певно, сонцю забракло вогню.
Із малесеньких дзвоників крига спливає поволі -
В"яже вузол тугий,
Видно, так забажали боги.
Скільки сліз не зроню,
Застигають - ужинки недолі.
08.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2017
Вкотре безжальний вирок:
"Доню, мені пора..."
Знову одна в квартирі, -
Дівчинці - півтора.
Ключ - найлютіший ворог.
Крапелька на щоці
Висохне зовсім скоро...
Зошити й олівці
Втіха отій малечі.
Стіни - її мольберт.
Сонце втече надвечір,
Страхи почнуть концерт.
Книжку в обіймах стисне, -
Рік , як торішній сніг...
"Сонце, я не зумисне,
Просто обставин збіг."
Мамині руки стерпли, -
Душу трима кулак.
Пнеться мала запекло:
"Літеру звати як?
Хай не мовчать, говорять,
Що-небудь лопотять..."
Очі - бурхливе море,
Їй відсьогодні, п"ять.
Книги відтоді, з нею.
Замок - старий диван, -
Шерлок і Дульсінея,
Борджіа, Ватикан.
Що їй той ключ, ті двері,
Як уява уяв
Виллється на папері?
Зло?.. добро? - НІЧИЯ!
10.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2017
Сполохи синьо-зелені.... у ритмі танго.
Музика нині чуттєвості пише гімн.
Кинеш мене додолу, стрімким бумерангом, -
Я повертаюсь зухвалості навздогін.
Я повертаюсь в обійми вихром вогненним
І розпашілою, - кожною із клітин.
Ніч розливає спокусу, поклик сирени -
Кров знахабніла, пекельних просить жарин.
Кров знахабніла, безвільну сутність обпікши,
Випалить наскрізь душу пізнанням глибин.
Сполохи синьо-зелені збуджують тишу,
Мить зупиняє огнистого танцю плин.
Мить зупиняє силою спалах енергій,
Дихаєм важко, танго вчаровує нас.
Тіло до тіла лине, - каденсія верхи,
Не сарабанду сідлаєм, навіть не вальс.
Не сарабанду, - в обіймах зваби надлишки.
Погляд бентежить, щось обіцяє traspie *.
Танго жадання - рулетка, ставки і фішки...
Пристрасні руки твої, мій маестро-круп"є.
Сполохи синьо-зелені.... у ритмі танго.
* спотикання - елемент танго.
08.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745326
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.08.2017
Не пишеться, не пишеться і край.
Розлитого до краплі, не зберу.
Не вистачить моїх маленьких рук,
Хоча щодня кажу собі: "Збирай..."
Збирай у літо грози і полин, -
Духмяний смуток подиху залиш.
Маленьке зерня ще народить книш
Серед негоди, заздрощів, хули.
Не пишеться, бо соковитий муст,
Хоч і не гроно, ще ж і не вино.
А Муза крапель сонячних давно
Вже зачекалась, до тремтіння вуст,
Безсиллям душу ріже, як ножем.
Хмільного в спеку скільки не налий,
Однак той дзбан, як не крути, - малий.
А десь же зеленіше, бо чуже.
Колись було, - тоді, як ми були...
Діряве небо дощ не вбереже.
Не пишеться, чи пишеться уже?
01.08.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2017
Плекала Ніч думку - помститись.
Не вбитись би, - вбити, відбити...
У Дим закохалася, - Світло
Сховала в кишеню, а звідти,
Із кіптяви, - Ружа розквітла.
На денці душі зледеніло,
Чи скельце, чи зерня без діла,
Лежало сто літ і два роки.
Просилось на волю, просило
Удосвіта хвильку, допоки
Жагою опоєна, скаче
Потвора розбещена, наче,
Без клепки і совісті зовсім.
Подумаєш, скельце заплаче! -
В теплі запітніло, не в льосі,
А Дим пустотливо-грайливий,
За вітром майне і немає.
Розлючена Ніч скаженіє,
Шукає, гвалтує, ховає,
Що вхопить, така веремія!
Від ревнощів розум - в тартари, -
Закинула Зорі за хмари.
Сама від безсилля осліпла,
Бо Дим п"є із іншої чари, -
Із кіптяви, - Ружа розквітла.
28.07.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2017
Ти не чекай мене, я не прийду,
Хоч не забути і не оминути, -
Останні миті гіркої спокути,
Гарячими сльозами -
по льоду.
Я не збираюсь, навіть уночі,
Коли в безсонні знемагає туга,
Зневіри бог та демонів наруга
Давно мені залишили ключі.
Відкриті двері...
ти чекаєш десь,
Спаливши в попіл ноти та бемолі.
Віск скрапує під полум"ям неволі,
Поки озерцем виллється увесь.
Зухвалості я забуваю мить.
Здавалось, заметіль -
цвіт яблуневий,
Січнева ніч, палка, ніби травнева,
Тріпоче серце і жнивами снить.
Не хочу йти, сповита страхом знов.
І не прийду, не клич зболілу душу.
Я так далеко, та сказати мушу,
Кохання те - в темницю...
без розмов!
Не виглядай, як хмари розійшлись, -
Сріблясте лезо ріже шов останній
Моїх надій. Облудні сподівання,
Бо не твоя...
твоя була колись.
11.02.2015.
ред. 29.07.2017.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2017
Ти в мене проріс...Хто дав право,
Нахабно засіяти вихор?
Ну звідки медове те лихо,
Безжально-пекуче і жваве?
Ти в мене проріс, опівночі
Гукаєш, - навіщо, не знаю...
Маленький червінчик шукаю,
Безцінний! - клену, позаочі.
Ти в мене проріс не бажанням,
Не шалом сплетіння і муки.
Безкрилий, німий і безрукий,
Хворобою звешся, насланням?
Ти в мене проріс...Злами - зломи
Дверцята порталів відкрили,
У душу зіпхнувши, впівсили,
Дитинства безхмарного спомин.
29.07.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2017
У зіницях - вогненні хрести
То не я і звичайно, не ти,
То безмежного Всесвіту стріли
Нас з тобою і занапастили.
Щоби в засуху зерням зійти,
Може в душу помалу врости?
Боже, дай мені віри і сили,
Щоб за руки узявшись, ступили
Не на кладку хистку, на мости.
Не печалі , - кохання нести,
Хай нам скоряться прірви!.. бриніло
Перехрестя, любові мірило,
У зіницях, - вогненні хрести.
"Не віддам, захисти і прости,
Чи почути мене Ти устиг?.."
Відгриміло і в ніч зазоріло.
19.07
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2017
Ти вбив її...за що її ти вбив?
За що глумився, розпинав і мучив?
Подер у шмаття, як старі онучі, -
Діряве впало щось біля верби.
Лежала, бо зіп"ятись хоч на мить,
Вже не могла, спасінням звала тишу.
За стовбур відчайдушно учепившись,
Вже й не молилась, чула як бринить
Не нота, не мелодії лади, -
Бринить шматочок... ще помалу, дихав
Спіткавши кару, ухопивши лиха
Без сили, без надії, без води.
Гострили леза навчені кати, -
Останні дві хвилини. Вже до страти
Ведуть. Беріть, хоч нічого віддати.
І серед них я бачу...Боже, ти!..
Ти вбив її...за що її ти вбив?
Твоїх страждань мірилом їй не бути.
Вже напилась і меду, і спокути
Вплелась у креп жалобної габи.
Нема пророка у моїм краю.
Хто встиг, той нашу долю і вінчає,
З добром, чи злом, як карта випадає.
Спішить судити...Хто? Кого? Чию
Ламає душу, кривдить, розбиває?
Я не боюсь, давно вже не боюсь,
Молитвою й сльозами поділюсь.
Нема пророка у моєму краї.
23.07.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2017
Що та крапля, коли скоро злива?
Сльози Бога в пригоршні збирай.
Непідсудний, як ворота в Рай
Відчинились... хай собі глумливо
Сірим хтось замулить виднокрай,
Бо душа, чи щось взамін, - вразлива.
Що той глум, коли брунатним соком
Вишні налилися на гіллі?
У росі купаються джмелі,
Можуть і вкусити ненароком...
Як серця холодні і малі,
То й біда на них накине оком.
Що там ті образи, коли голос
Навздогін лоскоче?.. не збагнеш,
Чи то сон, чи ти скучаєш теж
Так, що й світ коцюрбиться навколо?
Не нанижеш пам"ять, не зітреш, -
Дві душі звінчали видноколом.
Спрага прокидається спроквола,
Що та крапля? - падай, не бентеж.
18.07.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2017
За розбитим коритом не плач,
Може рибка почує й не раз,
Он до ніг твоїх тертий калач
Лине.
Розламалось останнє весло.
В океані бездоннім образ
Тоне човен дірявий?.. - то зло
Гине.
І у свята буває кінець,
А початок у буднів безмеж.
Промінь балощі звів нанівець,
Наче?
Не клени долю, не голоси,
Ефемерних торкаючись веж, -
Вони сяють в краплині роси
Бачиш?
17.07.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742345
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2017
Бастард кострища - сивочолий дим
З останніх сил, за хмаркою услід
Злітаючи, згадав, як молодим
Він був, - від протягу й утоми зблід.
Народжений шаленством, у вогні
Зриваючи останні із сум"ять...
У попіл - ночі, - смакувати дні
Жорстоко, без любові, - вгамувать
Безсилля і невичерпну жагу
Всевладдя там, де ти завжди Ніхто.
Звінчавши потойбіччя і нудьгу,
Летить, насиллям мічений, хітон.
Летить угору, стелиться й гірчить
Закопчений пекельним і рудим
Гарячим і могутнім.Чим же, чим
Ти обернувся, безсловесний дим?
З нічого вродишся, і будеш ти Нічим.
03.07.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740609
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2017
Ти - Ангел, я знаю, я знаю...
У крила твої загортаю печалі
І біди помалу, посунуться далі.
Нехай десь зависнуть над краєм
Провалля у часі, безодні
Не пам"яті - намірів, - знищити небо.
Ти - Ангел, умовивши тихим "не треба",
Мене закриваєш сьогодні.
І хмарка ясніє - дощити
Не стане, а душі замучені, в зграю
Збираємо разом...Ти глянь, оживають
Розтоптані нелюдом, квіти.
Зневагу й насилля прощають,
Німою скорботою землю скропили,
Бо ти дав води іван-чаю.
Для серця твоє співчуття, як вітрила.
До сонця здіймають потроєні сили.
Ти - Ангел, я знаю, я знаю.
23.06.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2017
[img]https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/19511552_314250422360745_5555255840332644579_n.png?oh=b9d6b0a691c2899a11d31a3902a56c27&oe=59CA2DCB[/img]
Не можеш? Не хочеш? - не треба!
Навіщо безжально-пусті
Слова, ні про що, у листі?
Прокляття, яке упівнеба,
Не спиниш пригніченим, "стій".
Розхристане в марнім чеканні,
Лякливо-непевне - а мо`?..
Прийшло, хай незване, само -
Ми ще не голодні, та гнані, -
Не маєм, то й не віддамо.
Не втримати, - вислизне сяйвом,
Як сонячний зайчик майне
І вже ні тебе, ні мене...
Ще вчора омріяне, - зайве,
Так муляє: "хай омине"!
Похнюплена знічена постать
Ховає джек-пот в рукаві, -
В обгортці ще долі сувій.
Молитв і прокльонів удосталь,
Дві тіні зливаються, - ДВІ!
Так просто, насправді, так просто...
07.06.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017
Засмучена ніч у душевну безодню
Скотилась, притулку шукати.
І лащиться... для кошеняти
Таке вже роздолля настало сьогодні.
Погладить за вушком пухнасте і ніжне,
Маленьке, грайливо за хвостик
Піймає і проситься в гості...
Шматочками спомини кришить і ріже.
Від себе відштовхує сірого тіні, -
Дзеркала щитами, а гомін
Затихне, легкі й невагомі,
Слова завмирають, як версія-міні
Великого райського, ніби-то, саду.
У квітах роса спочиває.
Мурчить кошеня, он де зграя
До полум"я рветься, шукає розраду.
Грайливо торкає метелик яскравий,
Цілуючи спинку і вуса.
Яка ж бо солодка спокуса, -
У темряві ночі напитись заграви.
28.06.17.
[img]https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/19437367_312285335890587_3863668782784402480_n.png?oh=07755e90df48907b21cdb537d2316589&oe=5A1059ED[/img]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2017
Коли вже ця злива скінчиться?
Забрьохані стіни і душі,
Задуха, мов та колісниця
Розлущує подих байдуже.
Небесна стіна обвалилась, -
І сплутала долі, - додолу,
Упали подерті вітрила,
Упали на босу і голу
Стривожену, змучену птаху.
На вистиглу душу, неначе,
Зомлілу від болю і жаху.
Ще дихає, більше не плаче.[img]https://www.facebook.com/301704343615353/photos/a.301720783613709.1073741828.301704343615353/306755673110220/?type=3&theater[/img]
А може й не сльози - прокльони
Розмили до хати стежину?
І де їй шукать тепер схрони,
І хто обігріє пташину?
Як білим крилом закривала, -
Зловісного гнала шуліку,
Тоді небо, мабуть, і впало -
Голосить без міри, без ліку.
Голосить, а птаха завмерла,
Чи холодом вени судомить?
Шукала під місяцем перли,
А краще б, - під ноги соломи.
05.06.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2017
Привет, подружка! Что грустишь?
Проблемы? У кого их нет?
Поплачь и заходи в инет,
Быть может нарисуешь стиш?
Чего не спишь? Послушай блюз.
Сегодня, через пару лет,
Не вспомнится, - простой сюжет
Забудется... Нет,я не злюсь.
За что? Сто двадцать раз и два
Считала тридцать тех монет, -
Проблемы...у кого их нет?
На острие едва жива...
Но ведь жива!
пока... привет!
26.06.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739401
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.06.2017
[img]https://scontent-waw1-1.xx.fbcdn.net/v/t1.0-9/19424408_310688672716920_6743670257856090146_n.png?oh=00451d9606410dc215fb1e5d7a4e585d&oe=59D28F29[/img]
Байдужі штампи у сірий колір
Фарбують неба ясну блакить.
Допоки Бог, чи Диявол спить,
Дрімає Янгол на видноколі.
Гріхи на пальцях не полічити, -
Звисають низки і немалі.
Одколи розум спішить спочити, -
Блукає Мудрість десь по Землі.
Блукає змучена і розбита,
Зависла тінню на ліхтарі.
Якщо не сплатить (комусь там?..) мито,
Так і залишиться угорі.
Летить метелик на світло знову
Гукає Мудрість йому:"Спинись"...
Та хто й коли опирався зову,
Хіба що дехто, хіба колись?
Байдужі штампи й стереотипи:
Початок, певно, однак кінець?..
Палають душі, як смолоскипи, -
Зусилля Мудрості - нанівець.
Згорим? - летімо! За мить - у попіл...
А може й маєм одну лиш мить?
Чаклує Фрея в порфирі Локі,
Допоки хтось там і досі спить.
11.06.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739239
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2017
Пригорнусь хоч на мить, не жени.
У душі щось маленьке й гаряче,
Завмирає, тріпоче, неначе,
Розливається стогін струни.
Не жени мене в ніч, не жени...
Загорнусь у духмяний полин -
Твого тіла, вдихаючи млосно
Пряний мускус і бачу, як сосни
Плачуть мовчки... розлука коли -
Кам"яніють краплини смоли.
Цей оманливо-сонячний світ
Теплих пестощів, не оминути
І медово-гіркої цикути
Не напитись, - бурштиновий лід
Ще бринітиме тисячу літ.
Тільки любляче серце й почує...
Зводять вежі кармінові сни,
Доки доля безжально лінчує,
Пригорнусь хоч на мить, не жени.
21.06.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2017
Я не вона, вона - не я, -
Думок розгублених відлуння.
В тобі тремтить, - її ім"я,
Бентежить у свята і в будні,
А долі - плином течія -
Я не вона, вона - не я.
Прокляття з каяттям - вози -
Скарби єдині потерчати.
Хоч навпростець, хоч навскоси,
Ти з рушником не вийдеш з хати, -
Зійшли розлуки гарбузи,
Не зустрічатись, не прощати.
Хоч скільки Небо не проси,
Та з Пеклом Рай не повінчати.
Чия вина тут?..нічия.
Я не вона, вона - не я.
21.06.17
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2017
Збитки несе невгамовна душа,
Впавши в обійми Тантала.
Знала?.. якби ж то не знала! -
Крок до безодні, - не варто рушать.
Мариться сірому - срібним хоча б,
Зблиснути, може й помітять,
Крапельку серед суцвіття?
Блиск недосяжний незрячим очам?
Слово солодке на вушко зрони -
Тішиться хай і ковтає -
Більшого щастя немає,
Як у перлисті заходити сни.
Доки спросоння - невдалий ривок, -
Скельця рожеві - на друзки!..
Крають діставши із пустки,
Душу і серце, чи щось на зразок?
Котиться кульчик - зернина добра,
Муляє, проситься з хати;
Хоче знов лиха дістати,
Випивши краплю з чужого відра?
Що як приб"ється?.. напевно, пора,
Вимести темінь із мого двора?
09.05.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738276
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2017
Заздрощі червоні постоли
Взули, бо стерня така колюча,
І мішок кропив"яний вдягли, -
Нитку дехто денно й нощно сучить.
Писанку умовили на мить
Фарби дати, пір"я наскубали, -
Курці тій пошарпаній болить,
Не втекла - однак, біда догнала.
Ледве ходить, - в приймах був павич, -
Заздрощам не їлось і не спалось,
Думалось: "якби той гребінь - з пліч, -
Віяло з хвоста - душі забрало,
Мали б"... Ниє єдність протиріч:
Хвіст один і віяла замало.
Ще б мітлу модельну і щоніч
Гору Лису плинність лоскотала б.
Хто убогу бачитиме суть
В сірому і ницому безмежжі?
У барвисте втиснулась мабуть,
Щоб дістати хоч порогу вежі.
Хоч здаля на світло зазирнуть,
Подивитись, як палає грубка,
І любові крихту дать зерну
Прорости, та ворон не голубка.
І ослу не мати талану
Розливати щебіт солов"їний.
Заздрощам і досі не до сну,
Труяють душу божевілля кпини.
09.06.17.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2017
Не молитвою, так прокляттями,
Заступаю тобі біду.
Рвем розлючено долю в шмаття ми,
Поки прірву ту перейду.
Скелі чорні, мости - хмаринами
Зависають, лишень ступи.
Ми зустрінемось, ми зустрінемо,..
Коли Місяць роздасть серпи.
Десь же кладочка, може й зірвана,
Зачеплю за гори оскал.
Хай хустина безладдям зібгана,
Хай молитва моя різка, -
Вузлик з вузликом не розгубляться, -
Кладку вив"яжуть на ходу.
Може лихо тоді й посунеться,
Як під ноги йому впаду?
Смужка чорна на сіру зиркає
Не збіліє до ранку ні?..
Хмара кублиться, тільки зіркою
Їй не стати і уві сні.
04.06
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017