Ліна Ланська

Сторінки (6/510):  « 1 2 3 4 5 6 »

ПРОСТО БУДЬ

Я  заховаюсь  в  собі,  від  образ  утечу.
Поряд  малесеньку  збірку  кладу,  як  молитву.
Я  вже  програла  з  твоїми  примарами  битву,
Просто  сховалась  в  собі  та  рахунки  плачу.

Наче  пухнасте,  грайливе,  мале  кошеня,
Смішно  до  сліз,  що  шкодливе  таке  і  нестерпне,
Лащиться  мовчки,  в  любові  якесь  невичерпне,
Знову  наосліп  уперто  іде  навмання.

Коротко:  крається  темне  оте  повсякчас  -
Місяць  скотився  в  безодню,  а  неба  немає.
Мабуть  ворота  у  Рай  зараз  він  відчиняє,
Тільки  б  знайти  їх,  бех  хижих    зіркових  прикрас.

Щоб  не  забув  ти,  і  вкотре  не  вилив  образ,
Може  й  болітиме  серце,  то  доля  карає.
Пекло  довіку  оте  називатимуть  Раєм,
Доки  топитимеш  душу  в  омані  чимраз.

Я  заховаюсь  в  собі,  від  образ  утечу.
Злу  не  дістанусь,  любов"ю  запалені  вірші,
Може  вони  недолугі,  або  ще  і  гірші?
Ти  не  читаєш,  той  що?..просто  будь,-  шепочу.

02.04.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2016


САМОТНІСТЬ

Після  прочитаного  :    
 http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656452        
Автор:Systematic  Age.

Дякую  за  натхнення.

Цілющий  сон  -  єдина  втіха,
Коли  ні  голосу  здаля,
Ні  пташки  -  килимом  земля.
Відлуння  сліз,  відлуння  лиха.

Самотності  не  пити  чаю,
Удвох  із  чашкою  вночі.
Он  стіл,  покинуті  ключі,
Останнє:"вибач"...Вибачаю.

І  все,  луна  кудись  котилась  ,
Ліхтар  мигнув  та  вже  й  потух,
Один,як  перст  і  дощ...ущух.
Самотність  лишень  загостилась.

Пора  вже,  йди,  забудь  дорогу
Нехай  травою  зароста
Його  історія  проста  -
Душа,  що  покорилась  Богу.

01.04.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656463
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.04.2016


ЧАРІВНІ МОСТИ

Темним  мороком  пекла  розлийся  в  мені,
Світлом  сонця  і    подихом  Раю.
Твою  сутність  я  спрагло  вдихаю,
Утопивши  себе  в  срібнім  мареві    снів.

Відтепер,  забувай  ким  була    і  хто    ти  -
Прірву  вкрили  стрімкі  веселкові,
Золотаво-хмільні  сутінкові,
Із  сріблястих  мережив,  чарівні  мости.

Мої  коси  за  бильця  моста  заплелись,
Вітер  грається  нишком  нахабно.
Ти  всміхаєшся  лагідно  й  звабно,
В  лабіринтах  бажань    до  душі  нахиливсь.

Десь  є  вихід,  та  серцю  уже  все  одно,
На  мосту,  чи  з  моста...у  нірвану.
Знов  у  смерті  маленькій  розтану  -
Рай  чи  Пекло?  -  кохання  розлите  вино.
01.04.2016.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656432
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.04.2016


АРІАДНА

Напиши  мені  кілька  рядків,
За  хвилину  до  півночі,  зараз
Після  всіх  швидкоплинних  зв"язків;
Розізлившись,  що  в  сон  увірвалась,

Та  спинитись  було  вже  несила.

Напиши  мені  декілька  слів:
Пророста  в  чорне  золотом  листя  -
Аріадна,    одним  із  клубків,
З  лабіринту  до  звіра  в  обійстя  -

Тихо  йшла,    навіть  не  боронилась,  

Мінотавру  невинність  несла,
Як  офіри  останньої  крила.
По  дорозі  її  розлила,
Коли  серце  Тесею  відкрила,

У  дарунок  -    і  душу,  і  тіло...

Опівночі  троянда  цвіла,
У  твоїм  одинокім  чеканні
Не  мене  ,  пелюстки  зі  стебла
Ворожили  солодке  кохання.

Он  -  клубок,  чи  сльоза...  покотилась.

31.03.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2016


Я ТАК ВТОМИЛАСЬ

Я  так  втомилась  від  брехні.
В  нещирих  поглядах    блукання
Не  світять    тліючі  вогні.
Я  так  втомилась  від  брехні.

Я  так  втомилась    розуміть,  -
Тремтіть  на  вістрі  до  світання,
Кричати  мовчки:"  Обійміть!"
Я  так  втомилась  розуміть.

Я  так  втомилась  від  страхіть.
Без  сну,  втрачаючи  свідомість,
Шукати  довго  й  не  зустріть.
Я  так  втомилась  від  страхіть.

Я  так  втомилась  від  порад
І  "мудрості  услід",  натомість.
Від  ворога,  що  наче  брат.
Я  так  втомилась  від  порад.

Я  так  втомилась,  не  втішай,
Бо  душу  знов  гнітить  бездомність,
Як  пекло,  що  змінило  Рай.
Я  так  втомилась,  не  втішай.

Я  так  втомилась,  руку  дай
Коли  долаю  непритомність,
Не  випускаючи,  тримай.
Я  так  втомилась,  руку  дай.
29.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016


САДІВНИК

Що  там  тулиться  збоку,  невтішне  хоча  і  м"яке?
Обіцянки,  як  струм,  тільки  вдаривши,  вже  не  присплять,
Ті  окови  міцніші  армади  численних  проклять
На  довічне  -  хрестами  у  ружах,  сумління  важке.

На  довічне,  та  ковзає  погляд  нестримно  убік,
Серед  постатей  сірих  вогненне  шукає  тепло.
У  минуле  занурившись  спогадом,  наче  було?
Де  тепер  ти  -  отой  незнайомий,  чужий  чоловік,

Що  стоїть  на  мосту  у  осінньому  теплому  дні?
Галасливо  за  вітром  спішать  дітлахи  і  птахи,
Сонце  тіні  до  ніг  його  стеле;  поглянь  навкруги  -
Он  на  пагорбі,  вигорів  кущ,  а  колись  пломенів.

Як  той  сад,  що  у  яблуню  був  закохався  навік?
Пестив  листя,  а  потім  удвох  пожинали  плоди.
Впали  яблука  стигло-червоні,  у  краплях  води.
Відтепер  не  мене  пригощає...  не  мій  садівник.
29.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2016


ЗАПЛЮЩИВШИ ОЧІ

Вважаєш,  неначе  легше,
На  мить  заплющивши  очі.
Мабуть,  таки  ж  бо  не  вперше,
Прокинешся  серед  ночі.

Якщо  удень  і  щоденно,  -
Реалій  подих  глумливий?
По-справжньому  полохливий,  -
Лякається  достеменно,

Бо  світло  від  тебе  ллється;
Таке  нестримно-пекельне,
Для  когось-таки  смертельне.
Не  знаєш?..то  лиш  здається.

Заплющиш  очі,  а  душу
Не  смій  спопелить  завчасно!
Хай  зло  розрослося  рясно,
Прощення  плекати  змушуй.

Немає  такого  краю,
Де  біль  -  це  єдині  лахи
І  завтра  -  в  обійми  плахи.
Молись,  на  шляху  до  Раю...
27.03.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2016


ПТАШИНА

Злетіла  б,  перебиті  крила  -
Чиясь  поцілила  стріла.
Ледь  підвелась  і  знов  зомліла,
Не  видно  світу  –  лиш  імла…

Лежить  і  квилить    невловимо,
Сховавшись  у  гущавину.
Жахливо  так,  неприпустимо  -
Чиюсь  платити  данину.

Слабка,  мов  немовля,  пташина
Нікому  не  робила  зла.
Ні  комашина,  ні  звірина
Не  помічали:  замала.

Літала,  крихти  смакувала,
Кохала,  у  піснях  жила.
Стріла    пташинку  наздогнала  -
Високу  ноту…  не  взяла.
03.12.2014.
Виставлений  повторно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016


Я ЛЮБЛЮ…

Укотре  торкнусь  твоєї  
Душі  незбагненно-ніжно,  -
Так  солодко  і  неспішно
Зітхне  навесні  земля.

Та  тінь  у  кінці  алеї
Так  млосно,  хоча  й  невтішно,
Майнула  туманно-сніжно,
Без  листя  стоїть  гілля.

Гранично  знайомий  погляд
Зловила  -  лезом...на  лезі.
На  часточки,  у  бентезі,
Роздягне  і  спопелить.

Торкнеться  пекельний  спогад  :
Сережки  ті  на  березі
Грайливо,  з  вітром  почерзі,
Зривали  -    кров  стугонить.

І  плакали  білокорі
Від  щастя,  котились  сльози,
Солодким  щемом,  а  грози
Сміялися  без  жалю.

Спліталися  у  покорі,
Вустами  збирали    роси,
Бо  впали  до  ніг  покоси
Від  щемного:"Я  люблю..."

24.03.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016


А ПОДУМКИ

Латала  рване  й  зношене  до  дір,
Корилась  примхам  долі,  чи  недолі?
А  подумки,  ромашки  рвала  в  полі,
А  подумки,  торкалась  Сонця    й  Зір.

Корилась  не  наказам,  так  боргам.
Зцілити  треба,  мовчки  йшла  за  зіллям,
А  подумки  -  у  келих  божевілля,
А  подумки  -  всміхалася  богам.

Корилась  звичкам,  виливала  страх,
Бо  не  навчили  жити,  за  бажанням.
А  подумки    -  в  нестримних  сподіваннях,
А  подумки  -  зотліли  вежі  в  прах.

Корилась  досі,  крила  відросли
І  страх,  як  дим  у  мареві  розтанув.
А  подумки  злітать  не  перестану,
А  подумки  Ніч  Світлом  нарекли.
21.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016


ГРИМІЛО ДЕСЬ

Гриміло  десь,  всередині,  чи  зовні?
Котилось  тихо  так  до  ніг  моїх.
А  ти  всміхався,  -  може  падав  сміх,
Чи  то  луна  злітала  їз  безодні

Твоїх  очей?  глибинного  чекаю,
Шукають  руки,  притискають  ще,
Я  спраглим  тілом  вкрилась,  як  плащем,
Кудись  лечу,    долоні  затискаю,

Щоб  мить  ту  не  віддати;  розпинаю
Цілункам  -  кара  -  слово:  обпечи,
Нехай  цвітуть  рум"янці  уночі,  -
Свічки  згоріли,  тільки  я...  палаю.
22.03.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016


БАЙДУЖІСТЬ

Байдужістю  не  знищиш?  -  звісно,  знищиш
Глумливе  і  святе,  ламке  й  гаряче,
І  полохливе,  до  сльози  тремтяче,
Що  падає  у  відчай;  не  найнижчий,

Той  край  -  загострений,  або  пологий.
Летиш  униз,  хтось  руку  і    протягне
Та  не  торкнеться,  раптом  не  досягне
Чогось,  колись...куди  дивились  боги?

Кудись  дивились,  не  на  мене  мабуть.
Нехай  летить,  поглянули  байдуже
А  може  й  справді  вниз?  І  що  там,  друже,
Чи  втоплять,чи  умиють  -  темна  заводь.

Байдужому  не  гніватись    -  боятись,
Бо  бумеранги  розрізають  долю,
Як  блискавиця  зла  струнку  тополю.
Що  потім  скаржитись,  що  сповідатись?
22.03.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016


Я НЕ ПІДУ ДО БРОДУ

Я  не  піду  до    броду,  не  чекай.
Коли  остання  розіллється  річка,
Залишиться  для  тебе  давня  звичка,
Для  мене  -  сліз  нестриманих  ручай.

Я  не  піду,  картання  ті  печуть,
Вогнем  у  серці  роз"ятрили  рану.
Кохати  вже  мабуть,  не  перестану,
Лишень  не  хочу  докорів  тих  чуть.

Я  не  піду,  щоб  з  мосту  та  униз  -
Навіщо?  Прірву  смутком  не  закриєш,
Чи  у  молитві,  чи  на  Місяць  виєш.
Це    гріх  тяжкий  -  ставати  на  карниз.

Я  не  піду,  нехай  зозуля  десь,
Комусь  на  долю  роки  відлікує.
Хіба  те  щастя  подумки,  вполює
Шукає,  квилить...тільки  -  ні  шелесь.

Я  не  піду  до  броду,  ліс  мовчить,
Що  та  йому  малесенька  комашка?
Дивись,  знайшла  її  весела  пташка
Та  й  клюнула,  біда  вже  не  навчить.
22.03.2016.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2016


ВТОПИВШИ В НАСОЛОДІ

Кохання  заплелось  в  мотив,
Нестримний  погляд  кличе  в  прірву.
Давно  вже  втратила  б  довіру,
Якби  так  палко  не  любив.

Зіграєм  знову  в  дві  руки
Тих  пестощів  палких  сонату.
Коли  плющем  я,  по  канату,
Які  розлуки?  То  -  чутки.

Що  бешкетую,  не  зважай,
Вина  наллю,  жаги  уповні.
Усі  химери  десь  назовні,
Збирають  заздрощів  врожай.

Закрию  крихітне  тату
Цілунками  до,  стиха...  годі!
Тебе  втопивши  в  насолоді,
В  собі  втопивши  самоту.
21.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653286
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.03.2016


ВІДДАВШИ

Залиш  своє  серце  собі,
А  я  обійдусь  тим,  що  маю
Питаєш  мене,  чи  скучаю?
Скучаю  -  самотньо  в  юрбі.
Залиш  своє  серце  собі

Коротке  -  один  лишень  вдих,
Нестримане  наше  кохання.
І  знову  листи,  запитання:
Чому  не  для  нас,а  для  них,
Коротке  -  один  лишень  вдих.

Не  треба  жалітись,  жалю
Не  випити,  не  розплескати
Якщо  не  знайшли,  не  спіткати
Молитись,  та  тільки  й  молю:
Не  треба  жалітись  Жалю.

Заплющивши  очі  забудь,
Що  свято  було;  від  учора
Гризе  серед  ночі  потвора,
Здіймає  в  душі  каламуть.
Заплющивши  очі  забудь.

Віддавши,  тужи-не-тужи,
Лиш  попіл  та  крихта  надії,
Зомлію,тріпочуться  вії
Казала  ж  колись  6ережи.
Віддавши,  тужи-не-тужи
19.03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2016


І ЩОБ ТОБІ

І  щоб  тобі  моє  ім"я  забути?
Колись  однаково  травою  заросте
Оте  смішне,  хвилююче-просте,
Що  надихає  у  хвилину  скрути.
І  щоб  тобі  моє  ім"я  забути?

І  щоб  тобі  в  коханні  заблукати
Далеко  десь?  -  поламане  гілля
Свята  вода  вже  навіть  не  зціля.
Молитись  не  втомлюся  і  благати,
І  щоб  тобі  в  коханні  заблукати?

І  щоб  тобі  зустріти  не  черницю,
На  стежці  переплутаній  давно;
Востаннє  в  чорно-білому  кіно
Ти  бачив  Валаамову  ослицю...
І  щоб  тобі  зустріти  не  черницю.

І  щоб  тобі...щось  просить,  і  зітхає.
Тремтять  так  спрагло  скривджені  вуста
І  безнадія  серце  пророста  -
Душа  беззахисна,  коли  кохає
І  щоб  тобі,  -  і  просить,і  зітхає.
18.03.2016.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016


МОВА МОЯ РІДНА

Нова  робота  Нікіти  Довжика.
Треба  рубрику  виділити.

Мова  моя  рідна  -  пісня  солов'їна.
Мова  -  це  хатина  і  моя  родина.
Розмовляють  нею  і  діти,  і  квіти.            
Українська  мова  значить  -  добре  жити.

Буду  Вітчизну  свою  стерегти,  
Учить    рідну  мову  і  берегти!
Люблю  я  свою  дорогу  Україну,
Люблю  над  усе,  мов    матусю  єдину!  
                                                                                                           
 16.03.2016.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652546
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.03.2016


ВСІ ДОРОГИ - В РИМ.

Нещастям  не  впивайся,  -    дим
Майне,  збере  докупи  грози.
Відкинеш  геть  усі  прогнози,
Бо  ж  знаєш,  всі  дороги  -  в  Рим.

Смугаста  біло-чорна  мить,
Життям  колисана  доволі,
Сипнула  в  очі  дрібком  солі
Тепер  зловтіхою  тремтить.

Кортить  тебе  зігнути  в  ріг.
А  ти,  неначе  й  не  помітив
Хотіла  Мора  коси  мити,
Та  тінню  впала  на  поріг.

На  сонечку  собі  лежить,
Як  шмат  шагреневої  шкіри.
Стискаються  у  крапку  й  діри,
Де  голка  зцілити  спішить.

А  лихо  зникло,  що  там  з  ним?
Мабуть  розсипалось  на  друзки,
Повісилось  в  кінці  мотузки?
Ну  що  ж,  усі  дороги    -  в  Рим.


Фото:
Нічний  Рим  з  космосу.

17.03




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652370
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2016


МЕНІ НАСНИЛИСЬ МІРАЖІ

Схилилась  до  твого  плеча  -
І  світ  завмер,
Потріскували  у  вогні  дрова.
Вмирала  на  вікні  свіча,
Цвів  ефемер,
А  я  пила  нечувані  слова.

Прискорив  подих  дивокрай
Тремтіння  рук,
Від  дотику  нестримного  -  жага.
Бери  усе,  не  віддавай
Лишень  розлук  -  
Пекучий    біль  ще  й  досі  не  стиха.

Сто  літ  малюю  вітражі
З  очей  твоїх.
Дім  тут...  стежина  заросла.
Мені  наснились  міражі,
Один  із  них
Віддав  мені  пір"їнку  із  крила.
11.03.2016




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2016


КОЛИ ВЖЕ ДУШУ ВІДДАЛА

Коли  вже  душу  віддала,
То  мабуть,  не  живу?
Росинкою    в  траву
Скотилася...  була.

Була  примарним  ніжним  сном,
Розтанув  сизий  дим
І  пам"ять  разом  з  ним,
Майнула  за  вікном.

Вікном  розбитим,  не  засклить;
Грабіжник  не  спіши,
То  блискітка  з  душі
У  скельці  мерехтить.

Коли  вже  cерце  віддала,
Нехай  до  ніг  летить  -
Від  лиха  захистить.
Я  не  тримаю  зла.
11.03.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


НЕ ВЧІТЬ ЛЮБИТИ УКРАЇНУ

Не  вчіть  мене  любити  вітер,
Бо  він  настільки  непостійний,
Що  декілька  лиш  досить  літер,
Як  він  зламає  душу  й  стіни.

Не  вчіть  мене  любити  мову,
Перлинно-ніжну,  пелюсткками
Вкриває  шлях  вона  до  мами,
Що  вчила  вірною  буть  слову.

Не  вчіть  мене  любити  сина  -
Мою  краплиночку  єдину.
Розтану,  кригою  застигну  -
Весь  світ  для  матері  -  дитина.

Не  вчіть  любити  Україну.
Мовчу,  не  значить,  що  байдужа.
Вона  -  для  серця  вічна  ружа,
Сльоза  і  кров  -  живить  стеблину.

НЕ  ВЧІТЬ  ЛЮБИТИ  УКРАЇНУ.
11.03.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2016


ГРІХ ЗАБОРОНИ

Смішної  заборони  гріх,
Терпким  вином  не  для  причастя.
Коли  не  звідаєм  ми  щастя,
Нещастя  знайдуть  нас  усіх.

Розгорнуть  ненависті  стяг,
Бо  для  любові  не  готова
Душа  твоя;  слова  -  полова,
Самотність  -  радощі  присяг.

Корчі  від  страху    -  ніч  і  тінь,
А  лицемірність  -  аргументи,
Як  мантри  в  пам"яті  фрагменти,
Спокути    шалу  сновидінь.

А  що  ж  іще,  коли  не  спить
І  спокушає  біс,  чи  голод,
У    серці  крижаніє  холод,
Долаючи  підступну  хіть.
09.03

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650139
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.03.2016


СЕРЦЕ ОЧЕРСТВІЛО

У  неволі  серце  очерствіло
Бо  любов  пішла  у  іншу  хату
І    мовчала,  хоч  і  накипіло,
Слухала  говірку  ту  пихату.

Всі  ж  бо  знають  -  камінь  не  розм"якне,
Тільки  серцю  не  шукай  поради,
Може  комусь    мудрості  й  забракне,
Нав"язати,  щоб  свої  шаради,

Чи  прожекти  складені  наосліп,
Що  тільки  не  зробиш,  без  любові?
Наче  діти,  доки  не  дорослі
Ще  знаходять  відповідь  у  змові.

У  неволі  серце  очерствіло,
Чи  гнітить  його  дев"яте  коло?
Знало  кошеня,  як    сало  їло,
Вже  тоді,  коли  нявчало  соло.
07.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649750
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.03.2016


ПОЛИННА МЕЛОДІЯ

Мене  кусали,  гризли  без  упину,  
Чиїсь  бездумні  нищівні  слова  -
Натомість  ледь  лишилася  жива,
Та  не  зігну  повік  і  душу  й  спину.

Ні,  не  зігну,  хіба  доцільність  -  бублик,
Щоб  крихти  хліба  роздавати  всім  -
Отим  пташкам,  комахам  і  осі?
Чи  то  бджола  кусюча?Онде  -  вулик.

Не  знаю,  меду  поки  ще  не  бачу,
А  полином  всі  стежки  заросли,
Його  зібрати  може    для  мітли
Зганяти  нечисть?  Назбираю  -  плачу,

Бо  трунок  терпко  виїдає  очі,
Духмяний  шлейф  -  омана  із    оман.
На  плечі  ліг  полиновий  туман
Їз  забуття  вертається  щоночі.

Де  мене  гризли  довго,  без  упину
Щоб  не  забула,  що  солодкі  сни
Вже  птахом  відлетіли  восени,
Лишаючи  мелодію  полинну.
05.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016


ПАРАСОЛЬКА МЕРІ

Куди  сховатись?..  відчинила  двері
Душі  на  хвильку,  розбирає  плач
І  розпач  сповиває  -  від  невдач
Немає  чарівниці  -  Поппінс  Мері  -

У  парасольки  дозволу  спитати,
Чи  варто  сили  вилити  в  укол?
В  свої  ворота  забивати  гол,
Хіба  в  свої  доречно  забивати?

Коли  глухому,  хоч  кричи,  не  чути,
Сліпому  ясний  день,  що  глупа  ніч  -
Проста  складною  видається  річ,
То  як  тепер  нам  бути,  чи  не  бути?

Думки  -  слізьми  із  серця  на  папері,
Коли  крива  та,  буцімто,  -    пряма.
Розквітли  проліски,  а  начебто  зима,
Чи  то  не  квіти  -  парасолька  Мері?
05.03.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016


НЕ ВТРИМАТИ

Не  втримати  оту  примарну  тінь.
Нехай,  вона  хмаринкою  розтане.
Клубочиться  в  примарності  видінь
Оте  тремтливо-ніжне  і  кохане.

Смішне  та  тепле,  наче  кошеня,
До  ніг  тулилось,  муркотіло  стиха.
Чекали  ранок  та    іще  півдня
В  оковах  божевілля  серед  лиха.

Проталинками    сердиться  зима,
Бо  свіжість  снігу  вічність  обіцяла;
Замріяна,  солодка  та  німа,
Весна  у  серце  двері  відчиняла.

Не  втримати  оту  примарну  тінь,
Так  ніжно  промайне  -  затихнуть  грози.
Чумацьким  шляхом  серед  мерехтінь
Зірки  скотилися,  то  наші  сльози.
04.03.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016


СМІЯЛОСЬ НЕБО

Сміявся  ліс,  сміялось  небо  досхочу,
Коли  замріяно  злітала  у  думках,
Та  палко  пестила  в  рожево-срібних  снах
Тебе,  нестримно  вигинаючись,  -  мовчу...

Хоча  напрочуд  оті  солодко-живі,
Бездонні  ночі,  у  наближенні  свавіль.
Вирує  вогненно-веселий  водевіль
І  нескінченно  ллються  сльози    воскові.

Дві  тіні  злившись,  залишились    уві      сні.
Я  заблудилась,  хоч  була  серед  своїх.
Сміялось  небо,  я  пила  грайливий  сміх
Допоки    марево  розтануло  в  мені.

03.02.2016.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648748
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.03.2016


СМІЯТИСЬ КРІЗЬ СЛЬОЗИ

Сміятись  крізь  сльози:  нарешті
Сплелись  у  вінок  дні  і  ночі,
Тремтіння  в  примарнім  арешті
Думок  божевільних  жіночих.

Засмучена  вироком  миті,  
Надумала  все,  що  лиш  можна  -
Забута;  сльозами  умиті
І  очі,  і  рученька  кожна.

А  що  вже  уяві  роздолля,  
Нащо  ті  читати  романи?
Неначе  довічна  неволя
Зітхає,  та  штопає  рани.

Сміятись  крізь  сльози,  допоки
Цілунки  той  смуток  не  стерли.
Котились  солоні  потоки  -
Народжені  відчаєм  перли.
29.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2016


ОДНАКОВО

Однаково:  холодний  чай,  чи  кава,
Коли  душа,  як  нескінченна  ніч.
Розкине  віяло  і  доля  -  вічна  пава,
Давно  не  поряд,  туга  врізнобіч.

Однаково:  чи  сніг,  чи  зірка    з  неба.
Захоче  -  кине  краплі  ще  й  дощу
Он  сонця  сяйво  розливає  Феба  -
Тополі  не  дістатися  плющу.

Однаково:  котилося  монетка  -
Погнулась,  витерлась,  та  не  зважай,
Що  десь  не  зупиняється  рулетка  -
Комусь  в  кишеню  -  щедрий  урожай.

Однаково  кому,  мене  минає,
З  колючок  нові  наплела  вінки.
Хтось  десь  когось  сьогодні  проклинає  -
Навзаєм  терном  встеляться  віки.
28.02.2016.

Феба  -дочка  Геї  та  Урану,бабуся  Аполлона  -  бога  Сонця.Зевсом  перетворена  в  тополю.
Плющ  -  уособлення  демонічного,злого,бо  він  обплітає  мертве  дерево,а  живе  веде  до  згуби.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016


ЗАРУЧНИКИ ПУСТКИ

Колись  я  впаду,  щоб  злетіти.
А  ти  навіть  і  не  помітиш,
Як  зійде  планета  з  орбіти  -

Потрібен  комусь,  доки  світиш.

Колись  я  кохать  перестану
Тебе,  тільки  сумніви  точать:
Хіба  що  занурюсь  в  оману?  -

Хто  хоче,  того  і  морочать.

Колись  стануть  цілими  -  склянки,
Щоб  більше  не  битись  на  друзки,
І  з  болем  не  пити  світанки,

В  яких  ми  -  заручники  пустки.

27.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2016


ТАМ КАЛИНА

То  не  я  розбирала  завали
Сірих  днів  і  безсилого  слова,
То  не  ми  від  учора  казали,
Що  слова  наші  щирі  -  полова.

То  не  ти  не  повірив  відразу
Моїй  пісні,  бо  зболене  ниє.
Я  б  не  бачила  в  тому  образу,
Не  навчили    любити,  не  вміє.

Не  питали  нас,  хто  ми  і  звідки,
Просто  нищили  повним  презирства,
Зверхнім  поглядом  вени  на  нитки,
Щоб  сплітати  мережку  блюзнірства.

То  не  я  вже  й  чекати  не  стала,
Доки  стану  тобі  у  нагоді  -
Навпіл  порвана  ніч  лоскотала
Мою  душу  до  смерті...та  годі!

Хай  там  що,  хай  там  як,  на  коліна
Нас  не  кинути  страхом,  чи  гнівом.
Де  вже  крові  проллється    краплина  -
Там    калина  палаючим  дивом.
21.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645791
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.02.2016


ВОВКИ

Виношу  на  ваш  суд  вірш  мого  юного  друга  з  Києва  -  Нікіти  Довжика.Йому  всього  10  років.Це  його  перша  поетична  спроба.
 

Вірш  дуже  незвичайний.Я  була  вражена  глибоким  філософським  підгрунтям  і  художньою  майстерністю  поета-початківця.

Незабаром  поворот  
На  садок  і  на  город.  
А  в  долині,  за  городом,  
Протікає  річка  з  бродом.

А  до  річки  рано-вранці,  
Ходять  з  лісу  сіроманці.  
Вони  бігають  і  виють,  
В  нашій  річці  лапи  миють.  

Та  до  лісу  йдуть  мисливці,
Сіроманців  вполювать.  
А  коли  прийшли  мисливці,
Вовки  бачать  і  -    втікать!

От  і  сонечко  пригріло,
Ті  мисливці  вже  пішли.
А  вовки  зорять-бояться,  
Знов  до  лісу  повертаться.
19.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645435
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.02.2016


МЕНІ ДОВІКУ

Мені  довіку  прясти  нитку  -
У  павутини  стільки  срібла,
Що  викинуті  із  ужитку,
Старі  та  непотрібні  мітли
Не  виметуть  до  скону  "світла".

Мені  довіку  цілувати
Комашку  гарну,  нерозумну,  
Що  добровільно  йде  до  страти
У  пошуках  отих  бездумних
Веселощів,  а  потім...хрумну...

Мені  довіку  загадково  
Підстерігати...  хто  чекає,
Того  не  кинуть  випадково,
Не  знехтують  і  не  злякає
Оте,  що  називають  Раєм...
19.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2016


ПРОКИНУЛАСЬ ЛІЛІТ

Після  прочитаного:http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643347

Обожнюю  твою  творчість.


В  ста  відтінках  самотності  тремтить
Оте  солодке  та  непевне  "може"...
У  сірі  хмари  виллється  блакить,
На  небо  наше  неосяйне,  схоже.

В  ста  відтінках  самотності,    біда
Заломить  руки  їй,  зав"яже  крила,
Зависне  павутинням  і  надсилу
Вже  дихає  душа  її  бліда.

В  ста  відтінках  самотності  політ  -
Розсипана  на  скалки  амальгама,
А  клітка  та  -  старезна  ржава  рама
Вже  струхла,  бо  прокинулась  Ліліт.

В  ста  відтінках  самотності  тремтить
Оте  солодке  та  непевне  "може"...
Не  крийся,  гніватись  також  не  гоже,
Вона  вже  тут,вогнем  палахкотить.
13.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016


А СЛЬОЗИ ЛЛЮТЬСЯ

А  сльози  ллються,  чи  косметика  ота,
Чи  виїдає  монітор  помалу    очі?..
Такі  думки  складні,  хоч  би  одна  проста,
Солоним  присмаком  приходять  опівночі.

Всі  кольори  із  веселкових  мерехтінь
Злились  докупи  у  пекельний  сірий  безум,
Чи  в  чорну  крапку  нескінченних  ворожінь,
Що  залишається,  коли  ідеш  по  лезу?

Але  не  вічна  навіть  Вічності  печаль,
Бо  в  сяйві  Сонця  розплавляється  незримо
Душевна  крига,  скам"яніла  вертикаль,
Що  сталактитом  виливається  у  рими.

А  сльози  ллються,  знов  косметика  ота...
Галони  кави  не  встигають  охолонуть.
Та  починаю  знову  з  чистого  листа,
Допоки  ночі  й  дні  в  сльозах  тих  не  потонуть.
13.02  2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643436
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2016


ЗАЧАРОВАНА

На  кострище,  душу  в  попіл  -  так  сумлінно
Зачарована,  забута,  безіменна.
Може  проклята  невинно?..незбагненна,  
Хто  зна  хто  і  що,  мовчить  собі  уклінно.

На  ікону  розмальовану  -  у  муках,
Погляд  зболений  останній  раз,  підніме.
У  думках  його  побачивши,  обніме
Розлетиться  павутинкою  по  луках.

Задихаючись,  засмучена  в  лахмітті,
Зашкарублими  долонями  в  молитві
Проганяє  жахи,  програні  у  битві
Розкричалися,  як  ворони  на  вітті.

На  кострищі  бродять  тіні  чорних  круків,
Щось  шукають,  та  не  знайдуть  -  полетіла.
Зачарована  бідою,  затремтіла
І  лишилася  в  душі  одним  їз  звуків.
11.02.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2016


НІХТО НЕ СКАЖЕ

Ось  розрізана  навпіл  скибка            -
Трохи  масла  з  шматочком  сиру.
Коли  ти  закривав  квартиру,
Грюкнув  так  -  задзвеніли  шибки.

Грюкнув  так,  зупинилось  в  часі
Моє  зболене  бідне  серце,
Посипав  щедро  сіллю  з  перцем
Та  мовчав  до  пори,  наразі.

Та  мовчав,  хоч  квитки  дешеві
Чи  можливо,  що  і  не  дуже,
Ти  придбав...чий  рахунок,  друже?
Був  же  спільний...скажу  віршеві.

Був  же  спільний  злочинний  намір.
Тихо  сипалась  з  попільнички
Наче  біди  із  рукавички
Купка  попелу...звідки  гамір?

Купка  попелу,  пилом  ляже,
Наче  завтра  уже  субота  -
Прибирання,  прання  -  робота,
Тільки  "люба"ніхто  не  скаже...
10.02.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016


НЕ ТРИМАЙ МЕНЕ, КИНЬ…

Не  тримай  мене,  кинь...і  прости,
Я  тобі  не  потрібна  й  на  мить.
Завтра  день  в  небуття  відлетить,
Чуєш,голос  мій  знову  тремтить?
То  він  молить  тебе:"Відпусти..."

Коливається  маятник-мор.
Забуваючи  вивчить  урок,
Що  до  втрати  один  лишень  крок,
Зависає  примарний  шнурок  -
Доленосної  швачки  декор.

Не  тримай  мене,  стільки  віків
Я  шукала  тебе...  за  поріг
Вибігала  у  спеку  і  сніг,
Щоб  для  тебе  знайти  оберіг
Від  біди  безкінечних  витків.

Що  шукала?  Не  знаю,  та  йшла
Попід  гору,скотившись  униз.
За  сльозами  -  небачений  блиск
Засліпив,  посковзнулась,  -  карниз
Не  помітила  й  стала  -  була...
10.02.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016


Я ЗАБЛУКАЛА

Я  заблукала,  зайшла  ненадовго
У  цей  паралельний  світ.
Може,  скотившись  з  орбіт,
Впала,  коли  добиралась  до  Бога?

Впала,  прокинулась,  хто  я  не  знаю
Кличуть  на  ймення...мене?
Може  той  сон  промайне  -
Я  ж  таки  йду  кудись,  щось  та  шукаю?

Я  ж  таки  сонячний  вітер  ловила,
Крила  втопила  в  росу,
Бо  розганяла  грозу  -
Щогли  поламані,  в  шмаття  -  вітрила...

Щогли  поламані  у  бригантини.
Звідки  летить  корабель?
Диво  з  далеких  земель  -
Інших  світів    лиш  фрагменти  картини.

Інших  світів  я  чомусь  не  впізнала,
Хоч  тільки  хвилька  буття  -
Наше  недовге  життя.
Я  тебе  кличу,  бо  я  заблукала...
10.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016


ЛИХУ ВТЕКТИ

Що  ти  шукаєш,  коли  засинають  тіні,
Думаєш  знайдеш  те,  що  сховала  пітьма?
Хоч  розірветься  серце,  спинити  дарма,  -
Стомлено  кличе  у  лютий  сріблястий  іній.

Все  вже  не  так,  а  льодяник  з  присмаком  м"яти,
В  роті  гірчить,  забиваючи  сизий  дим.
Ти  хіба  палиш?  Чи  біль  видихаєш  ним?  -
Лихо  втече,  якщо  салом  намастить  п"яти.

Хай  тобі  хтось  нагадає,  чи  наворожить
Купу  гараздів  і  світлих  безхмарних  днів.
Хто    спопеляє  душу  в  бажання  огні,
Той,  як  дві  краплі,  на  нього  (на  неї)  схожий.

07.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2016


СПАЛЕНІ ЛИСТИ

І  ти  пішов,  дощило  забуттям.
Розірвані  у  розпачі  конверти
Злетівши,  впали  -  хочеться  померти,
Але  загризло  знову  каяття.

Холодних  слів  розкришена  печаль
Припорошила  скло  -  душі  забрало,
Невидиме  прозоре,  як  же  мало
В  душі  дзвенів  малиново  кришталь.

Цілує  край  кривавий  слід  вина.
До  вуст  несу  жертовності  химери  -
Гірський  кришталь,  не  штучні  полімери,
А  їхня  нота  не  дістане  дна.

І  ти  пішов...я  пам"яті  мости
Листами  спаленими  притрусила
Як  марево  утримати  несила,
Так  спрагу  упокорити...прости...
06.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2016


КОЛИ ЗУСТРІЧ

Коли  зустріч  -  важка  робота,
Сила  звички  -  липкий  бурштин.
Почуття  ті  -  звалений  тин,
Піднімати  його  -  марнота.

Коли  пам"ять  гризе  надміру,
Розум  каже:  йти  в  забуття.
Що  поробиш  -  таке    життя,
Щастя  -  крихту,  біді  -  офіру.

Коли  вчора  ще  ти...сьогодні  -
Чую  стогін  забутих  прощ,
Розливаюсь  зимою  в  дощ
І  сповзаю  на  край  безодні.

Коли  стигне,  мов  кров  у  жилах,
Та  любов,  що  замерзла  в  лід,
Так  давно,  вже  тому  сто  літ,
Як  моя    душа,  відлетіла...

Коли  тихо  у  божевілля,
Крок  за  кроком,  помалу  йду,  -
Рятівні  канати  пряду
І  цілюще  збираю  зілля.
02.02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016


ЗВІСНО, БУТИ!

Годі  скніти!  У  спокути
На  гарнесенькому  личку
Вже  не  сльози  сіють  мжичку.
Щастю  бути?  Звісно,бути!

Крига,  лід...зима  зимою.
Де  та  пустотлива  пташка,
Чи  в  пелюсточках  ромашка,
Що  сміялась  над  журою?

Та  весела,  стоголоса.
Хто  зламав  їй  білі  крила?
Вже  і  юність  відгоріла,
А  душа  кохання  просить.

А  душа  сказала:  годі!
Вже  набридло  до  світанку
Гоїти  дбайливо  ранки,
Бо  надія  десь  на  споді.

Бо  на  денці  іскри  світло
Закотилось  і  тьмяніє.
Загасити?  Так  не  вмію,
А  роздмухати,  щоб  квітло?..

Годі  скніти  серед  смути.
На  гарнесенькому  личку
Стиглі    губки,  як  сунички.
Щастю  бути?  Звісно,бути!
03.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016


ВІХОЛА

А  я  кружляла  Віхолою  знову,
Тобі  на  скроні  сипала  сніги,
Поки  свої  забудеш  береги,
В  шаленстві  танцю  розпізнавши  змову.

За  вушком  цілувала  без  упину,
Вустам  солоний  наливала  піт,
Як  це  робила  триста  тисяч  літ  -
Собою  прикривала  твою  спину.

Від  стріл  Амура?  Ні,  біди  причастя.
У  холод  зігрівала,  як  могла,
Поки  мене  не  вцілила  стріла,
Даруючи  п"янке  пекуче  щастя.

Злітала  стрімко,    Віхолою  звали,
Коли  то  в  холод  кидала,то  в  жар.
Тебе  шукала,  як  скарби  корсар,
Жагою  привороти    виливала.

У  спеку  прохолодними  дощами
Твій  біль  змивала,  доторком  руки
Я  проганяла  муки,  і  роки
Розтанули,  розвіялись  вітрами.

І  знову,  як  колись,  у  сніжно-білім,
Нестримнім  танці  Віхола,  поглянь,
Згадай,  ким  був  колись  і  НИМ  же  стань,
Скоряючись  пророчиці  Сибіллі.
03.02.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2016


НЕ ВИБАЧИТЬ ГОСПОДЬ

Не  вибачить    Господь  дурних  образ,
Що  я  -  в  разки  намиста,  як  забрало,
Колись  мені  всього  було  замало,
Бажалось  нездійсненного  не  раз.

Не  вибачить  Господь  солодких  снів,
Хмаринкою  за  Місяцем  тужила.
Коротку  зустріч    серцем  ворожила,
Минуле  спопеляючи  в  огні.

Не  вибачить  Господь  мені  тебе,
Мої  думки,  без  сумніву,  гріховні,
Відпущенням  зсередини  і  зовні.
Хіба  майбутнє  щось  та  й  розгребе.

Не  вибачить  Господь?  Нехай  і  так.
Молитимусь,  шептатиму  до  скону
Твоє  ім"я...  як  ту  святу  ікону,
У  відчаї,  обожнює  жебрак.
02.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016


РІО - РІТА

[img]http://club.foto.ru/gallery/images/photo/2008/02/11/1040526.jpg[/img]

Я  знову  вдаю,  що  тебе  не  існує
І  якось  помалу  живу.
Збираю  в  букети  траву  -
Холодної  ночі,  хай  перезимує

В  теплі  на  осонні,  хоч  трохи  зігріта.
Цілунком  торкнись  дощовим  -
Своє  не  здається  чужим.
Свічки  догоряють,  фокстрот  "Ріо-Ріта"  

Звучить  до  світанку  і  десь  у  мережі
Хтось  слухає,  каву  п"ючи.
Самотньо,  один  уночі
Будує  укотре  піщанії  вежі.

Я  вигляд  роблю,  що  забула  навіки
Весела,  грайлива...  повір,
Душа  -  старовинний  клавір,
А  сльози  давно  уже  вилились  в  ріки.

Чому  мені  сумно,  кохання  не  знала?
Ще  вчора,  у  Леті  на  дні,
Шукала  тебе  уві  сні,
Та  мабуть  недовго,  забувши,  шукала...

Я  знову  вдаю,  що  тебе  не  існує
І  якось  помалу  живу.
Сльота  розірвала  канву  -
Мережкою  пам"ять  ночами  гаптує.

02.02.2016




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2016


КОЛИ СТІНА

Коли  стіна,  в  уяві  неозорій,
Невидима  рука  спиняє  вдих.
Не  падають  уже,  а  гаснуть  зорі
І  ми  сліпі  у  темряві    без  них.

Коли  провалля,  а  мости  розбиті
І  думка  квола,  щоб  перелетіть,
Біди  плоди  солодкі  й  соковиті,
А  сіре  розмальовує  блакить.

Коли  на  лезі  відчай,  у  канкані
Душа  злітає  тільки  без  крила.
Ті  сірі  хмарі  гаряче  -  багряні,
Їм  вени  ріже  вогняна  стріла.

Коли  мовчанка  -  кара,  чи  спокута  -
Німа  молитва  виведе  за  край
Ота,  злиденна,  кимось  розіпнута,
Нехай  страждає  -  ти  лиш,  не  страждай.
01.02.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640289
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2016


КОЛИ КЛИЧЕШ

Не  кричи,  я  і  шепіт  твій  чую,
Коли  кличеш  когось  уві  сні.
На  колінах  молюсь  і  тремчу  я,
Та  молитва,  як  свічка  в  огні.

Віск  на  перли  розсипався,  тане,
Мої  сльози  нагадує  знов.
Не  пручайся,  як  доля  дістане
І  учепить  хрестом  корогов.

Не  засмучуйся,  згояться  рани,
Полоненому  й  призьба  -  вівтар.
Не  закриється  сонце  парканом,
Хай  би  що  напророчив  мольфар.

А  якщо  тим  "любити"  і  мариш,
То  й  полюбиш    -  бажання  просте.
Не  тікай:  серед  болю  та  згарищ
Колись  квіточка,  вір,  проросте.
31.01.2016.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2016


РОЗІРВАНЕ КОЛО

Коли  ти  зумів  розірвати  те  коло,
Що  ніби  на  шиї  петля,
Несе  коливання  здаля
Землі  стугонить:  коні  з  поля  для  поло.

Земля  стугонить,  у  азарті  погоні
Утриматись,  як  у  сідлі,
Де  куряви  хмари?..  в  імлі
Ми  змучені,  наче  ті  загнані  коні.

Ми  змучені  -  страшно  і  жити,  і  вмерти,
Бо  те  що  сьогодні,  не  те  -
Наповнене  болем,  росте
Як  відчай,  як  душі,  на  шмаття  роздерті.

Як  відчай,  щонічної  темряви  соло,
І  леза  нагострений  край.
Те    завтра  не  прийде,  вставай,
Є  тільки  сьогодні  -  розірване  коло...

30.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2016


УСМІШКА МІТРИ

Мені  не  раз  ще  скажуть  "ненавмисне",
Де  розум  твій?..  забувши  з  ким  і  де,
У  сивім  мареві  я  жду...прийде,
Збирати  уночі  в  разки  намисто.

Не  бачила  ще  погляду  лихого,
Бо  щастя    осліпило,  не  заснуть,
Думки  пручаються,  безсила  лють,
В  тім  правда,  що  не  оглушить    глухого.

Колись  я  пожалію,  оминає
Чужа  жадоба  ,  поживиться  б    їй,
Хоч  крихту  заздро,  вирвати  посмій,
Для  чого  вам,  коли  свого  немає?

Я  ж  бо  не  хочу  зазирати  в  шпарку,
А  тепле  слово,  кинуте  мені,
Зігріє  душу,  спалить  у  вогні
Оту  одну,  задимлену  цигарку.

І  в  попіл  -  біль,  розвіється  за  вітром,
Хай  що  говорять,  я  переживу  -
Стріла  вже  натягнула  тятиву  -
Мені  лукаво  посміхнулась    Мітра.
27.01.2016




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016


ОДНАКОВО, КОЛИ…

Однаково,  коли  мене  не  любиш,
Що  проклята  дорога  до  душі,
Яка  готує  неминучу  згубу
І  здавна  нагострила  палаші.

Дорога  та  накинута  на  вістря,
А  може  то  пустелі  жар  лихий?
Колотиться  в  предсмертних  муках  місто,
Виснажливих,  приречено-сухих.

Тут  навіть  сльози,  лише  жменька  солі,
Бо  хоч  кричи  "рятуй"  -  любов  глуха.
Однаково  мені,  хоч  у  неволі
Потроху,  моє  серденько  стиха...

Однаково,  бо  гірше  болю  й  муки
Лишень  байдужість  скам"янілих  душ,
Коли  холодні  і  серця  і  руки,
А  кров  згорнулась,  наче  в  кільця  вуж.
26.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2016


КОШЕНЯ

Я  знайшла  тебе  на  розі  двох  віків,
Коли  в  темряві  ступала  навмання.
Тихо  й  жалібно  нявчало  кошеня,
Доторкаючись  до    теплої  руки.

Доторкаючись,  лизнуло  солі  крап,
Що  скотилася  поволі  зі  щоки.
Мовчки  танули  у  безвісті  роки
На  одній  малій,  з  пухнасто-чорних  лап.

На  одній  малій,  пораненій...двобій?
Запеклася  кров,  так  жевріє  бурштин.
Зачепилась  шкірка    за  трухлявий  тин,
Скімлячи,  пручалось  в  тузі  безнадій.

Скімлячи,  звело  на  розі  двох  віків,
Через  темряву  ступала  серед  дня,
Тихо  й  жалібно  гукало  кошеня  -  
На  твоїх  колінах...пестила  рука...
26.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016


НЕ МОДНО

То  твої  руки  на  стінах  лишили  розводи.
Гамірно  падає  з  неба  дощ  прохолодний.

Стіни  потріскані,  зношені  гумові  боти
А  на  шпалерах  патьоки  з  кисню  і  водню.

Що  на  столі?  Чи  то  стіл,  чи    ослін  на  осонні?
Там  за  вікном  нахилився,  та  ледь  не  пада.

Може  на  тому,  неначе,  столі,  чи  ослоні
Десь  у  шпаринку  нишком  залізла  досада.

Там  у  тій  шпарці  пилюка  зі  сну  із  сльозами
В  тісто  замішана,  щоби  під  нігті  -  голки.

Ти  замітав  всі    сліди,  розсипавши  возами
Гори  страхів  і  жахіть,  та  точно  без  толку...

Знов  вальсували  з  тобою  у  парі,  прокляття.
Ти  відчував  на  собі  їх  холодний  подих,

А  пам"ятаєш  моє  крепдешинове  плаття,
Що  відтіняло  чиюсь    неповторну  вроду.

Очі  шукали  порожні  з-під  пива  бляшанки,
Бо  їхнє  срібло  торкалось  цілунком  сяйва.

Потім  ступала  зітхнувши  -  на  друзки  склянка,
Випала  з  рук,як  побачив  її  русяву...

То  твої  руки  на  стінах  лишили  розводи.
Гамірно  падає  з  неба...та,  що  завгодно...

Паростки  споминів  виросли  з  болю  в  колоди,
Тільки  зітхать  недоречно  вже  і  не  модно...
26.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2016


ЗЛИШСЯ…

Злишся  чому  на  весь  світ?
Стільки  наметено  снігу...
Злишся,  бо  кришиться  крига
Там,  де  учора  був  лід.

Злишся,  а  кава  давно
Не  запашна,  бо  остигла.
Поодинокими  стигми
Тінями  вкрили  вікно.

Злишся,  розлючено  рвеш,
Ще  не  написані  досі,
Віршів  рядки  безголосі,
Віри  нікому  не  ймеш.

Злишся,  а  я  усміхнусь,
Ти  -    капризуля,  дитино,
Нівечиш  гнівом  хвилини,
Я  ж  бо  тебе  не  боюсь.

Злишся,  а  болю  луна
Вже  досягає  порогу,
Стиха  молитвою  Богу,
Чи  заспокоїть  вона?

Злишся  -    на  себе  мабуть?
Стільки  розвінчано  міфів  -
Думаєш  схожий  на  грифа?
Просто  мінливий,  як  ртуть...
25.01.2016




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638625
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2016


ТОБІ ХОЛОДНО?

Тобі  холодно?  Тобі  боляче?
Звідки  сум?
Може,  поряд  присяду  на  мить?

Твою  тугу  у  сяйві  сонячнім
Та  сльозу
Я  вустами  збираю...  втопить.

Тебе  марення  крає  розпачем  -
В  серці  -  шип,
Від  троянди,  чи  Вуду  ляльок,

Не  забудь  одного    лиш  -  поруч  я,
Не  тужи,
Я  твій  щит  від  отруйних  шпильок.

Тобі  тугою  в  ночі  виллються,
Голоси,
Доки  тінню  відлуння  оті.

Біди  хай  сльозами  умиються,
Попроси
Щастю  -пряник,  а  лиху  -  батіг.

Тобі  холодно?  Тобі  боляче?
Звідки  сум?
Може  поряд  присяду  на  мить?

Тіні  знову  збираться  в  коло,чи
У  грозу?
Мечем  вогненним  пролетить

Твоя  туга  й  біди  -  химерами,
Та  якби,
Я  руками  торкнулась  чола...

Ланцюг  не  керує  галерами,
А  раби.
Хоч  недовго  пливуть    без  весла.
25.01.2016.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016


Я НЕ ЗНАЮ, КУДИ МЕНІ ЙТИ

Я  не  знаю,  куди  мені  йти,
Коли  кригою  вкрилась  душа,
Бо  твоя  відтепер  збайдужіла.
Відняла...ні,  обрізала  крила,
І  куди  мені  знов  вирушать?  -
Доленосні    розсипані  стріли.

Я  не  знаю,  куди  мені  йти...

Будувати  хотіла  мости,
По  яких  із  весни  -  у  жнива,
Лишень  осінь  потроху,  сивіла
І  дощем  нишком  заголосила.
Тільки  знову,  допоки  жива,
Не  скорюся,  з  останньої  сили,

Будувати  бажаю  мости.

Я  забуду  тебе,  відпусти...
Під  ногами  колюча  стерня.
Від  сьогодні  зав"язані  очі,
Не  питаєш  мене,  що  я  хочу?
І  ступаю  по  ній  навмання,
Бо  ті  мрії  мої  -  маячня.

Серед  льоду  листочком?  прости:
Я  не  знаю,  куди  мені  йти.
24.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2016


СТОЛИК В СТИЛІ СЮР

Чекай...той  столик,в  стилі  сюр
Чомусь  на  меблі  і  не  схожий,
Як  вишуканість  від  кутюр,
І  диво-світ  мініатюр,
Та  безіменних  перехожих.

Гладеньке  дзеркало  стільниць
Нагадує  долини  й  гори,
А  від  лопаток  до  сідниць,
Коли  лежиш  ти  долілиць,
Свічки  окреслюють  узори.

Ти  задихаючись  дививсь,
Коли  долонями  торкалась.
Помалу  стогоном  розливсь,
Від  сну  надовго  пробудивсь,
Як  і  Далі,  що  пестив  Галу.
23.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638097
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.01.2016


ХАЙ РОЗБИТА

Хай  розбита,  та  не  зламана,
Закривавлена,  не  спалена.
Може  спиляна,  не  звалена
Ще  не  впіймана,  не  загнана.

Ще  не  бачена,  не  лічена,
Не  розкута,  хоч  розлючена.
Трохи  втомлена?..ні  -  змучена.
Залишилась  не  помічена.

Закотилась?..  забарилася,
Полину  сльозами  випала,
Віддалась,  але  не  відала  -
Не  загралась,  -  зажурилася...

Не  знайшла,  скотилась  зіркою,
Розсипалась  лунко  стразами.
Струменіла  не  образами,
А  любов"ю,  тільки  гіркою.
23.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2016


ЩО ТО ТАКЕ?

Що  то  таке  -  життя,
Лихо?..молитва  поспіль?
Сон  -  без  перини  постіль,
З  ризиком  викриття.

Що  то  таке  -    мара?  -
У  фрагментарній  зливі
Очі  чиїсь  мінливі...
Тягне  в  пітьму  нора.

Що  то  таке  слова?
Смайл    -  красномовна  мітка,
Як  Страдіварі  скрипка  -
Музика  ожива.

Що  то  таке  -  забудь?
Пам"яті  темні  шпарки,
Як  синусоїд  арки
Скачуть,  поки  впадуть...

Що  то  таке  -  чуття?
Чом  ота  кров  у  венах
Іноді  так  шалено
Гонить  сердцебиття?

Що  то  таке?..не  смій
Тугу  і  безнадію
Вилити  в  аритмію.
Хочеш?..то  й  володій.

20.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637765
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2016


ТАК І Є…

Так  і  є,  доцільністю  вражає
Кожен  порух,  кожний  блиск  очей.
Не  сьогодні,  вдень  -  в  одну  з  ночей,
Вже  тебе  чужою  не  вважає.

До  сьогодні  не  простивши  Мірру,
Він  ТЕБЕ  шукав  отут  і  сам
Шепотів  молитви  небесам,
Бо  хотів  позбутися  зневіри.

Він  палив  цигарки  сірниками,
Обпікав,забувши  загасить,
Пальці,  душу  і  єдину  мить,
Що  колись  з"єднається  дзвінками.

Що  зруйнує  безпорадність  суму,
Вимінявши  радощі  на  щем.
Ти  зі  мною?..знов...побудь  іще,
Хоч  убивчим  коливанням  струму...

Так  і  є...
21.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2016


ЯК ЖИТИ?

Хочеш  у  кожному  еритроциті
Знов  кілограми  заліза  втопити?
Бо  вже  без  нього  ні  жити,ні  вбити
Завтра,  сьогодні...і  кожної  миті.

Дихати  важко,  заліза  не  густо
Гемоглобіном  заліплені  шпарки
Вже  майже  двісті...хитає,  бо  чарка
Вилилась  в  мозок,  тому  мабуть,  пусто...

Пусто,  чи  порожньо?  Гірше  не  буде.
Розклад  на  завтра  написаний,  знаю
Хтось  розливає  олію...трамваї
Їдуть,  не  спиняться...чуєте,  люди?

Все  вже  розказане,  лиш  повторити
Наче  той  іспит,  що  склали  на  трійку.
Серед  мільйонів  не  видно  копійку,
А  серед  мороку  видно,як  жити?
20.01.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637317
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 20.01.2016


ЗНОВУ МАЛЮЮ

Знову  малюю  мовчки  твоє  ім"я,
Що  неймовірним  дивом  мені  здалося.
Квилить  зозулею  ніч  у  безголоссі,
Де    тепер  ти,  відізвись!..  днів  течія

Тижні  змиває  у  рік,  крає  віки.
На  крижанім  плато  хурделить  пустеля.
Серце  думками  десь,    утопившись  в  хмелі
Мабуть  таки,  нікчемні  всі  ті  думки?..

Мабуть  шукаєш  щось,  і  підеш  услід,
Навіть  якщо  застигнуть  влітку  морози,
Тихим  дощем  проллються  зболені  сльози,  
Полум"я  вип"єш,  одраз  -  повенню  лід.

Ти  не  забудеш  крок,  несміливий  той,
Як  тремтячи,  розірвав  недовгий  спокій,
Бо  зависала  десь  недоступність  Nokia...
Лише  відлуння  слав  сумовито,  гобой.

Знову  малюю  мовчки  твоє  ім"я...
Бранка  одвічна  лиш  своєї  омани,
Солі  насиплю  вщерть  на  душевні  рани
Де  тепер  ти,відізвись?..жду  тебе  я.
20.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2016


НЕ ЗАГАСИТИ

Прокляттями  молитву  може,  звеш?
Не  знаю,  у  душі,  неначе  в  прірві...
Пив  лихослів"я,  навіть  шепіт    креш,
Убивчий  шепіт  той  -  дитя  зневіри.

Нехай  по  краплі  лестощі  проллють,
Уяві  хворій  стане  одкровенням,
Що  істинно  велике,  навіть  лють,
Несе  в  собі  прекрасного  знамення.

Нехай  сто  храмів  вибудує  цар,
У  золоті  усі  сьогодні  кози.
Малого  серця  відчайдушний  жар
Не  загасити  ні  сльозам,  ні  росам.

19.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2016


СКАЖИ МЕНІ, ХТО ТИ?. .

Нема  на  холодній  долоні  тепла
Долоні  твоєї.
Колись  тут  засмучена  Мавка  пройшла,
Збирала  лілеї.

Збирала  в  букети,  прикрасити  світ  -
Розлючені  ночі.
Ти  поряд,  я  знаю,  хоч  сяючий  лід
Вогнями  блискоче.

Ти  знаєш,  коли  я  по  пояс  у  сніг
Впаду,щоб  не  встати,
Знайди  перехрестя  двох  наших  доріг
Оте,  що  Геката

Розвалить,  розбивши  на  скалки  серця,
Свободою  манить.
І  острах  вповзає  оскалом  мерця,
П"янить  і  туманить.

Стіна,  яко  прірва,  іскрить  океан  -
Частоти  і  хвилі
Співпали,  чи  знову  розбещених  ран
Небачені  милі?

Почуй  серед  тиші  шепоче  сльоза
Нечувані  ноти.
Знайти  тебе  хочу,молюсь  небесам
Скажи  мені,  хто  ти?
16.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2016


А ХОЧЕШ ФІЛІЖАНКУ КАВИ?

А  хочеш  філіжанку  кави?
Завмерло  серце,  просить  віски.
Як  лити,  до  якої  риски
Криваву    Мері?  Для  забави,

Ковточок  бренді  золотавий
Налий  один  і  близько-близько
Сідай  отут,  схиляйся  низько,
Тремчу,  бо  буревій  лукавий

Лякає  солодко,  заграву
В  душі  здіймає,  сипле  бризки  -
Твій  погляд,  до  намиста  низки
Торкнувся,  влаштував  облаву.

Здалось  жнива,  буяють  трави.
Січневий    Місяць  срібним  диском
Нас  засліпив  зимовим  блиском  -
Бажання  знову  балом  править.
15.01.2016.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2016


ОБПЛЕТИ

Обплети  мене  словами,  як  плющем,
Розірви  невпевненості  пута,
Наливай  вустам  протиотрути,
Накриваючи  собою,  як  плащем.

Накриваючи  гарячим  тілом  знов
Нерозкриленості  сподівання,
Нерозтрачене  віддай  бажання,
Спрагло  злийся  ненаситності  вином.

Спрагло  злийся,  щоб  в  обіймах  наша  тінь
Розчинилась  і  навіки  зникла,
Чари  п"є,  у  заздрощах  принишкла
Не  впізнає,  хто  тут  янь,  а  хто    тут  інь?

Не  впізнає  срібні  Місячні  мости.
Знайде  дощ  покинуту  оазу,
Зцілить  поцілунками  образу,
Лиш  обіймами  і  словом  обплети.
13.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635561
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.01.2016


ЗНАЄШ

Знаєш,    я  так  не  вмію  -
Сказаному  не  вірить,
Холодом  обігріти,  а  у  вогні  втопить.
Мріяти?..я  не  смію,
Різати,  потім  мірять,
Як  там  болить,  не  дуже?  Може  і  не  болить?

Знаєш,  чужа  до  скону.
Тільки  мені  від  того
Сонця  і  влітку  мало  -  видно  сліпа  навік.
Хочеш,  щоб  по  закону?
Тільки  усе  від  Нього,
А  якщо  воля  Божа,  то  на  життя  -  відлік.

Знаєш,  руде  волосся
Вже  у  снігах,  не  сяє.
В  чорному  оксамиті  погляд  твій  заблукав.
Може  лишень  здалося,                                      
Тільки  не  докоряю  -
Хтось  на  окремі  ноти  нашу  любов  розклав.
12.01.2016



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2016


ПОТОЙБІЧНІСТЬ

Після  прочитаного
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575183

Коли  від  демонічних  сил  луна,  
Коли  ручай  із  сліз  замерз  у  пеклі  -  
Ридає  десь  серед  ночі  струна,  
Бої  оспівує  в  душі  запеклі.  

Розірваному  серцю  тільки  вниз,
Ніяких  сил  нема,  одні  лиш  чвари,  
Та  й  ті  нанизані  на  гострий  спис,  
Чи  ятаган  безжальний  яничара.  

А  ти  повіриш,  смерті  не  бува,  
Є  просто  вхід  через  тунель  у  вічність?  
Повірити?..  навіщо  ті  слова,  
Якщо  отут  сьогодні  -  потойбічність,  

В  думках  давно...  подушка  у  сльозах,  
А  шкіру  прокололи  голки  Вуду.  
Не  чують  боги,  розсипаюсь  в  прах,  
Хоч  запевняють,  то  важка  застуда.  

Мене  лікують,  пошепки  кричать,  
Багаття  заготовлене...до  страти.  
Та  що  мені,  хоча  б  одно  з  багать,  
Коли  Тебе  усе  одно  не  знати?
10.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2016


ЛЮБИТИМУ

І  подих  мій,  заплутаний  волоссям,
Твого  безмежжя  відчай  неземний
Зростає,  скрижаніло  безголосся,
Як  реквієм  за  втраченим,  сумний.

І  погляд  мій  сховає  в  скриньку  згадку,  
Про  те  чарівно-стигле:НЕ  БУЛО...
І  нову  з  хмизу  слів  збудує  кладку,
Якщо  той  хмиз  -  поламане    весло.

І  сором  мій,  що  сповнюються  болю
Чиїсь  ще  не  віднайдені  серця,
А  я  люблю...і  дякуючи  долі,
Любитиму  до  самого  кінця.
10.01.2016


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2016


СОННИК

Хочеш  знати,  де  згубились  сни?  
Туляться  від  холоду  докупи.
Стеляться  до  самої  весни,
Доки  бабця  вигляда  зі  ступи...

Щойно  схов  відкине,    метеор
З  неба  долу,  перебивши  склянки.
Змінить  всі  мінори  на  мажор.
І  почне,  напевно,  просто  зранку.  

Зашумить,  аж  понад  лісом  дим,
Розіллється  заметіль  дощами.
Може  сон  не  віщий,  та  сліди
Все  ж  вона  залишить  між  кущами.

Не  нагнешся,  проліски  знайти,
А  вони    розквітли  серед  криги,
В  серці  встигли  міцно  прорости.
Сонники?..вони  всього  лиш,  книги.  
07.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016


І ЗНОВУ ЗАМЕТІЛЬ…ДИВА

І  знову  заметіль...в  моїй  душі,
А  вчора,  начебто,  була    відлига?
Дива,  коли  сльоза,  розталим  снігом,
Заллє  думки...  в  майбутньому  вірші.

І  знову  заметіль...тепер  -  зима,
Мете  таке,  що  й  світу  вже  не  видно.
Різдво...морози...мабуть  необхідно,
Щоб  доля  посміялася...сама...

І  знову  заметіль  сховала  слід,
Бо  доля  розкришила  "ДО"  і  "ЗАВТРА"...
Залишила  один  -  відлуння  мантри.
Злиденну  радість  -  краплями  у  лід.

І  знову  заметіль...в  моїй  душі,
А  вчора,  начебто,  була    відлига?
Дива...коли  сльоза,  розталим  снігом,
Сніжинкою  відтвориться  в  вірші...
07.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2016


ТІНЬ

Ти  не  забудь,  тінь  уночі  не  спить...
                                                                                 чия?
Плете  мереживо  і  пестить  твої  сни.
Ти  не  забудь,  що  подумки  і  сам  
                                                                           стояв,
Коли  розлився  розпачем  вини.

Ти  не  забудь,  та  тінь  під  ковдру  і  
                                                                                           зітхне...
Солодким  порухом  розгладжує  чоло.
Ти  не  забудь,  вона  до  ранку  не  
                                                                                       засне,
Потягнеться,  всміхаючись:"...було..."

Ти  не  забудь,  коли  не  бачиш,  а  
                                                                       мовчить  -
Вона  замріяно  чекає  слушну  мить.
Ти  не  забудь  свою    невіру  зупинить,
Обніме  палко,  чуєш  жебонить?

Ти  не  забудь,  навіки  здавшись  у  
                                                                               полон,
Коханню  хочеш  опиратись?    -  сміх  і  гріх...
Ти  не  забудь,  як  завтра  підеш  на  
                                                                                   поклон,
Згориш  у  попіл  -  тінь  цілує    сніг.
06.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016


КОЛИ ВПАДЕ НА ПЛЕЧІ ДОВГА НІЧ

Коли  впаде  на  плечі  довга  ніч,
Коли  дороги  знову  врізнобіч,
Коли  горить  лишень  одна  свіча,
Надії  не  втрачай  і  не  гостри  меча.

Коли  забуде  голос  твій  навік,
Коли  стежки  залив  гірський  потік.
Коли  у  серці  холодом  зима  -
У  розпач    не  впади  -  ти  зовсім  не  сама.

Коли  туман  вуаллю  оповив,  
Коли  кубло  лихий  хтось  знову  звив,
Коли  презирливо    сичать  услід,
Забудь  і  не  зважай,  весною  скресне  лід...

Коли  вже  сива,  а  не  золота,
Коли  хоч  завтра  в  відчаї  -    з  моста,
Коли  любові  вилилось  вино,
Не  плач,  не  гнівайся  на  Бога  все  одно.

Коли  шматують  душу  біль  і  гнів,
Коли  безвихідь  палить,  як  в  огні,
Коли  ногами  доля  топче    знов  -
У  тебе  Віра  є,  Надія  і  Любов.
06.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2016


З ЇЇ ДОЛОНЬ

Розбиту  чашку  склеїш,  тільки  пити
Не  будеш  більше  -  ріже  гострий  край.
Розбите  серце  вдруге  не  розбити,
Минулий  біль  в  долоні  не  збирай.

Минулий  біль  відлуннями  утрати,
Посеред  ночі  скрутить  у  вузли.
Ув"язнена  душа  не  зломить    грати,
Ще  й  павуки  всі  вікна  заплели.

Ще  й  павуки  всі  сили  вип"ють  нишком,
Як  муха  у  тенетах  рветься  знов.
Надміру  горя,  чи  страждань  надлишку
Ведуть  шукати  забуття  чи  схов.

Ведуть  шукати  солодощів  крихту,
Або  хоч  ніжне  слово  та  тепло
Свічок,  сльозу...коли  ті  муки  стихнуть,
Нап"єшся  трепету  з  її  долонь.
05.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


Я ДИВУЮСЬ

Випадковий  діалог  дав  мені  натхнення.

Я  дивуюсь,  щось  таки  змінилось...
Падав  сніг,  але  тепліший  вітер.
Усміхались  скрижанілі  квіти
Щось  знайшлося,  коли  все  розбилось.

Я  дивуюсь  щирості  зізнання,
Тільки  сміх  нехай  сльозу  не  зронить.
Хай  від  лиха  Бог  усіх  боронить,
В  серце  наливаючи  кохання.

Я  дивуюсь,  бо  любові  мало.
Треба  не  ламати,  а  плекати...
Не  давай  мене...  комусь  забрати,
Я  ж  не  втрачу  знову,  як  втрачала.

Я  дивуюсь?..  стережись  омани,
Слів  солодких,  погляду  лихого.
Смійся...гірко?..що  ж?  але  без  Нього
Не  зцілити  душ  криваві  рани.
05.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2016


Я ТЕБЕ НЕ КОХАЮ

Я  тебе  не  кохаю,  навіщо?..  буденно
Скнить  безодня,  що  начебто,  зветься  -ДУША.
Полоненому  серцю:  "Тримай  відкоша!"
І  воно  покотилось,  розбите  й  злиденне.

Я  тебе  не  кохаю,  при  розумі  наче?..
Тихий  спокій  пантрує  всі  завтрашні  дні.
Просто  хочеться,  іноді,  в  тому  вогні,
Як  сірник  спалахнути,  коли  серце  скаче...

Я  тебе  не  кохаю...  у  скелі  із  криги
Не  буває  ростків,  що  травою  зростуть,
Тільки  сльози  іскряться  на  сонці  ,  мабуть,
То  ознаки  якоїсь  гірської  відлиги...
04.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2016


МИ ОБИДВІ

Ти  ж  не  хочеш  війни  між  нами?
Ми  обидві  з  тобою  поряд.
Закриваємося  руками,
Чи  роками,  як  там  говорять?

Я  тебе  не  віддам  зневір"ю,
Хоч  тримати  не  стану  й  трохи.
Ти  навпіл  розділивсь  повір"ям
На  зорі  якої  епохи?

На  зорі,  коли  темним  пилом
Заступила  край  світу  хмара.
Ми  обидві  тебе  любили,
Ну  за  віщо  ота  нам  кара?

Ми  обидві...  впаду  у  ноги,
Не  покинь,  не  шматуй,  отямся!
Не  тобі  упаду,а    Богу,
Як  прийду  знову  до  причастя.

Ти  ж  не  хочеш  війни  між  нами?
Ми  обидві  в  таємній  змові,
Вже  не  день,  не  роки  -    віками
Плетемо  віночки  тернові...
03.01.2016

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2016


ЩО ТАМ ЗНОВУ?

Що  там  знову  в  новинах
Розбилося  й  плаче?
Так,  життя,  як  холодні  ночі,
Знов  і  знов  без  упину  -
Не  можуть  неначе,
Щоб  добити  оте,  що  тріпоче...

Що  тобі  до  сніданку,
Чи  кава  схолола?
Чи  у  тостері  знову  вугілля?
Почекай,  десь  на  ганку
У  сніг  матіола
Зацвіте,  всупереч  божевіллю...

Що  ти  носиш  у  серці,
Чи  може,прокльони?
Перевеслом  зав"язана  втома.
Дзвони  чуєш?..  на  жердці,
Глумливо  ворони
Розривають  свідомість...та  кома,

Що  вона?..  паралельні
Світи,  чи  край  світу?
Не  впустила  обох,  лишень  кличе.
Як  щурі  підземельні
Дорвавшись  корита,
Нищать  щось  нелюдське,таємниче.

Що  тобі?..  не  ховайся,
Скажи,  я  чекаю.
Вип"ю  смуток  вустами  з  долоні.
Сам  з  бідою  не  знайся  -
Кохала  й  кохаю...
Впали  краплі  у  каву...солоні.
03.01.2016.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2016


ТРИМАЙ МЕНЕ ЗА РУКУ

Тримай  мене  за  руку,  поки  дощ
Не  змиє  сліз  солоного  причастя,
Візьми  собі  у  серце  наше  щастя,
А  я  візьму  полегшення  всіх  прощ.

Тримай  мене,  бо  вирвать  хоче  знов
Шалений  вітер,  злий  і  невгамовний,
Підступний,  наче  лихо,  безумовно,
Розвіяти  нас  попелом  зайшов.

Тримай  мене,  нехай  метуть  сніги.
Коли  лютують  сіро-чорні  хмари,
Лютішої  вже  не  буває  кари  -
Коли  любов"ю  сплачують  борги.

Тримай  мене  за  руки,  -  відмолю
Минулого  безжалісне  страждання,
Прийдешнього  розвінчане  вигнання,
Бо  лиш  тебе,  без  пам"яті,  люблю.
02.01.16.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2016


ХАЙ ТАМ ЩО

Хай  там  що,  а  я  тебе  діждусь,
В  тихому  посрібленому  раї,
Гілок  потихеньку  назбираю,
На  вінок,  для  тебе  приберусь.

Хай  там  що,сорока  на  хвості
Принесе  плітки,  чи    правду  може,
Не  покинь  мене  сьогодні,  Боже,
Завтра  вдячність  напишу  в  листі.

Хай  там  що,  люблю  тебе  до  сліз,
Всупереч  та  незбагненно  довго...
Десь  зима  пухнасту  шиє  тогу,
Я  ж  сніжинки  вишиваю  скрізь...
30.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2015


БОРОНЬ БОЖЕ

Боронь  Боже,  від  лихої  долі,
Від  причастя  злого  та  не  Твого.
Зав"яжи  не  очі,то  хоч  руки,
Щоби  не  штовхали  у  розлуку...

Боронь  Боже,  десь  упасти  в  полі,
Чи  вчепитись,  падаючи,в  ноги.
Хоч  бажання  буде  одиноке,
Але  сильним  та  цілющим  спокій...

Боронь  Боже,  вволю  не  напиться,
Не  знайти  в  житті  свої  дороги.
Дощову  не  помічати  хмарку,
Коли  в  пеклі  вже  нестримно-жарко.

Боронь  Боже,  серденьку  розбиться,
Об  хвилясті  філігранні  роги.
Стисну  душу,  в  муках  хай  пологи
Стануть  злу  щитом  перестороги...

Боронь  Боже    від  тяжкої  втрати,
Від  забутих  крихт,  що  пахнуть  медом
І  жагою  тіл...  наллються  ночі,
Втоплять  сум,  лише  поглянуть  в  очі.

Боронь  Боже,  не  веди  до  страти,
Долю  напророчать  тихо  Веди
Де  не  так,  підправимо,  не  гаєм,
Досхочу,  любов"ю  -  напуваєм.
29.12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015


ПАРАЛЕЛІ

Ти  пішов...полохливо  журба
Розрівняла  мою  самотність,
Мила  коси  в  сльозах,як  верба,
Проклинаючи  незворотність.

Розлетівся  на  краплі  потік,
Полохливо  розтануть  прагне.
Розпливається  світ  з-під  повік,
За  собою  в  одвічне  тягне...

Почуттями  заллє  через  край,
Хіба  хочеш,  та  звісно,  мусиш...
Не  зважай,  що  мовчу,  не  зважай,
Як  за  плечі,  мов  грушу,  трусиш.

Що  ти  хочеш  від  мене  почуть?..
Розглядаючи    ніч  на  стелі,
Стежку  ту  в  безнадійність  топчу,
Коли  долі,  лиш  паралелі...
29.12.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2015


ОБІЙМАЮЧИ

Обіймаючи  холодом  ліс,
Стигне  льодом  зима,
Стигне  завжди  сама,
Бо  від  холоду    кожен  зімліє...

Перейди  мою  долю  навскіс,
Он  жахіть  бахрома  -
Вітер  кригу  лама,
А  ріка  по  весні  не  міліє..

Не  приборкуй  таємних  бажань,
Серце  болем  бринить,
Та  броню  не  розбить,
Коли  браму  ти  сам  не  зруйнуєш.

У  сум"ятті  палких  сподівань,
Щоби  душу  зцілить,
Хіба  кров"ю  залить,
Тих  примар,  яких  досі  вартуєш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015


ЗАКРУЖЛЯЛА ЗАЖУРЕНО ВІХОЛА

Закружляла  зажурено  віхола,
Зачепила  і  крони  й  стодоли.
Воно  довго  блукала  і  їхала,
Не  збагнула,  як  і  захолола.

Вона  довго  блискітками  сіяла
Тільки  блиском  навіки  не  втішить.
За  вітрами  печалі  розвіяла,
І  свою  крихту  щастя,  між  іншим...

Накувала  зозуля  в  ніч  місячну,
Віку  довгого,  та  без  любові...
Пролітає  сніжинка...вже  тисячна  -
У  важкій  та  нелюбій  розмові.

Але  вірю,  що  віхола  спиниться,
Насипаючи  десь  кучугури,
Хоч  кохання  моє  і  на  милицях,
Не  таке  вже  воно  і  похмуре.

Не  таке  безнадійне,  хоч  глумиться,
Розливає  бурхливо  натхнення,
Обнімаючи  палко,  насупиться,                  -
Доки  вірим,    віщуєм  знамення...
28  12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2015


МАЛЕНЬКА ФЕЯ

От  щойно  сміялась  недовго  і  знову    сумна,
Сповзає  щокою  маленька  невидима  фея,
А  демони  знову  побралися  і  Гіменею
Співають  осанну  вночі,  хоч  і  рветься  струна.

Сповзає  малесенька  фея,  рятуючись  знов
Від  тепло-солоного,  хай  неглибокого  моря.
Розкидала  карти,  розправила  крильця  історій,
А  потім  пішла  собі  тихо,  шукаючи  схов.

Та  що  та  вода,  коли  гамірний  простір  бринить,
Від  тепло-солоного  моря    розійдуться  хвилі
І  змиють  назавжди  той  сміх,  поглинаючи  милі,
Хоч  кожну  хвилину  хотілось  в  долоні    схопить.

І  змити  назавжди  мереживо  сиве  з  вікна,
Якщо  королеві  не  личить  камінчик,  а  друза
В  корону  важка,  тільки  гордість  невичерпна    -  Муза.
От  щойно  сміялась,  недовго...пишу,  бо  сумна...
27.12.2015





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015


ЯКЩО НА ЗАВТРА

Якщо  на  завтра  вже  кудись  квиток,
Відірваний,  чи  долею,чи  роком,
Уже  чекає...  може  тут  за  рогом,
Допоки  стрілки  добігають  строк,

Допоки  стрілки  падають  униз,
Накручуючи  завтра  на  учора,
У  неминуче  в  гордій  непокорі,
Ступає  рік  минулий  на  карниз?..

Ступає  рік  і  розстібає  плащ
Холодній  ночі,  щоби  дать  зігрітись,
Хоч  пам"яттю  удосталь  не  напитись,
Твій  образ  з  ніг  збиває  болем  пращ.

Твій  образ,  наче  контури  на  склі,
Химерна  тінь  в  невиразній  жалобі,
Краплини-перли  -  викуп...  на  оздобі
Хтось  зекономив  і  любов  в  імлі.

Хтось  зекономив,  а  твоє  "нащо"?
Не  потурай,  обіцяному  далі  -
Жертовні  в  пеклі  вилиті  медалі,
Квитки  відірвані...кудись,  якщо...    
25.12.2015.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2015


КОЛИ ТИ СПИШ

Коли  ти  спиш,  нуртує  в  серці  осінь  -
Холодним  вітром  омиває  знов,
Пожовклим  листям  падає  і  просить,
Зірватись  в  шал,  забувшись,  стрімголов.

Коли  ти  спиш,  ніч  Новорічним  святом
Засипле  поцілунків  серпантин.
Коштовностями  безуму  багата
З  рожевих,  чорних  -  сяючих    перлин.

Коли  ти  спиш,  всі  проліски  розквітнуть,
Розірвуть  сніжно-крижаний  покров;
Так  ніжно,  біль  душі  твоєї  зітнуть,
Ховаючи  від  світу  на  засув...

Коли  ти  спиш,  в  обійми  буйне  літо
Візьме  так  спрагло,  наче  у  жнива...
Гарячим  потом  розіллюсь  любити
Тебе  хмільного...доки  і  жива.

Коли  ти  спиш...
22.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2015


СНІЖИНКА

Мені  здавалось,я  сніжинка,
Лечу  мереживно-легка.
Колючим  холодом  іскринка
Твій  подих  раптом  обпіка...

Лечу,  вбранням  пишаюсь  тихо,
Бо  гаптувала  усю  ніч.
Тебе  нехай  обходить  лихо,
Хай  щастя  стріне  віч-на-віч.

Торкнуся  вуст  твоїх  медових
І  стану  краплею...чи  сплю?
Я  слів  не  пригадаю  нових,
За  тебе  Господа  молю...
21.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2015


ЛЮБОВ

Холодним  словом  різонуло  
І  покотилось,як  луна,
Чи  зойком  серце  стріпонуло,
Чи  рветься  із  душі  вина?

Стрімка,  як  рік  гірських  потоки,
З  жалю  та  ревнощів  той  плід
Спливає  кров"ю,  лічить  кроки
Тонкий  тріщить,  так  лунко,  лід.

Неначе  булава  і  плаха,
Яким  несе  вона  уклін
Любов,  як  хижа  росомаха,
Що  піднімається  з  колін.

Коли  зітхне  на  повні  груди,
Що  їй  те  слово,  ті  мечі?
Вона  була  і  знову  буде,
Із  року  в  рік,вдень  і  вночі.
21.12

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2015


ВСЕ НЕ ТАК

Все  не  так,  нас  з  тобою  нема,
То  до  травня  навідалась  осінь,
Золотими  здавалися  коси,
Тільки  сріблом  сипнула  зима.

Розлетілися  долу  думки,
Кров  у  лід,  чи  під  лід,  не  збагнути,
Коли  колір  червоний    -  спокута,
Нам  відміряні  довгі  роки.

Твоя  ніжність  -  розсипаний  сум,
У  мелодію  звечора  вбралась,
Ще  прийшла,  хоч  уже  й  оберталась,
Витру,  нишком  від  вітру  сльозу.
20.12.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015


ПОШУКАЮ

Пошукаю  у  снах  твої  очі,
Зав"яжу  незаплетені  долі,
І  тремтячим  жагучим..."поволі"
Увійду  з  надвечір"я  у  ночі...

Увійду,  розриваючись  навпіл,
Бо  нестерпно  палає  і  ріже,
Оте  "НАЩО?"нестримне  та  хиже,
Розбиваючи  подумки,  нахил...

Розбиваючи  сумнівом  стежку,
На  яку  стану,  долі  скорившись,
І  схилюсь,поцілунком  упившись,
Вишиваючи  щастя  мережку.

Вишиваючи  шовком,  гаптую
Цілий  вік  наших  поглядів,  нишком.
Не  буває  любові  надлишку  -
Наче  мантру,  стіжками...карбую.
18.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629548
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015


РОЗТЕРЗАНА ДУША

Я  розкрадаю  світло  душ  чужих
Бо  десь  своє  тьмяніє  каганцем  -
Зарьованим  засмученим  лицем,
Нагадує  сумний  короткий  вдих.

Вдихну,  та    у  легенях  лише  слиз,
Недугом  виливається  у  біль...
Знов  лихоманка  не  сягнула  криз,
Трясе,  як  шубу,  коли  гонять  міль.

Я  розкрадаю  сили,  бо  свої
Вже  втратила...згубила  не  знайду.
А  сльози  градом,  наче  ручаї,
Ту  повінь  скоро  вбрід,  не  перейду.

Не  осуди,  не  проклени,  віддай
Гарячий  подих  наджаданих  вуст.
Зламай  засув  образи,  лід  зламай,
Перетвори  у  соковитий    муст...

Я  розкрадаю  погляд  і  слова,
Забутих,  ненаписаних  листів.
У  прагненні    відчути  -  що  жива,
Хоч  знята  вже  давно  з  усіх  хрестів.

15.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015


КОХАЙ ЇЇ

Кохай  її,  хоч  зовсім,  небагато
Лишилось  днів,  а  може  і  ночей...
Кохай,не  боячись  ні  болю  зради,
Ні  смерті...лиш  байдужості  очей,

Її  очей,  в  яких  втопився  б  зразу,
Якби  побачив...тільки  уві  сні  -
Надумана  та,  випадкова  фраза,
Нехай  згорить    у  вічному  вогні.

Кохай  її...вона  таки  відчує,
Таке  кохання  стріне  тільки  раз.
На  мить  загляне  в  душу,  й  заночує,
Серед  пітьми,  невіри  та  образ.

Іти  назад?..  тоді  вже  краще  плаха,
Навіки  хай  звінчається  з  життям.
Немає  місця  відчаю  і  страху  -
Коли  уповні  душі  від  злиття.
15.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2015


РОЗІРВАНЕ ПАВУТИННЯ

А  я  розірву  на  нитки  оте  павутиння,
Сплітаючи  із  сподівань    рятувальну  мить.
Хай    птахом  сріблястим    воно  у  небо  злетить,
Солодко-солоне,  безмежно-хмільне  видіння.

Хай  птахом  сріблястим  -  ущент  твою  безнадію,
Замріяно-ніжно    торкнеться    кутиків  вуст,
Послухай,  лунає  якийсь  невловимий  хруст,
То  схлипує  серце  моє,  яким    володієш.

Послухай,  лунає...  котиться  долу  пороша,
Сліди  замітає,  мені  як  тебе  знайти?
Підступна  зима,  та  я  відбудую  мости,
Оту  павутинно-  містичну  незриму  ношу.

Підступна  зима  не  сонце  чекає  на  ганку.
Безсонням  умита,  не  кригу  під  ноги  -    ніч.
А  я  розірву  на  нитки    печаль  протиріч,
Накривши  снігами  біду,  щоб  з  гірки  на  санках...
13.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628443
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2015


ПРОСТЕ БАЖАННЯ

Сумно  тобі?  Розгорається  пекло  в  душі?
Снігом  укриєш    багаття  -  заллє  дощем.
Страшно  тобі?  Розрізають  буття  лемеші,
Плугом,як  землю    загорнуть  в  кривавий  щем.

Гірко  тобі?..не  зважай,  ось  ромашковий  чай,
Разом  з  сльозою  моєю,  для  тебе  лиш.
Лячно  тобі?..я  за  рогом,  прийду,  зустрічай,
Хай  опівночі,  однак,  я  знаю,  не  спиш.

Хай  опівночі  а,  що  там  надворі,  мете?
Я  не  замерзну,  бо  в  серці  палахкотить.
Стигле  бажання,  насправді,  ну  зовсім    просте  -
Руки  тремтячі  твої  до  вуст  притулить.
13.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2015


НІЩО

Ніщо...  нікому...десь  протиотрута
Так  глибоко  захована,  шукай
На  дурість  нашу  просто  не  зважай,
Дістане  всіх  згорьована  спокута.

Ніщо...тепер,  бо  бачити  не  хочем
Без  сумніву,  а  значить,без  жалю,
Оте  пусте,  як  бульбашка  "люблю"...
Так  байдуже,  глумливо  душу  топче...

Ніщо...комусь  воно  близьке  доволі,
Коли  рожевий  за  вікном  туман.
Страшніший  страху  лиш  самообман,
Бо  то  вже  вирок,  воля  у  неволі...
11.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627992
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2015


ТУМАН

Туман,як  молоко  кози,
Божественної  Амалфеї.
Сріблястим  павутинням  Рея
Укрила  світ  посеред  зим.

Укрила  світ  в  гардинний  сум,
Владнавши  спір  і  дня,  і  ночі,
Хто  важливіший?..і  шепоче:
"Вже  Кронос  нагострив  косу..."

Вже  Кронос  розплітає  сон,
Роздмухуючи  в  пеклі  печі,
Рожево  впав  тобі  на  плечі,
Зібравши  смуток  у  полон...

Зібравши  марева  обман,
Уповні  ріг  розлив  для  Зевса...
Вхідна  десь  прозвучала  меса
В  небеснім  храмі  впав...туман.
10.12.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627681
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 10.12.2015


НЕБЕСНА ПЕКТОРАЛЬ

Те  небо  вже  застигло  чорним  маревом,
Укрилось  чорним  холодом  буття.
Небесну  кару  вкинути    у  варево,
Яке  назветься  знов  чиїмсь  життям.

Яке  назветься  знову  обездолено,
Бо  крихтами  розсиплеться  печаль.
Пригнічена,  розіпнута  і  зболена,
Закуталась  душа  в  якусь  вуаль.

Закуталась  душа,  але  обіймами,
Розтраченими  нею  не  на  тих,
Вкриває  весни  льодяними  зимами,
Де  сльози  змерзнуть  і  впадуть  до  ніг.

І  крижаними  ставши  обелісками,
Малиново  десь  задзвенить  кришталь
Так  плачуть  свічки,  скрапуючи  віск,  а  ми  -
Те  небо,  що  застигло  в  пектораль...
08.12.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627036
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.12.2015


СЕРДЕЧНІ РАНИ

Твого  серця,  глибоко-криваві,
Незагоєні  рани,  пекучі
І  думки  ті,  нестерпно-ядучі,
Я  втоплю  у  шаленства  заграві.

Я  втоплю  у  шаленства  заграві
Всіх  примар  до  останньої,  скоро.
Крижані  розсипаються  гори  -
Вогняний  шлях  торуючій  лаві.

Вогняний  шлях  торуючій  лаві,
Наче  промінь  до  серця  і  в  душу.
Може  звабою  зцілитись  змушу?..
Бал  знов  демони  правлять  лукаві.

Бал  знов  демони  правлять  лукаві,
Але  крихти  збираю  цілющі,
Навіть  зло  не  таке  всевидюще,
А  дракони  не  всі  і  триглаві.

А  дракони  не  всі  і  триглаві,
На  одну  -  меч  любові  знайдеться.
В  ранах,  солодко  щемом  озветься...
Твого  серця,  глибоко  -  криваві.
07.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2015


ВТОПЛЮСЬ

Втоплюсь  напевне,як  згадаю  небо,
Над  тихим  плесом  -  променів  бурштин.
Порину  вглиб,  а  ти  тепер  один,
Шукай  єдину,  не  кажи:"Не  треба..."

А  може,  щоб  побачитись  з  тобою,
Втоплюсь  отут,  де  берегом  колись,
Тоді  ще  наші  мрії  не  збулись...
Спішила  Мавка,  може  за  водою?

Втоплюсь,  як  ніжність  зазирне  у  очі,
Тобі  до  ніг  на  ранок  упаду  -
Рожевий  лотос  відведе  біду,
Колись  прийду...як  завжди...опівночі...
05.12.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2015