Ліна Ланська

Сторінки (6/510):  « 1 2 3 4 5 6 »

ОДИН РЯДОК

А  твій  рядок  з  чужого  телефону,
Як  чашка  кави  у  холодний  вечір.
Душа  гарцює,  сердце  хоче  втечі,
Проте  мовчить  -  ознаки  моветону.

Не  вперше  десь  гроза    ламає  й  трощить,
Завис  інет,  як  світла  дочекатись?
Немає  сил,  з  примарами  завзято
Уявний  бій  в  листах,  папір  не  зморщить...

Один  рядок:  "...чекаю  і  скучаю",
А  оживив  веселкою  натхнення,
Як  срібне  сяйво  вічного  знамення,
Я  всіх  богів  за  жарти  вибачаю.

Не  вперше  їм  сміятись    доленосно,
Розваг  небачених      -  ущерть,  по  вінця.
Розтане  ніч,  в  засмучених  зіницях
Звінчає  мить,  беззахисну  і  млосну.

Отой  один  рядок...
04.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015


А Я КАЗАТИМУ

А  я  казатиму  тобі  щодня,
Свої  думки  нанизуючи  тихо
На  почуття...  летить,як  пташеня,
Кудись  далеко  недалеке  лихо.

А  я  казатиму:"  Ти  весь  мій  світ,
Укрию  візерунком    твою  ношу,
Щоб  ти  ту  прірву,  як  калюжу  -  вбрід,
А  коли  тріщина,  тобі    -  найтонша".

А  я  казатиму:"  Не  йди,не  руш",
Коли  розлиті  у  пітьмі  розлуки,
Коли  до  денця  висушених  душ,
Твої  тремтячі  доторкнулись  руки.

А  я  казатиму:  таке  життя,
Доки  цілую,  в  пристрасті  купайся,
Бо  у  сьогодні,  завтра  вороття
Не  буде  більше,  поспіши,не  гайся".

А  я  казатиму  тобі  щодня
Ба,  навіть  світло  може  бути  темним.
М"яка  перина  коле,  як  стерня,
Коли  не  з  тим,  не  з  тою  -  все  даремно.
01.12.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2015


КОЛИ ЗАКРИВАЮТЬСЯ ДВЕРІ

І  я  забуваю,  коли  закриваються  двері,
Твій  погляд,  твої  збайдужілі  слова,
Узяті  з  душі,  але  писані  десь  на  папері...

Твій  погляд  порожній  уже  не  мені  повіряє,
Що  наша  поламана  лялька  жива,
Примар  не  моїх  твоя  пристрасть  уже  розганяє...

Ти  звісно  ще  тут...заблудився,чи  просто  утома?
Той  запах  чужий  від  твого  рукава...
І  ти  вже  чекаєш,  коли  я  засну,  щоб  із  дому.

Бо  погляд  сумний  і  такий  дистанційно  -  двурушний,
Мене  не  втішає,  а  просто  вбива,
Любові  нема  більш,  померла,  з  душею  -    бездушна.

І  я  забуваю,  коли  закриваються  двері...
Холодного  Місяця  звисла  крива,
То  скалиться  знову  незаймана  світлом  химера...
29.11.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015


ТИ ОБІЦЯВ

Ти  обіцяв,  я  чекала...
Падає  сніг  із  дощем,
Вчора  тебе  вже  не  знала,
Завтра  не  знатиму  ще...

За  ніч  неходжені  стежки
В  перлистий  вкутались  дим.
Сяють  з-під  даху  сережки.
У  снах  ти  здавася...ТИМ.

Ти  не  прийшов.  Розумінню
Все-таки  є  десь  межа.
Час  вже  збирати  каміння,
Темінь  -  душа  ж  бо  чужа.
29/11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015


ВИШИВАЛЬНИЦЯ

Я  небо  стиха  розриваю  на  стрічки,
Від  синьо-чорних  до  імлисто-сірих.
Зміяться  високо  небес  стрімкі  річки
Розкроюють  божественну  порфиру.

Не  розумію,  так  чи  ні,  та  крою  клин,
В  сріблястій  мантіі  такий  ошатний
Поважним  птахом    виступає  Арлекін
Насправді,  блазень  особистий...  штатний.

І  знову  голку  в  руки  -  люрексом  дощі...
Нанизані  перлини,  сиплють  стиха.
Обабіч  вкриються  обновками  кущі
Сховавши  далі  колючки  від  лиха.

На  плащ  униз  габу,  із  заполочі  тінь,
Гаптую  каптур  Осені  з  туману
Прошу  у  неба:  "Синій  клаптик  льону    кинь,
Волошками  прикрасити  волани"...

Я  небо  стиха  розриваю  на  стрічки,
Від  синьо-чорних  до  імлисто-сірих.
Серед  пітьми  знайду  палаючі  свічки  -
Молитву  вишивати  із  довіри.
28.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2015


А ТИ ВСЕ ЗНАВ…

А  ти  все  знав  за  мене...дивина...
Та  казка  ще  не  випала  у  осад,
Ще  кришталева  туфелька  -  скляна,
А  моя  мрія  безнадійно  боса

А  ти  все  знав  за  мене...сльози  й  сміх...
Для  тебе  -  непрочитана  я  книга;
Штовхав  поволі  в  той  незримий  гріх,
Бо  знав,  страждання  почали  відлигу...

А  ти  все  знав  за  мене...за  нитки,
Як  ляльку  смикав,  що  вона  відчує?
Десь  бродять,  ще  нечувані,  плітки,
Що  й  досі  вона  вдома  не  ночує...

А  ти  все  знав  за  мене...Рубікон
Перейдено,  вважав  -  свою  ж  бо  казку
Напишеш...  Лики  зболено  з  ікон
Дивились,  як  вона  міняла  маски.

А  ти  все  знав  за  мене...просто  йди,
Бо  вже  той  шлях  у  серці,  як  тортури,
Рве  нитки  в  мотлох,  падають  мости
І  сліплять  погляд  докори  зажури...

А  ти  все  знав...
28  11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2015


ЯК Я ЗАЙДУ

У  тихому  куточку  притулюсь,
Як  у  твоє  життя  зайду  на  хвильку,
Тобі  у  чашку  кину  сонця...скільки?
Та  скільки  дасть  Господь...от  і  молюсь.

В  твоїх  очах  втопитись...через  край
Пролитись  ніжністю  і  спрагло  пити...
В  мені  втопись,  щоби  в  собі  втопити,
Мене  своїм  коханням  покарай.

Вже  не  химерам  -  сірим  і  сумним,
Обабіч  сиплеш  пристрасть,  а  розлуки
За  вітром  віднесе,  цілуєш  руки...
Як    я  зайду...свічки  горять  і  дим

Пливе,  вином  солодким  крові  плин
Кипить,  грайливо  розбиваю  тугу
Як  витерпіти  тих  бажань  наругу
Ущент  серця,  на  друзки  із  перлин.

26.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2015


ХТО ОЗИРНЕТЬСЯ…

Хто  озирнеться,  хто  забуде  завтра
Моїх  думок  розпатланих  печаль,  -
Вже  хризантеми  витіснили  айстри,
То  Осінь  димну  скинула    вуаль.

А  я  пішла  за  вітром  в  люту  зиму,
Ба,  навіть  там  знайду  своє  тепло,
Розкидане  по  закутках  озиме,
У  Осені  довіку  не  було

Його...  нехай,  коли  так  необачно,
Змітав  під  ноги,  душі  листопад.
Я  серед  снігу...  може  трохи  й  лячно,
Але  уже  не  поверну  назад.

Зі  мною  ти  тепер,  на  роздоріжжі,
Шукав  чи  спокій,  чи  туманний  сплін?
Збирав,  щоби,  як  хмиз,  спалити  збіжжя
Із  болю  втрат,  розчарувань,  проклін...

Стоїш,  чекаєш,  коли  сонце  зайде,
Воно  ще  досі  світить,  і  тобі  -
Моя  рука,а  з  нею  і  розрада,
І  те  тепло  розлите  у  журбі...
26.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2015


А Я ЗБАЙДУЖІЛО

А  я  збайдужіло,  поволі,потроху
Збиралась  з  думками,  нестримну  грозу
Чекала  до  ранку,  а  раптом  епоха
Нова,  невідома...  застигне  внизу

Кривавим  світанком,  трояндовим  цвітом
Розправить  пелюстки,  зітхне  до  дощу.
І  спомином  стане  минулого  літо,
А  я  збайдужіло  тебе  відпущу.

У  сумнівах  радість,  як  кішку,  втопила,
Навіщо  питати  себе,  чи  гірчить?
Усе,що  боліло,давно  відболіло,
Усе,що  бажаю  -  до  мене  летить.

Летить,  то  й  нехай,бо  розправлені  крила  -
Приречених  долі  -  це  миті,не  більш.
Розбилось  оте,  що  давно  вже  згоріло,
Коли  в  недолугий    утілилось  вірш.
25.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2015


А СКОРИНОЧКА ДО НІГ

А  скориночка  до  ніг,  не  образливо,
Хіба  краще,  як  вмирає,та  й  байдуже?
Хіба  краще,  що  мовчить  ненав"язливо,
А  від  голоду  пливуть  кола  райдужні?

А  скориночка  до  ніг  -  гріє  кригою.
Від  пекельного  вогню  та  й  закриюся,
Стане  гірко  -  знов  сльозою  умиюся,
Проковтну  хлібця  шматочок  -  оклигаю...

А  скориночка  до  ніг  не  забариться,
Може  совісті  нема,  може  крається?
Серце  з  соромом  у  хованки  грається,
У  своїх  думках  печеться  і  вариться.

А  скориночка  до  ніг,  не  образливо,
Хіба  краще,  хай  вмирає,та  й  байдуже?
Хіба  краще  як  мовчить  ненав"язливо,
А  від  голоду  пливуть  кола  райдужні?
24.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623667
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2015


ПО СУТІ

Після  прочитання  перекладу.

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623082

А  хто  ми  по  суті?  Хто  я  і  хто  ти?
Пилинки  у  Всесвіті,  ніби-то...  якось
Розімкнене  коло  замкнулось,  мости
Зійшлись  на  хвилину  -  ступити  боялась...

Боялась  ,що  зникну,  торкнувшись  руки,
Забуду  відразу,  відколи  і  звідки?
Той  берег  далекий  якої  ріки,
І  лагідна  хвиля,  і  Місяць  у  свідках?..

Водою  сповиті,  торкались  межі,
Що  навпіл  ділила  усі  ті  "НЕ  МОЖНА".
Цвів  лотос  на  плесі,  чи  на  вітражі,
І  кожний  твій  порух  п"янив,  таки  кожний.

Боялась...зливались  у  чорне  світи,
Але  білий  лотос  відлунював  дзвоном.
В  обіймах  твоїх  не  боюсь  прорости
Отим,  спаленівши,  вогненним,  червоним.

А  хто  ми  по  суті?  скотилися  вниз,
Упавши  на  мить  на  широку  дорогу.
Пилинки  у  Всесвіті  -  долі  каприз,
Чи  Бога?..  без  нього  ж    і  не  до  порогу...
22.11.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2015


ЗГАДАЙ, ВОНА ХОДИЛА ПО ВОДІ…

Згадай,вона  ходила  по  воді,
Торкались  хвилі  золотаві  коси,
А  ти  щоночі  пив  полинні  роси,
Бо  навіть  ще  не  знав  її  тоді.

Згадай,  торкалась  маренням  чола,
Коли    терзала  тіло  лихоманка...
Так  ніжно  тебе  пестила    до  ранку...
Вона  була,  чи  може  й  не  була?

Згадай,  той  на  узбіччі  силует  -
У  темному,  сувора  і  ошатна,
На  будь-який  жертовний  вчинок  здатна,
Була  стрілою...де  твій  арбалет?

Згадай,  рожеві  крильця  у  траві  -
Метеликом  на  вогнище  летіла.
Та  тільки  пообпалювала  крила
Подяка  Господу,  хоча  живі.

Згадай,вона  ходила  по  воді,
Торкались  хвилі  золотаві  коси,
А  ти  щоночі  пив  полинні  роси,
Бо  навіть  ще  не  знав  її  тоді.
21.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2015


ВИПИВАЮЧИ ПОДИХ

Випиваючи  подих,виливаючись  шалом
У  незнаного  ноти,  під  нестримності  жалом,
У  відлунні  втопившись,  шукаю

Не  осоння,  чи  спеку,  бо  тремчу  як  на  вітрі,
Не  затишну  безпеку,  леза  гострого  вістря
Проливаючись  впавши...ридаю...

Не  від  сліз  моє  горе  так  безжально  -  пекуче,
То  хмільної  нірвани,  як  чар-зілля  ядуче,
Те  солодке  вино...не  напитись...

На  рівнинах  печалі  вже  розсипане  чисто
Не  червоні  коралі,а    грайливе  намисто.
Полетіли?..в  тобі  загубитись...

21.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622738
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.11.2015


А ВОНА НЕВИДИМЕ БАЧИЛА

А  вона  те,  невидиме,  бачила  в  ньому,
Щось  таке,  незрівнянне,  незримо  -  прекрасне,
Пробивалося  через  вселенську  утому.

Він    не    бачив  її  взагалі...  та  навіщо?
Коли  в  цьому  житті  все  так  просто  і  ясно.
Вже  давно  не  трапляється  душам    "найвище".

А  вона  через  очі,  словами  -  у  простір;
Розглядала,  невичерпним  сповнену,  душу
І  сиділа  до  ранку,  чекаючи  в  гості.

Він  не  думав,  що  можна  так  сильно  бажати
І  кохання  струсив,  наче  з  дерева  грушу.
Надкусив,  не  така,  -  чи  потрібно  зважати?

А  вона  крізь  безсоння,    пливла  у  тумані,
Через  ночі    і  дні,    гніт  нестерпний  розлуки  -
Випивала    той  безум  любові  в  омані.

Він    заплутався  знов  і  прокляв  недовіру,
Ледь  не  став  на  карниз,  простягаючи  руки,
Бо  терпіння    страждань  переповнило  міру.

А  вона  те  невидиме  бачила  в  ньому.
Він  не  відав,  що  щастя  буває,  як  муки  -
Віддавати,  упившись,  -  хіба  незнайомо?
19.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015


СОЛОДКИЙ ХЛОПЧИКУ (колискова)

Солодкий  хлопчику,чому  не  спиш?
Я  поцілунком  проганяю  страхи,
Поглянь,розпушений  уже  спориш,
То  пишуть  боги  нескінченну  сагу,

Таке  життя...

Солодкий  хлопчику,торкнусь  чола,
Голівку  ніжно  казкою  вінчаю.
Якою  б  наша  доля  не  була,
Я  ради  тебе  з  нею  сперечаюсь,

До  забуття...

Солодкий  хлопчику,  тремтиш?..не  руш
Гоню  я  теплими  руками    біди...
А  ти  вертлявий  та  гнучкий,  як  вуж,
Послухай  міф  про  луки    Артеміди  -

Богині  стріл...

Солодкий  хлопчику,коли  впадеш
Знесилено,  я  буду  також  поряд
Сьогодні  буду,завтра  буду  теж,
Як  водиться,  у  радощах  і  в  горі...

Усе  -  навпіл...
19.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622474
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.11.2015


НЕ ПИТАЙ

Не  питай,  чом    я  так  навіжено?
Розсипаюсь  щоночі  на  друзки,
Вибираючи  леза  й  мотузки,
Щоб  зірватись  у  прірву  скажено.

Не  питай,  що  я  там  загубила.
На  самісінькім  дні,та  бадуже,
Я  любила  тебе?..та  любила,
Ну,  а  ти  мене?  Звісно,  не  дуже.

Не  питай,  може  й  відають  боги,
У  молитві  згадай  хоч  і  нишком,
Чом  оту,  недочитану  трішки,
Хтось  недбало  закинув  під  ноги?

Не  питай,  чому  сіль,  і  возами
Через  брили  в  шпаринку  із  неба?
Не  відчиниться  брама  Ереба...
Хіба  сточим  той  камінь  сльозами?


17.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015


ЗАПІЗНІЛО

У  короткому  сні  ти  прощався
Запізніло,  розлюченим  катом,
Вірш  мій  знову  на  рими  розпався,
Полиновим  завис  ароматом...

Ароматом  безвольного  "досить"
Не  писати  розхристану  сагу.
Не  писати...а  серце  так  просить
Хоч  і  терпить  нестерпну  зневагу.

Хто  ти  автор  насичених  болем,
Покалічених  часом,  історій?
Обернувся  несіяним  полем
У  безмежжі,в    уяві  просторій.

По  зернині  збирала,  по  крихті
Почуттям  ворожила  на  вдачу.
Розірвала  на  клоччя,  на  віхті
Те  натхнення,  що  впало  на  здачу.

А  тобі  у  долоні  -  потоком,
Виливається  доля  по  вінця?
Чи  вином  напуває,  допоки
Дочекається  -  сниться  не  сниться?

Твоїх  сумнівів  стіни  гранітні
Непомітно  на  долі  скрижалі
Розсипались...  такі  непомітні  ,
Загубились  у  хащах  печалі.

У  короткому  сні  ти  прощався
Запізніло,  що  сталось,те  сталось.
Надивлялася,  ти  надивлявся,
Що  то  поряд?  Чому  так  пручалось?
17.11




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2015


НЕ ЙДИ ЗА МНОЮ

Не  йди  за  мною,  зупинись,
Дивись  вона  тебе  гукає,
До  ранку  жалібно  зітхає,
А  я  лиш  думаю:"Наснись..."

Наснись,  хоча  б  один  разок,-
Занурюсь  на  хвилину  в  прірву,
Віддавши  все,навіть  довіру,
Не  відступлю...кладу  стіжок.

Стібок  -  розшити  давній  сум.
Вона  -  на  веселковім  ложі...
Зробити  щось  напевне  може?
Хоча  б  сплести  із  слів  косу...

Косу  ти  розплетеш,  повір,
А  потім  будеш  озиратись
Мене,  як  і  раніш  шукати,
А  те,  що  маєш  -  тінь  офір.

Офір  незлічених  сюди
Під  ноги,  розкидає  небо..
А  та,  яка  тобі  не  треба,
Нехай  іде...а  ти  не  йди...
15.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2015


НЕ ЗНУЩАЮСЬ

Не  знущаюсь,  ділюсь
Таємницями  тихо.
Осінь  знову  вечірню  розвіяла  мить.

Захопившись,  молюсь,
Забери  оте  лихо,
Поки  вогнище  тліє,  до  тла  не  згорить.

Не  знущаюсь,  забудь,
Як  вітри  стоголосі
Розривають  тумани,  як  скрапує  дощ,

Захопившись,  мабуть
Не  шукали  і  досі
Своє  місце  під  сонцем  бруківкою  площ.

Не  знущаюсь,  повір
Крижаної  постелі
Не  простеле  жадано  розлука-зима,

Захопившись,  надмір
Не  сягнувши  і  стелі,
А  не  те  що  і  хмари,  залишусь...сама.

Не  знущаюсь,  завмер
Незнайомого  дотик.
Хвилюванням  по  вінця  наповню  думки.

Захопившись,  тепер
Я  та  райдуга  доти,
Доки  ти  не  віднімеш  своєї  руки.

Не  знущаюсь...
11.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2015


ТО Й ЩО

То  й  що...переплутані  кимось  нитки,
На  тлі  сірих  буднів  -  рожеве  шиття,
Іскрить  муліне,  шовковисті  рядки
Розписують  потай,  похмуре  життя.

То  й  що...кілька  крапель  на  денце  налий,
Хай  злиться  весь  світ,  а  у  нас  ворожба  -
Збираєм  ті  пазли,    що  серед  імли
Відчинять  віконце  і  згине  журба.

То  й  що...нових  слів  не  придумав  ніхто,
Та  лиш  розпізнають  таємні  думки,
Пошиють  із  заздрощів  чорних  хітон
І  на  домовину  замовлять  вінки.

То  й  що...розплелось  на  окремі  листи
Те  світле  і  темне  -  в  виразні  вірші...
Врятуйтесь,  ще  проситься  тихе  "прости"
Поволі  хай  скотиться  камінь  з  душі.
08.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2015


ДОЗВОЛЬТЕ


Дозвольте?  Випадково?  -    Ні    не    зовсім.
Згубився    ключ    і    телефон    мовчить,
А    за    вікном    дощить,  неначе    осінь...
О,  Боже,    десь    поділися    ключі!

Ні-ні,  мені    незручно...На    хвилинку?
І    кава    свіжозварена?  -  п"янить.
У    вас    так    гарно  -    квіти,    ні    пилинки...
Щось    кров    у    скронях    гучно    стугонить.

Мабуть    нервую?  Звісно,    кави    досить  -
Смакує...Пиріжки?  -  хіба    один.
Мене    давно    вже    так    ніхто    не    просить,
Я    сам    тепер,    як    без    обійстя    тин.

Не    може    бути!    Ти    зі    мною    в    класі,
На    першій    парті?    Хвостики    смішні?
Писали    про    кохання    на    атласі
І    на    книжках!  -  горю,    як        у    вогні.

Чому?    Бо    сором,    не    впізнав    одразу,
А    ми    ж    з    тобою...Так,    не    буду    знов.
Щоночі        снилась,  з    восьмого    десь,    класу  -
Останній    ряд    забула?  -    У    кіно.

Тоді    ми    вперше    цілувались...Що    ти!
Як        називалось?    Хто    його    дививсь?
Контрольну    завалили    ми    роботу,
А    ти    сміялась,    я    ж    бо    розпаливсь,

Та    не    посмів,    ти    не    шкодуєш,    мила?
Життя    таке    накрутить  навіки.
Не    може    бути!  Ти    мене    любила
І    досі    любиш?..    Де    ті    пиріжки?
08.11.2015.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2015


МЕНІ Б ТЕБЕ ЗАБУТИ


Мені  б  тебе  забути  хоч  на  мить...
Не  завмирати,  загубивши  слово,
Не  плакати  і  не  втрачати  мову,
Коли  так  солодко  полин  гірчить.

Ти  дивишся  крізь  контури  образ,
Чи  випливе  твоя  хмаринка  суму
З  надуманого  болісного  глуму,
Моїх  забутих  непотрібних  фраз?

Не  бійся,  не  торкнусь  твоїх  плечей,
Лиш  подумки  занурюсь  у  волосся,
Єдина  мить...невже  мені  здалося,
Отой  твій  погляд...  з  тисячі  очей?

Мені  б  тебе  забути...що  свіча?
Згоріла  та  й  нема,  запалиш  нові,
Згорять  і  ті,  а  попелу  з  любові
Нема,  як  і    незнаного  ключа

Від  брами  до  душі.  Як  пекло  -  рай,
Коли  зотліло  вже,  а  тягне  димом,
Як  не  сховати  виразку  під  гримом  -
Вона  болить  роз"ятрена...хоча,

Торкни  своїм  небаченим  теплом
Палких  обіймів,  знівечене  "може",
Нехай  воно,  вже  завтра  буде...  схоже,
Тобі  не  крила  треба,  а  весло.

Бо  човен  тріснув,  хлюпає  вода,
Життям  не  названий,ущент  розбитий.
А  треба  ж  зараз  вірити  й  любити,
Поки  на  міст  не  привела  хода...
06.11.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2015


СМІЯЛИСЬ

Сміялись,  вибігаючи  в  грозу,
Ловили  в  руки  дощ,
Серед  бруківки  площ
Розсипали  з  пелюстками  росу.

Сміялись,  розгортаючи  жита.
Волошки  голубі
Вінком,  його    тобі
На  шию  кинула,    потім  з  моста...

Сміялись,  у  рожеву  далечінь  -
Повітряні  кульки...
А  мильні  бульбашки
Злітали,  щоб  завмерти  на  плечі.

Сміялись,  коли  осінь  на  поріг
Сипнула  падолист,
А  вересень  -  артист
Каштани,  засіваючи,  -  до  ніг...

Сміялись,  як  облудою  туман
Щось  ревно  обіцяв.
Я  пальчиком  митця
Творила  ніжно  дива  океан...
04.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2015


Я НЕ ЗНАЮ, ЧИ Я ЖИЛА?

Я  не  знаю,  чи  я  жила?
Коли  Місяць  уповні,
Затискаю  в  долоні,  -
Два  рожево-білих  крила.

Я  не  знаю...  мовчи  не  руш,
Просто  будь,  відсьогодні...
Біль  наповнює  скроні,
Ароматом  зів"ялих  руж.

Я  не  знаю,  ти  довго  тут?
Щось  так  трепетно  й  щемно
Неймовірно...даремно,
Обплетуться  думки,  як  спрут.

Я  не  знаю,  чи  ти  почув?
Не  лякайся,  що  плачу,
Я  ж  знайшла  і  не  втрачу
Поки  сплю,  не  побачу...

Руку  дай,  як  прокинусь  -  злечу...
04.11

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2015


А ЗНАЄШ

А  знаєш,  що  зараз  десь  помирає  небо?
Втопилось  у  прірві  ночі  і  щезло  геть.
А  знаєш,  скиглити  може  уже  й  не  треба
Скиглення  личить  тому,  кому  ймення  -  смерть.

А    знаєш,  води  налити  не  так  і  важко,
Якщо  відкрити  всі  крани,  нехай  тече.
А  знаєш,  що    в"яне  в  саду...  пий  же,  Ромашко!
Впала  від  вітру,  бо  щезло  його  плече.

А  знаєш,  як  є  вогонь  і  бажання  жити,
У  купі  хмизу  сховай  той  бікфордів  шнур.
А  знаєш,  як  добре  дихати  і  любити,
У  кавовій  гущі  темній  -  радість  зажур.

А  знаєш,  комусь  завжди  підрізають  крила,
Ударити  швидше  і  замести  сліди.
А  знаєш,  у  безнадії  нема  мірила
Біда  поглинає  й  ми  вже  -    частина  біди.

А  знаєш,  на  тій  стіні,  що  підпер  плечима,
Уранці    зеленим  дивом  заплівся  плющ.
А  знаєш,  уважно  поглянь  навкруги  очима,
Дивися  пильно,та  спершу  ти  їх  розплющ.
31  10  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2015


ПАНТЕРА

Образом  ПАНТЕРИ  я  завдячую  друзям  з  клубу.Тож  Мата  Харі,це  вже  зіграна  роль.

На  осонні  плаче  кішка,
Поламала  гарний  кігтик:
"Це  ота  противна  мишка,
Що  пробралась  знову  нишком
Із  мрійливо-сонних  містик...

Це  вона  звабливо-сіра,
Хоче  збити  мене  з  толку,
На  слизьке  штовхнути...шкіра
Грає,  як  оті  клавіри.
Я  ж  хіба  у  сіні  голка?

Не  помітила...Аякже!
Зачепилась...шубку  нову
Вже  погризла,  годі,  враже!
Ти  не  винна?  Що  ти  кажеш,
Як  тепер  носить  обнову?

Майже  вивчила  я  ролі
Приміряла  їх  до  ранку
Буть  пантерою?А  долі
Вже  набридло...тож  поволі...
Зажили  сердечні  ранки

Я  рожеву  шубку  скину  -
У  пантери  нові  лики:
Із  прикрас  лише  перлини
Чорні-чорні,як  вуглини...
Я  й  забула...я  ж  ВЕЛИКА!

Що  ті  миші,  що  та  кішка,
Навіть  рись  мені  не  пара  -
Не  знайду  її  у  ліжку...
Смішки?  Та  які  вже  смішки?
Просто  колесо  Сансари..."

На  осонні  плаче  кішка...

31.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617377
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 31.10.2015


ЗЛИВА

Злива...  холодом  злива,  чи  заметіль
Випаде  завтра,  а  ранки  -
Осені  теплі  останки,
Вкриє  пославши,  чи...  змивши  постіль.

Ночі...  падають  ночі,  чи  сліпота?
Майже  не  бачу,  що  сходить
Сонце,  чи  Місяць  розводить
Знову  мости...  якби  зразу  ж  з  моста...

Криє...  подихом  криє,  чи  льодяна
В  серці  розбилася  склянка
Вже  і  панянка  -  селянка...
Впоїть  біда  так  обох...  доп"яна.

Крила...стомлені  крила,  сивіли.
Впали,  покарані  небом
У  монохромну  "без  тебе",
Фарбою  сірою,  димом...  темніли.

Злива...  холодом  злива,  чи  заметіль
Сипле  ізнов  до  півночі?
Голосно  й  гірко  шепоче:
"Знову  зронила  не  краплі,  а...  сіль."
25.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015


А ЧОМ?

А  чом  мені  боляче  так,
Що  ти  не  прийшов  укотре?
Що  не  подзвонив...та  й  навіщо
Коли  відлетів    же  літак,
Коли  насміявся  попри?..

А  чом  розірвала  ущент
Всі  фотографії,  безум?
Коли  не  кохала...найвище  -
Не  розпач,  не  туга,  а  щем,
Торкнувшись,  вклонився  лезу.

А  чом  повернувся,    коли
Я  вже  зачинила  двері?
Неспокій,  чи  знову  самотність?
Гучні  закотила  бали  -
Фрагменти  яких  містерій?

А  чом  мені  пусткою  скрізь,
Коли  колисає  тиша?
Виспівує  хтось:  незворотність...
А  ніч  за  вікном  ще  глибша
І  хочеться  гримнути:  злізь!

А  чом  мені  боляче  так?
Зчорнілої  крові  згусток
Сильніше  розверзне  безодню...
Дістати  світи  із  пусток?
Квиток  на  столі,  а  відтак...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015


ЗАТРИМАЛАСЬ

Затрималась    де?  -  в    безкінечному    світі    безжальнім.
В    холодному    мороці  сумнів  снує  й  поготів.
Загублена    нитка    клубка,    що    дарує  пізнання
Хоча    б    одного    з    чотирьох    невідомих    кутів.

Затрималась...Хто    розкидає    глибоке    й    пророче?
Заплутавши    коси,  поваба    поманить...і    йдеш.
Остання    надія,    як    жовтий    листочок,    тріпоче
І    гупає    серце,    неначе    навіжена    креш.

Затрималась.  Як    сподіватись    і    звідки    розплата?
Молитись    щоночі,    а    зранку  чекать  все  одно
Повстань  перехресть,  бо  всесильна  трилика    Геката
Ламає  і    трощить,    і  досі    стоїть    за    вікном.

Затрималась?  Он    починає    світати    над    яром.
Кривавому    Місяцю    скоро    котитись    узбіч.
Зітхне    моровиця,  розкудлана  позовом  згарищ,
Стинаючи  безум  зневіри  вогнем  протиріч.
29.10  15

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2015


А ТИ КОХАВ

А  я  й  забула,  що  тебе  кохала...
А  ти  кохав  її.  Сміялось  небо,
Кричали  хвилі:"Зупинись,не  треба",
Навколішки  на  березі  стояла,

Мереживо  у  пригоршні  збирала.
Та  піна  не  нитки,котилась  далі,
Лишаючи  розлуки  і  печалі...
Забула  вже,  кого  я  зустрічала?

Марія  Аве  ...Чи  то  я  співала?
Розірвана  струна  -  душа  на  плаху.
Забула  я,  не  відчуваю  страху
Згубила  все,що  мала,  чи  не  мала?

Чи  тільки  осінь  коси  розплітала,
А  ти  кохав  її...Я  бачу  тіні,
Чи  спалахом    світилось    мерехтіння?
Молюсь:  "Забула,  що  тебе  кохала:
Тому  сто  літ..."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015


ЗАГУБЛЕНИЙ ЛИСТ

Десь  загубився  твій  вчорашній  лист,
Єдиний  лист  -  поема  на  папері,
Якою  в  дивосвіт  закрились  двері
І  розламався,  падаючи  міст.

Не  знаю  де,  вже  проклинала  всіх,
Бо  це  єдине,  що  іще  лишилось
Не  зібгано  -  розірване...Приснилось
Таке  терпке  й  солоне  -  з  слізьми  сміх.

Я  прочитала  кожне  з  сотні  слів,
Напам"ять  вивчила,  неначе  відчувала...
Яке  ж  бо  лихо,  доле  ти  не  знала,
Що  відняла  і  сонце  -  світ  в  імлі.

Нехай  той  лист  колючий,  ніби  шип,
А  пелюстки  трояндові  зотліли.
Та  де  тепер  знайти  хоч  крихту  сили,
Щоб  дихати...хіба  чи  зойк,чи  схлип?

Десь  загубився  твій  вчорашній  лист
Чому  так  гірко,  є  ж  бо  телефони
Звонити  марно...жебоніло  :  ...зони...
Нову  молитву  вчу  -  прощання  зміст...
28.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2015


ПРОСТИРАДЛО

Простирадло,  як  чорна  хмара,
Навіть  плямочки  не  знайдеш,
Бо  не  видно...включити  фари?
Або  в  відчаї  грюкнуть  креш?

Простирадло  не  з  оксамиту,
А  з  пекельно-стиглого  зла.
Краще  мовчки  пий  оковиту
Не  давай,  чи  уже  дала?..

Простирадло,  брудніше  бруду,
Не  накинь  мені  -  дам  відкоша,
А  тебе  і  повік  не  забуду  -
Варте  зламаного  гроша.

Простирадло  чорнильно-сиве,
Димом  вишитий  слід  образ,
Навіть  ненавистю  щаслива,
Навіть  помстою  і  не  раз...

Простирадло  оте  в  придане,
Гаптувала  Марена...мор
Насилати  уже  не  стане,
Світло  нищить  усіх  потвор.

Простирадло  в  воді  не  тоне
Не  згорає  в  огні  узор...
Та  прокинеться    царство  сонне
Квітниками    із  пасифлор.
25.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616601
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.10.2015


БЕЗГЛУЗДЯ

Застряг  у  безглузді  німої  предвічної  тиші
У  пафосний  лемент  сховавши  облуду  й  обман.
Злякався?  Кого?  Отієї  примарної  миші,
Рудої,як  осінь,  чи  сірої,  наче  туман?

Тупцюють  невинно-журливі    в  розмові  неспішній,
Короткі,як  подих  гаряче-пекельний  думки
І  що  там  колись,  може  скине  додолу  Всевишній,
Ти  тільки  у  гуглі  знайди  відповідні  рядки.

Читай  голосніш,  бо  інакше,  не  жди,  не  почує
Та  може  хоч  сам  зрозумієш,  для  чого  живеш?
Хоч  кажуть,  не  можна  щодня  турбувати  і  всує
Із  моря  погоди  чекати...  душі  не  бентеж.

Як  бульбашка  мильна  -  прозора,  легка  та  миттєва,
Так    наше  буття  -  розсипаються  в  попіл  віки.
Хвилина  засліпить,  сяйне  та  надміру    чуттєва,
Зникає  торкнувшись,  гарячої  досі  руки.

Тож  вийди  у  світ,  подивись,  може  подиву  хащі
Відкриють  не  простір,  хоча  би  шпаринку  малу.
Сьогодні  ще  міг,  ну  а  завтра?  якщо    не  пропащий,
Не  гнівай  Його,  посилаючи  в  небо  хулу.

26.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2015


ВПІЗНАЮ

Я  впізнаю  тебе,  де  б  не  був...
Хай  зозулі  мовчать,  не  пророчать.
Вкриє  сірий  туман  ворожбу
Заховавши,  щоб  нас  не  морочить.

Десь  в  душі  проростає  бур"ян
Вкорінився,  у  праведне  й  грішне.
Павутиння  патин  порцелян
Розсівається  в  попіл  неспішно.

От  і  блиск  потьмянів,  чистиш  німб?
Та  мені  і  очей  не  потрібно  -
Аромат  запашніший  за  хліб,
Твоя  шкіра...навіщо  те  "видно"?..

Чи  опоєна,    чи  забуттям
Розірвались  у  пам"яті  крила?
Доки  серця  тривожить  биття,
Я  збираю  розкидані  стріли.

Спалахну...де  узявся  сірник?
Щоб    цілунком  вогненним,  нестримну
Блискавицю  хтось  кинув  і  зник,
Струсонув  і  безжалісно  гримнув.

Подих  твій,  твоє  тихе  "привіт".
Не  зомліла,  хоч  серденько  й  терпне
Може  ти  і  не  весь  білий    світ,
Та  без  тебе  чомусь    все  нестерпне...
25.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2015


Я ТЕБЕ НЕ ШУКАЛА

Я  тебе  не  шукала...навіщо?  якби  і  знайшла...
Прокотились  бурхливо  не  приспані  ночі,
Кроки  стигнуть,  як  в"язко-тягуча,  ще  тепла  смола,
Що  вчепившись  у  душу,  віддати  не  хоче.

Може  присмаком  ніжності  стануть  забуті  стежки?
Розлітається  осінь  привабливо-сумно,
Щоб  прикрасити  висохлі  щемом,  примарні  віки,
Які  мимо  проходять,  зникають  безшумно...

Не  шукала,  та  серце  не  відає  часу  і  меж,
Не  зважає,  що  казки  уже  не  напишуть.
Завмирає  так  солодко,  поміж  повітряних  веж
І  прискорює  час,  і  історію  пише...

Щоб  побачить,  як  завтра,    у  квітах  розлогий  каштан
Знов  потягнеться  стрімко  гіллям  до    берізки.
Не  відтворений  досі  в  скрижалях  сріблястий  туман,
Що  кохається  потай  вночі  з  обеліском,

Я  тебе  не  шукала...навіщо?  хвилини  спішать,
Викривляють  світи  і  ламають  орбіти.
У  бажанні  примарному,  в  холоді  лід  спокушать,
Розпалити  вогонь  і  любити...любити...
25.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015


ПУСТКА

Темно  на  вулиці  і  у  душі...
Звідки  те  лихо  взялось?
Словом  підкинуте  десь  у  вірші?
Холодно...  може  й  здалось.

Пустка  без  міри,  хоч  вовком  завий,
І  не  "Сто  років..."а  більш.
Хоч  прикорми,та  хоч  лайкою  крий  -                                                                                          -
Пустка  -  не  ламаний  гріш.

Котиться  кулька,  грайлива  й  легка,
Що  то,  ніхто  ж  бо  не  вмер?
Наче  й  не  думка,  якась  нетривка...
Може,  одна  із  химер?

Очі  заплющ,  розлетівся  ущент
Тьмяний    марудний  потік.
Кола  яскраві,  небачені  ще,
Хто  на  вигнання  прирік?

Темно,  та  гам  проти  ночі  затих
Навіть  у  совісті  сон...
Годі  вже  гризти  живих  не  святих
Взятих  в  твій  вічний  полон.
25.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2015


І СМІХ, І СЛЬОЗИ…

І  сміх,  і  сльози...наших  душ  рубці
Не  видадуться  втіленням  тату.
Ще  й  жарт  підкинуть,  буцімто  святу
Корову  в  дар,  купатись  в  молоці.

Зневажливе  слівце  отут,  чи  там,
За  нас  усі    вже    пройдено  шляхи,
А  що  серця  зотліли  до  трухи,
Давно  забули,    як  і  "аз  воздам".

А  лемент  про  любов,  про  рідний  край?
Від  сорому(не  вмію  ТАК  любить),
Я  паленію  і  горю  в  ту  мить,
Коли  моя  душа  вчиняє  страйк.

І  сміх,  і  сльози  -  пафосні  слова.
А  що  кохання?  -  глум,  банальність,бач.
У  лицемірства  -  крокодилыв  плач,
Бо  на  плечах,  здається,  булава.

А  голови-    за  вітром  у  світи,
Шукаючи  притулку  у  небес,
Хоча  б  скоріше  Ти  уже  воскрес,
Одна  надія  в  цім  бедламі  -    Ти...
24.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2015


Я ВЖЕ НАПИСАЛА

Я  вже  написала  "прощай"...
Задимлені  мороком  ночі
Ховають  тягучі  й  пророчі
Вогні    -    розімліла  свіча.

Уже  написала,  щоб  рук
Тобі  не  в"язати  до  скону,
Терпіння  прошу  я  ікону:
"Дай  вижити  серед  розлук."

Я  тут  вишивала,  шовки
Вкривають  розгублену  душу,
Розірвану  навпіл...та  мушу
У  ціле  зліпити  думки.

Де  заполоч  взяти  рясну,
Щоб  вишити  гладдю  доріжки?
Ступають  нехай  твої  ніжки,
Та  хрестик  уплівся  в  весну...

Я  вже  написала:"прощай"
Чому  повінь  гірко-солона?
Засніженим  золотом  крона  -
Предвічного  неба  ручай...
23.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015


НЕ ПРО НАС

Час...без  упину,  водою  крізь  пальці
Ллється  потроху,  зриваючи  вниз
Сонця  немає,  а  Місяць  кружальцем
Сумно  віщує:"Назад  не  дивись..."

Що  там?  Холодного  опіку    болі,
Муки  танталові,  пошук  примар?
Все,  як  належить,  в  тенетах  недолі
Нам  не  знайти  вже  чарівний  ліхтар.

То  не  про  нас  журавлі  десь  курличуть
Ніжно  у  пісню  вплітаючи  синь.
То  вже  не  нас  за  собою  покличуть
Злети  й  падіння,  жага  потрясінь...

Тільки  не  тут...  я  згори  споглядаю,
Бачу,  як  кроки  в  намисто  складеш.
Я  вже  в  дорозі  до  вічного  раю  -
Ти  ж  мене  досі,  на  березі  ждеш.

Я  розливаю  по  краплі  хвилини,
Може  для  тебе  вони  лише  мить?
Подих  мій  вітром  так  лагідно  лине
Рани  твої  хоч  на  хвильку  зцілить.

Хай  не  розірве  печаль  твої  ночі,
Може  у  буйному  шалі  заграв
Хтось  і  пригорне,  заглянувши  в  очі,
Хтось,  та  не  та,  яку  сам  би  обрав...

23.10.15.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2015


ЩОСЬ ГОВОРИЛА

Щось  говорила...  всміхалася  Осінь,
Сипала  лагідно  тихим  дощем,
Розум  туманила,  сивим  плащем
Небо  вкривала,  ховаючи  просинь.

Щось  говорила,  не  знаю,  чи  чули?-
Скільки  вже  гнути  мене  силоміць?
Зірваний  лист  глянь,  без  опору    -  ниць,
Хтось  наступив,  розірвали  й  забули.

Щось  говорила...сама  із  собою?
Скривджено-сумно  клубочиться  дим.
Обрій  здавався  комусь  голубим,
Тільки  від  туги  розтікся  водою.

Щось  говорила  -  забракло,  несила.
Доля  тенета  придбала  давно  -
Світ  монохромний  німого  кіно.
Щось  говорила  вона...  говорила.
20.10.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2015


НЕ МУЧ

Не  муч,  обпікаючи  поглядом  змови,
Тремчу...  налилося  бажання  у  вени.
Зітхаю,    -    незримі  душевні  окови
Розсипались  солодко,  синьо-зеленим.

Не  муч,  розриваєш  в  молекули  опір,
Такий  красномовний,    а  ще  ж  не  торкнувся!..
Той  погляд  бездонний  -    палаючий  опік,
Розчахнутий  розтин...  скорися  спокусі!

Не  муч!  Я  не  струни,  -  і  навіть  на  нерві
Так  грають  лише  віртуози,  -  безсила.
Не  гайся,  бо  губиться  десь  у  перерві
Знемога,  яка  вже  розправила  крила.

Не  муч,  підійди,  так  терзатись  жорстоко,  -
Я  ж  бачу,  як  котяться  краплі  солоні.
Ті  кроки  найважчі,  ще  стануть  уроком,
А  спогади  потім  розкреслять  долоні.

17.10.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2015


ТО НІЧОГО

То  нічого,  що  не  знайдеш  слова,  
Не  розщедрилась  добром  душа.
То  ж  таки  думки,  а  не  полова,
Хай  благословенна  буде  мова,
Коли  знайде  інше,  щоб  втішать.

То  нічого,  почуття  єдине
Твоє  серце  так  і  не  знайшло.
А  моє  до  тебе  знову  лине,
Доки  крається  й  болить,    не  згине
Щось  було  мабуть?..таки  ж  було...

То  нічого,  що  дзеркал  прокляття
Розбиває  льодяні  мости,
Запаливши  заздрісно  багаття.
Світло  не  злякається  розп"яття
Бо  троянди  цвіт  обплів  хрести.

То  нічого,  що  шукаєш  змову
Там,  де  лише  відданість  і  біль.
Проросте  твоє  прозріння  знову,
Сіра  втілиться  у  кольорову,
Трагіфарс  замінить  водевіль.
16  жовтня  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2015


НАСОЛОДА

Чи  ти  не  бачиш  -  міст  хиткий?
Ще  до  зими  злетять  лелеки,
У  вирій  теплий  і  далекий.
Політ  їх  трепетно-легкий,
Як  танець  гамірних  молекул.

Ще  до  зими  осоння  жар
Подбає  про  нічний  неспокій,
Знов  прислухаючись  до  кроків
Видінь  у  спалаху  Стожар,  -  
У  забуття  шляхи  широкі.

По  краплі  розіллє  у  кров
Не  трунок,  а  забави  соки,
Пестливо-жадібні  уроки
Зневіреного  серця  знов...
І  що  ті  невгамовні  роки?

Чи  ти  не  бачиш,  лід  крихкий?
Ледь  наступив    -  пішов  під  воду,
В  той  світ  із  думкою:"  Без  броду?"
Замріяний  і  мерехкий...
Як  дивний  сон,  п"ю  насолоду.
Жовтень,  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2015


Я НЕ ВТРАЧЕНА

Я  не  втрачена,  бо  не  твоя
І  твоєю    не  буду  жодної  миті.
Забудь...  чи  осінньо  заплачуть  дощі  ті,
Молитовно  зронивши    ім"я?
Я  не  втрачена,  бо  не  твоя.

Я  не  втрачена,  я  лиш  туман...
Сивим  димом  потроху,  вкрию  дороги,
Розгрібаю  під  снігом    біля    порогу
Краплі  крові  задавнених  ран.
Я  не  втрачена,  я  лиш  туман...

Я  не  втрачена,  бо  не  шукав,
Думав  листям  до  ніг  упаду,  як  схочеш,
Та  забуті    сліди  затопчу...  пророчі
Слова  хоч  і  почув,  зволікав.
Я  не  втрачена,  бо  не  шукав...

Я  не  втрачена,  та  не  суди,
Що  вкриваюсь  так  рано  вже  сивиною,
Коли  щастя  пройшло  ізнов  стороною
І  заснуло,  буди  не  буди...
Я  не  втрачена,та  не  суди...
Жовтень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015


Я НЕ НАВЧИЛАСЬ

Я  не  навчилась  з  келиха  вино
У  спрагу  пити,  краплі  не  зронивши.
То  тільки  злість  із  гнівом  заодно
Вмовляють  пити,  вщерть  заполонивши.

Тримаю  міцно  вогняне  весло,
Стихія    пристрасті  зліта  шалено.
Куди  мене  вже  знову  занесло?
У  мороці  віднайдене  -  черлено.

Мабуть  пила  з  тобою  зілля-чар,
Тому  видіння  зачепило  хмари,
В  коханні  медом  ллється  кожна  з  чвар,
Поблажливо  всміхаються  примари.

Я  не  навчилась  пити  взагалі,
Хіба  по  краплі  спокушати  диво,
Розіпнута    душа  твоя  в  імлі,
Торкнусь  цілунком  в  пристрасті  мінливо.

Можливо  вип"ю  те,  що  не  віддав,
Або  сховав  розлуки  та  печалі.
Коли  отак  одну  мене  жадав,
Що  ті  віки?  -  фелука  на  причалі.
02.08.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2015


НЕ ЙДИ

Не  йди  тоді,  коли  забракне  сили,
У  розпачі  не  бачиш  свій  причал.
Нехай  з  душі  спаде  дев"ятий  вал,
Тоді  вже  йди,  коли  уже  немила.

Якщо  мої  не  хочеш  пестить  коси,
А    у  думках    давно  злітаєш  десь
І  в  серці  моє  "хочу"  -  ні  шелесь...
Вже  не  торкає,  що  тоді  ті  сльози?

Тоді  збирайся,  віями  прикрию,
Щоб  біль  не  вилився,  нехай  ущерть...
Тебе  забути  змусить  лише  смерть,
Сама  собі  я  ту  могилу  рию.

Та  коли  пройдеш  не  свої  дороги,
А  там,  де  буцім  рай,  давно  пітьма,
Вертайся,  бо  довіку,  вже  сама
Без  тебе  не  переступлю  порога.

Не  дорікатиму,  не  вір,  що  зневажаю
І  не  питатиму,  коли  і  з  ким?
З  дороги  витрись  рушником  новим,
Якщо  вже  вдосталь  випив  того  "раю".
14.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2015


СТУПАЮ

Ступаю...відлуння  помалу,  злітає.  Незрима
На  розі  світів,  зазирну,  зазвичай,  в  задзеркалля.
Тримай  мене  міцно,  за  руку,  я  прошу,  утримай,
Бо  тягне  мене,  через  силу,  у  хащі...провалля.

Ступаю,  те  світло  у  серці    несу,  не  ховаю,
А  стіни  скляні,  осяйні,  у  промінні  веселки.
Я  подумки  небо  усміхнене  в  душу  вбираю,
Яке  зависає  шматочком  з  проміння  -  виделки.

Ступаю,а  ти,  знаю  поряд,  розвієш  тумани,
У  сонячний  дощ,  назбираю  по  краплі  натхнення.
Мене  поведеш,  зцілиш  стомлені  ниючі  рани,
Побачу  уперше,  чарівної  миті  знамення...
22.03.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2015


НЕ ЖАРТУЙ

Не  жартуй,  коли  чари  розвіяно,
Ще  впадуть  вони  може  не  там...
Назбираю  чекання  замріяно
І  по  крихті  з  вітрами  роздам.

Не  жартуй,  як  борги  ще  не  віддані,
Не  затримуй  у  Осені  синь,
Забери  оті  чари,  розкидані
Як  нема  її,  не  голоси...

Хай  там  що,  воно  вже  не  повернеться,
Почуття,  що  дощами  спливло  -
Жалюгідна  та  немічна  терниця...
Десь  було  наче,  чи  й  не  було?

Хай  там  що,  зав"яжи  перевеслами,
В  друзки  кимось    розірвану  мить.
Чи  то  крига,  на  серці  розкреслена,
Чи  то  кров,що  з  душі  цебенить?
10.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2015


ПАВИЧ


Знову  не  сни,  а  муки...
Бачу  у  котре  -  Павич
Входить  тихо,  без  стуку
І,  найріднішим  з  облич,

Схилиться,  усміхнеться
Віялом  хвіст  розкрива...
То  лиш  мені  здається  -
Літом  зими  не  бува.

Очі  голублять  ніжно,
Руками?..в  обіймах  стис.
Зовсім  мені  не  смішно  -
Хто  ти,  Павич  чи  Нарцис?

Відтінків  кольорових
Не  полічить  уві  сні,
Теплих,  м"яких  махрових,
Тих,  що  наснились  мені.

Ніби  птах,  а  обличчя?
У  фіолетових  друз
Очі  сумні?...зазвичай,
Сонцем  не  стане  гарбуз.

Знову  не  сни,  а  диво  -
Сльози  і  сміх  вночі...
Рвуться  душі  журливо,
Плачуть  коли  Павичі...

11  жовтня  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015


ПРОЛІСКИ ВОСЕНИ

Я  від  тебе  піду,  бо  пороги  давно  вже  залиті,
Чи  водою,  чи  маренням  сивим  твоєї  брехні?
Я  від  тебе  піду,  доки  є  ще  сліди  на  орбіті,
Доки  вказує  Місячне  сяйво,  що  згуба  на  дні.

Я  від  тебе  піду...не  сама  ті  дороги  торую,
Коли  падає  дощ,  за  спиною  не  бачу  стіни.
Я  від  тебе  піду  і  нарешті,  чекай,  подарую
Оті  проліски  світло  -  блакитні...  знайдеш  восени.

Я  від  тебе  піду,  не  шукай  мене  потім  ночами,
Десь  сховаюсь  у  хащах,  щоб  літом  зійти  полином.
Я  від  тебе  піду,  он  ті  проліски,  глянь  -  під  кущами,
Зо  три  квіточки  синіх,  з  паперу,  отам  за  вікном...

Жовтень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2015


БУТИ РАЗОМ

Бути  разом…  хоча  б  думками,
Коли  знов  на  душі  зима,
Коли  сотні  миль  поміж  нами,
І  надії  давно  нема…

Бути  разом…  ефірний  простір
Наші  долі  десь  загубив,
Щоб    зайти,  хоч  іноді,  в  гості,
То  нічого,  що…  не  любив.

Бути  разом…нехай  за  хмари
Заховається  заметіль  -
Наших  сумнівів  і  примари
Не  спричинять  пекучий    біль…

Бути  разом  і  криги  брили
Життєдайним  впадуть  дощем…
Ми  колись,  мабуть,  теж…любили,
Бо  у  пам`яті…разом…ще.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015


ТИ ТІЛЬКИ НЕ КАЖИ

Після  прочитання  вірша"Ти  тільки  не  кажи..."О.Сидорук.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547016

Ти  тільки  не  кажи:"  Слова  вже  зайві…"
Що  мушу  я  тебе  навік  забуть,
Не  загубитись  вже,  в  зіниць  тих,  сяйві,
Ти  не  кажи,  бо  я  не  хочу…чуть.

Ти  тільки  не  кажи,    що  твої  руки
Ніколи  більш  мене  не  обпечуть…
Не  подаруєш  знов  солодкі  муки,
Ти  не  кажи,  бо  я  не  хочу…чуть.

Ти  тільки  не  кажи,  що  вже  без  мене,
У  пристрасті  захочеш  потонуть,
Усі  твої  обіцянки?..  даремно?..
Ти  не  кажи,  бо  я  не  хочу...чуть.

Ти  тільки  не  кажи,  бо  навпіл  душу,
Розірвану  брутально,  не  жбурнуть…
Я  потім  з  нею  якось  жити    мушу…
Ти  не  кажи,
             бо  я...  не  хочу…чуть…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2015


ПРОШЕПОТІВ

Прошепотів  мені:"  Дай  руку,  дай..."
Як  в  лихоманці    тремтіла.
Десь  коливався  той,  ніби-то  край,
Ніби  -то  віхола  вила...

Пальчик  куснув,  аж  сльозою  спливла  -
Била  пропасниця,  била...
Наче  не  вмерла,  але  й  не  жила  -
Просто  молилась,  молила...

Погляд  примружений  палить  вогнем,
Стріли  жага  посилає...
Навпіл,  чи  в  крихти?..  нещадним  мечем
Знову  і  знов  розриває.

Прошепотів  щось,  чи  чула,  чи  ні?..
Плавилась  солодко  воском.
Десь  у  бездонних  очей  глибині
Туга  розтанула  млосно...
07.10

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2015


БЕЗ ЛІКУ


Не  жди,  що  прийде  хтось  поворожити  -
У  Осені  вже  на  знайти  конвалій,
А  щоб  сріблясту  павутинку  зшити,
Замало  вогнища  п"янких  баталій.

Не  плач,  що  разом  стати  не  судилось
На  вишитий  рушник    червоно-чорним,
То  може  й  не  біда,а  Божа  милість
І  доля  завтра  до  грудей  пригорне.

Не  йди,  бо  завтра  може  й  не  настане,
І  вже  оте,  несказане,  довіку
Ятритиме,  пекельна  наче  рана,
Не  день,  не  два...роками,  що  без  ліку...
07.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2015


ВТОМА

Затримавсь  -  долі  гримаси  -
Потік  розмов  нескінченний.
Впадеш  на  подушку  сонний
                                                           і  зовсім  уже  без  сил,
А  завтра  в  чергу  до  каси  -
Дають  спектакль  безіменний
Де  треба  злітати  знову,  
                                             не  маючи  навіть  крил.

А  що  там  опівдні?  -  втома,
Чи    втілення  на  папері?
Десь    падає  лист  кленовий  
                                                     злиденно  до  ніг  твоїх.
А  може,  зостанься  вдома,
Закрий  на  замки  всі  двері,
А  я  прозорою  тінню    
                                               на  той  упаду    поріг?

У  маренні  снів  похмурих
Розбита  печаллю  нота,
В  обіймах  забудеш  поки,
                                         новий  віднайдеш  сюжет...
Піщані  вежи  та  мури  -
Душі  незримі  ворота...
Засни,  стережу  твій  спокій,  
                                       а    брама  закрита  вже.

07.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.10.2015


ДОВІЧНЕ СОЛО

У  грудях  звідки  провалля,
Неначе  жива  ще  і  досі?
Втікають  птахи  стоголосі
Чи  може,  
Втри  зухвалі,

Скотилися  у  безодню,
Ховаючись  там  від  образи?
Хіба  я?..  
Нікого,  ні  разу  -
Сама  без  кисню  і  водню...

Сама  припадаю  ревно,
Краплинкою  тану  в  долоні...
Зігріюся  тут,  на  осонні,
Чекати  тепла...  
Даремно.

Коли  не  бачила  зброї,
Нестерпну  хто  випалив  рану?
Чи  просто  фантомна  омана  -
Розірваних  нот  гобою

Комусь  нагадує:
Коло,
Точнісінько  не  відтворити?
І  з  попелу    -  в  метеорити,
Бо  чахне    довічне  соло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2015


ЩОСЬ ПОМІЖ НАМИ

Щось  поміж  нами,  небачене,як  химери,
Цокає  стрілка,  цілуючи  циферблат.
Я  ланцюгами,  прикована  до  галери,
Кожна  хвилина  у  вічності  -  то  мій  кат...

Кожна  хвилина  напоєна  трунком  суму,
Виллється  присмаком    -  радість    солодких  сліз.
Навіть  якщо  втопитися  в  озері  глуму,
Сам  собі  -  абрис  мрії  і  диво-ескіз...

Щось  поміж  нами  заплутане  в  павутиння  -
Мушка  тремтить,  обймаючи  зла  бурштин?
Час  вже  збирати  розкидане  те  каміння,
Поки  не  віє  холодом  і  від    жарин.

Боже,  а  раптом  не  зглянусь,  так  запалає...
Скотиться  в  руки,  чи  в  душу,  чи  десь  замре?
Серцем  торкаюсь  вогню,  що  Ти  посилаєш  -
Знаю,  каміння  те  вже  ніхто  не  збере...
07.10.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611779
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2015


НЕ ПЛАЧ

Не  плач,  коли  вікно  заллють  дощі,
Коли  здається,  що  в  минулому  дива.
Не  плач,    без  листя  докором  кущі?
Але  на  сонці    -  оксамитова  трава.

Не  плач,  я  тобі  каву  заварю,
Свічки  запалені  розвіють  тугу  в  дим.
Не  плач,  без  тебе  тлію,  не  горю...  
Не  обернися  сизим  попелом  отим.

Не  плач,  повір  світи  малюють  сон,
Де  ми  закохані  і  вічно  молоді..
Не  плач,  мовчання  наше  в  унісон  -
Згадай,  як  ми  колись  ходили  по  воді...

Не  плач,  бо  тільки  викликом  біді
Стає  твій  біль,  його  очікування  -  смерть..
Не  плач,  у  лабіринтах    безнадій
Наллю  у  пригоршні  мого  кохання  вщерть...

6  жовтня  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2015


ЛІЛІТ

Я  повертаюсь,  через  стільки  літ
Твої  сліди  знайшла  серед  руїн.
Ти  досі  був  в  полоні  у  Ліліт,
Ховаючись  за  муром  її  стін.

Я  повертаюсь…  тисячі  століть
Не  стали  на  заваді  наших  душ.
Ти  пам`яті  моїй  не  дав  зотліть,
Як  наказав  спинитись:  «Стій,  не  руш!

Чекай…»  Я  повертаюсь  назавжди,
Чи  думав,  не  закінчиться  політ?
Знов  обпече  мій  погляд,  пережди…
Чому  ти  раптом  зблід?  Це  ж  я  -  Ліліт…
06.12.2014.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015


ЧИ СОН?

Мені  наснився  сквер,  якому  шкода    -
Старезну  лаву,  бо  діряве    небо.
А  дощ  ось-ось  і  я  молюсь:  "Не  треба,
Ще  прагне  літа  бабиного    врода".

Мені  наснився  ти,  чомусь    похмурий,
Біля  вікна  в  обіймах  полонеза.
Ще  Осінь  розкидає  сонця-леза,
І  вибриває  у  пітьми  тонзури.

Мені  наснився  саксофон    у  листі,
Чекає  мабуть,  як  і  я  притулку.
Такий  самотній,  плаче  у  провулку,
Залишений  вдовіти  в  передмісті.

Мені  наснилось  щастя  невловиме.
Щока    нестерпно  обпікає    шкіру,
Рум"янець  розростається  в  порфіру.
Чи    сон,  чи  яв?..  чи  прожене,  чи  прийме?

05.10.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2015


ТАК НЕБАГАТО

Так  небагато  -  Крихітку  тепла,
Промінчик  сонця,  затишку  в  душі  -
Прошу,  нехай  уже  згорить  дотла,
Ненависть  і  підступність  анаші.

Так  небагато  -  мирного  життя,
Дитячу  пісню,  квіти  у  Саду.
Прошу,  молюсь  до  самозабуття,
Помилуй,  Боже,  відведи  біду.

Так  небагато  -  руки  на  плечі,
Цілунок  вранці,  ввечері  дзвінок.
Спокійний  сон,  без  страху  уночі,
Прощення  всіх    гріхів  та  помилок...
2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015


НЕ КРИЧИ…

Не  кричи,  я  почую  й  так,
Простягни  лиш  до  мене  руку,
Доторкнися  моїх  плечей.

Безпритульному  клич  Ітак
Навіватиме  тільки  муку
І  безсоння  важких  ночей.

Уночі  сумний  листопад
Запорошив  мої  дороги,  
Тільки  вітер  десь  шелестить.

Почекай,  мій  осінній  Сад,
Серед  радощів  і  тривоги,
Недописані  ще  листи.

Не  кричи  я  почую,  знай
Навіть  краплі  струмком  зіллються,
Не  сьогодні  нехай  -    колись...

Не  засмучуй,  не  проклинай  -
І  століття  на  миті  рвуться,
Якщо  долі  переплелись.


04.10.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2015


МИ З ТОБОЮ - НІХТО…

Ми  з  тобою  -  ніхто,  та  без  нас
Вже  не  буде  цей  світ  ,  як  є.
Десь  павук  тенета  снує
І  снуватиме  знову  й  не  раз.

Та  не  цей  і  не  тут,  а    колись
Упаде  промінь,  спалить  ніч.
Зрозуміємо,  вартий  свіч
Один  погляд  лиш  той,  подивись...

Один  раз  глянь,    єдиний  і  все...
Перевернеться  пекло  в  рай.
Хоч  прощайся,  хоч  зустрічай  -
Нескінченне  у  долі  шосе.

Ми  з  тобою  -  виток  протиріч,
Поміж  нас  -  прозора  стіна,
Нескінченна  та  крижана,
Ми  ж  бо  поряд,  але  врізнобіч.

Ми  з  тобою  -  ніхто,  ми  -  ляльки.
Шостий  той  кипить  океан  -
На  тонкій  вуалі  оман,
Кришталевою  сіллю,  -    мальки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015


Я БЕЗ ТЕБЕ, ЯК БЕЗ ЦУКРУ, КАВА…

Я  без  тебе,  як    без  цукру,  кава,
Ніби  запашна  і  ароматна...
Не  жива  вода,  а  наче  млява.
Наче  коло,  що  чомусь  квадратне.

Я  без  тебе,  як  без  ліжка  ковдра  -
Гарна,  нова,  що  лежить  забута,
День  чи  місяць,  може  років  зо  три?
Як  колаж,  до  вічності  прикутий.

Я  без  тебе,  як  пісні  крізь  сльози...
Надриваючись,  так  скиглить  птаха
У  гнізді,  зомлівши  від  загрози,
Серце  на  шматки  у  сіромахи.

Я  без  тебе...не  питай,  не  знаю,
Чи  у  світі  є  ще  порівняння?
У  пісок  водою  витікаю,
Як  усі  оті  мої  зізнання.
Жовтень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2015


ЯКЩО…ОТОЙ…

Якщо  отут  в  цей  час  тебе  немає,
Якщо    і  кава  знов  мені  гірчить,
Якщо  прошу  у  Бога,  хай  мовчить
Отой,  що  коли  хоче  обіймає...

Якщо  біжиш  кудись,  щоби  забути,
Якщо  у  сонці  бачиш  каганці,
Якщо  від  слів  з"являються  синці,
Отой  не  ти,  а  ти...не  можеш  бути...
Жовтень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2015


МІЙ ЗДИЧАВІЛИЙ САД

Мій  здичавілий  Сад,  чомусь    принишк
Жде  Осені  багряного  цілунка.
Вона  готує  свої  фарби,  лиш
Мене  залишить  знов  без  подарунка.

Бурштину  зараз  одягне  разок,
А  сердолік  у  сріблі  -  то  на  пальчик.
Мені  підкине  може  образок,
Або  майне  твоїм  ім"ям  печаль,  чом

Мій  здичавілий  Сад    такий  сумний?
Десь  за  лаштунками  ті  обіцянки,
Народжена  від  комплексу  вини  -
Надія  опирається  до  ранку.

Не  хоче  йти,  хоч  гримай,хоч  жени,
То  щось  мугиче,  то  заварить  чаю,
Думки  кружляють,  наче  кажани,
Вдаю  укотре,  що  не  помічаю...

Мій  здичавілий  Сад...  сум  відведу,
Бо  Осінь  Літо  Бабине    гукнуло.
Помалу  пий  росу,  а  я  піду  -
Останнім  сонцем  хмари  розіпнуло.
Жовтень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015


МЕЖА

Я  знаю,  холод  сірих  злив    -  межа,
Хай  і  примарна,  тільки  вже  безсмертна
Ще  й  сточена,  розкришена  -  іржа.

Межа  від  сонячного  "все  гаразд?"
Далекого,  як  кара  та  ганебна,
Лиш  крок  завмер  над  прірвою  образ.

Нащо  забрало  -  шори,  як  щити,
Сліпому  навіть  крик    -  німе  мовчання.
Де  світлофори,  значить  там  -  хрести?..

Зорай  межу,  чи  каву  завари,
Хай  тане  холод  в  ніжному  зітханні
Химерної  придуманої  гри.

На  склі  малюю,  щось  із  твоїх  рис.
Зашкалив  тиск,  мабуть  кривавий  Місяць
У  осуд  серце  поглядом  затис.

І  що  той  корвалол,  коли  болить
А  коле  так,  що  хоч  ридай,  хоч  смійся?
Та  що  та  ніч,  як  є  кого  молить?
Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2015


ТИ ДЕ?

Ти  де?  Може  знов  обіймаєш  її  донесхочу?
Чи  палиш  щомиті,  чи  гониш  по  колу  думки,
Чи  згадуєш,  що  там  тобі  віщували  пророче
Чиїсь,  не  твої,  та  такі  зрозумілі  рядки?

Ти  де?  Закотився  за  хмару  той  Місяць  кривавий,
Зненацька  прийшов  і  надовго  усіх  посварив
І  любиться  десь,  спокусивши  чергову  Заграву,
Допоки  у  нас  зарубцюється  в  серці  надрив.

Ти  де?  Може,  знов    до  весни  -  в  затяжну  летаргію,
Не  змерзнути  щоб  без  обіймів  та  крихти  тепла?
Самотність    довіку  тебе  уві  сні  не  зігріє,
Не  маючи  жодного,  навіть  без  пір"я,  крила...

30.09.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015


ЗА П"ЯТЬ ХВИЛИН

І  знов  болить,  і  знову  я  не  хочу
Писати  те,  про  що  щодня  пишу.
Коли  оті  думки  вже  полишу,
Коли  розріжу  навпіл,розкришу,
Оте  "навіщо"?..  голову  морочить...

Приходить  вдень,  залізе  на  вікно,
Так  сумно  заглядає  мені  в  очі,
Щось  тихо  та  нав"язливо  шепоче,
Те  невеселе,  та  таке  пророче,
Що  вже  забути  мусила  б  давно.

А  потім    в  ніч,  як  чорно-білі    шахи,
Розіграний,чи  зірваний  гамбіт?
Чи  поклики  розгніваних  Лоліт?
Бурхливе  море  та  благенький  пліт        -
І  я  ось  тут,  за  п"ять  хвилин  від  краху...
29.09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2015


НА РОЗІ

Там  десь,  на  розі  сумнівного  "мабуть",
Погляд  торкнувся  твоєї  щоки.
Під  парасолькою,  з  назвою"заводь",
Ми  зупинили  мовчанням  віки.

Ми  зупинили  стрімким  калатанням
Наших,  розхристаних  чистих  сердець.
Всі  ті  листи  мої  "до  запитання",
Я  відміняю  нарешті...кінець.

Краплі  дощу  покотились,  чи  сльози
Кидає  небо,  завмерши  на  мить?
Заздрісно  глянуть    зітхаючи  грози,
Десь  гуркотить  щось  і  палахкотить...

Дощ  заливає,  промокли  до  нитки,
Ту  парасольку  цілує  бордюр.
Осінь  навкруг  розкидає  пожитки  -
Дивний  ескіз  для  майбутніх  гравюр.
29  вересня  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2015


ЛОЗА

[img]http://crosti.ru/patterns/00/04/8d/bea62d09d6/preview.jpg[/img]

І  нехай  сміються  боги.
Неминуче  облишмо  -  грішна.
Десь  на  флейті  зіграє  Крішна,
Осяйнувши  все  навкруги.                                                                                                                                                                                                                                                                  

І  нехай  розлючений  Тор
Разом  з  Локі  планують  помсту,
Не  спіши,  щоб  у  воду    -  з  мосту,
Не  тобі  химер  виє  хор.

І  нехай  в  душі  -  каземат,
А  на  сонці  лиш  сірі  плями,                                                                                                            
Не  закрий  за  собою  брами,
Якщо  сам  собі  -  суд  і  кат.

І  нехай  чомусь  не  вона
На  твоє  ступила  обійстя,
Не  з  ромашок  вінки  -  із  листя,
Виноградна  лоза  -  для  вина.

І  нехай,  достигне  колись,  -
Сонцю  солодко  у  полоні.
Свої  сльози  збирай  в  долоні,
Вона  вип"є  їх,  поділись.

28  вересня  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2015


ЩО ТИ ТАМ НАЛИВ?

Що  ти  там  налив  мені  в  вино,
Я  сміюсь,  неначе  навіжена?
Світ  летить  фрагментами  кіно
Танець  обійма  мене  шалено.

Руки  забери  з  моїх  плечей,
Дозволу  для  волі  не  давала,
Глузд  не  втрачу  від  твоїх  речей
Я  ж  бо  ще  вина  не  куштувала...

Ти  шепочеш  солодко:  візьми...
Наче  й  опираюсь,  та  не  дуже.
Спалах  літа  тут  серед  зими  -
За  вікном  під  кригою  калюжі...

Що  ти  там  налив,  а  сам  не  п"єш,
Палиш  свічку,  пелюстки  зриваєш
Серце  відбиває,  наче  креш,
Ти  знайшов  мене,  чи  ще  шукаєш?..
Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015


ЗА МНОЮ

За  мною  ти,  як  тінь
Та  не  моя,
Холодний  день  минає.
У  пошуках  прозрінь
Душа  твоя,
Мене  ще  проклинає...

За  мною  дощ  і  сніг
Зима..зима...
В  душі  давно  морозить.
І  лист  упав  до  ніг  -
Тебе  нема,
Бо  відлетіли  грози.

За  мною  подих  твій  -
Зажури  біль,
Тривожить  трохи  спомин.
Забуть  мене  не  смій,
У  круговерті  хвиль
Ще  не  лечу  у  комин...
Вересень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2015


ПИРІГ

Чи  можна  забуть  незабутнє,
Коли  у  колисці  пам"ять,
Що  тільки-но  народилась?

Чи  можна  покинути  радість?
Шматочок  забудеш  мабуть,
Якщо  вже    пам"ять  сказилась...

Шматочок...  пиріг  же  неначе,
Хоч  може  і  не  до  смаку?
Пекла,  скропила  сльозою,

Ванілі  з  корицею  трохи
Додавши  в  начинку  з  маком
Не  їж,  бо  злетиш  грозою.

А  ти  так  просив:"Дай  хоч  крихту",
Мені  не  шкода,  ти  ж  знаєш,
Та  тільки  скінчилась  кава.

Пиріг  став  черствим,  я  не  їла,
Чекала,  коли    впізнаєш,
Впізнав...учинив  розправу.
Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2015


МАТА ХАРІ


Я  ніжна,  тепла  та  грайлива,
Хоч  думають  -  пекельна  штучка...
Я  не  пекельна,  я  мрійлива,
Погладь  мене,  візьми  на  ручки.

Я  пригорнусь,  яке  сафарі?
Не  войовнича  я,  ласкава,
Мене  ти  кличеш  Мата  Харі,
За  те  що  розплескала  каву...

Не  ображай,  люблю  солодке,
Хоч  іноді  може  й  надлишку,
Життя,  на  жаль,  таке  коротке,
Та  в  мене  вісім,  я  ж  бо...кішка...

Ловить  мишей  не  маю  часу,
Хоч  прийде  час,  шукать    камінчик.
Як  доведеш  мене  до  сказу,
Я  відгризу  тобі...мізинчик...
25.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609375
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 26.09.2015


ЗАБУДЬ

Забудь  ту  нескінченну  ніч,
Коли  вплітав  у  коси  зорі.
Штормило,  човником  у  морі,
Злітала  й  падала  узбіч.

Забудь,  що  обпалив  вуста,
Вогнем  палала  моя  шкіра,
Співала    й  заздрила  Шакіра,  -
Не  з  нею  в  небо  ти  злітав.

Забудь...    солодощів  нектар
Я    налила  тобі  по  вінця,
Злизнувши  крапельку  з  мізинця,
Останню,  загасить  той  жар.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

Забудь...хтось  рунами  нарік
Давно  на  золотих  скрижалях  -
Два  наших  імені  навік,
Якщо  й  разом,то  лиш,  в  печалі...

Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2015


АМНЕЗІЯ

Змалено,  змелено,  змолено  ранком,
Щось  неминуче  гризе  уночі.
Cтогне  душа,як  знедолена  бранка,
Бо  розривають  у  шмаття  корчі?

Стулене,  стелене  стало  і  скиглить  -
Щось,  мабуть  просить,  не  чую  -  удам.
Як  те  навіжене  вигнать  чи  вилить,
Щоби  забути  -  віддати  на  злам?

Пиляне,  палене  в  пам"яті  б"ється,
Тихо  так  каже,  якби  ще  й  почуть...
Не  помічати,  якщо  й  розірветься,
Бо  розірветься  вже  скоро,  мабуть...

Вересень  2105.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2015


ЗЛИДЕННОМУ

Злиденному  і  кущик  -    Рай...
Колючка  кожна,  буцімто  троянди,
Хоч  тліючі  цигарки  не  гірлянди  -
Замріяний,  захоплений  і  край...

Злиденному    болото  -  вир
Русалка  там  втопила  свої  коси,
Плела  вінок,  розквітнув  раптом  лотос  -
В  рожевім  сяйві  корчиться  упир.

Злиденному  і  піт  -  роса
В  пустелі  помираючи  від  спеки,
Оазу  бачить  в  міражах  далеких  -
Цілує  губи  змучена  сльоза...

Злиденному  і  слово    -  вірш,
Пекельна  зброя  гостра  та  гаряча,
Нехай  невидима,  нехай  незряча,
Аби  була,  ще  й  справжньої  незгірш.
Вересень,  2105.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.09.2015


КРЕЗ

Застигло  надвечір"я,  розірвавши
"Було  і  потім"  -  вщент.
Оте  коротке  марення,  як  завше,
Утілюється  в  щем.

Тремтять  видіння,  тануть,  не  інакше
Під  крижаним  дощем.
Свої  бажання,  а  можливо,  й  наше?  -
Віднайдемо  іще.

Пекуче  розповзаються  по  венах,
Твої  хмільні  слова,
Туманять  відчайдушно-незбагенним  -
Душа    напівжива

Тамує  шал,  не  витримати  більше,  -
Безжальності  аскез.
Із  почуттям,    захованим  найглибше,  -
Я  щонайменше,  -  Крез.
22.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2015


ЗАБРАКЛО СИЛ

Забракло  сил    крізь  сльози  кидать  сміх
І  страх  в  душі  прогриз  діру  надмірну.
І  день,  і  ніч  серед  очей  чужих  
Шукати  ті,  зрадливі  й  непокірні.

Краще  втекти,  бо  що  вже  тут  сказать,
Коли  тремтить  рука  та  думка  скаче?
В  лід  закувавшись,  душам  відмерзать
На  самоті,  щоби  забуть...неначе.
Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015


МЕНІ ВЖЕ ВІДБОЛІЛО

Мені  вже  відболіло,  просто  йди,
Туди,    де  бал  веселощів  грайливих.
Напийся  знов  цілющої  води,
З  фонтану  почуттів  палких  звабливих.

Щоб  та  вода  із  Лети  просто  в  кров,  
Влилась  у  вени  стрімко,  як  закляття,
Забудеш  зразу,  вирвавшись  з  оков,
Як  ми  палили  уночі  багаття.

Палили...навіть  Місяць  червонів,
А  зорі  падали  з  орбіт,  забувши,
Що  мають  же  світити  до  півнів,
У  заздрощах,  всього  не  осяйнувши.

Іди,  вже...сліз  не  буде,  не  тремти.
Бо  відболіло,  наче...  відчуваєш,
В  коханні  і  життя  -  лиш  дві  верстви,
Які  пробіг  колись,  тепер  минаєш.

Замайоріло,  засліпило  в  мить...
Гроза  шалена  вирвала  із  серця.
Тепер  та  рана  ниє  і  щемить,
Чи  на  погоду  випікає  перцем?

Мені  вже  відболіло,  заметіль
Укриє  скоро  всі  стежки  зумисне,
Щоб  не  стелити  крижану  постіль,
Зависне  мороком...таки  зависне...
07.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2015


ЗАМАЛЮЙ

Замалюй  сіре  з  чорним  своєї  душі,
Ось  коректор  -  моє  розуміння.
Може  трохи  постогнуть  забуті  вірші  -
Не  тривожся,  не  прийдуть  видіння,

Замалюй  кілька  цяток  і  вилий  вином,
Десь  там  істина  знову  втопилась?
Я  майну  павутинкою,  болісним  сном,
І  надією,  що  запізнилась.

Замалюй,  щоб  не  бачили  очі  оті,
Що  не  знають  ні  втрати,  ні  болю,
Хай  долають  вершини  важкі  та  круті,
Щоб  тобі  не  почути:"Доволі..."

Замалюй...бездоганно,  а  крапку  лиши
Непомітну  яскраво  -  брунатну  -
Моє  серце...  потроху  рубай  і  криши,
Не  болить,  не  відчую...не  здатна...
20.09.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015


НАВІЩО БЕЗУМ ТОЙ


Навіщо  безум  той,  безжальний  та  роздертий,
Коли  у  спокої  теленькає  душа,
Немовби  маятник,  який  не  звідав  шал,
Від  слів  пекучих  із  забутого  конверта?

Навіщо  сумнівам  віддатись  до  останку,
Не  спати  зовсім,  бо  чомусь  голосить  блюз,
Чи  то    в  якийсь    круїз  поїхав  знову  Круз,
Чи  Крузо  парус  жде,  щоби  почути  склянку.

Навіщо  золотом  нам  малювати  вічність
Коли  вона  така  голодна  і  страшна?
Нехай  весь  світ  отой,  що  тільки  із  вікна
Дасть  щастя  в  руки,  хоч  якесь,  хоч  символічне.

Навіщо    тріщинами  прикрашати  вікна,
Коли  фіранки  павутинної  фата,
Дарує  затишок,  як  Осінь  золота,
А  лід  розтане,  хоч  Весна  така  тендітна?

Навіщо  безум,  все  життя  -  на  попелище,
Коли  розважливо  колосяться  хліба?
Оскал    страждання    у  кіно  майне  хіба  -
Душа    клубочком  спить  і  в  сні  не  хоче  вище...
Вересень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2015


ЧИ ЛЮБОВ?

Допоки  чахне  день,  шукаю  твої  очі,
Бо  в  кожнім  шелесті  вчуваються  слова
Що    кидав,  як  зерно  і  сіяв  їх  щоночі.
Давно  вже  проросло...навіть  пройшли  жнива.

Допоки  чахне  день,  згрібаю  в  руки  попіл  -
Від  тих  твоїх  троянд  червоних  пелюстки
Зотліли  та  й  лежать...отож  бо  маю  клопіт,
Щодня  дивитися,  терзаючи  рядки.

Допоки  чахне  день,в  душі    шкребеться  тихо,
Залізло  щось  туди  і  тужно  скімлить    знов.
Чи  радощів  луна,  чи  безпричинне  лихо,
Чи    клята,  Боже!..
                 без  взаємності,  
                                               любов?..
Вересень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2015


СТАНЬ


Стань  сонячним  променем  серед  дощу,
Чи  тихою  заводдю,  поки  не  вщух,
У  кронах  дерев,  щоб  сховатись.

Стань  медом,  солодшим  трави  полину,
Прокляттям  тому,  кого  не  прокляну,
Довершеністю,  щоб  віддатись.

Віддатись  думками,  душею  землі,
Занедбаним  полум"ям,    десь  у  імлі
Не  тліти  -  вогнем  увірватись.

Стань  в  пригорщах  лісу  долиною  сліз,
Де  Мавку  коханий  до  серця  притис,
Не  в  силах  їй  більш  опиратись...

Не  сохнуть  приречено  знову  і  знов,
Із  вітром  змагатися  серед  дібров,
Грайливою  зливою  зватись.
Вересень  2015.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015


НАВІЩО?

Навіщо    твої  жаль  та  співчуття?
Окрайчик  хліба  кинеш  жебраку,
Йому    світліша  стане    мить  життя,
Коли    ті  крихти  знайде  у  піску.

Знічев"я  не  глумись,  подай  води,
Якщо  копійку  витратиш  -  проп"є.
Судимому  не  бути?  Не  суди,
Бо  завтра  доля  з  ніг  тебе  зіб"є...

Ні,  Боже  борони,  не  хочу,  щоб
Тобі  несила  стало  хрест  нести,
Кохання  не  замовчує  жалоб,
Тут  вже  і  до  ворожки  не  ходи...

Кохання  справжнє  попри,  над  усе,
Під  ноги  кине  осяйні  шляхи,
Омріяне  прощення  принесе
Вже  наперед    замолених  гріхів.

Лиш  іноді,  не  згадуючи  вже,
Потисни  просто    руку  льодяну,
Чужу...вона  тебе  застереже,
Не  впав,  щоб  у  безодню  крижану.
ВЕРЕСЕНЬ  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2015


Я НЕ ПРИЙДУ ДО ТЕБЕ В РАЙ

Я  не  прийду  до  тебе  в  рай,
Я  не  прийду  до  тебе  в  пекло.
Руки  не  подала?..  "прощай"
Скотилось  тихо  в  прірву,  смеркло..

Оте  залякане  звіря

Отут,  як  злодій  у  кутку,
Шукає,  чим  би  поживитись
Або  втопитись  у  рядку,
Навік  у  щілину  забитись  -

Його  там    не  знайде  зоря.

Закутається  в  погляд  твій  -
Не  розривайся  на  хвилини.
Зернини  солі  з  кров"ю  сій,
А  крихти  мУки  по  краплині,

Збери  свічками    з  вівтаря.
Вересень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2015


БЕЗ СЕРЦЯ


Як  воно  жити,  без  серця,  скажи
І  без  душі?
Он  же  крижинка  водою  сплива,
наче  жива.
Холодом  студить,  замет  на  поріг
як  оберіг.
Крається  скраю,  ну  хто  там,  не  ти?
Переплети
вічності  миті  з  хмарками,  збагни
і  полони
Те,  що  не  тут...  Відболить,  відійде,
в  руки  впаде,
Хай  і  без  серця,  як  кров"ю  спливе,
може  й  живе?..

Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2015


НАПІВ…

Склянка    напівпорожня,  чи  напівповна?
Пил,  попільничка  стогне,  як  і  душа.
Плачуть    сторінки  зболено,  молитовно
Зламаний  навпіл  кряж  чужого  вірша.

Стогін  чи  хрип,  чи  рвуться  гітарні  струни?
Шкрябає  думка,    ти  там  живий,чи  ні?
Падають  вниз  навзнак  оті  напівруни,
Ті,  що  безсонням  в  попіл,  ночі  і  дні.

Хай  напівсон  стереже  ту  напівпрірву.
Всю,  яка  є  любов,  наллю  тобі  вщерть.
Вирву  журбу  можливо,  з  коренем  вирву,
Бо  не  бува  напів-  одна  тільки  смерть...
Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2015


МИЛИЙ, ТИ СПИШ?

Милий,  ти  спиш,  як  я  плачу,
Сняться  тобі  її  очі?
Сіро-зелені,  неначе?
Кличе,  кохати  охоча.

Милий,  ти  спиш,  як  злітає
Нишком  душа  над  садами?
Квилить,  або  розмовляє,
Не  відчиняєш  їй  брами.

Милий,  ти  спиш?..  ледь  не  згасла
Свічка  остання  надії.
Знову  не  сходяться  пазли  -
Перли  прикрасили  вії.

Милий,  ти  спиш?..снів  медових,
Щедрих  на  диво  і  спогад,
Жодних  походів  хрестових,
Жодної  миті  тривоги.

Милий,  ти  спиш...  колисаю
Подумки  трепетно-ніжно,
Янголом,  глянь  -    зависаю,
Вкривши  крилом  білосніжним.
Серпень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2015


ХОЧЕШ



Хочеш,  я  впаду  тобі  до  ніг,
Хочеш  віднайду  сліди  і  світ
Затулю,  а  потім  за  поріг
Назавжди  водою,  або  в  лід.

Хочеш,  щоб  травою  проросло,
Хочеш  стану  смужкою  з  долонь?
Тільки  не  кажи,  що  не  було,
Просто  ненадовго  охолонь.

Хочеш  перетну  ті  дев"ять  кіл,
Хочеш  я  залишусь  там  навік?
Затаврує  соком  чистотіл,
Щоб  до  сонця  швидше,  ніж  за  рік...

Хочеш  поцілунками  зцілю,
Хочеш  обплетусь,  немов  лоза?
Тільки  не  кажи,  що  не  люблю,
Що  не  любиш...Чую.  Вже  сказав.
12.09.2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2015


ЩЕДРА ДОЛЯ


Щедро  приправлена  смутком,
Доле  моя  незбагненна,
Сумнівів    сила-силенна,
Радощі    -  врозтіч  і  хутко.

Щедра  на  втрати  і  сльози,
Сміхом  утішитись?  Боже,
Дай  хоч  хвилиноньку,  схоже
В  тебе  для  мене  лиш  грози?..

Щедра  на  зустрічі,  знаю
В  радощах  -  таки  безмежних,
В  грудях  лоскоче  бентежно,
Наче  душа  завмирає?

Щедра  на  диво,  добряче
Так  пожартує  та  й  візьме
Щось  і  залишить  на  призьбі,
Чи  то  сміється,  чи  плаче?

Щедро  розкидає  болю,
Трохи  надії  та  страху,
На  ось,  лови,  сіромахо,
Щастя  краплинку...доволі!..
Вересень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606293
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2015


У КОЖНІЙ МИТІ

У  кожній  миті  -  каяття  повій,
За  вмерлою  -  прощання.
Світи  допоки  вічна  пам"ять,  осінь...

У  кожній  миті  -  тріпотіння  вій,
Офіру  на  заклання  -
Ті  дев"ять  грамів  із  душі  виносять.

У  кожній  миті  -  сажа  і  смола.
Спаливши  чорнолісся,
Коптили  небо  рештками  прокляття.

У  кожній  миті  -  тільки  два  крила
Та  води  темні  Стіксу
І  наче  човен,  схожий  на  багаття...
Вересень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2015


ЯКЩО НЕ Я…

Якщо  не  я,  якщо  не  ти  -  тоді  нас,  мабуть  і  немає?
Зруйновані  усі  мости,  за  рогом  в  безвісті  чигає

Зелено-сіра,  як  мара,  незграбна,  як  і  всі  химери
Безжальна  збочена  жура  -  відлуння  пристрасті-мегери.  

Розхристана  ніч  дощова  у  келих  муки  доливає
І  цідить  краплями  слова:  тебе  нема,  мене  немає...  

Нехай  не  розвести  біди,  ні  рук  не  вистачить,  ні  сили  -
Ковтаю  сльози,  мов  слюду  -  засклити  світ,чи  вже  засклили?  

Спливають  водограєм  дні,  озвучені  всі  твої  ролі,
Химери  поряд  на  вікні  -  сумні,  спокусливі...доволі!  

У  скнари  сніг  серед  зими  не  випросити,  розпинає
Від  заздрощів.  Вона  -  не  ми,  нехай...  нас  буцімто,  немає.
Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2015


СОКОЛИНЕ ПОЛЮВАННЯ

Ріжок  гукає  плем"я  соколине,
Куріпку  вполювати  саме  час,
Зламати  крила,  наче  бадилину,
А  потім  іншій  завтра  ще  й  не  раз...

Здригнеться  сокіл  зверхньо  та  нервово,
Бо  серденьку  кортить  у  небеса,
Тремтить  шалено  від  притоку  крові.
Вже  сходить  сонце,  бризкає  роса.

Йому  не  видно,  на  очах  пов"язка,
Лише  ріжок  повітря  знову  рве.
Політ  та  здобич  -  волі  дивна  казка,
Хай  мить,  хай  дві...заради  них  живем.

Колосяться  хліба,  шумить  отава,
Прибігла  птаха  привітати  день,
Знайшла  зерно,  зацокотіла  жваво,
Зібралась  сонцю  щебетать  пісень...

Страшенна  хмара  раптом  світ  закрила,
Завмерло  серце,  та  невже  кінець?
Летять  ворожі  нездоланні  крила,
Надії  крихти  гасне  каганець.

Припала  до  землі,  щоб  провалиться,
І  погляд  несміливо  підняла
Очей  чужих  холодних,  наче  криця,
Торкнулась...і  глибин  не  осягла.

Завмерло  все,  лиш  зло  осатаніло
Шипіло:  "Бий,  зламай  та  й  у  сідло!"
А  в  тих  очах  мелодія  дзвеніла...
Не  вірите?..  не  вірте  та  було...

Вересень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2015


ПОРИНУ В СОН

Порину  в  сон,  там  небо  розмалюю,
Зелені  хмари  в  голубе  латаття.
На  дим  розвію  вікове  прокляття,
І  в  чорноліссі  оленя  вполюю.

Прикрашу  в  срібло  попіл  та  багрянець,
Спаде  росою  ранок  променистий
А  якщо  раптом  грім  у  небі  гряне,
То  лише  кинуть  дощ  -  прозорий  чистий.

Як  гарно  спиться,  щось  торкає  шию,
Спекотно  так...та  це  ж  бо  я  в  Сахарі!..
І  щойно  пролітала  тут  на  хмарі.
Лишень  з  тобою  я  літати  вмію.

Перлинки  сліз  спішать...та  зупиніться,
Немов  уперше  стану  до  причастя,
Це  ж  тільки  сон,  усе  це  просто  сниться,
І  вії  мокрі...то  мабуть,  від  щастя...
07.09

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2015


ЕПАТАЖ

Після  прочитання  незвичайних  творів.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600199#com2544951

Відчайдушний  епатаж,
Розриває  болем  груди.
Криє  шоковий  тираж
День  осінній,  наче  грудень.

Розмаїття  трав  і  тем,
Що  не  день,  усе  без  міри.
Навіть  голубий  тандем
На  посилках  у  вампіра.

Перші  кроки,  за  поріг
Вже  нога  моя  ступила,
Їй  тікати  б  з  усіх  ніг      -
В  пекло  двері  відчинила.

Там  сімнадцять...  десь  -  чогось,
У  варенні  мухи  тонуть.
Може  то  мені  здалось,
Але  Ваші  рими  стогнуть...

Як  не  корчить  сміхом  рот,
А  слізьми  душа  спливає.
Осінь-дуже,  дуже-корт...
...ить,  і  більше  слів  немає...
Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604872
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.09.2015


ПРИТУЛИТИСЬ

Притулитись...лід  розтане,
Потече  слізьми    додолу.
Сутність  обнімаєш  голу,
Та  не  бачиш,  що  довкола
Відцвіли  давно  каштани.

Стану  зірваним  листочком,
Пелюстками  хризантеми
І  вплетусь  в  чужі  тотеми,
Хоч  можливо,  знов  не  в  тему  -
Розкриваюсь  пелюсточком.

Притулюсь,  стіна  холодна,
Сонце  вже  давно  не  гріє,
В  попіл  зотлівають  мрії,
Смуток  крає,  болем  криє,
Не  пручаюсь,  хоч  не  згодна.  

Відступлюсь,  солодкі  жарти
Не  мені,  мені  -  солоні.
Місяць  знову  вже  уповні,
Нові  лінії  -  в  долоні,
Де  кохання?Кину  карти...

Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2015


ЄДИНОРІГ

Мовчи,  прошу,  не  треба  зайвих  слів,
Поринь  думками  прямо  крізь  віки,
Зайди  у  океан,  що  обмілів,
З  долонь  струсивши  золоті  піски.

Нехай  ніхто  не  чує  звуку  лір,
Коли  збереш  хоч  пригоршню  одну,
Розсиплеш  сяйво,  спопелиш  ефір  -
Розквітнуть  срібні  лілії  зі  сну.

Побачиш,  Місяць  кидає  до  ніг
Одну-єдину  незбагненну  мить:
По  срібних  сходах  мчить  Єдиноріг
Руйнує  темінь,  полум"ям  огнить.

Вересень  2015.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015


ВТІКАЧ

Боже,  як  ти  біг,  хоч  не  впади,
Посковзнувшись,  поламаєш  ноги.
Йди  собі,  залишилось  ще  трохи,
Десь  за  рогом,  в  сумнівах    -  сюди.

Так  спішив,  зминаючи  стежки,
Забуваючи    сни  втілених  ілюзій,
На  останньому,  мабуть,  спинився  крузі,
Щоб  нарешті  розплести  стіжки  -


Та  петлю  зробити  про  всяк  час.
Перетнути  не  спинившись,  прірву,
Вкоротивши  почуття  довіри,
Вже  не  вперше,  ще  на  жаль,  не  раз...

Боже,  як  ти  біг,  летів  без  крил,
Страхом  сповиваючи  тривоги,
Може  знову  плутаєш  дороги?
Бажана  мішень    -  розрада  стріл.
Серпень  2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2015