| Сторінки (16/1552): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Моє щастя красиве, моє щастя щасливе.
Голубі в нього очі і біляве волосся.
Моє щастя, то небо моє, синє-синє...
Моє щастя - у полі дозріле колосся.
Моє щастя у морі в хвилях тішиться, грає.
І у гаю зеленім солов'ями співає.
Під вікном розцвітає у матусиних квітах.
І в ранковій росі моє щастя на вітах.
Моє щастя у хмарі, що дощем щедро сіє.
Моє щастя, то сонце, що так сонячно гріє.
Глянь, лелека високо в небі синім літає...
Та то ж щастя моє у вільнім танку кружляє!
Щастя кожен шукає... ти своє щастя маєш.
І плекаєш його, про своє щастя дбаєш.
А воно таке різне, таке різне...і все ж...
Є у всіх у нас спільне -
те, що щастя без меж....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689289
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.09.2016
Золоте волосся розсипав вітер.
Золоте волосся на моєму плечі.
А я в очі дивлюся... А я очі дивлюся...
А я в очі дивлюся твої.
Сині-сині очі... Сині-сині очі...
Сині-сині очі часто снились мені.
Й золоте волосся, й золоте волосся,
Й золоте волосся на моєму плечі.
Часто думав про тебе, часто думав про тебе,
часто думав про тебе, й ти прийшла в мої сни.
Там я пестив волосся, там я пестив волосся
й ніжно в очі дивився твої.
Сині-сині очі... Сині-сині очі...
Сині-сині очі часто снились мені.
Й золоте волосся, й золоте волосся,
Й золоте волосся на моєму плечі!
Золоте волосся розсипав вітер.
Золоте волосся на моєму плечі.
А я в очі дивлюся... А я очі дивлюся...
А я в очі дивлюся твої.
Сині-сині очі... Сині-сині очі...
Сині-сині очі часто снились мені.
Й золоте волосся, й золоте волосся,
Й золоте волосся на моєму плечі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2016
Засвітився вечір в небі синім.
Сонце вже пішло відпочивати.
Тихою ходою ясний місяць
вийшов в небо погуляти.
Ясночолий, світлий місяченько
гордовито виплив із-за хмари.
А у нього зірочок ясненьких більше,
ніж овець у всіх отарах!
І зоріють весело ті зорі
восени і взимку, навесні і літом.
Щоб щасливими були ми з вами,
квітнуть в синім небі білим цвітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689163
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2016
Засію зернами поля...
умію зернам тим радіти.
Хай зорі в небі мерехтять,
а на землі - хлібам шуміти!
Як річка можу я дзвеніть,
і дзвінко й весело сміятись.
Хай в далич річка та біжить,
дано їй хвилею погратись!
Я можу пісню заспівать,
багато дечого зробити.
- Співай, співай... Хай буде так.
Із піснею весело жити!
Хай світять ті, кому світить.
Нехай дзвенять, кому дзвеніти!
Нехай летять, кому летіть.
Життя усім дано любити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688997
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.09.2016
Знову осінь ясна в зграї птахів збирає.
Тому журне "Курли" понад хмари злітає.
Журавлі, журавлі... в синім небі кружляють.
Журавлі, журавлі... рідний край залишають.
Осінь... осінь ясна! Встеле листом дорогу.
Хай поверне весна журавлів всіх додому!
Ой летіть, журавлі! Хай земля вам дасть сили.
Скільки ж нас у журбі рідний край залишили...
Хто повернеться знов, хто назавжди полине.
Тому тихе "Курли" журно-журно так лине.
Осінь... осінь ясна! Встеле листом дорогу.
Хай поверне весна журавлів всіх додому.
Нам у щасті тут жить, свою долю плекати.
Повертайтесь завжди в рідний край, журавлята!
І над полем своїм, як тепер покружляйте.
"Кру" веселим своїм рідний край звеселяйте!
Осінь... осінь ясна! Встеле листом дорогу.
Хай поверне весна журавлів всіх додому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2016
Сяду тут, відпочину...Посиджу хоч хвилину
серед поля, де жито налилось в колоску.
Все дзвенить, все співає... Колос ще наливає
то ж вбирає у себе, знаю, музику цю.
Тут бджола працьовита над квітками кружляє,
і барвистий метелик в ніжнім в'ється танку.
І видзвонює жайвір у високому небі...
І мені теж приємно чути музику цю.
Йду додому здалека... Ген в польоті лелека
розпростер дужі крила, мов назустріч летить.
Ой красиво ж літає! Все дзвенить, все співає.
Я люблю неповторну світлу радості мить.
Глянь, волошки блакитні посміхнулись... Привітні!
Пелюстками ясними грає вітер. Здаля гонить хвилю
по полю, веселить мою долю.
Поле... Полечко рідне. Як люблю тебе я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688409
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.09.2016
Тут пахне хвоєю й грибами, тут материнка і чебрець.
Суниці запах тут духмяний. Поважний ліс - краси вінець!
Лисичок осінь вже сипнула з своєї щедрої руки.
Мов на сторожі біля дуба в траві стоять боровики.
Не скинуть шапки... не старайся. А ген червоний капелюх!
Це підберезовик міцненький, і він свій власний має дух.
Якщо грибів хочеш набрати (так просто не віддасть їх ліс),
Прийдеш у ліс грибів набрати - обов'язково поклонись.
За все добро, що в світі маєм, повинні дякувать завжди.
Як осінь, добрими ділами , ми залишаємо сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688406
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 14.09.2016
Маки червоні квітнуть у полі,
квітнуть у полі.
В руках твоїх ніжних мої долоні,
мої долоні.
Маки червоні сонцем зігріті,
сонцем зігріті.
Ми серед маків вдвох із тобою
найщасливіші в світі!
Маки червоні до нас нахилились,
до нас нахилились.
Маки червоні на нас задивились,
на нас задивились!
Маки червоні сонцем зігріті,
сонцем зігріті.
Ми серед маків вдвох із тобою
найщасливіші в світі!
Маки червоні квітнуть у полі,
квітнуть у полі.
Тут серед маків зійшлись наші долі,
зійшлись наші долі.
Маки червоні сонцем зігріті,
сонцем зігріті.
Ми серед маків вдвох із тобою
найщасливіші в світі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Ми йшли стежиною по полі,
де жито золотом світилось.
Так, так... було це, не наснилось.
Там жайвір високо у небі
видзвонював так гарно-гарно!
А день був сонячний, не хмарний.
Ми край дороги, у ромашках,
так часто-часто зупинялись...
Ми в тих ромашках цілувались.
І добре так було з тобою...
Тепло і ніжність відчувала.
В твоїх обіймах завмирала.
Для нас і маки розцвітали...
Ясніло сонце в небі синім.
Ти був зі мною, сильний-сильний.
А там, де верби кучеряві,
в траві волошки заяснілись.
Ми щастя там свого напились.
Ми йшли стежиною по полі,
де жито золотом світилось.
Так, так... було це, не наснилось...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2016
Огонь... Огонь... Огонь и ты!
Огонь... Огонь... Огонь... цветы.
Глаза в глаза, глаза в глаза.
В твоих глазах вижу себя.
И твои цветы, букет красивых роз,
что для меня с любовью ты принёс.
Давно... Давно... Давно ждала.
Тебя... Тебя... Тебя... Тебя!
Что любишь ты, я поняла.
Сказали мне твои глаза.
И твои цветы, букет красивых роз,
что для меня с любовью ты принёс!
Откуда он? Откуда он?
Огонь... Огонь... Огонь... Огонь!
Здесь только я. Здесь только ты.
Твои цветы... Твои цветы!
И твои цветы, букет красивых роз,
что для меня с любовью ты принёс!
Огонь... Огонь... Огонь... и ты...
Огонь... Огонь... Огонь...цветы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.09.2016
Ти до мене прийшов із букетом красивим.
Ті ніжні троянди попросились самі,
щоб ти взяв їх з собою.
Так сказав ти мені... й посміхнувся.
Ти до мене прийшов на побачення
вперше.
Ніяково і я почувалась насправді.
Ми дивилися вдвох на ті ніжні троянди.
Коли погляди наші зустрілись -
ті квіти чарівні
на нас задивились...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2016
Знов осінь золота на човні золотому
Тихо попливла до золотого дому.
А дім той золотий за домом із квітками,
Бо літо живе в нім... із квітів там і брами.
А в осені і дім, і брами золотії,
І золоті думки, і золоті надіі...
А золоті чому? Бо сонце золотило.
Щоб все навкруг цвіло...
Так сонце захотіло!
То ж літечко ясне у осені гостює,
А осінь золота все золотом гаптує!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687412
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.09.2016
Прикоснись ко мне, прикоснись.
Улыбнись мне, улыбнись.
Уплывёт из-под ног земля.
Растворюсь в тебе я!
Ох сладкая, ох сладкая моя любовь.
А нежная, а нежная какая!
Как хорошо, что ты такой.
Как хорошо, что я такая!
Посмотри в глаза, посмотри.
Повтори , что сказал, повтори.
Уплывёт из-под ног земля.
Растворюсь в тебе я...
Ох сладкая, ох сладкая моя любовь.
А нежная, а нежная какая!
Как хорошо, что ты такой.
Как хорошо, что я такая!
Прикоснись ко мне, прикоснись.
Улыбнись мне, улыбнись.
Уплывёт из-под ног земля,
Растворюсь в тебе я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687288
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.09.2016
Розквітла ти у полі житньому,
де в сяйві сонця виграє роса.
Я називаю тебе рідною,
велична й світла є твоя краса.
Моя ти, рідна!
Моя ти, світла!
Найкраща в світі, і - єдина.
У славі й величі розквітла
під сонцем ясним - Україна!
Люблю, коли сміється вересень,
До знань веде за руку школярів.
І квітнеш ти у барвах вересу,
як кличе осінь в вирій журавлів.
Моя ти, рідна!
Моя ти, світла!
Найкраща в світі, і - єдина.
У славі й величі розквітла
під сонцем ясним - Україна!
І граєш ти, дзвениш потоками,
між гір високих квітнеш у гаях.
Люблю тебе, країно рідная,
хай на весь світ лунає у піснях:
Моя ти, рідна!
Моя ти, світла!
Найкраща в світі, і - єдина.
У славі й величі розквітла
під сонцем ясним - Україна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686998
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.09.2016
Ой сіли птахи... задзвеніли на нашій вишенці в саду.
Про щось сказать мені хотіли, бо знали, що до тебе йду.
Я йду до тебе, ти ж чекаєш, у нашім гаї на містку.
Там на калині й заспівають вони обом нам пісню цю.
Ой сіли птахи... задзвеніли на нашій яблунці в саду.
Про щось сказать мені хотіли, бо знали, що до тебе йду.
Бо ти ж сказав мені: "Кохаю! Чекаю я на тебе... знай.
Будь ласка, вийди... виглядаю, на наш місток до мене в гай".
Ой сіли птахи... задзвеніли нам на калині, де місток.
Про нас до раночку шептались струнка берізка та кленок.
Бо ти ж чекав там, де калина, у нашім гаї розцвіла.
В твоїх обіймах я щаслива... про це й були їхні слова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Ясна ніч прийшла... небо з зорями,
ми стояли вдвох під тополями.
Клен з калиною там шепталися,
як з тобою ми обнімалися.
Ніч сміялася... Ніч сміялася,
бо у тебе я закохалася.
Ніч сміялася... Ніч сміялася,
як з тобою ми обнімалися.
Ніч сміялася до нас зорями.
Було зоряно... Було зоряно...
Зорі з місяцем сяйвом гралися,
як з тобою ми обнімалися.
Ніч сміялася... Ніч сміялася,
бо у тебе я закохалася.
Ніч сміялася... Ніч сміялася,
як з тобою ми обнімалися.
Ясна ніч прийшла... небо з зорями,
знов зустрінемось під тополями...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2016
Ангелом стати хочу...
Я до тебе полетіла б серед ночі.
На твоїм порозі опустилась,
я б у твої очі задивилась.
Ангелом стати хочу...
Я до тебе полетіла б серед ночі.
Розправила б свої ніжні крила,
якби спав - тебе б ними прикрила.
Ангелом стати хочу...
Я до тебе полетіла б серед ночі.
Якби проснувся - я б зраділа,
до твоїх свої я б простягнула крила...
Ангелом стати хочу...
Я до тебе полетіла б серед ночі.
На твоїм порозі опустилась,
я б у твої очі задивилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Синій льон, синій льон, синій льон
розцвів у полі.
Тут зустрів, тут зустрів, тут зустрів
я свою долю.
А в неї очі, а в неї очі - сині.
Ніби льон,ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
Синій льон, синій льон , синій льон
розцвів зранку.
Були вдвох,були вдвох, були вдвох
ми тут до світанку.
А в неї очі, а в неї очі - сині.
Ніби льон, ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
Синій льон, синій льон, синій льон.
Синій-синій!
З нею вдвох, з нею вдвох, з нею вдвох
я щасливий.
А в неї очі, а в неї очі - сині,
Ніби льон, ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2016
Ці квіти ніжні ти приніс сьогодні,
в них сяють сонця ясні промінці.
І роси вранішні, іскристі, тремтять
на листі... і на твоїй руці.
Солодкий щем... такий казково-світлий,
приємним розливається теплом.
Мені здалось, що Ангел білосніжний
торкнувсь сріблястим, і мене, крилом.
О! Які ніжні ці красиві квіти.
Вони для мене... Ти приніс мені...
До себе манить цей букет розкішний.
Такий дарує березень весні.
Мабуть, вони насправді є казкові?
З подякою до тебе пригорнусь.
Твої вуста, мов пелюстки медові,
Солодкого нектару з них нап'юсь...
Ці квіти ніжні ти приніс сьогодні,
в них сяють сонця ясні промінці.
Глянь, роси вранішні, іскристі,
вже затремтіли й на моїй руці...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2016
Матінко Божа!
Як жити у світі,
де кривди багато?
Матінко Божа!
Як жити у світі?
Що буде - не знати...
А що принесе день нам
наступний?
Вітер попутний?
Це добре було б...
Що ніч подарує?
Зорі яскраві і місяць
у сяйві тих зір?
Ти кажеш: "Повір!"
Благаєш.
Благаєш.
Як вірити?..
Зло навкруги я лиш бачу!
За нього нізащо я не пробачу!
І чую у відповідь:
" Ти...
Прости...
Прости..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686224
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.08.2016
Ой, як мені солодко, коли поряд ти...
Ой, як мені солодко... між нами мости?
Що ж, давай зустрінемось, де оті місточки.
Осінь там гаптує золотом сорочки.
Ходить вона тихо... іде... ні словечка.
Золоті листочки схожі на сердечка.
Ой, як щедро осінь листя розсипає!
Видно, що й вона теж когось кохає.
А кого ж це осінь, скажіть, покохала?
У ґронах калини рум'янець сховала...
Не соромся, рідна, не ридай дощами.
Візьми парасольку, прогуляйся з нами.
Ми разом пройдемось біля того клена,
в котрого сорочка ще зовсім зелена.
Осене-красуне! Клен тебе кохає.
Погаптуй сорочку... він цього чекає.
Ой, як мені солодко, коли поряд ти...
Ажурні й солодкі любові мости.
Золоті листочки у нас під ногами.
Золотом засяяв вже й клен кучерявий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2016
Біля хати мати у білій хустині,
так завжди було... Чому темна нині?
Бо хоч небо світле, і таке ж блакитне,
ворог топче землю... та земля не квітне...
Миру українці вже давно чекають,
лякаються квіти... коли там стріляють.
Не бійтеся, квіти, ростіть біля хати.
Тут барвінок в'ється і багато м'яти.
Ростіть, ростіть, квіти, добре тут на сонці.
Іще краще буде у нашій сторонці.
Витре, витре сльози зажурена мати,
ми пісень веселих будемо співати!
Заясніють вами наші вишиванки,
доля усміхнеться, засвітяться ранки.
Вмивайтеся, квіти, дрібною росою,
наділив же Бог вас пишною красою.
Та слухайте з нами пісню солов'їну,
про життя щасливе, рідну Україну!
Розцвітайте, квіти, порадуйте неньку.
Хай знову зав'яже хустину біленьку!
Бо сини-соколи несуть мир у хати,
На своїй землі - лиш нам панувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686096
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.08.2016
- Сонечко ясне! Сонечко ясне!
Що є у світі прекрасним?
- Прекрасним є поле, є прекрасною річка.
Прекрасною є біля хати смерічка.
- Сонечко світле! Сонечко світле!
Що є у світі привітним?
- Квітка тендітна, що розцвітає.
Бджілочка, що біля неї літає.
- Сонечко щире! Ти є найтеплішим.
Хто є у світі найнайніжнішим?
- Найнайщедрішою є наша Земля.
Найнайніжніша...
- Матуся моя?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685988
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.08.2016
Я навчуся в сонечка раненько вставати.
Я навчуся в полечка гарно працювати.
Сильним, мужнім бути - у татка навчуся.
Мудрості, кмітливості - у свого дідуся.
В матусі рідненької - доброти та ласки.
В бабусі миленької - чарівної казки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685926
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.08.2016
На місточку зупинилась,
в чисту воду задивилась.
Злетів з дерева листочок,
вийшов хлопець на місточок.
Той листочок із кленочка,
в хлопця вишита сорочка.
Той листочок багряний,
а той хлопець - кучерявий!
На місточку зупинилась,
на листочок задивилась.
На листочок задивилась,
а до хлопця прихилилась!
Той листочок із кленочка,
в хлопця вишита сорочка.
Той листочок багряний,
а той хлопець - кучерявий!
На місточку зупинилась
і до хлопця прихилилась.
Ой, пливи, пливи, листочку,
є вже хлопець на місточку!
Той листочок із кленочка,
в хлопця вишита сорочка.
Той листочок багряний,
а той хлопець - кучерявий!
На місточку зупинилась,
в чисту воду задивилась.
Злетів з дерева листочок,
вийшов хлопець на місточок!
Той листочок із кленочка,
в хлопця вишита сорочка.
Той листочок багряний,
а той хлопець - кучерявий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2016
Ти міцніла в віках, гартували тебе довгі роки,
Та до щастя ти йшла, і до світла були твої кроки.
Ти міцніла в віках, йшла вперед... Не спиняла.
То ж , як сонце ясне, сама ясною стала!
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми любим тебе, ти для нас є, як мати.
Ми разом назавжди, нас тепер не здолати!
Наш могутній Дніпро все несе уперед свої води,
Миру й радості всім ми бажаємо завжди... і згоди.
І в молитві святій всі схиляємось долі
За жита золоті, що у нашому полі!
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми любим тебе, ти для нас є, як мати.
Ми разом назавжди, нас тепер не здолати!
Хоч вітри знов гудуть, та ніхто не посміє спинити,
Бо по-справжньому ми научились тебе всі любити.
Щоб щасливу, ясну... й світлу мала ти долю,
Бережемо всі мир і цінуємо волю!
Велич і слава твоя назавжди, Україно!
Дух козацький, святий - наша сила.
Всі ми любим тебе, ти для нас є, як мати.
Ми разом назавжди, нас тепер не здолати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685566
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.08.2016
Ой у полі жито, ой у полі жито,
Ой у полі жито, колосочки збито.
Хто його збиває, хто його збиває,
Хто його збиває, той долі не має.
Засіваймо ниву, ниву засіваймо,
І щасливу долю собі закликаймо.
Нехай росте жито, щедро наливає,
Порадує всіх нас гарним урожаєм.
Нехай наша доля... доля веселиться,
жито в колосочку щедро колоситься!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685289
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016
Знов квітне вишня наша на подвір' ї,
Розкішне плаття дарувала їй весна.
А посадила її мама в день весілля,
Щоб вишня ця їй щастя принесла.
А поряд клен шумить веселий,
що захищає вишню від вітрів.
Щоб затишно завжди було в оселі,
татусь мій біля вишні посадив.
І шумить ніжно вишенька гарненька,
Надійний, сильний захищає її клен.
А поряд з нею побіліла й наша ненька,
Бо пестять внуків вже батьки тепер.
А поряд клен шумить веселий,
що захищає вишню від вітрів.
Щоб затишно завжди було в оселі,
татусь мій біля вишні посадив.
Знов квітне вишня наша на подвір' ї,
Розкішне плаття дарувала їй весна.
А посадила її мама в день весілля,
Щоб вишня ця їй щастя принесла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685288
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.08.2016
Казала мені мама, що Ангели літають.
Що дуже вони гарні, красиві крила мають.
Мій Ангеле! Мій Ангеле! Мій Ангеле крилатий!
Навчи мене, навчи мене ... Літати.
З тобою завжди легко, бо вмієш ти радіти.
І ласкою своєю без слів ти можеш гріти.
Мій Ангеле! Мій Ангеле! Мій Ангеле крилатий!
Навчи мене, навчи мене... Літати.
Ти доторкнувсь до мене, і я - затріпотіла.
Здається, що й у мене також з'явились крила.
Мій Ангеле! Мій Ангеле! Мій Ангеле крилатий!
Навчи мене, навчи мене... Літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2016
Я не такая, как кажусь.
Не лесть я, неприкрытая.
Порой упрямая , и злюсь,
Но скромная, открытая.
Я не такая, как кажусь.
Не я - лавина снежная.
Хоть, как река, вперёд несусь.
Я тихая и нежная.
Я не такая, как кажусь.
Не туча я есть грозная.
Хоть грозам в сёстры я гожусь,
Я светлая и добрая.
Я не такая, как кажусь.
Совсем не нить я тонкая.
Я радость, свет, я - чистота,
Ещё я песня - звонкая...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685110
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 22.08.2016
Посивів Дніпро наш від біди й негоди,
до Чорного моря несе свої води.
- Куди біжиш, Дніпре? Куди поспішаєш?
Кажуть, що не наша земля та. Не знаєш?
А якщо не пустять і тебе до моря?
Куди біжиш, Дніпре? Ой, скільки ж там горя...
Мало їм, все мало... Раді б не пустити.
Мало... усе мало... Раді б загатити!
Не спинити думку, що до Бога лине.
Дніпра не спинити, що до моря плине.
Бо його це море завжди було й буде!
Ой! Скільки вже бачив... і це перебуде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685014
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.08.2016
Де батьківська хата, там вишні цвітуть у садочку.
Сюди повертає лелека в гніздечко своє.
Де батьківська хата, любисток там пахне і м'ята.
Це там залишилось назавжди дитинство моє.
Де батьківська хата, там матінка збудить раненько.
І татова посмішка завжди зігріє мене.
Де батьківська хата, там радості й друзів багато.
Це там залишилось назавжди дитинство моє.
Де батьківська хата, там зорі ясніш сяють в небі.
Купається зранку у річці там сонце ясне.
Зібрать би в долоні ті яснії зорі ранкові
Й по росах піти у дитинство, що кличе мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684782
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2016
Торкнись моїх долонь, поглянь в очі-озерця.
Дозволь... моя любов торкнеться твого серця.
Торкнись моїх долонь, і ніжність озоветься.
Солодким щемом, знай, любов моя проллється.
Торкнись моїх долонь, сам трепетом розлийся.
По вінця щастя є, мов з джерела - напийся...
В цім джерелі вода солодкою буває
Для всіх, хто вірить так, і вірно так кохає...
Торкнись моїх долонь, поглянь в очі-озерця.
Дозволь... твоя любов торкнеться й мого серця.
Бо я і ти - одне, у цім казковім світі.
Можливо, ми й прийшли, щоб з джерела попити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2016
Погляньте... Соняхи цвітуть. До неба тягнуться... угору.
Літає вітер тут легкий у цю ранкову ясну пору.
Легким торкається крилом пелюсток золотих і ніжних.
Співатиме землі пісень він колискових взимку, сніжних.
А нині соняхи цвітуть, пелюстки - сонячне проміння.
Так гарно квітнуть... Проросло в них сонця золоте насіння.
Погляньте... Соняхи цвітуть. До неба тягнуться... угору.
Літає вітер тут легкий у цю ранкову ясну пору.
Як налітається - засне між листям... дні ж стоять чудові.
Сам мабуть стане золотим, як пелюстки оці медові.
Хай відпочине... Квіти ж всі за сонцем ясним повертають.
Бо найясніше світло те, і найтепліше... Відчувають.
Так вірити... і так любить...таку надію треба мати,
як в соняхів. І так світить, як сонце, - вчили батько й мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684616
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.08.2016
Ходить літо полем, гаєм,
радує всіх урожаєм.
Наливає соком дині
й баклажани, сині-сині!
І радіє літу сад...
є ж солодкий виноград.
Груші, сливи дозрівають,
і жоржини розцвітають!
Ходить літечко... Співає,
в кошик яблука складає.
Славне літечко у нас...
Всі дари ясного літа
понесе до церкви СПАС.
Щоб могли благословити
труд і руки працьовиті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684571
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.08.2016
Карії очі, мов ніченька та. Карії очі, медові вуста.
Всю ніченьку ми обнімались.
Карії очі, мов ніченька та. Карії очі, медові вуста.
До раночку з ним цілувались.
Лагідні речі, солодкі слова. Лагідні речі, медові вуста.
Лиш вранці ми з ним попрощались.
Лагідні речі, солодкі слова. Лагідні речі, медові вуста.
Про це ми сьогодні дізнались.
Карії очі, мов ніченька та. Карії очі, солодкі вуста.
Співав соловей на світанку.
Карії очі, мов ніченька та. Карії очі, солодкі слова.
Були ми удвох знов до ранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016
Завмерла я, коли ти доторкнувсь.
Від несподіванки. Хоч мріяла й чекала.
Що стільки ніжності у дотику однім.
Не знала...
Теплом долонь мене ти обігрів.
Так навіть сонце не змогло б зігріти.
Мені твій ніжний погляд говорив:
Для тебе я найкраща в світі!
Шепчу з Землі я до зірок ясних,
Що так яскраво в небі сяють:
- Кохаю я його. Ви чуєте мене?
Кохаю я його. Кохаю!
Поглянь, як гарно зорі мерехтять.
Як світяться вони яскраво!
Щоб розказать про почуття жінок,
Сяйва усіх зірок буде замало.
О скільки в небі зірок тих ясних!
Їх срібне світло зливається з Землею.
А ті слова,що до зірок летять,
Від тих, хто на Землі сам світиться зорею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2016
Когда ты улыбаешься, мне нравится.
Когда в глаза посмотришь... Хорошо.
Побудь со мною хоть минутку.
Побудь минуточку ещё.
Минуточка, минуточка, минутка.
Весёлая, игровая, как шутка.
Минуточка, минуточка - одна...
А были ведь с тобой мы до утра!
Когда ты улыбаешься,мне нравится.
Когда ты прикоснёшься... Хорошо.
Побудь со мною хоть минутку.
Побудь минуточку ещё.
Минуточка, минуточка, минутка.
Весёлая, игривая, как шутка.
Минуточка, минуточка - одна...
А были ведь с тобой мы до утра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684255
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.08.2016
Уснула ночь, как кошка, под кустом.
Во сне так улыбается красиво...
Укрылась пледом из ярких-ярких звёзд.
Оставила зарю, чтоб всем светила.
Ей, видно, снится сладкий-сладкий сон?
Конечно... В сны её приходит часто он.
И в этот раз вновь заалел рассвет,
И нежным светом землю озарило.
Приснился ей в его руках букет.
Его он подарил ей... Мило...
И улыбался ей. Был так красив!
И нежным был... Заря свой свет дарила.
Когда притронулся к её щеке - все звёзды
вспыхнули... Всё небо осветило...
И ночь проснулась...
Горели в небе гроздья ярких звёзд.
И месяц как-то шаловливо улыбался.
Подумала... А может в самом деле приходил?
Так почему же наночь не остался?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684228
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 17.08.2016
Ще хазяйнує літо, наливає
і яблука, і груші у садах.
Ще дозрівають соняхи у полі,
і жайвір ще виспівує. В житах
Ще посміхаються ясні волошки.
А очі в них, як небо... голубі.
Та холоднішими стають вже ранки,
збираються у вирій журавлі.
Готуютъся... Літають так багато...
Як крила їх зміцніють - полетять!
Ой, літечко... Ой, літечко... вже осінь.
Іде вже осінь по твоїх слідах.
Та квітни, квітни... Зігрівай нас, літо!
Ще радуй нас своїм ніжним теплом.
Не забариться осінь... Вже змахнула
над нашим гаєм золотим крилом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683791
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.08.2016
Що подарувати тобі у день цей святковий?
Звичайно ж найкращії квіти. А знаєш, я просто скажу...
А знаєш, я просто скажу...що ти найкращий у світі!
Що подарувати тобі у день цей святковий?
Я виберу з того, що маю. А знаєш, я просто скажу...
А знаєш, я просто скажу... що тебе ніжно кохаю!
Що подарувати тобі у день цей святковий,
Як щастя пливе над землею? А знаєш, я просто шепну...
А знаєш, я просто шепну... що хочу стати твоєю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2016
Хотел бы стать стихом я или песней.
А может быть ручьём мне побежать?
Хотел бы стать цветком я у дороги.
Ты каждый день идёшь по ней гулять.
А может стать мне клёном у дороги?
Проходишь мимо каждый день.
Укрыл бы веткой в день дождливый.
А в жаркий - с радостью навстречу
бросил тень.
Хотел бы стать стихом я, или песней.
Мечты мои, мечты мои, мечты...
Хотел бы стать стихом я, или песней,
Которую споёшь и прочитаешь только ты!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=683030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2016
Замріяний погляд,
і ніжність в очах.
Замріяний погляд...
в нім ласка.
Замріяний погляд ,
і посмішка щира.
О, Боже! Яка ж вона мила!
Замріяний погляд -
в нім радість буття.
Вона подарує світу...
Дитя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=682647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2016
Діти хмарочки веселі розглядали.
Іменами їх своїми називали.
Ось одна з них, невеличка, дуже весело пливла.
Всі сказали: " Це Маринка! Бо весела в нас - вона!"
А за нею ще спритніша. Вона більша, веселіша.
Подивились на Павла. На нього ж схожою була!
Потім пливли дві хмаринки, трішки більші від Маринки,
трішки менші від Павла. Двійня ж у сім' ї була!
Ну, а ця зовсім маленька. Вже не біла, а сіренька.
Закричали: " Хмарка - Іра! Є у неї плаття сіре!"
А тепер пора сказати, скільки хмарок? Як їх звати?
Рахував Павло й Маринка, Ірочка, Андрій, Галинка.
Якщо ти розвеселився, назви, хто за ким родився?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681966
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.08.2016
Мы не случайно с тобой повстречались.
Нам ведь сам Бог даровал эту встречу.
Ну, а зачем? И кому это надо?
Если ты спросишь, тебе я отвечу.
Ты моя нежность. Ты моя верность.
Яркий цветочек волшебного сада.
Ты моё счастье. Ты моя радость.
От Бога, от Бога, от Бога моя ты награда.
Сколько дорог пролегло между нами.
Все приближали они нашу встречу.
Ну, а зачем? И кому это надо?
Если ты спросить, тебе я отвечу.
Ты моя нежность. Ты моя верность.
Яркий цветочек волшебного сада.
Ты моё счастье. Ты моя радость.
От Бога, от Бога, от Бога моя ты награда.
Мне так приятно к тебе прикоснуться.
А для улыбки достаточно взгляда.
Мне бы в объятьях твоих вновь проснуться.
Нам ведь для счастья много не надо.
Ты моя нежность. Ты моя верность.
Яркий цветочек волшебного сада.
Ты моё счастье. Ты моя радость.
От Бога, от Бога, от Бога моя ты награда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2016
Син зацікавився маленькою мурашкою.
Та бігала під білою ромашкою.
Все по листочках, по листочках... на стебельце.
Запала та мурашка сину в серце.
- Поглянь, матусю! Яка малесенька мурашка. Їй бігати
зовсім неважко, - промовив син.
Мурашка ж бігла. Не боялась. Все вище, вгору піднімалась.
Тепер сидить вже на пелюстці.
Ромашка та, мов сонце в білій хустці. Мурашку вабить її цвіт.
Бо з квітки вона бачить увесь світ!
- Хто трудиться, - сказала мама, багато пізнає.
Того життя дорога ввись веде. Туди, де світло ясне... є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681814
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.08.2016
Шукав поживу весь день Лев. Бо ж так хотілось їсти...
Та він нічого не знайшов. То ж натомився й захотів
на березі ріки присісти.
Сидів, сидів... а думка та усе ж бентежить Лева.
- Ой, де ж та їжа? Де ж та їжа? Нехай там що,
а відшукати її треба! Ох...
Здавалося й живіт до спини вже присох.
Аж тут побачив у воді когось. Ось...
- Нарешті я обід знайшов, - подумав Лев. Як добре, що
сюди прийшов!
То ж підкрадався. А той назустріч Леву йшов. Він зовсім
Лева не боявся.
Розсердивсь Лев і кинувся вперед... А чим скінчилось?
Знаєш наперед.
У річці борсавсь Лев, з собою бився. Голодний виліз. Злий.
Отак наївся...
Буває дехто так сидить. Чекає. Та ще й на долю нарікає.
З тих, хто працює, ще й сміється. Не бачить він того, що
сам з собою б'ється.
Ти мудрим будь! То ж не чекай. Краще працюй і заробляй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681597
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.08.2016
Біжить річка невеличка, під горою в'ється.
Як побачу миленького, серденько озветься.
Немов пташка затріпоче, до милого ж лину.
З ним до ранку стоятиму й скажу:
"Ще хвилину..."
Ой, хвилиночка-хвилинка! Солодко та щемко.
Пустіть мене погуляти, мій татусю й ненько!
Ой, хвилиночка-хвилинка! Радіє серденько.
Знов додому повернуся із сонцем... Раненько!
Пустіть мене погуляти, мій татусю й ненько.
Коли бачу миленького, радіє серденько.
Будем з милим в синім небі зорі рахувати.
Буде мене мій миленький ніжно цілувати.
Ой, хвилиночка-хвилинка! Солодко та щемко.
Пустіть мене погуляти, мій татусю й ненько!
Ой, хвилиночка-хвилинка! Радіє серденько.
Знов додому повернуся із сонцем... Раненько!
Біжить річка, невеличка та попід горою.
Ой, як хороше, коли є миленький зі мною!
Говорила йому мама: "Йди гуляти, сину..."
То ж стоятимем до ранку, потім ще... хвилину...
Ой, хвилиночка-хвилинка! Солодко та щемко.
Пустіть мене погуляти, мій татусю й ненько!
Ой, хвилиночка-хвилинка! Радіє серденько.
Знов додому повернуся із сонцем... Раненько!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2016
(слова - Надія Башинська; музика, виконання - Тетяна Мирошниченко)
Нехай летять літа, спинять не треба.
Вони, як журавлі, самі полинуть в небо.
Та навесні птахів завжди чекають дома.
Літам назад - дорога невідома!
Не повертаються! Не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
Ясніє у них неба синя просинь.
Сипнула срібла вже зима у коси.
Нехай летять літа... Не зупиняйте.
Ділами добрими їх прикрашайте!
Не повертаються! Не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
Людське життя... Воно, як пісня світла.
У ньому сміх дзвінкий і яблуня розквітла.
І усмішка щира, що серце нам гріє.
Буває тут зимно, і віхола віє!
Не повертаються! Не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681233
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.08.2016
Ой літала ластівочка, низько вилась.
Ой літала ластівочка та й журилась.
Чом літаєш, ластівочко, гілля хилиш?
Чом ти над своїм гніздечком журно квилиш?
Як же мені, ластівочці, не журитись?
Над гніздечком стали круки в небі витись.
Гірко плаче й Україна, сльози ллються.
Над соколами - синами круки в'ються.
Ой літала ластівочка низько вилась.
Над гніздечком калинонька нахилилась.
Ой плакала Україна, ще й журилась.
За синочками-соколами молилась.
Ой не плач, не плач, Вкраїно! Усміхнися.
Ще дозріє в полі жито. Звеселися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680990
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 31.07.2016
Щось зарясніли дощі,
плаче захмарене небо.
Плачуть дерева й кущі,
та нам сумувати не треба!
Парасольку візьму, не сидітиму в хаті.
Під мелодію цю буду я під дощем танцювати!
Танці, танці, танці... під дощем.
Крапель рясних так багато!
Танці, танці, танці... під дощем.
Цей танець веселий, мов свято!
Сіється дощ по землі,
трави радіють і квіти.
Хочеш веселим зрости?
Давай будем разом радіти!
Парасольку візьми, перестань сумувати.
Під мелодію цю йди до нас під дощем танцювати!
Танці, танці, танці... під дощем.
Крапель рясних так багато!
Танці, танці, танці... під дощем.
Цей танець веселий, мов свято!
Дощ йде веселий, рясний.
Видно, що дуже радіє.
З нами танцює і він,
бо теж танцювати уміє!
Танці, танці, танці... під дощем.
Крапель рясних так багато!
Танці, танці, танці... під дощем.
Цей танець веселий, мов свято!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680885
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.07.2016
Любовь пройдёт -
там, где пройти
никто не сможет.
Любовь поднимет -
там, где поднять
никто не может.
Любовь согреет и поймёт,
возьмёт за руку -
поведёт.
Прибавит сил... И даст тебе
то, что просил.
Любовь простит, где не прощают.
Там, где любовь -
там понимают.
Любовь дорогу освещает.
Она, как солнце -
согревает.
С тобой - везде, с тобой - всегда.
В сердце твоём
живёт она!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680687
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 29.07.2016
Летить вітер зі сходу, несе теплу погоду,
і ромашок букетик на легкому крилі.
- Передай Україні, що сини її сильні,
і відважно боронять її ночі і дні.
Передай Україні, що сини її - вільні,
її волю боронять, її мрії ясні.
Летить вітер зі сходу, несе легку погоду,
і надію, і віру на крилі несе знов.
- Передай Україні, на сторожі ми нині,
береже нас молитва й материнська любов.
Слово батькове - сильне, і коханої - ніжне,
і усмішка дитини, мов той вітер легка...
Летить вітер зі сходу, несе мир всім і згоду,
і слова ті, що пише міцна сина рука!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680401
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2016
Ой дорого, дорого... Подаруй!
Можна дарувати.
Ой весело, весело... Не сумуй!
Досить сумувати.
Ой дорого-дорого, ой дорого-дорого!
Можна дарувати.
Ой весело-весело, ой весело-весело!
Досить сумувати.
Ой глибоко-глибоко... Перейду!
Не треба боятись.
Ой гірко, ой гірко так... Усміхнись!
Можна посміхатись.
Ой глибоко-глибоко, ой глибоко-глибоко!
Не треба боятись.
Ой гірко, ой гірко так. Ой гірко, ой гірко так!
Можна посміхатись.
Ой світло, ой світло так... Подивись!
Можна порадіти.
Ой солодко-солодко... Справді так!
Рідний край любити.
Ой світло, ой світло так. Ой світло, ой світло так!
Можна порадіти.
Ой солодко, солодко. Ой солодко, солодко!
Рідний край любити.
Ой дорого, дорого... Подаруй!
Можна дарувати.
Ой весело, весело... Не сумуй...
Досить сумувати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=680146
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.07.2016
Низько нахилились до нас колосочки.
Схотіли почути наші голосочки?
Ой, житечко-жито, жито золотеньке!
Підслухать схотіло, як б'ється серденько?
Колоски вусаті низько посхилялись.
Побачить схотіли, як ми цілувались?
Низько нахилились, підслухать схотіли,
Що мені на вушко тихо шептав милий?
Ой, житечко-жито, швидко дозріваєш!
Та що ж тобі слухать? Ти й так усе знаєш.
Низько нахилились до нас колосочки.
Притихли у житі наші голосочки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2016
Как птица я. Как птица я.
Свободна.
А мне б лететь... Лететь...
и далеко.
Как птица я. Как птица я.
Свободна.
А мне б лететь... Лететь...
и высоко.
Края заморские, чужие страны
не привлекают меня совсем.
А мне б лететь... Лететь поближе
к солнцу.
Но ясно всем - оно сожжёт,
испепелит.
Не станет счастливой птицы
в облаках.
Страх? О, нет... Я смелая!
И солнца луч ищу в твоих глазах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679682
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2016
Лежав під деревом Цапок. Наївся.
Пасся у лузі увесь день. В річці води напився.
Бузько там високо літав, а Цап дивився.
Ой, як же гарно він кружляв! Як легко-легко
в небі вився... Та знав цапок, що птах той вільний.
Тому й літав, тому й кружляв у небі синім.
А Цап отой волі не мав, хоч і під деревом
лежав. У холодочку. Бо той Цапок, я вам скажу,
прив'язаний був до кілочка.
Літати в небі він не міг, хоча й хотілось.
Про волю думати не смів. Воля лиш снилась.
Не знав той Цап, що вільний він, як птах небесний.
Лиш копитом по тім кілку... ТАК БУДЕ - ЧЕСНО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678946
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 19.07.2016
Прокинувсь Півень.
- Ку- ку-рі-ку!!! - на весь двір заспівав.
- Чого це ти так рано встав?- сердито Кіт спитав.
Всіх будиш ти своїм кричанням! Чого кричати
ото зрання?
Буджу... Буджу... Роботу таку маю, - Півень на те.
І ти вставай! Пора до праці!
- Хіба ж то в тебе праця? - Кіт сказав. От я за ніч
аж п'ять мишей спіймав.
- Ти... п'ять мишей? - Півень зрадів. А я усіх... усіх
збудив! Буджу ж бо зранку багатьох.
А соловей тут "тьох" та "тьох"...
А й справді добре, як працюють, як Кіт і Півень,
й Соловей.
Часу не марнують. У кожного свої турботи.
То ж не цурайся й ти... роботи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678525
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.07.2016
Полюбляла одна Лиска та й вередувати.
Якось Курочку спіймала - стала розглядати.
Дзьоб у Курки якийсь довгий, дуже довгі лапи.
І сказала:
- Як могла я отаке от взяти?Хвіст якийсь
зовсім негарний, дуже коротенький.
Та ще й пір'я має сіре... Чому не біленьке?
Стала Лиска Курку скубти:
- Та ти ще й незграбна!
- Так. Це правда, - каже Курка. Є у буді - файна!
Ніжки гарні, дзьоб маленький, біла та периста.
Кажуть, що вона найкраща. Та ще й голосиста!
Лиска курку відпустила.
- Біжи геть, невдахо! Побіжу, візьму я іншу,
гарнесеньку птаху.
Та й побігла... А той, що в буді - хап... її за лапу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678517
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 17.07.2016
Зірвався Вітер й полетів. Літав собі там, де хотів.
Він грався листям Горобини. Шептав якісь слова
Калині. Ніхто тих слів не розібрав. Калина гнулась -
він кружляв...
А потім полетів до ставу. Які там Верби кучеряві!
Він присипляв їх? Так, чи ні?
Можливо - ні. Можливо - так. Вітер на витівки мастак.
Вже й Кукурудзу гне у полі, і Жито нахиляє долі.
Ромашки білі у траві схилили личка до землі.
Здається, щось я зрозуміла... У Вітра є велика сила?!
Бач, перед ним всі низько гнуться? Та зачекай!
Чомусь сміються...
Та справа в тім, що скрізь літав. Усе шумів...
Про щось шептав. А мимо лісу пролітав - об Дуба
крила обламав. Бо стояв міцно сильний Дуб. У нього
гляньте, який чуб! Такий не стане Вітрам гнуться.
Ото ж із Вітра всі сміються.
Отак буває... Пам' ятай! Як Дуб міцним , ти виростай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678432
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 16.07.2016
Летал как- то ветер в берёзовой роще.
И всем говорил: Будь попроще. Попроще...
О чём шептал он, где сирени кусты?
- Красивая ты. Красивая ты...
А что сказал ветер здесь, у пруда?
- Они идут сюда... Идут сюда...
О чём ветер с речкой тихой шептался?
- Он с ней целовался... Целовался...
А что сказал ветер там, у ручья?
- Я люблю тебя! Я люблю тебя...
Гуляли здесь двое ... Попроще? Попроще...
Прислушайся к ветру в берёзовой роще...
Обо всём этот ветер расскажет всегда.
И сейчас он, где двое... Там, у пруда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677648
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2016
Растаю. Растаю. Растаю. Растаю... В тебе.
Лишь каплей дождя. Лишь каплей дождя... Я прольюсь.
Растаю. Растаю. Растаю. Растаю... В тебе.
Исчезнуть в тебе я... Исчезнуть в тебе... Не боюсь!
Лишь каплей дождя. Лишь каплей дождя... Я прольюсь.
Исчезнуть в тебе насовсем... Насовсем... Не боюсь!
Растаю в тебе. Растаю в тебе!
Как в небе заря засияет во мгле.
Во мне ведь есть свет, как в яркой зари.
Растаю в тебе. Растаю в тебе. Позови!
Как в небе заря, засияю во мгле.
И весь этот свет. И весь этот свет мой - тебе!
Растаю. Растаю. Растаю. Растаю... В тебе.
Улыбкою я - на нежных губах засвечусь.
Я знаю. Я знаю, что свет даришь свой ты и мне.
Я ливнем. Я ливнем... Грозою в тебе я прольюсь!
Улыбкою я - на нежных губах засвечусь.
Я ливнем. Я ливнем... Грозою в тебе я прольюсь!
Растаю в тебе. Растаю в тебе!
Как в небе заря засияет во мгле.
Во мне ведь есть свет, как в яркой зари.
Растаю в тебе. Растаю в тебе. Позови!
Как в небе заря, засияю во мгле.
И весь этот свет. И весь этот свет мой - тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677636
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.07.2016
Стихли верби понадвечір, над водою нахилились.
Зорі в небі засвітились. Заясніли. Задивились.
Задивились на дівчину ту, що коси заплітала.
Задивились на дівчину ту, що весело співала.
Бо уперше та дівчина так красиво заквітчалась.
Бо уперше та дівчина на побачення збиралась.
Їй козак запав у вічі. Бо стрункий такий і бравий!
Їй козак запав у душу, бо веселий такий , жвавий!
Зорі з неба задивились на дівчину, що ласкава.
Одягти найкращу сукню захотіла. Вибирала.
Зорі з неба задивились на козака молодого,
що збирався до дівчини. Сідлав коня вороного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2016
Радість у всьому відшукаймо, навіть в гіркій сльозі.
Бо все на краще у житті. Знайдем дорогу, куди йти!
Знайдемо радість. Відшукаєм! Вона є там, де дзвенить
сміх. Одна - у кожного, й на всіх!
А буде серденько щеміти?.. Треба пробачити. Простити.
Умій за друга порадіти. Та тільки заздрити не смій!
А якщо весело?.. То смійся! Краще сміятися разом.
А якщо добре під крилом, не вилітать, щоб політати?..
Це вже не так. Літаймо всі, ми ж ніби птахи!
Життя навчаймось цінувати. І руку другові подати
в хвилини скрути.
Хай зустрічі, а не розлуки. Хай сміх веселий, а не сльози.
Хоч у житті вітри є й грози. Та разом легше пережити.
Навчаймося життю радіти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677323
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2016
Я сквозь огонь прошла... И возродилась.
О, Боже! Сколько было там потерь!
Я сквозь огонь прошла... И возродилась.
Как Ангел быть... обязана теперь.
Сквозь воду я прошла... И возродилась.
Живою, видно, та вода была.
Сквозь воду я прошла... И возродилась.
- Тебе спасибо, чистая вода!
Сквозь воду я прошла... И трубы были.
О! Сколько было на моём пути!
Сквозь воду я прошла... И трубы были.
Как только Ангел столько смог вести?!
Я сквозь огонь прошла... И возродилась.
О, Боже! Сколько будет ещё светлых дней.
Я сквозь огонь прошла... Я - Украина!
Как Ангел быть... обязана теперь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677157
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.07.2016
Волк... Волк... Идёт по следу третьи сутки.
Идёт... Идёт... Не ради шутки!
И я один. Один, как волк.
Кто знает, в чём же здесь есть толк?!
Гляди... Гляди... Навострил уши.
Мы ведь не родственные души!
Он воет ночью на луну. Он голоден.
Его пойму. Пойму?! Не знаю... А если съест?
Мне б хоть присесть. Мне б хоть присесть...
А мне б немножко отдохнуть.
Уснуть... Уснуть... Уснуть... Уснуть...
Я долго спал... Но я ... живу!!!
Опять волк воет на луну. Меня он понял!
А я... Я волка - не пойму!
О! Боже! В чём же здесь есть толк?
А может... Может... я, как волк?
Может мы родственные души?..
Гляди... Опять навострил уши.
Меня, как видно, охранял.
Ко мне других не подпускал...
Так трое суток меня вёл. И я - домой...
Домой пришёл!!! А волк, а волк мой - в лес ушёл...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677152
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 10.07.2016
Шептав калиновий листок до ягідки одної:
- Не бачив ще такої. Не бачив ще такої...
Раділа ягідка маленька тим словам.
- Гарненька. Гарненька ти, - листок шептав.
Були, скажу вам, до вподоби слова їй ті.
І рум'янились щічки. І вже стоїть калина та
рожева біля річки. Листків багато.
Шелестять... Ґрона калинові горять!
Чи кожен з них шептав... чи ні? Нема до того діла.
Тільки чомусь калина та уся почервоніла.
Стоїть, мов дівчина красна, і дивиться у воду.
І всі милуються здаля на її пишну вроду.
А той, хто ближче підійде, почує, як захоче,
Про що калиновий листок тій ягідці шепоче...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016
Маленька Рибка в озері жила. Там добре їй було.
Бо ж плавай, скільки хочеш!
Росла собі. Безпечною була. Вже й виросла, хоч
народилась ніби вчора. І трапилася з нею тут пригода.
Якось побачила Рибонька ота красеня-Лебедя,
що плавав недалечко. Ох і красивим Лебідь був!
Забилося частіш сердечко... Весь білий-білий,
мов хмарина. Захвилювалась Рибонька-дівчина.
У душу їй запав той Лебідь Білий. Такий вже серцю
її милий!
І подружилась з Лебедем вона... І закохалась.
З ним часто-часто зустрічалась. І він все ближче
підпливати став, і біля берега її чекав.
То ж Рибонька все линула до нього, до Лебедя свого.
Раділа... А він пишніше розкривав, глянь, крила.
І голову тримав так гордовито!
І був той Лебідь Білий - сильний! А був той Лебідь
Білий - вільний! Летів, коли й куди захоче. Мав - волю!
Не знала Рибонька ота, що має іншу долю...
Отак буває у житті. Про це усім би знати. Хтось
тільки плавати навчивсь, а інший - вміє ще й літати.
Отак буває у житті. Буває... Та тільки чула я, що
Рибоньку оту той Лебідь Білий і взимку не лишає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2016
Літо... літо... літо... Пропололо жито...
Яке ж наше літечко та й хазяйновите!
Волошок сипнуло, щоби красивіше.
Та ще жменьку маків, щоби веселіше.
Вже зігріло хвилю у річечці чистій.
Хвостик фарбувало рибці золотистій.
Перейшло місточок, сіло на галяві.
Тут зраділи літу верби кучеряві.
Ой, яке гарненьке літечко русяве!
Ще нижче схилились вербочки ласкаві.
Знали, що трудилось літечко доволі.
Дощем поливало все, що пропололи.
Підросли, погляньте, клени зеленаві.
Ялини, смерічки, дуби величаві.
Потрудилось літо і в садочку славно.
Яблука та груші наливало гарно.
Тепер вмило личко, ще й скупало ніжки.
Літечко тепленьке відпочине трішки.
Будуть косовиці і жнива багаті.
Коровай духмяний буде в кожній хаті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676850
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 08.07.2016
Белая птица... Смотри! Белая птица!
Словно жизни светлая страница.
В чистоте такой всё в первый раз.
Нежный взгляд любящих глаз.
Утра раннего тихий рассвет.
Первое "здравствуй", "привет"...
Первое слово, свидание первое.
Нежное слово, решение верное.
Поцелуй первый и звонкий смех.
Здесь есть и радость,
здесь есть - успех.
Ночи здесь звёздные, ясные дни.
Такие разные! У каждого свои.
Как интересно! Белая птица...
Села на веточку яблони, нежную.
Видно, как я, родилась
в зиму снежную!
Белая птица! Белая птица...
Как чистая, светлая, жизни страница...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676802
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.07.2016
Ой у річеньці вода бистрая.
В капелюшку - він, а в намисті - я.
Ой у річеньці вода бистрая.
В капелюшку - він, а в намисті - я!
Тут на кладочці зустрічалися.
Аж до вечора цілувалися.
Тут на кладочці зустрічалися.
Аж до вечора цілувалися!
Він намистечко дарував мені.
Капелюшок той сам купив собі.
Він намистечко дарував мені.
Капелюшок той сам купив собі!
Не свари мене, моя матінко,
Що в намисті тім йду до хатоньки.
Зятя гарного я тобі веду.
Капелюх його дуже я люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676622
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 07.07.2016
Ой смарагдова ніч на Івана Купала.
Я віночок плела, на голівку сплітала.
Я віночок плела, на голівку сплітала.
У смарагдову ніч своє щастя шукала.
У смарагдову ніч своє щастя шукала.
Я віночок плела і на воду пускала.
Я віночок плела і на воду пускала.
У смарагдову ніч свою долю чекала.
У смарагдову ніч свою долю чекала.
А смарагдова ніч все вогні розсипала.
А смарагдова ніч все вогні розсипала.
Щоб віночок дістав той, кого я кохала.
Ой смарагдова ніч на Івана Купала.
Я віночок плела, своє щастя шукала.
А смарагдова ніч - чарівниця. Я знаю.
Бо віночок дістав той, кого я кохаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2016
О,зеркало моё!
Ты всё - всё мне сказало.
И не прибавило, и не забрало.
И умолчать не захотело.
Вот так - открыто!
Вот так - смело!
О, зеркало моё!
И я б хотела быть такой.
Открытой... Искренней... Простой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676476
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.07.2016
Ой летіли журавлі, а з ними журавки.
Посідали на ріллі пощипати травки.
Посідали на ріллі, крилечка стомились.
Відпочили на лужку, водички напились.
Ой куди ж ви, журавлі, куди ж вам летіти?
Зоставайтесь на лужку, будете тут жити.
Зоставайтесь на лужку, будете тут жити.
Бо ж навіщо, журавлі, крилечка трудити?
Ой не лишимось ми тут, відпочинем трішки.
Ще летіти нам три дні, і цілі дві нічки.
Летимо ми у свій край, у тую країну,
Де співає соловей і цвіте калина.
Дуже гарна та земля, хоч і невеличка.
Там у нас є свій лужок і своя є річка.
В небі синьому ми там будемо кружляти,
Бо то є наш рідний край - Батьківщина мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676436
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.07.2016
Посіяла гречку на горбочку,
відпочити сіла в холодочку.
Як це ж воно? Що ж це воно сталось?
Із Романком в холодочку обнімалась.
Сам прийшов. Я не звала!
Лиш про те, що буду сіять гречку,
йому сказала!
Посіяла просо, та й у полі,
захотілося прийти Миколі.
Із Миколою я розмовляла.
Скажу чесно, його в щічку цілувала!
Сам прийшов. Я не звала!
Лиш про те, що буду сіять просо,
йому сказала!
Ой, полола льон я у долині,
а у мене очі, гляньте, сині.
То ж прийшов Петро, щоб подивитись.
Дуже любить він до мене прихилитись!
Сам прийшов. Я не звала!
Лиш про те, що буду полоть льон я,
йому сказала!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676252
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.07.2016
Ви кажете, Зло розгулялося, бо ...
Правда кудись зникла? А де ж вона?
А я міркую так... Є Правда в світі.
На Сонце подивіться, світить як!..
Якою воно сяє чистотою.
А скільки в ньому ласки й теплоти!
В очах батьків тепло те відчуваєш.
І сам добро даруєш людям ти.
У добрім слові Правда, в добрих справах.
В усмішці ніжній, крапельці дощу.
- Я не прощу! Я не прощу... Ти чуєш?
Це Зло шепоче люте. А чому?
Чому те Зло лютує? Чому злиться?
Чому навколо сіє гіркоту?!
Тому що Правда між людей розквітла.
Прислухайсь. Чуєш?.. Я прощу. Прощу...
І хай буває Правда непомітна.
Бо не цінують часто. Знаєш ти.
Та краще служи Правді! Служи Правді.
І, як вона, проси... Прости. Прости...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676251
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.07.2016
Приснилось Вовкові, що він Жирафа. І ноги довгі,
довга шия. І діставати тепер високо уміє!
Потішивсь Вовк:
- Що ж... Постривайте! Тепер дістану вас усіх!.. То ж
начувайтесь!
І став він справді діставати... Стару Сову зігнав
з гнізда, Білчат всіх викинув із хати. Ще й Дятла наля -
кав. Сміявся... Бо Дятел, бачте, без хвоста зостався.
Та все ж найбільша втіха - добравсь до Солов'я!
- Ти не співай на гілці цій, бо це моя! - сказав. А Со -
вейко все співав! Важлива то для Вовка гілка. А Соло -
в'ю - лише б співати! Для нього й інша гілка - хата!
Розсердивсь Вовк. Ой, як став вити!.. А що ж йому
іще робити?
І зрозумів - не налякати усіх, хто вміє так співати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675987
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 04.07.2016
Я чесно зізнаюсь - в душі моїй літо.
Здається змінився навколо весь світ.
Зустрів я дівчину, веселу й привітну.
Красиву, мов вишеньки білої цвіт!
Анастасія. Анастасія...
Солодкий щем в серці. Світла моя!
Анастасія. Анастасія...
Я хочу, щоб доля була в нас одна!
Сьогодні найкращі приніс я їй квіти.
Знов радість побачив у синіх очах.
Відчув: найдорожча для мене у світі
Ця посмішка щира на ніжних вустах!
Анастасія. Анастасія...
Солодкий щем в серці. Світла моя!
Анастасія. Анастасія...
Я хочу, щоб доля була в нас одна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2016
В думки мої ти так приходиш часто,
Бо наша зустріч - це щаслива мить.
Ім 'я твоє щодня я повторяю.
Чарівна музика в ньому дзвенить.
Валерія! Валерія! Валерія!
Моя ти мрія чарівна.
Валерія! Валерія! Валерія!
Хвилюєш ти мене, немов весна!
До рук твоїх мені б хоч доторкнутись,
І в твої очі глянути ясні.
Зустрів тебе й повірив я, що в світі
Живе любов між нас тут на землі!
Валерія! Валерія! Валерія!
Моя ти мрія чарівна.
Валерія! Валерія! Валерія!
Хвилюєш ти мене, немов весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2016
Дзвенять потоки голубі, над ними синє небо.
Дзвенять, дзвенять...О, скільки їх! Біжать вперед.
До тебе мимо потоків я іду, що бризки розсипають.
Біжать потоки все вперед... біжать і не спиняють...
Той дзвін потоків чути скрізь, їх чистота грайлива.
А як до тебе я прийду, бачу, що ти - щаслива.
В твоїх очах небесна синь і чистота потоків.
Чекаєш... Знаю... Я іду. До тебе мої кроки.
Там, де потоки голубі, спинюсь на мить. Нап'юся.
Немов у очі голубі твої я задивлюся.
Дзвенять потоки голубі, над ними синє небо.
Дзвенять, дзвенять... О, скільки їх! А я іду до тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675820
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.07.2016
Ой рясно-рясно вродила вишня,
просив миленький, щоб ввечір вийшла.
Послала мати вишні збирати,
стала милого я припрошати:
- Якщо ти хочеш, що до тя вийшла,
прийди поглянь, як вродила вишня.
- Не стану, мила, я вишень рвати,
прийду, як будеш ти частувати.
Не прийшов милий, так чомусь вийшло,
разом з сусідом ми рвали вишні.
Коли до мене знов прийшов милий,
разом з сусідом ми вишні їли.
Бо ж допоміг він вишні зірвати,
й казав, що хоче за милу мати.
Ой рясно-рясно вродила вишня,
просить сусід, щоб ввечір я вийшла.
Ой, рясно-рясно вишні вродили,
тепер я знаю, хто серцю милий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675631
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.07.2016
На городі бараболя, а до мене прийшла Оля.
Бараболю всю зібрала та з собою всю забрала.
На городі був горох, запросив я двох Явдох.
Весь горох вони зібрали, недогледів - знов забрали.
На городі помідори, вже дозріли, бо червоні.
Запросив збирать Миколу, бо ходили разом в школу.
Кудись зникли помідори, та не було їх у Миколи.
Він узяти їх не міг, бо лежав - без задніх ніг!
Бараболя і горох, помідори мої... Ох!
Доглядав же Вас, старався - з огірками лиш зостався.
Бо нікого більш не звав, огірки я сам збирав!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675579
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.07.2016
Мене топтали... ягоди старались розкидати.
Мене ламали... на шматки хотіли розірвати.
Чужинця чоботи важкі топтали, щоб корилась.
Щоб на коліна стала я, в поклоні щоб хилилась.
А ти поглянь, ще краще я розквітла над рікою.
Бо я, калина, назавжди, Вкраїнонько, з тобою!
Чужинця чоботи важкі топтали, та не вийшло.
Я на своїй рідній землі квітую гарно, пишно.
І гріє душу, тішить зір мій пишний цвіт. Єдиній.
Хилюсь в покорі низько я. Поклін мій - Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675506
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.07.2016
Є у кожного рідна сторона,
Що підтримує , дає сили.
Найдорожчою в світі є вона.
Тут дороги, що батьків зростили.
На своїй землі - в небі журавлі.
Найясніше тут сонце світить.
Та однаково люблять друзів скрізь.
І однаково ускрізь сміються діти!
Гарні в світі є ріки і моря,
Як у кожного різні долі.
А моя в життя стежка повилась
Через житній лан у нашім полі.
На своїй землі - в небі журавлі.
Квітне сад рясний навкруг хати.
На своїй землі є мій славний рід.
Тут чекають нас завжди і батько, й мати!
Є у кожного рідна сторона,
Що підтримує й дає сили.
Найдорожчою в світі є вона.
Тут дороги, що батьків зростили!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675492
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.07.2016
Між трав шовкових в'ється річка.
Стрімка, весела та глибока.
Тут під вербою, де місточок,
зустрів дівчину. Кароока.
-Ой ти дівчино, ясна зірко,
чому проснулась спозаранку?
Всміхнулась гірко, й зрозумів я,
чому прийшла по воду зранку.
Вона недавно проводжала,
тепер чекає, не діждеться...
- Пробач, дівчино, ніжна квітко,
й моє болить від того серце.
Якби я міг спинити думку,
що краплі радості не має.
Якби я міг спинити руку,
що щастя дні в нас забирає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675393
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.06.2016
Оставлю в сердце, навсегда... это моё...
Пусть чистым, чистым сохранится.
Ты спросишь:
- Что это? Что?
Знаешь, это ведь секрет. Но я тебе скажу:
- Да это просто чистая страница.
На ней есть солнца луч... и... наши,
наши лица...
Счастливые!.. Где я, как птица, с тобой
готова ввысь взлететь, и там от радости
кружиться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675365
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.06.2016
Бывает в жизни много чудес.
Не только в сказке густой зелёный лес.
Однажды я как-то далеко зашёл.
Избушку в лесу я нашёл.
Думал я, что там Баба Яга.
Думал я - Костяная Нога.
Два чёрных глаза из-за ели
На меня смотрели!
Но вот показался большой рыжий хвост.
И выбежал ко мне большой рыжий пёс.
С хозяйкой его я не был знаком.
О ней ты узнаешь потом!
Думал я, что там Баба Яга.
Думал я - Костяная Нога.
Два чёрных глаза из-за ели
На меня смотрели!
Собака рычала - ни шагу вперёд.
Но вот, посмотрите, хозяйка идёт.
На самом деле бывают чудеса.
О, Боже! До чего же хороша!
Думал я, что там Баба Яга.
Думал я - Костяная нога.
Два чёрных глаза из-за ели
На меня смотрели!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675191
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2016
Іскриться джерело... Шумить...Біжить...
Ніби з-під коренів самого дуба.
А дуб міцний! Розкішного розправив чуба.
Вологи йому вистачає -
весь ліс джерельце напуває!
Ото ж росте той дуб. Зміцнів!
Уже й малих он скільки виросло дубів.
Розкішний тут з'явився гай.
Якщо ти п'єш із джерела - його не хай.
Бо як засохне джерело, то висохне й твоє
коріння, і пропаде усе твоє насіння.
То ж бережи! Охороняй.
Те джерело - твій рідний край!
Нехай дзвенить жива вода! Іскриться...
То силу рідний край дає.
Та лиш вклонитись треба -
щоб напиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675128
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.06.2016
Розсердилась хмара та й на нас сварилась.
Розсердилась хмара... Сльозами пролилась.
А я придивлялась, як плакало небо.
Краплі... краплі... краплі... О, скільки ж їх треба?
Краплі... краплі... краплі... Їх є так багато!
Це зовсім не сльози. Більш схоже на свято.
Бо ті краплі, гляньте, падають рясненько.
Ох, розтанцювались... весело... гарненько!
Танцюють, танцюють... Хмара поглядає.
Хмара- господиня землю поливає!
Напуває сквери, поле і лісочок.
Щедро сипле краплі вона в наш садочок.
А чому, спитаєш, грізно так гриміло?
Щоб бачили й чули, й брались ми за діло!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674972
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.06.2016
О! Сонце зійшло... всіх вміє зігріти.
А ми тут для чого живемо у світі?..
Ось річка біжить, їй у радість шуміти.
Квітам яскравим у лузі - ясніти.
Ген пташка кружляє, їй легко летіти.
А ми прийшли в світ, щоб навчитись любити!
А рибкам в озерці - пірнати, радіти.
Над квітами бджілка любить дзвеніти.
Смерічка струнка увись тягне віти.
А ми прийшли в світ, щоб навчитись любити!
Хмарині біленькій - дощиком лити.
А соняху в полі рости, пломеніти.
Веселці у небі у барвах світити.
А ми прийшли в світ, щоб навчитись любити!
Знай, нічка чорнява уміє зоріти.
Світанок веселий - усіх розбудити.
А день працьовитий життю вчить радіти.
А ми в цьому світі, щоб навчитись любити!
А гори все ввись, ніби хочуть злетіти.
Добро й Щастя ходять - навчають дружити.
Усмішка твоя всіх може зігріти.
А ми в цьому світі, щоб навчитись любити!
О! Сонце зійшло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674941
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 28.06.2016
Шумів... Шумів сердито ліс. Двох Зайченят там Вовк загриз.
Зібрались всі, кричали. Все Вовку дорікали:
- Такий, сякий... Багато сліз й біди ти нам у ліс приніс!
Прогнать хотіли Вовка. Та з цього нема толку.
Живе собі той Вовк, як жив. В будинку добрім. Заслужив...
Адже він старостою був.
А ліс шумів, шумів... Ліс гув!
Суддею був там Хитрий Лис. Сказав: "Не так багато було сліз.
А от служив він гарно як! Ось вам і пальми, і маяк!
Це цінувати треба. Прогнать?.. Яка потреба?
Ми попередимо його, щоб так більш не чинив!"
А Лис-суддя той кумом був. Про Вовка знав, про Вовка чув.
То ж знали всі, що Хитрий Лис разом із Вовком кістки гриз.
Отак буває у житті... Буває так! У кого Лис є кум, чи сват!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674713
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 27.06.2016
Схилились верби над рікою
і задивилися у воду.
А поряд пишная калина
милується на свою вроду.
Зелені молоді вербички
в ріці вмивають свої лиця.
І калинові ясні ґрона ген
визирають з-поміж листя.
А вітер мимо пролітає.
Розчісує тим вербам коси.
Двоє на березі в обіймах...
Плескає хвиля ноги босі.
А руки сильні стан дівочий
так ніжно-ніжно обнімають.
І весело хмарини білі
у яснім небі пропливають...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2016
Сегодня будем мы вдвоём, родная.
Нам до утра, конечно, не уснуть.
И эта ночь, волшебная такая,
Пройдёт всего за пять минут!
Как хорошо смотреть в глаза бездонны.
Как хорошо нам просто помолчать.
Как хорошо... Я благодарен Богу.
Что дал тебя - любимой называть!
Мы не уснём, пусть рассыпает звёзды
Над нами ночь, играя серебром.
Как хорошо, что ты в моих объятьях.
Как хорошо, что мы вдвоём!
Как хорошо смотреть в глаза бездонны.
Как хорошо нам просто помолчать.
Как хорошо... Я благодарен Богу.
Что дал тебя - любимой называть!
Когда уснёшь - тебе я буду сниться.
Ни на минуту не сведу я глаз.
Ведь эта ночь, волшебная такая,
Бывает в жизни только раз!
Как хорошо смотреть в глаза бездонны.
Как хорошо нам просто помолчать.
Как хорошо... Я благодарен Богу.
Что дал тебя - любимой называть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674518
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.06.2016
Літо запахом чарує чебрецю та м'яти.
Літо днів нам подарує сонячних багато.
Пам'ятаєш, як згубились ми в травах квітучих?
Милувались синім небом й річкою, де кручі.
Літо, літо чебрецеве, зі смаком суниці.
А згадай, як воду пили в лісовій криниці!
Там ромашок білих море, лісових дзвіночків.
Так весело гомоніли ми біля струмочків!
Літо запахом чарує чебрецю та м'яти.
О, яке воно прекрасне, на тепло багате.
Нам дарує щедре літо і зоряні ночі.
Щоб могли ми надивитись в закохані очі.
Літо, літо чебрецеве, зі смаком суниці.
А згадай, як воду пили в лісовій криниці.
Там ромашок ціле море, лісових дзвіночків.
Так весело гомоніли ми біля струмочків!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2016
Насіяла матуся чорнобривців.
Так гарно вони квітнуть під вікном.
І щастям світяться, ясніють лиця.
Бо чорнобривці тішать усіх знов.
Ті чорнобривці дуже любить мама.
І доглядає, пестить їх щодня.
Цвітуть, ясніють наші чорнобривці.
Дарують людям крапельки добра.
Цвітуть так гарно наші чорнобривці.
В них сонце залишило промінці.
І гріють серце й душу ніжні квіти.
Як в дзеркальці ясніють у вікні.
Я часто-часто бачу їх у мріях.
Коли далеко десь від рідних місць.
Бо зігрівають пелюстки медові,
Що усмішками вміють заясніть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674435
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.06.2016
Ой, де ж мої думки? Куди поділися?
Ой, де ж мої думки?Десь розлетілися...
Ну, просто пустота... Нема, що думати?
Принишкнути й мовчать?
Чи в двері стукати?
Ті двері непрості... Відкриє хто мені?
За ними є думки і мрії чарівні.
Та чую:
- Відкривай! Є світло і вночі.
Від щастя маєш ти в своїх руках ключі.
Ой, де ж мої думки? Куди поділися?
Ой, де ж мої думки? Десь розлетілися?
До купочки зберу. Нема що й думати.
Бо треба, знаю я, у двері стукати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674384
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.06.2016
Жали в полі жито, у снопи складали.
Жали в полі жито та й пісні співали.
Співали про долю,що цвіте так ясно.
Про сади квітучі, що вродили рясно.
Співали про щастя, що під вікном ходить.
Ой, чому ж те щастя в хату не заходить?
А щастя почуло й собі заспівало.
Та й зайшло у хату. Весело так стало!
Жали в полі жито та й ще будуть жати.
Співали про долю та й будуть співати.
Співали про долю та й ще заспіваймо.
Радіючи, щастя своє закликаймо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674211
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.06.2016
Щастя не збудуєш на чужій біді.
Бо чужа біда стане твоєю.
Не сховаєшся від неї, не втечеш.
Що ж робитимеш тоді ти з нею?
А вона тільки й чекає... Так.
Добре буде їй з тобою.
А у тих, від кого ти забрав,
щастя розцвіте, мов сад весною.
Щастя не збудуєш на чужій біді.
Хай добро йде по життю з тобою.
Як захочеться чужого, знай - тоді
спливе твоє, мов лист той за водою!
Щастя є у кожного своє.
Ним завжди є ті багаті,
хто шукає щастя в чистоті.
На добрі будує свої хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674206
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.06.2016
Розірвати б пута, скинути ярмо...
Кажуть, що ми вільні, волі ж - не було.
Хотіли чужинці, щоб в ярмі ходили.
Та ще нас і власні мужі всіх гнітили.
Розірвати б пута, скинути ярмо.
Кажуть, що ми вільні, волі ж - не було.
А була лиш крапля, як сльоза солона.
Та й ту забирають. Думають - солодка.
Розірвати б пута, скинути ярмо...
Кажуть, що ми вільні. Дай Бог, щоб так було!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673992
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.06.2016
Два лебедя остались зимовать. Ранили крыло лебёдке белой.
Не захотел и лебедь улетать. Ну, как же ей одной такой несмелой?
Два лебедя в зеркальной синеве... и листья золотые, как сердечка.
Два лебедя... и белый-белый снег. Ни шороха, а ни словечка...
Ох, нелегко так время коротать!.. Но ночью им светили звёзды.
И отражались лебеди в воде. Два лебедя - весны цветущей гроздья.
О, человек! Доколе ты ружьё в руках будешь держать?!
Ведь в небесах должны кружиться птицы.
Жизнь береги! Жизнь береги! Жизнь береги!
Пусть открывает светлый день её новые страницы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673991
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 23.06.2016