| Сторінки (16/1552): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Я подарю тебе цветок. Цветочек маленький.
Я подарю тебе цветок. Цветочек аленький.
Тот яркий цвет, тот огонёк, цветочек аленький,
расскажет всё, расскажет всё...
хотя и маленький.
Не зря царевна так ждала, ждала и верила.
Цветочек аленький к себе она примерила.
Под стать ей был тот яркий цвет.
Цветочек маленький.
Я подарю тебе тот цвет. Я подарю тебе тот свет.
Цветочек аленький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673841
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.06.2016
Волна, волна... В ней солнце светится.
Волна, волна... В ней солнце плещется.
Искрится ярко так! Лучём играется.
Как в зеркале, всё отражается.
Волна, волна... Волна красивая.
Волна, волна... Моя игривая.
У ног моих любишь плескаться?
Я вижу, хочется тебе ... остаться.
Уходишь - снова возвращаешься,
весельем-радостью рассыпаешься.
Вот набегают волны новые.
Светлые, ясные... С обновами.
На гребнях светятся вуали белые.
Ах, эти новые, такие смелые!
Вуали лёгкие, белоснежные.
А эти волны все - такие нежные!
О, сколько в них солнечных зайчиков...
Меня целуют всю, до пальчиков.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673801
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 22.06.2016
Один ти в світі є такий. Як лист на дереві зелений.
Один ти в світі є. Один. Як ясне сонце є у небі.
Щоб хтось твоє життя прожив, ти не чекай.
За себе сам відповідай.
Бо кожен в світі є один, і сам за себе. Так видно треба.
Тебе спитають, що зробив? Чи допоміг? Чи зрозумів?
Чого досяг? І як пройшов життєвий шлях?
Один ти в світі є. Один. Та не самотній. Із кошиком
йдеш по життю. Ото ж поглянь, чи не порожній?
Нехай він повниться добром і теплотою. Один ти
в світі є такий. І ми усі - разом з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673689
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2016
Плод запретный. Но никто не запрещал.
Поцелуй твой нежный. Но ты не целовал.
А слова правдивы. Ты их не сказал.
А в объятьях сладко. Но ты не обнимал.
Если хочешь - можешь разрешить.
Если надо - можешь говорить.
Если нужно - обними меня.
Если можно - поцелуй...
Тогда... я скажу, скажу... а может нет...
плод запретный оставляет след,
в поцелуе - чувствую тебя,
в словах много ласки,
в объятьях - огня...
Ты понял меня... как всегда, без слов.
Вкусить плод запретный...
ты со мной... готов...
Плод запретный. Никто не запрещал.
Поцелуй твой нежный. Ты нежно целовал...
А слова правдивы. Их мне все сказал.
А в объятьях сладко... Как ты обнимал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.06.2016
Вирувала гроза. Вирувала... Грізно грім гуркотів.
Розшумілася річка.Повновода така...
Розхвилювалась смерічка.
Швидко річка біжить.Ой стрімкі ж ті потоки!
А калина ж стоїть тут на березі роки,
і коріння її вже розмила ріка.
- Ой ти, річко! Спинись! Та куди ж ти така?
Ти ж загубиш калину та малі деревця!
Далі бігла ріка, не спиняла. Бігла стрімко вперед,
із корінням усе виривала.
Молоденьких кленочків не пожаліла...
Вона ж сильна була!.. Та куди зникла та сила?
Вже минула гроза. Буря стихла. Обміліла ріка.
Шумить стиха. А калина рясна пишним ґроном ясним
знов розквітла. Бо зміцніла вона...
Із землею зрослася корінням.
І берізки, й кленочки тут на березі знов підростають.
Правда прикро, що все це було. Вони бурю лиху
пам'ятають.
Та все на краще в житті. Мудрість цю усі знаймо!
То ж корінням міцним на своїй землі проростаймо!
Тоді кроні шуміть... Ні вітрам, ні грозі - не здолати!
- Треба сильними бути! - так навчали мене батько й мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673459
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2016
Раніше сонце ходило по землі. Любило увесь день воно гуляти.
Насіяло всього... ось гречка, ось овес. Сипнуло чебрецю та м'яти.
Ромашками прикрасило поля, насіяло волошок поміж жита,
червоних маків - щоб цвіла земля. Тут край дороги можна відпочити.
Ходило сонце... Ясніло на землі. Рум'янило тут щічки полуницям.
Черешням, вишням, яблукам смачним веселі розфарбовувало лиця.
Такі рум'яні, гарні. Тільки глянь...Так весело було! Сонце раділо.
О, скільки добрих справ, не зрахувать, на цій святій Землі Сонце
зробило!
Раділо й Небо, дивлячись на це. Дощем рясним навкруг все поливало.
- Як гарно! О, як гарно тут.... - одного разу Небо тихо прошептало.
Почуло Сонце і піднялося ввись, щоб бачити красу ту, щоб світити.
То ж його праці є рясні плоди. А значить, Сонцю є чому радіти!
Цвіте Земля... Тут залишився цвіт. А ясне сонце в небі синім сяє.
І сипле щедро світло-промінці. Усе навколо ніжно зігріває.
Земля і Сонце, Святі Небеса... Всі троє, як одне, і про одне всі
дбають.
Щоб повнилося радістю життя - усі вони життя оберігають!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673424
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.06.2016
Кажуть, що мудрість приходить з роками.
А що таке "мудрість"? Чи знаєм ми самі?
Кого можем мудрим сьогодні назвати,
голих і босих, чи дуже багатих?
Чи тих, що все мало, у всьому потреба?
Що таке "мудрість"? Кому вона треба?
Що таке "мудрість"? Мало , чи багато?
Я бачу мудрість в очах у тата.
Її відчуваю у маминій ласці.
Я чую мудрість в бабусиній казці.
У посмішці вміє мудрість ясніти.
Її тільки в Бога можна заслужити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673242
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.06.2016
Прилетіли... й на озеро сіли.
Я не знаю про що говорили.
Ніжно пір'я своє розправляли.
Розмовляли весь час.
Розмовляли.
Потім знову знялись. Розлетілись.
І у ясному небі зустрілись.
В небо синє за хмари літали.
Все кружляли.
Кружляли.
Кружляли.
Нею - він, вона - ним... Милувались.
Як ті двоє, що дзвінко сміялись.
Тут під калиною, біля ставка,
Де човен хвиля гойдає легка.
Знову сіли на воду. Гойдались.
Ними двоє ті знов милувались.
А ті двоє, щасливі, сміялись.
Там, де лебеді білі гойдались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2016
Отпустите меня. Нет... Не надо.
Я сама себя отпущу.
Подарите мне. Нет... Не надо.
Я сама себе подарю.
Расскажите мне. Нет... Не надо.
Я сама себе расскажу.
Вы простите меня. Простите.
Я сама себя... не прощу.
Мне слова нужны, слышите? Ваши.
Исцеляют мне душу они.
Добрый взгляд Ваш, словно награда,
За ожидания долгого дни.
Что ж, простите меня. Нет... Не надо.
Я сама себя прощу.
Отпустите меня... Нет! Не надо.
Я сама... себя ... не отпущу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673074
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.06.2016
Стелився туман, понад горами вився.
А потім узяв - і в долину спустився.
А глянь, на горі, тут де ми є з тобою,
так світло, так світло...
Він ген... під горою.
Здалося мені, що туман той, як поле.
Здалося мені, що туман той, як море.
І піниться, тішиться, хвилею грає.
Мою таємницю, напевно, він знає.
Тому й опустився так низько-низенько,
Щоб я прихилилась до тебе близенько.
Щоб в очі дивилась, і ти задивлявся.
Бо знає туман той, що й ти закохався.
Стелився туман, понад горами вився.
А потім узяв - і в долину спустився...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2016
Розспівалися в садочку солов'ята,
Викликає мене милий погуляти.
Викликає мене милий у садок,
Дуже хочу його чути голосок.
Солов'ята, солов'ї! Хочеться гулять мені.
Соловейки, солов'ята! Не пускає мене мати!
Ой, що за мама? Відпусти.
Бо ж якою була, пригадай, ти.
Ой, що за мама? Відпускай.
Хай іде доня у зелений гай!
А у гаю, а у гаю на галяві
Всі русяві гарні хлопці і чорняві.
А один із них білявий та стрункий,
Дуже хочу, щоб той хлопець вже був мій!
Солов'ята, солов'ї! Хочеться гулять мені.
Соловейки, солов'ята! Не пускає мене мати!
Ой, що за мама? Відпусти.
Бо ж якою була, пригадай, ти.
Ой, що за мама? Відпускай.
Якщо ти хочеш - з нею йди у гай!
А що далі воно було? Відгадайте.
Лиш почула ота мама музикантів,
То до ранку танцювала тут вона,
А для милих сяяла ясна зоря!
Солов'ята, солов'ї! З милим хороше мені.
Соловейки, солов'ята! Відпустила мене мати!
Ой, що за мама? Просто - рай.
Як тещу хочеш - таку вибирай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672971
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 17.06.2016
Різних міст є у світі багато,
Та до вас я завжди усміхнусь.
І куди б не водили дороги,
Я у місто своє повернусь.
Чернівці! Ви мої Чернівці!
Потопають у зелені й квітах.
Чернівці! Ви мої Чернівці!
Манять барвами ясного літа!
Тут сміються весело діти,
і в закоханих посмішки сяють.
Цінувати усіх уміють,
хлібом-сіллю гостей зустрічають.
Я люблю вас у квітах і в зелені,
з кожним днем все рідніші мені.
Ви - найкраще місто у світі,
Богом дане мені на землі.
Різних міст є у світі багато,
та у вас закохавсь назавжди.
І куди б не водили дороги,
найдорожчі мені - Чернівці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2016
Розквітли, розквітли над Києвом ясні небеса.
Дніпрової хвилі торкнулася чиста веселки краса.
Люблю тебе, рідний, в день ясний, в негоду. Завжди.
На вулицях людних, серед мільйонів, мої є сліди!
Наш Києве! Наш Києве! Каштанів ніжний цвіт.
Їх пелюстки, їх пелюстки всім стеляться до ніг.
Наш Києве! Наш Києве! Радіє тобі світ.
Нашої долі, Києве, святий ти оберіг!
Ходив по світах я та повернувся знову сюди.
Щоб бути з тобою, мій Києве світлий, разом. Назавжди.
Долі моєї місто красиве, щедре й земне.
На вулицях рідних серед мільйонів впізнаєш мене!
Наш Києве! Наш Києве! Каштанів ніжний цвіт.
Їх пелюстки, їх пелюстки всім стеляться до ніг.
Наш Києве! Наш Києве! Радіє тобі світ.
Нашої долі, Києве, святий ти оберіг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672758
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.06.2016
Всіх приспала ясна нічка. Всіх приспала.
Сама сіла на місточку. Задрімала...
Побачила річка нічку та й притихла.
Побачила калинонька - шумить стиха.
Побачили нічку зорі ... мерехтять.
Стали чисте, ніжне срібло розсипать.
Ллється, ллється срібло чисте та й іскриться.
Ніжній нічці на місточку добре спиться.
Тут на березі високім клен зелений.
А в кленочка молодого лист різьблений.
Тому й солодко так спиться... Задрімала.
Бо себе в його обіймах уявляла.
Закохався той кленок давно у неї.
Все до ніг її він сипле лист різьблений.
До душі і їй кленочок той веселий.
Ой, як любить, коли тут він, біля неї!
А прокинеться - сорочку (не всім знати)
Стане золотом кленочку гаптувати.
А тепер... приспала нічка всіх, приспала.
Сама сіла на місточку... Задрімала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672697
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.06.2016
Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, татові яблуні,
Квітнуть і взимку, й весною.
Татові яблуні, татові яблуні,
Світ прикрашають собою.
Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, мов наречені,
Квітнуть за нашою хатою.
Татові яблука, татові яблука,
Сонцем пахнуть і м'ятою.
Кличуть мене з далеких доріг,
мов кличе мати.
Татові яблуні - мій оберіг,
що шумлять біля хати.
Татові яблуні, татові яблуні,
Вмиті дощем і росою.
Татові яблука, татові яблука,
Світяться всі добротою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672525
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.06.2016
Ясне сонце вже зігріло річку й луг, і поле, і зелений гай.
Тут мене чекає моє щастя, бо шепнуло тихо: " Відшукай!"
А тут три дороги... та знаю,куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
А тут три дороги, та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
Ось волошки ніжні розцвітають, понад річкою і я піду.
Знаю, своє щастя синьооке тут, на березі ріки, знайду.
А тут три дороги... та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
А тут три дороги... та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
Де ромашки білі при стежині, через житнє поле перейду.
Своє щастя ніжне, кучеряве серед жита в полі я знайду.
А тут три дороги... та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
А тут три дороги... та знаю, куди йти.
Де шукати щастя. Як знайти!
Як по третій я піду дорозі, заведе вона у зелен-гай.
Тут шепне мені веселе щастя:" Де кущ калини пишний - зачекай!"
А тут три дороги. А тут три мости.
Знає моє щастя, куди йти!
А тут три дороги. А тут три мости.
Куди хочу - з щастям можу йти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672295
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 14.06.2016
Говорю на весь світ: "Я кохаю! Привіт!"
Хай летять ці слова понад хмари.
Говорю на весь світ: "Я кохаю! Привіт!
Передайте, мені він до пари!"
Карі очі в нього, а в мене - голубі,
Мов любові ясної дві чаші.
Він є мій, я - його, бо кохання цвіло.
Та хвилини гіркі в житті нашім.
"Переможемо! Знай! - так мені ти сказав.
Бо своєю любов'ю ми сильні."
Всю до краплі віддам, я її передам
сонцем ясним, цілунком в промінні.
Говорю на весь світ: " Я кохаю! Привіт!
Нам потрібна усім перемога!"
Нас чекає весна, розсипаючи цвіт,
біля батьківського порога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2016
Були ми удвох, де літо розквітло.
І небо блакитне ясніло привітно.
По травах високих зі мною ходила,
де ґроном червоним калина ясніла.
А трави цвіли, і літо сміялось.
А в серці моєму назавжди зосталось
Те небо блакитне і літо у ґроні.
Поклала калина тобі їх в долоні.
Стояли удвох ми ген, біля річки.
Там ти заплітала калинові стрічки.
А я задивлявся на довгії коси
й на, скупані в травах, ніженьки босі.
А трави цвіли, і літо сміялось.
В очах твоїх ніжних назавжди зосталось
Те небо блакитне, і літо - у косах.
Весь світ засвітився у вранішних росах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2016
О, моя Доленько! О, моє Серденько! Радій!
Бо нам з тобою є чому радіти.
Ми ж на Землі прекрасній всі живем.
Для нас тут розцвітають квіти.
Для нас всіх сходить сонце золоте.
І хмари в небі синім пропливають.
І краплі дощові, немов сльоза,
так рясно й щедро до землі спадають.
А може й справді плаче Хтось дощем,
як бачить, що у виборі невільні?
І квіти закривають пелюстки,
якщо ті сльози дуже сильні.
А чому плакати? Скажіть.
Чому сльозами Землю поливати?
Ні! То не сльози. То жива вода.
Жива вода - щоб сили нам додати.
Бо хоче Хтось, щоб все навкруг росло,
Щоб все навколо пишно зеленіло.
Бо хоче Хтось, щоб тут життя цвіло,
Щоб на Землі усі жили щасливо!
О, моя Доленько! О, моє Серденько! Радій!
Нема чого з Тобою нам тужити.
Ми ж на Землі прекрасній всі живем.
Тут нам з Тобою є для чого жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.06.2016
Озую я нові свої черевички.
Озую я нові свої черевички.
Озую я нові свої черевички
Та й піду гуляти вечором до річки!
А там біля річки хлопець молоденький.
А там біля річки хлопець молоденький.
А там біля річки хлопець молоденький.
В нього черевички теж зовсім новенькі!
Він мене попросить, щоб з ним прогулялась.
Він мене попросить, щоб з ним прогулялась.
Він мене попросить, щоб з ним прогулялась.
Щоб з ним біля річки до ранку зосталась!
Там, де пишні верби, будем обніматись.
А де кущ калини, ніжно цілуватись.
Як зірниця світла зраночку засяє.
Проведе додому й скаже, що кохає!
Озую я нові свої черевички.
Озую я нові свої черевички.
Озую я нові свої черевички
Та й піду гуляти вечором до річки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671761
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.06.2016
Синій льон, синій льон, синій льон
розцвів у полі.
Тут зустрів, тут зустрів, тут зустрів
свою я долю.
А в неї очі, а в неї очі - сині.
Ніби льон,ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
Синій льон, синій льон , синій льон
розцвів ще зранку.
Були вдвох,були вдвох, були вдвох
ми до світанку.
А в неї очі, а в неї очі - сині.
Ніби льон, ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
Синій льон, синій льон, синій льон.
Небесно синій.
Ми удвох, ми удвох, ми удвох
Дуже щасливі!
А в неї очі, а в неї очі - сині,
Ніби льон, ніби льон, ніби льон
Розцвів у долині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2016
Темнії очі. Темнії очі у світлої ночі.
Погляд блакитний, погляд привітний
в ясного дня.
Вона закохалась. Вона з ним кохалась.
Були вдвох до ранку.
І він з нетерпінням чекав її вечором.
Вечором щодня.
В темнії очі, в темнії очі любив день дивитись.
Нічка раділа поглядам світлим ясного дня.
Вона закохалась. Вона з ним кохалась.
Були вдвох до ранку.
І він з нетерпінням чекав її вечором.
Вечором щодня.
І захотіла, ніч захотіла завжди зустрічатись.
З поглядом світлим, поглядом ніжним ясного дня.
Збирає для ночі, збирає для ночі
день квіти у лузі.
І з нетерпінням чекає її вечором.
Вечором щодня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016
Бережечком йшла й по місточку.
Та й зустріла хлопця я у гайочку.
А у нього карії очі.
Простояла з ним до півночі.
Бережечком йшла. Заблудилась.
Я до того парубка прихилилась.
А у нього карії очі.
Простояла з ним до півночі.
Ясна зірка нам двом світила.
Я ж додому йти чомусь не хотіла.
Хоч дорогу знав він напевно.
Та було мені з ним приємно.
Бережечком йшла й по місточку.
Та й зустріла хлопця я у гайочку.
А у нього карії очі.
В них дивлюсь тепер я щоночі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671609
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.06.2016
Розцвіла у лузі червона калина.
Розцвіла у лузі червона калина.
Розцвіла у лузі червона калина.
Там стояла з хлопцем молода дівчина!
В свої довгі коси стрічки заплітала.
В свої довгі коси стрічки заплітала.
В свої довгі коси стрічки заплітала.
Хлопця молодого щось вона питала!
- Скажи мені, милий, чи ти мене любиш?
Скажи мені, милий, чи ти мене любиш?
Скажи мені, милий, чи ти мене любиш?
Як сонечко зійде, чи ти не забудеш?
- Люблю тебе, рідна, вдень і серед ночі.
Люблю тебе, рідна, вдень і серед ночі.
Люблю тебе, рідна, вдень і серед ночі.
За чорнії брови, за карії очі!
Розцвіла у лузі червона калина.
Розцвіла у лузі червона калина.
Розцвіла у лузі червона калина.
З милим цілувалась молода дівчина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2016
Все змінюється в нашому житті.
Хтось встиг уже і поле перейти.
Отримав хтось, а хтось ще сподівається.
Хтось йде вперед, а хтось - не намагається.
Працює хтось і успіхи вже має,
Піклується про всіх, допомагає.
А хтось співає, сіє, чи лікує.
А інший ніби не бачить і не чує?
Все сидить собі тихо у нірці,
аби щось було на тарілці.
От якби та тарілка пуста...
То підібгав би він швидко хвоста!
Придивімось, чи є отакі серед нас?
Ми надіємось - змінить їх час...
Бо в житті все змінитися може.
Може й ледарям час допоможе?..
А чому вони є? Ми не знаєм?
Бо ми ледарям тим - потураєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671385
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.06.2016
Не могу найти я то, что потеряла.
Не могу найти, и кто - то не найдёт.
Если меня спросят: " Разве ты не знала?"
Я отвечу: "Думала пройдёт."
Вот оно прошло, и не вернуть обратно.
Нет такой дороги, лишь вперёд.
Не могу найти я... правда не искала.
Результат известен наперёд.
Береги своё. Всё, что ты имеешь.
Смысл в этом увесь, в этом есть вся суть.
Жаль, что истинную цену понимаешь,
когда знаешь - уже не вернуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671274
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 09.06.2016
Напитись хтось схотів солодкої водиці.
Та пити він не став із джерела-криниці.
Ото ж пішов у ліс, навпроти броду багато є беріз.
Там заподіяв шкоду.
Я бачила, як плакали берези...
Багато їх підрубаних стояло.
А з ними сосни плакали.
Над ними - небо хмарами ридало.
Чиясь безжалісна рука хазяйнувала.
Робила щедро це і сили не жаліла.
То ж падали ті гіркі сльози там,
де та лиха,чужа рука ходила.
Я бачила, як плакали берези.
Здавалося, весь ліс стогнав від болю.
Який же був той біль нестерпний...
Ой, хто ж руці отій дав таку волю?!
Я бачила, як плакали берези.
Ті сльози серце краяли мені.
Ой, які гіркі - гіркі ті сльозини... Не знала,
виживуть берези ті, чи ні?
Та через рік, коли в ліс завітала
(там бути знову довелось мені),
побачила красунь струнких, веселих.
- О, Боже! Ти дав знову їм щасливі дні!
Можливо це тому, що я благала?
Молилася, просила: "Збережи!.."
Як просимо тепер Тебе:
"Наш Боже, дай миру, долі...
Нам допоможи..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.06.2016
Быть льдинкой?
Быть льдинкою я не хочу.
Растаю в объятьях твоих!
И пламенем быть не хочу вовсе я.
Иначе сожгу я тебя!
А кем же тогда
мне быть рядом с тобою?
Кем быть мне рядом с тобой?
А знаешь? Лучше всего,
я просто останусь собой...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671064
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.06.2016
Виріс Дуб - міцний... Міцне коріння.
Жолуді - його насіння. Скільки вже маленьких - не злічить...
Гляньте, вже навколо гай шумить. Добрі руки деревця зростили,
і вони набралися вже сили.
Всі кремезні, молоді Дуби. Вітрам - зась!
- Ти не ходи сюди. І не трать дарма своєї сили.
Бачиш, Вітре? Ми зросли! Ми всі зміцніли!
Якщо політати - прилітай. На гіллі розкішнім спочивай. А зла -
мати нас ти не старайся. Пролітаєш мимо - посміхайся!
Раді, Вітре, будуть тут тобі молоді, веселі всі Дуби. Бо навчив
старий кремезний Дуб шанувати інших і берегти свій чуб!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671021
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 08.06.2016
Не плачте, матері, не плачте.
І нас за все, за все пробачте.
За гіркі сльози, що пролили.
За колоски, що в полі збили.
Не плачте, матері, не плачте.
І нас за все, за все пробачте.
За калинові ясні ґрона,
Які стоптав чужинець вчора.
Що опустіла наша хата.
І залишився син без тата.
В дорозі він не заблудився.
Мир берегти там залишився.
Не плачте, матері, не плачте.
І нас за все, за все пробачте.
За гіркі сльози, що пролили.
Не всіх ми вберегти зуміли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670852
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.06.2016
Я так люблю, коли йде дощ...
Шумить, шумить, по шибках стукає.
Я так люблю, коли йде дощ...
Його мелодії я часто слухаю.
То він спокійний та рясний,
на вітах краплями гойдається.
То раптом скаже:"Буде так!"
Вмиває всіх він, ніби бавиться.
До нитки змочить, без жалю.
Усе, як хлющ, та не спиняється.
Я так люблю, коли йде дощ...
Чому дощем він називається?
Мабуть тому, що ноту "до"
дзвінкіше всіх той дощ вистукує?
Я так люблю, коли йде дощ...
Його мелодії я часто слухаю.
"ДО" - ще!
Доще, не спиняйся,
лий мелодію в шибки!
Земле, піснею вмивайся -
я промокну залюбки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670844
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.06.2016
Ой біжать, біжать потоки.
Лине пісня в світ широкий. В світ широкий.
Аж до моря синього. Ге -ге-гей...!!!
Не спинити їх тепер!
Тих потоків не спинити.
Будем край ми свій любити. Будемо любити!
Тих потоків так багато.
Будем край свій захищати. Захищати!
Хай дзвенить сміх! Сонце для всіх!!!
Ой біжать, біжать потоки.
Несуть радість в світ широкий. Світ широкий!
І радіє, тішиться ... вся земля!!!
А вона у нас - одна!
Тих потоків не спинити.
Будем край ми свій любити. Будемо любити!
Тих потоків так багато.
Будем край свій захищати. Захищати!
Хай дзвенить сміх! Сонце - для всіх!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670600
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 06.06.2016
Гірка сльоза. Гірка сльоза. Гірка.
Чому вона гірчить? Хто скаже?
Гірка сльоза. Гірка сльоза. Гірка.
Не завжди той, хто зав'язав,
розв'яже.
Не завжди той, хто обіцяв,
прийде.
Не завжди той, хто вірить, все ж
діждеться.
Гірка сльоза. Гірка сльоза. Гірка.
Та гіркота з самого серця ллється.
Так душа плаче. Гірко їй. Болить.
Не часто ми її почути можем.
Гірка сльоза. Гірка сльоза. Гірчить.
Та легше стане, коли їй допоможем.
Як душу лікувати, знаю я.
Як душу лікувати, хочеш знати?
Підтримуй завжди інших. Зрозумій.
Так зможеш сам собі допомагати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670557
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.06.2016
Якось Слон зустрів Горилу. Та залізла йому на спину.
- Покатай!- його просила. А то я така безсила.
Слон добряк великий був, то ж відразу не збагнув, що
та хотіла. То ж катав. Вона - смішила.
Ой смішила ж всіх Горила!.. Все ужимки, все гримаси.
Таки смішненькою була. Та не з неї всі сміялись. Всі смі-
ялись із Слона. Що на спині та сиділа і робила, що хотіла.
Часом бачу і я нині, як товчеться хтось на спині.
Тішить думка лиш одна, що та спина не моя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670432
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 05.06.2016
Вновь рассыпает огни вечер.
Опять идёшь ты мне навстречу.
О! Этот взгляд бездонных глаз.
Встречаемся в который раз!
Я удивляюсь - ты одна...
Глаза ведь неба синева.
В Джаконды видел взгляд такой.
И светишься ты чистотой!
Улыбку светлую твою,
Мне кажется, я узнаю.
О! Как мне хочется... Постой...
Чтоб рядышком ты шла со мной!
Я удивляюсь - ты одна...
Глаза ведь неба синева.
В Джаконды видел взгляд такой.
И светишься ты чистотой!
Вновь рассыпает огни вечер.
Идёшь опять ты мне навстречу.
О! Этот взгляд бездонных глаз...
Я знаю - вечер будет наш!
Сегодня будешь не одна.
Глаза ведь неба синева.
В Джаконды видел взгляд такой.
Сегодня будешь ты со мной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670342
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.06.2016
Заліз якось наш цапок у город, де грядки.
Та не стільки чого взяв, як витоптав латки.
Походив по буряках та й заліз в капусту.
Ой, що з капусти він зробив!.. Чув я, як
хрумтіло. Та цапка не проганяв. Яке ж мені
діло? Бо той цап хоч був і мій... та що там каза-
ти? Думав, що город чужий, що я в сусідки
в хаті.
То ж приходиться мовчать, щоб жінка
не знала. Досить, що тому цапку ребра раху-
вала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670226
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 04.06.2016
Милувалась зорями, ясними, казковими.
З них одну примітила давно.
В теплі ночі літні ота зірка ясна
зазирала у моє вікно.
Як вона світилася... її світло лилося...
Осявало світло те весь світ! На листках
в краплиночках, на траві в росиночках...
Я спитала: " Скільки тобі літ?
Для кого яснієшся, сріблом ясним сієшся?
Чи милуються тобою всі?"
Зірка заіскрилася, більше засвітилася
серед неба у своїй красі.
Ніжністю розлилася, радістю розсипалась
у прозорій вранішній росі.
Ходить ранок росами ніженьками босими.
Он скільки крапель ясних у руці!
Глянеш - він не знітиться,
личко щастям світиться.
Він збирає перли - промінці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2016
Дерево життя віти розпустило.
Дерево життя пишно розцвіло.
І моєї долі в'ється тут стежина.
В ній усе, що є , і що давно було.
Ой шуми, шуми, і міцній в корінні.
Віти до небес нові розпускай.
Ой цвіти, цвіти, щедрим будь в насінні.
Сили дасть тобі земля, де рідний край!
Дерево життя... В нім є мама й тато.
Дідусів, бабусь ласка розцвіта.
Тут братів моїх є і сестер багато.
І моя ясна дорога в майбуття.
Ой шуми, шуми, і міцній в корінні.
Віти до небес нові розпускай.
Ой цвіти, цвіти, щедрим будь в насінні.
Сили дасть тобі земля, де рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670056
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2016
Нам білим цвітом вишня устеляла
дорогу, що в майбутнє нас вела.
Гірку сльозу там Прип'ять утирала.
Бо залишалася в минулому одна.
У тій сльозі ні стогону, ні крику.
Гула земля - нечутно спопеляв
її вогонь той лютий-лютий, дикий.
А білий цвіт дорогу нам встеляв.
Цвіла весна... мов Прип'ять-наречена
зібралася нарешті до вінця.
Вона ж за нами закривала двері.
Проте відкритими залишила серця.
Яка ж гірка її сльоза й нестерпний
Той біль в очах, нечутний серця крик.
Так назавжди нас Прип'ять проводжала,
Прийнявши на себе наш тяжкий гріх.
Цвіте весна, як і тоді, так гарно.
І хоч минуло вже багато літ.
Я й досі бачу нашу рідну Прип'ять,
що розсипає нам під ноги цвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670050
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.06.2016
Я чула, як берізка з вітром розмовляла.
Усе шептала щось йому. Шептала...
А поряд клен міцний стояв. Наш клен
берізку покохав.
Я чула він її благав:
- Ти доторкнись до мене. Доторкнись...
Хоч гілкою одною, чи двома...
Та все дарма.
На клена та берізка не зважала.
То ж усе з вітром розмовляла.
До себе клена не просила, хоч бачила,
що клен є - сила!
А клен той лагідний усе її благає,
ну хоч би гілкою торкнутися... Чекає.
А вчора я помітила - гілки їхні зійшлися.
Одна одної ніжно так торкались.
Берізка з кленом цілувались!
А потім з кленом та берізка розмовляла.
Усе шептала щось йому... Шептала.
А він мовчав, лиш усміхався.
Кажу ж вам: клен в берізку закохався!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669877
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.06.2016
О! Який гарний Божий цвіт... Квітує весь навколо світ.
Цвітуть сади, луки й поля. Цвіте уся-уся земля!
А солов' ї... Лиш сонце сяде, так заспівають!
Боже мій! Яких придумав солов' їв. Тут флейта, скрипка
і сопілка.Дзвенять собі на тонких гілках. Дзвенять разом
й на диво - в лад! В кущах виспівують, в гайочку, а ніби то є
царський сад.
Можливо так воно й насправді? Тоді ж хто є оті царі?..
Оті царі - то ми. То - ми! Для нас співають солов' ї.
Для нас виспівує пташина, бо видно знає, хто Людина.
А хто ми є? Чи знаєм самі? Чи шану віддаємо ТИМ,
для КОГО ми є солов'ями?..
О! Який гарний Божий цвіт... Квітує весь навколо світ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669815
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.06.2016
Нехай летять літа, спинять не треба.
Вони, як журавлі, самі полинуть в небо.
Та навесні птахів завжди чекають дома.
Літам назад - дорога невідома!
Не повертаються! не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
Ясніє у них неба синя просинь.
Сипнула срібла вже зима у коси.
Нехай летять літа... Не зупиняйте.
Ділами добрими їх прикрашайте!
Не повертаються! не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
Людське життя... Воно, як пісня світла.
У ньому сміх дзвінкий і яблуня розквітла.
І усмішка щира, що серце нам гріє.
Буває тут зимно, і віхола віє!
Не повертаються! не повертаються літа.
Та є в них весни, й осінь золота.
Нехай летять літа.. Не зупиняйте!
З подякою у світ їх відпускайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669656
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.06.2016
Ой у полі пшениченька височенька.
Там працює дівчинонька молоденька.
А у тої дівчиноньки два відерця.
Ой, яка ж вона є мила для мого серця!
Ой у полі пшениченька в колосочку.
Там сидів я з дівчиною в холодочку.
А у тої дівчиноньки очі карі.
То ж здається, що вона мені до пари!
Ой у полі пшениченька височенька.
Ой, яка ж моя дівчина та й гарненька.
Біле личко, чорні брови, як шнурочки.
Гомоніли ми до ранку у садочку!
Ой у полі пшениченька височенька.
Там працює дівчинонька молоденька.
А у тої дівчиноньки два відерця.
Ой, яка ж вона є мила для мого серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2016
О, люди! Вы слышите меня?
Сияет солнце ведь для всех.
Так пусть звучит весёлый смех!
О, люди! Вы слышите меня?
Да разве мало нам огня?!
Луна ведь ночью дарит свет.
Она, как солнце, есть для всех!
Смотрите... Море звёзд вокруг.
Сияют. Светятся.
А если двое, двое вдруг... встретятся?
О! Сколько в их улыбках есть тепла!
О, люди! Вы слышите меня?
Да разве мало нам огня?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669400
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.05.2016
- Я обожаю этот крик, - как-то сказал старик.
Я обожаю этот крик, который слышат даже звёзды.
- Да что с тобой, старик? Разве так можно?
- Я обожаю этот крик и эти слёзы...
- Да что с тобой, старик? Ты посмотри...
Грустят берёзы. Они то знают цену тем слезам!
От слов твоих холодно всем нам.
Я обожаю этот крик, - твердит своё старик.
Ведь зажигаются от него звёзды.
Как солнца луч , он в час есть тёмный.
Прислушайтесь... Кричит новорождённый...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669382
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 31.05.2016
Ой весело ж було... Раділи всі! - баран розказував козі.
Учора в зайця були іменини. Дві сойки, два ведмеді,три
бобри, їжак і п'ять вовків до нього завітали на гостини
- Ой весело ж було! Сміявсь весь час їжак. На флейтах
сойки гарно грали, а бобри били в барабани. Ведмеді
весело співали.
- А що ж вовки? - тут поцікавилась коза.
- Вовки так дружно танцювали! Та, правда, швидко
кудись зникли. До цього всі давно вже звикли.
Таке було уже не раз, то ж обійшлося без образ.
- То що ж у цьому є смішного? - тут поцікавилась коза.
- Ну, як же що? - подивувавсь баран.
- Я відчуваю тут обман. Чому зникать? Не розумію.
- Та ж я розказую, як вмію,- все про своє твердить
баран. Який тут може буть обман?!
Допоки тим вовкам ми грали, вони так дружно
танцювали! Так весело було! Аж страх!
Та коли танці наші стихли, забрали м'ясо все вовки
і... раптом кудись зникли.
Лишили моркву, буряки, петрушку, кріп, капусту...
Ой, хай їм буде пусто! - сказав баран. Роззявив рота
й дивився ніби на ворота.
Нарешті зрозумів баран,
що в цьому є якийсь обман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669251
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 30.05.2016
Я така щаслива... Маю так багато!
Сонце в небі синім, стежку біля хати.
А та стежка в'ється ген у світ широкий.
Є на ній щасливі перші мої кроки.
Житечко у полі хилиться низенько.
Співає в садочку малий соловейко.
Я така щаслива... Маю так багато!
Є на цій стежині мої мама й тато.
Є на цій стежині у небі лелека.
Де б я не ходила, повернусь здалека.
Добре тут зростати червоній калині.
Я за щастя маю - жити в Україні!
Хоч вітри шарпають, та їм не зламати.
Калинові ґрона не перетоптати.
Б'ються серця вірні в ягідках калини.
Стоять на сторожі сини України!
Уміють любити! Вміють захищати!
Я така щаслива... Маю так багато!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669246
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 30.05.2016
Молюсь, мов за матір, я за Україну.
Вона найдорожча у світі мені.
Прошу в тебе, Боже, щасливої долі.
Щоб посмішки квітли на рідній землі!
Моя Україна у мене єдина.
Тут ріки глибокі й квітучі сади!
Мою Україну,прошу тебе, Боже,
Мою Україну, прошу - бережи!
Тут грози гриміли і вітри шарпали.
Гірчили не раз тут і сонячні дні.
В молитві й калина у хлібному полі.
Схилилась в пошані, як ми, до землі.
Моя Україна у мене єдина.
Тут ріки глибокі й квітучі сади!
Мою Україну, прошу тебе, Боже,
Мою Україну, прошу - бережи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669026
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 29.05.2016
Світяться зорі. Місячна нічка ясна.
Знов білим цвітом пливе над світом весна.
Знов білим цвітом пливе над світом весна.
А ти зі мною!
А ти зі мною, зірко моя!
Сипле й під ноги нічка нам зорі ясні.
Світяться в травах, тут де ми ходим, в росі.
Світяться в травах, тут де ми ходим, в росі.
Що ти зі мною!
Що ти зі мною, щоб знали всі!
Їх вранці в ніжні твої долоні зберу.
Щоб відпустила в зоряне небо, молю.
Щоб відпустила в зоряне небо, молю.
Хай знає світ весь!
Хай знає світ весь, кого люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2016
Ой журилась Україна, ой журилася.
Низько-низько до землі вона хилилася.
Утирала гіркі слізоньки дрібненькі.
Забирали синів-соколів у неньки!
Налетіли чорні круки, налетіли.
Нажахали та ще й лиха наробили.
Колоситься житам в полі, колоситься.
Не журися, Україно! Не нам журиться!
Не журися, Україно! Не журися!
Поспішає мир у дім наш. Посміхнися!
Сушить літечко вже слізоньки дрібненькі.
Захищати вміють мужньо сини неньку!
Повертайтеся додому, соколята!
Несіть звістку, добру, світлу в кожну хату!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668920
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 28.05.2016
Солнечный луч на мою сел ладошку.
На ней посидел он совсем немножко.
Казалось, минуточку, чуть-чуть совсем.
И почему-то мой луч поседел...
От света его светло, горячо.
Тихонько прошу: "Посидел бы ещё!"
И слышу весёлый я смех, словно звон.
Ответил мне луч: "Это сон! Это сон..."
И золотом снова мой луч засветился.
Нежностью, лаской во мне он разлился.
Счастьем сиял он и добротой.
Кажется, это совсем был не сон...
Дарит нам СОЛНЦЕ лучиков много,
чтоб в радость была жизни дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668812
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 28.05.2016
Зберу роси, де покоси, ясні та сріблисті.
І засвітяться в долонях оті роси чисті.
Зберу роси, де покоси... Роси ті перлисті.
І засвітяться на сонці оті роси чисті.
Зранку росами ясними личко я умию.
Бо любити і чекати тебе я умію.
То ж прошу тебе я, рідний, з миром повертайся!
І на моє біле личко краще надивляйся.
Я у травах, я у квітах роси ті збираю.
Ними личко я для тебе щоранку вмиваю.
Ми підем удвох з тобою у гай погуляти.
Буде весело разом нам роси ті збирати.
Там залишимо на травах ми свій слід разочком.
Щоб ішла дорога наша по життю рядочком.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2016
Я бачила, як стоптали ряст.
Матуся зажурилась і тато засмутився.
Безжалісно зірвали його цвіт...
Та він зміцнів, розцвів, ще більше засвітився.
- Якщо впадеш - не плач, а піднімись.
Іди вперед, роби добра багато.
І друзів собі вірних заведи,- навчав завжди
мене мій тато.
- Якщо сміються, тішаться... Нехай!
Не смій відповідать так само.
Роби добро, бо для добра ти тут, -
завжди цьому навчала мене мама.
Я бачила, як стоптали ряст.
А він зміцнів, розцвів, ще більше засвітився.
Зірвали й кинули безжалісно той цвіт.
Не знали, що для краси той ряст розвився?
Бувало різного і в мене у житті.
І хоч комусь здавалося, що мало,
Наука татова і мамина ясна
Мені в житті завжди допомагала.
Як падала, то піднімалась знов.
І добротою моя посмішка світилась.
Бо завжди знала, що треба йти вперед.
Бо пам'ятала - для добра я народилась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668703
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.05.2016
Встану до схід сонця, ранесенько-рано.
Вишию рушник я, як навчила мама.
Зашумлять на ньому колосочки жита,
І зігріє цвітом всіх веселе літо.
Буде на калині соловей співати.
Вишию дрібненько, як навчила мати.
У синьому небі сонечко над полем,
Щоб була щаслива у кожного доля.
Встану до схід сонця, ранесенько-рано.
Вишию рушник я, як навчила мама.
Мальви й чорнобривці зацвітуть на ньому,
Червона калина біля мого двору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668525
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.05.2016
Під небом синім моя країна.
Вона у мене одна-єдина.
Калина пишна тут ґроном гнеться,
І жайвір в небі високо в'ється.
Моя країно! Яка ж ти світла.
Яка ж ти гарна. Яка ж ти рідна!
Дніпро-Славута біжить до моря.
І кличуть нас всіх Карпатські гори.
Калина пишна тут ґроном гнеться,
І жайвір в небі високо в'ється.
Моя країно! Яка ж ти світла.
Яка ж ти гарна. Яка ж ти рідна!
Під небом синім моя країна.
Вона у нас всіх одна-єдина.
Добра й любові тут повна чаша,
Бо процвітає родина наша!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668430
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 26.05.2016
Ранок нічку кохає, він давно закохався.
Часто з нічкою він у гаю зустрічався.
На місточку сиділи, ніжки звісивши в воду.
Задивлявся тоді на її ніжну вроду.
Ранок нічку кохає, він давно закохався.
Де калина у лузі, з нею дзвінко сміявся.
І букет первоцвіту дарував їй рясного.
А вона... а вона поспішає до нього.
Первоцвіт ніжний той
з - під землі лиш з 'явився.
Він у небі нічному в ясних зорях розлився.
То ж цвіте на землі , і у небі він сяє.
Знає кожен тепер -
ранок нічку кохає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668354
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.05.2016
Я дякую, Боже, за те, що було.
А було гірке і солодке.
Я дякую, Боже, за все те, що є.
Веселе й сумне, зле і добре.
Я дякую, Боже, тобі за усе.
За вчора, за завтра й сьогодні.
Бо знаю, привітні і теплі є дні.
Бувають лихі і холодні.
Не їх в тім вина, що такі вони є.
Це ми їх самі прикрашаєм.
Бо істина, Боже, є вічно жива:
Що сіємо, те й пожинаєм.
Дай сили, уміння, прозріння усім.
Прикрасити дні добротою.
Щоб щастям і радістю повнився час,
Твоєю Любов'ю Святою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668252
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.05.2016
Котилася торба з високого горба.
О ! О - о - ой!
Котилася торба з високого горба.
А що в ній є? Ніхто не знає.
Котилася торба з високого горба.
О! О - о - ой!
Котилася торба з високого горба.
А в ній, як годиться, хліб та паляниця.
Котилася торба з високого горба.
О! О - о - ой!
Котилася торба з високого горба.
В ній хліб - паляниця тим, кому жениться.
Знов котиться торба з високого горба.
О! О - о - ой!
Знов котиться торба з високого горба.
Глянь, що там є. Мо щастячко твоє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668089
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.05.2016
Да разве много человеку надо?
Проснуться утром, встретиться с рассветом,
и радоваться дню.
И это важно для него. .. важней всего.
Да разве много человеку надо?
Твоя улыбка для кого - то, может быть, награда.
А если встретились глаза в глаза, и каждый
в них увидел то, что надо?
Достаточно бывает только взгляда...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668011
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 24.05.2016
Виріс дуб високий та кремезний.
Його крона неба вже дістала.
Зачепилась хмарочка за гілку,
колискову дубу заспівала.
Задрімав дуб, пісню ту почувши.
Спав він солодко... коли проснувся,
то гіллям затріпотів
і ніжно до хмарини тої усміхнувся.
А мала хмарина піднялася
високо у небо... й полетіла...
Колискових так багато знала!
То ж іще співати захотіла.
На хатині, ген там недалеко,
край села гніздечко звив лелека.
Там хмарина ніжно заспіває,
лелечаток вона присипляє:
- Спіть, маленькі , спіть мої. крилаті.
Підростете... будете літати.
Ой, які ж бо гарні хмарки влітку!
Ця малесенька схожа на квітку.
Є цукерочки, і тістечка й грибочки.
І кросівки,і штанці, й сорочки.
Крокодили, мавпи й бегемоти...
І у кожної - багато є роботи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667859
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.05.2016
Сивина, сивина заблудилася,
в твоїх косах, матусю, лишилася.
В твоїх косах ясних залишилася.
Чому, рідна моя, засмутилася?
Мамо, ненько моя! Зоре світлая!
Я ще більше люблю тебе, рідная!
Ще недавно плела в коси стрічечку,
а тепер сивина світить в нічечку.
Ой, як щедро вона в косах сіється...
Про що, мамко моя, тобі мріється?
Мамо, ненько моя! Зоре світлая!
Я ще більше люблю тебе, рідная!
Сивина, сивина заблудилася,
в твоїх косах ясних засвітилася.
Назавжди вона в них залишається.
Тихим сріблом ясним розсипається!
Мамо, ненько моя! Зоре світлая!
Я ще більше люблю тебе, рідная!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667766
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.05.2016
Скільки ранків сонечко встає!
Скільки ранків будить землю нашу!
Світить сонце... Світить кожну мить.
І своєї долі несе чашу.
Бо ж у кожного обов'язок є свій.
Комусь треба і в норі сидіти.
Іншому, як сонцю, на землі
День і ніч для всіх- усіх світити!
Світить сонце... Світить та не лиш...
Світлом ніжно землю зігріває.
Це його яскрава кожна мить
На Землі життя оберігає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667675
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.05.2016
Є в кожного своя країна.
І в нас одна у світі - Україна.
Хлібами золотіють тут поля,
Бо найрідніша батьківська земля.
Україно рідна!
Ти велична і сильна.
Добра, мудра, привітна.
Нас ведеш усіх до світла.
Тут сонце золоте ясніє.
А небо угорі є синє- синє.
Тут щастям кожна доля розцвіла,
Бо найрідніша батьківська земля.
Україно рідна!
Ти велична і сильна.
Добра, мудра, привітна.
Нас ведеш усіх до світла.
За тебе просимо ми Бога,
Щоб світлою була твоя дорога.
Калина з нами хилиться рясна,
Щоб доленька й твоя, немов весна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667637
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.05.2016
Ой ці літні ранки... пахнуть споришами,
мальвами розкішними, рясними дощами.
Травами - покосами...
ще й світяться росами.
Ой ці літні ранки, наповнені думами,
прикрашені поміж хмар веселками - дугами.
Обігріті радістю, світять у віконце,
бо ж золотить їх щодня ясне - ясне сонце.
Наповнені щебетом оті ранки чисті,
нотками розсиплються у рясному листі.
А ховаються вони за нашою хатою,
пахнуть там вони щавлем, чебрецем і м'ятою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667437
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 21.05.2016
Біля двору, біля двору калинонька гнеться.
Біля неї, біля неї ластівочка в' ється.
Скажи мені, калинонько, чом до землі гнешся?
Скажи мені, ластівочко, чом так низько в' єшся?
Мене, пишну калиноньку, вітер нагинає.
А я, мала ластівочка, гніздечко шукаю.
Тепер знаю, калинонько, чом до землі гнешся.
Знаю, моя ластівочко, чом так низько в'єшся.
Утіш мене, калинонько, тугу зніми з серця.
Десь поїхав мій миленький, а коли вернеться?
Якщо з іншою він в парі - ще нижче схилися.
А ти, мала ластівочко, іще нижче вийся.
Біля двору калинонька у цвіту вся, пишна.
А я свого миленького зустрічати вийшла.
Знаю, знаю, калинонько, що нам бути в парі.
Бачу, бачу, ластівочко, що ти в'єшся в хмарі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2016
Із сонечком вранці прокинеться мама,
мальвам всміхнеться.
І чорнобривці, купаючись в росах,
радіють неньці.
Матінко, мамо! Ненечко світла, мила!
Ти мене рідну землю любити навчила!
Із сонечком вранці прокинеться мама,
світу радіє.
І її пісня, весела - весела,
у небо лине.
Матінко, мамо! Ненечко світла, мила!
Ти мене рідну пісню любити навчила.
Із сонечком завжди і я прокидаюсь,
рано - раненько.
Всім посміхаюсь і пісню співаю,
Як вчила ненька.
Матінко, мамо! Ненечко світла, мила!
В радості жити ти мене, рідна, навчила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667242
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.05.2016
Бог дарував землі на втіху
сорочку, вишиту квітками.
Ой, як же гарно вона квітне
в садочку нашому у мами!
Червоні маки, чорнобривці,
розкішні мальви, матіола...
Цвіте сорочка, вабить очі.
Троянди манять, як ніколи.
Червоні, жовті і рожеві
так гарно квітнуть навкруг хати.
А де й кому таку сорочку,
як у землі моєї взяти?
Усі вони так гарно квітнуть.
В них сяють ясні - ясні ранки.
Бо є найкращими у світі
землі моєї вишиванки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667173
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 20.05.2016
Мне так с тобою хорошо...
Нежность.
Хочу, чтоб было так всегда.
Вечность.
Мне так с тобою хорошо...
Ласки.
Хочу, чтоб было так всегда.
Как в сказке.
Мне так с тобою хорошо...
Радость.
Хочу, чтоб было так всегда.
В сладость.
Мне так с тобою хорошо...
Власть.
Имеет здесь над нами
Страсть.
Мне так с тобою хорошо...
Нежность.
Хочу, чтоб было так всегда.
Вечность!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666928
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.05.2016
Що подарувати тобі
У день цей святковий?
Звичайно ж найкращії квіти.
А знаєш, я просто скажу.
А знаєш, я просто скажу,
Що ти найкращий у світі!
Що подарувати тобі
У день цей святковий?
То ж виберу з того, що маю.
А знаєш, я просто скажу.
А знаєш, я просто скажу,
Що тебе дуже кохаю!
Що подарувати тобі
У день цей чарівний?
Пливе він, ясний, над землею.
А знаєш, я просто скажу.
А знаєш, я просто скажу,
Що хочу стати твоєю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2016
Я народила вас. Живіть!
І дайте мені жити.
Уже зростила Вас. Живіть!
Усі ви мої діти.
Де б ти не жив, хто б ти не був.
Ти є мій син. Невже забув?
Я дбаю завжди про всіх вас.
Садами розцвітаю.
І солов'ями навесні
Так весело лунаю.
Де б ти не жив, хто б ти не був.
Ти є мій син. Невже забув?
Тут хвилі гонять кораблі.
Ракети ввись злітають.
Я вас чекаю, ви ж мої.
Завжди вас виглядаю.
Де б ти не жив, хто б ти не був.
Ти є мій син. Невже забув?
Я народила вас. Живіть...
Не рвіть мене. Не треба!
Тут матері і сину жить
Під сонцем й синім небом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666725
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.05.2016
Куди ж ти дивишся, Росіє?!
Вбивають наших, глянь, синів?
Куди ж ти дивишся, Росіє?!
Бач, вже поменшало й братів...
Куди ж ти дивишся, Росіє?!
Ой, рветься ж серце... Та живе!
Про що ж ти думаєш, Росіє?!
Кричить вже світ весь:
- Не твоє!
Куди ж ти йдеш? Куди, Росіє?!
Про що ж ти молишся в церквах?!
Я вірю, що й ти просиш миру.
Хай буде так!
Хай буде так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666496
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.05.2016
Зимою стану .
Остужу.
Ты пылкий.
Пылкий.
Пылкий.
Весною ранней расцвету
в твоей улыбке.
И летом стану, захочу -
повею...
Ты удивляешься, что я
такою быть умею?
Дождём осенним я прольюсь,
если попросишь.
Пусть будет так,
как скажешь ты.
Как ты того захочешь.
Меня искал ты неспроста -
во мне живёт твоя мечта!
А ты... Ты очень нужен мне.
Всё, что мне надо, есть в тебе...
Зимою стану.
Остужу.
Ты пылкий.
Пылкий.
Пылкий.
Весною ранней расцвету
в твоей улыбке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666481
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.05.2016
Букет цветов ты подарил.
О! Как красив он. Как красив!
Букет цветов... Букет цветов...
Ты подарил его без слов.
Как огоньки горят цветы.
Мне подарил их ты... Ты...
Я поняла по лепесткам:
Пора. Пора быть вместе нам!
Об этом ты хотел сказать.
Поэтому они горят.
О! Знал ты, что мне подарить!
Смотрю на них и понимаю:
О Боже! Как можно любить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666397
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.05.2016
Жили собі по сусідству
дві чаплі гарненькі.
Однакові дзьоби мали,
були веселенькі.
Чи то сонце не так зійшло,
не так вітер віяв?
Може чаплям тим гарненьким
взяв хтось лихо вдіяв?
Посварилися дві чаплі.
- Ти така негарна!
- А ти така довгонога!
- Ну, а ти незграбна!
- А у тебе довга шия!
- Тобі лиш брехати...
- А ти, знаєш? Кажуть люди,
не держишся хати!
От скажи мені,
навіщо сюди прилетіла?
Ти ж бачила,що я перша
на болоті сіла?!
- Тут живу я,
і мої живуть мама й тато.
І родичів у мене
живе тут багато.
А ти чому тут з'явилась?
Ще й кричиш, що перша?!
Потягнув вовк чаплю першу,
щоб не була вперта.
Ото ж вчись, мій любий друже!
Мудрості навчайся.
Не лізь, прошу, до чужого.
На чуже не зарся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2016
Ой ти луже зелений, не шуми, не шуми.
Краще, краще послухай - співає дівчина.
Ой ти луже зелений, не шуми, не шуми.
Бач, зустрілася з милим вона, де калина.
Ой ти луже зелений, не шуми,не шуми.
Краще слухай про кого дівчина співає.
А співає дівчина про козака того,
Кого ніжно і вірно вона так кохає.
Ой ти луже зелений, не шуми, не шуми.
Бачиш навіть притихла червона калина.
Задививсь на дівчину той козак молодий.
Бо вона дуже ніжна і дуже вродлива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2016
Она летела вверх, как птица.
Не удержать... Парить ей... Виться...
Ведь ждали звёзды, а средь них
был её стих. Был её стих!
А в том стихе яркие звёзды.
А в том стихе есть зимы, вёсны.
И лето жаркое. Зима.
Средь звёзд была звездой сама!
И вместе с звёздами сияла.
Тем светом Землю освещала.
А он к звезде своей спешил.
Она любила, и он - любил.
Пусть полетают. Пусть полетают...
На Земле ярче засияют.
Здесь давно шепчутся о них.
Ах, этот стих! Ах, этот стих...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666053
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.05.2016
Ой у полі дві тополі . Похилилися.
А в козака дві дівчини. Зажурилися!
Ой одна з них є русява. Його душечка.
Ну, а друга - кучерява. Веселушечка!
Ой, що ж мені, моя мамо, тепер діяти?
Чи орати, чи збирати? А чи сіяти?
До душі русява, ненько. Очі карії.
Ну, а друга - кучерява. Теж люблю її!
Ой послухай, мій синочку, час є сіяти.
Тобі серденько підкаже, як маєш діяти!
Ой у полі дві тополі . Розхиталися.
Був з русявою до ранку. Обнімалися!
Ой у полі дві тополі. Розшумілися.
Був з русявою до ранку. Веселилися!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2016
Рум'яні яблука.
Рум'яні... На долоні.
Які ж красиві яблука червоні!
Садили яблуню ми з мамою і татом.
Тепер на ній вже яблук так багато!
І гріють душу яблука червоні.
Зірвала декілька для сина і для доні.
Налиті соком, вони світяться на сонці.
І відзеркалюється яблуня в віконці.
Здалось мені - себе я в нім впізнала.
Так яблуко мені матуся простягала!
Та тільки мамі віхола сріблясто - біла,
вже щедро - щедро скроні посріблила...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665702
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.05.2016
Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Що світ не зумів полюбить ще,
як ти.
Що іноді сили мене залишають.
Прости мені, Боже! Благаю!
Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Я думав до щастя стежину знайти.
Бувало грішив... Хоч це є негоже.
Прости мені, Боже!
Прости мені, Боже!
Схилився в поклоні.
- Боже, прости!
Чи зможу до щастя я грішний дійти?
Одна плине світом долі стежина.
Мене зрозумієш.
Ти - Бог.
Я - людина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665697
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.05.2016
Надіє, Надіє! Гірчить гіркота...
Терпіти наругу так важко!
У всі наші душі ти сієш добро.
Добірним зерном сієш, пташко!
Тебе не зламає гірка гіркота.
Сильніша від неї - всяк знає.
Бо тих, хто ясніє і світить для всіх,
Завжди сам Господь захищає!
То ж Бог вибирає найкращих завжди,
Щоб духом усі ми зміцніли.
О, скільки любові в тобі і тепла!
О, скільки дано тобі сили!
Надіє, Надіє! Гірчить гіркота...
Терпіти наругу так важко!
За тебе ми молимось, рідна, щодня.
Додому летіть пора, пташко!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665524
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 12.05.2016
Вранці рано - рано встану
і на світ ясний погляну.
Зазирає сонце
вже в моє віконце!
Позбираю вранці роси,
заквітчаю свої коси.
Роси, росяніться!
Життя веселиться!
Позбираю вранці роси,
ще й скупаю ніжки босі.
Роси, розсипайтесь!
Люди, усміхайтесь!
Позбираю вранці роси,
стрічки заплету у коси.
Коси шовковисті.
Стрічки золотисті!
Роси скрізь на листі,
в квітах, де віконце.
І лелеки в небі синім
теж вітають сонце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665387
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.05.2016
Маки виросли у полі.
Гарні маки, всі червоні.
-Ой, який цей день прекрасний! -
грає барвами день ясний.
Пелюстки тріпочуть ніжні,
розкриваються на вітрі.
І радіє вітер:
- Мак! От так гарно! Гарно ж як!
Аж до неба він злітає:
- Бачиш, мак цвіте? - питає.
І сміється хмара:
- Так! От так гарно! Гарно ж як!
Сонце гріє, пригріває.
Мак все більше розцвітає.
От так гарно! Гарно ж як!
Бо цвіте у полі мак!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665347
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 11.05.2016
Приснился сон какой - то странный.
Встретила девушку - в сердце рана.
Бессильно руки её свисали, как от огня, щёки пылали.
- Куда идёшь? - её спросила (видела я - лишалась силы).
Она в глаза мне посмотрела, на удивленье сказала смело:
- Вот так идти - судьба такая... Ещё немножко, я это знаю.
Не знает тот, кто выбирает. Думает он, что умирает.
Я доведу,ещё немножко. За ту черту, там светит солнце.
Свет его яркий залечит рану, я бодрой и весёлой стану.
Смеяться буду. Пусть счастье льётся!
- Ты кто?- спросила.
- СУДЬБА... - смеётся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665290
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 11.05.2016
Белые цветы ты мне подарил,
Будто со мною поговорил.
Белые цветы. Белые цветы.
Как мои мечты.
Белые цветы. Белые цветы.
Сколько в них нежности и чистоты!
Белые цветы. Белые цветы.
В них - ты!
Смотрю я на них и вижу тебя.
Меня согревает улыбка твоя.
Белым дано, видно, знать лепесткам,
Как хорошо вместе нам!
Белые цветы ты даришь мне вновь.
В мою судьбу ты с ними вошёл.
Вы в душе моей будете всегда,
Как любовь моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665122
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2016
Під вишнею гуляла я в саду,
Під сливкою частесенько стояла.
Аж доки хлопця не зустріла я,
Якого палко й ніжно покохала.
Під вишнею освідчивсь він мені,
І я йому сказала, що кохаю.
Вже з вишень облетів той білий цвіт,
А ми все вдвох. Гуляємо у парі.
Під вишнею, під вишнею в саду,
Щовечора тепер мене чекає.
Де соловейко пісеньку свою
Для нас обох так весело співає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2016
Ой погляньте, вернувся лелека!
у гніздо своє рідне. Здалека.
І кружляє.
Кружляє.
Кружляє...
А над ним вгорі небо безкрає.
Синє - синє, небо привітне,
для лелеки фіалково квітне.
А лелека літає по крузі над селом,
був у полі, у лузі.
Сонце ніжно його зігріває,
крилам сили дає. Хай кружляє!
Хай радіє лелека крилатий
Землі рідній.
Гніздечку на хаті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664911
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.05.2016
Світ цей казковий придумав Господь.
Скільки ж навколо краси тут цієї!
Весни квітують тут, і журавлі
Линуть здалека до хати твоєї.
Літо зігріє... Хліба зашумлять.
Сині волошки розквітнуть між жита.
Осінь порадує плодом рясним.
Щоб нам усім тут у радості жити!
Сріблом яскравим зима тут сріблить.
Зорями сяє... Так ніжно іскриться!
Світ цей казковий придумав Господь,
Щоб нам у щасті тут жить. Веселиться!
То ж пам'ятаймо, так завжди було:
Що ти посієш - завжди й пожинаєш!
Щось квітне тепер, а щось відцвіло.
Ранки ясні тут свої зустрічаєш.
То ж сіймо Добро - цвітінню є час.
Бог світ цей казковий
придумав для нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664841
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.05.2016
Мати Божа, поглянь!
Розцвітає знов літо.
Мати Божа, поглянь!
Які гарні в нас діти!
Збережи й сохрани
дітей наших.Дай сили.
Бо ми любимо їх,
як любила ти сина.
І ми дітям своїм,
як ти сину, радієм.
Збережи й сохрани,
наша мати Маріє!
Мати Божа, поглянь!
Розцвітає знов літо.
Просять ласки в тебе
і дорослі, і діти!
Хай розквітне скрізь мир,
знов життя заясніє.
Збережи й сохрани.
Ти є наша надія!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664727
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2016
Снаряди. Снаряди.
Снаряди .Снаряди.
Скільки?
Не знати.
Воронки. Воронки.
Воронки. Воронки.
Солдати...
Хтось залишився.
Когось вже не стало.
Ой скільки лежало!
Ой скільки лежало...
Снаряди. Снаряди.
Снаряди. Снаряди.
Скільки можна їх мати?!
Воронки. Воронки.
Воронки. Воронки.
Навіщо життя забирати?!
Скількох не діждались.
Нам біль серце крає...
Невже цього мало?!
Не хочу, щоб більше
когось так не стало...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664714
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2016
Бежит река, куда - то уплывая,
шумит.
Он её нежно - нежно обнимает
и что - то говорит.
А те слова, что так прекрасны,
для неё.
Ведь их ждала она й хотела
услышать лишь от него.
Она смеётся весело и громко,
а он - молчит.
И даже ветер от слов их нежных
притих.
Бежит река, куда - то уплывая,
спешит.
Там скрыли травы облаком цветущим
двоих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664509
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2016
Земля здригалась.
Рвалися снаряди.
Стовпом до неба
з колосками жита.
Земля здригалась.
Бігти треба.
Там ліс. Врятує.
Хочеться жити!
Земля здригалась.
Скільки вже лежало!
Рев... Шум моторів...
Мессершмідти!
Земля здригалась.
Не кричали.
Падали в житі.
Земля здригалась. Земля здригалась.
Мовчало жито.
Лиш спраглі губи
під колосками
просили:
- Пити...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664428
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 07.05.2016
Ой ходили по траві, заросилися.
Незабудки голубі тут з'явилися.
Видно небо уночі вітром віяло.
Незабудки голубі тут розсіяло!
- Незабудки. Незабудки - сині очі.
З вами б, з вами
усі дні, і усі ночі.
Незабудки голубі!
Ці слова, найкращі, ти сказав мені.
Ой ходили по траві, заросилися.
В незабудках голубих залишилися.
Серед цвіту ми того обнімалися.
Незабудки ті на нас задивлялися!
- Незабудки. Незабудки - сині очі.
З вами б, з вами
усі дні, і усі ночі.
Незабудки голубі!
Ці слова, найкращі, ти сказав мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2016
Что - то во мне много всего,
есть радость и грусть.
Смелость, уверенность рядом идут. Пусть!
Вера во мне ещё живёт, нежность, надежда.
Что - то на мне много всего. Одежда...
Ею прикрыта моя нагота. Я без неё - одна простота.
Просто... та?
Кто же я? Кто же? Каждый день одно и то же?
Серые дни - будни мои?
Да не совсем...
Яркими красками озарены в неделю дней семь!
Что - то во мне много всего. Радости много и счастья.
Да просто на мне... Да просто на мне новые платья!
Удивлялась душа... До чего ж хороша!
Душа, как и человек, имеет надежду.
Душа, как человек , любит одежду.
Добрые дела - для души награда.
Такой одежде она всегда рада!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664129
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 05.05.2016
У мого Ангела великі білі крила
із позолотою на кінчиках пір'їн.
У мого Ангела великі білі крила.
Він є у мене лиш один.
То ж береже мене мій Ангел легкокрилий,
від лиха прикриваючи крильми.
Не носить масок Він, завжди є щирим.
Та чи вчимося в Ангелів всі ми?
За масками сховались наші лиця?
І душу павутина обвила?
Прости мене, мій Ангеле єдиний!
Чи ж варта я пір'їни із крила?
А Ти яснієш завжди в дні і ночі,
і гріє серденько усмішка осяйна.
Якою ж світлою я маю бути,
бо ж знаю, що і в тебе я - одна!
Навчусь і я у Ангела любити,
щоб, як слідів, добра ясних краплин.
Щоб заясніли ще ясніше білі крила
із позолотою на кінчиках пір ' їн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=664116
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.05.2016
Сонце - віконце
світить і гріє.
Хмарка легенька
дощиком сіє.
Вітер - хвалько,
де хоче літає.
Пташка маленька
усіх розважає.
Дерево - дім
зашелестить.
Сміх - весельчак
розвеселить.
Річечка - стрічка
біжить і співає.
Ніченька - нічка
усіх присипляє.
Равлик - муравлик
ріжки, глянь, має.
Коник - музика
на скрипочці грає.
Квітку - лелітку
треба полити.
Житечко в полі,
щоб весело жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663893
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 04.05.2016
Ты мне приснился. А зачем?
Пришёл как- будто насовсем.
Зачем приснился этот сон?
Был, правда, мне приятен он.
Ты мне приснился. Почему?
Скажу я честно, не пойму.
Ты мне так мило улыбался.
Ещё в любви тогда признался!
Как жаль, что это был лишь сон...
Закончился так быстро он.
Ты мне приснился в первый раз.
Сказал - всё хорошо у нас.
А знаешь, верю я во сны:
Бывают вещими они!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663781
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.05.2016
Я ничего не утаю. О, Боже, как же я люблю!
Рассвет люблю, он нежный. И день люблю, он светлый.
Люблю его, как солнца свет, как нежный ласковый рассвет.
Люблю его, как хлеб и соль. Он моя радость, моя боль.
Я ничего не утаю. О, Боже, как же я люблю!
Люблю его, как звон ручья. Люблю, как песню соловья.
Как ночи небо звездное. Как утро, утро доброе!
Я ничего не утаю. О, Боже, как же я люблю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663664
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.05.2016
Щоранку сходить сонце й промінці
освітлюють усе, що є навколо.
І радує, і зігріває всіх
оте ясне, веселе, сонця коло.
І не чекає, щоб йому хтось дав
свого тепла,хоча б малу росину.
Зігріє всіх, нікого не мине,
утішить барвами кожну краплину.
Горять у росах ясні промінці,
їх залишає темна нічка в травах.
У довгих косах нашої верби
ясніють променята ті у барвах.
І квіти розкривають пелюстки
назустріч сонцю. Ой, які красиві!
Як квітка, розкривається душа
там, де у радості живуть. Щасливі!
То дбай же й ти, щоб і твоя душа
розкрилася, немов та квітка зрання.
Любов'ю нехай повниться вона,
хай сонячно цвіте у ній світання.
Тоді її обійдуть холоди,
навіть морози люті не злякають.
І в інеї срібляться промінці,
ясними барвами у ньому сяють!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663608
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.05.2016
Ой, що ж мені молодій думати-гадати?
На гуляночку б мерщій та й потанцювати!
Танцювати б гопака та ще на два боки.
Ой, що ж мені молодій у молоді роки?
Ой гуляночка-гулянка,
Добре танцювати!
Не клич, матінко моя.
Ой не зви до хати!
Розгулялася! Розгулялася!
Вона в хлопця молодого закохалася!
Ой, що ж мені молодій з вами жартувати.
Хто, скажіть мені мерщій, проведе до хати?
А хто мене проведе до самого ґанку,
Цілувати буду я до самого ранку!
Ой гуляночка-гулянка,
Добре танцювати!
Не клич, матінко моя.
Ой не зви до хати!
Розгулялася! Розгулялася!
Вона в хлопця молодого закохалася!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663463
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 02.05.2016
Сюди приходять помолитись.
Сюди приходять поклонитись.
За всіх. За все, що мав. Що маєш.
Не забереш. Не заховаєш.
З відкритим серцем йди до Нього.
Якою б не була дорога.
Чи легкою. Чи навпаки.
Сюди приходять вже віки.
Тут чисто - чисто. Чисто - чисто...
І молитва, як разок намиста.
Він, як і ми, жив на землі.
Щоб показать тобі й мені,
Для чого нам дано тут жити.
Усі ми маєм шанс - служити!
Служити всім, як Він служив.
Він нас учив.
Він нас учив!
Чого ж у Нього ми навчились?
Чи у виборі не помилились?
Кому ми служимо?
Кому?
Не всі вклонились ще Йому.
Буває, кланяємось мило,
А подивитися на діло?
"Впізнаєте по їх ділах..."
Даруймо радість, а не страх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663420
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.05.2016