| Сторінки (16/1552): | « | 11 12 13 14 15 16 | » |
Де батьківська хата, там вишні цвітуть у садочку.
Сюди повертає лелека в гніздечко своє.
Де батьківська хата, любисток там пахне і м'ята.
Це там залишилось назавжди дитинство моє.
Де батьківська хата, там матінка збудить раненько.
І татова посмішка завжди зігріє мене.
Де батьківська хата, там радості й друзів багато.
Це там залишилось назавжди дитинство моє.
Де батьківська хата, там зорі ясніш сяють в небі.
Купається зранку у річці тут сонце ясне.
Зібрать би в долоні ті яснії зорі ранкові
Й по росах піти у дитинство, що кличе мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663320
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.05.2016
Дзвони церковні зовуть. Вклонись!
Дзвін той у небо летить. Всміхнись!
Хай проростає зернятко добра.
Прийшла доброти пора.
Серце радіє - світ ясніє.
Якщо зігрієш когось і ти -
стане більше в світі доброти.
Як добре було б, якби всі усміхнулись.
Хоч на хвильку про прикрість забули.
А вона до цього не звикла.
Узяла б - і зникла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=663154
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.04.2016
Його розіп'яли.
Для чого?
Його розіп'яли.
Для кого та жертва була?
Чому на знущання й на муки
приречений був саме такий?
Красивий і мудрий,
і молодий?
Чому саме Він, а не інший?
Бо кращого, видно,
Бог не знайшов.
То ж Він ту дорогу пройшов.
Її міг пройти тільки такий.
Красивий і мудрий,
і молодий.
Його розіп'яли.
Для чого?
Його розіп'яли.
Для кого та жертва була?..
Якщо у багатьох серцях
і до тепер нема тепла?
Та знав Він. Знав!
Що оживе Добро.
Для цього Він воскрес.
Тому й прийняв, тому й поніс
гіркий Голгофський Хрест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662984
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2016
Вінок терновий одягли
та все знущалися.
Жорстоко били так Його
та все сміялися.
А Він же мудрості навчав,
вчив бути добрими.
Не думали, що відчував,
були невтомними.
Та ніс свій хрест Він, як умів,
був ще й за ґратами.
Краплини крові із чола
на землю капали.
Та не відрікся слів своїх,
були правдивими.
І до сьогодні є вони
такими ж світлими.
В них радість світиться ясна,
любов'ю гріються.
І в серцях добрих, як тоді,
правдою сіються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662971
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.04.2016
Не за високими горами,
не за синіми морями.
Не шукай, ніде більш не знайдеш.
Тут твоя є Батьківщина,
і вона в тебе єдина.
Тут ти живеш!
Не за високими горами,
не за синіми морями.
В чистім полі золоті жита.
Тут твоя є Батьківщина.
І вона в тебе єдина
на все життя!
Не за високими горами,
не за синіми морями.
В чистий берег дзвінка хвиля б'є.
Тут твоя є Батьківщина,
і вона в тебе єдина.
Тут щастя твоє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662752
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.04.2016
Наше життя... Воно, як дим?
Чи ніжне й світле, як багаття?
Той дим їдкий загляне скрізь,
нелегко дихати ним, браття.
Вогонь дорогу освятить,
освітить шлях, життя леліє.
Зігріє тіло він завжди,
і навіть душу ніжно гріє.
Коли горить яскраво він,
у колі друзів так палає.
Життя є щастям на Землі,
бо несе радість. Кожен знає.
Наше життя... Воно, як дим?
Чи ясне й світле, мов багаття?
Бог дає вибір нам усім.
Як хочемо, так буде, браття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662749
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.04.2016
Яка близька і рідна мені
До села вузенька дорога.
Із шляхів далеких мене привела
До батьківського порога.
А тут, як в дитинстві, знову зве
У синє небо лелека.
Додому вернувся він, як і я,
У рідне село здалека.
Вже вишеньки пішли в небеса,
А були ж, як і я, маленькі.
У моїй уяві завжди воскреса
Садок в пелюстках біленьких.
Де в синьому небі над селом
Кружляв в польоті лелека.
Він хмару тримав на дужім крилі
І бачив село здалека.
Тут слухати пісні солов'я
Научила мене матуся.
І звідси за руку в життя повела,
Та знала, що я вернуся.
То ж манить в дитинство, в небо зве
Лелеченько білокрилий.
Додому вернувся він, як і я,
І видно, як я, щасливий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662569
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.04.2016
Повернувся до рідної хати.
Я ходив по світах рай шукати.
Блудним сином мене всі прозвали.
А що я зрозумів? Не спитали!
А я зрозумів, що у світі є рай.
Тільки його у собі ти шукай.
Як шукатимеш рай у собі,
Він привітно всміхнеться тобі!
Повернувся до рідної хати.
Я ходив по світах рай шукати.
Блудним сином мене всі прозвали.
А що я зрозумів? Не спитали!
А я зрозумів, що у світі є рай.
На рідній землі його ти шукай.
Де дитинства твого є сліди,
Посміхнеться привітно тобі!
Повернувся до рідної хати.
Я ходив по світах рай шукати.
Блудним сином мене всі прозвали.
А що я зрозумів? Не спитали!
А я зрозумів, що у світі є рай.
В чесності ще ти його пошукай.
В рідній хаті є рай на землі.
То ж привітно всміхнеться тобі.
Повернувся до рідної хати.
Я ходив по світах рай шукати.
Блудним сином мене всі прозвали.
А що я зрозумів? Не спитали!
А я зрозумів, що у світі є рай.
Ти його в друзях своїх пошукай.
І у вірності рай на землі
Посміхнеться привітно тобі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662565
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.04.2016
Чорнобиль був... Так мало статись?
Так мало статися?! Чому?!
Тому що йшли ми не до світла, тому що йшли ми у пітьму.
Невгодним, видно, був для Бога той шлях, яким ми йшли тоді.
Чорнобиль освітив дорогу, щоб вивести нас із пітьми.
Земля горіла, міста, села... Так Бог нам путь ту освітив.
Багато хто із тих, хто вів нас, там свої крила обпалив.
Вогню гарячого на себе там забагато узяли.
Щоб вивести нас із неволі, щоб ми жили, жили, жили...
Із діточками нас приймали в розквітлих селах і містах.
Без зайвих слів хліб - сіль ділили. Це було так. Це було так...
О край наш рідний, край славетний! Так весело лунав там сміх!
На себе ти, так видно треба, узяв гіркий наш, тяжкий гріх.
То ж твоє світло було сильним, незвичне світло те для нас.
Та, мабуть, щось не зрозуміли, бо нелегкий прийшов знов час.
Щось не почули? Не змінили? Чи не побачили усі?
Бо ж як жили, так і живемо. Багато хто погруз в грісі.
А нам би, людям, схаменутись! І один одному служить.
А нам би дякувати Богу, і в радості, у щасті жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662283
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.04.2016
Ой, хлопці - хлопці, що ж ви наробили?
Як запалав в Чорнобилі енергоблок,
землю в цвіту своїм життям прикрили.
Ми дякуємо вам за цей урок.
Травинкою зеленою в розхристанім бетоні
знов проростає там життя.
Ми ще живем, завдячуючи долі,
а ви давно пішли вже в небуття...
Здорові хлопці, молоді, веселі,
ви обгоріли там до чорноти.
Ой, хлопці - хлопці, чом нас залишили?
А вам би всім, як тим садам - цвісти!
Та, видно, доля вибрала найкращих,
довірила життя в найтяжчий час.
Ви просите, щоб ми жили щасливо
самі за себе й за кожного із вас?
Ой, хлопці - хлопці, що ж ви наробили?
Ми завжди пам'ятаємо про вас.
Землю в цвіту своїм життям прикрили,
щоб вічно квітли тут сади для нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662042
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.04.2016
Схилися перед Ним в поклоні,
Бо на землі, як ти, Він жив.
Схилися перед Ним в поклоні.
Як ти, Він багатьом служив.
Схилися перед Ним в поклоні.
Він шанував своїх батьків.
Схилися перед Ним в поклоні.
Він, як і ти, життя любив.
Вчив мудрим бути, вчив любити.
Міг довго - довго ще світити
І просвіщать тих, що не знали,
Як в світі жити, куди йти.
Вони ж Його й закатували.
Вклонися - ти! Вклонись низенько.
Щоб сонце сходило раненько.
Проси, щоб шлях свій міг знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661698
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.04.2016
Колосяться жита в чистім полі.
І калина в вікно заглядає.
Новий світлий день із солов'ями
Україна моя зустрічає!
Україно моя! Україно!
Ти у хвилі Дніпра, що вдаль лине.
Ти у пісні дзвінкій і у ґроні калини,
В кожній посмішці мами й дитини!
Сяє Київ ясний куполами.
Лине Велет - Дніпро вдаль полями.
Тут заслухаюсь я соловейка,
Що так любить вставати раненько!
Україно моя! Україно!
Ти у хвилі Дніпра, що вдаль лине.
Ти у пісні дзвінкій і у ґроні калини,
В кожній посмішці мами й дитини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661656
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 24.04.2016
- Ділимо чесно! Ділим по - правді! -
сказали і стали ділити насправді.
Жменьку зерна дали Перепілці,
Зайцю морквинку, два гриби - Білці.
Півню і Курці ще дещо дісталось.
Вигребли, правда, з того, що зосталось.
А всього ж було. Ой, як багато!
Стало б на будень для всіх і на свято.
Ділили " по - правді " отак вже не раз
Лев з Тигром, Пантера і Дикобраз!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661390
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.04.2016
Глянь, на небі світять зорі, ясно - ясно, як ніколи!
Ясний місяць із - за хмари випливає.
Учить мама вишивати, каже: " Рано ще гуляти!"
А я хочу на гулянку, вона знає!
А серце моє в такт: Так! Так! Так!
А серце моє в такт: Так! Так! Так!
Не хоче розуміти, не хоче цього знати.
Я виросла велика і хочу погуляти!
Ну чого ж їй сумувати? Не пускає її мати!
Не пускає її мати погуляти.
Ну чого ж це буть такою?
Теж була ж бо молодою.
Ну бери та хоч тікай із хати!
А серце моє в такт: Так! Так! Так!
А серце моє в такт: Так! Так! Так!
Я виросла велика і хочу погуляти!
Відпустіть бо ж мене, мамо. Ще ж не пізно, це ще рано!
Квіти гарні на моїй є вишиванці.
Як були ж ви молодою, то стояли під вербою.
Хочу я, як ви, прийти додому вранці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661198
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 21.04.2016
Стать бы мне рекою быстрой,
Мимо б смог пройти.
Стать бы мне цветком красивым,
Загляделся б ты.
Стать бы мне тем ярким солнцем,
Да оно одно.
Стать бы мне веткой сирени,
Где твоё окно.
Стать бы мне вольною птицей,
В небесах парить.
Стать бы мне нежностью нежной,
Чтоб смог меня любить.
Стать бы мне тем ярким солнцем,
Да оно одно.
Стать бы мне веткой сирени,
Где твоё окно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660972
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2016
З неба синього два Ангели злетіли.
Як гарно в світі, подивитись захотіли.
А злетіли Ангели у квітні.
Ой, які ж вони є світлі!
Опустились Ангели на полі.
Там сіють хліб, роботи є доволі.
І на ліс поглянути схотіли -
заспівали пташки, задзвеніли.
Біля річки Ангели присіли -
там, де верби, хвилечку сріблили.
А коли у сад наш завітали,
вишням білий цвіт подарували.
Тепер сад, як Ангели ті білі,
що до землі з небес до нас злетіли.
Святу радість Ангели принесли,
що Віра й Правда
на Землі воскресли!
Як повіримо, то все піде на лад.
Мов життя нове - весни розквітлий сад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660809
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 20.04.2016
Білка по гілках стрибала, на ніс крапелька упала.
А вона взяла й злизала.
- Пити хочу! - сказав хвіст. То ж дощ періщить через ліс.
Через гай і луг, де мостик. Пити ж хоче білчин хвостик!
Білочка захвилювалась - узяла в дуплі сховалась.
Дощ рясний ішов пів дня. Напоїв старого пня.
Лось напився й хом'ячок, під дубком виріс грибок.
Потім дощик перестав. Він пішов аж ген за став!
Білка по гілках стрибала - на хвіст крапелька упала.
Тепер тішиться весь ліс, бо напився білчин хвіст!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660742
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 19.04.2016
Я чую - вітер розгулявся.
І дощ шумить.
Шумить.
Хлюпоче.
І грім...
І грім...
І грім гуркоче.
Огонь!
Це блискавки стріла.
Я бачу той вогонь.
Гроза...
Гроза...
Вона в мені.
Гроза - це я!
Ти чуєш, вітрами шумлю?
Дощами ллюся?
Я - блискавка!
Я - грім!
Гроза !
Та цього зовсім не боюся.
Я - блискавка!
Я - грім!
Гроза!
Такою в тебе переллюся.
Бо й ти, бо й ти є - ураган!
Ми - істина.
Ми - не обман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2016
Йду стежиною по лісі. Ось гора.
Під високою горою є нора. Чує серденько моє -
в тій норі хтось живе!
Хочу знати, хто такий? Хочу бачить, він який?
Заховаюсь в холодочку, під кущиком, за дубочком.
Тихо - тихо посиджу, що побачу - розкажу.
Ось з'явився чорний ніс. Руда шубка в звіря цього,
хитрі очки, довгий хвіст.
- Дуже гарний! Дуже гарний! Дуже гарний!- шумить ліс.
І співає. І радіє. І дзвенить...
Ой, як весело дивитись, як по лісі лис біжить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660514
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 18.04.2016
Життя для кожного - урок.
Для кого ж так розцвів бузок?
Лиш їсти смачно
й одягтися?
А я скажу: " Не помилися.
Подумай сам!"
Ми всі дрімаєм, чи поснули?
А хто ми є?
Давно забули!
Лиш їсти й пити.
Грошей дай.
А для кого ж тоді є рай?
Хто про знедолених подбає?
Хто скаже ніжно:
" Я кохаю!"
Хто зорі позбирає в росах?
Хто стрічку заплете у косах?
Хто колискову заспіває?
Скажіть мені.
Скажіть,
хто знає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660134
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.04.2016
Прокинулось сонце та й зазолотилось.
Зранку у ставочку ясне сонце вмилось.
Ой чистенькі ж щічки, а очі блакитні.
Кучері у сонця - променята світлі.
Кучері у сонця вруняться, мов м'ята.
І в руках у сонця променят багато.
Оті ніжні, ясні, золоті краплинки
Розсипає сонце на щічки, на спинки.
На ручки, на ніжки, краплинку на носик.
Золотих краплинок для всіх у сонця досить.
А ще в ліс... і в поле... і в хвилі співає.
Золоте зернятко в землі зігріває.
Працювати сонце й веселити вміє.
Золотому сонцю кожен з нас радіє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660128
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 17.04.2016
Замріяний погляд -
і ніжність в очах.
Замріяний погляд -
в нім ласка.
Замріяний погляд
і усмішка щира.
Яка ж вона мила!
Замріяний погляд -
в нім радість буття.
Вона подарує
світу -
дитя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2016
Повертаються додому журавлі,
В рідний край, на Батьківщину.
Полетіти з ними хочеться й мені.
Я в думках до неї часто - часто лину!
Ви, журавлики, журавки, журавлі!
Візьміть любов мою на свої дужі крила.
Розсійте там, де небо голубе.
Хай в ріднім краї вона щастям розцвіте!
Повертаються додому журавлі,
Де моя дорога в'ється.
Там батьки мої , і друзі там мої.
Як без мене їм тепер усім живеться?
Не віддам я свою тугу журавлям,
Повернуся сам додому.
Відшукаю я доріжку рідну там,
Що без мене заростає вже травою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659865
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.04.2016
Цвіте черемха у гаю. Розквітла.
Над нею небо угорі. Привітне.
І манить, манить до себе тим цвітом.
І пахне літом.
Цвіте черемха у гаю так сніжно.
А я люблю тебе, люблю, так ніжно.
І пелюстками обсипає нас.
Кохання час!
Цвіте черемха у гаю, мов вишня.
Радію я, що ти до мене вийшла.
Цвіте черемха у гаю для всіх.
Де твій лунає сміх!
Цвіте черемха у гаю. Розкішно.
Зустрілись ми з тобою тут. Так вийшло.
І лине пісня солов'я над світом.
І пахне літом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2016
Ой, які ж хороші мрії всі мої...
Щирі, добрі, щедрі, світлі. Чарівні!
Та розсипались, мов перли.
Як зібрать?
Сонце ніжно буде мрії зігрівать.
Розлетілись мої мрії, мов птахи,
й попливли, немов рікою дітлахи.
На листочку кучерявім і в човні,
розлетілись мої думи чарівні.
Ну, а як тепер зібрати?
Подивись!
Немов зір, думок у мене.
Роздивись!
В небі зорі всі яскраві, всі зорять.
Щоб збувались мої мрії -
Мерехтять!
Ой, які ж хороші мріі всі мої...
Щирі, добрі, щедрі, світлі. Чарівні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659428
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.04.2016
Ой кувала зозуленька в лісі на дубочку.
Накувала довгі роки моєму синочку.
Накувала довгих років ще й маленькій доні.
Потім змовкла, полетіла. Чомусь сіла долі.
Нахилялась до землиці. Та то не клювала.
Нахилялась зозуленька, крильцями тріпала.
- Що з тобою, зозуленько? Чому не співаєш?
Чому крильцями тріпочеш, низько так схиляєш?
Ой мовчала зозуленька та все припадала.
Мабуть чула, як земля та болісно стогнала.
Мабуть чула та хотіла лихо те прогнати,
Щоб завжди жила у щасті Україна - мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659260
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2016
Я у Бога попрошу Святої Радості.
Нехай вона прийде на наш поріг.
І Долі гарної на двох.
Зігріє нас вона обох.
Дай, Боже, Радості.
Дай, Боже, Радості .
Дай, Боже, Радості Святої !
І Долі гарної, і Долі гарної,
Щоб у Щасті нам прожити і Любові!
Я у Бога попрошу Святої Вірності.
Хай принесуть на крилах журавлі.
І Щастя попрошу на двох.
Зігріє нас воно обох.
Я у Бога попрошу Святої Ніжності,
Щоб ти мені радіти завжди міг.
Й Любові Світлої на двох.
Зігріє нас вона обох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2016
Ту зірку всі звали Полинню. Насправді була,
чи виднілася тінню? Можливо, із неба упала
і тут на землі догорала?
Якби їй любові ми більш дарували,ще б
довго світила. Ми цього не знали.
Як стала від болю ясніше горіти, то жарко нам
стало. Довелось загасити.
Отак у житті воно й справді буває. Хтось
світить яскраво, а хтось - догорає. Як сили
не стане для інших світити, то ще й допоможем
те світло гасити! А зникне та зірка, була - і нема...
То скажем:
- Шкода, бо ж ясною була. Могла б нам ще довго
та зірка світити.
Коли ж навчимося насправді любити?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659136
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.04.2016
Ой, як добре друга мати косолапого.
Ой, як добре друга мати, хоч вухатого.
Чи вусатого хотя би, чи руденького.
Аби лагідного і гарненького.
Добре друга мати, знаю, чималенького.
Захищав би він мене. Чи хоч маленького?
А чи білого ще й пухнатого?
Може сірого полосатого?
Вибираю довго я. Вибиралочка.
Бо для душі ж моєї він - розважалочка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658776
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.04.2016
Щодня бігаю довго,
а можу ще і довше.
Хто не шанує себе,
чомусь ще й інших топче.
Щодня бігаю довго,
а можу й відпочити.
Хто не цінує себе,
того будуть ганьбити.
Щодня бігаю довго ,
довго можу ходити.
А хто про інших дбає,
того будуть любити.
Щодня бігаю довго,
і весело й охоче.
Той, хто на мене гляне,
можливо теж захоче?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658762
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.04.2016
Я люблю, коли сонце встає,
Дзвінкий спів солов'я тихо ллється.
Я люблю, як трава роси п'є,
І верба до води тихо гнеться.
Я люблю, коли річка шумить,
А над хвилями ластівка в'ється.
Ту хвилюючу зустрічі мить,
Коли серце від радості б'ється.
Я люблю, коли дощ моросить,
Кожній крапельці можу радіти.
Я люблю, коли пісня дзвенить,
І сміються весело діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658444
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.04.2016
Честность... Она не всем нужна? Прожить без неё можно?
Честность... Попробуй честным быть. Сейчас это не модно?!
Когда о ней говорят, бывает, что хохочут. Попробуй честным быть
всерьёз - затопчут. Ведь вызывает иногда она обиды, зависть.
О честность, честность... Ты куда? Нас хочешь ты оставить?
Не уважают здесь тебя? Не любят?! Постой. Постой, не уходи!
Ещё ведь есть другие люди. Хотелось мне в них взять урок
и сдать экзамен. О честность, честность... Что говоришь?
Опять обманем?
Но я прошу - не уходи. Вернись обратно! Ведь есть же те, кому
средь лжи слышать тебя приятно.
С тебя смеются, и плюют, и унижают?! Да.... В почёте ты была давно.
Не по карману. И песни чаще поют теперь обману.
О честность, честность... Ты ведь есть, и всегда будешь.
Я верю, что когда - то ты всех нас от сна разбудишь.
Уйдёт обман. Уйдёт обман. Ведь сколько можно?! А тебе мода
не нужна, Обманывать будет не модно.
Сама собой всегда ты есть. Ты есть такая.
Ты есть проста.
Ты есть чиста.
Ты есть во истину Святая!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=658212
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 08.04.2016
Моє серце ніжності злякалось.
Щось притихло, ніби заховалось.
Мабуть, його вишня, біла - біла,
Гілкою розквітлою прикрила.
Серденько моє, поглянь, весна
ніжністю навколо розцвіла.
Не хвилюйся, серденько моє,
Милий кличе, чуєш? Зве мене.
Манить мене вишня цвітом білим.
Я зустрітись хочу з своїм милим.
В очі надивитися дай карі.
З його серцем задзвени у парі!
Серденько моє, поглянь, весна
ніжністю навколо розцвіла!
Не хвилюйся, серденько моє.
Милий кличе,чуєш? Зве мене!
Добре, що ти, серденько, відкрилось.
Ще ясніше вишні засвітилось.
Мабуть наша вишня, біла - біла,
Ніжності навчить тебе хотіла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2016
Хвиля з хвилею грає.
В полі вітер літає.
Все навкруг зеленіє.
Який ясний цей день!
Сяє сонце яскраве.
Бджілка квітці співає.
І видзвонює жайвір
в небі синьому, ген...
Аж за хмари злітає.
З Богом він розмовляє.
Ту їх мову ласкаву
чути всім на землі.
Хоч немає в ній слова,
Яка ж гарна та мова!
Бог створив нам все в радість,
і мені, і тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657948
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 07.04.2016
В жизни всё так просто и так сложно!
Просто й сложно?
Как же получается?
Кто - то плачет, кто - то улыбается.
Кто - то трудится, идёт вперёд.
А другой, смотри, наоборот.
Ленью мается.
Интересно как - то получается.
Загрустил? Другой не собирается!
Выбирать тебе. Сейчас твой час.
Жизнь свою прожить
ты сможешь только раз.
В жизни всё так просто
и так сложно...
Но зато прожить её
так интересно можно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657712
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.04.2016
- Ой весело ж було! Раділи всі, - Баран розказував Козі.
Учора в Зайця були іменини. Гостей багато завітало на гостини.
Ой весело було! Ще ж як... Сміявся увесь час Їжак. Сойки
на флейтах грали, а Бобри били в барабани. Ведмеді весело співали!
- Були й Вовки? - тут поцікавилась Коза.
- Були, були... Вони так дружно танцювали!
Та, правда, швидко кудись зникли. До цього вже давно всі звикли.
Таке було уже не раз. То ж обійшлося без образ.
- Що ж тут смішного? - поцікавилась Коза.
- Ну, як же що? - подивувавсь Баран.
- Я відчуваю тут обман. Чому зникать? Не розумію.
- Та я ж розказую... як вмію, - став хвилюватися Баран.
Який тут може буть обман?
Допоки тим Вовкам ми грали, вони так дружно танцювали!
Так весело було! Ой як... Та, правда, коли танці стихли,
забрали м'ясо все Вовки і раптом кудись зникли.
Лишили моркву, буряки, петрушку, кріп, капусту... Ой, хай їм буде пусто... -
сказав Баран й роззявив рота. Дивився на Козу, а ніби на ворота.
Став, видно, розуміть Баран, що в цьому є якийсь обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657690
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 06.04.2016
Веселилась річка, стрімко - стрімко бігла
через ліс густий, зелений гай.
Веселилась річка, стрімко - стрімко бігла.
Тут струмок веселий:
- Зачекай! Зупинися, річко! Бачиш я маленький?
Зупинися, річко, я прошу!
Не спинялась річка, хлюпотіла стрімко.
А струмок сердито:
- Закрич - у- у - у!
- Доганяй, струмочку, чекати не буду, бо веселі
води я несу. Доганяй, струмочку, набирайся сили.
Я тобі, малий, допоможу!
І побіг струмок той з річкою стрімкою. Сили набирався.
Не спинивсь.
Став він уже сам сильною рікою. Бути сильним в річки
він навчивсь.
Так в житті буває. Хто батьків шанує, сили набереться.
Задзвенить... Мов струмок бадьорий, весело і стрімко,
у життя він світле побіжить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657500
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 05.04.2016
Гриміло... Страшно так було! Боялась дуже.
Сердилась земля. Сварилось небо.
А що ж зробила такого я, чого робить було не треба?
А дощ все лив і лив, мов із відра. То ж злива не спинялась.
Здригалась хата, бо й вона, мабуть, боялась.
І стріли - блискавиці весь час між хмар шугали.
Хотіли, щоб боялись всі? Лякали?
А коли стихло... Лишенько яке! Оббило груші, яблука
та сливки. А у вишеньки ще молодої, глянь, зламало гілку!
І квилить пташка біля неї, бач? Гніздечко збило.
- Чому, татусю, - запитала я,- йшов такий сильний - сильний дощ
і сильно так гриміло?
Татусь помовчав якусь мить й сказав:
- Не знаю, доню! Є Вища Сила, чомусь вона навчити нас хотіла.
Не зрозуміла я тоді тих слів. Що за наука?!
Та й досі бачу, як пташат взяв бережно татусь у руки. Підняв
кубельце. Прикріпив. Пташат у нього посадив і сказав весело:
- Не журись, пташко! Те, що зробить не можеш ти, мені зробить
зовсім неважко.
І щебетала пташка та. Була вона така щаслива! В кубельці
колисала пташенят вже наша сильна слива.
А вишеньку татусь перев'язав, погладив ніжно їй він гілку - руку.
Я й досі пам'ятаю ту грозу і вдячна Богові за ту життя - науку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657214
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.04.2016
Про що шепочуть зорі?
Про ранок сонцем вмитий,
Що вже скупав у росах
Барвисті ніжні квіти.
Про верби кучеряві,
що в воду задивились.
Про зерна калинові,
що до землі схилились.
Про золотом налите,
колосся в нашім полі.
Про теплий літній вітер,
що вирвався на волю.
І про потік грайливий,
що перлами сміється.
Про стежку, що між гори
увись до сонця в'ється.
А ще вони розкажуть
про ту шумливу річку
й про клена молодого,
що закохавсь в смерічку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656953
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.04.2016
Проснувся кіт й промовив "Гав!" й сам здивувавсь: "Що я сказав?
Де бачив хто, щоб так коти казали?"
- Ко - ко! Ко - ко! - вже за вікном синички всі співали. А горобці замість
"Ців - ців!" дзвеніли дружно "Дзінь- дзінь - дзінь!"
- Що за дива?" - подумав кіт. Може я не проснувся?
- М'яв - м'яв! М'яв - м'яв! - вже м'явкотів дворовий пес Лакустя.
То ж вибіг кіт мерщій у двір. А там... А там ще більше див!
- Ку - ку - рі - ку! Ку - ку - рі - ку!" - корова говорила. Весело крякала вівця
й поважно так ходила...
- Що за оказія така? - усе кіт дивувався.
Він підійшов до гусака і в нього запитався :
- Скажи, що трапилось? Чому усі говорять дивно?
- Ців - ців! Ців - ців! - сказав гусак. Невже тобі не видно?
- Я добре бачу! - сказав кіт. Та щось не розумію. Повинен кожен
те робить, що добре робить вміє. Чом переплутались слова?
Навіть баран говорить "Ква!"
- І - го - го - го! І - га - га -га! - тут розкричалася коза. В тім винуватим
ти є сам! Бо вранці "Гав!" усім сказав. В Лакусті ці слова забрав.
А той узяв у тебе "М'яв!" А це були слова твої. То ж переплутались й мої.
Бо кінь почав кричати "Га - га!" навколо хати. Взяла я "Ців" від горобців,
вони "Дзінь - дзінь" від квіток. Синички узяли "Ко - ко!", корова "Ку - ку - рі -ку!"
Заговорила тут вівця:
- Красива пісенька оця. Та що маю робити? Скажу, не хочеться мені ще й
у кублі сидіти.
- От бачиш,- відказав гусак. Верни мерщій, що взяв. Отак!
- Візьми, будь ласка, своє "Гав!", мені ж верни гарненьке "М'яв!"-
сказав Мурзун Лакусті. Давай пограємося вдвох в бабусиній капусті.
Слова лиш ці Мурзун сказав - і сталось те, чого чекав.
Усі заговорили на своїй мові, хто як вмів. А кіт ходив і муркотів.
Бо добре так і мило, і всім - всім зрозуміло!
Ото ж і ти уважним будь. Думай, що говорити. І знай, що кожен
місце має під сонцем в цьому світі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656887
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 03.04.2016
Раз зустрілися дві чаплі.
І спитала перша другу:
- Як живеш? Скажи по - правді.
І сказала інша так:
- Як по - правді, то - ніяк.
Аби день... То так, то сяк.
- О! Нарешті я почула святу правду.
Добре так! Аби день... То так, то сяк.
А то, коли б не спитала, в тебе добре все
весь час.
Правду треба говорити.
Правда ж радує всіх нас!
Перша дзьоб свій опустила.
І сама пасеться в лузі.А подрузі?..
Теж є діло. Всім розказує ту правду.
І, скажу вам, дуже вміло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656614
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 02.04.2016
Ты услышь Моё "Люблю..."
через молнию - грозу.
Ты услышь его в дожде,
в каждой капельке. Везде!
Моё "Люблю" звучит без слов.
Подарит много сладких снов
и дней весёлых. Я хочу,
чтоб слышал ты Моё "Люблю".
В цветке весеннем и в листве.
Всё для тебя. Тебе... Тебе!
В сияньи солнечных лучей,
и в блёстках всех звёздных ночей.
Тебе весь мир Я подарю
в одном - единственном
"Люблю..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656598
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 02.04.2016
Посадила я калину край води.
Ой рости, моя калинонько, рости.
Ой рости, моя калинонько, рости.
Білим цвітом тобі веснами цвісти!
Посадила я калину край води.
Ой цвіти, моя калинонько, цвіти.
Ой цвіти, моя калинонько, цвіти.
Пишним цвітом мою землю освяти!
Ой росте моя калинонька росте.
Та ще й гронами червоними цвіте.
Ой рости, моя калино, розцвітай.
Хай радіє Україна, рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656474
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 01.04.2016
Народилось мавпенятко, таке тихе, смирне.
Всі любили мавпенятко, воно ж таке ніжне!
Стало воно підростати, усіх шанувало.
А то раптом помітили, що мінятись стало.
Всі ж хвалили, все давали, ніщо не жаліли.
Воно ж дякувало завжди, всі йому раділи.
А це що ж таке, скажіть? Чомусь знахабніло!
Скрізь бере все, що захоче. Бере дуже сміло.
Все бере, ще й вибирає краще з - поміж всього.
Та ще й сердиться, кричить, як щось не для нього.
Ой, що ж сталось з мавпенятком?
Це ж так неприємно!
Забирає, що захоче, все бере даремно.
Та було ж так і спочатку, лиш не помічали.
Просто виросло велике, тепер закричали.
То маленьке брало мало, мало було треба.
У великого ж мавп'яти - велика потреба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656449
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 01.04.2016
Літала ластівка так низько над землею!
А ж тут її побачив яструб звисока й подумав:"Бач , яка стрімка!"
А ще угледів квочку біля хати. То ж каменем упав, бо захотів схопить її синка.
А ластівка помітила. В халепу попала квочка з дітками своїми!
І кинулась на виручку, курча прикрила крилами стрімкими.
Упився яструб кігтями у ніжне тіло, та ластівка боролась сміло.
Й була, скажу вам, не одна. На поміч інші прилетіли, хоч і вони,здавалося, безсилі.
Та разом добре захищати!
Курчат знов водить квочка - мати й літає ластівка стрімка ось біля хати.
А яструба, скажу вам, поклювали... Та що про нього говорити?
Погляньте краще - підростають в квочки діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656161
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 31.03.2016
Зійшло сонце, тихо - тихо.
З ним прокинувся весь ліс.
Краплі сонця освітили
сосни й коси у беріз.
Гляньте, ґрона в горобини,
Ніби краплі ті ясні!
Краплі сонця - у віконця.
Краплі сонця - у траві.
Краплі ті усьому світу.
Краплі сонця всій землі!
А що є від них яснішим?
А що є від них теплішим?
Істина така проста.
Найясніша, найтепліша
в нашім світі - доброта!
Краплі сонця, краплі сонця.
Вистачає їх на всіх.
Краплі сонця нам на радість.
Щоб дзвенів веселий сміх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656159
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 31.03.2016
Сонячний день, мов ковток води.
Свіжістю віє, та крок до біди.
Стоїть. Не відходить біда залізна.
Думає - сильна, думає - сильна...
А в наших серцях любов свята сина.
За нами уся, уся Україна!
Батьківська земля, свята, чесна,
Де правда жива й любов воскресла.
А у біди серце залізне.Тому не спиняє,
Тому вона тисне.Знищити хоче усе, що живе.
Та знищить не зможе,
Бо любов не дає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655933
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 30.03.2016
Потягнула ниточку - оголила литочку.
У руці зосталося. Як таке от сталося?
Ниточка тоненька, литочка гарненька!
Потягнула ниточку - розірвала свиточку.
Само розірвалося. Як таке от сталося?
Ниточка шовкова, а я чорноброва!
Потягнула ниточку - та й зробила виточку.
Ниточка порвалася, я ні з чим зосталася.
Були босоніжки, тепер босі ніжки!
Ой, що ж то за ниточки, що в нас голі литочки?
Чи є вони шовкові, що ходимо ми голі?
Ще на гарні ніжки хочу босоніжки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655646
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 29.03.2016
Захотіла мишка сиру. А де його взяти?
Захотіла мишка сиру та й стала шукати.
Туди - сюди побігала, ніде не знайшлося.
То ж вилазити із нірки мишці довелося.
Скрізь ходила. Зазирала. А сиру й не видно.
Що ж робити? Сир знайти треба неодмінно!
Та ось мишка побачила будиночок гарний.
Підійшла і роздивилась. Правда, дуже славний!
Раптом вона помітила там сиру шматочок.
Він від неї заховався ген аж у куточок!
Та схотілось скуштувати їй його всерівно.
Отож стала міркувати, як дістать спокійно?
Стала тихо підкрадатись до шматочка мишка...
Аж тут лапку прищемило й з 'явилася кішка!
Отож, знайте, як буває, всі дівчата й хлопці.
Дармовий сир вас чекає лиш у мишоловці!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655356
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 28.03.2016
Ми - сіячі добра і зла. Які хто має зерна - сіє.
Ми - сіячі добра і зла. В лице і в спину вітер віє.
Яке зерно кладеш в ріллю, що зійде і заколоситься
У полі жито золоте, чи пишна в колоску пшениця?
А чи колючим бур'яном ти лан свій щедро засіваєш?
Що ти посієш, те й пожнеш! - народна мудрість щедра.
Знаєш!
То ж дбай, щоб зерна золоті із добрих рук в ріллю лягали.
І щедро - щедро в колоску скрізь наливалися хлібами.
Ми - сіячі добра і зла. Які хто має зерна - сіє.
Буває, вітер - у лице. Буває, в спину вітер віє.
А сонце світить для нас всіх.
Ясним промінням всіх нас гріє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655330
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.03.2016
Засвітилось сонце у росі,
кольорами виграє на травах.
Верби нахилились до води,
умивають лиця. Ранок...
Знов веселий ранок виграє,
кольорами сяє так, іскриться.
І пташиним щебетом дзвінким
повниться навкруг все.
Веселиться.
Веселиться і радіє світ,
бо життя в ньому дзвенить, вирує.
Ця земля в росі і спів ясний
є для тих, хто бачить її й чує!
Постріли... В них музики нема.
Радості нема в них і любові.
Сонце збере роси і в траві
залишаються лиш сліди крові.
Краще нехай сонце у росі
кольорами виграє на травах.
Хиляться хай верби до води
й умивають лиця. Ранок...
Хай веселий ранок настає,
кольорами виграє, іскриться.
І пташиним щебетом дзвінким
повниться навкруг все.
Веселиться!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=655129
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2016
Заболіли зуби в крокодила.
Плаче. Плаче.
Гіркі сльози ллються.
Дали йому меду, він не хоче.
Дали йому сиру - відвернувся!
Заболіли зуби в крокодила.
Плаче. Плаче, бідний, не стихає.
Заросив усю траву навколо.
- Що з тобою? - мавпочка питає.
Пожаліла мавпа крокодила.
Ще й погладити його схотілось.
Ген, погляньте, зуби перестали.
Та зникла мавпа -
й сліду не лишилось!
Вже пірнає крокодил щосили.
Хитрі очі знову за всім зирять.
То ж тепер зубів тих стережуться
й крокодиловим сльозам не вірять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654813
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.03.2016
Знов квітне вишня наша на подвір' ї,
Розкішне плаття дарувала їй весна.
А посадила її мама в день весілля,
Щоб вишня ця їй щастя принесла!
А поряд клен шумить веселий,
Що захищає вишню від вітрів.
Щоб затишно завжди було в оселі,
Татусь мій біля вишні посадив.
І шумить ніжно вишенька гарненька,
Надійний, сильний захищає її клен.
А поряд з нею - побіліла й наша ненька,
Бо пестять внуків вже батьки тепер!
А поряд клен шумить веселий,
Що захищає вишню від вітрів.
Щоб затишно завжди було в оселі,
Татусь мій біля вишні посадив.
Знов квітне вишня наша на подвір' ї,
Розкішне плаття дарувала їй весна.
А посадила її мама в день весілля,
Щоб вишня ця їй щастя принесла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2016
Во мне огонь, во мне огонь...
Откуда он?
Откуда он?
Ты шепчешь нежные слова.
А может тот
огонь от слов?
Во мне огонь, во мне огонь...
Он разгорелся,
как костёр.
Ты смотришь, смотришь на меня.
И прибавляется
огня!
Во мне огонь, в тебе огонь.
Так сладко - сладко
греет он...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2016
Тихий - тихий вечір,
вечір синьоокий.
Ходить тихо гаєм
й над озером глибоким.
Розсипає зорі.
Глянь, ніби намисто.
Можеш позбирати,
он яке іскристе!
Плавати навчились
зорі в синім небі.
Опустились в воду,
личка вмити ж треба!
Щоб іще ясніше
в небі заясніти.
Ой, зіроньки - зорі,
як вас не любити?
Тихий - тихий вечір,
вечір синьоокий.
Трохи сів спочити
в березі високім.
Трохи сів спочити,
хоч не натомився.
На зіроньку ясну
тихо задивився!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654495
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.03.2016
Летить Земля... Летить, як пташка.
А як летить? Де ж її крила?
Чия це мрія незвичайна
летіти так її навчила?
Летить Земля... Хоча б хвилину
їй відпочити. Хоч би мить!
Весь час у русі. Літо. Осінь.
Їй не дано часу спочить.
Коли летить крізь сніжні зими,
то бачить літо уві сні.
Нас вчить, як йти назустріч мрії,
і як радіть своїй весні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2016
Не весна, не літо
і не щедра осінь,
а душа твоя - вічна зима?!
Розкрий свою душу,
вона ж чиста й світла,
як прозора, джерельна вода.
Розтопи сніги ті!
Досить панувати там
морозам лютим і вітрам.
Розкрий свою душу
для добра та щастя.
Хай любов панує там!
Хай весна розквітне,
гріє тепле літо
й осінь принесе свої плоди.
Розрий свою душу
для добра та щастя.
І добро розтопить лід той і сніги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654086
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.03.2016
Розсипає вишня пелюстки медові.
Пелюстки ті ніжні і ясні.
А мені наснились твої чорні брови,
Твої карі очі прийшли в сни мої.
Вишенька, вишня, квіти - зорі з неба.
Я чекав на тебе стільки літ!
Видно, вона знає, що ти є у мене,
Сипле нам під ноги білий - білий цвіт!
Знов чекати буду, щоб до мене вийшла.
В твої ясні очі задивлюсь.
І зрадіє пишна, наша ніжна вишня,
Коли я до тебе знову посміхнусь.
Вишенька, вишня, квіти - зорі з неба.
Я чекав на тебе стільки літ!
Видно, вона знає, що ти є у мене,
Сипле нам під ноги білий - білий цвіт!
Розсипає вишня пелюстки медові.
Розсипає вишня пелюстки.
Пригорнись до мене, моя люба пташко,
Найрідніша в світі є для мене - ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2016
Іди, іди, дощику,ти такий рясненький.
Шуми, шуми, дощику, ти такий тихенький.
Співай, співай, дощику: "Шу - шу- шу..."
Я маленького синочка колишу.
Від твоєї пісеньки усе розцвітає.
Під віконцем вишенька соком наливає.
Крапелька до крапельки - все дзвенить.
І росте, росте синочок, гарно спить.
Іди, іди, дощику, ти такий рясненький.
Шуми, шуми, дощику, ти такий тихенький.
Співай, співай, дощику: "Шу - шу - шу..."
Я маленького синочка колишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653892
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 23.03.2016
Розболівсь живіт у бегемота.
Дуже розболівся... От біда!
- Ти, мабуть, зовсім не їв сьогодні?-
пожаліла його мавпочка одна.
- Їв я, їв! Того, можливо, мало...
Знову взявся їсти бегемот.
А живіт росте, росте потроху,
і великим,гляньте, став вже його рот!
Хто не хоче буть, як бегемотик-
контролюй гарнесенький свій ротик!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653631
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.03.2016
Між гір високих - джерело.
Жива вода іскриться.
Напитись можеш, як прийдеш.
Тут п'ють і звір, і птиця.
Між гір високих - джерело.
Живе поміж каміння.
Дивуюсь, де ж воно взялось?
Іскриться в нім проміння!
Навколо гори, а воно
Шумить, дзвенить, радіє...
Як добре, коли в світі хтось,
Скажу, так жити вміє!
І де ж ті силоньки бере
Те джерело іскристе?
Нанизуй дні й роки життя,
Як перли у намисто!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653627
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.03.2016
Стихи писать я не училась,
Они идут из высока.
Стихи писать я не училась,
их пишет Господа рука.
У них слова - святые зёрна,
посеешь в душу - прорастут.
Стихи писать я не училась,
они от Господа идут.
А тот, кто слышит, понимает,
Пусть эти зёрна принимает,
Посеет их в своей душе.
И прорастут они, я знаю!
Стихи свои я Вам читаю,
чтоб знали все:
что Бог даёт -
всегда в душе добром цветёт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653415
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.03.2016
Мов сльозини, оці роси...
Розплелись в траві цій коси.
І розсипались, шовкові,
В чистій ніжності й любові.
Мов сльозини, оці роси...
Йшли додому вранці босі.
Чисті роси ті збирали,
Слід веселий залишали.
Ось слідочок до слідочка,
дві доріжки, зупиночка.
Зупинялись - обнімались,
І раділи, і сміялись.
Мов сльозини, оті роси...
Що іскряться щастям й досі.
Трави світяться шовкові,
Повні радості й любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2016
Я хочу с Тобой поговорить,
Я хочу за всё благодарить.
Солнца луч, весёлый ясный день,
Что живительную влагу даёт тень.
За цветок, открывшийся в апреле.
И за звонкие, весёлые капели,
что так часто уносили вдаль.
Благодарна я и за печаль.
В нашей жизни место есть всему.
Главное, что я Тебя люблю!
Я люблю за летние дожди,
Я люблю за"на" и "подожди".
Я Тебя за всё благодарю,
В Твоём мире сказочном живу.
Я хочу с Тобой поговорить,
и за всё, за всё благодарить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653061
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2016
Світить зорями ніч,
Чарівниченька.
Сяє місяць ясний,
Де криниченька.
Тут шумить джерело,
Сріблом тішиться.
В ньому ясний ріжок
Тихо світиться
Струменить джерело,
Дзвенить, піниться.
Бачить небо в зірках,
Хто нахилиться.
Тож смерічки стрункі
Задивляються.
Часто воду тут п'ють
Ті, що кохаються.
Сама нічка ясна
Задивлялася.
Із світанком вона
Цілувалася.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652924
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.03.2016
В парку я тебе побачив,
йшла мені назустріч.
Ой, дівчино, ніжне зерня,
може в серце впустиш?
Ой, дівчино, ніжна квітко,
очі - синє небо.
Нам зустрітися з тобою,
нам зустрітись треба!
Розвівалося на вітрі
золоте волосся.
Ніби в полі дозріває
золоте колосся.
Ой, дівчино, ніжна квітко,
я признатись мушу.
Моє серце схвилювала,
бо запала в душу!
Посміхнулася привітно,
я тобі радію.
Може стріла й ти сьогодні
свою давню мрію!
Ой, дівчино, ясні зорі
розсипає нічка.
Видно знає, що зі мною
є найкраща чічка!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2016
Весь день трудився чоловік, не розгинався.
Дерева чистив у саду і посміхався.
Забув він навіть про обід. То й що ж такого?
Раптом гніздо помітив він поміж гілля
того рясного.
Так гарно - гарно птах зробив гніздо маленьке.
Легко гойдає тут його гілля рясненьке.
Подивувавсь. Як можна так було зробити?
А от зробив майстерно дім той птах малий,
і є де жити!
То ж обрізать гілля не став, лишив густіше.
Надійно пташці щоб було і веселіше.
О, як багато Бог дає малій пташині...
Яке гніздечко чепурне на вишенці,
під небом синім!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652719
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2016
Від себе не тікай, бо не втечеш.
Ти стань, як річка, вона вперед лиш знає.
Буває, що виходить з берегів,
Та знов у своє русло повертає!
Від себе не тікай. Прийми, як є,
Якщо не в змозі на краще щось змінити.
Переживи хвилини ті гіркі.
Учись, учись завжди життю радіти!
Ти ж знаєш, що приходить завжди день.
А день той ясний іде на зміну ночі.
Отож старайся завжди йти вперед.
Ти щастю маєш подивитись в очі!
Комусь до щастя близько. Це є так.
Буває щастя далеко десь шукають...
Та доля вкаже тобі вірний шлях.
В ній зорями щасливі знаки сяють!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2016
Літав вітер по діброві, з нею розмовляв.
Кожну квіточку медову ніжно цілував.
Ой ти, вітре кучерявий, добрий даєш знак.
Тут гуляють всі у парі. Нехай буде так.
Нехай буде так!
Літав вітер біля річки, хвилю підіймав.
І ту хвилечку прозору удаль підганяв.
Ой ти, вітре кучерявий, добрий даєш знак.
Нехай доля, як та річка, довгий має шлях.
Довгий має шлях!
Літав вітер по полечку та й пісню співав.
Золоту пшеницю в полі ніжно колисав.
Ой ти, вітре легкокрилий, добрий даєш знак.
Є в нас щастя, є в нас воля. Нехай буде так.
Нехай буде так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652373
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2016
Дозріли вишні у саду, налились соком.
А як дістати їх мені? Вони високо!
Зі мною вишенька росла. Уже зміцніла.
А в цьому році, гляньте, як гарно вродила!
І ваблять вишеньки мене, їх є доволі.
Так добре їм там на гіллі, бо бачать зорі.
Як нічка ходить по землі, всіх присипляє.
І як під ранок сяйво зір тих розсипає.
А як проснуся вранці я, то заіскряться
На вишні зорі золоті в краплинках щастя.
І схилить гілочки рясні та вишня спіла.
З матусею в дитинстві я її садила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652366
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.03.2016
Наш дім Бровко охороняє вночі і вдень. Коли ж він спить?
Іноді, правда, помічаю, що дуже хоче відпочить.
На нім тоді малі курчата ведуть свою веселу гру.
А він лежить, ніби й не чує. Та чує - знаю! Я люблю
дивитися, як спить Бровко.
Та лиш чужий пройде тут хто , Бровко відразу на сторожі.
І як він може
все чути й бачити вві сні? В нього повчитися б мені!
А які сильні в Бровка лапи! Хотів навчить його писати.
А він, Бровко той мій хвостатий, заліз в малину. Заховався.
Чекав його я. Не діждався.
На цей раз справді було так. Я не розсердився. Собака ...
Ну що ж, не хоче він писати, тоді навчу його читати.
Навчиться швидко, хист я маю.
І сам вже аж п'ять літер знаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652109
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.03.2016
Зернятка дрібненькі на землю упали.
Там, де ночі роси щедро розсипали.
Прийняла земля їх, ніби дитя ненька.
Колисала ніжно, встаючи раненько.
Зелені листочки із землі пробились.
Стрілочки маленькі вже на світ з'явились.
Доглядала щедро їх землиця - мати.
Гляньте, нашу ниву тепер не впізнати!
Тут літає вітер. Хвилі - ніби в морі...
Золоте колосся нахиляє долі.
А яке неповне, мов сухе джерельце,
Хилитись не буде, бо порожнє серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651998
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2016
Село моє - у світі найрідніше.
Розкішні яблуні, і вишенька моя.
Тут завжди сонце світить найясніше,
І найдзвінкіша пісня в солов' я!
Село моє, найкраще ти для мене,
Тут небо голубіє в вишині.
Тут рід мій славний, друзі, мила неня.
Таке все світле й дороге мені.
Село моє - єдине й незабутнє.
Дорога тут, що у життя вела.
Що ходить світом, кличе у майбутнє,
І повертає знову до села.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651868
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2016
Дорога в кожного своя.
Моя побігла через поле,
через мости і через ліс.
Ген повилася мимо ставу,
там, де розкішний верболіз.
Біжить дорога через поле,
де зріє жито і пшениця.
На мить спинилась, де криниця.
Пила водицю з джерела.
А потім далі повела...
й забігла в гори.
Ой, дорого, такою різною була ти,
такою щедрою!
В Карпати, скажи, чом мене привела?
Всміхнулась. Не відповіла.
Та я збагнула вже й сама,
чом посміхнулася вона.
Бо, як дорога, добре знаю:
Карпати - мій куточок раю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651730
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2016
Закричав сердито рак :
-Буде так! Хай буде так!
Так, як всі, рак не хотів,
довго злився і пихтів,
й так розсердився на всіх,
що тепер із рака сміх!
Всі вперед, а він - навспак.
Ну то й що?
Хай буде так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651634
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2016
Злетів березовий листок із гілки, хоч, здавалось, міцно там тримався.
Давно вже вітер шарпав, рвав,таки зірвав. Зірвав й поніс.
Погрався ним й залишив на сухій траві. Один листок зостався.
Лежить листок. Переступають. А іноді й наступить хтось.
-Як почуваєшся? - запитує в нього травинка.
- Щось на душі мені так гірко,- сказав листок.
Один я тут. Один, без гілки!
- Від того й гірко,- промовила травиця та. Корінням я землі тримаюсь.
Хто робить так, той пророста. Весною сили набирає.
Хто без коріння - засихає!
Допоки гілки ти тримався, був сильним, навіть з вітром грався.
То ж дбай і ти, дочко і сину,
про рід свій славний і Батьківщину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651480
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2016
В'ється між гір вузька - вузька стежина.
На ній зустрілася мені дівчина.
Сама струнка, а очі, мов озерця.
Скажу я вам, мені вона до серця!
Куди біжиш? Куди біжиш, стежино?
Куди спішиш? Куди спішиш, дівчино?
Сама струнка, а очі, мов озерця.
Бентежиш ти, дівчино, моє серце!
Там, де потік, дівчина зупинилась,
На мене пильно - пильно подивилась.
Мов той потік, високих гір джерельце,
Можливо, я збентежив її серце?
Куди біжиш? Куди біжиш, стежино?
Куди спішиш? Куди спішиш, дівчино?
Мов той потік, високих гір джерельце,
Можливо, я збентежив твоє серце?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2016
Летять, летять у небі журавлі,
І журно так клекочуть наді мною.
Я залишаюсь знов на чужині,
Хоч кличуть журавлі мене з собою.
Журавлики, журавки, журавлі.
Журавлики, журавки, журавлята!
Несіть любов і радощі мої
Туди, де залишились мама й тато!
Сховали знову хмари їх ясні,
Лиш клекіт в моїй пам'яті лишився.
Про рідний край нагадують мені,
Щоб у житті з дороги я не збився.
Журавлики, журавки, журавлі.
Журавлики, журавки, журавлята!
Несіть любов і радощі мої
Туди, де залишились мама й тато.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651273
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.03.2016
Де відшукати мені ті слова,
Щоб розказати змогла , як люблю тебе я?
Їх знає калина. Під нашим віконцем
Вона прокидається разом із сонцем.
Де відшукати мені ті слова,
Щоб розказати змогла, як люблю тебе я?
Тобі їх розкаже дзвінка наша річка,
Там в синьому небі - веселочки стрічка!
Де відшукати мені ті слова,
Щоб розказати змогла, як люблю тебе я?
Їх дощ прошепоче у рідному місті
Краплинами щастя в зеленому листі!
Де відшукати мені ті слова,
Щоб розказати змогла, як люблю тебе я?
Їх знає вже нічка і місяць в серпанку,
І та ясна зірка, що сяє до ранку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016
За горою, за горою сонце сходить.
А до мене молодої хлопець ходить!
Хлопче, хлопче, кучерявий! Сині очі.
Ой, які з тобою ясні й короткі ночі!
Зійшло сонце за горою, заясніло.
А моє серденько хлопця полюбило!
Хлопче, хлопче, кучерявий! Сині очі.
Ой, які ж з тобою ясні і ніжні ночі!
Хлопець той мене кохає, тому й ходить.
За горою для нас сонце знову сходить!
Хлопче, хлопче, кучерявий! Ясні ночі.
Задивляєшся до ранку ти в мої очі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2016
Свечусь я добротой,
и ты заметил.
Улыбкой нежною
ты на мою ответил.
О сколько нежности в том взгляде,
доброты!
Откуда я?
Откуда я?
Кто ты?
Мы оба сотканы
из струн безбрежности.
Живём мы в сказке,
в мире вечности!
Улыбкой светлою и я тебе отвечу.
Пусть Бог благословит нам эту встречу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
Я есть родник между камней, мой милый.
Я напоить тебя могу, любимый!
Огонь я, молния и гром - одновременно.
Меня узнаешь ты, родной, непременно!
Цветком я нежным могу быть, мечтой красивой.
И облаком весёлым плыть, рекой игривой.
Ручьём я звонким побегу - ты не догонишь!
В объятьях нежных удержать меня ты сможешь...
Я есть родник между камней, мой милый.
Я песня тихая твоя, любимый!
Улыбка, горькая слеза - одновременно.
Меня узнаешь ты, родной, непременно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2016
Я як крапля дощу
у безмежному світі .
Як та хвиля морська ,
яку несе вітер .
Я як хмара легка .
Я як пісня дзвінка .
Я дорога далека ,
що кличе у даль .
Біжить ген ...
Я є ніч .
Я є ніч .
Я є день !
Я є усмішка щира .
Я є добра і мила .
Запалю у воді .
Остуджу у вогні .
Так сказав ти мені .
Так сказав ти мені ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016
Тобі я повірила ,
як осінь кружляла
в блакиті ясній
позолотою .
Тобі я повірила ,
як сяяли зорі ,
зима все навколо
сріблила .
Тобі я повірила ,
як цвіт розсипала
красуня весна
легкокрила .
Тобі я повірила ,
як розцвітало
ніжне , барвисте
літо .
Тобі я повірила ,
як вперше побачила
в сильних руках твоїх -
квіти .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2016
Не утихает дождь. Он льёт уже три дня!
Под зонтиком цветным прогуляюсь я.
Не утихает дождь. Он льёт уже три дня!
Но ему не удастся испугать меня.
И пить давно хотели ивы с клёнами,
Берёзки у пруда весёлые.
Напились... Радуясь, роняют капельки.
Не утихает дождь. Идёт. Всё капает.
И даже воробьи куда - то прячутся.
А дождь всё сердится, а слёзы катятся.
Но смотрит на меня хитрыми глазками.
Рисую я его яркими красками!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2016
Котові снився сир. Він їв його, старався.
Котові снився сир. Він їв його, не наїдався.
Котові снився сир, та його було мало.
Видно тому приснилося ще й сало!
А потім він побачив ще у глечику сметанку.
Злизав її. Отак тривожно спалося до ранку...
Прокинувсь кіт. Нічого не було.
У животі від голоду гуло!
- Ну, перестань! - благає кіт. Бо то було немало.
Ти їв сметану, сир і сало. А хочеш ще? Я рибки дам!
Та чи не буде це багато?!
І завалився кіт знов спати, щоб рибку бачити вві сні.
Здається іноді мені - ми на котів буваєм схожі.
Привикли так багато спати!
А краще було б заробляти на сир, на сало, на сметанку.
І тоді солодко нам спалося б до ранку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648616
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 03.03.2016
У сонця є багато промінців
Для тата й мами, братика й сестрички.
У сонця є багато промінців
Для клена, і для яблуньки, й для річки!
Сонце... Сонце ясне!
Небо... Небо привітне!
Хай усмішками кожен день цвіте.
Радістю квітне!
Дарує сонце нам тепло своє.
Усе навколо ніжно зігріває.
Стежину ту, що у життя веде,
І ту, що нас додому повертає!
Сонце... Сонце ясне!
Небо... Небо привітне!
Хай усмішками кожен день цвіте.
Радістю квітне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648490
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 02.03.2016
Це так , насправді... Не дивуйтесь!
Нам полюбити треба всіх.
Любов... Любов свята по правді.
Зникає з нею всякий гріх.
Коли болить, то чути стогін.
Його ми чули вже не раз.
Ми правді подивімось в очі,
Погляньмо щиро, без образ.
Від бід ми гинули, стогнали
Вже під уламками руїн.
І хвилі зносили нас з вами.
То все наш гріх, то тяжкий гріх.
В брехні погрузли трясовині.
А звідти виведе хто нас?
Молімось Богу і просімо,
Щоб освятив гіркий наш час.
Ото ж почнімо кожен з себе.
Біда лиха багато днів!
Усім задуматись нам треба:
- А що для щастя я зробив?
Живімо. Дякуймо. Творімо!
Життю радіймо - зникне страх.
Любов, любов хай запанує.
Як хочу я, щоб було так!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648347
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.03.2016
Ой доленько , доле, вийду я у поле.
Там вітер літає, з небом розмовляє.
Ой доленько , доле, а де синє море,
Хвилі ходять сині, бо щасливі нині.
Ой доленько , доле, а за синє море
Пішло так багато і свою шукати!
Я щаслива, доле, що ти в своїм полі.
Я щаслива, доле, що ти на роздоллі.
Бо найкраще долю в ріднім краю мати,
А не на чужині між людей шукати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648233
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.03.2016
Вже відзвеніли грози, і земля
Напилась досхочу й розквітло небо.
А я прошу, а я прошу, а я прошу
Благословення, Господи, у тебе!
Благослови нас, Боже, на любов,
На доброту, на радість і на ласку!
Нехай лунає пісня колискова,
Вона ж веде нас всіх в життя - у казку!
Вже райдуга розквітла поміж хмар,
І розпростер лелека вільні крила.
А я прошу, а я прошу, а я прошу,
Щоб доленька у всіх була щаслива!
Благослови нас, Боже, на любов,
На доброту, на радість і на ласку!
Нехай лунає пісня колискова,
Вона ж веде нас всіх в життя - у казку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648223
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 01.03.2016
О, як наш світ весь створений. Погляньте!
Горошина у космосі - Земля.
Є тут моря глибокі й океани.
А й краплі не проллється. Дивина!
О, як наш світ весь створений. Погляньте!
Є вечір, ранок, день є тут і ніч.
А сонце і хвилини не спочине.
Ми ж всі відпочиваєм. В чому річ?
А зорі, зорі... Зорі, мов намисто.
Розсипались по небі. Не зібрать.
А зорі, зорі... Ясно так і чисто,
Мов вогники яскраві, миготять.
Вогні ті ясна нічка розсипає.
Так щедро - щедро з свого рукава.
Проміння ясне зір тих залишає
В краплинах - росах на світанку дня.
В барвистих пелюстках і на листочках
Горять оті ясні - ясні вогні.
Ті зорі срібні, мов ясні віконця.
То через них приходять світлі дні.
О, скільки див у світі! Не пізнати.
Не зрозуміти нам цю таїну.
Тому нас просто вірити просили.
А нищити навіщо?! Не збагну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647891
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.02.2016
Осяяна славою, сильна і світла,
Під сонцем цвіте Україна моя.
Як мати для всіх нас, єдина і рідна,
Святою для кожного з нас є вона!
Цвіти, Україно, велична і світла.
Країна ти миру й добра!
У щирій молитві ми дякуєм Богу,
Щоб завжди такою була!
Лани тут широкі сягають до неба,
До моря Дніпро несе хвилі свої.
І хиляться долі калинові ґрона,
І дзвінко співають в садах солов'ї!
Цвіти, Україно, велична і світла.
Країна ти миру й добра!
У щирій молитві ми дякуєм Богу,
Щоб завжди такою була!
Зростає, міцніє вся наша країна.
Живі ж бо завжди є пророчі слова.
А нашому роду нема переводу,
Бо слава козацька тут вічно жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647779
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.02.2016
Мне б с тобою побыть,
яркой зорькой светить.
Яркой - яркой!
На твоём бы лице
мне б улыбкою стать.
Сладкой - сладкой!
Мне б черешней цвести,
лепестками играть.
Нежно - нежно!
Мне б на ветках берёз
белизной засверкать.
Снежной - снежной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2016
Лечу я, как стрела.
Луч солнца в яркий день.
Лечу я, как стрела.
Ведь я имею - цель!
Цель моя хороша!
Моя цель, как цветок.
Лечу я, как стрела.
Энергий я - поток!
Лечу я, как стрела.
Луч солнца в яркий день.
Лечу я, как стрела.
И попадаю - в цель!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647705
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2016
Снился сон, что я есть птица.
Птица вольная - два крыла.
И теперь могу в небе виться.
И лететь далеко могу я!
Птица! Вольная птица.
Птица! Два крыла.
Я теперь могу в небе виться
И лететь далеко могу я!
Если было б так, полетела,
Далеко, далеко, далеко!
И кружилась бы в небе синем
Высоко, высоко, высоко!
Птица! Вольная птица.
Птица! Два крыла.
Я теперь могу в небе виться,
И лететь далеко могу я!
Если птицей была б, запела,
Звонко - звонко, как только б смогла.
Но зачем птицей быть захотела?́
Ведь и так всё теперь могу я!
Птица! Вольная птица.
Птица! Два крыла.
Обнимать я могу тебя, слышишь?
И любить тебя - могу я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016
- Чом схилилась над рікою, молода вербичко?
Довгі коси вже скупала, умиваєш личко?
Ти куди? - питає річка. До кого зібралась?
Хоч давно вже помітила, що та закохалась.
Закохалася вербичка в клена молодого.
На побачення зібралась, звичайно, до нього.
У сорочці - вишиванці він до неї прийде,
Коли ясний місяченько знов на небо вийде.
Задивляється на неї місяць величавий.
Та один їй лиш до пари - кленок кучерявий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2016
Якось пообідав смачно лев
й лежав собі біля дерев.
Сонце гарно припікало.
А поряд мишеня пищало.
- Ти не пищи тут! Перестань! -
бідкалася мати - миша.
Пошвидше в нірці заховайсь,
бо левові потрібна тиша.
Лев ворушитись не хотів.
Сонце гарно зігрівало.
Не було діла до того,
що там щось бігало й пищало.
Якось пообідав смачно лев
й лежав собі біля дерев...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647156
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 26.02.2016
- Щось старієш ти, жирафо! - хизується мавпа.
А я гарна є сьогодні, гарна буду й завтра.
Подивися, яке в мене личенько красиве.
Ось дивлюся я у воду й радію, бо ж - миле...
Стан стрункий і довгі коси. Гарна я, нівроку!
Правда, щось не розумію: що за відра збоку?
Носить воду не люблю я.Схочу - так нап'юся.
Візьму й просто з бережечка до річки схилюся.
Ой - йо -йой! Це що за чудо?! - чути крик назавтра.
Пила воду й побачила себе в річці мавпа.
Чула дівчина розмову та лиш посміхалась.
Була гарною учора, гарною й зосталась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647040
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.02.2016
Білі лілеї, мов лебеді білі,
впали на воду, розправили крила.
Зранку розквітли білі купави,
мов лебеді білі на озеро впали.
А лебеді білі, мов білі купави,
зранку на озеро синє упали.
Білі лілеї, гладь озера синя,
ніжні пелюстки, розправлені крила...
Білі лілеї і лебеді білі
купаються зранку
у озері синім .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2016
Жираф прийшов до Бегемота:
-Сусіде, в тебе є робота?
-О-го-го-го! Звичайно, так!
Зрадів, як бачите, Жираф.
Пройшло уже майже півроку.
А де ж це гроші за роботу?
Жираф мовчить і мовчки жде.
Бегемот вухом не веде.
Жираф наважився, сказав.
-А ти за гроші не питав,-
розвів руками Бегемот.
Та ще й відкрив великий рот!
А чи буває справді так?
Є ж Бегемот, і є - Жираф.
Працюють часто задарма...
Чи Бегемотів у нас нема?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646801
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 25.02.2016