| Сторінки (8/764): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Про жодну музу не писали так багато,
Як про любовну, з муз поезій, - ЕратО,
Що вчила близькості: бажаним буть, бажати...
(Назвав це вміння Діодор - емперасон).
Всюди вона, з чотириструнним інструментом,
Всіх покровитильниця любощів і втіх:
ЛібІдо, пристрасть - у інтимності моментах.
...Сам юний Ерос припадав до її ніг.
П"ята дочка з любові Зевса й МнемосІни.
На її честь хтось Квітень місяць присвятив.
Все про блаженство у коханні грають струни
Її кіфари й звучать вірші про інтим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371164
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.10.2012
Узята кров в полон звабливого вина,
Заструменіла в жилах пристрасті бажанням.
Їхній тандем (на брудершафт), наші тіла,
Звів у інтим палкий від довгого чекання.
Наші лібі́до, як у дії камертон:
Ледь чутним тоном нас манила дивна сила;
Читала вірші диво муза Ерато́
Й здавалось, в кожного із нас з"являлись крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370933
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.10.2012
Осінній ранок кутаний туманом
У своїй сірості в очікуванні сонця,
Повис над містом (тихим океаном),
Ніч по краплинці випиваючи до денця.
І все навкруг поволі оживало:
Ранкові птахи борознили сірі хмари
І сонце випускало своє жало -
Тоненький промінь (перші його чари).
Імлисті шати впали з пліч ранкових
І небо бронзою торкнулось верховіття;
Низинки-роси на нитках шовкових,
Тремтять у сяйві світанкового суцвіття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370930
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.10.2012
Ковток вина у келиху на денці
Лишився недопитим від учора.
Інтриги осад з трепетом у серці;
Тліє вуаль-інтимності прозора.
В нічну інтригу пам"ять повертає:
Як звабило Вино дві наші Крові,
В них розчинившись, полум"ям палає,
Мов язики, в каміні, пурпурові.
І шовк зашарудів на простирадлі,
Поглинувши тіла наші у пристрасть,
Що розуму вже стали непідвладні...
Вино в Крові інтимну взяло участь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370441
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.10.2012
Червоним контуром митець обводить серце,
В тонах прозорих він малює душу,
Наносить настрій в барвах зайчика з люстерця,
А совість він завжди наводить тушшу.
Про тишу пише він відтінками яскравих..,
Життя він зображає чорно-білим.
Його полотна всі, у рамках дерев"яних,
Висять на стінах. Цвяхом заржавілим
Прибита кожна з них. Написані бажанням
Відкрити людству очі на незриме...
І є одна, де автор пише про кохання:
Там людські тіні з крильми неземними.
Нестерпно прикро, що малює він реальність
Таку, як є, лише в своєму стилі.
Та його пензлі у житті не знали радість.
...І в натюрмортах фрукти недостиглі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370390
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.10.2012
Смакую вроду твою присмаком терпку,
Вдихаю тіла твого аромати.
О, як я хочу тебе всю і зараз мати,
До дна допити тебе ніжну і п"янку.
Втопити в пестощах, торканням своїх губ,
Кожнісіньку клітинку твого тіла.
Від насолоди, щоб аж душі наші тліли
Та без найменших у шаленстві наших згуб.
Лиш тільки піт стікать з нас буде наче мед.
Зіллємось ми з тобою в одне ціле, -
Це усе те, чого ми сильно так хотіли!
Вдихаєм з квітів-ейфорії ми букет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370283
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.10.2012
Як важко нам навчитися прощати:
Змикати очі на образливі слова,
Стискати злість у гордості лещатах,
Так як буває в горлі зщемлює сльоза;
Наповнити добром по вінця серце
І силу розуму черпати з його дна,
Чим змінюючи образ свій в люстерці?
Великодушність є тому всьому ціна!
Чому так важко вміти вибачати?
Хіба на серці і без того мало ран?
Не слід шукати відповіді в чатах, -
Йти краще слід слідами власного добра!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370164
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.10.2012
Холодний ранок змушує йти швидше,
Слабке проміння сонця вже не гріє,
Змерзають квіти, листя і надії,
Що Осінь ця затримається мить ще...
Зімкнувся простір в ранішнім тумані.
Я теж, немов би той туман осінній:
Сірію смутку всіяний насінням,
Себе чую загубленим каштаном.
Себе шукаю в пристрастях Поезій,
Навіяних: осінніми тонами
І Музами, блукаючими снами,
Загубленими в безлічі фантазій.
І все довкола в вихорі емоцій,
немов кружляє в танці вітер з листям.
Як хочеться з ним помінятись місцем:
Злетіти вище всіх цих декорацій!
Та холод ранку змушує йти швидше,
Холодне Сонце гріє тільки око;
Замерзлим квітам мріється глибоко:
Чи Осінь ця затримається мить ще..?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369946
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.10.2012
У Вас сьогодні днина особлива:
Жовтаве листя ніжиться в промінні
І в ці чудові Жовтня дні осінні
На світ з"явились Ви, бабусю мила.
Ми зичим Вам прожити сотню років
Здоров"я повних, немов столітній дуб,
Листя якого осінній дотик губ
Зацілував. ...Цілуємо Вам руки!
Веде стежками Доля в Осінь-казку,
Туманами розвіються недуги;
В житті хай будуть тільки білі смуги
І шле з небес Господь Вам Свою ласку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369930
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.10.2012
Вихріє вітром із дощем жовтневе небо.
В моєму місті ніч укуталася в хмари.
Не сплять думки мої крізь зливи мчать до тебе,
З собою взявши з мого серця всі удари.
Летять думки Амура стрілами у пітьму,
Все розрізаючи плащі-канати-зливи,
Крізь ніч глибоку, страшно-чорну, наче відьму,
В світанки серця твого, - взяти собі сили.
Одна за одною забились в серця двері.
Польотом зморені, з надією навзаєм;
З трьох слів залишивши записку на папері,
В проміннях сонця зчезли десь за небокраєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2012
Судить не вправі ми, нехай нас судять люди:
А чи поети ми, чи повнії нездари.
Та ми не просто люди, ті, хто бачать всюди
Все в образах, мов крізь поета окуляри.
Не всім дано розгледіть в погляді отруту,
Мріяти птахами, в яких згорає пір"я,
Побачить душу ланцюгами сну прикуту
Чи те, як скачуть сонце-зайчики подвір"ям,
Як Місяць ніжно бере зіроньку на руки,
До дна як Сонце випиває роси в травах;
Незриме бачити, в беззвучнім чути звуки, -
Все описавши у римованих оправах.
Ми просто люди, ті, хто граємось словами:
У рими пошуках, міняєм їх місцями
Та не кидаємось, - кохаєм до нестями;
Вселяєм образ в них з підтекстом між рядками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369290
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 07.10.2012
Даруй цілунок свій, торкайся мого тіла,
А потім всього зацілуй мене і всюди
Аби душа з небес верталась й знов летіла
На сьоме небо, про яке так мріють люди.
З відомих нам *шести чуттів пізнали сьоме:
На тілі свому нам відкрилась сьома точка
У шалі пристрасті вогню, в її судомах.
...І на Свідомості очах червона стрічка.
* Шість чуттів: слух, зір, нюх, смак, дотик, інтуїція.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369282
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.10.2012
В склепінні крил,
В сплетінні сил -
Витає душенька
У пошуках мети.
Блукає в снах,
В чужих очах,
В стражданнях - прагне
Свою вічність віднайти.
Хапає ритм;
Кричить на взрид,
Коли загубить
Тої вічності сліди.
Болить, щемить
І тільки мить.., -
Стають доступними
Їй райськії плоди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368922
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.10.2012
Ллються з вікна мого в кімнату сонцепадом
Крізь смуги жалюзі проміння Сонця - кванти:
Ярило, виплекане небом, ходить садом,
А поруч з ним Роса танцює у пуантах.
Відкрив я жалюзі, душа радіє стиха,
Щоб не порушити цей танець дивовижний.
Під щебетання у саду дзвінкого птаха,
Тандем із Сонця і Роси - Світанок ніжний.
Душі торкається крізь погляд диво-танець;
Нечутним голосом душа співає з птахом.
Росу промінням пестить Сонце, мов коханець.
Та його пестощі для неї - справжнє лихо.
До дна щоранку випиває Сонце Роси.
Творцем їх Вечір є, а матінкою - Ніч.
Світанок промені вплітає в їхні коси,
Сонця цілунками торкаючись їх пліч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368785
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.10.2012
Від нас закрився білий світ:
Завісивши полотна темні,
В зірках залишивши свій слід,
Відкрив нам двері потаємні
Життя нічного. Мов той мід,
Смакуємо спокуси ночі,
Здійснивши вільний свій політ
В її глибокі чорні очі.
І каже нам вона - "Привіт...",
Все манячи в свої тенета.
Неначе той колючий дріт
Навколо тіла - ночі пута:
Тривожать крихітний твій світ,
Який щосили прагне жити,
Вітавши вранці сонця цвіт;
А уночі потрібно с-п-а-т-и.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368732
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.10.2012
[i][b]Слова - Романа Бойчука
Музика - Віктора Охріменка[/b][/i]
І.
Затримай погляд свій на моїм слові,
Устами усміх подаруй моїм очам,
Своїми снами доторкнись мого плеча,
Мені зізнайся серцем у любові...
ІІ.
Ти чуєш, як шепочуть наші вії, -
На своїх кінчиках гойдають сонця мить?
Душа на струнах щастя митями щемить
І вище хмар злітають наші мрії.
ІІІ.
І пальці наших рук в тісних обіймах;
В їх тінях потай цілування двох долонь,
І в унісон серцЯ, пульсація двох скронь.
Несуть нас двох незримі щастя крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2012
Мені цієї ночі снилось море:
Я йшов босоніж теплим узбережжям
І неосяжні оку синь-простори -
Ідилія морського дивовижжя.
З морської піни ти, мов Афродітта,
Мені на зустріч йшла у вздовж прибою.
Ті замки, що з піску зробили діти
Й твої сліди - змивалися водою.
І подих моря, хвилі -його руки,
Немов вели тебе в мої обійми.
Під звуки шуму, чайок перегуки,
Любов торкнулась віями своїми.
Був захід Сонця: здовж усього моря
Доріжкою стелились його шовки.
За руки взявшись йшли збирати зорі...
Прокинулись, тримаючись за руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368408
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.10.2012
Небо в хмарах насупило брови,
Сум розливши у краплях дощу
І дерева в осінній обнові
У чеканні зимового сну.
Зрідли коси красуні вербиці,
Наче змила їх тиха вода.
Та листочки її довголиці -
Сльози Осені: \"Скоро зима...\"
Так тужливо співають пернаті
І безладно літають між хмар,
Наче Осені мрії крилаті
Розганяють зимових примар.
Сум навіює Осінь холодна,
Сивиною покрилась трава...
Для цієї пори це природно -
Світ завмер у чеканні Різдва.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368261
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012
Гульвіса холостяцького життя
Не мав і гадки, що потрапить у тенета:
В полон візьмуть кохання почуття,
Назрівші з жалю до життя чужого, пута.
Він мчав авто із швидкістю життя:
Гуляння свого в ритмі-вихорі емоцій.
Його спинило внутрішнє чуття, -
Вагітна жінка слізьми вмита у сторонці.
... Хоч і гультяй та справжній джентельмен:
Подав хустинку їй. Підвозячи додому,
Посіяв спокій у душі. В момент,
Коли прощалися, - взяв номер телефону.
І став їй другом з тих тривожних пір.
Причина сліз її був батько їх дитини,
Що зрікся, відкупившись за папір:
За пару сотень на аборт - на смерть ЛЮДИНИ!
Незчувся холостяк, як із жалю,
А потім з дружби, - у любов пускав коріння.
\" - Пробачте, друзі, я тепер ЛЮБЛЮ!!!
Родився син у мене - він моє спасіння...\"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367957
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.10.2012
Бурхливими потоками по венах,
Вулканним виверженням шал, що має силу
Невидиму у грі в відвертих сценах, -
Незрима пристрасть розливається по тілу.
Закований в судоми та зболілий,
До меж натягнутий, мов тятивою, постріл
У кілька стріл, що мчать у твоє тіло,
Солодким болем твій наповнюючи простір.
Доведений до піку насолоди
У задоволеннях довершених в блаженстві,
Піднявся шал на ейфорії-сходи
В обличчі з жаром та із раєм в серці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367923
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.10.2012
Давай-но будемо з тобою ми на "ТИ"?
У свої друзі ти додай мене "ВКОНТАКТІ";
Додай в "ФЕЙСБУЦІ", в "ОДНОКЛАСНИКАХ" знайди
І неодмінно ти знайди мене у "СКАЙПІ".
Багато творчості моєї в Мережі:
Легко знайдеш мене на сайтах літ-порталів -
В "ПРОБІ ПЕРА", в "ЧОРНИЛЬНІЙ ХВИЛІ" є вірші,
Ще є в "РУКОПИСІ", на "ГАЦІ", в "САМВИДАВІ".
"ХАТА-ЧИТАЛЬНЯ" є також чудовий сайт;
Рожеве чудо "КЛУБ ПОЕЗІЇ" теж класний
І гарантовано всіма є копірайт*.
Там кожен може розмістити твір свій власний.
То як, домовились, зустрінемось десь там?
Лиш однойменним нік твій "МУЗА" хай там буде!
У соц-мережах ми зійдемось сам на сам,
Щоб на літ-сайтах в парі нас читали люди.
* Копірайт - в перекладі з англійської означає АВТОРСЬКЕ ПРАВО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367225
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 28.09.2012
Тримають міцно ще: тепло твоє - постеля;
ТвоЇх цілунків тління - мОє тіло.
Думки твій образ не пускають із оселі, -
Все фантазують зовсім неуміло.
Лежу у ліжку, не розплющуючи очі,
А стан душі ще й досі в ейфорії.
Дотик світанку, - ніжні спогади із ночі:
Як про любов шептались наші вії..,
Тісно зімкнуті пальці рук від насолоди -
Енергій наших двох Обмін-портали.
В світі ніжнішої немає нагороди, -
Літати в ейфорії понад хмари!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367065
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.09.2012
Ти осторонь, а я весь у тобі,
Мов промінь сонця в крапельці роси.
Як подарунок, взявши сам собі,
Він п"є до дна її нектар-краси.
Я осторонь, мов одинокий став.
Веселкою ти увійшла в мій світ,
В життя його додавши кілька барв.
Щезає тлінно твій в повітрі слід.
Я лист осінній. Впавши до землі,
Тобі вклонився, Осене моя!
Я чистий лист паперу на столі.
В віршАх ми разом, Музо, - ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367054
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.09.2012
Просочувались стогони крізь стіни.
Гарячий подих... Піт на тілі, мов роса.
На стінах гра - ерО-вистава тіней
Під спецефекти за вікном: нічна гроза.
Політ бажань нестримних в грози ночі.
Трясе в судомах турбулентності екстаз.
Вулкан-блаженства в жилах кровоточить.
Для нас гроза нічного неба грає джаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366823
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.09.2012
Пір"їнним дотиком торкаюсь твОго тіла,
Пронизлим шепотом віршую я інтим,
Як заклинання. ТвОя шкіра ніжно-біла,
Мов осінь, вкрилася відтінком золотим
При світлі місяця старого й мерехтінні
Аромолампи... У повітрі аромат
Із феромонами твоЇми у сплетінні.
Ми стрілки часу в позах, ліжко - циферблат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366449
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.09.2012
Зміцніло наше дерево любові:
ЙдемО разОм життя-стежками п"ятий рік.
Кохання бережемо в кожнім слові, -
Вустами спраглими п"ємО його, мов сік.
Здобутий із плодів нектар-блаженства,
Що сплодоносило нам щедро деревце.
П"ємО до дна його аж до шаленства
На двох з одної чаші-пристрасті - винце.
Так. П"ятий рік - весілля дерев"яне.
Вже підросли любові нашої плоди.
Між нами й досі ніжність полум"яна.
В сімейне щастя всі ведуть наші сліди.
Ми ювілей святкуємо свій перший:
Б"ються п"ять років в унісон наші серця.
Досвід життя нам кожен раз солодший
За мід гріха із перлів-цвіту деревця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365746
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.09.2012
Знеструмився день за вікном,
Лиш зорі, мов ті світлячки.
Свідомість накрилася сном...
У травах скрипалять смички.
Під музику цю сниться сон:
Як місяць співає зорі.
І в ніжних романсів полон
Бере він тендітну її.
Срібліють вони лиш удвох
У спальні під назвою Ніч.
ЇЇ він обрав з багатьох
Палаючих в небі облич.
Затьмарилась зіронька ним:
Накрив він її, наче диск,
Коханням своїм вогняним -
Вливав в неї місячний блиск.
Кохається там у горі
сріблястий в гаремі зірок...
Розплющились очі мої
Під співи ранкових пташок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365407
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.09.2012
Давай, з тобою ми, пограємо у рими,
Поезіє, бездонна і безкрайня.
У Музи ми попросимо натхнення
І втрьох напишемо щось гарне про кохання.
Давно набридли вже оті щоденні драми,
Зміліло серце в довгому чеканні.
Давай, всміхнемось сонцю на світанні
І хай весь день нас переповнюють бажання.
Торкнуться наших босих ніг хай диво-трави
РосЯними цілунками ізрАння
І задамо собі незвичнеє питання:
Про що шепоче мережеве павутиння.
Хай сонце-зайчики забігають дворами,
Пташиним співом линуть привітання -
В обіймах все ласкавого проміння...
...Упав тягар з душі й розбився об каміння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2012
В твоїм волоссі заплутався вітер,
Що дме із півдня й шепоче теплом;
В товоє волосся уплетені квіти, -
Про щастя мріють з тобою разом.
Я хочу бути отим твоїм вітром
І нашептати тобі про любов;
Цілунки сипать пилком із тих квітів
На твоє тіло, ніжніше за шовк.
...І закружляти тебе вальсом листя,
Зацілувавши промінням ясним...
Саме таким має бути те щастя,
Якщо такими ми будемо з ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364624
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.09.2012
Ти йшла до мене вечором у ніч
По сонця променях, що котиться на захід
І сяйво зір торкалось твоїх пліч;
Над твоїм образом кружляли в небі птахи.
Пір"їнку за пір"їнкою згори.., -
І виростали за спиною в тебе крила.
Вмивалися росою береги
З останнім променем небесного світила.
Сріблів блаженно місяць-оксамит:
По його стежці ти до мене йшла звабливо.
В менІ перевернувся цілий світ -
В обіймах крил твоїх нас пристрастю накрило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364191
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.09.2012
Напівпрозорий морок, -
Дві свічки на комоді.
Ажурне все довкола,
В ажурі ходиш ти.
Злетів в повітря корок -
Бульвар французький, вроді.
За три величних слова
На брудершафт пилИ.
Палких вуст поцілунок,
Смак пристрасті у роті;
Перса твої, мов грона -
Звабливості плоди.
Кураж: блаженства трунок
В повітрі у кімнаті,
Плюс запах твого тіла -
Нас з розуму звели...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364187
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.09.2012
Людська душа немов картина..,-
Іржавим цвяхом до стіни:
У рамки загнана людина
Із будь-якої сторони.
А за душею павутина
Колише пил минулих днів.
Облізлі фарби на картині
Як пережитки страшних снів.
Художня рамка в позолоті
Вся в тріщинах людських жалів.
Висить душа просто на дроті,
Хитаючись від протягів.
Її розгойдує вітрами
Людських діянь, злих язиків...
У святій сповіді у храмі
Відреставрують від гріхів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363133
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.09.2012
Інтим із запахом ванілі.
Холоне кава на столі
З ванільним цукром, а на тілі
Цілунки твої у вині,
Що ще із вечора зостались,
Мене довівши до межі.
До піку пристрасті кохались
Аж до останньої зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363126
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.09.2012
Був повний місяць над водою.
Чи на яву, чи увісні
Ти йшла невинною ходою
По срібній стежці на воді.
Твій силует вражав і вабив:
Ти вся у місячній імлі.
Мене чарує твоя зваба;
Ти янгол з неба на землі.
Ти йшла ледь чутно, наче пава,
Блаженство сиплячи в росу,
Котру я п`ю неначе каву
Від спраги на твою красу.
Цей щем і трепет... Ти спинилась
І тінню поряд прилягла.
Шкода,.. Ти все ж мені приснилась,
І пристрасть й місячна імла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362808
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.09.2012
Закуте тіло в ланцюги твого блаженства,
Від ласок твоїх струмінь пристрасних судом...
Я не повірив у циганчині пророцтва,
Що через це постану я перед судом.
Я втратив розум від п`янкого аромату, -
За течіЄю феромонів твоїх плив
Аж за буйки твоєї зваби. Та в кімнату
Ввійшов твій батько - ...буревій холодних злив.
З ніг збила правда та, яку ти не відкрила.
Враз вітер шалу стих, згас пристрасті вогонь.
Грозить неволя у три роки моїм крилам: -
Принади старші за твій вік взяли в полон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362806
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.09.2012
Я тіла твОго географію лелію,
Плекаю, пещу і цілую тебе всю.
На твому тілі, на плечі, цвіте лілея,
А у очах я миті сорому ловлю.
Та я дивлЮсь на квітку цю, як на прекрасу.
Жага бажання є зірвати її цвіт
Та помістити у повінця повну чашу
Своїх фантазій, розтопивши нею лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362559
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.09.2012
Я розповім ВАМ диво-казку для дорослих:
Малими бігали босоніж ми по росах
Та діти виросли, і, спраглі до життя
Відчули пристрасть, смак солодкого буття.
Плоди кохання скуштували на світанні.
І хоч літами ми були ще зовсім ранні, -
В полон взяла нас тої пристрасті жага.
...Як маків цвіт, скотилась першою сльоза.
Червоних перлів не зібрати вже в намисто...
На сьомім небі ми відкрили королівство
Життя інтимного. Втворивши двері, в раз,
Ми зрозуміли, що настав для цього час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362558
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.09.2012
Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка:
Одіж ошатну з себе скинь; я роздягну.
Я покохаю твою ніжність, стан тендітний,
В себе влюблЮ твоЮ оголену красу.
Дозволь торкнутись пелюсток своїх - ти квітка..,
Жадним вустам палким припасти до пилку;
Кров"ю налитись дай сповнА всім мОїм кліткам
І в світ ввійти твій, скуштувавши смак гріху!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362260
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.09.2012
Наче колисанка розхитана Уява:
То чорне їй, то все на світі біле.
Плаче, мов дівчинка мала на ймення Слава,
Від щастя-яблука, яке постійно спіле,
Людська Фантазія, яка буває різна:
Крилата, фіолетова, прозора,
Бурхливо-збочена, земна, холодна, грізна.
Позаздрять їй і фауна і флора.
Сестра Фантазії Уява – завжди поруч:
Мінлива, різнобарвна, як природа.
Дощем розмитий уночі золотий обруч –
Така уявно-фантастична сестер врода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359387
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 23.08.2012
Мов окропом в моїх жилах кров
Струменіє, пристрасті віддавшись.
По тунелю пекла я ішов
Поруч із гріхом, за руки взявшись.
Через ріки сповнені вогню,
Йшов мостами із самої сталі.
Одяг стлів, мене зробивши НЮ;
Моє тіло гріли твої грані
І здіймався попіл від палких,
Божевільних твоїх поцілунків.
Біль приємний тіло збивав з ніг
У судомах від таких стосунків.
Накалялись пристрастю до меж;
В наших тіней виростали крила.
„В пеклі ангели?!” І час не здоженеш...
ПролИлась через вінця і накрила
Нас з головою..., (вибухнув вулкан)...,
Вивержена хвиля. Покотилась
Гучна луна; із попелу туман, -
Враз пекло в райський сад перетворилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359384
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.08.2012
Двох доль увінчане сплетіння
Одним на двох весни вінком.
В суцвітті цім життя-світіння
Горить світанком за вікном.
Весна вулканом в жили входить
Через відчинене вікно.
Мов лава, кров по венах бродить,
Як кроять ножиці сукно.
Так болісно і так жадано
Тремтять зіниці у очах
Розширені. І так бажано
Квіт пристрасті цвіте в думках.
Цвіт квітки-пристрасті жагучий
Червоним вплівся у вінок.
Гарячий подих, біль тягучий –
Повітря-пристрасті ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012
Защемила у серці печаль,
З-під свідомості виринув страх,
А душа заспівала про жаль
І в очах не що інше, як жах.
Ці емоції вкотре кругом
По орбіті мойого єства;
Тіло втомлене вже від судом
Все шукає свого божества.
І депресія взяла в полон,
Світ від мене замкнувши на ключ.
В двері стукає клоун – мій клон
І я чую його дикий плач.
Заскрипіла підлога в кутку,
З місця зрушилась кожна стіна.
П’ю отруту гірку та терпку,
Від якої ржавіє струна.
І немає мене вже нема;
Все змішалось в моїй голові.
Зараз літо, а в серці – зима.
Знаю, – будуть ще дні світлові...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012
Випадковостей нема,
В світі все не просто так.
Може то є долі гра,
Чи якийсь конкретний знак
І, що б не знали ми,
Може у житті
Бути все не так.
Знай, що я люблю
Тебе більше за життя,
Своє серце піднесу
Почуттями до небес
І не буде вже
Мому серцю вороття
Лине піснею душа
Десь за обрії омріяних чудес.
Знай, що я люблю
Тебе більше за життя,
Своє серце піднесу
Почуттями до небес
І не буде вже
Моєму серцю вороття
Лине піснею душа
Десь за обрії чудес!
Серце б’ється, б’ється почуттями,
Мрії прагнуть мати місце в житті
Та ні, - навколо все не так.
Та є вічним почуття,
Що живе у кожнім з нас,
Бо в коханні є життя
І воно той самий знак
Щастя мого!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012
Замерехтіли в пам’яті вогні
І ностальгія враз торкнулась серця,
І світлячками в темряві крізь дверці
Вернулись в мою душу наші дні.
Ти пам’ятаєш зустріч в Мережі?
Тоді ми ще напевно і не знали,
Що між рядками слів уже кохали
І Долі викладали вітражі.
Нехай же світять вічно ліхтарі
Нашого щастя, даного з небес;
Життя-вогонь палає від чудес,
Горять у парі наші дві зорі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352406
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012
Травень всміхнувся посмішкою сонця,
Уквітчаний тюльпанами й бузком
Та, зазираючи крізь жалюзі в віконце,
Пташиним співом перервав солодкий сон.
Теплим цілунком з пахощами квітів
Торкнувсь твоєї ніжної щоки,
- Ти найдорожча й найпрекрасніша у світі, -
Озвучив в голос він свої думки.
Весняним вітром – подихом духмяним,
Зронив на локони твої свій білий цвіт
І вуст торкнувся поцілунком полум’яним
На смак солодким, мов травневий мід.
А потім обійняв тебе за печі
Всією ніжністю і співом солов’я
Промовив, дивлячись тобі у вічі,
- Назавжди твоїм травнем буду я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352405
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2012
Стріла Амура влучила вдруге
У твоє серце, що вже у вінці.
Сім’ї вінок розірвався на дуги;
Тремтить вагання-сльоза на щоці.
І ти не знаєш про завтра – що буде?
Тебе затягує в сіті гріха
І тобі байдуже, що скажуть люди.
В полон взяли егоїзм і пиха.
Та з-під свідомості рветься на волю
Здоровий глузд у обручці святій,
В дитині рідній: - „Не зрадила б долі,
Впевнено й вірно щоб йшла по прямій.”
Як в Гамлеті мучить єдине питання, -
Що крає і серце, і душу, твій світ,
Який побудований щирим коханням,
А зараз зриваєш з вінця цього цвіт!?
Виною цьому мабуть прокляті будні:
Оті повсякденні дрібниці життя, -
Затьмарили промені твого сьогодні,
Згасивши ті перші твої почуття.
У душу свою зазирни через призму;
Найперш розібратись потрібно в собі.
Сім’ю вберегти? „Ренесанс романтизму”, -
Епоха, яку лиш почати.., тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012
Тобі, кохана, про кохання розповім:
Слова із літер, я зі слів пишу картину
У фарбах ніжності на білім полотні –
Люблю й кохаю я тебе, моя єдина.
Крилаті звуки з вуст проллються у піснях
Із найпрекраснішими текстами любові.
Ти моє щастя, що жило у мріях й снах,
Сьогодні ж погляд твій ловлю я в кожнім слові.
Я власноруч зроблю й віддам тобі любов, –
Всього себе при піднесу із почуттями.
Аркуш паперу я без тебе, як немов
Ось це малесеньке сердечко орігамі.
Присвячений дружині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2012
Стрілки годинника рахують наші дні;
Секундна стрілка лічить наші миті.
Людські обличчя слізьми щастя вмиті
В хвилини радості, годинами сумні
І в сірих фарбах всі малюнки на стіні
Та спраглі співчуття в душі розбитій,
Бо наші очі, - віддзеркалення душі.
Та час неспинний, плинний, мов струмок
З каміннями життя посеред хвиль,
А хвилі – наші мрії линуть в даль,
Свій слід згубивши в повені думок.
І тільки деяким вдається, з них, на жаль,
Натрапивши на розігріту сонцем сталь, -
На крилах вітру розпочати свій танок.
Танцює мрія хмарою між мрій
Щаслива в своє втілення в життя,
Крізь неба стелю прагне свого каяття...
Усе в цім світі в колі замкнених подій.
З ясного неба громом гряне почуття, -
Мрії дощем впадуть в історію буття.
На циферблаті не вмістити всіх надій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351485
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
Моє серце належить тобі,
Йому вистачить сил і терпіння,
Бо кохання пустило коріння.
Ми з тобою мов ті кораблі, -
Пливемо океаном життя,
Думки-рифи минаючи стиха:
Боїмося накликати лиха,
Щиро вірячи в ті почуття,
Що багато так значать для нас.
Вітер-щастя дме в наші вітрила;
Лебединої вірності крила
Нас несуть через труднощів час.
Моє серце б"ється для тебе
В унісон із твоїм, наче хвилі.
Шторм-кохання здійнявся в три милі,
Зціливши розколоте небо.
Хмари-долі знову в обіймах;
Поцілунок їх - блискавка в небі.
Було, є в нас і буде як треба!
Життя - спілкування на рівних...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012
Сокровенне у мені бажання
Екзотичних думок божевілля
Кровоточить у жилах кохання,
Стимулюючи дике свавілля.
Сантиметри все ближчі до цілі
Енергетика тіла у русі
Квітка-пристрасті з присмаком «чілі»
Серцебиття, наче у землетрусі.
Сенс життя не у пристрасті дикій
Еротизмом не будеш ти ситий
Крила-щастя не надто великі,
Сокровенне щоб ними прикрити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130008
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2009
…І розум, наче загнаний у рамки,
А погляд вже обрізаний стіною;
Серце тріпоче поржавілою струною;
Думки, як шашки, перетворюються в дамки.
Слова, немов заковані в кайдани,
Всі рухи, наче загнані в тенета;
«Ядро замерзло, - зупинилася планета!»
Щоденна каша…Годі ждати з неба манни.
Смугасті друзі… Сонце, мов розбите
Рахованою кількістю квадратів.
Мов струмом диким б’є холодний дотик дротів.
Обличчя посиніле в кров жорстоко збите.
Така от доля в’язня, це як кара
За гріх тяжкий – злочинний, наче подвиг.
Легкий хліб на багато тяжчий грошей кровних.
Життя ж для того, щоб продовжувалось в хмарах…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130007
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.05.2009
Я вдячний перш за все Тобі,
Єдиний Боже всемогутній,
Спасибі долі за майбутнє,
За рік минулий і сьогодні…
Пливуть два наших кораблі
У морі вічної любові.
У нас єдина група крові,
Єдина думка в кожнім слові,
Немов співають солов’ї.
І в душах наших щастя співи,
Наче безкраї зерен сіви;
Солодкі почуття, як сливи
І вірність, як у журавлів.
Легкий хід наших кораблів
Під вітром, сповненим кохання.
З новим життям – нові бажання:
Ми повні трепетним чеканням,
Щоб човник разом з нами плив.
22.09.2008 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126351
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2009
Стіною пилу постає важке питання,
Мов каменем, тяжіє на душі, -
За що такі природі-матінці страждання?
Ножами в землю падають дощі.
Сміття кругом є складником всього довкілля:
Воно нестримно множиться, мов клон.
Мікробів армії, засівших у підпілля,
Беруть нас непомітно у полон.
Давно порушена вже вся екосистема:
Рукою людства стиснута в кулак
Подачі кисню трубка. Дихати проблема.
В природі радіація, мов рак.
Не повернути тої фауни, ні флори:
Червона книга в декількох томах;
У водах викиди, лисіють стрімко гори –
Така картина носить в собі жах.
Треба спинитися: змінити пензель, фарби,
Почати все з нового полотна…
Навчитися оберігати вічні скАрби,
Повчаючи не пити їх до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 15.04.2009
Рука моя ще не піднялась вище
Всіх тих висот, що досягли вже Ви,
Майстри пера! Далеко вітер свище,
Мій рими вітер, як душею не криви.
Прошу Вас, Ви суровими не будьте:
Учіть мене, як правильно писать
Рядки, що містять суть, та не забудьте,
Що моя рима – це думки мої кричать.
Летять і линуть у незвідане майбутнє
Мої думки розсипані, мов сіль,
Що так пече на рані. Не забутнє
Думок минуле цих, минулий біль.
Самокритичними рядки мої ці стали…
Думки самокритичністю кричать:
«Не досягти мені, мабуть, поета слави,
Бо кострубатістю рядки мої стирчать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126198
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009
Знущання тиші розриває груди стуком.
Тривожно, наче в пошуках нещастя
Лунає голос внутрішній зі звуком
Старого метронома. І воздасться
Добро добром на небі… В підземеллі
Тунелі випечені ріками лавини;
Болить душа із німим криком аж до стелі, -
Гріха укус, немов скаженої тварини.
Втомився глузд від божевільного нашестя
Про все на світі марити у тиші.
Блукає в пошуках у серці атом-щастя;
Думки забились в нори мозку, наче миші.
Тремтячий дотик когось схожого на диво,
Немов пір’їнкою крила торкнулось слів,
Які порушили цю мертву тишу. Криво
Долі вогонь горить від змінності вітрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126197
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.04.2009
Немов з тендітної пелюсточки троянди,
Торкаючись від сонця промінець,
Блискучі крапельки роси, немов гірлянди,
Він спрагло п’є. Цілунок двох сердець
Весь переповнений енергією сонця…
Він також дуже схожий і на дощ:
Такий раптовий, - тарабанить в шибки серця,
Що аж відлуння, наче щастя плач.
Ще він, як вітер: з диким вихорем та свистом,
Тільки не холодом пронизує все тіло,
А жаром, здатним обігріти ціле місто,
В ту мить здається, що в крові щось закипіло…
Весь у намисті із пелюсток та росинок,
(Нема такого в найсолодших снах),
Із сонця променів, вітрів, дощу краплинок –
Тремтячий поцілунок на вустах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125345
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2009
Вінком терновим виснажені скроні
Немов колючим дротом у полоні
Думки закуті у кайдани болю
Кричать і прагнуть вирватись на волю
Крізь кров пекучу та нестримні муки
Несуть хрест долі вже тремтячі руки
Рубців по тілу безліч від нагайки
У небі злі стерв’ятники мов чайки
Кружляють і голодними очима
Слідкують за кривавими плечима
Терпляче серце з вірою у Бога
У кожного своя Хресна дорога
Усе що може бути найстрашніше
Було Ісусом пройдено раніше
Заради нас і нашого спасіння
Молитва сила віри і терпіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125344
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 08.04.2009
Душа грешна на половину и святая,
Ввысь поднялась, покинув своё тело
И между туч у невесомости блуждая,
Испугано и в тоже время смело,
Из лабиринта словно, ищет выход к раю.
Грехопаденья - камни под ногами
И чёрных ангелов в дали взор видит стаю.
Летает белый над душой кругами,
Один единственный, хранитель с Эдем-сада, –
Ведёт её терновыми тропами
К дорог скрещенью двух, одна с которых - к аду,
Другая - в рай, который за вратами.
Но не одна она на этом перекрёстке:
Тысячи душ слетелись ниоткуда.
Молясь Архангелам, сошедшим на подмостки,
Ждут страшный суд они с надеждою на чудо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125207
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.04.2009
Ти руки простягаєш до небес,
В молитві склавши їх
долоня до долоні
Мов іній сивина
вже посріблила скроні....
Ти просиш у Всевишнього чудес.
Ти щастя в Нього просиш для дітей.
Заплющених очей
виблискують повіки.
І мов полинь гіркий
біжать маленькі ріки -
Стікають по обличчю до грудей.
Ти ними годувала їх колись,
З надією в думках,
що все тобі воздасться.
Сьогодні й повсякчас
вимолюєш ти щастя,
Та не для себе, - все для них. Молись...
В безмежжі материнських почуттів;
У шепоті твоїм
в цю мить - велика сила.
В молитві за дітей
чого б ти не просила,
Здійсниться неодмінно в їх житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125206
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2009
Мій янголе, мій вірний рятівник,
Оберігай мій кожен крок невинний,
Тримай в своїх руках Ти час мій плинний,
Бо я слабкий без Тебе чарівник.
Мов у броню стисни в долонях моє серце,
Одним крилом від вітру-зла охорони,
А іншим в бік мій гілку долі наклони,
Щоб у житті моїм завжди світило сонце.
Ти крилами своїми зігрій душу:
Жива вода – Твоя сльоза хай зцілить рани.
Допоможи мені не ждати з неба манни,
Оберігай завжди мій спокій, мою тишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125180
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2009
Тебе люблю я білосніжною любов’ю,
Такою ж чистою і ніжною, мов сніг,
Що в зимню пору оксамитом, як мольбою,
Вкриває землю чорну, наче тяжкий гріх.
Немов весну тебе кохаю до нестями:
Цілунок твій – дотик пелюстки, первоцвіт.
Мов сік берези, я п’ю спраглими вустами
Весняний погляд твій, в якому цілий світ.
Своїм коханням я, мов літніми дощами
Проллюся, наче в суху землю, - в твоїм сні.
Північним вітром із шовковими плащами
Для тебе стану я в спекотні ночі й дні.
Листяним килимом встелю твої дороги:
В осіннім вальсі закружляє листопад
І, як любов моя, впаде тобі під ноги.
Кохання щире, наче щедро зродив сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125179
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2009
Ожили вени у весни:
Деревним соком повні жили
Холод зимовий пережили.
Тепер їм теплі сняться сни.
Мінливий березень, та все ж
В веснянім серці нові сили.
І чим би хмари не трусили,
Невдовзі, зелень, проростеш.
В промерзлу землю із гори
Пускає сонце свої стріли.
Ми знов на весну постаріли
В часі відродження пори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125157
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2009
Пальцями рук торкнусь клавіатури;
На моніторі з’являться слова:
«Безсовісність…» та «Хамство…», мов тортури
Моя переживає голова.
І усе тіло корчиться від болю,
Як промовляю в слух ці слова два.
Навіщо ж провокую свою Долю?
За ради чого вивчив ці слова?
Себе питаю я і заклинаю
На «Ctrl-A» натиснути й «Delete».
Тебе, що це читає, закликаю:
Не псуй словами цими свій портрет!
Я не боюсь повторень слова «Слово»,
Я не боюся критики всіх слів...
Фільтруй від слів поганих свою мову…
«Хамом безсовісним» не стань,
А тим,
На кого вивчитись і стати ким хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125156
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.04.2009
Крижаним поглядом вдивляється зима
У ледь зелені вже полотнища весни
І у бурульку перетвориться сльоза,
Яка, відбившись від щоки, порушить сни.
І наче крига по водоймищах крихка,
Котру шматує хаотично промінь сонця,
Так ніжний погляд твій і посмішка й рука,
Дотик якої, - зігрівають струни серця.
Ясним теплом жевріють струни ці й душа
Весняним співом солов’я заводить пісню;
Мов сік березовий б’є в жилах у руках
Віджила кров. Моя любов стрічає весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=125020
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.04.2009