| Сторінки (14/1317): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Синіє рясно терен на горі,
Морозом ніжно поцілований.
А хмари, мов великі кораблі,
Пливуть по небу синьо-повному.
Останнє листя вітер обтрусив —
Ліс наскрізь світиться, гіллям чорніє.
Осінньої мелодії мотив
Звучить сумніше, бо краса тьмяніє.
Заплаче осінь, одягнувшись в темне,
Залишить спогадів нам зорепад.
Нізвідки ніжність прийде — серце терпне,
Бо вороття немає вже назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812748
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2018
З'їло сонечко туман —
Ось такий смачний сніданок.
Усміхнулось ясно нам,
Листопад затіяв танок.
Осінь сукню одягла
Вишиту, немов на свято.
І хода її легка,
Й вбрана гарно її хата.
Недарма говорять так:
Золота пора осіння.
Вітер, нібито хлопчак,
Ловить ніжне павутиння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812064
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2018
Ось вже стоїть в зажурі посивілий жовтень —
Сьогодні іней густо на траву упав.
Здається — не змінилося нічого зовні,
Лиш листопад із вітром в парі танцював.
І напівсонна річка шепотить ліниво —
Про щось своє розмову з вербами веде.
Вони схилились низько до води й журливо,
Крізь листопад яскравий осінь тихо йде.
Що за краса, яку не можна повторити?!
Казкова загадковість завжди в ній живе.
Знов про кохання осені шепоче вітер
І нас з тобою в листопад зове й зове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2018
Відхилена фіранка. Бабця у вікні —
Вдивляється у далечинь, в минуле.
Маленька, мов дівча, живе у самоті,
Роки лиш тінь: десь зникли, промайнули.
Подарувала доля довге їй життя,
Вже зовсім недалеко до сторіччя.
Був гарний чоловік. Помер. А ось дитя
Не дав Господь. Вона йде на узбіччя,
Бо до вподоби тиша. Що та метушня?
Втомились серденько й душа від неї.
Думки...думки..докучливі, як комашня,
Ще б раз босоніж їй пройтись землею.
Відхилена фіранка. І пусте вікно...
Вже одягли сусіди бабцю у дорогу.
На шмаття розповзлося долі полотно...
Біля воріт минуле вже чека небогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811389
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2018
Травинкою лоскочеш ніжно підборіддя,
А потім щоки і повіки, брови й ніс.
Фарбує захід синє небо в колір міді,
Щось по-осінньому шепоче стихлий ліс.
Крізь вії, нишком, я в твоє лице дивлюся,
Всміхаєшся і мружиш очі голубі.
З тобою, навіть вічності, я не боюся,
Бо руку й серце віддала давно тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018
Я — день, ти — ніч. Можливо, навпаки.
Хіба кохання це спинити може?
Я — день, ти — ніч. Дається це взнаки
І на безумство інколи так схоже!
Ми різні, та не можна розділить:
Не може бути лише день. Не може!
І ніч без дня лишитися на мить...
Це —більш на Судний день,на кару схоже.
Обожнюєш ти світанковий час,
А я, як заворожена, на захід
Дивлюся і дивуюсь кожний раз,
Як крізь заграву дні летять, мов птАхи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2018
Как на пенсии живётся?
Я душою молода!
Позади остались вёрсты,
По которым шли года.
Всех быстрее мчалась юность —
Ей хватило и "полдня".
Убегая, улыбнулась —
Чаще вспоминай меня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798685
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.07.2018
Ніч тиха, затишна і ніжна, й місячна,
Садки неначе в соннім забутті.
ЇЇ хода так обережна! Лисяча.
А місяць промені ллє золоті.
Затихли цвіркуни і тишу слухають,
Годинник північ вже відрахував.
Лиш їжачки в траві тихенько шурхають
Й нечутно подих ночі пульсував.
Приходять в ніч таку безсоння й спогади
І юність усміхається здапя.
І зустрічається знов погляд з поглядом...
І лине крик прощальний журавля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2018
Між зеленим листям червоніють вишні,
Ніжні візерунки літо вишива.
І пливе над містом світанкова тиша,
На траві росою слід свій залиша.
Вітер сни збирає, що із хат тікають,
Хутко їх ховає в торбу чарівну.
Пелюстки на клумбах квіти розкривають
І сорочку нову ранок одягнув.
Стільки років разом ми стрічаєм ранки —
Захват й здивування, ніби в перший раз.
Літо знов дарує золоті серпанки
Й сонячне зайчатко знов цілує нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018
Ветер-одиночка воет, плачет,
Ели лапами стучат в окно.
Чёрный лес загадки сказок прячет,
Есть вот в этом чьё-то колдовство.
Растекается тепло по дому,
Угольки подмигивают нам.
Красный отблеск на ковре знакомо
Атласом ложится. По углам
Медленно танцуют танго тени
И ложится тёплая ладонь
На моё плечо.., вниз ...на колени...
Ангелы любви, камин, огонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795123
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2018
Лёгкое платье в цветочек —
Ей оно очень идёт.
Тонкий цветной поясочек,
Ну, а походка... Плывёт.
Я не заметил зимою
Ясных, улыбчивых глаз.
Просто казалась другою,
Очень красива сейчас.
Рядом прошла. Улыбнулась.
Ах, если б вдруг оглянулась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795122
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2018
Запах полыни-дурмана,
Свет расплескала луна.
Речка и дымка тумана,
Берега кромка видна.
Наши шаги в тишине,
Сердце так громко стучит.
Нет, не послышалось мне —
Песня любви вновь звучит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793987
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2018
Сладкий запах жасмина,
Вязкий запах сирени,
На траве паутина
И ажурные тени.
Тополей белых свечи,
Соловьёв свист-рулады.
Обнимал нежно плечи —
Нашей встрече мы рады.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793986
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.06.2018
Такая тишина! Такой покой!
И мысли вдруг становятся стихами.
Край неба ало выкрашен зарёй...
Благословенна встреча небесами.
С тобой сегодня встретимся опять —
Желанье встречи так неудержимо.
Меня захочешь ты поцеловать,
Не замечая проходящих мимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793921
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 31.05.2018
[b]П[/b]робігла весна швиденько,
[b]О[/b]н там, на полях, була.
[b]Ч[/b]арівна й така гарненька,
[b]А[/b] з квітів вінок сплела.
[b]Т[/b]а й сукня легка, прозора,
[b]О[/b]й, зваблива ж то яка!
[b]К[/b]вітчасті по ній узори,
[b]Л[/b]іта безмежність близька.
[b]І[/b] веснонька стріне літо:
[b]Т[/b]обі тепер ось тут жити,
[b]А[/b] я відцвіла...Відцвіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018
Подарите мне в детство билет —
Мне всё чаще теперь оно снится.
Мне б с колодца воды там напиться.
Помню вкус её — слаще конфет.
Вишни там возле дома цветут,
Мама, папа и брат, все — живые.
Вот сюрприз бы для вас был, родные,
Но туда поезда не идут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793396
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.05.2018
Мне письмо бы отправить маме,
Рассказать ей как я скучаю.
В редких снах с ней встречаться — мало,
Посидеть рядом с ней мечтаю.
Помолчать и обнять за плечи,
Тихий вздох услышать в ответ.
Я не верю, что время лечит…
А конвертов на небо нет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793390
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.05.2018
Буде сонячний день або злива -
Це для настрою і не поміха.
Якщо ти будеш просто щасливий
Сніг чи сонце — для тебе це втіха.
Не шукатимеш вранці ти привід
Побурчати ось так — без причини.
В твоїм погляді холоду привид
Не роздмухає болю жарини.
Якщо ранок тобі посміхнувся
І порадував — це ось що значить:
Серцем лагідно ти пригорнувся.
По щоці зайчик сонячний скаче.
[b]Просто счастливый[/b]
Будет солнечным день иль дождливым —
Настроению он не помеха.
Если ты будешь просто счастливым.
Для тебя снег иль солнце — утеха.
Ты не будешь искать утром повод
Поворчать просто так, без причины,
И во взгляде твоём зимний холод
Не разбудит во мне боль кручины.
Если утро тебе улыбнулось
И обрадовало, это значит:
Твоё сердце ко мне прикоснулось.
По щеке зайчик солнечный скачет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792759
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.05.2018
[b]Г[/b]орький шоколад и вот — гормоны счастья,
[b]А[/b] ещё улыбка и сиянье глаз.
[b]Р[/b]адуга на небе — вот и нет ненастья,
[b]М[/b]ожно просто вспомнить, как танцуют вальс.
[b]О[/b]кна на распашку, пусть весна заходит,
[b]Н[/b]ежный запах лилий в комнате плывёт.
[b]И[/b] смотреть закаты, и смотреть восходы,
[b]Я[/b]блочно-душистый на столе пирог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792602
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2018
[b]К[/b]акие сказочные в мае дни,
[b]У[/b]крашены сиреневой ажурью.
[b]С[/b]вирели рассыпают соловьи,
[b]Т[/b]ак щедро небо залито лазурью.
[b]С[/b]видание назначил в мае ты
[b]И[/b] до сих пор я помню этот вечер.
[b]Р[/b]ука в руке и детские мечты,
[b]Е[/b]щё я помню — обнимал мне плечи.
[b]Н[/b]аивными мы были и юны...
[b]И[/b] снова ты приходишь в мои сны
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792600
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.05.2018
[b]Б[/b]ез приглашения она ко мне приходит,
[b]Е[/b]й тоже хочется хоть с кем-то поболтать.
[b]С[/b]ны незаметно, тихо прочь уводит,
[b]С[/b] ней будем вместе прошлое мы вспоминать.
[b]О[/b]ткроем книгу нашей памяти неспешно,
[b]Н[/b]е каждая страничка дарит радость нам.
[b]Н[/b]емного грусти и обиды неизбежно
[b]И[/b] счастья, и разлуки, и ненужный хлам.
[b]Ц[/b]ензуре книга памяти, нет, не подвластна,
[b]А[/b] что-то изменить пытаемся напрасно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791836
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.05.2018
Лагідним, теплим дощем
Скупана, вмита земля.
Ось він, земний сад Едем,
Вітер колише гілля.
Запахи скошених трав
Понад рікою пливуть.
Травень джек-пот свій зірвав —
Квіти так гарно цвітуть.
Бджоли збирають нектар —
Буде мед ,ой, запашний.
Білі фігурки із хмар —
Котик який же смішний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791803
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.05.2018
Ще одну сходинку — рік,
Вгору йдучи подолала.
В мене ж бо є оберіг —
Доленька подарувала.
Це — вся родина моя,
В ній моя сила життєва.
Тому і впевнена я —
Це лиш пора полуднева.
Сходинку ще й не одну
Разом з ріднею здолаю.
Стріну не раз ще весну
В цвіті безмежнім розмаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791630
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2018
Ще можливо сказати: "Пробач"
І сказати вздогін:"Пробачаю".
І біді показати рогач,
Не стояти над урвищем з краю.
Нитку наших сумлінь обірвать,
Очі в очі — й прогнати розпуку.
Тільки мить цю не смій відпускать —
Не вернеш її. Дай мені руку.
Переклад:
Ещё возможно
Ещё можно сказать: "Прости"
Ещё можно сказать:"Прощаю".
Одним словом беду отвести,
Не стоять над обрывом с краю.
И сомнений нить оборвать,
И в глаза посмотреть друг другу.
Только миг этот не отпускать —
Не возвратен он. Дай мне руку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2018
Ах, почему взволнована она?
Зачем всё время думает о Вас?
Встревожена и чем-то смятена,
Давным-давно полночный пробит час.
Но не расстелена её кровать,
Прильнула снова к тёмному окну.
Себе шептала: "Я умею ждать...
Вы можете спросить о том луну
Иль взгляда грусть при встрече ненароком,
Румянец на щеках и бледность лба,
Накрученный на палец туго локон
Иль складку платья, что как тень легка...".
Ночь на исходе...Ах, в каком смятеньи
Душа и сердце. Новый день...Рассвет...
И помнят до сих пор крыльца ступени
Его шаги зачем-то много лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790712
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.05.2018
[b]Н[/b]едолговечная краса тюльпанов,
[b]Е[/b]сть в этом чьё-то злое колдовство.
[b]Д[/b]ней для цветения дано так мало,
[b]О[/b]бворожительно их волшебство.
[b]Л[/b]уч солнца нежно лепестки целует,
[b]Г[/b]алдят о чём-то звонко воробьи.
[b]О[/b]крашен розовым рассвет волнует —
[b]В[/b]озможно, будет ветер в эти дни.
[b]Е[/b]го характер так подчас изменчив,
[b]Ч[/b]то невозможно наперёд понять
[b]Н[/b]асколько много в нём противоречий,
[b]А[/b] он так любит часто удивлять.
[b]Я[/b] в эти дни всегда душой яснею,
[b]К[/b]расой любуюсь, вновь легко живу.
[b]Р[/b]азрисовать я мир свой не умею,
[b]А[/b] вот стихи вновь о весне пишу.
[b]С[/b]лова и рифмы мне подскажет вечер,
[b]А[/b] где он их находит — всё равно.
[b]Т[/b]юльпанами так сладко пахнет ветер...
[b]Ю[/b]лить с самой собой, увы, грешно.
[b]Ль[/b]стить зеркалу ни капельки не стыдно,
[b]П[/b]усть только кажется — морщинок нет.
[b]А[/b] мне в душе, так это очевидно,
[b]Н[/b]е шестьдесят, а восемнадцать лет.
[b]О[/b]пять весна, опять цветут тюльпаны,
[b]В[/b]осторг и восхищенье так желанны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789914
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.05.2018
Пытается каждый дойти до вершины,
Без компаса каждый идёт — наугад.
Забыв, что у жизни на всё есть причины,
Забыв, что дороги не будет назад.
И будут в дороге разлуки и встречи,
Находки, потери и радость, и боль,
Улыбки чужие, заплаканный вечер,
У каждого первая будет любовь.
И если не сбудется что-то, обиды
На злую судьбу не копите в душе.
У жизни причины на всё есть, как видно,
Не бойтесь упасть на крутом вираже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789683
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.04.2018
Вже в траві засинають кульбаби,
Жовті цяточки квітів сховавши.
Сонце котиться швидше та й квапом,
Свої сили останні зібравши.
Надвечір'я обрамлене в тіні,
Розливає легку прохолоду.
А садки стоять в пишнім цвітінні,
Запашну дарять нам насолоду.
Місто знову заквітчане пишно —
Це весна лад наводить повсюди.
Як же гарно у неї це вишло —
Все частіш усміхаються люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789611
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.04.2018
Квітень кожного дня добавляє
Кольори у пейзаж свій нові.
І вже "пір'ячко", он, розправляє
Фіолетовий півник в траві.
І кульбабок жовтіють краплинки,
Мов розсипав жартуючи хтось,
І конвалій біліють перлинки —
Різнобарв'я навкіл розлилось.
Ой, як залюбки спостерігати,
Як вкрашає весна білий світ.
Вміє... Вміє весна чарувати,
У душі розтопляючи лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788975
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.04.2018
[b]У[/b]сміхайся, весно, ясно, веселіше,
[b]С[/b]онце хай частіше хмари проганя.
[b]М[/b]и тебе чекали. Будь же сміливіша
[b]І[/b] попутний вітер буде хай щодня.
[b]Х[/b]ороводи водять верби біля річки,
[b]А[/b]брикоси рясно у садках цвітуть.
[b]Й[/b] задзюрчали дзвінко у ярку потічки,
[b]С[/b]коро соловейки трелі розіллють.
[b]Я[/b]к же серцю гарно в веснянковій казці,
[b]В[/b]же нудьга зимова із душі втекла.
[b]Е[/b]хо днів морозних залишилось в згадці,
[b]С[/b]нігу, що так сипав, й сліду вже нема.
[b]Н[/b]апувай же, весно, щедро, щиро землю,
[b]О[/b]бдаруй красою все, що є навкіл.
[b]Я[/b]блуні і вишні тільки б не померзли,
[b]С[/b]купані в туманах, ти їх відігрій.
[b]Н[/b]іч усе коротша, все раніш світає —
[b]О[/b]брамля світанок неба темний край.
[b]В[/b]ітер у кишені зірочки збирає
[b]Е[/b]легантно-ніжно — це для нього гра.
[b]С[/b]иньоока, весно, схожа так на жінку:
[b]Е[/b]моційна, ніжна, вміюча прощать,
[b]Л[/b]агідна й кохання золоту жаринку
[b]І[/b]скорками вміє щедро дарувать.
[b]Ш[/b]овковисті трави й килими барвінку
[b]Е[/b]ксклюзивно вміє,весна, вишивать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788888
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.04.2018
[b]Л[/b]іта кохання не рахує
[b]І[/b] за минулим не шкодує, ні.
[b]Т[/b]а й замків із піску вже не будує,
[b]А[/b] розквіта, мов квітка, знову по весні.
[b]К[/b]охання мудре та вже сиве
[b]О[/b]бманливим ніколи не було.
[b]Х[/b]вилин не шкодувало нам щасливих,
[b]А[/b] поруч з нами без сумління вперто йшло.
[b]Н[/b]ас вчило мудрості й терпінню,
[b]Н[/b]е завжди дослухалися порад.
[b]Я[/b]к часто почуття хворіли лінню,
[b]Н[/b]аводили невміло у стосунках лад.
[b]Е[/b]моції бували різні —
[b]Р[/b]озраду нам кохання знов дає.
[b]А[/b] головне, що наші душі рідні,
[b]Х[/b]ай в них завжди-завжди закоханність живе.
[b]У[/b]квітчане кохання первоцвітом,
[b]Є[/b] найдорожчим подарунком в світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2018
Ночь упала тёмной шалью
На белы снега.
Полночь стала чёткой гранью
Между "навсегда".
Меж нежданною разлукой
И твоим "люблю".
Так любимым и не другом —
Боль свою таю.
Между прошлым и сегодня —
В сердце пустота...
И мосты свои разводит
Полночь навсегда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788432
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.04.2018
Приду к тебе я отзвуком в ночи.
Возможно,это будет эхо,
В котором голос мой опять звучит,
Пронизан нежным лунным светом.
Возможно, это будет стук в окно
В полночный час, когда не спится.
Когда-то было так. Давным-давно..
Подумаешь, что это — птица.
Возможно, это будет шум дождя
Иль ветра шёпот еле слышный.
Приду, в узор все отзвуки сплетя.
Ах, как цветут сирень и вишни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788304
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2018
Не шукай в мені мене...Тодішню,
Навіть камінь змінюють вітри.
По весні розквітнуть знову вишні,
Вкриє ковила весь схил гори.
Не шукай в мені мене... Навіщо?
Догорає вогнище й лиша
Сірий попіл по собі й не більше,
Доля боляче дасть відкоша.
Не шукай в мені мене... Минуле
Загубилось на стежках життя.
А роки.... кудись взяли й майнули
За поля, де визріли жита.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2018
В твоих глазах не вижу упоенье,
Когда-то для тебя спешила я расцвесть.
И вот сейчас в любви разуверенье,
Но я не думаю, что мне поможет месть.
Счастливых глаз не прячешь...Боль и низость!
Ты разорвал легко цепочку наших дней.
Я сердцем чувствую разлуки близость...
Ты мне чужой. Будь счастлив, мой любимый, с ней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2018
Прочь отбросив и обиды, и сомненья,
Понимаем сердцем мы, а не умом,
Что попали не в своё мы поколенье
И живём мы в мире нам совсем чужом.
Понимаем, что с пелёнок, с колыбели
Чувство страха нас сильнее и оно
Сдерживает, не даёт дойти до цели,
Меркнет свет мечты.., становится темно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787869
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2018
А помнишь, в моде клёш был, брюки?
И юбка солнце-клёш у платья?
Мы шли с тобой держась за руки
И на виду у всех объятья
Не допускались. Нашу встречу
Я в памяти храню. На свете
Казалось — мы одни и плечи
Целуешь нежно ты... и ветер.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=787025
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2018
Мама, что такое бабье лето?
Это,дочка, дней ушедших листопад.
Листья-дни кружат и лёгкий ветер
С ними,как ребёнок, порезвиться рад.
Остаётся в прошлом жизни лето,
Как когда-то в Лету канула весна
И предзимья пауза согрета
Золотым и ярким всполохом тепла.
В дни, когда гуляет бабье лето,
Как-то и не верится в приход зимы.
Листопад кружит в печали светлой —
Осень жизни мы ещё пройти должны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786790
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2018
[b]Б[/b]лаговіщення
[b]Л[/b]егкокрилого янгола.
[b]А[/b] це істина:
[b]Г[/b]авриїлом Архангелом
[b]О[/b]повіщення.
[b]В[/b] день цей світлий ним сказано:
"...[b]І[/b] Спасителя,
[b]Щ[/b]о Син Божий вже названо,
[b]Е[/b]ра вчителя
[b]Н[/b]епорочнозачатого,
[b]Н[/b]ебожителя
[b]Я[/b]ко злодій розп'ятого".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2018
Скида сонливість із плечей природа,
З зимового полону до весни тіка.
Ще ранки напуває прохолода,
Та горобців розмова надто вже дзвінка.
Хода весни упевніша, стрімкіша,
А сонце злизує сніг сірий із землі.
І річка з кожним днем стає все глибша —
Ось-ось вона затопить сонні береги.
Прокинулись і проліски, й тюльпани.
Весна-весна, хоч й запізнилася, та все ж —
Розвіялися врешт зими омани,
Яким здавалося немає зовсім меж.
Весна-весна — всміхаються прохожі,
Весна-весна — навкіл дзвінкий дитячий сміх.
Квітневі дні яскраві і пригожі,
Ще трішки й закружляє пелюстковий сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786142
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.04.2018
Ты, любимый, у меня не первый,
Ты — единственный, любимый мой.
И надёжный самый, самый верный,
Я уверенна в себе с тобой.
Седины засеребрилась замять
На твоих висках, на чёлке у меня.
Ах, как много помнит наша память,
Всё ушедшее до капельки храня.
Ты, любимый, у меня не первый,
Да и я — единственная у тебя.
Вечер за окном холодный, белый —
Вот и наша начинается зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786076
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.04.2018
Над засніженим містом величний
Неба синього простір без меж,
Вечір-казка такий фантастичний,
Смак повітря смакую, мов фреш.
І ніяк я не можу напитися —
П'ю ковтками великими, п'ю...
Шепіт вітру, немов шепіт вічності.
Я хвилини такі ось люблю,
Коли так на душі легко-легко,
Вечір тишу розхлюпує скрізь
І безсоння сумління далеко,
Й щось бентежить... Бентежить до сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784213
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2018
Сьогодні отримала подарунок — другу збірочку віршів Валентини Ланевич. Поздоровляю Валю з цією вагомою подією в її житті. Пропоную передмову до збірки, яку я написала на прохання Валентини.
Любов, турбота і повага,
І вірність, чесність, доброта.
І сила волі, і наснага,
Дається все те неспроста.
Саме з цих слів мені хочеться почати передмову до нової поетичної збірки Валентини Ланевич . В збірку « На межі» ввійшли вірші, тематика яких цікава для всіх. Вони наповнені радістю, і коханням, любов’ю і розчаруванням, біллю і надією. Валентина Ланевич в віршах залишає свої роздуми, сумління, бо шукає відповіді на питання, які їй постійно задає життя. Людина небайдужа до долі своєї Батьківщини, не може обійти осторонь нашу загальну біду — війну на Донбасі, Крим.
З каламуті думок пробивається чітке чому,
Нашароване часом, з відлунням пекельного Сходу.
Чом утратили силу свою ми так раптом в Криму
І чому винуватці не кажуть всю правду народу?
або: Дим стелиться ж на Сході їдкий щоночі,
Твої, Тарасе, нині згадую слова.
Україна вільна та вони пророчі,
Кров’ю окроплена земля, але жива.
Слова про Україну, це — не надуманність, а почуття, які Валентина несе через все життя:
Моя ти, матінко, моя ти, ненечко Вкраїно!
Сльозою гіркою умивана твоя землиця.
Поклони щирі б’ю, скрушно припавши на коліно,
Молю до Бога, щоби трималась у душах криця.
Вона любить свій рідний край, його неповторну красу, тому й вірші, як ковток свіжого повітря — їх хочеться перечитувати знову і знову.
Валентина пише просто, доступно, всім знайомими словами, які в її віршах грають іншими фарбами. Читаючи вірші, мимоволі поринаєш в свою річку життя, в свої спогади і мрії. Ось як вона пише про початок свого дорослого життя:
Наділила доля хрест мені в дорогу,
Чемодан у руки, туфельки на ноги.
Шепотів щось вітер, сіючи тривогу,
Торсав за кофтину, відлунням лиш кроки.
А ще місяць в небі шукав половинку,
Златом навкруг зорі плели павутинку.
Похилилось жито в вечірнім спочинку,
Бігла в даль стежина не знаючи спинку.
Десь далеко в лісі совушки кричали.
Шелестом у листі вишні проводжали,
В мандрівку життєву кликали вокзали,
Що не все так просто, чомусь не казали.
Цей вірш я навмисне не хочу розкладати на окремі цитати, бо він цього не заслуговує. Так просто і так щиро написано про прощання з дитинством, про відчутне розчарування, бо не все так просто. Треба було долати свою дорогу життя і водночас дорослішати, бо «вибрики» долі треба було долати самостійно.
Пейзажна лірика теж не оминула поетичне натхнення Валентини Ланевич.
Притихла злива з вітром зірваним листком,
Осіннє сонечко пробилось крізь хмаринку.
Пахне в повітрі айстрами та полином,
Струсила яблунька дощу мені краплинку.
Лірика про кохання в поетичному житті Ланевич займає особливе місце, бо жінка не може жити без кохання, надії і віри.
І два тіла зливаються в ніжнім танку,
І любов пелюстки розпускає червоні.
- Не лишай, мій коханий, ніколи, - молю,
Чутно ледь, - душі наші такі безборонні.
або:
Ой, любове моя, мій дурманочку,
Закружляла мене, понесла в небеса.
Встала п’яна тобою ще зраночку,
Вчарувала кохання хмільная краса.
Не кваптеся перелистувати збірочку поспіхом, бо кожен вірш , це — відкриття, це — поезія душі Валентини Ланевич. Жіночки, що народилася на Любешівщині, в простій, роботящій, великій родині і намагається подарувати кожному читачеві краплиночку свого терплячого, небайдужого, люблячого серця. А завершити передмову хочеться такими словами Валентини Ланевич:
Тільки життя дається раз прожити,
Якої б не досяг в польоті висоти.
Не сип з руки ти бруду до криниці,
Котра дала напитись чистої води.
Надіюся і вірю, що ця збірка віршів буде приємним і несподіваним відкриттям для кожного читача. Бажаю Валентині творчої наснаги для нових віршів і нових збірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2018
Я в прошлом веке здесь была...
И многое здесь изменилось,
В разлуке нашей отразилось.
Смотрю в разлуки зеркала —
Любви в них вижу отраженье.
Её я помню День рожденье
И день, в котором умерла.
Нет, это просто так казалось —
Она со мной... со мной осталась
И так же, как и я, ждала,
Чтоб в прошлый век, пусть на мгновенье,
Себе и ей я возвращенье
Однажды подарить смогла.
Здесь всё не так, здесь всё иначе,
Но неизменными, тем паче,
Остались в парке вечера:
Робки, летучи, как мечта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783413
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.03.2018
[b]З[/b]авірюха цілу ніч
[b]А[/b]ж, втомилася, кружляла.
[b]В[/b]ітер з нею пліч-о-пліч
[b]І[/b] вона з ним розмовляла:
[b]"Р[/b]озкажи, ти ж знаєш все...
[b]Ю[/b]рмище ночей зимових
[b]Х[/b]ай в минуле, геть, іде,
[b]А[/b] вже й час днів веснянкових..."
[b]Ц[/b]ілу ніч жбурляла сніг
[b]І[/b] замети нагортала.
[b]Л[/b]егко березню до ніг,
[b]У[/b]сміхаючись кидала
[b]Н[/b]іжне-ніжне простирадло
[b]І[/b] відчула: безпорадно —
[b]Ч[/b]омусь в серці суму лід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2018
На базаре негде плюнуть,
Жаль, у фруктов нитрат-вкус.
Может, кто-то да и клюнет —
В январе купить арбуз.
Я не то, что баба Галя ,
Любит сплетни смаковать.
В сплетни часто попадая
Кайф люблю я получать.
Снега будет Вам по пояс —
Приходите, есть глитвейн.
Расслабухой успокоясь,
Снег кидать всё ж веселей.
Мой милёнок фигурист,
Как по льду, селом, скользит.
Где молодка краше, он
Вкруг неё кружит вьюном.
Мчали мы с горы на санках,
Прижимались всё сильней.
"Ты же, секси -экстремалка", —
Муж шептал мне всё нежней.
Хоккеист из сборной Того
Украшал собой "Плейбой".
Из обложки смотрел строго:
Полюбуйтесь — афробой.
Мой милёнок фигурист —
Любит баб фигуристых.
Липнет к ним, как банный лист
Веником расплюснутый.
Мы с горы на лыжах мчались,
Было весело вначале.
Неудачным вышел спуск —
Колобком без ног и рук.
Хоккеист из сборной Ганы
Почему-то россиянин.
В спорте всякое бывает —
Друг за друга все играют.
Надрывалась Дунька в поле,
Загорела до черна.
Ну,а муж любимый, Коля,
Путешествует в Гоа.
Снега нынче многовато —
Подарил мне муж лопату.
Я и баба, и мужик —
А лопата вжик, вжик, вжик...
Померещилось мне что ли —
Муж задумчивее стал.
Говорит, что в сердце боли —
Утром Машке, гад, моргал.
Танька верит в чудеса —
Мужа ждёт богатого.
Семь десятков прожила,
Да никем не сватана.
Я себя тебе дарю,
Только есть условие:
Загуляешь, знай — прибью,
Не захочешь более.
Не могу больше молчать:
Встретила пришельца я.
Взял с собою полетать,
Обещал, что жениться.
Шутки странные у мужа —
Не понравился вдруг ужин.
Две недели на диете
Будет он. Я жру котлеты.
Выпил водки четвертинку —
Стал похож кум на скотинку.
Хрюкает, мычит, быкует —
После литра что же будет?
В праздник евро подарили,
В рамку их определила.
На стене висят, любуюсь.
Я— богачка! Ох. волнуюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782533
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.03.2018
Весна придёт, но только позже, чем всегда
И будет от того ещё желанней.
Бывает так, что календарь врёт иногда —
Жаль затянулось зимнее прощанье.
Заснеженными улицами ходит Март,
Идёт неспешно и от солнца щурясь.
Дню солнечному и капели звонкой рад
И о Весне он думает волнуясь.
Он этой встречей столько дней уже живёт,
В мечтах рисует глаз её улыбку.
Подснежник первый он любимой принесёт,
На плечи ей накинет он накидку.
Ажурную, из тонких солнечных лучей,
Обнимет нежно он Весну за плечи:
Послушай, милая, поёт, журчит ручей —
Рассказывает всем о нашей встрече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781980
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.03.2018
Тихо-тихо лапатий сніг
Заколисує ніжністю землю
І здається спинивсь часу біг,
А замети так схожі на греблю,
Що з усих сил зима намела —
Хай весні буде важче дібратись
Й принести в світ холодний тепла
І яскраво усім усміхатись.
Сніг розтане й струмки задзюрчать,
Пролісково запахне повітря
І птахи в рідний край прилетять,
І яскравіше стане палітра,
На якій розцвітуть кольори
Неймовірних відтінків веселки,
Й будуть довшими дні й вечори,
Й буде спів березневої флейти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=781576
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.03.2018
З Восьмим березня, чоловіки!
Вам дається іще один шанс
Довести всім, що ви залюбки
Справи зробите всі замість нас:
І попрати, і витерти пил,
І на кухні, немов майстер-шеф,
І накрити святковий стіл,
І підлогу помити теж.
Ще й скупитись в крамниці, та так,
Щоб сімейний бюджет не страждав,
Сукню жінці попрасувать,
Та і сам, гарно щоб виглядав.
А увечері посуд прибрать,
Перемить, в кухні лад навести
І не дай Боже вам сказать,
Що у вас голова болить.
Що втомились й не чуєте ніг
І спина так болить, аж, пече!
Подаруйте коханій ніч —
Вам кохання хай силу дає.
З Восьмим березня, чоловіки!
Ми вас любимо кожну мить,
Допоможемо вам залюбки
Наші справи переробить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2018
[b]П[/b]ерше березня і завірюха,
[b]Е[/b]кс-Зима ще не стала минулим.
[b]Р[/b]озгулялась й нікого не слуха,
[b]Ш[/b]аль дарує деревам заснулим.
[b]Е[/b]ксцентрична Зима наостанок,
[b]Б[/b]о ще сили є, щоб погуляти.
[b]Е[/b]нергійна, грайлива і в танок
[b]Р[/b]азом з березнем йде покружляти.
[b]Е[/b]й, дивися, як гарно нам, Весно!
[b]З[/b]акохалися ми, ніби вперше,
[b]Н[/b]ам в засніженім полі так весело —
[b]Я[/b] і душу віддам йому, й серце.
[b]І [/b]вміхнулась Весна: тішся, Зимо,
[b]З[/b]аблукав красень-Березень, знаю.
[b]А[/b] кохання ж бо наше незримо
[b]В[/b]слід за мною іде, поспішає.
[b]І[/b] відчує його мій коханий,
[b]Р[/b]аптом холодно стане з тобою.
[b]Ю[/b]ний Березень в біле убраний
[b]Х[/b]вацько піде, щоб стрітись зі мною.
[b]А[/b] ти, Зимонько, йди вже додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780117
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.03.2018
Под стеклом фотографии в рамках —
Отражение прошлого в них.
Перед ними всенощно лампадка
Тихим пламенем грустно горит.
Ничего-ничего не забылось,
Боль утихла, но не насовсем.
В ней все чувства мои отразились —
Благодарна, родные, вам, всем
За любовь и за то, что учили,
Как по жизни без страха идти
И за то, что вы всё мне простили,
Научили прощать и любить.
Догорает свеча и в лампадке,
Остаётся огарок... А я
Взглядом складку на мамином платье
Расправляю... Родная моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780056
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.03.2018
Расцвёл шалфей на клумбах ярко —
Зелёно-фиолетовый пейзаж
И чуть пьянящий запах яблок,
Разлита в небе синяя гуашь.
И наша встреча неслучайна,
Не нами, а судьбой предрешено,
Таится в ней загадка, тайна,
Необъяснимо на душе легко.
Лиловым запахом шалфея
Уже наполнен вечера бокал.
Скользит сквозь пальцы тихо время...
Цветы шалфея ветер целовал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779528
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 28.02.2018
Живуть у серці мойому дві мови:
Російська й українська від обох батьків.
Вони для мене рідні й я ніколи
Не розділяла їх, а зараз — й поготів.
Бо це, як пам'ять зрадити і долю,
Минуле викресливши зразу й назавжди
І попрікати цим я не дозволю —
Хіба російська привела нас до біди?
А "щирі українці" не завжди і щирі —
Мугикати навчились України гімн,
Долоню до грудей приклавши, хтиві й хитрі,
А їм людські прокльони в спини навздогін.
І тим, що знаю я російську мову,
Не відрікаюся від України я.
Не зраджую ні пам'ять, ані долю —
Я українка з перших подихів життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2018
Сонце навшпиньки заметами ходить,
Блискітки рясно навкіл розсипа,
Ніби у цьому розвагу знаходить —
Ой, яка снігу скоринка крихка!
І морозець все підщипує щічки,
Не забувайте — моя ще пора.
Верби-красуні схилились до річки,
Спить під заметами Біла гора.
Синього неба розлита безмежність,
Запах весни вітер раптом приніс.
Є невловима у цьому бентежність...
Дуже знайома та чомусь до сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=779148
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.02.2018
Какая упрямая память!
Так трудно бывает мне с ней.
Она ж собирает по капле
Всё то, что мне помнить важней.
Потом приведёт вдруг бессонницу
И целую ночь напролёт
Гуляем втроём за околицей —
Там прошлых дней сказка живёт.
И всё там до боли родное,
И те, кто ушли, рядом вновь.
А небо, как глухонемое,
Не слышит молитв моих боль.
Смотрю я в глаза его грустные —
Устало от боли оно.
Её сердцем вдруг я почувствую —
Прости, ты для всех нас одно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778659
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2018
Теперь не умираю от любви...
Лишь сердцу ночью очень неспокойно,
Так одиноко почему-то, больно,
Я возвращаюсь в прошлое невольно,
Но так не умирают от любви.
Сейчас не умираю от любви,
Но в каждом сне к тебе бегу навстречу
Сквозь снегопад, морозный, зимний вечер.
Не добегаю. Тихо ветер шепчет:
"Сейчас не умираешь от любви.
Ты просто вспоминаешь о любви.
Быть может, ты от суеты устала,
Не всё сбылось о чём в былом мечтала.
Всё изменилось, ты другою стала,
Но помнишь — умирала от любви".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.02.2018
Ночь беззвёздная, зимняя, тихая,
В сером небе луны бледный диск
И часы,чуть дыша, сонно тикают —
На двенадцати стрелки сошлись.
Вот ещё один день стал вчерашним,
В омут прошлого канет легко.
Даже, если в нём есть капля фальши,
Узелком станет он всё равно
В нитях памяти. Как же иначе? —
Ты признался вчера мне в любви.
Целовал нежно-нежно запястья,
Грел дыханием пальцы мои.
Потому и не спится в ночь тихую,
Я любима — в душе гамма чувств.
Пусть всё тише часы сонно тикают...
До рассвета осталось чуть-чуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778457
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.02.2018
За тёплым камнем парапета
Воды манящей глубина,
В ней плещутся лучи рассвета,
Кромешной ночи темнота.
Мы рыб кормили хлебной крошкой
И всматривались в спящий плёс,
К воде спускались и ладошкой
Ловить пытались капли звёзд.
Девчонок мальчики водили
По парапету с края в край,
Теряли здесь и находили —
"Привет" звучало и "Прощай".
За тёплым камнем парапета
Всё так же плещется вода
И брошенная мной монета
Лежит на дне — вернусь сюда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777652
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.02.2018
На мокром асфальте, в ажуре ветвей
Лучи заходящего солнца,
Багряное небо бледней и бледней
И отблеск заката в колодце
Оставит свой след ненадолго совсем —
В воде растворится он быстро,
А ветер целует цветы хризантем
И чуть пожелтевшие листья.
Уже предвечерье из сумерек шаль
Легко, незаметно на плечи,
Накинуло дню уходящему вдаль,
Шепнув: только помни о встрече.
Разлука недолгая. Светлая грусть
Мелькнёт быстрой тенью мгновения.
И день оглянувшись, ответит :вернусь...
Какие быть могут сомнения?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777461
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2018
Чёрным перцем тоски эта ночь
Неожиданно щедро приправлена ,
Но никто нам не сможет помочь
И любовь на перроне оставлена.
Оглянувшись единственный раз,
По вагонам расходимся медленно
Нас увозит разлука сейчас
В направлениях разных, неведомых.
Остаётся вокзал позади —
А у нас лишь в один край билеты.
Я любви пошептала:"Прости..."
Всё светлее полоска рассвета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777460
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.02.2018
Дальше будет весна. Непременно!
Потемнеют, осядут снега
И проталинки — пятна на белом,
Отпечаток её же следа.
Запах талого снега внезапно
Зачеркнёт запах стылой зимы,
С крыш сорвутся звенящие капли —
Вот и первые нотки весны.
Ну, а дальше, конечно же, лето —
Вновь и вновь всё на круги своя:
Праздник солнца и ярких расцветок,
Пыльный запах слепого дождя.
Дальше — осень и бабьего лета
Золотистым багрянцем печаль
И ключи журавлей, шёпот ветра,
Обронённое вслед им: "Прощай...".
Всё знакомо и всё, как впервые:
Восхищение, радость и грусть.
А зимой сны приснятся цветные...
Ты услышишь вдруг времени пульс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776938
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 14.02.2018
По-весняному сонечко гріє,
Сніг лежить і з дахів капотить.
А зима спересердя завіє —
Сніг лапатий в калюжі летить.
Ось і Масляна вже на порозі —
Зиму гнатиме геть залюбки.
Ослабіють раптово морози
І залишить зима нам казки.
А ще Масляна весну розбудить
І опудало спалить зими,
Святкувать будуть весело люди,
На санчатах кататись згори.
І млинці в кожній хаті в честь свята
Господині із ранку печуть.
Золотисті, бо сонцю посвята —
Дні весняні скоріш хай ідуть.
На прикрашених гойдалках хлопці
Наречених гойдають своїх
І чекають зятів тещі в гості,
Щоб млинцями в цей день пригостить.
Цілий тиждень гулятиме Масляна —
Хай не бариться десь там весна,
Бо роботи і клопоту матиме —
Відпочити дала всім зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2018
Написані вірші вмирати не повинні
Й лежати мовчки у шухлядах потайки,
Неначе перед світом в тому вони винні,
Що не дано до читача свого знайти
Поміж усих стежин одну, свою, стежинку
І залишити у серцях якийсь-бо слід,
Можливо, назавжди, можливо, на хвилинку,
В байдужості пропасти, здивувати світ.
Але потрібно їм пройти свою дорогу,
Вони, як люди різні й різний вік у них.
Хтось повертається до рідного порогу,
Хтось в дальніх залишається краях й чужих.
Вірші до читача, немов у вирій линуть —
Шукають теплоти і затишку в серцях
Й можливо у дорозі непомітно зникнуть,
Та все ж це краще, аніж темнота шухляд.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2018
В полузабытой деревеньке
Стоит жилых с десяток хат,
За старшего здесь деда Сенька,
Своим девчатам он, как брат.
И чтобы не было, он утром
Обходит не спеша дворы
И вспоминает: было трудно,
Но было много детворы.
Была и школа, и детсадик,
Больница, магазин и клуб,
Крутил кино киномеханик,
На свадьбу всем дарили сруб.
И с зорьки ранней все трудились,
А за деревней — ширь полей,
Хлеба там щедро колосились
И было жить всё ж веселей.
И песни пели под гармошки,
Ходили в церковь не таясь,
Ценили хлеб и даже крошки
В ладонь сметали отродясь.
И не одну войну деревня
Пережила и в полный рост
Вновь поднималась непременно.
Травой не заростал погост.
Но как-то вдруг всё изменилось —
Деревню покидал народ,
Детсад и школа вдруг закрылись
И бросил батюшка приход.
И незаметно в деревеньке
Осталось девять баб и дед.
И всё труднее деду Сеньке
Шагать деревней сквозь рассвет
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775417
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2018
[b]У[/b] білім полоні ніжності
[b]Б[/b]архани заметів лежать
[b]І[/b] запах морозу й свіжості
[b]Л[/b]егкий — можна ним смакувать.
[b]І[/b]скряться скоринки заметів,
[b]М[/b]алює на вікнах мороз
[b]П[/b]авлинів хвости і портрети,
[b]О[/b]рнаменти... Він — віртуоз.
[b]Л[/b]якливі синички на гілочці
[b]О[/b]бскубують щось на собі,
[b]Н[/b]асипав горіхів хтось білочці
[b]І[/b] є що похрумкати їй.
[b]Н[/b]акидала снігу скрізь зимонька
[b]І[/b] віриться: буде врожай.
[b]Ж[/b]ебрачкой не буде Вкраїнонька,
[b]Н[/b]аступить війні врешті край.
[b]О[/b]бкрадена, зранена, втомлена
[b]С[/b]вавіллям безглуздим без меж,
[b]Т[/b]ака вона рідна, не зломлена
[b]І[/b] буде щасливою все ж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2018
Я не спешу тебе понравиться —
Обжечься чувствами боюсь.
Мне с болью в этот раз не справиться —
Баюкать я устала грусть.
Пойми, пойми мою уклончивость —
Обману цену знаю я. —
Мне не нужна в любви сговорчивость —
В ней откровенность быть должна.
Ты не спеши копить обиды —
Обжечься чувствами легко.
Грешно играть с любовью, видно,
Мы для неё ещё никто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774504
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2018
Снегопадами небо очистилось,
Взялись коркой хрустящей снега.
Блёстки инея густо рассыпались
И уснула в сугробе пурга.
Тишина льётся с неба звенящая,
Синий вечер ушёл тихо прочь.
Ах, как щедро, красиво украшена
Нежно-светлыми звёздами ночь!
Окна светятся жёлтыми пятнами,
Дым из труб над домами плывёт.
Тени клёнов ложатся заплатками
На снега вдоль уставших дорог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774503
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 01.02.2018
Ах,какая красивая пара,
Говорили нам часто во след.
Улыбались друг другу: и правда —
У других вот такой любви нет.
От свидания и до свидания —
Расстояние наших разлук,
Взгляд во взгляде утонет в молчании
И сплетённые пальцы двух рук
Разговоры ведут сокровенные:
Вот и встретились... встретились вновь.
Так Ромео с Джульеттой, наверное,
Обрекали на вечность любовь.
Мы любили всерьёз и казалось нам —
Разве можно расстаться шутя?
Ах, уверенность наша обманная —
Улыбался ты мне уходя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774420
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2018
В незнакомый мир приходим мы по-разному,
Непохожие ни телом, ни душой.
И судьбу неповторимую Бог каждому
Дарит, как подарок самый дорогой.
Только все мы по одной дороге ходим —
От рассвета до заката, с края в край.
Не всегда любовь и счастье мы находим,
Познаём, что на земле есть ад и рай.
Мы сомнениями часто сердце раним,
Ошибаемся и верим в сказку вновь.
Жаль, что истину одну не понимаем:
Нас спасёт надежда, вера и любовь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774418
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.01.2018
Я никогда не ощущала одиночества,
Холодного, такого, что знобит душа,
Когда дышать и жить ни капельки не хочется
И помощь близких и знакомых не нужна.
Из дома отчего я на свою дорогу,
Уйдя оставила там, у порога, след.
Я никогда не ощущала, слава Богу,
Рассветов и закатов одиноких, нет.
Я возвращалась в отчий дом, ведя за руку
Любимого, потом детей своих, внучат.
И были встречи, и недолгие разлуки,
Шумел устало возле дома старый сад.
Я точно знаю — не одна я во Вселенной
И у порога моего следы свои
Оставлены детьми моими. Непременно
Своих внучат в дом отчий приведут они.
Жизнь штука сложная и иногда сомнения
Тревожат душу, повторяю вновь себе:
"Какой бы бесконечной не была Вселенная —
Я не одна в ней, не одна я на земле".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774275
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.01.2018
Мені наснилась мама якось дивно:
В кімнаті тиша... й раптом на стіні,
Немов з ікони подивилась пильно,
Знайомо усміхнулася мені.
Повільно праву руку піднімає
І хрестить тричі й хреститься сама.
За вікнами сніг північ розсипає,
Така задумлива стоїть зима.
Прикрила мама очі, утомилась,
Так натрудилася за все життя.
Знов усміхнулася, немов простилась,
Молитва тиші — серця каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773673
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2018
Натушила я капусты,
С Польши муж вчера примчал.
Заявил: хочу лангусты —
На Канарах, гад, бывал!
У соседа есть машина,
Как любовница ему.
Любит он её так сильно —
В гараже спит на полу.
Хороша зимой рыбалка,
Водка пьётся так легко.
Вот вчера смотрю: русалка
С лунки подаёт пивко.
Вышла с миленьким промашка:
Он надежд не оправдал
Уши, как у чебурашки,
Он два года их скрывал.
На прощанье я скажу:
По-английски ухожу.
Праздник удался, мой милый —
Восстанавливай ты силы.
Я не верила соседке —
Изменяет муж давно.
Лампочки меняет Светке
В день дежурства моего.
Вышла с миленьким промашка:
Вёл себя, как мачо он.
А в постели — промокашка,
Смялся быстро, вот и всё.
На прощанье я скажу:
Не вернусь к тебе я больше.
Лучше Ваньку подожду —
Евро он везёт из Польши.
Я не верила соседке,
Что седьмой десяток ей.
Ходит, блин, она, кокетка
В платье от Коко Шанель.
Полюбила я худого,
Все смеялись надо мной.
Но не нужно мне другого —
В деле всяком шустрый он.
Все мужчины, как мужчины,
Только Колька не такой.
Любит, блин, он апельсины —
А без них он никакой.
Меня милый не целует,
Ходит третий день он злой.
Бражка скисла — он горюет,
Умывается слезой.
Полюбила я хромого —
Думала не бабник он.
Ни при чём на глядках ноги —
Главный орган будь здоров.
Все мужчины, как мужчины,
Кум под Зверева косит.
Носит узкие брючины,
Даже ночью в них он спит.
Меня милый не пускает
Вечером с кумой в кино.
Догадался или знает? —
С кумом я "дружу" давно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772971
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.01.2018
Золотую листву охапками
Рассыпал в старом парке Ветер,
Бабье лето платье заплатками
Тёмно-рыжими густо метит.
Завтра Дождь проливной, пронзительный
Серой мглой и тоской накроет.
И сомнений знак вопросительный,
Как зубная боль вдруг заноет.
Дождь пройдёт...Так всегда случается
И на Осень парк станет старше.
На качелях Ветер качается,
Словно стал он на осень младше.
А потом... и Зимы заснеженность
Ослепительная и стылая,
И волшебно-морозная нежность,
И такая Зима красивая.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772887
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 23.01.2018
Чорний кіт на підвіконні,
Місяць дивиться в вікно.
У кота, мабуть, безсоння —
На побачення давно
Не ходив до кішки Мурки.
Де ж той березень? Зима
Довга-довга. Що за муки? —
Він один й вона одна.
Розжирів, лежить муркоче,
Тільки й мрій: весна, весна...
Як же Пушик дуже хоче
В двір побігти, де вона,
Його люба, дні і ночі
Тільки й мріє про весну.
Він гарненько замуркоче
Й скаже пошепки: люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2018
[b]А[/b] сніг кружляє за вікном,
[b]С[/b]лідів зима не залишає.
[b]Н[/b]акрила поле полотном
[b]І[/b] місто в біле одягає,
[b]Г[/b]аптує вміло на вікні
[b]К[/b]азкові, ніжні, візерунки.
[b]Р[/b]іздвяних свят веселі дні
[b]У[/b]сім дарують подарунки.
[b]Ж[/b]артує вітер:по снігу
[b]Л[/b]егенько біга, сніг куйовдить.
[b]Я[/b]ка краса — я шепочу,
[b]Є[/b] ж казка — поряд вона ходить.
[b]З[/b]атишшя дивне у душі,
[b]А[/b] ще — печаль напрОчуд світла.
[b]В[/b]ірші...Знов пишуться вірші
[b]І[/b] туга сумнівів затихла.
[b]К[/b]ружляє тихо-тихо сніг,
[b]Н[/b]ехай зима розкаже казку
[b]О[/b]двічну, як цей білий світ —
[b]М[/b]иттєвість раптом скине маску.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772209
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.01.2018
Нас жизнь испытывает, учит счастьем, болью
И радостью, обманом и бедой.
Нам суждено пройти из края в край по полю,
Ведомыми сударыней судьбой.
Когда всё хорошо, стабильно и спокойно,
Мы делаем уверенно шаги.
Нам от чужой беды почти совсем не больно,
Да не ужель нельзя подать руки
Иль словом добрым поддержать, иль рядом молча
Побыть — беду так легче пережить.
Когда у нас беда над головой, то точно —
С ней в одиночестве так трудно быть.
Так хочется без слов в плечо взять и уткнуться,
Родное иль чужое — всё равно.
Почувствовать — душа к душе вдруг прикоснутся
И проще нет на свете ничего.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771562
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.01.2018
И рассветов, и закатов торжество!
В нём восторг и грусть, и боль, и нежность.
Видно, в мире так навек заведено,
Что мгновение, оно же — вечность.
Мы приходим в мир и познаём себя
И любовь приходит к нам нежданно.
Падаем и поднимаемся, саднят
Долго на коленках сбитых раны.
Вновь на круги возвращаемся свои —
Видно, так заведено навеки.
Ничего важнее в жизни нет любви:
Мы же не амёбы — человеки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770966
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2018
Мы с Вами виделись вчера.
Мельком.
Да Вы об этом и забыли.
Я эту встречу так ждала!
Тайком
Ходила к дому, где вы жили.
За шторами рассматривала тень…
На подоконнике герани
Цвели и черный силуэт ветвей
На фоне неба —
Оригами.
О, если б знали Вы, как много я
Хочу сказать Вам.
Если б знали!
Без вас хочу сказать,
А с Вами
Молчу, стыдом смущения горя.
И к дому Вашему сквозь вечер
Я вновь иду. За шторой вижу
Тень.
Но не одну…Как зябнут плечи…
И Вас люблю… Люблю
Ещё больней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770844
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.01.2018
Мы вместе столько лет, но до сих пор
В друг друге что-то новое находим.
Веду с любовью вечный разговор,
Дню каждому придумываю коды.
Казалось в голосе твоём давно
Все интонации, оттенки знаю.
Нечаянно ловлю себя на том,
Что всё же что-то в нём не понимаю.
Не буду я выспрашивать тебя ,
В твоих тревогах оставлять обиду.
Проходит всё и чаще без следа —
Что сомневаюсь ,не подам и виду.
Я вечность, столько лет, люблю тебя,
Моя душа давно с твоей сроднилась.
Я так люблю встречать начало дня
С тобой. Я вечером о том молилась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770659
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2018
Ты не такая, как другие,
Ты не пытаешься другою быть.
Не представляю я отныне,
Как мог когда-то без тебя я жить.
Ты не умеешь притворяться,
Душа открыта настежь для меня.
Ты, как ребёнок, восхищаться
Умеешь. Жить обиды не тая
Меня ты научила. Знаешь,
Мне так с тобой уютно и легко.
Любовью слепо не играешь,
Ведь ты живешь любовью целиком.
Ты для меня всегда, как тайна —
Тебя мне подарили небеса.
Ты и во сне необычайна:
Дрожат ресницы, губы и коса
Расплетена. Укутав плечи,
Рассыпалась по белой простыне.
Спасибо, той, случайной встрече
И полночи уснувшей в тишине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770658
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2018
Как у облака на краю,
Вспоминаю я речь твою,
А тебе от речи моей
Стали ночи светлее дней.
Так отторгнутые от земли,
Высоко мы, как звезды, шли.
Ни отчаянья, ни стыда
Ни теперь, ни потом, ни тогда,
Но живого и наяву,
Слышишь ты, как тебя зову.
И ту дверь, что ты приоткрыл,
Мне захлопнуть не хватит сил.
_ * _
Як в хмариночки десь на краю,
Мову згадую знов я твою.
А від мови моєї тобі
Ночі стали світліші чим дні.
Так відторгнуті ми від землі,
Мов зірки в небі високо йшли.
Сором й розпач тікають кудись
І тепер, і тоді і колись.
Та живого тебе й на яву
Чуєш ти, як тебе я зову.
І ті двері, що ти відчинив
Зачинити не вистачить сил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2018
Что такое любовь? Как узнать?
Как услышать её дыхание?
Как увидеть в её глазах
И смятение, и признание?
Как услышать её шаги
И навстречу пойти без сомнения,
И не сбиться, не дай Бог, с пути,
Окунувшись в туман сожаления.
Я по боли узнаю любовь —
Ведь для сердца она откровение.
Позову я её за собой
И запомню я это мгновение.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770048
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.01.2018
Приходим в незнакомый мир душою чистые,
Не ведая какой жестокий, сложный он.
Жить учимся без лжи и верим в это искренне,
Ещё не зная — в каждом лжи живёт синдром.
С годами нарочито, может быть, нечаянно
Мы ложью собственной, а чаще всё ж чужой,
Изранив душу до крови, живём отчаянно,
Испытывая грусть и ноющую боль.
Бывает, что не склонны раны к заживанию —
Живуча ложь и от того ещё больней.
А главное — учится нужно выживанию
И быть всегда упрямей лжи и лжи сильней.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769990
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.01.2018
Сніг вночі землю вкрив, але вранці
Весняна почалася відлига
І здається — в зими нема шансів,
Не окріпла на річці ще крига.
Може, це і на краще, бо в хатах
Не у всіх у зимові дні тепло,
Бо тепло — привілей для багатих,
А морози для більшості — пекло.
Що та пенсія чи заробіток?
Треба ж їсти, а ще й лікуватись
І на ноги поставити діток,
Після школи їм треба ж навчатись.
Комуналка, мов зашморг на шиї,
А субсидія — це ж подаяння
Від держави. Можливо, щасливі
Ми повинні всі жити в мовчанні?
Та прогонять морози відлигу
І зима прийде так, як і треба.
Будем знов дивуватися снігу
Й ночі зоряній, що йде з крайнеба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769949
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2018
Закуті в лід, немов із кришталю,
Стоять навкіл дерева.
А вітер, вічний, дивний скрипалю,
Закутавсь в біле мрево.
Смичком торкнеться легко гілочок
І чути тихий шерхіт,
Мов з незабутих нами казочок
Дитинства чуєм шепіт.
Яка краса холодна, чарівна,
Жорстока і байдужа.
Чи виживуть дерева і весна
Зимовий біль подужа?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769853
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.01.2018
Новорічні везуть подарунки
До АТО. На Донбас. На війну.
В них яскраві дитячі малюнки,
На яких біль й надія живуть.
І смаколиків трішки, шкарпетки
Й рукавички, щоб тепло було.
З побажаннями рідних є флешки —
Хай подивляться хлопці кіно.
І хоробрі, сміливі і сильні
Не ховають, не стримують сліз.
Їм з екрану всміхаються рідні —
Ось такий новорічний сюрприз.
Ненадовго затихла війна,
Та бійці вже до примх її звикли.
Хай комусь наш Донбас чужина,
А для нас ця війна, немов виклик
Ворогам доказати — не вмре
Ані слава, ні воля Украйни.
На коліна вона не впаде —
Наші подвиги й втрати не марні.
І нехай новорічні свята
Не в окопах стрічатимуть хлопці.
Буде мирним, щасливим життя,
У своїй запануєм сторонці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2018
Ось ще один грудневий день настав. Останній.
Немало їх було таких в моїм житті
І радісні були, і знакові, й печальні —
Мені із ними йти по полю до межі.
А стрілочки опівночі зійдуться знову,
Й рахунок днів тепер вестиме Новий рік,
І келих мрій і задумок хай буде повним,
Дбайливо голу землю вкриє ніжно сніг.
Й нехай Донбас з руїн підніметься, й ніколи
Війна більш не повернеться у рідний край,
Й заколоситься хліб на нині мертвім полі,
І знову мирних днів шумітиме розмай.
Більш не почуємо з АТО страшні новини
Й не житимуть більш люди у німім страху,
Що не живих — скалічених чи домовини
Вони чекають, проклинаючи війну.
Минає Півня рік, на зміну йде — Собаки.
Хай буде він спокійним, добрим, а не злим.
Я з задоволенням пожму обидві лапи,
Щоб подружитися і разом йти із ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2017
Хорошо на пляже летом,
Как в кино туда хожу.
Девки ходят сплошь раздеты —
Офигенный кайф ловлю.
За калиткой злые гуси,
Не пускают к милой в двор.
Как увидят, разорутся,
Словно я домушник-вор.
Свата в армию забрали —
Провожало пол-села.
Сваха наконец узнала
С кем у мужа связь была.
_ * _
К празднику я пол меняю —
Дед Мороза подменяю.
Мне Снегуркой быть смешно —
Молодость прошла давно.
Называют меня клюшкой,
Думают — я старая.
Как целуюсь я с Ильюшкой,
Я девчонка бравая.
Милый в небе далеко,
Он летает высоко.
Но не знает — в этот час
Кум приходит каждый раз.
_*_
К празднику он пол меняет,
Нравится Снегуркой быть.
Когда платье одевает —
От желания дрожит.
Называют меня клюшкой,
Обзываются Ягой.
Я ж украшу щёчку мушкой —
Я готова, знак такой.
Милый в небе далеко,
Я же в ожидании.
Если б знал, как нелегко
Быть на расстоянии.
_ * _
Дед Морозу написала:
Ничего я не хочу.
Водка есть, и хлеб, и сало —
Приходи,я очень жду.
Подо мною стул скрипел —
Попой,видно, чувствую:
Не напрасно муж смотрел
На соседку грустную.
Я под ёлку не полезу,
Помнишь в прошлом гОде я
Зацепилась ирокезом —
Брили налысо меня.
_ * _
Дед Морозу написала
В личку: сделай мне сюрприз
Что мой муж был Дед, не знала —
Подарил он мне стриптиз.
Подо мною стул скрипел,
Что ж я неспокойная?
А в духовке гусь горел —
Я ж смотрю "Иронию...".
Я под ёлку не полезу,
Знаю шуточки твои.
Вдруг в коробке жаба? Стрессом
Будем оба мы больны.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768886
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2017
Ещё вчера я не боялась тишины,
А иногда её не замечала.
Пусть до краёв мои переполняла сны,
Но, право, никогда не докучала.
А вот сегодня утром в доме тишина
Была такой мне незнакомой, стылой.
Записка на столе в столовой у окна,
"Прости..."И холодом тоски накрыло.
Но оживала постепенно тишина —
Вдруг чашка вдребезги, осколков брызги,
Будильник закричал:вставать уже пора —
Ужель, ничто не изменилось в жизни?
Я тишину в ответ сейчас перемолчу,
Переболею тишиной однажды.
Я даже слов каких-нибудь не нахожу...
"Прости..." Кораблик уплывёт бумажный.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768878
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2017
Жена мужу в койке сдуру
Предложила секс-брошюру.
Зачитался муженёк —
Долг исполнить свой не смог.
Полюбил меня прохожий,
Словно дура повелась.
Он довёл меня до дрожи,
А любовь не удалась.
Ой, как косточки хрустели —
Каждый день я б так хотела.
Но «Виагра» дорожает —
Секс всё больше раздражает.
_ * _
Жена мужу в койке сдуру
Предложила авантюру.
Села на шпагат: попробуй
Ублажить ты недотрогу.
Полюбил меня прохожий,
Улыбнулся, подмигнул.
Он на мачо так похожий,
Жаль, что быстро вдруг уснул.
Ой, как косточки хрустели —
Муж прекрасный массажист.
Мы в нирвану полетели,
Он кричал: « Жена, держись».
_* _
Жена мужу в койке сдуру
Прошептала: «Я халтуру
Принимать за секс не буду,
А иначе — пойду в люди».
Полюбил меня прохожий,
Сразу видно , что хороший.
Предложил с ним погулять —
Поломали мы кровать.
Ой, как косточки хрустели,
Мы в парилке песни пели.
Секс в предбаннике на лавке —
Весело вдвоём нам с Ванькой.
_ * _
Пока я крутил баранку,
Чтоб манто купить жене,
Друг увёл паскуду Ларку,
Я ж теперь — ля фам шерше.
Я в охранники подался,
Стал крутым на весь район.
Малахольный вор попался —
В тыкву дал и был таков.
Что-то сердце защемило,
Когда я в бутик зашёл.
Платье выбрал я любимой —
Настоящим стал бомжом.
_ * _
Пока я крутил баранку,
Выросли на лбу рога.
Вдруг приехал спозаранку —
В спальне,йо, интим-игра.
Я в охранники подался
Бизнесс-вумен охранять.
В спальню к леди перебрался,
Чтоб не стырил кто кровать.
Что-то сердце защемило —
Ни рубля в заначке, блин.
А жена в шубейке стильной,
Словно бы Монро Мэрилин.
_ * _
Баба деду не простила,
Что в любви ей отказал.
Две бутылки враз разбила,
Что в заначке он держал.
Стала, братцы, что скрывать
В интернете я гулять.
Кума встретила, а он:
Холостой, Ален Делон.
Я с милёнком Николаем
В карты вечером играю.
Чтобы бонус получить,
Дурочкой нельзя мне быть.
_ * _
Баба деду не простила:
Шубу ей пообещал,
А купил себе мобилу —
Весь из дома вынес нал.
Стала, братцы, что скрывать
По тусовкам я шнырять:
На базар пойду иль в шоп,
Попиариться бы чтоб.
Я с милёнком Николаем
В город ездила гулять.
Леденец купил и пряник —
Баловать не буду, Надь.
_ * _
У клиентов Марь Иванны
Выбор есть, но небольшой:
Сексом заниматься в ванной —
То отливы, то прибой.
Голосистая певица
К нам приехала в село
И забыла, блин, побриться —
Оказалось, что ОНО.
Мужичок с огромной сумкой
Сел в маршрутку, взял билет.
Кто-то в сумке громко пукнул:
Внук подросток, груз-секрет.
_ * _
У клиентов парихмашки
Просьба странная была:
Как в Аллегровой кудряшки
Хочет сделать пол-села.
Голосистая певица
Без фанеры ни ногой.
Вдруг фанера отключится —
Раздаётся только вой.
Мужичок с огромным носом
Улыбнулся странно мне.
Задалась я вдруг вопросом:
Где ещё огромно, где!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768481
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.12.2017
Пытаюсь быть с моралью я построже,
Но стоит встретиться с соседом мне —
Язык показываю, строю рожи,
А он, чудак, приходит в каждом сне.
Во всём найдётся место для сюрприза
И даже в том, что завтрак приготовил ты.
Я промолчу на счёт сырого риса —
Чай приготовил выше всякой похвалы.
Ваш вопрос меня ставит в тупик,
Я не знала, что я пуританка.
И отвечу я Вам напрямик —
Не люблю мужиков схожих с танком.
У странностей предела нет,
Вот ты вчера помыл посуду
И думал — я не знаю твой секрет,
Что любишь ты давно соседку Люду.
Изменчив облик у добра и зла
И жаль — добро быстрее зла забудется.
Я ж говорила: быть доверчивым нельзя —
Добро твоё твоим же злом окупится.
Мне новшества последние не впрок —
Дороги наши не для лабутенов.
Купил ты пару мне резиновых сапог —
Решил по-быстрому дорог проблему.
Поступки смелые и боль ошибок —
Вот это жизни чёрно-белые тона.
Не сбывшихся надежд переизбыток —
Что уксус из прокисшего вина
Не всякий брак разводом одолеешь,
Ведь узы брачные привычкой скреплены.
Себя ты нарочито вновь жалеешь —
Любовь пусть зла, козла флюиды жуть сильны.
Уборку генеральную опять
Ты сделала, но было всё напрасно:
Заначку перепрятав от себя,
Ты всё же научилась убираться.
Встречали, как родного — не впустили
Не в душевую и не в Вашу спальню, нет.
Мои Вы чувства сразу погубили,
А я старался и нахваливал обед.
Вы перестали мясо есть, жевали мюсли —
Вы так хотели для чего-то похудеть.
Прикрыли минусы и обнажили плюсы,
А мне на Вас не хочется уже глядеть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768478
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.12.2017
[b]К[/b]раплі дощу на гіллі, немов бісер.
[b]Р[/b]анок зимовий цілує вікно,
[b]А[/b] на дорозі заплаканий вітер
[b]П[/b]еребирає калюж бите скло.
[b]Л[/b]асощі дзьоба синичка квапливо
[b]І[/b] підчищає пір'їнки свої,
[b]Д[/b]ятел в садку дріботить терпеливо —
[b]О[/b]сь так він їжу шукає собі.
[b]Щ[/b]е день грудневий на зиму не схожий,
[b]У[/b] цьому й є загадковість зими.
[b]Н[/b]іжність сніжинок розсипле день гожий,
[b]А[/b] небо синє всміхнеться землі.
[b]Г[/b]арно! Як гарно, коли у задумі
[b]І[/b], мов у казці, кружля тихо сніг.
[b]Л[/b]егко йдемо ми з тобою, мов юні.
[b]Л[/b]егко, бо не відчуваємо літ
[b]І[/b] усміхаємось спогадам, мріям,
[b]Н[/b]аче гортаємо книжку життя.
[b]Е[/b]хом далеким колишні повір'я,
[b]М[/b]и, мов намисто, низали літа.
[b]О[/b]сторонь, геть, дощові пішли хмари —
[b]В[/b] нашім житті так бувало й не раз,
[b]Б[/b]о там, де радощі, там є і чвари
[b]І[/b] ми вчимося йти рівно ввесь час.
[b]С[/b]рібні краплинки осипались з гілля,
[b]Е[/b]пос зима свій напише для нас:
[b]Р[/b]анок і тихе, чарівне сніжіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2017
[b]Ж[/b]овта земляна собака —
[b]О[/b]сь такий знак Зодіаку.
[b]В[/b]ісімнадцятий вже рік,
[b]Т[/b]ак до нас він швидко біг,
[b]А[/b]ж, захекавсь бідолага,
[b]З[/b]аморились бідні лапи.
[b]Е[/b]нергійність він не втратив —
[b]М[/b]ить спочине і до хати
[b]Л[/b]егко забіжить, кудлатий.
[b]Я[/b] з усмішкою зустріну,
[b]Н[/b]овий рік — на ліпші зміни.
[b]А [/b]недобре все хай згине.
[b]С[/b]онячний хай буде настрій,
[b]О[/b]гнище війни хай згасне.
[b]Б[/b]уде знову мир і спокій,
[b]А[/b] Вкраїні синьоокій
[b]К[/b]рил я дужих побажаю,
[b]А[/b] ще — вічного розмаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2017
Грудневий день тебе в життя благословив,
Подарувавши і ім'я, і долю.
Від щастя він тобі ключі вручив,
Щоб ти не знала горя й болю.
Здоров'я і сімейного тепла,
Натхнення в творчості бажаю.
Щоб рівно річечка життя текла
І буревіїв в долі не бувало.
Життєва мудрість у твоїх віршах —
Для себе в них знаходжу я поради.
Бажаю,щоб і серце, і душа
Ніколи у житті не знали зради.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2017
Наших чувств, ощущений,
незнакомых желаний
В серых сумерках бродит
молодое вино.
Кружева чёрных веток
вдоль стены старых зданий,
Жёлто-тёплого цвета
проступает окно.
Сумрак вязкий и липкий
в плен возьмёт сонный город.
Незакрытых калиток
слышен всхлип или стон.
И скользящий, тревожный,
неожиданный холод
Гладит тёплые плечи
и целует ладонь.
И шагов уходящих
затихающий шорох
Растворяется в прошлом,
не оставив следа.
Перебродит вино
незаметно и скоро:
Может, это — любовь
может, это -беда?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767357
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2017
Устроило праздники Счастье,
Меня позвало к себе в гости.
В душе разгулялось ненастье,
А сердце затишья всё просит.
Пришла — торжества, уж, в разгаре,
Места все разобраны. Странно...
Подарков запас весь раздарен —
Что ж мне не везёт постоянно?
Вчера обошёл стороною,
Как будто бы мы не знакомы.
С девчонкою шёл ты смешною
Под зонтиком ярко-зелёным.
Шёл дождь... я напрасно пыталась
Со щёк стереть слёзы. Где ж праздник?
Что ж счастье мне так улыбалось?
Разлуки вчера прошла кастинг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767234
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.12.2017
Поздней осени серую стылость
Разливают дожди густо-густо.
Как же много в ней грусти вместилось,
На душе так болезненно пусто.
Всё проходит, всему своё время —
Закружит первый снег так внезапно!
Не напрасно же жили мы веря,
Всё в природе идёт поэтапно.
Зима выбелит всё: поле, город
И оденет домам всем косынки,
И прохожим, шутница, за ворот
Будет сыпать из горсти снежинки.
Поздней осени серую стылость
Снега первого хрупкая нежность
Так легко, незаметно осилит —
Вот такая зимы неизбежность.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766996
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 19.12.2017
Сколько лет прошло — не забывается
Наше первое свидание с тобой
И не болью в сердце отзывается —
Неожиданной и нежной теплотой.
Улыбаюсь я воспоминаниям —
Наши детские, наивные мечты.
Пожелтевшие две фотографии,
До чего ж смешными были я и ты.
И оправдываться мне нет повода,
Что забытый остров, первая любовь.
Расстояние души до острова,
А над ним туманом эхо наших снов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766995
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2017
Дощить...дощить вже котрий день —
Загостювалась пізня осінь.
Співає дощ сумних пісень —
Змарніло місто моє зовсім.
Промокло-сірі ночі й дні...
Коли ж прийде зима з снігами,
Щоб місто в ніжній білизні,
Мов заколисане вітрами,
Знов дарувало нам красу.
Красу безмежну і одвічну.
І знов крізь вічний плин часу
Дні прийдуть світлі, новорічні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766665
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.12.2017
Полуниця розквітла... у грудні,
Забіліли між листям квітки.
Що ж у травні наступному буде,
Чи зав'яжуться знов ягідки?
Хай пізніше, але зазиміє:
Ляже сніг і окріпне мороз,
Іней гілочку кожну укриє —
Вже про це розповів нам прогноз.
Відбуваються метаморфози
Не лише у природі, в житті —
І затьмарюють радощі сльози,
Й дні приходять холодні й пусті.
Я зірвала квітки полуниці —
Все потрібно робити в свій час.
Кожен може в житті помилитись
І отримати ще один шанс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766134
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.12.2017