На пам'ять про мою мальтезе.
Вона була наша пухнаста радість,
красуня білосніжна, емоційна та жвава, Вона на мові своїй з нами розмовляла,
Дуже часто під музику з нами співала.
Дружелюбно завжди гостей зустрічала
У ніші в прихожій комочком засинала.
На ранок між батьківських подушок
прокидалась і усіх за п'ятки лоскотала.
На прогулянку любила ходити у сніг і у спеку,
І пухнасті мамині тапки тяхти до себе у нішу.
На подвір'ї швидко бігала і високо стрибала.
Любила щоб трава животик лоскотала.
На річці улітку пливла наче спортсменка,
Любила іграшки подружки Міланки м'якенькі,
"Мама" раз у квартал стригла її на дивані
З "татом" гуляли по району вечорами.
Ближче до ночі цокотіла кігтиками по паркету,
Сміливо відповідала сусідським песям.
Хоча лиш два з половиною рочки мала
в їжі була вибаглива пані.
На всі свята з собою цю пушинку брали.
Усім навколо вона радість дарувала.
З роботи щасливо господарів зустрічала,
Розповідала по своєму, як сильно скучала.
Але спіткала біда маленьку Емі.
Напала вівчарка заздрісна не неї.
Нанесені їй травми, з якими не жити.
Похована тепер вона між річкою і лісом.
Хай наступне її життя буде сповнене радості,
такої ж як вона дарувала нам в реальності.
Пам'ятаємо про тебе, наша подружка
білосніжна!
Любимо назавжди! Ти у серці, моя рідна!
🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍🤍
Це була надобріша, найрозумніша і найспівочіша собака на світі. Вона була на диво емоційна і життєрадісна, любила зустрічати гостей, любила співати.
Таким характером, який був у неї, мало яка людина може відрізнитись.
Пам'ятаю про тебе, моя маленька!
04.01.25
