Живи лиш так, як ти того
Бажаєш більш за все,
Впродовж життя свого всього.
Нехай тебе несе
Невпинна течія життя,
Хай де би ти не жив,
Лише в щасливе майбуття,
Щоб більш ти не тужив
Повік на білім світі цім.
Адже лише одне
Тобі життя дано на нім,
Яке колись мине.
Хай мрії та бажання всі
Ще перш, ніж загадать
Їх встигнеш ти, в усій красі
Здійсняться, щоб надать
Життю твоєму в світі цім
Такої пишноти,
Якої й уявить на нім
Не міг ще досі ти.
Адже життя – скарб зі скарбів
Всіх світу найцінніш.
За ним мені, йому, тобі –
Усім нам найпильніш
Слід доглядати й берегти,
Тому що лиш одне,
Бо ж іншого ні я, ні ти,
Коли воно мине,
Не матимемо вже повік,
Принаймні в світі цім.
Отож живімо весь свій вік
У щасті чарівнім,
Ним ділячись з всіма людьми,
З якими живемо,
Щоб в світлім щасті жили ми
Всі перш, ніж помремо.
Євген Ковальчук, 13. 04. 2021
