Всихалося літо, господиня Осінь варила сливовий джем, Старий рояль розсипав звуки, "Рапсодія", Равель, Павутинки срібні чіплялись в волосся, бабине літо,щем, Маестро Вересень одвічним пензлем малював "Парк" , акварель. Кавунами вулиці пахнули, пилом і пізніми айстрами, Телеграми писав, пожовклі від суму, перестарілий каштан, Сонце налякане, ховалося рано, боялось Чугайстера, Хтось жив ще літом, а хтось зализував біль роз"ятрених ран. Рум"янилися спечені спекою яблука, Садом ходила доспіла до збору печаль, Я любила цю пОру, коли неминучість заплакана Літа минання приходить приречено, жаль...
ID: 180602 Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики дата надходження: 29.03.2010 21:59:37 © дата внесення змiн: 06.02.2012 14:25:15 автор: Лана Сянська
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie