Опадають листки від подиху вітру,
Відлітають пташки з-за нестачі тепла,
Холоднішають дні,бо вже чують Зима
І темнішають ночі від незнаного сна
Й чарує нас знову осіння пора!
У журливій мелодії трав,
У пташиних прощальних піснях,
У повноводних українських річках
І у пізніх тендітних квітках
Бачу осінь,і в далеких зірках!
Манить тихо і шепче ласкаво,
Розмовляє до всіх,даруючи радість
Та приємну жаданую свіжість -
І для люду це тягнеться вічність,
Поки в світі триває осінність!
Ось так ми коментуєм для галочки. Щоб нас читали. Ми на цьому сайти повинні навчатись один в одного.Потрібно працювати і над римою і над розміром. Оцінку від поєта має право ставити той, хто в цьому розуміється. Вибачаюсь
Ірина Калина відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00