коли озираєшся розумій свідомо
що за спиною розірвані шини
розбиті автомобілі
покалічені люди
розтовчені багатоповерхівки
за спиною війна
комунікація популяцій
голодних столиць
вербалізація контрактників
з синами пекла
за спиною пряма агітація
на вбивство
своєї індивідуальної комети
всі кімнати в яких ти ковтав
розріджений азот стерлись
всі грані стали максимально
знежиреними
зневоднений клич
сотням мамонтів
і на голові у цих людей
жіночої статі козлячий череп
і вино у руках
що заповнює твою кров
гірким чорносливом
візьми гвинтівку і не озираючись
вистрели через спустошене плече
убий усіх цих демонів
що приносять Ленею у жертву дітей
зупини цю оргію
потрощи черепи
зміни в цьому світі щось на краще
перестань снити
відключись від апарату дихання,
стань богом
дай можливість своїй душі
вилетіти з тебе
чорніше чорного
нічого не буває
білі пам’ятники птахів у твоїй голові
закам’яніли в четвертий раз
друге сонце в очах
другого сонця не буває
плюй у річку зубами
відхаркуй заражений слиз
вакха вакха вакха
це не любов
це неродючість
це не культура
це окупація твоєї надмірної правоти
не спи
не піддавайся тортурам,
зодягнись у коричневий хітон
купи собі волю за призаземлене світло
слухай себе
слухайся когось в собі
всі ці особи це ти
весь цей папір не псалтир
пам’ятай
болото – це площа полотнища
де топитись можна сімдесят раз
на сімдесят першому подвизі тебе не стане
залишиться куля у жіночих чорних серцях.
