Три ночі, три години ночі
А я усе не сплю закривши очі
Лежу й не розумію, чому?
Неспокій серця розрізає пітьму
О, якби знать цю таємницю
Заглянуть глибоко в душу-криницю
Знайти причину і туди
Поринуть серцем назавжди
Можливо має статись горе,
Чи гори, радості і сліз?
Чи хутко стати на коліна,
І голосно кричати ввись?
Чи мушу серцем втратить мрію,
І ціль життя всього змінить?
Можливо тих, кого щойно згадав
Пробачить мушу я і полюбить
Не знаю! Сходить Зоря...
Ось-ось почнеться новий день
І впевнено ступну туди, в життя
Ще не ходила там людьська нога
На вулиці вже вогко й прохолодно
Такою була тут моя душа
Але настали зміни, і я вірю
Що скоро я скажу "Привіт, моє життя!"
