Я зрозумів, вона вже не одна
Їх декілька, а може й більше
Ти з легкістю кричиш, що зайнята вона
Та це не так, це дещо інше
І як на приводі своїх думок
Так легко фарбами малюєш казки
Чому, для чого, що тобі дає
Слова неправди- телефонні маски
Нас так створив, що ми подібні до Нього
І наше слово має мати вагу
Коли ми брешимо- тікаєм від себе
Й на свою долю ми ставим табу
Тут не буває, ні каплі, ні моря
Невірне слово- це завжди брехня
А якщо звикнеш, то матимеш клопоту
Бо і в думках живе сатана
..це факт, вона вже не одна
І з кожним дотиком вона все більша й більша
Ти не боїшся, тож твоє життя
Твій вибір, що сказать і доля теж твоя...
