Таємниця місячного світла
Запливає музикою в серце ...
Я воскресла знову! .. Я розквітла! ..
Вибилась з-під каменю джерельцем! ..
Знявши з дум буденності кайданки
І відпивши зоряної рими,
Одягла на душу вишиванку,
В піднебессі стала пілігримом. ..
І зустрівши свій попутний вітер,
Поборовши силу гравітацій,
Віднайшла своє сузір'я літер
Серед сотень різних варіацій ...
Загорнувши ніч у плащаницю,
Відпустивши з пам'яті минуле,
Місячного світла таємницю
Я на рівні серця осягнула ...
Колись боялась Місяця. В дитинстві.
Тепер для мене - таємничий світ.
Коли - удвох. Чи, може, наодинці.
Читаєш променів таємний дивний слід.
Таємничо-романтична творчість. Браво.
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
а я завжди обожнювала місяць...Він для мене -найбільша таємниця і чарівність ...
Дякую, Ліоліно!!!
Месяц сыпал звёздные дождинки
На твои прохладные ладони,
Складывала ты из них картинки -
Рифмами на сердца небосклоне.
*** от жеж звезда по имени Любовь!
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Складывала чувства витражами
В храме, посвящённому искусству ,
Чтобы хоть немного отражали
То, без чего в этом мире пусто ...