Цей щем...
Він залишиться в просторі.
Ти скинеш, а я підхоплю.
У вальсі буденності колами
Кружлятимем долю свою.
Десь, може, залишив, незнаючи,
Байдуже розбиту сльозу
Тієї, що все ще чекає
На танець в травневу грозу.
Хай як там змагаються блискавки,
А грім заколисує сум.
І хтось вже несеться під стріхами,
Ховаючи душу від глуму.
Ідеш, оминаючи посмішки,
Ковтаючи сльози дощу.
Розгублюєш щем свій по вулиці,
Зриваєш кишені з плащу...
