Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: гостя: В сипучих… Пісках… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сабріна, 09.03.2015 - 12:25
Ось я вже - злочинець… і блиск золотих куполів.. не чекала такого повороту сюжету. непередбачувано))
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
іноді ми самі від себе не очікуємо такого повороту сюжету
леся квіт, 06.03.2015 - 20:17
Давно помітила Наталочко вашу схожість з Оленкою,ви наскільки глибокі усвоїх творах,що захопює дух Зі святом Весни і Жіночності
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую ВАМ,Леся!і ВАС-зі святом Весни!
OlgaSydoruk, 06.03.2015 - 14:41
Гарно! ... В сипучих пісках - міражи засліплюють очі!..Від спраги - і шелест трави,..і дзвін золотих куполів,..і той,..як марево - злочин!
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
і як марево-злочин Дякую ВАМ,Оля
Олександр Яворський, 06.03.2015 - 14:10
Супер відгукнувся у Вас Оленчин вірш. Так хвилююче переживання передали!
Циганова Наталія, 05.03.2015 - 23:04
І я, заблукавши в безмежно сипучих пісках…Чи зможу згадати… у чому… насправді – мій злочин?.. ...очевидно,совершив его - утолится жажда...а значит - пропадёт...а значит преступление уже и не преступление вовсе... гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
...очевидно,совершив его - утолится жажда..
Лина Лу, 05.03.2015 - 22:22
Блукаючи знову, в безмежно сипучих пісках,Води,хоч краплину,ковтни,поки дихати можеш... Тримати оті кольори в своїх ніжних руках?.. Як вирвуться птахом на волю,тоді й переможеш! гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую тобі,Людочко...гарно! проте я вже забула...а кого це треба перемогти? а все-ці піски
гостя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гірчинка з присмаком матіоли...чи то піску... Щиро дякую ВАМ,Пташечко!
|
|
|