Живіть буз партії, без бруду, без брехні,
Коли народ за волю гине.
Живіть заради миру на Землі,
Живіть заради України.
Матінко-земле, прости нерозумних,
Що віри не мають і людство не люблять.
Лиш влада і гроші…залишивши руїну,
Себе обікрали, свій дім Україну.
Безхатченки долі…простімо їх, люди,
Мудрими будьмо! А Бог не забуде.
Як Фенікс з руїни воскресне країна.
Життя буде гідне! Це моя Україна!
Мир і достаток, стабільні прибутки,
Туристи від нас повезуть незабутки!
Годі бути рабами чужої країни!
Українці повернуться до України.
Тільки прошу, мільйонери-магнати,
Не обкрадайте рідної хати.
Гроші, які здобули в Україні,
Працюють тепер на чужі нам країни.
Українські мільярди верніть в Україну,
Тоді кожна сім’я ще народить дитину.
Радість достатку наповнює груди.
Милосердними будьте, і прославлять вас люди.
Наші, українці, що їдуть світами,
А діти виростають, не бачачи мами.
На руках у бабусі, тата чи тітки,
Бо мама поїхала на заробітки.
Щоб грошей заробити, пішла у неволю.
В надії, щоб дітям покращити долю:
Хату докутати…дати дітям освіту…
-Проплакані гроші далекого світу.
Інші народи примножують статки,
А в українців одні лиш видатки.
Заледве зводять кінці з кінцями,
Ніби над прірвою…А так хочеться МАМИ.
Мами-держави, що дітей своїх любить,
За дітей мама вчепиться ворогу в груди,
Бо знає, що діти – це наша надія.
Діти повстали проти лютого змія!
Котрий пожирає нашу державу,
Та йому не здолати козацькую славу!
Б’ють барабани по всій Україні!
Січ воскресає! Київ радіє!
А змій-ненажера скрізь бачить свій простір:
Одна голова відкусила півострів,
А друга зі Сходу шматує країну,
Все палить вогнем, залишає руїну.
Третя у себе в країні панує,
Все пожирає, народ не шкодує.
Четверта розкрила свій рот на Європу,
Дише вогнями, слюні окропу.
А п’ята –Україну топче ногами.
П’ята, невидима, є поміж нами.
П’ята зсередини всіх нас руйнує,
П’ята підступно, смертельно крокує.
П’ята є гірша страшної прокази,
П’ята вже має кругом метастази.
У великих містах, у районах і селах
Бажає залізти у кожну оселю.
За владу, за гроші, або хто хоче їсти.
Чекісти-перевертні, ті ж комуністи.
Душі скуповують чесного люду.
Отямся, народе! Рятуйся від бруду!
Ще вчора – це партія Регіонів «на милість»,
Сьогодні – хамелеони – «За мир й справедливість».
І таких є багато, розповзлися як гади,
В камуфляж заховалися, рвуться до влади.
Дуже добре їм було коло корита,
Їх усіх годувала Україна розрита.
А вони годувальників ще й штиркали гуком,
І жирували як свині під буком.
А змій той, чужинець, він у себе на Сході
Страхом поневолив різні народи.
І в наступ іде він по цілому світу.
Він Бога не знає, не знає Завіту.
Мамо-державо, Києве-батьку,
Змієві в пащу не кидайте взятку.
У котел Іловайський – пекельну негоду
Віддали найкращих синів народу.
Зрадникам помста буде повсюди.
Земля їх не прийме, проплачуть їх люди.
Генерали бездарні – кремлівські агенти.
Буде вам честь кулеметної ленти.
За своїх побратимів на захист країни
Є у нас сила – народ України!
А ви, що заблудші, погляньте на мапу,
Перестаньте лизати звірові лапу.
Ми скіфів нащадки, ми Києва древнього діти.
І дар нам від Бога на цій землі жити.
Пам’ятай заповіт Запорізької Січі:
«Сміло дивитися ворогу в вічі!
Берегти рідну землю!» - це наші простори.
Наші Карпати, Дніпро, Кримське море.
Ми всі – України-матері діти.
Годі знущання чужинців терпіти.
Згуртуймося дружно і здолаємо звіра.
Це -наша земля! Це -наш дім! Наша віра!
І цілий світ, всі народи підуть проти звіра.
Проти нього повстане його власна країна.
Йому Крим стане в горлі, а зелені солдати
Проти нього ж повернуть «Гради» й гармати.
Ми переможемо! І в новому світі
Житимуть люди по Новім Завіті.
В молитві і праці, у вірі й надії.
В любові, щасливі, бо збудуться мрії.
Бо живе тут велика і гідна родина.
І нехай це заздрісно комусь…
Це є рідна моя Україна!
І тут є справжня Київська Русь!
ID:
574132
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 13.04.2015 19:46:00
© дата внесення змiн: 13.04.2015 19:46:00
автор: Юрій Фочук
Вкажіть причину вашої скарги
|
