|
Розмита тінь,сидить біля вікна,
її погляд шукає десь поблизу.
Немає голосу її,нема дзвінка,
не чекає у цей день сюрпризу.
"Чому все так,чому розбите моє серце?
і де ж знайти тебе,нажаль немає сліду.
І висохло уже о те озерце,
По-якому ми пливли разом по світу."
"Несподівано в моїй душі ти появилась,
розбудила почуття,які лежали в комі.
Так і несподівано ти розтворилась,
і залишила їх помирати в болі."
Він все сидить,і сльози алкоголем заливає,
дзвінок у двері, там посилку принесли.
Якесь дивне відчуття його переповняє,
Відкрив, там фотографії й листи.
Душа горить,і погляд аж розплився,
на фото мить, в якій губами зігріває.
Цей вічний образ йому ночами снився,
і лист коханої вже відкриває.
"Пробач мій рідний,пробач, що без слів зникла,
твій погляд я не в силах позабути.
Пробач,але доля нам майбутнє розділила,
і нічого вже не зможемо повернути."
"Так нажаль вийшло,це не моя провина,
Не губи себе,я буду там тебе оберігати...
Земля мене нажаль назавжди охолодила,
але кохання наше буде все палати"..
"Усміхнися,я прошу тебе,ти усміхнися"
Не витримав,й розбили серце ці слова.
Не дочитавши і від тіла він звільнився,
І не дізнався,що на ту мить вона була жива.
ID:
666570
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 17.05.2016 19:10:03
© дата внесення змiн: 17.05.2016 19:10:03
автор: V1TaL1o
Вкажіть причину вашої скарги
|
