( для В.З.)
Ну як ти там "мій" колишній?
Ну як ти там, розкажи?
Згнили давно щастя вишні,
І поруч на жаль не ти.
І поруч на жаль, не інший
А тиша лише і сни.
Я падаю в прірву, в відчай
І плачу від самоти.
Ну як ти там мій "хороший"?
Як справи і як живеш?
Підвищили на роботі?
Чи все ще підвищень ждеш.
А я от ходжу на пари,
П'ю каву, встаю у 7
І номер твій пам'ятаю -
Напам'ять, і до цих днів.
Ну як ти там? Я не знаю.
І як там проходять дні?
Та я чомусь пам'ятаю
Як ти зізнававсь мені -
Що будеш завжди зі мною,
Що будеш любити так
Що я буду золотою,
Лишень у твоїх руках.
Куди ці слова поділись?
Хто випив їх за столом?
Чорти твої всі давились -
Цим терпко-сухим вином.
А янголи щось кричали,
Але ти осліп,оглух
І втратив лише для мене -
Свій гострий, гострезний слух.
І як ти там мій колишній?
Один зараз, як і я.
Зрубали недавно вишню,
Ту саму, де ти і я -
Щоразу все зустрічались,
І ти ніжно говорив,
Що вкрасти мене хотів би,
Ні за що б не відпустив.
І вишня останній свідок,
Тепер чийсь зігріє дім,
Та все, що почула літом -
Її прошепоче дим.
І я по стежках-дорогах
Ходжу і ховаю біль,
Пишу тобі, та що з того?
Чомусь же ти, все ж не мій.
Ну як ти там мій "колишній"?
Беру я тебе в лапки.
У серденьку вітер свище,
В думках час від часу ти.
Та лист мій, прошу вже друже
Відривисто не читай.
А ліпше, якщо байдуже -
Порви вже і пожмакай.