Засинаю, ні, не хочу заснути,
Бо здається, що буде на віки,
Хоча знаю - не треба лякатись,
Бо від неї веселий до втіхи...
Ніби в мене таке відчуття,
Що вона спеціально це робить:
Колихає над мною віттям
Від якого на сон мене клонить.
Я без неї не стану лягати,
Вона завжди в моїй голові,
Так як милій своїй розказати,
Що у мене вже мрії не ті?
Я із думкою тепер засинаю,
Прокидаюсь - знову думка про неї...
Вона все прочитає - я знаю,
Та чи значать слова ці для неї ???
