Видається забагато стало брехні.
Як накипу того в душі моїй на дні,
Але всім відомо, що правда така...
Абсолютно вона буває не зручна.
Хоча якщо що казати не до кінця
То здавалось би, що це не брехня
Та і правдою це звісно не назвеш.
Такий то половинний це все треш.
Воно все якось стало так огидно
Я й сам у цьому не подобаюсь собі
Це все ніяке стає мені очевидно
Щось з себе хороше ховаю у труні.
Я копаю подумками землю чорну.
Злість і ненависть - лопата є моя.
Все біле в чорне я повільно горну.
Все божевілля стерпить ця земля.
