Мені щоночі сниться дивна квітка.
Для чого ти приходиш уночі?
Для чого мені ця кохання мітка?
Для чого слід лишаєш на щоці?
Чому приходиш і щораз тікаєш?
Чому даруєш щастя лише мить?
Чому по снах моїх блукаєш?
Чому твій аромат п'янить?
І сниться поле де барвисті трави
Де одинокі верби розпустили коси,
Де в відблисках вечірньої заграви,
Готуються з туманом впасти роси...
І я ще зовсім юний в тому лузі,
Шукаю тую квітку чарівну,
Природа грає у ліричнім блюзі,
Але чомусь мелодію сумну
Поміж зеленого засяє білосніжним,
Серед волошок, тонконогу - жителів ланів,
До мене посміхається обличчям ніжним,
Ромашка - квіточка зі снів.....
